Тренд пошуку "25 Жовтня"

Понад сотня людей зможе побачити стартап-світ зсередини, допомагаючи укладати контакти, які можуть змінити майбутнє технологій.

TechCrunch Disrupt 2026 запрошує волонтерів допомогти в організації однієї з провідних технологічних конференцій для стартапів. Захід відбудеться 13–15 жовтня 2026 року у виставковому центрі Москоун-Вест у Сан-Франциско.

Як повідомляє Techcrunch

Упродовж трьох днів засновники презентуватимуть свої ідеї, інвестори шукатимуть перспективні проєкти, а учасники встановлюватимуть нові професійні контакти. Волонтери допомагатимуть координувати ці зустрічі та підтримуватимуть спільноту, яка впливає на розвиток технологій.

До волонтерської команди планують залучити понад 100 людей. Вони супроводжуватимуть засновників під час презентацій, сприятимуть налагодженню контактів і допомагатимуть забезпечувати організацію конференції.

Умови волонтерської участі

Кожен волонтер має присвятити конференції щонайменше 12 годин. Крім того, необхідно відвідати очний вступний інструктаж у другій половині дня в понеділок, 12 жовтня.

Подавати заявки можуть люди віком від 18 років. Перевагу надаватимуть мешканцям Сан-Франциско, проте організатори розглядатимуть кандидатів з інших регіонів.

За роботу на волонтерських засадах учасники отримають безкоштовний доступ до TechCrunch Disrupt протягом усіх трьох днів події.

Реєстрація волонтерів на TechCrunch Disrupt 2026

Прийом заявок триватиме до 25 вересня 2026 року. Волонтерська програма дасть змогу підтримати засновників, інвесторів і розробників, а також долучитися до розвитку стартап-екосистеми під час великої технологічної конференції.

Ще цікаві матеріали:

• TechCrunch Disrupt 2026 приймає безоплатні заявки на партнерські Side Events у Сан-Франциско. Розповідаємо про дедлайн, формати заходів, вимоги до організаторів і умови участі.
• Знижки на квитки TechCrunch Disrupt 2026 діють до 21 серпня. Конференція відбудеться 13–15 жовтня в Сан-Франциско та збере понад 10 000 учасників.

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) оприлюднив календар матчів основного етапу Ліги чемпіонів 2026/27. Розклад поєдинків отримав єдиний представник України — донецький "Шахтар".

Команда Арди Турана розпочне турнір 10 вересня виїзним матчем проти нідерландського ПСВ. Заключним для "гірників" стане номінально домашня гра проти мадридського "Реала" 27 січня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Шахтар" підписав захисника з італійського клубу

Розклад матчів «Шахтаря» в Лізі чемпіонів

10 вересня. 19:45. ПСВ (Нідерланди) — "Шахтар"

14 жовтня. 22:00. "Шахтар" — АЕК (Греція)

21 жовтня. 22:00. "Інтер" (Італія) — "Шахтар"

3 листопада. 19:45. "Шахтар" — "Спортінг" (Португалія)

25 листопада. 22:00. "Шахтар" — "Фенербахче" (Туреччина)

9 листопада. 19:45. "Слован" (Словаччина) — "Шахтар"

20 січня. 22:00. "Лейпциг" (Німеччина) — "Шахтар"

27 січня. 22:00. "Шахтар" — "Реал" Мадрид (Іспанія)

Повний календар ЛЧ доступний за посиланням.

Через війну "гірники" проводитимуть номінально домашні матчі ЛЧ на стадіоні "Стемфорд Брідж" у Лондоні.

В 1/8 фіналу плей-оф з основного раунду вийдуть вісім найкращих команд турнірної таблиці, а команди, що посіли місця з 9-го по 24-те, зіграють у стикових матчах. Решта 12 команд завершать виступи на міжнародній арені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Динамо" та "Шахтар" отримали перших суперників у новому розіграші Кубка України

"Шахтар" як чемпіон України залишився останнім представником країни в єврокубках цього сезону. До цього боротьбу в кваліфікації Ліги конференцій завершили київське "Динамо", житомирське "Полісся" та черкаський ЛНЗ.

Раніше у "Шахтарі" прокоментували результати жеребкування Ліги чемпіонів.

Шахтар днями дізнався усіх суперників у цьогорічному розіграші Ліги чемпіонів. Тепер же прес-служба "гірників" оприлюднила календар матчів.

Шахтарю прогнозують одне з останніх місць в основному етапі Ліги чемпіонів – лише дві команди нижче

Так, стартують підопічні Арди Турана виїзним матчем проти ПСВ (10 вересня, початок о 19:45). Далі йде домашня гра з АЕКом Афіни – 14 жовтня (22:00); зустріч із Інтером (у гостях) – 21 жовтня (22:00). Далі одразу дві номінально домашні зустрічі: Шахтар 3 листопада зіграє з лісабонським Спортінгом (19:45), а 25 листопада зустрінеться із Фенербахче – старт о 22:00.

Після цього "гірники" проведуть дві поспіль гри на виїзді – зі Слованом Братислава (9 грудня, початок о 19:45) та РБ Лейпцигом (20 січня, початок о 22:00). Останній матч основного етапу Ліги чемпіонів Шахтар проведе із мадридським Реалом, який відбудеться 27 січня (22:00).

"Якось протистояти Реалу та Інтеру": Воробей про шанси Шахтаря, особливий матч для Турана і Донецьк 26 років тому

Розкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.

Оголошення пролунало із запізненням, а головна інтрига тепер пов’язана не лише з датами, а й із майбутньою роллю сербського лідера.

Як повідомляє zn.ua.

Дострокові парламентські вибори в Сербії мають відбутися 18 або 25 жовтня 2026 року. Таке рішення ухвалив чинний президент Александар Вучич, який раніше оголосив про намір залишити посаду. Водночас обіцянка визначитися з датою протягом кількох тижнів не була виконана: оголошення пролунало лише наприкінці серпня, майже через два місяці.

Натомість дата дострокових президентських виборів досі не названа. Така невизначеність породжує припущення, що Вучич не планує остаточно залишати владу до завершення свого другого президентського терміну в жовтні 2027 року.

З президентського крісла – до уряду

Один із можливих сценаріїв передбачає перехід Александара Вучича на посаду прем’єр-міністра Сербії. Це дозволило б йому зберегти контроль над виконавчою владою вже в іншому статусі та водночас формально виконати обіцянку піти з посади президента.

Такий крок відповідає політичному стилю Вучича, який упродовж кар’єри неодноразово демонстрував здатність пристосовуватися до внутрішніх обставин і міжнародного тиску. Його можливе переміщення до уряду нагадує політичні трансфери, зокрема шлях, який свого часу використовував чорногорський прем’єр-президент Міло Джуканович.

Вучич перебуває в політиці з 1998 року. За цей час він тричі обирався депутатом Народної скупщини Сербії, був градоначальником Белграда, першим віцепрем’єр-міністром і міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією, а 2014 року очолив уряд. У квітні 2017 року його обрали президентом Сербії – тоді він отримав 55,08% голосів.

Економічні здобутки та політичні суперечності

До президентської влади Вучич прийшов у складний для Сербії період. Країна переживала економічну кризу, відчувала нестачу інвестицій, мала високий рівень безробіття та погіршення добробуту населення.

За час його правління Сербія, за оцінками прихильників президента, змогла вийти з кризи й перетворитися на одного з економічних лідерів регіону. Країна залучила стабільні інвестиції, покращила фінансові показники та посилила роль транспортного вузла Європи.

Серед позитивних змін називають зниження інфляції, фінансову стабілізацію, зменшення безробіття та поступове зростання доходів населення. Середня нетто-зарплата, за наведеними даними, збільшилася з 350–400 євро у 2010 році до 999–1100 євро у 2015-му. Середня пенсія зросла з 204 євро у 2012 році до 484 євро у 2026-му.

Водночас економічне зростання розподіляється нерівномірно. Найшвидше зарплати підвищуються в ІТ-секторі та Белграді. Окремі інвестиційні проєкти викликають питання через потенційні ризики для здоров’я людей і довкілля. Корупція залишається загрозою для безпеки та розвитку, а молодь продовжує виїжджати до країн Європейського Союзу.

Критики Вучича звинувачують його в системному послабленні демократичних інститутів, обмеженні свободи преси та інакодумства, а також у посиленні каральних органів. Реформи держави фактично загальмувалися, тоді як зв’язки політичної влади з організованою злочинністю залишаються предметом гострих дискусій.

Євроінтеграція та баланс між Заходом і Росією

На початку свого правління Вучич обіцяв наблизити Сербію до Європейського Союзу. Однак останніми роками необхідні реформи були заблоковані, а процес євроінтеграції фактично зупинився. При цьому 42% опитаних сербів підтримують зближення з ЄС, тоді як орієнтацію на Росію поділяють 30%.

Зовнішня політика Белграда не завжди узгоджується із загальним курсом Євросоюзу. Сербія намагається одночасно підтримувати відносини з ЄС, США, Китаєм і Росією. 17 липня було започатковано стратегічний діалог зі Сполученими Штатами, однак така політика балансування дедалі більше викликає втому та роздратування як на Заході, так і на Сході.

Окремим джерелом напруження залишаються повільні переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Додаткові побоювання в сусідів викликають ідеї “сербського миру”, заклики об’єднати всіх сербів незалежно від країни проживання та активізація перегонів озброєнь. У регіоні, який ще пам’ятає балканські війни, це сприймають як потенційну загрозу стабільності.

Політика Вучича щодо України також залишається неоднозначною. Сербія підтримувала проукраїнські резолюції в ООН, постачала Україні боєприпаси та надала 80 млн євро невійськової допомоги. Водночас Белград не приєднався до антиросійських санкцій.

15 липня Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, де взяв участь у п’ятому саміті Україна-Південно-Східна Європа. Однак він став єдиним учасником, який не підписав підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Після повернення до Белграда президент Сербії зустрівся з російським послом, а за кілька днів прийняв Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом до Сербії. У Москві такі контакти сприйняли негативно.

Чому Вучич оголосив про відставку

Заява про відставку та дострокові вибори з’явилася на тлі падіння суспільної підтримки президента й тривалих протестів. За наведеними оцінками, рівень підтримки Вучича зменшився з 60% у 2023 році до 40% у 2025-му та 35% у 2026 році. Водночас 67% сербів, а в червні – 62%, не схвалюють його автократичний стиль управління.

Ще одним фактором стали студентські протести, які почалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді. Згодом вони переросли в потужний політичний рух, здатний серйозно вплинути на майбутнє влади.

Якби голосування відбулося найближчим часом, результати основних політичних сил могли б бути такими:

• Сербська прогресивна партія – 35,7%, що на 9 пунктів менше, ніж у червні;
• Соціалістична партія, союзник СПП, – 3,8%;
• Студентський список – 44,9%, що на 8,2 пункту більше, ніж раніше.

На рішення Вучича також могла вплинути поразка Віктора Орбана та криза його політичної системи. Для сербського президента це стало сигналом, що авторитарна модель не гарантує довічного збереження влади. Перехід на посаду прем’єра може стати спробою одночасно втримати вплив, продемонструвати суспільству готовність до змін і виконати обіцянку студентам “піти”.

Окреме значення мають конституційні обмеження: президент Сербії не може обіймати посаду більш як два терміни. Другий мандат Вучича завершується в жовтні 2027 року, тому перехід до уряду дозволив би йому залишатися центральною фігурою сербської політики без прямого порушення Конституції.

Що чекає на Сербію після відставки президента

Після відставки президента його повноваження тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич. Вона має офіційно оголосити дату президентських виборів, які повинні відбутися протягом 90 днів. Наразі невідомо ні коли саме відбудеться голосування, ні хто стане основними кандидатами.

Імовірно, Вучич прагнутиме привести до президентського крісла лояльну до себе людину без значних політичних амбіцій. Сам він, найімовірніше, очолить партійний список на парламентських виборах і претендуватиме на посаду прем’єр-міністра.

Про такий сценарій у червні заявив лідер Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич. На багатолюдному мітингу СПП він закликав Александара Вучича очолити уряд і партійний список. Вучич погодився та пообіцяв до кінця липня оголосити про відставку й назвати дату позачергових парламентських виборів. Фактично це відбулося лише наприкінці серпня.

Вперше в Сербії парламентські та президентські вибори планують провести окремо. Це може розглядатися як поступка опозиції та студентському руху, які вимагали політичних змін. Водночас розділення виборчих кампаній дає Вучичу більше простору для маневру.

Студенти, російський вплив і ризики виборчої кампанії

Студентський список, який набирає популярності, здатен ускладнити плани президента. Якщо його представники отримають більшість місць у парламенті, формування уряду за участю Вучича може опинитися під питанням.

Окреме занепокоєння викликають спроби Росії посилити вплив на студентський рух. У ньому дедалі помітнішими стають настрої великосербства та проросійські погляди. Раніше Володимир Путін закликав підтримувати “патріотично налаштованих” студентів Сербії.

Очікується, що виборча кампанія буде короткою та жорсткою. Стислі терміни вигідні Вучичу і СПП, адже опозиція матиме менше часу на організацію. Серед ризиків називають підкуп виборців через соціальні виплати, маніпуляції з виборчими списками, фальсифікацію результатів, тиск на членів виборчих комісій і залучення сербів із Республіки Сербської.

Одним із можливих нововведень може стати висунення двох окремих списків на парламентських виборах: одного від керівної СПП та іншого – від решти політичних сил. Такий підхід здатен додатково заплутати виборців і ускладнити оцінку реальної підтримки партій.

Результат виборів визначить не лише майбутнє Александара Вучича, а й зовнішньополітичний напрям Сербії. Перемога СПП може забезпечити йому ще приблизно п’ять років фактичного контролю над владою. Поразка, навпаки, здатна започаткувати глибокі зміни та вплинути на подальше зближення Белграда з Євросоюзом. Не можна виключати й інший сценарій – посилення орієнтації Сербії на Кремль.

Ще цікаві матеріали:

• Президент Сербії Александар Вучич заявив у Києві про підтримку суверенітету і євроінтеграції України, пообіцяв гуманітарну допомогу, участь у відбудові міста та підтримку енергетичного сектору.
• Президентка Косова Вйоса Османі призначила дострокові вибори на 28 грудня через політичну кризу та неможливість сформувати уряд.
• Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан подав у відставку після масових протестів через витік завдань NEET та скасування результатів, що спричинило повторне тестування.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення Українського інституту національної пам'яті у вівторок, 25 серпня.

У Львові проводять ексгумаційні роботи

Пошукові та ексгумаційні дослідження на старому Голосківському кладовищі триватимуть із 25 серпня до 2 жовтня 2026 року. Їхня мета — знайти, дослідити, ексгумувати та надалі перепоховати останки вояків Війська Польського, які загинули під час боїв у вересні 1939 року.

Роботи проводить ТОВ "Українська пам’ять" за участі польських фахівців — співробітників Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

Ексгумаційні дослідження проводять відповідно до домовленостей, досягнутих у межах роботи Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті. Зокрема, 4 червня 2026 року Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій надала ТОВ "Українська пам’ять" дозвіл на проведення відповідних досліджень.

Для контролю за пошуковими роботами Український інститут національної пам’яті залучає та фінансує фахівців комунального підприємства Львівської обласної ради "Доля". Пошуковці та антрополог забезпечуватимуть фаховий нагляд і консультаційну підтримку під час проведення досліджень.

Що відомо про поховання

Пошуки останків вояків Війська Польського на території старого Голосківського кладовища проводилися ще у 2019 році. Тоді дослідження здійснювали на території колишнього села Голоско Велике, де шукали місця поховань військовослужбовців, які загинули у вересні 1939 року.

За результатами тих робіт були виявлені ознаки місць поховань. Нинішні дослідження проводять для подальшої роботи з цими похованнями.

Історія поховання вояків

У вересні 1939 року в передмістях Львова відбувалися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Одним із місць бойових дій була територія села Голоско Велике, розташованого поблизу Львова.

Загиблих під час боїв вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища.

У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Новини.LIVE інформували, що у Львові вранці 23 серпня сталася пожежа з вибухом у приміщенні аптеки на вулиці Тракт Глинянський. Внаслідок інциденту загинув працівник аптеки 2002 року народження. Рятувальники ліквідували займання, причину якого попередньо пов’язують із несправністю електротехнічного обладнання.

Новини.LIVE також повідомляли, що у Львові 22 серпня сталася пожежа на складі з аерозольними балончиками на території заводу "Іскра". Рятувальники локалізували займання та виявили тіла трьох загиблих.

Про це адвокат Вадим Гречківський в ефірі Ранок.LIVE.

Мобілізаційний вік можуть знизити до 23 років

Адвокат Вадим Гречківський заявив, що не виключає можливості зниження мобілізаційного віку в Україні з 25 до 23 років. За його словами, відповідні зміни можуть почати розглядати вже восени.

"Нам багато чого не кажуть, в мене є свої анонімні джерела, з якими я спілкуюся, люди, які працюють в законодавчій сфері. Я б не виключав варіант того, що буде зниження мобілізаційного віку з 25 до, можливо, 23 років", — зазначив Гречківський.

За його словами, можливе зниження мобілізаційного віку може бути пов’язане зі зміною верхньої межі віку військовозобов’язаних. Якщо її знизять до 50–55 років, кількість людей, яких можна буде призвати під час мобілізації, скоротиться.

Коли можуть розглянути зміни

Гречківський припустив, що законопроєкт можуть винести на розгляд Верховної Ради у вересні або жовтні. Перед цим документ має пройти опрацювання у профільному комітеті та бути переданий на перше читання.

"Я думаю, що скоріш за все ці зміни можуть бути восени, можливо вересень, жовтень, поки вони опрацюють на Комітет, передадуть на перше читання, я думаю, що це може бути зовсім скоро", — зазначив Гречківський.

Водночас адвокат наголосив, що наразі йдеться лише про можливий сценарій, а не про ухвалене рішення.

Як може відреагувати суспільство

На думку Гречківського, можливе зниження мобілізаційного віку може викликати негативну реакцію в суспільстві. Він зазначив, що питання мобілізації є чутливим, а подібні зміни можуть вплинути на ставлення громадян до чинної влади.

При цьому офіційно підтверджених рішень про зниження мобілізаційного віку з 25 до 23 років наразі немає.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Верховній Раді зробили заяву щодо можливості мобілізації жінок. У парламенті пояснили, чи розглядається питання призову жінок на військову службу та за яких умов це може відбуватися.

Також Новини.LIVE повідомляли, що заброньованим військовозобов’язаним можуть надходити повістки від ТЦК. Однак сам факт отримання такого документа не означає скасування бронювання чи автоматичну мобілізацію.