
Після кількох тижнів роздумів влітку диктатор Володимир Путін прийняв рішення про ескалацію, щоб зберегти свою владу і життя.
Один із давніх соратників Путіна каже, що той, імовірно, сприйняв візит голови ЦРУ Джона Реткліффа як ознаку американської слабкості, пише The Economist, посилаючись на заяви джерел, наближених до Кремля. За словами джерела, саме так Путін інтерпретував візит до Москви в листопаді 2021 року Білла Бернса, директора ЦРУ за часів Джо Байдена, який намагався застерегти його від вторгнення в Україну.
"Ніхто не може знати, що коїться в голові Путіна. Але причини ескалації війни, як і саме рішення про вторгнення, мають внутрішній характер. Його головною метою завжди було збереження власної влади і, зрештою, свого життя", - зазначило видання.
Настрої серед еліти РФ песимістичні. За словами одного інсайдера, головна проблема полягає не стільки в економіці чи відсутності військових успіхів, скільки в марно витраченому часі: яким би не був результат, майже п'ять років - це провал.
Рейтинг схвалення Путіна знижується. Одна з головних проблем для Кремля - це зникнення мовчазної згоди громадськості на війну. Довіра до телевізійної пропаганди падає, а молоді люди розміщують у соціальних мережах заклики до припинення війни.
"І хоча жодна з економічних чи політичних проблем РФ не є фатальною для Путіна, проте ним керує логіка його режиму: ніколи не показувати слабкість. Російська система відрізняється високою терпимістю до насильства, але не прощає невдач. Ймовірно, Путін вважає, що припинення війни без досягнення навіть мінімальної мети - захоплення всього Донбасу - наражатиме його на фізичну небезпеку", - сказано в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До берегів Туреччини прибило обгоріле російське судно
Продовження війни в її нинішньому вигляді також не є рішенням. Вона поглинає економічні ресурси й розтрачує політичний капітал. Усе це може зробити ескалацію привабливою для Путіна, проте поки що незрозуміло, як він діятиме.
Усередині України ескалація означає розширення масштабів заходів, які Росія вже вживає. 30 серпня Міністерство оборони Росії заявило про підготовку масованого удару по енергетичній інфраструктурі України. Що стосується наземної війни, російські джерела стверджують, що Путін має намір кинути в м'ясорубку ще 300-400 тис. осіб.
Росія, ймовірно, посилить гібридну війну та саботаж проти союзників України, а також атакуватиме шляхи постачання з Європи до України. Західні розвідувальні агентства побоюються, що Росія може атакувати заводи в Європі, які виробляють матеріали для військових потреб України.
Про приїзд Реткліффа стало відомо після того, як 25 серпня у московському аеропорту помітили американський військово-транспортний літак та дипломатичний кортеж США. За даними CBS News, це, ймовірно, перша відома поїздка Реткліффа до Росії, відколи він очолив відомство. Раніше він підтримував контакти з російськими колегами з розвідки лише дистанційно.
Перейти на gazeta.ua
Міністр оборони Литви Роберт Каунас повідомив, що має інформацію про зміст візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, який відбувся минулого тижня, однак не може розкрити подробиці. Водночас він наголосив, що важливою є сама передача Сполученими Штатами цього повідомлення Росії, пише LRT.
«Інформація у нас є. Вона, безумовно, не призначена для оприлюднення, і, вибачте, я її точно не розкриватиму. Я бачив багато різних версій у пресі. Найголовніше, що зустріч відбулася, повідомлення передано, і саме так союзники, я маю на увазі Сполучені Штати Америки, і повинні діяти в інтересах безпеки нашого регіону, України та всієї Європи», — зауважив міністр журналістам.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа повідомляв, що литовська сторона знала про цей візит, а деталі щодо його змісту мають оприлюднити цього тижня. За даними The Wall Street Journal та CBS News, директор ЦРУ мав переконати Росію утриматися від нападу на країни НАТО, оскільки американська розвідка допускає, що Москва може спробувати перевірити реакцію Альянсу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Естонія не змінила оцінку загрози з боку РФ після візиту директора ЦРУ до Москви
Таємний візит директора ЦРУ до Москви, який став рідкісним випадком, лише посилив побоювання щодо можливого випробування Росією НАТО. Як писало Euronews, представники країн Балтії запевняють, що їхні оцінки загроз залишилися незмінними, хоча виникає питання, чи не мають такі заяви насамперед зменшити тривогу в суспільстві. Видання зазначає, що поїздка Реткліффа, яка могла бути покликана заспокоїти побоювання щодо можливого протистояння між Росією та НАТО, схоже, дала майже протилежний ефект.
Водночас як повідомляли Axios два джерела, обізнані з перебігом переговорів, Реткліфф під час таємного візиту до Москви запропонував провести тристоронню зустріч президента США Дональда Трампа, російського диктатора Владіміра Путіна та президента України Володимира Зеленського, щоб спробувати покласти край війні.
Перейти на zn.ua
Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь закликав Палату представників підтримати схвалений Сенатом законопроєкт про посилення санкцій проти росії на тлі критичного моменту у війні проти України та вразливого стану економіки агресора. Про це законодавець заявив в ефірі CBS News.
"Це момент крайньої необхідності, оскільки путін може спробувати ескалацію конфлікту, а також тому, що путін перебуває у скрутному економічному становищі. І такий законопроєкт про санкції, що обмежує надходження коштів для його військової машини, може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, вбивчу війну", – зазначив сенатор.
Сенат США підтримав документ під назвою "Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026" значною двопартійною більшістю – 86 голосами проти 11 – напередодні серпневих канікул. Ініціатива вшановує пам'ять сенатора Ліндсі Грема, який разом із Блюменталем був ключовим автором санкційних обмежень.
Законопроєкт передбачає:
надання президенту США повноважень запроваджувати мита до 100% для п'яти найбільших імпортерів російської нафти чи природного газу (за винятком країн, чия частка імпорту газу з рф менша за 15% за умови системного скорочення);
посилення заходів протидії тіньовому флоту танкерів кремля;
розширення жорстких фінансових санкцій проти російських олігархів і банківських установ.
"Його економіка перебуває на межі серйозної кризи. Йому загрожує дефіцит у розмірі $125 млрд, що становить 5% ВВП, а процентна ставка за державним боргом становить 14%" – зазначив Блюменталь.
Палата представників має повернутися до роботи цього тижня після 5-тижневої перерви. Сенатор висловив сподівання, що ініціатива знайде необхідну підтримку в нижній палаті Конгресу, та додав, що під час свого нещодавнього візиту до Києва радив президенту Володимиру Зеленському провести зустрічі з членами Палати представників для прискорення ухвалення закону.
Нагадаємо, що Європейський Союз готує масштабне розширення санкцій проти росії. Наразі розглядають 1600 кандидатів на включення до санкційних списків – 800 фізичних осіб та 800 російських компаній. За словами одного з дипломатів, очікують, що санкції ухвалять в середині жовтня.
Читайте також: ЄС восени представить новий пакет санкцій проти рф: що відомо (оновлено).
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
У США сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав Палату представників ухвалити законопроєкт про санкції проти Росії.
Раніше документ під назвою "Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026" отримав широку двопартійну підтримку в Сенаті (86 голосів "за" проти 11), повідомляє CBS News.
"У війні проти України настав момент надзвичайної терміновості. Хоча Володимир Путін може вдатися до ескалації, російська економіка перебуває на межі серйозної кризи з прогнозованим дефіцитом у $125 млрд (5% ВВП) та відсотковою ставкою за державним боргом на рівні 14%. Ухвалення документа дасть змогу обмежити доходи російської воєнної машини та підірвати здатність РФ вести війну", - наголосив сенатор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США призупинили розгляд заявок на візи по всьому світу
Законопроєкт передбачає розширення повноважень президента США для запровадження мит до 100% проти п'яти найбільших покупців російської нафти чи газу. Виняток передбачено для країн, які імпортують менше 15% газу з РФ і постійно скорочують ці обсяги. Крім того, законопроєкт містить заходи проти "тіньового флоту", російських олігархів та фінансових установ.
Коментуючи занепокоєння частини демократів щодо розширення президентських повноважень, Блюменталь зазначив, що текст є результатом складних компромісних переговорів із Білим домом, торговим представником США та законодавцями. Він також повідомив, що під час візиту до України президент Володимир Зеленський назвав цей санкційний закон пріоритетом №1, і закликав українського лідера провести зустрічі з членами Конгресу для забезпечення необхідної підтримки під час голосування в Палаті представників США.
Сенат Сполучених Штатів Америки ухвалив широкомасштабний законопроєкт про "пекельні санкції" проти Росії та Ірану. Документ, що передбачає санкції проти російських високопосадовців, олігархів і членів їхніх сімей, фінансових організацій і "тіньового" флоту, підтримала переважна більшість членів верхньої палати Конгресу США.
Перейти на gazeta.ua
Сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь закликав Палату представників схвалити законопроєкт про санкції проти Росії, який раніше підтримав Сенат, на тлі «моменту надзвичайної терміновості» у війні в Україні. Він пояснив свій заклик тим, що ситуація потребує швидких дій, оскільки російський диктатор Владімір Путін може вдатися до подальшої ескалації війни. До того ж в ефірі CBS News він зауважив, що Путін нині перебуває у складному економічному становищі.
«І такий законопроєкт про санкції, що обмежує надходження грошей до його військової машини, може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, вбивчу війну», — наголосив Блюменталь.
Сенат більшістю голосів представників обох партій підтримав цей законопроєкт на початку місяця, перед тим як піти на серпневі канікули. Поштовхом до цієї ініціативи стала раптова смерть сенатора від Південної Кароліни Ліндсі Грема, який протягом тривалого часу разом із Блюменталем виступав за підтримку цього заходу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сенатори внесли оновлений законопроєкт про санкції проти Росії на честь Ліндсі Грема: що в ньому змінили
Видання наголошує, що розгляд ініціативи щодо санкцій тепер має продовжити Палата представників, яка цього тижня повертається до роботи після п’ятитижневої перерви. Водночас перспективи ухвалення законопроєкту у нижній палаті залишаються невизначеними.
Зокрема, законопроєкт під назвою «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року» дасть президенту Дональду Трампу можливість запроваджувати мита до 100% проти п’яти найбільших імпортерів російської нафти або природного газу. Виняток зроблять для країн, які отримують із Росії менш як 15% природного газу та водночас вживають заходів для зменшення його імпорту. Однак, деякі демократи з Палати представників висловили занепокоєння через надання президенту додаткових повноважень.
На запитання про можливе протистояння з боку демократів Блюменталь став на захист законопроєкту. Він зазначив, що документ став результатом тривалих і часом складних переговорів за участю торгового представника США, Білого дому та законодавців від обох партій. Блюменталь також зазначив, що законопроєкт підтримали в Сенаті 86 голосами проти 11.
«У наш час небагато законопроєктів можуть похвалитися таким успішним ухваленням», — наголосив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Reuters розповіли, як тарифні суперечки можуть зірвати законопроєкт про санкції проти РФ
Сенатор-демократ наголосив на розширенні повноважень президента, передбачених законопроєктом. Вони стосуються запровадження жорстких санкцій проти олігархів і фінансових установ, боротьби з «тіньовим флотом», а також введення мит, повноваження щодо яких суворо обмежені п’ятьма найбільшими покупцями російської нафти та газу.
Крім того, Блюменталь зазначив, що законопроєкт про санкції може послабити позиції Путіна, а також звернув увагу на економічні перспективи Москви.
«Його економіка перебуває на межі серйозної кризи. Йому загрожує дефіцит у розмірі 125 мільярдів доларів, що становить 5% ВВП, а процентна ставка за державним боргом становить 14%», — зауважив сенатор.
Блюменталь висловив велику надію, що законопроєкт про санкції отримає достатню підтримку серед демократів для ухвалення в Палаті представників. Він також розповів, що під час свого візиту до України минулого тижня закликав Володимира Зеленського зустрітися з членами Конгресу, як український президент раніше зробив у Сенаті.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Американський сенатор назвав новий санкційний законопроєкт "кувалдою" для Путіна — Reuters
Нагадаємо, сенатори-демократи Елізабет Воррен і Крістофер Кунс зверталися до державного секретаря США Марко Рубіо та міністра фінансів Скотта Бессента з вимогою пояснити, чому адміністрація Трампа вже 17 місяців не запроваджує регулярних санкцій проти компаній, банків та інших структур, які допомагають Росії обходити чинні обмеження. Законодавці також зазначали, що мирні переговори досі не принесли результату, а востаннє Вашингтон запроваджував масштабні санкції у жовтні 2025 року.
Перейти на zn.ua
Після місячної перерви американські законодавці повертаються до рішення, яке може посилити тиск не лише на Москву, а й на її партнерів.
Сенатор-демократ Річард Блюменталь звернувся до Палати представників США із закликом без зволікань підтримати законопроєкт, що передбачає посилення санкцій проти Росії. Раніше документ схвалив Сенат США.
Про це Річард Блюменталь заявив в інтерв’ю CBS News.
В інтерв’ю телеканалу Сі-Бі-Ес Ньюз Блюменталь заявив, що розгляд ініціативи є невідкладним. На його думку, Кремль може вдатися до подальшої ескалації, водночас російська економіка дедалі більше потерпає від фінансового тиску.
Це питання надзвичайної терміновості, оскільки Путін може спробувати ескалувати ситуацію, а також тому, що він економічно притиснутий до стінки. Економіка Росії наближається до серйозної кризи: насувається дефіцит у 125 мільярдів доларів, або 5% ВВП, а відсоткова ставка за державним боргом становить 14%.
– Річард Блюменталь
Законопроєкт про нові санкції проти Росії
Річард Блюменталь висловив надію, що ініціатива отримає достатню підтримку демократів у Палаті представників. Цього тижня законодавці повертаються до роботи після перерви, яка тривала понад місяць.
7 серпня Сенат США схвалив законопроєкт Ліндсі Грема щодо посилення санкцій проти Росії та Ірану. Документ дозволяє президентові США запроваджувати мита розміром до 100% на товари з п’яти держав, які найбільше закуповують російські нафту та газ.
Ухвалення законопроєкту Палатою представників може стати наступним кроком до розширення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів.
Можливо, вам буде цікаво:
- Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина найближчими днями оприлюднить реакцію на інцидент із дроном біля українського літака в аеропорту Лейпцига.
- Сенатор США Річард Блюменталь заявив, що Росія навмисно атакує американські компанії в Україні, завдаючи їм мільйонних збитків.
- Сенатор Річард Блюменталь очікує, що Палата представників США у вересні розгляне законопроєкт про посилення санкцій проти Росії.
The post Блюменталь закликав Палату представників США терміново посилити санкції проти Росії first appeared on Межа. Новини України..

Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь закликав Палату представників підтримати ухвалений Сенатом законопроєкт про санкції проти Росії на тлі "моменту крайньої необхідності" у війні в Україні.
Джерело: Блюменталь в ефірі CBS News
Пряма мова: "Це момент крайньої необхідності, оскільки Путін може спробувати ескалацію конфлікту, а також тому, що Путін перебуває у скрутному економічному становищі.
І такий законопроєкт про санкції, що обмежує надходження коштів для його військової машини, може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, вбивчу війну".
Деталі: Сенат США ухвалив цей законопроєкт значною більшістю голосів представників обох партій перед тим, як розійтися на серпневі канікули. Ця ініціатива з'явилася після раптової смерті сенатора Ліндсі Грема, який тривалий час разом із Блюменталем виступав за прийняття цих заходів. Тепер ініціатива щодо санкцій перейшла до Палати представників, яка має повернутися до роботи цього тижня після 5-тижневої перерви. Однак перспективи ухвалення законопроєкту в нижній палаті залишаються невизначеними.
Законопроэкт під назвою "Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026" дозволить президенту запроваджувати мита в розмірі до 100% для п'яти найбільших імпортерів російської нафти або природного газу, за винятком країн, які імпортують менше 15% свого природного газу з Росії та водночас вживають заходів для скорочення імпорту. Однак деякі демократи в Палаті представників висловили занепокоєння щодо надання президенту додаткових повноважень.
У відповідь на запитання про можливий опір з боку демократів Блюменталь виступив на захист законопроєкту, який, за його словами, став "результатом ретельних, часом болісних переговорів" з торговим представником США, Білим домом та законодавцями з обох партій.
"Він був ухвалений Сенатом 86 голосами проти 11 – у наш час небагато законопроєктів можуть похвалитися таким успішним схваленням", – зазначив Блюменталь.
Сенатор наголосив на розширенні повноважень президента, передбачених законопроєктом, щодо "застосування жорстких санкцій проти олігархів" та фінансових установ, а також на заходах щодо "боротьби з тіньовим флотом" і повноваженнях щодо запровадження мит, "суворо обмежених" п'ятьма найбільшими покупцями російської нафти та газу.
Блюменталь заявив, що законопроєкт про санкції може послабити позиції правителя Росії Володимира Путіна.
Пряма мова: "Його економіка перебуває на межі серйозної кризи.
Йому загрожує дефіцит у розмірі 125 мільярдів доларів, що становить 5% ВВП, а процентна ставка за державним боргом становить 14%".
Деталі: Блюменталь висловив "велику надію" на те, що законопроєкт про санкції знайде достатню підтримку серед демократів для ухвалення в Палаті представників, додавши, що під час візиту до України минулого тижня він закликав Зеленського зустрітися з членами Конгресу, як це зробив український лідер у Сенаті.
Що передувало: Президент Володимир Зеленський 23 серпня в Києві провів зустріч із сенаторами США від обох партій – Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом.
Читайте також: Санкції проти Росії: цього разу ситуація може скластися по-іншому
Нагадаємо: На початку серпня Сполучені Штати запровадили санкції проти низки структур Міноборони Росії, а також двох російських компаній і п'яти росіян.
Перейти на pravda.com.ua
Ісландці проголосували проти відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу. На референдумі в суботу, 29 серпня, 52,8% виборців не підтримали повернення до переговорного процесу. За його відновлення виступили 47,2%, повідомляє CBS News.
За офіційною інформацією суспільного мовника RÚV, у голосуванні взяли участь 225 031 виборець із приблизно 265 тисяч зареєстрованих. Явка становила 82,5%.
Переговори про вступ до ЄС Ісландія призупинила 13 років тому. Лівоцентристський уряд, обраний у 2024 році, спочатку планував провести референдум у 2027 році, але переніс його на серпень 2026-го.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Країни ЄС мають домовитися про новий підхід прискореного вступу держав до союзу — єврокомісарка Кос
Рішення провести голосування раніше пов'язують із заявами президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він кілька разів помилково називав Гренландію Ісландією, коли говорив про свої наміри щодо острова.
Головним аргументом противників вступу стало небажання передавати рибну галузь під спільні правила ЄС. Вона є однією з ключових для економіки Ісландії. Політика Євросоюзу у сфері рибальства передбачає, зокрема, встановлення квот на вилов.
Згідно з опитуваннями, проведених напередодні референдуму, близько 90% компаній, пов'язаних із рибним сектором, виступали проти вступу до ЄС.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЄС оцінив Україну: що показав брюссельський «рентген»
Опоненти також заявляли, що в Європарламенті голос Ісландії буде менш впливовим через його великий склад. Крім того, після вступу країна втратила б можливість самостійно укладати торговельні угоди. Серед іншого, йдеться про угоди з Китаєм.
Прихильники вступу, зі свого боку, стверджували, що членство в ЄС допомогло б знизити інфляцію та процентні ставки. Перехід на євро, на їхню думку, дав би країні більше стабільності, ніж нестабільна ісландська крона.
Вони також наголошували на необхідності тіснішої співпраці з європейськими сусідами. Йдеться, зокрема, про боротьбу зі змінами клімату та іншими проблемами, які не обмежуються кордонами окремих країн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Усе інше — ілюзія»: Мерц виключив повноправний вступ України в ЄС до кінця війни
Премʼєр-міністерка Кріструн Фростадоттір заявила, що сподівається на відсутність розколу в суспільстві після голосування.
«Сподіваюся, що ні. Я не відчуваю озлобленості. Знаю, що в декого емоції зашкалювали, але я провела час із великою кількістю людей з усієї країни, і люди досить відкриті до різних варіантів розвитку подій», сказала вона.
Премʼєрка також визнала, що мешканців багатьох регіонів, особливо сільських, турбують питання сільського господарства, рибальства та природних ресурсів. Вона пообіцяла, що уряд врахує ці побоювання.
На запитання, чи тема вступу до ЄС тепер остаточно закрита, Кріструн відповіла, що принаймні поки вона очолює уряд, переговори відновлювати не будуть. Вона також звернула увагу на високу явку. За її словами, це показує, наскільки питання членства в ЄС цікавить ісландців.
Відмова від відновлення переговорів не змінює нинішніх відносин Ісландії з ЄС. Країна залишається учасницею Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Це дозволяє ісландцям зберігати вільний рух людей, товарів, капіталу та послуг.
Аналітики вважають, що результат референдуму став символічним ударом по політиці розширення ЄС. У Брюсселі неофіційно розглядали Ісландію як зручного кандидата, який міг би відносно швидко пройти шлях до членства. Її вступ також міг би зміцнити арктичний фланг Євросоюзу.
Нині статус кандидатів на вступ до ЄС мають Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна та Чорногорія. Багато з них роками чекають на просування переговорів. Ісландія ж, попри високий рівень добробуту та розвитку і відносно сприятливі умови для вступу, вирішила не повертатися до цього процесу.Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році після фінансової кризи. Переговори офіційно розпочалися у 2010 році, але вже у 2013-му їх призупинив євроскептичний уряд. Однією з головних суперечок стала політика ЄС щодо рибальства, зокрема система квот на вилов. У 2015 році Ісландія відкликала заявку на вступ.
На початку 2026 року країна знову повернулася до цього питання. Ісландська влада вирішила відновити переговори з ЄС та винести це питання на референдум.
Перейти на zn.uaА Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись подробиці
Про це пише Axios. Джерела видання розповіли, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час своєї таємної поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч між американським лідером Дональдом Трампом, російським диктатором Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським з метою припинення війни.Читайте також: Таємний рейс глави ЦРУ до Москви: загроза для НАТО і попередження про удари по РФ, про що ще Реткліфф міг говорити з ПутінимЗа словами співрозмовників Axios, візит Реткліффа частково мав на меті з’ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб допомогти переконати Путіна зробити крок у напрямку відновлення переговорів з Україною за посередництва США.28 серпня американські чиновники проінформували Зеленського про зміст переговорів Реткліффа у Москві, пропозицію щодо тристороннього саміту та можливість відновлення мирних переговорів.Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.The Wall Street Journal, своєю чергою, писало, що справжня причина поїздки достеменно невідома, і серед версій називало не лише зусилля США щодо припинення війни в Україні та в Ірані, а й отримані Вашингтоном розвіддані про ранню стадію підготовки Росії до можливої військової мобілізації та плани Кремля перевірити рішучість НАТО обмеженим вторгненням. За версією аналітиків видання, не виключена особиста зустріч Реткліффа з Путіним, під час якої останній міг отримати попередження.За даними ж The New York Times, директор ЦРУ зустрівся з головою ФСБ Олександром Бортніковим і закликав Кремль серйозно розглянути мирну угоду, поки військові та економічні проблеми Росії не поглибилися.
Перейти на espreso.tv
Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Про справжню мету неанонсованого візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, на думку Віталія Портникова, можна лише будувати версії. Також журналіст закликав не переносити автоматично логіку адміністрації Джо Байдена на команду Дональда Трампа. Портников нагадав, що попередній директор ЦРУ Вільям Бернс відвідував Москву перед початком повномасштабного вторгнення РФ, коли США вже знали про підготовку Росії до нападу на Україну. Однак нинішній візит зовсім не обов'язково має аналогічну причину."Якщо ми вважаємо, що Трамп діє рівно так, як Байден, то ж бачимо, що Трамп у переважній більшості політичних питань діє протилежним чином", — зазначив журналіст.Він не виключає, що Реткліфф міг обговорювати з російською стороною питання, які безпосередньо відповідають політичним інтересам Трампа напередодні виборів до Конгресу восени 2026 року.Перший можливий напрям — ціни на пальне. За словами Портникова, Вашингтону важливо покращити економічні показники перед виборами, зокрема на тлі високих цін на бензин та невизначеності навколо війни з Іраном."Для цього потрібно відкрити Ормузьку протоку. Я не виключаю, що директор Центрального розвідувального управління міг обговорювати з росіянами моменти, як вони можуть цьому посприяти", — припустив він.Другим питанням могли стати американські громадяни, яких утримують за кордоном. Портников вважає, що їхнє звільнення стало б для Трампа помітним політичним успіхом.Ще один можливий меседж — прохання до Путіна не вдаватися до масштабної ескалації до американських виборів."Якщо Трамп знає, що Путін готовий до якихось радикальних дій, просити його ці дії не робити до виборів, не погрожувати, а говорити Путіну: "Послухайте, якщо я програю вибори, вам буде гірше, ніж якщо я їх виграю. Тож не заважайте мені виграти", — зазначив журналіст.Портников наголосив, що це лише можливі сценарії, адже реальний порядок денний зустрічі невідомий."Ми можемо тільки створювати якісь версії щодо поїздки директора ЦРУ до російської столиці, і обов'язково помилимося", — підсумував він. Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна була заздалегідь поінформована про несподіваний візит директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви.
Перейти на espreso.tv
Президент США Дональд Трамп заявив про укладення “історичної” нафтової угоди з Венесуелою, яка передбачає американський контроль над значною частиною її підтверджених запасів. За даними американських джерел, США отримають 55% у спільному підприємстві, якому нададуть 100-річну концесію на розробку нафтових родовищ.
Про це повідомляє CBS News.
Трамп заявив, що американська сторона забезпечила мажоритарний контроль над понад 65 мільярдами барелів підтверджених запасів нафти без витрат для бюджету США.
За інформацією журналістів в американській адміністрації, тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес надала новоствореному спільному приватному підприємству 100-річну концесію на розробку родовищ. Запаси нафти на цих ділянках оцінюють у 63 мільярди барелів.
У межах домовленості уряд США отримає 55% частки у створеній структурі. Американські посадовці заявили, що це підприємство стане другим за величиною корпоративним власником підтверджених запасів нафти у світі після саудівської компанії Saudi Aramco.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що угода передбачає значні інвестиції у Венесуелу.
“Для венесуельського народу ця угода принесе майже 100 мільярдів доларів приватних інвестицій, підтримає тисячі високооплачуваних робочих місць і сприятиме відбудові економіки Венесуели”, – зазначив Рубіо.
Водночас наразі невідомо, які саме компанії братимуть участь у реалізації проєкту. У Венесуелі продовжують працювати лише кілька іноземних нафтогазових компаній, серед яких американська Chevron, іспанська Repsol та італійська Eni.
Більшість інших великих іноземних гравців залишили Венесуелу майже 20 років тому після націоналізації активів за часів експрезидента Уго Чавеса.
За даними Управління енергетичної інформації США, Венесуела має найбільші у світі підтверджені запаси нафти – понад 300 мільярдів барелів. Водночас нафтова галузь країни тривалий час занепадала через недостатнє фінансування, зношену інфраструктуру та міжнародні обмеження.
До слова, очільник Білого дому Дональд Трамп назвав Ормузьку протоку “новою територією Сполучених Штатів”.
Нагадаємо, що адміністрація президента США Дональда Трампа доручила розвідувальним службам знайти на Кубі політика, який був би готовий співпрацювати з Вашингтоном. Водночас американська розвідка вважає, що серед потенційних наступників переважають представники жорсткіших політичних фракцій.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон підтримує кубинський народ та бере участь у “звільненні” Куби.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post “Історична угода” Трампа: США отримають контроль над нафтовими запасами Венесуели appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua
Його слова цитує Укрінформ.Туск згадав про візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, заявивши, що Варшава перебуває у постійному контакті з американським відомством."Ми перебуваємо у постійному контакті з керівництвом ЦРУ, тому нас не дивують жодні відомості щодо дій і заходів, які проводить глава ЦРУ", – пояснив глава уряду Польщі.Він підкреслив: деяка інформація щодо безпеки має бути конфіденційною, але це не означає, що суспільство потрібно позбавляти інформації про найважливіші загрози."Відомо, що Росія дуже серйозно готується до ескалації напруженості — як у війні з Україною, так і в усьому регіоні, і що для Росії ця осінь та зима мають бути ключовими", – заявив Туск.Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.Зокрема, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна була заздалегідь поінформована про несподіваний візит директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви. За даними The New York Times, директор ЦРУ Джон Реткліфф зустрівся з головою ФСБ Олександром Бортніковим і закликав Кремль серйозно розглянути мирну угоду, поки військові та економічні проблеми Росії не поглибилися.
Перейти на espreso.tv
Президент США Дональд Трамп заявив про укладення "найбільшої в історії" нафтової угоди з Венесуелою, яка надає Сполученим Штатам контроль над понад 60 мільярдами барелів її підтверджених запасів нафти.
Джерело: Трамп у власній соцмережі Truth Social, державний секретар США Марко рубіо в соцмережі X, CBS News
Пряма мова Трампа: "Сполучені Штати Америки щойно уклали угоду з Венесуелою щодо НАЙБІЛЬШОЇ НАФТОВОЇ УГОДИ В ІСТОРІЇ СВІТУ!
За моєю вказівкою державний секретар Марко Рубіо та міністр війни Піт Гегсет, тісно співпрацюючи з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес і завдяки партнерству з приватним бізнесом, забезпечили мажоритарний контроль США над понад 65 мільярдами барелів доведених запасів нафти у Венесуелі без жодних витрат для американських платників податків".
Деталі: За даними джерел CBS News в американській адміністрації, тимчасова президентка Венесуели надала новоствореному спільному приватному підприємству 100-річну концесію на розробку нафтових родовищ, запаси яких оцінюють у 63 мільярди барелів.
Уряд США отримає 55% частки в цьому підприємстві, яка розподілятиметься між участю в капіталі компанії та правом отримувати нафту за собівартістю.
Американські посадовці зазначають, що новостворена структура стане другим за величиною корпоративним власником підтверджених запасів нафти у світі після саудівської державної компанії Saudi Aramco.
Наразі неясно, які саме приватні компанії братимуть у цьому участь, однак у Венесуелі зберегли присутність лише кілька іноземних нафтогазових гігантів, зокрема американська Chevron, іспанська Repsol та італійська Eni.
Держсекретар США зазначив, що ця угода "залучить майже 100 мільярдів доларів приватних інвестицій, забезпечить тисячі високооплачуваних робочих місць і стимулюватиме відбудову економіки Венесуели".
За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), Венесуела володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти, які перевищують 300 мільярдів барелів. Для порівняння, США мають менш як 50 мільярдів барелів.
Попри значні ресурси, нафтова галузь Венесуели тривалий час занепадала через хронічне недофінансування, зношеність інфраструктури та жорсткі міжнародні санкції.
Крім того, більшість західних енергетичних гігантів, зокрема ConocoPhillips та ExxonMobil, залишили країну майже два десятиліття тому після націоналізації активів колишнім президентом Уго Чавесом. Chevron залишалася єдиною великою американською компанією, яка зберегла свою присутність у Венесуелі.
Крім того, багато великих нафтових компаній, як-от ConocoPhillips та ExxonMobil, покинули Венесуелу, коли колишній президент Уго Чавес націоналізував їхні активи майже два десятиліття тому, через що вони тепер з пересторогою ставляться до ведення бізнесу в цій країні. Chevron залишалася єдиною великою американською компанією, яка зберегла свою присутність у Венесуелі.
Перейти на pravda.com.ua
Про це Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні. За його словами, Україна отримала від США інформацію щодо зустрічі з російською стороною директора ЦРУ Джона Реткліффа, який 25 серпня здійснив неанонсований візит до Москви. "Ми сьогодні отримали інформацію від американської сторони по зустрічах у Москві, які відбулися цими днями. Там був ряд зустрічей. І ми говорили напередодні, ми говорили й зараз із американською стороною", - сказав Зеленський. Він додав, що подякував США за інформацію та "необхідну тональність розмови з Росією". "Ми цінуємо узгодженість кроків і те, що Америка просуває цілком реалістичне бачення, що треба робити і що треба зробити. Росія має закінчити свою війну, треба створити всі умови, щоб це було", - наголосив президент України. Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.The Wall Street Journal, своєю чергою, писало, що справжня причина поїздки достеменно невідома, і серед версій називало не лише зусилля США щодо припинення війни в Україні та в Ірані, а й отримані Вашингтоном розвіддані про ранню стадію підготовки Росії до можливої військової мобілізації та плани Кремля перевірити рішучість НАТО обмеженим вторгненням. За версією аналітиків видання, не виключена особиста зустріч Реткліффа з Путіним, під час якої останній міг отримати попередження.Водночас, за даними The New York Times, директор ЦРУ зустрічався з головою ФСБ Олександром Бортніковим і закликав Кремль серйозно розглянути мирну угоду з Україною, поки військові та економічні проблеми Росії не поглибилися.
Перейти на espreso.tv
Розвідувальні дані США свідчили, що Росія вважає Сполучені Штати ослабленими після війни з Іраном, тому директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви попередив російську сторону про наслідки можливої ескалації.
За даними американської розвідки, Москва могла сприймати стан США як можливість посилити дії проти американських інтересів та союзників у Європі. Реткліфф також застеріг російських співрозмовників від загострення війни проти України, пише The Washington Post із посиланням на неназваних співрозмовників, ознайомлених із ситуацією.
Глава ЦРУ попередив представників РФ, що подальша ескалація матиме для Москви зворотний ефект. За його оцінкою, такі дії можуть підштовхнути президента США Дональда Трампа до активнішої підтримки президента Володимира Зеленського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таємний візит Реткліффа до Москви: політолог пояснив, які сигнали міг передати Путіну
Розвідувальні дані також вказували на ризик посилення російських дій проти американських інтересів та європейських союзників США. У Вашингтоні розглядали таку можливість на тлі сприйняття Москвою США як виснажених і менш здатних втручатися у міжнародні конфлікти.
"Поїздка Реткліффа до Москви була меншою мірою пов'язана з тим, що Путін опинився в кутку через нездатність його армії вийти з глухого кута на полі бою в Україні, і більшою - з тим, що Росія вважає нас виснаженими й нездатними втручатися", - сказав один зі співрозмовників видання.
Про приїзд Реткліффа стало відомо після того, як 25 серпня у московському аеропорту помітили американський військово-транспортний літак та дипломатичний кортеж США. За даними CBS News, це, ймовірно, перша відома поїздка Реткліффа до Росії відколи він очолив відомство. Раніше він підтримував контакти з російськими колегами з розвідки лише дистанційно.
Перейти на gazeta.ua
Про це повідомляє The New York Times.Директор ЦРУ Джон Реткліфф цього тижня таємно відвідав Москву, де передав російському керівництву, як зазначає видання, похмуру оцінку перебігу війни проти України. За даними NYT, Реткліфф зустрівся з головою ФСБ Олександром Бортніковим. Основним посланням американського розвідника було те, що Москві варто погодитися на мирну угоду, поки військове та економічне становище Росії не стало ще складнішим.Водночас, за інформацією видання, Реткліфф не погрожував Кремлю новими наслідками у разі продовження війни. Натомість він намагався переконати російську сторону, що затягування конфлікту матиме для неї дедалі вищу ціну. Зокрема, директор ЦРУ наводив дані про значні втрати російської армії та обмежені результати її наступу. Він зазначав, що за 18 місяців Росія захопила лише близько 1% території України.Крім того, Реткліфф раніше заявляв, що середня тривалість життя російського військового на передовій становить менш як 35 хвилин. За його словами, Україна дедалі ефективніше використовує безпілотники, завдаючи Росії значних втрат.У ЦРУ, як пише NYT, давно сумніваються, наскільки об'єктивну інформацію про перебіг війни Володимиру Путіну доповідають його найближчі радники. Саме тому американська сторона могла розраховувати, що оцінка безпосередньо від директора ЦРУ буде сприйнята Кремлем серйозніше.Відомо, що американська розвідка зберігає канали зв'язку з російськими спецслужбами. Канал Реткліффа з Бортніковим існує паралельно з контактами, які підтримують із Москвою представники адміністрації Дональда Трампа - Стів Віткофф та Джаред Кушнер.NYT називає візит Реткліффа черговою спробою адміністрації Трампа оживити переговорний процес, який фактично зайшов у глухий кут. При цьому американська сторона, як зазначає видання, продовжує шукати способи переконати Москву повернутися до серйозних переговорів.Поки невідомо, чи передбачає ця місія Реткліффа якісь зміни у політиці Вашингтона щодо Росії або України. Водночас його послання Кремлю було чітким: продовження війни не гарантує Москві перемоги, а ціна затягування конфлікту може лише зростати. Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.The Wall Street Journal, своєю чергою, писало, що справжня причина поїздки достеменно невідома, і серед версій називало не лише зусилля США щодо припинення війни в Україні та в Ірані, а й отримані Вашингтоном розвіддані про ранню стадію підготовки Росії до можливої військової мобілізації та плани Кремля перевірити рішучість НАТО обмеженим вторгненням. За версією аналітиків видання, не виключена особиста зустріч Реткліффа з Путіним, під час якої останній міг отримати попередження.Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна була заздалегідь поінформована про несподіваний візит директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що його абсолютно не турбує загроза нападу РФ на країни НАТО.
Він також заперечив, що очільник ЦРУ передавав Москві застереження щодо цього, передає Axios. Президент США заперечив інформацію медіа про те, що нещодавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви мав на меті попередити Кремль про неприпустимість нападу на союзників по Альянсу:
"Реткліфф зустрічається зі своїм російським колегою раз на пів року або раз на рік. У них дуже хороші стосунки. Він не передавав жодних послань, і в цьому не було нічого незвичного".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час візиту до Москви глава ЦРУ застеріг від атаки на союзників по НАТО
Під час подальшого спілкування з журналістами Трамп відкинув побоювання щодо агресії Москви проти Альянсу, зазначивши, що росіяни не збираються нападати на територію НАТО.
Заяви Трампа лунають на тлі занепокоєння європейських лідерів, які попереджають, що Кремль може спробувати випробувати рішучість НАТО та відданість Трампа статті 5 про колективну оборону шляхом обмеженого нападу або інших військових провокацій.
Про приїзд Реткліффа стало відомо після того, як 25 серпня у московському аеропорту помітили американський військово-транспортний літак та дипломатичний кортеж США. За даними CBS News, це, ймовірно, перша відома поїздка Реткліффа до Росії, відколи він очолив відомство. Раніше він підтримував контакти з російськими колегами з розвідки лише дистанційно.
Перейти на gazeta.ua
Троє журналістів фінансованого урядом США новинного видання Stars and Stripes подали позов до федерального суду проти Міністерства оборони США та очільника відомства Піта Гегсета, звинувативши їх у незаконному звільненні та порушенні їхнього права на свободу слова, гарантованого Першою поправкою до Конституції США.
Джерело: The Guardian
Деталі: Позивачами у справі виступили колишній видавець видання Макс Ледерер, головний редактор Ерік Славін та кореспондентка на Близькому Сході Лара Корте. Відповідачами зазначені Міністерство оборони США та очільник відомства Піт Гегсет.
Журналісти стверджують, що Пентагон намагається покарати їх за "публікацію репортажу про погіршення умов служби на борту американського авіаносця USS Abraham Lincoln під час його подовженого терміну розгортання на Близькому Сході".
Славін і Корте зазначили, що формальним приводом для їхнього звільнення було названо нібито "порушення субординації" під час інтерв'ю телеканалу CBS News, у якому вони публічно виступили проти цензури з боку військового командування.
У позові підкреслюється, що "ці нейтральні заяви на захист редакційної незалежності повністю узгоджувалися з багаторічною офіційною позицією самого Міністерства оборони США щодо статусу видання".
"У статті розкривалася резонансна історія про погіршення умов на борту корабля ВМС США Abraham Lincoln. У ній повідомлялося, що 5 тисяч моряків авіаносця протягом багатьох місяців поспіль потерпали від нестачі їжі та води, перебоїв із поштовим зв'язком, подовжених робочих змін та обмалі вільного часу, і що тривале розгортання та фізичні випробування негативно позначалися на фізичному й психічному здоров'ї моряків", – зазначається в позові.
Наступного дня після оприлюднення цього репортажу у виданні Stars and Stripes Ледерер отримав наказ звільнити Славіна та Корте.
Ледерер категорично відмовився виконувати розпорядження оборонного відомства, вирішив подати у відставку наприкінці вересня і сповістив про це редакцію електронною поштою, аби не брати участі в незаконному покаранні журналістів "за реалізацію їхнього права, гарантованого Першою поправкою".
Невдовзі після цього Пентагон достроково звільнив самого Ледерера та призначив йому в підпорядкування заступника з-поміж чинних військовослужбовців без попереднього узгодження з видавцем.
Журналісти наголошують, що Stars and Stripes є незалежним джерелом новин для американських військових ще з часів Громадянської війни, а його історична редакційна незалежність від контролю та цензури з боку військового командування "є критично важливою для виконання основної місії видання – збору інформації та надання неупередженої й достовірної журналістики військовій спільноті США, зокрема військовослужбовцям та їхнім родинам, які перебувають за кордоном".
Перейти на pravda.com.ua
У кремлі дедалі частіше обговорюють можливість застосування тактичної ядерної зброї в разі подальшої ескалації війни. Тим часом директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив таємничий візит до Москви, а західні медіа з'ясовують, про що саме він говорив із володимиром путіним. Україна тим часом завдала серії ударів по російських військових об'єктах – у тимчасово окупованому Донецьку могли вперше застосувати нову далекобійну версію JDAM, а біля Петербурга підірвали автомобіль російського підполковника.
У кремлі обговорюють ядерний сценарій
Збитий над Києвом російський "Шахед" падає у Дніпро. Але дедалі частіше у світі говорять про інший сценарій – можливість застосування росією тактичної ядерної зброї.
Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до кремля, повідомляє: дедалі більше російських чиновників нібито вважають, що в разі подальшої ескалації Москва може вдатися до ядерного удару.
Водночас ознак безпосередньої підготовки росії до застосування ядерної зброї наразі немає.
Проти такого сценарію виступають і ключові партнери Москви. За даними українських та європейських посадовців, Китай передав кремлю сигнал не переходити ядерну межу. Неприпустимість такого кроку також дала зрозуміти Індія.
Аналітики наголошують: попри зростання ядерної риторики, безпосередній ризик залишається низьким. Поки росія має можливість продовжувати війну звичайними засобами – зокрема нарощувати ракетні удари, – потреба для кремля переходити ядерний поріг залишається обмеженою.
Реткліфф приїхав до Москви
На цьому тлі особливу увагу привернув неочікуваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви.
Про причини поїздки офіційно відомо небагато. Президент США Дональд Трамп назвав її фактично рутинною.
"Нічого з переліченого. Він там, і це щось на кшталт напіврутинної поїздки".
Втім, американські медіа повідомляють про значно серйозніший порядок денний.
За даними CBS News, однією з головних тем Реткліффа могли бути застереження Москві щодо можливих атак на країни НАТО.
Politico пише, що йшлося, зокрема, про країни Балтії – Естонію, Латвію та Литву.
Кирило Буданов, який нині очолює Офіс президента, закликав не робити поспішних висновків щодо змісту переговорів. За його словами, Україна не була головною темою зустрічі. Основний акцент, імовірно, був на майбутніх відносинах між США та росією.
У кремлі традиційно все заперечують.
Як повідомив речник кремля Дмитро Пєсков:
"Таких страшилок зараз дуже багато публікується. Зрозуміло, це не має нічого спільного з реальністю і ніяк не стосується намірів російської федерації".
Водночас Москва продовжує звинувачувати європейські країни в нібито "агресивній політиці".
Україна б'є по командних пунктах у Донецьку
Поки у Москві говорять про можливу ескалацію, українські Сили оборони продовжують бити по російських військових об'єктах.
26 серпня Генеральний штаб підтвердив удар по командних пунктах російської армії в тимчасово окупованому Донецьку.
OSINT-аналітики повідомляють про ураження прихованого штабу в районі промислової зони колишнього науково-дослідного інституту.
Також, за їхніми даними, було влучання у підземний паркінг недобудованого житлового комплексу, де росіяни могли розміщувати пускові установки та бронетехніку.
Повідомляється щонайменше про шість ударів. Після атаки в окупованому місті фіксували масову евакуацію поранених російських військових та терміновий збір крові.
Україна могла вперше застосувати нову версію JDAM
Окрему увагу привернули уламки озброєння, яким могли завдати удару.
Видання Defence Express, проаналізувавши фото уламків, припускає, що по одній із цілей могли застосувати крилату ракету SCALP.
Однак інші фрагменти виявилися значно цікавішими.
На них помітили маркування австралійської компанії Ferra Aerospace – виробника крил для авіаційних бомб JDAM.
Звичайні JDAM мають дальність близько 75 кілометрів. Для удару по Донецьку з безпечної для літака відстані цього недостатньо.
Тому журналісти припускають, що Україна могла вперше застосувати нову версію боєприпасу – JDAM-LR.
Це модифікація авіабомби з реактивним двигуном, яка, за попередніми оцінками, здатна долати понад 550 кілометрів.
Важлива деталь: випробування цієї версії США проводили лише у квітні 2026 року.
Якщо інформація підтвердиться, йдеться про можливе перше бойове застосування JDAM-LR у світі.
У Петербурзі вибухнув автомобіль підполковника
Вибух пролунав і в російському Санкт-Петербурзі.
27 серпня у Пушкінському районі вибухнув автомобіль. За повідомленнями російських та OSINT-ресурсів, машиною користувався російський підполковник, який мав стосунок до військово-повітряних сил та протиповітряної оборони.
Військовослужбовець загинув на місці. Його дружину госпіталізували.
За даними OSINT-аналітиків, значна частина житлової забудови в районі вибуху належить Міністерству оборони росії та використовується військовими і членами їхніх родин.
Офіційної інформації про причини вибуху та можливих виконавців наразі немає.
Знищили російську РЛС за $100 мільйонів
Українські далекобійні підрозділи продовжують працювати і по російській військовій інфраструктурі.
Рота дальнього ураження 429-ї окремої бригади "Ахіллес" заявила про ураження російської РЛС "Небо-У" на аеродромі Міллерово в Ростовській області.
Орієнтовна вартість такого комплексу – близько 100 мільйонів доларів.
Міллерово має важливе значення для російської повітряної кампанії. Звідси окупанти регулярно запускають ударні безпілотники по українських містах.
Як повідомив командир 429-ї окремої бригади "Ахіллес Юрій Федоренко:
"Так справедливість повертається на територію російської федерації. В роботі – підрозділ дальнього ураження 429-ї бригади "Ахіллес".
Поки кремль намагається демонструвати готовність до подальшої ескалації, українські Сили оборони системно зменшують можливості російської армії – знищують командні пункти, засоби ППО, радари та інші критично важливі військові об'єкти.
Олексій Пасак, "5 канал"
Нагадаємо, нещодавно відбувся таємний візит директора ЦРУ до Москви. Джон Реткліфф прилетів до росії військово-транспортним літаком США, провів там декілька годин і так само непублічно залишив країну. Хто саме сидів із ним за одним столом і про що говорили, офіційно не повідомляють. кремль лише визнав: це були контакти американських і російських спецслужб.
Читайте також: Американський військовий літак приземлився в Москві: кремль прокоментував подію – ЗМІ
- Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
Джерело: CBS News
Президент США Дональд Трамп повторив нещодавню пропозицію перейменувати озеро Онтаріо на “Озеро Америка” на тлі торгових суперечок з Канадою.
Його заява пролунала через день після того, як глава Білого дому повідомив, що США серйозно розглядають можливість зміни назви водойми на тлі загострення торговельних відносин із Канадою. Він також зазначив, що країна більше не очікує “вести багато бізнесу з Онтаріо”.
Заяви американського президента пролунали на тлі посилення торговельної напруги між США та Канадою.
Торговельна напруженість між Вашингтоном і Оттавою посилилася, що призвело до нових політичних заяв та взаємних звинувачень.
Озеро Онтаріо отримало свою назву на честь однойменної канадської провінції.
Онтаріо розташоване на кордоні двох країн. Провінція Онтаріо, на честь якої названа водойма, розташована в центрально-східній частині Канади, а її адміністративним центром є Торонто.
- Торговельні відносини між США і Канадою різко загострилися після того, як переговори у Вашингтоні завершилися без угоди, а сторони оголосили про нові взаємні тарифи. Президент США Дональд Трамп у першій публічній реакції після зриву переговорів знову розкритикував Канаду.
- США запровадили 50% мита на канадські товари загальною вартістю близько 20 млрд доларів. У відповідь Канада заявила про намір запровадити дзеркальні тарифи.
- Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Канада залежить від американських субсидій і без них не зможе існувати як життєздатна країна. Він також висловив думку, що Канада могла б стати 51-м штатом США.
Запис Трамп знову запропонував перейменувати озеро Онтаріо на «Озеро Америка» спершу з'явиться на Букви.