Тренд пошуку "Давид Арахамія"

Парламентська фракція «Слуга народу» втратила фактичну монобільшість і з травня 2023 року жодного разу самостійно не віддала 226 або більше голосів за законопроєкти, які у підсумку ставали законами в Україні. Для ухвалення ключових рішень влада змушена постійно залучати допоміжні голоси депутатських груп та опозиції, про що свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка».
Ключові «рятівники»
Під час розгляду кадрових питань парламентській більшості найчастіше допомагають уламки проросійської партії ОПЗЖ та депутатська група «Довіра».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Загроза нацбезпеці в тилу: чому 4154 депутати від ОПЗЖ та «Партії Шарія» досі зберігають свої мандати у місцевих радах?


Аналіз голосувань показує такий розподіл підтримки:
Група «Довіра»: забезпечила 77 допоміжних голосувань для ухвалення рішень.
Уламки ОПЗЖ: якщо об'єднати показники двох депутатських груп («Відновлення України» та «Платформа за життя та мир»), то їхній сумарний внесок перевищує показники «Довіри».
«Європейська солідарність»: дає вирішальні голоси, коли розглядаються важливі євроінтеграційні законопроєкти.
Ситуативний бартер
Дослідники застосували математичну методологію — індекс Банцафа (показник, який вимірює не абсолютну кількість відданих голосів, а реальну структурну важливість фракції для досягнення підсумкового успіху при голосуванні). За цим індексом показову динаміку демонструє депутатська група «За майбутнє», яку пов’язують із бізнес-групою Ігоря Коломойського. Вона рідко демонструє високу активність у звичайних голосуваннях, проте її підтримка стрімко зростає під час ситуативного обміну — коли влада отримує необхідні голоси в обмін на підтримку вигідного для цієї групи рішення.
Дослідницька журналістка та інженерка даних громадської ініціативи «Голка» Оксана Ставнійчук зазначає, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навчився будувати ситуативні коаліції. Проте це свідчить не про політичну гнучкість, а про відсутність реальної коаліції під час війни, яка могла б узяти на себе повну відповідальність за курс держави. Оскільки провести вибори під час воєнного стану неможливо, формувати коаліційний уряд є посильним завданням, але ОП та монобільшість не вбачають у цьому потреби, поки працює ситуативний механізм.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Виборці можуть відслідкувати найрентиговіші голосування депутатів за шість років


Зі свого боку, голова комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») підкреслила готовність фракції до створення коаліції національної єдності. Вона наголосила, що це можливо лише за умов формування реального підзвітного уряду, підписання коаліційної угоди та дотримання принципу інклюзивного діалогу, як це було в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Станом на серпень 2026 року у Верховній Раді залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 народного депутата. Більшість із них склали повноваження за власним бажанням, перейшовши на інші державні посади.
Дослідження підготовлено на основі відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в межах проєкту «Перезарядити країну тобі під силу» за підтримки NED.
Нагадаємо, що раніше дослідження «Голки» до сьомої річниці парламенту виявило, що фракція «Батьківщина» найчастіше саботує голосування за законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan (програма багаторічної фінансової допомоги Україні від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро). Від ухвалення цих документів напряму залежить надходження грошей до державного бюджету України для покриття воєнних видатків.

Проти мисливського законопроєкту №15431, який було зареєстровано в Парламенті в кінці липня, уже виступила Greenpeace Україна. Проєкт пропонує дозволити полювання із тепловізорами та безпілотниками, в період розмноження, а також — на деякі види тварин, які занесені в Червону Книгу України
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
В кінці липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин". Природоохоронці розкритикували проєкт, натомість його автор назвав критику маніпуляціями.
Що пропонує законопроєкт?
Новий проєкт пропонує ввести електронний Єдиний мисливський реєстр, скасувати централізовані щорічні ліміти добування. Змінюється й те, хто вирішує, кому дати угіддя: це повноваження переходить від центральних органів до районних та обласних державних адміністрацій, а угіддя надаватимуть на 20 років з можливістю одноразового автоматичного продовження. Якщо на одне угіддя претендують кілька компаній — проводитимуть конкурс за прозорими критеріями.
Та є й інші положення, які викликають серйозне занепокоєння. У природозахисній організаціїї Greenpeace Україна звертають увагу на наступні запропоновані проєктом зміни:
можливість полювання на окремі види тварин, занесені до Червоної книги України;
використання під час полювання тепловізорів, приладів нічного бачення, безпілотників, а також низки інших засобів;
розвиток мисливського туризму як окремого напряму господарської діяльності;
можливість полювання у періоди, коли тварини розмножуються та народжують потомство;
запровадження категорії тварин, «небажаних для ведення мисливського господарства», до якої можуть потрапляти не лише дикі хижаки, важливі для функціонування природних екосистем, а й домашні тварини, які опинилися без нагляду.
Як коментують законопроєкт?
"Такі пропозиції суперечать самому принципу співіснування людини з дикою природою, який має ґрунтуватися передусім на збереженні біорізноманіття та гуманному ставленні до тварин", — коментують у Greenpeace Україна. В організації додають, що використання дронів, тепловізорів та приладів нічного бачення надає мисливцеві значну технологічну перевагу та суттєво зменшує можливості тварини уникнути переслідування. Ще більше занепокоєння викликає перспектива полювання у період розмноження, коли тварини особливо вразливі, а виживання потомства безпосередньо впливає на відтворення популяцій.
"Українська природа сьогодні буквально бореться за виживання разом із країною. Війна знищує оселища, цілі екосистеми та популяції диких тварин, а нам у цей момент пропонують дати мисливцям більше можливостей для їхнього вбивства. Дрони, тепловізори, нічна оптика та полювання у період розмноження не мають нічого спільного зі «сталим використанням». Україні потрібне відновлення дикої природи, а не нові способи її експлуатації", — наголошує Сергій Хара, кампейнер з біорізноманіття Greenpeace Україна.
Водночас Комітет з питань інтеграції України до ЄС, розкритикував законопроєкт як такий, що частково суперечить праву Європейського Союзу, міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та потребує суттєвого доопрацювання з метою врахування висловлених зауважень.
Що кажуть автори законопроєкту?
Ініціаторами є понад 40 народних депутатів, серед яких Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та інші. Після критики один з ініціаторів законопроєкту Ігор Марчук опублікував у Facebook розгорнутий коментар, у якому назвав основні звинувачення проти документа маніпуляціями.
Він стверджує, що дрони пропонують застосовувати лише для обліку чисельності диких тварин, а дозвіл полювання на самця козулі в період з 1 травня до грудня нібито не порушує "сезону тиші" (за українським законодавством, будь-яке полювання з 1 квітня по 15 червня має бути забороненим). Марчук також заперечує, що законопроєкт дозволяє полювання на червонокнижних тварин (втім насправді текст законопроєкта прямо суперечить чинному законодавству).
Яке рішення?
Україні потрібно переосмислити ставлення до полювання
До критики №1543 долучились зоозахисні організації — позицію "проти" висловили в UAnimals, а також в АЗОУ — Асоціації зоозахисних організацій України. Так, кілька днів тому АЗОУ навіть опублікували подяку одному з народних депутатів, який після розголосу відкликав свій підпис від законопроєкту. Його прикладу в АЗОУ радять послідувати також Давіду Ахарамії, Олександру, Корнієнку Олегу Бондаренко, Олександру Гойду, Павлу Халімону та Юрію Кісєлю — іншим політикам, які також лишали свої підписи під документом.
"Особливо дивно бачити під законопроєктом з такими положеннями підпис голови екологічного комітету Верховної Ради [про Олега Бондаренка — ред.]. Захист довкілля, охорона дикої фауни та розширення можливостей для вбивства диких тварин — це все-таки не зовсім одне й те саме", — коментують в АЗОУ.
Greenpeace Україна вважає, що дискусія навколо мисливського законодавства має стосуватися не розширення способів і можливостей полювання, а поступової відмови від полювання заради розваги як застарілої практики.
Полювання для більшості сучасного українського суспільства не є необхідним способом забезпечення базових потреб. Натомість збереження біорізноманіття та здорових природних екосистем має безпосереднє значення для майбутнього країни.
Україна, яка прагне відновитися після руйнівної війни та рухається європейським шляхом, має посилювати охорону природи й забезпечувати відновлення видів та їхніх оселищ.
У природоохоронній організації закликають Верховну Раду України не підтримувати законопроєкт №15431 та натомість ініціювати й підтримувати законодавчі рішення і практичні проєкти, спрямовані на збереження, відновлення та відтворення дикої природи України.
↓Читайте також





На Тернопільщині у заповіднику "Медобори" фотопастка зафіксувала червонокнижну видру річкову







Червонокнижну перегузню врятували на Дніпропетровщині та доправили до одеського центру реабілітації







У Чорнобилі вогнеборці під час ліквідації лісової пожежі врятували вже двох червонокнижних лосенят



The post Верховна Рада планує дозволити полювання на червонокнижних тварин із тепловізорами та безпілотниками appeared first on Рубрика.

Сьогодні Арахамія – один із небагатьох топ-політиків, хто досі втримався у команді Зеленського, і чи не єдиний, хто навіть зараз дозволяє собі називати президента "Вова".

Очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, мер Харкова Ігор Терехов, новий міністр у справах ветеранів Віталій Кім та голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев можуть створити нову політичну силу, яка буде окремим проєктом, а не партією президента Володимира Зеленського, пише Liga.net. Потенційне обʼєднання, формування якого, втім, залежить від завершення війни, буде "протопартією". 
"Арахамія, Кім, Терехов, Гетманцев, говорять ще про інших. Це давно відомо, — розповів на умовах анонімності депутат від СН і додав, що поява цього проєкту повʼязана з переходом Кіма з регіональної в політику загальнодержавного рівня, з посади керівника Миколаївської ОДА на посаду глави Мінвету. — ... Так, виглядає це все як чистий транзит. Не роблять транзит на Міністерство ветеранів". 
Та головним обмеженням будь-яких прогнозів щодо створення політсили є завершення війни, а саме — коли це станеться та як. 
"Це таке гадання на кавовій гущі", — зазначило джерело. 
Інший співрозмовник-"слуга" додав, що президент Зеленський може бути зацікавленим у формуванні політичного ресурсу на майбутнє. Просування Кіма та Терехова у цьому випадку є способом отримати додаткові голоси й підтримку на потенційних виборах до парламенту. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна


Нагадаємо, рішення про призначення Кіма міністром у справах ветеранів зіштовхнулося з критикою військової та активістських спільнот, які дорікають чиновнику відсутністю досвіду роботи на відповідному напрямку. Засновниця БФ "Волонтерське об’єднання Vesta" Богдана Левицька нагадала, що він публічно ставив під сумнів здатність ветеранів працювати в державному управлінні та політиці й транслював стереотипи про те, що вони "ПТСРщики", неспроможні, небезпечні та конфліктні. Представники громадського суспільства вважають, що саме ветеран повинен зайняти міністерське крісло. 

Українське керівництво на початку 2026 року розглядало масштабну операцію із застосуванням дронів зі штучним інтелектом для блокування роботи московських аеропортів, однак у липні її підготовку зупинили після звільнення міністра оборони Михайла Федорова.
Операція мала кодову назву MMs і передбачала атаки на московські аеропорти та авіаційні об'єкти поблизу столиці Росії. Її метою було змусити міжнародні авіакомпанії припинити польоти до РФ та створити додатковий тиск на російське керівництво, пише The Atlantic.
Коли українські чиновники представили задум президенту Володимиру Зеленському взимку, він висловив серйозні побоювання через можливе ураження цивільного літака та загибель пасажирів або членів екіпажу. Водночас джерела видання стверджують, що глава держави дозволив продовжити підготовку операції через прагнення посилити тиск на Росію.
План передбачав використання автономних дронів, здатних самостійно визначати цілі за допомогою систем штучного інтелекту. Апарати мали зіставляти зображення місцевості з попередньо завантаженими картами та фотографіями цілей, а після цього самостійно ухвалювати рішення про завдання удару.
Для подолання російської протиповітряної оборони могло знадобитися до 1000 дронів за одну ніч. Велика кількість невеликих і відносно дешевих апаратів стала однією з причин появи назви MMs, яка відсилає до відомих цукерок-драже, зазначає видання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада поставила крапку: Хмара офіційно очолив Міністерство оборони України
"Ідея полягає в тому, щоб закрити повітряний простір Москви для цивільних рейсів на тривалий період", - цитує The Atlantic одного з учасників підготовки операції.
Розрахунок полягав не лише у фізичному пошкодженні авіаційної інфраструктури. Припинення роботи московських аеропортів могло безпосередньо зачепити російських чиновників, олігархів та інших заможних прихильників Володимира Путіна.
"Люди з еліт могли б прийти до Путіна і сказати, що у нас тут проблема", - розповіло джерело видання.
Очікувалося, що такий тиск разом з економічними та соціальними наслідками війни може підштовхнути російське керівництво до переговорів. Водночас задум супроводжувався значними юридичними та моральними ризиками.
Застосування автономних систем, які самостійно визначають та уражають цілі, залишається предметом гострих дискусій щодо відповідності законам війни. Особливе занепокоєння викликає ризик помилкового розпізнавання цілі та можливого ураження цивільних.
За даними двох джерел, підготовку MMs припинили в липні після звільнення Федорова, який був одним із головних архітекторів задуму. Він відповідав за розвиток української програми військових дронів, формування команди програмістів для системи штучного інтелекту та пошук європейського фінансування.
Після призначення нового міністра оборони Євгенія Хмари подальша доля проєкту залишається невизначеною. Один зі співрозмовників видання припустив, що операцію можуть відновити, але для цього знадобляться нова команда та близько трьох місяців роботи.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Міністерство оборони України має підготувати реальні пропозиції щодо змін у проведенні мобілізації, контрактної служби та ротації військовослужбовців, щоб зробити систему більш людяною та системною.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності конкретних рішень у цих питаннях. Він також очікує від Міністерства оборони та Збройних сил спільної системної роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада поставила крапку: Хмара офіційно очолив Міністерство оборони України
"Все, що стосується мобілізації та контрактів, все, що стосується ротації наших воїнів. Потрібні реальні рішення, реальні пропозиції", зазначив глава держави.
Зеленський також наголосив на потребі змінити підхід до організаційних питань у війську. Йдеться про більш людяне та водночас системне вирішення таких питань.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Про це вона заявила в етері "Що далі?" на каналі Еспресо.За словами Купіної, оприлюднені записи свідчать про необхідність кадрових рішень щодо щонайменше ще двох посадовців."Ці плівки показують нам, що як мінімум ще дві людини треба звільнити з посад. Один — це Давид Арахамія, керівник фракції Слуга народу", — заявила вона.Другим Купіна назвала Філіпа Проніна. Вона звернула увагу на епізоди плівок, у яких обговорюється внесення застави таким чином, щоб платіж не потрапив під фінансовий моніторинг."Друга — це Філіп Пронін. Це Фінмоніторинг, тому що на цих плівках прямо обговорюється, як нам внести цю заставу, щоб не попасти на Фінмоніторинг", — сказала Купіна.За її інтерпретацією оприлюднених записів, учасники розмов також нібито мали інформацію про конкретний час, коли можна було провести платіж так, щоб уникнути спрацювання механізмів фінмоніторингу.На її думку, Sense Bank та Укргазбанк необхідно якнайшвидше приватизувати."Всі ці державні банки мають якомога скоріше їх пакети акцій продані, тому що, як ми бачимо, в руках державного управління вони перетворились на пральні й інструмент, як носити заставу за своїх топчиновників, які попались на корупцію", — заявила вона.Водночас оприлюднення записів є лише першим етапом розслідування. За її словами, плівки мають пройти судову експертизу, яка повинна встановити їхню автентичність, відсутність монтажу та належність голосів конкретним особам. Хронологія, суми та цифри в оприлюднених матеріалах збігаються з періодом збору і внесення застави за Германа Галущенка.Докладніше про розслідування НАБУ під назвою "Форест Гамп" читайте у статті на Еспресо "З плівок НАБУ: "Дзвонив наш біженець ізраїльський, Тімур". Як встановлювали контроль над Сенс Банком і вводили своїх людей в правоохоронні органи"

Але кадрове питання всередині міністерства лише загострилося. "Українська правда" з посиланням на джерела в Міноборони вчора писала, що частина команди ексміністра планує піти разом із ним у нові проєкти, щойно голосування відбудеться. Натомість Хмара, за даними РБК-Україна, хоче втримати ключових людей – насамперед Олексія Вискуба та Мстислава Баніка. Чи вдасться йому це – питання, від якого може залежати, чи не зупиниться на кілька місяців реформа оборонних закупівель.Різні джерела – різні картиниПро долю команди Федорова того тижня писали одразу кілька видань, і картини в них вийшли майже дзеркальними."Українська правда" з посиланням на власні джерела в Міноборони повідомила, що більшість заступників перебувають "у стані очікування" й частина з них планує звільнитися разом з екс-міністром, щойно буде призначено нового очільника відомства. Співрозмовник УП з команди Федорова описував ситуацію відверто песимістично для новопризначеного міністра: "У нього не буде команди й немає кого ставити на топпосади. І навіть на директорати, думаю, він не має кандидатів… Усі заступники, ключові менеджери – це було найкраще, що міг Михайло залишити Хмарі".РБК-Україна тим часом переказало іншу версію – зі слів джерел у фракції "Слуга народу", які були присутні на зустрічі Хмари з депутатами напередодні голосування. За цією версією, новий міністр не має наміру влаштовувати кадрову чистку: він хоче зберегти "кістяк" команди й особисто назвав двох людей, яких прагне втримати – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка. Пізніше цю ж тезу підтвердив голова фракції Давид Арахамія, переказавши пріоритети Хмари: "берегти людський капітал" і "збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони".Тобто конфлікт не стільки в тому, хто кого хоче звільнити, скільки в тому, чи захочуть люди Федорова залишатися працювати під новим керівництвом – і чи запропонує їм Хмара щось, що варте того, щоб залишитися.Хто може піти: перший заступник і "закупівельник"Найбільше запитань – навколо двох постатей, які фактично тримали на собі два ключові напрями роботи Міноборони останні півроку.Олексій Вискуб, 44 роки, родом із Дніпра, – інженер-системотехнік за освітою, у державному управлінні з 2011 року. З 2015-го працював у Держагентстві з питань електронного урядування, а з 2019-го – у щойно створеному Мінцифри, де пройшов шлях від заступника до першого заступника міністра. Олексій Вискуб, фото: Міністерство оборони УкраїниСаме Вискуб опікувався технічною стороною "Дії": розвитком державних сервісів, реінжинірингом процесів, спрощенням бюрократії. Коли Федоров у лютому 2026 року очолив Міноборони, Вискуб пішов за ним і став першим заступником міністра оборони – уже з фокусом на "Армію дронів", "лінію дронів", дроново-штурмові полки та розвиток малої протиповітряної оборони. Видання DSnews описувало їхній тандем із Федоровим як пару "антиподів", де "один розробляє, інший – політично продає". Адже Вискуб – технократ, який роками залишався в тіні гучних анонсів свого шефа. Саме Вискуб після відставки Федорова тимчасово очолював Міноборони до призначення Хмари.Мстислав Банік, ексспівробітник Мінцифри, який курував запуск і розвиток "Дії", а згодом у Міноборони – цифрові продукти "Армія " і "Резерв ". У березні 2026-го Федоров призначив його заступником міністра з профільним завданням – реформою оборонних закупівель, найбільш корупційно вразливої сфери відомства. Банік має й бойовий досвід: добровольцем пройшов шлях від солдата до офіцера, створював підрозділи FPV-дронів, брав участь у Курській операції. Мстислав Банік, фото: МОУНа новій посаді він публічно обіцяв "прибрати" неефективних співробітників департаменту закупівель (відправляв їх на поліграф), запускав перехід на електронні тендери, спрощував тендерні процедури для пального й тилового майна, підписав співпрацю з YouControl для перевірки постачальників. Результати реформи Банік оцінював позитивно. За його словами, українські оборонні закупівлі вже є "одними з найшвидших у світі". Водночас серед ключових завдань реформи він називав підвищення їхньої прозорості та підзвітності.Втім, реформа розрахована на роки, і різка зміна відповідального за неї заступника посеред процесу – ризик сама по собі, незалежно від персональних якостей наступника.Обидва – не випадкові люди в команді Федорова, а її технологічне ядро, перенесене з Мінцифри у Міноборони. Саме тому джерела УП кажуть про них у контексті "найкращого, що міг залишити Хмарі".Чи є ще кандидати на вихідКрім Вискуба та Баніка, частина команди, сформованої за Федорова, також продовжує працювати в Міноборони і офіційно числяться заступниками на сайті відомства. Зокрема, Сергій Боєв, який відповідає за європейську інтеграцію, наприкінці липня був повторно призначений заступником міністра – вже в команді Євгенія Хмари. Ще один теперішній заступник Хмари, Василь Шкураков, який при Федорові відповідав за фінансову систему та внутрішній аудит, був призначенцем попереднього міністра. До Міноборони він прийшов у березні 2026 року з системи управління державними фінансами. Також варто згадати і про Івана Турчака, який продовжує працювати держсекретарем Міністерства оборони України. До цього він понад п'ять років обіймав посаду держсекретаря Мінцифри, коли міністерство очолював Михайло Федоров, тобто став незамінною людиною для Федорова.За даними "Української правди", значна частина апарату Міноборони нині перебуває в очікуванні подальших кадрових рішень. Джерела видання припускають, що після остаточного призначення Хмари частина команди Федорова може залишити міністерство та перейти до його майбутніх проєктів. Водночас секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко заявив, що наразі розмов про заміну заступників немає: Хмара, за його словами, спершу має оцінити їхню роботу, а вже потім ухвалювати рішення.До речі, Сергій Стерненко, який був радником Михайла Федорова і активно підтримував протести проти його відставки, вже встиг привітати призначення Євгена Хмари міністром оборони. Зокрема, він відзначив, що разом з командою фонду "готові допомагати в питаннях, які стосуються FPV-дронів, бо це теж в інтересах України", додавши, що "нарешті країна має міністра оборони".Новий міністр уже розставляє своїхфото: brave1uaПаралельно з обіцянками "зберегти кістяк" Хмара з перших тижнів на посаді в.о. міністра почав формувати й власне коло. У липні його заступником з питань євроінтеграції став вже згаданий Сергій Боєв – людина, яка вже й раніше працювала в Міноборони, тож радше "перехідна" фігура, ніж "своя". У серпні з'явився новий заступник Микола Швидкий, чиє головне завдання – координація роботи між Міноборони, Генштабом і головнокомандувачем Михайлом Драпатим: посада симптоматична, адже саме конфлікт Федорова з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським офіційно назвали причиною його відставки. Ще одна заступниця, 30-річна Любов Галан, прийшла з правозахисної сфери і її профіль має нічого спільного з цифровою командою Федорова. Вона відповідає за формування та реалізацію політики розвитку, ефективного застосування і збереження людського потенціалу.Тобто ще до офіційного затвердження міністром Хмара вже почав ставити на посади людей, яких вважає необхідними і, напевно, лояльними. За словами експертів Liga net, це природний процес для новачка в чужому середовищі, який на початку змушений брати тих заступників, кого йому запропонують, і лише з часом "обживається" й підбирає власну команду. Показовий приклад – Рустем Умєров, який теж заходив у Міноборони "нібито без своєї команди", але зрештою зберіг вплив на міністерство надовго."Євгеній Хмара, ймовірно, не обиратиме заступників самостійно через відсутність власної команди. За словами джерел у Міноборони, йому можуть запропонувати кандидатів. Для Хмари це нове середовище, і він може з часом залучити лояльних людей", - відзначали спеціальна кореспондентка LIGA.net Євгенія Мазур.Загалом виглядає, що формула, яку зараз намагається знайти Хмара – це баланс між збереженням фахового ядра, здатного продовжити вже запущені реформи (передусім закупівельну, зав'язану на європейське фінансування), і потребою мати у відомстві людей, яким він довіряє особисто. Наскільки цей баланс вдасться втримати – стане зрозуміло вже в найближчі тижні. Адже саме зараз частина команди Федорова вирішує, іти їй за ексміністром до його нових проєктів чи залишатися доводити реформи до кінця під новим керівництвом.Читайте також: Генерал із секретною біографією: хто такий Євгеній Хмара і чому саме йому Зеленський довірив армію

Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.

Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025

Про це повідомила пресслужба НАБУ. Хто фігурує у справі, повʼязаної з "Мідас"За даними слідства, фігуранти вивели 150 млн грн готівкою: ті через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного із учасників злочинної організації у справі "Мідас" – Галущенка.НАБУ зазначає у плівках, що у злочинній групі були заступник керівника ОП, екснардеп, голова правління та голова наглядової ради державного банку. Зокрема, медіа називають імена заступниці голови ОП Ірини Мудрої, нардепа із колишньої ОПЗЖ Вадима Столара та ексдепутата Максима Микитася.Зазначено, що для реалізації схеми організатори залучили АТ "Сенс Банк" та рахунки підконтрольних їм компаній. Контроль над банком група встановила на початку червня, заручившись підтримкою його топменеджменту.Крім того, слідчі зафіксували розмову учасників схеми, у якій йшлося про внесення застави в розмірі 150 млн грн за одного з фігурантів антикорупційної справи "Мідас", пов’язаної з масштабним розкраданням коштів в енергетичній галузі.Згадана в оприлюднених записах сума застави може стосуватися колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. На це, зокрема, може вказувати згадка імені Герман під час розмови.Народний депутат Ярослав Железняк припускає, що у справі "Форест Гамп" може бути оголошено понад 10 підозр. "Це масштаб. Особливо враховуючи, що з моменту вчинення злочину пройшло десь 2 місяці".Реакція Гетманцева на плівки, де Мудра могла згадати його імʼяНа плівках чути, як Ірина Мудра казала, що глава комітету ВР (ймовірно, йдеться про Данила Гетманцева), хотів стати "дахом" для "Сенс банку".Так, уже колишня заступниця глави ОП казала, що Давид (ймовірно, очільник фракції "Слуга Народу"Давид Арахамія) та Гетманцев "не будуть мочити "Сенс банк", а вони будуть їм башляти". "Спочатку Давид прийшов, потім (ймовірно) Гетманцев. При чому не разом, а нарізно", – розповідала Мудра.На це Гетманцев відреагував у telegram."Повідомляю, що я ніколи, повторюю, ніколи не обговорював ані з Мудрою, ані з кимось іншим питання контролю над СенсБанком. У будь-якому форматі, змісті і будь-якою мовою. З Іриною - вже чесно не памʼятаю, коли й зустрічався. Моя публічна позиція щодо СенсБанку давно відома, її легко перевірити у соціальних мережах, і з цієї справи вже бачите підтвердження моїх слів", – написав він.Водночас глава комітету Ради заявив про готовність пройти поліграф та дати покази НАБУ. За його словами, він уже звернувся до Бюро з цього приводу.Попередні деталі "НАБУ та САП проводять спецоперацію із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших осіб. Деталі - згодом", – написало Бюро. "Дзеркало тижня" з посиланням на джерела в правоохоронних органах пише, що фігурантами розслідування є заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат із колишньої ОПЗЖ Вадим Столар та ексдепутат Максим Микитась.Окрім того, також до справи причетні чиновники Міністерства юстиції та представники Sense Bank. Зокрема, обшуки також проходять у головному в офісі Sense Bank, а територія навколо нього перекрита.За даними співрозмовників УП, наразі НАБУ й САП проводять слідчі дії у Мудрої та Столара.Водночас  "Судово-юридична газета" газета повідомляє, що Народний депутат України Вадим Столар залишив територію України та наразі перебуває за кордоном. Водночас, На своїй сторінці у Facebook Вадим Столар підтвердив, що у нього проводять обшуки."У зв’язку зі зверненнями представників ЗМІ інформую, що слідчі дії НАБУ проводяться у мене вдома. Я відкрито співпрацюю з представниками Бюро. Жодних перешкод у роботі правоохоронців не створюю", - написав він. Ірина Мудра у мін'юсті курувала конфіскацію російських активівІрина Мудра родом з села Меденичі на Львівщині. Вона закінчила  Дрогобицький педінститут, а потім юрфак Львівський національний університет імені Івана Франка. Кар’єру вона зробила саме як банківська юристка. Працювала у юридичних департаментах різних комерційних банків. З 2015 – у державному Ощадбанку, де зокрема.  Саме з Ощаду у травні 2022 року вона прийшла на посаду заступника міністра юстиції, де займалась питанням конфіскації публічних активів (принаймні саме вона вела публічну комунікацію з цих питань). Відтак, саме вона частково відповідальна за те, що чимало активів росіян не встигли вчасно конфіскувати.У березні 2024 Ірину Мудру призначили заступницею голови Офісу президента. Головою тоді був Андрій Єрмак. За даними ЗМІ, саме за протекцією Єрмака Мудра спочатку потрапила в мінюст, а потім і в ОП У квітні 2026 року експрезидент Петро Порошенко заявив, що саме Ірина Мудра з ОП стоїть за зірваним засіданням Верховного Суду. Він повідомив, що вона намагалась тиснути на суддів і скаржилась, що вони її не слухають.Вадив Столар уже має досвід обшуків в справі легалізації коштів МедведчукаЕксрегіонал Вадим Столар потрапив у ВРУ 9-го скликання від нині забороненої партії ОПЗЖ. Він депутатської групи "Відновлення України".На початку 2023 року СБУ провела обшуки у Вадима Столара у рамках розслідування причетності підконтрольних йому будівельних компаній для легалізації коштів в інтересах Віктора Медведчука та Тараса Козака.  Аналогічні схеми працювали також на користь інших громадян Росії та Білорусі, до яких були застосовані санкції РНБО, країн Євросоюзу та США.    

Верховна Рада підтримала кандидатуру Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України.
"За" проголосували 312 парламентарів, передає Gazeta.ua.
Перед тим Хмара був звільнений з військової служби. Про це він заявив особисто під час розгляду його кандидатури на посаду голови Міноборони.
"Я стою перед вами, як цивільна особа. Звільнений відповідно до ЗУ про військовий обов'язок і військову службу, стаття 26", - повідомив Хмара.
Президент Володимир Зеленський подякував Верховній Раді за призначення нових голів МЗС та Міноборони.
За словами президента, завдання для обох міністрів визначені чітко.
Про це Зеленський повідомив у Telegram.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відреагував на "жорстоке сафарі" РФ у Херсоні - фото 18
"Вдячний парламентарям за підтримку Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ України та Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України. Завдання для обох міністрів визначені абсолютно чітко: потрібно більше сили для України. І це буде. Слава Україні!" - зазначив глава держави.
Раніше Верховна Рада проголосувала за призначення Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Його кандидатуру підтримали 266 народних депутатів.
Раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підтримку нардепами кандидатури Андрія Сибіги. Він зазначив, що право вносити ці кандидатури належить виключно президенту, тому фракція підтримує вибір Володимира Зеленського.

Фракція "Слуга народу" підтримає кандидатури Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ та Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України.
Про це повідомив очільник фракції Давид Арахамія 19 серпня у Telegram.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підготовка до перезавантаження: у чиєму підпорядкуванні опиниться силовий блок
За підсумками офіційної зустрічі фракції з претендентами, Арахамія заявив, що фракція солідарна з позицією президента та готова голосувати за запропоновані кандидатури.
"Внесення кандидатів міністра оборони та міністра закордонних справ України - це виключна компетенція Президента України. Фракція підтримує Володимира Зеленського і запропонованих ним кандидатів", - зазначив Арахамія.
Він зауважив, що Євгеній Хмара - бойовий офіцер, який добре зарекомендував себе на військовій службі і неодноразово ризикував життям заради України.
Євгеній Хмара, за його словами, вже окреслив пріоритети роботи.
Він пропонує:
- продовжувати перехоплювати стратегічну ініціативу;
- переносити війну на територію ворога;
- берегти людський капітал;
- розвивати технології та оборонно-промисловий комплекс.
"Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе в Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди і підтримуватиме його кандидатуру в залі", - наголосив очільник "Слуг народу".
Характеризуючи Андрія Сибігу, нардепи відзначили його багаторічний дипломатичний досвід та системну роботу в державній команді. Арахамія підкреслив, що кандидатура посадовця не потребує додаткових рекомендацій. Головним завданням Сибиги на посаді стане забезпечення безперервності зовнішньополітичного курсу.
Володимир Зеленський мав внести до Верховної Ради кандидатури Євгенія Хмари та Андрія Сибіги на посади очільників Міністерства оборони та МЗС. Голосування за нових очільників двох ключових відомств було призначене на 19 серпня.

Давид Арахамія заявив, що фракція підтримує запропонованих президентом кандидатів на посади очільників Міноборони та МЗС

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони. Про це повідомив народний депутат з «Голосу» Ярослав Железняк.
За його словами, члени комітету підтримали подання президента одноголосно і віддали 15 голосів «за». Щоправда, для призначення Хмара має звільнитися із військової служби, як того вимагає чинне законодавство.
Як повідомив очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, СН вже зустрілася з Хмарою як кандидатом на відповідну посаду. Депутат зазначив, що будучи в. о. міністра оборони, той добре себе зарекомендував.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Лояльні замість професіоналів": Федоров дорікнув владі за призначення "своїх" під час війни


«Євгеній Хмара окреслив пріоритети роботи: продовжувати перехоплювати стратегічну ініціативу, переносити війну на територію ворога, берегти людський капітал, розвивати технології та оборонно-промисловий комплекс. Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди і підтримуватиме його кандидатуру в залі», — додав Арахамія.
Раніше Железняк припускав, що у ВР, ймовірно, вистачить голосів, аби у сесійній залі підтримати призначення Хмари очільником МО.  Хоча у фракції СН припускали, що в парламенті може не вистачити голосів для призначення Хмари, оскільки частина депутатів вимагають повернути на посаду Михайла Федорова. Сам ексміністр пов’язує своє звільнення з реформою оборонних закупівель, мовляв, запуск тендерів і спроба усунути вплив на розподіл контрактів зачепили інтереси багатьох людей та компаній.
Чому Україна опинилася у глухому куті і як із нього виходити — у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» розмірковує редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.
 

Президент України Володимир Зеленський вніс у ВРУ подання про призначення двох міністрів: якщо ВРУ проголосує "за", то Андрія Сибігу перепризначать у МЗС, а Євген Хмара перейде з ролі т.в.о. на повноцінну посаду міністра оборони. Подання глави держави підтвердив спікер Ради Руслан Стефанчук, голосування може відбутися завтра. Тим часом УП пише, що Хмара заради посади МО готовий звільнитися з військової служби. Не виключено, що станом на момент голосування у парламенті він вже буде цивільною людиною.
Зараз Хмара — чинний військовослужбовець, який має звання генерала. Раніше він принципово не хотів звільнятися, та ОП вдалося все ж схилити його до цього рішення. Але розглядалися й інші варіанти. Так, за даними ЗМІ, минулого тижня голова фракції "слуг" Давид Арахамія намагався просунути законодавчі зміни, які дозволили б військовослужбовцю очолювати відомство, та зрештою від цієї ідеї відмовилися.
"Давид минулого тижня бігав із цією поправкою — хотіли змінити закон так, щоб військовий міг бути міністром оборони. Намагалися її кудись прилаштувати, але потім раптом усе якось затихло, і тепер уже ніхто ні про яку поправку не говорить", — цитують ЗМІ слова співрозмовника. 
Оновлено. За даними депутата від "Голосу" Ярослава Железняка, Хмара під час зустрічі з фракціями підтвердив своє звільнення зі служби. Воно відбувається відповідно до ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". 
"Він підтвердив, що всі необхідні документи вже підписані. Тобто станом на зараз він військовий, але це дуже скоро зміниться", — сказав Железняк, підтверджуючи, що під час голосування у Раді Хмара матиме статус цивільного. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Синергія у Силах оборони посилюється: Хмара назвав унікальною операцію у Новоросійську


Раніше у фракції СН припускали, що в парламенті може не вистачити голосів для призначення Хмари, оскільки частина депутатів вимагають повернути на посаду Михайла Федорова. Сам ексміністр пов’язує своє звільнення з реформою оборонних закупівель, мовляв, запуск тендерів і спроба усунути вплив на розподіл контрактів зачепили інтереси багатьох людей та компаній.
Чому Україна опинилася у глухому куті і як із нього виходити — у статті "Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна" розмірковує редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.

Рідко буває так, що звичайна ДТП може призвести до значних змін усередині тіньових фінансових потоків та політичних розкладів. Мабуть, останнім таким прикладом була аварія за участю автомобільного харківського бізнесмена Олександра Ярославського. 15 серпня трапилася звичайна аварія за участю двох нетверезих водіїв. Але наслідки цієї події можуть вплинути на фінансово-політичну стабільність у країні. Непересічна ДТП У суботу, 23.59, "Українська правда" повідомила про ДТП за участю - Lexus LM350h, що сталася 4 годинами раніше, за кермом якого знаходився бізнесмен Ілля Павлюк, Ford Edge і Volkswagen Passat. За даними журналістів, сам бізнесмен та водій ще одного авто були п'яні. Павлюк намагався втекти з місця аварії, але його затримали. Зазначимо, що сам заголовок новини "Тіньовий куратор нардепів від "Слуги народу" втік з місця ДТП" привертав до себе увагу та робив аварію явно непересічною подією. Буквально наступного ранку прес-служба поліції Вінницької області офіційно підтвердила цю інформацію, наголосивши на алкогольному сп'яніння двох учасників ДТП із трьох, у тому числі водія Lexus, яким за даними ЗМІ керував Ілля Павлюк, але конкретних прізвищ ніхто не називав. Цікаво, що було заявлено про порушення кримінальної справи за частиною 1 статті 286 КК України "Порушення правил дорожнього руху у нетверезому вигляді", а це, між іншим, позбавлення волі на строк до 3 років. Така блискавична реакція ЗМІ та поліції з дрібничним за українськими реаліями справою – ДТП із середніми тілесними ушкодженнями, зробила саму аварію та єдиного названого учасника явно непересічною подією. Зауважимо, що хоча повних даних бізнесмена не називали, може йтися про Іллю Миколайовича Павлюка, бізнесмена з Чернівецької області, з яким за даними аналітичного сервісу YouControl у час були пов'язані близько 10 комерційних структур. Але, як очевидно із заголовка "Української правди", його основним досягненням був зовсім не цей легальний бізнес. Король контрабанди з більш ніж 15-річним стажем Новина про ДТП не дарма йшла у прив'язці з президентською партією "Слуга народу", оскільки вперше зв'язок прізвища "Павлюк" та даного партійного бренду у публічному доступі пролунав улітку 2020 року. Тоді екс-президент Грузії та одеський губернатор, а на той момент голова виконавчого комітету Нацради реформ Михайло Саакашвілі заявив, що у фракції "Слуги народу" є контрабандист, який заважає нормально працювати українській митниці. Більше того, він навіть назвав прізвище цієї людини – Павлюк. Але тут треба сказати, що світоч українських реформ тоді трохи помилився, переплутавши члена фракції "Слуга народу" Максима Павлюка, з його дядьком Іллею Миколайовичем Павлюком, який давно заслужив скандальну репутацію . Особа останнього звучала в журналістських розслідуваннях ще взимку того ж року і що разюче стверджувалося, що "королем контрабанди" з мільйонними особистими доходами в доларах Павлюк став ще далекого 2011 року. Так, видання Цензор.нет ще у 2011-му році розповідало історію викрадення якогось Іллі Павлюка, який курирував контрабанду у західних регіонах України. За свободу бізнесмена якийсь кримінальний авторитет із Чернівців на прізвисько "Казах" запросив та отримав 2 млн дол. і невдовзі після спроби їх витратити було затримано. Журналісти не пояснювали звідки у рідні бізнесмена опинилися 2 мільйони доларів, які під контролем УБОЗу були передані, чи точніше – вихоплені з рук викрадачами. Однак тимчасовий інтервал того, що сталося, збігався з історією всередині митних органів України та фігурою тодішнього голови Митної служби України Ігорем Калєтником. За даними журналістів, у 1990-х роках Ілля Павлюк займався дрібним бізнесом з імпорту одягу та продуктів харчування, де й завів зв'язки на митниці. У цьому списку явно значився майбутній голова Митної служби України (з березня 2010 по лютий 2012-го) та нардеп 2 скликань Ігор Калєтнік. У 2007-2011 роках Ілля Павлюк був помічником народного депутата від забороненої нині КПУ Ігоря Калєтніка, а отже, був явно з ним знайомий і ймовірно користувався довірою. Не виключено, що на ґрунті останнього він і набув права стати куратором контрабандних потоків. Тим більше, що з 1995 по 2002 роки з річною перервою, Ігор Калєтнік працював саме на митницях західних регіонів країни. 2020-го року близькі зв'язки з Ігорем Калєтником та криміналом, щоправда, не західно-, а східно-українським, підтвердилися. Через 2 місяці після помилкової заяви Михайла Саакашвілі зі звинуваченнями у контрабанді нардепа Павлюка його дядько було ідентифіковано. Так, у вересні 2020 року Ілля Павлюк влаштував весілля своєї дочки Софії Павлюк ціною 2 мільйони доларів у п'ятизірковому стамбульському готелі Ciragan-Kempinski. Як зазначив тоді сайт "Детектив-інфо", який спеціалізується на кримінальних розслідуваннях, серед учасників урочистостей були помічені Ігор Калєтнік, і такі собі Владислав Гельзін та Андрій Радченко, уродженці Донецька. Згідно з деякими даними, обидва вони свого часу могли бути наближеними до лідера однієї з ОЗУ Донецька Михайла Ляшка, він же "Миша Косой". Останній був убитий в окупованому Криму 2015 року, а до того був відомий як власник донецької тютюнової фабрики "Хамадей", яка виробляла контрафактні цигарки. Більше того, Андрій Радченко на весіллі був присутнім як сват Павлюка, адже обраницею Софії Павлюк став його син Дмитро Радченко, щоправда у 2025-му молодята розлучилися . Із президентом із самого початку – як розпочалася кар'єра Ілля Павлюка Участь Іллі Павлюка у президентській команді формально розпочалася ще до виборів до ВР та потрапляння до парламенту партії "Слуги народу", куратором якої "Українська правда" назвала бізнесмена. Так, у квітні 2019 року програма "Наш і грош " дала "розклад" передвиборчої команди Володимира Зеленського на виборах президента, згідно з якою однією з 4 груп впливу були деякі "Регіони". Стверджувалося, що лідером цієї команди, званим у листуванні "Ілля Миколайович", і був Ілля Павлюк, і за президентства Януковича він "засвітився" помічником нардепа Ігоря Калєтніка. Головним завданням бізнесмена могли бути координація та фінанси регіональних представників Зе-команди. Наприклад, пошук фізичних осіб-підприємців зі стабільним доходом та без боргів для поповнення через них виборчого фонду чи контроль на місцях. "Через Павлюка відбувається координація та фінанси, але його прізвище не згадується на сайті Зе-команди. Можна припустити, що його роль не афішують навмисно. Більшість згадок Павлюка у ЗМІ належать до періоду його діяльності у Януковича", - йдеться у програмі та наголошується, що в момент активної співпраці Павлюка з митницею її офіційного очолював Ігор Калєтнік. Ймовірно, не обійшлося без Іллі Павлюка та на парламентських виборах літа 2019 року. Можливо саме в нагороду за участь у них він і отримав свій приз – кураторство над цілою групою народних депутатів. Сталося це нібито як елемент боротьби між Рінатом Ахметовим і президентською командою, коли з-під впливу донецького бізнесмена вивели близько 30 "слуг" із 117 парламентаріїв, які нібито працювали на нього. Ілля Павлюк міг займатися питаннями "тіньового кураторства" цієї групи, а всередині неї за координацію відповідали дві особи: власне його племінник, Максим Павлюк, на якому замикалися 20 "слуг", і його товариш Сергій Тригубенко із 10, що залишилися. Зазначимо, що Максим Павлюк неодноразово доводив свою відданість президенту, наприклад, виступив співавтором низки знакових законопроектів. Наприклад, змін до законодавства про прокуратуру, що посилювало вплив президента та генпрокурора, оскільки дозволяло надавати держранги працівникам прокуратури для заохочення їхньої лояльності. Але головне, саме Максим Павлюк виступав співавтором законопроекту №12 414, зміни до якого фактично знищували незалежність НАБУ та викликали масові протести українців у липні 2025 року . Нагородою за це, ймовірно, Максиму Павлюку стала висока посада заступника Комітету ВР України з питань правоохоронної діяльності. Імунітет та зростання впливу із заходу на схід та південь, спроба "взяти" податкову – де працює Ілля Павлюк Кураторство над частиною фракції "слуг" звичайно непоганий політичний актив, але не дає сам собою фінансових переваг, які Ілля Павлюк, судячи з наступних подій, отримав. Так, як стверджував 2021-го журналіст Євген Плінський, який спеціалізується на розслідуваннях корупції на митниці, коли РНБО ввела санкції проти "королів контрабанди" України, до цього списку не потрапив Павлюк та його партнери. Тодішній голова Митної служби України Павло Рябікін на пряме запитання журналістів про Іллю Павлюка заявив, що йому це прізвище нічого не каже. Журналіст же Влад Сидоренко стверджував, що попадання деяких людей до списку контрабандистів прямо "мотивувалося" Іллею Павлюком, ймовірно, з метою позбутися конкуренції. Удар конкурентів допоміг Іллі Павлюку розширити свій вплив. Наприклад, після виборів він зміг "зайти" на Харківську митницю, що стало можливим завдяки союзу з "куратором" регіональної митниці Вадимом Слюсарєвим. Як і Павлюк, Вадим Слюсарєв курирував Харківщину під час президентських та парламентських виборів, і як стверджував той самий Ігор Плінський, вже восени 2019-го Ілля Павлюк отримав Харківську митницю. Цікаво, що за даними Плінського, регіональна митниця була потрібна для контрабанди цигарок з РФ, і тут не можна не згадати весілля дочки бізнесмена з сином авторитету з оточення вбитого голови ОЗУ-виробника контрафактних сигарет у 2020-му році. Що ж до Вадима Слюсарєва, то про нього "Коментарі" докладно розповідали у травні 2023 року , як він став із генерала Держприкордонслужби фактично "тіньовим главою області", і може бути пов'язаний із РФ. Другим регіоном, у якому за деякими даними зміг закріпитися Ілля Павлюк, стала Одеська область, після того, як звані кураторами даного напряму Вадим Альперін і Сеяр Куршутов потрапили в цей список санкцій РНБО. Як стверджує одеське видання "Думська", інтереси Павлюка на місцевій митниці нібито займається особисто головою Одеської обласної ради Георгієм Діденком, чоловіком нардепа від "СН" Юлією Діденко. Але як відомо, апетит приходить під час їжі, та Влад Сидоренко стверджує, що влітку Ілля Павлюк вирішив взяти "головний приз" – крісло голови Державної податкової служби України. Нібито він займається операцією щодо зміни нинішнього голови ДПС Лесі Карнаух, нібито руками Нонни Багнет, екс-директор Департаменту економічного аналізу, а по суті одного з "касирів" угруповання нардепа Данила Гетьманцева. Став надто незалежним – чому спалахнув скандал навколо Іллі Павлюка Словом, таке швидке і масштабне "підсвічування" фігури Іллі Павлюка не може бути випадковим, і явно мала на меті підняти скандал навколо нього. Щоправда цілі та власне ініціатори скандалу невідомі. За версією Телеграм-каналу Bankova , ініціатором нібито виступає голова парламенту Давид Арахамія, який незадоволений дисципліною голосування, яку курує Павлюк групи нардепів, і "ціною" за натискання кнопок. Щоб змінити ситуацію, спікер ВР вирішив скористатися одним зі своїх близьких контактів – новий голова МВС Ігор Виговський якраз і організував злив подробиць ДТП куратора "слуг". Майбутні "голоси" групи Іллі Павлюка будуть потрібні восени для голосування за нових керівників Міноборони та СБУ. Іншим можливим варіантом пояснення скандалу може бути озвучений журналістом Владом Сидоренком план зміни голови ДПС Лесі Карнаух. Ініціатором його журналіст називає нардепа Данила Гетьманцева. При цьому зазначимо, що нинішня голова податкової вважається певною мірою людиною генпрокурора Руслана Кравченка. Сам же голова Офісу генпрокурора може орієнтуватися на заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який до 2023 року встановив жорсткий контроль над правоохоронними органами країни . Втім, 2021-го року Влад Сидоренко стверджував, що Олег Татаров разом із тодішнім головою ВП України Андрієм Єрмаком підтримував якраз Іллю Павлюка у боротьбі з конкурентами через санкції РНБО. Але за 5 років ситуація могла й змінитись, або ж куратор правоохоронців вирішив, що в його інтересах залишити в ДПС нинішнього її голову. У такому разі, маючи контроль над правоохоронними органами, Татарову було набагато простіше організувати "злив" про "п'яну ДТП" руками поліції. Тим часом Рада національної безпеки і оборони України може поповнитися скандальним призначенням екс-віце-прем'єр-міністра з питань відновлення Олексія Кулеби, якого НАБУ підозрюють у збагаченні на мільйони гривень.

Детективи НАБУ готують другу підозру для екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це в статті "Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління – дна" пише журналістка видання "Дзеркало тижня" Інна Ведернікова. За її даними, зараз триває "активна фаза розслідування". Ймовірно, воно стосується не лише справи кооперативу "Династія", додає авторка. 
"Нібито цього разу йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення. За нашою інформацією, основний акцент розслідування зараз зроблено на експертизах предметів, вилучених під час обшуку в одній із квартир Міндіча. Досліджуються залишені на них біологічні сліди, зокрема ДНК. Наразі одні запитання без відповідей", – йдеться у статті. 
Ведернікова зазначає, що подібні експертизи тривають не лише у справі Єрмака, а також у розслідуванні ймовірного підкупу народних депутатів. У статті йдеться про те, що головним фігурантом цього епізоду є обранець від "Слуги народу" Юрій Кісєль.
За даними джерел "Дзеркала тижня", активно триває розслідування і проти голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамії. У статті зазначено: наразі НАБУ вивчають докази, які вилучили під час обшуків у його помічника Тараса Мельничука. Зокрема, тут також йдеться і про вивчення біологічних матеріалів. 
"Те, що голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії досі не повідомили про підозру, породжує в суспільстві різні версії. Його відмолив президент, бо Арахамія потрібен і на переговорах у США, і як тримач парламенту. Хтось побачив у цьому, що Арахамія взагалі мало не агент НАБУ, який замість своєї голови розплачується меншими головами – Тимошенко та іншими. Хтось вважає, що відмовився підписувати підозру генпрокурор. За нашою інформацією, розслідування йде дуже активно", – пише Ірина Ведернікова. 
Нагадаємо, що письменник і військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія" Сергій Жадан розкритикував рішення корпусу долучити всі свої підрозділи до програми "Адвокат ", яку започаткував комітет Національної асоціації адвокатів України під керівництвом екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Про це Жадан написав у Facebook. 14 серпня у корпусі "Хартія" повідомили, що до програми долучилися всі вісім його підрозділів – шість бригад і два полки. У корпусі пояснили, що програма має посилити юридичну підтримку військовослужбовців.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
 
 
 
 

Зараз Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура на так званих літніх канікулах. Та зі слів директора НАБУ Семена Кривоноса, антикорупційні органи готують «м’ясо». І результати їхньої роботи мають здивувати, пише у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» Інна Ведернікова.
За даними джерел ZN.UA у правоохоронних органах, «ви сильно здивуєтеся, коли дізнаєтеся про результати роботи детективів і кого вони стосуються». Зокрема, НАБУ та САП готують другу підозру ексочільнику офісу президента та фігуранта справи «Мідас» Андрію Єрмаку. Зараз, як стверджують джерела, відбувається активна фаза розслідування.
«Чи стосується воно кооперативу «Династія»? Не факт. Судячи з крихт публічної інформації та тверджень джерел, НАБУ працює щодо Єрмака не тільки у справі «Династії». Нібито цього разу йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення. За нашою інформацією, основний акцент розслідування зараз зроблено на експертизах предметів, вилучених під час обшуку в одній із квартир Міндіча. Досліджуються залишені на них біологічні сліди, зокрема ДНК. Наразі одні запитання без відповідей», — пише авторка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Суд пом'якшив обмеження для Єрмака після навали листів від військових


Подібні експертизи проводять і в межах справи про підкуп депутатів, основним фігурантом якої поки вважається народний депутат від «Слуги народу» Юрій Кісєль. Водночас очільника фракції СН Давида Арахамію від підозри відмолив президент Володимир Зеленський, бо той, мовляв, потрібен і на переговорах зі США, і у Верховній Раді.
«Хтось побачив у цьому, що Арахамія взагалі мало не агент НАБУ, який замість своєї голови розплачується меншими головами — Тимошенко та іншими. Хтось вважає, що відмовився підписувати підозру генпрокурор. За нашою інформацією, розслідування йде дуже активно», — пише Ведернікова.
Та попри це зараз проводять експертизи предметів, які антикороргани вилучили під час обшуку в Тараса Мельничука — помічника Арахамії. Експерти досліджують біологічні сліди. Щоправда, невідомо ні, що за предмети відправили на експертизу, ні чию ДНК на них шукають. Також невідомим лишається й те, з чим біологічні сліди планують порівняти.
«Джерела, як і у випадку з Єрмаком, не уточнюють. Коли ми поміркували, навіщо слідству знадобилася така експертиза, нічого цікавішого за конверти, яких могла торкатися рука голови фракції, нам на думку наразі не спало. Але це вже наша версія, а не факт. Це перше. І друге: за нашою інформацією, НАБУ і САП не зверталися до генпрокурора Кравченка щодо питання початку розслідування щодо народного депутата Давида Арахамії. Тому чекаємо», — пише авторка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Помічника Арахамії обшукали по справі про виплати у конвертах: подробиці від ЗМІ


У черзі на підозру, як додає Ведернікова, очільник Фінмону Філіп Пронін, який очікувано втримався у кріслі навіть попри чергову хвилю зміни кадрів. Причому саме Держфінмоніторинг відіграє основну роль в отриманні та передачі слідству даних про фінансові операції фігурантів за кордоном. І це все, за даними ZN.UA, Пронін успішно блокує в розслідуваннях НАБУ і САП. 
«Він цікавий НАБУ у справі про відмивання грошей через конвертаційні центри та виведення їх в офшори, на яку детективи вийшли, розбираючись із розкраданнями під час будівництва фортифікацій Полтавською ОВА, де теж фігурує Пронін. Але, як стверджують наші джерела, якщо голові фінмону й варто хвилюватися, то виключно за справу про конвертцентри: після обшуків у першого заступника голови Держфінмоніторингу Богдана Корольчука виявили готівку, печатки та документи компаній. (До речі, зняття і призначення голови Держфінмоніторингу — це повна номенклатура прем'єра. І це, власне, все, що вам потрібно було знати про Корецького.)», — підсумувала Ведернікова.
Раніше очільник САП Олександр Клименко заявив про те, що рівень корупції в Україні останніми роками не зменшується, а топкорупція навіть зростає. А держава демонструє те, що в неї немає політичної волі боротися з цією корупцією належним чином. Ба більше, за його словами, ті, хто минулого року намагався знищити незалежність НАБУ та САП, замість покарання отримали підвищення.