Тренд пошуку "13 Вересня Свято"

Джерело: Букви 

1 вересня в Україні та світі відзначають День знань, Всесвітній день написання листів та початок Всесвітнього місяця обізнаності про хворобу Альцгеймера. За церковним календарем вшановують пам’ять святого преподобного Симеона Стовпника і матері його. 

День знань: свято символізує початок нового навчального року в школах, ліцеях, коледжах та університетах. У багатьох країнах воно є офіційним і дуже важливим для дітей, студентів, вчителів і батьків.  

Всесвітній день написання листів: це свято було започатковане 2014 року австралійським автором Річардом Сімпкіном. День був започаткований у сучасну епоху, коли електронні повідомлення і соцмережі значно зменшили кількість традиційного листування. Мета свята – нагадати про унікальність письмового слова, яке передає емоції, думки та турботу через лист.  

Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера: щорічна глобальна ініціатива, присвячена підвищенню обізнаності про деменцію, зокрема хворобу Альцгеймера, її ранню діагностику та підтримку пацієнтів і їхніх родин. Ця хвороба – найбільш відома форма деменції, яка є хронічним та постійно прогресуючим синдромом, викликаним дисфункцією головного мозку. 

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

• Гондурас – День прапора
• Лівія – День Революції
• Польща – День ветеранів
• Словаччина – Національне свято Словацької Республіки. День Конституції
• Тайвань – День журналіста
• Узбекистан – День Незалежності
• Японія – День запобігання стихійним лихам

Цього дня у світі: 

• 1804 – німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив третій астероїд Юнону
• 1819 – вперше поставлено на сцені Полтавського театру п’єсу Івана Котляревського “Наталка Полтавка”.
• 1859 – Керрінгтон і Годжсон незалежно відкрили спалахи на Сонці
• 1866 – відкриття залізничної магістралі на ділянці Одеса – Балта довжиною 257 верст.
• 1898 – відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.
• 1919 – у ніч з 31 серпня на 1 вересня внаслідок тактичних прорахунків командування (генерал Кравс) столицю України було здано денікінцям під орудою генерала Бредова.
• 1923 – Великий кантоський землетрус у Східній Японії.
• 1939 – нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна в Європі.
• 1964 – у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр: “Україна”.
• 1983 – Збиття рейсу Korean Air 007
• 1996 – в Україні запроваджено національну валюту – гривню.
• 2001 – покарання стратою в українському судочинстві замінено довічним ув’язненням.
• 2004 – у школі № 1 Беслана (РФ) було захоплено в заручники щонайменше 1200 дітей та дорослих. За офіційними даними, напад здійснювався 32 чеченцями. В результаті невдалої операції російських спецслужб загинуло майже 300 заручників.
• 2006 – у Криму почав працювати перший у світі справжній кримськотатарський телеканал ATR.
• 2008 – прем’єрний показ українського телевізійного мультсеріалу Легенди України.
• 2014 – Вихід українських сил з Луганського аеропорту під час Війни на сході України.

Яке сьогодні церковне свято: 

1 вересня в церковному календарі згадують пам’ять святого преподобного Симеона Стовпника і матері його. Народився в кінці IV століття в Каппадокії (сучасна Туреччина) в родині благочестивих християн Сусотіона і Марфи. У віці 13 років, під час служби в храмі, він був глибоко зворушений заповідями Блаженств і вирішив присвятити своє життя Господу. 

Симеон прославився особливо своєю незвичайною аскетичною практикою – життя на стовпі. Спершу він жив на низькому стовпі, а згодом піднімався на високі, щоб уникати земного спокуси й повністю зосередитися на духовному житті. Його вчення й приклад привертали численних паломників та учнів. Через високу духовну чистоту і непохитну віру він став символом суворого самозречення та незламного прагнення до Бога. 

Мати Симеона, Марфа, також шанується як свята. Вона була візантійською християнкою з Антіохії і підтримувала свого сина в його духовних пошуках. Після того, як Симеон покинув батьківський дім, Марфа протягом двох років шукала його, але зрештою прийняла його вибір і продовжувала молитися за нього. 

Прикмети: 

• Вранці похмуро – до дощової осені
• Мухи почали сильно кусатися – погода зіпсується
• Гуси відлітають вже в теплі краї – зима прийде рано
• Тепла погода – до теплої зими

Традиції:

• Святому Симеону моляться, просячи про терпіння та фізичні сили. Також святого можна попросити зцілення від важких хвороб.

Іменини сьогодні святкують: 

Семен, Марфа, Наталія, Тетяна. 

• Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 31 серпня

Запис 1 вересня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

Православна церква України (ПЦУ) у вересні 2023 року здійснила перехід на новоюліанський календар. Це призвело до того, що дати всіх неперехідних свят змінилися. Тепер парафіяни ПЦУ відзначають їх на 13 днів раніше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Покрова Пресвятої Богородиці: коли відзначатимуть у 2026 році

Коли буде Михайлів день

Щороку християни східного обряду відзначають Спогад чуда Архистратига Михаїла в Хонах або Михайлове чудо. Його також ще називають Михайлів день.

Раніше свято, що присвячене Архангелу Михаїлу, відзначали 19 вересня. Оскільки ПЦУ перейшла на новий календар, тепер віряни відзначатимуть Михайлове чудо на 13 днів раніше — 6 вересня.

За біблійними переказами, чудо сталося у місті Колоси неподалік Ієраполя. Там знаходився храм, який збудував один із мешканців міста і присвятив його Михаїлу на знак подяки за те, що той зцілив його доньку.

Архип Херопський почав молитися Архангелу Михаїлу про порятунок. У відповідь на його молитви з'явився сам Архангел, він ударив мечем по скелі. Від удару з'явилася розщелина, в яку й потекла вода. Храм був врятований, а язичники втекли. Надалі будова одержала назву «Хони», що означає розщелина.

Християни східного обряду мають традицію поминати померлих близьких та родичів. Щороку для цього є поминальні дні, які також називають батьківськими суботами. Нагадаємо, коли будуть поминальні дні в цьому році.

24 серпня Україна відзначає 35 років від дня проголошення незалежності. До символічного відзначення річниці долучилася й Канада – будівлі парламенту та офісу прем'єр-міністра країни підсвітили синьо-жовтими кольорами.

Про це пише Рубрика з посиланням на посольство України в Канаді.

Цього року минає 35 років відтоді, як Україна проголосила незалежність. Водночас останні десять років країна виборює її зі зброєю в руках, захищаючи власну землю та вибиваючи з неї російського окупанта.

День Незалежності України встановлено на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України. Цей політико-правовий документ закріпив новий статус української держави.

До проголошення незалежності Україна пройшла тривалий історичний шлях. Відзначення 35-ї річниці незалежності відбувається не лише в Україні, а й за її межами.

Зокрема, на честь Дня Незалежності України будівлі канадського парламенту та офісу прем'єр-міністра Канади підсвітили синьо-жовтими кольорами.

Фото: Фейсбук / Посольство України в Канаді

У дипломатичному представництві України назвали цю акцію потужним символом дружби та солідарності, які об'єднують Україну й Канаду, а також їхні народи, уже протягом багатьох поколінь.

Посольство окремо подякувало Івану Бейкеру, члену парламенту Канади та голові Канадсько-української парламентської групи дружби, за ініціативу й допомогу в реалізації цієї події.

Фото: Фейсбук / Посольство України в Канаді

"Дякуємо, Канадо, за те, що ти підтримуєш Україну, і за те, що в цей особливий день освітлюєш серце своєї демократії нашими кольорами", – йдеться у повідомленні українського посольства.

У дипмісії також відзначили його незмінну відданість Україні та українському народу.

Як повідомлялось, 22 серпня біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні відбулося п'яте святкування Дня Незалежності України, започатковане у 2022 році президенткою US Ukrainian Activists Надією Шапоринською. До заходу долучилися українська громада, друзі України та представники дипломатичної спільноти.

Також у Брюсселі біля будівлі Європейської комісії підняли прапор України напередодні Дня Незалежності. У Парижі ввечері 24 серпня Ейфелеву вежу підсвітять синьо- жовтими кольорами.

Що відомо про День Незалежності України

День Незалежності України – щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Цей документ, ухвалений позачерговою сесією Верховної Ради УРСР, проголосив створення самостійної української держави.

Акт початку дев'яностих – не єдина спроба узаконити незалежність України: протягом буремного 20 ст. різні регіони України оголошували про створення самоврядних держав. Три з них припадали на 1918 рік, зокрема, у січні цього року Українська Народна Республіка оголосила свій Четвертий Універсал.

У той же рік проголосили незалежність Кубанська й Західноукраїнська народні республіки. Всі ці державні утворення проіснували недовго: Кубань та УНР більшовики захопили у 1920 році, а державність на заході України не витримала польсько-української війни, тож в липні 1919 року землі Буковини, Галичини й Закарпаття анексували тодішні Польща, Румунія і Чехословаччина.

У 1939 році на території України постала ще одна держава – Карпатська Україна, яка за рік до того здобула автономію у складі Чехословаччини. Однак цей факт не давав спокою Угорщині з її територіальними претензіями. У ніч з 13 на 14 березня угорські частини із гітлерівськими військами вдерлися до Карпатської України й буквально на наступний день Сейм оголосив про незалежність Карпатської України. Але вже 18 березня угорські війська окупували цей регіон.

Але на цьому українська державність не припинила своє існування, оскільки органи цих держав працювали в еміграції.

Чергове проголошення відновлення незалежності Української держави відбулося 30 червня 1941 року у Львові, на той час окупованому німецькими військами. Акт відновлення Української держави виголосив перший заступник провідника ОУН Степана Бандери Ярослав Стецько. Але у плани німців не входило створення самостійної України, тож у вересні 1941 року відбулися арешти та розстріли членів ОУН з боку німців.

І лише за 50 років українці втілили п'яту, найуспішнішу, спробу побудувати власну самоврядну державу: 24 серпня 1991 року Україна здобула довгоочікувану незалежність, яку ми зараз боронимо від нащадків більшовиків.

До цього відбувся Всеукраїнський референдум – 1 грудня 1991 року. Громадяни України висловились на підтримку незалежності.

На референдум винесли одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" У референдумі взяли участь 31,2 млн осіб – 84,2% населення України. З них 28,8 млн (90,3%) проголосувала "за".

Як повідомлялось, європейські лідери перебувають в Україні, щоб продемонструвати підтримку країні у війні з росією.

The post Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю Дня Незалежності appeared first on Рубрика.

Джерело: Букви

23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора – одного з головних державних символів країни. На загальнодержавному рівні свято запровадили у 2004 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми.

Третій Президент України Віктор Ющенко доповнив цей указ і започаткував традицію урочистого підняття Державного прапора 23 серпня, а також під час інших державних свят і загальнонаціональних заходів.

До запровадження офіційного свята День прапора відзначали у Києві на міському рівні – 24 липня. Саме цього дня 1990 року синьо-жовтий стяг підняли над будівлею Київської міської ради.

Чому День прапора відзначають 23 серпня

Офіційно дату пов’язують із подіями серпня 1991 року. За поширеною версією, 23 серпня, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Стяг освятив священник Української автокефальної православної церкви Петро Бойко.

Цей прапор зберігається як реліквія у музеї Верховної Ради, а сам момент його внесення до парламенту відтворений на картині у будівлі Ради.

Водночас архівні матеріали та свідчення учасників тих подій вказують, що прапор могли внести до сесійної зали наступного дня – 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Того дня В’ячеслав Чорновіл запропонував встановити у залі прапор, з яким українці перебували на барикадах біля Верховної Ради Росії, а також підняти український стяг над куполом парламенту.

“Я прошу, щоб саме цей прапор був встановлений у нашому залі. І ще я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради”, – сказав Чорновіл.

Над будівлею Верховної Ради синьо-жовтий стяг підняли 4 вересня 1991 року. А 18 вересня Президія Верховної Ради ухвалила постанову “Про прапор України”, якою фактично закріпила за ним статус офіційного прапора держави. Відтоді його використовують під час державних церемоній, прийняття присяги, міжнародних зустрічей та в українських дипломатичних установах.

Історія синього та жовтого кольорів

Поєднання синього і жовтого кольорів на українських землях має багатовікову історію. Одним із ранніх прикладів вважають герб Львова – золотого лева на синьому тлі, який пов’язують із заснуванням міста у XIII столітті.

Сині й жовті кольори також часто зустрічалися у символіці козацької доби. Запорозькі козаки використовували сині знамена із золотими орнаментами, зображеннями святих і козаків.

Існує версія, що поєднання синього та жовтого як елемент державної символіки набуло поширення за часів гетьмана Івана Мазепи. Однак остаточно як кольори українського національного руху вони закріпилися значно пізніше.

Під час революційних подій 1848 року, відомих як “Весна народів”, синьо-жовтий стяг почали дедалі частіше використовувати як символ українців. У червні того року його підняли над львівською ратушею.

На Наддніпрянщині, яка тоді перебувала у складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор став помітним символом українського руху після революції 1905-1907 років.

У 1917 році він уже широко використовувався як символ української державності. Під синьо-жовтими прапорами проходили українські маніфестації, а військові вирушали на фронт. У квітні 1918 року такі стяги підняли й над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

Після втрати Україною незалежності синьо-жовтий прапор не зник – він залишався символом національного руху та боротьби за відновлення державності.

Український прапор у радянські часи

Попри заборони, синьо-жовті стяги час від часу з’являлися в Українській РСР.

1 травня 1966 року студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса підняли український прапор над будівлею Київського інституту народного господарства, нині – Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Вони розраховували, що стяг побачать учасники першотравневої демонстрації. Через дев’ять місяців КДБ встановив їхні особи. Москаленка засудили до трьох років, а Куксу – до двох років таборів суворого режиму.

У січні 1973 року Володимир Мармус разом із вісьмома однодумцями вивісив чотири синьо-жовті прапори у Чорткові на Тернопільщині.

Наприкінці 1980-х українська національна символіка почала дедалі частіше з’являтися на масових заходах. 26 квітня 1989 року у Львові під синьо-жовтим прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято у Києві.

У 1990 році українські прапори почали офіційно піднімати над міськими радами. 14 березня стяг з’явився над ратушею Стрия, 23 березня – над Тернопільською міськрадою, 3 квітня – над львівською ратушею, а 24 липня – над Київською міською радою.

Чому синій зверху, а жовтий знизу

Суперечки щодо порядку кольорів українського прапора виникали ще за часів Української Народної Республіки, коли використовували різні варіанти розташування смуг.

Сьогодні офіційний прапор України складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої зверху та жовтої знизу.

Найпоширеніше сучасне тлумачення кольорів – синє небо над золотим пшеничним полем. Водночас у різні історичні періоди їм надавали й інші символічні значення.

Цікаві факти про український прапор

У 1976 році під час футбольного матчу між збірними НДР і СРСР у Монреалі Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці з українським прапором і станцював гопак. Акція тривала близько 15 секунд, після чого його затримала поліція. На трибунах тоді також розгорнули плакат із написом “Свобода Україні!”.

У 2007 році в Донецьку вперше розгорнули прапор площею 1350 квадратних метрів – 30 на 45 метрів. Його пошила пенсіонерка Марія Бєляткова за ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Стяг внесли до Книги рекордів України.

У 2010 році в Тернополі розгорнули синьо-жовтий прапор завдовжки 9,5 кілометра і завширшки 75 сантиметрів. Ним фактично оточили Тернопільський став, а досягнення також зафіксували у Книзі рекордів України.

Під час оборони Донецького аеропорту українські військові неодноразово встановлювали прапор над його будівлями. Один зі стягів майорів над диспетчерською вежею до її знищення. Згодом прапор із летовища почали урочисто піднімати над військовою частиною у Кропивницькому.

У 2016 році українські альпіністи встановили прапор на вершині Охос-дель-Саладо в Андах – найвищого вулкана світу, висота якого становить майже 6,9 тисячі метрів.

Того ж року, до 25-річчя Незалежності України, у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові створили синьо-жовтий прапор із квітів площею понад 13 тисяч квадратних метрів. Його внесли до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України як найбільший квітковий килим.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії компанія Pantone присвятила Україні два відтінки – Freedom Blue та Energising Yellow, натхнені кольорами українського прапора. Вони мали символізувати свободу та енергію до дії.

• Щороку 15 липня українці відзначають День Української Державності – свято, покликане вшанувати багатовікову традицію українського державотворення. Воно нагадує про історичну тяглість української державності, витоки якої пов’язують із середньовічною Руссю, політичним і культурним центром якої був Київ.

Запис 23 серпня – День Державного прапора: історія та цікаві факти про синьо-жовтий стяг спершу з'явиться на Букви.

33 Львівський міжнародний BookForum підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.

З 10 по 13 вересня відбуватиметься 33 Львівський міжнародний BookForum – одна з найвпливовіших книжкових подій України, що протягом десятиріч формує та фіксує тренди книговидання, є місцем зустрічі професійної спільноти з усієї країни та з-за кордону і головне – майданчиком для спілкування читачів з їхніми улюбленими авторами.

Щоб кожен відвідувач BookForum міг знайти важливі для себе сенси, відвідати літературні заходи, зважаючи на жанрові вподобання чи прихильність до того, чи іншого автора, програма фестивалю матиме вісім тематичних кластерів. Загалом у її межах відбудеться близько 300 подій на 15 локаціях, розташованих в історичному центрі Львова.

Вісім тематичних кластерів 33 Львівського міжнародного BookForum охоплюватимуть наступні напрями:

Історичний кластер (куратор – публіцист, журналіст, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ «Хартія» Вахтанг Кіпіані) порушуватиме теми складних і замовчуваних сторінок минулого, зокрема Волинської трагедії, вбивства Симона Петлюри, Другої світової війни, Пантеону памʼяті. Серед його учасників: історики Олександр Алфьоров, Володимир В’ятрович, Олександр Зінченко,  Ґжеґож Мотика (Польща).

Кластер воєнної літератури (кураторка – лекторка, бібліотекарка Тетяна Пилипець) збере голоси авторів-військових – Ігоря Мітрова, Наталки Тарковської, Олени  Герасимʼюк, Ігоря Дусана, Кирила Лукаша – які презентують свої поетичні та прозові твори, братимуть участь у відкритих інтервʼю та дискусіях.

Кластер «Новий обмір світу» (куратор – літературознавець, есеїст Юрій Прохасько) розповість про те, як геополітика змінює наше відчуття простору й сам устрій світу. До подій долучаться філософи й публіцисти Вахтанґ Кебуладзе та Володимир Єрмоленко, історикиня Марсі Шор (онлайн, США), історик філософії Андрій Дахній.

Кластер «Фантастична розмова» (кураторка – письменниця Ярина Каторож) розкриватиме фентезі, роментезі та наукову фантастику як відповідь на потребу суспільства отримати від літературного твору емоційний відпочинок. Своїми думками на задану тему поділяться автори й авторки: Світлана Тараторіна, Дімка Ужасний, Володимир Кузнєцов, Ірина Грабовська, Дарія Піскозуб, блогерка Поліна Нестерук, ілюстраторка Оксана Була та інші.

Кластер фотокниги (куратор – фотограф, фоторепортер Валентин Кузан) охопить ветеранський та військовий самвидав фотокниг та зінів про війну, представить українську фотокнигу загалом як окремий жанр, що охоплює масштабні видання про історію Незалежності України. Теми розкриватимуть: Галина Глеба, Олександр Ляпін, Дмитро Купріян, Ліза Букреєва, Олександр Чекменьов, Сергій Коровайний  та інші фотографи й експерти.

Поетичний кластер (кураторки – письменниця, художниця Олена Павлова, культурна менеджерка Олеся Бедзвін, директорка Львівського муніципального мистецького центру Ляна Мацько) досліджуватиме поезію як мову, що найпершою реагує на реальність. У його межах відбудуться камерні читання, перформанси, «Ніч поезії та музики», «День поезії».

Кластер «Переклад як практика майбутнього» (кураторка – перекладачка Юлія Дідоха, ГО Translatorium) присвятить події міркуванням про переклад як практику, що забезпечує тривалість текстів, мов і культурної пам’яті крізь історичні розриви та катастрофи. До заходів кластера долучаться перекладачки та перекладачі Роксоляна Свято, Олександр Вешелені, Ганна Лелів, Таня Родіонова, письменник Артур Дронь, професор, редактор і популяризатор української літератури Гʼю Робертс (Велика Британія), а також поет, митець і продюсер Раян ван Вінкл (Шотландія).

Професійний кластер (кураторка – директорка Українського інституту книги Олександра Коваль) запропонує дискусії для видавців на теми подальшого розвитку книговидавничої галузі, популяризації читання, проведе презентацію дослідження читацьких практик тощо.

Окрім кластерної програми, 33 Львівський міжнародний BookForum складатиметься також з програми видавців, спецпроєктів та фокусних дискусій. Уже найближчими днями повна програма буде доступна на оновленому сайті BookForum, тож слідкуйте за анонсами.

Організатор фестивалю – ГО «Форум видавців». 33 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Під час фестивалю проводиться збір на підтримку 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Вхід на всі події вільний і безоплатний.

BookForum запрошує на події, щоб чути голоси письменників, публічних інтелектуалів, надихатися, шукати відповіді на непрості питання сьогодення та бути серед своїх.

Джерело: Букви 

14 серпня в Україні та світі відзначають Всесвітній день ящірки та Всесвітній день каліграфії. За церковним календарем сьогодні вшановують день перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського. 

Всесвітній день ящірки: це свято започаткувала група ентузіастів-герпетологів та любителів дикої природи.Його мета – змінити негативне ставлення до ящірок та підвищити обізнаність про їхню важливу роль у природних екосистемах. Ці тварини є одними з найчисельніших наземних хребетних і відіграють важливу роль у різних екосистемах, виступаючи як хижаки та індикатори стану довкілля.  

Всесвітній день каліграфії: день присвячений мистецтву красивого письма та його історії, яка налічує тисячоліття. Каліграфія, що походить від грецьких слів “kalоs” (красиво) та “grafі” (писати), поєднує в собі письмо та образотворче мистецтво. Вона має різні стилі та традиції, які розвивалися в різних культурах, таких як західноєвропейська, азійська, китайська, японська та ісламська каліграфія. 

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

• Пакистан – День Незалежності

Цього дня у світі: 

• 1385 – португальці розбили кастильців у битві при Алжубарроті.
• 1385 – укладено Кревську унію – угоду між Королівством Польським і Великим князівством Литовським, яка передбачала об’єднання цих країн в єдину державу.
• 1457 – надруковано першу книгу, дата виходу у світ якої точно відома (близько 3 років після Йогана Ґутенберґа).
• 1687 – козацькі полки і московське військо повернулися з невдалого Кримського походу.
• 1775 – (за іншими даними 3 серпня) Катерина ІІ видала імператорський маніфест, який офіційно ліквідував запорізьке козацтво.
• 1880 – закінчено спорудження знаменитого собору в Кельні (будову розпочато 1248 року).
• 1916 – в ході Першої світової війни почалися бої Українських січових стрільців (УСС) за гору Лисоню в складі австро-угорської армії проти російських військ.
• 1919 – частини 2-го корпусу Української Галицької Армії, женучи перед собою Таращанську бригаду червоних Василя Боженка, здобули Старокостянтинів.
• 1936 – на Олімпійських іграх в Берліні вперше відбулись змагання з баскетболу. У фіналі збірна США перемогла команду Канади.
• 1947 – Пакистан та Індія здобувають незалежність від Великої Британії опівночі. Пакистан святкує цю подію 14 серпня, Індія – 15 серпня.
• 1971 – проголошено незалежність Бахрейну.
• 1980 – на Ленінській корабельні у Гданську (Польська Народна Республіка) під проводом Леха Валенси 17000 робітників починають страйк, що став початком демократизації Польщі і повалення комуністичного уряду Ярузельського.
• 1992 – розпочався грузино-абхазький конфлікт.
• 2010 – відкрилися I Літні Юнацькі Олімпійські ігри в Сінгапурі.
• 2013 – сотні вбитих і тисячі поранених в Каїрі після розгону силовиками таборів протестувальників проти військового перевороту.

Яке сьогодні церковне свято: 

14 серпня в церковному календарі – день перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського. Перенесення мощей святого преподобного Теодосія Печерського відбулося 27 серпня 1091 року, через 17 років після його смерті. Теодосій Печерський був одним із засновників Києво-Печерського монастиря і вважається батьком чернецтва Київської Русі. 

Теодосій народився близько 1008 року в місті Василькові, неподалік від Києва. Від молодих років він прагнув духовного життя, а близько 1032 року вступив до Києво-Печерського монастиря, який на той час був під керівництвом святого Антонія Печерського. Теодосій відомий своїм аскетизмом, благочестям та стараннями в розбудові монастиря, а також впровадженням спільножитного уставу.

Теодосій помер 3 травня 1074 року. Його поховали у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Відомо, що мощі святого мали чудотворну силу, і багато людей зцілювалися завдяки їхньому поклонінню.

Прикмети: 

• Світанок яскраво-червоного кольору – буде дощ і вітряна погода
• Погожий день без вітру – осінь буде сухою
• Журавлі відлітають – зима і морози будуть рано
• Сильна гроза цього дня – вересень буде з дощами

Традиції:

• У народі день вважається сприятливим для сватання, а незаміжнім дівчатам радять 14 серпня вдягнути нову річ – щоб не засиджуватися в дівках.

Іменини сьогодні святкують: 

Олександр, Олексій, Аркадій, Василь, Володимир, Матвій, Микола, Семен, Федір, Єва, Євдокія. 

• Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 13 серпня.

Запис 14 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

Щороку християни східного обряду в Україні відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. Народна назва свята – Перша Пречиста. Воно присвячене матері Ісуса Христа – Діві Марії та її переходу до Царства Небесного.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Яблучний Спас: коли він буде у 2026 році

Коли відзначають Першу Пречисту у 2026 році

У вересні 2023 Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новий календар. Тепер парафіяни ПЦУ відзначають всі неперехідні православні свята на 13 днів раніше.

До переходу на новоюліанський календар християни східного обряду відзначали Успіння Богородиці 28 серпня. Але після дата свята змінилася – тепер віряни відзначають Першу Пречисту 15 серпня.

Вважалося, що цей день краще провести у приємному спілкуванні з близькими, тож сумувати в цей день не варто. На Першу Пречисту не можна важко працювати фізично, шити, прибирати, прати, вишивати, в'язати. Заборонялося ходити босими ногами по росі, бо вважається, що роса – це сльози землі, яка тужить за Богородицею.

Нагадаємо, коли цього року буде Медовий, Яблучний та Горіховий Спас.

Нічна атака виявила вразливі ланки російської системи безпілотників, а вибухи пролунали одразу в кількох районах окупованого півострова.

Як повідомляє проєкт Крим.Реалії з посиланням на місцеві моніторингові канали та російську владу, у ніч проти 7 серпня в окупованому Криму було чути вибухи, спостерігався проліт дронів, працювали мобільні вогневі групи.

Сили оборони України вночі проти 7 серпня завдали ударів по окупованому Кримському півострову, зокрема зафіксовано ураження радіолокаційної станції раннього виявлення, ретрансляторів управління ударними БпЛА та інших об’єктів, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у телеграм-каналі.

За даними штабу, радіолокаційна станція поблизу Оленівки була знищена разом із місцем зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників у районі Гвардійського на окупованому півострові. Також підтверджено ураження двох наземних ретрансляторів управління ударними БпЛА типу «Герань-Гербера» – в Оленівці (АР Крим) та Залізному Порту (Херсонська область).

У Генштабі підкреслили, що наземні ретранслятори забезпечують стійкий зв’язок та передачу команд між операторами й ударними БпЛА, що підвищує дальність та ефективність їх застосування.

Окрім того, українські війська знищили склад паливно-мастильних матеріалів противника в районі Мелітополя та ремонтний підрозділ російських сил поблизу Якимівки, додають у Генштабі.

Як дійшло до цього з боку окупованого Криму

За даними проєкту Крим.Реалії, з посиланням на місцеві моніторингові канали та російську владу, у ніч проти 7 серпня в окупованому Криму лунали вибухи, спостерігався проліт дронів, працювали мобільні вогневі групи.

Серія вибухів та стрілянини по дронах пролунали у Феодосії, Севастополі (у тому числі в районі мису Фіолент), Керчі, Малореченському (Велика Алушта) та селищі Гвардійське Сімферопольського району. За даними українського телеграм-каналу «Крымский ветер» із посиланням на підписників, «у Феодосії був приліт, ймовірно, по скупченню техники в районі колишнього 13-го військового містечка на Керченському шосе»; телеграм-канал також пише, що «на аеродромі Гвардійське» були прильоти, горить склад ПММ, чутна детонація стрілецьких боєприпасів.

У Феодосії був приліт, ймовірно, по скупченню техники в районі колишнього 13-го військового містечка на Керченському шосе.

– Кримський вітер

на аеродромі Гвардійське були прильоти, горить склад ПММ, чути детонацію стрілецьких боєприпасів

– Кримський вітер

У червні й липні об’єкти критичної інфраструктури, а також російські логістичні маршрути в Криму зазнають наймасованіших атак ЗСУ за час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі; через дефіцит пального в Криму заборонили продаж бензину цивільним, а дитячі оздоровчі заклади й табори до вересня призупинили прийом відпочивальників.

відбувається ізоляція Криму дронами

– Михайло Федоров

За словами колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, така активність має на меті ізолювати Крим від зовнішнього середовища за допомогою дронів, що може мати несподівані наслідки для росіян.

Корисне для прочитання:

• Сили безпілотних систем заявили про удари по базі морських катерів у Криму, п’яти елементах ППО, майданчику Shahed у Донецьку та чотирьох танкерах у морях.
• Володимир Зеленський підписав указ про запровадження 8 серпня Дня Військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ, закріпивши сучасну назву свята на офіційному рівні.
• Президент Зеленський звинуватив Білорусь у розміщенні чотирьох ретрансляторів уздовж кордону, які нібито координують удари російських дронів, і дав тиждень на їх демонтаж; реакції Мінська немає.

У вересні 2023 року Православна церква України (ПЦУ) здійснила перехід на новий календар свят. Так, дати деяких православних свят змінилися. Тепер парафіяни ПЦУ на 13 днів раніше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спас 2026: коли буде цього року

Коли буде Яблучний Спас цього року

Кожного року християни східного обряду відзначають свято Преображення Господнього. Інша назва свята – Яблучний Спас.

За біблійним переказом, в цей день Христос та його учні піднялися на гору Фавор. Ісус почав молитися і його обличчя освітило неземне світло, а одяг перетворився на білий.

Раніше Яблучний Спас святкували 19 серпня. Але через перехід ПЦУ на новоюліанський календар, у 2025 році віряни відзначатимуть це свято раніше – 6 серпня.

В цей день прийнято йти до церкви на Божественну літургію. Преображення Господнє вважається третім великим святом після Великодня і Різдва. На свято прийнято освячувати яблука та інші сезонні фрукти.

Нагадаємо, християни східного обряду в Україні тепер відзначають День успіння праведної Анни. 

Джерело: Букви

2 серпня відзначають Міжнародний день голокосту ромів. За церковним календарем сьогодні день перенесення мощей святого першомученика Стефана.

Міжнародний день голокосту ромів: день засновано на згадку про події 2-3 серпня 1944 року, коли в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було вбито 2897 ромів. Загалом під час геноциду від репресій постраждали від 600 тисяч до 1,5 мільйона ромів.

У різних країнах світу сьогодні відзначають:

• Північна Македонія – День республіки
• Гаяна — День свободи
• ДР Конго – вшанування пам’яті жертв Другої конголезької війни
• Азербайджан – День національного кіно

Цього дня у світі:

• 216 до н. е. — у битві під Каннами карфагенський полководець Ганнібал розгромив 80-тисячне римське військо і завдав найважчої поразки Риму за всю історію його існування.
• 47 до н. е. — біля м. Зели Гай Юлій Цезар “прийшов, побачив, переміг” (“лат. Veni, vidi, vici”) царя Боспорського царства Фарнака ІІ.
• 1377 — через масове сп’яніння московське військо було розбите татарським царевичем Арапшою.
• 1519 — 40-тисячне кримсько-татарське військо Багатур-Салтана розбило у битві під Сокалем 20-тисячне військо литовського гетьмана Костянтина Острозького
• 1727 — російський імператор Петро II видав указ про відновлення виборної посади гетьмана Малоросії.
• 1763 — російська імператриця Катерина II підписала Маніфест рос. “О дозволении всем иностранцам, в Россию въезжающим, поселяться в которых губерниях они пожелают и о дарованных им правах”
• 1776 — відбулась церемонія підписання Декларації незалежності 13 північноамериканських колоній, яка була прийнята 4 липня Континентальним конгресом
• 1791 — у Відні Жан-П’єр Бланшар провів перші успішні випробування парашута: з повітряної кулі він скинув домашніх тварин.
• 1802 (14 термідора Х року) — Наполеон Бонапарт був проголошений довічним Першим консулом.
• 1865 — у видавництві Макміллана вийшло перше видання книги Льюїса Керрола “Пригоди Аліси в країні Чудес”.
• 1887 — Ровелл Ходж запатентував колючий дріт.
• 1909 — на озброєння армії США прийнятий перший військовий літак, побудований братами Райт
• 1914 — Перша світова війна: Королівство Італія оголосило про свій нейтралітет в європейському конфлікті.
• 1914 — Імперська армія Німеччини вдерлась до Люксембурґа
• 1914 — у Львові українські політичні партії об’єдналися в Головну українську раду.
• 1914 — створено Бойову управу українських січових стрільців — організаційно-координаційний центр легіону УСС.
• 1917 — вперше була здійснена посадка літака “Сопвіч” на палубу корабля британських військово-морських сил “Furious”.
• 1918 — Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави.
• 1918 — британський експедиційний корпус висадився в Архангельську.
• 1919 — повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія) Дмитро Вітовський.
• 1930 — на навчаннях Московського військового округу вперше висаджений повітряний десант. Згодом цей день став відзначатися в СРСР, а тепер у Росії як День повітрянодесантних військ.
• 1933 — став до ладу Біломорсько-Балтійський канал (першопочаткова назва — “Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна”, відоміший за скороченням “Біломорканал”). Збудований у рекордно короткий термін, за 1 рік і 9 місяців, руками в’язнів ГУЛАГу. За різними даними, під час будівництва померло до 200 тисяч робітників.
• 1939 — Альберт Ейнштейн надіслав президенту США Франкліну Рузвельту листа, в якому поінформував про роботу нацистських фізиків зі створення атомної зброї та закликав розпочати в США дослідну програму.
• 1940 — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про перетворення Молдавської АРСР у складі УРСР на окрему Молдавську РСР (до її складу увійшла більша частина щойно приєднаної до СРСР Бессарабії)
• 1940 — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії, які від Румунського королівства перейшли до СРСР, до складу УРСР.
• 1940 — бригадний генерал Шарль де Голль, який після капітуляції Французької республіки залишив країну, із Лондона закликав усіх патріотів продовжувати збройну боротьбу з нацистською Німеччиною.
• 1941 — на територію СРСР увійшли перші італійські війська.
• 1943 — відбулося повстання і втеча ув’язнених у концентраційному таборі “Треблінка”. Знищено крематорій. Понад двісті утікачів були убиті або повернуті до табору.
• 1945 — завершилася Потсдамська конференція.
• 1949 — академік В. Філатов у клініці Українського експериментального інституту очних хвороб в Одесі зробив тисячну операцію з пересадки рогівки.
• 1953 — у Києві відкрито дитячу залізницю.
• 1964 — Тонкінський інцидент, що спричинив ескалацію війни у В’єтнамі
• 1970 — у Белфасті британська армія вперше застосувала гумові кулі проти північних ірландців.
• 1989 — трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої загинуло 11 людей.
• 1990 — о 14:00 за місцевим часом іракські війська напали на Кувейт.
• 1990 — У Дніпропетровську розпочалися Дні козацької слави, присвячені 500 річчю українського козацтва.
• 1991 — Сполучені Штати Америки визнали незалежність Латвії, Литви та Естонії.
• 1999 — збройні загони на чолі з Шамілем Басаєвим і Хаттабом перейшли на територію Дагестану; початок другої чеченської війни.
• 2001 — генерал Радіслав Крстіч, командувач дринського корпусу армії боснійських сербів, засуджений Гаазьким трибуналом до ув’язнення на строк 46 років за геноцид мусульман у Сребрениці (Боснія і Герцеговина) в липні 1995 року
• 2005 — катастрофа літака Airbus A340 французьких авіаліній в аеропорту Торонто. Без жертв.
• 2006 — в Йоганнесбургу (ПАР) уперше за останні 25 років випав сніг
• 2009 — 15 осіб загинуло у авіакатастрофі Merpati Nusantara Airlines Flight 9760 в індонезійській провінції Папуа
• 2014 — суд Тбілісі заочно арештував експрезидент Михаїла Саакашвілі у справі перевищення службових повноважень.
• 2017 — у США набрав чинності ухвалений обома палатами Конгресу Закон № 3364 про протидію агресії Росії, КНДР та Ірану
• 2020 — від МКС повернулася капсула Crew Dragon із двома американськими астронавтами на борту, які брали участь у місії SpaceX DM-2 (перший політ людей на приватному космічному кораблі)
• 2022 — Ненсі Пелосі відвідала Тайвань.

Яке сьогодні церковне свято:

2 серпня в церковному календарі – день перенесення мощей святого першомученика Стефана. Перенесення мощей святого первомученика і архідиякона Стефана відбулося близько 428 року. Після мученицької смерті святого Стефана, його тіло було залишене без поховання, але згодом його поховали в селі Кафаргамала. Пізніше мощі святого Стефана були перенесені до Єрусалиму, а потім до Константинополя.

Прикмети:

• Домашня худоба спить вдень — піде дощ.
• Жаби замовчали — чекайте на вранішні заморозки.
• Павук плете маленьку павутину — до вітру.
• День сонячний видався – вересень буде теплим.

Традиції:

• Святого Стефана вважали покровителем тварин, особливо коней, тому цього дня наші предки обов’язково мили їх, добре годували і вплітали квіти у гриву.
• За народним звичаєм цього дня потрібно збирати лікарські трави – м’яту, ромашку, пижмо, конюшину, божі сльози. З них потім плетуть так званий “Степанів вінок”, який потрібно зберігати в домі протягом року. На травах із цього вінка готують цілющий чай – вважається, що він допомагає одужати тому, хто захворіє.

Іменини сьогодні святкують:

Василь, Іван, Кирило, Платон, Роман, Степан, Тарас, Федір.

• Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 1 серпня.

Запис 2 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.