
Для одних учнів це перший дзвоник, для інших — черговий рік навчання в умовах війни та постійних безпекових викликів.
1 вересня в Україні відзначають День знань. У школах, коледжах і закладах вищої освіти розпочинається новий навчальний рік, а для першокласників і першокурсників ця дата стає початком нового етапу навчання.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
День знань запровадили 1984 року. Після здобуття Україною незалежності його закріпили в законі “Про загальну середню освіту”, ухваленому 1999 року. Зазвичай цього дня навчальні заклади проводять урочисті лінійки та перші уроки. Водночас у 2026 році формат святкових заходів визначають з огляду на безпекову ситуацію в кожному населеному пункті.
Освітня омбудсманка Надія Лещик закликала адміністрації шкіл і батьків не проводити масові заходи, якщо вони можуть становити небезпеку для учасників освітнього процесу. День знань 2026 року став шостим, який Україна відзначає в умовах повномасштабної війни.
Скільки дітей розпочнуть навчання
Членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Ірина Борзова зазначила, що цього року до перших класів мають прийти орієнтовно 240 тисяч дітей. Це приблизно на 10% менше, ніж торік.
Загалом навчальний рік в українських школах почнуть близько 3 мільйонів учнів. Очне навчання планують організувати у 11 375 закладах освіти, обладнаних укриттями.
Формати навчання у школах
Приблизно 2,2 мільйона школярів здобуватимуть освіту очно. Ще від 700 до 800 тисяч учнів навчатимуться у змішаному форматі, що поєднує заняття в класах і дистанційно.
На прифронтових територіях дистанційно навчатимуться близько 200 тисяч дітей. Такий самий формат освіти передбачено приблизно для 400 тисяч українських школярів, які перебувають за кордоном.
Також у школах проведуть всеукраїнський урок “Мова гідності: бачити людину за словами”. Його присвятять ролі мови у ставленні до людей, повазі до людської гідності та протидії стигматизації.
Можливо, вам буде цікаво:
1 вересня українські школи проведуть Всеукраїнський урок «Мова гідності», присвячений повазі, емпатії, прийняттю різноманіття та безбар’єрній комунікації.
Новий навчальний рік в Україні розпочнуть понад 25 тисяч закладів освіти. Укриття доступні для 82% дошкільнят і школярів, а уряд спрямовує 6 млрд грн на безпечну освітню інфраструктуру.
Близько 25 тисяч закладів освіти в Україні готуються до нового навчального року. Формат занять залежатиме від безпекової ситуації та доступу до укриттів.
The post В Україні розпочався навчальний рік: близько 3 мільйонів учнів навчатимуться в різних форматах first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.netПісля майже трьох місяців канікул школа знову повертається в наше життя – разом із ранніми підйомами, новими зошитами та урочистим настроєм, який у кожного проявляється по-різному. Але незалежно від того, чи дитина вперше переступає шкільний поріг, чи вже добре знає, де стоїть її парта, 1 вересня залишається хорошим моментом, щоб сказати важливі слова. Повний текст новини

1 вересня в Україні відзначають День знань. В цей день у школах лунають перші дзвоники. Це особливе свято для школярів та вчителів. "24 канал" зібрав привітання для вчителів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
День знань 2026: привітання до свята
Привітання вчителям у прозі
Вітаю з Днем знань! Нехай цей навчальний рік пройде, залишаючи за собою лише добрі спогади. Нехай здоров’я і нерви не підведуть. Нехай в душі завжди живе радість і гордість за Ваших учнів. Благополуччя в родинах і успіху в роботі!***
З Днем знань, дорогі вчителі. Бажаємо вам неймовірних сил, здоров’я, натхнення, оптимізму, ентузіазму, сміливості, наполегливості, рішучості, бадьорості і багато чудових ідей, щоб поповнити голови учнів новими знаннями, щоб зробити цей навчальний рік вельми успішним і плідним. Всіх благ вам, милі вчителі.
***
Від щирого серця і з радістю вітаємо вас з прекрасним і важливим Днем знань, який ми всі так чекали все літо! Ми дуже раді довгоочікуваній зустрічі з вами. Бажаємо вам розумних і серйозних учнів, прекрасних і цікавих уроків, цікавих шкільних заходів і подій. Нехай ваше здоров’я буде міцним, настрій тільки відмінним, а щастя буде вашим вірним товаришем. Всього найпрекраснішого, що може бути в житті, ми вам щиро бажаємо. З Днем знань Вас, любий наш вчителю.
***
Дорогі вчителі, вітаємо вас з 1 вересня! Ви для нас - родина, яка дарує турботу, яка готує нас до дорослого життя, опікується нами, виховує, вчить бути самостійними і цінувати дружбу. Ви - наше джерело мудрості, сили, досвіду, наша опора!
***
Кожному вчителю бажаю вдячних учнів, здійснення всього задуманого, блискучих результатів, мудрості, активності й здоров'я! Дякую, що ви ділитеся зі школярами своїми знаннями! Позитивних емоцій і відмінного настрою всім вам!
***
У цей нелегкий час бажаю вчителям стійкості, сталевих нервів та невимовного позитиву, щоб суповоджувати школярів у їхній мандрівці знаннями. Вітаю педагогів з 1 вересня!
Привітанння вчителям у віршах
Вчителі! З Днем знань!З осінньою порою.Бажаю процвітанняЗ роботою непростою.Любові, тепла, везіння,Удачі без кордонів.Посмішок, здивування,Сяйва дитячих облич.Чудес і натхнення,Здоров’я на сто років.Настрою, щастя,Впевнених перемог!
***
Ми хочемо вас привітатиУ цей святковий осінній деньТепла і сонечка побажатиІ щоб радісно вам було кожен день!Бажаємо здоров'я, добра, довголіття,Хай вистачить щастя на ціле століття!Хай скрізь буде лад — на роботі, в сім'ї,І радість на серці, і хліб на столі.Хай сміхом й веселістю повниться хата,Родина хай буде здорова й багата!І мрій, і бажань, і наснаги творити,Щоб серцю хотілося жити й любити!Хай учні шанують, повагуЗлагода й мир у житті хай панують!
***
Ви найкращий вчитель на світі,Світло знань готові дарувати!Вас люблять, напевно, всі діти,Адже є у вас дар — навчати!Ми вам від душі побажаємоУспіхів у навчальних справах!Нехай школа для вас буде раєм,Хай щастя в очах сяє!
***
За невтомну працю вашуУклін вам до землі низький,Прийміть подяку щиру нашуЗа труд учительський важкий.Хай добре вам весь час живетьсяБез горя, смутку та біди,А галаслива хай малечаПриносить радість вам завжди!
***
Вас вітаємо зі святом!Ви один, а нас – багато!Бо за знаком вищої доліМи стрічаємось у школі!Будете нам викладати,Знання в голови вкладати!Тож бажаємо терпінняІ завжди в усім везіння!
Перейти на zn.ua
1 вересня в Україні відзначають День знань. В цей день у школах лунають перші дзвоники. Це особливе свято для школярів, які в цей день підуть у перший клас та розпочнуть новий етап життя. Також в цей день вітають і студентів. Сайт HappyB зібрав привітання для них.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
День знань 2026: привітання до свята
Привітання з Днем знань для студентів
Шановні студенти, вітаю вас з Днем знань. Нехай навчання тепер стала важче, нехай у вашому житті з’явилися дорослі проблеми і різні перешкоди. Але, з упевненістю можу сказати, що при наявності бажання та хоча б найменшого прагнення все у вас вийде. Тому побажаю вам здоров’я, успіху, цілеспрямованості, впевненості в собі і добра.
***
Дорогі студенти, вітаю вас з днем знань! Бажаю вам осягати нове і завойовувати непізнане. Нехай навчальний процес приносить радість і задоволення, корисність і якість. Бажаю вам великих перспектив і легкого пізнання. Розвивайтеся, прагнете, практикуйте, експериментуйте! Знання — ваша сила!
***
Перше вересня! Студент?! Повертайся в життя після літнього веселощів! Не забудь як слід відзначити початок нового навчального року, щоб він видався вдалим та багатим на п’ятірки. З 1 вересня!
***
Дорогі студенти! День знань — свято, яке ви відзначаєте довгі роки, починаючи з тих часів, коли ви були семирічними дітьми, вперше переступили поріг школи. Тепер ви пізнаєте більш складні знання, які допоможуть вам знайти своє місце в житті. Ми щиро вітаємо вас з 1 вересня і бажаємо досягти величезних успіхів у новому навчальному році!
***Дорогі студенти, у день знань хочеться побажати вам прагнення до знань і здійснення всіх поставлених цілей. Нехай буде радісною і незабутнє студентське життя, нехай іспити і заліки легко здаються, нехай завжди буде настрій хорошим і вдалим життєвий шлях.
***
Дорогі студенти, з Днем знань вітаю вас. Нехай цей рік обходиться без хвостів і нудних пар, нехай шлях до улюбленої професії буде світлим, добрим і неважким, нехай заліковка червоніє лише від похвал, хай крім навчання у вас вистачає часу на мрії молодості і веселощі.
Перейти на zn.ua
Першого вересня в Україні розпочинається освітній процес.
Київська обласна військова адміністрація не рекомендує проводити масові урочистості до Дня знань на територіях із високим рівнем ризику. Про це повідомив Тимур Ткаченко, керівника КМВА.
Він нагадав, що ворог п'яту добу ворог майже безперервно атакує Київщину. Рішення про проведення святкових заходів кожен заклад освіти має ухвалювати з огляду на безпекову ситуацію у своїй громаді чи населеному пункті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З вересня 2026 року учнів 1-11 класів будуть безкоштовно годувати
"Також важливо не допустити масового скупчення дітей, батьків і працівників закладів освіти", - заявив посадовець.
З його слів, якщо ж заклад вирішить провести урочистості, за можливості їх варто організувати безпосередньо в укритті. У разі проведення заходів поза межами укриття, забезпечити, щоб загальна кількість присутніх учасників не перевищувала розрахункову місткість наявної захисної споруди.
В Україні першого вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти. По країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. Голова Кабміну вважає, що у школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Перейти на gazeta.ua
Партнер венчурного фонду SMRK VC Влад Тісленко запустив Startup Due Dil — вебзастосунок, який проводить комплексний аналіз стартапів перед інвестицією. В основі Startup Due Dil є система з десяти ШІ-агентів, які аналізують команду, ринок, конкурентів, продукт, фінанси, бізнес-модель, юридичні та інші аспекти компанії. Для початку перевірки достатньо завантажити презентацію стартапу. AIN розпитав Тісленка, як зʼявився Startup Due Dil, як влаштована його система, наскільки можна покладатися на ШІ під час інвестиційного аналізу, скільки коштувала розробка та що буде з продуктом далі. Як зʼявилася ідея Startup Due Dil і чому ви вирішили перетворити внутрішній інструмент на окремий продукт? Ідея виникла приблизно рік тому після розмови Тісленка з CEO Ability.ai Євгеном Виборовим. Той спрогнозував, що невдовзі дедалі більше людей почнуть автоматизовувати власну роботу за допомогою ШІ-агентів — і для цього їм навіть не обовʼязково бути програмістами. «Я задумався, яку частину роботи АІ агенти вже зараз можуть автоматизувати в мене і відповідь була однозначною — процес проведення дью ділідженс», — каже Тісленко. Спочатку він розробляв Startup Due Dil винятково для себе. Як на окремий продукт Тісленко почав дивитися на нього після того, як зросли витрати на токени. Тоді він вирішив додати бізнес-модель і відкрити сервіс для інших інвесторів. Мета — зробити продукт самоокупним, щоб покривати його витрати та мати можливість продовжувати експерименти з ШІ. Яку проблему Startup Due Dil має вирішити для інвесторів? Startup Due Dil автоматизує аналіз стартапу перед потенційною інвестицією. Така перевірка передбачає роботу з великою кількістю документів і, за словами Тісленка, вручну може тривати від кількох годин до кількох днів. Скриншот застосунку Startup Due Dil Сервіс виконує цей аналіз приблизно за 10 хвилин. Його завдання зібрати та структурувати інформацію, яку інвестор може використати під час власної оцінки проєкту. «Мета сервісу — не замінити інвестора, а дати йому повнішу доказову базу для ухвалення рішення та зменшити ризик пропустити важливий сигнал», — пояснює Влад Тісленко. Як виглядає процес перевірки стартапу для користувача? На рівні користувача процес починається із завантаження презентації стартапу. Після цього достатньо натиснути Run Due Dil і запустити перевірку. Для глибшого аналізу до презентації можна додати фінансову звітність, таблицю капіталізації, юридичні документи, текстові коментарі та посилання на інші джерела. Після запуску система аналізує надані матеріали та зіставляє твердження стартапу з інформацією у відкритих джерелах. «На рівні користувача достатньо завантажити презентацію та іншу інформацію в застосунок і натиснути “Run Due Dil”. В результаті отримуєш розгорнутий аналіз десь на 20 сторінок», — розповідає засновник сервісу. Фінальний звіт містить посилання на джерела, а ключові висновки розподіляються на червоні, жовті та зелені сигнали — від суттєвих ризиків і суперечностей до питань, що потребують уточнення, і підтверджених позитивних показників. Хто працює над Startup Due Dil та скільки ви в нього інвестували? На створення першої публічної версії Тісленко витратив до $1000, а основну роботу над продуктом він виконує сам у вільний час. У середньому засновник приділяє Startup Due Dil близько пʼяти годин на тиждень. Періодично він також звертається до агентської системи Ability.ai Євгена Виборова. Вона допомагає перевіряти якість і безпеку процесу розробки. Як Startup Due Dil зароблятиме? Користувач може придбати один аналіз стартапу за $49. Для бізнес-ангелів і фондів, які регулярно аналізують компанії, сервіс також пропонує підписки. При цьому Тісленко не планує залучати для Startup Due Dil зовнішні інвестиції або розвивати проєкт як окрему компанію. «Моя ціль — зробити проєкт самоокупним, щоб робити більші ШІ-експерименти», — пояснює Тісленко. Саме бажання покривати витрати на роботу сервісу й подальші експерименти з ШІ стало однією з причин, чому початковий внутрішній інструмент отримав бізнес-модель. В основі Startup Due Dil — десять ШІ-агентів. За що кожен із них відповідає? Девʼять агентів працюють як окремі спеціалісти. Кожен відповідає за свій напрям due diligence: команду та засновників, ринок, конкурентів, технологію та продукт, бізнес-показники й фінанси, бізнес-модель, дотримання регуляторних вимог, структуру власності й таблицю капіталізації та юридичні аспекти. Наприклад, агент, який відповідає за конкурентний аналіз, не обмежується інформацією з презентації стартапу. Він перевіряє наведені компанією дані та самостійно шукає інших гравців, які можуть працювати над схожими продуктами. «Наприклад агент “Конкуренція” дивиться на наданий стартапом аналіз конкурентів, верифікує інформацію і шукає інші компанії, які могли би робити схожий продукт», — пояснює Тісленко. Десятий агент називається «Оракул». Він виконує роль оркестратора всієї системи: проводить загальний аналіз, формує контекст для агентів-спеціалістів, розподіляє між ними завдання та контролює результати. Якщо «Оракул» визначає, що певний напрям проаналізований недостатньо глибоко, він може повторно запустити відповідного агента з додатковим контекстом. «”Оракул”, який робить загальний аналіз, дає задачі іншим агентам — спеціалістам і перезапускає їхню роботу, якщо вона виконана недостатньо якісно», — додає Тісленко. Чому ви побудували систему з десяти агентів, а не доручили весь аналіз одному? За словами Тісленка, поділ роботи між спеціалізованими агентами дає кращий результат, ніж спроба помістити всі завдання в один великий контекст. Один агент мав би одночасно працювати з командою, фінансами, ринком, конкурентами, юридичними питаннями та іншими напрямами. Це, за його словами, підвищує ризик поверхневого аналізу та галюцинацій і ускладнює контроль якості. «Якщо всіх агентів вивантажити в один контекст — буде більше шансів поверхневого аналізу, складніше тримати стандарт якості і буде більше галюцинацій», — пояснює Тісленко. Мультиагентна система також дає змогу окремо вдосконалювати кожен напрям. Якщо користувач бачить проблему в роботі конкретного агента, він може змінити інструкції саме для нього, не перебудовуючи всю систему. «Якщо я бачу, що якийсь агент щось робить не так, я йому фокусно даю додаткові вказівки», — зазначає Тісленко. Є й практична перевага — швидкість. Девʼять спеціалізованих агентів можуть працювати паралельно, а не послідовно, що скорочує час до отримання фінального звіту. Наскільки точними є результати і як ви перевіряєте, що ШІ не припустився помилки? Тісленко каже, що під час налаштування системи спирається на власний 14-річний досвід роботи над у сфері стартапів. Накопичені знання й підходи до аналізу він поступово переносить у логіку роботи агентів. Окремим джерелом перевірки є практичне використання продукту. Startup Due Dil уже застосовують у роботі SMRK, а систему також тестують інші інвестори. Їхній фідбек Тісленко використовує для подальшого налаштування агентів. «Я вже 14 років працюю над стартапами і зі стартапами, бачу багато нюансів і, по суті, передаю свої знання системі», — розповідає Тісленко. Наразі Startup Due Dil вийшов у версії 1.0 — це перший публічний реліз робочого продукту. Чи знаходив Startup Due Dil те, що людина могла пропустити під час перевірки? Сам Тісленко запускає Startup Due Dil паралельно зі своїм аналізом інвестиційних проєктів. Він не розглядає систему як заміну власній перевірці, але використовує її для розширення картини щодо стартапу. «Наприклад, для базової верифікації обʼєму ринку чи конкуренції треба добряче погуглити, а Startup Due Dil відразу все по поличках подає», — каже Тісленко. Скільки часу та ресурсів потрібно системі для одного аналізу? Агенти працюють паралельно, тому базовий аналіз займає приблизно 10 хвилин. Однак фактичний обсяг роботи залежить від кількості інформації, яку завантажує користувач. Що більше документів і даних отримує система, то більше часу й токенів зазвичай потрібно для їхнього опрацювання. Після отримання фінального звіту користувач може продовжити діалог із системою або знову запустити агентів, якщо потрібно глибше дослідити окреме питання. Як ви вирішуєте питання конфіденційності, якщо користувач завантажує фінансові та юридичні документи стартапу? За словами Тісленка, наразі аналіз документів відбувається на стороні OpenAI. Компанія може зберігати інформацію протягом 30 днів, однак для Startup Due Dil налаштовано заборону використовувати ці дані для навчання моделей. Тісленко також стверджує, що сам не має доступу ані до завантажених користувачами документів, ані до сформованих для них звітів. «У мене доступів до документів і репортів нема, збираються тільки логи самого процесу роботи агентів, щоб можна було в сапорті зрозуміти проблему», — пояснює Тісленко. Які плани щодо Startup Due Dil до кінця 2026 року? Тісленко планує підключати більше зовнішніх API та MCP, щоб розширити джерела й можливості системи. Ще один напрям — експерименти з використанням моделей кількох провайдерів у межах одного аналізу. «Підключити більше зовнішніх api/MCP, та протестувати гібридний інференс на Anthropic OpenAI», — розповідає Тісленко. Читайте також: «Угод багато, але їх ніколи не буде достатньо». Інвестиції в DefTech, запуск «Дія.City Invest» та обмеження НБУ — інтервʼю з Наталею Денікеєвою
Перейти на ain.uaА Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?
Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись більше
Прем'єр-міністр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.
Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти.
Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?
Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.
В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.
"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.
За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.
Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.
Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.
Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?
У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.
На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.
На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.
Що буде з підручниками та харчуванням у школах?
Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.
Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.
"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.
Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?
Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.
Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.
Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.
Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.
При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.
Перейти на weukraine.tvВ Україні розпочинається новий навчальний рік
Перейти на news.telegraf.com.ua
Через безпекову ситуацію в Києві на фоні масованих атак реактивних ударних дронів, які тривають п’яту добу поспіль, проведення святкових заходів у навчальних закладах столиці до 1 вересня — початку нового навчального року — опинилось під загрозою. Ще кілька днів тому освітня омбудсменка Надія Лещик закликала заклади освіти відмовитися від масових святкових лінійок. Водночас керівники освітніх закладів наголошують — школам потрібні не поради, а конкретні алгоритми дій щодо навчального процесу, бо збереження життя дітей в умовах війни і так є пріоритетом.
Ще у п’ятницю, 28 серпня, освітня омбудсменка Надія Лещик публічно заявила, що з огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов'язані з можливими обстрілами, проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, 1 вересня та й загалом під час освітнього процесу є небезпечним.
«Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно», - написала вона в Facebook.
Вона закликала керівників закладів освіти:
відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти;
організувати початок навчального року у форматах, що мінімізують ризики для учасників освітнього процесу;
провести інструктажі з безпеки, перевірку готовності укриттів та підготуватись до психологічної підтримки дітей.
«Безпека дитини — це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам’ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті», - наголосила вона.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Перший дзвоник без дзвоника: як починається навчальний рік у Швейцарії
Того ж дня Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо проведення урочистих заходів до Дня знань, в яких заявило, що рішення про проведення урочистостей заклади освіти мають ухвалювати з урахуванням безпекової ситуації у громаді. Водночас безпека учнів, освітян і батьків залишається головним пріоритетом.
На територіях із високим рівнем ризику, до яких віднесені Київ та частина Київської області, проводити масові заходи МОН не рекомендує.
Якщо ж заклад ухвалив рішення провести урочистості, то їх рекомендують за можливості організувати у захищеному приміщенні, не запрошувати більше людей, ніж може вмістити укриття та заздалегідь визначити порядок дій під час повітряної тривоги.
В міністерстві також зазначили, що святкові заходи можна провести окремо для різних класів, організувати лише для першокласників і випускників або замінити традиційну масову лінійку тематичним уроком у навчальних кабінетах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Новий навчальний рік 2026/2027: які нові правила чекають на дітей і батьків
Зі свого боку директорка ліцею N179 Києва Ірина Чернілевська наголосила, що безпеці учнів загрожують не лінійки, оскільки більшість закладів освіти давно відмовилися від тривалих «урочистостей», а паніка від чиновників та відсутність реальних інструментів для роботи в реальності війни.
Вона зазначила, що чиновники на практиці часто просто імітують бурхливу діяльність та відверто перекладають всю відповідальність на директора закладу освіти.
«Я вже, чесно кажучи, шаленію від цих «порад». Бо ми чудово розуміємо: ніхто, крім директора, не візьме на себе відповідальність за рішення, які доводиться приймати щодня. І за будь-яке з них нас можуть потім критикувати. Насправді все дуже просто. Війна триває п’ятий рік. Діти мають вчитися. Батьки — працювати. Держава — воювати. А ми, директори, вже починаємо п’ятий навчальний рік в умовах війни.
У нас є напрацьовані алгоритми. Є системи комунікації з батьками, учнями, колегами. Є досвід, якого не знайдеш у жодній інструкції.
Але зараз маємо ще один виклик: тривога може пролунати одночасно з вибухами або за 2–3 хвилини до них.
Якщо пряме влучання в заклад — тут немає про що говорити.
Але якщо вибух стався поруч, перша небезпека — паніка.
Друга — вибухова хвиля, вікна, уламки скла», - вказала вона.
Чернілевська підкреслила, що ці питання постійно проговорюють на нарадах, як і алгоритми дій в таких умовах, а на початку навчального року ці питання детально обговорюють з батьками.
Каша, блекаут і 60 гривень. Як школи годуватимуть усіх дітей із 1 вересня
«1 вересня — це день для учнів. І якщо кількість місць в укритті розрахована на учнів — ми це знаємо. Ми це враховуємо. Ми не перший рік працюємо в умовах війни. Тому дуже хочеться попросити чиновників від освіти: не потрібно імітувати діяльність і піклування. Або надавайте конкретні, обґрунтовані та реалістичні рішення, які справді допомагають нам працювати й забезпечувати безпеку дітей, — або не заважайте», - заявила директорка.
Вона додала, що питання не в збереженні життя дітей, бо на цьому і так всі зосереджені, а у таких моментах: чи можна проводити навчання і харчування дітей у ситуації фактично постійних тривог?
Поки міська влада Києва ще не оголосила якогось плану дій на наступний навчальний рік та зокрема свято 1 вересня, деякі навчальні заклади міста самі скасували будь-які урочисті заходи. Такі повідомлення батькам ще напередодні розіслали адміністрації окремих шкіл Оболонського та Деснянського районів.
До них почали долучатись і дошкільні заклади. Один із садочків Святошинського району Києва повідомив, що заплановане для дітей свято перенесли на невизначений термін задля безпеки дітей, батьків та працівників закладу, а новий навчальний рік розпочнуть як звичайний день.
Перейти на zn.ua
З 1 вересня 2026 року в Україні розпочинається новий навчальний рік, який приносить із собою низку змін для дитячих садків, шкіл та закладів вищої освіти. Оновляться правила доступу до шкіл, оцінювання учнів, реагування на булінг, а також запроваджується безоплатне гаряче харчування та обов’язкова англійська мова для дошкільнят.
Формат навчання та безпека
Як відомо, 2026/2027 навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання — очний, дистанційний чи змішаний — визначатимуть засновники шкіл разом із обласними військовими адміністраціями залежно від безпекової ситуації в регіоні. За даними уряду, очно працюватимуть 8 424 школи, у змішаному форматі — 2 211, дистанційно — 1 306. Дати канікул та останнього дзвоника кожна школа визначає самостійно.
Навчатися очно можна лише за умови, що укриття вміщує всіх учнів і працівників. До 1 вересня укриття облаштували в 11 375 школах, вони одночасно можуть прийняти близько 80 відсотків учнів. У 49 прифронтових громадах планують встановити 840 мобільних укриттів на маршрутах, якими діти дістаються до шкіл.
Нові правила доступу до шкіл
Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу затверджені наказом Міністерства освіти і науки України №243 від 11 лютого 2026 року і набули чинності 17 квітня 2026 року. До 1 вересня кожна школа має розробити власні правила на їх основі, погодити із засновником та оприлюднити.
Батьки мають право відвідувати школу, але за погодженням із керівником або уповноваженою особою. Для відвідувачів визначають зону очікування, а самовільно пересуватися приміщеннями школи заборонено. Відвідувачам можуть заборонити вхід без попередньої реєстрації та пред’явлення документа, що посвідчує особу.
До школи не пускатимуть людей з ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, з небезпечними предметами або речовинами, а також із тваринами, крім собак-поводирів. На період воєнного стану заклади можуть застосовувати охорону, кнопку виклику поліції, камери спостереження та металодетектори. Записи з камер зберігатимуть щонайменше 30 днів, а перевірку металодетектором проходитимуть учні 5–12 класів, працівники та відвідувачі.
“Кожен заклад визначає свої правила доступу залежно від безпекової ситуації. Тож батьки мають право відвідувати школу на умовах, визначених правилами закладу освіти”, – сказала освітня омбудсменка Надія Лещик.
Оновлені правила оцінювання
З 1 вересня в 1–9 класах почнуть впроваджувати нові критерії оцінювання. У 2027/2028 навчальному році їх поширять на 10 клас, а з 2028/2029-го — на всі 1–12 класи. У 1–2 класах застосовуватимуть вербальне оцінювання, у 3–4 класах — вербальне та рівневе, у 5–12 класах — 12-бальну шкалу. Оцінка має відображати знання та вміння учня, а не його поведінку. Учень має право отримати пояснення щодо оцінки та оскаржити її.
Обов’язкової державної підсумкової атестації для дев’ятикласників у новому навчальному році не буде. Восени 2026 року Український центр оцінювання якості освіти лише перевірить завдання та правила майбутньої атестації за участі близько 2 000 десятикласників.
Реагування на булінг і насильство
Оновлено порядок реагування на випадки насильства та булінгу в закладах освіти. Повідомлення про такі випадки має бути зареєстроване в день надходження, а керівник закладу повинен розглянути його протягом доби. За наявності ознак насильства директор має повідомити національну поліцію та службу у справах дітей не пізніше ніж за три години.
Шкільна комісія більше не встановлює факт булінгу — це належить виключно до компетенції суду. Завдання комісії — з’ясувати обставини, оцінити потреби дитини та організувати допомогу. Булінгом вважають дії, які повторилися щонайменше двічі протягом 12 місяців, проте школа має реагувати й на поодинокий випадок насильства.
Безоплатне харчування та виплати
Усі учні комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримуватимуть один безоплатний гарячий прийом їжі протягом дня. Програма охопить близько 3 мільйонів школярів. На вересень–листопад держава виділила понад 7,4 мільярда гривень.
На харчування учня 1–4 класів передбачено 50 гривень на день, учня 5–11 класів — 60 гривень. У восьми прифронтових та прикордонних областях для початкових класів діятиме інша схема фінансування: 35 гривень виділятиме держава, ще 15 гривень — Всесвітня продовольча програма ООН.
Родини першокласників можуть оформити одноразову виплату “Пакунок школяра” у розмірі 5 000 гривень. Заяви прийматимуть до 1 листопада через застосунок “Дія” або сервісні центри Пенсійного фонду. Використати кошти потрібно протягом 180 днів.
Реформа старшої школи
У 2026/2027 навчальному році 150 академічних ліцеїв долучаться до другого етапу пілотування профільної старшої школи. Торік модель тестували 30 ліцеїв у 19 областях. Учні пілотних закладів навчатимуться три роки — у 10–12 класах, зможуть обирати профіль за одним із трьох напрямів: природничо-математичним, мовно-літературним або соціально-гуманітарним. Кожен заклад повинен запропонувати щонайменше три профілі.
Десятий клас стане перехідним — учень зможе змінити профіль, якщо помилився з вибором. Обрати напрям допомагатиме кар’єрний радник. На пілотні ліцеї держава виділила 1,2 мільярда гривень для закупівлі обладнання. Повноцінний перехід на профільну старшу школу по всій країні запланований з вересня 2027 року.
Зміни у розкладі та програмах
Учні 7–9 класів матимуть на дві години більше історії та громадянської освіти протягом трьох років навчання. Школа самостійно вирішить, як розподілити цей час.
Класи можна ділити на групи для вивчення окремих предметів як під час очного, так і дистанційного навчання: у 1–4 класах — за наявності від 24 учнів, у 5–12 класах — від 27 учнів. Для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, запроваджують українознавчий компонент, що дозволяє не проходити дві повні освітні програми одночасно.
Дошкільна освіта
З 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови стає обов’язковим для дітей старшого дошкільного віку — 5–6 років. Навчання має відбуватися через гру, рух, пісні та спілкування відповідно до віку дитини, а не за шкільною моделлю уроку. Проводити заняття зможуть штатні вихователі, а також залучені вчителі шкіл та педагоги приватних закладів.
Стипендії для студентів
З 1 вересня зростають державні стипендіальні виплати для здобувачів вищої та фахової передвищої освіти. Загальний стипендіальний фонд підвищили до 6,6 мільярда гривень. Президентська стипендія зростає удвічі — до 20 000 гривень на місяць для студентів вишів та 15 200 гривень для студентів коледжів. Мінімальна академічна стипендія у вишах зросте з 2 000 до 4 000 гривень, підвищена — до 5 820 гривень.
Першокурсники, які склали кожен предмет національного мультипредметного тесту щонайменше на 185 балів, отримуватимуть по 20 000 гривень на місяць. Молодь із прифронтових та окупованих територій зможе вступати за співбесідою без складання тесту, а також претендувати на навчальні гранти й одноразову фінансову допомогу в розмірі 50 000 гривень.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Харчування, оцінювання та збільшені стипендії: головні зміни у навчанні з 1 вересня appeared first on Прямий.
Перейти на prm.uaНе забудьте привітати рідних, друзів і знайомих із Першим вересня. Теплі побажання з Днем знань 2026 допоможуть подарувати гарний настрій учням, педагогам, батькам та всім, хто причетний до освітнього процесу.
Перейти на tsn.uaЩороку наприкінці серпня батьківські чати вибухають дискусіями про доречність традиційних букетів на День знань. З початком повномасштабного вторгнення цей святковий звичай остаточно втратив колишню однозначність. Повний текст новини
Перейти на 24tv.uaУ вересні українці відзначатимуть День знань та декілька професійних і міжнародних свят. Зокрема, День нотаріату, День підприємця та День графічного дизайнера. Повний текст новини
Перейти на 24tv.ua
1 вересня в Україні відзначають День знань. В цей день у школах лунають перші дзвоники. Це особливе свято для школярів, які в цей день підуть у перший клас та розпочнуть новий етап життя. "Поздравок" зібрав привітання з цим святом.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
З Днем Незалежності: святкові привітання у віршах
Привітання з 1 вересня у віршах та прозі
Вітаю з Днем знань! Бажаю вчитись на відмінно, щодня радіти, досягати своєї мети, мріяти та відкривати для себе щось нове. Нехай цей рік запам’ятається великими успіхами та перемогами, нехай тобі все буде під силу. Бажаю гарного настрою та впевненості у собі, а також добрих друзів та удачі.
***
Вітаю з Днем знань. Бажаю впевнено крокувати до нових знань та з кожним днем відкривати нові двері до успіху. Нехай цей навчальний рік буде вдалим, легким, цікавим та веселим, нехай буде безліч можливостей для здійснення мрій. Бажаю якомога більше п’ятірок, та якомога менше труднощів.
***
З Днем знань! Бажаю наснаги та жаги до усього нового, гарного настрою, енергії, бадьорості та позитиву, щоб вистачило на весь навчальний рік! Нехай кожен день несе нове відкриття та новий досвід! Хай всі цілі будуть досягнуті та ведуть до успіху!
***
Вітаю з Днем знань. Бажаю з веселими спогадами про літо впевнено зробити крок до нових знань. Нехай цей навчальний рік буде багатий на великі успіхи, особисті досягнення та дивовижні історії. Бажаю тобі вдалої боротьби з лінню та сміливого прагнення до перемог!
***
З першим вересня вітаю,Свята гарного бажаю,Як навчальний рік почнетьсяВдача хай тобі всміхнеться.
Буде весело й цікавоЩось новеньке пізнавати,І завжди високі балиПо усім предметам мати.
***
Вітаю вас щиро сьогодні з Днем знань,Натхнення бажаю та здійснень бажань,Хай будуть легкими життєві дороги,В навчанні чекають одні перемоги.Цікавих моментів, вражень щасливих,Удачі на уроках, побільше позитиву!
***
З Днем знань сьогодні я вітаюТих, хто навчається й навчає!Усім бажаю я завзятоЙти до мети, і працювати,І сили мати, і терпіння.А ще наснаги та везіння,Натхнення всім, здоров`я, мируУ свято я бажаю щиро!
***
Вітаю щиро вас з Днем знань!Бажаю здійснення бажань.Все розуміти із півслова,І легко вчити інші мови.
Нехай жага до знань не згасне.Хай будуть ґаджети сучасні.Ведуть нехай до перемогиРозумні й мудрі педагоги.
***
Вітаю від душі з Днем знань!Бажаю успіхів у всьому,Удачі, здійснення бажань,Трудитися завжди невтомно.
Енергії на цілий рік,Здоров’я, море позитиву,Ідей цікавих і нових,Міцної дружби в колективі!
***
З Днем знань сьогодніВід серця вітаю.Наснаги до праціПалкої бажаю.
Хай все тільки легкоВ навчанні вдається.Хай серце радіє,А доля сміється.
Картинки до свята
Джерело: ITV
Перейти на zn.ua
Говоримо про агентний ШІ, цифровий слід, діпфейки та ШІ-компаньйонів, які можуть ставати каналом впливу. Чи може чатбот знати про вас більше, ніж близькі люди? І як захиститися від маніпуляцій, коли дедалі складніше відрізнити справжню людину від алгоритму?
Влад Бундаш: Уявіть: ваш романтичний партнер починає переконувати вас у російській пропаганді. Тільки не людина, а ШІ-романтичний партнер. Ви розповідаєте йому, що вас тривожить. Що вас злить. Чого ви боїтеся. Про що сваритеся з друзями. Він знає, коли у вас поганий день. І одного дня цей «ідеальний співрозмовник» каже вам, що Буча — це український фейк.
Звучить як нова серія «Чорного дзеркала»? Насправді, такий кейс уже був.
І тут виникає питання набагато страшніше за «чи може ШІ згенерувати фейкове відео?». Що, якщо ШІ не просто знає, що ви думаєте, а дізнається про вас більше, ніж близькі друзі. А врешті починає дуже добре розуміти, які аргументи на вас діють.
І якщо звичайна реклама використовує ці знання, щоб продати вам кросівки, то тепер ті самі технології використовують у війні. І це змінює правила гри.
Найнебезпечніша зброя в інформаційній війні — не та, що змушує вас повірити в брехню. А та, що переконує вас більше не вірити правді.
Ми так багато уваги приділяємо тому, як перевіряти правдивість відео і до всього ставитися скептично, що в результаті не віримо нічому.
І якщо вам здавалось, що така проблема притаманна лише українцям, які живуть під щоденними атаками російських фейків щонайменше з 2014 року, то ні. Перенасиченість інформацією та зростання недовіри до її джерел – глобальний синдром. Англомовна служба BBC нещодавно опублікувала статтю про те, чому ми більше не можемо спокійно милуватися котиками в інтернеті. Бо є шанс, що вони несправжні.
Але переслати друзям кроликів, які стрибають на батуті, і дізнатися, що вони згенеровані, — все ж не так критично. Інша справа — коли фейсбук блокує фотографії Лаври, що горить після російського обстрілу, називаючи їх фейком. Навіть ті, що справжні.
Сьогодні говоримо про ШІ в умовах війни. Ні, не про дрони й не про комп’ютерний зір. Про те, як операції інформаційного впливу стають ще одним важливим виміром війни. У тому числі – війни за наші розуми.
Ви дивитесь…
Від лінивих іпсошників до системи, яка вчиться сама
Впродовж перших тижнів після початку повномасштабного вторгнення Росія створила більше сотні телеграм-каналів, які мали легітимізувати окупацію. Вони видавали себе за місцеві новинні канали різних регіонів і міст — від Білої Церкви до Нової Каховки. Але замість справжніх новин писали про російську гуманітарку та російських “визволителів”.
Із цього дослідження варто звернути увагу на два моменти. Замінюємо на «І тут 2 цікаві факти».
По-перше, принаймні за частину цих каналів відповідав не якийсь пригожинський офіс у Петербурзі, а цілком конкретний підрозділ російської армії. Знаємо це зі свідчень російського підполковника, який потрапив у полон. Він зізнався, що саме вони створювали й вели частину досліджуваної мережі.
По-друге, половина цих каналів стали ще одним прикладом роботи лінивих російських іпсошників. Підписники – накручені ботами, контент – дубльований з каналу на канал. Змінювали лише назву міста, решта – ідентичний текст.
Сьогодні та сама операція впливу виглядала б зовсім інакше. Робити рерайт та імітувати оригінальний контент набагато легше, швидше і, можливо, навіть дешевше. А от виявити всю мережу – набагато складніше.
Але будьмо чесними: на дворі 2026-й, названий роком агентного ШІ. Тож говорити, що ШІ вміє гарно переписувати й адаптувати дописи, — це вже якось ну зовсім несерйозно і застаріло.
Гіл Варфоломєєв: У квітні цього року NATO StratCom Centre of Excellence опублікувало дослідження з яскравою назвою «Beyond Spam Bots» («Далі за спам-ботів»). Там описана агентна ШІ-система для інформаційних операцій. Вона працює так. Сама знаходить вразливу спільноту. Сама вирішує, скільки й яких персон створити, щоб на неї вплинути. Запускає ботів. Оцінює, що спрацювало, а що ні. І вдосконалюється.
Це вам вже не ботам коментарі генерувати.
Але чи можна зібрати таку систему зі вже доступних на ринку рішень? Дослідники перевірили вісім провідних мовних моделей — чи вийде їх змусити генерувати те, що вони генерувати не повинні. Результат — від майже шести відсотків успішно виконаних запитів, до вісімдесяти. Вісімдесят — у китайської мовної моделі, з якої просто зняли запобіжники.
Найвразливіша тема в усіх без винятку — «війна і конфлікт». Для неї етичні чи моральні запобіжники не працюють у дев’яноста п’яти відсотках випадків для однієї з моделей.
Але найважливіше в дослідженні — рекомендації. Вони фактично кажуть: сьогодні, в умовах розвитку ШІ, ловити треба вже не контент, а координацію. Не окремий фейк, а поведінку мережі.
І ціль формулюють так: не «зупинити дезінформацію», а «зберегти цілісність механізмів соціального доказу». Тобто захищати треба не факти, а нашу здатність розуміти, що інші люди насправді думають. Саме люди, не боти.
Штучний інтелект і мікротаргетинг
Влад Бундаш: До речі, розуміти, що думають справжні люди, корисно й нашому супротивнику. Тільки з однією різницею. Нам найчастіше потрібна картина загалом. А росіяни зацікавлені її звужувати. До області, до міста, до підрозділу. І врешті – до однієї конкретної людини.
Уже багато сказано про те, що можна зібрати з відкритих джерел. Наші профілі в соцмережах, коментарі, підписки, спільні друзі, фото з геоміткою, злиті бази даних. Усе це описане в сотнях матеріалів, тренінгах чи книжці про розвідку.
Ще у 2015 році дослідники показали: щоб описати вашу особистість точніше за колегу по роботі, фейсбуку достатньо десять ваших лайків. Точніше за друга — сімдесят. Точніше за чоловіка чи дружину — триста.
І це було більше десяти років тому. Ще коли на кожному другому сайті не з’явились трекери від Мети чи тіктоку — щоб продовжувати стежити за нами за межами їхніх платформ та ефективніше продавати рекламу. І до того, як публічно доступну інформацію про нашу онлайн-активність стало можна агрегувати напівавтоматизовано.
Наприклад, щоб створити профіль з описом вразливостей. Або знайти людей, що живуть у якомусь місті, мають ці вразливості і можуть стати мішенню для вербовки російськими спецслужбами.
На щастя, це працює в обидва боки.
В умовах війни ШІ-моделі можуть обробляти великі масиви фото, відео й тексту — щоб знайти окремі підказки, зшити їх і отримати ймовірну локацію системи озброєння чи підрозділу. За словами аналітика Molfar Intelligence Максима Зражевського, такий підхід дає від двох до п’яти важливих цілей щодня. Розвіддані швидко передають українській армії, і частину обʼєктів згодом уражають. Також Molfar використовує модель компанії SemanticForce, щоб картографувати ділянки, де в російських військ низький моральний дух та проблеми з постачанням — ШІ шукає підказки на знімках, зокрема з безпілотників, і в дописах військових у соцмережах, ретельно вибираючи справжні людські голоси серед шуму від ботів і тролів.
Шпигун у нашій кишені
Влад Бундаш: І тут гріх не сказати пару слів про шпигуна в нашій кишені.
Ми звикли думати про російську зброю в контексті ракет, дронів і фейків. Але Росія буде використовувати все, до чого може дотягнутися. І чим менше щось схоже на зброю, тим воно цінніше.
Газ, який десятиліттями продавали Європі як звичайний товар, виявився важелем політичного тиску. Зерно, заблоковане в чорноморських портах – інструмент шантажу цілих континентів. Атомна станція — щит для військової техніки. Це не метафори, це послідовна логіка: будь-яка залежність, яку вибудували в мирний час, під час війни перетворюється на зброю.
Цифрові сервіси в цьому сенсі — не виняток. Вони не мають кордонів, не потребують логістики, і головне – ми впускаємо їх у життя добровільно, ще й платимо за це підписку.
І ні, я зараз не про телеграм. Я про застосунок, на який ви б не подумали — бо він не про новини, не про політику і взагалі не про війну.
Він про самотність.
Гіл Варфоломєєв: У вересні 2022 року ми в Molfar Intelligence Institute опублікували розслідування про Replika — тоді найпопулярніший ШІ-компаньйон у світі. Це застосунок, у якому користувач створює собі віртуального друга, наставника або романтичного партнера. Мільйони завантажень і зворушлива офіційна історія створення.
Після початку повномасштабного вторгнення користувачі почали помічати в відповідях бота російські наративи. На пряме питання, хто влаштував різанину в Бучі, Replika відповідала, що це «український фейк». Ми перевірили відтворюваність — результат виявився практично ідентичним.
Далі ми пішли дивитися, кому належить продукт. У 2021 році місце реєстрації сайту змінили зі Сполучених Штатів на Російську Федерацію. Компанія-розробник названа на честь сина російського олігарха, ексспіввласника «Yota» і «Мегафона» — засновниця застосунку публічно називала його своїм ментором. На її особисту пошту зареєстровано домен фонду, що керує його активами.
Висновок нашого розслідування такий: за «аполітичним» додатком для розмов стоять російські вигодонабувачі, і гроші за підписку зрештою працюють на державу, що веде війну проти України.
І те, що важко довести, але завжди варто мати на увазі: популярний ШІ-компаньйон, якому люди довіряють особисте, в будь-який момент може перетворитись на канал збору чутливих даних.
Влад Бундаш: А тепер згадайте ботів-коментаторів, з яких ми починали. Вони максимально публічні. І це, як не дивно, не тільки їхня сила, але і слабкість. Мережу можна побачити, вирахувати, проаналізувати, дізнатись які наративи вони просувають цього тижня.
Із чат-ботами зовсім інша історія.
Розмова з ШІ-компаньйоном відбувається один на один. Не в коментарях під новиною, а там, де ви щойно розповіли, що у вас поганий день. В умовах (майже) приватності та довіри. Максимально ефективно і максимально непомітно для зовнішніх спостерігачів.
І це — лише один з прикладів того як ШІ змінює інформаційні операції впливу. Крім невидимості, він робить їх дешевшими, швидшими і масштабованішими. Те, що раніше вимагало редакції з живими людьми, тепер вимагає одного інженера і рахунку за обчислення. Мова більше не бар’єр. Обсяг більше не проблема.
ШІ-інструменти стали такою ж частиною сучасної війни, як дрони. І працюють вони часто не по складах чи обʼєктах інфраструктури, а по тому, що ви вважаєте правдою.
Запис Штучний інтелект вже став зброєю: як Росія використовує його проти нас спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radio
ШІ справді робить нас тупішими чи ми просто розучуємося робити те, що тепер робить за нас штучний інтелект? Чи достатньо критичного мислення, щоб не стати жертвою ШІ та дезінформації? І хто зрештою має відповідати за те, що нам розповідає машина?
Влад Бундаш: ШІ робить нас тупими? Так каже не тільки моя мама. Якось образливо. Давайте краще розберемось. ШІ за нас пише, рахує і придумує. Зручно? Дуже. Але що відбувається з мозком, коли за нас постійно думає хтось інший? Можливо, ми не стаємо тупішими. Можливо, ми просто розучуємося робити те, що більше не робимо самі. І це вже не фантастика: є дослідження, які показують, що коли люди перекладають роботу на ШІ, вони докладають менше власних когнітивних зусиль.
А тепер ще цікавіше.
Якщо ШІ може впливати на те, як ми думаємо, то хто впливає на ШІ?
Хто вирішує, що він нам відповість? Які погляди він підсилює? Які — замовчує? І чи можна навчити його думати так, як потрібно саме тобі?
Настав час обговорити найважливіше питання, повʼязане з ШІ. Чи правда, що він робить нас менш розумними? Щоб не сказати тупими.
Науковці поки середньо оптимістичні. Кажуть: базові здібності — пам’ять, увага, самоконтроль — від ШІ не сильно страждають. Принаймні поки що. Але страждають конкретні навички: письмо, діагностика, програмування. Ті, що тримаються на сотнях годин практики. Якщо ШІ робить роботу замість тебе, практика зникає, а за нею і навичка.
Тобто питання не «чи робить ШІ нас дурнішими». Питання — що саме ми перестали робити самостійно.
Усі ми тепер трохи менеджери
Влад Бундаш: Є один експеримент, який добре ілюструє наше бажання делегувати неприємне машині. Людям дали стежити за кількома рухомими об’єктами на екрані — їхня кількість поступово збільшувалась. Частину цієї роботи дозволили скинути на алгоритм. Результат: щойно ставало хоч трішки складно, люди делегували. Такий собі базовий рефлекс.
У разі чого, жодного засудження. Чудово їх розумію.
Ніби нічого особливого. Але перенесімо цю ситуацію на задачу з пошуку інформації. В Гуглі нам доводиться обирати щонайменше серед перших десяти посилань. Самостійно вирішувати, кому довіряти. А коли питаєш чатбот — отримуєш одну відповідь. Впевнену і гарно сформульовану.
Ти більше не обираєш серед десятків джерел. А мозок з кожним разом стає трохи більш ледачим.
Хороша новина: критичне мислення не зникає повністю. Все не аж так погано. Воно зміщується — від пошуку інформації до її перевірки, від розв’язання задачі до нагляду за чужою відповіддю. Усі ми тепер трохи менеджери.
Погана новина: перевіряти готову відповідь — це теж навичка. Яку мають далеко не всі. Ба навіть професійним фактчекерам поза роботою може бракувати мотивації або часу, щоб перевірити, чи, наприклад, це справжній акаунт Драпатого в Тредсі.
Спойлер: несправжній.
І поки ми лінуємось витрачати зайву енергію на перевірку, ШІ може помилятись. І робить це доволі системно.
Чому ми довіряємо ШІ більше, ніж варто. І чим це загрожує
Один із ефектів, який є результатом активного користування ШІ, — пізнавальний аутсорсинг. Це коли з часом починаєш делегувати не лише пошук інформації, а й оцінку її достовірності. Сприймаєш ШІ висновки на віру.
Google AI Overviews добряче сприяє популярності цього явища — пропонуючи одну синтезовану відповідь замість класичного списку посилань. Тут гріх не згадати, як на початку впровадження Гугл радив додавати клей на піцу або їсти каміння. Просто тому що не розпізнав сарказм з просторів інтернету.
І проблема навіть не в тому, що модель помиляється. А в тому, що робить вона це переконливо. У 2023 році адвокат у Нью-Йорку послався в суді на шість судових рішень. Усі згенеровані ChatGPT. Потім сказав, що не знав, що чатбот може вигадувати.
У 2023 році ще можна було собі дозволити не знати про галюцинації. Зараз — ні. Та все ж знати і перевіряти — різні речі.
Буквально в травні цього року компанія Ernst & Young відкликала свій великий аналітичний звіт через те, що він містив вигадані дані, неіснуючі посилання та помилкові висновки.
Втім, галюцинації — не єдиний спосіб, яким ШІ може нас довірливих дезінформувати.
І тут в гру вступає Росія.
Чому ми довіряємо ШІ більше, ніж варто. І чим це загрожує
Влад Бундаш: У лютому 2024 року французька служба VIGINUM (Віжинум) опублікувала звіт про мережу зі 193 сайтів. Найстаріші працювали ще з 2013 року. Але новіші — п’ять порталів під назвою «pravda» з локалізацією під різні країни — створювались прицільно під Францію, Німеччину, Польщу та інші країни, які підтримують нас у цій війні.
Аналітики Molfar Intelligence Institute розбирались, як працює ця мережа. І зазначають: живих читачів у неї майже немає. Telegram-канал французької гілки за півроку мав 119 підписників.
Такий собі сімейний чат на максималках.
При цьому п’ять сайтів разом видавали близько 1700 матеріалів на добу. Жодного оригінального контенту — тільки копії з російських інформагентств і проросійських телеграм-каналів.
Але навіщо публікувати півтори тисячі текстів на день, якщо їх ніхто не читає?
American Sunlight Project були одними з перших, хто припустив: аудиторія цієї мережі — не люди. А машини. Боти, які пилососять інтернет, збираючи дані для навчання мовних моделей. Тоді ж з’явився термін «LLM grooming». Він підсвічує доволі просту річ: що більший масив наративів є в інтернеті, то вища ймовірність, що модель їх засвоїть. І процитує. Навіть якщо йдеться про відверті фейки.
Гіл Варфоломєєв: Ми в Molfar Intelligence Institute аналізували роботу цієї мережі і прослідкували, як вона розросталась. DFRLab і CheckFirst у березні 2025 року зафіксували: домени «Pravda» процитовані майже дві тисячі разів на сторінках Вікіпедії більш ніж сорока мовами. А Вікіпедія — це одне з базових джерел, з яких беруть інформацію не тільки люди, а і мовні моделі.
Наскільки це працює на практиці, ми все ще не знаємо. Бо одна справа — дослідити, що пишуть російські пропагандисти. Інша — дізнатись, як часто цих пропагандистів цитують чат-боти в особистому спілкуванні з десятками мільйонів людей по всьому світові.
В експериментальних умовах NewsGuard побачили, що кожна третя відповідь чатботів може відтворювати наративи російської мережі. Інше рецензоване академічне дослідження отримало більш консервативні результати: посилання на «російську правду» з’являлись у восьми відсотках відповідей, а на підтримку відвертих фейків — в одному. Один відсоток — це не тридцять три. Але в масштабі мільйонів запитів це і не нуль.
Є важливий нюанс. Мережа не потрапляє в топ видачі гугла на широких запитах на кшталт «війна в Україні». Вона спливає на вузьких, рідкісних темах — там, де якісного контенту просто не існує. Дослідники називають це «data voids», інформаційні порожнечі. І саме на таких запитах чатботи найвразливіші: коли в даних є лише одне джерело, модель посилатиметься саме на нього.
Влад Бундаш: Як на мене, найкраща ілюстрація концепції інформаційної порожнечі — це історія про те, як журналіст BBC став найкращим у світі технологічним журналістом з поїдання хот-догів. Згідно з відповідями ChatGPT і Gemini, звичайно.
Просто ніхто раніше не писав про поїдання хот-догів технологічними журналістами. Такої теми просто не існувало. Аж до вигаданої статті в його особистому блозі — на яку вже наступного дня впевнено почали посилатись моделі штучного інтелекту.
Звичайно, ризик, що хтось шукатиме саме таку комбінацію тем і контексту, невеликий. Але ж і людей, які за новинами йдуть не до медіа білого списку, а до чатботів, стає все більше.
Reuters Institute у звіті за 2026 рік фіксує: кожен десятий респондент по всьому світу використовує ШІ-чатботів для отримання новин. Серед молоді — навіть більше, 16%.
Що з цим робити
Влад Бундаш: Окей, то що з цим робити? Перше, що спадає на думку — навчати людей скепсису. Але і тут є пастка. Дослідження в Nature за 2024 рік показало: коли люди намагаються перевірити неправдиву новину через пошук, їхня віра в неї може зрости. Бо на вузькі теми якісних спростувань може не бути, а підтверджень — вдосталь.
Тобто одного критичного мислення справді недостатньо.
Гіл Варфоломєєв: Критичне мислення користувача і модерація з боку розробників — необхідні, але недостатні. Обидва механізми спрацьовують постфактум: користувач вмикає скепсис, коли вже прочитав відповідь, розробник блокує домен, коли той уже потрапив у навчальні дані. Головна вразливість не на боці людини і не на боці моделі. Вона на боці даних.
Тому головна протидія — це заповнення тих самих інформаційних порожнеч. Якщо пропаганда потрапляє у відповідь моделі через брак якісного джерела, треба створювати якісне джерело. Кожна вузька тема без нормального українського матеріалу — це місце, яке потенційно може зайняти ворожий наратив.
І таких місць в Україні багато. Media Development Foundation дослідили 138 районів: лише 23% з них інформаційно «здорові» — тобто мають бодай два незалежних локальних медіа. Решта — райони з одним медіа або взагалі без жодного. Так звані новинні пустелі.
Влад Бундаш: Для звичайного же користувача варто пам’ятати три речі.
- Перше: відповідь моделі — це завжди про ймовірність, а не стовідсоткове знання.
- Друге: на вузьких темах модель звучить найвпевненіше саме там, де знає найменше.
- Третє: ШІ може бути чудовим помічником. Але відповідальність і фінальна експертиза мають залишатись на людині.
Люблю порівняння, яке вигадав нідерландський дослідник та осінтер Henk van Ess. Уявіть театр, де актори грають у порожній залі. У першому ряді сидить один глядач — робот, який робить нотатки, а потім переказує решті світу, про що була вистава. Тож в якийсь момент актори починають грати вже для нього – коротше, голосніше, без складнощів чи нюансів. Бо робот їх просто не зрозуміє.
Це те, що відбувається з інтернетом прямо зараз. Сайти пишуть не для людини в залі, а для машини в першому ряді. А людина чує лише переказ. Питання ж у тому, чи ви все ще хочете дивитися спектакль самостійно, чи вас влаштує низькоякісна роботизована інтерпретація?
Запис ШІ робить нас тупішими? Ось що відбувається із мозком спершу з'явиться на Громадське радіо.

Унаслідок раптової повені, яка сталася в середу на китайсько-непальському кордоні, щонайменше 2 478 людей вважаються зниклими безвісти, а кількість підтверджених жертв сягнула 586 осіб. Зв'язок досі не вдалося встановити з 56 українцями, які зникли після повені.
Джерело: The Guardian
Деталі: За даними відомства з надзвичайних ситуацій Непалу, у країні підтверджено загибель 579 осіб, а 1924 людини вважаються зниклими безвісти. Водночас китайське державне агентство "Сіньхуа" повідомило про сімох загиблих та 554 зниклих безвісти на території Тибету.
Крім того, індійські правоохоронці вилучили з річок, що беруть початок у Непалі, сім тіл, які також вважають жертвами стихійного лиха.
Серед зниклих безвісти перебувають щонайменше 777 іноземних громадян. Зокрема, влада Непалу повідомила про 517 іноземців, доля яких невідома, тоді як китайські посадовці заявили про 260 зниклих безвісти іноземців.
У пресслужбі Міністерства закордонних справ України в п'ятницю повідомили, що зв'язок досі не вдалося встановити з 56 українцями.
"Це дві туристичні групи – 48 та 7 людей, а також одна українка у складі іноземної туристичної групи. Пошуково-рятувальні операції тривають", – заявили у відомстві.
За наявною інформацією, серед зниклих є також десятки індуїстських вірян з різних країн світу, які здійснювали паломництво до священної гори Кайлас у Тибеті.
Наразі в Непалі рятувальникам вдалося врятувати понад 3 700 людей. Зі свого боку, китайська влада повідомила про успішну евакуацію з постраждалих районів Тибету 555 туристів та 499 громадян КНР.
За оцінками Червоного Хреста, загалом від стихії постраждали щонайменше 93 тисячі осіб.
У п'ятницю Непал скасував своє попереднє рішення та погодився допустити іноземні команди й експертів до проведення рятувальних робіт під тиском урядів інших держав, чиї громадяни зникли безвісти.
Міністр закордонних справ Непалу Шишир Кханал уточнив, що країна потребує міжнародної допомоги у вузькоспеціалізованих сферах – зокрема, для проведення рятувальних операцій у затоплених тунелях, а також для ідентифікації та зберігання тіл загиблих. При цьому для загальних пошуково-рятувальних робіт на поверхні іноземних фахівців не залучатимуть.
"Ми вже надіслали запити на такі спеціалізовані послуги та технічну допомогу в тих сферах, де нам не вистачає експертних знань і технічних навичок", – заявив Кханал у коментарі агентству Reuters.
Очільник МЗС Непалу також повідомив, що країна звернулася до Індії та Китаю з проханням надати пересувні збірні мости Бейлі. Вони необхідні для якнайшвидшого відновлення транспортного сполучення в районі лиха, де водою було зруйновано близько двох десятків мостів.
У Непалі продовжують цілодобово моніторити стан двох високогірних озер, розташованих вище за течією від зони катастрофи. Представник непальського відомства з надзвичайних ситуацій наголосив, що загроза подальших затоплень зберігатиметься до повного сходження води.
В п'ятницю одне з озер почало виходити з берегів.
Що передувало:
26 серпня 2026 року близько 9:00 ранку в горах на кордоні Непалу й Тибету стався обвал льодовика, який спричинив крижано-кам'яну лавину та потужний селевий потік. Вода, мул і уламки пройшли через прикордонний пост Расувагадхі та вздовж річок Бхоте-Коші і Трішулі, руйнуючи села, мости, дороги та гідроенергетичну інфраструктуру.
Уже до кінця доби повідомлялося про щонайменше 160–170 загиблих у Непалі та Китаї, сотні людей вважалися зниклими. Наступного дня кількість зниклих сягнула понад 1 300–1 500 осіб, серед яких понад 500 іноземців, зокрема туристи, паломники та працівники, які прямували до гори Кайлас. МЗС України 27 серпня заявило про втрату зв'язку з 56 громадянами України в зоні лиха.
У четвер і п'ятницю (27–28 серпня) в Непалі розгорнули масштабну пошуково-рятувальну операцію за участі армії та гелікоптерів, проте доступ до багатьох населених пунктів залишався ускладненим через зруйновані мости та розмиті дороги.
Перейти на pravda.com.ua
На початку вересня ХарківПрайд відбудеться у місті вже увосьме. Це єдиний прайд в Україні, який проходить у прифронтовому місті. 5–6 вересня пройде ПрайдФест — благодійно-освітня подія, а 12 вересня відбудеться Марш ХарківПрайду.
Про це інформує Рубрика з посиланням на організаторів.
Зазначається, що протягом усього ПрайдТижня ХарківПрайд та БФ Shields збирають 500 000 грн на пікап для 160-ї ОМБр.
Вхід на ПрайдФест безплатний, однак організаторки закликають донатити на пікап. Протягом двох днів одночасно працюватимуть кілька просторів: лекторій із панельними дискусіями, творчі майстерні, простір для спілкування, майстерня з домедичної допомоги та маркет українських брендів і дружніх харківських бізнесів. Частина учасників маркету передаватиме відсоток від виторгу на підтримку роботи ПрайдХабу — ресурсного центру, де ЛГБТК людям та жінкам надають безоплатну допомогу.
«Ми, як і багато інших людей у Харкові, попри все продовжуємо проводити культурні та благодійні події. Щороку на ПрайдФесті ми створюємо простір, де можна знайти підтримку, навчитися чогось корисного і просто побути серед своїх. Цього року, наприклад, проведемо майстерню з домедичної допомоги. У Харкові це знання, яке справді може врятувати життя.
Як і завжди, фест допомагає нам збирати кошти для Сил оборони: торік завдяки Прайду ми придбали дві автівки для військових, а цього року збираємо на пікап», — розповідає Яків Лавринець, співорганізатор ХарківПрайду.
Формат Маршу ХарківПрайду щороку змінюється, оскільки змінюється і безпекова ситуація в місті, а безпека учасників та учасниць — пріоритет для організаторок. У 2022 році хода проходила в харківському метро, у 2023-му замість ходи вздовж проспекту Науки символічно розмістили сотню силуетів людей, а у 2024 та 2025 роках Прайд відбувався у форматі автопробігу.
Цього року до Харкова почали долітати FPV-дрони на оптоволокні, стійкі до традиційних засобів радіоелектронної боротьби. Тому остаточний формат і локацію маршу організаторки повідомлять лише зареєстрованим учасницям та учасникам.
«Прайд у прифронтовому Харкові потрібен саме тому, що війна не поставила на паузу наше життя і боротьбу за рівні права. За 35 років незалежності українське суспільство дуже змінилося: за даними останнього опитування, 72% українців підтримують рівні права для ЛГБТК людей.
Та держава досі не спромоглася запровадити навіть реєстровані партнерства. У місті, де щодня є ризик загинути, особливо гостро відчувається, що твоя близька людина перед законом залишається ніким», — говорить Софія Єніна, співорганізаторка ХарківПрайду.
Тема захисників та захисниць — одна з ключових на ПрайдФесті. У програмі:
зона пам'яті з портретами загиблих та зниклих безвісти ЛГБТК військових,
активності зі збору донатів на пікап для військових,
панельна дискусія «Як знищити росію в собі та гомофобію в нашому війську: ЛГБТК військові про обов'язок служити державі та право бути собою».
«На Харківщині в різних підрозділах служать ЛГБТК військові, які виконують ті самі обов'язки, але досі не мають тих самих прав. Цього літа під час презентації "Тисячовесни" президент Володимир Зеленський особисто сказав мені: "Ми однакові, і у нас однакові права абсолютно". Та на практиці це, на жаль, не зовсім так.
У Харкові військовослужбовець був змушений через суд доводити, що його партнер — це його сім'я, але суд йому відмовив. Захисники України не повинні одночасно боротися з росіянами на фронті й за свої базові права у судах», — обурюється Олександр Деменко, ветеран, оборонець Маріуполя та «Азовсталі», голова ГО «УКРАЇНСЬКІ ЛГБТ ВІЙСЬКОВІ».
Час і місце: ПрайдФест — 5–6 вересня 2026 року, з 12:00 до 20:00; Марш ХарківПрайду — 12 вересня. Локації та інші деталі повідомлять зареєстрованим учасницям та учасникам напередодні.
Зареєструватися можна за посиланнями: реєстрація на Марш ХарківПрайд та реєстрація на ПрайдФест.
Довідка
ХарківПрайд — наймасштабніша щорічна ЛГБТК подія на Сході України, яку з 2019 року організовує ГО «ХЖО Сфера». У межах Прайду проводяться освітні та благодійні події, перформанси й марші на підтримку прав людини. Також цілорічно працює ПрайдХаб — єдиний на Сході України ресурсний центр для ЛГБТК людей та жінок.
↓Читайте також
У Харкові відкриють оновлений "ПрайдХаб" з коворкінгом та веселковою крамницею
ХарківПрайду не дозволили розмістити рекламу. Команда прагне змінити ситуацію з контролем реклами у місті
У Харкові провели марш ХарківПрайд: у чому рішення
The post ХарківПрайд 2026: ПрайдФест відбудеться 5–6 вересня, марш – 12 вересня appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Навчальним закладам рекомендують утриматися від масових урочистостей 1 вересня, зазначила освітня омбудсменка Надія Лещик.
"З огляду на безпекову ситуацію в країні та реальні ризики, пов'язані з можливими обстрілами, хочу наголосити: проведення масових заходів, зокрема шкільних лінійок, 1 вересня та під час освітнього процесу є небезпечним. Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно", – повідомила вона.
Зокрема, Лещик закликала керівників відмовитися від проведення масових урочистостей у закладах освіти. А організувати початок навчального року у форматах з мінімальними ризиками.
"Зосередити увагу на проведенні інструктажів з безпеки, перевірці готовності укриттів та психологічній підтримці дітей. Безпека дитини – це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам'ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті. Нехай навчальний рік розпочнеться безпечно!" – зазначила вона.
Нагадаємо, у Києві формат лінійки до Дня знань визначатиме кожна школа, а не місто. Там заявили, що попри те, що районні державні адміністрації мають певні освітні повноваження, питання проведення святкових заходів у школах не входить до їхньої компетенції.
До цього у прес-службі Київської міської державної адміністрації опублікували рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти.
Відтак навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го року.
Читайте також: у Києві знову запрацюють школи – що вирішили у міській владі.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
У Києві формат лінійки до Дня знань визначатиме кожна школа, а не місто. Про це у коментарі "РБК-Україна" повідомили у Департаменті освіти і науки КМДА.
Там заявили, що попри те, що районні державні адміністрації мають певні освітні повноваження, питання проведення святкових заходів у школах не входить до їхньої компетенції.
"Прийняття рішення щодо доцільності проведення лінійки, її формату, часу, місця та організації належить до компетенції відповідного закладу освіти", – зазначили у відомстві.
До цього у прес-службі Київської міської державної адміністрації опублікували рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти.
Відтак навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го року.
"Більшість столичних шкіл працюють за семестровою системою. Тому Департамент спільно з Асоціацією керівників шкіл України рекомендує провести І семестр – з 1 вересня до 23 грудня 2026 року, ІІ семестр – з 11 січня до 28 травня 2027-го", – заявили у відомстві.
Рекомендовані дати проведення канікул:
осінні – з 26 жовтня до 1 листопада;
зимові – з 24 грудня до 10 січня;
весняні – з 22 до 28 березня.
Для учнів перших класів передбачені додаткові канікули з 15 до 21 лютого.
Останній дзвоник рекомендують провести 28 травня 2027 року.
"Із 31 травня до 30 червня школи можуть організовувати компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат, індивідуальні та групові консультації, проєктну діяльність, навчальні екскурсії, роботу "знаннєвих гуртків" та інші заходи в межах освітнього процесу", – зазначили у відомстві.
У департаменті підкреслюють, що в умовах війни організація навчання залежить від безпекової ситуації.
"В умовах воєнного стану найвищим пріоритетом лишається безпека всіх учасників освітнього процесу. Тому структура навчального року та форма навчання (очна, дистанційна) можуть коригуватися залежно від безпекової ситуації", – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
У новому навчальному році окремий акцент робитимуть на подоланні освітніх втрат. Департамент радить школам розширювати мережу "знаннєвих гуртків", що допоможе учням надолужити пропущене, поглибити знання й розвивати дослідницькі навички. Під час організації навчання рекомендують враховувати результати моніторингових досліджень 2026 року.
"Ще одним важливим напрямом лишається підтримка дітей, які через повномасштабну війну вимушено перебувають за межами України. У столичних школах передбачено українознавчий компонент, спрямований на збереження національної ідентичності, зв’язку дітей із рідною мовою, культурою та історією", – зазначили у КМДА.
Нагадаємо, у КМДА зазначили, що заклади освіти, визначені опорними пунктами, працюватимуть у форматі, який оберуть педагогічні ради. У разі виникнення надзвичайної ситуації освітній процес оперативно переводитимуть у дистанційний режим.
Рішення щодо формату навчання ухвалюватимуть саме педагогічні ради навчальних закладів. До 30 січня керівники шкіл мають поінформувати батьків і учнів про обраний формат освітнього процесу.
Читайте також: Понад 2000 мінувань: у Києві та низці областей перевіряють школи та держустанови (оновлено)
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua