Тренд пошуку "Люксембург – Німеччина"

Одинадцять країн Євросоюзу закликали вивчити можливість відмови від одностайного голосування у зовнішній політиці. Натомість вони пропонують у певних питаннях перейти до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.

Про це йдеться у листі країн, адресованому головній дипломатці ЄС Каї Каллас, з яким ознайомилося видання Euronews.

Звернення підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.

Країни визнають, що консенсус залишається важливим для Євросоюзу. Водночас вони наголошують, що право вето в окремих випадках заважає блоку діяти швидко та спільно.

“Ми продовжуємо прагнути до консенсусу, де це можливо”, — йдеться у листі.

Водночас автори звернення застерігають, що така система не повинна перетворюватися на інструмент блокування спільних рішень.

“Інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили”, — наголошують вони.

Країни запропонували п’ять принципів для посилення спільної зовнішньої політики ЄС. Серед них — активніше використовувати конструктивне утримання замість блокування рішень, не пов’язувати зовнішньополітичні питання з іншими темами та вивчити юридичні можливості переходу до кваліфікованої більшості.

Також держави вважають, що країни, які виступають проти такого переходу, мають наводити вагомі обґрунтування.

Нині у зовнішній політиці ЄС діє принцип одностайності. Це означає, що одна держава може заблокувати рішення, яке підтримують усі інші країни.

Проблема особливо загострилася після початку повномасштабної війни Росії проти України. У ЄС неодноразово виникали ситуації, коли окремі рішення щодо Росії та підтримки України затримувалися через позицію однієї держави.

Одним із головних прихильників використання права вето залишалася Угорщина на чолі з Віктором Орбаном.

У Брюсселі вже тривалий час обговорюють так звану “перехідну клаузулу” — механізм, який дозволяє змінити порядок голосування без повного перегляду договорів ЄС. При цьому є парадокс: для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості також потрібна згода всіх держав.

Тому 11 країн пропонують шукати компроміс і розглядати можливість такого переходу окремо для різних питань, а не змінювати всю систему одразу.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

The post ЄС готує важливу зміну: 11 країн хочуть обмежити право вето appeared first on Прямий.

Право вето дедалі частіше стає гальмом для спільних рішень Євросоюзу. Тепер одинадцять урядів пропонують перевірити межі політичного консенсусу.

Одинадцять держав Європейського Союзу закликали переглянути порядок ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики. Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Фінляндія, Франція та Швеція пропонують у частині випадків відмовитися від принципу одностайності й перейти до голосування кваліфікованою більшістю.

Про це повідомляє Euronews.

Свою позицію країни виклали у спільному листі, адресованому високій представниці ЄС Каї Каллас. Підписанти вважають, що право вето дедалі частіше стримує здатність Євросоюзу оперативно реагувати на міжнародні виклики.

На думку авторів звернення, в умовах стратегічного суперництва, нестабільності та спроб послабити міжнародний порядок ЄС повинен діяти швидше, рішучіше та ефективніше.

Культура консенсусу Союзу є важливим джерелом його легітимності. Тому ми й надалі прагнутимемо консенсусу там, де це можливо. Однак ця культура має сприяти спільним діям, а не перешкоджати їм, інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили.

– У спільному листі

Нині рішення ЄС у питаннях зовнішньої політики потребують підтримки всіх держав-членів. Це дає кожній із 27 країн можливість заблокувати позицію решти учасників Союзу. Одним із ключових прихильників зміни цього механізму стала Німеччина, найбільша держава Євросоюзу.

Які зміни пропонують одинадцять країн ЄС

Автори листа визначили п’ять принципів, які, на їхню думку, мають посилити спільну зовнішню політику ЄС. Вони закликають держави діяти в межах щирої співпраці та взаємної солідарності, а замість блокування рішень частіше застосовувати механізм конструктивного утримання.

Крім того, країни пропонують не пов’язувати зовнішньополітичні рішення з питаннями, які не мають до них прямого стосунку. Ще дві пропозиції передбачають використання положень договорів ЄС для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості, а також надання вагомого обґрунтування у разі заперечень проти такого кроку.

Правова база для всіх п’яти принципів уже існує. Лише від нас залежить, чи втілимо ми їх у життя та просунемо вперед нашу зовнішню політику.

– У спільному листі

Вето Угорщини та рішення щодо України

Заклик до реформи з’явився на тлі неодноразового використання Угорщиною права вето. Прем’єр-міністр Віктор Орбан застосовував цей механізм для отримання поступок і просування власних інтересів.

У березні Орбан заявив журналістам, що не підтримає рішення ЄС, пов’язані з інтересами України, доки не буде відновлено транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба”.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав блокування Угорщиною кредиту ЄС обсягом 90 мільярдів євро для України грубим порушенням лояльності між країнами-членами. Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що пов’язувати розблокування допомоги Україні з обставинами, які не залежать ані від ЄС, ані від Києва, є неприйнятним.

Ініціатива одинадцяти держав має на меті обмежити можливості для політичного блокування та зробити зовнішню політику Євросоюзу більш дієвою.

Можливо, вам буде цікаво:

• ЄС перевірив танкер «Сан» у Середземному морі через підозри у порушенні міжнародного права та зв’язках із російським тіньовим флотом.
• ЄС обговорює радикальну реорганізацію Європейської служби зовнішніх справ під керівництвом Каї Каллас, включно зі скороченням бюджету, делегацій і передачею функцій для швидшої реакції на кризи.
• ЄС розробляє механізми, які не дозволять новим членам відкотитися у реформах або зловживати правом вето, гарантуючи прозорість і стабільність процесу розширення.

Група з 11 країн Євросоюзу вимагає розглянути скасування права вето при ухваленні рішень у зовнішній політиці, пропонуючи перейти до голосування кваліфікованою більшістю.

Джерело: "Європейська правда" з посиланням на лист країн, адресований головній дипломатці ЄС Каї Каллас, з яким ознайомилося видання Euronews

Деталі: Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція наполягають на вивченні ідеї переходу від одностайності до кваліфікованої більшості у зовнішній політиці ЄС.

"Культура консенсусу в Союзі є важливим джерелом його легітимності. Тому ми продовжуємо прагнути до консенсусу, де це можливо", – йдеться у листі 11 країн.

При цьому держави зазначають, що право вето неодноразово паралізувало зовнішню діяльність ЄС в останні роки.

"Але ми також повинні забезпечити, щоб ця культура консенсусу сприяла спільним діям, а не перешкоджала їм – інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили", – наголошується у зверненні до Каллас.

Підписанти листа виклали п'ять принципів, які, на їхню думку, мають спрямовувати та вдосконалювати спільну зовнішню політику блоку:

• дотримуватися принципів щирої співпраці та взаємної солідарності;
• збільшити використання конструктивного утримання замість вето;
• утримуватися від пов'язування рішень зовнішньої політики з питаннями, які "суттєво не пов'язані" з цим питаннями;
• вивчити варіанти в рамках договорів ЄС для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості;
• надати "обґрунтовані вагомі причини" для блокування такого кроку.

Згідно з правилами ЄС, зовнішня політика суворо регулюється одностайністю, а це означає, що одна країна може в будь-який час зв'язати руки іншим 26 державам-членам. Ця схема неодноразово повторювалася протягом 16-річного перебування на посаді прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Ідея застосування так званого "перехідного положення" (passerelle clause) відповідно до статті 31 для переходу від голосування одностайністю до голосування кваліфікованою більшістю вже давно є предметом дискусій у Брюсселі, які набули особливої актуальності після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Цей перехід можна було б здійснювати в індивідуальному порядку, а не одночасно для всіх питань.

"Перехідним положенням" називають "Парадокс 22", оскільки перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості сам по собі вимагатиме одностайності, а це означає, що противники цієї ідеї неодмінно виграють цю суперечку.

У спільному листі міститься заклик до "конструктивних" консультацій для вирішення потенційного спору та досягнення компромісу.

Передісторія:

• У липні у партії ірландського прем'єр-міністра Fianna Fáil заявили, що протягом наступних шести місяців, поки Ірландія головуватиме в Раді ЄС, слід розпочати роботу над скасуванням права вето під час ухвалення рішень Євросоюзу у сфері зовнішньої політики.
• Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що Євросоюз має зробити висновки з поведінки уряду чинного прем'єра Угорщини Віктора Орбана під час його правління та перейти до голосування кваліфікованою більшістю щодо питань зовнішньої політики, щоб уникнути системних блокувань.

До підписання хартії залишаються тижні, однак майбутнє установи залежить від рішення кількох найбільших економік світу і їхньої готовності інвестувати.

Канада активізувала роботу над створенням глобального Банку оборони, безпеки та стійкості – DSRB, який має допомогти союзникам фінансувати переозброєння. Водночас за кілька тижнів до запланованого підписання установчої хартії проєкт досі не отримав підтримки низки найбільших економік світу.

Як інформує Reuters

Передбачається, що штаб-квартира DSRB буде розташована в Канаді. Банк планує залучити близько 100 млрд євро та надавати урядам і оборонним підрядникам позики за нижчими ставками для реалізації оборонних проєктів. Окремим напрямом мають стати гарантії для кредиторів, які фінансують малі компанії з підвищеними ризиками.

Підтримку ініціативі, окрім Канади, висловили Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія, Туреччина та Україна. Двоє посадовців країн, залучених до переговорів, заявили, що станом на серпень банк отримав близько 5 млрд євро зобов’язань.

Проєкт розраховує на 20 млрд євро фактично внесеного капіталу та ще 80 млрд євро коштів, які можна буде залучати за потреби. Однак Німеччина, Велика Британія та інші держави “Групи семи” поки що не погодилися приєднатися. Це ставить під сумнів можливість отримання банком найвищого кредитного рейтингу – ААА, необхідного для найдешевшого залучення фінансування.

Щоб справити переконливе враження на рейтингові агентства, їм потрібна участь ще кількох великих урядів.

– Вільям Перроден

Вісім співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів, назвали головною перешкодою питання практичної вигоди: потенційні учасники оцінюють, чи справді DSRB зможе запропонувати дешевші кредити, ніж держави з високими рейтингами можуть залучити самостійно.

Серед інших факторів називають обсяг необхідних внесків у період напружених державних бюджетів, майбутню систему управління банком і ризик дублювання вже наявних оборонних фінансових програм.

Канада продовжує переговори з іншими країнами напередодні підписання хартії, яке, за словами головної переговорниці Канади щодо DSRB Ізабель Юдон, планують провести восени.

Ми рухаємося швидкими темпами: розробляємо статті угоди та працюємо із союзниками й партнерами, щоб сформувати коло держав-засновниць.

– Джон Фрагос

Фінансування переозброєння союзників

Засновник DSRB Роб Мюррей, виступаючи на авіасалоні у Фарнборо, заявив, що нова фінансова установа має допомогти державам посилити оборонні можливості на тлі зростання безпекових загроз.

Відверто кажучи, нам потрібно десять таких банків.

– Роб Мюррей

Європейські країни нарощують оборонні витрати після вимог адміністрації Дональда Трампа взяти на себе більшу частину оборонного навантаження НАТО. Водночас лише небагато членів Альянсу наблизилися до виконання його нових цільових показників.

Раніше Марк Карні закликав сформувати союз “середніх держав” у відповідь на те, що він вважає руйнуванням світового порядку, очолюваного Сполученими Штатами.

Банк забезпечить Канаді та нашим союзникам спроможність разом відповідати на виклики небезпечнішого й більш розділеного світу.

– Марк Карні

Вільям Перроден вважає, що DSRB міг би використовувати фінансовий важіль, не прив’язаний безпосередньо до балансів уже закредитованих держав, і таким чином збільшувати оборонні інвестиції. Проте для перетворення на вагомого гравця банку потрібна додаткова підтримка суверенних держав.

Лінус Тергост із Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень зазначив, що великі європейські економіки й без того здатні дешево позичати кошти. Однак участь у DSRB відкрила б доступ до фінансування банку для їхніх національних оборонних підрядників.

Конкуренція з іншими оборонними програмами

П’ятеро учасників переговорів щодо членства в DSRB вказали на можливе дублювання інших механізмів фінансування. Зокрема, йдеться про програму Європейського Союзу “Безпекові дії для Європи” – SAFE, а також запропонований Великою Британією Багатосторонній оборонний механізм.

Європейський Союз запустив у 2025 році програму SAFE обсягом 150 млрд євро для фінансування оборони. Велика Британія паралельно розробляє Багатосторонній оборонний механізм разом із Нідерландами, Фінляндією та Польщею. Його основним завданням має стати спільна закупівля оборонної продукції.

Додаткове занепокоєння викликає початковий капітал, який мають внести уряди, а також невизначеність щодо відбору проєктів для фінансування. За даними двох співрозмовників, від великих країн очікують внесків приблизно по 1 млрд євро.

Роб Мюррей пояснив, що ці суми можна сплачувати протягом трьох років. За його словами, у перспективі учасники можуть отримувати прибуток через дивіденди, а сам DSRB стане постійним інструментом оборонного фінансування, на відміну від SAFE, та зможе працювати з різними моделями закупівель.

Якщо все зробити правильно, вищі оборонні витрати можуть створити технології, заводи, кваліфіковані робочі місця, сильніші ланцюги постачання та економічне зростання, одночасно зміцнюючи стримування.

– Роб Мюррей

Чи змінить позицію Велика Британія

Канада сподівається, що Велика Британія може переглянути своє ставлення до DSRB за нового прем’єр-міністра Енді Бернема. Міністр оборони Вес Стрітінг назвав ініціативу “дуже цікавою та інноваційною” і заявив, що не вважає оборонний банк та Багатосторонній оборонний механізм конкурентами.

Раніше Велика Британія відмовилася від участі, посилаючись на сумніви щодо доцільності витрат. У липні Енді Бернем обговорив DSRB та Багатосторонній оборонний механізм із Марком Карні, а в серпні – із прем’єр-міністром Люксембургу Люком Фріденом під час візиту до Києва.

Приєднання Великої Британії створило б тиск з боку німецької промисловості на уряд Німеччини, щоб він також долучився.

– Лінус Тергост

Представник Міністерства фінансів Німеччини заявив, що позиція Берліна щодо DSRB не змінилася. Німеччина брала участь у переговорах як спостерігач і продовжує вивчати результати обговорень. Міністерство закордонних справ Японії також повідомило, що остаточного рішення про участь ще не ухвалено.

Промислові об’єднання Великої Британії та Німеччини закликають свої уряди приєднатися до банку. Ендрю Кінніберг із об’єднання “Мейк Ю Кей Дефенс” попередив, що британські компанії можуть втратити доступ до проєктів, які фінансуватимуться через DSRB, якщо країна залишиться поза ініціативою.

Боротьба за рейтинг ААА

Близько дванадцяти банків, серед яких Джей Пі Морган і Дойче Банк, надали приблизно 10 млн доларів фінансування або послуг для запуску DSRB. Ці установи потенційно можуть отримувати значні комісійні за організацію оборонних проєктів, профінансованих банком.

Джей Пі Морган і Дойче Банк не надали коментарів. Ізабель Юдон на авіасалоні у Фарнборо заявила, що впевнена у спроможності DSRB отримати рейтинг ААА. Роб Мюррей наголосив, що оцінка багатостороннього банку залежить від багатьох чинників і нерідко перевищує середній рейтинг його учасників.

Один зі співрозмовників, залучених до проєкту, зазначив, що Оттава готова запустити банк навіть із нинішнім колом прихильників, залишивши можливість для інших держав приєднатися пізніше. Такий підхід може допомогти DSRB поступово зміцнити кредитну репутацію.

Кредитоспроможність багатосторонніх установ насамперед визначається підтримкою їхніх ключових акціонерів.

– Елізабет Радман

Майбутнє глобального оборонного банку залежатиме від того, чи зможе Канада переконати великі держави долучитися до капіталу та управління установою. Без ширшої підтримки DSRB буде складніше досягти рейтингу ААА і перетворитися на ключовий міжнародний механізм фінансування оборони.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів і назвав європейський кредит та заморожені активи Росії можливими джерелами фінансування.
• Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на озеро Америка на тлі торговельної суперечки між США та Канадою.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Нова модифікація виявилася не лише дальнобійнішою за попередню версію, а й залежною від технологій, які виробляють за межами Росії. Розвідка розкрила деталі її конструкції.

Як повідомляє babel.ua.

Росія вперше застосувала проти Києва модернізовану балістичну ракету 9М723-2, яку називають “Іскандер-1000”. Її використали під час одного з комбінованих ракетних ударів по столиці цього літа.

Про це повідомило Головне управління розвідки. За даними ГУР, ракета входить до складу ракетного комплексу “Бора-М”.

Що відомо про “Іскандер-1000”

Головною відмінністю 9М723-2 від попередньої версії 9М723-1 став потужніший і більший двигун. Завдяки цьому заявлена дальність ураження цілей зросла до 550 км. Для розміщення ракети зі збільшеними габаритами також модернізували пускову установку.

Для порівняння, дальність попередньої версії 9М723-1 оцінюють приблизно у 390 км. Водночас більшість інших елементів конструкції “Іскандер-1000” залишилася такою самою, як у базової ракети 9М723.

Іноземні компоненти у складі ракети

Розвідка встановила, що з 140 компонентів ракети близько чверті виготовляють російські підприємства. Ще 63 деталі мають американське походження. Інші складові виробили компанії з таких країн:

• Швейцарії;
• Білорусі;
• Німеччини;
• Тайваню;
• Китаю.

Значна частина іноземної електроніки використовується у системі наведення ракети. Зокрема, в одному з блоків, який обробляє дані про рух боєприпасу під час польоту, є 43 компоненти. Лише п’ять із них виготовили в Росії.

Решта деталей – переважно іноземні електронні елементи, серед яких мікропроцесори та мікросхеми пам’яті зі США і Тайваню.

Масований удар по Україні 27 серпня

У ніч проти 27 серпня російська армія атакувала Україну двома протикорабельними ракетами “Онікс”, балістичними ракетами “Іскандер-М” і KN-23, а також 258 безпілотниками.

Під час атаки Росія застосувала ударні дрони типу “Шахед”, “Гербера”, S8000 “Бандероль” і безпілотники-імітатори “Пародія”.

Застосування 9М723-2 по Києву свідчить про введення Росією в бойове використання нової модифікації балістичної ракети зі збільшеною дальністю, яка, водночас, значною мірою залежить від іноземних компонентів.

Читайте також:

• КНДР запустила балістичну ракету в бік Японського моря напередодні спільних військових навчань США та Південної Кореї.
• Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден оглянули наслідки російських ударів по Києву та роботу українських рятувальників.
• ГУР ідентифікувало 5 816 іноземних компонентів у 202 зразках російського озброєння, зокрема в ракетах, дронах і бронетехніці.

Київстар першим серед українських операторів запускає послугу SIM для подорожей — окрему eSIM для мобільного інтернету в роумінгу. Вона працює у 38 країнах і дозволяє користуватися мобільним інтернетом без регулярної абонплати — користувач сплачує лише за обраний пакет гігабайтів

SIM для подорожей —  це окрема eSIM із новим номером, яка призначена виключно для мобільного інтернету за кордоном. Вона не передбачає дзвінків та SMS. Користувачі самі обирають необхідний пакет інтернету – 5, 10, 20 або 40 ГБ і сплачують лише за нього. При цьому користуватися SIM для подорожей можуть не лише абоненти Київстар — eSIM доступна й абонентам інших мобільних операторів. 

Щоб скористатися SIM для подорожей, потрібно придбати її в інтернет-магазині Київстар, встановити eSIM на смартфон із підтримкою цієї технології та активувати її. Після цього мобільним інтернетом у роумінгу можна користуватися в усіх країнах, де доступна послуга. 

SIM для подорожей доступна у 38 країнах, зокрема в Австрії, Азербайджані, Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпрі, Латвії, Литві, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Мальті, Молдові, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Південній Кореї, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, США, Туреччині, Угорщині, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії та Швеції. Також послуга діє у Гваделупі, Мартиніці та Французькій Гвіані. В окремих країнах покриття включає популярні острови та території, зокрема Канарські й Азорські острови, Мадейру, Корсику, Ібіцу, Ватикан і Сан-Марино.

«Мобільний інтернет є однією з основних потреб українців за кордоном. Тому ми хочемо дати користувачам простий вибір: окрему eSIM для подорожей, за якою вони сплачують лише за необхідний пакет інтернету. Важливо, що скористатися цим рішенням можуть не лише абоненти Київстар, а й користувачі інших мобільних операторів », — зазначив CEO Київстар Олександр Комаров.

Київстар продовжує розвивати послуги для абонентів за кордоном та розширювати технологічні можливості роумінгу. Сьогодні абонентам доступні VoLTE у роумінгу, що забезпечує голосові виклики через мережі 4G, а також 5G-роумінг у десятках країн світу. Також абоненти можуть користуватися послугою Роумінг як вдома, яка дозволяє користуватися мобільним зв’язком за кордоном на умовах, наближених до домашнього тарифу.

Запис Київстар запускає окрему eSIM для подорожей у роумінгу спершу з'явиться на Букви.

За підсумками саміту Коаліції охочих Україна отримає нові військові та енергетичні пакети, засоби протиповітряної оборони та додаткове фінансування виробництва дронів.

Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час пресконференції, передає кореспондент "Укрінформу".

Зеленський подякував партнерам за ухвалені рішення, окремо відзначивши підтримку президента Фінляндії Александера Стубба щодо ППО та фінансування українського виробництва безпілотників.

"Україну сьогодні підтримали військовими пакетами, а також пакетами енергетичними. Дякую, Алексе, за ППО і всім нашим друзям за фінансування деяких речей. Дякуємо за додаткові кошти для дронів", – сказав Зеленський.

Президент наголосив, що міжнародна підтримка України триватиме, а протиповітряна оборона залишатиметься пріоритетом. За його словами, Київ працює одразу за двома напрямками – шукає можливості для закупівлі ракет PAC-3 через PURL та інші формати, а також прискорює реалізацію проєкту "Фрея".

У саміті також взяв участь прем'єр-міністр Сергій Корецький. Він представив партнерам "математику війни".

Окремо учасники обговорили протидію російському "тіньовому флоту". За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон запропонував посилити боротьбу з ним та провести окрему зустріч, під час якої мають напрацювати відповідні рішення.

Зеленський також закликав проводити засідання Коаліції охочих без тривалих пауз. Україна, за його словами, попросила провести наступну зустріч уже у вересні.

"У такий момент, момент викликів, великих пауз між засіданнями Коаліції охочих не має бути, і дуже попросили у вересні відповідну зустріч", – зауважив президент.

У саміті взяли участь близько 30 учасників. Серед них – усі країни Європейського Союзу, керівники ЄС, представники НАТО, Туреччини, а також лідери Канади, Японії, Нової Зеландії та Австралії.

Безпосередньо у зустрічі взяли участь президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем, очільник Європейської ради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александер Стубб, президент Литви Ґітанас Наусєда, президентка Молдови Мая Санду, прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден та міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард.

Нагадаємо, у липні час спільної заяви з лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії, Володимир Зеленський заявив, що наступна зустріч Коаліції охочих може відбутися в Україні. "Важливо, що нашу наступну зустріч Коаліції охочих ми домовились провести в Україні. (…) Ми не просто зберігаємо цей формат. Ми в рамках коаліції рухаємося до моменту, коли можна буде констатувати, що мир стає ближчим", – повідомив тоді він. 

Західні дипломати висловлюють серйозне занепокоєння щодо майбутнього європейської коаліції на підтримку України. Причиною стало відсторонення від влади Кіра Стармера у Великій Британії та наближення кінця президентського терміну Емманюеля Макрона у Франції, який не має права балотуватися на виборах наступного року. 

Читайте також: Прем'єр Болгарії заявив про вихід із Коаліції охочих – причини.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Святковий ранок у столиці розпочався із зустрічі міжнародних партнерів, які прибули підтримати Україну в символічну для неї дату.

Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у X.

Уранці 24 серпня до Києва приїхали прем’єри Великої Британії Енді Бернем і Люксембургу Люк Фріден. Разом із ними до української столиці прибули президенти Молдови Мая Санду та Естонії Алар Каріс, а також глава Європейської ради Антоніу Кошта.

Візит міжнародних делегацій до Києва 24 серпня

Глава МЗС України Андрій Сибіга у соцмережі X повідомив, що іноземні делегації зустріли на київському залізничному вокзалі в день 35-ї річниці відновлення незалежності України.

Він підкреслив, що незалежність має особливе значення для українців, адже країна продовжує відстоювати її у надзвичайно складних умовах.

Андрій Сибіга подякував партнерам за підтримку України, допомогу в посиленні обороноздатності та спільну боротьбу за свободу. 24 серпня Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності.

Дивіться ще:

• Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль прибув до Києва та підтвердив подальшу військову, політичну й економічну підтримку України.
• 24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-й День Незалежності. Розповідаємо, як формувалася українська державність, ухвалювали Акт незалежності та підтверджували його на референдумі.
• Скорочений парад на Красній площі пройшов без важкої техніки, Путін виправдав дії РФ у промові, а міжнародна реакція спричинила дискусії та обмеження для журналістів.