Тренд пошуку "Мотоцикліст"

Лариса, хазяйка квартири, де ми живемо, питає із Сорренто: "Ви ж ховаєтеся під час повітряних тривог?".

Сказати, що ми легковажні – ні. Пригадую слова Олега, мого колеги та друга, який мешкає в Харкові: "На кожну реагувати – життя не вистачить. Просто живеш, займаєшся своїми справами і знаєш: прилетить у будь-який момент".

У телеграм-каналі: "Тривога тривала 16 годин 40 хвилин у Полтаві. Це була найдовша повітряна тривога в Полтаві за час війни".

У телеграм-каналі: "Мешканка зруйнованої багатоповерхівки у Львові:

– Ви чули тривогу?

– Ну а як же ж.

– Не спускалися?

– Ні, хрестилася".

Я бачу, як кішка реагує на звуки за вікном – прокидається й дивиться, настороживши свої капловухі вуха, у той бік, де бахнуло. Так само, як і я, усі ми.

У телеграм-каналі: "У Полтаві увечері 22 березня близько 19:30 на вокзалі затримали два потяги у напрямку Києва. Один із них їхав від Харкова до Хелма. Пасажирів евакуювали на Київському вокзалі через повітряну тривогу. Для області була загроза ударних російських БпЛА. Люди чекали понад 2 години, танцювали під час евакуації на платформі біля потяга. Вимушена зупинка потяга через дронову загрозу перетворилася на імпровізований танцмайданчик".

Сьогодні прокинувся о пів на п'яту від гучного дзижчання за вікном. Мабуть, літав низько. Потім пролунав вибух, вікна й двері здригнулися. Потім ще кілька, десь далеко.

Позавчора влучило в термінал "Нової пошти", дружина й донька кажуть: було гучно, – але я проспав.

Дружина по роботі їде туди, куди вже багато разів прилетіло.

За вікном деренчить, наближається.

"О, летить. Ні, їде".

У телеграм-каналі: "Коли тривоги, літає над будинком, і тут машина їде прибирати дороги, це жах", – коментар до "Всім комунальникам, що миють дороги – пасіба, всравсь🥰".

"Вибухи, працює ППО. Мотоциклісти, як ви мені дорогі в такі моменти 🤬". Коментар: "Як зараз, шаболда поряд, і ці газують, хрін зрозумієш що, може, на зниження йде падла".

"Трамп під час виступу злякався птаха, бо переплутав його з дроном🙃"

"Ой-ой. Я подумав, що це дрон. Зараз їх роблять у всіх можливих розмірах – вони можуть бути дуже руйнівними", – сказав президент США".

Сусідська розумна собачка Муся при слові "шахед" біжить до вікна і дивиться на небо. Як і усі ми. Але коли вдарила ракета, її трясло. Як і нас.

На вулиці, зустрічаючись: "Ви вчора чули?" Так, було голосно і літало перед цим, як реактивний літак. Або "Ні, я проспав, четверта ранку" – "А я чув!" І заснути вже не міг після вибухів.

Здається, хто б не зустрівся, першою фразою – "У вас гучно було?" Гучно у всіх, якщо не сьогодні, то вчора. І буде завтра, коли зустрінемося.

З аспірантом поговорили про книги: запускається польський маркетплейс – і без жодного переходу: "На "Мотелі" позавчора з вашого боку вночі, так?"

У поїздах тільки й розмов:

""Дві ракети на Київ". Прочитала, і одразу – бах! бах!"

"Я у підвалі сиділа, дали відбій, виходжу – …"

"Під'їзд, як конструктор, склався".

"А тварини, і домашні, і в лісах – хто їх рахував? Біль, суцільний біль у повітрі. Величезний біль".

"Тра-та-та! Тра-та-та! Веземо чижа й кота, мавпу та собаку, півня-забіяку і папугу кольорову – от компанія чудова!"

""Тра-та-та, тра-та-та" – це обстріли та прильоти, все інше – переселенці".

""Тра-та-та" вони теж везуть із собою".

"Не звикнеш. Сусідка у Харкові нікуди не виїжджала. Дуже боїться, як тривога – виходить у спільній коридор. Щоразу. І сидить там, доки не закінчиться. Багато годин. Разом із іншою сусідкою. Та на початку війни виїжджала до дочки до Швейцарії, через півроку повернулася. Теж боїться дуже, коли тривога – одразу в коридор. І так до відбою там сидять разом. Інших сусідів на їхньому поверсі немає, усі виїхали".

Засинаю в плацкарті під ці історії, щось сниться з таким же сюжетом, прокидаюся – розмови ті самі:

"Та ушмалило так, аж загуло по землі".

"Сусіди добрі були. Дівчинка у них".

"У дворі фотографії обгорілі розкидані. Це все, що лишилося від дому. Від цілого життя".

"Якби не собака, якби не вийшла з нею гуляти".

"…прилетіло".

Історії не закінчуються, їх накопичилося в кожного багато. Поїзд їде та зупиняється серед поля, кричить провідник, усі виходять, над нами кружляє дрон. Буде ще одна історія, розповімо її новим попутникам на зворотному шляху.

"Радіо Свобода": ""У людей немає такого страху перед купівлею нерухомості. Люди звикли, що треба жити сьогодні й не відкладати на завтра. І купують. Ми ні від кого не приховуємо цю інформацію. Ми стоїмо зараз на "шахедному боці". І з цієї панорами відкриватиметься не лише гарне море", – розповідає Олена".

Перші враження від моря найяскравіші. Чекаєш його, їх, щоб запам'ятати надовго. Жити з ними в пам'яті. Повертатись до них часто. Приїхали пізно, четвертий поверх, море з балкону зливається з небом. За цей вид можна все пробачити, всі мінуси дороги та дорогого невибагливого курортного сервісу. На небі тільки й розмов, що про море. Поки зірки не починають падати. Розгорятися та наближатися. Море добре доносить і посилює звуки; може, зірки вибухають у небі, може, вже над тобою. Гуркіт – на все небо та море. Гучно – і так красиво, що з укриття, напівпідвалу з диванами, тягнуться люди дивитись і дивитись. Дочку теж із балкона не виженеш. Та й мене. Коли падають зірки.

На морі тільки й розмов, що про небо. Ідемо з дружиною вранці містом до АТБ і тільки й чуємо: "Усю ніч не спали", "Це страшенно чудово. Така краса". "Дивися сам – небо стає ближче. З кожним днем". Пляж переповнений, виє тривога, просять пройти в укриття, але літо, пляж – ніхто не йде.

Дружина: "Ми стали якимись простими. Радіємо, що вдалося побачити шахед. Зняти вибух. Як персонажі того серіалу, що ви з Надею дивилися, де їх вбивають за величезний приз. Лише без призу. Нас просто вбивають, і все".

Я згадую притчу Моема у п'єсі "Шеппі". Чоловік зіткнувся зі Смертю в Багдаді в натовпі і біжить від неї в інше місто, в Самарру, за сто двадцять п'ять кілометрів, щоб зникнути. Не знаючи, що саме там на нього чекає зустріч з нею.

Ні, ми не легковажні – на пляжі під виттям сирени, балконі з шахедом, що летить. Ми просто вже не біжимо з Багдаду до Самарри – смерть, "тра-та-та, тра-та-та", чекає на нас і там і тут. А небо красиве страшенно.

Ви часто думаєте про смерть – як усе закінчиться?

Скільки разів уявляв: вибух, і мене, і нас зносить ударною хвилею. Або без вибуху, вибух почуємо потім. Або вже не почуємо. Ми сиділи, стояли, готували біля плити на кухні, дивилися у вікно чи йшли з кімнати до кімнати: вибух – і все. Уявляв і на вулиці: я йду чи їду в тролейбусі, вибух. Підходжу до супермаркету, відчуваю тілом, спиною і плечима, і мозком, що може статися будь-якої миті, й зараз. Тут, на підході, в самому супермаркеті – полиці злітають, консерви, пляшки та крупи, падають люди.

Щоразу, коли проходжу повз ТЕЦ, що поряд з нами, з величезних труб якої валить пара, уявляю і з'їжуюся.

Усі ТЕЦ перебиті. Це одна, поряд із нами, залишилася.

У Моема: "Смерть розповідає: "Жив у Багдаді купець. Послав він слугу на базар за товаром, але той прибіг назад, блідий і тремтячий, і сказав: "Пане, на базарі в натовпі мене штовхнула якась стара; я озирнувся і побачив, що мене штовхнула сама смерть. Вона подивилася на мене і погрозила мені. Пане, дай мені коня, виїду з цього міста, сховаюся від своєї долі. Поїду я в Самарру, де смерть не знайде мене". Дав купець слузі коня, сів слуга на коня, встромив шпори йому в боки, і помчав кінь з усіх ніг. А купець пішов на базар, побачив мене в натовпі, підійшов і запитав: "Чому ти погрозила? вранці?" – "Я не загрожувала йому, – відповіла я. – У мене лише вирвався жест подиву. Я не очікувала побачити його в Багдаді, тому що сьогодні ввечері у нас з ним побачення у Самаррі"".

У Моема Смерть рятує героя п'єси і взагалі симпатична. А "дорога до Самарри" легка. Смерть не загрожує, Смерть дивується – нашому нефаталізму, непокорі долі. Ми ніколи не готові до побачення у Самаррі. Бачимо загрозу смерті в жестах її подиву. Але дивує у Моема навіть не те, що Смерть симпатична і людяна, а те, що слуга, Смерть побачивши, якби залишився в Багдаді, на місці, не зустрівся б із нею.

Проходжу повз величезну ТЕЦ неподалік від нашого будинку. Часто повз неї ходжу. І щоразу уявляю, як у неї влітає ракета. Добре бачу це. Відчуваю, на спині волосся дибки встає. Це атавізм, тваринне відчуття небезпеки. Я тварина, у якої піднімається шерсть. А ракета летить. Поки що десь. Кудись. Але я відчуваю – будь-якої миті прилетить.

Проходимо з дружиною повз ТЕЦ до "Маркетопту". А деренчить, наростає. Дивлюсь у телефоні: тривоги немає. А все чутніше деренчить. Кажу: "Хочеш, на той бік перейдемо?" Ледве не додаю: "до Самарри". І все чутніше деренчить, небо чисте, тривог немає. Переходимо дорогу, подалі від ТЕЦ.

Хто як, а я відчуваю це спиною. Точніше, плечима. На них щось навалюється, м'язи напружуються. Як на картинці, алегоричній, Середньовіччя: Смерть стоїть за спиною людини і обіймає її кістлявими руками. Я відчуваю, ці обійми міцні.

У телеграм-каналі: "В Азербайджані поховали студентку медуніверситету Фатіму Ільяс кизи Гусейнову, яка загинула 29 червня у Холодногірському району Харкова. Дівчині було 23 роки. Вона приїхала до Харкова з Німеччини, щоби 30 червня отримати диплом про закінчення університету. Студентка загинула за день до церемонії вручення".

"У німецькій лікарні померла 23-річна випускниця Харківського національного медуніверситету Ннані Адаобі Меріан, яка зазнала тяжких поранень внаслідок авіаудару по Харкову 29 червня".

У коментарях: "Це та дівчинка, яка отримала 90 відсотків опіків тіла, втратила ногу і око. Ну і подругу – азербайджанку".

У телеграм-каналі: "Наслідки атаки рф у Дарницькому районі Києва: серед вулиці тіла загиблих. Попередньо, люди загинули, коли йшли до укриття".

Олег розповідає: стояв біля входу в метро, закурив, і тут гучно бахнуло поряд. Жаль сигарету кидати, щойно закурив, курить далі, стоїть. Бахнуло знову, ближче. Затягнувся міцніше, викинув цигарку, спустився в метро. Шість КАБів тоді прилетіло до того місця. Кожен наступний – ближче до метро.

У телеграм-каналі: ""Не пристьогуйстесь, раптом FPV чи щось таке", – харківські таксисти створюють нові міри безпеки".

Ще більше дивує у Моема, що купець не боїться смерті – йде на базар її шукати, підходить і запитує. Ніби не чекає на нього, як і на слугу, побачення з нею. Очевидно, боїться, як усі ми, але з притчі не видно, там він зі Смертю на короткій нозі.

Померла сусідка зверху. Довго було її не чути. Зазвичай рано зранку починала рухати меблі, сусідка не дуже нормальна. Барикадувалася, боялася злодіїв, самотня. Поліцію викликали, коли трупний запах наповнив під'їзд. Дружину зводив з розуму, все шукала, де кішка напаскудила. Кішка дивилася на неї чесними очима. Поліція не змогла відкрити квартиру: сусідка перед смертю не розбарикадувалася. Дочка Надя, збуджена, була в гущі подій. Прибігала додому попити та розповісти. "Рятувальників викликали! Пожежку з драбиною! Полізуть крізь балкон!" Поки чекали на пожежку, дівчаток віку Наді зібралося людей п'ять. Усі хотіли побачити смерть. Ніхто з них ще не бачив її віч-на-віч. На фотографіях, відео страшних, з війни, бачили, але особисто з нею не зустрічалися. Ми відговорювали: навіщо тобі це, снитися буде потім, це удар по психіці. Але очі в дітей горіли і руки тремтіли від перезбудження. Перша смерть, коли стільки про неї читаєш, бачиш щодня у Телеграмі, стискаєшся від прильотів, думаєш про неї постійно. І ось вона тут за дверима. Ми здалися. Поліція не пускала, але дівчатка все одно прорвалися.

Життя спрощується від війни. Ти стаєш простішим. Просто живеш. Від прильоту до прильоту, відчуття їх у себе за спиною. Віч-на-віч і не відчуєш, просто не встигнеш.

Андрій Краснящих

Розбір задачі та правильну відповідь дають Новини.LIVE з посиланням на канал "За! Правилами".

Варіанти відповіді

1. Жовте авто та велосипед разом, мотоцикл, синє авто.
2. Мотоцикл, велосипед та жовте авто разом, синє авто.
3. Велосипед, синє авто, жовте авто, мотоцикл.
4. Жовте авто, мотоцикл, синє авто, велосипед.
5. Синє авто, мотоцикл, жовта авто та велосипед разом.

Розбір задачі

Встановлений світлофор, але він не працює, отже перехрестя з регульованого перетворюється на нерегульоване.

Згідно зі знаком 2.3 "Головна дорога", на другорядних дорогах перебувають водії мотоцикла та синього авто, а пріоритет у русі мають велосипедист та водій жовтої машини. Останні й проїдуть перехрестя першими. Їхні траєкторії не перетинаються, тому зробити це вони можуть одночасно.

Відповідно до пункту 16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин головною дорогою.

Водій синього авто проїде останнім, адже він повертає ліворуч, тому має пропустити мотоцикліста, який проїжджає прямо.

За пунктом 16.13 ПДР, перед поворотом ліворуч водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо.

Правильна відповідь №1

Раніше ми пропонували задачі для перевірки знань з правил дорожнього руху:

• Тест ПДР на перехресті: яка траєкторія руху дозволена
• Каверзний тест ПДР: які траєкторії дозволені водію

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, що для них означає незалежність України.

Можливість самовираження

Для багатьох громадян суверенітет держави першочергово проявляється у повсякденній змозі вільно розвиватися, говорити рідною мовою та реалізовувати творчий потенціал. Велике значення має також збереження національної пам'яті та вивчення минулого, аби нові покоління розуміли цінність власної держави. Прагнення передавати ці знання далі стає важливою місією для тих, хто бачить свій внесок у майбутнє країни.

"Це для мене можливість бути собою у цій країні. Це можливість розмовляти державною мовою, проявляти себе, наприклад, свою творчість. Я зазвичай читаю історію, мені дуже подобається цей предмет. Однак, теперішнє покоління не дуже в цьому зацікавлене", — розповіла одеситка Ганна.

Свобода вибору та тривога

Прагнення жити повноцінним життям за власними правилами залишається базовим орієнтиром для суспільства. Водночас у нинішніх реаліях це свято викликає суперечливі емоції, адже радість поєднується з постійним відчуттям загрози ворожих атак. Попри тривожну атмосферу та небезпеку, люди все одно прагнуть відчути святковий настрій та зберегти віру в краще.

"Насправді для мене це, коли ми можемо вільно робити вибір і незалежно від кого жити на повну. Коли ми маємо сили і можливості, і насправді коли ми просто живемо своїм життям, так як ми цього бажаємо. Хотілося, щоб це був більш святковий день, але, на жаль, зараз це трохи страшний день, бо ми розуміємо, що в цей день, наприклад, більша ймовірність обстрілів або ще чогось, і від цього 50 на 50 відбувається така атмосфера", — зазначила містянка Варвара.

Фундамент державного суверенітету

Частина громадян розглядає незалежність крізь призму суб'єктності на міжнародній арені та внутрішньої самостійності. Здатність держави ухвалювати власні рішення без зовнішнього тиску вважають невід'ємним правом українського народу. Більшість намагається відзначити цей день корисно, долучаючись до благодійних ініціатив або проводячи час із найріднішими.

"Для мене незалежність — це частина суверенітету, це здатність держави вирішувати проблеми всередині країни, здатність робити якісь незалежні самостійні дії у зовнішній політиці, здатність представляти себе самостійно на міжнародній арені, бути самостійною політичною силою. Це невід'ємно від нашої держави, від нашого народу. І це такий рух, який, як на мене, дуже сильно належить українському народові", — поділилася жителька Одеси Євгенія.

Європейський шлях та пам'ять

Впевненість у майбутній перемозі та належність України до європейської родини залишаються незламними орієнтирами для військових і цивільних. Проте відчуття свободи нерозривно пов'язане із сумом за тими, хто віддав життя у боротьбі за цю незалежність. Світла пам'ять про побратимів додає сил продовжувати рух уперед заради мирного майбутнього.

"Українська нація – це особливо любивий народ, європейський. І ми будемо жити, як Європа, переможемо, і перемога буде за нами", — розповів військовий Олександр.

Самостійність та родинні традиції

Суть незалежності часто зводиться до простих і зрозумілих речей — можливості самостійно відповідати за власні рішення без озирання на інші країни. У повсякденному житті це свято стає чудовою нагодою зупинитися, провести час у колі сім'ї та відчути тихий затишок. Звичайні прогулянки містом та спільний відпочинок підкреслюють цінність мирних моментів.

"Україна незалежна від інших країн, вона самостійна. Ти маєш приймати рішення сам", — зауважила містянка Лілія.

Відповіді одеситів доводять, що Незалежність — це не просто юридичний статус чи дата в календарі, а живий досвід і щоденний вибір кожного. Попри різницю в акцентах, роздумах та особистих традиціях відзначення, людей об'єднує головне: бажання вільно жити на власній землі, повага до власної історії та незламна віра у щасливе майбутнє своєї держави.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі 24 серпня провели святковий патріотичний автопробіг до Дня Незалежності України. До колони долучилися водії автомобілів, мотоциклісти та ветерани. Учасники прикрасили транспорт українською символікою та проїхали містом, вшановуючи захисників і демонструючи підтримку незалежності України.

Також Новини.LIVE писали, що у День Державного Прапора центральними вулицями Одеси пройшла хода на підтримку військовополонених, цивільних бранців та зниклих безвісти українців. Поруч із величезним синьо-жовтим стягом учасники несли 100-метровий Прапор Надії. Для багатьох людей у колоні ця акція була не просто символічною: вони роками чекають на своїх чоловіків, братів, дітей та друзів і досі не знають, де ті перебувають.

Розкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.

Джерело: The Hollywood Reporter

Двейн Джонсон виконає головну роль у новій екшн-драмі “Вільна пташка”, а також виступить її продюсером.

Режисером і сценаристом фільму стане Грег Кведар, а виробництвом займається продюсерська компанія Artists Equity, заснована Беном Аффлеком і Меттом Деймоном.

Продюсером стрічки також виступить Ґілл Неттер. Грег Кведар, відомий за фільмами “Сінг-Сінг” і “Потяг у снах”, написав фінальну версію сценарію.

Події стрічки розгортаються навколо каскадера-мотоцикліста з Лас-Вегаса, який приховує від усіх, зокрема від свого брата-механіка, діагноз деменції. Попри хворобу, він вирішує ризикнути всім заради свого останнього стрибка.

За словами продюсерів, картина досліджує людську пам’ять, роботу свідомості та важливість звернення по допомогу.

Двейн Джонсон заявив, що ця історія стала для нього особистою.

“Вільна пташка” – це справжній подарунок у багатьох сенсах. Він уособлює як священну красу життя, так і його сувору та безжальну реальність. Для мене й Грега Кведара тема цього фільму стала дуже особистою, відколи ми разом почали проходити цей непростий шлях”, – сказав актор.

Новий проєкт продовжує курс Джонсона на більш драматичні ролі. Після багатьох років зйомок у блокбастерах актор зіграв бійця змішаних єдиноборств Марка Керра у фільмі “Незламний”.

Найближчим часом також очікується вихід ігрової версії “Ваяни”, фільму “Джуманджі: Відкритий світ” і стрічки “Lizard Music”, режисером та сценаристом якої є Бенні Сафді.

• Apple TV оголосив дату прем’єри нового комедійного серіалу “Брати” за участю Меттью Макконагі та Вуді Гаррельсона. Перші два епізоди вийдуть 23 вересня, після чого нові серії показуватимуть щосереди до 4 листопада.

Запис Двейн Джонсон зіграє каскадера з деменцією у новій екшн-драмі спершу з'явиться на Букви.

Сьогодні, 10 серпня, у столиці сталася смертельна ДТП, внаслідок якої загинули 2-річна дитина та 27-річна жінка. Про це повідомляє поліція.

Відомо, що аварія сталася близько 5:50 ранку на Житомирському шосе у Святошинському районі столиці.

За даними правоохоронців, 24-річний водій автомобіля Audi не дотримався безпечної дистанції та зіткнувся з вантажівкою з причепом, яка рухалася попереду.

За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб.

Нагадаємо, що 5 липня близько першої години ночі в селищі Новий Двір на Ковельщині Волинської області водій ВАЗ зіткнувся з припаркованою автівкою, яку від удару відкинуло на проїжджу частину, де з нею зіткнувся мотоцикліст. Унаслідок ДТП 2 людей загинули, ще 6 травмовані.

Читайте також: Смертельна ДТП на Миколаївщині: кількість загиблих зросла до 12 – подробиці (оновлено)

Раніше повідомлялося, що на Львівщині п'яний водій спровокував смертельну ДТП: троє підлітків загинули на місці.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.