Тренд пошуку "оксен лісовий"

Верховна Рада України схвалила закон про професійну освіту і тепер на неї чекають фундаментальні зміни. 18 типів закладів скоротять до двох: професійних коледжів та навчальних центрів, які отримають більшу автономію та фінансову самостійність. Оновлені навчальні заклади, як заплановано, мають активно співпрацювати з бізнесом та покращувати матеріально-технічну базу, а статус здобувачів освіти буде підвищено - до студентів або курсантів з відповідними академічними правами. Міністерство змінює правила гри Звісно, без кваліфікованих працівників будівельників, зварювальників, електромонтерів, механіків чи операторів верстатів не буде відновлення країни. Не спрацює жодна інфраструктурна реформа, жоден інвестиційний проєкт, тому що просто не буде рук, які зможуть його реалізувати. І саме їх готує система професійно технічнної освіти (ПТО). закону про професійно-технічну освіту досі не було У той час як у вищій і середній освіті давно ухвалені рамкові закони, що допомагають рухати та розвивати ці сфери, закону про професійно-технічну освіту досі не було. Профтех для всіх бажаючих може стати шляхом до успіху так сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий. "Для нас дуже важливо, щоб діти усвідомлювали, що вони можуть піти шляхом вибору робітничої професії. Що вони можуть побудувати кар'єру, починаючи з профтеху", - сказав очільник МОН. Саме тому, за словами Лісового, міністерство "змінює правила гри". Скажімо, один з великих "блоків" нового закону класифікується як дуальна освіта. Йдеться про спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується у закладі освіти з педагогом, а практичне навчання - проходить на виробництві. І ціль глобальна - посилення економіки країни. Професійні коледжі почнуть працювати у формі некомерційних товариств. І це дозволить відмовитися від тарифної сітки й типового штатного розпису та вільно керувати власними надходженнями. це надасть можливість підвищити зарплати У міносвіти вважають, що це надасть можливість підвищити зарплати найкращим співробітникам закладів, передусім майстрам виробничого навчання. "І найважливіше - ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", - наголосили у відомстві. До реформи професійної освіти готувались заздалегіть. Скажімо, в минулому році міносвіти запустило експеримент "Decide: Профтех" з підтримки реформи професійної освіти в Україні. Це - швейцарсько-український проєкт "Decide". У його межах проєкт МОН отримав експертну та технічну підтримку реформи професійної освіти на національному рівні. Скажімо, передання закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність; вдосконалення нормативної бази для забезпечення ефективного впровадження реформи професійної освіти та розроблення нової моделі формування регіональних мереж закладів професійної та професійно-технічної освіти. Випробували на кількох областях Відбулося пілотування моделей співробітництва обласних державних адміністрацій, територіальних громад, закладів професійно-технічної освіти, шкіл та бізнесу задля розвитку системи кар'єрного супроводу учнів. До "пілотів" потрапили Полтавська, Одеська, Івано-Франківська, Чернігівська, Київська та Львівська області. У Швейцарії професійну освіту обирають 75% учнів У Швейцарії професійну освіту обирають 75% учнів про це каже директор програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Андреас Хубер. На реформування профтехосвіти в Україні Швейцарія виділила 2 млн франків, це понад 80 мільйонів гривень. Однак, пропозиція щодо передання закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність, що була в усіх проєктах закону, викликала застереження в Асоціації міст України. Там закликали врахувати інтереси муніципалітетів як засновників комунальних закладів професійно-технічної освіти. Мовляв, у них на це спитали дозволу. У міністерстві освіти нагадують, що схвалення закону є не лише важливим кроком у реформуванні освітньої системи, але й одним із ключових індикаторів виконання міжнародної програми Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. "Після його ухвалення в державний бюджет надійде понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС", - повідомили в МОН.

Нові шкільні підручники, які доставляють за схемою "від видавця до шкіл", прибудуть вчасно. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий під час пресконференції 21 серпня, повідомляє Освіта.UA. "Вони після того, як ми врегулювали певні нормативні обмеження, які їм заважали, встигнуть доставити всі підручники своєчасно. На це виділено окреме фінансування. Так що підручники будуть у школах. Можливо, якийсь відсоток з якихось причин не доїде вчасно, але цими причинами можуть бути виключно виклики воєнного часу", - запевнив міністр. За словами очільника МОН, минулі роки часто виникали труднощі із вчасним забезпеченням навчальних закладів через логістику. "Виникає тромб на етапі доставки підручників до обласних складів. Тобто МОН звітує, що 100 відсотків підручників доставлено. Але доставлені вони до обласних складів, а з обласних складів уже забирають школи. Далі питання вже того, як оперативно школи забирають свої підручники. Відбувається сортування, комплектується необхідний комплект для навчального закладу і школа приїздить на обласний склад забирати підручники. Вона може забрати раніше, а може не знайти транспорту і забрати пізніше. Десь область доставляє до шкіл. І далі починається хаос", - пояснив Лісовий. У 2025 році відповідальність за доставку взяло на себе міністерство, аби ліквідувати старі проблеми. "У моделі, яка цьогоріч пілотується, ми не віддаємо підручники на обласний склад. Ми доставляємо їх прямо для школи, контрактуючи для цього тих, хто виконує цю роботу для нас. І ми несемо тепер відповідальність за доставку до школи", - розповів міністр. Водночас деякі книжки продовжать надходити за попередньою системою. За словами Лісового, вже 92% таких підручників доставили на обласні склади. Проте показник доставки за новою моделлю поки що залишається низьким. В українських школах перед початком навчального року бракує половини запланованих підручників. Зокрема, жодного з передбачених 30 тис. примірників шрифтом Брайля учні так і не отримали, повідомляє "Інститут модернізації освіти". Про це розповів голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Усі нові підручники, які доставляються за новою моделлю «від видавця до школи», будуть у закладах освіти вчасно, запевнив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час пресконференції на Серпневій, коментуючи проблему доставки підручників за новою моделлю. Про це пише Рубрика, посилаючись на  Освіта.UA. За його словами, останні роки питання вчасного отримання дітьми книг було чисто […] The post Цьогоріч нові підручники доїдуть до шкіл вчасно, – Лісовий appeared first on Рубрика.

Кам’янець-Подільський кейс: міністр освіти Оксен Лісовий може втягнути себе та прем'єра Юлію Свириденко у корупційний скандал - експертЗміна урядового рішення щодо злиття двох університетів у Кам’янці-Подільському може нести серйозні корупційні наслідки.

В Україні введені в експлуатацію 33 підземні школи - ЛісовийМіністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив про реалізацію 170 проєктів на 11 мільярдів гривень, 33 з яких вже введені в експлуатацію. Він зазначив, що будівництво школи-укриття коштує 65 мільйонів гривень, тоді як укриття для 500-700 учнів - 100 мільйонів.

Про це вона сказала під час виступу на конференції "Серпнева-2025", передає РБК-Україна."Ми працюємо, повірте, це пріоритет номер один, над тим, щоб розв'язати питання заробітних плат", - сказала очільниця уряду.За її словами, питання підвищення зарплат - "це складний виклик"."З міністром фінансів і з міністром освіти ми це проговорюємо і шукаємо спільні напрацювання. І сподіваюся, що в наступному році ми побачимо позитивні зміни в цьому напрямі", - сказала Свириденко.Ще у серпні 2024 року очільник МОН Оксен Лісовий заявляв, що очікувати на підвищення зарплат учителям не варто. "Ми розуміємо, що означає гідний рівень зарплати, у тому числі й щоб спонукати вчителя до саморозвитку та професійного зростання. Але на сьогодні маємо критичну ситуацію в бюджеті, вона надто складна", - казав чиновник.У липні 2025 року голова комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак казав, що в школах критично бракує молодих фахівців, однак країна в умовах повномасштабної війни не може дозволити собі збільшення зарплат учителям.

Лісовий про програму "Захист України" для школярів: планується ширше залучення ветеранівМіністр освіти й науки Оксен Лісовий повідомив про аналіз програми "Захист України" для 10-11 класів. Планується ширше залучення ветеранів до викладання та зміни в переліку обладнання.

Починаючи з нового навчального року, тобто з 1 вересня 2025 року, харчування у школах для учнів 5-11 класів на прифронтових територіях буде безплатним. Про це в ефірі телемарафону розповів міністр освіти й науки України Оксен Лісовий, пише «Бабель». Він зазначив, що з держбюджету місцевим бюджетам виділять приблизно 800 мільйонів гривень на забезпечення безоплатним харчуванням учнів... Запис Для учнів 5-11 класів на прифронтових територіях шкільне харчування стане безплатним з 1 вересня спершу з'явиться на Громадське радіо.

З вересня учні 5-11 класів тих шкіл, що на прифронтових територіях будуть безкоштовного харчуватися. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий в ефірі телемарафону “Єдині новини”. “Зараз переходимо до другого етапу, харчування 5-11 класів на прифронтових територіях. Таким чином, там харчуватимуться діти, які навчаються в очному форматі з 1 по 11 клас”, – […] The post Учні прифронтових шкіл зможуть безкоштовно харчуватися: у Міносвіти розкрили деталі appeared first on Прямий.

Область проінспектували прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністри освіти і науки Оксен Лісовий та охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Таке рішення прийнято Кабінетом Міністрів України, повідомив тепер вже колишній посадовець у себе на фейсбуці ввечері 8 серпня 2025 року."Сьогодні святкують вороги. Але друзі - не сумуйте!", - зазначив Винницький.За його словами, за його звільненням з посади стоїть ректорське лобі, що опиралося впровадженим ним реформам."Здається саме цей наголос на прозорість і відвертість у спілкуванні найбільше роздратував тих "активних" депутатів і депутаток, які наполегливо вимагали моєї відставки. От і цей день настав. День підзвітності народним обранцям. Саме так працює демократія", - пояснив Винницький.Прізвищ цих "депутатів і депутаток" він називати не став, однак зазначив їхній зв'язок з ректорським середовищем."Це рішення було політичним: потрібно зберегти курс реформ, який очолює Оксен Лісовий, і який дуже не подобається деяким депутатам, а особливо ректорам (колишнім і теперішнім), які "дякують" цим депутатам і депутаткам за їх політичні послуги (пора нарешті публічно говорити те, що загальновідомо у вузьких колах)",  - пояснив Винницький.Тобто Лісовий та його команда лишаються на чолі МОН, але Винницькому довелося піти.Хто з депутатів був проти Винницького17 липня під час консультацій у парламенті щодо формування уряду Юлії Свириденко серед інших обговорювалося й питання перепризначення міністра освіти і науки Лісового. Народна депутатка від "Слуги Народу" Юлія Гришина тоді заявила, що воно - питання щодо Лісового - викликало "найактивнішу дискусію".Зокрема, парламентарії наполягали на зміні підходів до скорочення мережі ВНЗ, за яке відповідав Винницький.Як сказала тоді Гришина, вже в складі уряду Свириденко командою Лісового "будуть переглянуті питання і певні рішення у сфері вищої освіти, буде припинено одноосібне розв'язання питань без заздалегідь визначених критеріїв про обʼєднання університетів".Також вона повідомила, що піднімала питання про перегляд політики щодо нібито порушення прав здобувачів освіти – аспірантів та необхідності розробки стратегій підтримки системи освіти в прифронтових регіонах.Винницький, як відомо, також боровся з різким збільшенням вишами кількості аспірантів - чоловіків призовного віку, яке стало фіксуватися від початку повномасштабного вторгнення, адже ті мають відстрочку від мобілізації.Що вдалося Винницькому. Його власна оцінкаЗа його словами, на посаді заступника міністра освіти і науки він прагнув "дати студентам більше можливостей для навчання, університетам – інструменти для сталого розвитку, а державі – сучасну, конкурентоспроможну систему підготовки фахівців, передусім в ЄС".1. Державні гранти на навчання"Уперше в Україні запроваджено інноваційну систему співфінансування вищої освіти, яка дозволила відійти від традиційної моделі "бюджет або контракт". Здобувачі, які показали високі результати НМТ, можуть отримати державний грант і вступити на бажану програму на контрактній формі.Важлива особливість — кошти надходять університетам у спеціальний фонд, а не до загального фонду, що підсилює фінансову автономію університетів. Це створює додаткові ресурси для розвитку інфраструктури, науки та освітніх програм, і найважливіше - підвищення реальних доходів викладачів".2. Цифровізація вступу та фінансування"При вступі оновлено алгоритм у ЄДЕБО (дякую державному підприємству "Інфоресурс" і особисто Віталію Носку). Це дозволяє швидко і прозоро розміщувати місця для вступників у всіх університетах — державних, комунальних та приватних, і на бюджет, і на контракт.Усі етапи отримання грантів реалізовано через застосунок "Дія". У 2024 році понад 13 тисяч студентів-контрактників отримали гроші на оплату навчання — без довідок, черг і бюрократії. Цьогоріч прогнозуємо 30 тисяч таких отримувачів. Розмір гранту залежить від результатів НМТ та обраної спеціальності. Кошти автоматично перераховуються закладу вищої освіти".3. Спеціальні гранти для дітей ветеранів4. Перезапуск формульного фінансування, яку колись вперше запускав Єгор Стадний."Відновлено розподіл коштів між університетами за прозорою формулою:80% – базова підтримка кадрового потенціалу;20% – за результатами роботи за п’ятьма критеріями: контингент, наукова діяльність, міжнародна співпраця, працевлаштування випускників та регіональний коефіцієнт.Це дозволило відв’язати зарплати викладачів від кількості студентів і мотивувати заклади працювати на результат".5. Індивідуальні освітні траєкторії6. Модернізація мережі закладів вищої освіти.7. Міжнародна інтеграція через Twinning Ukraine та інші проєкти. Понад 100 українських університетів уже співпрацюють із закладами Великої Британії та ЄС. "І ще міжнародна академічна мобільність - особливо до країн ЄС", - підсумував Винницький й пообіцяв надалі лишатися в освіті, позаяк поєднував працю у МОН з викладанням у Києво-Могилянській академії та Українському католицькому університеті.

Підвищення заробітних плат для вчителів найближчим часом в Україні не планується. Хоча освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у державному секторі, уряд не має змоги збільшити виплати через обмежені ресурси бюджету в умовах війни. Про це заявив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, передає Укрінформ. За його словами, в школах спостерігається гостра нестача кваліфікованих кадрів, особливо вчителів природничих дисциплін: фізики, хімії, біології. Водночас головною проблемою нардеп вважає відсутність молодих фахівців у професії. "Найгостріше питання навіть не в нестачі вчителів. Майже не приходять молоді педагоги. А причина дуже проста - низька заробітна плата", - пояснив Бабак. Згідно із законами "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту", мінімальна заробітна плата вчителя повинна бути не меншою за три розміри мінімальної зарплати. У 2025 році це дорівнює 24 тис. грн, оскільки "мінімалка" встановлена на рівні 8 тис. грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд підвищив вчителям щомісячну доплату Проте на практиці цю норму щоразу відкладають під час ухвалення державного бюджету. Як підкреслив Бабак, причина - критичне навантаження на фінанси держави. "Це банальна, але об'єктивна причина: бюджет не витримує таких витрат, особливо в умовах війни", - зазначив голова комітету. Якщо ситуація не зміниться, попереджає нардеп, мотивація молодих людей йти вчителювати залишатиметься на критично низькому рівні. А отже, кадрова криза в освіті лише поглиблюватиметься. Освітяни загальноосвітніх шкіл мають право на щомісячну доплату. У період з 1 січня до 1 вересня 2025 року вона становить не менше 1300 грн до оподаткування (приблизно 1000 грн на руки). З вересня розмір доплати зросте до 2600 грн (приблизно 2000 грн). Конкретна сума залежить від тижневого навантаження, яке визначається згідно зі статтею "Про повну загальну середню освіту". Формула розрахунку виглядає так: 1300 / 18 × кількість годин на тиждень Попри складну ситуацію у державних школах, вчителі деяких предметів все ж можуть знайти високооплачувану роботу. Найбільший попит фіксується на викладачів англійської мови - на платформах з працевлаштування доступні сотні вакансій, де оклад перевищує 40 тис. грн. Такі пропозиції, як правило, надходять від приватних шкіл або освітніх компаній. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий раніше повідомляв, що у 2026 році сума доплат може бути збільшена на 1 тис. грн із січня, ще на 2 тис. грн із вересня. Проте для цього держава має знайти додаткові 40 млрд грн.

Із початком нового навчального року учні 4-11 класів вивчатимуть основи енергоефективності. Вони дізнаватимуться, як раціонально використовувати ресурси, зменшувати споживання енергії та дбати про довкілля. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, наголосивши на важливості теми для громадян країни, енергосистема якої постійно зазнає ударів внаслідок російської агресії. Оновлена програма інтегрована в уже наявні курси, зокрема: "Пізнаємо природу", STEM, "Довкілля", "Технології" та "Природничі науки". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нові ліцеї, вільний вибір предметів і пансіони: що чекає школярів у 2027 році За його словами, це дозволить уникнути додаткового навантаження на учнів і зробить навчання практичнішим. У межах проєкту LEARN вже пройшли навчання понад 2 200 педагогів. Також були створені спеціальні посібники для школярів і запущені безкоштовні онлайн-курси для вчителів. Міністерство освіти і науки України затвердило оновлену Типову освітню програму для старшої школи (10-12 класи). Документ є ключовим для впровадження реформи профільного навчання, яка передбачає більшу індивідуалізацію освітньої траєкторії учнів. Учні зможуть обирати профіль за інтересами - математичний, гуманітарний, STEM тощо. Від цього залежатиме перелік основних предметів. Програма дозволяє вивчати спеціалізовані курси в межах обраного напряму (наприклад, комбінаторний аналіз для математичного профілю).

17 липня Верховна Рада України погодила оновлений склад Кабінету Міністрів. Очільницею уряду стала Юлія Свириденко, яка до цього була першою віцепрем'єркою. Повний текст новини

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukraine Recovery Conference у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rada.gov.ua У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gettyimages За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з facebook-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Dragon Asset Management.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mepr.gov.ua Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ICSID та ICC. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: facebook.com/taras.kachka Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mof.gov Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: suspilne.media Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Оксен Лісовий продовжить працювати на посаді міністра освіти науки в уряді Юлії Свириденко

17 липня Верховна Рада проголосувала за оновлений склад Кабміну. Прем’єр-міністеркою обрали Юлію Свириденко, яка до цього очолювала Мінекономіки та була першою віцепрем’єр-міністеркою. Про це стало відомо з ютуб-трансляції нардепа Ярослава Железняка. Денис Шмигаль став міністром оборони. Він заявив, що планує збільшити частку української зброї на фронті до 40-50% та налагодити ефективну роботу Міністерства оборони. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Першим віцепрем’єром призначили Михайла Федорова, який також залишається міністром цифрової трансформації. Напередодні свого призначення Федоров розповів про пріоритетні напрями. Одним з них буде фокус на обороні, а саме масштабуванні виробництва дронів та інших deftech-проєктів у співпраці з новим міністром оборони. Водночас очільник Мінцифри анонсував реформу Міносвіти, реформу вищої освіти. Паралельно продовжиться робота над проєктами «Дія» та «Мрія», запуском 5G. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Додатково Рада підтримала в першому читанні пакет законопроєктів, які вводять пільгові податки для компаній, що працюють у Defence City. З остаточного варіанту прибрали норму, яка знімала кримінальну відповідальність із виробників зброї за зриви держзамовлень, якщо це не шкодить армії, людям або довкіллю. Оновлення. 17 липня, вже після призначення, перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров більш детально розповів про пріоритети роботи на новій посаді, зокрема в оборонній сфері і IT. Так, в оборонному секторі фокус буде на масштабуванні вже існуючих ініціатив, як-то «Армія дронів.Бонус», розвиток технологій РЕБ, БпЛА, НРК, боєприпасів, впровадження ШІ на полі бою, особливо для боротьби з «шахедами». За словами Федорова, в оборонному кластері Brave1 на сьогодні понад 1500 компаній, які працюють за цими напрямами. «Топзавдання від Президента — ще більше пришвидшитись у розвитку технологій та інновацій в оборонці, щоб посилити поле бою. З новим міністром оборони масштабуватимемо наш досвід та зусилля», — каже Федоров. У сфері ІТ перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації анонсував новий етап розвитку «Дії» із перетворення її на ШІ-асистента, а також запуск еАкцизу, еНотаріату, медичного кабінету, онлайн-послуг для ветеранів, автоматизації ухвалення рішень на основі даних. Окрім цього, з’явиться можливість скласти на права онлайн. «Ключове завдання зараз — надати всім урядовцям якісні дані в режимі реального часу, які повинні стати основою для ухвалення ефективних рішень. Саме тому найближчим часом запустимо єдиний продукт для всього уряду — дашборд з усіх ключових даних життя держави», — прокоментував Федоров. Що ще змінилося в Уряді Віцепремʼєром з відновлення України та міністром розвитку громад та територій став Олексій Кулеба. А віцепремʼєром з питань євроінтеграції обрали Тараса Качку. Мінекономіки об’єднали з Міністерством аграрної політики та Міністерством екології. Його очолить Олексій Соболєв. Міністерство енергетики замість Германа Галущенка очолить Світлана Гинчук. А міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України став Денис Улютін. Зберегли посади міністр освіти Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко, очільник МЗС Ігор Клименко, міністр спорту Матвій Бідний, очільниця мінветеранів Наталія Калмикова та міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів. За відповідне рішення проголосували 253 народних депутати. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram, зазначивши, які фракції підтримали оновлений уряд. До складу нового Кабміну увійшли: ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада призначила Свириденко прем'єр-міністеркою Михайло Федоров - перший віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації; Олексій Кулеба - віцепрем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку інфраструктури та територій; Тарас Качка - віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Матвій Бідний - міністр молоді та спорту; Герман Галущенко - міністр юстиції; Світлана Гринчук - міністр енергетики; Наталія Калмикова - міністр у справах ветеранів; Ігор Клименко - міністр внутрішніх справ; Оксен Лісовий - міністр освіти і науки; Віктор Ляшко - міністр охорони здоров'я; Сергій Марченко - міністр фінансів; Олексій Соболєв - міністр економіки, довкілля та сільського господарства; Денис Улютін - міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України. Розподіл голосів за призначення нового уряду: "Слуга народу" - 194, "За майбутнє" - 13, "Довіра" - 15, "Відновлення України" - 10, Позафракційні - 7, "За життя та мир" - 13, "Голос" - 1, "Європейська солідарність", "Батьківщина" - 0 "Ось нова коаліція - хто голосував за новий-старий склад уряду", - прокоментував голосування Железняк. Сьогодні Юлію Свириденко офіційно обрали новою очільницею уряду. Верховна Рада підтримала її кандидатуру на посаду премʼєр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати. Найбільшу підтримку Свириденко отримала від фракції "Слуга народу", де "за" висловилися 201 парламентар.

Верховна Рада підтримала 253 голосами призначення 13 нових міністрів в Кабінет міністрів України. Джерело: Українська правда Деталі: Рада погодила такі призначення: Михайло Федоров - перший віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації; Олексій Кулеба - віцепрем'єр-міністром з відновлення, міністр розвитку громад і територій; Тарас Качка - віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції; Матвій Бідний - міністр молоді і спорту; Герман Галущенко - міністр юстиції; Світлана Гринчук - міністерка енергетики; Наталія Калмикова - міністерка у справах ветеранів; Ігор Клименко - міністр внутрішніх справ; Оксен Лісовий - міністр освіти та науки; Віктор Ляшко - міністр охорони здоров'я; Сергій Марченко - міністр фінансів; Олексій Соболєв - міністр економіки, екології та сільського господарства; Деніс Улютін - міністр соціальної політики, сімʼї та єдності.

З вересня 2025 року в Україні запровадять удвічі більшу щомісячну доплату для педагогів загальної середньої освіти. Сума зросте до 2600 грн, і вона буде гарантованою для всіх шкільних працівників, незалежно від навантаження, посади чи регіону. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків під час візиту на Тернопільщину, передає "Суспільне". За його словами, доплату отримають орієнтовно 400 тис. освітян. Доплата охоплює вчителів будь-якого предмета, директорів, заступників, педагогів, які працюють на повну чи часткову ставку. Розмір не залежить від результатів роботи, рейтингу, місця працевлаштування або регіону - її отримають освітяни як у прифронтових, так і в тилових школах. Виплата є фіксованою і не входить до системи преміювання. У МОН підкреслили, що кошти на фінансування цієї підтримки були закладені ще у 2024 році. З державного бюджету на це виділили 12 млрд грн. Мета нововведення - зменшити тиск на вчителів у складних умовах воєнного часу. За словами Сташківа, з січня 2025 року вже виплачувалась доплата у 1300 грн, а з 1 вересня ця сума збільшується до 2600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З 2025 року вчителі щомісяця отримуватимуть доплату у розмірі тисячі гривень "Це така невелика, але стабільна підтримка, яка є для кожного вчителя в Україні. Незалежно від того, чи це повна ставка, чи часткова. І немає значення, де саме працює вчитель - на лінії фронту, в окупованому регіоні чи в тилу", - зазначив посадовець. Сташків додав, що мова йде про всіх педагогічних працівників у школах. "Це і вчителі, і директори, і заступники директорів, усі, хто працює в закладах загальної середньої освіти", - уточнив він. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що підвищення заробітних плат для вчителів можливе лише за умови наявності додаткових коштів у державному бюджеті. За словами міністра, цьогоріч уряду вже вдалося виділити 12 млрд грн на збільшення зарплат освітянам, що стало першим кроком на шляху до ширшого реформування фінансування галузі.