Тренд пошуку "Су-35"

Росія переважає Україну за кількістю людей, танків, артилерії та ракет. Проте в галузі безпілотників співвідношення сил інакше. Обидві країни розбудовують її просто під час повномасштабної війни, швидко адаптуючи технології й тактику. Для України дрони стали ключовим інструментом компенсації переваги ворога.
Особлива роль належить морським дронам. Концепція з’явилася ще за Першої світової війни в Німеччині, але та спроба провалилася. Україна стала першою державою, яка успішно застосувала їх у бою.
Завдяки безпілотникам Magura (підрозділ Group 13 ГУР МО) і Sea Baby (СБУ) Україна суттєво обмежила спроможності російського Чорноморського флоту й знищила низку ворожих кораблів — без залучення власного флоту. Відтоді номенклатура морських дронів значно розширилася, а сама галузь докорінно змінилася.
DOU з’ясував, як працює ринок морських дронів, з чим тут борються та чи здатні безпілотники замінити традиційні кораблі. Також ми поспілкувалися з компаніями-членами Асоціації морських дронів і дізналися, чим живе закрите комʼюніті.
Дрон 3-ПАК / Фото компанії Noah X
Роль морських дронів у війні в 2026 році
Часто в медіа можна побачити тезу, що «країна без флоту знищила чорноморський флот», однак це неправда. Україна має флот, хоча він на початку російського вторгнення значно поступався у можливостях ворожому.
Cтарший інструктор «Повернись живим» Костянтин Миргородський наголошує, що несправедливо також вважати, що морські дрони в Україні з’явилися лише після 24 лютого 2022 року.
«Концепція малих і безпілотних платформ з’явилася в Україні ще до повномасштабної війни. Після 2014 року обговорювалась ідея переходу від великих кораблів до великої кількості малих, швидких і багатоцільових платформ.
Проте тоді технологічно не вистачало можливостей для стабільного дистанційного управління такими системами на великих відстанях. Розвиток супутникового зв’язку значно змінив цю ситуацію. У результаті те, що раніше було концепцією, стало реальною бойовою спроможністю», — каже Миргородський.
29 жовтня 2022 року морський дрон зайшов у Севастопольську бухту. Це був одноразовий борт-камікадзе, який мав одну ціль — знищувати ворожі кораблі. Відтоді спектр завдань став ширшим, і концепція змінилася. Тож яке зараз місце посідають морські дрони у російсько-українській війні?
Дістати військові кораблі морським дроном стало складніше, бо ворог ховає їх у російських портах на Чорному морі. Водночас під час операції «МоЛоЧКа» цього літа, коли Сили безпілотних систем почали завдавати систематичних ударів по російських суднах в Азовському і Чорному морях, в хід пішли повітряні безпілотники. Станом на 22 серпня 2026 року дрони підрозділів СБС уразили 246 російських суден. Чи використовували морські дрони як носіїв платформ, — невідомо.
Одне з останніх великих уражень російських кораблів за допомогою морського дрона відбулося торік у грудні. Тоді у Севастопольській бухті таким безпілотником вдалося уразити підводний човен класу 636 «Варшавянка», який використовували для пуску крилатих ракет «Калібр».
В Асоціації морських дронів кажуть, що робота в акваторії триває постійно і полягає не лише в ураженнях. За допомогою безпілотних катерів ведуть патрулювання, спостереження і бойову роботу. І не завжди про цю роботу говорять публічно..
Нині на ринку є близько 25 компаній, що входять до Асоціації морських дронів. Вони виготовляють безпілотники різних типів: морські, річкові, підводні, а також супутні компоненти.
«На ринку представлені різні розробки, але ми не можемо сказати, що він переповнений або перенасичений», — коментують в Асоціації.
Зміна ролі морського дрона у війні змушує розробників змінювати підходи і втілювати нові рішення. І найперша зміна, що відбулася у сфері виробництва морських дронів: одноразові борти поступово відходять у минуле.
Дрон MAGURA / Фото UFORCE
Від дронів-камікадзе до багатофункціональних платформ
Розробники морських дронів констатують, що галузь поступово зміщується в бік багатофункціональних і модульних платформ. Якщо раніше йшлося про борт виключно як камікадзе, то тепер він може виступати носієм іншого озброєння, ретранслятором, платформою для систем радіоелектронної боротьби чи протиповітряної оборони.
У компанії UFORCE, яка є розробником одного з найпопулярніших морських дронів Magura, на власному прикладі пояснюють, як зараз змінюється концепція безпілотника.
«Magura V7 є прикладом цього переходу: та сама платформа може бути ударною, нести засоби ППО, працювати як „матка“, що запускає повітряні дрони для удару вглиб берега, виконувати логістику чи мінну війну. Ми свідомо будуємо платформу як конструктор, а не як виріб», — каже представник компанії.
Результат красномовний: у травні 2025 року дрони Magura V7 збили два російські винищувачі Су-30 над Чорним морем. Безпілотники запустили ракети AIM-9 й успішно уразили літаки.
У найближчому майбутньому морські безпілотники мають стати платформами, які можна швидко адаптувати під конкретне завдання. Так зокрема вважає Андрій, СЕО компанії Noah X, яка є розробником морських дронів «Гарпун», «Баклан», «Карась», «Варвар» і «3-ПАК». Усі ці системи є багатофункціональними.
Дрон «Гарпун» компанії Noah X
Прикладом багатофункціональності морського дрона є й система Barracuda, розроблена Військово-морськими силами ЗСУ. Безпілотник може запускати некеровані ракети, а ще обладнаний як платформа для запуску FPV-дронів
Такий підхід дозволяє робити морські дрони більш економічними, адже борти перестають бути одноразовими — після відпрацювання по цілі ракетами й ударними дронами, морський безпілотник повертається і може бути використаний знов. Поновлювати запас ракет та FPV дешевше.
Адаптація бортів та можливості виконувати різні типи завдань одним і тим же бортом зараз є пріоритетним напрямом. В Асоціації морських дронів розповідають, що тепер це базова вимога до виробників, хоча раніше було лише конкурентною перевагою.
«Тепер це характеристика, яка по дефолту має бути закладена в кожен проєкт. І навіть якщо за умовами контракту виробник, скажімо, постачає МБпС-носій FPV-дронів, у військових має бути можливість, умовно кажучи, зняти бокси із FPV і встановити перехоплювачі, або інші модулі корисного навантаження», — кажуть в Асоціації.
Старший інструктор-водолаз фонду «Повернись живим» Костянтин Миргородський перелічує ключові напрямки застосування морських дронів:
ударні місії;розвідка і спостереження;мінування;протимінна боротьба;ППО та перехоплення повітряних цілей;логістика;евакуація;вогнева підтримка;транспортування інших безпілотних платформ.
Зараз морська система не може виконувати тільки одне завдання з цього переліку, бо це просто невигідно.
Окремої уваги варта взаємодія морських безпілотних систем із іншими платформами у ролі носія. У цьому контексті прикладом є десантування НРК за допомогою морського дрона, яке здійснили бійці 123-ї бригади ТРО у липні цього року.
Інтеграція морських безпілотників із іншими системами може дати перевагу. Наприклад, можна збільшити радіус ураження цілей FPV-дронами чи іншими ударними бортами.
Проте модульність не означає, що один безпілотний катер має бути універсальним рішенням для всіх типів місій. Створити борт, який може виконати будь-яке завдання, не так і просто. Тому виробники здебільшого обирають певний спектр місій, для яких їхня система підійде.
Наприклад, для проєкту «Дельфін», розробника однойменного дрона, пріоритетним напрямком стало створення рубежу протиповітряної оборони в морі саме завдяки інтеграції борта з іншими системами.
«„Дельфін“ спроєктований так, щоб нести на борту як спеціалізовані дрони-перехоплювачі, так і важке вогневе оснащення. Зараз ми створюємо мобільний рубіж ППО прямо в морі, щоб позбавити противника переваги в повітрі над акваторією», — каже «Томас», представник проєкту.
Морський дрон «Дельфін» / Фото надане DOU
Локалізація, спуск дронів і розробка підводних бортів. Виклики галузі
Значну частину потрібних для виробництва деталей, як і з БПЛА, доводиться купувати в інших країнах, насамперед у Китаї.
Проте за останні роки, як відзначають в Асоціації морських дронів, вдається збільшувати частку локалізації компонентів у безпілотниках.
«Гарний приклад — морська стабілізована камера з тепловізійним сенсором. 95% всіх морських безпілотних систем застосовують одну й ту саму камеру виробництва компанії Teledyne FLIR. Її ціна від $22 000 до $35 000, в залежності від модифікації. Альтернатив їй не було, але в нас були запити на камери з дещо іншими технічними характеристиками. У результаті ми вже маємо щонайменше три компанії які роблять „український флір“. Дві з них уже готові продавати своє рішення іншим учасниками ринку. Різниця в ціні — в три рази», — кажуть в Асоціації.
У компанії Noah X звертають увагу на ще один виклик: процес спуску платформ на воду. Зараз дрон на воду спускають люди. Місця спуску морських дронів можуть стати ціллю для ворога.
«Ми працюємо над рішенням, за якого людина не повинна брати участь безпосередньо у спуску апарата: це мають робити роботизовані системи. Для нас це логічне продовження», — каже Андрій, СЕО компанії.
Морський дрон від Noah X / Фото надане DOU
Костянтин Миргородський з «Повернись живим» звертає увагу на ще один виклик — розробку підводного дрона. З переваг: він може довше залишатися непомітним. Але сконструювати його нелегко, адже є труднощі з навігацією й керуванням.
«Вода не пропускає радіохвилі, тож передачу даних доводиться робити пакетами в режимі, коли дрон спливає на поверхню. Для орієнтації під водою використовують складні інерційні системи та доплерівські датчики швидкості, а для пошуку цілей — сонари. Дронам надається можливість автономної роботи через неможливість прямого звʼязку з оператором. Все це набагато складніше, ніж у надводних безпілотних катерах, стійкий звʼязок із якими можна мати за допомогою терміналів Starlink», — пояснює Миргородський.
Інерційні системи, зокрема, використовують підводні дрони «Толока» та «Марічка». Про бойове застосування цих безпілотників інформації вкрай мало. Однак у Defence Express припускають, що саме дроном СБУ атакувала Кримський міст у червні минулого року.
Штучний інтелект у морських дронах
Штучний інтелект допомагає автоматизувати частину функцій оператора та дає змогу бортам виконувати окремі завдання навіть за нестабільного зв’язку. Проте такі зміни у дронах не означають, що вони вже можуть самостійно виконувати завдання.
У компанії STRUG, що виробляє багатофункціональні дрони STRUG 404, STRUG 505, STRUG 615 і STRUG CAT 820, певні, що така еволюція можлива. Проте процеси в цьому керунку відбуваються повільніше, ніж у сфері безпілотних літальних апаратів.
«Казати, що ШІ здатен повністю виконувати місію, ще зарано. Це справа найближчого майбутнього. У безпілотних катерах ця еволюція відстає від повітряних дронів просто через меншу кількість бойових вильотів, на яких обкатуються нові рішення», — зазначає Олександр, співзасновник компанії.
Морський дрон компанії STRUG / Фото надане DOU
Зараз автономність дронів не є недосяжною. Однак, як наголошують розробники, за критичні рішення під час операцій відповідатиме людина.
Ще один напрям розвитку — координація кількох автономних бортів. У цьому впевнені в компанії-виробнику дрона «Олег», яку заснували колишні військовослужбовці. Компанія небагато розповідає про свої кейси, але відомо, що команда працює над проєктом безпілотного комплексу «Олег». Представник компанії каже, що взаємодія бортів є наступним етапом розвитку морських безпілотників.
«Наступний крок, над яким ми вже зараз працюємо, — це групова робота, рій. Це коли кілька бортів ідуть разом, самі обмінюються даними через mesh, розподіляють цілі й перегруповуються, якщо один із бортів збили», — каже представник компанії.
Морський дрон «Олег» / Фото надане DOU
Окремі елементи такої автономності вже використовують у бойових сценаріях. «Томас», представник проєкту «Дельфін», навів приклад застосування ШІ на борту: система забезпечує автоматичне захоплення та розпізнавання цілей, а також розрахунок траєкторії для їхнього ураження.
«У роботі з 412 бригадою Nemesis був створений світовий прецедент. Із нашого БЕК „Дельфін“ запустили дрон-перехоплювач, який успішно збив ударний шахед над морем. Окрім шахеда, за допомогою перехоплювачів з „Дельфіна“ ми вже ліквідували десятки ворожих розвідувальних БПЛА: Zala, Orlan, Supercam. Ми знищуємо їх ще на підльоті, не підпускаючи до нашого узбережжя», — розповів «Томас».
В Асоціації морських дронів уточнили, що епізод, про який розповів «Томас», стався у квітні 2026 року. Морський дрон «Дельфін» є єдиним, який має підтверджене ураження шахеда. Хоча Асоціація прогнозує, що в найближчій перспективі такі відпрацювання будуть звичними.
У компанії UFORCE вважають, що штучний інтелект у перспективі також допоможе протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, щоб навіть попри спроби заглушити зв’язок борт виконував свої завдання.
«Справжня цінність ШІ в морі не в тому, щоб прибрати людину, а в тому, щоб стиснути час циклу й вижити в середовищі глушіння», — каже представник компанії.
Інтерес іноземних компаній до морських дронів
За останні кілька років Україна стала важливим гравцем на ринку оборонних технологій. Хоча про продаж зброї зараз майже не йдеться. Українська армія здобуває його у реальній війні, тому тут необхідно діяти швидко. Створити рішення, випробувати, отримати фідбек, внести зміни і знову випробувати. Андрій, СЕО компанії Noah X, вважає, що саме цей досвід є вкрай цінним для багатьох закордонних компаній.
Як приклад Андрій наводить роботу над платформою «Гарпун», яка у першій модифікації мала швидкість 15 кілометрів на годину. Після випробувань і навіть успішного ураження цілей військові сказали, що такої швидкості вже недостатньо. Тому в наступній версії швидкість «Гарпуна» зросла до 35 кілометрів.
«Але річ не лише у швидкості. Від відносно простого управління ми перейшли до значно складнішої архітектури, яка створює основу для подальшого впровадження елементів штучного інтелекту, групової роботи кількох платформ, більш гнучкого використання різних каналів зв’язку та розвитку функцій автономної навігації й донаведення. Тобто змінюється вже не окрема характеристика, а сама логіка платформи та її можливостей», — каже Андрій.
Україна зараз на етапі, коли не копіює наявні закордонні рішення, а створює власні й одразу втілює їх на полі бою. Виробник дрона «Олег» вважає, що саме це найбільше цікавить закордонних виробників.
«Іноземні компанії звикли проєктувати все роками за підручниками й тестувати в ідеальних умовах. А коли приходять до нас, їх цікавить не просто залізо, а перш за все софт, алгоритми, стійкість зв’язку і реальна тактика застосування в реальних умовах», — зазначає представник компанії.
У компанії STRUG зауважують, що обмежений доступ до іноземного ринку може створювати й ризики: українські виробники втрачають частину потенційних можливостей, а іноземні компанії можуть самостійно розвивати або копіювати рішення, які Україна вже випробувала на практиці.
«Проте робота не заблокована повністю — точкові колаборації з іноземними виробниками відбуваються, мережа контактів розширюється, і цей потенціал накопичується на майбутнє», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Зокрема, STRUG разом із американською компанією PowerUs провели спільні випробування кінетичного дрона-перехоплювача Guardian із борта платформи українського виробництва.
Перехоплювач Guardian-1 / Фото PowerUs
В Асоціації морських дронів кажуть, що ринок чекає на розвиток експорту, проте аби це відбулося, українські рішення мають пройти певний шлях: впровадження стандартів STANAG, розбудову інфраструктури для обслуговування засобів та навчання людей.
Рій дронів замість флоту
Зважаючи на успіхи безпілотників, постає питання: чи має сенс класичний військовий флот? Чи варто вкладатися в будівництво величезних дорогих кораблів, кожен із яких можуть знищити відносно дешеві дрони?
Тому ми поцікавилися у виробників морських дронів, яким вони бачать майбутнє безпілотних систем у військовому флоті.
У компанії-виробнику дрона «Олег» вважають, що великі кораблі у контексті бойових операцій уже втрачають свій сенс через появу безпілотних катерів. Однак це не означає, що вони зникнуть із флоту, просто матимуть іншу роль.
«Великі кораблі залишаться, але вони відсунуться далі в тил і стануть пунктами управління, плавучими базами й центрами логістики, а також інтегруються з безпілотною складовою. А всю брудну, небезпечну й ризиковану роботу на передньому краю — розвідку, штурмові операції та мінування — остаточно заберуть на себе автономні системи», — вважає представник компанії.
У компанії STRUG звертають особливу увагу на роль кораблів у логістиці: для переміщення людей і техніки, зокрема для десантних операцій, альтернатив немає. Безпілотні катери не можуть перейняти цю роль на себе, принаймні поки що. Тому пілотований флот залишається важливим компонентом, але він змушений враховувати виклики, створені дронами.
«У далекій перспективі можна уявити масові ударні операції й операції контролю, що виконуються безпілотно, а також якісно новий рівень розвідки й ситуаційної обізнаності на морі завдяки датчикам, радарам і засобам виявлення. Але флот у будь-якому разі продовжуватиме існувати, просто буде змушений підлаштовуватись під нові ризики, які створюють безпілотні катери», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Mорська платформа STRUG
Андрій, СЕО Noah X, також вважає, що кораблі залишатимуться у флоті, проте його структура буде повністю змінена через морські дрони.
«Один великий корабель — це одна дуже дорога і помітна ціль. А десятки або сотні безпілотних систем можуть бути розосереджені на великій території, виконувати різні завдання та швидко замінюватися. Тому я бачу флот майбутнього як комбінацію традиційних кораблів, підводних сил, авіації та великої кількості автономних безпілотних систем», — каже Андрій.
У компанії UFORCE вважають, що у флоті майбутнього і кораблі, і дрони, матимуть свої ролі. Проте класичне уявлення про флот було зламане, коли Україна бортами вартістю кількасот тисяч виводить з ладу корабель, збудувати який коштує мільярд.
«Майбутнє — це суміш high/low: пілотовані кораблі для присутності, витривалості й управління, безпілотні — для стримування, удару, розвідки й виснаження. Великий корабель стає мобільною базою-вузлом для безпілотних систем, а не самостійним ударним засобом. Модель змінюється не тому, що дрони замінять кораблі, а тому, що організуючим принципом флоту стає швидкість адаптації», — коментує представник компанії.
Дрон MAGURA компанії UFORCE / Фото ГУР МО
Водночас Костянтин Миргородський із «Повернись живим» наголошує, що в майбутньому класичний флот може працювати в поєднанні з безпілотними засобами для операцій, наприклад, в океанах. Станом на зараз морські безпілотники добре працюють у відносно невеликих морських акваторіях. Однак якщо розглядати операції в океанах, то поки що складно забезпечити необхідну автономність бортів. У цьому випадку можуть допомогти класичні кораблі, які можуть бути носіями морських дронів.
Зараз морські безпілотні системи не можуть перейняти всю роботу крейсерів, есмінців чи фрегатів. Проте потрібно не тільки інтегровувати морські дрони у сучасний флот, а й враховувати виклики, які вони створюють. І зменшувати загрози для людей.

Корпорація «Тактическое ракетное вооружение» (КТРВ) — центральна ланка російського повітряного терору: на її підприємствах виробляють більшість високоточного ракетного озброєння повітряного базування, яким РФ б’є по цивільній та критичній інфраструктурі України. До номенклатури належать крилаті Х-101, надзвукові протикорабельні Х-22 та їхня модернізація Х-32, тактичні Х-59МК2, протирадіолокаційні Х-31, а також ракети квадратного перерізу Х-69 для внутрішніх відсіків Су-57.
Ракета Х-101, знищена над УкраїноюКомандування Повітряних сил ЗСУ / Facebook
Окрім ракет, підприємства КТРВ пов’язують із масовим випуском модулів планування та корекції (УМПК), які перетворюють радянські фугасні бомби на керовані боєприпаси. Попри грубе виконання, крила та блоки супутникової навігації дали армії РФ дешевий засіб ураження, яким компенсують дефіцит дорогих ракет.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ГУР розширило базу даних про «Іскандер-М»: 140 компонентів, 35 підприємств та понад сотню причетних


КТРВ створено указом Путіна у січні 2002 року на базі підмосковного заводу та КБ «Звезда-Стрела» в Корольові. Нині корпорація об’єднує чотири десятки майданчиків і заводів зі штатом близько 60 тисяч працівників, серед яких МКБ «Радуга», МКБ «Вымпел», «НПО машиностроения» та ДНВП «Регион».
Як ми з’ясували, виробнича система КТРВ спирається не лише на імпортні технології, а й на клептократичну схему — ключові логістичні й фінансові ланцюжки контролює родина багаторічного керівника корпорації Боріса Обносова.
Боріс Обносовkremlin.ru
Монополія та логістика
Головний вузол забезпечення конгломерату — АТ «ТРВ-Инжиниринг» (ОДРН — 5018205784), класичний приклад приватизації держпотоків. 2012 року Обносов зобов’язав усі заводи холдингу закуповувати виключно через ТОВ «Торговый дом «Звезда-Стрела», яке згодом перейменували на «ТРВ-Инжиниринг» і реорганізували в акціонерне товариство.
Після повномасштабного вторгнення «ТРВ-Инжиниринг» засекретило звітність, склад засновників і прибрало із сайту згадки про зв’язок із КТРВ. Утім, виручка стабільно зростала: 2,91 млрд руб. 2020-го, 3,39 млрд — 2021-го, а судові матеріали фіксують різке збільшення фінансування оборонного замовлення після 2022 року. Сьогодні структура замкнула на собі майже всі матеріальні потреби корпорації — від будпідрядів (ремонт корпусу №37 Смоленського авіазаводу) та спецсталі для бойових частин ракет на АТ «ГосНИИмаш» до критичної мікроелектроніки.







Ахіллесова п’ята «Орєшніка»: чому «найгрізніша зброя» Путіна влучає у гаражі замість військових цілей




Оскільки КТРВ і «ТРВ-Инжиниринг» під санкціями Заходу, прямі закупівлі технологій стали неможливими. Щоб обійти бар’єри, «ТРВ-Инжиниринг» керує постачанням через мережу фірм-прокладок і дистриб’юторів другого-третього ешелонів, які буферизують зв’язок між міжнародними ринками та російськими заводами й довго залишалися поза увагою регуляторів.
Один із ключових постачальників — ТОВ «НПП Вариант Групп» (ОДРН — 9729210267). У червні 2024-го компанії уклали контракт на 5,71 млн дол. на постачання інерціальних модулів GNI11AY (IMU), які поєднують акселерометри й гіроскопи та дають змогу ракетам і дронам визначати траєкторію без GPS / ГЛОНАСС, що критично важливо в умовах радіоелектронної боротьби.
Модулі GNI11AY виробляє китайська Guanxingnav. Лише за 2024 рік «НПП Вариант Групп» ввезло до Росії компонентів на 7,3 млн дол., із яких 7,2 млн — продукція Guanxingnav; компанія також декларує постачання Analog Devices, Texas Instruments, Intel і Microchip. Навіть після обмежень окремих європейських країн фірма уникала блокуючих санкцій OFAC і зберігала доступ до транзакцій.
Коли специфікації не дають змоги замінити деталі азійськими аналогами, у хід іде паралельний імпорт автентичних західних мікросхем. За документами контрагента ТОВ «Микролаб-Айси» (ОДРН — 7722470777), для «ТРВ-Инжиниринг» постачали діоди й транзистори нідерландської Nexperia та мікросхеми американської Analog Devices (серії OP177GSZ, OP249GSZ) — загалом на суму понад 2,1 млн дол., разом із продукцією NXP Semiconductors (Нідерланди), Infineon Technologies (Німеччина), Harwin (Велика Британія) і TE Connectivity (США—Ірландія).
Аналогічну роль виконує ТОВ «Интегра», за якою — щонайменше 179 партій вантажів на близько 1,8 млн дол.: комутаційне обладнання, датчики тиску швейцарської Keller Druckmesstechnik AG, перетворювачі японської Nisshinbo Micro Devices, прилади й компоненти американських National Instruments й Qorvo.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перехоплюють українські дрони та ракети: ГУР розкриває дані про майже 80 підприємств кооперації з виробництва Су-35С


Подвійні стандарти та корупція під маскою патріотизму
У російському ВПК простежується парадокс: держресурси для оборонного виробництва водночас живлять приватне збагачення осіб, пов’язаних із керівництвом підприємств. У випадку КТРВ фінансові потоки держзамовлення й бізнес-інтереси родини Обносова виявилися тісно переплетеними.
Ключовий елемент системи — структура власності АТ «ТРВ-Инжиниринг»: 20% акцій належали доньці Боріса Обносова Ользі Зоріковій.
Ольга Зорікова та її «хобі-прикриття»Скріншот: «Новая газета»
Компанія була посередником у постачанні матеріалів для КТРВ, отримуючи агентську винагороду 12% від вартості угод — стабільний дохід, прямо прив’язаний до масштабів держзамовлення корпорації.
«ТРВ-Инжиниринг» не обмежувалася посередництвом: у 2012–2017 роках компанія отримала близько 12 млрд руб. виручки, причому майже половину — за прямими контрактами з КТРВ. Це показовий конфлікт інтересів: частку компанії тримала родичка керівника корпорації, яка водночас видавала їй значні замовлення.







Росія модернізує виробництво ракет-носіїв «Ангара» за допомогою обладнання з Китаю, Тайваню та Японії — розслідування




Другий рівень моделі — трансформація цих коштів в активи поза Росією. Значну частину майна родини Обносова зосереджено в Чехії: чоловік Ольги Зорікової Ростіслав Зоріков розгорнув там діяльність з управління нерухомістю, отримав ПМП й акумулював портфель нерухомості вартістю понад 8 млн євро — багатоповерховий будинок у празькому Жижкові, пентхаус і низку квартир. Так доходи оборонного сектору РФ було конвертовано в активи в державі НАТО та ЄС.
Чотириповерховий особняк Зорікових у районі Жижков, ПрагаThe Insider.ru
Ситуація змінилася після розголосу: 2023 року чеська влада й громадськість звернули увагу на нерухомість і бізнес-структури Зорікових, після чого Прага заблокувала їхні активи — не лише нерухомість, а й корпоративні права, а щодо Ростіслава Зорікова застосували міграційні обмеження.
Усі чеські об’єкти залишаються під арештом. Автоматичної конфіскації немає, адже за законодавством ЄС потрібне окреме судове доведення злочину, але власники повністю втратили право розпоряджатися майном: продаж, переоформлення, застава чи оренда заблоковані на весь час санкцій.
Змінився й правовий статус родини в Європі: на тлі вуличних акцій біля їхнього празького помешкання посвідки на проживання анулювали, а дані фігурантів внесли до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що забороняє в’їзд у весь Шенгенський простір. Самі Зорікови перебувають на території Росії.
Чеська сторона передала досьє Єврокомісії, ініціювавши внесення родичів Обносова до загального санкційного списку ЄС — це закриє для них фінансовий простір Євросоюзу. Сам Боріс Обносов уже під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії й Австралії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швейцарська якість російського пороху. Хто постачає компоненти для російських ракет


Замість висновків
Корупція в російському ВПК хронічна. Улітку 2024 року за привласнення понад 420 млн руб. Міноборони засудили давнього партнера родини Обносова, ексгендиректора таганрозького заводу «Звезда-Стрела» Владіміра Маслєнського. Його співпраця зі слідством призвела до арешту гендиректора «ТРВ-Инжиниринг» Міхаїла Колєснікова за виведення 40 млн руб. через фіктивні договори на металопрокат і купівлю будинку в Сочі.
Але ці переслідування зачіпають лише менеджерів середньої ланки. Сам Боріс Обносов понад два десятиліття очолює холдинг і входить до найближчого кола довіри Кремля, тому зловживання йому прощають через політичну лояльність.
Історія родини Обносова оголює подвійну мораль російського панівного класу: декларувати ворожнечу до Заходу й водночас виводити статки до європейських міст. Заблоковані активи в Празі чекають на правові рішення, які дадуть змогу спрямувати їх на відбудову України. Тому посилення санкційного тиску та вилучення російських активів у Європі — практика, яку варто масштабувати.
Цей матеріал підготовано в межах співпраці між аналітичним центром StateWatch і UNITED24 Media.

Своїми думками з нагоди 35-річниці української незалежності, експерти поділилися з виданням Укрінформ. Вони вважають, що стійкість країни залежатиме від двох речей – мотивованих людей і технологічної переваги."Росія ворог екзистенційний", – наголошують автори. Путінський режим, попри ослаблення економіки, йде ва-банк і прагне повної капітуляції України. Водночас міжнародна допомога не гарантована на довгі роки: політичний ландшафт змінюється, а власні прогалини в організації оборони лише посилюють ризики.Люди вирішують більше, ніж технікаВійна з Росією, фото: 22 ОМБРГорбулін і Бадрак пишуть, що без розв’язання "людського фактору" навіть наявна технологічна перевага не спрацює. Стійкість нації і оборону держави треба поставити в центр суспільства – через чесний діалог влади і громадян. Саме так має формуватися новий суспільний договір.Серед конкретних "вузлів", які треба розв’язати:остаточно сформувати корпуси з повними комплектами військ і звести до мінімуму придані підрозділи;створити в корпусах повноцінні майстерні не лише для ремонту, а й для відпрацювання інновацій на полі бою (зараз таке є лише в 3-му армійському корпусі);закуповувати зброю на тендерах за характеристиками, а не за брендами. Вперше це сталося лише наприкінці серпня 2026 року – Агенція оборонних закупівель оголосила тендери на ударні FPV-дрони з оптоволоконним зв’язком і далекобійні БПЛА саме за таким принципом;організувати в Міноборони координацію оборонної промисловості за французькою моделлю DGA (Генеральна дирекція озброєнь) – від технічних вимог до сертифікації і експорту;масштабувати досвід Brave1 на великі проєкти. Держава має фінансувати потрібну зброю навіть ціною меншої кількості доріг."Можна створити вітчизняний КАБ, надавши розробникам у вісім разів менше коштів, аніж знайшли вони самі, але такий підхід точно не діятиме по відношенню до ракет", – зазначають експерти.Окремо вони говорять про захист самого ОПК: мережі підземних укриттів, державні релокації підприємств, маскування виробництв, мобільні контейнерні ділянки, системи РЕБ та імітаційні засоби. Не виключають і створення приватного ППО в межах профільних приватних військових компаній – зокрема за кошти великого бізнесу.П’ять трендів війни, яка вже змінює світІна важлива частина їх роздумів – про технології. Горбулін і Бадрак виділяють п’ять глобальних тенденцій:Світ іде до дешевих і масових озброєнь, які водночас стають дедалі технологічнішими. Межа між військовим і цивільним розмивається: кожен мешканець країни-комбатанта стає учасником війни.Традиційні системи озброєнь втрачають частину функцій і актуальності.Відстань до цілі перестає мати значення. Жодна точка планети не буде безпечною – через мережі розвідки світового рівня і системи ураження з ШІ (як в операції "Павутина").Війни стануть безперервними виснажливими мультидоменними операціями.Усі бойові дії відбуватимуться онлайн. Штучний інтелект буде майже в усіх системах, але головні рішення поки залишаться за людьми.Ракети – зброя стримування на десятиліттяРакетний комплекс "Сапсан", фото: скрін з відеоЕксперти вважають ракети головним інструментом довготривалого стримування. Вони нагадують про схвалений у серпні 2025 року продаж Україні 3350 ракет ERAM дальністю близько 480 км і бойовою частиною 227 кг. Країни ЄС і НАТО були готові за них заплатити, але рішення загальмував президент Трамп.У перспективі Україна може отримати крилаті AGM-158 JASSM-ER (до 980 км, БЧ 450 кг), високоманеврену Barracuda-500M від Anduril (понад 926 км) і європейську Ruta Block 2 від Destinus (450 км, БЧ 250 кг, наведення з ШІ).Головне ж – власна балістика. Компанія Fire Point обіцяє застосування своєї ракети вже восени, потрібно довести ОТРК "Сапсан". Масштабувати виробництво можна за прикладом перехоплювача Octopus, який у 2026 році за ліцензіями Міноборони роблять уже 29 українських компаній. Серійна крилата ракета "Нептун" упродовж весни-літа 2026 року вже результативно била по російському ОПК."Ракети – саме та зброя, якою можна стримувати ворога роками й десятиліттями", – пишуть Горбулін і Бадрак. Вони пропонують максимальне зближення з Британією, Францією і Німеччиною: протибалістичний ЗРК – з Францією та Італією, ударні крилаті ракети – з MBDA, балістику – з акцентом на Велику Британію.Дрони, ШІ і зброя на нових принципахВійна з Росією, фото: Генеральний штаб ЗСУБезпілотні системи розвиватимуться в бік роїв повністю автономних платформ зі штучним інтелектом. Межі між повітряними, наземними, морськими, підводними і космічними дронами розмиватимуться: одні носії випускатимуть інші.Українські розробники вже випереджають світ у створенні носіїв для інших дронів. 95% перехоплювачів реактивних дронів автоматизовані, їхня вартість – 1200–3000 доларів проти 12–15 тисяч у закордонних аналогів. Компанія "Дикі Шершні" показала комплекс Hornet Vision Ctrl для керування перехоплювачами Sting за сотні кілометрів від поля бою.Системи розвідки стануть автономними мережами з ШІ. Програмне забезпечення Farsight Vision скорочує час аналізу розвідданих у десятки разів і будує ортофотоплани навіть без GPS – вони мають перевагу над супутниковими знімками.Очікується прорив у лазерній, електромагнітній і мікрохвильовій зброї – значні результати можливі через один-три роки.Традиційні танки, кораблі й вертольоти "завзято боротимуться за своє існування" за рахунок дронів захисту, активних комплексів і лазерів. Але вижити їм буде важко через неспівставну вартість із дронами. Артилерія виживе завдяки боєприпасам дальністю 150–200 км і функції ППО. Уже зараз 80% артпострілів для ЗСУ виробляють в Україні, більшість – далекобійні 155-мм. Україні треба опановувати прямопотокові повітряно-реактивні двигуни на кшталт Ramjet 155.Війни майбутнього вестимуть малі автономні групи людей і роботів. Звичної лінії фронту майже не буде – її замінить "сіра зона" завдовжки кілька сотень кілометрів, де людині практично неможливо вижити.Читайте також: "У нас є сюрпризи для окупантів": командувач авіації ЗСУ про Су-25 і нове озброєння

В росії заявии про масштабну атаку безпілотниів - атаковано НПЗ "Киришинефтеоргсинтез"  у Ленінградській області та військовий аеродроном в Єйську Краснодарського краю.
Про це пишуть росЗМІ.
Вибухи поблизу "Киришинефтеоргсинтез"
 
В області зафіксували понад 60 БпЛА.. Губернатор регіону Олександр Дрозденко оголосив про загрозу атаки та попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету. Згодом він заявив про нібито знищення 30 безпілотників.
Водночас російські моніторингові ресурси повідомили про вибухи в районі нафтопереробного заводу "Киришинефтеоргсинтез" (КІНЕФ) у Киришах. За попередньою інформацією, один із дронів міг уразити територію підприємства.
КІНЕФ належить до найбільших НПЗ росії. Завод здатен переробляти близько 20 млн тонн нафти щороку і є ключовим підприємством паливної промисловості на північному заході рф. Підприємство входить до структури "Сургутнефтегаза".
Попередньо, під ударом могли опинитися окремі виробничі об'єкти заводу, зокрема установки Л-35-11/1000, ЛЧ-35-11/600, АТ-1 та комплекс гідроочищення ЛЧ-24-9/2000. Масштаб можливих пошкоджень наразі встановлюється.
Вибухи на аеродромі у Єйську
 
У Краснодарському краї місцеві заявили про атаку на військовий аеродром. Після першого вибуху там пролунали нові детонації. За попередніми повідомленнями, вибухи та детонація боєприпасів могли тривати понад годину.
Єйський аеродром використовується російськими військовими та авіацією, зокрема для забезпечення бойових дій проти України. Наразі інформація про точні наслідки атак уточнюється.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, бійці СБС вполювали винищувачі Су-33 та МіГ-29, а також ударно-розвідувальний дрон "Оріон".

До Польщі прибули ще п’ять винищувачів п’ятого покоління F-35A Husarz, які поповнили парк Повітряних сил країни.
Про це повідомили міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш та Оперативне командування Збройних сил Польщі.
Літаки з бортовими номерами 3512, 3513, 3514, 3515 та 3516 приземлилися 28 серпня на території 32-ї бази тактичної авіації в місті Ласьк. До цього країна вже отримала три літаки.
Історія закупівлі цих літаків розпочалася у травні 2019 року, коли Міністерство оборони Польщі направило офіційний запит до США щодо придбання 32 винищувачів F-35A у межах програми Harpia.
У вересні 2019 року Державний департамент США схвалив потенційний продаж бойових літаків і супутнього обладнання на орієнтовну суму $6,5 мільярда.
Dzisiejsze szczęśliwe numery: 3512, 3513, 3514, 3515 i 3516
W totolotka nimi nie zagracie, ale dla bezpieczeństwa Polski to naprawdę dobra piątka!
Kolejne 5⃣ F-35 już w Polsce! pic.twitter.com/w1UzRvX1KG
— Władysław Kosiniak-Kamysz (@KosiniakKamysz) August 28, 2026

Офіційний контракт на постачання 32 винищувачів F-35A Lightning II підписали 31 січня 2020 року на авіабазі в Дембліні, а його фінальна вартість склала 4,6 мільярда доларів.
Угода охоплює постачання літаків у версії Block 4, навчально-імітаційне обладнання, резервні двигуни, технічну підтримку та навчання польських пілотів і наземного персоналу в США.
Перший винищувач F-35A для Повітряних сил Польщі презентували на заводі компанії Lockheed Martin у місті Форт-Верт (штат Техас) у серпні 2024 року.
Тоді ж польські літаки отримали офіційну національну назву Husarz, обрану на честь історичної польської кінноти — крилатих гусарів.
Винищувач F-35A Повітряних сил Польщі. 28 серпня 2026 року. Фото: Piotr Gubernat
Загалом угода передбачає укомплектування двох ескадрилей Повітряних сил Польщі, що дозволить поступово вивести з експлуатації та замінити застарілі радянські винищувачі МиГ-29 та штурмовики Су-22.
Нагадаємо, що у США завершили складання останнього винищувача F-35A Husarz для Повітряних сил Польщі.
Наступні літаки вироблятимуть в Італії. Цією складальною лінією керує компанія Leonardo у партнерстві з Lockheed Martin.

Для ударів по Україні у наступному році росіяни планують виготовити близько 10 тисяч перспективних ракет «Дань-Т».
Про нововведений російський боєприпас розповідає український ветеран та аналітик kriegsforscher у дописі в Х.
Крилата ракета «Дань-Т» станом на серпень може запускатися як з наземних, так і з повітряних платформ. Запуски можуть здійснюватися з літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57 та гелікоптера Ми-28.
«На мою думку, у 2027 році нам слід очікувати надзвичайно великої кількості проблем від цих дешевих ракет, які важко перехопити. Росіяни планують виробити близько 10 тисяч ракет лише типу «Дань-Т» у 2027 році», — зазначив ветеран.
Також він надав у дописі в Х зображення ймовірної пускової установки для ракет «Дань-Т». Вона змонтована на колісному автомобільному шасі та має транспортно-пускові контейнери для двох ракет.
Ймовірно, наземна пускова установка для російської крилатої ракети «Дань-Т». Зображення: kriegsforscher
«Дальність польоту ракети — 500 км із бойовою частиною вагою 135 кг», – розповів kriegsforscher.
Аналітик наголошує на ймовірному збільшенні у 2027 році кількості загроз через масованість атак дешевих ракет, які важко перехопити. Також слід очікувати, що значну кількість цієї зброї можна буде запускати з наземних платформ, кораблів, літаків та авіації.
Також про цей високоточний боєприпас зазначав заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький.
«Зараз росіяни намагаються повністю перейти на комплектуючі власного виробництва. Наприклад, одне з завдань, що стоїть для «Дань-Т» – щоб уся компонентна база була їхньою», — повідомив він у інтерв’ю 10 серпня.
«Дань-Т» розрахована на ураження бронетехніки, укріплених польових позицій та легкої інфраструктури. Технічні характеристики схожі на S8000 «Бандероль» — боєприпас, що запускається з гелікоптера Ми-28 та важкого БпЛА «Орион».
Ракета S8000 «Бандероль». Фото покращено за допомогою штучного інтелекту Gemini.
Як зазначає видання Table.Briefings, наразі триває робота над оснащенням «Дань-Т» антенною решіткою «Комета-16» разом з електроннооптичною системою кінцевого наведення.
Командування Повітряно-космічних сил РФ розглядає можливість переходу на виключну закупівлю «Дань-Т» з поступовим виведенням з експлуатації «Бандероль». Однією з важливих причин є зниження вартості приблизно на 35 % порівняно з «Бандероль».

Повітряно-космічні сили Росії отримали нову партію винищувачів Су-35С.
Фото і відео приймання опублікувала «Объединенная авиастроительная корпорация», яка входить до «Ростеху».
На кадрах видно щонайменше два нових винищувачі.
Су-35 — це російський багатоцільовий всепогодний винищувач покоління 4 .
Для ураження повітряних і наземних цілей літак використовує ракети Р-77, Р-73 та Х-31, керовані авіабомби і 30-мм автоматичну гармату ГШ-30-1. Основним елементом його бортового радіоелектронного обладнання є радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою «Ирбис-Э», здатна виявляти об’єкти на великій відстані.
Росія використовує Су-35 переважно для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, перехоплення українських БпЛА і крилатих ракет, а також протидії українським системам ППО.
Два нові Су-35С для ПКС Росії. 27 серпня 2026 року. Стоп-кадр із відео ОАК
Нагадаємо, що Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 79 підприємств, які входять до виробничої кооперації російських Су-35С.
22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України через портал War&Sanctions оприлюднило дані про 140 російських та іноземних компонентів, які виявили у балістичній ракеті 9М723 «Іскандер-М». Крім того, ГУР називає 35 підприємств, залучених до виробництва цього озброєння, а також понад сотню їхніх керівників і працівників.
Зокрема, останніми місяцями Росія використовує балістичну зброю як основний вид озброєння для повітряних атак. Такі удари окупанти здебільшого завдають уночі, а ракети можуть досягти Києва всього за кілька хвилин, що свідчить про їхній терористичний характер.
«Така тактика націлена на залякування українців, примус до миру за будь-яку ціну, а не на справедливих для України та цивілізованого світу умовах», — наголошують у ГУР. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Знищити на позиції — вкрай складно": Сергій "Флеш" пояснив, як РФ ховає "Іскандери" перед атакою


Під час одного з комбінованих ракетних ударів по Києву цього літа російські війська вперше використали модернізовану балістичну ракету 9М723-2, яку також називають «Іскандер-1000». Ця ракета є частиною ракетного комплексу «Бора-М».
ГУР наголошує, що завдяки більшому двигуну та збільшеній пусковій установці оновлена ракета може уражати цілі на відстані до 550 км, тоді як дальність 9М723-1 становить 390 км. Водночас інші частини ракети залишилися такими самими, як у 9М723-1.
У межах нової серії матеріалів про російську балістику ГУР МО України розповіло більше про виробництво балістичних ракет 9М723, які використовують в оперативно-тактичному ракетному комплексі «Іскандер-М».
Зокрема, на новій сторінці порталу зібрали кілька блоків інформації про виробництво цих ракет. Там представлена інтерактивна 3D-модель ракети з її основними частинами та понад 170 російських і іноземних компонентів, які виявили у використаних зразках. Також на сторінці вказані 82 російські та два білоруські підприємства, залучені до виробництва ракет, дані про 108 їхніх ключових керівників і працівників, а також інформація про 121 одиницю іноземного технологічного обладнання, яке використовують ці підприємства.
У ГУР також зазначили, що значну частину цієї інформації оприлюднили вперше. Йдеться про дані щодо 140 компонентів, 35 підприємств і 108 працівників та керівників.
«Попри постійні спроби з локалізації, ракета 9М723 все ще містить значну частку іноземної компонентної бази. Лише чверть зі 140 опублікованих сьогодні компонентів виготовляється російськими підприємствами, майже половина — 63 — виробниками зі США, по 8 — зі Швейцарії та Білорусі, по 4 — з Німеччини та Тайваню, 3 — з КНР», — кажуть в ГУР. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський повідомив про ураження пускової установки «Іскандер» поблизу українського кордону


Там також зазначають, що в одному з ключових елементів системи наведення ракети — блоці, який обробляє дані про політ, отримані від лазерного гіроскопа, — лише 5 із 43 компонентів виготовили в Росії. Найбільш критичні компоненти, зокрема мікропроцесор, ПЛІС, пам’ять, цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі, виготовляють американські та тайванські виробники — DM&P Electronics, Xilinx, що входить до AMD, Atmel, яка входить до Microchip Technology, Winbond Electronics, Micron Technology та Analog Devices.
«Усі оприлюднені підприємства, суб’єкти та об’єкти мають стати пріоритетом номер один в санкційній політиці цивілізованого світу, адже досвід останніх місяців показав, що жодна країна не здатна забезпечити достатню кількість засобів для збиття десятків балістичних ракет щоночі», — наголошують в ГУР. 
Нещодавно Головне управління розвідки оприлюднило інтерактивну 3D-модель винищувача Су-35С та інформацію про 79 підприємств, які беруть участь у його виробництві.

Фото: x.com/KosiniakKamysz

Нова партія американських винищувачів уже прямує до польської бази, де літаки стануть частиною масштабного переозброєння. Водночас Варшава вже визначила, коли завершить формування всього флоту.

Про це написав Владислав Косіняк-Камиш у мережі X.

Польща готується прийняти ще п’ять багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35A. Літаки прямують до 32-ї бази тактичної авіації, розташованої в Ласку.

Про надходження нової партії повідомив у мережі X віцепрем’єр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

До 32-ї бази тактичної авіації прямують ще п’ять літаків F-35 з польською шахівницею (знак Повітряних сил держави – ред.). Це посилення спроможностей не лише Повітряних сил, а й усієї системи безпеки, яку ми створюємо разом з нашими союзниками.

– Владислав Косіняк-Камиш

Польща матиме вісім винищувачів F-35

Після прибуття п’яти літаків кількість F-35 у польських Повітряних силах зросте до восьми. Перші три винищувачі F-35A Польща отримала у травні – їх також передали на 32-гу базу тактичної авіації в Ласку.

У 2020 році Польща підписала зі США контракт орієнтовною вартістю 4,6 млрд доларів на постачання 32 винищувачів F-35A Lightning II. Польська сторона дала цим літакам назву Husarz, або “Гусар”.

Графік постачання F-35A для польських Повітряних сил

Польські Повітряні сили планують нарощувати парк винищувачів F-35 поетапно:

• до кінця року Польща очікує отримати загалом 14 літаків F-35;
• до завершення 2027 року мають надійти ще 12 винищувачів;
• постачання всіх 32 F-35A має завершитися до 2030 року.

Можливості винищувача F-35A Lightning II

F-35A Lightning II – це багатоцільовий винищувач п’ятого покоління. Він може виконувати завдання з ведення повітряного бою, розвідки та ураження наземних цілей. Надходження нових літаків має посилити можливості польських Повітряних сил і загальну систему безпеки країни.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Росія запропонувала Індії спільне виробництво винищувачів Су-57 із локалізацією виробництва, що може змінити оборонний ринок і посилити двостороннє співробітництво.
• Україна та Швеція підписали угоду про постачання шістнадцяти Gripen E; підготовка пілотів і техніків йде швидше, постачання заплановано на початок 2029 року.

The post Польща отримує ще п’ять F-35A: парк винищувачів зросте до восьми first appeared on Межа. Новини України..

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило на порталі War&Sanctions інтерактивну 3D-модель винищувача Су-35С та інформацію про 79 підприємств, які беруть участь у його виробництві. Дані розміщені в розділі «Компоненти у зброї», повідомляє ГУР у своєму Telegram-каналі. 
Зазначається, що російські військові використовують ці літаки переважно для прикриття винищувачів-бомбардувальників Су-34, наземних військ та важливих об’єктів. Також Су-35С застосовують для перехоплення українських безпілотників і крилатих ракет та боротьби з українськими системами ППО.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по підряднику виробництва Су-34/35/57: OSINT-аналітики підтвердили ураження заводу ракетами «Фламінго»


За даними ГУР, оприлюднені підприємства беруть участь у розробці та виробництві двигунів і паливної системи Су-35С, а також його систем управління, зв’язку, наведення та радіоелектронної боротьби. Крім того, ці компанії виробляють основні авіаційні ракети, які Су-35С використовує під час війни проти України.
«22 з них досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції», — йдеться у повідомленні. 
Серед них, зокрема, ПАТ «Авіаційна корпорація "Рубін"» — постачальник авіаційних гальмівних та негальмівних колес, а також ПАТ «Гідроавтоматика», що виробляє агрегати управління АУ46-05 для паливної системи Су-35С. До цього списку також входить АТ «Науково-дослідний інститут "Октава"», яке виконувало роботи з розробки багатоцільового винищувача Су-35С.
У ГУР зазначили, що спільні дії країн щодо санкцій проти всіх учасників російського військово-промислового комплексу можуть допомогти наблизити справедливий мир в Україні та сприяти відновленню стабільності у світі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЗСУ знищили винищувач Cу-35 на сході


Нещодавно президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські військові на тимчасово окупованому Криму, на аеродромі «Саки», знищили російський надзвуковий бомбардувальник Су-24М та чотири одиниці аеродромної техніки. Також у Брянській області українські військові знищили ретранслятори, які російська армія використовувала для керування ударними безпілотниками та наведення їх на українські населені пункти.
Перед цим Збройні сили України успішно атакували російський військовий аеродром «Халіно» у Курській області. Унаслідок операції знищили винищувач МіГ-29 та зенітно-ракетний комплекс.

В окупованому Криму вночі 24 серпня супутники зафіксували пожежі на військовому аеродромі “Джанкой» та електропідстанції “Західно-Кримська” в Євпаторійському районі. Російське Міноборони заявило про нібито збиття безпілотників над півостровом.
Про це повідомляє Telegram-канал “Крымский ветер”, посилаючись на супутникові дані.
За даними російського оборонного відомства, уночі російська ППО нібито знешкодила 351 безпілотник над територією РФ, а також Кримом, Азовським і Чорним морями.
У Севастополі окупаційна влада оголошувала повітряну тривогу з 01:35 до 03:06. Окупаційне МНС Криму також повідомляло про небезпеку атаки безпілотників із 22:07 23 серпня до 07:37 24 серпня.
В Євпаторійському районі супутники зафіксували пожежу на підстанції 330/110 кВ “Західно-Кримська” поблизу села Кар’єрне під Саками.
За даними каналу, ця підстанція є важливим енерговузлом Криму. Вона забезпечує передачу електроенергії між підстанціями та споживачами центральної і західної частин півострова.
Через “Західно-Кримську” проходить високовольтна лінія 330 кВ “Західно-Кримська — Севастополь” завдовжки 92 км, яка з’єднує енерговузли півострова.
Крім того, супутники зафіксували пожежу на стоянці літаків на військовому аеродромі “Джанкой”.
Очевидець каналу повідомив, що після удару по позиціях радіолокаційної роти на горі Тепе-Оба поблизу Феодосії спалахнула пожежа.
Раніше повідомлялося, що Сили безпілотних систем заявили про ураження 14 російських цілей у Ростовській області, Краснодарському краї та Криму. За їхніми даними, результативними були 11 ударів. Серед уражених об’єктів — винищувачі Су-33 і МіГ-29, безпілотник «Оріон», радіолокаційна станція та позиція комплексу С-400.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Дрони атакували Крим: пожежі зафіксували на аеродромі “Джанкой” та підстанції appeared first on Прямий.

Втрати ворога у війні проти України за підсумками бойової доби 23 серпня зросли на ще майже півтори тисячі солдатів армії рф. Сили оборони України також знищили танк, майже сім десятків артсистем, дві реактивні системи залпового вогню і ще один засіб ППО.
Таким чином від початку повномасштабної агресії росії ворог втратив 1 478 070 військовослужбовців.
Загальні бойові втрати росії у війні з 24 лютого 2022 по 24 серпня 2026
 
Станом на ранок понеділка, 22 серпня, втрати армії рф у війні проти України, за оцінкою Генштабу ЗСУ, склали:
жива сила – близько 1 478 070 ( 1490) осіб
танки– 12 293 ( 1) од.
ББМ – 25 211 ( 9) од.
артсистеми – 48 519 ( 68) од.
РСЗВ – 2056 ( 2) од.
засоби ППО – 1586 ( 1) од.
літаки – 440 од.
гелікоптери – 354 од.
НРК – 2368 ( 16) од.
БпЛА оперативно–тактичного рівня – 478 327 ( 1761) од.
крилаті ракети – 5052 од.
кораблі / катери – 35 од.
підводні човни – 2 од.
автотехніка і автоцистерни – 138 773 ( 554) од.
спецтехніка – 4575 ( 6) од.
Як писав "Ми-Україна" раніше, напередодні підрозділи Сил безпілотних систем вполювали винищувачі Су-33 та МіГ-29, а також ударно-розвідувальний дрон "Оріон".

1-й окремий центр безпілотних систем СБС уразив винищувачі Су-30СМ і МиГ-29, а також ударно-розвідувальний БпЛА «Орион» в аеропорту «Витязево» у Краснодарському краї РФ.

Відео ураження опублікував командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді.

Судячи з оприлюдненого відео, підрозділи СБС, імовірно, неправильно ідентифікували винищувач як Су-33. Судячи з характерного для двомісної кабіни горба, насправді це був Су-30СМ.

Безпілотник, який атакував Су-30СМ, не зміг прямо влучити в літак, вибухнувши поруч із ним і спричинивши пожежу, яку росіяни намагалися загасити. Однак навіть такого влучання достатньо щонайменше для тривалого виведення винищувача з ладу.

Росіяни активно залучають винищувачі Су-30, що базуються в південних регіонах РФ, для атак на Одещину та Миколаївщину, а також на цілі в акваторії Чорного моря із застосуванням ракет Х-31 і Х-59.

Ці винищувачі також застосовують для патрулювання окупованих територій, протидії українській авіації, перехоплення далекобійних дронів і крилатих ракет, а також атак на українські морські безпілотники.

Під час контролю ураження другий безпілотник виявив винищувач МиГ-29. Під час нового заходу ударному дрону вдалося прямо влучити в ціль, спричинивши масштабну пожежу.

Попри застарілість та наявність значної кількості новіших Су-30 і Су-35, Росія продовжує активно експлуатувати винищувачі МиГ-29, головним чином для перехоплення ударних дронів.

Геолокація ураженої авіації на аеродромі Витязево, 23.08.2026. Карта ESRI, Колаж Мілітарний

Під час атаки оператори дронів також виявили розвідувально-ударний БпЛА «Орион», який третій український дрон уразив близьким влучанням.

Безпілотники «Орион» використовують для запуску малих крилатих ракет «Бандероль». Вони також можуть працювати ретрансляторами для ударних БпЛА та морських безпілотників. Окрім того, ці дрони використовують для патрулювання Чорного моря з метою виявлення й знищення українських безекіпажних катерів та коригування ударів по українському узбережжю.

«Витязево» — це аеродром спільного базування, на якому діє авіаційна комендатура ВМФ РФ. У 2013–2017 роках інфраструктуру аеродрому модернізували, а для військових спорудили окрему технічну стоянку, ескадрильно-технічну будівлю, власні диспетчерський і метеорологічний пункти.

Су-30 та Су-24 на аеродромі «Витязево», листопад 2025. Супутниковий знімок Maxar, фото NV.ua

Супутникові знімки підтверджують регулярне перебування на аеродромі та польоти з нього літаків Су-24, імовірно, розвідувальної модифікації МР, а також Су-30 і Су-34. Імовірно, уражений Су-30СМ належить 43-му морському штурмовому авіаційному полку, який через регулярні українські удари по Криму був змушений передислокуватися на аеродроми Краснодарського краю.

Нагадаємо, що наприкінці липня в Московській області розбився російський військовий літак, імовірно, винищувач Су-57. А незадовго до цього 15-та окрема бригада артилерійської розвідки «Чорний ліс» уразила винищувач МиГ-29 на аеродромі «Халино» в Курській області.

Росія використовуватиме двомісний Су-57Д як платформу для випробування технологій винищувача шостого покоління.
Про це повідомив головний конструктор «Сухого» Михайло Стрілець.
Ідея передбачає використання другого місця для оператора, який, за задумом Стрельця, керуватиме безпілотниками, зокрема С-70 «Охотник».
Двомісний Су-57Д створили на базі одного з ранніх льотних прототипів Т-50-4 із бортовим номером «054».
Машина розпочала руліжні випробування 16 травня 2026 року, а вже 19 травня здійснила перший випробувальний політ тривалістю близько 40 хвилин. Літаком керував пілот ОКБ «Сухого» Сергій Богдан.
Russian two-seat Su-57D to serve as a testbed for sixth-generation fighter technologies
Its second cockpit will allow one pilot to control UAV such as the S-70 Okhotnik. Su-57D will also be used to test combat artificial intelligence according to chief designer Sergey Strelets. pic.twitter.com/9DdnpKwqDN
— H. Memarian (@HEMemarian) August 14, 2026
Другим напрямом застосування двомісної версії Стрілець назвав відпрацювання бойового штучного інтелекту, який наразі розробляють фахівці конструкторського бюро.
Таким чином, Су-57Д фактично перетворюється на льотну лабораторію для інтеграції алгоритмів автономного прийняття рішень у контур керування літаком та підпорядкованими йому безпілотними системами.
Двомісний Су-57Д на аеродромі Москва-Жуковський (Раменське). Фото: Александр Шипиленко
Втім, жодних деталей щодо винищувача шостого покоління Стрілець не повідомив. Попри це, з огляду на постійні затримки реалізації нових програм, розробка винищувача нового покоління для Росії може розтягнутися на десятки років, якщо країна прагнутиме створити конкурентоспроможну західним зразкам машину, зокрема літаку за програмою GCAP або F-47.
Наразі Росія лише нарощує виробництво винищувачів Су-57 для доповнення парку літаків четвертого покоління. Водночас темпи випуску залишаються доволі низькими порівняно з виробництвом винищувачів в інших країнах.
Прототип винищувача Су-57 «052» з встановленим плоским соплом. Фото: Телеканал Росія 1
Через це перетворення Су-57 на основу російського винищувального парку може зайняти ще кілька десятків років.
Додатково Росія проводить роботи з покращення льотно-технічних характеристик літака. Так, 9 лютого «Мілітарний» повідомляв, що ПКС Росії отримали нову партію Су-57, які, за заявою ОАК, виробник оснастив модернізованими бортовими системами та комплексом авіаційного озброєння.
Будь-які деталі щодо проведених модернізацій тоді не повідомляли.
До цього, у грудні 2025 року, росіяни підняли в повітря прототип Т-50-2 «052», який оснастили новими двигунами — «изделие 177».
Цей двигун спеціально розробляють для винищувачів Су-57, Су-30 та Су-35. Він має перевершити нинішній АЛ-41Ф1 за характеристиками. Заявлена тяга «изделия 177» на форсажі сягає 16 000 кгс. Також розробники заявляють про зниження витрати пального та збільшення ресурсу двигуна.
Зображення прототипу російського винищувача Су-75 Checkmate. Джерело: militarywatchmagazine.com
Водночас Росія продовжує розробку двигуна другого етапу для Су-57 — «изделие 30».
Крім того, у грудні 2024 року той самий Т-50-2 «052», на якому росіяни зараз випробовують нові двигуни, помітили під час тестування двигуна з плоским соплом.
Наразі невідомо, для яких саме цілей проводять ці випробування. Спочатку росіяни планували встановити плоске сопло на безпілотник С-70 «Охотник», однак випробувальні зразки отримали звичайне кругле сопло.
Паралельно із Су-57 Росія розробляє винищувач Су-75, який позиціюють як легку платформу для доповнення важких винищувачів. У червні генеральний директор Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) Вадим Бадеха повідомив, що наразі триває будівництво першого льотного прототипу.

Український пілот багатоцільового винищувача Су-27 скинув дві керовані авіаційні бомби на пункт управління військами РФ, де знаходився особовий склад, зокрема, оператори дронів, розповіли в 39-й бригаді тактичної авіації імені Героя України Олександра Довгача Повітряних сил Збройних Сил України.
Унаслідок авіаційних ударів вщент знищено пункт управління та ліквідовано окупантів, які перебували всередині будівлію. Військові вказали, що знищення цієї військової цілі росіян порушує управління та координацію дій їхніх підрозділів. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Кірові горить завод, причетний до оснащення Су-34 та Су-57. Імовірно, туди влучила ракета


"Знищення операторів безпілотних літальних апаратів знижує спроможності противника вести розвідку та застосовувати безпілотники", — йдеться в повідомленні. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Падіння Су-57 під Москвою — це, ймовірно, сигнал, що Ватерлоо Путіна наближається — The Telegraph


У липні на східному напрямку українські захисники знищили багатоцільовий російський винищувач Су-35. 
Минулого місяця також дрони Служби безпеки України двічі атакували аеродром "Саки" у тимчасово окупованому Криму. Внаслідок повторної атаки  уражено сім літаків тактичної авіації РФ: винищувачі Су-30СМ, Су-30 та бомбардувальники Су-24. 

Українські фахівці виявили комп’ютерний модуль NVIDIA Jetson Orin у новій російській авіаційній крилатій ракеті С-71М «Монохром».
Деталі щодо виявлених компонентів оприлюднили на порталі War&Sanctions від Головного управління розвідки Міноборони України.
Наявність цього мікрокомп’ютера може свідчити про використання технологій штучного інтелекту в системі керування ракети. NVIDIA Jetson Orin — це серія компактних комп’ютерів/модулів для запуску штучного інтелекту безпосередньо на пристрої, тобто без постійного підключення до хмари.
С-71М «Монохром» — це модифікація крилатої ракети С-71К «Ковёр», адаптована під внутрішні відсіки Су-57 та дронів С-70 «Охотник». Вона вирізняється підвищеною малопомітністю та заявленою функцією автономного пошуку цілі.
Процесор NVIDIA Jetson Orin TE980M-A1 S TW 2510A1 SNVUP6 MOP TE980-AT. 12 серпня 2026 року. Фото: ГУР МО
Якщо решта параметрів ідентична версії С-71К, ракета забезпечує дальність польоту до 300 км. У ролі її бойової частини використовується осколково-фугасна авіаційна бомба ОФАБ-250-270 вагою 250 кг.
Загалом у розділі «Компоненти у зброї» ГУР опублікувало дані про 35 нових іноземних компонентів. Більшість деталей походить зі Сполучених Штатів, а також зі Швейцарії, Японії, Білорусі та КНР.
Модель російської ракети С-71К «Ковёр». Джерело: War&Sanctions
Нагадаємо, що раніше ГУР МО виявило значну кількість західних компонентів у дроні-камікадзе «Герань-4».