Тренд пошуку "trump"

Власнику ресторанів швидкого харчування Trump Burger, де віддають пошану президенту США Дональду Трампу, загрожує депортація. Запис Власнику ресторанів Trump Burger у США загрожує депортація спершу з'явиться на Букви.

The meeting between the special envoy of U.S. President Donald Trump, Steve Witkoff, and Putin looked rather strange

Світові ЗМІ пишуть про можливу зміну підходів президента Сполучених Штатів до війни Росії в Україні. Звісно, дуже б хотілося, щоб так  і було. Однак одночасно виникає багато питань: дійсно Трамп змінив свою позицію щодо українського питання, чи просто політично маневрує, щоб не дати своїм опонентам фору? В той час, коли підтримка допомоги Україні серед членів Республіканської партії, котрі голосували за нього на президентських виборах, нині сягає понад 70 відсотків.Можна по-різному ставитися до Дональда Трампа. Та не дивлячись на те, що він людина настрою, Трамп чітко усвідомлює, які ризики для нього виникнуть в ситуації, якби Україна програла Російській Федерації. Його може не дуже цікавити історична доля Української держави, але для Трампа  успішність його президентства означає все.Саме з цього мусить виходити Україна та наші союзники в Європі, коли розглядається можливість побачити нового Трампа, який раптово став палким прихильником нашої держави. І він зовсім не слабкий політик, як про це за командою з Кремля, почали оголошувати на всіх телеканалах штатні російські пропагандисти.Просто Трамп піддавався на інформаційне навіювання з боку наближених до нього впливових осіб, чим донедавна успішно користувалися московські агенти, яких путінському режиму вдалося кооптувати до його оточення. Саме це проросійське оточення налаштовувало його на думку, що з Путіним дуже легко домовитися. Потрібно для цього тільки  враховувати його інтереси.Читайте також: На Заході не хочуть думати про війнуНа цьому вже більше, як пів року й грала з Трампом Москва, поки до президента Америки нарешті таки дійшло, що Путін ні про який мир з Україною домовлятися не збирається. А просто затягує час, намагаючись захопити якомога більше українських територій. Путіністи аргументують це тим, що було б безглуздям припиняти вогонь, коли вони мають переваги. І тому не збираються від цих переваг в жодному разі відмовлятися.Тепер важливо, чи погрози Путіну від Трампа – лише частина його нової гри, чи американський президент вже остаточно визначився, що з Кремлем ні про що домовитися не вдасться. Тому вирішив поставити Путіна на місце, знаючи, що російська економіка знаходиться в критичному стані, а позиції  диктатора серед еліт Російської Федерації вже не такі міцні, як це було навіть декілька місяців тому.Хотілося б вірити, що ми побачимо нового Трампа. Трампа, рішення якого щодо України не будуть спотворені власним его, а він сам почне керуватися принципами справедливості, неупереджено поставившись до терористичної діяльності Путіна, якого він ще зовсім недавно неодноразово публічно називав своїм другом.Трамп любить говорити, але не дуже любить слухати. Чи готовий він буде прислухатися до аргументів української сторони, щодо терору Росії в Україні та геноциду українського народу?  Президент США має козирі, але чи поверне він їх проти Путіна? Адже досі одним із чинників трампівської прихильності до російського диктатора було, що той реалізував мрію 47 президента щодо повного контролю над своєю країною.Тепер же, коли Путін цей контроль над Росією починає втрачати, чи не зміняться підходи Трампа до некритичного ставлення до "досконалості" свого "друга"? Можливо, що тоді в минулому залишаться часи, коли Дональд Трамп ніколи не засвоював жодних уроків, які давало йому життя. Особливо тоді, коли у 2026 році американці святкуватимуть 250-річчя з часу створення Американської держави.  І навряд чи Дональд Трамп хотів би виглядати під час цього святкування, як слабкий президент, що в надзвичайно складній геополітичній грі програв Путіну.Крім того, "бунт" Трампа проти Путіна здатен різко підняти рейтинги президента США серед його прихильників. А це дуже важливо, якщо президент США не хоче програти у 2026 році Конгрес та Сенат демократам. І тут вибір для 47 президента буде простий – кого він має більше любити, Путіна, чи себе? Однозначно, що він вибере себе. На цьому тепер може ґрунтуватися і вибір цивілізованого світу на найближчі десятиліття.Читайте також: Чому санкції діють тричіУ такому разі, про відмову від "перезавантаження" взаємин між Сполученими Штатами та Російською Федерацією можна буде говорити, як про завершене рішення. Недолуга ідея, що з тоталітарним правителем можна так само домовлятися, як з лідером демократичної держави, вкотре не спрацювала. Як і тоді, коли державний секретар в адміністрації Барака Обами Гілларі Клінтон, з таким захопленням від своєї історичної політичної місії, натискала символічну "кнопку перезавантаження" з Росією.Раніше в Москві постійно використовували на свою користь величезне его Дональда Трампа. Він вважав Путіна своїм другом і готовий був підлаштовуватись під його бажання підкорити Україну та виконувати всі його вимоги, щоб показати всьому світові, що він тут головний перемовник. Путін підігрував, щоб протестувати, на які поступки буде готовий йти Трамп, поки він безперестанку бомбує Україну.Тепер Трамп нарешті побачив, що Путін нічого для нього не зробить, а посміхаючись, продовжує свій терор на українських землях. Зараз у президента США немає іншого вибору, окрім як підтримувати Україну перед загрозою постійних атак Путіна.Для президента Трампа важлива зовнішня повага до нього. А коли Путін почав відверто з нього глузувати, виставляючи його перед всім світом телепнем, то навряд чи він буде готовий терпіти це далі. Залишається вірити, що в Дональда Фредовича акумулюється достатньо гніву, щоб його весь вилити на свого колишнього "дружбана". Побачимо, чи може це статися.Як показує увесь попередній досвід спілкування світових лідерів з американським президентом, не потрібно боятися хвалити Дональда Трампа. Адже, у своїх очах, він найвеличніший президент за всю історію Сполучених Штатів. Він: більший патріот Америки, ніж Джордж Вашингтон, більший державний діяч, ніж Томас Джефферсон, більший воїн, ніж Ендрю Джексон – 7-й президент США та генерал, відомий своїми воєнними перемогами, більший лідер, ніж Авраам Лінкольн та Теодор Рузвельт, та головне – набагато кращий у ліжку, ніж Джон Кеннеді та Білл Клінтон. Він "Містер Досконалість", і це потребує повсякчасного йому нагадування.Очевидно, що найближчим часом президент США Трамп зможе наочно показати всім, чи він дійсно переглянув свої колишні погляди, і перестав бути вірним путіністом. Для цього потрібно не так вже й багато:ввести реальні санкції проти Російської Федерації;конфісковувати будь-яке судно, котре транспортує  російську нафту;ввести Україну до НАТО в кордонах січня 2014 року, і дати Путіну 10 днів для того, щоб вивести всі російські окупаційні війська з українських територій;стягнути з Російської Федерації орендну плату розміром 1 мільйон доларів за місяць окупації кожного захопленого силою квадратного кілометра української землі; повністю відшкодувати Україні всі витрати на цю війну, включаючи розмінування територій та відбудову зруйнованих міст;нарахувати 1 мільйон доларів виплати Росією кожній родині українських військовослужбовців, що загинули під час війни;встановити довічні пенсії, які буде виплачувати Російська Федерація, для дітей, дружин та батьків українських воїнів, які загинули на цій війні;порахувати додаткову компенсацію за всі активи викрадені Росією, враховуючи майно підприємств, літаки, машини, комбайни, трактори та іншу українську техніку, яку Російська Федерація незаконно присвоїла собі;закрити протоку Босфор для всього російського торгового або військового флоту, поки Російська Федерація не почне виплачувати всі збитки нанесені нею Українській державі та її громадянам.Читайте також: Що буде на 51-й день після завершення ультиматуму Трампа Путіну?Першим підтвердженням того, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп дійсно відвернувся від Путіна, може стати те, що Америка виділить Україні абсолютно новий пакет озброєнь та прийме зобов’язання підтримувати Україну до часу звільнення усіх її міжнародно визнаних територій. Якщо ж ні, то всі публічно озвучені наміри Трампа будуть не більше, ніж пустими словами. Щоб так це виявилося,  можливо, потрібно підіграти американському президенту. Адже він завжди наголошує на необхідності виявляти належну повагу до нього.Почати можна з того, що повідомити президенту Сполучених Штатів, що Україна готова прийняти рішення допомогти Трампу побудувати в одному з центральних районів Києва найбільшій у світі Trump Tower.Сповістити, що вже вирішено назвати одну з київських площ – площею Дональда Трампа. А також проінформувати, що тепер центральна вулиця Києва носить ім’я Дональда Трампа. Оголосивши, що сквер біля неї також має назву – імені Дональда Трампа. А біля цього скверу встановити бронзовий бюст Дональда Трампа.Ніколи не потрібно скупитися на повагу до людини, одне рішення, якої може вирішити долю світу.Ми мусимо за будь-яку ціну протриматися, поки в Америці прийдуть до розуміння важливості України, як стратегічного партнера ті, хто вповноважений від її імені приймати вирішальні історичні рішення. Іншого шляху у нас немає.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Як зазначає CNN Президент Дональд Трамп у п’ятницю вирушив до Шотландії, де поєднує свої президентські обов’язки з бізнесом та грою в гольф. Ця поїздка є ще одним прикладом того, як Трамп використовує свій статус для просування власних бізнес-інтересів. Під час візиту Трамп планує відвідати два своїх гольф-курорти: спочатку він проведе вихідні на Trump Turnberry, а […] The post Дональд Трамп у Шотландії: бізнес і президентські обов’язки first appeared on Межа. Новини України..

Президент США Дональд Трамп 25 липня прибув з чотириденним візитом до Шотландії, він зупинився на своєму гольф-курорті Trump Turnberry в Південному Ерширі. Про це у суботу, 26 липня, повідомляє BBC.

Насамперед хотів би вас розпитати про надзвичайно дивну поведінку американського президента. З одного боку Дональд Трамп продемонстрував, що в нього закінчується терпіння, а з другого – вирішив подарувати Путіну ще 50 днів. Однак з'явилася інформація, що Трамп запитав Зеленського, а чому не вдарити по військових об'єктах в Москві чи в Санкт-Петербурзі. А пізніше Трамп дезавуював, сказавши, що проти ударів по Москві. Оцініть вашим професійним оком дивну для багатьох поведінку президента США.Так, вірно ви говорите, - виходить дивна траєкторія, Трамп не припиняє дивувати. Мабуть, цей стиль ним обраний вже надовго. Ми вже зрозуміли, що надавати велику увагу цим всім висловам, доволі складно. І попри це все, публіка з великою цікавістю спостерігає за цим шоу "Trump TACO" (TACO — Trump always chickens out (Трамп завжди здає назад), його вже називають TACO в Америці - боягузливий Трамп. Мається на увазі - надовго боягузливий Трамп.Як ви вірно зазначили, - якщо дивитися з позиції спецслужб, то явно видно, що Трамп всіляко показує, що він залежить від Росії. Всі його дії за останній час, за ці пів року, свідчать про те, що він йде повністю на поводі у Путіна, російських спецслужб, російського криміналітету. Як відомо, майже всі 2000-ні та 1990-ті роки Трамп був на певній дотації з боку і криміналітету, і спецслужб Росії, і уряду Російської Федерації, яка у тому числі допомагала в обидвох передвиборчих президентських кампаніях у США на користь Трампа.Тому серйозно дивитися на його викрутаси вже не можливо. Чітко видно, як неодноразово з'являлося, що він є стратегічним активом Росії, але при цьому він вимушений робити найменші дії в інтересах справедливості, в інтересах протидії агресії Російської Федерації проти України. З одного боку він йде на якісь висловлювання негативного характеру на адресу Путіна, і водночас боїться, що Путін якимось чином може вплинути на нього, використати якийсь компромат.Взагалі дивна ситуація. Чому він боїться Путіна? Не зрозуміло, чому він боїться російських спецслужб. Людина, яка є засудженим злочинцем у США і при цьому плював на всі види компроматів, які є на нього у США: досьє Епштейна про педофілію, численні хабарі, корупція, аморальні вчинки - при цьому всьому він боїться якогось компромату з боку РФ. Мені це абсолютно не зрозуміло.Людина, яка здатна відкидати будь-які види компрометуючих матеріалів, а стосовно Росії діє таким чином, що намагається бути на боці РФ. Але пропри це все він всупереч особистим корисливим інтересам буде вимушений здійснювати власну політику, яка відповідатиме хоча б якимсь нормативам міжнародних відносин.І це в першу чергу стосуватиметься допомоги Україні у захисті від агресії Росії. Він вимушений буде надавати озброєння. Як ми знаємо, сьогодні ще зберігається велика сума грошей – $32 млрд, які торік були виділені конгресом США. І в рамках цих грошей, достатньо серйозних грошей, США вимушені будуть постачати. Від цього він нікуди не подінеться.Він, звісно, перед Путіним буде вдавати: "Ні, ми не постачаємо. Ми тільки продаємо своїм партнерам в НАТО, а в Україну не постачаємо". Але при цьому всі ці гроші Трамп вимушений буде реалізовувати. Він буде ставити перепони, виконувати всі доручення, які надходять від спецслужб РФ, особисто від Путіна, але при цьому його дії будуть в рамках надання допомоги Україні – і далекобоєм, і системами Patriot, та іншими видами дуже важливих для України озброєнь. Я б це так оцінив.А те, що ви кажете про вислів, що він спершу говорив про удар по Москві та Санкт-Петербургу, то в одній з розмов, здається, 4 липня з президентом Зеленським, а потім різко дезавуював, то я чудово розумію, що він реально міг запитати у Зеленського про удари по цих основних містах РФ. Він однозначно це запитував, не почали б журналісти підіймати цю тему. І потім, звісно, з переляку почав дезавуйовувати цю ситуацію.Взагалі – мав би промовчати. Нормальний політик у такій ситуації, на ці всі пересуди власних промов, не повинен реагувати. Однак Трамп - шоумен, він буде продовжувати цю гру, як він каже про гру в карти - "є в нього козирі чи нема козирів". Сьогодні козирі є в Зеленського, завтра якісь козирі – у Путіна, і в цих рамках він весь час буде продовжувати свою зовнішньополітичну риторику.Я б з вами погодився, але є невелике уточнення – Путін категорично відмовляється підігравати Трампу. Замість цього він постійно підставляє Трампа. Поговорив Путін з Трампом і тієї ж ночі почав бомбардувати українські міста, є загиблі. Це змушує Трампа реагувати. Просив би вас проаналізувати цей момент.Знову таки, хочу оцінити цю ситуацію з позиції спецслужб. Путін поводить себе як оперпрацівник з агентом, тобто з одного боку він його нахвалює, говорить йому приємні речі, а в реальності виконує ту задачу, яка перед ним поставлена. Оскільки це його джерело інформації, наприклад, агент-стукач, то він до нього дуже зневажливо ставиться. Достатньо чітко було зазначено, що з одного боку він з ним добре розмовляє, і сам Трамп це так оцінює, а другого боку він повність нехтує інтересами свого підопічного. Путін до Трампа ставиться як до свого підопічного. І тому він повністю ігнорує інтереси Трампа. Трамп міг реально обуритися на Путіна, надати Україні озброєння, посилити санкції проти Росії, ще якісь дії. Але він не може це зробити. В їхніх взаєминах Путін – ведучий, Трамп – підлеглий, по всіх параметрах це видно. Тому Путін і поводить себе так: з одного боку нахвалює його, підтримує бажання бути на одній дошці з Путіним, а з іншого боку – повністю нехтує його інтересами.Інтерес Трампа – бути миротворцем, досягнути перемир'я та інших питань, це все відкрита інформація. І при цьому Путіну наплювати на інтерес Трампа і він веде власну гру.Яка ваша думка щодо стратегічного задуму Путіна у теперішній ситуації, адже він публічно отримав 50 днів "на подумати". Триває наступ. У всьому світі відбувається переформатування ВПК: змінюються технології безпілотників, РЕБ – сталася військова революція. Водночас Путін намагається усіляко просувати свої інтереси як у військовий спосіб, так і коаліційний, зокрема це співпраця з Північною Кореєю та Китаєм. У Путіна є своя конкретна ціль, але він не має ресурсів з того, що ми бачимо і розуміємо. У РФ можуть мобілізувати 50 тис. або 200 тис. росіян, однак це не створює переломного моменту на полі бою, бо сьогодні показало себе питання технологій. Наприклад, дронова війна – дуже і дуже серйозно, і в Москву прилітає, і була реалізована наша операція "Павутина". Тобто Кремлю не вдається, але він продовжує.Питання важливе і серйозне. У мене невеличке зауваження – в теперішній час наявність у Путіна якогось великого стратегічного задуму прогнозувати достатньо складно. Багато хто з політологів, військових, діячів спецслужб чудово оцінили те, що Путін – не стратег, він максимум, на що здатен, - тактик. На початок війни у 2022 році у нього була стратегічна задача – захопити Україну, зробити її васалом Росії.А після провалу цієї так званої стратегії Путін просто зав'яз у своїй агресивній війні, кінця якої на сьогодні не видно. Ніхто не бачить кінця. І сам Путін не бачить кінця. Він в черговий раз сказав Трампу, що за 60 днів захопить всі чотири регіони, які записав собі в конституцію. Трамп вимушений був піти йому на зустріч і сказати: "Так, даю тобі час до вересня. Будь ласка, захоплюй". Сьогодні ситуація абсолютно змінилася. На мій погляд, у Путіна немає якоїсь стратегії. У нього є бажання в цей черговий сезон організувати великий наступ по всіх напрямках, але реалізація, за оцінками багатьох фахівців, - дуже складна ситуація для Путіна. Україна нині здатна стримувати цей наступ.Наступ триває, ми це чудово розуміємо і знаємо, що на сході України, на Донбасі, йдуть бої, на півночі в районі Сум зайняли якийсь плацдарм, здійснюють спроби наступати на Запоріжжя – все це ми помічаємо. За оцінкою військових фахівців, готується якийсь удар, який, можливо, буде протягом трохи більше, як двох найближчих місяців. Тому стратегії якоїсь нема. А використати цих 50 днів, які він сам і випросив у Трампа, якщо офіційно виходити з цієї ситуації, то за цей час ситуація також змінюється.Мені дає надію те, що Україна в будь-якому випадку буде вже застосовувати далекобій. Як заявляють німецькі кола, особливо Rheinmetall, про те, що готують на території України далекобійні ракети. Тому далекобій буде. Масове виробництво безпілотників вже йде. Америка буде надавати снаряди. У ЗСУ є можливість відбити літній наступ Росії на Україну, така відсіч цілком можлива.Дуже є малоймовірним, що Путін зможе захопити повністю якісь регіони – Херсон, Запоріжжя або остаточно добити свої проблеми, які є в Донецькій області. Тому говорити про якусь стратегію сьогодні майже неможливо. Це затяжна, на жаль, довга війна, зі змінним успіхом, але вона буде продовжуватися поки Трамп буде там сидіти та вдавати все, що він вдає останніх пів року: і наче допомога Україні, і наче допомога Путіну, і не знає що, якби тільки люди не вмирали. Для того, щоб люди не помирали, він має зупинити агресора. І США мають для цього всі можливості. Але, на жаль, Трамп при владі.Просив би вас прокоментувати операцію "Павутина". Як ця операція вплинула на психоемоційний стан російського генералітету та самого Путіна? І чи можна в тій чи іншій комбінації повторювати подібні речі?Це дуже серйозний психологічний удар. Якщо відкинути всю матеріальну складову, яка була надефективною щодо ударів по стратегічній авіації Росії, то по генералітету, політичному керівництву Росії завданий серйозний психологічний удар.Сьогодні всім силовим структурам в Росії дана команда – періодично перевіряти вантажні транспортні засоби, також і на залізниці. Я точно знаю, що у масовому порядку перевіряються залізничні вантажні вагони. А про те, що перевіряються вантажівки, була вже інформація. Ця ситуація буде постійно продовжуватися та напружувати всі російські силові структури на всій території РФ, від Далекого Сходу до Краснодара. Це і є головний ефект – напружити всі силові структури РФ. Це один з головних ефектів, не кажучи про психологічний стан не тільки генералітету, а й найвідбитіших побєдобєсов, зетніков та інших військкорів. Приблизно так оцінюю.Якщо дивитися з позиції спецслужб, то це просто унікальніша річ. Ми в Казахстані неодноразово розглядали свого часу, правда, не такого масштабу операції, але навіть теоретично припустити, що в умовах, коли між двома державами йде війна, проводити на території противника подібні операції, це найскладніша штука.Я думаю, що на цьому Україна не зупиниться, українські спецслужби відчули смак не тільки від цієї операції. "Павутина" - це як апогей в діяльності спецслужб. Вони отримали смак, відчули, як кажуть, кров ворога, і однозначно, на мій погляд, і СБУ, і військова контррозвідка, і ГУР – всі займаються підготовкою подібних надскладних операцій на території РФ.Сьогодні відчувають загрозу особистої безпеки і політичне керівництво РФ. У нас в Європі кажуть: "Ніхто не піде на вбивство керівництва Росії". Можливо, і не піде. На мою думку, Україна – обережна держава, мова про керівництво України, але при цьому Путін та його найближче оточення дуже бояться можливих операцій. Особливо після "Павутини" особиста безпека керівництва Росії перебуває у достатньо напруженому положенні, а особливо служби, які займаються охороною керівництва Росії, – все це сьогодні у великій напрузі.Тому Росія може чекати удару подібного до "Павутини" звідки завгодно, як завгодно, в будь-якому вигляді – всі варіанти прораховуються ФСБ. А результат, на мій погляд, буде досить неочікуваним.Щодо консультацій між Москвою та Пекіном, адже знаємо нещодавно була зустрічі Лаврова з очільником Китаю, а у вересні має відбутися зустріч Путіна із Сі Цзіньпіном, хоча вони регулярно комунікують. Можливо, саме термін в 50 днів, які Трамп подарував Путіну, для того, щоб вони звірили геополітичні годинники.Останній політичний вітер з боку Китаю, я б закцентував на тому, що Пекін заявив, що він проти будь-якої поразки Росії в цій війні. На мій погляд, з боку китайців це не дуже добре оціночне судження, яке виникає на фоні того, що США показують свою слабкість передусім і щодо війни в Україні, і щодо економічних відносин зі всім світом: то вводять мита, то не вводять, то проти Китаю ввели жорсткі мита, потім все це пом'якшили. На фоні слабкості США Китай укріплює власні політичні позиції, а це і підтримка свого васала – Росії. Це зараз перебуває на першому місці у взаємодії Росії та Китаю – це, однозначно, потепління відносин. І, як ви сказали, Лаврова приймає Сі Цзіньпін, це достатньо серйозна позиція.Але Китай буде триматися осторонь, така у них політика: вони не лізуть якимись серйозними вкладеннями у РФ, якимись інвестиціями, якоюсь найсерйознішою військовою підтримкою – це все не в стилі Китаю і цього не буде. Однак на фоні ослаблення США політична підтримка буде відчуватися.Водночас Китай весь час озирається на Європу, бо для Пекіна ці взаємовідносини є важливими. Я прогнозую, що до того терміну, який ви назвали, - у вересні візит Сі Цзіньпіна до Москви, європейці обов'язково будуть будувати відносини з Китаєм. Однозначно, якісь високі делегації поспілкуються, європейські посадові особи зустрінуться з китайцями, і ця ситуація буде урівноважена. Тільки Європа може урівноважити цю ситуацію. Китай буде з оглядкою дивитися і на Європу, яка прямо та відкрито підтримує Україну.А для Китаю позиція Європи також є важливою. Тому цей китайський баланс буде продовжуватися. Жодної відкритої допомоги Росії не буде, крім політичної підтримки у контактах, у взаємодіях, в якихось заявах – таке буде.А Сі Цзіньпін не може передати через Лаврова Путіну меседж: "Припинити бити по мирних українських містах"? Чи все це по-іншому працює?Китай – авторитарна держава, приблизно так, як і в Росії, "м'ясо" ніхто не цінить, а тим більше іншої країни.Для них неважливо мирне населення. Для них інколи важливо – Палестина, Китай щось говорить, і то дуже обережно. Здавалося, вони могли б стати в якусь конфронтацію з Ізраїлем та США, але все одно не звертають уваги. Тому подібний меседж на адресу Путіна через Лаврова, на мій погляд, неможливий. Не будуть вони дивитися, демонструвати як Трамп, що він переживає за життя людей і при цьому не може зупинити агресора, то в такі ігри Сі Цзіньпін не буде грати. Це не в його стилі. Треба визнати, він достатньо серйозний політик. 

Про це пише Reuters."З огляду на надмірну увагу, яку привертає справа Джеффрі Епштейна, я попросив генерального прокурора Пем Бонді надати всі відповідні свідчення великого журі за умови схвалення суду. Ця афера, яку увічнюють демократи, має припинитися негайно!" –  написав Трамп у соціальній мережі Truth Social (недоступна в Україні).Пем Бонді у відповідь написала в соціальній мережі X, що міністерство юстиції готове вже сьогодні, 18 липня, звернутися до суду з клопотанням про розсекречення свідчень.  President Trump—we are ready to move the court tomorrow to unseal the grand jury transcripts. pic.twitter.com/hOXzdTcYYB— Attorney General Pamela Bondi (@AGPamBondi) July 18, 2025  Раніше Бонді публічно заявляла про плани розкрити важливу інформацію у справі Епштейна, включаючи "безліч імен" і "багато журналів польотів".Раніше міністерство юстиції США дійшло висновку, що немає доказів, які підтверджували б теорії змови стосовно кола спілкування Епштейна й обставин його смерті у в’язниці 2019 року. Деякі прихильники Трампа недовірливо поставилися до таких висновків і продовжували вимагати оприлюднення додаткових матеріалів. Ситуація навколо Епштейна викликала розкол серед електорату Трампа. Сам президент США назвав інтерес до цієї теми надуманим і політично мотивованим.Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу The Wall Street Journal після того, як видання опублікувало матеріал про його нібито лист-привітання до Джеффрі Епштейна з нагоди 50-річчя. Трамп назвав історію фальшивкою й пригрозив судовим позовомЩо відомо про справу ЕпштейнаУ 2007 році мільярдера Джеффрі Епштейна звинувачували у сутенерстві та схилянні декількох десятків неповнолітніх до проституції, нагадує "Громадське".  Розслідування тривало у 2002-2005 роках у Нью-Йорку та Флориді. Тоді Епштейн пішов на угоду зі слідством — його справу вів Алекс Акоста, який тоді був прокурором Південної Флориди й погодився на угоду з Епштейном. У підсумку той провів у в'язниці лише 13 місяців замість багаторічного, а можливо, й довічного терміну, який міг призначити йому суд. Крім того, Акоста погодився приховати факт угоди зі слідством від жертв у цій справі.Проте в листопаді 2018 року газета The Miami Herald опублікувала власне розслідування, присвячене справі Джеффрі Епштейна і ролі в ньому Алекса Акости. За старою справою журналістам вдалося знайти близько 60 жертв насильства з боку Епштейна.У лютому нинішнього року суддя окружного суду по Південній Флориді Кеннет Марра ухвалив, що приховування інформації від жертв було незаконним.7 липня 2019 року влада США затримала Епштейна. За версією слідства, Епштейн отримував сексуальні послуги від неповнолітніх дівчат і "позичав" їх впливовим людям. Мільярдер не визнав провину, а занадто м'яка угода з Епштейном викликала публічну критику на адресу Акости. Звинувачений у торгівлі людьми та педофілії американський мільярдер Джеффрі Епштейн повісився у камері в 2019 році.

Trump Organization планує реалізувати спільний проєкт із румунською девелоперською компанією. У планах – будівництво хмарочоса з елітними апартаментами в центрі румунської столиці. Повний текст новини

Компанія Trump Organization – сімейний бізнес президента США Дональда Трампа – об’єднає зусилля з румунським забудовником для будівництва висотки з розкішними апартаментами у столиці Бухаресті.

Компанія Trump Organization – сімейний бізнес президента США Дональда Трампа – об’єднає зусилля з румунським забудовником SDC Imobiliare для будівництва висотки з розкішними апартаментами у столиці Бухаресті.

Про це повідомляє Reuters."Trump Tower Bucharest буде зведено в самому серці столиці Румунії – одного з найяскравіших і найдинамічніших ринків, що розвиваються в Європі, - і принесе на цей ринок преміальне житло під брендом Trump", - йдеться у заяві компаній.Там не уточнюється ані точне розташування будівництва, ані дата початку робіт над цим проєктом, який позиціонують як житло класу люкс у Румунії.Як зазначають у Reuters, економіка Румунії призупинила зростання в першому кварталі на тлі затяжної політичної кризи та побоювань щодо можливої рецесії, показавши гірші результати порівняно з більшістю країн Центральної та Східної Європи.Раніше повідомлялося, що компанія Trump Organization планує запустити сервіс мобільного зв’язку Trump Mobile і продавати золоті смартфони. 

Відповідний допис з’явився на сторінці Білого дому у соцмережі X. "Символ надії. Правда. Справедливість. Американський шлях. Супермен Трамп", - йдеться у дописі до зображення.THE SYMBOL OF HOPE.TRUTH. JUSTICE. THE AMERICAN WAY.SUPERMAN TRUMP. ???????? pic.twitter.com/fwFWeYonAq— The White House (@WhiteHouse) July 11, 2025 Нагадаємо, до дня "Зоряних війн" Білий дім опублікував портрет президента США Дональда Трампа зі світловим мечем. 

Bitcoin досяг нового рекорду - $111 988 - на тлі зростання інтересу з боку інституційних інвесторів та сприятливої позиції адміністрації Дональда Трампа щодо криптовалют. Про це повідомляє Reuters. 9 липня 2025 року вартість Bitcoin зросла до $111 988.90, встановивши історичний максимум. За підсумками торгів ціна становила $111 259, що на 0,4% вище, ніж днем раніше. З початку року криптовалюта подорожчала більш ніж на 18%. Аналітики пояснюють зростання активізацією великих інвесторів - Bitcoin дедалі частіше розглядають як легітимний інструмент для інвестування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ШІ споживатиме більше електроенергії, ніж біткоїн вже до кінця 2025 року - дослідження "Bitcoin стає менш ризикованим активом у міру зростання його капіталізації", - прокоментував CEO Professional Capital Management Ентоні Помпліано. Додаткові імпульс ринку надали й політичні чинники. компанія Trump Media Technology Group, пов'язана з родиною президента США, подала заявку на запуск ETF-фонду, який інвестуватиме в кілька токенів, зокрема Bitcoin, Ether, Solana та Ripple. Ріст Bitcoin також підтримав інші криптоактиви. Ether піднявся до $2794.95 - це найвищий показник за останній місяць. Акції криптокомпаній також пішли вгору: Coinbase зросла на 5,4%, Microstrategy - на 4,7%. Група народних депутатів пропонує дозволити включення криптовалюти до міжнародних резервів України, попри її високу ризикованість. Наразі резерви формуються лише з надійних активів. США вже працюють над створенням стратегічного крипторезерву, а подібні ініціативи існують у низці американських штатів.

США більше не керує традиційна адміністрація. Тепер це корпорація під назвою Trump Organization Inc

Не китайськими смартфонами єдиними. Президент США Дональд Трамп анонсував лінійку парфумів для жінок та чоловіків. Вони називаються Victory 45-47 і «присвячені перемозі, силі та успіху». Вартість флакона об’ємом 3.3 унції (97,6 мл) стартує з $249. Також парфуми можна придбати за токени TRUMP з використанням Solana Pay.

Записав на сторінку Дональда Трампа у Truth Social Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про старт продажу парфумів, які відзначають його виборчі перемоги 2016 та 2024 років. Цю новину він поділився на своїй сторінці в соціальній мережі Truth Social. Трамп зазначив: “Аромати Trump уже у продажу. Вони називаються Victory 45-47, тому що символізують перемогу, силу […] The post Дональд Трамп запускає парфуми Victory 45-47 після виборчих перемог first appeared on Межа. Новини України..

Про це він написав у Truth Social.За словами американського лідера, лінійка парфумів символізує "перемогу, силу та успіх". Трамп додав, що аромати створені як для чоловіків, так і для жінок."Придбайте собі флакончик, і не забудьте придбати його для своїх коханих. Насолоджуйтесь, розважайтесь і продовжуйте перемагати!" - додав Трамп.Назва "45-47" відсилає до його статусу 45-го та 47-го президента США.Фонд зі збору коштів Trump National Committee почав продавати футболки з президентом США Дональдом Трампом і написом "татко" після того, як його так назвав генсек НАТО Марк Рютте. 

Президент США Дональд Трамп присвятив значну частину свого другого терміну грі в гольф - майже чверть часу на посаді. Про це повідомляє TrumpGolfTrack. За наявною інформацією, він знову відвідав Національний гольф-клуб Трампа, розташований поблизу річки Потомак на межі штатів Вірджинія та Меріленд. Цей клуб є частиною мережі Trump Golf, яка включає 18 гольф-полів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Син Трампа натякає на можливу участь у виборах президента США Згідно з попередніми підрахунками, з початку другого терміну президента Трампа на його гольф-візити було витрачено понад $18 млн з держбюджету. Президент США Дональд Трамп заявив, що для TikTok знайшовся потенційний покупець. За словами Трампа, йдеться про консорціум "дуже заможних людей", імена яких він пообіцяв розкрити протягом двох тижнів. Він також припустив, що угода може потребувати схвалення з боку Китаю, зокрема голови КНР Сі Цзіньпіна.

Свого часу Троцький породив формулу "ні війни, ні миру". І зараз Ізраїль та Іран пережили важкі воєнно-дипломатичні моменти. З одного боку, ніби на щось вийшли, Дональд Трамп нас запевнив, що буде мир, але відчуття такого немає. Розуміємо, що Іран – не та держава, яка зможе зупинити свою ненависницьку антиізраїльську державну програму.Я згоден із вами, дійсно так. Ситуація вийшла "ні миру, ні війни". З одного боку, добре, що закінчилися воєнні дії, тому що мешканцям Ізраїлю довелося пережити досить нелегкі часи.Вперше за всі війни були такі великі руйнування, загинуло 28 людей, пошкоджено 1000 будинків – це абсолютно нова ситуація для Ізраїлю.З іншого боку, ця невизначеність створює ситуацію, за якою війна може поновитись у будь-який момент. Якщо Іран зараз запустить якусь чергову ракету або якийсь безпілотник у бік Ізраїлю, відповідно, Ізраїль повинен буде відреагувати. І наново почнуться бойові дії, Іран вкотре почне відповідати, і знову буде потрібне втручання США, напевно, особисто президента Трампа, щоб припинити ці воєнні дії.Поки це перемир'я дотримується. В Ізраїлі скасовані обмеження для громадян, всі повернулися на свої робочі місця. Сьогодні частина шкіл почала працювати, а від завтра працюватимуть усі школи. Ось, така, я б сказав, ситуація.А Ізраїль же має реагувати на інформацію, що іранська ядерна програма не була знищена. Це Дамоклів меч, який висить не лише над державою Ізраїль, а й над усім цивілізованим Західним світом. Відпрацювали американці, ЦАХАЛ та всі можливі служби, але нема відчуття, що іранську ядерну доктрину згорнуто. Що собою буде являти іранська ядерна програма? І загалом, якщо вірити Медведєву, якщо Іран "в якомусь воєнторзі може купити ядерну бомбу"? Ми бачили, що на цю медведєвську маячню навіть особисто зреагував Дональд Трамп - тобто все серйозно.Так, усе серйозно. Дійсно, немає точного розуміння, яка була завдана шкода іранській військовій ядерній програмі. Без жодного сумніву, шкоди завдано. Після такої кількості бомбардувань, після такої кількості вильотів ізраїльської авіації, а потім ще бомбардування американців стратегічними бомбардувальниками B-2 – зрозуміло, що шкода завдана.А тепер усі розмірковують про те, яка саме шкода. Розвідки Ізраїлю, США та країн Європи зрозуміють це через декілька тижнів і навіть декілька місяців, тому що оцінити цю шкоду у даній ситуації достатньо складно. По-перше, потрібна інформація зсередини, яку зараз агенти різних розвідок будуть здобувати. Друге – це супутникові знімки, які не завжди в тій резолюції чітко показують, що відбулося. Не завжди з супутників можна розгледіти руйнування під землею та зрозуміти, що саме зруйновано.Є декілька версій. Зрозуміло, що в інформаційному полі є багато дезінформації. Наприклад, The New York Times писав, що американці бомбардували Фордо (це найстрашніший ядерний об'єкт) таким чином, щоб закрити входи та виходи та щоб те, що там усередині, залишилося без електрики, а це завдає шкоди всім центрифугам. Так це чи не так, але про це йдеться з якихось джерел.Є й оцінки, які говорять про те, що на інших ядерних об'єктах нема стовідсоткової шкоди, є тільки якась часткова. Відповідно, ця ситуація для нас стане зрозумілою протягом 2-3 місяців, думаю, тоді ми точно будемо знати, наскільки була завдана ця шкода. Марко Рубіо, держсекретар США, заявив, що програма Ірану відкинута назад. А от наскільки відкинута назад - на рік, два, десять, ми не знаємо.І останнє питання, найголовніше: де зараз збагачений уран? З того, що бачимо в інформаційному полі, незрозуміло. З відкритих джерел та витоків ми не розуміємо, де дійсно є цей збагачений уран. Мова йде про 400 кг, а можливо, до 600 кг, є різні свідчення. З цього збагаченого урану можна зробити так звану брудну бомбу, найсправжнісіньку брудну атомну бомбу.Хотів би вас розпитати про Дональда Трампа. Пам'ятаєте, епопея одного військового злочинця починалася із запитання: "Who is Mr. Putin?" А от і питання: "Who is Mr. Trump?" Як він себе продемонстрував? Адже в кейсі російсько-української війни Трамп дивував усіх: відкладав рішення, вступав у дуже дивну комунікацію, формував переговорницький пул. Але зараз він віддав наказ і дозволив застосувати американську стратегічну авіацію. Після того як Трамп повернувся до своєї місії великого миротворця, у вас є розуміння, якою буде подальша траєкторія його діяльності? Це питання не тільки щодо стримування Ірану, а й Росії. Давно так багато не залежало від одної людини.Цілком з вами згоден. Все залежить від рішення Трампа і від того, що він вирішить. Оскільки він абсолютно непередбачувана людина, нам дуже складно передбачити, як він ухвалює рішення, яким буде наступне його рішення, але є деякий позитивний момент. Трамп з першого дня своєї другої каденції намагався себе представляти миротворцем: будемо з усіма розмовляти, Росія – не злодій, Путін – хороший хлопець, за 24 години припинимо війну, якби я був президентом на місці Байдена, то не було б війни. А Путін повторює, йому вигідний цей наратив.І ось тут, є один позитивний момент, який полягає в тому, що він дав вказівку бомбардувати Іран. Відповідно, якщо є якісь ситуації, то Трамп не побоїться застосувати силу. Це серйозний сигнал для Путіна.Путін погрожував: зараз ми скинемо тактичну зброю на Україну, зараз ми будемо застосовувати, ми зараз розбомбимо Лондон, Париж, Бонн – усіх покараємо. А Трамп просто дав наказ, літаки прилетіли, була проведена ціла військова операція. Ми думали, що одні літаки будуть бомбардувати, а бомбардували зовсім інші. Був зроблений спеціальний маневр, все відбулося, і він дав наказ.У цій ситуації, я думаю, що реакція Медведєва, який відразу злякався та написав, що він не казав, що Росія дасть атомну бомбу Ірану, що взагалі мав на увазі інші країни. І сам той факт, що особисто Трамп відреагував, то це говорить про те, що там в адміністрації зараз дуже уважно прислуховуються до всього, що відбувається. Певною мірою це дає якусь надію - якщо цей злодій, який сидить в Кремлі, перейде якісь межі, то цілком ймовірно, що від Трампа можна чекати різкої реакції.Наведу ще такий приклад. 24 червня Трамп розлютився на Ізраїль та Іран, промовивши: "Що це таке?! Я сказав припинити вогонь - значить треба припинити вогонь!" Був дзвінок Нетаньягу, через катарців передали іранцям, і все припинилося. І це позитивний момент, тому що до цієї ситуації ми розмірковували, як же він буде поводитися.Тепер найголовніше питання – як переконати Трампа, що в Кремлі злодій, а не "хороший хлопець"? Як донести до його розуміння, що необхідні рішучі дії, аби припинити цю страшну, криваву війну в Україні та змусити Путіна піти на поступки, компенсувати всю шкоду, яку він завдав Україні, і зробити так, щоб Україна отримала реальні гарантії безпеки? І це зараз найголовніше питання, яке є на порядку денному.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте саме цей саміт присвятив тому, щоб заспокоїти Трампа та змусити інші країни виділити 5%. Правда, Іспанія нічого не хоче робити, але там дивний уряд і прем'єр-міністр, який живе в іншій реальності.Є ще один момент: 24 червня був витік в британській газеті The Daily Telegraph про те, що декларація НАТО після цього саміту щодо Росії буде доволі короткою. Однак найголовніше, що там написано, - НАТО буде продовжувати підтримувати Україну. І мова йде про те, що, ймовірно, країни НАТО напряму надаватимуть зі свого військового бюджету гроші Україні. Це витік. Ми ще не бачили офіційного тексту. Але, якщо це так, то, попри сумніви Трампа щодо припинення війни в Україні, це певною мірою є важливим кроком, тому що країни НАТО, а це всі європейські країни та Канада, окрім США, більшість із них дійсно зацікавлені, щоб Україна могла встояти у цій війні. Це дуже важливий момент.Нам потрібно зараз дивитися не на порожню половину стакана, а на ту половину, яка наповнена. І треба розуміти, як із цієї ситуації виходити.Ви знаєте не тільки як функціонує Кремль, а й що плюс-мінус відбувається у кремлівських головах. Маєте власну думку і щодо Медведєва, і щодо Путіна з урахуванням того, що вони останні пару років витворяють. Вони б'ють балістичними ракетами по наших містах, а з другого боку демонструють готовність Росії вести війну рівно стільки, скільки в них вистачить військово-технічного ресурсу. Можливо, все може дуже швидко змінитися, бо ми чекаємо 2 вересня, коли відбудеться зустріч Сі Цзіньпіна з Путіним.Другий кейс – зустріч у Кремлі міністра закордонних справ Ірану. Росія та Іран є стратегічними союзниками. І ця ірано-ізраїльська чи ірано-західна війна має пульсуючу форму, вони можуть підіймати амплітуду або знижувати градус. Задача Ірану – вступ до ядерного клубу, щоб почуватися у статусі, в якому почувається Росія. Тобто у будь-якій незрозумілій ситуації Путін каже, що може щось неприємне для всіх використати. Ваше відчуття: на яку траєкторію вийшов Кремль?Я згоден з вами, що амплітуда то підіймається, то опускається, і градус то підвищується, то знижується. Дійсно, як ви описали ці кейси - це правильне бачення тієї ситуації, в якій ми перебуваємо. По-перше, Кремль почувається в стані великого дискомфорту після того, як американці бомбардували його стратегічного партнера, Іран. Росія попереджала, що ні в якому випадку не бомбардувати, були зроблені заяви, попередження. Однак нічого не допомогло, Трамп прийняв рішення бомбардувати. І що найцікавіше – не було навіть офіційної реакції на це. Було якесь засудження, мовляв, американські бомбардування, але, окрім таких загальних осудливих слів, більше нічого не змогли сказати. Вони перебувають у шоці, бо не вірили, що це станеться.Другий момент, і це я ще раз підкреслюю, Кремль здивувало, що за три дні ізраїльські ВПС в небі Ірану робили все, що хотіли: і бомбардували Тегеран, і скільки треба, стільки бомбардували, і 24 на 7. Всю цю операцію розпочали 200 літаків, потім постійно в небі перебувало від 50 до 100 літаків – робили все, що хотіли.Це взагалі для Кремля був шок. Чому? Вони ж перед усіма хизувалися, що за три дні підуть парадом по Києву, по Хрещатику. А вже майже три з половиною роки воюють з Україною і не можуть захопити Україну, і не можуть перемогти Україну.А тут, будь ласка, - Ізраїль три дні робив, що хотів, з їхнім важливим стратегічним партнером. Якби не Трамп, то і далі  бомбардував би. Це для них створює дуже серйозний психологічний дискомфорт, тому що вони розуміють, що не можуть нічого зробити. Що більше - вони бояться американців. Вони розуміють, що Трамп дав наказ бомбардувати, то від цього непередбачуваного президента можна очікувати все. Тому треба поводитися більш-менш акуратно в усьому, що стосується американців.І, зверніть увагу, вони бояться цього потепління у відносинах з приходом Трампа між Америкою та Росією. Путін боїться порушити цей баланс, він постійно лебезить перед Трампом, говорить, який Трамп розумний, який Трамп хороший, дарує портрет, розповідає, як молився за нього, коли був на того замах, "от якби Трамп був президентом, то не було б війни в Україні". Путін боїться перейти якусь червону лінію, яка розсердить Трампа.Трамп уже одного разу сказав, що, можливо, Путін з'їхав з глузду, "Владімір, стоп! Досить бомбардувати!". І це, безумовно, у Кремлі насторожує. Вони бояться різкої реакції Трампа.Скажімо так, їхній психологічний стан погіршився щодо російської економіки. Зараз на економічному форумі в Петербурзі заявляли, що економіка Росії, напевно, входить в рецесію. Путін сам показав наказ про скорочення бюджету. Зараз відбулася ізраїльська операція нападу превентивним ударом по Ірану і ціна на нафту трохи підросла, але вже пішла на спад. 24 червня нафта зросла тільки на 1%, але в принципі ціна знижується. І Трамп зацікавлений у зниженні ціни на нафту.Найголовніше питання для країн Заходу, особливо для Європи та Америки, - зробити все, щоб ціна на нафту впала. Якщо ціна на нафту впаде, у Путіна не буде звідки брати гроші на війну. Вони у нього закінчуються, це не безлімітний гаманець. Не на все життя вони мають ресурси, на 100 років наперед. Це так здається.По-друге, це також важливий психологічний момент, і у нас в Ізраїлі, як і раніше, існує у певних колах військо-політичного істеблішменту якийсь психологічний страх, що Росія може щось зробити. Ось, факт: вони погрожували ядерною бомбою, американці зробили декілька серйозних попереджень, і Путін відразу замовк. І не один місяць боявся зі своїх уст випустити слово "ядерний". Тому вони й надалі будуть робити хорошу міну за поганої гри.Значить, інструменти є. Якщо американський дипломат чи посадовець розвідки передає до Кремля попередження "не робіть цього", відповідно, можна натиснути на Путіна, щоб він і не бив по наших містах. Водночас можна було б натиснути на Путіна перед початком повномасштабного вторгнення і він на нього не наважився б, але тиск був заслабкий. Путін втягується в довгу війну, сподівається завдяки своїй ресурсній базі вести активні бойові дії проти України ще пару років, а то й, як заявляють кремлівці, і 10 чи 20 років. Відповідно, нам потрібно йти ізраїльським шляхом - не розтягувати війну на роки. Можливо, ви маєте відчуття, як правильніше було б зіграти Україні в теперішній ситуації?Довга війна – це жахливий сценарій. Поки що ми перебуваємо в цьому жахливому сценарії. Тут потрібні два вектори. Один вектор: все одно, чи хочемо ми, чи не хочемо, і в Ізраїлю, і в України є одна задача – бути у найкращих відносинах з американською адміністрацією. Тому що від американської адміністрації та від Трампа особисто залежить не все, але настільки всього багато, що не можна в жодному випадку нехтувати. І за будь-якої ситуації треба триматися та вирулювати ці відносини на той рівень, який буде допомагати. Я б сказав, що це має бути виключно інструментальний підхід.Тих інструментів, які мають США, нема ні в кого. Тому з ними потрібно дружити за будь-якої ситуації. Інколи це складно, це зрозуміло, враховуючи характер особистості, яка там зараз займається різними питаннями, враховуючи складний характер самого Трампа. Безумовно, це не проста задача. Нема виходу. Це обов'язково! На 150%! Якщо цього не буде, то буде дуже погано.Другий вектор: для України значно більше ресурсів, можливостей, переконання, налагодження контактів – це, безумовно, Європа - Німеччина, Франція, Британія, також Італія плюс Польща, в якій зараз складна обстановка, бо там антиросійські настрої у цього президента, але й антиукраїнські. Польща була важливим фактором останні три роки. Подивимося, як це буде. Але, якщо Німеччина, Мерц, і якщо Макрон, і якщо британський Стармер, а особливо Німеччина та Британія, які значно серйозніше ставляться до загрози, яка йде від Росії, Макрон трохи менше, то при правильному тиску на Росію можна досягнути ще більшої співпраці та передачі більшої кількості зброї.У чому проблема? Європа за ці три роки війни не переналаштувалася на військові рейки. Найголовніший аргумент України, з яким я абсолютно згоден, - Україна зараз захищає Європу. Якщо Україна, не доведи Боже, впаде, то наступною буде Європа. Путін не зупиниться. Попри те, чи є в нього ресурси, чи нема, він розпочне війну і проти європейських країн – це і Фінляндія, і країни Балтії, і Польща, і так далі. Тому Україна дійсно захищає Європу. А те, що Зеленський говорить європейським лідерам, що неприємно чути, але він абсолютно правий, тому що Україна зараз веде війну за національну безпеку всього Європейського континенту. І тут у Зеленського та української адміністрації більше аргументів на користь того, щоб Європа допомагала.Європа повинна перейти на військові рейки. Вони мають більше виробляти, а сьогодні їхнє виробництво – стільки на рік, можливо, скільки у Росії за два чи три місяці. І ці різні цифри з обох боків ускладнюють роботу ЗСУ.Але є і позитивні моменти – Rheinmetall, який будує підприємства, наскільки я розумію, в Україні вже є об'єкти, які працюють. І сама українська військова промисловість плюс-мінус на 40% забезпечує потреби ЗСУ, але цього недостатньо. Тут потрібні особливі зусилля Європи, тому треба постійно тиснути, постійно переконувати, бо часу нема. Неможливо вести цю війну ще 5 років, ще 10 років. Це неможливо, для цього необхідні неймовірні зусилля, я не впевнений, що вони дійсно існують. Можна ці ресурси настільки виснажити, а що далі буде? Росія не буде заспокоюватися, це все довготривале. Відповідно, з Європою мають бути постійні контакти, переконання, що Європа повинна діяти значно рішуче і не боятися Путіна. Оцей страх, що Путін щось зробить, - дуже негативний фактор в поведінці європейців.

Компанія Trump Organization видалила заяви про те, що смартфон Trump Mobile T1 виробляється у США. Ще на початку літа, за анонсу бренду Trump Mobile, головним аргументом на користь покупки смартфона T1 було саме його американське походження. Проте, враховуючи особливості виробництва подібної техніки, ці заяви від початку викликали серйозні сумніви. Тепер же, на офіційному сайті пристрою зникли всі згадки про виробництво США. Натомість, рекламні матеріали акцентують увагу на фразах на кшталт «розроблений з урахуванням американських цінностей» та «Чудова продуктивність. Гордо американський». Щобільше, зміни торкнулися і технічних характеристик смартфона. Як зауважив ресурс The Verge, розмір екрана зменшився із заявлених 6,78 дюйма до […]