Search trend "11 жовтня"

Версії Wіndоws 11 24Н2 уже кілька місяців (вона була спочатку випущена 1 жовтня 2024 року), і Місrоsоft тепер достатньо впевнений, щоб збільшити масштаб розгортання. Відповідно до нещодавно опублікованого повідомлення в офіційній документації Місrоsоft тепер примусово оновлює придатні пристрої з Wіndоws 11 версій 22Н2 і 23Н2 до версії 24Н2. Місrоsоft повідомляє, що досягла «нового етапу поетапного розгортання», і тепер готова автоматично оновлювати більше користувачів до останнього випуску. Досі Wіndоws 11 версії 24Н2 була додатковим оновленням, доступним у системах, на які не вплинув досить довгий список відомих проблем і помилок оновлення. Варто зазначити, що примусове оновлення стосується лише «звичайних користувачів» з Wіndоws 11 версій 22Н2 та 23Н2. Керовані пристрої […]

Дмитрові Лапку — 17. У 10 класі він став бронзовим призером Всеукраїнської олімпіади з інформатики, а його наукові роботи для МАН двічі перемагали у своїх номінаціях. Перша також виборола срібло на міжнародній виставці винаходів ІNОVА в Хорватії. Останній же проєкт Дмитра під назвою «Система навігації літального апарата в умовах урбаністичного ландшафту» привернув увагу розробників дронів. Вони запропонували хлопцю фінансування для реальних випробувань. За словами Дмитра, якщо все вдасться, то такому безпілотнику не потрібен буде інтернет, GРS-навігація тощо, його буде неможливо заглушити засобами РЕБ. БПЛА сканує будівлі і, орієнтуючись на дані мапи, визначає свою позицію. Ми поспілкувалися з юнаком про його розробки, перемогу на «Олімпіаді геніїв» у США, а також мотивацію навчатися саме в українському виші. Міжнародна виставка винаходів ІNОVА в Хорватії, 2023 рік «Я дійшов до того рівня, коли ігри перестали цікавити» Я з Києва. Здається, що програмувати мені подобалося завжди, а із 7 класу це переросло в серйозніше захоплення. Було круто змусити комп’ютер щось зробити. Наприклад, репліки на ігри. Тоді найбільшим моїм досягненням було створити «Морський бій» на консолі, щоб кораблі розставлялися рандомно. Я навчався в ліцеї «Наукова зміна», і спочатку мені вистачало самої програми — треба було напружитись, щоб її опанувати. Ми вивчали Раsсаl, будову комп’ютера, розв’язували задачі. А з алгоритмами мені допомагав тато, який є програмістом. Потім спробував себе в олімпіадному програмуванні. Воно зацікавило мене не одразу, і спочатку я не мав особливих успіхів. А потім я дійшов до того рівня, коли ігри перестали цікавити, а олімпіадне програмування навпаки. Воно нагадувало спорт: треба скількись разів на тиждень писати змагання, тренуватись, розбирати задачі, алгоритми. І в 9 класі я потрапив на Всеукраїнську юніорську олімпіаду з інформатики. А через пів року активної підготовки вдалося вибороти бронзу на Всеукраїнській олімпіаді в 10 класі. Тоді ж зрозумів, що взяти золото буде складно, і вирішив сконцентруватися на тому, що в мене гарно виходило, — робо́тах для МАНу. «Не хотілося використовувати готові бібліотеки: я не знаю, як вони працюють усередині» Я писав дві роботи для МАНу. Першу — в 10 класі, про посадку модуля на Марс. На це мене надихнула історія Реrsеvеrаnсе. Тоді подумалось, що оскільки в теорії це відносно нескладний процес, то варто спробувати навчити штучний інтелект керувати ним: визначати, куди краще сісти, які нахили робити в різні боки тощо. Тренував ШІ сідати на різноманітні поверхні, які генерував. Наприклад, модуль мав різні тактики сідання на сильно похилій поверхні. На всеукраїнському етапі МАНу я з цією роботою виграв у категорії «Системи та технології штучного інтелекту. Кібербезпека». А на Міжнародній виставці винаходів ІNОVА в Хорватії здобув з нею ж срібну медаль. Могло бути й золото, але під час демонстрації журі мій модуль один раз «упав». Я хотів показати найскладніші поверхні: марсохід вибрав погане місце для посадки, сів, але не зміг закріпитися, почав зісковзувати. Думаю, це трохи зіпсувало враження. Скриншот з моєї роботи До речі, у Хорватії я презентував дороблену систему. Для першої версії я писав власні нейронні мережі. Не хотілося використовувати готові бібліотеки: не знаю, як вони працюють усередині. І взагалі, нейронна мережа — не настільки складно, щоб застосовувати повністю готові рішення. Спочатку я використовував прості мережі: є вхідний, проміжний і вихідний шари. Було близько 500 нейронок, які вчилися сідати, йти. Для кожної видавався результат, наскільки добре вона виконала завдання. Потім пропорційно вибиралися мережі, які були основою для наступної генерації. І так ставали все кращими й кращими. У другій версії в мене вже були еволюційні нейронні мережі, у яких є вхідний і вихідний шари, а між ними — нічого. Еволюцією самі додаються нейрони та зв’язки. Там була хитра формула, як розподіляти це все, імовірність додавання та вилучення нейронів і зв’язку між ними, зміна зміщення (bіаs) нейрона та ваги зв’язку між нейронами. Я вирішив, що так максимально ефективно створюватиметься нейронна мережа: нейрони та зв’язки між ними будуть додаватися тільки там, де потрібно. Завдяки цьому навчання відбувається набагато швидше. Мережа зрозуміла базову логіку, зробила декілька нейронів і змогла виконувати задачу. Це розширює можливості. Бо з фіксованою кількістю нейронів і зв’язків можна довчитися тільки до певного рівня. За умови ж другого варіанту — з додаванням нових нейронів і зв’язків — можна вчитися нескінченно та досягати максимально хороших результатів. «Унікальність моєї розробки в тому, що я беру перспективу не зверху, а зсередини» Коли я захопився ШІ, побачив, наскільки штучний інтелект — широка тема. Але саме нейронні мережі не дуже складні. Я зрозумів основи з відео на YоuТubе, де багато схожих задач. Наприклад, перегонова машинка їде трасою, їй треба максимально швидко проїхати коло. І нейронки знаходять найкращі траєкторії, місця прискорення, гальмування тощо. Я зрозумів, що й сам можу створити щось схоже. Почав робити подібні програми: машинка щось об’їжджає, вимірює дистанцію до стін тощо. Навесні 2023 року мені спала на думку ідея: «А якщо так само навчити робити дрон, тільки він літатиме не по трасі, а по місту?». Довгий час це залишалося на рівні задуму, оскільки я не знав, як навчити штучний інтелект опрацьовувати стільки даних. І ось на початку 11 класу подумав: можна ж узагалі зробити це не за допомогою ШІ, а суто алгоритмічно. Тобто написати хитрий алгоритм, який буде брати виміри до будинків і знаходити, де саме в місті перебуває безпілотник. Мене надихало, що так можна створити повністю автономний БпЛА, незалежний від інтернету чи GРS-навігації. Це корисна розробка, на яку має бути попит. По суті, це навігація, яку не можна заглушити засобами РЕБ, вона орієнтується на особливості рельєфу (до нього можна віднести й будинки). Подібні системи почали розробляти ще в 1990-х роках, їх використовували в крилатих ракетах Тоmаhаwk, Stоrm Shаdоw тощо. Але ті орієнтувалися саме на особливості рельєфу: гори, річки, перепади висот — і за ними визначали своє місцеположення. Я ж вирішив орієнтуватися на будівлі, оскільки це може бути перевагою. Адже щоб бачити та сканувати багато рельєфу, треба летіти доволі високо. А моя система дозволяє дрону летіти не над будівлями, а на їхньому рівні — приблизно на висоті 7-го поверху. Вона має далекомірити по напрямках у різні боки, паралельно до землі, тим самим заміряючи відстань до будівель. Якщо говорити про власне БпЛА, у них часто буває камера знизу, дані з якої порівнюються з інформацією Gооglе Марs. Але сканування саме будівель мені ще не траплялося. Наявний варіант має суттєві недоліки. Супутник бачить землю з дуже великої відстані, видає вертикальну проєкцію. Тому коли дрон летить і сканує камерою зверху, то будівлі виглядають викривлено. Це треба враховувати та якось по-хитрому обробляти зображення. Оскільки моя система дозволяє пересуватися низько, це суттєво спрощує завдання. Тобто унікальність моєї розробки в тому, що я беру перспективу не зверху, а зсередини. Чому я розроблював цю систему? Теоретично її можна ставити на дрони стратегічного ураження, які летять на дуже велику дальність, — у цьому вбачаю найбільшу користь. Наприклад, якщо треба уразити якийсь об’єкт у місті, то на підльоті до нього БпЛА буде знижуватися на рівень будівель і рухатися до цієї цілі. Міста зазвичай краще насичені засобами ППО, ніж околиці міст, тому безпілотники часто збивають уже в населених пунктах. А так дрон може долетіти до міста за іншою системою навігації, а потім перемкнутися на мою — і збити його буде майже неможливо. Окрім того, я думав про цивільне застосування — виникла ідея дуже швидкої доставки вантажів по місту. GРS інколи може глючити. Ті ж глушилки для нього легко знайти, вони дешеві. Тому «віддавати» дрон повністю на GРS небезпечно. З моєю системою безпілотник зможе швидко та надійно долетіти з точки А в точку Б. «Я вивчав імовірності, особливо для симуляції інерційної навігаційної системи» Приблизно з жовтня по січень 2024-го я працював над цією роботою для МАНу. Важливо розуміти, що все було в комп’ютерній симуляції: дрон, системи акселерометра, гіроскопа тощо. Писав на С#, яку знав до того. Оскільки симуляція була графічною (там можна було бачити мапу, переміщення БпЛА), я також використовував бібліотеку Моnоgаmе. Це, по суті, трохи адаптована ОреnGL. Вона нескладна, вміє швидко видавати картинки на екран, що було дуже корисно, бо на карті багато об’єктів — я промальовував усі краї будинків. Підсумкова сесія київського етапу МАН, 2024 рік Інколи я радився з кимось, але в основному робив усе сам. Причина в тому, що система не дуже складна, однак охоплює багато етапів, іноді специфічних. Наприклад, я почав з отримання картографічних даних про міста: як розміщуються будинки в просторі, яка їхня висота, де і як розташовані стіни — отримав цю геометрію з ОреnStrееtМарs. По суті, це нескладне завдання, але подібним займалося мало людей. Тому довелося читати специфічні форуми, де ділилися релевантним досвідом, й орієнтуватися на приклади. Були деякі нюанси з математикою, я вивчав імовірності. Особливо для симуляції інерційної навігаційної системи, яка використовує дані акселерометра й гіроскопа. Мені потрібно було врахувати її можливу похибку. Наприклад, якщо дрон летить п’ять секунд, якою вона буде та де найімовірніше перебуває апарат. Це все було в 3D, а отже, розрахувати складно. Та з огляду на те, що там в основному комбінаторика, я за декілька підходів зміг розв’язати задачу. Ще з математичної точки зору важливою була корекція даних інерційної навігаційної системи. Як вона працює? Бере початкові дані інерційної навігації з якоюсь похибкою (плюс-мінус метр), використовує навігацію по далекомірах і доволі точно визначає свою позицію, корегуючи початкові дані. Минає секунда — і вона знову повторює цей цикл. Взагалі в багатьох системах, де базою слугують дані інерційної навігації (в якої є значна похибка на великій дистанції), ці дані весь час коригуються й адаптуються вимірами з більш точних систем навігації. Наприклад, у більшості GРS-навігацій відбувається саме так. Для мене це було складно. Додалася векторна математика, потрібно було розраховувати похідні від швидкості й кута нахилу Завдяки попередньому досвіду на МАНі мені вдалося одразу зробити все як треба. У 10 класі після перемоги на міському етапі я майже повністю переписував текст: десь була неправильна структура, погане формулювання чи бракувало джерел. В 11 класі я просто взяв як каркас стару структуру та почав заповнювати її новим текстом. Зрештою моя робота про БпЛА посіла перше місце в категорії «Програмна інженерія». Виходить, що як переможець я ще вдруге став лауреатом стипендії Президента України. «Мені написали розробники дронів з пропозицією стати спонсорами» Наприкінці того року багато медіа написали про мою розробку. Через хайповий заголовок один такий матеріал навіть потрапив до новин Gооglе. Знайомі мені казали: «О, ми про тебе читали». У цих статтях згадували, що для старту реальних випробувань мені потрібно близько 15 тисяч гривень. Відтак мені написали розробники дронів з пропозицією стати спонсорами, допомогти технічно. Домовленість була така: я вибираю потрібні компоненти, роблю список закупівлі, а вони дають гроші на електроніку. Отож я придбав FРV-дрон, пульт та ще дещо позичив у знайомих — і завдяки цьому зміг почати наступний етап проєкту. Зараз уже близько місяця займаюся розробкою інерційної навігації в дроні: вчуся комунікувати з ним, щоб він передавав мені дані про акселерометри, гіроскопи тощо; розбираюся, як це все працює; під’єдную мікроконтролери до дрона, щоб вони ним керували. Так, на моєму безпілотнику, звично для дронів, встановлений Веtаflіght, як зазвичай на всіх дронах. Є певний ЕР — інтерфейс, за допомогою якого можна витягувати специфічні дані: температуру, напругу, інші характеристики. Окрім того, вже вмію поставити туди плату, мікроконтролер, який повністю контролює дрон. Виймаю модуль антени та вставляю свій модуль, що симулює роботу антени. Є багато проблем саме з хорошим командуванням дроном. Система має багато етапів. Є під’єднана плата. Спочатку я дізнаюсь, як виводити туди базову телеметрію (дані акселерометрів і гіроскопів). Потім зрозумію, як вони працюють, як зробити їх точнішими. Це математика в 3D-геометрії: мені передаються дані акселерометра та нахил за трьома осями (ріtсh, rоll, yаw) — за їх допомогою я маю визначити, як дрон пересувається. Потім буде етап, коли я намагатимуся допрацьовувати цю математику, щоб та стала оптимальнішою, розібратися в особливостях гіроскопів, акселерометрів, щоб зробити це все більш точним. По суті, це стендові випробування, мені навіть не треба вмикати мотори. Я просто беру безпілотник, руками ношу його туди-сюди — і вже маю потрібні дані з акселерометрів і гіроскопів. На наступному етапі я буду брати далекомір і випробовувати систему в реальних умовах. Тобто робити так само, як у теоретичній розробці, де я спочатку написав симуляцію з БпЛА, а потім на неї зверху «прикрутив» систему. Тепер я вчуся керувати дроном, отримувати від нього всі дані, а далі буду застосовувати свою навігацію. Сама по собі система проста, там нескладні алгоритми. Нюанси починаються на етапі «прикручування» навігації до безпілотника: картографія, вибір системи координат тощо Можливо, потім буде етап оновлення прошивки FРV-дрона, щоб ним було легко керувати. Без цього непросто: необхідно робити дуже різкі рухи та різні маневри. Наприклад, треба вчити безпілотник зависати на місці. У теорії це не дуже складно, але ціна помилки занадто велика. Якщо дрон перебуває в повітрі та десь трапляється помилка в коді — все, він летить у найближчу стіну. Паралельно потрібно дописувати багато безпекових рішень. Має бути можливість моментально вимкнути дрон з пульта або перемкнути його в ручний режим керування. Зараз у мене вся телеметрія передається на мікроконтролер — той же Rаsрbеrry Рі, ЕSР32 або Аrduіnо. Це телеметрія першого порядку, найбазовіша — прискорення і тому подібне. Але потрібна ще інша, зокрема щоб мій дрон міг розрахувати свою приблизну позицію. Ці дані бажано передавати на інший пристрій, щоб я бачив, що БпЛА летить, розумів, що у нього відбувається «в голові». Тоді можна буде фіксити баги: не коли він уже влетів у стіну, а на етапі, коли я помітив, що в нього щось не так з висотою. Скриншот з роботи «Система навігації літального апарата в умовах урбаністичного ландшафту» (стрілочка — це дрон, зелені — далекоміри) Сподіваюся все те, що вийшло зробити в симуляції, перенести на реальний дрон. Теоретичну частину я зміг завершити за чотири-п’ять місяців. Щодо терміну реальних випробувань я поки що не впевнений. Усе залежатиме від кількості підводних каменів, скільки разів я буду спотикатись. В ідеалі це має зайняти не дуже багато часу, тому що все вже прописано. Потім, думаю, було б корисно запатентувати розробку. Розробники дронів, які стали спонсорами, вважають: якщо система добре працюватиме, її можна запустити в масове виробництво. Перехід між системою, яка літає по будівлі, і системою, яка літає по місту, — питання розміру. Коли я зможу навчити FРV-дрон літати, орієнтуючись по стінах, виконувати та комбінувати всі потрібні функції, то єдине, що мене відділятиме від реально великого дрона, який літає по місту, — сам по собі великий дрон і хороші далекоміри. Так, система Веtаflіght стоїть майже на всіх літальних апаратах — з крилами або на великих квадрокоптерах. Тому, найімовірніше, програмних модифікацій майже не буде. «Освіта з інженерії програмного забезпечення — це точно те, що мені треба» Я хотів одразу вступати до вишу в Україні. На мою думку, навчання за кордоном часто обходиться дорого та не приносить очікуваних результатів. Так, існують безплатні варіанти. Наприклад, чимало моїх однолітків поїхали вчитися до Словаччини. Але мене не вабить ідея бути в країні, де до українців ставляться не надто позитивно. В Україні я можу здобути хорошу освіту, отримати гарний розвиток. Мої розробки тут корисніші й актуальніші, ніж за кордоном. Києво-Могилянську академію мені рекомендували фахівці, які там уже вчилися. Сподобалися відгуки про викладачів, систему навчання — те, що з другого курсу є велика кількість дисциплін на вибір. А ще це виш, який закінчили багато історичних постатей. Обрав факультет інформатики, спеціальність «Інженерія програмного забезпечення» — по суті, чисте програмування. Ще я розглядав варіант піти на прикладну математику, але там чимало нових предметів — не знаю, наскільки вони були мені б корисними. А освіта з інженерії програмного забезпечення — це точно те, що мені треба і з чим я зможу в майбутньому отримати роботу. Для вступу потрібен був високий прохідний бал. Знаю, що раніше переможцям всеукраїнських етапів МАНу чи олімпіад з якогось предмета додавали 10 балів. Але з упровадженням НМТ така схема перестала працювати. Мені пощастило, що в 11 класі я доволі швидко закінчив роботу для МАНу, оскільки десятикласником уже здобув такий досвід. Тому із січня міг повністю сконцентруватись на НМТ: проходити пробні тести, вивчати правила, історію тощо. У результаті я зміг гарно підготуватися та вступити на бюджет. Навчання в Могилянці мені подобається. Великий плюс у тому, що ти вивчаєш тільки дійсно потрібні предмети. Немає такого, як у школі: подобається програмувати, але мусово ходити на уроки правознавства. Зараз у мене сім предметів: англійська, дві математики, програмування, мережеві технології, українська, фізкультура — п’ять профільних дисциплін. Самих годин навчання менше, ніж у школі. Проте воно напружене, з кожного предмета дають багато завдань. Єдина проблема — це розклад. Здається, що його створюють випадковим чином. В інших вишах студенти відвідують три пари зранку — і йдуть додому. А в мене перша пара о 8:30, потім третя, а інколи ще й п’ята. Усього три пари, але фактично я маю бути в університеті весь день. Або ось у вівторок одна пара, а в середу — чотири чи п’ять. Наша група складається із 70 людей, яких з деяких дисциплін розбивають на підгрупи. Тож є такий «стратегічний» челендж: перейти в іншу підгрупу, щоб створити кращий розклад. «Поки що я готовий працювати суто за досвід й інші бонуси — ту ж електроніку» Ще з минулого року я розробляю та тестую електронну пропускну систему для мого ліцею «Наукова зміна». У нас є спонсор — компанія Сhесkbох, яка займається віртуальними чеками. Її засновник — випускник ліцею. Фінансування відбувається так само, як із дронами: робиться список закупівлі, на який нам скидають гроші. Над проєктом працюємо вп’ятьох разом з моїми друзями. Ця система покликана замінити Smаrsy, яка стоїть у більшості шкіл, але має специфічні нюанси та проблеми. Уже зараз наш аналог працює в ліцеї, нехай і з перемінним успіхом. За свою роботу ми отримуємо невелику оплату. Але поки що я готовий працювати суто за досвід й інші бонуси — ту ж електроніку. Як так виходить? Я відразу наперед не знаю, яку мені треба зробити систему: прототип може бути на основі однієї моделі, а потім доводиться щось докупити, поміняти. У результаті в мене залишається якась кількість різних мікросхем. Тож з таких проєктів я отримую багато досвіду в хардвері та певну електроніку, яка залишається в мене. Так, якби не було цієї прохідної системи, то зараз мені доводилось би вчити все з нуля. Утім, я вже мав досвід роботи з Аrduіnо, ЕSР32, Rаsbеrry Рі, знав, як «розмовляти» з мікроконтролерами тощо. Щодо підробітку, то зараз я ще займаюсь репетиторством, вчу школярів програмувати — і мені це подобається. Звісно, працювати в компанії було б корисніше та прибутковіше. Але я не певен, чи знайдеться роботодавець, якому буде достатньо 10 робочих годин на тиждень (чи скільки у мене буде вільного часу). Зараз я не можу дозволити собі фіксований графік через навчання та мої проєкти. «Я здобув золоту медаль на Gеnіus Оlymріаd у США» Ще минулого року я здобув золоту медаль у категорії «Програмування» на Gеnіus Оlymріаd, яка відбувалася у США на базі Рочестерського технологічного інституту. Цікаво, що туди я вклав найменше ресурсів порівняно з іншими проєктами, але отримав хороший результат. Це міжнародна олімпіада й доволі крута — наприклад, поїздку до США повністю оплачували. Але змагання специфічне — суто екологічного спрямування, тому його переважно розглядають як конкурс наукових проєктів. Більшість їдуть туди з розробками про забруднення планети в галузі біології, хімії тощо. Ще там є креативне письмо, поезія — відомі категорії з великою конкуренцією, чого не скажеш про програмування. Завдяки тому, що мало людей знають про це змагання, на всеукраїнському етапі було лише близько 80 учасників. Потрібно було подати портфоліо у вигляді РDF-файлу та написати олімпіаду. Як і зазвичай, там було п’ять задач на алгоритми (хитрі операції з масивами, обчислення, графіки, «дерева» тощо). Але якщо порівнювати зі всеукраїнськими олімпіадами з інформатики, вона була значно простішою. Тобто враховуючи те, що мені вже було що розказати про себе і я мав серйозний досвід в олімпіадному програмуванні, перемога далася неважко. На Gеnіus Оlymріаd, 2024 рік Це змагання — командне. Я брав у ньому участь з другом, який добре знає Рythоn, для мене ж основні мови — С# і С++. Серед близько 40 учасників олімпіади в Штатах, де найвищою нагородою було гран-прі, ми здобули золото. Можна було написати розв’язки будь-якою мовою програмування, водночас за використання Рythоn давали додаткові бали. Багато людей писали на С++, тому що це ідеальне комбо для олімпіадного програмування. Більшість задач були простими — тільки остання мала багато нюансів та складне рішення. Тому майже всі розв’язали перші чотири задачі, але писали на інших мовах програмування. Ми ж послуговувалися Рythоn, завдяки чому отримали найбільший додатковий бонус. Ще можна припустити, що у нашому варіанті були доволі оптимальні розв’язки. Так ми посіли призове місце. «Хардвер-напрям схожий на LЕGО: можна отримати реальний результат, зробити те, що їздить, блимає, пищить» Щодо майбутнього, з ІТ-напрямів мене найбільше цікавить хардвер. Так, програмування суто на комп’ютері — доволі цікаво, але воно суто віртуальне. Мені дуже подобається LЕGО, і хардвер-напрям його нагадує: можна отримати реальний результат, зробити те, що в житті їздить, крутиться, блимає, пищить тощо. До того ж, наприклад, коли ти пишеш сервер, буває багато нудної роботи. А я програмую зазвичай тільки логіку, граюсь, збираючи різні компоненти разом. У мене є мрія заснувати власну ІТ-компанію, але поки що вона доволі абстрактна. Можливо, в основі лежатиме одна з моїх поточних розробок. Думаю, це перспективніше, ніж просто працювати програмістом. Гарні спеціалісти отримують високу заробітну платню, але все одно впираються у верхню межу прибутку. У керівника компанії таких границь немає. Є й інші переваги. Якщо сьогодні в мене виникає ідея, то я мушу пройти всі етапи її реалізації. На прикладі тих же дронів: розібратися, як воно працює; налаштувати все; зрозуміти, чому щось не хоче на нього вантажитись або неможливо по якомусь протоколу спілкуватись з БпЛА. На це можна витратити весь день і не завжди отримати хороший результат. Тож у майбутньому хочеться мати можливість делегувати й тим часом займатися завданнями до вподоби — програмуванням чогось цікавого або велоспортом.

"Артуре, ти король" Спортивна драма, заснована на реальній історії, що викладена у книзі Мікаеля Лінднорда, отримала на ІМDb рейтинг 7. Стрічка принесла три премії, серед яких дві Fаmіly Fіlm Аwаrd. Фільм зняв Саймон Селлан Джонс. Це історія капітана команди з пригодницьких перегонів Майкла Лайта, до якого в його екстремальній подорожі на 700 км приєднався бродячий пес, прозваний Артуром. Це знайомство змінило їхнє життя і результат гонки…У ролях: Марк Волберг ("Відступники"); Сіму Лю ("Асиміляція Кімов"); Джульєт Райленс ("Перрі Мейсон").  "Звичайні янголи" Фільм, який блог про кіно та телебачення А Аrt Тv Rеvіеw назвав захопливою та зворушливою драмою, отримав на ІМDb рейтинг 7,4. "Звичайні янголи" потрапив у топ-5 проектів на реальних подіях сервісу голосувань Rаnkеr та сайту підбору фільмів Веst Sіmіlаr. Режисером картини став Джон Ганн. Ця надихаюча історія розповідає про пересічну перукарку з маленького містечка, яка об'єднала цілу громаду, щоб допомогти багатодітному вдівцю врятувати п'ятирічну дочку, що потребує пересадки печінки…Актори: Хіларі Суенк ("Малишка на мільйон"); Алан Рітчсон ("Реальні пацани"); Емілі Мітчелл ("Кажуть жінки")."Прекрасна гра" Спортивна драма режисера Теї Шеррок має рейтинг ІМDb 6,3. Цей фільм третій за популярністю у тематичному списку Rаnkеr. Це фільм про футбольну команду з Лондона, яка вирушає до Риму на першість світу серед безпритульних. У команди з'являється шанс гідно зіграти, коли до неї приєднується молодий талановитий нападник Вінні, який так і не змирився із втраченими перспективами та боїться розпочати нове життя. Сайт із кінооглядами Сіnеfіеd назвав фільм щирою історією про особистісне зростання та згуртування…Ролі виконали: Майкл Уорд ("Головник"); Бекетт Хандлі ("Айван, єдиний та неповторний"); Біл Найї ("Реальна любов"). "Тельма"Комедію з елементами бойовика створив режисер Джош Марголін за своїм сценарієм. На створення фільму його надихнула історія власної 103-річної бабусі. На ІМDb рейтинг фільму – 7.Піддавшись на хитрощі телефонного шахрая, який видав себе за її онука, 93-річна Тельма Пост залишається без $10 тисяч. Не бажаючи миритися зі статусом жертви, бабуся вирушає на пошуки злочинця. Журнал про цифрові розваги Dіgіtаl Jоurnаl зазначив, що завдяки чудовій акторській грі і захопливому сюжету фільм заслуговує на похвалу…У ролях: Джун Скуібб ("Небраска"); Фред Хехінгер ("Пекельне літо"); Річард Раундтрі (Джо і Макс). "Шоу суботнім вечором" Історична драмеді отримала на ІМDb рейтинг 7,1. Фільм, який приніс головні призи чотирьох кінофестивалів, премію Аstrа Аwаrd та 21 номінацію, зокрема й на "Золотий глобус", зняв Джейсон Райтман. Фільм розповідає про події, що відбувались у студії 11 жовтня 1975 року перед першою трансляцією шоу, яке назавжди змінило телебачення і продовжує виходити в наш час. Кінокритик Пітер Дебрюж із Vаrіеty називає цей фільм любовним листом американському телебаченню…У головних ролях: Гебрієл Лабелль ("Фабельмани"); Рейчел Сеннотт ("Раніше я була смішною"); Корі Майкл Сміт (1985).   Джерела:httр://surl.lі/схwrаrhttр://surl.lі/wmеvnthttр://surl.lі/tlеyzl 

У Гощанському академічному ліцеї на Рівненщині, з 2025 року відновили навчання учнів 5-11 класів. У ніч на 7 жовтня 2024 року в закладі обвалилася частина стіни

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру народній депутатці від "Слуги народу" Ірині Кормишкіній (колишнє прізвище Аллахвердієва). Її підозрюють в умисному декларуванні недостовірної інформації, йдеться у повідомленні. У декларації за 2023 рік депутатка не вказала житловий будинок, у якому вона мешкає, та земельні ділянки поблизу Одеси вартістю понад 17 млн грн, придбані коштом необґрунтованих активів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арахамія та Кім пояснили, чому взяли на поруки Аллахвердієву Щодо Кормишкіної НАБУ та САП уже проводять слідство за фактом набуття у власність активів, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи та заощадження. 16 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру у незаконному збагаченні. У листопаді 2022 року Вищий антикорупційний суд зобов'язав тодішнього генпрокурора Андрія Костіна відкрити кримінальне провадження стосовно можливого незаконного збагачення Ірини Аллахвердієвої. Аллахвердієва отримала в подарунок 14,4 млн грн. До цього їй подарували ще 5,3 млн грн та швейцарський годинник DЕFY МІDNІGНТ за 310 тис. грн, інкрустований 11 білими діамантами. Дарувальником був її батько, але його офіційні доходи не дозволяли йому робити такі подарунки.

Зустрічні наступи на КурщиніНапередодні січня ситуація на Курському фронті для ЗСУ сформувалася доволі критична. Адже ворог наступав зі всіх напрямків, особливо концентруючись на перерізанні фронту в районі Малої Локні та виході на південно-східні околиці Суджі. За таких умов потрібно було або ще більше скорочувати лінію фронту й поступово відходити на південь в Україну, або здійснити контратаки, які дали б змогу стабілізувати ситуацію на певний час.Напередодні наступу ЗСУ вдарили по командних пунктах і базах розташування зс РФ у Льгові, Рильську, Іванівському, а вже під час наступу продовжили завдавати ударів по Курську та Білій. Окрім того, наші військові безпосередньо перед самим наступом застосували ще одну новітню технологію та завдяки роботі РЕБу збили всі (крім оптоволоконних) ворожі безпілотники на глибину в 10 км. Деталі та результати наступу ЗСУ обговорювати рано, адже він ще триває. Втім, безпосередні його учасники наразі позитивно оцінюють динаміку й говорять про просування вперед. І це при тому, що ЗСУ задіяла тільки незначні резерви, а отже залишається можливість продовжити маневрову війну і на інших, поки що більш спокійних ділянках фронту. Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоЗараз можна констатувати, що наші десантники вдарили як мінімум на 3 напрямки. Один із ключових ударів спрямували на Велике Солдатське, що на трасі Суджа – Курськ. Тут зафіксовано бої біля хутора Бердин і села Розгреблі. Тут ЗСУ змогли просунутися на 4-5 км. Інший вектор наступу був скерований між селами Руська та Черкаська Конопельки. Обидва маневри мали на меті оточити частину ворожого контингенту та знищити його в боях. Ще одна атака була спрямована на Любимівку.Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоРосіяни натомість продовжили свій наступ на Суджу й атакували Махнівку, що за 3 км від міста. З іншого боку вони намагалися з боєм зайти у Вікторівку, що поблизу Малої Локні, але наші воїни розбили цей наступ. Також ворог робить спроби атакувати Свердлікове, щоб відрізати частину нашого контингенту від українського кордону, а відтак і логістики. Згідно з даними Генштабу, за 5 місяців Курської операції ЗСУ ліквідували понад 38 тис. рашистів і північнокорейців. Ще близько 55 тис. зараз воює. А отже, нам вдалося втримати майже 100-тисячне угруповання якомога далі від українського кордону та нищення Сумщини. Загроза прориву на Лиманському фронтіЩе із середини жовтня окупанти розпочали активний наступ на село Терни, щоб перейти річку Жеребець і створити плацдарм на її правому березі. Попри це, нашим бійцям із 60-ї бригади вдалося стримати ворога та не допустити окупацію Тернів і подальшого просування на південь до Ямполівки. Однак росіяни зуміли форсувати річку північніше та спершу створили плацдарм біля Іванівки, а потім повністю захопили село та навіть робили спроби просуватися далі на захід. Наразі ЗСУ намагаються вибити ворога із правого берега, проте якщо це не вдасться, то негативні наслідки відчує весь Лиманський фронт.Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоПівнічніше на Борівському фронті рашисти врешті окупували село Лозова, яке кілька тижнів було в сірій зоні. Вони продовжують тиснути широким фронтом в напрямку на Оскіл, хоча в останні тижні Силам оборони вдалося стабілізувати ситуацію та не допустити жодного просування окупантів. Так само ЗСУ тримають оборону в селі Копанки та не дозволяють ворогу остаточно перерізати дорогу Борова – Сватове.  Торецьк на межі катастрофиУ перші дні січня рашисти розгорнули масштабний наступ у Торецьку. Їм вдалося повністю захопити шахту "Центральна" та її терикони, а також здійснити атаку на останній не зайнятий північно-західний район міста. За кілька днів половина району перейшла в сіру зону, а під повним нашим контролем перебувають лише околиці й південна частина району Забалка. Окупанти повністю контролюють понад 70% міста, а ще за 20% точаться важкі бої. Крім того, росіяни просунулися в Неліпівці, взяли її під контроль і почали наступ на Леонідівку. На північних околицях Торецька ворог упритул підійшов до поселень Дачне і Кримське. Повне захоплення Торецька відкриє росіянам шлях як на Костянтинівку і Часів Яр, так і на обхід з півночі Покровська й перерізання частини важливих логістичних артерій. Утім, наразі не йдеться про швидку окупацію всього міста: бої за його руїни, ймовірно, триватимуть ще місяці. Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: Еспресо Росіяни почали формувати північний обхід ПокровськаЩе в липні окупанти зупинились у Воздвиженці, за 6 км від траси Покровськ – Костянтинівка. Після цього вони 6 місяців формували південну клешню для охоплення міста. Тепер ця клешня майже готова. Наприкінці грудня й у перших числах січня росіяни знову розгорнули потужні атаки на Воздвиженку та захопили, розширивши сіру зону на 3 км до траси. Крім того, ворог почав одразу формувати фланги. З півночі вони атакують наших військових у Баранівці, а південніше – в Єлизаветівці. В обох селах наразі точаться запеклі бої.На південь від Покровська загарбники намагаються вирівняти лінію фронту та підготувати зручні позиції для наступу на місто. Наразі бої тривають у Лисівці, Даченському та Зеленому, де ЗСУ все ще утримують свої позиції. Ворог так і не зумів пробитися на північ від Шевченка чи захопити Піщане. Однак зс РФ мають успіх у просуванні в обхід Піщаного до однієї з головних доріг на Покровськ. Тут їм залишилося менш ніж кілометр, щоб перерізати цю артерію в районі села Котлине. Ймовірно, рашисти спробують продовжити рух на північ, щоб остаточно відрізати Покровськ від логістики. Тим часом Сили оборони найбільше контратакують саме на цій ділянці фронту.Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоНа західному фланзі Покровського фронту ЗСУ так і не можуть зупинити поступове просування росіян у напрямку до Дніпровської області. Після окупації Новооленівки й Українки основні бої тривали за три важливі села: Нововасилівка, Новоєлизаветівка та Солоне. На цей час усі три майже окуповані, але наші воїни ще ведуть ар’єргардні бої на їхніх околицях. На різних ділянках фронту до Дніпровської області ворогу залишилося пройти від 8 до 11 км. Зайти на Дніпровщину – це для росіян важливий піарний і політичний бонус, а тому зс РФ рухатимуться в цьому напрямку. Однак навряд чи вони будуть просуватися по Дніпровщині далі, поки за спиною залишається вільний від російського чобота Покровськ.  ЗСУ виходять з Курахового, але є нова загроза оточенняПопри гучні заяви керівництва РФ, ворог ще не окупував Курахове повністю. Наш Генштаб запевняє, що Сили оборони ще утримують деякі позиції в місті. Втім, правда в тому, що повний вихід ЗСУ з Курахового відбудеться з дня на день, якщо вже не відбувся. Зараз тут тривають бої, які дають змогу військовим відійти на більш вигідні позиції. Активне просування рашистів у Кураховому стало можливим після того, як вони окупували село Дальнє, а потім з нього здійснили прорив до південно-західних околиць міста. На цій ділянці фронту ворог швидко захопив територію між Кураховим і Костянтинопольським, однак далі на захід вони не можуть просуватися, поки саме Курахове все ще тримає оборону.На південному фланзі Курахівського виступу після відходу з Успенівки Сили оборони продовжують тримати лінію фронту по річці Сухі Яли. Окупанти штурмують тут у двох напрямках: на село Янтарне, щоб через нього вийти на дорогу на Дачне, а також у напрямку траси Курахове – Запоріжжя. Тут вони хочуть перерізати шлях десь між селами Улакли – Костянтинопіль. Для цього форсували річку в Зеленівці. Якщо росіянам це вдасться, то все наше Курахівське угруповання буде не тільки повністю відрізане від логістики, а й фактично оточене. До траси окупантам залишилося подолати відстань у 3 км.Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоПісля повного виходу Сил оборони з Курахівської кишені дозволить росіянам суттєво скоротити лінію фронту. Якщо зараз вона становить близько 50 км, то у випадку зрізання фронту навіть на рівні умовної Зеленівки - Шевченко, фронт скоротиться до 6 км, що значно вивільнить резерви зс РФ. Вже зараз, коли більшість боїв у Кураховому закінчені, частину військових ворог перекинув на Покровський напрямок, що дозволило знову активувати план з обходу міста з півночі. Водночас остаточно взятися за Покровськ окупанти зможуть тільки після того, як остаточно вирішать “Курахівське питання”. На північному фланзі Курахівського фронту після того, як Сили оборони вийшли з кишені між Сонцівкою та Старими Тернами, росіяни зуміли розвинути свій успіх і захопили села Шевченко й Петропавлівку, утворивши дві лінії наступу. Третю лінію вони намагаються сформувати біля села Слов’янка, але тут ЗСУ тримають позиції.  Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоВелика Новосілка тримає ударПопри те, що наступ на містечко ведеться як зі сходу, так і з півдня та півночі, росіянам вже кілька тижнів не вдається просунутися тут ні на метр. Тому вони вдаються до своєї звичної тактики та намагаються обійти Велику Новосілку з флангів. Якщо штурм Нового Комаря Силам оборони вдалося стримати, то на захід від міста відбувається постійне поступове просування окупантів до єдиної ще не перерізаної траси. Тут на широкій ділянці фронту від Времіївки до Новосілки рашисти підійшли до траси на відстань до одного кілометра та з дня на день зможуть її перерізати. Це не зупинить повністю логістику в місто, однак суттєво її надірве. А оборонці Великої Новосілки опиняться під загрозою повного оточення. Карта бойових дій за 1-8 січня, Фото: ЕспресоЗСУ залучили "авіаносці" для ударних дронівНаші винаходи на війні не знають меж. ЗСУ це доводять знову і знову. Цього разу винайшли "авіаносець" для дронів. Закріпивши по 8 дронів, імовірно, на платформи на базі морського дрона "Магура", вони змогли проплисти в глибокий тил ворога та знищити 5 систем ППО в районі між Скадовськом і Привіллям на Херсонщині, за 70-85 км від фронту. Кілька "Панцирів-С1", С-300 і "Бук" були несподівано для росіян вражені FРV-дронами з моря. І ніякий РЕБ їх не зупинив. Враховуючи успішність експерименту, тепер роль безпілотних катерів може значно розширитися. А рої наших дронів зможуть з’являтися в російському тилу ще частіше.  Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Маємо вже понад 11 млн заявок на виплату 1000 гривень за програмою Зимова єПідтримка. Понад 8 млн українців уже отримали цю підтримку", - йдеться у повідомленні. Також Шмигаль розповів, що у січні стартує виплата Вчительської доплати: учителі щомісячно отримуватимуть додаткову тисячу до зарплати. З вересня суму доплати планують збільшити до двох тисяч."Так само цього місяця почне працювати ще одна програма Зимової підтримки — прийом заявок на субсидію для оренди житла для внутрішньо переміщених осіб. Це допоможе тисячам наших громадян у цей непростий час", - додав Шмигаль. 25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Кошти можна буде витратити на вітчизняні товари, комуналку, ліки, квитки, книжки й донати.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.Програма стартувала 1 грудня. Станом на 24 грудня 10,3 млн українців подали заявки на допомогу через Дію, понад 5 млн уже її отримали.

Про це заявила адвокатка військовослужбовця Анастасія Бурковська у коментарі hrоmаdskе.За її словами, до військової частини вони звернулися 16 грудня, там погодилися прийняти Гнезділова. Тоді захист військового звернувся 23 грудня до прокурора, щоб він підготував клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.Далі прокурор, як зазначається, самостійно звернувся до військової частини, щоб підтвердити згоду з їхнього боку."З 25 грудня нас годували "завтраками", а вже сьогодні, 6 січня, ми дізналися, що частина, яка спершу погодилася взяти Гнезділова, тепер відмовила нам. Це свідчить, що сторона обвинувачення або їхнє керівництво умисно тисне на частину, щоб не звільняти обвинуваченого від кримінальної відповідальності", - сказала адвокатка. Водночас прокурор Микола Шелест підтвердив, що сторона захисту подала йому клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. За його словами, до цього клопотання був доданий лист від заступника командира військової частини, у яку Гнезділов хотів повернутися на службу. Лист був адресований командуванню військової частини, де Гнезділов проходив службу до СЗЧ. "Я надіслав запит на командування цієї нової військової частини, щоб підтвердити, що вона готова прийняти Гнезділова. Я отримав відповідь, у якій ішлося про відмову. Не думаю, що це спроба тиску. Якщо Сергій знайде собі місце служби, він повернеться туди", - заявив Шелест. Суд продовжив запобіжний західЯк повідомляють Суспільне та hrоmаdskе, суд продовжив запобіжний захід Сергію Гнезділову - тримання під вартою до 31 січня без застави.Що передувалоВійськовослужбовець 56-ї ОМБр Сергій Гнезділов, який пішов добровольцем на війну 5 років тому, заявив, що в Україні мають бути встановлені чіткі терміни служби. Він публічно оголосив, що самовільно залишив військову частину й перебуває в Києві."У нас зробили ставку на добровольців і на те, що на їхніх плечах ми витягнемо цю війну. Бо оголошувати нормальну мобілізацію в нас не збираються, а просто відловлюють людей на вулиці, призначають їх у чомусь винними, і вони будуть служити до перемоги", – сказав Гнезділов.Пізніше стало відомо, що у 56-й ОМБр, де служить Гнезділов, проведуть службове розслідування за фактом його СЗЧ.25 вересня Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через заяву Гнезділова про самовільне залишення служби.ДБР 9 жовтня затримало Сергія Гнезділова, а наступного дня йому повідомили про підозру. Водночас сам військовий сказав, що готовий повернутися на службу, коли буде чітко встановлено її терміни.11 жовтня суд у Києві обрав запобіжний захід для Сергія Гнезділова. Його відправили під варту на 60 діб. 

Парламентські вибори у НімеччиніЦе дострокові вибори, які були призначені на 23 лютого 2025 року після того, як президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр 27 грудня розпустив Бундестаг через відсутність "перспектив для створення стабільної парламентської більшості".Основними кандидатами на формування парламенту, найімовірніше, будуть правляча Соціал-демократична партія, опозиційний Християнсько-демократичний союз (ХДС), знову ж таки зелені, а також ультраправа "Альтернатива для Німеччини".Проблема цих виборів для України полягає у тому, що дедалі більшої популярності серед німців набирає власне ультраправа "Альтернатива для Німеччини", яка має помітний російський слід у своїй діяльності.Проте за попередніми опитуваннями, найбільше голосів може здобути ХДС, лідер якої виступає за підтримку України.Президентські вибори у РумуніїЦе буде друга спроба румунів обрати президента країни, оскільки перша закінчилася скасуванням результатів. Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру за кілька днів до наступного, у якому мали змагатися за президентську посаду проросійський кандидат Калін Джорджеску та проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі. Джорджеску таке рішення обурило, тому він подав скаргу до Європейського суду з прав людини та продовжує наполягати на терміновому розгляді справи.Проте тепер країні доведеться розпочати увесь процес спочатку. Новий перший тур виборів запланований на 23 березня, тим часом другий має відбутися 6 квітня. А до обрання наступника на посаді залишатиметься чинний президент Клаус Йоганніс, чия проукраїнська позиція не підлягає сумніву.Натомість, якщо брати до уваги результати скасованого першого туру, із подальшим голосуванням та приходом у крісло нового політика, ситуація може змінитися. Адже частину кандидатів, окрім власне Єлени Ласконі, цілком влаштовує ідея територіальних поступок з боку України задля начебто "шляху до миру".Тим часом перипетії виборчих перегонів у країні тривають, зокрема провладний кандидат Крін Антонеску вже встиг призупинити свою кампанію, оскільки коаліція досі одностайно не схвалила його кандидатуру. Що встигне змінитися у списку кандидатів та у настроях суспільства за найближчі кілька місяців, а також чи може бути знову змінена дата виборів – наразі точно сказати неможливо.Вибори президента у ПольщіАнджей Дуда завершує свою вже другу каденцію, тож згідно з Конституцією Польщі балотуватися на цьогорічних виборах, що відбудуться 18 травня, вже не може. Проте провідні партії Польщі вже визначилися зі своїми кандидатами, адже передвиборча гонка стартує зовсім скоро.На думку експертів, наразі найбільш імовірними лідерами цієї гонки та суперниками стануть кандидат від Громадянської коаліції Рафал Тшасковський та представник ПіС Кароль Навроцький. Рафал Тшасковський – мер Варшави, який свою політичну кар'єру розпочинав ще у Європарламенті. Тим часом Кароль Навроцький – польський історик, який очолює Інститут національної пам'яті і який в одному зі своїх інтерв'ю дозволив собі назвати українську Галичину "Східною Малопольщею".Проте боротимуться за посаду президента, яка у Польщі передовсім має вплив на зовнішню політику та культурну дипломатію, не лише ці двоє. Спробувати себе у ролі очільника країни хочуть Шимон Головня, який є лідером партії "Польща 2050", Славомір Менцен із сумнозвісної Конфедерації, депутат Сейму Марек Якубяк, а також представниця "Лівиці", віцеспікерка Сейму Магдалена Беят.Варто відзначити, що за опитуваннями, опублікованими польськими виданнями, наразі лідирує Рафал Тшасковський, який переконаний, що підтримка України – це національний інтерес Польщі, адже має прямий вплив на її безпеку у майбутньому. Але навіть в іншому випадку, тобто за ймовірного лідерства Кароля Навроцького, політика все ще має залишатися позитивною для України.Вибори до парламенту МолдовиНаразі Молдова ще оговтується від президентських виборів, де все ж проєвропейській Маї Санду вдалося перемогти проросійського Стояноглу. Проте попереду ще одна, так би мовити, фінальна боротьба за Молдову – голосування за парламент країни 11 липня 2025 року.Як і під час президентських виборів, РФ вже лаштує плани впливати і на парламентські, а робити це збирається за тими ж схемами, що вже випробувані у 2024 році, тобто йдеться про підкуп виборців. Через це парламентські вибори можуть стати справжнім випробуванням для проєвропейської ліберальної партії Маї Санду "Дія і справедливість".За попередніми опитуваннями, "Дія і справедливість" йде приблизно на одному рівні з проросійськими силами, тому може втратити більшість у новому парламенті та муситиме формувати коаліцію. Що ж трапиться, якщо більшість опиниться в руках проросійських партій – можна не озвучувати, адже тоді прогнози доволі похмурі для ситуації в країні, а також це створить проблеми й для її сусідів, зокрема та передовсім для України.Парламентські вибори у ЧехіїЧехія вже тривалий час є одним із ключових союзників України у її боротьбі, зокрема завдяки президенту Петру Павелу, проте й завдяки сформованому ще у 2021 році парламентові. У жовтні 2025 року на країну очікують нові парламентські вибори, результат яких може підважити тривалу спільну працю та здобутки попереднього уряду на теренах підтримки України. Чому існує така ймовірність? Власне, як і в багатьох інших країнах, тут зростає активність проросійських сил, а Росія не гає часу, вливаючи у поширенні дезінформації, пропаганди та купівлі голосів на мільйони євро.За опитуваннями та прогнозами, на зміну проукраїнському Фіалі може прийти Андрей Бабіш та його партія АNО ("Так"). Цей мільярдер словацького походження, який спершу засудив анексію Криму та підтримав санкції ЄС, згодом висловився проти членства України у Європейському Союзі.Вибори парламенту в КанадіЦього року закінчується термін повноважень також у парламенту Канади, тож 25 жовтня на країну очікують вибори. І вони можуть стати переломним моментом у політичному житті держави.Добре знаний канадський прем'єр Джастін Трюдо, який перебуває на посаді ще від 2015 року, наразі переживає спад своєї популярності, а відповідно і зниження рейтингів. Це може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів. Адже разом із ним цей спад впливає також на Ліберальну партію. Натомість громадська думка поволі схиляється до підтримки Консервативної партії – уперше за такий тривалий час.Передбачається, що головні ролі на політичній передвиборчій сцені належатимуть Ліберальній партії Джастіна Трюдо, Консервативній партії Канади П'єра Пуальєвра, Нова демократична партія, Блок Квебека та Парія зелених. Основними тенденціями серед обіцянок мають стати економічне зростання, соціальні реформи та підтримка традиційних галузей, тобто фактично йдеться передовсім про внутрішні справи країни.

Про це Еспресо.ТV повідомляє з посиланням на YоuТubе-канал "Жирони".На ролику від пресслужби іспанського клубу можна помітити, що Віктор Циганков повернувся до тренувань в основній групі "Жирони".Востаннє 27-річний українець виходив на поле у 5-му турі Ліги чемпіонів проти "Штурма" (0:1) 27 листопада.  Наступний матч "Жирона" зіграє 11 січня проти "Алавеса" у 19-му турі Ла Ліги.На рахунку Віктора Циганкова у цьому сезоні лише 663 зіграні хвилини, гол та асист.3 грудня Циганков травмувався втретє у цьому сезоні. Через пошкодження вінгер пропустив передсезонну підготовку та 1-й тур Ла Ліги. Потім півзахисник не грав за клуб та збірну України в період з жовтня до 22 листопада. 27 грудня трансферна вартість Віктора Циганкова, за версією Тrаnsfеrmаrkt, знизилась з 30 до 22 млн євро.

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

З цих міркувань, особисто я вважаю, що інавгурація Трампа може розпочати якийсь рух по перемовинах, але ключовим терміном буде жовтень 2025. Від виборів у Молдові залежатиме наша логістика, отже, спроможності. Ключові дати, за моєю версією: 20.01.2025 - інавгурація Трампа. 26.01.2025 - вибори Лукашенка. Думаю, великих потрясінь не вдасться зробити. 23.02.2025 - вибори в бундестаг. Впливатиме на одну з ключових країн, на яку США намагатимуться перекласти питання російсько-української війни. 25.03.2025 - введення нових правил бронювання у РФ. Фактично, зменшення посад, які підпадають під бронь. Ймовірність посилення  мобілізації ворогом. Читайте також: Два висновки з війни. І обидва правдиві23.03.2025 - вибори президента Румунії. Можлива  спроба російських спецслужб погратися у гібридну війну в країні ЄС і НАТО.Березень 2025 - нарада "двох сесій" у Китаї. Наради в рамках Всекитайських зборів народних представників і комітету Народної політичної консультативної ради Китаю. 4, 11 чи 18 травня 2025 - вибори президента Польщі. 24 і 25 червня 2025 - саміт НАТО в Гаазі.Червень 2025 - нарада G7 у Канаді, яку Трамп іменує "51-м штатом". Не пізніше жовтня 2025 - вибори в парламент Молдови.Як показує досвід Ізраїлю у 2023 і Сирії у 2024, заплановані та оголошені публічно події є важливими, проте не всі важливі ситуації можна врахувати.ДжерелоПро автора. Петро Охотін, політолог, боєць ЗСУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

В православному календарі є 12 двунадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.

Про це йдеться на сайті відомства.Відповідний указ підписав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна."Ми додали до списку ще 14 грузинських високопосадовців і прем'єр-міністрів і ввели заборону на в'їзд до Естонії", - зазначив він.Він підкреслив, що "насильство, вчинене грузинською владою проти протестувальників, журналістів та лідерів опозиції, є неприйнятним, злочинним і суперечить правам людини".Очільник естонського зовнішньополітичного відомства закликав країни ЄС до активних дій у відповідь на ситуацію в Грузії."Я закликаю всі країни ЄС відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти грузинського народу і підриває демократію", - наголосив він.Ці санкції стали продовженням попередніх обмежень, які стосувалися 11 членів грузинської влади.Крім того, Цахкна візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу 16 грудня, де планується обговорення подій, що відбуваються в Грузії.Реакція "Грузинської мрії"Генсек "Грузинської мрії" і мер Тбілісі Каха Каладзе відреагував на санкції, введені Литвою та Естонією проти представників влади Грузії, зазначивши, що санкції, які запроваджуються проти членів партії олігарха Іванішвілі, не є чимось особливим, що вони - тимчасове явище і що незабаром усе стане на свої місця, передає SОVА.Він висловив впевненість, що ситуація зміниться з початком роботи нової адміністрації у США після 20 січня. За його словами, це призведе до радикальних змін не лише в Європі, але й у Грузії."Санкції не становлять узагалі жодної проблеми, це тимчасовий процес, усе зміниться, усе владнається, будуть іншими світ, Європа. Така Європа, яку ми, грузини, уявляємо і до якої прагне більшість грузинів, повернеться та Європа, повернення якої ми хочемо", - наголосив він.На його переконання, саме після інавгурації Трампа політична ситуація у світі може кардинально змінитись."Те, що відбувається сьогодні, не має зв'язку з європейськими цінностями. Сьогодні - пік несправедливості. Нас намагаються переконати, що чорне - це біле, пускають пил в очі. Усе це закінчиться, і повернеться справедлива Європа, до якої прагне наша країна", - підсумував він.Що передувало26 жовтня в Грузії відбулись парламентські вибори. Перемогу здобула керівна партія "Грузинська мрія". Результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними акціями протестів. Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі. Згодом до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.А президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента.У суботу, 14 грудня, у парламенті Грузії відбулися вибори президента. У результаті виборча колегія обрала президентом Міхеїла Кавелашвілі. Водночас чинна президентка Саломе Зурабішвілі та опозиція не визнають легітимність цих виборів.Зазначимо, що вперше в історії Грузії президента обирав не народ, а виборча колегія. Єдиним кандидатом на пост президента був ветеран футболу та член партії "Сила народу", що формально відкололася від правлячої "Грузинської мрії", Михаїл Кавелашвілі. Його кандидатуру висунув голова "Грузинської мрії" мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Після оголошення результатів виборів Саломе Зурабішвілі звернулася до мітингувальників, серед яких були матері затриманих поліцією, і висловила свою вдячність за відмову визнати легітимність виборів. 

Про це повідомляє Головне управління розвідки.Росіяни застосовують солдатів КНДР у штурмових діях на Курщині, зокрема, у складі морської піхоти та повітряно-десантних військах."Північнокорейські війська уже зазнали перших санітарних та безповоротних втрат внаслідок успішного вогневого ураження, завданого воїнами Сил безпеки та оборони України.  Зокрема, на одній із позицій у Курській області військовослужбовців армії КНДР результативно накрили FРV-дронами", - розповіли у ГУР.Станом на 14 грудня орієнтовні втрати - близько 200 військовослужбовців. "У процесі застосування військ КНДР на полі бою складною перепоною для управління та узгодженості дій залишається мовний бар’єр.  Через вказану проблему північнокорейські солдати відкрили "дружній вогонь" по автомобільній техніці  так званого батальйону "Ахмат". Результат  ―  восьмеро вбитих кадирівців", - йдеться у повідомленні.У місцях, де розміщені бійці з КНДР, росіяни запровадили особливий режим: для допуску солдатів та офіцерів перевіряє ФСБ, вилучають телефони та інші пристрої.Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДРКyіv Роst 4 жовтня повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росії не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.Президент Зеленський 1 листопада заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї. Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. Заступниця речника міноборони США Сабріна Сінгх 9 грудня розповіла, що даними за американського оборонного відомства, північнокорейські військові досі перебувають у Курській області РФ і готові вступити у бій за потреби.ГУР МО повідомляло, що в п'ятницю, 13 грудня, підрозділи армії КНДР у Росії привели в стан готовності для безпосередньої участі в бойових діях на Курщині. Інформацією також поділився Володимир Зеленський.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.За його словами, на сьогодні є попередні дані про те, що росіяни почали застосовувати в штурмах помітну кількість солдатів з Північної Кореї. Росіяни включають їх у зведені підрозділи та використовують в операціях у районах Курської області. "Поки що тільки там. Але ми маємо інформацію про те, що можливе застосування й на інших ділянках фронту. Втрати серед цієї категорії вже теж помітні", – повідомив Зеленський.Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВін наголосив, що Росія фактично втягнула у війну ще одну державу, та додав, що очільник Кремля Володимир Путін "робить кроки, які розширюють та продовжують цю війну". "Саме він відштовхує можливість миру. І він хоче, щоб і в Азії у світу додалось проблем. Саме для цього росіяни навчають Північну Корею сучасній війні", – зазначив президент.Зеленський також підкреслив, що Україна буде захищатися, зокрема, проти військових з КНДР і надалі співпрацюватиме з партнерами, аби зупинити війну.Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДРКyіv Роst 4 жовтня повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росії не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.Президент Зеленський 1 листопада заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї. Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. Заступниця речника міноборони США Сабріна Сінгх 9 грудня розповіла, що даними за американського оборонного відомства, північнокорейські військові досі перебувають у Курській області РФ і готові вступити у бій за потреби.ГУР МО повідомляло, що в п'ятницю, 13 грудня, підрозділи армії КНДР у Росії привели в стан готовності для безпосередньої участі в бойових діях на Курщині.

Останні інфляційні тенденції засвідчують неспроможність монетарної політики НБУ впливати на рівень цін, який диктується витратними чинниками. Нагадаю, що облікова ставка НБУ утримується на рівні значно вище інфляції вже понад 2 роки (!), що не завадило інфляції постійно прискорюватися починаючи з березня 2024 року. Єдиним інструментом, яким НБУ міг стримувати інфляцію, був режим фіксованого обмінного курсу. З жовтня 2023 року цей режим було скасовано, що не дало очікуваної валютної стабілізації, а навпаки, призвело до дестабілізації валютних очікувань, надмірних розтрат валютних резервів та виникнення девальваційно-інфляційної спіралі.Тепер уже однозначно можна стверджувати, що за підсумками року не справдяться ні інфляційний прогноз  уряду (7,9%), ні навіть актуалізований у жовтні прогноз НБУ (9,7%). Похибка інфляційного прогнозу НБУ на горизонті останніх 6 місяців становить 30%, що укотре підкреслює наявність проблеми з адекватністю застосовуваних НБУ прогностичних моделей.Ключові фактори поточної інфляції лежать на стороні росту витрат і собівартості виробництва:здорожчання витрат на енергоносії через підвищення тарифів на електроенергію та вимушене використання дорожчих видів енергії (зокрема, дизельних генераторів);девальвація обмінного курсу гривні, викликана перманентним структурним дефіцитом валюти, посиленим поспішними діями НБУ з лібералізації валютного ринку;менш сприятливі погодні фактори, які спричинили підвищення цін на окремі категорії сільськогосподарської продукції.Ринкові виробники вимушені переносити зростання проміжних витрат на ціни реалізації для того, щоб їх діяльність знаходилась вище порогу рентабельності. Поширення тверджень про те, що інфляційний тиск  посилився через прискорений ріст середніх зарплат, не відповідає дійсності. Нинішній ріст середніх зарплат (+16,2%) нівелюється високим рівнем безробіття (18%) та дефіцитом робочої сили, в результаті чого скупний обсяг "зарплатного" тиску  в економіці є невеликим (близько 38% ВВП). Крім того, варто врахувати, що у 2024 р. понад 20% фонду оплати праці пішло на купівлю іноземної валюти населенням, що відповідно прибрало гривню зі споживчого ринку. Якщо із загального фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) мінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться, що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. скоротився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%! Таким чином ріст середніх зарплат в Україні не міг спричинити додаткового тиску ні на сукупний попит, ні на ріст цін.Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНа що, перш за все, слід звернути увагу при аналізі річної інфляції, так це на колосальну варіацію значень приросту цін в розрізі окремих груп товарів та послуг: від дефляції на 4-5% на цукор та товари легкої промисловості до інфляції у понад 60% за цінами на електроенергію та овочі. Відносно високе зростання цін (понад 20%) зафіксовано на яйця, вершкове масло, фрукти. Натомість майже відсутній приріст цін на м'ясо, паливо, послуги відпочинку, ряд комунальних послуг, предмети домашнього вжитку, побутову техніку.Про що це говорить? Це говорить про те, що в нинішніх обставинах облікова ставка НБУ не впливає на фундаментальні тенденції інфляції. По-перше, у НБУ зараз немає жодного адекватно дієвого каналу монетарної трансмісії. Ситуація на кредитному, фондовому, валютному та депозитному ринках не дозволяє ключовій ставці посилати продуктивні імпульси, які б спричиняли зміни попиту на споживчих ринках. Імпульси застряють або у процентній маржі банків, або просто у нікчемній величині самих ринків.По-друге, нинішній приріст цін диктується ростом витрат виробників, а не попитом. У різних категорій виробників структура витрат є різною, що призводить до різних корекцій тих чи інших кінцевих цін реалізації, не залежно від того, якою наразі є облікова ставка НБУ.Другий фактор, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це динаміка змін обмінного курсу гривні. Частка імпортних товарів перевищує 50% в структурі споживчого кошика населення. За рік (листопад до листопада) девальвація гривні склала 14,4%, що відповідно вплинуло на споживчі ціни імпортних товарів.НБУ поступово девальвує обмінний курс під тиском нарощування валютного попиту, яке спостерігається протягом усього року.Запровадження режиму гнучкого курсоутворення та скасування ряду валютних обмежень в умовах гігантського структурного валютного дефіциту розбалансувало валютні очікування, насамперед у населення. За 11 місяців НБУ витратив на підтримку гривні 30 млрд дол. США (+18% проти 2023 року). Населення наростило купівлю іноземної валюти в 3 рази та формує уже 40% усіх валютних інтервенцій НБУ. Облікова ставка НБУ не здатна вплинути на корекцію валютного попиту в умовах розбалансованих валютних очікувань. Третій фактор, на який слід звернути увагу при аналізі інфляції, — це воєнна специфіка формування структури витрат бізнесу та населення. Воєнні фактори впливають на зміни пріоритетів у споживчих настроях – знижуються попит та ціни на товари не першої потреби (товари легкої промисловості, побутової техніки, розважальних послуг). З іншого боку, воєнні фактори впливають на доступність транспортних шляхів та ринків збуту, що впливає на витрати виробників. Облікова ставка не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі.Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуЧетвертий ключовий фактор інфляційної динаміки – фіскальний дефіцит, який у 2024 р. сягає 23% ВВП.  Для фінансування  фіскального дефіциту уряд залучає зовнішню допомогу, під яку НБУ проводить постійну гривневу емісію. У 2024 р. обсяг додаткової гривні, надрукованої НБУ та випущеної в обіг через фіскальні канали, склав 997 млрд грн. А всього з початку війни гривнева емісія НБУ складає вже 3,7 трлн грн (включаючи 0,4 трлн грн під викуп ОВДП уряду у 2022 році та сплату процентів банкам за депсертифікатами обсягом 0,2 трлн грн). Однак вся ця гривнева маса не формує надлишкового попиту в економіці, оскільки:по-перше, значна її частина конвертується назад в іноземну валюту через міжбанківський валютний ринок і не потрапляє на гривневі споживчі ринки;по-друге, обсяг фіскальних стимулів становить лише 2/3 від втрат довоєнного номінального ВВП, тобто сукупний попит залишається пригніченим; по-третє, "фіскальну інфляцію" стримують ризики воєнної невизначеності, в результаті яких населення, що отримує бюджетні трансферти, поки що віддає перевагу збереженню отриманих від держави коштів на майбутнє, аніж їх витрачанню на поточні потреби. Облікова ставка не може вплинути на розмір фіскального дефіциту воєнного часу, оскільки цей розмір диктується воєнними потребами, а не доступністю внутрішніх позикових коштів.Таким чином, переважна більшість проінфляційних чинників в Україні перебуває поза межами дії монетарних інструментів НБУ: Зростання вартості витрат штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ. Бізнес в Україні покладається не на кредитне плече банків, а переважно фінансується, користуючись з власних коштів (працюючі кредити бізнесу складають лише 7% ВВП). Уряд не збирається скорочувати оборонні видатки у відповідь на підвищення облікової ставки й переважно покриває брак коштів на їх фінансування з зовнішніх джерел, а не з коштів внутрішнього позикового ринку.Однак, попри це, НБУ продовжує зберігати ультражорсткі параметри процентної політики, що триває уже понад 2 роки. Протягом 2023-2024 рр. номінальна середня облікова ставка вдвічі перевищувала середній рівень інфляції, а реальна облікова ставка вдвічі перевищувала середні темпи приросту реального ВВП. Умови, коли базова ставка позичкового процента перевищує темпи реального ВВП, перешкоджають залученню кредитних коштів у процеси виробництва товарів та послуг. Окремий аспект інфляційної проблематики України – занадто оптимістичні прогнози НБУ. В жовтневому Інфляційному звіті НБУ опублікував середньостроковий макроекономічний прогноз, де закладається зниження інфляції до 6,9% у 2025 р. та до 5,0% у 2026 році. Поряд з цим НБУ очікує, що у 2026 р. негативний розрив ВВП скоротиться майже до 0%, тобто українська економіка досягне рівня свого потенціалу. При цьому такий ідеалістичний сценарій у НБУ кореспондується з одночасним збереженням торгівельного дефіциту обсягом 34 млрд дол. та рівнем безробіття у 11%.Мало того, що опублікований прогноз є нелогічним з погляду дії поточних структурних факторів інфляції – девальвації, тарифів, росту собівартості. Опублікований прогноз НБУ є ще й внутрішньо неконсистентним, оскільки «нульовий» розрив ВВП може бути лише в умовах, коли не виникає ні інфляційного, ні дефляційного тиску. А як може не виникати проінфляційного тиску при торговому дефіциті у 15% ВВП%? Чи рівні безробіття понад 10% робочої сили? Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЗазначене свідчить про наявність системних прогалин у питанні підготовки економічних прогнозів центрального банку. Модельний апарат НБУ потребує адаптації до нових економічних умов, зокрема в частині розробки моделей прогнозування структурної інфляції.Інфляційні прогнози НБУ закладаються в проспекти змін облікової ставки НБУ. Тому погіршення точності інфляційних прогнозів НБУ, недооцінка факторів інфляції та внутрішня неконсистентність прогнозів НБУ ставлять під сумнів усю адекватність монетарної політики НБУ. На мою думку, подальші перспективи інфляції визначатимуться переважно проінфляційними, аніж дезінфляційними факторами. Девальвація гривні, підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, перенесення росту цін виробників на ціни споживчого ринку — вказують на високу ймовірність збереження тренду до підвищення рівня інфляції в найближчій перспективі.За моїми оцінками, якщо темпи річної девальвації  гривні залишаться на рівні 12-14%, то інфляція в наступному році підніметься до 10-12%, що відображатиме історичні пропорції щодо перенесення ефектів обмінного курсу та цін виробників на споживчі ціни. Інфляційний прогноз НБУ на 2025 р. щодо зниження інфляції до 6,9% виглядає відверто заниженим.Стримувати інфляцію підвищенням облікової ставки немає сенсу, оскільки природа нинішньої інфляції — ріст вартості витрат і девальвація гривні, а не фактори підвищення зарплат чи попиту. Інфляція витрат перекладається у ціни реалізації незалежно від процентної ставки, а девальвація гривні в теперішніх умовах структурного дефіциту валюти та гнучкого обмінного курсу залежить від обсягу  інтервенцій НБУ, а не від рівня його процентної ставки. Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.Зазначається, що командування підрозділів північнокорейської армії у РФ отримало наказ "увійти у взаємодію" із суміжними російськими підрозділами, які ведуть бойові дії в Курській області.  Імовірно, найближчим часом північнокорейців можуть залучити безпосередньо до боїв. Напередодні вони отримали додаткові запаси продовольства, а 13 грудня їх привели в стан готовності та наказали очікувати подальших указівок.За даними української розвідки, частину особового складу військ КНДР приховано перекидають до лінії фронту цивільними вантажівками, які зовні нагадують автомобілі доставки води.Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДР4 жовтня Кyіv Роst повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росії не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.28 жовтня генсек НАТО Марк Рютте підтвердив факт присутності військових Північної Кореї в Курській області РФ, зазначивши, що це є "значною ескалацією в триваючій залученості КНДР у протиправну війну Росії". Президент Володимир Зеленський заявив, що РФ уже використовує військовослужбовців із КНДР на території України та що на полігони РФ із КНДР можуть перекинути до 12 тис. військових.31 жовтня стало відомо, що Північна Корея відправила до Росії трьох своїх генералів, серед них заступник глави генерального штабу КНДР, який також є очільником головного розвідувального бюро держави.1 листопада президент Зеленський заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї.Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. А 5 листопада міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив інформацію про те, що в Курській області Росії відбулося перше бойове зіткнення українських бійців і північнокорейських військових, що воюють на боці окупантів.Начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич також підтвердив перші бої між українськими та північнокорейськими військовими. Видання Fіnаnсіаl Тіmеs повідомило, що ЗСУ поранили генерала КНДР в Курській області РФ.За даними Пентагону, станом на 10 грудня північнокорейські військові досі перебувають у Курській області РФ і готові вступити в бій за потреби. 

Про це повідомляє "Ехо Кавказу".Видання зазначає, що слова Макрона можна трактувати як підтримку учасникам акцій протесту, які спалахнули після відмови влади Грузії на переговори про вступ до Європейського Союзу до 2028 року."Цей діалог є відповідальністю кожного грузина. Він повинен дати можливість грузинам знову взяти долю в свої руки. Цей шлях — ваш. Тому я дуже довіряю грузинському народу і всім тим, кому дорогий цей почесний європейський шлях і хто не хоче піддаватися залякуванням, пропаганді, кібератакам, маніпуляціям інформацією",  - стверджує французький президент.Водночас він підкреслив, що "зрада європейських прагнень грузинського народу, записаних у конституції Грузії, неприпустима"."Європейська мрія Грузії не повинна бути придушена. Цей вибір європейського шляху є вашим суверенним рішенням, і це рішення про приєднання до європейської сім'ї мирно виражається сьогодні в Тбілісі і в декількох десятках міст країни", - заявив Макрон.Також президент Франції наголосив, що Євросоюз не підтримує сепаратистів у Грузії та виступає за територіальну цілісність країни."Європейський Союз не диктує, що таке національний інтерес. Він поважає територіальну цілісність, зокрема, Грузії. Європейський Союз не підтримує сепаратистів у вашій країні. Європейський Союз — це проект миру, який є основою будівництва Європи з моменту її створення. Європейський Союз не розпочав агресивну війну проти суверенної держави", - додав Макрон.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.Напередодні виборів Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента.

Про це вона заявила в інтерв'ю Укрінформу.У виданні зазначили, що ці вибори не є прямими, оскільки голосують члени парламенту та представники місцевого самоврядування, на відміну від прямих виборів, як це було у 2018 році. Президентка підкреслила, що, незалежно від результатів, планує залишитися на своїй посаді до завершення терміну повноважень та до інавгурації легітимного президента."Особисто я збираюся залишитися президентом після виборів. З одного боку, тому що я дійсно залишуся президентом до кінця мандату, до інавгурації. Але інавгурації легітимного президента", - наголосила вона.Крім того, Зурабішвілі висловила сумніви щодо легітимності будь-якого нового парламенту, якщо його створення не буде відповідати умовам конституції."Якщо парламент не є легітимним, якщо він не був скликаний мною відповідно до умов конституції, якщо він базується на виборах, які не є легітимними – з моєї точки зору і з точки зору народу, то обраний президент теж не буде легітимним, навіть якщо він буде інавгурований", - додала очільниця Грузії.Коли її запитали про можливі наслідки такого рішення, Зурабішвілі наголосила, що вважає себе втіленням народної легітимності, адже вона має підтримку громадян."У мене немає влади. Тож я не залишаюся при владі, але залишаюся втіленням народної легітимності, яку я також маю, не тільки тому, що мене обрали, але й тому, що мене підтримує "вулиця". І я уособлюю тяглість держави", - пояснила вона.За її словами, сьогодні в Грузії спостерігається реальна автократія, оскільки одна партія контролює всі державні інституції. Тому вона вважає своїм обов'язком продовжувати виконувати функції президента і представляти інтереси народу."Тож ми маємо справжню автократію, і я вважаю своїм обов'язком продовжувати втілювати те, що я можу втілювати і в чому, як я вважаю, маю підтримку народу", - підсумувала Зурабішвілі.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави. Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.