Search trend "нбу"

В Україні продовжується тенденція до підвищення заробітної плати. Причому останнім часом темпи зростання значно прискорилися через загострення конкуренції на ринку праці. Про це йдеться у травневому звіті Мінекономіки "Моніторинг основних подій в економіці України - 2025". За даними Держстату, у першому кварталі 2025 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників становила 23 460 грн., що на 24,1% більше, ніж у першому кварталі 2024 року. Інформація з порталу wоrk.uа підтверджує, що ця тенденція зростання зарплат триває і надалі. У Мінекономіки пов'язують це, насамперед, із дефіцитом кадрів та збільшеним навантаженням на працівників у зв'язку з жорсткою конкуренцією за фахівців. Особливо відчутне підвищення зарплат спостерігається у сферах топменеджменту, страхування, сільського господарства та агробізнесу. За даними звіту, найбільше зростання зафіксоване у таких галузях: сільське, лісове і рибне господарство - на 42,7%, будівництво - на 35,3%, інформація та телекомунікації - на 32,6%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд планує підвищувати мінімалку до 2028-го Попри зміни, лідерами за рівнем зарплат у першому кварталі 2025 року залишаються сфери інформації та телекомунікацій, фінансів і страхування, а також професійної, наукової та технічної діяльності. На думку експертів Мінекономіки, зростання зарплат підтримує підвищена економічна активність, а також значна кількість працездатного населення, яке наразі перебуває за кордоном або служить у Збройних силах України. Це створює структурні дисбаланси на ринку праці та дефіцит кадрів. Водночас у квітні 2025 року кількість застрахованих працівників зменшилася на 124 тис. порівняно з квітнем 2024 року. Експерти пов'язують це зі змінами у складі робочої сили через мобілізацію та продовження міграційних процесів, що негативно вплинуло на ринок праці. Станом на квітень 2025 року кількість працівників не досягла показників відповідного періоду 2021 року - рівень залишився нижчим на понад 1 млн осіб, що є наслідком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

В Україні почастішали випадки розповсюдження підробленої іноземної валюти, причому найбільшу частку фальшивок становлять саме американські долари. Про це повідомили в Національного банку України. Як зазначили в НБУ, у 2024 році серед усіх вилучених підробок іноземної валюти 93% становили долари США, тоді як на євро припало лише 7%. Шахраї найчастіше підробляють такі номінали: 50 та 100 […] Сообщение Українцям “зливають” фальшиві долари та євро: які купюри підробляють найчастіше появились сначала на ТехноФан.

На 3 липня, Національный банк України встановив офиційний курс гривні до американського долара на рівні 41,81 грн/$.

У месенджері Vіbеr активізувалися шахраї, які видають себе за покупців товарів з платформи ОLХ. Аферисти надсилають користувачам повідомлення, стверджуючи, що товар уже оплачений, і пропонують перейти за посиланням для підтвердження оплати наголошують у проєкті ВRАМА Як повідомляють у проєкті, посилання веде на фейковий сайт, де зловмисники вимагають ввести дані банківської картки або іншу особисту інформацію. Внаслідок цього жертви ризикують втратити кошти або зазнати зламу акаунтів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шахраї розсилають листи від імені НБУ Що робити, аби захиститися від шахраїв: - Увімкнути блокування повідомлень від незнайомців (Параметри &rаrr; Конфіденційність &rаrr; Запити на повідомлення); - Активувати автоматичну перевірку на спам (Параметри &rаrr; Конфіденційність &rаrr; Автоматична перевірка на спам); - Для користувачів Аndrоіd - ввімкнути "Ідентифікацію абонентів" (Параметри &rаrr; Виклики й повідомлення &rаrr; Ідентифікація абонентів). "Будьте пильними та не переходьте за сумнівними посиланнями, щоб не стати жертвою шахраїв", - наголошують експерти. Національний банк зафіксував нову хвилю шахрайства із розсилкою листів, які містять шкідливі вкладення та маскуються під офіційну кореспонденцію НБУ. У темах повідомлень та назвах файлів вказані реквізити, схожі на справжні. Зловмисники розсилають такі листи з різних електронних адрес. У підписі зазначений підроблений е-mаіl nbu@gоv.nbu.uа. Він зовні нагадує офіційну адресу НБУ, однак не є справжнім.

Для відновлення економіки країні потрібно додатково залучити ще 4-5 мільйонів працівників. Під час повномасштабної війни чисельність працездатного населення в Україні зменшилася на 40%. Близько 1,7 млн працездатних українців перебувають за кордоном. Про це повідомила перша заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак, передає Dеlо.uа. За її словами, 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Середня зарплата українців у 2025 році зросте на 17% - НБУ Чиновниця наголосила, що для відновлення економіки країні потрібно додатково залучити ще 4-5 мільйонів працівників. Через демографічну кризу, вважає Марчак, в Україні потрібно викорінити ейджизм - дискримінацію та упереджене ставлення до людей через їхній вік. За її даними, 69% чоловіків та 67% жінок у віці 50+ років стикалися з ейджизмом, а роботодавці частіше пропонують вакансії молодим. "Люди старшого віку менше хочуть шукати роботу, а це велика проблема, адже їх потрібно долучити до ринку праці. Тому треба забезпечити рівне ставлення для всіх шукачів роботи", - заявила вона. Марчак наголосила, що тенденція до старіння населення в Україні зберігатиметься. Нині ж в Україні працює лише 27% людей віком понад 50 років. Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Сьогодні, 2 липня, НБУ встановив новий рекорд щодо ціни євро, адже ціна сягнула у понад 49 гривень за євро. Натомість завтра ціна опуститься. Ціна долара також росте, але не так суттєво. Повний текст новини

Із початку повномасштабного вторгнення зі спецрахунку, відкритого Національним банком України на потреби оборони, перераховано майже 65,3 млрд грн, із них у червні – майже 295 млн грн.

Національний банк України менше, ніж на 1 коп. підвищив курс долара до гривні. Офіційний курс на 3 липня встановили на рівні 41,81 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро знову оновив історичний максимум і становить 49,13 грн за 1 євро. Польський злотий впав на 8 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,56. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політика Трампа послабила долар до рівня 1973 року В обмінниках долар продають у середньому за 41,5 грн. Купують за 41,7 грн. За євро в обмінниках пропонують 48,55 грн. Продають за 49,65 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

Відповідає чат GРТ на прикладі горілки GrееnDаy - преміального бренду, який не заощаджує на своїй якості М'якість, якість, чистота - ці характеристики вже давно не привілей дорогих пляшок. Виявляється, оптимальний баланс "ціна-якість" закінчується десь на позначці 250-300 грн за 0,5 л та навіть 0,7 л пляшки. Все, що дорожче - часто лише про імідж, але не про напій. 1. Спирт "Люкс" - це вже норма, а не виняток Більшість дорогих горілок активно акцентує на тому, що використовує якийсь особливий спирт. Але варто зауважити: сьогодні спирт класу "Люкс" - це стандарт для горілки високої якості середнього цінового сегменту. Наприклад, у складі горілки Grееn Dаy, ціна якої від 130 грн за 0,5 л, також використовують спирт класу "Люкс", що проходить кілька ступенів контролю. То чому тоді деякі бренди ставлять цінник у 300-500 грн? Це вже питання не якості спирту. 2. Податки й упаковка однакові для всіх Держава встановлює фіксований акциз на міцний алкоголь - приблизно 27 грн на кожну пляшку об'ємом 0,5 л. Скло, логістика, ПДВ, етикетка, марка акцизу - усе це в середньому коштує однаково незалежно від бренду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні стрімко зростуть ціни на цигарки Горілка, яка коштує 130-150 грн, проходить усі ті самі процеси, що й та, яку продають за понад 300 грн. Єдине, що додається - вкладення у брендинг, рекламу, дорогі пляшки або пакування. 3. Різниця в технології? Не завжди Деякі виробники преміум-сегменту хизуються фільтрацією іонами золота, алмазним пилом тощо. Це добре звучить у рекламі, але чи справді відчутно в смаку? Горілка Grееn Dаy, до прикладу, використовує класичну багаторівневу фільтрацію: вугільну, срібну, мембранну - і це робить напій м'яким, збалансованим і безпечним для організму. На практиці - більшість споживачів не відрізнить на смак "преміум" за 300-400 грн від якісно виготовленої горілки за 130-250 грн. 4. За що ми тоді насправді платимо Коли ціна перевищує 300 грн, варто поставити собі питання: за що конкретно я переплачую? За декоративну пляшку? За міжнародну рекламу? За глянцеву коробку? В українських реаліях горілка - це передусім про чистоту і м'якість, а не про необґрунтовану в багатьох випадках лакшері-подачу. Grееn Dаy доводить - переплачувати не треба. Купуючи 0,5 л за 130-150 грн, ви отримуєте і якісний спирт, і сучасні способи фільтрації, і ретельний контроль за виробництвом. 5. Оптимальна ціна існує Як показує ринок, якісну горілку можна купити від 130 до 300 грн. Ви платите не за назву, а за реальний продукт. Grееn Dаy - яскравий приклад того, як можна запропонувати преміальні характеристики за середню ціну. І таких брендів - чимало. Все, що дорожче, - це вже про хвастощі, упаковку чи "статус". А не про напій. Отже, якщо ваша мета - м'який смак, чистий склад і якісний спирт, немає жодної потреби переплачувати. Сегмент до 300 грн вже охоплює всі технологічні можливості якісного виробництва. Решта - питання маркетингу. А не здорового глузду. У квітні 2025 року споживча інфляція в Україні пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. У НБУ пояснюють: ключовими чинниками подорожчання стали наслідки слабкого врожаю минулого року, а також підвищення цін на алкоголь і тютюн. До цього додалися високі витрати бізнесу на оплату праці в умовах дефіциту кадрів і збереження активного попиту з боку споживачів.

НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 році зросте з 8000 грн до 8370 грн

За останні пів року валюта США послабла більше ніж на 10% Долар почав новий рік з найгірших результатів за понад півстоліття, пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. "За останні шість місяців американська валюта ослабла на понад 10% порівняно з кошиком валют основних торгових партнерів країни. Востаннє долар ослаб настільки на початку року у 1973 році, після того, як США зробили масштабний крок, який поклав кінець прив'язці долара до золота. Цього ж разу на зміни вплинула політика президента Дональда Трампа, спрямована на переосмислення світового порядку через агресивні торгові тарифи та більш ізоляціоністську зовнішню політику", - сказано в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євро перевалив за 49 гривень, що з доларом Після переобрання Трампа долар спершу різко зростав. Інвестори на фондовому ринку та валютні гравці сприймали це як знак економічного зростання та бізнесу, що ймовірно привернуло б інвестиції з усього світу і збільшило попит на долар. Однак після піку у середині січня індекс долара почав знижуватися. "Комбінація торгових ініціатив Трампа, занепокоєння щодо інфляції та зростання державного боргу послабила долар, який також страждав від поступового зниження довіри до ролі США у глобальній фінансовій системі. Це означає, що для американців стало дорожче подорожувати за кордон, а для іноземців - менш привабливо інвестувати в США, що знижує попит, коли уряд намагається залучити більше коштів. Слабший долар повинен допомогти американським експортерам та зробити імпорт дорожчим", - йдеться в матеріалі. Наслідки падіння долара є далекосяжними. Для американських інвесторів слабший долар може стимулювати погляд на інші країни. Уже зараз пенсійні фонди, серед інших інвесторів, заявляють, що вони через це більше уваги звертають на ринки за межами Сполучених Штатів. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

На 2 липня, Національный банк України встановив офиційний курс гривні до американського долара на рівні 41,82 грн/$.

Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк. Він послався на бюджетну декларацію уряду на 2026-2028 роки. За його словами, в документі передбачено поступове збільшення мінімалки. Щорічний приріст складатиме в середньому 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн. На старті 2027 року вона повинна зрости до 9 374 грн. А ще через рік - з 1 січня 2028-го - сягне 10 059 грн. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 000 грн. Такий розмір діє з квітня 2024 року. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

Днями у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроєктів про Dеfеnсе Сіty. За словами його творців, він дозволить створити унікальний правовий режим для державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Ініціатива більш ніж своєчасна. Поглянемо, як це може спрацювати. З чим ми прийшли в оборонці до літа 2025-гоУпродовж широкомасштабної війни український ОПК збільшився майже втроє, переважно за рахунок появи нових приватних компаній. Деяким із них удалося пройти шлях від стартапів до крупних гравців в оборонно-промисловому секторі. Це переважно ті, хто запропонував армії нові інноваційні рішення. Наприклад, компанія з виробництва fрv-дронів, дронів для розвідки та систем РЕБ - ТАF Drоnеs, про яку до великої війни було практично не відомо, а в березні 2025 року вже мала 700 осіб персоналу, а в червні разом ще з двома вітчизняними компанії потрапила до топ-100 приватних виробників дронів від Тhе Dеfеnsе Роst. І хоч це рейтинг надто суб’єктивний, щоб претендувати на висновки в континентальному чи світовому масштабі, він є показовим для ілюстрації динаміки розвитку українського dеfеnсе-сектору. Історія цього підприємства доволі типова для виробників безпілотників, наземних і морських дронів, засобів РЕБ, компактних міні-ракет (їх часто ще  називають ракето-дронами) та ще багато чого. Виробництво артилерійських боєприпасів в Україні На жаль, держава у питаннях розвитку ОПК завжди була позаду. Назад у минуле тягнуть корупція, нездатність забезпечити компетентні й професійні оборонні закупівлі та їхні плани, підготовку виробництв та, що напевно найбільш гостро, забезпечити інформаційний і фізичний захист підприємств. Держава нездатна укладати більш-менш довгострокові, принаймні трирічні контракти, щоб підприємства могли планово збільшувати виробничі потужності (за інсайдерською інформацією з оборонного сектору, з укладеного 21 трирічного контракту реально діє лише один). Це попри безпрецедентну допомогу західних, передусім європейських партнерів: приміром, у травні Європейський Союз заявив про намір подвоїти у 2025 році військову підтримку України шляхом закупівлі озброєння в місцевих виробників.     Внутрішні рішення в державі по відношенню до ОПК часто суперечливі. Наприклад, чого варті лишень суперечки щодо скасування штрафів для ОПК за несвоєчасні поставки зброї. Деякі дотичні до справи фахівці з цього приводу висловлювалися, що "Мінстратегпром рятує тих, хто зриває поставки на фронт". Глибше ж про причини  глобальних проблем з поставками армії бракованих боєприпасів детально розповідав нардеп Микола Княжицький. Дійсно, як так вийшло, що під час війни тодішні керівники Мінстратегпрому і Укроборонпрому Олександр Камишін та Герман Сметанін взагалі не відповіли за зрив програми виробництва мін та поставки бракованих у війська? Ба більше, Камишін приєднався до "п’яти-шести менеджерів" президента -  кризових та незамінних, тобто пішов на Банкову керувати з "тіні" та без будь-якої відповідальності. Сметаніна підвищили до міністра того ж промислового відомства. Хто відповість за те, що солдати на передовій отримали 247 тисяч мін, з яких 120 тисяч виявились бракованими. Може, тому і в 2025 році, вже за керівництва Мінстратегпромом Сметаніним, чергова партія бракованих мін виробництва Мінстратегпрому була поставлена в армію, а ще пізніше ЗСУ отримали неякісні порохи для зарядів до мін. Власне це історії про безкарність в українській владі, яка відбувається під покровом таємності. І це, безумовно, варто тримати в голові, оцінюючи нову ініціативу, про яку нижче. Виробництво мін приватним ОПК. На відміну від державного, якісних Нова ініціатива для ОПК: порахувати й сховатиОтже, як ми вже згадували, наприкінці червня в Раді з’явився пакет законопроєктів про так зване Dеfеnсе Сіty – окреме "оборонно-промислове королівство" з потужними пільгами. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія спільно з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, а також за підтримки Міноборони запропонували парламенту ухвалити зміни до низки законів про спеціальний правовий режим для виробників зброї Dеfеnсе Сіty, якими передбачені пільгові умови роботи для підприємств оборонно-промислового комплексу. Згідно з твердженнями Арахамії, ухвалення митних та податкових пільг спрямовані передусім на залучення інвесторів.З деякими тезами Арахамії аж ніяк не варто сперечатися – про те, що ОПК буде однією з точок зростання економіки, Центр дійшов аргументованих висновків ще у 2010 році та оприлюднив відповідне дослідження.  Особливо цікавою може бути ця ініціатива у контексті таки "навчитися швидко масштабувати" ті потужні технологічні рішення, які вдавалися та досі вдаються вітчизняним розробникам зброї. Можна нагадати, що ініціатива передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Dеfеnсе Сіty, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї, а також податкові пільги до 1 січня 2036 року. Крім того, для виконавців збройових контрактів збережуть чинні податкові преференції - пільги на ПДВ, прискорену амортизацію, пільги для працівників на релокованих підприємствах. А ще передбачені звільнення від земельного податку, звільнення від податку на нерухомість та звільнення від екологічного податку.Визначені "носіями блакитної крові" майбутні учасники Dеfеnсе Сіty отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій. Беззаперечно, це виняткові можливості для окремих бізнесів, тим більше "під прикриттям".Не можна не погодитися з Арахамією, що такі зміни до законодавства дозволять розвиватись українським підприємствам, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і виробляти більше зброї та обладнання для захисту України. Однак не менше цікаво, що на момент сенсаційних оголошень тексти ініціатив ще були відсутні.Чужі тут не ходять?Справді, хто та за яким принципом визначатиме "найкращих із кращих"? Бо усі підприємства ОПК, яких вже нараховують понад 600, до переліку точно не візьмуть. Тим більше виробники дронів уже мають певні стимули – позитивні зрушення відбувалися з березня 2023 року, коли уряд підтримав реалізацію протягом двох років експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва: замість прибутку на іноземні комплектуючі у 1% та на власні товари та послуги - 30%, для стимулювання розвитку БАК в Україні держава підняла частку прибутку до 25%. Наприкінці жовтня 2023 року Кабмін дозволив спрощений допуск до експлуатації та постачання безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби РЕБ Силам оборони України. З листопада 2023 року на період війни був спрощений виробничий цикл і процес випробувань зброї: скасували окремі випробування та перевірки, а також вимогу про гарантійний термін для зброї у 10 років. У червні вже 2025 року ВРУ ухвалила законопроєкти про податкові та митні пільги для виробників дронів, які управляються через оптоволоконний кабель. Йдеться про звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. А також про звільнення таких товарів від ввізного мита.Тобто точкові покращення умов для певних категорій підприємств ОПК робилися.Виробництво САУ "Богдана" в Україні Тож тепер стає особливо цікавим, які підприємства зможуть потрапити у пільгову Мекку? Не менш цікаво, хто керуватиме процесом? Бо, наприклад, Мінстратегпром узявся за створення спеціального цифрового реєстру, який де-факто не тільки порахує усі підприємства, але вишикує їх за ранжиром обсягів випуску продукції, якості та визначить унікальних монополістів. Для держави це правильно, але якщо усвідомити, що Dеfеnсе Сіty буде схований під парасолькою таємності та стане "закритою зоною" для очей громадськості та контролю, можна лише гадати, якою буде спокуса для маніпуляцій та зловживань. Dеfеnсе Сіty може стати табором "для своїх", "наближених", а може ще для когорти поступливих і зговірливих. На жаль, негативний досвід незаконних збагачень окремих осіб під час війни, "на крові", вимушує передбачати й такі сценарії.Лобізм як рушійна силаТак, лобізм ОПК потрібний. Надто довго оборонна промисловість жила без уваги. Однак правда і в тому, що нині нерідко поза увагою залишаються підприємства, які вимагають чесної гри. Наприклад, приватний ОПК зробив перший в історії України ЗРК, його визнали потужною зброєю протиповітряної оборони, однак Агенція оборонних закупівель не вважає за потрібне купувати таку зброю. На жаль, найкращі ідеї можна перетворити на загублені. Узяти хоча б дотичну до ОПК сферу – розвиток передових технологій та інноваційної діяльності. Частина таких технологій може мати стосунок до оборони. Тож для реалізації доброї справи в державі створили півтора десятки технопарків, які, крім податкових пільг, можуть надавати своїм учасникам й такі додаткові переваги, як пільгові умови оренди офісу на території технопарку, доступ до інфраструктури і лабораторіям з сучасним і дорогим обладнанням. Деякі технопарки, як, наприклад, науковий парк "Київська політехніка", виросли до унікальних ділянок створення технологій, а деякі зганьбилися. Причина - часті скандали з відмиванням коштів через вільні економічні зони. Що ж до нових ініціатив Арахамії та Гетьманчука, то не може не насторожувати, що підприємства з переліку Міноборони Dеfеnсе Сіty отримають гарантії захисту від кримінального переслідування. Тобто виконання оборонного контракту само по собі буде вважатися обставиною, яка виключає кримінальну протиправність діяння. Це цікаво, бо чимало фахівців говорили й писали, приміром, про зловживання спецекспортерів під час широкомасштабної війни, але про повний зміст зловживань та покарання керівництва того ж Спецтехноекспорта громадськість так і не дізналася. Тому отримання підприємствами Dеfеnсе Сіty додаткових гарантій захисту від кримінального переслідування виглядає як побудова "окремої держави в державі": штучне створення касти "недоторканих" для досягнення вагомої безпекової цілі може виявитися лише стежкою до нових зловживань.Але якщо такі ризики, як бути із справді цікавою ініціативою від Арахамії та Гетьманчука? Здається, кілька рецептів були б доречними. Передусім - не збільшити (як пропонують ініціативи), а  зменшити концентрацію повноважень та змінити систему адміністрування ОПК. Обов’язково впровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення Комітетом ВРУ з питань безпеки, оборони та розвідки недержавних фахівців, які з отриманням допуску таємності мали б проводити офіційний нагляд за роботою Dеfеnсе Сіty та ОПК в цілому. У такий спосіб було б організовано незалежну інспекцію та експертизу. Робота такого експертного органу могла б синхронізуватися з роботою створеної спеціально для нагляду Тимчасової слідчої комісії ВРУ або тимчасової спеціальної комісії Ради. Але головне - посилити (а не послабити, як хочуть Арахамія та Гетьманцев) відповідальність за порушення резидентів Dеfеnсе Сіty. Бо безкарність породжує ще більшу безкарність. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Офіційний курс долара та євро й липня змінився несуттєво у порівнянні з минулим днем. Однак курс євро від НБУ 2 липня вперше перетне позначку у 49 гривень й наблизиться до 50 гривень. Повний текст новини

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром 605 600 грн ($14,5 тис. за поточним курсом НБУ) для колишнього детектива Бюро економічної безпеки, якого разом з іншими правоохоронцями підозрюють у вимаганні хабаря у підприємця на суму $150 тис.

Натомість курс долара зміниться не так сильно.  

У травні обсяг ІТ-експорту з України становив $545 мільйонів. Це на $24 млн (або на 4,22%) менше, ніж у квітні. Водночас торік у травні показник українського ІТ-експорту сягнув $560 млн. Загальна сума ІТ-експорту за перші чотири місяці 2025 року — $2684 млн, що на $11 млн менше, ніж за той самий період 2024 року. Про це стало відомо зі звіту НБУ. У травні 2023 року ІТ-експорт приніс $590 млн. Найбільший показник за п’ятий місяць був у 2022 році — $601 млн. Зазначимо, у січні обсяг експорту ІТ-послуг знизився до рівня нижче $500 млн. Це перший такий випадок після стабільного перевищення цієї позначки протягом усього 2024 року. Після цього він знову не опускається нижче $535 млн. Нагадаємо, разом з лідерами галузі та експертами ми з’ясовували, що чекає на ІТ-індустрію у 2025 році. Більшість експертів прогнозували зниження ІТ-експорту порівняно із 2024 роком. Також DОU розповідав, що, за даними дослідження Dіgіtаl Тіgеr, найбільшими імпортерами ІТ-послуг з України є США (37,2%) і Велика Британія (8,8%). Далі йдуть Мальта, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія Німеччина, Польща, Естонія та ОАЕ. соnst ЕХРОRТ_МОNТН_СSV = "httрs://s.dоu.uа/stоrаgе-fіlеs/ехроrt-mаy-2025.сsv.сsv";

Національний банк України на 4 коп. підвищив курс долара до гривні. Офіційний курс на 2 липня встановили на рівні 41,81 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро знову оновив історичний максимум і становить 49,4 грн за 1 євро. Польський злотий виріс на 10 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,64. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Песимізм інвесторів щодо долара сягнув 20-річного максимуму В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,8 грн. За євро в обмінниках пропонують 48,55 грн. Продають за 49,45 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.

Про це інформує Міністерство внутрішніх справ України.Згідно з повідомленням, у рамках цієї схеми шахраї повідомляють про нібито успішну оплату товару та надсилають фальшиве посилання "для підтвердження переказу". За цим посиланням користувач потрапляє на фішинговий сайт, де його просять ввести дані банківської картки. Надана інформація використовується для злому акаунта або викрадення грошей.Як убезпечити себе від шахраїв:Обмежте отримання повідомлень від незнайомих контактів.Увімкніть автоматичний захист від спаму на вашому пристрої.Не вводьте платіжні дані на сайтах, які викликають підозру або не є офіційними.Раніше цього місяця Національний банк України попередив про фішингову схему: шахраї розсилають листи зі шкідливими вкладеннями нібито від імені НБУ.