Search trend "нбу"

Судова система Великобританії задовольнила позов НБУ проти почесного президента Ворскли Костянтина Жеваго.

НБУ погіршив міграційний прогноз: до кінця року з України виїде до 200 тисяч людей. І стільки ж – у 2026. Хоча ще у квітні Нацбанк прогнозував, що у наступному році 200 тисяч українців повернуться додому. Тепер "чисте повернення" (коли кількість тих, то повертається, перевищує кількість тих, хто виїжджає) перенесли ще на рік. При цьому якщо раніше прогнозували, що у 2027 році в Україну повернеться пів мільйона людей, то тепер – лише 100 тисяч.Українці стали дешевою робочою силою для країн ЄС"Тривалий міграційний відплив та повільне повернення мігрантів зумовлюватимуть збереження дефіциту робочої сили та її суттєву нерівномірність за видами діяльності та регіонами. Це стримуватиме відновлення економіки та стимулюватиме подальше збільшення зарплат вищими темпами, ніж зростання продуктивності, що посилюватиме інфляційний тиск", – йдеться в інфляційному звіті НБУ за липень. – Ризики нарощування активності бойових дій та/або інтенсивності обстрілів тилових регіонів, окупації нових територій або значно довшої тривалості високих безпекових ризиків зберігаються значними. У разі реалізації таких ризиків міграційний відплив посилиться".Міграційний прогноз НБУ, фото: НБУ Водночас в НБУ зазначають – країни Європи намагаються втримати тих українців, які працюють."Активніша політика урядів країн-реципієнтів з утримання українців, особливо задіяних на ринку праці, теж є негативним ризиком для прогнозу міграції. Реалізація цих ризиків зумовить більший дефіцит робочої сили та скорочення кількості внутрішніх споживачів із відповідними гіршими наслідками для ВВП та інфляції", – кажуть в НБУ."Українці активно працюють, сплачують податки й забезпечують частину економічного зростання країн, які надали їм притулок. Наприклад, внесок українців у приріст ВВП Польщі у 2024 році сягнув 2,7%. Водночас це ті ж громадяни, чий від’їзд загострює проблеми в самій Україні — від дефіциту робочої сили до демографічної кризи", – каже керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень та прогнозування  "Фінансовий пульс" Діляра Мустафаєва.За її словами, середній рівень зарплат українців за кордоном нижчий на третину, ніж у місцевих працівників. "Навіть за таких умов, їхній економічний внесок для країн-реципієнтів є відчутним. Багато держав, зокрема Чехія, Словаччина, Польща, вже отримують більше податків від українців, ніж витрачають на їх підтримку", каже Діляра Мустафаєва.Найважче буде повернутись освітнім емігрантамПід час повномаштабного вторгнення кількість українських абітурієнтів, які вступають в закордонні виші, значно зросла. За даними віцепрезидента з питань освіти Київської школи економіки Єгора Стадного, за останні 15 років кількість українців, що навчаються в західних університетах (Європи, США, Канади й Австралії), виросла більш ніж уп’ятеро: з 21 тис. осіб у 2008/2009 навчальному році до 115 тис. осіб у 2023/2024. Водночас кількість студентів в Україні за цей час знизилася на понад 21%. Нині чимало українців розглядають вступ до іноземного вишу не лише як спосіб отримати якіснішу освіту, а й просто навчатись у безпечних умовах. А для випускників-хлопців це ще й спосіб легально виїхати за кордон та у перспективі уникнути мобілізації в Україні. "Стосовно молоді, то маємо незрозумілу ситуацію. Бо, з одного боку, в нас мобілізація починається з 25 років, а виїзд за кордон обмежений вже з 18 років. Люди не розуміють, чи це обмеження встановлено, бо рано чи пізно почнеться мобілізація, в тому числі 18-річних, чи просто для того, аби молоді люди  залишалися в країні, тут навчалися і працювали", – каже голова Офісу Міграційної політики  Василь Воскобойник.Водночас він відзначає, – молодь їде за кордон не лише через мобілізацію."Рівень життя в Україні та у наших західних сусідів - в Польщі, Чехії, тим паче в Німеччині - відрізняється в рази. Головне, що можуть дати західні освітні заклади, це диплом, який буде визнаватися в європейських країнах, його не потрібно буде, на відміну від українського, потім ще нострифікувати, підтверджувати. Тобто наші діти наші вони можуть отримати високооплачувану роботу на рівні з місцевими мешканцями та прогнозоване майбутнє, якого, на жаль, поки що в Україні немає".Багато українців, які виїхали за кордон під час війни, зіткнулися з тим, що їхні українські дипломи потребують підтвердження. Відтак, вони змушені влаштовуватись на низькооплачувану роботу. Натомість молодий українець з дипломом європейського університету може знайти там добре оплачувану роботу, тож важче буде заохотити повернутись в Україну.  "Якщо врахувати, що за кордоном майже така сама демографічна криза, як і в Україні, західні країни залюбки приймають нашу молодь. В Польщі, в Чехії, навіть в Німеччині є вищі, де наші діти можуть навчатися повністю безплатно. І навпаки, в Україні, котра повинна насправді боротися за кожну людину, в цьому році підвищили вартість навчання. У країні, де вже четвертий рік іде війна, підвищується вартість навчання на деяких факультетах до 50%!" – каже Василь Воскобойник.Українські діти у Польщі. Фото: Лариса ПопроцькаПісля завершення війни можлива нова велика хвиля еміграції з УкраїниЗа словами Діляри Мустафаєвої, українська економіка може втрачати до 7,8% ВВП щороку, якщо навіть частина мігрантів не повернеться. "Тому одне з головних завдань — це створення умов, які спонукатимуть людей повертатися. Йдеться про доступне житло, нові робочі місця, освітні програми, підтримку дітей та стимулювання бізнесу", – каже вона."Окрім безпекового фактора, саме житло, робота з адекватною фінансовою винагородою та соціальна інфраструктура – це фактори, які впливають на переміщення людей. Саме вони впливають як на бажання залишатись у країні, так і на повернення українців за кордоном", – каже Василь Воскобойник.Тобто якби тисячі українців, які змушені покинути свої домівки через війну, могли у більш безпечних регіонах України знайти житло, роботу та доступ до соціальної інфраструктури, кількість українських біженців за кордон, була б меншою. "Україна не будувала соціальне житло навіть тоді, коли після 2014 року з’явились перші вимушені переселенці, хоча тоді війна не була у такій активній фазі. Тому не варто сподіватись, що тепер, коли 29% втрачено, будуть це робити. Однак Україні потрібно масово будувати соціальне житло. Саме масово. Річ у тім, що за всі роки незалежності вартість житла в Україні була такою, що пересічний українець не міг зі своєї заробітної сподіватись придбати житло. І тому ми й раніше мали високі показники міграції та зниження народжуваності в Україні. І нам потрібно вживати заходів, аби усунути цей диспаритет", – каже Василь Воскобойник.За оцінками експерта, нині за кордоном перебуває близько 7 млн українців.  І кожен день продовження війни скорочує частку тих, хто може потенційно повернутися. Тому нині важливо створити умови, аби люди, які живуть в Україні, не виїжджали через економічні чинники."Наша оцінка базується на тому, що не повернеться 70% українців, котрі знаходяться за кордоном. Після закінчення військових дій, на жаль, в нас не буде стрімкого економічного злету. І це спричинить нову хвилю трудової міграції з України. За нашими оцінками,  додаткова хвиля може стосуватись навіть  2 млн українців. І ми опинимось в ситуації, що Захід  буде інвестувати в Україну: до нас будуть заходити гроші на інфраструктурні проєкти, на відбудову якихось підприємств,  але питання – хто буде фізично працювати? Бо в нас скорочується кількість робочих рук", - каже пан Воскобойник."Коли ми зрозуміємо, що нам не вистачає тих людей, котів повернулися, коли ми побачимо, що трудова міграція продовжується, то тоді ми повинні будемо замислитись про залучення трудових мігрантів з інших країн. Талановитих людей з інших країн, котрі приїдуть, котрі тут будуть працювати і потенційно в майбутньому можуть стати частиною нашої політичної нації. І до цього потрібно готуватися суспільству, бізнесу, владі. Якщо ми будемо виступати за те, щоб не залучати в Україну іноземців, ми опинимось в ситуації, коли нам не вистачатиме не тільки робочих рук, а й не вистачатиме платників податків, не вистачатиме споживачів товарів та послуг, котрі виробляються тут в Україну", - каже він. 

Юридичний процес в Англії став продовженням багаторічної роботи Національного банку України з повернення заборгованості, повідомили в НБУ.

Національний банк України в липні 2025 року застосував заходи впливу до одного банку та шести небанківських фінансових установ за порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та валютного регулювання. Загальна сума штрафів склала понад 11 мільйонів гривень, передає пресслужба регулятора.

Нацбанк вимагає з олігарха-утікача 1,5 млрд грн.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Високий Суд Англії та Уельсу видав наказ про арешт активів колишнього власника банку "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго через непогашену заборгованість перед Національним банком розміром 1,539 мільярда гривень. Про це повідомив Національний банк України. Як повідомляється, на слуханні "без повідомлення" Високий Суд Англії та Уельсу 11 липня 2025 року задовольнив заяву Національного банку про заморожування […] Тhе роst Суд Англії видав наказ про арешт активів Жеваго через заборгованість перед НБУ арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Суд Англії видав наказ про арешт активів Жеваго через непогашену заборгованість - НБУВисокий Суд Англії та Уельсу видав наказ про арешт активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку "Фінанси та кредит". Це сталося через непогашену заборгованість за стабілізаційними кредитами, наданими банку до його неплатоспроможності.

Європейський Союз виділив Україні понад 3,2 млрд в межах чергового траншу за програмою Ukrаіnе Fасіlіty. Це рішення ухвалила Рада ЄС після того, як Україна виконала частину попередньо узгоджених зобов'язань і провела низку необхідних реформ, повідомляє "Європейська правда". "Україна отримає понад 3,2 млрд євро фінансування після того, як Рада ЄС ухвалила рішення про четвертий черговий транш допомоги в рамках програми Ukrаіnе Fасіlіty", - зазначено в офіційній заяві. Очікувана сума виплати виявилася меншою за первісно заплановану. Київ не реалізував усі реформи, на які дав згоду в рамках домовленостей із Брюсселем. При цьому фінальний обсяг траншу виявився більшим за затверджені раніше 3,05 млрд євро, узгоджені послами ЄС. Кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності України, а також забезпечення функціонування держсектору. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки відсотків іноземної допомоги надали США У Раді ЄС нагадали, що виплати за програмою Ukrаіnе Fасіlіty залежать від виконання положень так званого "Плану України". Цей документ окреслює пріоритети для відновлення держави, її модернізації та впровадження реформ, які відповідають критеріям майбутнього вступу України до Євросоюзу. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

В серпні в Україні зафіксували ріст середньої закупівельної ціни на молоко-сировину на 70 коп. у порівнянні з липнем. Поточна вартість становить 16,62 грн/кг без ПДВ, повідомляє Асоціація виробників молока. Аналітик організації Георгій Кухалейшвілі зазначив, що ключовим фактором стала активність переробників, які прагнуть експортувати більше до ЄС до моменту вичерпання торгових квот. Ціна молока екстрагатунку зросла на 66 коп. і досягла 16,80 грн/кг без ПДВ. Вартість молока вищого ґатунку піднялась на 75 коп. до 16,60 грн/кг. Така ж динаміка спостерігалась і для першого ґатунку - 16,20 грн/кг без урахування податку. Мова йде саме про сировинне молоко, яке закуповують підприємства для перероблювання. Це не готовий продукт на полицях магазинів. Причиною подорожчання є бажання виробників встигнути вивезти більше продукції до країн Євросоюзу, поки діють наявні квоти. Після 6 червня Єврокомісія повернула мита і квоти на аграрний імпорт з України, включно з молочною продукцією. Пізніше була спроба оновити угоду про торгівлю. Було запропоновано нові обсяги поставок, але документ не набрав чинності через відмову Угорщини, Польщі, Болгарії, Словаччини та Румунії його ратифікувати. За словами аналітика Георгія Кухалейшвілі, обсяги дозволеного експорту українського вершкового масла і сухого молока вже майже вичерпані. "На даний момент квоти Євросоюзу на вершкове масло та сухе молоко майже вичерпані", зазначив Кухалейшвілі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні впали закупівельні ціни на молоко Подібна ситуація зростання цін спостерігалась у серпні 2024 року, коли молоко-сировина подорожчала на 74 коп. за місяць. Очікується, що через завершення дії поточних квот постачання української молочної продукції до країн ЄС найближчим часом може призупинитися. Це відбудеться, якщо сторони не запустять новий торговий механізм. Проте навіть за негативного сценарію ймовірність різкого зниження закупівельних цін на молоко залишається низькою. Склади підприємств майже порожні, тож вони й надалі закуповуватимуть сировину з метою накопичення. У вересні переробники прогнозують середню закупівельну ціну на рівні 16,70 грн/кг. У жовтні вона може зрости до 17,10 грн/кг. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

Обсяги купівлі населенням готівкового євро в липні цього року досягли еквіваленту $639,1 млн порівняно із $577,7 млн у червні та $514,7 млн у травні.

За даними НБУ, активно зростає імпорт овочів до України, що дозволяє стримувати ціни

Високий Суд Англії та Уельсу видав наказ про арешт активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку Фінанси та Кредит, ліквідація якого почалася у 2015 році.

НБУ опустив офіційний долар на 16 копійок, а європейська валюта втратила натомість лише 1 копійку. З нового робочого тижня офіційні валюти продовжать втрачати ціну. Повний текст новини

Високий Суд Англії та Уельсу видав наказ про арешт активів Костянтина Жеваго, колишнього власника АТ "Банк "Фінанси та кредит", у зв'язку з непогашеною заборгованістю перед Національним банком України на суму 1,539 млрд грн.

"Укрпошта" ризикує не отримати банківську ліцензію через фінансові проблеми: НБУ занепокоєний збитковістю компаніїУкрпошта ризикує не отримати банківську ліцензію до кінця 2025 року через значні збитки та потребу докапіталізації. Компанія також може втратити чинну ліцензію на фінансові послуги.

Національний банк України (НБУ) попередив Кабінет Міністрів про збитковість та недостатню капіталізацію "Укрпошти", що створює ризики для планів державного поштового оператора щодо отримання обмеженої банківської ліцензії.

НБУ продає пам’ятну монету під назвою "Тарас Шевченко" у футлярі. Це колекційні 200 гривень. Повний текст новини

Обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

Національний банк України на 7 коп. знизив курс долара до гривні. Офіційний курс на 9-11 серпня встановили на рівні 41,38 грн за 1 долар, свідчать дані на сайті НБУ. Водночас курс євро становить 48,19 грн за 1 євро. Це на 8 коп. нижче, ніж учора. Польський злотий піднявся на 1 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,33. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долар залишається основною світовою валютою попри найбільше падіння за 50 років В обмінниках долар продають у середньому за 41,45 грн. Купують за 41,55 грн. За євро в обмінниках пропонують 47,95 грн. Продають за 48,5 грн. За останні два місяці валютний ринок України помітно змінився. Попит на долари серед населення суттєво впав. У липні долар на міжбанківському ринку подорожчав, попри сезонне зниження активності та ослаблення гривні. Попит на валюту серед банків залишався вищим за пропозицію, тоді як інтерес з боку населення знизився. У травні на міжбанківському ринку попит на валюту зріс. Причиною стало сезонне зменшення експортних надходжень. У відповідь НБУ посилив інтервенції - обсяги досягли $2,9 млрд. При цьому українці стали менше купувати валюту. У квітні та травні чистий попит населення впав до $0,2 млрд. Для порівняння, ще в січні ця сума сягала 1,5 млрд.