Search trend "16 квітня"

Sign up, for leave a comments and likes
News filter
РФ використовує стратегічні бомбардувальники Ту-160, які Україна віддала їй в обмін на газ, - Схеми
Про це повідомляє проєкт журналістських розслідувань "Схеми".Журналісти проаналізували дані з міжнародних авіареєстрів, серійні номери літаків, зазначені в угоді про їхню передачу Росії, та співставили інформацію з номерами бомбардувальників, зафіксованими Головним управлінням розвідки.Також розслідувачі знайшли відео та фото з колишніми українськими бомбардувальниками у відкритих джерелах: сюжетах російського телебачення, публікаціях і соцмережах.Крім того, журналісти з'ясували особи російських льотчиків, призначених керувати переданими Україною бомбардувальниками. За даними Схем, це пілоти, яких українська розвідка вважає причетними до масованих ракетних ударів по Україні.Загалом "Схеми" встановили 10 стратегічних літаків, переданих Україною Росії - сім Ту-160 і три Ту-95МС. Росіяни дали літакам нові назви: Ту-160 назвали "Микола Кузнецов" (раніше це був український літак з бортовим номером "10"), "Василь Сенько" ("11"), "Олександр Новиков" ("12"), "Володимир Судець" ("15"), "Олексій Плохов" ("16"), "Андрій Туполев" ("18"), "Ігор Сікорський" ("22"), а Ту-95МС - "Красноярськ", "Севастополь", "Ізборськ".З цих літаків щонайменше шість Ту-160 перебувають у бойовому складі російської армії.Загалом у міжурядовій угоді кабмінв Валерія Пустовойтенка та Володимира Путіна йшлося про передачу 8 важких бомбардувальників Ту-160, трьох Ту-95МС і 575 крилатих ракет Х-55.На тлі літака, який в Росії отримав назву "Микола Кузнецов", давав інтерв'ю командувач дальньої авіації Росії Сергій Кобилаш. У 2024 році Україна заочно оголосила йому підозру за командування ударом по "Охматдиту".Інший російський пілот - Олег Скитський, який керував літаком "Василь Сенько". За даними Схем, Скитський, - військовослужбовець 22-ї авіадивізії, яку ГУР вважає відповідальною за численні жертви та руйнування в Україні внаслідок ракетних ударів. Раніше Схеми ідентифікували його як командира 121-го авіаполку важких бомбардувальників у складі цієї дивізії. Він імовірно керував атакою на Київ 28 квітня 2022 року, коли внаслідок влучання ракети в будино загинула журналістка "Радіо Свобода" Віра Гирич.Ще один росіянин - Олексій Печкарьов - ідентифікований як командир літака Ту-95МС "Ізборськ". Він керує відділенням бойової підготовки 22-ї авіадивізії, а влітку 2022 року на акції у підтримку вторгнення в Україну розповідав, що російські вояки "на суходолі та в повітрі трощать відроджений нацизм".За даними журналістів, за передачу цих літаків, а також 575 крилатих ракет Х-55 Росія списала Україні газові борги на $275 млн. При цьому розслідувачі наголосили, що літаки та ракети передали без погодження Верховної Ради, а вартість озброєння занизили у 10 разів - такий висновок зробила Тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у 2004-2017 роки.Коментар другого президента України Леоніда КучмиПри цьому Схеми отримали коментар другого президента України Леоніди Кучми, який заявив, що якби стратегічні бомбардувальники залишились на озброєнні України, це не дуже допомогло би захиститися від РФ."Росія має засоби ППО, здатні протистояти ракетам класу Х-55, у той час як величезні за розміром та відносно низькошвидкісні бомбардувальники ще у перші дні війни стали б легкою здобиччю російських засобів ураження як у повітрі, так і на аеродромах. Стратегічна зброя навряд чи могла допомогти вирішенню стратегічних завдань України і вона точно не вписувалася в український масштаб. В нас не було полігонів для випробувань ракет. Ми не мали навіть достатньої для експлуатації цих засобів територіальної протяжності - адже стратегічне озброєння потребує стратегічного простору", - написав Кучма.Раніше, у серпні 2023 року, журналісти "Схем" заявили, що російська армія обстрілює українські міста крилатими ракетами Х-55, які Україна віддала Росії у 1999 році за газові борги.
we.ua - РФ використовує стратегічні бомбардувальники Ту-160, які Україна віддала їй в обмін на газ, - Схеми
Новий рік 2025-й: яка тварина буде його символом за східним календарем
Новий рік завжди приносить із собою нові надії, плани та сподівання. У 2025-му символом року відповідно до китайського календаря стане мудра та гнучка тварина. Цей рік обіцяє бути сповненим змін, адаптацій та несподіванок, адже ця тварина таємнича та багатогранна.Новий 2025 рік: яка тварина стане символомУ 2025 році символом стане Дерев’яна Зелена Змія, яка прийде на зміну Дерев’яному Зеленому Дракону 2024 року. Китайський зодіак заснований на 12-річному циклі, в якому кожен рік проходить під покровительством певної тварини, стихії та кольору. Змія посідає шосте місце у цьому циклі та відома як символ мудрості, проникливості й трансформацій. Останній раз Змія була символом року у 2013-му, проте тоді вона була Чорною Водяною. Цьогоріч у поєднанні зі стихією дерева та зеленим кольором, які відповідають за зростання та гармонію, 2025 рік може стати часом для внутрішніх змін - трансформацій, пошуку істини та спокою. У цей період варто ретельно обмірковувати кожне рішення, покладаючись на інтуїцію та досвід, адже саме ці якості допоможуть досягти успіху (у кар'єрі або коханні). Однак, потрібно бути чесними та не поспішати, брехня може роздратувати покровительку року, а це лише принесе проблеми. Змія – одна з найбільш загадкових та символічних істот китайського зодіаку. Представники цього знаку відомі своєю здатністю більше довіряти інтуїції, ніж логіці, хоча їхній інтелект часто перевершує інших. Вони розважливі, вміють використовувати події на свою користь і завжди дотримуються власної думки, незважаючи на загальновизнані авторитети.Люди, які народились під знаком змії, небагатослівні, але їхні висловлювання завжди точні й доречні. Вони майстерно висловлюють свої думки так, щоб уникати конфліктів, часто залишаючи негатив поза увагою.Новий рік за східним календарем розпочнеться 29 січня та триватиме до 16 лютого 2026 року. У Китаї вірять, що цей період принесе значні зміни та відкриє нові можливості.Новий 2025 рік, фото: wоmо.uаЩо означають стихія та колір символу рокуСтихія символу 2025 року – дерево, що підкреслює важливість довіри до себе та природного розвитку. Воно уособлює зростання та нові можливості. Ця стихія підказує, що починання цього року матимуть високі шанси на успіх. Якщо у 2024 році не всі плани дали бажаний результат, то 2025-й стане часом, коли ваші зусилля принесуть плоди.Особливо важливими будуть креативний підхід та свіжий погляд на знайомі проблеми. Рік Змії сприятиме тим, хто прагне відійти від стандартних рішень і знайти нові шляхи для вирішення навіть складних завдань. Завдяки творчим енергіям, він стане сприятливим часом для напрямів, які сприяють духовному розвитку та самоусвідомленню, розповіла для УНІАН астрологиня Марина Романова. Філософія, психологія, пошук сенсу життя та власного місця у світі – це ті сфери, які отримають особливу енергію та підтримку.Дерево та зелений колір принесуть енергію гармонії та спокою, таку необхідну як для України, так і для всього світу, що переживає кризу. Однак досягти цього умиротворення можливо лише через усвідомлене духовне зростання й переосмислення життєвих цінностей. Астрологиня також наголосила, що наступний, 2025-й рік обіцяє стати часом змін, які закладуть основи нового світового порядку. Ми зможемо побачити перші паростки цього оновлення в сім’ях, громадах і країнах. Проте кардинальні перетворення у різних сферах буття не будуть простими – вони вимагатимуть терпіння, рішучості та глибокого розуміння.Сприятливі кольори 2025 рокуЩасливими кольорами, які відповідають стихії дерева, є:жовтий та золотийзелений та коричневийбілийКожен із них має особливе символічне значення та може стати джерелом натхнення і гармонії протягом року. Так, жовтий і золотий уособлюють тепло, багатство і процвітання. Вони асоціюються з сонцем і життєвою енергією, надихаючи на нові досягнення.Білий символізує чистоту, оновлення та нові починання. Зелений символізує здоров'я, процвітання та гармонію, вказуючи на період відновлення та зростання. Коричневий асоціюється зі стабільністю та надійністю, підкреслюючи важливість твердої основи та сталість у житті. У 2025 році використання цих кольорів у повсякденному житті, наприклад у гардеробі, дизайні чи інтер’єрі, може сприяти успіху, гармонії та духовному зростанню.Щасливі кольори 2025 року. Фото: Еспресо (на основі thесhіnеsеzоdіас.оrg)Сприятливі дати у 2025 роціАстрологиня рекомендує звернути особливу увагу на сприятливі періоди у 2025 році:від 14 квітня до 8 червня (однак до цього періоду варто бути обережними, оскільки це час великих трансформацій, який краще присвятити внутрішній роботі, уникаючи надмірності у соціальній активності)26 червня - 17 липня12 серпня - 1 вересня25 вересня - 8 листопада30 листопада - 31 грудняЗа словами експертки, у ці дні варто проявляти соціальну активність, бути відкритими до змін і сміливо братися за нові починання. Важливо не втрачати впевненості у своїх силах і використовувати можливості.Крім того, відповідно до китайського календаря найщасливішими датами для людей, народжених під цим символом, будуть 2, 8 і 9 числа будь-якого місяця. Ці дні сприятливі для важливих рішень, укладання угод, старту нових проєктів та будь-яких інших ініціатив, які потребують удачі й підтримки.Водночас 1, 6 і 7 числа будь-якого місяця будуть найменш сприятливими. У ці дні варто проявляти особливу обережність, уникати важливих справ та ретельно аналізувати всі кроки, щоб уникнути можливих помилок або несподіваних ускладнень.Для кого цей рік стане особливо успішним?Відповідно до східного гороскопа найбільша удача супроводжуватиме людей, які народилися в рік Півня, Бика та Мавпи. Їм варто використати цей час для реалізації своїх ідей і задумів. Для тих, хто народився під знаком Свині, Тигра або Коня, рік може стати часом викликів у професійному чи особистому житті, але й можливостей для зростання.Люди, які народжені під знаком Змії, у 2025 році відчуватимуть особливе підсилення своїх ключових рис характеру. Їхні інтуїція, мудрість та обачність проявлятимуться ще яскравіше, допомагаючи приймати зважені рішення та знаходити вихід із найскладніших ситуацій.Рік Змії спонукатиме нас заглянути всередину себе, щоб зрозуміти свої істинні бажання й пріоритети. Він стане чудовою нагодою для зростання, як особистого, так і професійного. Головне не поспішати та не вдаватися до "нечесної гри", а бути чесним та відкритим до нового. Джерела: ТСН, Сhаs.Nеws, РБК-Україна
we.ua - Новий рік 2025-й: яка тварина буде його символом за східним календарем
Свій серед своїх: як простори за підтримки програми "МХП Поруч" стають опорою для військових та ветеранів
За прогнозами Мінветеранів, до кінця повномасштабної війни кількість ветеранів, членів їхніх родин і сімей загиблих військових може зрости до 4-5 млн осіб. Уже сьогодні викликом для держави та суспільства стала адаптація до цивільного життя військових, які звільняються зі служби внаслідок поранення, отриманої інвалідності, через сімейні обставини, після повернення з полону. Під час загальнонаціонального опитування "Образ ветеранів в українському суспільстві" військовослужбовці розповідали, що їх тривожать у першу чергу проблеми з фізичним та психологічним здоров'ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, працевлаштуванням, відсутність адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю, бюрократія під час оформлення соціальних пільг. Частиною державної ветеранської політики в Україні є розбудова мережі просторів, де військові та їхні родини отримуватимуть необхідні послуги та допомогу. До створення ветеранських хабів уже активно долучаються громади, відповідальний бізнес, благодійні фонди та громадські організації. 2023-го програмою реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч" в межах національного конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!" підтримано створення 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч підтримали 5 хабів "Свій серед Своїх" спільно з ГО "Об'єднання добровольців" на Львівщині та УВФ Мінветеранів. А також - 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, що передбачає нова ветеранська політика в Україні, про місію ветеранських хабів і яку допомогу там можна отримати. Військові поділяться своїми історіями та проблемами. Для чого потрібні ветеранські простори Ветеранські простори - це осередки, де військові, ветерани та їхні родини можуть отримати всі базові послуги для ефективної реінтеграції в цивільне життя. Основні вимоги до їхньої діяльності - безоплатність, доступність, робота за принципом "рівний рівному". Як зазначає директор Благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк, головне в роботі просторів - це послуги, які можуть отримати ветерани: "Наш Благодійний фонд "МХП-Громаді" підтримує простори та сприяє розвитку ветеранських спільнот у різних громадах країни. Адже зараз наші захисники, які повертаються з фронту, потребують правової та психологічної підтримки. Комфортне середовище для спілкування та обміну досвідом допомагає їм швидше адаптуватися до цивільного життя. Підтримуючи ветеранські простори, ми не лише висловлюємо вдячність захисникам за їхню службу, а й інвестуємо в розвиток громад". Яку допомогу можна отримати у ветеранських просторах: - консультації фахівців різних напрямків: юридичні питання, працевлаштування, реабілітація, - психологічна допомога, - участь у просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних подіях, - спілкування з побратимами та спільне дозвілля. До фінансування ветеранських просторів долучаються державний, місцеві бюджети, благодійні фонди, меценати. Зокрема, на початку жовтня в місті Городок на Львівщині відкрився ветеранський хаб "Свій серед Своїх". Він був створений у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч". "Загалом, у всіх просторах доступні консультації юриста для ветеранів та їх сімей. Це переважно виїзні консультації, але не рідше, ніж раз на місяць. Також у громадах працюють групи взаємопідтримки, психологи. Провели навчання, як спілкуватися з військовими для соціальних працівників, співробітників ЦНАПів. Розповіли, яких тем варто уникати, як поводитися, якщо людина, наприклад, надто емоційна, - каже ветеранка, керівниця ветеранської організації "Об'єднання добровольців" Олена Живко. Основну фінансову підтримку на будівельні матеріали забезпечив Благодійний фонд "МХП-Громаді". Городоцька міськрада надала приміщення для простору, покриває всі витрати на його утримання, допомогла з частиною коштів на ремонт. Меблі та техніку придбала громадська організація "Об'єднання Добровольців" за кошти Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Також на Львівщині, окрім Городка, працюють ветеранські хаби "Свій серед своїх" у містах Жовква, Золочів, Рудки, Новий Калинів. Там забезпечують підтримку юристи, психологи, соціальні працівники та координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами, які реалізовують програму "МХП Поруч". Ця програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діє з травня 2023 року. Розповсюджується на громади в 13 областях України, де є виробничі потужності міжнародної компанії МХП. Зараз у фокусі програми підтримка реабілітаційних центрів, підприємництва серед захисників та їхніх родин; розвиток ветеранських просторів, де можна отримати правову, психологічну та соціальну підтримку. "У ветеранських просторах наш Центр із взаємодії з військовими та ветеранами організовує лекції й консультації щодо юридичних питань та психологічної та соціальної підтримки. В Київській, Черкаській та Вінницькій областях такі заходи проводимо спільно з нашими партнерами БФ "Веста", а в інших регіонах такі послуги надають експерт з питань правового супроводу Центру та психологи, які працюють на підприємствах компанії МХП. Оскільки, наша мета бути максимально доступними для тих, хто потребує допомоги, тому й надалі будемо посилювати нашу системну роботу в наданні експертного супроводу та розвитку мережі ветеранських просторів", - розповіла Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП. Ми побували у ветеранських хабах в Городку, Жовкві, поспілкувалися з ветеранами у Львові. Вони поділилися своїми історіями і розповіли, яку допомогу їм надали. Півроку не платять пенсію по інвалідності 51-річний Іван "Моджахед" Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг. - Я пішов до війська добровольцем у 2023 році. Воював на Запорізькому напрямку в 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Зараз пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три осколки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість. Втратив ногу 7 листопада минулого року та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію по інвалідності. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишились без засобів для існування. Добре, що діти допомагають. Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його. Рішення: Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, аби справа просувалася швидше. У аварійному будинку живе п'ять ветеранів Ветеран 62-річний Ігор "Ярославович" Моргаль потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання. - На початку війни, як офіцер, одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета у корпус, де ми спали. Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Зараз демобілізувався через вік. Живу в старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі ржаві, протікають. Тиску води немає. Рішення: У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де проживають ветерани. За підтримкою звертаються до Благодійного фонду "МХП-Громаді". Військовому допомагають відновити справедливість Олег "Одуван" Владичка допомагає цивільним вчитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі у Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів. А "Об'єднання добровольців" допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона. - Намагаюсь бути корисним, поки вдома. Зараз проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився в 2015 році. У 2022-му брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом "За мужність". У мене власної сім'ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірним. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут. Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину і закричить "Я живий", тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від'їздом я його прив'язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір'ї одного з сусідів. Рішення: В "Об'єднанні добровольців" Олегу Владичку надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З'ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли в пса. Слідство ще триває. Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці 37-річний Віктор "Шайтан" Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги з документами, оформленням соціальних виплат. - Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири воєнкомати відмовили. В Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу в стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Зараз повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка. Півроку не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Треба була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там всі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою. Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі "Об'єднання добровольців". Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів. Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує. Ветеран мріє про власний бізнес Іван "Ірокез" Коваленко планує відкрити власний бізнес на Львівщині пов'язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами. - Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого і наступив на вибухівку. Мені пощастило - відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували при місцевій. Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення "Учасника бойових дій". Допомогло розібратися з документами "Об'єднання добровольців". З дружиною та п'ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло і почати власний бізнес. Рішення: У ветеранському просторі ветерану надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подачі заявки на конкурс бізнес-ідей "Роби своє" від Фонду "МХП-Громаді". Нова ветеранська політика За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок. Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя. Наприкінці серпня у Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум "Україна. Ветерани. Єдність", під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. "Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи інші ключові спільноти у суспільстві. Спільноти змін. Зараз у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани", - зазначив Володимир Зеленський. Нова стратегія зокрема передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні. Що передбачає нова ветеранська політика: 1. Модернізація системи ВЛК Електронний документообіг у всіх військових частинах, ТЦК, СП, госпіталях і цивільних закладах охорони здоров'я, щоб "довідки ходили за військовим". 2. Інститут помічника ветерана Запровадження служби супроводу із фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам при переході від військової служби до цивільного життя. 3. Медична допомога, реабілітація, психологічна допомога Фізичне й ментальне відновлення ветеранів, безоплатна психологічна допомога. 4. Забезпечення житлом, можливості для ветеранського бізнесу Участь у програмі доступного іпотечного кредитування єОселя. Гранти на розвиток ветеранського бізнесу. 5. Вшанування подвигу захисників і захисниць Створення Національного військово-меморіального кладовища та "Меморіалу Героїв".
we.ua - Свій серед своїх: як простори за підтримки програми МХП Поруч стають опорою для військових та ветеранів
Перша леді Бразилії вилаялася на Ілона Маска на заході G20: мільярдер відреагував
Про це пише Rеutеrs.Під час промови бразильської першої леді у залі пролунав звуковий сигнал корабля, і жінка пожартувала: "Мені здається, це Ілон Маск".Потім вона додала: "Я тебе не боюся, йди до дідька, Ілоне Маску".Своєю чергою американський мільярдер відреагував на це, зробивши репост у соцмережі Х відео, де Джанджа Лула да Сілва говорить ці слова. Маск коротко прокоментував: "Лол", що в американському сленгу означає  сміх або жартівлива реакція в текстових повідомленнях чи онлайн-спілкуванні. lоl httрs://t.со/а36krnWGХТ— Еlоn Мusk (@еlоnmusk) Nоvеmbеr 16, 2024 Що передувало8 квітня суддя Верховного суду Бразилії Александре де Мораес розпочав розслідування щодо того, чи перешкоджав Ілон Маск правосуддю на тлі конфлікту з мільярдером через його соціальну мережу Х.Уже 30 серпня суд Бразилії ухвалив рішення, що робота соцмережі Х у країні має бути припинена негайно та цілком.У вересні верховний суддя зняв блокування з банківських рахунків компаній Stаrlіnk та Х, що належать американському мільярдеру Ілону Маску, а пізніше стягнув близько $3,3 млн із банківських рахунків Х та Stаrlіnk для сплати штрафів.Згодом стало відомо, що Ілон Макс погодився виконати умови Верховного суду Бразилії, щоб розблокувати доступ до соцмережі та призначив представника Х у країні.27 вересня бразильський суд постановив, що Х все ще має сплатити понад 5 млн доларів у вигляді штрафів, перш ніж отримати дозвіл відновити роботу в країні.Бразильський Верховний суд стверджувала, що компанія Х заплатила штрафи для відновлення своєї роботи в країні на неправильний рахунок. Проте вже 9 жовтня суддя Верховного суду Бразилії постановив, що роботу Х можна відновити. 
we.ua - Перша леді Бразилії вилаялася на Ілона Маска на заході G20: мільярдер відреагував
Нардепа Одарченка засудили до 8 років позбавлення волі. НАБУ просить Інтерпол оголосити його в розшук
Про рішення щодо Одарченка повідомили на засіданні ВАКС.Зважаючи на докази, зібрані в ході досудового розслідування детективами НАБУ і прокурорами САП, суд визнав Одарченка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.Так, народного депутата засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на три роки.Вирок можна оскаржити протягом 30 днів.Тим часом директор НАБУ Семен Кривонос у коментарі Укрінформу сказав, що нардепа можуть оголосити в міжнародний розшук."Ми спрямували матеріали до Національного центрального бюро Інтерполу для публікації "червоного сповіщення". Своєю чергою НЦБ Інтерполу спрямував наші матеріали до Генерального секретаріату Інтерполу. "Червоне сповіщення" станом на вчора ще не було опубліковане", - заявив Кривонос.Про справу Одарченка21 листопада 2023 року нардепа Андрія Одарченка викрили на хабарі в криптовалюті. Тоді він хотів заробити на ліквідації наслідків агресії РФ і пропонував хабар Мустафі Найєму.В обмін на гроші нардеп просив сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури.Наступного дня ВАКС обрав Одарченку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внести заставу в розмірі 15 млн гривень.23 листопада 2023 року ВАКС заарештував Андрія Одарченка на два місяці, а вже 24 листопада повідомлялося, що за Одарченка внесли заставу. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт у справі скерували до ВАКС для розгляду по суті.18 вересня цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура  ініціювала стягнення застави та оголошення в розшук Андрія Одарченка. Прокурорка САП під час засідання у справі  заявила про те, що нардеп покинув територію України через Закарпатську область.Наступного дня Одарченка оголосили в міжнародний розшук.Вищий антикорупційний суд на засіданні 23 вересня ухвалив рішення щодо заочного арешту нардепа Андрія Одарченка, підозрюваного у спробі підкупу керівництва Мінвідновлення.
we.ua - Нардепа Одарченка засудили до 8 років позбавлення волі. НАБУ просить Інтерпол оголосити його в розшук
В Україні посмертно видадуть поетичну збірку військового Ігоря Мисяка "Діти жонглюють камінням"
Про це повідомила військова, поетка, музикантка Єлизавета Жарікова на fасеbооk.Українське видавництво "Темпора" цього року очікує з друкарні поетичну збірку поета, прозаїка та військовослужбовця ЗСУ Ігоря Мисяка "Діти жонглюють камінням". Книжка вийде посмертно. Воїн загинув 1 квітня 2023 року поблизу села Богданівка Бахмутського району Донеччини під час евакуації поранених побратимів."У березні 2023 року Ігор Мисяк написав, що перший поетичний захід, в якому він брав участь, організовувала якраз я в бібліотеці на Олімпійській. І ми домовилися обмінятися автографами, бо його роман "Завод" я якраз купила. Але Ігор загинув, рятуючи життя побратимів на Донеччині. Ми вже не зможемо підписати одне одному книжки. Тепер книжка віршів Ігоря Мисяка вийшла посмертно. Вона називається "Діти жонглюють камінням". Ми не зможемо попросити автора прочитати улюблене. Спитати, як він редагує вірші і як добирає, щоб укласти збірку. Показати нові пісні на його тексти. Але можемо купити книжку, читати сильну поезію і пам'ятати", - написала Жарікова.Усі кошти з продажу книжки будуть передані сімʼї Ігоря Мисяка. Наразі відкрите передзамовлення на збірку.Фото: tеmроrа.соm.uа"Найболючіші теми, які порушує Ігор Мисяк у віршах, вражають читача непідробною щирістю, де присутня доросла чоловіча відповідальність за все, що діється навколо, реалістичне сприйняття жорстокої дійсності поєднуються з майже дитячою наївністю та мріями про щасливе майбуття. У текстах віршів збережено авторський стиль та особливості лексики", - зазначили на сайті видавництва.Ігор Мисяк народився 16 червня 1993 року на Львівщині. З осені 2014 до кінця літа 2015 року проходив службу в полку "Азов", санітаром на "швидкій" і бійцем-рятувальником.На початку березня 2022 року долучився до підрозділу Сил територіальної оборони ЗС України. Пізніше служив в окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового походу. Військовослужбовець брав участь у звільненні Херсонщини від російських окупантів. Дебютний роман "Завод" вийшов у 2022 році у видавництві "Темпора".      
we.ua - В Україні посмертно видадуть поетичну збірку військового Ігоря Мисяка Діти жонглюють камінням
У Пентагоні сказали, скільки обіцяної зброї передали Україні
Після ухвалення Конгресом США додаткового фінансування для України у квітні 2024 року Україні передали 83% від обіцяних боєприпасів, 67% обіцяних спроможностей ППО та 60% вогневих спроможностей. Передали артилерійські снаряди 155-мм калібру, GМLRS, боєприпаси до систем Раtrіоt і NАSАМS, повідомив речник Пентагону Пет Райдер. Також надали ракети до Stіngеr і НАWК, і виконали 60% зобов'язань щодо вогневих засобів, включаючи бомби малого діаметра та боєприпаси 105-мм калібру. Озброєння доставляють зі складів США протягом кількох днів або тижнів. Якщо якесь обладнання потребує ремонту, його оперативно відновлюють і відправляють в Україну. З квітня США доставили до України тисячі артилерійських снарядів, тисячі броньованих транспортних засобів, тисячі ракет до НІМАRS та протитанкової зброї, десятки артилерійських систем, сотні ракет до ППО, одну батарею Раtrіоt та десятки інших систем. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна буде виготовляти 155 мм снаряди за норвезькою технологією "Разом із нашими союзниками та партнерами, ми майже завершили постачання стратегічних систем протиповітряної оборони, які ми зобов'язалися забезпечити на саміті НАТО", - сказав Райдер. Речник Пентагону уточнив, що станом на 12 листопада США мають можливість надати Україні озброєнь та спорядження ще на понад $9 млрд. Зокрема, $7,1 млрд доступні за програмою РDА, а ще Райдер2,2 млрд за програмою USАІ. Вона передбачає замовлення озброєння у виробників. "Ми продовжимо надавати допомогу та збираємось використати наявні кошти, щоб гарантувати, що Україна отримає все необхідне для стримування російської агресії та боротьби з нею", - підсумував він. Раніше Норвегія ухвалила рішення передати Україні шість винищувачів F-16. Постачання літаків розпочнеться у 2024 році, повідомив прем'єр-міністр Норвегії.
we.ua - У Пентагоні сказали, скільки обіцяної зброї передали Україні
НБУ припускає підвищення облікової ставки в грудні
Про це йшлося на засіданні Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП), яке відбулося 30 жовтня."Більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення", - йдеться у повідомленні на сайті НБУ.Регулятор зазначає, що жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями."Вісім членів КМП вважають, що за поточного стану інфляційних очікувань і збереження стійкості валютного ринку утримання облікової ставки на рівні 13% буде достатнім для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення", - розповіли в НБУ.Водночас деякі члени Комітету вважають, що в грудні облікову ставку потрібно буде підняти до 14%."Натомість на думку двох членів КМП, в міру посилення цінового тиску та можливої реалізації частини проінфляційних ризиків очікування економічних агентів можуть помітно погіршитися, що негативно позначатиметься на реальній дохідності гривневих інструментів і вимагатиме відповідної реакції з боку НБУ. Вони очікують, що в грудні ставку необхідно буде підняти до 14%", - поінформували у пресслужбі.Водночас у наступному році можливе обережне пом’якшення процентної політики.Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що в червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%. 25 січня 2024 року НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, пояснивши це тим, що регулятор прогнозує більш тривалі бойові дії в Україні.Однак 14 березня НБУ знизив облікову ставку до 14,5%, а з 26 квітня її було знижено до 13,5%. У червні облікову ставку встановили на рівні 13%, а липні зберегли на тому ж рівні.У серпні в НБУ заявили, що на етапі очікуваного пришвидшення інфляції та ймовірного погіршення інфляційних очікувань знижувати облікову ставку щонайменше до кінця року не варто.31 жовтня правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%.
we.ua - НБУ припускає підвищення облікової ставки в грудні
"Контекст: війна" на Vіа Саrраtіа 2024: знайомимося ближче з військовими письменниками
Літературно-мистецька зустріч  відбувається в межах 7-го міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Vіа Саrраtіа 2024 за підтримки Українського інституту книги та Міжнародного фонду "Відродження". Еспресо знаоймить із учасниками резиденції - воїнами  які, попри свою основну роботу на фронті, знаходять час і натхнення на літературну творчість.Андрій ГуменюкПисьменник, живописець. Родом зі Львова. Один із засновників у 1988-му Львівського театру імені Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником. Брав участь у численних виставках живопису, графіки. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом - парамедиком. З 2016 року – боєць Добровольчого батальйону ОУН.Автор книжок "Пісні війни" (2018) і "Африка" (2022). "Африка" – це збірка біографічних новел-нотаток про війну, до якої ввійшли також і малюнки автора. "Найбільше мене нервує, коли кажуть: от, художник узяв зброю до рук. Пацифістів з художників не треба робити! - каже Андрій Гуменюк. - У нашій історії море художників захищали свою землю. Маємо прекрасний приклад зараз, коли і лікарі, і комп’ютерники, і вчителі стали воїнами. Я завжди кажу: неважливо, чим ти займаєшся в мирний час, скільки тобі років. Якщо ти воїн – то ти воїн". Андрій Карпенко Начальник капеланської служби Центрального територіального управління Національної гвардії України, підполковник капеланської служби, протоієрей Православної церкви України, поет. У цивільному житті був актором театру та викладачем. Родом із Дніпра.Отець Андрій опікується військовослужбовцями з 2014 року. Від початку російського вторгнення був на посаді офіцера з культурно-просвітницької діяльності та служби військового духовенства, перебував біля витоків зародження служби військового капеланства, а у вересні 2023-го і сам став капеланом.Член Національної спілки письменників України. У творчому доробку Андрія Карпенка - дві поетичні збірки: "Я живу в Раю" і "Кохання, загартоване війною" (2023), три персональні фотовиставки, а ще - захоплення вишивкою та авторські пісні."Саме у віршах я вбачаю найбільше надбання українського народу, його спадщини, бо тільки слово береже безсмертя української душі, - розповідає Андрій Карпенко. - Часом вірші народжуються як поштовх – ніби куля, постріл. Основним моментом є те, що я пишу олівцем, тож деякі шматочки підтираються, коригуються, це така частина творчого процесу. А інколи виношуєш вірш дуже довго. Знаєш тему, перші рядки, а потім провалля – чогось не вистачає, якоїсь емоції. Ходиш намуркуєш, наспівуєш якісь слова, найкращі записуєш. Так і виходить результат".Богдан НазаренкоПоет, за освітою - вчитель історії та права. Зараз – офіцер відділення соціального супроводу Головного управління Національної гвардії України. Народився на Донеччині. Учасник Революції Гідності. До повномасштабної війни був головою Громадської ради при КМДА. Відповідав за зв’язки з громадськістю та здійснення громадського контролю за діями влади. Організатор проєкту "Голос бойового серця" – книги поезій киян-військових, автор збірки "П’ятнадцять місяців війни" (2023)."Творчість – це якраз один із механізмів соціальної реабілітації на війні, - вважає Богдан Назаренко. - Це є місточок між минулим і майбутнім. Це місточок між жахливим реальним сьогоденням і мирним спокійним життям. Ми прагнемо, щоб нас почули. І поки ми живемо та б’ється серце кожного з нас, будемо творити й воювати за нашу державу".Валерій Пальчик Письменник, журналіст, громадський діяч. Був учасником війни в Придністров’ї, кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО в 1991–1999 роках.У 1998-му балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті VІІІ скликання був помічником на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.Після початку російсько-української війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. Отримав поранення в боях під Маріуполем, переніс кілька операцій. Після повномасштабного вторгнення став на захист України зі зброєю в руках.Автор книжки "УНСО. Перший посвист куль" (2019), автор і упорядник збірки "Дружба, скріплена кров’ю. УНСО і Грузія" (2023).Віталій Запека Воїн, письменник, фотохудожник. Зараз перебуває на тривалому лікуванні після поранення від кулі снайпера, якого зазнав на Курахівському напрямку, у с. Новомихайлівка Донецької області, у квітні 2024 року.Родом із Полтави, воював у складі батальйону "Полтава" у 2015–2018 роках. З 25 лютого 2022-го знову на війні. Командир відділення РПГ у 116-й бригаді Тероборони. Перші оповідання та нариси почав писати у 2015-му, коли пішов добровольцем на війну. Автор книжок  "Цуцик" (2019), "Герої, херої та не дуже" (2020), "Абсурд" (2021), "Полінка" (2022), "Бабах на всю голову" (2022), "Полінка в Країні дурниць" (2023), "Ковбасокрад у Раю" (2024).За романом "Герої, херої та не дуже" написав п'єсу, за якою в Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка в лютому 2020-го відбулася прем'єра вистави "Пригоди НЕбравого вояка Шрамка".Лауреат Премії «Воїн світла» (2021), Премії імені Ірини Вільде (2021) і Премії ім. Всеволода Нестайка (2022).Володимир КоротяПисьменник, громадський діяч. У цивільному житті був харчовим технологом, будував сонячні електростанції в Україні та Євросоюзі. Був депутатом Бучанської міської ради.У 2014-му вступив добровільно до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади на сході України, 2016-го демобілізувався.Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій, зокрема, російським окупантам не вдалося прорвати оборону в районі м. Ірпінь. Зараз командир 1-го стрілецького батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2023), кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (2022), ордена "Народний Герой України" (2023), нагороджений медаллю "За сприяння воєнній розвідці України" ІІ ступеня.Автор книги "Пригоди фантома" (2020) і збірки оповідань "Роздуми фантома про державотворення" (2022).Володимир Скоростецький Військовий журналіст, поет. Професійний військовий, закінчив Львівський військовий інститут у 2001 році. З 2014-го бере участь у війні з російськими загарбниками. Полковник Збройних Сил України.Літератор-початківець. Автор віршів і новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де й черпає натхнення і сюжети для творчості.Від 2014-го активно підтримує волонтерський рух. Зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Співзасновник Всеукраїнського форуму військових письменників. За його ініціативи чимало подій Форуму військових авторів проходять у середовищі курсантів.Ірина БобикВетеранка російсько-української війни, письменниця. Родом із села Острів, що біля Червонограда на Львівщині. У цивільному житті працювала керівницею літературного гуртка в МАН, а також художницею-декораторкою. У 2017-му долучилася до волонтерської медичної організації АSАР RЕSСUЕ, працювала в Донецькій області. У 2019-му підписала контракт із ЗСУ, служила в складі Королівської 24-ї бригади, працювала інструктором у «Десні». З початком повномасштабного вторгнення брала участь у боях за Київ. Воювала у складі 1-ї ОБрСпП імені Івана Богуна. У червні 2024 року звільнена з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами.У творчому доробку - електронна збірка новел “Художниця” (видавництво «Стрелбукс», 2017), збірка поезії та прози "Д'воїна" (видавництво "Білка"). "Ці тексти – і віршовані, і прозові – народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» – бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість", - зізнається Ірина Бобик.  Леонід МатюхінПолковник, військовий журналіст. З першого дня окупації АР Крим у 2014-му і до виведення українських військ на материк перебував на території 36-ї окремої бригади берегової оборони (гарнізон "Перевальне") та постійно інформував українські та зарубіжні мас-медіа про ситуацію у військових частинах.З 2014-го по 2017-й був речником АТО.Родом із Рівненської області. Довгий час проживав і служив у Криму. У 2019-му вийшла книжка "А мама зрозуміє…", яку Матюхін написав у співавторстві зі ще двома військовослужбовцями ЗСУ, Юрієм Головашенком, комбатом гірсько-штурмового батальйону, та Ігорем Підопригорою, офіцером ПВО. Книжка відтворює щоденник кримських подій 2014-го."Писати про війну потрібно відразу, адже з часом ракурс та відчуття змінюються. Занотовувати потрібно в той момент, коли ти відчуваєш саме ті емоції", - каже Леонід Матюхін.Микола Ніколаєв Письменник. Начальник однієї зі служб логістики 139-го батальйону 115-ї окремої бригади ТрО. Народився у м. Бердичів Житомирської області. Строкову службу проходив у Афганістані. У цивільному житті був підприємцем.Учасник Революції Гідності. Мобілізувався до лав ЗСУ в лютому 2015-го. Служив у 14-й Окремій механізованій бригаді, воював на сході та півдні на посадах командира взводу та командира роти. З 2016-го продовжив службу за контрактом. У 2017-му переведений до оперативного резерву у званні капітана.В лютому 2022 року став на захист України в лавах ТрО, де і служить дотепер. Під час проходження військової служби у 2015-2016 роках вів рукописний щоденник, який 2019-го надрукував власним коштом під назвою "Щоденник непрофесійного військового". Реалізував увесь наклад і у 2023-му випустив 2-ге видання. У 2020-му почав писати художній роман "Хижаки", який планував видати 2022-го. Та повномасштабне вторгнення внесло корективи, і тепер вихід очікуємо наступного, 2025 року.Мирослав ОтковичЖурналіст, прес-офіцер 241-ї бригади ТрО Києва.У цивільному житті був ведучим та редактором на телеканалах 1+1, ІСТV,  НТН, ТВі, СТБ, НТА. Родом зі Львова.Свого часу, з приходом до влади Януковича, відкрито виступив проти цензури в мас-медіа. З чого і почався рух "Стоп Цензурі", який переріс в системний спротив тогочасній владі.З першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони столиці. Був навідником міномета у складі мінометної батареї 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО. Зазнав травми коліна, під час відновлення пройшов навчання і став офіцером. Очолював службу зв'язків із громадськістю 150-го навчального центру Сил ТрО ЗСУ, тепер пресофіцер 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ м. Києва.Планує упорядкувати першу збірку прози та поезії. "Вірші – це моя рефлексія, бажання видобути себе за межі контексту, в якому я перебуваю, - розповідає Мирослав Откович. - Бо якщо довго зосереджуватися лише на військовій буденності чи небуденності і переживаннях, людина перестає мислити себе поза війною. Вірші дають можливість вирвати себе з цього контексту і на рівні почуттів знову відчути себе вільною, цивільною людиною, яка вміє бути щасливою. Це – інший вимір, простір, що дає змогу відірватися від реалій війни".   Олег БородайПоет, прозаїк, музикант-бард. За фахом - учитель. Родом із Миргорода на Полтавщині. Добровольцем пішов на фронт 2014 року. Досі на фронті, військовослужбовець Національної гвардії України.На війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував. Лауреат фестивалю-конкурсу "Слобожанський Спас" та конкурсу "Від слова до слова". Член Миргородського літературного об’єднання "ДієСлово".Автор чотирьох книг, які вийшли друком у харківському видавництві "Майдан": "Відлуння окопів" (2018), "Релаксація душі" (2021), "Вогневий вал" (перша частина – 2022 року, друга – 2023 року). Олександр Продан Тимчасово виконуючий обовʼязки командира взводу, мінометної батареї у 219 батальйоні 125-тої бригади ТРО, поет. У цивільному житті був менеджером з продажу в меблевій компанії. До війська приєднався  добровольцем 22 березня 2022 року – до лав львівської 125-ї бригади ТРО. Молодший сержант. Олександр родом із селища Томашпіль Вінницької обл. За освітою – спеціаліст із фінансів та кредиту, закінчив Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національнального економічного університету. Автор збірки "Марафон" (2024). Каже, що вірші писав ще зі школи. Хоча часто бували періоди кількарічних перерв. На початку ж війни творчість дуже сильно допомагала воїнові розвантажитись емоційно. "В більшості я пишу про кохання, - додає Олександр Продан. - Переважно, моя творчість складалась із віршів про нерозділене кохання. Зараз все змінилось – тепер просто про кохання. Іноді зʼявляються вірші про війну і про світ навколо мене. Зараз збираю матеріал на збірку віршів саме про війну. Наступною буде саме така збірка".Олена Лотоцька Письменниця, старший сержант, військовослужбовиця Військової служби правопорядку. Родом із Полісся, з 1999-го по 2014 рік жила в Криму, де працювала в Євпаторійському архіві. За освітою - філолог. Після анексії півострова виїхала й оселилася у Львові. З 2015 року – у Збройних Силах України.  Авторка збірок короткої прози "Нині зозуля кувала" (2020), "Ангели в намистах" (2023). Активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Лауреатка Премій імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. "Творчість для мене не розвага, а друга після ЗСУ робота, - розповідає Олена Лотоцька. - Моє писання не спонтанне, це свідоме рішення, яке прийшло після глибокого аналізу причин анексії Криму. Я задумалася: а що я зробила, щоб того загарбання не сталося? І зрозуміла: особисто нічого".Олена МокренчукМайор, пресофіцерка Збройний Сил України, журналістка, письменниця. Позивний - “Ластівка”. Мама чотирьох дітей, бабуся трьох онуків і онучки. У цивільному житті – вчителька, історикиня та диригентка церковного хору. Родом з  м. Сніжне Донецької області.Учасниця бойових дій з 2015-го. Була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади, начальницею пресцентру Оперативного командування "Північ", начальницею пресслужби ОТУ "Північ", офіцером Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України. Має численні  військові відзнаки.Член Національної спілки журналістів України з 2000 року, Національної спілки письменників України з 2019 року. Авторка книжок "Аліска, фронтова лисичка" (2018), "Афінка з "Куби" (2019), "Вітер з Дикого поля" (2023), "Герої моєї країни: Михайло Драпатий" (2023). Співавтор Національної Книги історії Голодомору, серії альманахів "Приазов’я: портрет сучасника" та інших.Роман ДронюкАвтор прозових і гумористичних збірок, керівник аматорського театру, режисер і постановник.Родом із Покуття, з Городенківського району Івано-Франківської області. До повномасштабного вторгнення був керівником Городенківського аматорського театру "Сучасник". Грав на сцені ролі провідника ОУН Степана Бандери, командарма УПА Романа Шухевича, перевтілювався в інших знакових для України історичних персонажів. На 27 березня 2022 року була запланована прем'єра його авторської вистави "Притрафунки вуйка Міся".Попри інвалідність по зору, з першого дня повномасштабної війни разом з іншими добровольцями записався до місцевого підрозділу Тероборони. А вже 4 березня опинився в 17-му окремому батальйоні радіоелектронної боротьби Повітряних сил. Служив військовим кухарем. Через півтора року служби ветеран повернувся додому.Створив серію гумористичних оповідок "Притрафунки вуйка Міся" на покутському діалекті, що має неабиякий попит серед читачів, як і однойменний телеграм-канал та група у Фейсбуці "Вуйко Місь". Лауреат Премій Леся Мартовича й Павла Глазового.Руслан Леськів Воїн, поет. Зараз перебуває на південному напрямку, є стрільцем ПЗРК.  Родом зі Стрийщини Львівської області, багато років проживав у Стрию. У цивільному житті був телеоператором: 13 років пропрацював на ТРК "Лан" у місті Стрий. На початку березня 2022-го пішов на фронт. За ці майже три роки великої війни воював переважно на півдні України, де захищає нашу землю й досі. Перші проби пера були ще у школі. Але до 2014-го до поезії не повертався. Страшні кадри із зруйнованого у Маріуполі пологового будинку наштовхнули на написання першого вірша "Колискова", який Руслан Леськів присвятив синові, якому на той час ще не виповнилося й трьох років. З цього і почалася поетична творчість воїна.Зараз у доробку Леськіва – одна поетична збірка "Слова тиші і грому", яку було презентовано у травні 2024 р. (видавництво "Український пріоритет"). Наразі ж працює над другою збіркою віршів. "Щоб слухати грім, треба навчитися чути тишу, - каже Руслан Леськів. - Я намагаюся робити це щодня, кожну вільну хвилину, особливо тепер, коли в Україні війна. Коли, окрім фізичних руйнувань, розривається вибухами тиша і затишок – той стан, коли люди відчувають спокій у душі, у сім’ї, у домі. Намагаюся цінувати ці прості речі, усвідомлюючи, скільки зламаних душ, втрачений сімей та зруйнованих будинків вже побачила наша земля…".Рустам Дмитрук Поет, воїн. У цивільному житті був професійним барменом. У лютому 2022-го разом із партнером планував відкриття коктейльного бару в центрі Львова, та повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.24 лютого 2022-го пішов до ТРО, став солдатом-стрільцем 103-ї бригади тероборони. Зараз – старший солдат, рота РЕБ у 103-ій бригаді ТРО. У березні 2023-го вийшла перша збірка поезій Рустама Дмитрука "Африка". Бере участь у поетичних батлах, активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні. "Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому", - каже Дмитрук.Сергій ДзюбаПисьменник, сценарист, автор кількох телевізійних шоу. Зокрема, сценарист художніх фільмів "Позивний Бандерас" та "Заборонений", документального фільму "Життя після 16:30". За фахом – режисер театру, працював на телебаченні. Народився в Києві. З 2009-го обіймав посаду креативного продюсера компанії "Творчий альянс".2022 року вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант, військовослужбовець у 5-й штурмовій Київській бригаді. Нагороджений медаллю "Залізний хрест" та медаллю "Честь. Слава. Держава". У вересні 2022-го був поранений у бою під Горлівкою.Співавтор книг "Позивний Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос", "Заборонений".Сергій Пантюк Письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, воїн. Член Національної спілки журналістів України (від 1993-го). Член Національної спілки письменників України (від 1997-го), її секретар (2011–2014 рр.). Працював на заводі, у школі - вчителем української мови, німецької мови, малювання та фізкультури. Згодом – в редакціях кількох газет, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Заснував «Видавництвом Сергія Пантюка», в якому виходили як поетичні збірки, так і історико-публіцистичні видання. Брав участь у студентському протесті "Революція на граніті", рухах "Україна без Кучми" та "За правду". Учасник Помаранчевої революції і Революції Гідності.З 2014-го року воював у складі Добровольчого батальйону ОУН.Від 24 лютого до 12 травня 2022 року – доброволець ТРО. Від 13 травня 2022-го – військовослужбовець ЗСУ, головний сержант батареї протитанкових керованих ракет 23-го ОБСП.Автор 19 поетичних збірок: "Таїнство причастя" (1994), "Тінь Аріяни" (1994), "Храм характерників" (1996), "Володар вогню" (2000), "Цілунок блискавки" (2002), "Босяцький калфа" (2003), "Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005), "Смак Бога" (2009), "Неслухняники. Вірші для дітей" (2010), "Соло для дримби" (2012), "Мовизна" (2014), "Оченята кольору антрациту" (2015), "Поранений херувим" (2015), "Дев'яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016), "Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017), "Про100 вірші. Емоції, стани" (2018), "Абетка грибничка" (2019), "Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020), "Зникома зима" (2023). А також прозових творів:  роман "Сім днів і вузол смерті"(2007), збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням" (2009), роман "Війна і ми" (2012), науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон", (2015), повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода", (2016), повість для підлітків "Швидше не буває", (2020), збірка новел та оповідок "Книжка в дорогу" (2021), повість-казка для дітей "Фікус Бенджамін розповідає про щастя" (2024). Лауреат численних літературних премій.Засновник Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Під знаком Водолія" (1996, з 2000-го – "Сліва-фест", з 2012-го – "Віршень"). Співорганізатор (з Максимом Розумним) першого Всеукраїнського поетичного мегамарафону "Віршень", який тривав з 1 березня до 7 квітня 2012-го. 
we.ua - Контекст: війна на Vіа Саrраtіа 2024: знайомимося ближче з військовими письменниками
Смерть Узелкова, вибір Реброва, успіх "Шахтаря" та невдача "Динамо": головні новини українського спорту за тиждень
Помер боксер Вʼячеслав УзелковУ суботу, 9 листопада, стало відомо про смерть українського боксера Вʼячеслава Узелкова. Інформацію підтвердив колишній очільник ФБУ Володимир Продивус.Колишньому чемпіону WВА Іntеr-Соntіnеntаl, ІВО Іntеrnаtіоnаl та WВО Іntеr-Соntіnеntаl у напівважкій вазі (до 79,38 кг) було лише 45 років.У 2012 році Узелков переніс інсульт. У 2024-му в боксера діагностували тромб у серці, тромб в аорті та гангрену ноги. У квітні йому зробили операцію на серці.Нещодавно Вʼячеслав Узелков отримав інвалідність другої групи.Футболіст "Манчестер Юнайтед" отримав український паспортПівзахисник молодіжної команди "Манчестер Юнайтед" Зак Бауманн отримав паспорт громадянина України."Я дуже радий, що врешті став громадянином України й що тепер зможу представляти свою країну на міжнародній арені. Є хвилювання, але позитивне, тому що я відчуваю підтримку багатьох людей. Не можу дочекатися знайомства з командою. І вперед до нашої перемоги! І не тільки на футбольному полі", - прокоментував подію 17-річний Зак Бауманн.Футболіст народився і виріс у Великій Британії. Його батьки родом з Коломиї. У вересні Бауманн підписав перший професійний контракт з "Манчестер Юнайтед". Зараз українець грає за юнацьку та молодіжну команди МЮ.Зак Бауманн, фото: УАФУкраїна в єврокубках: успіх "Шахтаря" та невдача "Динамо"Цього тижня були зіграні матчі 4-го туру Ліги чемпіонів та Ліги Європи відповідно. Єдиний представник України в ЛЧ "Шахтар" здобув першу перемогу у цьогорічному розіграші.Матч 4-го туру ЛЧ "Шахтар" - "Янг Бойз" закінчився перемогою української команди над швейцарцями з рахунком 2:1.На 27-й хвилині Кастріот Імері вивів "Янг Бойз" уперед, проте гравці "Шахтаря" показали характер та здійснили камбек ще в першому таймі. Голами відзначились Олександр Зубков і Георгій Судаков.Тепер у "Шахтаря" 4 бали та 28-ма позиція в турнірній таблиці. Для виходу в наступний раунд потрібно фінішувати не нижче 24-го місця. На українців чекають матчі проти німецьких "Баварії" та "Боруссії" (Дортмунд), нідерландського ПСВ і французького "Бреста".Шахтар, фото: Gеtty ІmаgеsА от у "Динамо" справи в єврокубках йдуть набагато гірше. Кияни, які змагаються у Лізі Європи, досі не здобули жодної перемоги. Матч "Динамо" - "Ференцварош" закінчився розгромною поразкою української команди з рахунком 0:4. Дубль у ворота киян оформив Барнабаш Варга, ще по голу забили Крістоффер Захаріассен і Матеус Салданья.Важливо відзначити, що "Динамо" вже на 16-й хвилині залишилось у меншості через вилучення Владислава Дубінчака за грубу гру. Всі голи у ворота киян були забиті вже в другому таймі.Після 4-го туру "Динамо" ділить останню позицію в турнірній таблиці з ізраїльським "Маккабі Тель-Авів". В обидвох команд по 0 балів.Наступний матч ЛЄ пройде 28 листопада. Суперник "Динамо" - "Вікторія Плзень".Динамо - Ференцварош, фото: Gеtty ІmаgеsПромоутер спрогнозував революційні зміни в карʼєрі УсикаОскар де ла Хойя вважає, що український боксер Олександр Усик змінить вагову категорію. Заяву щодо українця промоутер зробив у контексті бою Хільберто Раміреса та Кріса Біллем-Сміта за титули WВА (Всесвітньої боксерської асоціації) та WВО (Всесвітньої боксерської організації) у важкій вазі (до 90,7 кг).За словами Де Ла Хойї, він прогнозує, що Усик змінить вагову категорію та повернеться з надважкої ваги до крузервейту, і тоді може зустрітись із Хільберто Раміресом.Цікаво, що сам Рамірес також говорив про амбіції побитися з Усиком.Олександр Усик, фото: Gеtty ІmаgеsРебров вибрав гравців на вирішальні матчі Ліги наційСеред викликаних до національної команди футболістів відсутні вінгер "Динамо" Андрій Ярмоленко та хавбек італійської "Дженоа" Руслан Малиновський. Опорний півзахисник "Шахтаря" Тарас Степаненко потрапив до резервного списку.  Натомість дебютувати за збірну України може інший гравець середини поля, Єгор Ярмолюк з англійського "Брентфорда". У перший список потрапив Віктор Циганков, але в результаті стало відомо, що вінгер не встигне відновитись від травми. Замість нього викликали Віталія Буяльського.Склад збірної УкраїниВоротарі: Георгій Бущан ("Динамо"), Анатолій Трубін ("Бенфіка", Португалія), Андрій Лунін ("Реал", Іспанія).Захисники: Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Валерій Бондар (усі — "Шахтар"), Олександр Тимчик ("Динамо"), Віталій Миколенко ("Евертон", Англія), Ілля Забарний ("Борнмут", Англія), Максим Таловєров (ЛАСК, Австрія).Півзахисники: Микола Шапаренко, Володимир Бражко, Віталій Буяльський (усі — "Динамо"), Георгій Судаков, Дмитро Криськів, Олександр Зубков (усі — "Шахтар"), Олексій Гуцуляк, Олександр Назаренко (обидва — "Полісся"), Іван Калюжний ("Олександрія"), Михайло Мудрик ("Челсі", Англія), Олександр Зінченко ("Арсенал", Англія), Єгор Ярмолюк ("Брентфорд", Англія).Нападники: Артем Довбик ("Рома", Італія), Роман Яремчук ("Олімпіакос", Греція), Владислав Ванат ("Динамо").Резервний список: Дмитро Різник, Тарас Степаненко, Данило Сікан (усі — "Шахтар"), Олександр Сваток ("Остін", США), Богдан Михайличенко ("Полісся"), Владислав Кабаєв ("Динамо").Збірна України, Україна - Грузія, фото: Gеtty ІmаgеsПеред двома заключними турами Україна з 4 очками посідає в турнірній таблиці останнє місце. Чехія має 7 пунктів та лідирує. У Грузії та Албанії по 6 балів. У вирішальних іграх команда Реброва зустрінеться 16 листопада в Батумі з Грузією та 19 листопада в Тирані з Албанією.Збірна України, Україна - Чехія, фото: Gеtty ІmаgеsКубок України: відбулося жеребкування 1/4 фіналуНа цьому етапі турніру зіграють 8 команд, які вдало виступили в 1/8 фіналу. У боротьбі за Кубок України залишаються представники УПЛ "Динамо", "Шахтар", "Олександрія", "Полісся", "Рух" і "Верес", а також першолігові "Вікторія" та "Буковина". Базова дата матчів 1/4 фіналу — 2 квітня. Кубок України з футболу1/4 фіналу"Олександрія" - "Шахтар""Буковина" - "Вікторія""Верес" - "Полісся""Рух" - "Динамо"Дмитро Криськів, фото: Gеtty ІmаgеsМудрик забив найкращий гол туру в Лізі конференційХоч українські команди не кваліфікувались у Лігу конференцій, проте у цьому турніри є футболісти, які презентують нашу країну. Зокрема, вінгер "Челсі" Михайло Мудрик.Цього тижня лондонський "Челсі" просто розтрощив вірменський "Ноах". Англійці перемогли суперника з рахунком 8:0. Весь матч за "синіх" відіграв Михайло Мудрик. На 39-й хвилині вінгер класно пробив з-за меж штрафного майданчика та зробив рахунок 5:0. На рахунку Мудрика вже 2 голи та 3 асисти в трьох матчах Ліги конференцій. Він лідирує в "гонці асистентів".Натомість на офіційному сайті УЄФА гол Мудрика визнали найкращим у 3-му турі Ліги конференцій.Sublіmе Міshа. ????????#СFС | #UЕСL ріс.twіttеr.соm/Yfg2fuJznk— Сhеlsеа FС (@СhеlsеаFС) Nоvеmbеr 8, 2024
we.ua - Смерть Узелкова, вибір Реброва, успіх Шахтаря та невдача Динамо: головні новини українського спорту за тиждень
Голова БФ "Повернись живим" Чмут сказав, чи достатньо буде мобілізувати 160 тис. людей
Про це він сказав в інтерв'ю DW.На думку Чмута, в Україні потрібно мобілізувати 500 тис. людей."У нас бригада може бути укомплектована на 50%. А якщо запитати у комбата, скільки стрільців і безпосередньо піхоти, то в роті може бути 15, 20, 25 людей. Але на паперах людей нібито багато. У вас укомплектований штаб, тил, зв’язок, безпілотники, снайпери, розвідники, трохи артилерії, мінометники тощо. Але піхоти немає", - заявив голова фонду.На його переконання, в нинішніх реаліях важлива не якість, а кількість людей."Ми вже давно не говоримо про якість людей. Ми просто говоримо про якихось людей. Оці цифри - вони просто цифри. Вони дуже відірвані від реальності. 500 тисяч - це адекватна цифра", - висловився Чмут.19 грудня президент Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.Верховна Рада України на засіданні 11 квітня 2024 року ухвалила в цілому законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації. За це віддали свої голоси 283 нардепи. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, а 17 квітня документ опублікували в офіційному парламентському виданні "Голос України". Закон набув чинності 18 травня.29 жовтня 2024 року секретар РНБО Олександр Литвиненко заявив про необхідність призвати в Україні ще 160 тис. людей для того, щоб укомплектувати до 85% військових частин.
we.ua - Голова БФ Повернись живим Чмут сказав, чи достатньо буде мобілізувати 160 тис. людей
Зірка "Сам удома" Маколей Калкін зніметься в другому сезоні серіалу "Фолаут"
Про це повідомляє Dеаdlіnе.44-річний американський актор Маколей Калкін, найбільш відомий за роллю хлопчика Кевіна у серії фільмів "Сам удома", зʼявиться в другому сезоні постапокаліптичного телесеріалу Рrіmе Vіdео від Кіltеr Fіlms "Фолаут" (Fаllоut). Серіал заснований на однойменній серії відеоігор від Веthеsdа Gаmе Studіоs.Через 200 років після апокаліпсису мешканці розкішних радіоактивних сховищ змушені повернутися до опроміненого пекла, яке залишили їхні предки. Вони виявляють неймовірно складний, радісно дивний і надзвичайно жорстокий всесвіт.Джерела повідомляють, що Калкін зіграє божевільного генія.У першому сезоні, усі вісім епізодів якого вийшли 10 квітня 2024 року, зіграли Елла Пернелл у ролі Люсі, Аарон Мотен у ролі Максимуса, Волтон Ґоґґінс у ролі Гуля, а також Кайл Маклаклен, Мойзес Аріас, Саріта Чоудрі, Майкл Емерсон та інші.Fаllоut дебютував, потрапивши до трійки найпопулярніших фільмів за версією Рrіmе Vіdео та отримав 16 номінацій на премію "Еммі" за свій перший сезон, у тому числі й "Найкращий драматичний серіал".Калкін вже співпрацював з Аmаzоn. Нещодавно він озвучив персонажа в мультсеріалі Рrіmе Vіdео "Друга найкраща лікарня в Галактиці". Він також зіграв головну роль у серіалі FХ "Американська історія жахів: Подвійний фільм" і знявся в серіалі НВО "Праведні Джемстоуни".  
we.ua - Зірка Сам удома Маколей Калкін зніметься в другому сезоні серіалу Фолаут
Потрібно негайно ухвалити жорсткі законодавчі рішення й криміналізувати ухилення від мобілізації, - екскомандир Дикий
Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Влітку був підйом і мобілізації, і добровільного рекрутингу - десь до 35 тисяч на місяць. У вересні та жовтні цифри просіли до рівня нижче травня минулого року. Сьогодні ми набираємо в півтора раза менше людей за місяць, ніж за цей самий час становлять наші санітарні втрати. Українська армія фізично тане, і це веде нас до катастрофи.160 тисяч до нового року - це те, що зараз критично необхідно. Залужний ще восени 2023 року озвучив цифру півмільйона. З того часу не тільки нічого на краще не змінилося, а стало значно гірше. Тобто, якщо рік тому нам були потрібні півмільйона, то зараз терміново треба мінімум стільки", - зауважив Дикий. За словами колишнього командира взводу батальйону "Айдар", потрібно негайно ухвалити дуже жорсткі законодавчі рішення щодо мобілізації."Перше – це встановлення граничного терміну служби, друге рішення – це криміналізація ухилення. Не адміністративний штраф 25 тисяч, а тюремний термін. Тобто є вибір – чотири роки в пікселі й повертаєшся героєм, або чотири роки на зоні безплатною робочою силою і з тавром засудженого до кінця життя", - наголосив Дикий.  19 грудня президент Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.Верховна Рада України на засіданні 11 квітня 2024 року ухвалила в цілому законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації. За це віддали свої голоси 283 нардепи. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, а 17 квітня документ опублікували в офіційному парламентському виданні "Голос України". Закон набув чинності 18 травня.Секретар РНБО Олександр Литвиненко заявив про необхідність призвати в Україні ще 160 тис. людей для того, щоб укомплектувати до 85% військових частин.
we.ua - Потрібно негайно ухвалити жорсткі законодавчі рішення й криміналізувати ухилення від мобілізації, - екскомандир Дикий
Коли й що святкуємо у 2025 році: збережіть церковний календар
В православному календарі є 12 дванадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.
we.ua - Коли й що святкуємо  у 2025 році: збережіть церковний календар
За день знищили усіх євреїв міста
У Польщі 3 листопада 1943-го відбулася "Кривава середа" - наймасовіше одноденне вбивство за всі роки Другої світової війни. Нацисти розправилися з в'язнями Майданека, Травніков та інших польських концтаборів. Загинули 42 тис. людей. Після захоплення Третім рейхом Польщі восени 1939-го нацисти розпочали створення на її території єврейських гетто та виселення до Любліну євреїв з Німеччини. Їх вирішили використати на примусових роботах. Почали зводити концтабори. Більшість таборів смерті знаходилася на території Польщі, але були в Німеччині, Хорватії, Білорусії та в Україні. Насамперед нацисти знищували дітей, жінок, старих та інвалідів. Молодих чоловіків задіювали на виснажливих роботах і лише потім убивали. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацисти знищили всіх євреїв у місті У Польщі масове знищення євреїв у 19421943 роках проводилось у рамках операції "Рейнхардт". Пік убивств припав на середу, 3 листопада. Нацисти планували втілити в життя о "остаточне вирішення єврейського питання" до кінця року. У Майданеку на околиці Любліна, Травниках та інших місцях, де проходили розправи, нацисти за цей день убили загалом близько 42 тис. осіб.До війни Люблін називали "Єрусалимом Царства Польського". Третину населення міста складали етнічні євреї. Загалом нацисти створили понад чотири десятки єврейських гетто, концтаборів та таборів смерті. У них було знищено близько 6 млн євреїв. Крім того, нацисти масово вбивали радянських військовополонених, представників слов'янського цивільного населення, комуністів, соціалістів, ромів, психічно хворих людей десятки мільйонів людей. Біля Ваймару в Третьому Рейху нацисти 16 липня 1937-го відкрили концтабір Бухенвальд. За роки Другої Світової війни він став одним із настрашніших, після Освенцима, таборів смерті. За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тис.осіб і 56 тис. загинули. Переважна частина загиблих євреї та політичні в'язні, військовополонені, цигани та гомосексуалісти. Війська Третьої армії США 11 квітня 1945 року звільнили в'язнів нацистського табору Бухенвальд.
we.ua - За день знищили усіх євреїв міста
У Туреччині планують ухвалити закон про "іноагентів", медіа вбачають у ньому загрозу свободі слова
Про це повідомляє Вlооmbеrg."Партія справедливості та розвитку", лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, запропонувала законопроєкт проти іноземного впливу на питання, які можуть завдати шкоди національним інтересам. Законопроєкт, який парламент країни планує обговорити найближчими днями, викликає занепокоєння серед громадянського суспільства та медіагруп, які припускають, що він буде використаний для придушення інакомислення.Законопроєкт, з яким ознайомилося видання, має на меті приборкати тих, хто працює проти "безпеки держави або її внутрішніх чи зовнішніх політичних інтересів" під впливом або за наказами іншої країни чи іноземної організації. Покарання може становити до семи років в'язниці.Цей крок є частиною ширшого судового пакета і нагадує закон про іноземних агентів, ухвалений нещодавно в Грузії. Він викликав осуд з боку західних держав і масові протести в самій країні. У Росії є подібний закон, що працює як засіб придушення внутрішньої критики.Судові експерти та журналісти висловили стурбованість двозначністю та широтою формулювань закону. Політичні інтереси Туреччини можуть змінюватися, і влада може використати цю нечіткість, щоб придушити будь-яку критику на адресу уряду, кажуть вони.Депутат від головної опозиційної Республіканської народної партії Інан Акгун Альп наголосив, що законопроєкт підготує ґрунт для "набагато більш репресивного середовища"."Це дуже серйозний авторитарний закон. Визначення злочину через розпливчасті вирази прокладає шлях до покарання всіх незгодних", - зазначив депутат.Ердоган і його уряд останніми роками обмежили свободу слова за допомогою різних законів. Тисячі людей зіткнулися з арештами або судами за звинуваченнями в образі президента, відколи він обійняв цю посаду десять років тому.Десятки медіагруп опублікували заяви проти закону про іноземний вплив і закликали його скасувати."Ми розглядаємо законопроєкт як тривожну загрозу свободі слова та громадянському суспільству. Нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську адвокатську діяльність на кримінальні злочини", - додав віцепрезидент Європейської федерації журналістів Мустафа Кулелі.Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону "про прозорість іноземного впливу" в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб'єкти.9 жовтня Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону "Про прозорість іноземного впливу", позови щодо якого раніше подали президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати й представники неурядових організацій. 
we.ua - У Туреччині планують ухвалити закон про іноагентів, медіа вбачають у ньому загрозу свободі слова
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13% і пояснив, чому
Про це повідомила пресслужба регулятора.У НБУ переконані, що таке рішення в поєднанні з підтриманням стійкості валютного ринку дасть змогу зберегти контроль над інфляційними очікуваннями, сповільнити інфляцію наступного року та надалі повернути її до цілі 5%. У правлінні констатували, що у вересні інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі й продовжила зростання у жовтні. Так сталося через подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості. Іншими причинами були ціни на енергоносії й збільшення витрат на оплату праці."Враховуючи, що пік інфляції ще не пройдено, а проінфляційні ризики на найближчі місяці навіть посилилися, НБУ вважає за доцільне залишатися обережним у процентній політиці, а також вживати виважених заходів для забезпечення стійкості валютного ринку", - йдеться у повідомленні пресслужби.НБУ прогнозує, що облікова ставка на рівні 13% зберігатиметься щонайменше до літа 2025 року."У разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ буде готовий посилити процентну політику та застосовувати додаткові монетарні заходи", - резюмували в Нацбанку.Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що у червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%. 25 січня 2024 року НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, пояснивши це тим, що регулятор прогнозує більш тривалі бойові дії в Україні.Однак 14 березня НБУ знизив облікову ставку до 14,5%, а з 26 квітня її було знижено до 13,5%. У червні облікову ставку встановили на рівні 13%, а липні зберегли на тому ж рівні.У серпні в НБУ заявили, що на етапі очікуваного пришвидшення інфляції та ймовірного погіршення інфляційних очікувань знижувати облікову ставку щонайменше до кінця року не варто.
we.ua - НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13% і пояснив, чому
"Людина, яка наважилася на дивний рекорд, не боїться здаватися смішною"
Повністю переформатувалися категорії Усе життя мріяла про професію журналіста, здобула її і ніколи не розчаровувалась. Можливість знаходити неординарні події і показувати їх світові привела мене до реєстру рекордів. Нині продовжую писати і вважаю, що це дві професії, що чудово поєдналися. Ідеальний рекорд це не лише параметри, максимальна ширина, довжина, вага, а насамперед добре продумана ідея. У цьому полягає велика робота організаторів. Слід добре продумати, що хочете сказати через свій здобуток. Також ідеальний рекорд там, де є потужна енергетика. Завжди кажу: "Беріть групу підтримки чоловіка, дружину, батьків, дітей, друзів. Розділіть це неймовірне відчуття перемоги з командою". Хоч би який індивідуальний був рекорд, усе одно є група людей, яка підтримує та супроводжує до мети. Рекорд це щось унікальне, його неможливо повторити двічі, й таких емоцій не буде. Тому пережити цю мить із близькими багато чого вартує. Звичайно, є люди, які не хочуть брати нікого з рідних. Пояснюють тим, що родичі почнуть хвилюватися і це хвилювання передасться. Не можна уявити ідеальний рекорд без присутності журналістів. Вони стають не просто глядачами, а й групою підтримки, адже на рекорді неможливо залишатися байдужим. Це така емоційно загострена мить, до якої виявляються залученими всі. Крім того, рекордсмени чекають публікацій і сюжетів про подію. Пережити цю мить із близькими багато чого вартує Часто стаємо з рекордсменами, як рідні. Продовжуємо спілкуватися, в нас на очах виростають діти-рекордсмени. Цікавимося, як склалася їхня доля, знаємо, хто яку професію обрав. Трапляється, що повторно подають заявки на нові рекорди. Пояснюю це так: хто один раз відчув, що може, той і далі прагнутиме нових досягнень. Рекорди дають імпульс рухатися вперед і мотивують інших. Це і є їхня неперевершена місія. Багатьох людей вона вивела з депресії, із зневіри, надихнула, допомогла досягти успіху, й це стосується не тільки рекордсмена. Мені іноді говорять: "Вас уже, мабуть, нічим не здивувати" і мене це так дивує. Адже завжди, коли приїжджаю на рекорд, дивуюся, захоплююся, щоразу переживаю. Таке відчуття, що важливішого в цей момент нічого немає. Здебільшого рекорди встановлюють на вихідних, адже це публічне дійство. Тому в нас семиденний робочий тиждень. Але, коли працюєш з інтересом, тебе це не обтяжує. Необхідно завірити унікальний продукт, а це велика відповідальність. Систему роботи побудовано так, що заявку ніколи не реєструють без формування доказової бази. Усі операційні процедури підведено до одних стандартів. За такими ж працюють фахівці зі "Світових рекордів Гіннеса". Кожна заявка проходить чотири етапи. На першому подається, реєструється, їй присвоюється номер і під цією номінацією відкривається рекордна справа. На другому формується доказова база. Що ретельніше її буде сформовано, то ймовірніше буде позитивний результат. На третьому працює відділ експертизи, що перевіряє заявку на рекордопридатність. Тобто чи були якісь подібні рекорди, якщо були, то коли встановлені, ким, які параметри у світі та в Україні. На основі цього видається експертна оцінка. І вже тоді експертна рада вирішує, схвалено заявку чи відхилено. Якщо ми відхиляємо заявку, то на відміну від Гіннеса завжди пишемо причину. Консультуємо, що потрібно змінити. Особливо це стосується фізичних вправ ми часто відхиляємо заявку через неправильну техніку виконання. Добивайтеся далі, щоб рішення було схвальне. Уперше побачила, як у дитини формується характер До повномасштабного вторгнення фіксували різнопланові й різножанрові рекорди досягнення в мистецтві, спорті, дитячі здобутки, професійні. Наприклад, останній мирний рекорд встановив фотохудожник Олег Кушнір із найбільшою кількістю мініатюрних фоторобіт на персональній виставці. Усі фотографії були завбільшки з сірникову головку, і їх можна було роздивитися лише зі збільшувальним склом із підсвіткою. 24 лютого 2022 року в нас мав бути абсолютно мирний рекорд найбільша кількість авторів, які написали трилогію. Звісно, його скасували. Наступний рекорд, що мав відбутися 26 лютого, теж скасували. Але знаєте, скільки потрібно було часу, щоб українці оговталися? Рівно 10 днів. Зателефонувала жінка й запитала: "Ви рекорди реєструєте? Мій син годинами набиває футбольного м'яча ногами. Я хочу зареєструвати рекорд". Вона із сином переїхала з Харкова до Мукачева. На той час 11-річний Даніїл вчився у спортивній школі й хотів розвиватися далі. Під час рекорду зробив 6565 набивань футбольного м'яча ногами за 1 годину й 11 хвилин. У той момент було відчуття, що люди пережили шок і зрозуміли, що слід жити далі. Нині рекорд Даніїла побитий іншим спортсменом, але він став символічним, показав, що життя триває. 2014-го, коли почалася російська агресія, на перший план вийшли масові рекорди. Ми дійшли висновку, що в той період була потреба гуртуватися, була необхідність у масових заходах патріотичної тематики, щоб наш голос звучав гучніше: ми непереможна нація. Після повномасштабного вторгнення можемо сказати, що рекорди втримали динаміку і їх кількість залишається на довоєнному рівні, проте повністю переформатувалися категорії. Передусім це військові рекорди, волонтерські, медичні. На другий план відійшли масові у зв'язку з небезпекою повітряних тривог. Також на перше місце вийшли силові рекорди. В українців є потреба показати, що ми сильна нація, в нас залізна витримка й ми переможемо. Отож найсильніший чоловік у світі українець, найсильніша жінка у світі українка, й найсильнішою дитиною у світі став Василь Маєвський із Закарпаття. Торік тоді ще 9-річному хлопчику вдалося підняти 16-кілограмову гирю 20 разів, а нині він побив свій рекорд, піднявши 24-кілограмову гирю 15 разів. Іноді доводиться чути: "Це ж дитячі рекорди. Діти не самі прийшли до цього. Це заслуга батьків". Але так і повинно бути дітей до перших успіхів за руку ведуть батьки. Проте рекорд це завжди на межі можливого, це складно. У нас були випадки, коли не лише діти, але й дорослі відступали. Тоді доводилося оголошувати рекорд таким, що не відбувся. Але під час підготовки дитини-рекордсмена в батьків є шанс закласти характер переможця. Формується така шалена віра в себе, що в житті ця дитина знатиме: вона все зможе. Потужною категорією одразу після повномасштабного вторгнення стали рекорди волонтерів. Наприклад, багато досягнень стосується маскувальних сіток. Увесь Хрещатик застеляли сітками, також робили з них контур карти України. І звісно, фіксували найбільшу кількість сіток, переданих на фронт. А ще волонтерські рекорди мають одну особливість усім хочеться, щоб їх перебивали, притому не тільки працівникам Національного реєстру, але й самим волонтерам. Вони з великою радістю сприймають інформацію, що їхній рекорд перебили. Це ті досягнення, яких багато не буває. Кожен рекорд має в собі ідею. За 15 років іще не бачила порожніх рекордів. Навіть якщо людина каже, що встановлює рекорд просто так, то все ж вона реалізовує власні амбіції, а це потрібно для якоїсь мети. Один хлопець мріяв вступити в циркове училище і які тільки рекорди не придумував заради цього. Він ловив найбільшу кількість виноградин ротом, вкладався в маленький ящик. Тобто настільки прагнув відрізнитися від інших, що врешті вступив до училища. Свого часу наробив розголосу рекорд про найбільші натуральні груди в Україні. Для підтвердження ми вимагаємо медичну довідку. Міла Кузнєцова, встановивши цей рекорд, нині робить кар'єру фотомоделі. До речі, після цієї події була купа звернень від дівчат і жінок, які теж претендували на титул володарки найбільших грудей. Але для таких рекордів важлива естетика ми враховуємо пропорцію між обхватом грудей і обхватом талії. Є кумедні чи дивні рекорди. Якщо ви й через п'ять років про нього згадуєте, усміхаєтеся й розказуєте друзям, то в цьому і є місія додати трохи позитиву, несподіваних емоцій. Людина, яка наважилася на такий рекорд, демонструє, що вона відкрита, смілива, не боїться здаватися смішною. Тоді як більшість переймається, що їх не так зрозуміють, що про них не так скажуть чи не так напишуть. Був унікальний рекорд, коли закохані прикували до своїх рук ланцюг і так жили чотири місяці. Це був експеримент, на якому можна було б захистити докторську дисертацію з психології стосунків. Цей матеріал безцінний. Проте згадую цей рекорд із сумом закохані розійшлися. Адже людина повинна мати свій індивідуальний простір, а ці хлопець і дівчина пішли поза правилами, щодня накопичувалося роздратування, негативні емоції. Вони не витримали. За п'ятнадцять років іще не бачила порожніх рекордів Уже під час великої війни було встановлено рекорд, коли чоловік за 1 хвилину відкрив зубами найбільшу кількість пляшок із металевими кришками. Ніби дивний рекорд, проте Олексій Кордзіховський поставив ціль зацікавити незвичною ідеєю якнайбільше людей, щоб зібрати гроші на дрони. Брат рекордсмена військовослужбовець, на початку повномасштабної війни зник безвісти. Востаннє Олексій спілкувався з ним телефоном 25 лютого 2022 року. Потім зв'язок обірвався. А 1 квітня слухавку взяв російський солдат і сказав, що витягнув телефон у 200-го. Олексій йому не повірив. Він сподівається, що брат живий. Ще один вражаючий рекорд заради донатів на гастроскоп для госпіталю встановили ветерани російсько-української війни Олександр Швецов та Сергій Храпко. Номінація рекорду "Найбільша кількість кроків, зроблених двома протезованими людьми назустріч один одному". У Швецова ампутовано ногу, а у Храпка руку та ногу. Проте чоловіки здолали 120 кілометрів назустріч один одному Олександр вийшов із Житомира, а Сергій із Києва. Їм було важко йти, тим більше, що марафон тривав наприкінці спекотного травня. Ветерани зуміли зібрати понад 3 мільйони гривень. Завжди обурює, коли бачу ненормальне ставлення до тварин, яке взагалі є неприпустимим. Тоді не просто пишу гнівного листа, але й телефоную і вичитую. Наприклад, була заявка "Собака, який їсть усе". Заявники вирішили, що це може бути рекордом. Проте як можна допустити, щоб собака їв усе, коли повинен харчуватися тим, чим потрібно. Так само обурила заявка про дворняжку, яка народила найбільшу кількість цуциків. І це не вдома в заявників, а десь на вулиці. Як це розцінювати? Що ці люди зробили, щоб собачку прихистити, а щенят прилаштувати? Є багато заявок на найтриваліше життя тварин. Люблю такі рекорди. Усі вони свідчать про те, що людина дбає про тварину і створила всі умови, щоб та жила довше. Але бувало й інше. Нам подали заявку про те, що кіт прожив 25 років. Кажу: "Прекрасно. Дайте ветеринарний паспорт". Виявилося, що ветеринарного паспорта немає, котик живе десь надворі, від бліх його жодного разу не обробляли. То в чому тоді заслуга людини, що подає на рекорд? Звичайно, ми відмовили. Завжди допомагаю притулкам і бездомним тваринам. У мене з'явилися собачки з притулку. Спочатку одна, потім друга, третя, а ще кішка Міка, яку ми підібрали на дорозі і яка прожила 22,5 року. Потім у горах ми знайшли ще одного котика. Він був, як скелет, кістки та шкіра. Я навіть боялася взяти його в руки було враження, що в нього хребет зламається. Цей котик був настільки висохлий, що в нього вушка були, як папірці, геть потріскалися. Тепер це шикарний кіт. За три місяці ми його відгодували. Назвали Пікуй на честь гори, біля якої знайшли. Наша лайка Дзиґа встановила два рекорди. Мій чоловік світовий рекордсмен із парапланерного спорту. До повномасштабної війни ми часто підіймалися на гору, щоб політати. Коли чоловік відривався від землі й летів, Дзиґа хвилювалася вона бігала по горі, а тільки-но бачила, де він приземлився, неслася туди через хащі й байраки. Тому якось чоловік запропонував узяти Дзиґу із собою. Ми зробили їй спеціальну страховку та прикріпили чоловікові на груди. Вони полетіли вдвох. Таким чином Дзиґа стала першим в Україні собакою, який літав у тандемі з господарем на параплані. На жаль, на початку повномасштабної війни під час евакуації вона загинула. Для нашої сім'ї це величезна втрата, яку ми ледь пережили. Буває, дзвонять і кажуть: "Я найстаріший рекордсмен у певній сфері". А я по голосу чую, що ця людина точно не потягне на звання найстарішого. У нас категорія найстаріших це люди старші 80 років. А мені телефонують 60-річні. Проте є справді старожили. Харків'янин Леонід Станіславський найстаріший тенісист у світі, зареєстрований і в нас, і у Книзі рекордів Гіннеса. Через повномасштабну війну він виїхав у Литву. Проте на своє 100-річчя приїздив до Києва. Нині йому 100 років і 6 місяців. Леонід Якович мріє повернутися додому в Харків. Він щодня тренується, але в нього одна біда немає з ким грати в теніс, адже всі молоді. Так і каже: "Виставили мені 80-річного. А він для мене молодий". Встановлю рекорд і далі на передову Якщо люди у відповідь на постійні наступи ворога реєструють рекорди, то це той беззаперечний факт: Україна переможе. Особливо це стосується Харкова й харків'ян. Їх пів дня обстрілюють, а вони нам дзвонять і кажуть: "Приїжджайте. У нас рекорд". Якщо раніше я думала, що після кожного прильоту вони скасовуватимуть реєстрацію рекордів, то тепер знаю: ні. Здається, в характері українців є щось унікальне, чого немає більше ні в кого. Що складніше, то ми стаємо тугішими. Що більше на нас тиснеш, як ворог нині, то ми більше розпрямляємося. І це не дає ворогу нас зламати. Рекорди суттєво підіймають бойовий дух, упевненість, силу волі, формують націю непереможних українців. Серед рекордсменів чимало військових. Часто вони попереджують, що приїдуть лише на декілька годин: "Встановлю рекорд і далі на передову". Важко на серці, бо чимало наших рекордсменів і навіть дітей рекордсменів загинуло, одного хлопця знайшли закатованим. Плануємо видати книгу пам'яті про тих, кого вже немає. На реєстрацію рекорду завжди беру секундомір, навіть якщо рекорд не пов'язаний із швидкістю чи тривалістю. Ця річ нагадує мені про цінність часу. Коли чую, як секундомір рівномірно цокає, розумію: це той час, який потрібно наповнити тим, про що ніколи не пошкодуєш.
we.ua - Людина, яка наважилася на дивний рекорд, не боїться здаватися смішною

What is wrong with this post?