Search trend "18 липня свято"

18 липня відзначають Міжнародний день Нельсона Мандели, День народження “Тетриса”, Всесвітній день слухання та День ідеальної сім’ї. Християни сьогодні вшановують мучеників Якинта й Еміліяна. Запис 18 липня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

18 липня віряни вшановують пам'ять святого мученика Еміліяна. Його жорстоко вбили через відданість християнству. Повний текст новини

Сьогодні, 18 липня, Міжнародний день Нельсона Мандели. Віряни вшановують пам’ять святих мучеників Якинта і Еміліяна. До Нового року залишилося 166 днів.

У народі день прозвали Омелянів - на честь мученика Омеляна

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

18 червня згадують мучеників Леонтія, Іпатія і Феодула. Леонтій, Іпатій і Феодул жили в І столітті, всі вони були римськими воїнами. Леонтій був християнином - він навертав до християнської віри язичників. Дізнавшись про це, правитель наказав схопити його і доставити до нього. За Леонтієм послали двох стражників - Іпатія і Феодула. Вони забрали християнина з дому, але на зворотній дорозі один із стражників захворів. І лише коли Леонтій помолився, то одужав. Після цього обидва стражники увірували в Христа. Правитель, який дізнався про це, був у нестямі від гніву. Усіх трьох змушували зректися віри, а коли це не вдалося, то воїнів стратили. Прикмети роса випала вранці - урожай буде хорошим; туман зранку - вдень буде спекотно; захід сонця рожевий - встановиться гарна погода. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи святкувати 40 років: що кажуть астрологи, священики та езотерики Що не можна робити Церква не схвалює сварок, образ, наклепів, виступає проти жадібності, заздрості, зневіри. Не можна відмовляти в допомозі тому, хто просить. Цього дня забороняється засмучуватися і скаржитися на долю - інакше доля відвернеться. Не можна пускати гроші на вітер - можна залишитися жебраком, а також хвалитися чим-небудь - можна все втратити. Що можна робити Святих мучеників Леонтія, Іпатія та Феодула вважають покровителями воїнів і просять у святих допомоги та захисту для них. У цей день наводили лад у домі, накривали стіл і запрошували гостей. За повір'ями, якщо день проведеш весело, то весь рік будеш купатися в добробуті й удачі. Також цього дня добре пройтися босоніж по росі, щоб додалося сили, молодості та краси. 25 липня українці відзначають Успіння праведної Анни. Свято приурочене матері Діви Марії, праведній Анні, яка здавна вважалася покровителькою жінок, особливо матерів. Цього дня їй моляться, просячи про заступництво, допомогу у вагітності, легких родів та зцілення від безпліддя.

Православне свято сьогодні в народі носить назву Омелянів день - вважається, що з цього часу минає спекотне літо.

18 липня у світі та в православній церкві настає кілька свят.

Сьогодні не можна відмовляти у допомозі тим, хто її потребує

У другий місяць літа українці відзначають багато церковних свят. У липні вшановуємо пророка Іллю, цілителя Пантелеймона та праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Gаzеtа.uа підготувала церковний календар на кожний день. Зберігайте, щоб не загубити та не пропустити важливі свята. Головні церковні свята липня 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 20 липня - славного пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Церковний календар на липень 2025 року по днях 1 липня - чудотворців і безсеребреників Косми і Дам'яна; 2 липня - покладання ризи Пресвятій Богородиці у Влахерні; 3 липня - мученика Якинта; Анатолія, патріарха Царгородського; 4 липня - Пресвятої Євхаристії (На неділю); Андрія, архієпископа Критського; преподобної Марти; 5 липня - преподобного Атанасія Атонського; 6 липня - преподобного Сисоя Великого; 7 липня - Матері Божої Неустанної помочі; преподобних Томи й Акакія; 8 липня - великомученика Прокопія; 9 липня - священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського; 10 липня - преподобного Антонія Печерського; 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; священномучениці Євфимії; 12 липня - Христа-чоловіколюбця; мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михайла Малеїна; 13 липня - Сострадання Пресвятої Богородиці; преподобного Стефана Савваїта; Собор святого архангела Гавриїла; 14 липня - Отців шести соборів; апостола Акили; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 16 липня - святого священномученика Атеногена та його учнів; 17 липня - великомучениці Марини; 18 липня - мучеників Якинта й Еміліяна; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітаємо медиків зі святом: найтепліші листівки зі щирими побажаннями 19 липня - преподобної Макрини, сестри Василія Великого; пророка Дія; 20 липня - славного пророка Іллі; 21 липня - преподобних Симеона й Івана; пророка Єзекиїла; 22 липня - рівноапостольної Марії Магдалини; 23 липня - мучеників Трохима, Теофіла та інших; 24 липня - мучеників Бориса і Гліба; великомучениці Христини; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці; 26 липня - мученика Єрмолая; святої преподобної мучениці Параскеви; 27 липня - великомученика Пантелеймона; Климента; 28 липня - апостолів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена; 29 липня - мученика Калиніка; 30 липня - святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших; 31 липня - праведного Євдокима. 25 липня українці за новим церковним календарем відзначають Успіння праведної Анни. Торік це свято вшановували 7 серпня. Свято приурочене матері Діви Марії, праведній Анні, яка здавна вважалася покровителькою жінок, особливо матерів. Цього дня їй моляться, просячи про заступництво, допомогу у вагітності, легких родів та зцілення від безпліддя. Анна була дружиною святого Йоакима і матір'ю Пресвятої Діви Марії. Вони довго не мали дітей, але після багатьох молитов і обітниць Бог почув їхні прохання, і Анна народила Марію, яка стала Матір'ю Ісуса Христа. Анна та Йоаким завжди вважали своє батьківство благословенням від Бога, і виховали Марію в любові та побожності.

Це свято має особливе значення в церковному календарі, оскільки вшановує пам'ять двох видатних апостолів, які зробили великий внесок у розвиток і поширення християнства.Коли відзначають День святих апостолів Петра і Павла у 2025 році?Зазвичай пам'ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла вшановували в Україні 12 липня православні християни, відповідно до юліанського календаря. Однак після однієї із найбільших важливих подій 2023 року у релігійному світі  – переходу українських церков на новоюліанський календар, дата святкування змінилась.День святих апостолів Петра і Павла відзначатимуть 29 червня. Це свято є важливою подією у християнському календарі.Історія апостола Петра та ПавлаАпостол Петро, уроджений Симон, був одним з найближчих учнів Ісуса Христа. За своє життя він пройшов шлях від простого рибалки до одного з найвпливовіших проповідників християнства. Петро відіграв ключову роль у формуванні первісної християнської церкви. Згідно з Євангеліями, Ісус назвав його "Петром" (що означає "камінь") і сказав, що на цьому камені збудує свою церкву. У Писанні від Матвія 16:18 йдеться:Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний. Я також кажу тобі, що ти — Петро, й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті не переможуть їїПетро був присутній при багатьох важливих подіях життя Ісуса, включно з Преображенням і Воскресінням.Апостол Павло, відомий також як Савл з Тарсу, спочатку був ревним переслідувачем християн. Проте після драматичного осяяння на шляху до Дамаска, він став одним з найпалкіших проповідників християнства. У дев'ятій главі Книзі Діяння святих апостолів сказано:Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього. Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: "Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?"Савл запитав: "Хто ти, Господи?"І голос відповів: "Я Ісус, Якого ти переслідуєш. "Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити"Павло здійснив кілька місіонерських подорожей, під час яких поширював християнське вчення серед язичників та засновував храми на території тодішньої Римської імперії. Апостоли Петро і Павло загинули мученицькою смертю за свою віру під час переслідувань християн у Римі. Їхні смерті стали символом відданості Христу і були значущими подіями в ранній релігійній історії.Апостол Петро, згідно з віруваннями, був розп'ятий у Римі під час правління імператора Нерона. За легендою, Петро попросив розіп'яти його вниз головою, оскільки не вважав себе гідним померти так само, як Ісус Христос. Місце його страти традиційно вважається Ватиканським пагорбом, де нині знаходиться базиліка Святого Петра.Апостол Павло також загинув мученицькою смертю в Римі приблизно в той самий час, що й Петро, під час правління Нерона. Оскільки Павло був римським громадянином, його стратили шляхом обезголовлення, що вважалося менш болісним і принизливим способом порівняно з розп'яттям. Місце його страти знаходиться за межами стародавнього Риму, де тепер стоїть базиліка Святого Павла за мурами.Фото: fssрх.nеwsСвято Петра і Павла символізує єдність і різноманітність у християнстві. Апостоли були дуже різними за своїм походженням і шляхом до віри, але обидва стали стовпами церкви. Їхні життєві приклади демонструють, що шлях до Бога може бути різним для кожного, але мета завжди одна – служіння Богу і ближнім.Традиції відзначенняВ Україні та інших країнах з християнськими традиціями день Петра і Павла відзначається урочистими богослужіннями, де віряни згадують подвиги і вчення апостолів. У цей день багато людей відвідують церкву, де проходять святкові літургії. Також прийнято читати уривки з Послань апостола Павла і Євангелій, де йдеться про життя та діяльність первоверховних Петра і Павла.Серед народних традицій також є звичаї, пов'язані з завершенням Петрівки – посту, який передує святу. У цей період люди відвідують родичів і друзів, а також займаються благодійністю.Також, на це свято існує традиція готувати мандрики – це солодкі сирні булочки або пампушки, які стали невід'ємною частиною святкового столу на "Петрів день". Мандрики готуються з тіста на основі сиру, яєць, цукру та борошна. За легендою, ця страва має давнє походження і символізує мандрування світом апостолів.День святих первоверховних апостолів Петра і Павла – це нагадування про важливість віри, відданості та служіння. Вшанування цих великих апостолів зміцнює духовний зв'язок між віруючими, нагадуючи про фундаментальні цінності християнства. Свято Петра і Павла надихає на духовне зростання і єднання у вірі, де кожен може знайти свій шлях до Бога, як це зробили великі апостоли.У народі казали: "Прийшов Петро — почалось жниво". Саме з цього дня в багатьох регіонах починали масово косити сіно, збирати врожай, особливо жито. Апостол Петро вважався покровителем хліборобів.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.