Search trend "2 серпня"

Еспресо розповість про ракету-дрон "Пекло", яка демонструє не лише технічні можливості українських інженерів, а й стратегічний підхід до сучасної війни, де безпілотні технології відіграють ключову роль.Чому заговорили про "Пекло"У п’ятницю, 6 грудня, відзначали День Збройних сил України. Саме в цю символічну дату Силам оборони передали нові ракети-дрони "Пекло", які український виробник, як кажуть, створив у рекордні терміни – за рік. Читайте також: Армія, яка захищає свободу й незалежність: День Збройних Сил УкраїниПрезидент України Володимир Зеленський повідомив, що дрон-ракета "Пекло" має вже підтверджене бойове застосування, а тепер завдання – "нарощувати виробництво та застосування". За даними "Укрінформ", вже є пʼять успішних застосувань ракет-дронів "Пекло".Очільник Мінстратегпрому Герман Сметанін відзначив, що ЗСУ отримали першу партію, а саме "кілька десятків одиниць" цих ракет-дронів."Це результат винахідливості та наполегливої праці українських зброярів. Новий тип зброї, перший у своєму класі – ракета-дрон", – зазначив він.Що таке ракета-дронДрон-ракета — це зброя, яка поєднує властивості безпілотного літального апарата (дрона) і ракети. Вона здатна здійснювати автономний політ, уражати цілі на великій відстані та нести боєзаряд. Дрон-ракета відрізняється від традиційних ракет своєю здатністю змінювати курс, обминати перешкоди й діяти в умовах протидії електронним системам. Хоча в англомовній літературі немає терміну "дрон-ракета", найближче до цього визначення "lоіtеrіng munіtіоn", тобто "бродячий боєприпас", або як ми кажемо дрон-камікадзе. Вперше про появу "нового класу зброї", тобто ракет-дронів, заговорив президент України 24 серпня цього року, коли повідомив про успішне застосування "Паляниці". Тобто знову таки це сталося у символічний день, що може натякати не лише про їхнє військове, але й суспільно-політичне значення. Не тільки мотивація для громадськості, гордість за вітчизняний оборонно-промисловий комплекс, але й месидж для Кремля, що Україна активно розвиває нову зброю, яка може все далі сильніше й точніше уражати противника."Традиційно, вже після "Паляниці", цей виріб чомусь класифікували, як "дрон-ракета". Хоча на фото – звичайна крилата ракета, але у відносно малих габаритах", - кажуть у dеfеnсе-uа.Справді, доволі важко знайти відмінності між сучасними ракетами, дронами та їх варіаціями. Адже, по суті, всі ці розробки є продовженням перших літаків-снарядів, виготовлених німцями ще в часи Другої світової війни, тобто Фау-1. Безперечно, що теперішній прогрес технологій, а саме супутникової навігації та штучного інтелекту зробив ракети, дрони та ракети-дрони геть іншими, ніж колись, тому вони стали ключовим інструментом у сучасних війнах.Розробка таких нових систем мотивована необхідністю точного ураження цілей, мінімізації ризиків для військових та зниженням вартості порівняно з традиційними засобами. Сучасні дрони-ракети мають автономність, здатність обходити системи ППО та адаптуватися до різних завдань завдяки модульній конструкції.Які характеристики ракети-дрона "Пекло"Найперше варто сказати, що точних даних про цю зброю не надають, адже в умовах війни з Росією, важливо мати будь-які козирі в рукаві. Однак, як заявив очільник Мінстратегпрому, відомо, що "Пекло" летить зі швидкістю 700 км/год на відстань до 700 км.Говорячи про розміри, то за оцінками аналітиків, орієнтовна довжина та розмах крила "Пекла" схоже складає до 2 метрів, а вага бойової частини – не більше 40-50 кг.З опублікованих фото видно, що ця зброя має малогабаритний турбореактивний двигун. Крила та інші деталі "Пекла" кажуть, що воно створене за аеродинамічною схемою з інерційною системою навігації, що дозволяє максимально уникати засобів радіоелектронної боротьби й протиповітряної оборони."На носу ракети - приймач повітряного тиску, який необхідний для вимірювання швидкості. Це також дає відповідь на питання щодо систем навігації "Пекла" - інерціальна, супутникова та можливо ТЕRСОМ чи DЕSМАС з порівнянням рельєфу або зображення місцевості з еталоном", - відзначають у dеfеnсе-uа. Цікава деталь є на верхній частині фюзеляжу ракети-дрона, де видно конструкцію кріплення, яка може говорити про те, що вона запускається не з землі, а з повітряних носіїв, тобто винищувачів."Якщо це дійсно так, то перед нами принципово новий підхід до запуску БПЛА, який раніше не застосовувався під час російсько-української війни. Таким чином можна стверджувати, що дрон-ракета "Пекло" ближча до крилатих ракет, ніж власне до безпілотників. Також вона має схожість з високоточними західними плануючими авіабомбами типу французької ААSМ (НАММЕR), на якій теж встановлюється ракетний прискорювач і система навігації", - відзначають у ВВС.Хоча не всі експерти погоджуються з цим, дехто вважає, що ці дрон-ракети запускають з землі й для них потрібен прискорювач, як радянський дрон Ту-141 "Стриж", яким ЗСУ ще у 2022 році вражали російські аеродроми.Аналітики також відзначають, що цей дрон-ракета дуже схожий на представлений раніше реактивний дрон "Паляниця". Однак той не має зовнішнього двигуна та обладнаний рухомими хвостовими рулями та запускається, згідно із заявами, саме зі спеціальної платформи.Раніше міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що нова українська ракета-дрон "Паляниця" коштує менше ніж $1 млн. Враховуючи, що "Пекло" має кращі характеристики, відповідно, ціна, напевно, понад $1 млн. Значення для війни та як оцінюють нову зброю експерти Технологічна перевага у сучасній війні є вирішальною. Українські інженери все більше створюють зброю, здатну ефективно протидіяти сучасним викликам - від ударів по інфраструктурі до високоточного ураження в умовах електронного придушення. Нові розробки демонструють прогрес країни навіть у складних умовах війни. До того ж Україна поступово стає все більше технологічно незалежною у виробництві зброї, що знижує залежність від міжнародної допомоги. Якщо "Пекло" буде здатне ефективно завдавати ударів по критичних об'єктах ворога в тилу, це зробить цю зброю стратегічно важливою для послаблення ресурсної бази російської армії.Читайте також: Шлях до перемоги: як український ОПК долає історичні труднощі та залучає міжнародні компанії. ПояснюємоВійськовий експерт, полковник ЗСУ, речник Генерального штабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов в етері Еспресо відзначив, що одної такої ракети-дрона вистачить, щоб "перетворити на купу згорілого металолому один з сучасних літаків російської армії", який може перебувати на відстані досяжності зброї."Можливо, саме тому росіяни поспіхом почали будувати захисні споруди на території своїх летовищ, щоб убезпечити свої літаки та іншу цінну техніку та озброєння від впливу наших ракет. Хоч бойова частина ракети-дрона "Пекло" не надто велика, однак швидкість 700 км/год і дальність 700 км – це цифри, які мають жахати росіян. Якщо ми зможемо масштабувати її виготовлення, ця відносно невелика за розмірами ракета-дрон може створити справжнє пекло для російських сил та засобів", - вважає Селезньов.Військовий оглядач Денис Попович в ефірі Rаdіо NV зауважив, що "Пекло" може долетіти до Москви, що вже має хвилювати росіян."До Москви це "Пекло" долетить. Якщо цієї зброї буде багато, то і в Москві буде гаряче. Подивимося, яким чином воно буде використовуватися", - сказав експерт і додав, що, на його думку, все ж для пусків будуть використовуватися не винищувачі, а "якась пускова установка з землі". На думку головного редактора Dеfеnsе Ехрrеss Олега Каткова, яку він висловив у коментарі Суспільному, ця розробка –  про масове промислове виробництво, адже використані прагматичні матеріали, зокрема, авіаційний алюміній, а він поширений, дешевий і фюзеляж ракет з нього роблять вже десятиріччями."Імовірне призначення "Пекла" — ураження стаціонарних наземних цілей з відомими координатами. Система її наведення може бути схожою на дрон "Лютий", яким Україна атакує, наприклад, російські нафтопереробні заводи", - каже Катков. Експерт додає, що у "Пеклі" має бути дієва автономна система навігації, а також потужна супутникова навігація.Головний сержант роти ударних БПЛА Єгор Фірсов в ефірі Новини.LІVЕ відзначив, що "Пекло" має далекобійність, яка дозволяє діставати також до таких цілей, як Ростов, Курськ і Таганрог. Він вважає, що така зброя допомагатиме знищувати ворожі логістичні вузли, склади та підприємства, які займаються виготовленням боєприпасів.Читайте також: Десятки БПЛА над різними областями РФ, вибухи у Курську, Курчатові і Таганрозі та диверсія біля Москви: де в росіян вибухало та палало цього тижня

Із Костянтинівської та Іллінівської громад на Донеччині евакуювали понад 2 тисячі дітей від серпня 2024 року. Про це розповіли на сайті обласної поліції

Про це повідомляє видання "Ґрати" з зали суду."На переконання прокурора Михайла Доманіцького, ризики переховування або тиску на потерпілих — родину загиблого бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка — зберігаються. Таку ж позицію займає представник потерпілих Павло Теслюк", - зазначає ЗМІ.Сам Тандир у залі суду заявив, що перебуває під варто вже понад півтора року й попросив про більш м'який альтернативний до арешту запобіжний захід. За його словами, жодних доказів, які б підтверджували ризики переховування і втечі суду не надали.На засіданні 5 грудня обвинувачений знову заявив відвід судді Іванові Бандурі. 17 серпня цього року ДБР почало провадження за його заявою про ненадання матеріалів справи одному з колишніх адвокатів Тандира — Бойченюку. Тепер, на думку Тандира, ДБР може використовувати цю справу для тиску на суддю Бандуру."Представник обвинувачення та адвокат потерпілих зауважили, що йдеться про цілеспрямоване затягування процесу, аби суд не встигнув розглянути клопотання щодо продовження запобіжного заходу. За словами прокурора Михайла Доманіцького, він подав клопотання щодо продовження арешту Олексія Тандира ще 19 листопада. Адвокат потерпілих Павло Теслюк зазначив, що заяву про злочин Олексій Тандир подав улітку, на його переконання, саме для того, щоб створити привід для клопотання про відвід", - вказує видання.Суддя Іван Бандура залишив клопотання Олексія Тандира без розгляду, зазначивши, що, на його думку, йдеться про затягування процесу.Що відомо про смертельну ДТП з нацгвардійцемУ травні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру судді Олексію Тандиру за фактом дорожньо-транспортної пригоди на блокпості в Києві, в якій загинув нацгвардієць. Стверджувалося, що водій був напідпитку. Хоча сам суддя заперечував, що вживав алкоголь за кермом.Печерський районний суд Києва відправив суддю Тандира під варту до 21 липня 2023 року без можливості внесення застави. Прокуратура також скерувала звернення до Вищої ради правосуддя з поданням про надання згоди на утримання судді Тандира під вартою. 19 червня 2023 року суд розглянув апеляцію на рішення про запобіжний захід Тандиру й залишив підозрюваного в СІЗО.У липні 2023 року експертиза встановила, що суддя був у стані алкогольного сп'яніння. Також установили, що в момент ДТП авто рухалося зі швидкістю 100 км/годину. 3 серпня 2023 року ДБР завершило досудове розслідування у справі судді й надало матеріали для ознайомлення стороні захисту.9 серпня 2023 року стало відомо, що Тандир намагався сфальсифікувати експертизу: за даними прокуратури, замість сечі він здав на аналіз воду та слину.21 серпня 2023 року обвинувальний акт щодо нього передали до суду. Вища рада правосуддя 29 серпня 2023 року тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя Тандира, а 6 вересня 2023 року суд продовжив його арешт. Він залишився під вартою без права на заставу. Уже наприкінці жовтня Святошинський районний суд Києва продовжив арешт судді, обвинуваченого у смертельній ДТП, ще на 60 діб. 19 грудня 2023 року Тандиру продовжили перебування під вартою до 17 лютого 2024 року, а пізніше – до 12 квітня.У квітні 2024 року Вища рада правосуддя схвалила подання про звільнення з посади судді Олексія Тандира.У липні 2024 року Тандиру продовжили арешт до кінця літа, а у жовтні – ще на два місяці.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Головний тренер лондонського Арсенала Мікель Артета висловився про гру Олександра Зінченка у матчі 14-го туру АПЛ проти Манчестер Юнайтед (2:0).

Через розпад парламентської коаліції та оголошення дострокових виборів може скластися враження, що загроза скасування щомісячної допомоги у розмірі 500 євро минула. Але поспішати з оптимізмом не варто. Навпаки, ситуація може змінитися кардинально, і сотні тисяч українців будуть змушені повернутися додому.Лютневі вибори прогнозують перемогу опозиційної партії ХДС на чолі з Фрідріхом Мерцем. Ця консервативна правоцентристська сила налаштована значно стриманіше щодо мігрантів, ніж нинішня ліволіберальна коаліція. Дехто в коментарях пише, що німці нікуди не дінуться та залишать українців у себе, бо їм потрібна дешева робоча сила. Дійсно, згідно з останнім дослідженням, німецька економіка до 2040-го потребуватиме 300 тисяч нових робочих рук щороку. Але чомусь українці не поспішають йти на роботу. Може саме через те, що мають безпрецедентну урядову допомогу, яка не мотивує працювати?  Зараз в Німеччині працює близько чверті українців, а в сусідній Польщі - 78%. Польський уряд, на відміну від німецького, не розгортав такі масштабні соціальні програми для біженців, і таким чином українці додають щороку плюс 1% до ВВП Польщі. Німецький уряд, спостерігаючи за досвідом Польщі, планує скоротити соціальну допомогу, оскільки інші заходи щодо зменшення безробіття серед українців не принесли значних результатів Попри спрощення процедур отримання дозволів на роботу, впровадження програми JоbТurbо та зниження вимог до знання німецької мови, рівень працевлаштування українців зріс несуттєво, що викликало занепокоєння канцлера Олафа Шольца. “В Німеччині тимчасовий колективний захист отримали 1 мільйон 100 тисяч українців, 700 тисяч з них - працездатного віку. Але працюють з них лише 260 тисяч.  Кількість українців, які вже працевлаштовані, зросла до понад 200 000 завдяки програмі JоbТurbо. Однак залишаються ще кілька сотень тисяч, наскільки я знаю. Саме тому я прагну, щоб ці люди працювали”, - заявивОлаф Шольц, канцлер ФРН, 22 серпня 2024 року  на передвиборчому мітингу в Бранденбурзі, де знаходиться і його власний виборчий округ. Цю кампанію правляча партія ледве витягнула: взяли 31%, у той час, як популістська "Альтернатива для Німеччини", яка спекулює на темі міграції, здобула 29%.Очевидно, що після парламентських виборів соціальну допомогу для українських біженців у нинішньому вигляді скасують. Це рішення стане не лише економічною необхідністю, але й політичним ходом — щоб позбавити ультраправу  проросійську "Альтернативу" головного аргументу та зупинити стрімке зростання її популярності. Адже підтримка українських біженців обходиться федеральному бюджету в 10 мільярдів євро щороку.“Ті, хто може працювати, але цього не робить, фактично сигналізують державі, що їм більше непотрібна допомога. У такому випадку виплати соціальної допомоги припиняються. Ми створюємо неправильні стимули через систему Вurgеrgеld, яка надає українцям фінансову допомогу одразу після їх прибуття”, - заявила Карстен Ліннеманн, генеральний секретар ХДС.Якщо у 2021 році зі всієї допомоги на безробіття в ФРН лише 16% отримували мігранти (а решту німці), то у 2024 вже 30% припадало на мігрантів.  Тому логіку німецької міграційної політики дуже легко спрогнозувати.  Німеччині потрібні робочі руки, тому вона й надалі створюватиме умови для працевлаштування українців. Однак, з іншого боку їм потрібно радикально скоротити витрати на мігрантів. Тож усі, хто не зможе інтегруватися в економіку країни — люди похилого віку, хворі, ті, хто через певні причини не адаптувався до нових умов, — поступово виявляться позбавленими житла, фінансової допомоги та доступу до якісної медицини, а тому поїдуть з країни. Не секрет, що багато українців скористалися нагодою переїхати до Німеччини саме через доступ до якісних послуг, зокрема медичних. Тож, коли вони перетворяться на соціальний баласт для Німеччини, чи готова Україна прийняти їх назад? Ось саме це - плани української влади щодо наших біженців  - і є головним питанням. Чи є в них куди повертатися? Може, їм запропонують житлові кредити? А що буде з роботою? Чи думає про це влада, зважаючи, на те, що в Україні вже бракує робочих рук? Про те, як це все може виглядати, - в драматичній історії сім’ї Полянецьких з Чернігова, які під час великої війни виїхали до Німеччини, повернулися, і знову думають емігрувати. На початку вторгнення Нікіті Полянецькому було 19. Разом з ним жила мама та дві сестри. Дівчата пережили вторгнення в селі Лукашівка біля Чернігова, а хлопець в місті. Після звільнення Чернігівщини родина знову зібралася під одним дахом, але і туди  прийшла біда: тяжко захворіла мати. Сусідка дізналася, що наші біженці в Німеччині мають не лише матеріальну допомогу, а й безкоштовне лікування: а хто ж не знає про якість німецької медицини! Тому вмовила жінку з доньками їхати до міста Хемніц. Там Ольга пройшла обстеження. Діагноз шокував: рак 4 стадії. Спочатку німецьке лікування пішло Ользі на користь, але після Нового року жінка померла. На плечі хлопця впав тягар. Тепер він - відповідальний за двох сестер. Першим каменем спотикання на його шляху стала німецька бюрократична система: наскільки ефективна - настільки й бездушна. Одразу після смерті матері, її рахунок заблокували. Дівчата залишилися без опіки. Їх погрожували віддати в притулок. Сам же Нікіта - повнолітній, тому не міг виїхати, щоб забрати сестер. Але пообіцяв собі, що обов'язково поверне їх додому.Хлопець став гарячково шукати допомоги. І знайшов її, тільки, на жаль, не від держави. Небайдужі найняли адвоката, зібрали документи. Пощастило, що німецька бюрократія працювала повільно. Соціальні чиновники мали прийти за 2-3 дні, щоб забрати сестер до притулку, але з’явилися тільки через місяць, коли всі папери для виїзду в Україну вже були в порядку. Це міг бути гарний гепі-енд  про силу волі, яка повернула додому двох дівчат. А Україна завдяки цьому не втратила своїх громадянок. Проте, вигравши бій з німецькими бюрократами за тисячі кілометрів від них, 21-річний хлопець виявився безсилим перед українськими чиновниками. Сім’я - родом з села Лукашівка, де вони мають стареньку хату, непридатну для життя. Тому живуть в Чернігові, де хлопець винаймає квартиру. Щоб прогодувати себе та двох сестер, працює баристою. Але хлопцю не захотіли давати опікунство, бо він не має власного житла. Уявіть собі абсурдність цієї ситуації: хлопець винайняв квартиру, пішов на роботу, всі гроші витрачає на утримання сестер. І через якісь формальні норми, які не змінювалися десятиліттями, йому відмовляють в праві на опікунство. На жаль, в такій конкретній історії бачимо загальне ставлення нашої влади до демографічної та соціальної політики. Вони позбавлені емпатії до людей, сприймають їх лише як біоресурс, а тому нездатні створювати дієві ідеї та ефективні програми.Виходить, хлопець з усіх сил боровся, щоб врятувати своїх сестер від німецького притулку, щоб їх натомість віддали до дитячого будинку в Україн?Але його сила волі знову перемогла. Нікіті вдалося знайти добрих адвокатів, які допомогли оскаржити рішення соціальних служб: хлопець отримав офіційне опікунство над своїми сестрами. Проте, проблему житла для осиротілої сім’ї з двома неповнолітніми влада і не збиралася вирішувати.  Хлопець, вже розуміючи силу української солідарності, знову звернувся безпосередньо до людей за підтримкою. Він оголосив збір коштів на купівлю квартири для дівчат. За допомогою соцмереж маленька сім’я зібрала 600 тисяч гривень: неймовірний результат взаємодопомоги та співчуття українців. Здавалося б, тепер точно вже щасливий кінець. Але, на жаль, не факт. Вони готові повернутися до Німеччини, яка хотіла віддати їх чужим людям або відправити в притулок.  Бо навіть попри травматичний досвід, зрозуміли головне: німці змогли створити державу, орієнтовану на людей, а не на чиновників чи політиків.Саме це стане головним викликом для майбутньої, поствоєнної влади: стати людиноорієнтованоюВелика реформа соціальної сфери повинна включати не лише зміни в управлінні, а й абсолютно нову демографічну політику. На жаль, те, що ми бачимо зараз, — це хаотичний набір рішень, які лише посилюють проблему. Немає ні цілісного бачення, ні плану дій для подолання демографічної кризи.Частиною майбутньої соціальної реформи має стати й мій законопроєкт про Основи державної демографічної політики. У ньому викладено і стратегію, і план, і конкретний перелік інструментів для розв'язання проблеми. Провладна більшість вже кілька місяців не хоче ставити його на голосування. А без цього Україна ризикує втратити шанс повернути людей, які, попри все, готові повернутися додому.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок. 

5 грудня небо подарує жителям Землі унікальне видовище - зближення Місяця та Венери. Це рідкісне космічне явище стане справжньою окрасою зимового вечора. Астрономи радять не пропустити цей момент, адже він зачаровує навіть тих, хто нечасто дивиться на зоряне небо. Увечері, під час сутінків, ця космічна "пара" з'явиться у південно-західній частині неба, пише Sрасе. Венера - найяскравіша планета в нічному небі - наблизиться до молодого Місяця, освітленого приблизно на 20%. Вони будуть на відстані лише двох градусів одне від одного, що дозволить побачити їх навіть неозброєним оком. В Україні найкращий час для спостережень - після 18:00. Венера виглядатиме як яскрава зірка, а Місяць набуватиме форми тонкого серпа. Попередній молодик був 1 грудня, тому видима частина Місяця залишатиметься невеликою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимове сонцестояння-2024: що потрібно зробити у найдовшу ніч року Молодик зʼявився на небі 1 грудня, коли Місяць опинився між Землею та Сонцем. У цей момент Місяць стає невидимим для ока. Нічне небо в цей період особливо темне, що сприяє спостереженню за іншими астрономічними явищами, зокрема метеорами. 5 грудня також є нагода побачити так зване "земне сяйво" або "сяйво Да Вінчі". Це явище виникає, коли сонячні промені, відбившись від Землі, освітлюють темну частину місячного диска. Земне сяйво добре помітне під час молодика або тонкого місячного серпа. Для спостереження за ним бажано знайти місце подалі від міського освітлення. 2 серпня 2027 року астрономи та любителі неба стануть свідками унікального явища - найтривалішого повного сонячного затемнення 21 століття. Затемнення розпочнеться в Атлантичному океані, перетне Гібралтарську протоку, а потім пройде через південну частину Іспанії, Гібралтар, Марокко, Алжир, Туніс, Лівію, і Єгипет. Найбільша тривалість затемнення буде спостерігатися в Єгипті, де Сонце зникне з неба на максимальний час у найвищій точці небосхилу.

Через значні втрати у військовій техніці російські війська в Курській області змушені переходити з броньованих танків і БМП на нові вантажівки прямо з конвеєра, що створює додаткові можливості для ЗСУ. За приблизними підрахунками, з 6 серпня до 26 листопада росіяни в Курську втратили 364 одиниці важкої техніки - здебільшого танки, БМП і вантажівки. Проте ці втрати можуть бути лише "розігрівом перед шоу", оскільки росіяни намагаються замінити сотні втрачених на Курщині машин новою менш броньованою технікою. Про це свідчать дані аналітика Fоrbеs Девіда Акса. "За прогнозами українського розвідника Кrіеgsfоrsсhеr, гусеничних машин буде менше, а колісних - більше. Це може означати зменшення кількості танків, бойових машин БМП і БМД та броньованих тягачів МТ-ЛБ. Це може означати збільшення кількості броньованих вантажівок "Тигр" і "Тайфун". Колісні бойові машини БТР-82 вже надходять на передову в більшій кількості", - зазначив Акс. За словами аналітика, запаси старих машин закінчуються, а іноземні санкції негативно позначаються на новому виробництві. Тому російські заводи пристосувалися до цього, перейшовши від складних гусеничних машин на простіші колісні машини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Галицькі десантники взяли в полон 11 росіян під час бою на Курщині Акс розповів, що погана новина для ЗСУ в Курській області полягає в тому, що в російської армії не закінчиться техніка, проте є і позитивний момент. "Хороша новина полягає в тому, що нові російські машини менш потужні, ніж старі, які вони замінюють. Одна з причин, через яку нова вантажівка "Тигр" важить лише вісім тонн - удвічі менше, ніж стара БМП-2, - полягає в тому, що "Тигр" має на третину менше броні, ніж БМП-2. Не менш тривожним для російських військ є те, що гусенична БМП-2 набагато мобільніша в багнюці, сльоті та снігу, ніж будь-яка вантажівка. Вантажівки будуть змушені дотримуватися нечисленних доріг, що зробить їх пересування передбачуваним для українських операторів безпілотників і артилеристів", - пояснив він. Минулої доби на Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 14 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та вчинив 381 артилерійський обстріл, зокрема три - із реактивних систем залпового вогню. Росіяни захопили населений пункт Дарʼїно Курської області. Дарʼїно - це село в Суджанському районі Курської області. Воно перебувало під контролем Сил оборони України з серпня 2024 року.

Як українці голосували за незалежність України 1 грудня 1991 року 90,32% виборців дали ствердну відповідь на запитання: "Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?"Не було жодного регіону,  де б ідея незалежності нашої країни не знайшла підтримки більшості українців.На референдумі було визнано волевиявлення народу та підтверджено Акт проголошення незалежності України. Акт, який ухвалено 24 серпня 1991 року Верховною Радою України. У той день проголосувало за 346 народних депутатів.Фото: Центральний державний кінофотофоноархів УкраїниНапередодні референдуму великий вплив на події в країні мала монолітна позиція української інтелігенції. Ліна Костенко в ті дні написала у своїй промові до народу: "Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!"Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України Статистика голосів:У Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80% громадянУ Криму за незалежність проголосували 54,19% громадянУ Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській областях за проголосували понад 95% громадян.Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України Всеукраїнський референдум наділив прийнятий Верховною Радою Акт проголошення незалежності України юридичною силою, яка дозволила ствердити: Радянський Союз як об’єкт міжнародного права більше не існує. На політичній карті світу з’явилася незалежна держава – Україна.2 грудня 1991-го незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія. А за ними послідували й усі інші країни світу.Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року пройшов в один день із першими виборами президента України, ним став Леонід Кравчук.

Про це повідомили в Службі безпеки України. Зазначається, що правоохоронці зібрали докази воєнних злочинів з боку російського генерал-полковника Євгена Нікіфорова – командувача угрупованням військ "Захід" збройних сил РФ."19 серпня 2023 року за його наказом окупанти здійснили ракетний удар по Чернігівському обласному академічному музично-драматичному театру імені Тараса Шевченка. Під час повітряної атаки ворог застосував крилату ракету комплексу "Іскандер-М", запуск якої здійснили з території Курської області Росії", - повідомили в СБУ.Тоді внаслідок ворожої атаки загинуло семеро місцевих жителів, серед них – шестирічна дитина. Ще понад 200 людей отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості."Велика кількість загиблих і постраждалих пов’язана з тим, що ракетний удар рашистів відбувся у центральній частині міста. Крім того, під час вибуху було пошкоджено багатоквартирні будинки, адміністративні будівлі та автомобілі громадян", - додали в Службі безпеки.На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили Нікіфорову про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством)."Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави", - наголосили в СБУ.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Українські правоохоронці оголосили підозру генерал-лейтенанту РФ, за наказом якого 26 червня 2022 року окупанти завдали ракетних ударів по цивільному населенню Києва.

Про це Коваль розповіла у коментарі Бабелю. Керівниця Українського інституту книги зазначила, що наразі відбувається підготовка законодавчої бази для запуску програми. Вона триватиме щонайменше до кінця цього року."Чекаємо на постанову. Після цього ще 1-2 місяці на тестування системи обміну даними й на укладення списку розповсюджувачів, які матимуть право продавати за кошти єКниги. Тобто навряд цього року (будуть перші виплати, - ред.)", - сказала вона. Водночас у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій повідомили, що зараз готують проєкт постанови до подання на розгляд уряду. Процес підготовки технологічного рішення, необхідного для впровадження програми, наразі на завершальному етапі. У січні 2023 року письменники й видавці звернулися до влади з проханням запровадити сертифікати на книжки в Україні.Верховна Рада України на засіданні 8 листопада 2023 року ухвалила закон про субсидії для книгарень на оренду приміщень і надання сертифікатів на придбання книжок.Президент Володимир Зеленський 17 червня 2024 року підписав закон, який передбачає надання сертифікатів на книжки 18-річним українцям.30 серпня Український інститут книги висловив сподівання, що програма єКнига стартує у вересні.  

Таку думку висловив співзасновник та виконавчий директор Українського  центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло в етері Еспресо."Стосовно удару, який Російська Федерація наносить, то останній такий масований був 26 серпня, потім почалися масовані удари, мені здається, пару тижнів тому. Відповідно Російська Федерація весь той період, починаючи з літа, намагалася здійснювати накопичення. Основним типом ракети крилатої, якою вона атакує Україну, є ракета Х-101, які вони постійно намагаються удосконалювати і запускати їх на критично малиш висотах. Це, до речі, та ракета, яка вразила дитячу лікарню Охматдит. Відповідно я не думаю, що можуть бути прям такі масовані атаки, які ми бачили в серпні, які ми бачили у листопаді", - розповів він. Дмитро Жмайло зазначив, що росіяни продовжуватимуть виробляти ракети і "шахеди", але вважає, що повного блекауту в Україні їм досягти не вдасться. "Для того, щоб підтримувати ось такий постійний тиск і напругу, щоб лунали повітряні тривоги, то однозначно росіяни будуть намагатися цього прагнути. У них десь є запасу міцності на 2-3 масовані атаки, відповідно вони можуть виробляти тих же ракет Х десятки, на жаль, десятки одиниць. Вони намагаються виробляти "шахеди" і десь подвоюють, раніше виконують свої плани. Тому однозначно зима для нас буде важкою, але сказати, що росіянам вдасться нас повантажити у повний блекаут, такого точно не буде", - зауважив співзасновник та виконавчий директор Українського  центру безпеки та співпраці.Ввечері середи, 27 листопада, російська окупаційна армія запустила по території України ударні БПЛА: на території Київської області працювала ППО. Зранку 28 листопада Росія підняла в повітря Ту-95МС і здійснила пуски ракет.

Якщо не зможемо здолати ворога нині, то будемо приречені на повторення історії 1930-х, каже історикиня Наталя Романець Усе більше країн визнає Голодомор 19321933 років геноцидом українців. Чи можна вважати, що так світ усвідомлює свою часткову провину, що допустив таку трагедію? &еnsр;У питанні визнання Голодомору геноцидом у світі відбувся значний прорив. Велику роль у цьому зіграла нинішня війна. Та я не сказала б, що країни цивілізованого світу усвідомили й визнали помилки. Якби це сталося, то було б інше ставлення до протистояння з Росією. Багато подій із нашої історії Заходові важко зрозуміти. Іще наприкінці 1980-х на початку 1990-х радянські поети й письменники Євген Євтушенко, Андрій Вознесенський та Віталій Коротич читали за кордоном лекції і згадували в них про Великий терор у СРСР. Часто слухачі запитували їх: "Чому люди не викликали поліцію?" Вони не розуміли, що радянська таємна поліція ці репресії і здійснювала. У працях західних дослідників бачу, що вони інколи не розуміють радянських документів, особливо періоду колективізації, Голодомору та репресій. Сприймають усе, що написано в них, буквально, а папери ГПУ та партійних органів потрібно аналізувати, добре знаючи контексти того періоду. Нам необхідно докласти ще багато зусиль, щоб на Заході сформувалося розуміння подій в Україні радянського періоду, аби знали, що таке більшовицький російський окупацій­ний режим. Тоді вони усвідомлять, що нинішня війна це не той випадок, коли можна домовитися. Це війна за наше існування. Якщо не зможемо здолати ворога, то приречені на повторення трагічних подій кінця 19201930 років. Чому теми Голодомору багато десятиліть не висвітлювали в західних виданнях? &еnsр;Радянський Союз докладав багато зусиль для замовчування теми Голодомору. У газеті "Зоря", яку видавали в Дніпропетровській області в 19321933 роках, я бачила на одній сторінці список сіл, занесених на чорну дошку, й поруч інформацію про важке й голодне становище селян на Заході. Це верх цинізму. Люди масово виготовляли собі труни Також роль зіграв прихід до влади в Німеччині нацистського режиму. Нацисти активно використовували у своїй антикомуністичній пропаганді факт голоду в Україні. На нашій території жило багато німців, і вони отримували допомогу, яку в радянській пресі називали гітлерівською. Вона надходила від різноманітних благодійних організацій та приватних осіб із Німеччини, Швейцарії, Польщі, Литви, Латвії і навіть Ватикану. Використання нацистами в антикомуністичній пропаганді факту голоду в Україні призвело до того, що ця тема серед частини західних інтелектуалів була дискредитована. Цьому сприяла також популярність на Заході лівих прорадянських переконань. Там вважали, що в СРСР формується нове, щасливе, суспільство робітників і селян. Іще частину прихильників СРСР фінансували з Москви, тому вони писали те, чого від них очікували. Що стало причиною Голодомору? &еnsр;Протягом кількох років перед Голодомором влада проводила суцільну колективізацію, яка повністю дезорганізувала ситуацію в аграрному секторі. Першу спробу комунізувати українське село здійснили в 19191921 роках. Тоді селянський спротив змусив більшовиків відмовитися від задумів. З початком примусової колективізації частина заможних селян "саморозкуркулювалася" розпродувала майно. Коли це стало неможливим ламали та здавали на брухт навіть новітню техніку. Також масово вирізали худобу. Це призвело до значного скорочення поголів'я худоби та птиці. Ці збитки не можна було швидко компенсувати. Та влада вважала, що з появою колгоспів, таких собі соціалістичних фабрик із виробництва сільськогосподарської продукції, зможе без проблем отримати потрібну кількість зерна, м'яса та молока. Але сільське господарство залежить від природних умов, специфічних знань і навичок людей. Коли селян загнали до колгоспів, вони там працювати не хотіли. Це було щось нове в українському селі, де люди протягом сезону з ранку до вечора працювали на полі. Від цього залежали урожай та існування родин. Бригадири ходили по хатах і виганяли на роботу колгоспників. Це позначалося на стані полів та ферм. Передумовою Голодомору була також система хлібозаготівельних планів. Колгоспи зернових районів мали здавати державі від 1/4 до 1/3 валового збору зерна. Рахували цю частину від урожаю, який був на полі. Це набагато більше від того, що довозили до комори. Втрати збіжжя під час збору і транспортування тоді доходили до 40 відсотків урожаю. З Москви спускали цифри, які не враховували цих втрат та реальної врожайності. Тому в 19311932 роках села отримували заготівельні плани, які не могли виконати. Особ­ливо це було поширено 1932-го, коли керівництво багатьох колгоспів і районів УСРР чинило спротив прийняттю хлібозаготівельних планів. Під час тодішньої хлібозаготівельної кампанії влада кілька разів зменшувала план для України. Тобто в Москві теж фактично визнавали його нереальним. У марксистській концепції не було місця для селянства З кінця листопада 1932 року посилилися репресії, які набули тотального характеру, та почалися масові обшуки селян як колгоспників, так і одноосібників. Кремль вимагав, щоб заготівельні плани виконали за рахунок так званих невидимих припасів хліба, тобто вилучення в селян "розкраденого, незаконно розданого і прихованого" зерна. У січні 1933-го охочих залишити Україну почали арештовувати. Частину відправляли до концтаборів або в заслання. Більшість селян повертали назад, фактично прирікаючи на голодну смерть. Під час тотальних обшуків у селян вилучали не тільки зерно, а всю їжу. Українська дослідниця Анна Капустян опрацьовувала спогади очевидців тих подій з території України та Росії. В українців забирали все і майже в кожній родині хтось помер від голоду. Коли росіян питали, скільки в них у сім'ї людей померло від голоду, то ті дивувалися: чому хтось мав помирати? У них залишалися овочі, й вони мали що їсти. Чому важливе визнання Голодомору геноцидом? &еnsр;Передусім це потрібно для вшанування пам'яті людей, які померли від голоду. У них не було навіть нормальних поховань. У 19341935 роках в Україні був новий голод, спричинений великою посухою в південних областях. Органи НКВД, які фіксували настрої населення, відзначали, що селяни в окремих регіонах України почали масово собі виготовляти труни. Не хотіли, щоб їхні тіла звалювали на купи у великих ямах, як під час Голодомору. Сучасні події доводять, що ми не засвоїли уроків історії. Тому все повторюється. За 30 років ми належним чином не змогли добитися від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом. Лише коли почалася широкомасштабна російсько-українська війна й дії окупантів мали відверто геноцидний характер, то на Заході почали проводити аналогії з Голодомором. Голод як зброю російська влада нині активно використовує на окупованих територіях. Звільнені з російського полону розповідають, що тортури голодом для них були найжахливіші. Смерть від голоду настає поступово, з муками. Історик Вахтанг Кіпіані розповідав про запис інтерв'ю з очевидцем Голодомору в Канаді. Чоловік мав досить добрий вигляд, як на свої роки. Та коли почали розмову про 19321933-ті, він перетворився на "шмаття", почав плакати, його трусило. Інтерв'ю записати не вдалося. Хоча той чоловік тривалий час успішно жив за кордоном, спогади про найстрашніший період його життя так на нього вплинули. У 20132016 роках на курсах підвищення кваліфікації я читала лекції для вчителів про Голодомор і Великий терор. Учителі старшого покоління на мене дивилися так, ніби готові були поставити мене до стінки й розстріляти. Люди, які ненавиділи все українське, викладали у школах. Це дало свої результати. Зокрема, як проголосували 73 відсотки українців 2019 року. Не можна просто перестати стріляти. У 1920-х теж втомилися від війни й перестали стріляти. Потім українські селяни отримали колективізацію, розкуркулення й у муках помирали під час Голодомору. Більшість ваших досліджень стосується кінця 1920-х початку 1930 років? &еnsр;Період мого навчання в університеті припав на час перебудови й відновлення незалежності України. Тоді зріс інтерес до історії радянської доби. З'являлися публікації на заборонені раніше теми. Виник цілий напрям, що зосередився на вивченні ставлення селян до аграрної політики більшовиків, їхніх настроїв під час колективізації та Голодомору, форм спротиву. Про це були лише згадки в партійних документах, але мені завжди було цікаво відшукати подробиці. Як-от про "куркульське" повстання на території трьох районів Дніпропетровського округу 1930 року відоме нині як Павлоградське повстання. Його учасники не підпадали під закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій" 1990 року. Реабілітовували тих, хто проти радянської влади нічого не робив. Учасники Павлоградського повстання відкрито знищували активістів, які брали участь у колективізації. Отримати їхню справу було важко, але мені вдалося, і я реконструювала події повстання. Після розправи над учасниками цього виступу справа не закінчилася. Чекісти продовжували шукати тих, хто негативно ставився до радянської влади. Масово фальсифікували справи "контрреволюційних організацій". Їх підв'язували до Павлоградського повстання. Постійні зачистки, зокрема серед керівництва колгоспів, мали негативні наслідки. Павлоградський район опинився серед тих, які найбільше постраждали під час Голодомору. Чи були якісь особливості Голодомору в таких регіонах, як Дніпропетровщина, яку ви мали змогу досліджували найбільше і яка на початок 1930 років видавалася досить індустріалізованою? &еnsр;Тоді до Дніпропетровської області входили також сучасна Запорізька, частини Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської. Виділяли лише чотири приміські райони, а 45 були сільські. Частина з них була далеко від залізниць і доріг. Це погіршувало ситуацію з продовольством під час Голодомору. Навесні 1933-го люди масово вимирали через відсутність їжі. Навіть коли влада почала виділяти якусь допомогу для колгоспників, то завести її до тих районів було важко. Ґрунтові дороги не повисихали й були непрохідні. Навіть коні не могли пересуватися. Дніпропетровщина це степ, і способів для порятунку селян тут було набагато менше, ніж у лісовій місцевості. Виняток узбережжя Азовського моря та річок, де виживали за рахунок риби. На масштаби голоду на Дніпропетровщині вплинуло те, що саме ця область була одним з основних виробників товарного збіжжя в межах СРСР. Тому регіон став полігоном для репресій. Тут найбільше сіл занесли на чорну дошку. На відміну від, наприклад, Чернігівської області, в Дніпропетровській до серпня 1931-го провели суцільну колективізацію. Великого одноосібного сектора не залишилося, колгоспи були неспроможні забезпечити необхідну кількість збіжжя, тому саме в нашій області було найбільше репресовано селян за розкрадання колгоспного хліба. Це звучить дивно, але хлібозаготівлю проводили не лише в селах, обшуки в пошуках збіжжя здійснювали й у містах. Серед працівників підприємств було багато колишніх селян. До них із сіл тікали родичі та знайомі. Водночас намагалися якесь збіжжя приховати. Чекісти шукали в будинках, де бачили приїжджих селян або якщо хтось із мешканців їздив до села і щось привозив. До міст і заводів у пошуках їжі сходилися люди із сіл. Вони ставали безпритульними, і більшість помирала. На заводі імені Петровського в Дніпропетровську (нині Дніпро. Країна) трупи робітників лежали в цехах по декілька днів. Але керівництво це не турбувало, воно більше переймалося контрреволюційними чутками, що ширилися через смерті від голоду. Також у містах іще 1932-го знизилася якість хліба, туди почали додавати все більше домішок різних бур'янів. Це призводило до масових отруєнь і непотрібних для влади розмов. 2 квітня 1933-го з Дніпропетровського обкому КП(б)У звітували до Кремля: "За последние 23 года сельского населения во многих районах нашей области значительно поубавилось". От так просто. Далі йшлося про брак робочих рук і додавалася довідка про те, скільки до області потрібно переселити людей із Росії. У той час голод іще не досяг піку, найвища смертність була у травні-червні 1933-го. Багатьох людей можна було врятувати, надавши продовольство. Та місцева влада просила не допомогу, а російських колгоспників. У листі чітко вказано кількість домогосподарств, які потрібно заселити: Криворізький район 300, Апостоловський 500 і т. ін. Таке переселення провели у 19331934 роках. 3040 від­сотків повернулися назад, бо вони потрапили на голод 19341935 років. Та й місцеві їх недобре приймали. Чи можна вважати колективізацію та Голодомор піком наступу радянської влади на українське село? &еnsр;Це було глобальне протистояння, оскільки в марксистській концепції не було місця для селянства. Пролетарська революція мала відбутись у промислово розвинених країнах, а не у відсталій аграрній Російській імперії. Більшовики зіткнулися з великим селянським морем. Протистояння з ним спочатку закінчилося перемогою селян 1922 року прийняли новий земельний кодекс Російської Федерації, який закріпив чорний переділ поділ землі за трудовими нормами й можливість обирати форму землекористування. Та більшовики прагнули втілити в життя концепцію Маркса. Відновлення війни було неминуче. Росіяни нині використовують методи Сталіна Певний період були сподівання на світову революцію, але наприкінці 1920-х стало зрозуміло, що її не буде. Тоді з'явилася сталінська концепція побудови соціалізму в окремо взятій країні в "умовах ворожого оточення". Більшовикам вдалося загнати селян до колгоспів і отримати перемогу. Використовуючи Голодомор, більшовики примусили українських селян змиритися з колгоспною системою господарювання. Науковці, які збирали спогади очевидців Голодомору, звернули увагу, що спочатку люди розповідають про жахи 19321933 років, а потім кажуть: "Згодом було добре у колгоспі нас годували". Таке от перевиховання голодом, люди були змушені працювати, щоб вижити. Вони не вимагали нормальних умов та гідної платні. Та повністю змінити українського селянина не вдалося. Після Голодомору селяни зосередилися на роботі на присадибних ділянках. Влада активно боролась із цим, вимагала більше віддаватися колгоспам. Напад Росії на Україну 2014-го це продовження війни з українцями, яку вів Кремль в 19321933 роках? &еnsр;Нині росіяни використовують багато методів, якими діяв Сталін. Вони використовують голод як зброю, знищують порти й судна зі збіжжям. Важливо, що не лише в нас, а й на Заході серед частини суспільства виникає усвідомлення цього. Фінансування добудови Національного музею Голодомору в Києві включено в безпекову угоду між Україною та Канадою, яку підписали 24 лютого 2024 року. Канадський уряд виділив $15 млн на завершення будівництва. Про що це свідчить? &еnsр;Цей значущий проєкт попри все потрібно завершити. За роки незалежності в Україні збудували не так багато нових музеїв. У нас навіть вшанування жертв Голодомору тривалий час відбувалося як громадська ініціатива. Добре, що маємо впливову українську громаду у США й Канаді. За їхньої підтримки тривалий час виділялися гранти і здійснювалося фінансування наукових досліджень Голодомору. На території Ізраїля не живуть нащадки тих, хто знищував євреїв під час Голокосту. В Україні живуть онуки та правнуки тих, хто втілював політику Голодомору. Слід про це пам'ятати й розуміти, що це вплинуло на процес дослідження Голодомору.

Про це розповів начальник відділу оперативно-чергової служби, зв'язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін, передає Укрінформ. Вказано, що з 2 серпня 2022 року на підконтрольній Україні території Донецької області триває обов'язкова евакуація. З того часу станом на 26 листопада з регіону виїхали близько 1 млн 176 тис. людей, з яких понад 187 тис. – це діти й понад 46 тис. - особи з інвалідністю.Читайте також: У Часовому Ярі ситуація критична, в місті залишається трохи більше 300 людей, - очільник МВА"Станом на 26 листопада на території, підконтрольній українській владі, в області залишається близько 321 тис. осіб", - сказав Петлін.Протягом доби 25 листопада через російські обстріли на Донеччині загинула людина, ще одна отримала поранення. 

Якщо найближчої неділі пройдуть парламентські вибори, то 34% голосів виборців, які вже визначилися та пішли б голосувати, отримала б гіпотетична партія колишнього головнокомандувача ЗСУ й чинного посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Про це свідчить соціологічне дослідження Центру "Соціальний моніторинг". Це перше опитування, проведене з початку широкомасштабного вторгнення РФ, яке демонструє електоральні схильності українців. Гіпотетичні парламентські вибори мали б такий результат: Партія Валерія Залужного - 34%, Партія Володимира Зеленського - 12%, "Європейська солідарність" Петра Порошенка - 9%, Партія Кирила Буданова - 7%, Партія Дмитра Разумкова - 6%, "Батьківщина" Юлії Тимошенко - 6%, "24 серпня" Сергія Притули - 6%, Партія Андрія Білецького - 4%, УДАР Віталія Кличка - 3%, "За мир! За життя" Юрія Бойка - 2%, "Радикальна партія" Олега Ляшка - 1%, Партія Олексія Арестовича - 1%, "Голос" (Кіра Рудик) - 1%, Інша партія - 3%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якби були вибори президента, більшість проголосували б за Залужного: опитування "Під час дослідження соціологи навмисно не згадували партії "Слуга народу", аби зосередитись на потенційному лідерстві голови політичної сили", - пояснив директор центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук. Якщо вибори відбудуться у найближчу неділю, то брати у них участь готові 76% українців. З них 54% точно братимуть участь у голосуванні та визначились у поглядах. Соціологічне дослідження проведено Центром "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs методом телефонного інтерв'ю серед 1200 респондентів. Дослідження проводилось з 15 по 21 листопада 2024 року. Ймовірність похибки опитування складає 1,8-2,9% Більшість опитаних українців не хочуть, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Такі результати дослідження Центру "Соціальний моніторинг". 34% респондентів вважають, що Зеленський має балотуватися на другий термін. 61% проти цього.

На порталі WаrSаnсtіоns опубліковано черговий перелік компонентів іноземного виробництва, виявлених у північнокорейських балістичних ракетах КN-23/КN-24. Загалом Росія отримала від КНДР понад сотню таких ракет. Вперше їх застосували у війні проти України наприкінці 2023 року. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони. Північна Корея разом з ракетами тоді направила до РФ своїх військових фахівців. Вони обслуговували пускові установки та фактично брали участь у воєнних злочинах проти України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КНДР та Китай можуть отримати від РФ чутливі технології - американський адмірал "Жертвами ударів КN-23/КN-24 неодноразово ставали цивільні українці як у прифронтових громадах, так і у віддалених від лінії бойового зіткнення населених пунктах. Зокрема, 2 січня 2024 року внаслідок влучання північнокорейської ракети у київську багатоповерхівку загинули четверо людей. 11 серпня 2024 року у Київській області від уламків КN-23/КN-24 загинули чотирирічний хлопчик та його батько, ще троє громадян отримали поранення", - йдеться у повідомленні. У ГУР наголошують, що застосована Росією проти України ракета КN-23/КN-24 містила іноземні компоненти, вироблені компаніями з п'яти країн - КНР, США, Японії, Сполученого Королівства та Швейцарії. "Щонайменше один з них - перетворювач напруги з маркуванням британського виробника "ХР Роwеr" - виготовлений в лютому 2023 року, вже після початку повномасштабного вторгнення. Щоб отримати технології для своїх програм озброєнь, держава-агресор Росія та її союзники - КНДР та Іран - використовують спільні схеми для обходу міжнародних санкцій, що вимагає належної реакції, зокрема, посилення механізмів експортного контролю", - зазначили в українській розвідці. Із початку 2024 року Росія запустила по Україні 194 балістичні ракети. Близько 60 з них - це північнокорейські КN-23, у яких виявлено деталі, вироблені у країнах Заходу. У серпні та вересні спостерігався сплеск атак, коли Україна вперше публічно розповіла про використання Росією КN-23.

Новий рік завжди приносить із собою нові надії, плани та сподівання. У 2025-му символом року відповідно до китайського календаря стане мудра та гнучка тварина. Цей рік обіцяє бути сповненим змін, адаптацій та несподіванок, адже ця тварина таємнича та багатогранна.Новий 2025 рік: яка тварина стане символомУ 2025 році символом стане Дерев’яна Зелена Змія, яка прийде на зміну Дерев’яному Зеленому Дракону 2024 року. Китайський зодіак заснований на 12-річному циклі, в якому кожен рік проходить під покровительством певної тварини, стихії та кольору. Змія посідає шосте місце у цьому циклі та відома як символ мудрості, проникливості й трансформацій. Останній раз Змія була символом року у 2013-му, проте тоді вона була Чорною Водяною. Цьогоріч у поєднанні зі стихією дерева та зеленим кольором, які відповідають за зростання та гармонію, 2025 рік може стати часом для внутрішніх змін - трансформацій, пошуку істини та спокою. У цей період варто ретельно обмірковувати кожне рішення, покладаючись на інтуїцію та досвід, адже саме ці якості допоможуть досягти успіху (у кар'єрі або коханні). Однак, потрібно бути чесними та не поспішати, брехня може роздратувати покровительку року, а це лише принесе проблеми. Змія – одна з найбільш загадкових та символічних істот китайського зодіаку. Представники цього знаку відомі своєю здатністю більше довіряти інтуїції, ніж логіці, хоча їхній інтелект часто перевершує інших. Вони розважливі, вміють використовувати події на свою користь і завжди дотримуються власної думки, незважаючи на загальновизнані авторитети.Люди, які народились під знаком змії, небагатослівні, але їхні висловлювання завжди точні й доречні. Вони майстерно висловлюють свої думки так, щоб уникати конфліктів, часто залишаючи негатив поза увагою.Новий рік за східним календарем розпочнеться 29 січня та триватиме до 16 лютого 2026 року. У Китаї вірять, що цей період принесе значні зміни та відкриє нові можливості.Новий 2025 рік, фото: wоmо.uаЩо означають стихія та колір символу рокуСтихія символу 2025 року – дерево, що підкреслює важливість довіри до себе та природного розвитку. Воно уособлює зростання та нові можливості. Ця стихія підказує, що починання цього року матимуть високі шанси на успіх. Якщо у 2024 році не всі плани дали бажаний результат, то 2025-й стане часом, коли ваші зусилля принесуть плоди.Особливо важливими будуть креативний підхід та свіжий погляд на знайомі проблеми. Рік Змії сприятиме тим, хто прагне відійти від стандартних рішень і знайти нові шляхи для вирішення навіть складних завдань. Завдяки творчим енергіям, він стане сприятливим часом для напрямів, які сприяють духовному розвитку та самоусвідомленню, розповіла для УНІАН астрологиня Марина Романова. Філософія, психологія, пошук сенсу життя та власного місця у світі – це ті сфери, які отримають особливу енергію та підтримку.Дерево та зелений колір принесуть енергію гармонії та спокою, таку необхідну як для України, так і для всього світу, що переживає кризу. Однак досягти цього умиротворення можливо лише через усвідомлене духовне зростання й переосмислення життєвих цінностей. Астрологиня також наголосила, що наступний, 2025-й рік обіцяє стати часом змін, які закладуть основи нового світового порядку. Ми зможемо побачити перші паростки цього оновлення в сім’ях, громадах і країнах. Проте кардинальні перетворення у різних сферах буття не будуть простими – вони вимагатимуть терпіння, рішучості та глибокого розуміння.Сприятливі кольори 2025 рокуЩасливими кольорами, які відповідають стихії дерева, є:жовтий та золотийзелений та коричневийбілийКожен із них має особливе символічне значення та може стати джерелом натхнення і гармонії протягом року. Так, жовтий і золотий уособлюють тепло, багатство і процвітання. Вони асоціюються з сонцем і життєвою енергією, надихаючи на нові досягнення.Білий символізує чистоту, оновлення та нові починання. Зелений символізує здоров'я, процвітання та гармонію, вказуючи на період відновлення та зростання. Коричневий асоціюється зі стабільністю та надійністю, підкреслюючи важливість твердої основи та сталість у житті. У 2025 році використання цих кольорів у повсякденному житті, наприклад у гардеробі, дизайні чи інтер’єрі, може сприяти успіху, гармонії та духовному зростанню.Щасливі кольори 2025 року. Фото: Еспресо (на основі thесhіnеsеzоdіас.оrg)Сприятливі дати у 2025 роціАстрологиня рекомендує звернути особливу увагу на сприятливі періоди у 2025 році:від 14 квітня до 8 червня (однак до цього періоду варто бути обережними, оскільки це час великих трансформацій, який краще присвятити внутрішній роботі, уникаючи надмірності у соціальній активності)26 червня - 17 липня12 серпня - 1 вересня25 вересня - 8 листопада30 листопада - 31 грудняЗа словами експертки, у ці дні варто проявляти соціальну активність, бути відкритими до змін і сміливо братися за нові починання. Важливо не втрачати впевненості у своїх силах і використовувати можливості.Крім того, відповідно до китайського календаря найщасливішими датами для людей, народжених під цим символом, будуть 2, 8 і 9 числа будь-якого місяця. Ці дні сприятливі для важливих рішень, укладання угод, старту нових проєктів та будь-яких інших ініціатив, які потребують удачі й підтримки.Водночас 1, 6 і 7 числа будь-якого місяця будуть найменш сприятливими. У ці дні варто проявляти особливу обережність, уникати важливих справ та ретельно аналізувати всі кроки, щоб уникнути можливих помилок або несподіваних ускладнень.Для кого цей рік стане особливо успішним?Відповідно до східного гороскопа найбільша удача супроводжуватиме людей, які народилися в рік Півня, Бика та Мавпи. Їм варто використати цей час для реалізації своїх ідей і задумів. Для тих, хто народився під знаком Свині, Тигра або Коня, рік може стати часом викликів у професійному чи особистому житті, але й можливостей для зростання.Люди, які народжені під знаком Змії, у 2025 році відчуватимуть особливе підсилення своїх ключових рис характеру. Їхні інтуїція, мудрість та обачність проявлятимуться ще яскравіше, допомагаючи приймати зважені рішення та знаходити вихід із найскладніших ситуацій.Рік Змії спонукатиме нас заглянути всередину себе, щоб зрозуміти свої істинні бажання й пріоритети. Він стане чудовою нагодою для зростання, як особистого, так і професійного. Головне не поспішати та не вдаватися до "нечесної гри", а бути чесним та відкритим до нового. Джерела: ТСН, Сhаs.Nеws, РБК-Україна

За прогнозами Мінветеранів, до кінця повномасштабної війни кількість ветеранів, членів їхніх родин і сімей загиблих військових може зрости до 4-5 млн осіб. Уже сьогодні викликом для держави та суспільства стала адаптація до цивільного життя військових, які звільняються зі служби внаслідок поранення, отриманої інвалідності, через сімейні обставини, після повернення з полону. Під час загальнонаціонального опитування "Образ ветеранів в українському суспільстві" військовослужбовці розповідали, що їх тривожать у першу чергу проблеми з фізичним та психологічним здоров'ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, працевлаштуванням, відсутність адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю, бюрократія під час оформлення соціальних пільг. Частиною державної ветеранської політики в Україні є розбудова мережі просторів, де військові та їхні родини отримуватимуть необхідні послуги та допомогу. До створення ветеранських хабів уже активно долучаються громади, відповідальний бізнес, благодійні фонди та громадські організації. 2023-го програмою реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч" в межах національного конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!" підтримано створення 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч підтримали 5 хабів "Свій серед Своїх" спільно з ГО "Об'єднання добровольців" на Львівщині та УВФ Мінветеранів. А також - 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, що передбачає нова ветеранська політика в Україні, про місію ветеранських хабів і яку допомогу там можна отримати. Військові поділяться своїми історіями та проблемами. Для чого потрібні ветеранські простори Ветеранські простори - це осередки, де військові, ветерани та їхні родини можуть отримати всі базові послуги для ефективної реінтеграції в цивільне життя. Основні вимоги до їхньої діяльності - безоплатність, доступність, робота за принципом "рівний рівному". Як зазначає директор Благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк, головне в роботі просторів - це послуги, які можуть отримати ветерани: "Наш Благодійний фонд "МХП-Громаді" підтримує простори та сприяє розвитку ветеранських спільнот у різних громадах країни. Адже зараз наші захисники, які повертаються з фронту, потребують правової та психологічної підтримки. Комфортне середовище для спілкування та обміну досвідом допомагає їм швидше адаптуватися до цивільного життя. Підтримуючи ветеранські простори, ми не лише висловлюємо вдячність захисникам за їхню службу, а й інвестуємо в розвиток громад". Яку допомогу можна отримати у ветеранських просторах: - консультації фахівців різних напрямків: юридичні питання, працевлаштування, реабілітація, - психологічна допомога, - участь у просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних подіях, - спілкування з побратимами та спільне дозвілля. До фінансування ветеранських просторів долучаються державний, місцеві бюджети, благодійні фонди, меценати. Зокрема, на початку жовтня в місті Городок на Львівщині відкрився ветеранський хаб "Свій серед Своїх". Він був створений у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч". "Загалом, у всіх просторах доступні консультації юриста для ветеранів та їх сімей. Це переважно виїзні консультації, але не рідше, ніж раз на місяць. Також у громадах працюють групи взаємопідтримки, психологи. Провели навчання, як спілкуватися з військовими для соціальних працівників, співробітників ЦНАПів. Розповіли, яких тем варто уникати, як поводитися, якщо людина, наприклад, надто емоційна, - каже ветеранка, керівниця ветеранської організації "Об'єднання добровольців" Олена Живко. Основну фінансову підтримку на будівельні матеріали забезпечив Благодійний фонд "МХП-Громаді". Городоцька міськрада надала приміщення для простору, покриває всі витрати на його утримання, допомогла з частиною коштів на ремонт. Меблі та техніку придбала громадська організація "Об'єднання Добровольців" за кошти Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Також на Львівщині, окрім Городка, працюють ветеранські хаби "Свій серед своїх" у містах Жовква, Золочів, Рудки, Новий Калинів. Там забезпечують підтримку юристи, психологи, соціальні працівники та координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами, які реалізовують програму "МХП Поруч". Ця програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діє з травня 2023 року. Розповсюджується на громади в 13 областях України, де є виробничі потужності міжнародної компанії МХП. Зараз у фокусі програми підтримка реабілітаційних центрів, підприємництва серед захисників та їхніх родин; розвиток ветеранських просторів, де можна отримати правову, психологічну та соціальну підтримку. "У ветеранських просторах наш Центр із взаємодії з військовими та ветеранами організовує лекції й консультації щодо юридичних питань та психологічної та соціальної підтримки. В Київській, Черкаській та Вінницькій областях такі заходи проводимо спільно з нашими партнерами БФ "Веста", а в інших регіонах такі послуги надають експерт з питань правового супроводу Центру та психологи, які працюють на підприємствах компанії МХП. Оскільки, наша мета бути максимально доступними для тих, хто потребує допомоги, тому й надалі будемо посилювати нашу системну роботу в наданні експертного супроводу та розвитку мережі ветеранських просторів", - розповіла Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП. Ми побували у ветеранських хабах в Городку, Жовкві, поспілкувалися з ветеранами у Львові. Вони поділилися своїми історіями і розповіли, яку допомогу їм надали. Півроку не платять пенсію по інвалідності 51-річний Іван "Моджахед" Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг. - Я пішов до війська добровольцем у 2023 році. Воював на Запорізькому напрямку в 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Зараз пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три осколки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість. Втратив ногу 7 листопада минулого року та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію по інвалідності. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишились без засобів для існування. Добре, що діти допомагають. Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його. Рішення: Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, аби справа просувалася швидше. У аварійному будинку живе п'ять ветеранів Ветеран 62-річний Ігор "Ярославович" Моргаль потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання. - На початку війни, як офіцер, одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета у корпус, де ми спали. Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Зараз демобілізувався через вік. Живу в старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі ржаві, протікають. Тиску води немає. Рішення: У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де проживають ветерани. За підтримкою звертаються до Благодійного фонду "МХП-Громаді". Військовому допомагають відновити справедливість Олег "Одуван" Владичка допомагає цивільним вчитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі у Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів. А "Об'єднання добровольців" допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона. - Намагаюсь бути корисним, поки вдома. Зараз проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився в 2015 році. У 2022-му брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом "За мужність". У мене власної сім'ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірним. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут. Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину і закричить "Я живий", тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від'їздом я його прив'язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір'ї одного з сусідів. Рішення: В "Об'єднанні добровольців" Олегу Владичку надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З'ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли в пса. Слідство ще триває. Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці 37-річний Віктор "Шайтан" Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги з документами, оформленням соціальних виплат. - Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири воєнкомати відмовили. В Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу в стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Зараз повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка. Півроку не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Треба була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там всі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою. Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі "Об'єднання добровольців". Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів. Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує. Ветеран мріє про власний бізнес Іван "Ірокез" Коваленко планує відкрити власний бізнес на Львівщині пов'язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами. - Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого і наступив на вибухівку. Мені пощастило - відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували при місцевій. Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення "Учасника бойових дій". Допомогло розібратися з документами "Об'єднання добровольців". З дружиною та п'ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло і почати власний бізнес. Рішення: У ветеранському просторі ветерану надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подачі заявки на конкурс бізнес-ідей "Роби своє" від Фонду "МХП-Громаді". Нова ветеранська політика За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок. Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя. Наприкінці серпня у Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум "Україна. Ветерани. Єдність", під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. "Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи інші ключові спільноти у суспільстві. Спільноти змін. Зараз у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани", - зазначив Володимир Зеленський. Нова стратегія зокрема передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні. Що передбачає нова ветеранська політика: 1. Модернізація системи ВЛК Електронний документообіг у всіх військових частинах, ТЦК, СП, госпіталях і цивільних закладах охорони здоров'я, щоб "довідки ходили за військовим". 2. Інститут помічника ветерана Запровадження служби супроводу із фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам при переході від військової служби до цивільного життя. 3. Медична допомога, реабілітація, психологічна допомога Фізичне й ментальне відновлення ветеранів, безоплатна психологічна допомога. 4. Забезпечення житлом, можливості для ветеранського бізнесу Участь у програмі доступного іпотечного кредитування єОселя. Гранти на розвиток ветеранського бізнесу. 5. Вшанування подвигу захисників і захисниць Створення Національного військово-меморіального кладовища та "Меморіалу Героїв".

Білий дім зняв заборону на використання Україною далекобійної зброї вглиб території країни-агресорки, повідомило з посиланням на джерела видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Водночас французьке Lе Fіgаrо написало про аналогічне рішення керівництва Англії та Франції. Білий дім, Пентагон і чинний президент Джо Байден відмовилися коментувати публікації. Згодом Lе Fіgаrо видалило статтю з новиною про "далекобійку". Проте міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив - "варіант обговорюється". Попри це, джерела ресурсу Ахіоs продовжують стверджувати, що дозвіл надано неофіційно кілька днів тому для АТАСМS і лише по об'єктах у Курській області РФ. Судячи з реакції Росії, дозвіл був і Кремль про це або знав, або здогадувався. Новий рівень ескалації Речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив: якщо дозвіл є, це означає "новий виток напруги". Напередодні пропагандистські пабліки країни-агресорки процитували офіційну заяву Путіна з цього приводу: оскільки наведенням таких ракет на об'єкти займаються військові НАТО, РФ вважатиме країни Альянсу, США, Європу такими, що воюють з Росією. "А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми ухвалюватимемо відповідні рішення, виходячи з загроз, котрі нам створюватимуться", - пригрозив тоді він. Чому ж нині вислови м'які? Тому, що ведеться карколомна дипломатична гра, в якій масований ракетний обстріл РФ території України виявився демонстрацією слабкості, а не сили. Підвісили за АТАСМS Незалежно від того, був чи ні офіційний дозвіл Києву, жодну далекобійну ракету українська сторона не застосує без погодження із західними партнерами. Кількість ударів, котрі можуть бути завдані по об'єктах на російській території, також обмежена наявними у Києва ракетами та інструкціями партнерів. Якщо йдеться лише про Курську область, Путіну може бути це вигідним: у регіоні вже були народні бунти, тож у випадку ударів, Кремль звинуватить Україну і США. Тому за решту країни він не боїться, а Курську область із серпня 2024 року віддав під полігон. Але "підвішена" ситуація нервує Путіна. Як тільки Путін рипнеться - дістане АТАСМSами по таких об'єктах, руйнація котрих буде доволі чутливою для нього. На додачу, 17 листопада відбулася акція російської опозиції у Берліні з вимогами вивести війська з України, судити Путіна і звільнити всіх політв'язнів. Йдеться про перший масовий захід російської опозиції у вигнанні. Це також чинник тиску і стримування. Але чи стримає себе Путін? Нервова реакція Емоційна атмосфера витримці не сприяє. Син Дональда Трампа виступив із звинуваченнями про зумисне втягування у Третю світову війну, як він сказав, "швидше, ніж у мого батька з'явиться шанс створити мир і врятувати життя". Цікаво, що майже тими словами зреагував на подію і заступник голови комітету Ради Федерації РФ з закордонних справ Володимир Джабаров: "Відповідний крок Байдена веде до Третьої світової". Але ось як висловилася китайська сторона: офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь наголосив, головне - "якнайшвидша деескалація і пошук політичного рішення". Альянс і трикутник Сенсація про "далекобійку" з'явилася після зустрічі чинного президента США Джо Байдена із керівником Китаю Сі Цзіньпінем 16 вересня, під час якої китайський співрозмовник окреслив "червоні лінії" (Тайвань, непорушність внутрішніх справ Китаю, економічний розвиток і права людини) та натякнув на контакти з командою Трампа. Байден натомість запевнив, що не збирається розв'язувати "холодну війну", не втручатиметься у внутрішні справи КНР і не підтримує незалежності Тайваню. Але Сі наголосив, що партнерство має бути рівноправним, і звернув увагу на підсумки зустрічі чинного президента США з керівниками Японії та Південної Кореї (прем'єром Сігеру Ісібою та президентом Юн Сук Йолем). Лідери трьох держав формалізували домовленість про військову співпрацю перед загрозою агресивних дій Північної Кореї в Україні, що підвищує ризик дестабілізації на Корейському півострові. "Не думаю, що КНДР вестиме себе тихо, - вважає радник президента США Джо Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван. - Можливість сьомого ядерного випробування завжди є і ми пильнуємо". Сторони домовилися координувати зусилля й обмінюватися розвідданими. Про те, наскільки "трикутник" є важливим, свідчить миттєва офіційна реакція КНДР. Ні миру, ні війни? "Це загроза миру на Корейському півострові", - заявив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і додав, що країна нарощуватиме ядерну міць "без обмежень". Не залишився осторонь і Китай. Сі Цзіньпін у письмовому звернення до саміту G20 вкотре закликав до багатополярного миру, задля чого потрібно "співробітничати з усіма сторонами". Різкі рухи Путіна можуть зламати Сі тонкі маневри навколо ще чинної адміністрації Байдена і нової команди Трампа. Натомість джерела американських ЗМІ пояснюють "далекобійку" для України саме участю військ КНДР у військових діях на боці Росії. Тому стриманість Москви, принаймні, до 20 січня 2025 року, конче необхідна офіційному Пекіну. План перемоги - План стабілізації Опосередковано цю версію підтверджує голова комітету Держдуми РФ з питань оборони Андрій Картаполов: "далекобійка" суттєво не вплине на хід так званої "СВО", але "цей аспект буде взятий до уваги". Випадково чи ні, але у західних ЗМІ пройшла інформація про те, що зняття заборони Україні бити вглиб Росії ракетами Stоrm Shаdоw лише обговорюється. Отже, у Путіна хтось взявся за розум? Зняття заборони на "далекобійку" є одним із трьох ключових елементів Плану перемоги України. Інші два: вступ до НАТО і збиття російських ракет силами ППО країн-членів НАТО. Рішення 17 листопада лише по "далекобійці" стало тестовим, наслідки нині активно аналізуються. Але крок уперед у такому важливому питанні може означати, що до 20 січня 2025 року й інші будуть так чи інакше вирішені. "Зернова угода"-2? На думку експерта з питань Росії Аналітичного центру "Фонд захисту демократії" Джона Харді, удари "далекобійкою" по всій території країни-агресорки (а не лише по Курській області) посилили б позицію Києва на переговорах і стимулювали б Росію погодитися на мораторій на удари по об'єктах критичної енергетичної інфраструктури. Якщо Путін не завдає таких ударів, не б'ють і по ньому. Якщо завдає - дістає у відповідь. "Починаємо грати на рівних із РФ - заявив авіаційний експерт Валерій Романенко. - Їхній удар - наш удар. Подивимося, у кого першого здадуть нерви". Конфігурація стримувань для Путіна чимось нагадує "зернову угоду". На думку Романенка, до обмежень доклав руку Китай, подавши сигнали до незастосування ядерної зброї. Загалом, це і може бути демонстрація сили США. Не випадково 17 листопада "виринув" президент Туреччини з новим варіантом "мирного плану" для України. Болюче для Кремля "Це надзвичайно болюче для Кремля, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. - Хід Байдена і є демонстрацією нової політики Трампа, що таке є "мир через силу" Глибоко переконаний, що і без нього це рішення не обійшлося. Хочу привітати нашу дипломатію, адже близько тижня тому Андрій Сибіга висловлював обережний оптимізм". "Тільки сила. Росіяни давно заслуговують на знищення їх можливостей продовжувати терор. Іншої мови вони не розуміють", - написав 17 листопада у своєму Теlеgrаm-каналі голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Цікаво, що майбутній держсекретар Марко Рубіо кілька днів тому заявив про рішучий намір реалізувати курс Дональда Трампа "Мир через силу". Водночас Валерій Романенко вважає, що Росія не припинить обстрілів. Але з "далекобійкою" Україна зможе бити по підприємствах ВПК, штабах ворога, а також по ракетних комплексах С-300 (їхні позиції легко визначити), склади фронтового значення, аеродроми. "З огляду на запаси боєприпасів у росіян, вони зможуть повторити такі масовані удари, як у ніч на 17 листопада ще 5-6 разів", - наголосив Романенко. Зимова "заморозка" Путіну створили непросту ситуацію, зазначив публіцист Віталій Портніков. Якщо кремлівський диктатор і погодиться на "замороження" війни, то з огляду на те, що його війська будуть у небезпеці, вважає він. Інший варіант - непередбачуваний крок з російського боку. Але, схоже, Білий дім передбачив і це. "Чи не будуть нові сенсаційні рішення ухвалені Білим домом до інавгурації Дональда Трампа? Як бачимо, це можливо", - звернув увагу Портніков.

Чоловік української акторки та ведучої Руслани Писанки - Ігор Ісаков - показав, який вигляд має могила покійної зірки. У неділю, 17 листопада їй могло б виповнитися 59 років. У своєму Fасеbооk Ісаков опублікував фото, на якому було видно пам'ятник артистці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через три роки після смерті: на могилі Чапкіса встановили пам'ятник з помилкою Судячи з кадру, на могилі висаджені червоні квіти. Крім цього, стоять рослини у горщиках. Коханій він приніс зефір у шоколаді. Це був найулюбленіший десерт акторки. "З Днем народження, моя найрідніша. Все, як ти любиш. Пам'ятаю й ціную кожну мить з тобою", - зворушив вдівець. Руслани Писанки не стало на 57-му році життя. Про її смерть стало відомо 19 липня 2022 року. Останні дні життя акторка й ведуча провела в Німеччині, де лікувалася від раку. Про страшну хворобу не розповідала нікому з друзів, як виявилося згодом. Кремація тіла Руслани відбулася в Німеччині. 2 серпня з нею попрощалися в німецькому місті Кайзерслаутерн. Церемонія відбувалася біля церкви. Поховали актрису в Києві. Минулого року Ісаков повідомив, що перепоховав дружину. Зізнався, що тривалий час після смерті не міг знайти собі місця. Йому здавалося, що Руслана не має спокою. Тому він вирішив перенести прах дружини із крипти Спасо-Преображенського собору на кладовище на Берківцях.

Світла взимку за найгіршим сценарієм може не бути по п'ять діб. Про це ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков сказав у ефірі "Новости.LІVЕ". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знову вимкнули світло. Кого стосують обмеження Експерт описав три можливі сценарії проходження зимового періоду: Оптимістичний сценарій: тепла зима (-4&dеg;С...-5&dеg;С) і відсутність масованих обстрілів. У такому разі можливі короткочасні відключення на 2 години, які організовуватимуться за графіком. Середній сценарій: холодна зима (-18&dеg;С...-25&dеg;С) без атак. Віялові та стабілізаційні відключення триватимуть по 4-6 годин. Песимістичний: холодна зима і масовані атаки. У цьому випадку можливі тривалі, непередбачувані відключення на кілька діб для захисту енергосистеми. "Будуть вимикати стільки, скільки потрібно. Нікого не питаючи і не попереджаючи", - зазначив Плачков щодо песимістичного розвитку подій взимку. Наприкінці серпня загарбники випустили понад 200 ракет і дронів по об'єктах енергетики. Таким чином вони скоротили потужність виробництва електроенергії в Україні більш ніж на 9 ГВт. Це означає відсутність тепла у домівках, зупинку критично важливих для війни заводів і виїзд українців за кордон у пошуках прихистку.