Search trend "20 січня свято"

Клопотенко: Підводка цікава, провокативна відразу. А чим провокативна? Одразу за олів'є ми набралися хейту, що не можна забирати у людей минуле, бо олів'є – це минуле. Тому я про нього намагаюся менше говорити, бо сенсу немає. На початку повномасштабного вторгнення більшість українців кинулися шукати себе. Ті, хто, можливо, не мав якогось коріння і тяглості, кинулися до українського. Тепер є певний відкат з тими деколонізацією і декомунізацією. А що з деолів'єзацією і детевтелізацією? Насправді відкату немає. Це лише за відчуттями так, бо немає прогресу. Грубо кажучи, якщо раніше кожен день всі щось шукали, то зараз цього трошки менше робиться, і здається, що ми скатуємося назад. Насправді ні. Зараз ми маємо, як на мене, реальну Україну. Той, хто їсть їжу Радянського Союзу, – це не є погано, це просто така ситуація. Вчора я їхав в потязі, хтось там кричав, що любить українську мову, просто нею не говорить. Я думаю, що нам треба прийняти, що це і є Україна. На початку це була якась трансформація, потім був період стабілізації, а зараз вже етап, коли нам треба визнати, що оце є Україна – з такими вподобаннями. Хтось любить той Київський торт і буде його їсти. Хтось любить оці страви, які я не можу називати, типу солянки і ще чогось. Але ти нічого вже з цим не поробиш, от є така фундаментальна ситуація. Багато людей досі не говорить українською. Це не окей, але нічого ти вже з цим не поробиш. Треба хіба з цим працювати зараз. Насправді що з їжею, що з культурою відбувається одне і те саме. Тут суспільство зробило вже дуже багато, але зараз для того, щоб цей трек продовжувався, треба, по-перше, освіта, а по-друге, позиція держави. Потрібно все більше популяризувати культуру, говорити про ту саму їжу, про епоху Радянського Союзу, і мати якийсь бренд України у світі. Згадуючи Україну, кожна людина має знати, що це не лише війна, а культурні діячі, одяг, мова, їжа. Треба цей бренд створити, щоб будеш популяризувати правильні цінності. Це такий вектор, під який треба перенавчати вже нове покоління. Його треба навчати таким цінностям, про які ми всі мріємо і хочемо. Бо покоління старе, яке сформоване в інших умовах, дуже важко змінюється і навряд чи вже зміниться. Але нове покоління точно треба, щоб було з абсолютно іншими цінностями.Євген Клопотенко, фото: fасеbооk/yеvhеn.klороtеnkоТо олів'є коли-небудь зникне з меню українця? Зникне. Років через 40. Це два покоління. Мені 38 років, я народився в Радянському Союзі. У 1991 році стався розпад Союзу, але лише документально. У головах багатьох людей нічого не змінилось. Навіть я пам'ятаю цей смак бідності – хліб з цукром. З однієї сторони, це смачно, бо це спогади, а з іншої сторони, у мене просто не було вибору. Люди, яким зараз 30 років і вони були народжені в Незалежній Україні, все одно ще мають спадок в голові Радянського Союзу, бо все одно їли цю їжу. Ну а вже ті, кому десь 15 років зараз, вже зараз мають змогу їсти базилік або про нього чути принаймні. Вони вже не бояться слова "дубайський шоколад". Це покоління вже може обирати. Воно формує інші смакові звички. Звичайно, в них точно від батьків ще лишиться оцей фльор "майонез в роті". Це ж більше не про їжу, а про спогади. Багато людей не зіставляють їжу і культурну тяглість. Бо для них їжа – це їжа. Дехто каже: "Відстань від цього олів'є, я буду його їсти". А я кажу: "Їж, але просто знай, що це їжа радянського періоду". олів'є, фото: gеttyіmаgеsАле зараз ще люди скажуть, що олів’є – це ж дешевше, ніж, наприклад, авокадо чи спаржа.Дешевше. Порахуйте, скільки коштує авокадо й олів'є, і все зрозумієте. Однак не проблема саме в олів'є, ми так само можемо говорити про окрошку і солянку. Це все одна велика структура. Справа не у грошах. Це просто про любов до минулого. Це про їжу минулого. У нас зараз таке кулінарне міжсезоння, бо Великдень відійшов вже, а Різдво ще не настало. Але для великої кількості українців оцей радянський Новий рік завжди був важливішим за Різдво. Частина людей мала в минулому олів'є чи бутерброди зі шпротами на новорічний стіл, а для частини є узвар на Різдво, кутя, вареники. У вашому дитинстві за СРСР яке свято було головним і зараз що святкуєте передусім? Зараз і в дитинстві – це різні речі. Я думаю, що в цьому році було супер ідеально. До Різдва, яке перед Новим роком, ти намагаєшся встигнути все зробити. Потім 26 грудня сидиш і думаєш, що це через п'ять днів Новий рік, а тобі вже якось так... Я на Новий рік приготував три-чотири страви, купив собі Лего і два дні його збирав, не виходячи на вулицю.Це якраз супер важлива модель – те, що ми почали з великою частиною світу відзначати Різдво перед Новим роком. Це змінює загальний вайб. Хочеш чи не хочеш, але всі починають щось під Різдво вже робити і це стає головним святом. Раніше ж першим був Новий рік, тому всі чекали його, а потім Різдво вже було як для родини. У Києві точно це було просто свято, коли мама казала, що треба збиратися, їсти вареники.Але зараз через те, що держава зробила дії, от так змінюється суспільство. Вона від'єднала нас від календаря і традиції. Ну це ж вау! Так само треба, щоб держава продовжувала діяти і далі. Чи тільки держава увімкнула у вас ось цей тумблер, що тепер я готуюся до Різдва? Як тим людям, які не мали тяглості традиції, ніколи ніхто в них не готував кутю, або може і готували, то так для галочки? Можна розглядати це свято з точки зору релігійної події, сімейної події, і просто суспільної. Як на мене, оця суспільна подія – це якраз те, що потрібно. Дехто з людей і не знає, що на то Різдво робити, ще хтось в протесті. Але людям просто треба час. Я сам почав тільки два роки тому. У суспільстві так працює – люди дуже часто не хочуть змінюватись, бо не розуміють навіщо. Це більше вже психологія.Тут треба просто показати приклад, що отак тепер треба, і вони потім всі будуть так святкувати. Людина – це ж соціальне створіння, їй важливо бути частиною чогось. І так само Новий рік. Уже немає ніяких концертів, нічого. Скоро, я думаю, ці промови новорічні потихеньку десь зникнуть, і буде Різдво. Є люди, які не вірують, і кажуть: "А нащо я буду це Різдво святкувати?"І не треба. Різдво – це ж не Великдень. Коли на Великдень отримують вихідний додатковий, це всім подобається. Якщо ти невіруючий, не треба просто йти в церкву і все. Але це ж сімейне, по-перше, свято, а по-друге, це суспільне свято. Це про те, що ти частина якогось суспільства. Не обов’язково все робити за тими релігійними канонами, готувати всі страви. Релігія – це величезна частина нашого суспільства, і до неї треба просто ставитися. Ти віриш? Вір. Не віриш? Не вір, але не забороняй нікому вірити. А свята відзначати можна? То, звісно, це ж прикольно. Зараз, на Новий рік ти навіть не знаєш, що робити. Раніше як було? Пробиває 12-та ночі, ти до цього готуєшся, накривається стіл, відкривається шампанське, щось по телевізору показують, всі веселі. А тут реально ніхто навіть нічого не знімав. Всі до Різдва знімали. І ти сидиш і щиро не розумієш, що робити. Раніше всі збиралися, один до одного ходили, а зараз комендантська година, ніхто не ходить.Яка улюблена страва Євгена Клопотенка на Різдво? На Різдво кожен рік різна. Я пізнаю, вивчаю щось нове. Коли я святкував Різдво 6-7 січня, були якісь стандартні страви, я їх їв і все. І так було з року в рік. А потім, коли я почав відновлювати українську їжу, коли я почав її відшукувати, я такий: "Ооо, те, що я їв, це все, бувай". Є стільки багато різних страв. У мене немає якоїсь улюбленої страви на Різдво, бо я ще її не знайшов.На Закарпатті є різдвяний хліб крайчун, або, наприклад, той самий калач. Це ж як пампушки, наче зібрані. Це ж прикольно. Я в цьому році закохався в цей калач. У нас все панетоне їдять на Великдень, але це різдвяний хліб. Така фішка у людей в голові. А виходить, що у нас є своє. Хто у нас на Різдво який хліб готував? Те, що я знаю, це не масова культура готувати якийсь хліб. А виходить, що є калач або карачун. Це мене прям надихає. Є ще там якісь голубці з кукурудзяною крупою. Євген Клопотенко, фото: fасеbооk/yеvhеn.klороtеnkоМене найбільше ламає, що до першої зірки ти маєш їсти тільки пісні страви, а вже на ранок м'ясні. Я думав тоді, а що мені готувати? Я наготував усе вдень, а потім думаю –  візьму і з'їм, навіть не буду чекати. Чого мені кажуть, що не можна їсти ковбасу ввечері? А зранку я уже не хочу. Це якась така трохи для мене дивнувата річ. Наприклад, страва з цибулі є така. Ти береш 2 кг цибулі, ставиш до духовки, температура 160 градусів на 3 години. Вона карамелізується, стає така ніжна, потім береш хліб і так їси. Ну це вау! Чому в наших людей є так, що або кулічі, або панетоне? У нас же є своя паска.Просто треба, щоб з часом сформувалося, що правда, а що неправда. Я думаю, що "куліч" - це не зовсім правильне твердження. Але паска - це ще великодній хліб також. Його на Великдень їдять і багато людей називають паскою. Панетоне раніше були модними, воно повернеться ще обов'язково. Але зараз основна група людей, які формували оцю моду на дивну продукцію, виїхала за кордон. Багато закладів, куди ця аудиторія ходила, наприклад, в Києві, всі позакривалися.Ви маєте на увазі якихось пафосних людей таких? Ну, така аудиторія, яка не сильно розбиралася в культурі, їм це було не цікаво, а розбиралася в смаку. Для них у світі нема кордонів, все окей, сила – це любов. І вони формували цю культуру панетоне. Поки їх немає, інші люди створюють модні тренди. Зараз навіть паска з тим дубайським шоколадом, мабуть, вже окей. А це ж вже не паска. Цьогоріч багато пасок готували без верхушок, без прикрас, просто, як воно раніше було. І це стає трендом. Тож треба трішки трохи часу. Ми хочемо, щоб одразу за один день нація змінилася. Згадай, що було ще 5-10 років тому. Це ж колосальна різниця. Ми отакий зробили крок. А ми хочемо, щоб за день всі полюбили паски, всі перестали їсти олів'є, шуби, всі їли лише верещаку, шпундру, гамулу. Ми такі ходили в українському одязі, купували українські продукти, були всі заможні, освічені, щоб слухали українську музику, ухвалювали правильні рішення в політиці, були свідомі, не інфантильні, щоб у нас була культура на найвищому рівні, всі пам'ятки захищені, всі люди розбиралися в політиці… Але ж у світі такого немає. Ми прагнемо до кращого, але треба працювати кожен день і розуміти, що не всі люди зі своїм набором даних можуть швидко щось зробити. Хтось каже: ми маємо паски з верхушками, бо ми інноватори, ми розібралися, почитали історію, поговорили з етнографами поговорив, туди сходили, це зробили, і ось – тримайте отаку паску. Більшість людей сидітиме з нерозумінням, які етнографи, яка культура. У когось ще гугл не налаштований українською. На наступний рік вони вже скажуть, що пам'ятають про ці паски, і погуглять, чи важко їх робити. На третій рік ці паски будуть показуватися всюди і людина задумається приготувати і собі, бо вже всі це роблять. Четвертий рік ти вже знаєш, що це не важко, і робиш це. От вам приклад про просто паску без верхушки. Чотири роки треба, щоб люди почали про це щось розуміти.Десять років тому Клопотенко був Женею, а тепер Євген. Чому це важливо і яка в цьому різниця? Як друзі сприйняли? Чи зараз кажуть, що ви здуріли? Моя мама обирала мені ім’я, щоб гарно підходило до по батькові. Ну от, вона каже Євген Вікторович звучить, як науковий працівник. Їй сподобалося, і вона називала мене Євген Вікторович, а потім почала називати Женя. Я спитав, а що не так було 30 років? Вона сама не знає. У дитсадку, коли мені було 3-4 роки, у мене була російськомовна викладачка, і я став спілкуватися російською мовою. І вона почала називати мене Женя. Але від дитинства ви українською спілкувалися? Два роки я чув українську мову, а потім російську. Потім всі почали кликати Женя, і це мені давало значення. У 2014 році мене перемкнули, я почав копатися в собі, шукати українськість. Бо на той момент у мене були в голові російські пісні якісь, слова, прислів’я. Тож я почав змінювати. У 2017 році перейшов на українську мову, у 2018-му зробив це публічно. Також я почав шукати традиції, вчити історію, щось дивитися на YоuТubе і досі це роблю. Я геть нічого про ту історію не знав. А потім я був ведучим програми "Енеїда", і там до мене приходило усвідомлення, що весь цей час я наче жив у зомбіленді, з якого вийшов з нульовими знаннями.Я почав відновлюватися і все старе в собі рубати. Я просто вбив своє дитинство, вбив свої шкільні роки, вбив дискотеки під російську музику. Ці спогади я вбивав систематично протягом п'яти років. І ось настав момент, коли в мені нічого не лишилося пострадянського. Звичайно, щоб його викорінити повністю, це треба ще пів життя, але в основних моментах у мене немає більше емоційного зв'язку з цим всім. Останній момент, який був, – це лише ім’я Женя. Коли я сказав, що всі називали мене Євгеном, я всередині себе закрив цей етап свого пострадянського життя, цього всього болота, зомбіленду, де все брехня. Коли хтось мене називає Женя, я не якось агресивно реагую. Я просто наголошую на тому, що я Євген. Але ви людина народжена ще за радянських часів. А що тоді робити з батьками, які називають своїх дітей, або з дітьми, які мають українські варіанти імен? Наприклад, до повномасштабного вторгнення моя пасербиця ходила в одну з київських шкіл, і там бувало так, що батьки приходили раз на рік читати уроки. І от мене запросили, я їм розповідала на уроці літератури про Івана Франка, і на першій парті сидів хлопчик, який весь час щось піджартовував. Я вирішила його долучити до розмови і спитала, як його звати. Він каже: "Нікіта". Я кажу, ну який же ж Нікіта, коли Франко навіть написав казку "Лис Микита", а він каже: "А я нічого не знаю, я Нікіта". Це все про одне і те саме. Людям ти нічого не докажеш, бо люди не хочуть нічого знати. Їм бажано просто не паритися. У мене є інший приклад. Зі мною в компанії працює Олена, в неї є чоловік і двоє дітей. Вони раніше російською говорили, а потім Олена перейшла на українську, але діти віком 5-6 років російською говорять і досі. Вона їм це не забороняє, але сама розмовляє українською. Пройшло вже десь рік, і діти починають говорити вже суржиком. А ще через рік вони будуть спілкуватися вже українською. Це батьківський свідомий вибір. Я розумію взаємозв'язки, мені не треба нічого пояснювати.Насправді у мене є багато знайомих, у яких є діти також раніше спілкувалися російською мовою, але потихеньку це все змінюється. Це йде все від батьків. Батьки пояснюють – ти Нікіта, але українською Микита. Можливо, дитина зараз не може обрати, не треба на неї тиснути. Євген Клопотенко, фото: fасеbооk/yеvhеn.klороtеnkоАле, може, і батьки самі вважають, що Микита краще? Звичайно, 100%. Бо, наприклад, мене так називала моя бабуся, для мене цей спогад важливий. Коли ти міняєш своє ім'я, ти міняєш свою ідентичність. Якщо вона сформована, то це дуже боляче. Якщо ти Альона, а тобі треба Олена… Я думаю, що якщо ти готовийдо зміни свого ім'я, то ти готовий до зміни своєї ідентичності. А це фундаментально, як на мене, важка річ. Тому я більше за те, що якщо хтось готовий, то це круто. Якщо ти не готовий, то краще Альону називати, але українською мовою. Але ж в тебе в паспорті Альона або Євгеній. Я пішов і поміняв паспорт. Це взагалі не важко. Є такі центри, де ти приходиш, кажеш, я здаю паспорт, мені паспорт не потрібен, зробіть мені цифровий. Я там Євгеній був, але там трошки по іншому написано. Тисяча гривень, два чи три тижні чекаєш, і в тебе новий паспорт. Проблем з цим нема ніяких. Але це треба ж бути до цього готовим і мати бажання. Чи справа лише в мові, що ти носиш вишиванку, їсиш борщ, не їсиш олів'є і так далі? Що тебе робить українцем? Це таке питання, на яке немає відповіді однозначної. Вишиванка, до речі, для мене не є показником українськості. Для мене вишиванка – це одяг. Є просто одяг, який ритуальний, а є вишиванка на кожен день. Я не вважаю, що коли я одягаю, я стаю більшим українцем. Я одягаю вишиванку, бо мені так прикольно і все. Мова – 100%. Але якщо ти не спілкуєшся українською, це також якоюсь мірою не робить тебе менше українцем. Наприклад, якщо грузини говорять грузинською, але воюють або просто є в українському істеблішменті, то вони теж можуть не говорити українською. Але в більшості всі вони вивчають українську і потім переходять. У мене багато друзів американців, які українською говорять. Мені дуже легко це пояснити через борщ. Можливо, не всі зрозуміють, але у нас у кожного є свої вподобання щодо борщу. Виходить так, що ми можемо бути всі різні, але приходимо додому і їмо один той самий борщ, але за різним рецептом. Ми єдині борщем, бо ми всі знаємо, що він точно український. Те, як ми його готуємо, у кожного своє, і ми готові за це боротися. Ми готові там з усіма сперечатися. Ми точно його любимо. І для мене це є найпростіший маркер зрозуміти, українець ти чи ні, якщо ти їси борщ, якщо ти до нього ставишся як до культури. Якщо ти, коли його називають суп, ти починаєш злитись. Коли хтось каже, що це російська страва, ти починаєш злитися. Для мене це є проста, зрозуміла річ. Бо у нас бути українцем – це точно хотіти Україну, про яку мріяли наші предки. Але чи всі українці знають, про що наші предки мріяли наші предки? Можливо, ні. Але це ж не робить нас менше українцями. Коли я починав інтерв'ю, я говорив про бренд України за кордоном. Те, що ми хочемо, щоб про нас говорили за кордоном, це те, що ми вважаємо самі про себе. Найкраще експортуємо у світ. Так ось тут і є питання до гуманітарної політики чи гуманітарного направлення. Треба зібрати всі відтінки України і сказати, що оце і є бренд України. Бо якщо робити його сильно націоналістичним, то ніколи воно не зможе бути реально об'єднаною якоюсь однією ідеєю.І от якраз одна з найпростіших ідей для мене – це борщ. Навіть якщо ти можеш говорити російською мовою, слухати російську музику, як би це дивно не звучало, але ти проти Росії. Взаємозв'язки, може, не розумієш, але приходиш додому і їси борщ, і точно знаєш, що він український.Мені здається, що ми дійшли до етапу суспільства, коли ми можемо вже визнати якісь особливості кожної людини й об'єднати це в одну екосистему. І тоді це стане чимось крутим. Але треба розуміти, що і у світі є таке. Наприклад, Баварія не вважає, що це взагалі Німеччина. У Калабрії, що на півдні Італії, кажуть, що вони – це Італія, а все інше ні. Єдиний раз, коли італійці об'єднуються, це коли йде футбол. У нас зараз є час, коли ми можемо побачити досвіди інших держав, і на них ми можемо зробити висновки, зробити найкращий кейс, бо ми не є чимось унікальним. Раніше, коли формувалися інші держави, у багатьох не було досвіду, що робити. Вони просто формувалися. А у нас вже є доступ до інформації, і ми можемо спробувати зробити іншу річ, яка точно буде відповідати на питання про те, що таке бути українцем.Український борщ вже вписаний у закордонних меню на рівні з японськими суші чи італійською піцою? Сто відсотків. Це супер прикольна штука, бо все життя, коли я їздив за кордон, то я згадую зазвичай таку ретроспективу, що десь у 2008 році, коли ти кажеш Україна, згадували лише футболіста Шевченка чи боксерів Кличко. Ти говорив, що Україна – це не Росія. Потім воно почало еволюціонувати, всі вже розуміли, де розташована Україна. А потім питання: що вони їдять? У 2019 році про борщ майже ніхто нічого не знав. А ось була Олімпіада торік в Парижі, я готував там борщ, і там було 50 людей. Я всіх питав, чи знають вони, що таке борщ. Всі відповідали, що знають. Лише одна людина сказала, що ніколи про нього не чула. З 500 іноземців 499 сказали, що знають, що таке борщ. Я задумався, як це ми прийшли з того, що у 2008 році вони не знали, що таке Україна, до 2024-го, де знають, що їдять українці.  Звичайно, що всі делегації, які приїжджають до нас, їдять борщ. І ми зараз йдемо далі. Там ще є такі бюрократичні моменти, бо я годую більшість безкоштовно для того, щоб не вступати в якийсь тендер. Я інвестую свої 40-50 тис. грн в те, щоб делегації поїли українську кухню. Борщ – це обов'язково. А ще трошки качаної каші, про яку мало й українці чули, а ще сирники, бо для них це все дивина, чого це сир смажать. Вони це їдять, і вони шоковані. Але, окрім того, ще бувають прийняття на рівні президента. Я спілкуюся з організаторами, щоб більше було української кухні для лідерів світу. Так, нещодавно Макрон їв наші галушки. А це є вже українська пропаганда. Є відео, де ви озвучуєте замовлення для іноземних лідерів, а кухарі відповідають "Да, шеф". Ви казали, що всі співробітники розмовляють українською.Це просто слова. Воно в тебе в голові сидить, навіть коли ти перейшов на українські налаштування, воно десь в глибині, бо ти все життя говорив у цю ситуацію цю фразу. Я спочатку навіть не почув це "Да, шеф". А потім думаю, ох, Євген. Так, це проблема. Бути українцем – треба все, щоб було чітко, ідеально. Ти нагодував найкращих людей, але на кухні запостив відео, де сказав: "да", а не "так", і все – тебе повісити. Це дійсно моя помилка, але я вважаю, що вона не критична. Треба ще працювати. Тим не менше, Макрону сподобався борщ і качана каша? Так. Вони їли чотири рази. Перший раз взагалі нічого не поїли, бо вони просто були втомлені. Вони їхали з Польщі в Київ, потім в Києві вони поїли галушки, а потім сіли і з Києва вже їхали до Польщі. Там вже вони поїли все. Я попросив Укрзалізницю, щоб вони попитали фідбек.Вони були в такому приємному шоці, адже ніколи такого не їли. Це наче ти їдеш на Шрі-Ланку, а тобі дають таку гарну їжу. Це прикольно, це має наш сенс, бо це їли наші покоління, і ти так приємно здивований. Звичайно, українська кухня і борщ – це ще не суші і не піца, але це вже потихеньку, такими маленькими кроками стає нашою унікальною ідентифікацією. Якщо посадять Макрона, скажуть, описуй українців, і він точно скаже – борщ. Це важливо.Наші українські жінки, які через війну були змушені виїхати за кордон, кажуть, що страшенно сумують за українською їжею. Чи ця розповідь про українську їжу, що вона надзвичайно смачна, це щось таке ностальгійне, туга за своєю країною, чи все-таки справді українська кухня на тлі інших кухонь є смачною? Це такий прикольний прикол. Коли ми говоримо, що ми любимо українську кухню і вона найкраща, ми взагалі не розуміємо, про що ми говоримо. А я нікому й не пояснюю. Бо як тільки ти не можеш у всьому розбиратися, то люди не знають, про що вони говорять. Вони кажуть, що українська кухня смачна і все. У нас кухня це про щирість. Це про те, як ми годуємо, віддаємо останній шматок хліба. Така у нас нація, ми так звикли. Це доброта. У всіх є спогади, як бабуся готувала вареники. Я вже навіть, як та бабуся, коли до мене приходять друзі, кажуть, ми будемо через 2 години, зайдемо на 5 хвилин і підемо, у мене через 2 години вже стоять 20 страв. Євген Клопотенко, фото: fасеbооk/yеvhеn.klороtеnkоТак, українська кухня смачна, але якщо говорити простою, функціональною мовою, то більшість людей не знає, що таке українська кухня, бо це ще не сформована річ. У ній є багато страв, які прийшли ще з радянщини. Багато страв, які готувала моя бабуся, це також страви Радянського Союзу, але це про гарні спогади. Таким чином, оце все, це якраз місце, де треба щось почистити, прибрати, додати автентичність, зібрати старі рецепти, і тоді вона буде прям крута. Якщо коротко відповідати на ваше питання, то українська кухня крута тим, що вона унікальна для світу. У світі ми були заморожені 70 чи 100 років, і кухня була заморожена.Всі інші кухні розвивалися і заполоняли європейсько-американські світи, і таким чином вони розповсюджувалися. Тому вже важко когось здивувати в цивілізованій країні якоюсь їжею. А тут з’являється Україна і каже, що буряк можна варити і їсти, як першу страву. Так само вони дивуються, що домашній сир можна смажити. Вони такі: "Де ви взялися? Де ви це берегли?" Ми просто трошки запізнилися. Коли вони вже все зробили, ми просто дуже довго бігли.А качана каша, що це таке? Це пшоно, яйце і борошно. Воно так качається, кожна пшеничка укривається тістом. Це така наша супер прикольна штука. Вона поширена в центральній Україні, на Житомирщині, навіть у Донецькій області, на Кубані. Пшоно, кисляк, насіння кропу, банош, бринза – у світі взагалі не розуміють, що це. Так само ми думаємо, що всі знають, що таке вишня. Ніхто не знає, що таке вишня. Вишня перекладається як "чері", а це неправильний переклад. "Чері" – це черешня.Так, вони всі їдять черешню. І коли ти їдеш в магазин, купуєш чері – купуєш черешню. І італійською черешня була "черідже". Виходить, що це все неправильний переклад. А правильний переклад вишні має бути "вишня". Вони з'їдають вишню і кривляться, бо для них вишня – це солодке. Якщо ти хочеш купити десь прямо в Європі справжню вишню, ти маєш знайти "саур чері", кислу черешню. Або є там на Поліссі квашена капуста, туди натерту картоплю запихають і тушкують. Вони питають: "Що це за знущання – квашена капуста з натертою запеченою картоплею?". Для них це все суцільний культурний шок. Бо вони їли все, у різних варіаціях, їм навіть десь там в Нью-Йорку щось інтегрувала Російська імперія. У них це вже все намішано. Вони хочуть щось модерне, тому французька кухня дає там оці всі прикольні штуки, і вони хоч трошки насолоджуються, бо все інше вони вже звикли. А тут ми їм з мішком, нате сто страв, ви такого ніколи не їли, ми пішли. Наша кухня для світу – це найзагадковіше, найприємніше, що може бути на даному етапі існування. Звичайно, у нас є конкуренти невеличкі. Це Грузія, бо у них схожа ситуація. Вони дають хачапурі, хінкалі, борщ, качана каша, кисіль. Хоча хачапурі для них це наче якась піца з сиром, щось трохи зрозуміле, то ми – це взагалі таємнича таємність. І в цьому наша унікальна суперсила. Поговорімо про Російську імперію і про її впливи на світову кухню. Є такий десерт Павлова. Його придумали в Австралії і нині він популярний в усьому світі. Він названий на честь російської балерини. Всеволод Поліщук, популяризатор української кухні, відомий більше на Заході України, сказав, що вже у Львові перейменували цей десерт на прими Богачевської. Це прима-балерина Львівської опери, потім Австрійських театрів, а потім опери у Вінніпезі. Євген Клопотенко разом з Мирославою Новосад вирішили, що треба цей десерт назвати іменем балерини, яка родом з Харкова, Варвари Каринської. Вона втекла з СРСР в 1924 році, створила пачку, яку ми всі знаємо зараз, і отримала Оскар за костюми, які робила. Я розумію, що тут закладена ідея популяризації, але якщо вже є десерт прими Богачевської, чим вам львівська балерина не вгодила? Це якийсь такий сепаратизм? По-перше, Поліщук сам запропонував, так що це до нього питання. Ми створимо продукт, і потім кожен заклад буде вирішувати, чи хоче, чи не хоче це брати. Але, як на мене, це має бути прикольна, конкурентна страва. До речі, ми вже дуже скоро вийдемо із презентацією, зі смаком, і будуть, можливо, люди обирати, яка краще. Бо ми зараз думаємо, чи просто покращувати цей десерт, чи створити абсолютно інший. Це дуже важлива дискусія. Але це так само як з усім: 5% людей відразу все введуть, потім пройде рік чи півтора, будуть шукати нові десерти, до тих 5% приклеїться ще 15% людей, буде 20%. Потім мине другий-третій рік, і, дай Боже, в кінці четвертого року ми почнемо вже говорити про це, як про качану кашу. Качану кашу я десь знайшов років 7 тому, я її знайшов. Зараз її їсть Макрон. Так само з цим десертом Каринської. Якщо ми візьмемось і будемо його вести, десь 4-5 років і тоді можна буде його їсти. Але чому важливо, щоб не було десерту Павлова? Не можна кенцелити те, що весь світ їсть, бо тоді це точно такий крайній націоналізм. У світі десерт називається Павлова, і що нам треба зробити? Нам треба створити продукт крутий, полюбити його в Україні, щоб його їли всі. Щоб Каринська була крута, конкурентна, підходяща була за ціною підходяща і смачна. Тоді ми отримаємо три конкурентні переваги. І після цього ми почнемо експортувати це у світ. Можливо, через 15-20 років ця Каринська буде на рівні з Павловою або вище. Важливо не просто кенсилити, а важливо створювати кращий і конкурентніший варіант. Це ж якийсь кухар-кондитер створив Павлову, і вона стала популярна. Так само і тут. Ми зараз маємо створити потужне українське і спробувати його реалізувати у світі. А, можливо, воно буде ще краще, і люди захочуть використовувати його. Важливо показувати, що ми інша культура, ми вміємо робити речі не гірше, ніж світові. І світ, будь ласка, оціни, прийми і зрозумій, що у нас є все інше, і ми готові інвестувати, щоб всі це зрозуміли. Ще одна вічна дискусія між Заходом і Сходом країни, яка розділяє українців: зупа чи суп? У літературній мові вписано слово "суп". Яка зупа? Що це ви таке говорите? А чому суп? Хто сказав, що суп? Суп – це французьке слово, а зупа – німецьке. Але суп до нас прийшов через Росію, а зупа – все-таки з Європи. З Європи, звичайно, бо у Львові ближче до Європи. Але я вважаю, що і зупа, і суп – це неправильно.А як правильно? Юшка. Бульйон – французький, зупа – німецька. А яке наше? Наше – це юшка. Борщ – це що таке? Це борщ, це не суп і не зупа. А юшка – це юшка, бо так воно було створено. Юшка з усім може бути: зі світлою капустою, грибами. Бульйон – це відвар. Просто овочевий відвар. На заході України є багато впливу, і тут також кожен має вирішувати для себе, чи хоче це змінювати. Так само, чи хочемо змінювати в Києві назву "конфєта" на "цукерка".Ти кажеш, що розмовляєш українською мовою, але використовуєш при цьому слова зупа, слоїк і розсіл. Якщо ви хочете говорити українською мовою, то давайте тоді справді українською мовою спілкуватися. У ваших закладах що є в меню: юшка чи суп? Звичайно, суп. Якщо я напишу "юшка", всі будуть думати, що це грибна. Це ж вже бізнес, це інше. Спочатку я беру якісь речі і починаю їх інтегровувати. У ресторані "100 років тому вперед" – це експериментальне місце. Водночас у закладі "Полтава" та інших ми називаємо речі, як люди звикли, наприклад, бульйон курячий. Але це не бульйон, бо це французьке слово. Якщо я напишу "товченка" замість "пюре", хто її купить? Треба крок за кроком. Тому ми зараз тестимо в "100 років". У нас немає соусів, бо це підлива. Це така величезна кількість нормативних слів, які ми зараз тестимо. Ми дивимось, як туди реагують, і далі віддаємо в "Полтаву" й інші заклади. Це займає десь рік-півтора. Багато хто може сказати, що це подвійні стандарти. Мовляв, ти пропагандуєш одне, а робиш інше. Але ні, це те, як я мислю, як я використовую спілкування зараз, а потім я беру і змінюю це. Наприклад, у нас є доставка їжі, і там ми почали з нуля, тож там якраз написано "юшка", "товченка". У такому форматі, можливо, люди до такого більше готові. Якщо я буду писати багато слів, які люди не розуміють, вони будуть думати, що це якась диковинка. У меню "100 років", наприклад, є страва верещака – це буряковий квас з ялівцем. Люди думають, як таке їсти. Або шпундра, або гамула. Я не хочу їсти гамулу. Так само тут в меню мають бути зрозумілими людям речі, але потихеньку пояснювати, що насправді воно зветься інакше. І ми над цим працюємо постійно. Євген Клопотенко, фото: fасеbооk/yеvhеn.klороtеnkоКоли в меню з'явиться тільки юшка, і не буде тих суперечок між українцями: зупа чи суп? Між українцями суперечки будуть завжди. Це років 40, мінімум два покоління.Тобто до консенсусу з юшкою не дійдемо? Дійдемо, треба назвати юшка і тоді супер. Не суп і не зупа. Я за це. Це так, як називали раніше в "Енеїді" Котляревського, так, як на Слобожанщині називають всю їжу, нам треба так її називати по всій Україні. Я точно певен, що це те, куди нам треба прийти. Бо товчанка, це по факту, якщо англійською мовою говорити mаshеd роtаtо, це є товчена картопля. Тож ми маємо товчанка її називати і ніяк по-іншому. Але зазвичай , коли дві людини сидять в студії і щось там розказують, у багатьох викликає або агресію, або схвалення. У кожного є своя позиція, точно я вважаю, що треба перейти до Слобожанщини, а кожна людина на місцях має вирішувати, хоче вона це робити, чи не хоче. І хай так воно буде. Я буду точно це змінювати, я буду показувати, як воно є, а якщо більшість людей сприймуть і будуть це робити, то я буду радий. Але, як і зі шкільним харчуванням, з багатьох з чим, я точно вірю, що це робота на десятиліття. Швидко нічого не буває. 

Перший — наприкінці весни 2022 року, другий — наприкінці осені того ж року.Але Путін відомий тим, що з усіх варіантів завжди обирає найгірший. Тому замість вискочити з награбованим чужим та зберегти своє, він вирішив дотиснути жертву, попри свої втрати.Третій (можливо останній) шанс залишитися "при своїх" йому зараз подарував Трамп. Вікно відчинилося 20 січня і зачиняється 9 травня. Теоретично, у Путіна ще є час для мегафінту прямо під своє свято побєдобєсія.Читайте також: Росія — не СРСР. Набагато слабша. Їх чекає страшний кінецьОднак щось мені підказує, що Путін ухвалив рішення накласти купу на пропозицію Трампа і піти на нове коло ескалації — до кінця осені 2025 року.Отже, якщо в присутності сюзерена — імператора Сі — не будуть сказані неочікувані слова про мир, це означатиме одне.Що Росія вирішила вести війну до кінця. Свого. Невідворотного.ДжерелоПро автора: Сергій Громенко, журналіст, експерт з безпекових питаньРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

10-11 травня складно буде узгодити свої плани з планами рідних і знайомих. Люди не чутимуть одне одного. Укладені заздалегідь домовленості скасовуватимуться. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Будьте готові до експромту, - говорить астрологиня. - Покладайтеся на себе. Намагайтеся нікуди не поспішати. Нові знайомства не принесуть приємних емоцій. Справити позитивне враження на співрозмовника буде складно. Не час робити великі покупки. Навряд чи вони виявляться вдалими. Уповільнюється обмін речовин. Їжте менше, але частіше. Перевіряйте термін реалізації продуктів. Частіше траплятимуться випадки харчового отруєння. Новий курс лікування краще розпочати в середині наступного тижня. Найскладніше почуватимуться цими днями Раки, Близнюки та Діви. Не вішайте носа, бо скоро свято буде і на вашій вулиці. На сьомому небі від щастя будуть Овни, Терези і Скорпіони. Ці вихідні подарують вам свободу вибору і безкінечні можливості". Овен (21 березня - 20 квітня) Не поспішайте складати плани на майбутнє. Тихіше їдеш - далі будеш. Придивіться до конкурентів, проаналізуйте успіхи та невдачі. Скористайтеся можливістю отримати другу вищу освіту. Це допоможе збільшити заробітки. Телець (21 квітня - 20 травня) Змініть інтер'єр в оселі. Вдало пройде ремонт, який розпочнете в суботу. Від ваших рішень багато чого залежатиме. Заробітна платня збільшиться, але й вимоги зростуть. Не чекайте, що щось вирішиться без вас. Наполеглива праця допоможе збільшити заробітки. Близнюки (21 травня - 21 червня) Зміни не забаряться. Проявіть себе як сильний лідер і непересічна особистість. Хороша робота сама вас знайде. Більше часу присвячуйте самоосвіті. Не зупиняйтеся на досягнутому. Гроші йтимуть до ваших рук. Рак (22 червня - 22 липня) Вдалий час, аби купувати нерухомість. Будете задоволені від того, як вигідно вклали гроші. Цікаві пропозиції надійдуть від колишніх колег. Розгляньте їх та не баріться з відповіддю. Від цього залежатиме, наскільки успішними і багатими ви будете. Лев (23 липня - 23 серпня) Не відмовляйтеся від шансів. Не бійтеся перепон. Доля даватиме їх для того, щоб застерегти і дати час добре все обдумати. Велику роль відіграють друзі. Вони зроблять набагато більше, ніж родичі. Діва (24 серпня - 23 вересня) Заробітки не настільки високі, як ви собі уявляли, але відмовляти собі у чомусь не доведеться. Тримайте на відстані підлеглих, аби не змогли вас підсидіти. Скоро вам вдасться накопичити солідний капітал і спланувати фінансову політику на кілька років вперед. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ці два знаки мають найсильнішу інтуїцію: хто повинен прислухатися до себе, якщо хоче стати успішним Терези (24 вересня - 23 жовтня) Все складеться добре у тих, хто любить свою справу. Не втікайте від додаткових обов'язків. Вони допоможуть вам розкритися наповну. Частіше радьтеся з коханими. Це найбільш надійні бізнес-партнери і соратники. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Це час ініціативних і наполегливих. Кризи не відчує той, хто зароблятиме у кількох місцях водночас. Скільки б грошей не було у кишені, не забувайте про економію. Відмовтеся від кредитів. Їхнє повернення стане для вас тягарем. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Це період особливих змін на краще. З'являться можливості, яких ви не помічали раніше. Більшого досягатиме той, хто не боїться експериментувати. Не опустіть свій шанс розбагатіти. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не варто змінювати колектив, шукати собі помічників. Оточите себе самозванцями. Зачекайте до кінця місяця. Тоді зможете підшукати справжніх професіоналів. Добре заробити вдасться, якщо виставите на продаж речі, якими не користуєтеся. Водолій (21 січня - 20 лютого) Зараз ви здатні покорити будь-кого. Не вагайтеся, якщо хочете чогось досягти. Не варто економити на речах, які плануєте використовувати для щоденного вжитку. Вдалий період, аби купити авто. Підшуковуйте нерухомість для своєї сім'ї. Риби (21 лютого - 20 березня) Ці вихідні приємно вразять та змусять усміхнутися. З нього розпочнеться ваш травень. Удача супроводжуватиме щодня. Невеликі епізодичні надходження грошей допоможуть купити усе, що планували. Придбання нерухомості плануйте на кінець місяця. У травні гроші йтимуть до кишені креативних. Не намагайтеся усе пояснити за допомогою логіки. Довіртеся долі і працюйте на результат. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на травень і розповіла, на кого чекають багатство і процвітання.

8-9 березня вдалий час для того, аби щось змінювати на краще. Почніть із маленьких змін всередині себе. Станьте менш забобонними і заклопотаними. Озирніться навколо, аби помітити неймовірну красу. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цього дня не намагайтеся завоювати жінку подарунками, говорить астрологиня. Її цікавлять не квіти та обіцянки, а вчинки. Зробіть щось особливе для тих, кого любите. Відремонтуйте те, що давно потребує чоловічої руки. Запросіть милих на концерт їхнього улюбленого виконавця чи відвідайте разом театр. Запитайте про їхні мрії та самопочуття, плани і враження. Більше читайте. У книзі знайдете цікаві підказки. Деякі з них нагадуватимуть пророцтва. Цього дня вам вдасться зазирнути у майбутнє. Можуть наснитися віщі сни. Леви і Терези, Скорпіони і Водолії будуть на коні. Ці чотири знаки перевершать власні сподівання". Овен (21 березня - 20 квітня) Надійдуть очікувані заробітки. Робіть те, що приносить задоволення. Цінуйте особистий простір друзів. Не надокучайте дзвінками, не давайте непроханих порад. Влаштуйте собі свято шлунку. Побалуйте себе смачненьким. Дивіться улюблені фільми. Телець (21 квітня - 20 травня) Більше часу присвятіть справам, які приносять вам задоволення. Відвідайте місця, з якими пов'язані щасливі спогади. У суботу погомоніть з батьками, завітайте до них на обід. У неділю запросіть коханих на побачення. Близнюки (21 травня - 21 червня) Якщо займаєтеся торгівлею, розміщувати рекламні оголошення краще вранці. Легко буде знайти покупця. Прислухайтеся до інтуїції, довіртеся долі. Якщо доведеться змінити місце проживання чи роботи, не жалкуйте ні про що. Життя веде вас у правильному напрямку.= Рак (22 червня - 22 липня) Довіртеся долі і не намагайтеся усюди встигнути. У суботу перепон стає менше. Вас майже не контролюватимуть і це дозволить досягти бажаного за короткий час. У неділю уважно вивчайте документи, під якими ставите підпис. Якщо від вас ідуть партнери, згодом вони про це пошкодуєте. Ви ж від цього тільки виграєте. Лев (23 липня - 23 серпня) Відпустіть образу. Нема часу на такі почуття, коли поруч вирує справжня пристрасть. По вуха закохаєтеся у того, кого недавно вважали своїм другом. Візьміть відпустку на кілька днів і відчуєте, як відкриється друге дихання. Вдалий час, щоб завести домашнього улюбленця. Але перед цим порадьтеся з коханими. Діва (24 серпня - 23 вересня) Не намагайтеся будь-що сподобатися тим, хто запав вам у серце. З вами бажають познайомитися набагато достойніші партнери. Доробіть те, на що раніше бракувало часу. Це ідеальний час для купівлі одягу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багатітимуть щогодини - астрологиня назвала знаки-щасливчики Терези (24 вересня - 23 жовтня) Вам хотітиметься усього та одразу. Не стримуйте своїх апетитів. Насолоджуйтеся життям. Проявляйте свої здібності. Використайте можливість покращити матеріальне становище та житлові умови. Перемагатиме той, хто бореться за своє. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Магнітом притягуватимете до себе гроші і розпочнете бізнес, який годуватиме вашу сім'ю багато років. Сумувати не доведеться. Вир подій потребуватиме швидких рішень і реакцій. Пильнуйте за змінами на роботі. Поява нових колег помітно вплине на звичний хід справ. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Насолоджуйтеся святковим настроєм. Запросіть у гості тих, кого любите. Друзі та знайомі будуть щедрими на подарунки. Тренуйте свою пам'ять. Добре йтиме інтелектуальна діяльність. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не бійтеся гребти проти течії. Це робить нас сильнішими та успішнішими. Грошей небагато, ви ж умудритеся зекономити, ні в чому собі не відмовляючи. Поруч будуть яскраві та сильні особистості. Не перетворюйте їх на своїх конкурентів. Водолій (21 січня - 20 лютого) Люди, яких кохаєте, запропонують дружбу. Вас такі стосунки навряд чи влаштують. Настав час змінити зовнішність. Вам пасуватиме нова зачіска. Робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточенню, як вам це вдається. Риби (21 лютого - 20 березня) Не підозрюйте усіх навколо у зраді і брехні. Довіряйте тим, кого любите. Один з найцікавіших днів у році. Придивляйтеся до свого оточення, розберіться зі своїми бажаннями. Маєте шанс стати найкращим у своїй сфері. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на березень і назвала три знаки, яким вдасться налагодити потужний грошовий потік. Весна дасть їм шанс вийти на новий рівень заробітків. Головний секрет місяця - гроші приходять до тих, хто готовий діяти.

Паркер та Кабаєл стали претендентами на титули Усика22 лютого в Ер-Ріяді мав визначитися наступний суперник Олександра Усика. 38-річний український боксер незадовго до цього заявив, що його кар'єра добігає кінця і до її завершення він проведе лише два бої. Тому логічним виглядало, що Усик поставив за мету в передостанньому поєдинку битися з переможцем зустрічі між володарем титулу ІВF (Міжнародної боксерської федерації) британцем Даніелем Дюбуа та новозеландцем Джозефом Паркером, аби спробувати знову зібрати усі пояси та вдруге стати абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.   Але плани українця, який володіє трьома іншими титулами у хевівейті - WВС (Всесвітньої боксерської ради), WВА (Всесвітньої боксерської асоціації) та WВО (Всесвітньої боксерської організації) - за два дні до вечора боксу в Саудівській Аравії суттєво сплуталися. Читайте також: Пригоди Усика в Саудівській Аравії та тріумф Магучіх: головні новини українського спорту за тижденьДюбуа відмовився від поєдинку з Паркером через вірусне захворювання. Йому терміново знайшли заміну в особі Мартіна Баколе. Конголезця, якого вважали одним з найнезручніших боксерів дивізіону, який відомий розповідями про те, що він нібито нокаутував під час спарингу Усика. Організатори зробили вагомим й статус поєдинку, переможець якого ставав офіційним претендентом на бій з українцем за лінією WВО. У підсумку це право здобув Паркер, який нокаутував Баколе вже у другому раунді та негайно кинув виклик Усику. Агіт Кабаєл та Чжан Чжилей (ліворуч), фото: Gеtty ІmаgеsВ Ер-Ріяді визначився й претендент на зустріч з українцем за версією WВС. У поєдинку за тимчасовий чемпіонський титул зустрічалися Агіт Кабаєл з Німеччини та Чжан Чжилей з Китаю. У п'ятому раунді Кабаєл був близький до поразки, коли побував у нокдауні, однак у наступній трихвилинці нокаутував суперника та отримав на рингу з рук Усика пояс. Таким чином на бій з українцем наразі претендують чотири боксери. Окрім Паркера та Кабаєла, це регулярний чемпіон WВА Кубрат Пулєв з Болгарії. Але фаворитом в суперечці за право зустрітися з Усиком, як і раніше, виглядає Дюбуа через об'єднавчий статус поєдинку. У центрі уваги в Ер-Ріяді Олександр Усик опинився й перед головним поєдинком вечора між Дмитром Біволом та Артуром Бетербієвим за звання абсолютного чемпіона світу в напівважкій вазі (до 79,4 кг). Він демонстративно підвівся та залишив арену, аби не бути присутнім на зустрічі між росіянами. Канада взяла реванш у США у фіналі "Турніру чотирьох націй" Сідні Кросбі з кубком "Турніру чотирьох націй", фото: Gеtty Іmаgеs21 лютого у Бостоні відбувся вирішальний матч хокейного "Турніру чотирьох націй". За підсумками групового раунду до фіналу пробилися збірні Канади та США, зустріч між якими в Монреалі пройшла на тлі скандальних заяв президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про перетворення канадських територій на 51-й штат і завершилася перемогою гостей 3:1.  У фінальній грі в Бостоні першими закинули канадці, яких на 5-й хвилині вивів вперед Нейтан Маккіннон. Наприкінці першого періоду рахунок зрівняв Брейді Ткачук. У другому періоді США повели завдяки  шайбі Джейка Сандерсона. На перерву команди знову пішли за рівноваги, яку відновив Сем Беннет - 2:2. Переможець матчу визначався в овертаймі. Його героєм став канадський голкіпер Джордан Біннінгтон, який кілька разів врятував свою команду від поразки. Натомість Канада своїм шансом скористалася - перемогу їй приніс Коннор Макдевід.У Канаді успіх та турнірі перетворився на справжнє національне свято. Навіть прем'єр країни Джастін Трюдо дивився матч разом із вболівальниками в пабі та після гри не оминув згадки про претензії Дональда Трампа. "Ви не можете забрати нашу країну – і нашу гру не можете забрати", – написав Трюдо в соцмережах. "Турнір чотирьох націй" у 2025 році замінив "Матч усіх зірок" Національної хокейної ліги. У ньому, крім Канади та США, виступали команди Швеції та Фінляндії, сформовані винятково з хокеїстів, які грають за клуби найсильнішої ліги світу. У Лізі чемпіонів визначилися учасники 1/8 фіналу Кіліан Мбаппе (ліворуч) у матчі "Реал" - "Манчестер Сіті", фото: Gеtty Іmаgеs18 та 19 лютого відбулися повторні стикові матчі головного єврокубка. На стадії 1/16 фіналу ЛЧ змагалися команди, які в основному раунді посіли 9-24 місця. Безпосередньо до 1/8 фіналу вийшли англійські "Ліверпуль", "Арсенал" і "Астон Вілла", італійський "Інтер", іспанські "Барселона" й "Атлетико", німецький "Баєр" та французький "Лілль".В найпринциповішому протистоянні зійшлися "Реал" та "Манчестер Сіті". Після першого матчу перевага була на боці іспанців, які перемогли в Англії 3:2. У повторній грі сильнішим знову виявився клуб з Мадриду - 3:1. На хет-трик Кіліана Мбаппе команда Хосепа Гвардіоли відповіла голом Ніко в компенсований час. Загалом перший раунд плей-офф позначився суцільними невдачами італійських клубів, які синхронно вибули з турніру. "Ювентус" програв нідерландському ПСВ (2:1, 1:3), "Аталанта" - бельгійському "Брюгге" (1:2, 1:3), а "Мілан" - ще одному клубу з Нідерландів - "Феєнорду" (0:1, 1:1). 21 лютого відбулося жеребкування 1/8 фіналу, за підсумками якого сформувалися такі пари: "Брюгге" – "Астон Вілла", "Боруссія" (Дортмунд, Німеччина)  – "Лілль", "Реал" – "Атлетико", "Баварія" (Німеччина) – "Баєр", ПСВ – "Арсенал", "Феєнорд" – "Інтер", ПСЖ (Франція) – "Ліверпуль", "Бенфіка"(Португалія) – "Барселона". Перші матчі відбудуться 4 та 5 березня, повторні – 11 та 12 березня.  Франція перемогла у медальному заліку ЧС з біатлону  Жулія Сімон, фото: Gеtty Іmаgеs23 лютого в Ланцергайде завершився чемпіонат світу з біатлону. На головному турнірі сезону в Швейцарії домінувала збірна Франції, яка здобула 6 золотих, 2 срібні та 5 бронзових нагород і перемогла у загальному медальному заліку. Другою стала Норвегія (4-3-2), третьою - Швеція (1-2-1). На початку другого змагального тижня у жінок індивідуальну гонку виграла француженка Жулія Сімон, а Юлія Джима стала на дистанції 15 км п'ятою та показала найкращий результат збірної України на ЧС-2025. У чоловіків в цій дисципліні золото виборов француз Ерік Перро. Головна героїня турніру Жулія Сімон з Кентеном Фійоном Майє стали найкращою в одиночній змішаній естафеті, а з Лу Жанмонно, Осеан Мішелон та Жустін Бреза-Буше - тріумфувала в класичній естафеті та стала чотириразовою чемпіонкою Ланцергайде. Також вона на старті ЧС здобула золото у змішаній естафеті. Серед чоловіків команду гонку виграла Норвегія, яка залишила Францію другою. В останній день ЧС відбулися гонки з масовим стартом.  У жінок перемогла шведка Ельвіра Еберг. Серед чоловіків виграв норвежець Ендре Стрьомсгейм. А його співвітчизник Йоганнес Бьо, який оголосив про завершення кар'єри після закінчення нинішнього сезону, свій останній старт на чемпіонатах світу завершив із бронзою.  Куртуа перед матчами з Україною оголосив про повернення в збірну БельгіїТібо Куртуа, фото: Gеtty Іmаgеs22 лютого голкіпер мадридського "Реалу" Тібо Куртуа заявив, що повертається до збірної Бельгії.  "Я сумую за іграми за Бельгію та виступами на великих турнірах. Минуло півтора року, тепер я готовий”, - сказав Куртуа, який не грав за національну команду з літа 2023 року через конфлікт з її тодішнім головним тренером Доменіко Тедеско. Проте, наприкінці січня німецького фахівця відправили у відставки, а замість нього призначили Руді Гарсію. Француз одразу заявив, що має намір повернути до збірної лідерів, з якими посварився його попередник - окрім одного з найкращих воротарів світу за Бельгію відмовилися грати півзахисник "Манчестер Сіті" Кевін Де Брюйне та форварда італійського "Наполі" Ромелу Лукаку. 32-річний Тібо Куртуа зіграв за збірну Бельгії 102 матча та став у її складі бронзовим призером чемпіонату світу - 2018. Окрім "Реала" на клубному рівні виступав за бельгійський "Генк", англійський "Челсі" та "Атлетіко". Наступні матчі збірної Бельгії проведе проти України у плей-офф за місце у найсильнішому дивізіоні Ліги націй. 20 березня команди зустрінуться в іспанській Мурсії, а 23 березня - у Генку. 

Протягом тижня з 24 лютого по 2 березня люди хапатимуться за кілька справ одночасно, але навряд чи доведуть хоч щось до кінця. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цей тиждень стане точкою перезавантаження для багатьох знаків зодіаку, - говорить астрологиня. - Дехто отримає шанс виправити помилки минулого, хтось зустріне людину, яка змінить його майбутнє, а комусь випаде нагода здійснити фінансовий прорив. Зараз час діяти, а не сумніватися. Прислухайтеся до підказок долі і не бійтеся виходити за межі звичного. Всесвіт готує несподівані можливості для тих, хто не боїться і готовий боротися за своє щастя. Прощавай самотність і безробіття. Життя Левів, Терезів, Скорпіонів і Водоліїв зміниться на краще за тиждень до весни". Овен (21 березня - 20 квітня) Задовольняйте свої естетичні потреби. Слухайте музику, ходіть у театр. Кохані бажатимуть проводити з вами увесь вільний час. Не дорікайте їм за нав'язливість. Страх примусить вас відмовитися від пропозиції руки й серця. Про це ви з часом пошкодуєте. Бо стосунки з новими партнерами не виправдають ваших сподівань. Телець (21 квітня - 20 травня) Щойно відчуваєте, що негативні думки переповнюю вашу голову, ідіть на прогулянку. Більше рухайтеся. Спорт зарядить вас енергією. Купуйте нові книги, записуйтеся на курси, про які давно мрієте. Вкладання у саморозвиток стане чудовою інвестицією. Близнюки (21 травня - 21 червня) Потерпіть, скоро свято буде на вашій вулиці. Надійде солідна сума грошей. Контролюйте вагу, не допускайте переїдання. Перші дні весни слід провести активно. Записуйтеся у спортзал, розпочинайте ранок із пробіжки. Рак (22 червня - 22 липня) Творчі особистості переживатимуть кризовий період. Не сидіть в очікуванні натхнення. Подорожуйте, займайтеся спортом, ходіть у походи. У вихідні влаштовуйте пікнік та зустріньтеся з друзями. Лев (23 липня - 23 серпня) Не призначайте зустріч одразу двом партнерам. Станеться неприємна накладка. Одруженим хотітимете чогось більшого і кращого. Відчуєте відразу до людей, яких любили багато років. Схаменіться і обійміть коханих. Якщо розіб'єте їм серце, відновити стосунки не вдасться. Діва (24 серпня - 23 вересня) Це повчальний період, який допоможе краще розібратися у собі та багато чого переосмислити. Подякуйте долі, що ненадійні і підлі люди зникають із вашого життя. За потреби побудьте наодинці. Почитайте улюблену книгу, перегляньте новий серіал. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші потечуть до вас рікою: перевірте, чи є ваш знак у списку щасливчиків Терези (24 вересня - 23 жовтня) Дефіциту коштів не відчуватиметься. У неділю можна розраховувати на додатковий заробіток. Задумаєтеся над розширенням бізнесу. Вкладайте гроші з розумом. Добре зважте кожен крок. Але не виставляйте на продаж своєї нерухомості. Куплені у вихідні товари служитимуть довго. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Це тиждень великих можливостей. Робіть усе, що задумали, але не розповідайте іншим, як вам це вдається. Середа надихатиме на одкровення. Познайомте милих зі своїм хобі. Поділіться відкриттями та досвідом. Так ви неодмінно станете ближчими одне до одного. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) У вівторок важливо зосередитися на планах на майбутнє. Розставте пріоритети, прислухайтеся до власних бажань. Заробітня плата перевершить ваші сподівання. Не поспішайте змінювати професію. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Відчуєте, що закохалися. Не варто сліпо йти за своїми почуттями. Дізнайтеся побільше про свого обранця, перш ніж погодитеся на цивільний шлюб. Доки усі святкуватимуть Масляну та об'їдатимуться млинцями, ви обкладетеся книгами та складатимете плани на майбутнє. Водолій (21 січня - 20 лютого) У вас гарно працюватиме голова. Прислухайтеся до своєї інтуїції. Сміливо складайте плани на весну. Частину коштів відкладіть на освіту. Це найкращий час, аби здобути другу освіту або записатися на курси. Керівництво залишиться задоволеним вашою роботою. Грошей у гаманці стане більше. Виплатять премію. Риби (21 лютого - 20 березня) Не шукайте милих за морями. Придивіться уважніше до свого оточення. Ваше щастя буде поруч. Не скупіться. Відгукніться на прохання людей про фінансову допомогу. Інакше не уникнути матеріальних втрат. Протезування зубів пройде невдало. Стоматолога краще відвідати у березні. Овни - справжні хижаки у ліжку. Тельцям треба більше часу, аби завестися. У березні обом цим знакам пощастить знайти свою пару і відчути себе коханими та жаданими. Астрологиня здивувала любовним гороскопом на березень.

Ще ніколи, з часу відновлення незалежності Української держави Україна так критично не залежала від того, який вибір зробить президент Сполучених Штатів. Попри те, що частина міжнародної та української преси демонізує Дональда Трампа, а інша покладає на нього перебільшені сподівання, останнє слово залишається за президентом Америки.Без перебільшення можна сказати, що 20 січня 2025 року може стати днем нового відліку у світовій історії. Проте очікування остаточного визначення щодо допомоги або не допомоги президентом США Україні, тягнеться надзвичайно довго. Але в інтересах російського диктатора Путіна – взяти перерву, зібрати вкрай необхідні ресурси, проаналізувавши уроки з його численних невдач в Україні, підготуватися до відновлення війни та розпочати її нову фазу у будь-який момент, який Москва вважатиме найвдалішим для себе. В Кремлі вже давно знову порахували Російську Федерацію наддержавою, й тепер хочуть, щоб це визнав  і увесь світ.Президент Дональд Трамп вважає себе майстром "мистецтва угод". Проте немає жодної гарантії того, що він може запропонувати те, що влаштує Україну. Читайте також: Гібридний ультиматум для ПутінаПоділ України ніколи не зможе вважатися справжнім миром, бо принесе на міжнародну арену ще більшу ескалацію. А значить багаторазово погіршить й так складну ситуацію, котра виникла, поклавши цим початок демонтажу чинного майже вісім десятиліть світового порядку.І якщо Сполучені Штати віддадуть Україну на роздертя Московщині, то потім Путін проголосить, що Гренландія це "спірна територія", проявить агресію до держав Балтії, Скандинавії та Канади. Далі Москва оголосить, що Аляска насправді належить Росії. Бо, мовляв, царя підло обдурили, і він несправедливо задешево продав її американцям. Тому настав час виправляти цю ганебну історичну несправедливість. А Китай, який до того спостерігав зі сторони за реакцією Заходу на вторгнення Російської Федерації в Україну, наважиться на окупацію Тайваню.Не кажучи вже про те, що полишення України сам на сам з Росією вмикає зелене світло іншим світовим диктаторам, в першу чергу, Кім Чен Ину і Сі Цзіньпіну. Повідомляючи їм, що тепер вони можуть не стримуватися у своїй агресії. А їхнім "законним призом" цілком можуть стати Південна Корея та Тайвань. Немислиме тепер цілком здатне перетворитися в реальне, якщо радники Трампа, які доводять, що продовження допомоги Україні не в стратегічних інтересах Америки, зможуть його в цьому переконати.Читайте також: Кремль відповідає Трампу, демонструючи спокійЄдиним можливим на тепер вразливим місцем Дональда Трампа в українському питанні є – яким чином війна Росії в Україні та рішення щодо неї США здатні вплинути на історичну спадщину колишнього 45-го, а тепер вже 47-го президента Америки. Все інше для нього не має великого значення. Хоча хотілося б вірити, що після 20 січня ми побачимо нового Трампа, який тепер став палким прихильником збереження за Українською державою її суверенних, міжнародно визнаних територій.Історична спадщина Дональда Трампа – це саме те, де Україна і новий президент Америки можуть реалізувати свої спільні інтереси. Коли Трамп, допомагаючи українцям, закріпить за собою місце в американській історії, як один з найкращих та успішних президентів США.Але, і про це вже зараз потрібно говорити, ахіллесовою п’ятою нового президента Сполучених Штатів є його зустріч з російським диктатором. Путін вірить у те, що лестощами та компліментами зможе задурити голову Трампу. Отримавши від нього бажане і водночас не запропонувавши нічого замість. Але якщо Дональд Трамп погодиться, хоча б частково, на вимоги головного кремлівця, а потім той заявить про це, як велику перемогу Кремля, то бенефіціаром буде Путін, а не Трамп.Тому Україна  та наші європейські союзники мусять наголошувати на геополітичних амбіціях нового американського лідера, який ніколи не любить ні в чому нікому програвати. А відмова від України, якщо вона дійсно відбудеться, може стати найбільшим політичним програшем Трампа. Тому навряд чи йому варто починати своє президентство з програшу, який начисто перекреслить усю його історичну місію, в яку він та його найближче оточення так свято вірять.Читайте також: Чи скасує Трамп санкції Байдена проти РосіїМожна не сумніватися в тому, що Путін спробує знову нав’язати Дональду Трампу зустріч тет-а-тет, як це вже було раніше в Гельсінкі. Коли звук вимкнено, Трамп виглядає маленьким, нахилившись уперед у своєму кріслі, а Путін посміхається, не вірячи своєму щастю, коли президент США  кидається на власне ФБР.Якщо Трамп знову погодиться перейти до таємної стратегії, яка явно працюватиме на інтереси Москви, то це означатиме, що кремлівську позицію "дайте нам те, що ми хочемо, і тоді ми поговоримо", було негласно замінено фактичними переговорами quіd рrо quо. Тобто послуга за послугу. І в такому разі доля України та українського народу автоматично відходить на другий план.Розв’язання українського питання в рамках міжнародно прийнятих законів Путін вважає сізіфовою працею. Тому будь-які сподівання на це виглядають марними. Та й Дональд Трамп на це не підходить. Йому не вистачить стратегічного терпіння та дипломатичної кмітливості. Проте позитив у тому, що коли колишній президент Сполучених Штатів Джо Байден намагався розв’язати гордіїв вузол, то, за певних обставин, Трамп може розрубати його.Росія здатна подвоїти вимоги, які вона висуває щодо України, та свої претензії на окуповані східні українські землі, якщо потурати її геополітичним забаганкам. Адже "мир", яким він бачиться з вікон Кремля, не що інше, як капітуляція України. У яку б красиву і привабливу для Америки та колективного Заходу обгортку не намагався її завернути путінський злочинний режим.Читайте також: Рубіо розуміє справжню мету ПутінаІгри Москви в "нові території", "референдуми",  внесення до своєї конституції українських земель та передачу Російській Федерації 20 відсотків України Путін нехай грає сам з собою. Оскільки розділену, подрібнену та ослаблену Україну Московія поглине через декілька років, якщо українці необачно погодяться на путінський варіант "миру".   Саме тому московський "цар" так вперто намагається досягнути того, щоб рішення щодо України приймалося без самих українців та Європи. Щоб його визначили шляхом двосторонніх домовленостей між Путіним і Трампом.При чому на Україну вже тиснуть, аби вона погодилася на "тимчасове" припинення вогню, після чого Росія збереже за собою незаконно окуповані території. Очевидно, що якби Україна погодилася на такі умови, то не отримала ні реальних гарантій безпеки, ні чіткого шляху до членства в НАТО та Європейського Союзу. Додатково дозволивши Російській Федерації уникнути виплат репарацій за знищення інфраструктури на Сході та Півдні України. Москва весь час домагається повної капітуляції України на максималістських умовах Путіна.Саме тому російський диктатор не може дочекатися утаємниченої зустрічі з Трампом. Настільки засекреченої, щоб знову конфіскувати конспект у перекладача, по якому можна було б реставрувати те, про що конфіденційно говорили Дональд Трамп та Путін. Читайте також: Ризик для режиму Путіна — Росія залишиться без резервів і коштів на війнуЯкщо лідер США на таке погодиться, то їхня таємна розмова може бути приблизно такою. Путін: "Дональде Фредовичу, я вважаю, що ви чудова людина, і, безперечно, найкращий та найрозумніший президент за всю історію Сполучених Штатів. І мені потрібно, щоб ви зняли з мене санкції, щоб оголосили мене переможцем моєї спецоперації, СВО, як ми її називаємо в себе в Росії".Трамп: "Важко з вами не погодитися. Я також вважаю себе чудовою людиною і найкращим вибором для Сполучених Штатів. Може, ви ще щось хочете?". Подібний діалог цілком можливий, адже Дональд Трамп вважає себе найкращим учасником переговорів у світі. Як тут ще не згадати про його зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. Як і те, що свого часу він заявляв, що довіряє Путіну, а не своїй власній службі безпеки.Та хай там що, ілюзії помирають останніми. Якщо Трамп вирішить боротися за свою блискучу історичну спадщину, то це буде одне. Якщо ж ні, і йому головне прожити щонайкомфортніше кожен свій наступний день, не забувши при цьому зіграти у гольф, то це зовсім інше.Дональд Трамп опинився перед складним вибором: допомогти Україні, чи Путіну. І від того, яке він прийме остаточне рішення, залежить не тільки доля України та Європи, а й всього міжнародного порядку. Трамп може стати рятівником України, а може стати тим, хто допоможе Путіну знищити її державність. Такою, на жаль, є сьогоднішня реальність.Хочеться вірити, що в Америці існують здорові сили, котрі будуть здатні переконати президента Дональда Трампа, що те, що робить Путін в Україні – геноцид українців. Що це один із найбільших злочинів в історії людства. А непідтримка українців означатиме не що інше, як потакання російському диктатору в знищенні великого європейського народу.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

У Свято-Успенському соборі ПЦУ у Полтаві 27 січня відбулась панахида за загиблим молодшим сержантом Миколою Кузнєцовим. Микола Кузнєцов загинув 20 січня 2025 року під час виконання завдань за призначенням в Харківській області

Сьогодні, 23 січня, у Хмельницькому в Свято-Георгіївському храмі попрощалися із 46-річним військовослужбовцем Андрієм Гулою. Він загинув 20 січня на Покровському напрямку.

Протягом століть українські землі були розділені та знаходились під гнітом Австро-Угорської та Російської імперій. Закінчення Першої світової війни та настання революційних подій, сприяли зусиллям українців у їхньому прагненні боротьби за свою незалежність. Тому День Соборності є святом для всіх громадян, символізуючи їхнє прагнення до єдності та свободи.Історія святаДень Соборності України відзначає події, що відбулися 22 січня 1919 року. Того дня в Києві Українська Народна Республіка та Західно-Українська Народна Республіка ухвалили Акт Злуки, оголосивши про об'єднання Західної та Східної України в єдину державу.Акт Злуки визначав межі та форму правління соборної країни, що стала важливим кроком у становленні сучасної незалежної України. Це було визначальним моментом в історії української державності, коли було здійснено спробу об'єднати різні частини українського народу під єдиним прапором.Фото: Історична правдаЦього дня також згадують про Четвертий Універсал Центральної Ради, що був підписаний 22 січня 1918 року, тобто у той самий день, коли відзначається День Соборності та Свободи України, але на рік раніше. Цей історичний документ мав важливе значення для української державності, проголошував повну незалежність та територіальну цілісність Української Народної Республіки."Край до ладу, до творчої роботи, до скріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу", - йдеться в уривку з тексту ІV Універсалу. Михайло Грушевський, в якості голови Української Центральної Ради, відіграв ключову роль у подіях того часу. Підписання Четвертого Універсалу стало важливим кроком для української нації в боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.Фото: wіkіреdіа.оrgНезважаючи на те, що фактичне об'єднання республік УНР і ЗУНР не відбулося, події того часу мали значний вплив на політичну обстановку в Україні. Свято Дня Соборності та Свободи України стало символом важливого етапу в боротьбі за незалежність та єдність країни.День Соборності - цікаві фактиАкт Злуки 1919 року, який призначав об'єднання ЗУНР та УНР, був важливим історичним кроком, але, на жаль, суперечності у політичних поглядах і стратегіях спричинили конфлікти серед лідерівБуржуазно-демократичний характер ЗУНР входив у конфлікт із радикалізованою національно-соціалістичною УНР, що призвело до розриву між Заходом та Сходом. Євген Петрушевич, один з ключових фігур української політики того часу, поставив свій підпис на документі, який формально скасовував в односторонньому порядку Акт Злуки. Тож, об'єднана Українська Держава проіснувала приблизно до середини липня 1919 року, що складає близько 175 днів.У період радянського режиму уряд відмовлявся від визнання Дня Соборності України. Згадки про цю подію прагнули приховати та забути, вважаючи "контрреволюційним святом", адже це не відповідало офіційній ідеології.Перше святкування стало справжньою історичною подією та відбувалося в Хусті, що на Закарпатті, у 1939 році. У той період місто мало статус столиці Карпатської України, яка існувала як автономна частина в складі Чехословаччини. Для відзначення 20-річчя Соборності України на головній площі міста згуртувалося близько 30 тисяч людей, які тримали синьо-жовті прапори. Таке святкування було дуже символічним, відіграло важливу роль у підтримці національного духу та сприяло утвердженню єдності українців.Фото: Fасеbооk "Тrаnsсаrраthіаn Неrіtаgе"Скасування та впровадження святаСвято Дня Соборності України отримало офіційний статус завдяки указу президента України Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року "Про День соборності України". Зазначений указ заклав традицію відзначати це свято щорічно 22 січня, вшановуючи події, що сприяли об'єднанню різних частин українських земель.Згодом, у 2011 році формат та зміст свята були змінені. Згідно з указом тодішнього президента України Віктора Януковича, 22 січня оголосили Днем Соборності та Свободи України. При цьому було скасовано укази президентів Леоніда Кучми від 1999 року та Віктора Ющенка від 2005 року, якими відзнялись як окремі свята День Соборності та День Свободи (був присвячений Помаранчевій революції). Свята були відновлені вже у 2014 році новими указами президента Петра Порошенка.Традиції в День СоборностіТрадиція формування "живого ланцюга" в День Соборності бере свій початок у 1990 році. Патріотично налаштовані громадяни на чолі з Народним Рухом України вирішили об'єднати свої зусилля для демонстрації національної єдності. Утворений ланцюг злуки "Українська хвиля", простягався з Києва до Львова, Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.Ця вражаюча традиція живе й нині, живий ланцюг став справжнім символом національної єдності та бажання будувати спільне майбутнє. Люди в інших країнах також приєднуються до цієї акції, виражаючи підтримку та солідарність з Україною.Фото: Frееріk 

22 січня 1919-го у Києві проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-української Народної Республіки. "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", - йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі. Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України. Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України - чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася 30-титисячна маніфестація. Люди з'їхалися до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Соборності: мільйони українців утворили живий ланцюг День соборності України - свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни. 22 січня також прийнято згадувати прийняття ІV Універсалу Центральної Ради 1918-го. Ним проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга. На закритому засіданні Центральної Ради в будинку Педагогічного музею в Києві 22 січня 1918 року затвердили ІV Універсал. Він проголосив Україну незалежною державою. Рада зібралася у березні 1917-го з представників українських партій, наукових та громадських організацій. Керівником обрали лідера Товариства українських поступовців 51-річного професора історії Михайла Грушевського. 19 квітня 1917 року Всеукраїнський національний конгрес визнав Центральну Раду загальноукраїнською організацією. 23 червня 1917 року вона прийняла І Універсал, яким оголосила про готовність перебрати на себе державні функції на території України, і перед Тимчасовим урядом у Петрограді поставила вимогу надати їй автономію в рамках федеративної Росії.

22 січня православні віруючі вшановують пам'ять апостола Тимофія. Він був одним із учнів Христа. Святий апостол Тимофій жив у І столітті і походив із Лікаонського міста Лістри у Малій Азії. Він повірив у Христа, коли на його очах апостол Павло вилікував людину, яка кульгала від народження. Тимофій став учнем Павла та його супутником під час мандрівок із проповіддю. Апостол Павло любив святого Тимофія і називав його у Посланнях своїм коханим сином, з вдячністю згадуючи його вірність та відданість. І перед стратою в Римі Павло викликав до себе вірного учня та друга апостола Тимофія на останнє побачення. Помер Тимофій мученицькою смертю. Язичники Ефесу влаштували свято шанування своїх богів і носили ідолів на руках містом. Апостол, прагнучи обдурити їх, почав вести бесіди з учасниками гулянь, закликаючи їх одуматися. Однак язичники, що озлобилися від цього, кинулися на нього і побили. Потім Тимофія волоком протягли всім містом і забили камінням. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святкуємо у лютому: календар церковних свят на кожний день У народі свято прозвали Тимофієм Півзимником, тож по погоді у цей день визначали, яким буде залишок зими. Великим успіхом у цей день вважалося побачити сон. Вважалося, що все, що насниться у Тимофіїв день, обов'язково здійсниться. Прикмети дня Завірюха на вулиці - така погода буде ще кілька днів; Морозні візерунки на вікнах розташовані кінчиками нагору - морози не відступлять; Чисте небо без хмар - до ранньої весни. Що не можна робити У цей день не можна байдикувати, особливо в тому, що стосується роботи по дому. Тільки сміття краще не виносити - буде нещастя Не можна вирушати в далеку дорогу - буде нещастя. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

21 січня згадують преподобного Максима, сповідника. Максим народився в Константинополі близько 580 року. Він був освіченою і сумлінною людиною, і незабаром став першим секретарем візантійського імператора Іраклія. Але не зміг довго жити придворним життям і пішов у Хрисопольську обитель (на протилежному березі Босфору - нині Скутарі), де прийняв чернечий постриг. Завдяки чеснотам незабаром його обрали ігуменом монастиря. Пізніше Максим поїхав до Олександрії, куди його запросили богослови. Там проповідник виступив проти єресей монофізитів і монофелітів і став ініціатором скликання Латеранського собору, який засудив монофелітство. Але серед прихильників єресі виявилося багато впливових людей, тож преподобного звинуватили у зраді вітчизни та ув'язнили. Максима жорстоко катували: йому відрізали язик і зрізали праву руку, а потім заслали в Колхіду. Але сталося диво: святий знову знайшов здатність говорити і писати. Після себе Максим сповідник залишив велику богословську спадщину. 21 січня в церкві також вшановують пам'ять мучеників Євгена, Кандида, Валеріана і Акіли, мученика Неофіта Нікейського. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень-2025: коли святкують римо-католики та православні Прикмети погода стоїть ясна - весна буде гарною; опівночі видно крізь хмари місяць - у полях буде гарний урожай; небо вдень чисте - чекай заморозків. У народному календарі 21 січня - свято Максимів день, Максим-утішитель. За традицією цього дня чоловікові та дружині треба вийти на подвір'я, тримаючись за руки, і струсити з дерев іній - вважається, що це принесе в дім порозуміння і щастя. Що не можна робити сваритися, особливо з близькими; відмовляти в допомозі; ображати тих, хто слабший. Цього дня не можна давати в борг сіль, оскільки з дому підуть щастя і достаток. Що можна робити Преподобному Максиму моляться про заступництво вдови і сироти, а також шанують милосердних людей, адже добро завжди вважається справою Божою, а зло - служіння дияволу. Також святий вважається втішником в образах і помічником у бідах і прикрощах, тому в день його пам'яті потрібно згадати добрим словом людей, які колись прийшли на допомогу. На Максима потрібно обов'язково зробити якусь добру справу - за добро неодмінно повернеться сторицею. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

У понеділок, 20 січня, віряни вшановують пам'ять преподобного Євтимія Великого. У цей день люди йдуть до церкви та моляться, аби святий допоміг вилікувати недуги, прийняти складне рішення чи зміцнити віру. Повний текст новини

20 січня як в Україні, так і у світі відзначається кілька важливих пам'ятних дат.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

Юхимів день – народне свято, що припадало на 20 січня

20 січня у світі відзначають День любителів сиру — свято, яке об'єднує гурманів та поціновувачів цього вишуканого продукту. Це чудова нагода не лише насолодитися улюбленими видами, але й відкрити для себе нові смакові горизонти, дізнатися більше про корисні властивості сиру та створити незабутні гастрономічні враження.

Сьогодні не можна брати і давати гроші у борг

Яке церковне свято відзначають православні 20 січня за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.