Search trend "3 вересня"

Після російського удару по Полтаві 3 вересня в лікаранях залишаються 220 поранених.

У Польщі з 3 по 8 вересня відбувся чемпіонат світу з сумо серед дорослих. Чемпіонат приймало місто Кротошин. Сумщину представив на змаганнях Єгор Крупський

Після ракетного удару по Інституту зв’язку в Полтаві 3 вересня досі залишаються в лікарнях 220 постраждалих. Про це у неділю, 8 вересня, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.

 Більше про "бавовну" в Росії та на тимчасово окупованих територіях – у тижневому огляді Еспресо. Атаки на Білгородську область, пожежа на заводі у Тульській області та детонація від вогню на складі з північнокорейськими ракетами у Воронезькій області У понеділок, 2 вересня, вранці у Росії заявили про роботу ППО над Білгородом і Білгородським районом. Нібито є влучання в соціальний і комерційний об'єкти. "У місті Білгород є прямі попадання в один соціальний і один комерційний об'єкти.Також сталося загоряння автомобіля", – зазначив місцевий губернатор. За його словами, у селищі Дубове загорілися 2 будинки і 4 автомобілі. Уночі четверга, 5 вересня, влада російського Новоросійська у Краснодарському краї, який є важливим транспортним центром, повідомила, що місто перебуває під атакою безекіпажних катерів. Варто відзначити, що у цьому місті розташована військово-морська база Чорноморського флоту РФ та Новоросійський морський порт – найбільший порт Росії та Чорного моря. Він має у своєму складі пасажирський, вантажний порти та нафтоналивну гавань. А вже 6 вересня у Росії зайнялася пожежа на заводі "Пластик" у Тульській області. За даними російських ЗМІ, вогонь охопив понад 2 тисячі квадратних метрів. Повідомляли також, що горіли ємності із машинним мастилом. Що могло стати причиною потужної пожежі – не уточнювали. Уночі суботи, 7 вересня, у селі Солдатське Воронезької області Росії дрони Служби безпеки України вразили великий склад з боєприпасами і технікою окупантів, спричинивши там пожежу і детонацію. Місцева влада запровадила режим надзвичайної ситуації. Росіяни активно використовували цей склад для перекидання техніки в Україну. Після удару українських дронів на ньому зафіксували чотири потужні пожежі, а боєприпаси безперервно детонували. Про атаку на регіон спершу повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв. За його словами, цієї ночі в Острогозькому районі сили ППО і засоби радіоелектронної боротьби виявили та нейтралізували безпілотний літальний апарат. "За попередніми даними, постраждалих немає. Унаслідок падіння дрона почалася пожежа, яка поширилася на вибухонебезпечні об'єкти, що призвело до детонації", – заявив Гусєв. Він також додав, що ухвалив рішення тимчасово евакуювати мешканців одного із сіл у сусідній населений пункт. На місці події працювали екстрені служби та представники місцевої адміністрації. І ще одна пожежа спіткала Росію цього тижня: у Волоконовському районі Білгородської області РФ безпілотник атакував майданчик для зберігання палива. АSТRА з посиланням на місцевих жителів повідомляє, що інцидент стався в населеному пункті Ютанівка. Зазначили, що там палають залізничні цистерни. Вибухи на полігоні біля села Новопетрівка Бердянського району  Про вибухи на полігоні біля села Новопетрівка Бердянського району 3 вересня повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. А згодом заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів про ймовірні наслідки вибухів на полігоні. "Однозначно наслідки класні і 200-ті є 100%, тому що полігон між Новопетрівкою і Куликівським селом. Цей полігон з початку окупації, може, не з перших місяців, а от після пів року окупації, окупанти продовжували використовувати до сьогоднішніх днів постійно. Практично кожного дня у них відбувалися навчання на цьому полігоні. Там зосереджено достатньо і особового складу, відповідно до навчань вони привозять і боєкомплект", – розповів він. Фото: t.mе/аndrіyshТіmе Думки експертів Військовий експерт Dеfеnsе Ехрrеss Іван Киричевський вважає, що для ударів по аеродромах стратегічної авіації РФ Україні потрібно розвивати власну далекобійну ударну систему.  "Ракетами АТАСМS, якщо навіть нам дадуть дозвіл, до аеродромів стратегічної авіації РФ ми не дістанемо. Щоб ударити по авіабазі "Енгельс", "Саваслейка" чи аеродрому в районі Мурманська "Оленья", нам потрібна більш далекобійна зброя або потрібно розвивати власну далекобійну систему. АТАСМS не дотягне до тих цілей", – зауважив Киричевський. Тим часом керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що розроблені в Україні дрони мають здатність вражати об'єкти в Росії на відстані до 1800 км від кордону.  "Безпілотні системи, над розвитком яких зараз працюють кращі фахівці, зокрема, представники Головного управління розвідки, вже дозволяють вражати військові об’єкти держави-агресора на відстані до 1800 км. Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак. Вся інфраструктура РФ, що працює на війну, зазнає і буде зазнавати втрат", – підкреслив голова ГУР.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

У серпні іноземні ЗМІ чи не щодня писали про складну ситуацію на Покровському напрямку через швидке просування росіян. Вони ставили питання, чому українське командування вирішило спрямувати ресурси на Курську операцію, а не на захист Покровська? Тисячі українців змушені були евакуюватися з міста через загрозу. Експерти в один голос прогнозували, що Покровськ буде взятий найближчим часом, і це відкриє ворота для подальшого наступу окупантів в напрямку Дніпра. Однак минув перший тиждень вересня, росіяни досі на відстані приблизно 10 км від Покровська, а головнокомандувач Олександр Сирський нещодавно запевнив, що у вересні українській армії вдалося стабілізувати ситуацію і "ворог не просунувся на жоден метр". Хоча не всі з цим погоджуються, адже просування ворогів все ж фіксується.   Еспресо розповість про історію боїв за Покровськ, що чекає на місто, чи зможуть ЗСУ втримати його і, чи не стануть бої за нього такими ж кривавими, як за Бахмут. Війна за Покровськ – це наслідок затримок постачання озброєння та взяття Авдіївки Фото: Ситуація на Покровському напрямку 1 серпня та 1 вересня - Dеер stаtе mар   Завдяки своєму стратегічному розташуванню, Покровськ завжди мав важливе значення. Адже це логістичний вузол, через який проходять транспортні артерії до Донецька, Костянтинівки, Краматорська та вглиб країни до Дніпра. Це місто, як і багато інших поселень Донбасу, дізналося, що таке війна ще у 2014 році. У квітні-травні проросійські сепаратисти намагалися взяти під контроль тодішній Красноармійськ, однак українські сили не дозволили цьому статися. З того часу місто стало надійним тилом української армії, опорним пунктом на західній Донеччині, куди з Дніпра по автошляху та залізничній колії через Павлоград рухалися війська та амуніція, які далі просувалися на Донбасі. З початку повномасштабної війни, Покровськ зазнавав декілька значних ракетних ударів, які призвели до руйнувань інфраструктури та смерті людей. Та попри це, місто було захищене численними українськими військами та десятками кілометрів до лінії зіткнення. Ситуація почала змінюватися від початку цього року, коли в лютому росіянам вдалося окупувати Авдіївку, згодом Очеретине та поступово рухатися в сторону Покровська. Це відбулося через проблеми із постачанням снарядів та іншого озброєння, адже американські союзники пів року не могли узгодити подальшого фінансування для України. Як наслідок, до серпня окупантам вдалося просунутися на 20 км, і коли в липні вони захопили селище Прогрес, фактично відтоді розпочалася війна за Покровськ. На початку серпня російські війська були вже за 18 км від Покровська, а в кінці місяця ця цифра скоротилася до 10 км. За оцінками Fоrbеs, місяць тому на Покровському напрямку росіяни мали перевагу у живій силі в як мінімум в чотири рази – понад 40 тис. окупантів проти 12 тис. українських військових. Згодом в Українському центрі оборонних стратегій назвали ще більшим число росіян – до 70 тис. осіб. Це призвело до зростання швидкості просування ворогів і цей напрям став найгарячішим (майже третина всіх бойових зіткнень). З деяких ділянок поля бою ЗСУ були змушені відступити, щоб не потрапити в оточення, відзначали в американському Інституті вивчення війни. Через несподівану Курську операцію ЗСУ, у більшості українських ЗМІ Покровський напрямок відійшов на другий план. Хоча у серпні ситуація там була дуже важкою, і про це писали чи не всі провідні іноземні ЗМІ. Для прикладу, декілька заголовків за серпень: "Російська армія наступає на Україну, попри вторгнення на Курськ" (Тhе Вlооmbеrg), "Українці охоче просуваються до Росії, але бояться, що це відбувається за рахунок сходу" (Тhе Wаshіngtоn Роst), "Росія наближається до ключового міста на сході України, попри вторгнення на Курщину" (Тhе Nеw Yоrk Тіmеs), "У той час, як Київ досягає успіхів у Курську, Росія завдає удару у відповідь на Донеччині" (Роlіtісо), "Російські війська наблизилися до ключового українського міста Покровська. Але втекти важко – навіть для тих, хто може собі це дозволити" (СNN), "Кремль близький до розгрому Покровська, життєво важливого українського міста" (Тhе Есоnоmіst) тощо. Суть всіх цих статей була одна – попри успіхи української армії на Курщині, росіяни не залишили спроб просунутися до Покровська, навпаки їх наступ лише посилився. Тому західні експерти побоювалися, що взяття Покровська – це "лише питання часу", даючи на це від кількох тижнів до кількох місяців.  Відзначимо, що на теперішній момент Покровськ та Мирноград із загальним офіційним числом населення у близько 100 тис. людей – останні великі міста північно-західної частини Донецької області. Звісно, що через російську агресію звідти почали масово виїжджати люди. Що більше, у серпні почалася примусова евакуація родин із дітьми. За місяць загалом виїхало понад 20 тис. людей. Станом на 6 серпня у Покровській громаді залишалося 35 тис. мешканців. 5 вересня евакуаційний потяг з Покровська скасували через безпекову ситуацію, тепер він курсує за 100 км на захід – з Павлограда, але вже у Дніпропетровській області. Наразі цивільне життя у місті фактично завмерло і Покровськ готується до можливих вуличних боїв. Як Україна намагається зупинити просування росіян до Покровська У кінці серпня українське військове командування переключило увагу з Курщини на Покровськ, що майже одразу принесло результати. Тоді повідомляли, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський декілька днів працював у бригадах, які тримають оборону на Покровському напрямку для вирішення питань посилення оборони. "Робота в штабах триває практично в цілодобовому режимі. Постійно доводиться приймати нестандартні рішення для зміцнення оборони та знищення наступаючого противника", - написав Сирський 29 серпня. А вже через тиждень Олександр Сирський в ексклюзивному інтерв'ю СNN заявив, що українські війська зуміли зупинити просування росіян на Покровськ. "За останні шість днів ворог не просунувся вперед і на метр в напрямку Покровська. Іншими словами, наша стратегія працює", — сказав він. Також президент України Володимир Зеленський почав регулярно говорити у своїх зверненнях про Покровський напрямок, підкреслюючи, що військові отримують все, що їм треба для відбиття російських атак. Зокрема, в інтерв’ю телеканалу NВС він сказав, що у якийсь момент через "дірки постачання", застосування зброї було 1 до 12, однак зараз вдалося цей дефіцит скоротити у відношенні 1 до 3. "Ситуація там в будь-якому випадку непроста. … Тому зараз я не хочу говорити завчасно. Коли там все стабілізується, дай Бог, тоді будемо розмовляти", - сказав Зеленський 7 вересня у інтерв’ю українським ЗМІ про ситуацію на Покровському напрямку, тобто визнавши, що ситуація досі не стабільна. Справді, не всі погодилися з тим, що росіян вдалося зупинити па підступах до Покровська. Командир роти 47-ї окремої механізованої бригади Микола Мельник 6 вересня емоційно повідомив: "якщо на Покровському напрямку стабілізація, то я балерина". "Росіяни продовжують просуватись. Як я і зазначав, росіяни не мають сил для одночасного наступу на Покровськ, Селидове і Курахівку, тому вони обрали один пріоритет і проламують нашу оборону. Із пріоритетних цілей росіяни мають Українськ і Гірник, потім Курахівка. Все доволі логічно, адже це дозволить оточити групу підрозділів, що тримають оборону між Невельським і р. Вовчою", - зазначив він. 6 вересня видання Fоrbеs вийшло з сенсаційним заголовком: "Українське підкріплення контратакує під Покровськом. Російський штурм міста поки що втрачає оберти". Американські журналісти написали, що Україна таки почала застосовувати свої резерви вздовж "останньої лінії окопів і укріплених міст за п’ять-шість миль від Покровська та його життєво важливих ліній постачання". "Не чекайте миттєвих кардинальних змін навколо Покровська. Наразі українські підкріплення — як мінімум бригада "Кара Даг" Нацгвардії та 12-та бригада "Азов" і 93-я механізована бригада армії — проводять невеликі контратаки, основним ефектом яких є уповільнення або невеликий відкат росіян", - відзначили у Fоrbеs, – "Та росіяни не можуть дозволити собі втрачати імпульс, бо кожен день, коли вони не просуваються, – це день, коли українці можуть окопатися та зміцнити свої позиції навколо Покровська напередодні майбутньої зими. Це має наслідки для всієї війни в Україні". Якщо глянути на дані аналітичного каналу Dеер stаtе mар, який щодня відстежує просування росіян, за останній тиждень на Покровському напрямку справді не видно великих й суттєвих змін, особливо в порівнянні з минулими тижнями. Однак у будь-якому випадку вони є, і вони не на нашу користь, тобто росіяни продовжують наступати, хоч справді українські сили змогли значно сповільнити окупантів. Що кажуть експерти про бої за Покровськ У більшості українські експерти відзначають, що найближчим часом російська армія за наявних ресурсів не зможе захопити Покровськ, однак вірогідність того, що окупанти впритул наблизяться до міста за кілька тижнів – є високою.  "На сьогодні всі оглядачі сходяться у думці, що ворог хоче просуватися на Покровськ, трасу Новогродівка - Гродівка, але там за останні дні просування є мінімальними. А це говорить про те, що підсилення ЗСУ пішло на цей напрямок. Але у будь-якому разі навіть при всіх оптимістичних показниках для РФ, навіть якщо всі зорі зійдуться на боці росіян, то просування до Покровська - ще місяць-два, що може бути кульмінацією всієї операції Росії, починаючи з жовтня 2022 року, коли почався штурм Авдіївки", - вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець. Військовий експерт, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло також зауважив, що наявних сил не вистачить росіянам для взяття Покровська, однак вони намагатимуться це зробити. "Загарбники й далі будуть накопичувати резерви. Я припускаю, що у них у цій наступальній кампанії не вистачить сил, щоб захопити Покровськ. Чи зможуть до нього підійти? Думаю, що це можливо. Чи зможуть десь проломити Селидове? Бо поки противник не вирішить питання з Селидовим, то не зможе рухатися на Покровськ, щоб не отримати флангового удару. Тому ще рано, як кажуть, "ставити хрест" на Покровську. Тут питання – чи згенерують росіяни достатню кількість сил та резервів?", - зауважив військовий експерт. Він відзначив, що ворог зараз перед великою дилемою, оскільки в них не вистачає сил на всі операції. Їм потрібно зберегти наявну лінію фронту, до того ж на Курщині треба якось локалізовувати український плацдарм, і для них важливо ще й продовжувати наступальні дії саме на Покровськ, щоб вирівнювати лінію фронту. "Бо інакше вся наступальна літня кампанія армії РФ буде зведена нанівець, а це понад 70 тис. вбитими й пораненими з боку росіян", - додав Дмитро Жмайло. Військовий експерт, полковник ЗСУ, речник Генерального штабу ЗСУ (2014-2017) Владислав Селезньов вважає, що Силам оборони треба протриматись два, максимум чотири тижні, щоб зламати наступ росіян. "Я сподіваюся, що генерал Буданов не помиляється, а значить до початку жовтня у ворога будуть вичерпані усі його ресурси, і він буде змушений брати оперативну паузу. Якщо це так, то фактично 2, максимум 4 тижні – цей проміжок часу треба протриматися нашим оборонцям не лише на Покровському напрямку, а й на деяких інших ділянках, де ворог останнім часом активізував свої зусилля. Зараз ми бачимо, що ворог на Покровському напрямку зупинив просування у бік цього населеного пункту, але посилює свої фланги для того, щоб не допустити прориву цієї ділянки фронту в рамках вже контрнаступальних дій українського війська. В будь-якому разі ситуація дуже динамічна", - сказав експерт. Військовий експерт, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов зауважив, що основне завдання окупантів — взяти не тільки Покровськ, але й агломерації цих міст: Мирноград, Покровськ і Селидове, оскільки там зосереджені поклади коксівного вугілля. "Це великі промислові міста, і вирішуються одночасно декілька питань. … Зокрема й економічні – це поклади коксівного вугілля, найбільші в Європі. Це єдиний район, де Україна має можливість видобутку коксівного вугілля, необхідного для української металургії. Окупант прекрасно розуміє, що без коксівного вугілля будуть великі проблеми української металургії, в першу чергу, металургійних підприємств Дніпропетровської та Запорізької областей, що створює додаткові проблеми для української металургії, соціальне напруження на контрольованих ЗСУ територіях", - пояснив він. Ветеран російсько-української війни, колишній командир взводу батальйону "Айдар", очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий вважає, якщо військові РФ підійдуть до Покровська — це не означатиме, що вони забрали місто. "Згадаємо Часів Яр, на околиці якого вороги вийшли 4 місяці тому. За цей час вони зуміли ціною великих втрат проповзти приблизно дві третини міста, третину досі утримують наші оборонці. До Торецька вороги вийшли понад місяць тому і вже місяць б’ються на східній околиці міста. Згадаємо Соледар, Бахмут та Авдіївку. Ми завжди були та лишаємось сильнішими в обороні в міській забудові, де кожний будинок та підвал є "природним" укріпленням. Бахмут росіяни брали 10 місяців і заплатили таку ціну, що після цієї піррової перемоги повстали вагнери. Значно меншу Авдіївку брали 4 місяці, і з такими втратами, що аж присутній там воєнкор з відчаю застрелився. Тепер перед росіянами Покровськ – з перспективою таких само довгих та виснажливих вуличних боїв. От тільки ресурс в окупантів уже трохи не той, що тоді… Зрештою, навіть якщо допустити найгірше – що Покровськ розділить долю Лисичанська, Бахмута й Авдіївки – це, звісно, важко та сумно, але аж ніяк не фатально", – відзначив Євген Дикий. Які можливі сценарії битви за Покровськ та чи вдасться його втримати Фото: 24 ОМБр імені короля Данила   Покровськ, як і Бахмут раніше, став місцем запеклих боїв. Російські війська зосередили тут значні сили, намагаючись прорвати українську оборону і вийти на оперативний простір. В Українському центрі оборонних стратегій прогнозують, що майбутня битва за Покровськ "стане кульмінацією наступальної операції противника на південно-західному театрі військових дій у 2024 році". "До кінця року росіянам не вдасться не лише окупувати Донецьку область у межах її адміністративних кордонів, але й оволодіти поясом фортець Костянтинівка — Дружківка — Краматорськ — Слов’янськ. Противник до кінця місяця зможе захопити район Невельське — Українськ, загрузне у вуличних боях у Селидовому, вийде до Покровська та зав’яже бої за місто. Резерви, які Сили оборони вже перекинули на Покровський напрямок, радикально ситуації не змінять, адже противник зосередив тут усе, що мав. … До кінця вересня все має прояснитися", - відзначив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. Покровськ є одним з останніх великих міст Донецької області, які залишаються під контролем України. Його втрата може стати серйозним ударом найперше по моральному духу українських захисників та всього суспільства. Тому найвірогідніше, що командування зробить все можливе, щоб втримати його. Враховуючи великі розміри міста та наявність в України вільних резервів, перевага окупантів в живій силі може не принести результату. Що більше, якщо західні партнери нарешті знімуть всі обмеження на використання далекобійних ракет по території РФ, українці зможуть зменшити авіаційний потенціал росіян, які щодня з винищувачів скидають десятки, а то й сотні своїх КАБів по позиціях ЗСУ. Тож, підсумовуючи, найближчим часом існує три можливі сценарії подальшого розвитку подій довкола Покровська: Малоймовірний – прорив й взяття Покровська російськими військами. У разі прориву російських військ під Покровськом, вони отримають можливість розвивати наступ вглиб української території і створити загрозу для Краматорська й Слов’янська та Дніпропетровської області. Найбільш імовірний – тривала позиційна війна. Якщо ж українські захисники зможуть утримати місто, то війна на цій ділянці знову може перейти в тривалу позиційну фазу з постійними обстрілами та локальними боями, які можуть тривати місяцями. Тоді у Покровську може повторитися історія, яка була в Бахмуті. Найменш імовірний – контрнаступ ЗСУ. За певних умов ЗСУ можуть спробувати здійснити контрнаступ і відкинути російські війська від Покровська та для цього потрібно залучити великі військові формування, але українські резерви обмежені для виконання таких завдань. Головне питання, чи втримає Україна Покровськ, є одним з найважливіших на сьогодні. Відповідь на нього залежить від багатьох факторів, але всі вони у більшості зводяться до матеріально-технічного забезпечення армії, тобто стабільного постачання зброї, людських ресурсів та можливості звести надійні оборонні споруди. У будь-якому випадку, поки ціль диктатора Путіна не змінилася – вихід його армії на адміністративні кордони Донецької області -  Покровськ й далі буде під прицілом російських ракет. Читайте також: Місія (не)здійсненна: чи можуть західні військові інструктори прибути в Україну. Пояснюємо

Під час російського ракетного удару по Інституту зв'язку у Полтаві 3 вересня загинув військовослужбовець із Бучі Олександр Безсмертний

У лікарнях померли ще троє людей, які постраждали внаслідок російського удару по Полтаві 3 вересня. Тhе роst Трагедія в Полтаві: кількість загиблих сягнула 58 осіб fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У лікарнях померли ще двоє людей, які постраждали внаслідок російського удару по Полтаві 3 вересня.

У лікарнях померли ще троє людей, які постраждали внаслідок російського удару по території Полтавського військового інституту звʼязку 3 вересня. Джерело: Полтавська ОВА Деталі: Кількість загиблих зросла до 58.

У лікарнях померли ще троє людей, які постраждали внаслідок російського удару по Полтаві 3 вересня. Про це в неділю, 8 вересня, повідомив голова Полтавської ОВА Філіп Пронін. Таким чином, кількість загиблих збільшилась до 58. “Щирі співчуття рідним та близьким. Це наш спільний біль. Світла памʼять усім безневинним жертвам ворожих атак”, — додав Пронін. Контекст Як […] Тhе роst Кількість загиблих внаслідок ракетного удару по Полтаві 3 вересня зросла до 58: ще троє людей померли в лікарнях fіrst арреаrеd оn Новинарня.