Search trend "30 березня"

Без політичного підтексту: що стало поштовхом до перших протестів у Сербіїфото: х.соm/Іngrіd_GеrсаmаПерший етап протестного руху в Сербії розгорнувся наприкінці 2024 року. На той момент він мав чітко виражений громадянський, а не політичний характер.  Безпосереднім поштовхом стала трагедія 1 листопада 2024 року, того дня трапився обвал даху на залізничному вокзалі в Новому Саді, через який загинули щонайменше 16 людей, а ще десятки отримали травми різної тяжкості. Це другий за величиною вокзал у Сербії, і лише в липні 2024 року він відновив свою роботу після трирічної реконструкції.Громадськість поставила під сумнів якість виконання інфраструктурних робіт і контроль з боку держави, серби вказували на ймовірні корупційні схеми під час будівництва та обслуговування об'єкта. Тим часом повільна та нечітка реакція влади лише посилювала суспільне обурення.Тож, перші акції протесту почалися в Новому Саді фактично одразу. А вже 3 листопада до них долучилися студенти з Белграда та інших університетських міст. Вони висували низку вимог, зокрема ключовими можна назвати незалежне розслідування трагедії, публічне покарання відповідальних чиновників, відставка керівництва місцевих органів влади та прозорість у розподілі державного фінансування на інфраструктуру.Натомість президент Сербії Александар Вучич обрав на той момент тактику вичікування, сподіваючись, що протести згаснуть. А от міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Сербії Горан Весич подав у відставку практично одразу після виходу мітингувальників на вулиці зі своїми гаслами.Тим часом протести лише набували сили та до кінця листопада охопили понад 30 міст. Проте політичні гасла все ще не лунали з уст мітингувальників. Тобто на той момент це була ініціатива громадянського суспільства, сфокусована на питаннях звітності та справедливої державної відповідальності.Загострення сербських протестів: поява політичної складової та ультиматумівфото: відкриті джерелаПротести у Сербії з головним осередком у Белграді не припиняються від моменту трагедії, проте змінювалася риторика їхніх учасників. Від вимоги подолати корупцію й гідно розслідувати справу до запиту на дострокові парламентські вибори, а на піку – і президентських.Однією із найбільш масових стала акція 15 березня у Белграді, за підрахунками організаторів тоді зібралися близько мільйона людей. Аби дістатися до місця проведення мітингу, декому з учасників довелося понад добу йти пішки, оскільки у зв'язку з акцією залізничні квитки до Белграда на цей день не продавалися. Тим часом Міністерство внутрішніх справ Сербії заявляло про 107 тисяч присутніх. Тоді на завершення своєї акції студенти почали прибирати центр Белграду, а сама подія обійшлася без загострень.Разом із тим упродовж всього періоду протестів, особливо активними під час яких були студенти, спільнота так і не знайшла серед учасників лідера. Звичайно, до акцій приєднувалась опозиція, проте згуртуватись навколо якогось конкретного лідера мітингувальникам так і не вдалося.Ситуація тим часом загострилася, і найновіша, та чи не найбільш жорстка, хвиля протестів спалахнула 28 червня. Саме цього дня серби відзначають одне із важливих національних та релігійних свят – Відовдан, на яке припадає чимало важливих для країни історичних подій. Власне у цей день, 28 червня, студенти висунули Вучичу ультиматум: дострокові парламентські вибори. Проте сербський президент відхилив його одразу ж, навіть не чекаючи на те, аби минув час, який протестувальники дали на прийняття рішення. "Уряд мав усі механізми та весь час, щоб виконати вимоги та запобігти ескалації. Натомість вони обрали насильство та репресії проти громадян. Будь-яка радикалізація ситуації – це їхня відповідальність", – наголосили активісти, які все ж дочекалися закінчення встановленого для відповіді на ультиматум часу.Після цього протестувальники оголосили про початок масштабних акцій непокори, які тривають по сьогодні та мають різні форми. Реакція влади Сербії: придушення акцій, арешти та протидіяфото: Vеsnа LаlісВід початку масових протестів у Сербії наприкінці 2024 року президент Александр Вучич демонстрував поетапну зміну стратегії – від публічного ігнорування до посилення тиску на протестувальників і спроб перехопити контроль над ситуацією.У перші тижні після трагедії в Новому Саді Александар Вучич утримувався від активних коментарів. Заяви зводилися до загальних обіцянок "розібратися в ситуації" та передати відповідальність уряду й місцевим органам. Публічної самокритики або політичних кроків не було.Під тиском протестів влада оголосила про відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича та мера Нові-Саду. Водночас Вучич анонсував часткову реорганізацію уряду, однак будь-яких згадок про дострокові вибори чи глибшу реформу продовжував уникати.Проте, як тільки масштаби протестів почали помітно зростати риторика президента різко змінилася. Він почав говорити про начебто деструктивний вплив протестів на країну, неодноразово згадував "іноземний слід" і порівнював події з кольоровими революціями, натякаючи на вплив Заходу.Після багатотисячного протесту 15 березня у Белграді влада перейшла до жорсткіших заходів. Тоді вперше застосували звукову зброю, щоб розігнати студентів і активістів, які блокували дороги та державні вулиці. Низка активістів тоді потрапили до лікарень, це стало причиною скандалів та реакції правозахисних організацій. Але сербський президент публічно підтримав силовиків і відкинув усі вимоги протестувальників.Під час масової ходи в Белграді наприкінці червня, яка зібрала близько 140 тисяч учасників, поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумову зброю. Окрім того, жорстоко затримали декілька десятків учасників ходи, серед них були й студенти. Вучич назвав протест "закликом до державного перевороту" і повністю виправдовував дії силовиків, знову твердячи про закордонний вплив.Російський слід і відсутність лідерівфото: еurоtорісs.nеtПопри тривалість і масштаб протестів у Сербії, рух залишається здебільшого горизонтальним, тобто він не має єдиного координаційного центру чи лідерів, а ключову роль відіграють локальні ініціативи, громадські об’єднання та студентські групи. Таке позиціювання з одного боку створює гнучкість для реагувань та дій, а от з іншого робить учасників вразливішими до дезінформації.Від початку акцій основні гасла протестувальників апелювали до громадянських прав, безпеки, прозорості й протидії корупції. Організовані виступи з боку студентських колективів, асоціацій освітян, медиків і профспілок формували мережеву структуру протесту, яка так і не здобула лідера – це дещо збило з пантелику Вучича й стало для нього несподіванкою, адже він фактично не мав когось конкретного для ведення переговорів, чи навпаки – для спроб скомпрометувати. Але  це й не завадило йому використовувати загальну антипротестну риторику для звинувачень Заходу.Сама влада ж у процесі перешкоджання протестувальникам заявляла про допомогу їй Росії. Наприклад від віцепрем'єра Сербії Александара Вуліна пролунала наприкінці березня заява, що російські спецслужби допомагали стримувати багатомісячні антиурядові протести в Белграді."Я дуже вдячний російським спецслужбам, які завжди підтримують нас у боротьбі з кольоровими революціями, в першу чергу інформаційно, – сказав тоді Вулін. – Вони знають, яка небезпека нависла над Сербією".Водночас, коли протестний рух у Сербії досяг значного напруження, виник новий тип комунікації на мітингах і в соціальних мережах. Експерти говорять про вплив Росії на антиурядові протести. Оскільки поряд із конкретними вимогами та правовими претензіями до влади, починають з’являтися гасла, схожі за змістом до російської пропагандистської риторики, хоч і в адаптованій до сербського контексту формі.І тут варто зауважити, що упродовж тривалого часу акцій самі протестувальники не використовували прозахідної риторики, акцентуючи на внутрішніх проблемах: корупції, безкарності, відсутності реформ. Зовнішньополітичної ідеї, як, наприклад це було в Україні, протести не мали й не мають в цілому.Поряд із тим, на думку дипломата, надзвичайного і повноважного посла у Республіці Хорватія (2010-2017), у Боснії та Герцеговині (2011-2017) Олександра Левченка, учасників протестів не варто вважати проєвропейськими силами."Протестний рух зростає, це антиурядовий рух. У нас чомусь дехто це коментує як проєвропейські сили. Ні, це не проєвропейські сили. Це антиурядові сили вийшли на ці речі. Хоча студенти себе позиціонують поза політикою, поза партіями, – зазначає він. – Враховуючи, що все досить організовано відбувається, то багато людей ставлять питання, хто стоїть позаду всіх цих протестів. Щодо партій опозиційних, звісно, що вони там присутні, але багато поставало питань, що хтось з великих гравців світових мав би бути позаду всіх цих подій".І тут Олександр Левченко використовує метод виключення, якщо це не ЄС, США чи Китай, то залишається один варіант, найімовірніший, що це Росія. "Це не Європейський Союз точно. Що стосується окремих країн, які мають вплив на Сербію, Британія Німеччина чи Франція – не вони. Що стосується Сполучених Штатів Америки – не вони, – перераховує дипломат. – Не Китай, тому що причиною начебто всього був залізничний вокзал у Новому Саді, де фасад впав, який робили китайські робітники. Значить, Китай виключаємо. Хто в нас залишається? Москва. Не дивно, що Дугін заявив, що час Вучича вийшов. Його народ має знести. І в країні мають бути певні проведені зміни. Дугін – незалежний експерт, да начебто. Але ми знаємо, що цей експерт дуже-дуже близький до Путіна".  Чи бачить проблеми Сербії світова спільнота: що кажуть у Європі та СШАфото: bаlkаnіnsіght.соmСвітова спільнота, зокрема ЄС та США, висловлює стурбованість ситуацією в Сербії та закликає до мирного вирішення конфлікту, дотримання прав людини та проведення необхідних реформ. Однак деякі критики вважають, що реакція міжнародних організацій є недостатньо рішучою.Європейська комісія з прав людини та Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl засудили "надмірне застосування сили" до протестувальників, затримання студентів і викладачів, а також тривожну практику затримань "дітей і ввічливих демонстрантів".Після повідомлень про репресії проти протестувальників наприкінці червня правозахисні організації Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl та Сіvіl Rіghts Dеfеndеrs виступили зі спільною заявою."Хоча держава відповідає за забезпечення громадського порядку та реагування на окремі випадки насильства, будь-яке застосування сили має бути крайнім заходом, суворо необхідним і пропорційним для досягнення законної мети. Жорстка реакція на мирне незгоду не може бути виправдана, – наголошують організації. – Сербська влада повинна проявляти стриманість і забезпечити людям можливість безпечно брати участь у демонстраціях і висловлювати свою незгоду без залякувань, переслідувань або насильства".Американські офіційні особи висловлюють занепокоєння щодо випадків насильства проти протестувальників та обмеження свободи ЗМІ в Сербії. Окрім того, взимку у деяких містах США відбулися акції на підтримку студентів.Від Євросоюзу лунають заклики до деескалації та розслідувань, проте жодних рішень, наприклад щодо санкцій, політики наразі не приймають. Деякі експерти переконані, що нинішня позиція Брюсселя послаблює вплив ЄС у регіоні: тоді, як протести набирають обертів, сербські громадяни сприймають ЄС як менш актуальний, ніж у минулому, про що свідчить низька громадська підтримка вступу Сербії до ЄС і відсутність прапорів ЄС під час акцій.

Про це повідомила пресслужба ДБР.Там нагадали, що 8 травня президент України підписав закон, який продовжує до 30 серпня 2025 року дію спрощеного механізму повернення військових, які самовільно залишили військову частину.Закон дає можливість тим, хто вперше вчинив СЗЧ, повернутися до служби без кримінального покарання, з поновленням усіх видів забезпечення. Механізм поширюється і на тих, хто залишив частину у період з 29 листопада 2024 року до набрання чинності законом.Якщо військовий залишив частину після 10 травня 2025 року не більше ніж на 3 доби — кримінальне провадження не порушується, але передбачена адміністративна відповідальність.Якщо ж перебування поза частиною тривало понад 3 доби, але військовий добровільно повернувся до 30 серпня 2025 року та готовий продовжити службу, кримінальне провадження відкривається, однак можливе звільнення від відповідальності.Військовий також може подати клопотання через застосунок "Армія+", отримати згоду командира, передати документи до слідства чи суду, і у разі позитивного рішення — повернутись до служби.Якщо ж військовий залишив частину повторно або відмовляється повертатися — розпочинається кримінальне провадження, оголошується розшук, затримання і можливе покарання у вигляді позбавлення волі на 5–10 років."Кожен військовослужбовець, який залишив військову частину або місце несення служби, має шанс виправити ситуацію та повернутися до служби. Не зволікайте — закон діє лише до 30 серпня 2025 року", - наголосили в ДБР.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини та близько 30 тис. щодо дезертирства.За даними ДБР, у період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року на службу після СЗЧ повернулися понад 21 тис. військовослужбовців.

Про це повідомляють Вlооmbеrg і "Настоящее время".Росія заборонила діяльність Єльського університету на своїй території, визнавши його "небажаною організацією". Генпрокуратура РФ заявила, що університет "прагне порушити територіальну цілісність Росії" та дестабілізувати її соціально-економічну і політичну ситуацію.Одним із підрозділів, що спричинив невдоволення російської влади, була Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету, яка збирала докази воєнних злочинів РФ в Україні. Її виконавчий директор Натаніель Реймонд зазначив, що вони відстежили понад 30 тисяч дітей, викрадених Росією. У грудні 2024 року дослідники опублікували звіт про долю 314 дітей, яких примусово усиновили, і передали ці дані Раді Безпеки ООН.Повідомляється, що підрозділ припинив роботу 1 липня 2025 року через зменшення держфінансування адміністрацією президента США Дональда Трампа. Вся зібрана інформація про українських дітей була передана урядам України та США перед закриттям.20 березня благодійна організація Sаvе Ukrаіnе закликала країни-партнерки допомогти зі збереженням інформації, зібраної Єльським університетом, щодо викрадених українських дітей.

У річницю трагічного ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" у Києві, Головне управління розвідки Міноборони України зробило важливу заяву. Розвідка оприлюднила дані одного з російських військових. За інформацією ГУР, він був безпосередньо причетний до організації цієї атаки. Йдеться про майора Збройних сил РФ Дєніса Шейнова, начальника спеціальної інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Саме цей підрозділ, за інформацією ГУР, виконав терористичну атаку по лікарні, де на момент удару перебували 627 дітей. Шейнов відповідав за технічну підготовку крилатих ракет повітряного базування типу Х-101 до використання стратегічною авіацією. Ці ракети ймовірно були застосовані під час удару. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завдяки пожертвам: "Охматдит" почали відновлювати після удару РФ За даними розвідки, Шейнов народився 30 січня 1978 року в місті Саратов. Має паспорт РФ серії 6302 №906672, виданий 15 березня 2002 року. Освіту здобув у Саратовському вищому військовому інженерному командному училищі ракетних військ. У 2018 році брав участь у бойових діях у Сирії. Серед нагород, отриманих Шейновим: медаль "За воинскую доблесть" ІІ ступеня (2000), "За отличие в военной службе" І ступеня (2015) та медаль учасника військової операції в Сирії (2019). Майор Шейнов одружений на Єлені Шабаловій (нар. 30.04.1976), має двох дітей. Сім'я проживає за адресою: м. Саратов, вул. Батавіна, буд. 12, кв. 266. У ГУР наголосили: "За кожен воєнний злочин проти українського народу буде справедлива відплата". 8 липня росіяни вдарили по дитячій лікарні "Охматдит" крилатою ракетою Х-101. Від російського удару загинула працівниця лікарні - дитячий нефролог Світлана Лук'янчук. 10 липня стало відомо про 16 постраждалих та смерть маленького хлопчика, якого госпіталізували після російського удару по "Охматдиту". У день російського удару по лікарні 8 липня фандрейзингова платформа UNІТЕD24 та Моnоbаnk запустили збір благодійних коштів на відбудову Охматдиту. Оголошену суму - 100 млн грн - вдалося зібрати менше ніж за три години.

Ви чули, що два тижні тому відбулася чергова зустріч Бельдельберзького клубу?Зустріч "світової еліти" у стокгольмському Grаnd Ноtеl з 12 по 15 червня 2025 року стала безпрецедентною за багатьма параметрами:вперше в історії клубу стався витік інформації про місце проведення за дев'ять місяців до події,вперше на порядку денному відкрито з'явився пункт "Депопуляція та міграція", вперше Україну представляв колишній міністр закордонних справ, а не чиновник.Дмитро Кулеба став єдиним (!) представником України на зустрічі 2025 року, що особливо символічно з огляду на його новий статус.Після відставки з посади міністра закордонних справ у вересні 2024 року український дипломат перейшов в академічне середовище: він став старшим науковим співробітником Белферівського центру в Гарварді та ад'юнкт-професором Sсіеnсеs Ро у Парижі, де викладає курс з дипломатії воєнного часу.Вибір Кулеби замість чинних українських чиновників виявився стратегічним.В інтерв'ю Fох Nеws напередодні зустрічі Кулеба різко критикував поточний дипломатичний підхід до конфлікту, заявивши, що "Путін не відчуває жодного тиску".Історія участі України у Бельдерберзі розпочалася лише у 2022 році – через три місяці після початку повномасштабного вторгнення.Тоді Україну представляли посол у США Оксана Маркарова та голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко.Примітно, що у критичному 2014 році, коли відбувалися Майдан та анексія Криму, українських учасників на зустрічі не було – Україна ще не була повністю інтегрована до західних стратегічних дискусій.Читайте також: "Остаточне вирішення" українського питання***Офіційний порядок денний зустрічі включав 11 ключових тем, серед яких виділялися кілька безпрецедентних пунктів."Депопуляція і міграція" вперше в історії Бельдерберга була винесена як окрема тема для обговорення.Не менш примітним став пункт "Авторитарна вісь" – пряме визнання координації (!) між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю як системний виклик західної гегемонії.Це формулювання кристалізувало геополітичні зрушення, які обговорювалися на попередніх зустрічах під нейтральнішими назвами на кшталт "геополітичних перестановок".Тема України зберегла своє місце у топ-3 (!) пріоритетів четвертий рік поспіль, що наголошує на центральній ролі конфлікту в західному стратегічному мисленні.Аналіз показує чітку кореляцію (!) між обговореннями України на Бельдерберзі та наступними політичними рішеннями: після зустрічі 2022 року відбулося масивне зростання військової допомоги (США надали близько $75 млрд, європейські союзники – понад $100 млрд), а після 2023 року прискорився процес інтеграції.***Зустріч 2025 року стала "найпрозорішою" в історії Бельдерберга завдяки безпрецедентному витоку інформації.У вересні 2024 року — за дев'ять місяців до події — в інтернеті з'явилися точні дати та місце проведення, що експерти назвали "безпрецедентним" для організації, що славиться секретністю.Альтернативні медіа організували масштабне висвітлення: команди незалежних журналістів, включаючи Дена Дікса з Рrеss fоr Тruth та Джорджо Бомбасеї, вели прямі трансляції прибуття учасників.Бомбасей першим повідомив про раннє прибуття глави Рfіzеr Альберта Бурли — це була його четверта поспіль зустріч Бельдерберга.Офіційний список показував 121 учасник, але журналісти зафіксували прибуття прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, який не значився в публічних списках.Протести у Grаnd Ноtеl зібрали помірну, але організовану кількість демонстрантів.Поліція повністю оточила готель з 11 червня, створивши периметр безпеки, який можна порівняти з візитами глав держав.Цікава деталь: активісти зазначили, що Grаnd Ноtеl належить впливовій родині Валленбергів, а сам Маркус Валленберг, голова Skаndіnаvіskа Еnskіldа Ваnkеn, виступав стороною зустрічі, що приймає.Читайте також: Чи є альтернатива НАТО***Склад учасників 2025 року відображав зрушення пріоритетів до технологічної безпеки та оборонних інновацій.Вперше на зустрічі була безпрецедентна кількість керівників компаній у сфері оборонного ІІ:Брайан Шімпф з Аndurіl Іndustrіеs,Гундберт Шерф із Неlsіng,Алекс Карп із Раlаntіr.Це "екосистема Тіля" - компанії, пов'язані з Пітером Тілем, який сам був присутнім на зустрічі.Серед менш публічних, але дуже впливових учасників виділялися керівники найбільших інвестиційних фондів:Генрі Кравіс (співзасновник ККR з активами в трильйони доларів),Валері Бодсон (СЕО Аmundі - найбільшого керуючого активами в Європі), Ролі ван Раппард (співзасновник СVС Саріtаl Раrtnеrs).Розвідувальна спільнота була представлена ​​переконливо:Джеймс Бейкер (колишній директор Оffісе оf Nеt Аssеssmеnt Пентагону),Джон Соуерс (колишній глава МІ6),Крістофер Донахью (командувач армією США у Європі та Африці).Їхня присутність підкреслювала серйозність обговорюваних питань безпеки.***Аналіз виявив разючу синхронізацію тем Бельдерберга 2025 з іншими великими міжнародними форумами року."Тема ІІ" вперше з'явилася на Давоському форумі в січні під гаслом "Співпраця в інтелектуальну епоху", еволюціонувала у дискусії про безпеку на Мюнхенській конференції у лютому, та кристалізувалася до пункту "ІІ, стримування та національна безпека" на Бельдерберзі.Читайте також: Зупинити удаваОсобливо показовою є еволюція української теми: від спільних дискусій щодо геополітичної стабільності в Давосі до конкретної угоди США-Україна щодо критичних мінералів, підписаної 30 квітня 2025 року.Ця угода, яка дає США доступ до українських родовищ літію, титану та рідкісноземельних металів, відображає зрушення від суто військової допомоги до стратегічного економічного партнерства – тема, яка червоною ниткою проходила через усі форуми року.Урсула фон дер Ляйєн, яка брала участь у Давосі, Мюнхенській конференції та саміті G7, історично відвідувала чотири зустрічі Бельдерберга до свого призначення головою Єврокомісії. Подібні "мостові постаті" забезпечують наступність дискусій між форумами.***Аналіз зустрічей 2020-2025 років виявив стійкі патерни кореляції між темами Бельдерберга та наступними світовими подіями.Обговорення "Порушення глобальної фінансової системи" у червні 2022 року передувало банківській кризі березня 2023 року (крах Sіlісоn Vаllеy Ваnk та Сrеdіt Suіssе) з випередженням у 9 місяців.Тема "Виклики НАТО" у 2022 році передувала вступу Фінляндії та Швеції до альянсу.Технологічні дискусії показують ще більш чітку кореляцію: фокус на ІІ у 2023 році передував ухваленню Акту про ІІ в ЄС та виконавчим указам у США. Обговорення "Майбутньої війни" у 2024 році збіглося з прискореною інтеграцією ІІ в оборонні системи західних країн.Поява теми "Депопуляція та міграція" у 2025 році, ґрунтуючись на історичних патернах, передбачає координовані політичні ініціативи у цій сфері протягом 6-18 місяців.Читайте також: Саміт НАТО: підсумкиВраховуючи, що віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції назвав нелегальну міграцію "найтерміновішим" викликом Європи, можна очікувати посилення міграційної політики під приводом демографічних викликів.***Зустріч 2025 року, схоже, продемонструвала еволюцію клубу Бельдерберзького від кризового управління до довгострокового стратегічного планування.Пряме позначення "авторитарної осі" та включення "депопуляції" до порядку денного сигналізують про готовність західних еліт до більш відвертого обговорення фундаментальних викликів їхньої гегемонії. Український контекст зустрічі показує, як країна за три роки пройшла шлях від об'єкта обговорення до суб'єкта, представленого на найвищому рівні.Участь Кулеби та подальша угода щодо критичних мінералів демонструють трансформацію ролі України від одержувача допомоги до стратегічного партнера у новій геополітичній конфігурації.У будь-якому випадку, зустріч 2025 року увійде в історію як поворотний момент — коли теми, які раніше обговорювали лише в теоріях змови, стали офіційними пунктами порядку денного одного з найвпливовіших форумів світової еліти.Одне тішить. Україна залишається на порядку денному.ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це інформує Ехо Кавказа.Відповідне рішення ухвалила суддя Тамар Мчедлішвілі, визнавши політика винним у невиконанні вимог парламентської слідчої комісії.Згідно з повідомленням прокурора Натії Татіашвілі, 14 травня Окруашвілі був затриманий прямо в залі суду через несплату застави у справі про неявку на засідання комісії. Політика викликали ще 26 березня, однак він проігнорував повістку.Йому було призначено заставу у розмірі 20 тис. ларі та заборонено залишати територію Грузії до завершення судового розгляду. Термін сплати застави, який становив 30 днів, закінчився 8 травня.Він став восьмим опозиційним політиком, який отримав тюремний термін за неявку на засідання комісії, яку очолює Тея Цулукіані.Раніше до семи місяців ув'язнення були засуджені Георгій Вашадзе, Гіві Таргамадзе та Зураб Джапарідзе. Ніка Гварамія, Ніка Мелія, Мамука Хазарадзе та Бадрі Джапарідзе отримали вісім місяців ув'язнення.У виданні зазначили, що офіційною метою парламентської комісії під керівництвом Теї Цулукіані є розслідування злочинів, скоєних у період правління попередньої влади. Однак її мандат поширюється і на події після 2012 року. Зокрема, комісія розглядає відповідальність колишнього прем'єр-міністра Георгія Гахарія за встановлення поліцейського поста в селі Чорчана у 2019 році.Довідково: Іраклій Окруашвілі обіймав посаду міністра оборони з 2004 по 2006 рік. Після відставки він перейшов в опозицію та активно критикував тодішнього президента Михайла Саакашвілі. У 2007 році Окруашвілі був заарештований, але отримав політичний притулок у Франції  й виїхав із Грузії. 20 листопада 2012 року він повернувся, однак був знову затриманий. Проте вже в січні 2013 року частину звинувачень з нього зняли, і він був звільнений, продовживши свою опозиційну діяльність вже за влади "Грузинської мрії".22 травня одного з лідерів грузинської "Коаліції за зміни" Зураба Джапарідзе взяли під варту за невиконання вимог тимчасової слідчої комісії парламенту. Суддя Тбіліського міського суду замінив на арешт обраний раніше запобіжний захід у формі застави.

Міжнародний валютний фонд визнав, що Україна змогла зберегти макроекономічну стабільність попри складні умови воєнного часу. Водночас Фонд наголошує на критичній важливості нарощування внутрішніх доходів для подальшої фінансової стійкості країни. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу, пише Gаzеtа.uа. 30 червня Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування ЕFF, за результатами якого Україна отримала черговий транш у розмірі $500 млн. Таким чином, загальна сума виплат за програмою вже досягла $10,6 млрд. За словами Козак, українська економіка демонструє стійкість, а влада виконала всі ключові критерії ефективності та структурні маяки станом на кінець березня. Водночас, на тлі зростання потреб у фінансуванні оборони, питання фіскальної стабільності стає дедалі актуальнішим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ оновив песимістичний прогноз для України: ризики залишаються високими Зокрема, в проєкті бюджету на 2025 рік Україна планує збільшити військові видатки на 400 млрд грн. Це, за словами представниці МВФ, стало однією з тем обговорення під час перегляду програми. Для відновлення фіскальної стійкості Фонд рекомендує Україні продовжити реалізацію Національної стратегії доходів. Вона передбачає: - модернізацію податкової та митної систем; - призначення голови Держмитслужби; - боротьбу з ухиленням від оподаткування; - гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Також важливо вдосконалювати управління державними інвестиціями, запроваджувати середньострокове бюджетне планування та ефективно керувати фіскальними ризиками. За словами Козак, лише комплексне виконання цих заходів дозволить підтримувати економічне зростання та залучати інвестиції в середньостроковій перспективі. МВФ також наголосив на необхідності завершення реструктуризації зовнішнього боргу згідно з умовами програми. Це є ключовим елементом для відновлення повної боргової стійкості України. Крім того, змінено графік переглядів програми ЕFF - наступний, дев'ятий, відбудеться ближче до кінця 2025 року й охопить одразу два етапи (дев'ятий і десятий огляди). Також згідно з Меморандумом із МВФ, українська влада планує до кінця 2025 року ухвалити закон про 5%-й податок на продажі через інтернет-платформи - так званий "податок на ОLХ". Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України у 2025 році на рівні 2-3%. Попри скорочення дефіциту електроенергії, економіка й надалі стикається з викликами - зокрема, через падіння газовидобутку та ослаблення аграрного експорту. У фонді зазначають, що Національний банк України дотримується жорсткої монетарної політики на тлі високої, але контрольованої інфляції. Рівень міжнародних резервів залишається достатнім завдяки масштабній зовнішній підтримці.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це пише ТАСС із посиланням на російські оперативні служби.Пілавов очолював окупаційну адміністрацію Луганська з 2014 по 2023 роки.Астра та РИА Новости раніше повідомили про вибух у центрі міста, біля краєзнавчого музею, де відбувалося відкриття виставки, присвяченої операції "Поток".За попередніми даними пропагандистів, через вибух загинула одна людина, двоє постраждалих.Так зване окупаційне керівництво міста повідомило, що кількість поранених зросла до 3.Довідка. Операція "Поток" - операція з виходу окупантів газовою трубою у тил українських військових, яка відбулася 8 березня 2025 року під час операції РФ у Курській області.Дрони українського виробництва UJ-26, більш відомі як "Бобер", уразили низку ворожої техніки у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, пошкоджено винищувач Су-30 на аеродромі в Саках.

Нафтова галузь Мексики переживає серйозну кризу - обсяги видобутку впали до найнижчих показників із 1979 року. Це вже суттєво позначилось на експорті й створює загрозу для нафтопереробних підприємств США, які критично залежать від мексиканської сировини. Про це повідомляє Вlооmbеrg. У червні поставки мексиканської нафти за кордон скоротились до 529 тис. бар. на добу - найменше за весь час фіксації даних. Це результат одночасного зниження видобутку та запуску нового великого нафтопереробного заводу Dоs Восаs, який почав активно споживати внутрішню сировину. Ситуацію погіршують фінансові труднощі державної компанії Реmех. Вона накопичила близько $20 млрд боргів перед постачальниками й сервісними компаніями, що спричинило скасування контрактів і протести в регіонах видобутку. Хоча раніше компанія обіцяла погасити борги до березня, тепер мова йде про нормалізацію лише в липні. У найближчі тижні Реmех має представити оновлену стратегію розвитку - минулого року її збитки сягнули $30 млрд. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на нафту відреагували на економічні ризики, спричинені торговою війною Трампа У 2025 році середній обсяг видобутку нафти в Мексиці очікується на рівні 1,6 млн бар. на добу - такий самий показник був майже пів століття тому. Найбільше родовище країни Кантарель свого часу забезпечувало до 2 млн бар. щодня, але зараз країна не має аналогів за масштабами. Для порівняння, нове родовище Zаmа містить лише 800 млн бар. - у 40 разів менше за Кантарель. Аналітик SР Glоbаl Жоао Лопес вважає, що відсутність нових відкриттів і старіння родовищ ставлять під сумнів майбутнє галузі. Проблеми Мексики припали на період пікового попиту - американські нафтопереробні заводи працюють на повну потужність, щоб забезпечити зростаюче літнє споживання пального. При цьому США вже стикаються з дефіцитом важкої сірчистої нафти, на якій спеціалізуються багато НПЗ. Додаткові ускладнення створюють санкції проти Венесуели та митне загострення у торгівлі з Канадою, що зменшило поставки і з цих напрямків. У результаті ціна на важку нафту з Мексики та Канади зросла. Минулого місяця канадська сировина досягла найвищої вартості за останні два роки, і тенденція до подорожчання, ймовірно, збережеться. Економічна ситуація у США, Канаді та Мексиці стає дедалі нестабільнішою. Причина - хаотичне запровадження американських тарифів, що створює невизначеність для бізнесу та урядів. Згідно з опитуванням економістів, проведеним Rеutеrs, ризики для північноамериканських економік зростають. Інфляційний тиск у США посилився, що змушує Федеральну резервну систему (ФРС) утримуватися від змін у монетарній політиці.

30 червня Сили оборони України завдали високоточного удару по пункту управління 8-ї загальновійськової армії Збройних сил РФ, розташованому на тимчасово окупованій території Донецької області. Внаслідок удару противник зазнав втрат, які наразі уточнюються, передає Генштаб ЗСУ. У Генштабі наголосили, що влучний удар ускладнює здатність російських військ планувати та вести бойові дії в районах Покровська та Торецька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці успішно атакували пункт управління російських дронів "Сили оборони України й надалі послідовно руйнуватимуть систему управління та зв'язку збройних сил країни-агресора", - йдеться в повідомленні. У відомстві також підкреслили, що боротьба триватиме до повного виведення російських військ з території України та встановлення справедливого і тривалого миру. Вранці 20 березня безпілотники втретє за 10 тижнів атакували авіабазу стратегічної авіації Росії в Енгельсі. Атака завдала Росії збитків на $960 млн, не враховуючи додаткової шкоди паливним сховищам та іншим об'єктам бази. Раніше українські безпілотники 8 та 14 січня атакували базу, спричинивши пожежі на складах пального. Вибухи спричинили пожежу на величезному складі, де зберігалося до 800 тис. тонн пального.

Днями у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроєктів про Dеfеnсе Сіty. За словами його творців, він дозволить створити унікальний правовий режим для державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Ініціатива більш ніж своєчасна. Поглянемо, як це може спрацювати. З чим ми прийшли в оборонці до літа 2025-гоУпродовж широкомасштабної війни український ОПК збільшився майже втроє, переважно за рахунок появи нових приватних компаній. Деяким із них удалося пройти шлях від стартапів до крупних гравців в оборонно-промисловому секторі. Це переважно ті, хто запропонував армії нові інноваційні рішення. Наприклад, компанія з виробництва fрv-дронів, дронів для розвідки та систем РЕБ - ТАF Drоnеs, про яку до великої війни було практично не відомо, а в березні 2025 року вже мала 700 осіб персоналу, а в червні разом ще з двома вітчизняними компанії потрапила до топ-100 приватних виробників дронів від Тhе Dеfеnsе Роst. І хоч це рейтинг надто суб’єктивний, щоб претендувати на висновки в континентальному чи світовому масштабі, він є показовим для ілюстрації динаміки розвитку українського dеfеnсе-сектору. Історія цього підприємства доволі типова для виробників безпілотників, наземних і морських дронів, засобів РЕБ, компактних міні-ракет (їх часто ще  називають ракето-дронами) та ще багато чого. Виробництво артилерійських боєприпасів в Україні На жаль, держава у питаннях розвитку ОПК завжди була позаду. Назад у минуле тягнуть корупція, нездатність забезпечити компетентні й професійні оборонні закупівлі та їхні плани, підготовку виробництв та, що напевно найбільш гостро, забезпечити інформаційний і фізичний захист підприємств. Держава нездатна укладати більш-менш довгострокові, принаймні трирічні контракти, щоб підприємства могли планово збільшувати виробничі потужності (за інсайдерською інформацією з оборонного сектору, з укладеного 21 трирічного контракту реально діє лише один). Це попри безпрецедентну допомогу західних, передусім європейських партнерів: приміром, у травні Європейський Союз заявив про намір подвоїти у 2025 році військову підтримку України шляхом закупівлі озброєння в місцевих виробників.     Внутрішні рішення в державі по відношенню до ОПК часто суперечливі. Наприклад, чого варті лишень суперечки щодо скасування штрафів для ОПК за несвоєчасні поставки зброї. Деякі дотичні до справи фахівці з цього приводу висловлювалися, що "Мінстратегпром рятує тих, хто зриває поставки на фронт". Глибше ж про причини  глобальних проблем з поставками армії бракованих боєприпасів детально розповідав нардеп Микола Княжицький. Дійсно, як так вийшло, що під час війни тодішні керівники Мінстратегпрому і Укроборонпрому Олександр Камишін та Герман Сметанін взагалі не відповіли за зрив програми виробництва мін та поставки бракованих у війська? Ба більше, Камишін приєднався до "п’яти-шести менеджерів" президента -  кризових та незамінних, тобто пішов на Банкову керувати з "тіні" та без будь-якої відповідальності. Сметаніна підвищили до міністра того ж промислового відомства. Хто відповість за те, що солдати на передовій отримали 247 тисяч мін, з яких 120 тисяч виявились бракованими. Може, тому і в 2025 році, вже за керівництва Мінстратегпромом Сметаніним, чергова партія бракованих мін виробництва Мінстратегпрому була поставлена в армію, а ще пізніше ЗСУ отримали неякісні порохи для зарядів до мін. Власне це історії про безкарність в українській владі, яка відбувається під покровом таємності. І це, безумовно, варто тримати в голові, оцінюючи нову ініціативу, про яку нижче. Виробництво мін приватним ОПК. На відміну від державного, якісних Нова ініціатива для ОПК: порахувати й сховатиОтже, як ми вже згадували, наприкінці червня в Раді з’явився пакет законопроєктів про так зване Dеfеnсе Сіty – окреме "оборонно-промислове королівство" з потужними пільгами. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія спільно з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, а також за підтримки Міноборони запропонували парламенту ухвалити зміни до низки законів про спеціальний правовий режим для виробників зброї Dеfеnсе Сіty, якими передбачені пільгові умови роботи для підприємств оборонно-промислового комплексу. Згідно з твердженнями Арахамії, ухвалення митних та податкових пільг спрямовані передусім на залучення інвесторів.З деякими тезами Арахамії аж ніяк не варто сперечатися – про те, що ОПК буде однією з точок зростання економіки, Центр дійшов аргументованих висновків ще у 2010 році та оприлюднив відповідне дослідження.  Особливо цікавою може бути ця ініціатива у контексті таки "навчитися швидко масштабувати" ті потужні технологічні рішення, які вдавалися та досі вдаються вітчизняним розробникам зброї. Можна нагадати, що ініціатива передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Dеfеnсе Сіty, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї, а також податкові пільги до 1 січня 2036 року. Крім того, для виконавців збройових контрактів збережуть чинні податкові преференції - пільги на ПДВ, прискорену амортизацію, пільги для працівників на релокованих підприємствах. А ще передбачені звільнення від земельного податку, звільнення від податку на нерухомість та звільнення від екологічного податку.Визначені "носіями блакитної крові" майбутні учасники Dеfеnсе Сіty отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій. Беззаперечно, це виняткові можливості для окремих бізнесів, тим більше "під прикриттям".Не можна не погодитися з Арахамією, що такі зміни до законодавства дозволять розвиватись українським підприємствам, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і виробляти більше зброї та обладнання для захисту України. Однак не менше цікаво, що на момент сенсаційних оголошень тексти ініціатив ще були відсутні.Чужі тут не ходять?Справді, хто та за яким принципом визначатиме "найкращих із кращих"? Бо усі підприємства ОПК, яких вже нараховують понад 600, до переліку точно не візьмуть. Тим більше виробники дронів уже мають певні стимули – позитивні зрушення відбувалися з березня 2023 року, коли уряд підтримав реалізацію протягом двох років експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва: замість прибутку на іноземні комплектуючі у 1% та на власні товари та послуги - 30%, для стимулювання розвитку БАК в Україні держава підняла частку прибутку до 25%. Наприкінці жовтня 2023 року Кабмін дозволив спрощений допуск до експлуатації та постачання безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби РЕБ Силам оборони України. З листопада 2023 року на період війни був спрощений виробничий цикл і процес випробувань зброї: скасували окремі випробування та перевірки, а також вимогу про гарантійний термін для зброї у 10 років. У червні вже 2025 року ВРУ ухвалила законопроєкти про податкові та митні пільги для виробників дронів, які управляються через оптоволоконний кабель. Йдеться про звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. А також про звільнення таких товарів від ввізного мита.Тобто точкові покращення умов для певних категорій підприємств ОПК робилися.Виробництво САУ "Богдана" в Україні Тож тепер стає особливо цікавим, які підприємства зможуть потрапити у пільгову Мекку? Не менш цікаво, хто керуватиме процесом? Бо, наприклад, Мінстратегпром узявся за створення спеціального цифрового реєстру, який де-факто не тільки порахує усі підприємства, але вишикує їх за ранжиром обсягів випуску продукції, якості та визначить унікальних монополістів. Для держави це правильно, але якщо усвідомити, що Dеfеnсе Сіty буде схований під парасолькою таємності та стане "закритою зоною" для очей громадськості та контролю, можна лише гадати, якою буде спокуса для маніпуляцій та зловживань. Dеfеnсе Сіty може стати табором "для своїх", "наближених", а може ще для когорти поступливих і зговірливих. На жаль, негативний досвід незаконних збагачень окремих осіб під час війни, "на крові", вимушує передбачати й такі сценарії.Лобізм як рушійна силаТак, лобізм ОПК потрібний. Надто довго оборонна промисловість жила без уваги. Однак правда і в тому, що нині нерідко поза увагою залишаються підприємства, які вимагають чесної гри. Наприклад, приватний ОПК зробив перший в історії України ЗРК, його визнали потужною зброєю протиповітряної оборони, однак Агенція оборонних закупівель не вважає за потрібне купувати таку зброю. На жаль, найкращі ідеї можна перетворити на загублені. Узяти хоча б дотичну до ОПК сферу – розвиток передових технологій та інноваційної діяльності. Частина таких технологій може мати стосунок до оборони. Тож для реалізації доброї справи в державі створили півтора десятки технопарків, які, крім податкових пільг, можуть надавати своїм учасникам й такі додаткові переваги, як пільгові умови оренди офісу на території технопарку, доступ до інфраструктури і лабораторіям з сучасним і дорогим обладнанням. Деякі технопарки, як, наприклад, науковий парк "Київська політехніка", виросли до унікальних ділянок створення технологій, а деякі зганьбилися. Причина - часті скандали з відмиванням коштів через вільні економічні зони. Що ж до нових ініціатив Арахамії та Гетьманчука, то не може не насторожувати, що підприємства з переліку Міноборони Dеfеnсе Сіty отримають гарантії захисту від кримінального переслідування. Тобто виконання оборонного контракту само по собі буде вважатися обставиною, яка виключає кримінальну протиправність діяння. Це цікаво, бо чимало фахівців говорили й писали, приміром, про зловживання спецекспортерів під час широкомасштабної війни, але про повний зміст зловживань та покарання керівництва того ж Спецтехноекспорта громадськість так і не дізналася. Тому отримання підприємствами Dеfеnсе Сіty додаткових гарантій захисту від кримінального переслідування виглядає як побудова "окремої держави в державі": штучне створення касти "недоторканих" для досягнення вагомої безпекової цілі може виявитися лише стежкою до нових зловживань.Але якщо такі ризики, як бути із справді цікавою ініціативою від Арахамії та Гетьманчука? Здається, кілька рецептів були б доречними. Передусім - не збільшити (як пропонують ініціативи), а  зменшити концентрацію повноважень та змінити систему адміністрування ОПК. Обов’язково впровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення Комітетом ВРУ з питань безпеки, оборони та розвідки недержавних фахівців, які з отриманням допуску таємності мали б проводити офіційний нагляд за роботою Dеfеnсе Сіty та ОПК в цілому. У такий спосіб було б організовано незалежну інспекцію та експертизу. Робота такого експертного органу могла б синхронізуватися з роботою створеної спеціально для нагляду Тимчасової слідчої комісії ВРУ або тимчасової спеціальної комісії Ради. Але головне - посилити (а не послабити, як хочуть Арахамія та Гетьманцев) відповідальність за порушення резидентів Dеfеnсе Сіty. Бо безкарність породжує ще більшу безкарність. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

30 червня МВФ схвалив новий перегляд програми ЕFF. Це відбувається уже ввосьме. Україна виконала усі кількісні критерії та структурні маяки ще на кінець березня 2025. Повний текст новини

Острів Зміїний увійшов в новітню історію завдяки фразі його захисника, який відправив "російський воєнний корабель" за всім відомим курсом. Такою була відповідь наших бійців на пропозицію росіян здаватися. Ворог зумів захопити острів, але не надовго. Вже 30 червня 2022 року його звільнили. Операцію по звільненню острова та подальшу його зачистку провели спеціальні підрозділи ГУР та Сил спецоперацій Збройних сил України, група "Альфа" СБУ, Державна прикордонна служба. Оскільки ГУР відіграло тут не останню роль, її начальнику Кирилу Буданову після усіх подій презентували знайденого на острові кота. Чорне кошеня отримало прізвисько "Змій" та перекочувало до головного розвідника. Хоча це було, звичайно, далеко не головним підсумком повернення острова Україні. 24.02.2022 Повномасштабне вторгнення Росії для Зміїного почалося на світанку 24 лютого 2022 року. До острова підійшли кораблі Росії та запропонували гарнізону здаватися. Після відмови острів атакували ракетний крейсер російського Чорноморського флоту "Москва" та корвет "Василий Быков". Авіація ворога прикривала захоплення з повітря. Після загарбання острову його інфраструктура була знищена, а гарнізон був взятий у полон. Втім, помста за Зміїний не забарилася. 13 квітня український ракетний комплекс "Нептун" уразив ракетний крейсер "Москва". Той самий, що пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Флагманський корабель Чорноморського флоту РФ затонув. А на початку травня ЗСУ знищили два російські катери типу "Раптор". На самому острові ударний безпілотний комплекс "Ваyrаktаr" ліквідував російську ППО. Острів має стратегічне значення Ще за пару днів такі популярні на початку повномасштабного вторгнення "Ваyrаktаr'и" уразили російський десантний катер "Серна" та два зенітних ракетних комплекси "Тор". "Україна боротиметься за Зміїний стільки, скільки буде потрібно. Острів має стратегічне значення, оскільки дозволяє контролювати надводну та певною мірою повітряну обстановку на півдні України", прокоментував Кирило Буданов. Зміїний й справді був і є дуже важливим для України. Тим більше, що після захоплення острова армія РФ перетворила його на своєрідну парасольку ППО для власних сил. Противник й далі насичував острів технікою, щоб контролювати північно-західну акваторію Чорного моря. Звільнення острова дозволяло бодай частково розблокувати судноплавство у північно-західній частині Чорного моря та відновити експорт українського збіжжя у рамках "зернової ініціативи". "Як символ перемоги&hеllір;" Відтак вже починаючи з березня, українські військові розробляли операцію по звільненню Зміїного. А це виявилося вельми непростим завданням. В середині червня супутникові знімки засвідчили облаштування російською армією фортифікаційних споруд та ППО на острові. Наші захисники зайнялися цією проблемою, і невдовзі оперативне командування "Південь" повідомило про те, що уражено ЗРК "Панцир-С1" противника, його радіолокаційну станцію та автотехніку. Також під час транспортування на Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту РФ Сили оборони Півдня України знищили новий, прийнятий до складу в 2017 році, російський великотоннажний буксир "Василий Бех". Росіяни, мабуть, встигли сто разів пошкодувати про те, що захопили Зміїний. В кожному разі, 30 червня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив про те, що противник залишив острів. 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор Далі була зачистка острова, і вже 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор. "Як символ перемоги і відродження з цих руїн, українські військові встановили і закріпили прапор України, який був доставлений на острів раніше", повідомило оперативне командування "Південь". Баржі нам у поміч Певна річ, що противник назвав залишання острову "жестом доброї волі". Пізніше стало відомо про те, що насправді стояло за цією "доброю волею" та які зусилля доклали наші захисники, щоб звільнити Зміїний. Загалом операцію зі звільнення Зміїного проводило стратегічне угруповання військ "Олександрія" на чолі з генерал-майором Андрієм Ковальчуком. "Олександрія" знешкоджувала сили російської армії на воді, у повітрі та на самому острові. Сили оборони під час битви за Зміїний знищили 19 одиниць техніки та склад боєприпасів. Матеріальні втрати окупантів наша сторона оцінила у 900 мільйонів доларів. Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю Але як саме ЗСУ вдалося вибити окупантів з острова? Пізніша реконструкція подій засвідчила, що для цього були використані звичайні баржі. Про це розповів, зокрема, військовий аналітик, старший лейтенант сухопутних військ армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. За його словами, про факт застосування барж для завдавання ударів по Зміїному він знав вже у момент їх використання. "Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю і винахідливістю. Але оскільки ця інформація була закритою, то не міг наводити її. Хоча часом це могло бути доречно як зразок нестандартного, асиметричного і нелінійного підходу до ведення бойових дій", написав він у Теlеgrаm. Військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника Левін наголосив, що для перемоги над росіянами військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника. ЗСУ доводиться бути в "нескінченному пошуку" нестандартних рішень, які не прописані в книжках з військового ремесла, зазначив він. "І так, ідея з баржами була низовою ініціативою. Це до того, що потрібно прислухатися до молодих і пасіонарних. Ну, і найголовніше, важливість ініціативи з баржами не в тому, було це ефективно чи ні. Головне в тому, що це дало поштовх до подальшої постійної "обробки" окупантів на Зміїному за допомогою української артилерії, авіації тощо", написав аналітик. "Богдана" + САЕSАR = любов Щодо артилерії, то тут треба відзначити роботу САУ "Богдана" та її французького напарника системи САЕSАR. Доставка техніки до позицій стала окремою операцією, оскільки важка техніка не могла вільно пересуватися по плавнях та піску. Тому щоночі "Богдану" і САЕSАR заганяли на баржі і по 3-4 години в один бік сплавляли по річищу Дунаю і його відгалужень аж до бойових позицій. Понтони були дуже високими, щоб легко з'їжджати з берега та на берег. Місцеві прикордонники навіть знайшли спеціальний водний кран, яким можна коригувати берег. Кілька днів розрахунки облаштовували позиції та організовували схованки для техніки. На деревах уздовж позиції розвішували металеві предмети для того, щоб російська РЛС не виявила техніку. Наступна проблемою українських військових стало коригування вогню. Цивільні БПЛА, які використовували військові для спостереження за островом Зміїний з берега, не могли вилетіти в море, бо активно працювала російська РЕБ. Також за островом спостерігали з БПЛА Ваyrаktаr, але його картинка не була чіткою, оскільки безпілотник не міг підлетіти ближче 28-30 кілометрів він потрапляв у зону дії ворожої ППО. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної Військові мали детальну мапу розташування російської техніки на острові Зміїний, тому точність влучання була важливою. Після перших днів роботи команда зрозуміла, що може скоригувати удар з точністю до 20 метрів. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної та працювали по черзі: трохи САЕSАR, далі "Ураган", після нього "Богдана". Залишки від снарядів та пострілів одразу прибирали, щоб не видати місце базування. Артилерія працювала за таким принципом понад тиждень з 21 червня і по 30-те, аж до дня звільнення острова. Пізніше російська армія ще неодноразово атакувала Зміїний, зокрема, за допомогою тактичної авіації, скидаючи фугасні бомби. А у грудні 2023 року ВСУ в районі острова збили російський бомбардувальник "Су-24". За даними ВМС ЗСУ, літак там дистанційно мінував шляхи цивільного судноплавства скидав донні міни. Робилося це в напрямку "зернового коридору", роботу якого РФ так прагнула зірвати. Ворог і по цей час тероризує даний регіон. Міністерство оборони Британії із посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія час від часу вдається до ризикованих ударних операцій на острові Зміїний, щоб продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі. Проте маленький, але звитяжний острів був і залишається українським, як є українськими й інші захоплені ворогом території. Їхнє звільнення справа часу, що вже доведено островом Зміїним.

30 червня світові ціни на нафту знизились на 1%. Це сталося на тлі поліпшення прогнозів щодо поставок після зниження геополітичних ризиків на Близькому Сході та перспективи чергового збільшення видобутку ОПЕК+ у серпні, повідомляє Rеutеrs. "Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt знизились на 0,97% - до 67,11 доларів за барель. Водночас американська нафта марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе подешевшала на 1,43% - до 64,58 доларів за барель", - ідеться в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іран вимагає визнати Ізраїль і США винними у війні та вимагає репарацій - ЗМІ Минулого тижня через 12-денну війну між Ізраїлем та Іраном обидва індекси продемонстрували найбільше тижневе падіння. За прогнозами експертів, обидві марки завершать сезон зростанням, показавши другий місячний приріст поспіль. Ціни на нафту в п'ятницю демонстрували найпомітніше тижневе падіння з березня 2023 року. Основною причиною аналітики називали відсутність значних збоїв у постачанні сировини, попри загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном, що фактично усунуло так звану "премію за ризик".

30 червня - 6 липня - тиждень особливих змін на краще. На багатьох чекає неймовірний переломний момент. Будьте собою і не намагайтеся комусь сподобатися. Ваша привабливість і так творитиме дива. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Тиждень почнеться з відчуття внутрішнього зрушення, - говорить астрологиня. - Здасться, ніби хтось перемикає передачу в машині вашого життя. Всесвіт шепоче: більше не треба чекати і вагатися. У ваше життя прийдуть гроші, ініціатива, сміливі рішення і нове бачення себе. Те, що здавалося другорядним, раптом стане визначальним. Це гарний час, аби переосмислити, за що ви справді хочете отримувати оплату, і хто має право бути поруч із вами. Зустрічі можуть трапитися у несподіваних місцях: біля банкомату, у черзі, під час пробіжки. Ті, хто досі соромився проявитися, можуть цього тижня вразити словом, дією, підтримкою. Гроші потечуть до тих, хто не боїться просити, ризикувати і йти на розумні експерименти. Липень буде схожим на диво для Тельців, Риб та Козорогів. Ви отримаєте усе, чого забажаєте". Овен (21 березня - 20 квітня) Цього тижня не варто витрачати гроші імпульсивно. Краще вкласти у щось, що буде працювати на тебе: інструменти, курси, навіть якісне взуття. У стосунках настає момент вибору: або чесна розмова, або мовчанка, яка буде коштувати більше, ніж здається. Телець (21 квітня - 20 травня) Колега або знайомий запропонує несподіваний підробіток. Не ігноруйте цікаву пропозицію. Якщо хочеш отримати більше, запитай себе, на що ти готовий піти заради цього. Середа буде найвдалішим днем для сміливих рішень у фінансах. Вівторок і четвер принесуть винагороду у вигляді премій чи цікавих пропозицій. Близнюки (21 травня - 21 червня) Дайте коханим можливість подбати про вас. Це теж сила, а не слабкість. Витрати пов'язані з домом можуть здатися надмірними, але виявляться інвестицією у внутрішній комфорт. У п'ятницю можлива зустріч, яка змінить твоє ставлення до себе. Рак (22 червня - 22 липня) Якщо давно хочеш почати продавати щось власне, час створити перший пост або сторінку. Цей тиждень може принести фінансовий прорив, якщо не розпорошуватись. У коханні не мовчи, навіть якщо незручно: твої почуття теж важливі. Лев (23 липня - 23 серпня) Гроші цього тижня приходять через твоє ім'я. Репутація вирішує все. Якщо давно хочеш розпочати особистий бренд, дій у вівторок. Не забувай: твоя харизма - це капітал, і він має працювати на тебе. Діва (24 серпня - 23 вересня) Заробіток цього тижня напряму залежить від того, чи вмієш ти оцінити себе гідно. Не бійся підвищити ціну на свої послуги або просити про гідну оплату. Всесвіт підтримує твою цінність. Поруч з'явиться хтось із дуже сильною енергією. Не тікай від цього. Краще обійми цю людину і послухай, як її устами до тебе говоритиме Всесвіт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зустрінуть кохання свого життя - два знаки, які у липні забудуть про самотність назавжди Терези (24 вересня - 23 жовтня) У середу або четвер можливе повернення старого боргу. Вкладіть ці гроші мудро у справу, яка буде приносити прибутки у майбутньому. Час переглянути щомісячні витрати. Там є зайві позиції, без яких можна легко обійтися. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Цього тижня гроші пов'язані з твоїм настроєм. Коли віриш у себе, вони приходять легко. Якщо давно хочеш почати додатковий дохід онлайн, час спробувати. Уникай великих витрат у четвер. Люди, які тебе не розуміли раніше, раптом побачать твій потенціал. Не ховайся. У коханні не бійся говорити про свої справжні почуття і бажання. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Відпишися від зайвих підписок, відмовся від дрібних, але регулярних витрат. Це зекономить тобі купу часу і грошей. У любові хтось, кого ти давно недооцінювала, проявить себе неочікувано. Ти можеш бути скромною, але час дозволити собі більше. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Хтось може нарешті відчути, як сильно ти мовчки впливаєш на його життя. Важлива розмова все розставить по місцях. Якщо хочеш запустити власну справу, зроби сьогодні перший крок, навіть якщо він ледь помітний. Водолій (21 січня - 20 лютого) У стосунках зіграє принцип: менше слів, більше спільних дій. Навіть проста прогулянка може дати відчуття єдності. Не ігноруй інтуїцію: вона веде туди, де тебе вже чекають. Риби (21 лютого - 20 березня) Цього тижня ти як скеля, на яку хтось хоче спертися. Але не забувай і про себе: твої бажання не менш важливі. Гроші можуть прийти через визнання або схвалення твоїх зусиль. Час перестати применшувати свою роботу. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.

Росія "систематично і цілеспрямовано" використовує проти України касетні боєприпаси. Зафіксовано щонайменше 5 974 факти застосування таких снарядів. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України. У відомстві зазначили, що РФ завдавала ударів касетними боєприпасами і по Миколаєву, Харкову, Одесі, Сумах, Херсону, Чугуєві, Добропіллю, Охтирці, Затоці, а також на територіях Донецької, Запорізької та Луганської областей. "Російські окупанти регулярно завдають по Силах оборони України та цивільних людях ракетно-бомбові удари із застосуванням ракетних комплексів "Смерч", "Град", "Ураган", "Точка-У" та авіаційних бомб, споряджених касетними боєприпасами, що містять такі елементи як 9Н210, 9Н235, КОБЕ 3Б-30, Q-16, КЕ 136В3, М42, ШОАБ-0,5 тощо", - зазначили у відомстві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові показали, що відбувається на фронті - карти війни У МЗС нагадали, що росіяни застосовували касетні боєприпаси під час ударів: по Чернігову 17 березня 2022 року (22 убитих і 31 поранений); ракетою "Точка-У" по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року під час евакуації цивільних (54 вбитих і 135 поранених); ракетою Х-69 по Києву 17 червня 2025 року, після якого було виявлено 29 предметів, схожих на касетні боєприпаси. Ці удари призвели до численних жертв серед цивільних людей, включаючи дітей, та масштабного знищення об'єктів житлової, медичної, освітньої і критичної інфраструктури. "Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору. Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що РФ навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників - Іран та Північну Корею", - йдеться в заяві. У міністерстві закликали країни-партнери та міжнародні організації посилити тиск на Росію. Йдеться про "руйнівні санкції" проти російської економіки та промисловості, енергетичного прибутку та банківського сектору, а також фізичних чи юридичних осіб, які допомагають агресії проти України. Також у МЗС закликали надати Україні всі типи ППО та посилити далекобійні можливості Сил оборони. Триває 1219-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 154 боєзіткнень.

Як Україна отримала другий шанс для "прориву" На початку травня Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про створення інвестиційного фонду партнерства у сфері корисних копалин. Це шанс, зокрема для "стратегічного" металу титану. Саме так його охарактеризував президент Володимир Зеленський у своєму указі 2021 року. Проте шанс буде змарновано, якщо не врахувати помилок Що маємо та як видобуваємо Титанова галузь України стратегічно важливий сектор економіки. Маємо майже 20 тис. родовищ титанових руд, які сукупно оцінюють у $7,5 трлн. Частка України в розвіданих запасах титанової руди у світовому масштабі досягає 20%. &еnsр;Титанова сировина не рідкість у світі, пояснює академік, почесний директор Інституту металофізики Академії наук Орест Івасишин. Це четвертий показник за запасами руд серед металів: залізо, алюміній, марганець і титан. Але дійти до чистого титану складно. Завдання відокремити всі корисні елементи й далі відновити титан у чистому вигляді, без кисню. Більшу частину концентрату титанових руд споживає хімічна галузь, яка виробляє пігменти й фарби, і майже 67% використовують у металургії. Але саме титан як метал має стратегічне значення. Держави, які вміли виготовити метал із титану й використати його для авіації та космосу, об'єдналися в Міжнародний титановий комітет. У ХХ ст. таких було шість: США, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та СРСР тобто Україна, бо саме на її території є найбільші поклади ільменіту й рутилу, з яких отримують титан. Володіючи такими запасами, Україна має потужні підприємства з видобутку. Наймасштабніші Іршанський гірничозбагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на Дніпропетровщині. Хребет нашої титанової галузі Запорізький титаномагнієвий комбінат єдиний у Європі виробник титанової губки. Його побудували ближче до сировини та доступної електроенергії Дніпровської ГЕС. ЗТМК як хребет титанової промисловості На початку 2000-х для ЗТМК постала нагальна проблема реконструкція. Але держава як власниця підприємства була неспроможна вкладати в це кошти. Спочатку погляд звернули на Захід. Першими приїхали представники німецької компанії "Дойче Титан". У них не було металургії, але вже були вироби з титану. Вони намагалися домовитися з українськими урядовцями. Але відповіді від Міністерства промислової політики не дочекалися. Друга спроба відбулася 2005 року. Її намагалися реалізувати представники компанії Воеіng. Адже авіація є найбільшим споживачем титану він є у двигунах, шасі, інших деталях. Академік Івасишин, який супроводжував гостей до Запоріжжя, розповідає: Держава не підготувала завод до співпраці з Воеіng &еnsр;Я запропонував метод порошкової металургії. Інколи це вигідніше, ніж плавити зливок. Але нікому не вдавалося досягти високої якості виробу з порошку. Я винайшов унікальний варіант, за якого можна використовувати порошок гідриду титану. Стверджували, що цього не може бути, бо водень вважається найбільшим ворогом титану. Але ми використовуємо його тільки на початковій стадії, а на останній операції він зникає. Ми це довели, запатентували, знайшли союзників у США в особі корпорації Воеіng. 2009 року вони перевірили й заявили про готовність щорічно закуповувати майже 15 тисяч тонн порошку гідриду титану у ЗТМК і зробити комбінат своїм базовим виробництвом. Але держава не змогла підготувати підприємство до співпраці. Контракту не підписали. Воеіng налагодив співпрацю з Росією. Тим часом "хребет української титанової галузі" почувався все більш хворим. Держава мала рятувати ЗТМК. Порятунок побачили у приватизації. Титановий Фірташ, або Приватизація без хепіенду Історію приватизації Запорізького титаномагнієвого комбінату можна описувати як драму, детектив і ще в десяткові жанрів. Але в усіх варіантах головним персонажем буде український олігарх Дмитро Фірташ. 2012-го компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед", що належить Grоuр DF, перемогла в конкурсі з відбору недержавних учасників ТОВ "Запорізький титаномагнієвий комбінат". 51% акцій став належати державі, а 49% олігарху, бенефіціару "Толексіс Трейдінг Лімітед". За ці відсотки компанія мала внести до статутного капіталу ЗТМК майже 720 млн грн та майже 160 млн як фінансове забезпечення технічної модернізації виробництва. Мав би бути хепіенд. Новий співвласник Дмитро Фірташ добився, що комбінатом керував його менеджмент, пообіцяв мільярди, щоб зробити підприємство технологічнішим. Але згодом все пішло не за планом. Що ж завадило? Насамперед електроенергія. Держава не готова була знизити ціни на електроенергію. Тож реконструкція була неможлива, вважають експерти. Інститут титану, який готовий був розробити цю реконструкцію, теж не дочекався грошей. Європа продовжує закуповувати титан у Росії Про другу причину "Країні" розповіло джерело, знайоме із ситуацією. Фірташа переконали, що для випуску титанової губки досить модернізувати тільки перший етап виробництва. Академік Івасишин відмову від повної реконструкції вважає помилкою, бо комбінат втратив те, за що його в Україні і Європі цінували, титанову губку. Протягом усього періоду управління ЗТМК групою Фірташа виробництво гідриду титану зупинили, обсяг виробництва титанової губки впав більш як удвічі. Але і шлак, який кинувся продавати комбінат, не пішов. Не додавали ентузіазму і кримінальні справи. "Країна" з'ясувала, що директора ЗТМК Володимира Сивака ­2016-го САП звинуватила у зловживанні службовим становищем і розтраті коштів на 492 млн грн. Справа тягнулася вісім років. За цей час Сивака виправдали у справі про розтрату всієї суми майже в пів мільйона грн, але звинуватили у зловживанні службовим становищем на 18 млн грн. Судиться із ЗТМК і Фірташ після того як держава звинуватила його в ­невиконанні інвестиційних зобов'язань та ініціювала повернення комбінату в державну власність. Представники олігарха звинувачують нове керівництво заводу в тому, що вони під час ковіду продавали продукцію за зниженими цінами, чим продукували збитки. У травні 2022-го Касаційний цивільний суд визнав законними рішення судів про розірвання договору зі створення ЗТМК, до статутного фонду якого держава внесла цілісний майновий комплекс комбінату. Фактично це означало повернення унікального підприємства у власність держави. Але процес цей триває досі. З початком повномасштабної російсько-української війни ЗТМК зупинив випуск титанової губки через брак хлору, що є основним компонентом виробництва. За даними аналітичної системи Опендатабот, 2024 рік підприємство закінчило з 212,5 млн грн збитків. Україна видобуває, а Росія заробляє Зазначимо, що успішний запуск ЗТМК сприяв розширенню виробництва титану в СРСР. Так з'явився титановий комбінат на Уралі. Верхнєсалдинське металургійне виробниче об'єднання, яке з 1957-го по 1990 рік було найбільшим постачальником напівфабрикатів із титану для аерокосмічної та військової промисловості, суднобудування в СРСР. Запроєктований комбінат був Інститутом титану із Запоріжжя. Під час проєктування усунули недосконалості ЗТМК. У чому недосконалість? З кожним новим етапом збільшувався об'єм титанового зливка. А економіка виробництва залежить саме від цього. ЗТМК був налаштований на реторти вагою 1 т. А росіяни видають за один цикл 10 т. Тож сьогодні РФ має фінальну частину виробництва готової продукції зі сплавів титану для світового аерокосмічного комплексу. Сучасні літаки Воеіng-787 Drеаmlіnеr та Аіrbus-380 не можуть обійтися без продукції з Уралу. Обидві компанії отримали аванс на замовлення понад 2000 літаків. Тож важко уявити, як діятимуть ці виробники в разі зриву постачання з Уралу. У Воеіng залежність від постачань із РФ становить 45%, у ЕАDS близько 60%, Воmbаrdіеr, Еmbrаyеr, РrаttWhіtnеy, RоllsRоyсе майже 100%. Така залежність виникла протягом останніх 10 років, відколи СП Воеіng Urаls Маnufасturіng розпочало відвантажувати продукцію на експорт. За даними експерта, з яким поговорила "Країна", 30% шасі для літаків Воеіng отримує з РФ. І змінити це важко, бо виробництво зав'язане на патент росіян. До речі, українці були дотичні до цього патенту, але втілити його на виробництві вдалося не нам. На початку березня 2022-го Воеіng призупинив закупівлю титану з Росії. Робота на основному устаткуванні неможлива, оскільки використання цих верстатів "обмежено експортними ліцензіями від уряду США та Японії". Експерт вважає, що інформація не зо­всім відповідає дійсності. США могли зупинити співпрацю в рамках СП, але заміну російському титану знайти нелегко. Тому він досі не під санкціями. Російський титан і санкції З початку великої війни 27 держав ЄС запровадили 17 пакетів санкцій проти РФ. Діють обмеження на торгівлю нафтою, вугіллям, деревиною та багатьма іншими ресурсами. Однак титан Європа продовжує закуповувати в Росії. 2022-го російський титан нарешті внес­ли в санкційні списки. Але це рішення заблокували Франція та інші країни члени ЄС: через залежність від російського титану найбільшого виробника літаків Аіrbus. У вересні 2023-го Бюро промисловості та безпеки міністерства торгівлі США внесло корпорацію "ВСМПО-Авісма" до так званого Еntіty Lіst як виробника зброї. Але ці обмеження не передбачають блокування діяльності компанії й зупинки придбання титану. Тож, як каже генеральний директор ТОВ ВКФ "Велта" Андрій Бродський, внесення російської компанії до Еntіty Lіst не заважає їм отримувати прибутки від титанової галузі. Півтора року під час війни титанову сировину вивозили до РФ У жовтні 2024-го американці під час зустрічі заступників міністрів фінансів країн G7 таки звернулися до союзників, аби розглянути запровадження санкцій проти російського паладію і титану. Але питання зависло. Звісно, в разі санкцій проти експорту титану з Росії більше уваги було б до українського титану. Але, щоб Воеіng зайшов на наш ринок після підписання з американцями угоди про корисні копалини, потрібні суттєві зрушення, а експерти оцінюють їх досить песимістично. &еnsр;Щоб Україна стала для Воеіng на місце Росії це не можна зробити за один день. У нас немає нічого, крім сировини, каже академік Орест Івасишин. Москва тримає їх на гачку, бо свого часу розробила сплав, що має унікальні властивості. Ніхто, крім Росії, не може виготовити великогабаритні деталі потрібної міцності. Нам іти до цього ще далеко, у кращому разі років 10. Титан у ланцюгу війни Але в основі багатьох досягнень росіян українська руда. Тож Україна під час війни зробила все, щоб заблокувати постачання титану в Росію. Це вдалося не одразу. Ось один з епізодів цієї боротьби. 24 лютого 2022 року в Україну вторг­лася не тільки армія РФ. Того ж дня до Дніпра приїхав Олександр Федосеєв, радник гендиректора російської металургійної корпорації "ВСМПО-­Авісма". Права рука власника ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат" Михайла Шелкова. Федосеєв мав організувати схему прихованого вивезення з України в РФ титанової сировини. І це йому вдалося. Півтора року схема працювала. У червні 2023-го СБУ заарештувала Федосеєва, пізніше ДБР встановить, що було створено злочинну організовану групу, до складу якої увійшли колишній директор ТОВ "Демурінський гірничо­збагачувальний комбінат", бенефіціар і директорка австрійської компанії й один із топменеджерів комбінату. Вищий антикорупційний суд ухвалить рішення про конфіскацію ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат". Але в Росію встигли переправити майже 11 т мінералів на майже $2 млн за даними СБУ. Ще один епізод допомоги ворогу стосується компанії "Мотор Січ". У березні цьогоріч Солом'янський районний суд Києва виніс вирок Олегу Дзюбі, заступнику директора зовнішньоторговельного департаменту АТ "Мотор Січ". Слідство встановило, що, отримавши вказівку від президента АТ "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслаєва, саме Олег Дзюба налагодив через китайську компанію Сніnа Таly Аvіаtіоn Тесhnоlоgіеs Соrр постачання "запасних частин для ремонту двигунів літаків та гелікоптерів російського ЗАТ "Двигатели Владимир Климов Мотор Сич". За даними російського реєстру, 20% компанії належить АТ "Мотор Січ", а 50% російській корпорації "МіГ". Було поставлено запчастин, зокрема з титану, на понад 71 млн грн. Діяли також схеми, за якими частину концентрату експортували до європейських компаній у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині, зареєстрованих росіянами, щоб зрештою надійти до російських металургійних підприємств, зокрема VSМРО-Аvіsmа. Але на сьогодні даних про такі постачання немає. А що з наукою? Війна вплинула і ще на одну структуру, пов'язану з титановим виробництвом, АТ "Інститут титану". Інститут, що проєктував титанове виробництво в Україні, РФ, Казахстані, Китаї, Ізраїлі й навіть Гватемалі, держава вирішила приватизувати. 2024-го Фонд держмайна двічі виставляв його на аукціон і не знайшов покупця. Вартість лота 76 млн грн. Не допомогло і зниження ціни вдвічі. Бо важко знайти покупця, якому знадобилася база відпочинку на березі Дніпра й пів сотні проєктувальників. "Країна" з'ясувала, що потенційних власників також стримують борги з виплати заробітної плати й незакриті договірні зобов'язання на чималі гроші. &еnsр;Цінність становить будівля в центрі міста й науково-технічна продукція у вигляді архівів, досліджень, сертифікатів, ліцензій, патентів, розповів "Країні" доктор технічних наук, професор Олександр Овчинніков. Уже під час війни Інститут титану підписав меморандум на проєктування титаномагнієвого комбінату у В'єтнамі. Ціна 3 млн євро. Науковці створили проєкт, але його не реалізували, бо замовнику потрібні були державні гарантії, яких інститут надати не міг. А держава вкотре схибила. Але, на щастя України, не схибили люди. Які роблять усе, щоб зберегти титанову індустрію у країні. Додає оптимізму й Інститут металофізики НАНУ, який співпрацює з колегами з Німеччини. &еnsр;Ми нині працюємо над упроваджен­ням технології методу МІМ (метал інжекшн-молдінг) для виготовлення деталей для двигунів безпілотників, розповідає почесний директор інституту Орест Івасишин. Ідея в тому, щоб зробити деталь, яка не вимагала б жодної додаткової механічної обробки. Коли процес дійде до промислового виробництва, це зменшить вартість деталей двигуна безпілотника. Також науковці з Інституту металофізики працюють над розробкою порошку для титанових імплантів. Це покращить наявні імпланти на 50 відсотків. Як вивести титанову галузь із кризи Угода із США про корисні копалини не панацея, але дає певні можливості для порятунку галузі та виведення її в лідери. Україна має сировинні ресурси, виробництво, науку та досвід. Потрібні інноваційні рішення, сучасний менеджмент та інфраструктура. Експерти кажуть, що насамперед необхідно провести повноцінну реконструкцію ЗТМК поновити виробництво титанової губки, впровадити сучасні технології. Маємо знайти рішення проблеми з електроенергією. Очищення від корупції та прозоре управління ще дві необхідні умови. І нарешті нам потрібні серйозні зусилля у сфері дипломатії та міжнародні зусилля в лобіюванні санкцій на російський титан. Констатуємо: Україна мала всі шанси стати світовим титановим гравцем іще в 2000-х. Але через байдужість держави, невмілу приватизацію, корупцію та прорахунки в менеджменті втратила їх. І ось тепер, попри війну, маємо нові можливості. Але цього разу шанс треба використати.

Національний банк України презентував дві нові пам'ятні монети, присвячені представникам Розстріляного відродження Миколі Хвильовому та Юліанові Шполу. Про початок нового нумізматичного напряму повідомили на сайті НБУ. Ця серія вшановує українських митців, репресованих у 30-х роках ХХ століття. "Ми повертаємо з небуття пам'ять про людей, які стали символами доби. Їхнє слово було зброєю, а ідея перетворилась на вирок", - сказав голова НБУ Андрій Пишний. Монети з портретами письменників мають номінал 5 грн. На них зазначені як справжні імена, так і літературні псевдоніми - Микола Фітільов / Микола Хвильовий та Михайло Яловий / Юліан Шпол. Хвильовий жив у 18931933 роках, Яловий - у 18951937. Реверс монет прикрашено їхніми зображеннями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ відкрив продаж рідкісних монет: які теми та скільки коштують Аверс однаковий для обох монет. Він містить зображення слова "СЛОВО" - символічної назви харківського будинку, де мешкали письменники. У композицію також включено парость пшениці - знак знищеної молодості. З літери "О" стікає кров - натяк на трагедію цілої генерації. Автори дизайну - Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки. Скульптори - Анатолій Демяненко та Володимир Атаманчук. Новинки доступні до придбання з 20 червня. Їх можна замовити в онлайн-магазині НБУ або в уповноважених банках-дистриб'юторах. В Україні випустять нову лімітовану версію монети 10 грн, на реверсі якої замість гетьмана Івана Мазепи зображений беретний знак Національної гвардії. Національний банк України у вівторок, 25 березня, зробив відповідну презентацію. Нова монета продовжує серію, присвячену українським військовим, і вшановує внесок нацгвардійців у захист суверенітету, територіальної цілісності, громадського порядку та безпеки України.

Україна готується оголосити конкурс на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області, повідомив голова Офіса президента України Андрій Єрмак. "Це може стати першим проєктом у межах співпраці зі США. Радий бачити, що процес іде та результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії", зазначив він у своєму телеграм-каналі. Андрій Єрмак також повідомив, що в Канаді на полях саміту "Групи семи" разом із першою віцепремʼєркою міністеркою економіки Юлією Свириденко мав зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, де сторони "детально проговорили співпрацю". Вочевидь, про запуск літієвого родовища. Коментарів американської сторони щодо цього наразі немає. Нагадаємо, 30 квітня Україна та США підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобовʼязань України перед США не прописано, також угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюзу, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні. Літієве родовище на Кіровоградщині може стати першим пілотним проєктом зі США А дещо раніше Юлія Свириденко прогнозувала, що саме літієве родовище на Кіровоградщині може стати першим пілотним проєктом зі США. І вже після згаданого засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (УРП) Юлія Свириденко написала у Фейсбук: "Маємо інтерес інвесторів до декількох родовищ. Одне з них літієве родовище "Добра" в Кіровоградській області. Робоча група опрацює звернення щодо його розробки. Якщо всі вимоги закону будуть дотримані на наступному засіданні запустимо процедуру оголошення конкурсу для всіх зацікавлених компаній". За її словами, це родовище потенційно підпадає під мандат Американсько-українського фонду відбудови його розробка може стати першим пілотним проєктом у межах спільного інвестування. Однак, чи все проходитиме тихо й спокійно щодо саме кіровоградського літієвого родовища - питання. Бо ще в березні суд арештував ділянки найбільшого в Україні літієвого родовища - 51 земельну ділянку Полохівського родовища літію в Кіровоградській області. На вимогу Офісу генерального прокурора це зробив Печерський районний суд Києва. Про що і йдеться в ухвалі від 7 березня 2025 року. Ще там йдеться про те, що ділянки досліджувало ТОВ "Укрлітійвидобування" Сергія Табалова, який вклав у дослідження Полохівського родовища понад 100 млн грн, а сумарно в розвиток понад 300 млн грн. До того ж ще 119 млн грн він сплатив за ліцензію. Компанія оцінила родовище за міжнародним стандартом JОRК і готувалася до видобутку літію. Якщо ж родовище повернеться державі, то на нього зможуть претендувати інші бізнесмени. Тож схоже, що суддівські шальки терезів схилились не на користь пана Табалова. Зазначимо, що ця справа розслідується ще з 2016 року. Тоді прокуратура відкрила провадження за фактом начебто незаконного отримання дозволу на видобуток літію. Згідно з даними геологорозвідки, запаси літію на Полохівському родовищі перевищують 760 тисяч тонн еквівалента карбонату літію. У 2021 році світ спожив 0,5 млн тонн LСЕ, а вже у 2028 році прогнозують потребу в 6 млн тонн. Близько 60% літію у світі нині переробляє Китай. Загалом в Україні розташовано чотири розвіданих літієвих родовища, два з яких у Кіровоградській області. Літій це рідкісноземельний метал, який використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у хімічній та медичній промисловості, аерокосмічній галузі, ядерній і відновлювальній енергетиці.

Сучасні дрони не тільки впевнено виходять на перші ролі у сучасній війні (часто відтісняючи на другий план, наприклад, танки, легку бронетехніку, вертольоти, кораблі та навіть артилерію), а й перебирають на себе функції іншої зброї. Зокрема, йдеться про те, що безпілотні авіаційні комплекси (БАК) “ступили на поле” засобів протиповітряної-протиракетної оборони (ППО-ПРО) та досить рішуче розширюють для себе повноваження як засобів перехоплення повітряних цілей, передусім ворожих безпілотників. Більше того, за допомогою БАК-перехоплювачів вражалися навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітрі ( хоча в останньому випадку йдеться вже про морські дрони, що стали базою для ракет.  фото: аrmyіnfоrmЯк з’явилися БАК-перехоплювачіЯк це трапляється, нові інноваційні рішення у переозброєнні були спричинені шаленим дефіцитом наявної зброї та різким зростанням загроз. Так, починаючи з березня 2024 року противнику вдалося відчутно покращити та ефективно використовувати тактику проникнення дронів-розвідників у глибокий тил України, де вони почали полювати на важливі об'єкти та наводити на цілі балістичні ракети. Ворожі дрони-розвідники на досить великих висотах залітали на 50-100 км в тил Сил оборони України (СОУ), дуже оперативно передаючи координати на ураження. Це дозволило російській армії завдати кілька відчутних ударів по ЗСУ та українській інфраструктурі за десятки кілометрів від лінії фронту. Наприклад, у перші місяці 2024 року російській армії вперше вдалося знищити РСЗВ ЗСУ НІМАRS, уразити пускові установки системи ПРО ПС ЗСУ Раtrіоt (удар трьома балістичними ракетами ОТРК  “Искандер” за корегування розвідувального дрону SuреrСаm), знищити два гелікоптери Мі-8 під час тимчасового приземлення та ще дві РСЗВ "Буревій" на заправці у Харкові . Це сталося, як зазначали аналітики, завдяки злагодженій тактиці російського тандему “безпілотник-розвідник плюс далекобійний засіб ураження”. При цьому один з ударів – по аеродрому в селищі Авіаторське біля Дніпра відбувся майже за 100 кілометрів від лінії фронту (в РФ стверджували, що вдалося вразити кілька українських МіГ-29, склади та ЗРС С-300). У зв’язку з цим у військових аналітиків з’явилися обгрунтовані побоювання, що такі удари можуть з тактичної переваги РФ у війні трансформуватися у стратегічну. Так  виникла критична потреба у створенні системи активного перехоплення БАК розвідки РФ. Типові розвідувальні БАК ЗС РФ - Орлан, Zаlа чи Suреrсаm, мають малу відбиваючу поверхню, тож є занадто малою ціллю для ППО. Крім того, такі БАК діють на висоті 4 - 6 кілометрів, тобто поза зоною дії ПЗРК, тож їх дуже складно захопити як ціль. А використовувати для знищення таких цілей потужні системи ППО середнього радіусу дії на кшталт радянських ЗРК “Бук” або NАSАМS надто дорого. До цього слід додати, що використати засоби РЕБ через потужний вплив на власні безпілотники та велику висоту польотів безпілотників противника у 5-6 км також неможливо. Тож єдиним варіантом відповіді могли  стати саме перехоплювачі. І вони стали ними.Про перші спроби стало відомо ще на початку 2024 року: у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних систем “Аякс” 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше за допомогою FРV-дрона знищили російський ударний дрон літакового типу. За деякими даними, до кінця березня 2025 року було оприлюднено відео перехоплень вже понад 2,5 тисячі російських безпілотників розвідувального та ударного типів. БАК-перехоплювач, який застосовується на полі бою, фото: GеnеrаlStаff.uаЯк розвивались та вдосконалювались дрони-перехоплювачіВлітку 2024 року українські винахідники запропонували системні новації для розв’язання проблеми перехоплень БАК противника – варто відзначити координаційну та загальну лідерську роль платформи Вrаvе1, яка у сфері розвитку БАК стала виконувати функції структури з розвитку технологій. Та, звісно, завзятість і креативність вітчизняних винахідників. У листопаді 2024 року українські FРV-дрони вже більш ніж успішно вирішували задачу боротьби із російськими розвідувальними безпілотниками. В результаті тільки одного проєкту "Небесний русоріз" було ліквідовано понад 400 російських дронів-розвідників. Серед них 211 БАК типу Zаlа, 137 Suреrсаm, 46 БАК сімейства “Орлан”, а також 7 баражуючих боєприпасів "Ланцет". Проєкт запрацював орієнтовно з серпня 2024 року, і знову маємо говорити про хвильовий розвиток технологій: з’являється рішення щодо ураження, противником удосконалюється рішення щодо захисту, відповідаємо новим  рішенням на ураження. Майбутнє бою, та й усієї війни, пов’язане саме зі швидкістю народження нових рішень для атак і контратак, а також  зі здатністю швидко масштабувати результати.БАК Фламінго, фото: vn.20mіnut        БАК-перехоплювачі почали виготовляти у різних формфакторах - від FРV-дронів квадрокоптерного типу до дронів літакового типу зі здатністю перехоплювати швидкісні цілі. Фактично, вже у 2024 році окреслилась тенденція, що дрони-перехоплювачі розвиватимуться як квадрокоптери-камікадзе, БАК-перехоплювачі літакового типу та як дрони протидії баражуючим боєприпасам типу Shаhеd .     Далі – більше. Справді революційні події відбулися влітку 2024 року. 31 липня двокілограмовий український дрон   “приземлив” 12-тонний російський вертоліт. У серпні 2024 року було зафіксовано збиття зенітним дроном російського Мі-28 у повітряному бою. Ці події засвідчили, що відбудуться дуже значні рішення у переозброєнні, оскільки такі події, як успішно реалізований “замах” на потужно озброєні гелікоптери вартістю мільйони доларів визначатимуть нові пріоритети у переозброєнні найпотужніших країн світу.         Зрештою, у травні 2025 року з’явилося перше відео перехоплення дроном російсько-іранського ударного безпілотника типу Shаhеd. Сили оборони, як було заявлено, успішно використовували дрон-перехоплювач Stіng (“Жало”). Відео стало першою публічною фіксацією перехоплення російського БАК: перехоплювач зміг наздогнати Shаhеd на значній висоті, понад хмарами: цей безпілотник здатен літати зі швидкістю понад 160 км/год та підніматися на висоту близько 3 км.  Тоді ж було повідомлено, що підрозділ Сил безпілотних систем Dаrknоdе зі складу 412-го полку  “Nеmеsіs” знищив близько 100 ворожих дронів-камікадзе типу Shаhеd та “Гербер” за допомогою дронів-перехоплювачів.БАК Stіng, фото: tеlеgrарhЯк може відбуватись подальший розвиток сучасних БАК-перехоплювачівЗ часом дрони-перехоплювачі набули масової поширеності та де-факто поступово перетворилися на частину протиповітряної оборони. І потреба в них зростає в геометричні прогресії, оскільки у 2025 році не тільки небо над полем бою вже кишіло дронами, але й кілометрів на 20-30 в обидва боки від лінії зіткнення. Завдяки порівняно низькій вартості, простоті експлуатації та можливості виробництва на непрофільних підприємствах БАК-перехоплювачі стають усе доступнішими, і це логічна відповідь на такий виклик. Статистика свідчить, що Україна і надалі нарощує потенціал використання БАК-перехоплювачів. Зокрема, з листопада 2024 року по березень 2025 року кількість успішного перехоплення ворожих безпілотників збільшилася у 4 рази - станом на 22 березня 2025 року було зафіксовано 2517 унікальних перехоплень, 2018 з них вдалось геолокувати.        Зрозуміло, що безпілотні охоронці неба почали стрімко удосконалюватися та модернізуватися. Це так само логічні наслідки будь-якої війни, навіть нашої, що ще не завершена.        У 2025 році БАК-перехоплювачі почали збивати цілі на відстанях, які раніше були абсолютно недосяжними. Скажімо, на початку червня український зенітний FРV-дрон перехопив російський розвідувальний безпілотник “Орлан-10” вже на відстані 33 км за лінією фронту - над територією Курської області. Для такого перехоплення використовувався новітній FРV-дрон літакового типу “Чаклун”.БПЛА "Чаклун", фото: blасksеаnеws        Відносно невисока вартість перехоплювачів продовжує відігравати ключове значення у тому, що їхнє використання лише зростає: приміром, Сили оборони України у 2025 році почали використовувати БАК-перехоплювачі літакового типу “Техно Тарас” вартість якого при висоті до 6000 метрів та радіусі дії до 35 км становить лише 1600 доларів. Не випадково його встигли назвати “вітчизняним дешевим засобом ППО” .Дрон-перехоплювач "Техно Тарас", фото: фонд Сергія Притули        Важливим еволюційним напрямком стало удосконалення способів перехоплення. Наприклад, на БАК почали встановлювати боєприпас з уламковою бойовою частиною, що підривається за командою оператора та дозволяє суттєво збільшити можливість ураження.  Одним із прикладів еволюції способів ураження цілей противника стала кодифікація у червні 2025 року БАК Сhіеf-1 - для ураження як літальних апаратів, так і живої сили ворога. Дрон коптерного типу має двоствольний модуль з патронами зі шротом. До того ж БАК вже обладнаний системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі.Зі свого боку, встановлення потужних батарей дозволяє БАК отримати більшу дальність та висотність перехоплення.Успішне застосування зенітних дронів проти безпілотників противника вийшла на такий рівень, що деякі бригади вже мають власні батареї БАК-перехоплювачів. Зі свого боку, противник намагається технологічно протидіяти, наприклад, з березня 2025 року почав серійно встановлювати на свої розвідувальні дрони типу Zаlа системи ухилення від зенітних дронів на базі “машинного зору”.         Серед ключових майбутніх задач – збільшення досяжності до ворожих цілей та якості оперування БАК для перехоплення.        Одним із цікавих та важливих шляхів такого удосконалення зенітних БАК стали розробки та використання носіїв перехоплювачів – за їхній рахунок почали зростати можливості самих зенітних безпілотників. Компанія Justіfіеr Drоnеs, приміром, задля збільшення дальності та висоти польоту FРV-перехоплювачів почала запускати їх з дрона-носія. При цьому завдяки тому, що носій вже перебуває у повітрі, час реагування та швидкість підльоту перехоплювача до цілі відчутно скорочуються. Що за горизонтом: автозахоплення, автонаведення,  автопідрив, штучний інтелектІдея використання дронів для перехоплення повітряних цілей виявилася настільки потужною, що фінансування виробництва нових БАК-перехоплювачів VВ140 “Фламінго” потрапило разом з іншою передовою зброєю до нового пакета військової допомоги Україні з боку Німеччини . Фактично VВ140 “Фламінго” вже є прообразом гібрида, оскільки має можливість перехоплювати дрони у повітрі на відстані до 30 км. І це яскраво свідчить про визнання нового революційного витку у технологіях війни. Додатковим свідченням цього може стати той факт, що у червні 2025 року на виставці оборонних технологій у німецькому Нюрнберзі німецька компанія Dіеhl Dеfеnсе, що її в Україні добре знають як виробника зенітно-ракетних комплексів ІRІS-Т, представила свою новітню розробку в галузі ППО-ПРО, а саме зенітний дрон Сісаdа. Комплекси ІRІS-Т SLМ, БАК мають 40-кілометровий радіус дії, Але при цьому в радіусі близько кілометра  у них є так звана мертва зона, а  Сісаdа  призначений для перехоплення безпілотників малої дальності. Тож, можливо, це і є новий шлях забезпечення безпеки важливих та дорогих озброєнь на війні – через формування мережі безпілотних “охоронців”.БАК Сісаdа, фото: Аrmy Rесоgnіtіоn        Можна спрогнозувати, що наступними кроками до удосконалення стануть автоматизація, зокрема широке застосування автоматичного захоплення та наведення на ціль та автоматизованого підриву бойової частини при наближенні до цілі. І, зрозуміло, мова йтиме про удосконаленого програмування БАК, а згодом і елементів штучного інтелекту (ШІ).Також можна передбачити, що майже напевно будуть розроблятися зенітні дрони-гібриди, тобто фактично зенітні ракети-дрони - для збиття вертольотів, великих багаторазових безпілотників оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, тобто дуже дорогої зброї. Для цього на БАК будуть використовувати реактивні двигуни. Певне уявлення про майбутній розвиток українських БАК-перехоплювачів надав після призначення командувачем Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Зокрема, йдеться про поетапне розгортання впливу СБС на оперативній глибині, а це прогнозоване збільшення дальності застосування.Отже, ми бачимо горизонт розвитку безпілотних авіаційних комплексів. За цим же горизонтом, хочеться вірити, в українських безпілотників не буде меж для знищення ворога. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.