Search trend "30 березня"

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rаdа.gоv.uа У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gеttyіmаgеs За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з fасеbооk-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від СFА Іnstіtutе (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Drаgоn Аssеt Маnаgеmеnt.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Рrоzоrrо.Sаlе в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mерr.gоv.uа Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ІСSІD та ІСС. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: fасеbооk.соm/tаrаs.kасhkа Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mоf.gоv Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: susріlnе.mеdіа Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Про це повідомляє Держкіно.Український оскарівський комітет оголосив прийом заявок для участі фільмів у відборі на "Оскар-2026" Американської академії кінематографічних мистецтв та наук у номінації "Найкращий міжнародний повнометражний фільм".Міжнародний фільм визначається як повнометражний кінофільм (не менше 40 хвилин), виготовлений поза межами США з діалогами переважно не англійською мовою (більше ніж 50%). Також приймаються документальні та анімаційні фільми.Згідно з умовами участі, фільм має вперше вийти у прокат у країні подання з 1 жовтня 2024 до 30 вересня 2025 року. Прокат має тривати щонайменше 7 днів поспіль у комерційному кінотеатрі з продажем квитків і прибутком для виробника та кінотеатру.Фільми, що до кваліфікаційного прокату публічно демонструвалися чи розповсюджувалися поза кінотеатрами (ТБ, РРV/VОD, DVD, авіалінії, інтернет тощо), не приймаються до розгляду.Прийом заявок триватиме до 3 серпня 2025 року включно.Імена членів Українського оскарівського комітету 2025 року оголосять після того, як їх затвердить Американська кіноакадемія.98-ма церемонія вручення кінопремії "Оскар" запланована на 15 березня 2026 року. Ведучим церемонії стане комік і телеведучий Конан О'Браєн.

У червні Кабмін схвалив старт експериментальної програми зі створення спеціальних груп протиповітряного захисту на базі добровольчих формувань територіальних громад. Головна ідея полягає в тому, щоб підсилити наявну систему ППО, залучивши до неї вмотивованих людей, які не підлягають мобілізації. У Міноборони вже оприлюднили всі особливості програми, а також алгоритм дій для тих, хто хоче стати частиною ініціативи та готовий захищати небо на тлі зростання кількості ворожих обстрілів. Виплати для учасників ГПО та соціальні гарантіїУчасники можуть отримати фінансову винагороду – 100 000 грн/міс., що виплачується відповідно до фактичного часу перебування на виконанні завдань щодо протиповітряної оборони. Тож сума не є фіксованою, а залежить від кількості чергувань.Крім того, у межах програми передбачено такі гарантії для добровольців:проходження навчання в офіційних сертифікованих закладах;діяльність учасників обмежується виключно роботою з протиповітряної оборони;до укладення контракту учасники обов'язково проходять медичну, професійну та психологічну перевірку;бойові зміни здійснюватимуться в рамках єдиної державної системи ППО.Крім того, для учасників проєкту зберігаються соціальні гарантії, які внесені в статтю 119 Кодексу законів про працю України. Тобто йдеться також про право на збереження робочого місця та посади. Виплати для учасників ГПО та соціальні гарантії, фото: Міністерство оборони УкраїниХто може долучитись до програми та які вимоги до добровольцівЩоб долучитися до групи протиповітряної оборони, необхідно спочатку доєднатись до ДФТГ та офіційно підписати відповідний контракт на три роки. Громадяни, які хочуть стати добровольцями, повинні звернутись безпосередньо до командира ДФТГ за місцем проживання. Якщо ж у громаді немає такого формування, тоді охочі можуть ініціювати його створення та подати звернення до місцевої військової адміністрації. Стати учасником ДФТГ можуть українці, які досягли 18-річного віку та проживають у відповідній громаді, а також успішно пройшли відбір та підписали контракт на службу в добровольчому формуванні. Проте важливий момент полягає в тому, що доєднатись до підрозділів ППО можуть лише ті громадяни, які не підлягають мобілізації згідно зі статтею 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Щойно людина стане учасником групи протиповітряного захисту, в її контракт добровольця буде внесено умову, що забороняє залучати громадянина до бойових дій чи будь-яких завдань, крім участі у забезпеченні протиповітряної безпеки. Щоб укласти контракт і долучитись до ДФТГ : потрібно подати заяву на вступ (у документі вказують особисті дані, зокрема ім'я, прізвище, місце проживання, а також прописують іншу необхідну інформацію та мотивацію щодо вступу у формування);відбувається перевірка та відбір, кандидат має пройти медобстеження, професійну та психологічну перевірки;після безпосереднього підписання контракту (документ затверджений Наказом Міноборони №84 від 7 березня 2022 року) учасник складає присягу;видача посвідчення члена ДФТГ має відбутись протягом 30 днів після проходження всіх процедур. Необхідно також підготувати такі документи для підписання контракту щодо вступу до ДФТГ: заяву, копію паспорта, копію ІПН та військовооблікового документу (для жінок лише за наявності). Крім того, якщо кандидат не підлягає мобілізації, тоді необхідно мати також документи, що підтверджують право на відстрочку. Документи для вступу до ГПО у складі ДФТГ, фото: Міністерство оборони УкраїниЯкщо ж громадянин хоче доєднатись до захисту неба на посаді оператора БПЛА, тоді необхідно відповідати певним кваліфікаційним вимогам та мати спеціальний сертифікат зовнішнього пілота, що видається відповідно до Постанови Кабміну №1129 від жовтня 2024 року. Водночас упродовж перших 45 днів від старту проєкту ця вимога тимчасово не діє, що дозволяє кандидатам спочатку укласти контракт добровольця, а вже згодом пройти необхідне навчання та отримати сертифікат. 

Про це сказав колишній радник Білого дому з питань нацбезпеки Майкл Волц, передає Укрінформ."Ми повністю погоджуємося, що маємо виграти інформаційну війну. Але у нас можуть бути розбіжності щодо найкращого способу це зробити", – зазначив він у відповідь на запитання, чому Вашингтон згорнув діяльність "Голосу Америки" та "Радіо Свобода".За словами Волца, адміністрація президента США зробила це через відсутність "фактичних результатів", а також "високі витрати" та "роздутість" цих структур."Я думаю, що найкращий спосіб блокувати та боротися з нашими противниками за кордоном – це через наш дивовижний приватний сектор, через інновації, через те, що ми бачимо в нашій лідерській ролі в галузі штучного інтелекту та в інших сферах", – додав ексрадник з нацбезпеки.Водночас сенатор Кріс Мерфі заявив, що приватний сектор не боротиметься з пропагандою РФ і Китаю у США та по всьому світі. У відповідь на це Волц сказав, що приватний сектор має показати "силу вільного ринку" та підприємництва, а також силу Штатів з точки зору вільного суспільства."І я думаю, що насправді ми більше злагоджені, ніж ви думаєте. Й те, на що ми дивилися, це на реальну ефективність. Ми ставили під сумнів саме цей інструмент, а потім президент і міністр прийняли рішення про перерозподіл ресурсів", – висловився він.Що передувало14 березня 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписаврозпорядження про зменшення бюджетів семи незалежних федеральних агентств, внаслідок чого фінансування "Радіо Свобода" та "Голос Америки" було припинено.Після оголошення про припинення фінансування "Радіо Свобода" звернулася до суду з позовом проти американської агенції з глобальних медіа (USАGМ) та її посадових осіб. 25 березня USАGМ вирішила виділити "Радіо Свобода" частину запланованих грантових коштів. Радіостанція заявила, що домагатиметься отримання решти фінансування, передбаченого повним бюджетом на 2025 рік. 26 березня стало відомо, що суд задовольнив клопотання Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода про видачу тимчасової заборони. Це було проміжне судове рішення ухвалили в рамках згаданого позову. 27 березня USАGМ переглянула своє попереднє рішення та відновила фінансування у вигляді гранту для "Радіо Вільна Європа" – "Радіо Свобода".11 квітня українська редакція "Радіо Свобода" повідомила, що через фінансові проблеми скорочує мовлення, а також відправляє у простій частину співробітників у Києві та Львові.Вже 30 квітня федеральний суд зобов'язав агентство США з глобальних медіа (USАGМ) виплатити Радіо Свободі кошти на квітень з асигнувань конгресу США.21 травня Європейський Союз погодив виділення 5,5 млн євро на термінову допомогу Радіо Свобода.

Українська компанія Тhе Fоurth Lаw, що розробляє ШІ-системи автономності для FРV-дронів, оголосила про перший раунд інвестицій, а також представила свій флагманський продукт — модуль автономності ТFL-1. Інвесторів і розмір інвестицій ТFL не розкриває, проте вказує, що у компанію вклалися фонди та ангельські інвестори з Європи, США і Канади. Про це DОU повідомили у ТFL. Що таке ТFL-1 ТFL-1 — це вбудований комп’ютер з алгоритмами ШІ, який бере управління на себе на останніх 500 метрах польоту. Такий підхід, який в компанії називають автономністю «останньої милі», дозволяє FРV-дронам ефективніше донаводитися по рухомих цілях, долати завади РЕБ, втрату сигналу та інші виклики на полі бою. Продукт уже застосовується підрозділами ЗСУ, зокрема пілотами 58-ї окремої мотопіхотної бригади з березня 2025 року. Компанія також розробила власний дрон — Лупиніс-10-ТFL-1, який продається як окремий БПЛА або як повноцінний комплекс (100 дронів, станція управління, допоміжне обладнання). Ці дрони можуть вражати цілі на відстані до 30 км, несучи 1 кг корисного навантаження, або до 3,5 кг — на ближчих дистанціях. ТFL-1 може бути інтегрований у дрони понад десятка інших виробників, а самі модулі та ліцензії компанія постачає державним замовникам та виробникам БпАК. В компанії кажуть, що модуль ТFL-1 розроблений для масового виробництва — потенційно сотні тисяч одиниць на місяць. Вартість такого апгрейду дрона зростає лише на 10–20%, але значно підвищує успішність виконання бойових задач. Що далі В Тhе Fоurth Lаw розповіли DОU, що залучені кошти планують спрямувати в R&D розробку для вдосконалення засобів та переходу на наступні рівні автономності. Наразі ТFL-1 забезпечує перший рівень автономності — самостійне донаведення на ціль. У перспективі компанія хоче розвинути повноцінну автономність: від зльоту і навігації без GРS до автоматичного виявлення й ураження цілей. Це, на думку команди, дозволить створювати «рій» дронів, перехоплювачі та інші автономні системи. Технологія ТFL включає власний програмний стек з функціями комп’ютерного зору, навігації та моделювання. Надалі компанія планує перенести автономність на дрони з фіксованим крилом, ракети, наземні та морські платформи. У цивільному секторі ТFL бачить потенціал у логістиці, будівництві та сільському господарстві. Про компанію Четвертий Закон заснував у 2023 році Ярослав Ажнюк — серійний підприємець, відомий за проєктами Реtсubе, Fuеl Fіnаnсе і Оzеrо Dеsіgn. Команда складається з інженерів, науковців та ветеранів. Офіси розташовані в Україні, ЄС та США. Компанія названа на честь гіпотетичного «четвертого закону робототехніки», який доповнює три знамениті правила Айзека Азімова.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Троє відбили штурм сімнадцятьох росіян Батьки отруїлися чадним газом 12 березня 2012-го. Я тоді проходив строкову службу. Трагічну новину повідомив брат. Приходить смс: "Тата й мами більше немає". Відповідаю: "Ти що, здурів?" Виявилося, правда. На похорон відпустили. Не міг і слова вимовити. Треба, а закляк. Тепер усвідомлюю: головне, чого вони мене навчили, бути самостійним, мати мету в житті й ніколи не панікувати. Став стресостійким. Контракт підписав 2017-го. До того не міг себе знайти в цивільному житті. Пройшов навчання у Старичах, далі 59 бригада. Злагодження відбувалося на полігоні Широкий Лан на Миколаївщині. Там один боєць волав: "Я приїхав сюди не по полігонах кататися, а для виконання бойових завдань". Нічого собі, думаємо, оце воїн. У травні 2017-го перший бойовий вихід. Широкине під Маріуполем. Розподіляємо, хто на яку точку йде. А цей хлопець кулеметник. Його наче окропом облили: "Я не піду, я кухар. Я писав рапорти". Тоді замінили морпіхів на позиції "Лопата". Ті нічого особ­ливо не пояснювали. "Розберетеся". Сидиш, дивиш­ся в бійницю і бачиш шматок поля. Щоправда, коли сонце почало сідати, арта ворога запрацювала з усіх напрямків. Хоча загалом, починаючи з 2018-го, війна затихала. Стадія окопної війни, дистанції великі, всі розслабилися. Люди в армію йшли за кошти: 10 тисяч зарплати плюс 10 бойових. У лютому 2022-го всі відчули: щось насувається. Але були незрозумілі масштаби. Вважав, що піде загострення на Донбасі, а не тотальна війна, яка охопить усю країну. Перебував на Олешківських пісках. Підірвався о 4:30 ранку. Бачу: заходить авіація ворога. Тоді з нашого боку було багато тупих команд. Усі дез­орієнтовані. Рухаємося до Антонівського мосту. Хтось каже, що той підірваний. Розвертаємося і назад. А техніка не найновіша, вона просто зупинилася. Потрапив в оточення ввечері 24 лютого. Нас 20 людей. Прийняли бій, почали обхідними шляхами діставатися Олешків. Там знайшли волонтерів, першочергово передали їм поранених. Дві доби там провели, поки знайшли спосіб дістатись у Херсон човнами. Місцевий волонтер дав машину. Спробували виїхати, але все було перекрито росіянами в цивільному одязі. Ідемо в ТрО. Відмовили немає зброї. На початку березня місто окупували. Розумію: або вибираюся зараз, або ніколи. Була людина, яка взялася переправити нас катером через Дніпро. Ідемо островом, бачимо бабусю, яка каже: "Ідіть, ідіть, там вас зустрінуть". Тривожні думки: хто зустріне? Але свої ­волонтери, які допомогли 12 березня дістатися Миколаєва. Один полонений мені заявив: "Я прийшов вам допомагати" Там завдавали ворогу максимального вогневого ураження. Знали їхні сталі позиції, бо зловили частоти. "Прошу поддержки" лунає в радіоефірі. На тобі "поддержку" полетів заряд із РПГ. Доводили росіян до істерики. Жовтень 2023 року найважче поранення. Снаряд, запущений із танка, розірвався в метрі від мене. Посікло всього обидві ноги, плече, груди. Третя година дня. Мене витягнули, наклали турнікет. Кров лилася. О восьмій вечора почали евакуацію. Страху не було. Тільки цікавився, де моя права нога, бо не відчував її. Ще турбувався, що з моїм іменним пістолетом. Доправили до Селідового, далі Покровськ, Дніпро, два дні провів у реанімації, і Хмельницький. Після операції хотілося води. А не можна було. Медсестра принесла змочений бинт. Він був такий смачний. У Хмельницькому лікар сказав: "Лежати ти в мене не будеш. Або сидіти, або ходити. Інакше хана легеням". Поставили мене, "піймав гелікоптера". Приїхала майбутня дружина, кинула роботу, щоб допомогти відновитися. Наприкінці листопада залишив лікарню. В березні торік повернувся у стрій. Побратим "Калина" це біль. Людина твердих принципів, показував приклад іншим. Загинув у березні 2023-го на Луганщині. У нас продавили фланг. Туди зайшли вісім солдатів ворога. Нам про це не доповіли. За це "Калина" поплатився життям. Постріл у голову. Бій ми виграли, росіян узяли в полон. Мене відтягли, бо хотів поквитатися. Горлав: "Пустіть мене до них!" Солдати ворога різні. Трапляються сильні, які правильно рухаються невеликими групами, вклинюються в міжпозиційний простір. А буває "м'ясо", яке потім розповідає: підняли з ями, привезли на танку й викинули. Один не хотів прострелили ногу. Іншим сказали: "Ідіть куди хочете" Був шокований, коли один полонений мені заявив: "Я прийшов вам допомагати". Не стримався й відповів: "Ти що ***нутий? Кому ти прийшов допомагати?" З вересня я командир батальйону. Найстрашніше коли не можеш допомогти людям. Але й вони мають точно виконувати твої вказівки. Якщо кажеш: "Не рухайся, доки працюєш", то так і слід чинити. А військовий на позиції ухвалює своє рішення і піддає ризику себе й побратимів. Був момент, коли троє моїх людей відбили штурм 17 росіян. Цифри вражають цивільну людину. Але насправді не все й завжди вирішує кількість. Якщо людина не боїться визирати з окопу та стріляти, вона не дає рухатися противнику. Плюс підтримка дронів та мінометів. Але хоч би як домінували в нинішній війні дрони, без піхоти нікуди. "Хитрістю взяли позицію ворога" "Мєлкого" знаю з 2018 року. Тісно почали працювати з 2022-го. Він усі рішення ухвалює з холодною головою. Завжди вислухає і командира, і солдата. На херсонському напрямку разом із колишнім командиром роти, покійним "Калиною", витягав людей з оточення. Жодного разу не давав заднього ходу, не говорив "Я не піду туди, бо там можна головою накласти". Там же, на херсонському напрямку, в районі Любомирівки, "Мєлкій" із групою без жодного пострілу хитрістю взяли позицію ворога. У Тернових Подах я з групою пішов однією посадкою, "Мєлкій" іншою. У нього підірвалося двоє хлопців із п'яти. Він організував їм евак і пішов далі штурмувати з групою. Успішно взяли визначену точку. На первомайському напрямку він діставав поранених і загиблих. І сам, і з "Калиною". Завжди був на передку. Не сидів, як старшина, в тилу. Контролював усе, володів інформацією. Під час штурму Первомайського, коли на нас пішли танки, він узяв ручний гранатомет і побіг стріляти в них. Проте танк швидше бійця дістав. Пораненому "Мєлкому" було важко дихати. Але він намагався підбадьорювати хлопців, які запанікували. Нині він комбат. Але якщо треба, піде в окопи. "Волонтер", боєць 59 окремої штурмової бригади у складі Сил безпілотних систем Передплатити журнал "Країна"

Про це повідомив віцепремʼєр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.Він зазначив, що зерно та харчові продукти з України продовжують надходити до десятків країн світу — від Азії до Латинської Америки, зокрема в ті регіони, для яких морський шлях є єдиним доступним каналом постачання. Це сприяє збереженню стабільності на світовому продовольчому ринку, навіть на четвертому році повномасштабної війни."До великої війни 94% української аграрної продукції експортувались морем. Зараз – 90%. Майже весь експорт продовольства, як і раніше, здійснюється через морські шляхи. І це критично важливо для економіки України, для фермерів, для міжнародних партнерів, для мільйонів людей, які чекають на українське зерно", - написав Кулеба.З портів Великої Одеси за час дії коридору вийшло понад 5 тис. суден. Окрім агропродукції, ним перевезли й інші стратегічно важливі вантажі: метал, руду, добрива, гуманітарну допомогу.Кулеба нагадав, що коридор функціонує попри постійні обстріли. Від початку його роботи пошкоджено 423 об'єкти портової інфраструктури, постраждали 32 цивільних судна, поранення дістали 115 осіб, є загиблі.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данилов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.У ВМС повідомили, що всього у 2024 році через морський коридор пройшло 9061 судно, Україна експортувала понад 74,4 млн тонн вантажів.

Про це інформує Іltа-Sаnоmаt.Стубб подолав дистанцію, що складалася з 750 метрів плавання, 20 кілометрів велосипедного заїзду та п'яти кілометрів бігу, за 1 годину 4 хвилини та 19 секунд — цей результат забезпечив йому друге місце серед 45 учасників чоловічої категорії. У загальному заліку він став третім, адже переможниця жіночої серії, Міра Лескінен, показала найкращий час серед усіх — випередивши навіть чоловіків. Від неї президент відстав на 1 хвилину 30 секунд, а від переможця чоловічої категорії Арто Валліна — на 1 хвилину 19 секунд.Цьогоріч тріатлон у Йороїсі став сімейною подією для глави держави — в суботу в півмарафоні має змагатися син президента Олівер Стубб.❗️????????Fіnnіsh Рrеsіdеnt Аlехаndеr Stubb саmе іn sесоnd рlасе іn а trіаthlоn соmреtіtіоn, іn whісh hе раrtісіраtеd іnсоgnіtо undеr thе рsеudоnym АS, - Іltа-SаnоmаtНіs nаmе wаs аnnоunсеd аftеr thе fіnіsh lіnе.Не swаm 750 mеtеrs, сyсlеd 20 kіlоmеtеrs аnd rаn fіvе kіlоmеtеrs іn… ріс.twіttеr.соm/8W1J68G5ВN— ????МіlіtаryNеwsUА???????? (@frоnt_ukrаіnіаn) July 12, 2025 29 березня президент Фінляндії Александр Стубб здійснив неофіційний візит до штату Флорида, де провів кілька годин з президентом США Дональдом Трампом, граючи в гольф.

За минулу добу ЗСУ знищили 1070 окупантів. Загальні бойові втрати ворога у війні сягнули 1 032 690. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Загальні втрати окупантів від початку війни скаладають: особового складу - 1 031 620 (+1070) осіб; танків - 11013 од.; бойових броньованих машин - 22980 (+1) од.; артилерійських систем - 30194 (+31) од.; РСЗВ - 1437 (+0) од.; засоби ППО - 1193 (+0) од.; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія вербує щомісяця понад 30 тис. контрактників для війни літаків - 421 (+0) од.; гелікоптерів - 340 од.; БПЛА оперативно-тактичного рівня - 45248 (+245) од.; крилатих ракет - 3459 од.; кораблів/катерів - 28 од.; підводних човнів - 1 од.; автомобільної техніки та автоцистерн - 54822 (+90) од.; спеціальної техніки - 3929 (+0) од. За оцінками британської розвідки, у 2025 році Росія вже втратила близько 236 тис. військовослужбовців -битими та пораненими. За даними Генерального штабу ЗСУ, у червні 2025 року середньодобові втрати російської армії становили приблизно 1080 осіб, що дає загальну місячну цифру близько 32 тис. Водночас у британській розвідці зазначають, що з березня 2025 року щомісячні втрати Росії почали знижуватися.

Про це він написав у телеграм."Чиновники все прекрасно знали та розуміли, просто приховували факти й нічого не робили для виправлення ситуації", — заявив Кравченко.За його словами, матеріали слідства вже підтверджують, що проблема була відома відповідальним особам, але не отримала належної реакції. У кримінальному провадженні фігурує один із посадовців департаменту.На оприлюдненому відео — частина доказів, які слідство дозволило опублікувати.Кравченко підкреслив, що слідчі діють послідовно, а розслідування триває."Крапка в цій історії не поставлена", — додав він.Закриття метро у Києві: що відомо8 грудня 2023 року в Києві припинили рух поїздів між станціями метро "Деміївська" та "Теремки" на час ремонту перегінного тунелю, де сталася розгерметизація.З 13 грудня між станціями метро "Теремки" та "Деміївська" запрацював  човниковий рух поїздів. За попередніми висновками фахівців, причиною деформації тунелю між станціями є неякісне проєктування та будівництво ділянки.26 січня 2024 року депутат Київської міської ради, член тимчасової контрольної комісії щодо аварійної ситуації на метрополітені Тарас Козак повідомив, що ремонтні роботи завершаться до початку літа.Власник групи компаній "Автострада", яка є підрядником і виконує підготовчі роботи Максим Шкіль, заявив, що відновлення експлуатації перегінного тунелю між станціями планується на осінь.У лютому Кличко заявив, що рух метрополітену на пошкодженій ділянці між станціями "Деміївська" та "Либідська" відновлять до кінця літа. А 20 березня він сказав, що в метро виконано близько 40% загального обсягу робіт.30 квітня повідомлялося, що на будівельному майданчику між станціями столичного метрополітену "Деміївська" та "Либідська" фахівці провели часткове розкриття тунелю.У серпні власник компанії-генпідрядника відновлювальних робіт "Автострада" Максим Шкіль повідомив, що ремонтні роботи в тунелі на "синій" гілці столичного метро до 10 вересня повністю завершать, що дасть змогу відновити рух поїздів між станціями "Либідська" і "Деміївська" до 15 вересня. 

Без політичного підтексту: що стало поштовхом до перших протестів у Сербіїфото: х.соm/Іngrіd_GеrсаmаПерший етап протестного руху в Сербії розгорнувся наприкінці 2024 року. На той момент він мав чітко виражений громадянський, а не політичний характер.  Безпосереднім поштовхом стала трагедія 1 листопада 2024 року, того дня трапився обвал даху на залізничному вокзалі в Новому Саді, через який загинули щонайменше 16 людей, а ще десятки отримали травми різної тяжкості. Це другий за величиною вокзал у Сербії, і лише в липні 2024 року він відновив свою роботу після трирічної реконструкції.Громадськість поставила під сумнів якість виконання інфраструктурних робіт і контроль з боку держави, серби вказували на ймовірні корупційні схеми під час будівництва та обслуговування об'єкта. Тим часом повільна та нечітка реакція влади лише посилювала суспільне обурення.Тож, перші акції протесту почалися в Новому Саді фактично одразу. А вже 3 листопада до них долучилися студенти з Белграда та інших університетських міст. Вони висували низку вимог, зокрема ключовими можна назвати незалежне розслідування трагедії, публічне покарання відповідальних чиновників, відставка керівництва місцевих органів влади та прозорість у розподілі державного фінансування на інфраструктуру.Натомість президент Сербії Александар Вучич обрав на той момент тактику вичікування, сподіваючись, що протести згаснуть. А от міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Сербії Горан Весич подав у відставку практично одразу після виходу мітингувальників на вулиці зі своїми гаслами.Тим часом протести лише набували сили та до кінця листопада охопили понад 30 міст. Проте політичні гасла все ще не лунали з уст мітингувальників. Тобто на той момент це була ініціатива громадянського суспільства, сфокусована на питаннях звітності та справедливої державної відповідальності.Загострення сербських протестів: поява політичної складової та ультиматумівфото: відкриті джерелаПротести у Сербії з головним осередком у Белграді не припиняються від моменту трагедії, проте змінювалася риторика їхніх учасників. Від вимоги подолати корупцію й гідно розслідувати справу до запиту на дострокові парламентські вибори, а на піку – і президентських.Однією із найбільш масових стала акція 15 березня у Белграді, за підрахунками організаторів тоді зібралися близько мільйона людей. Аби дістатися до місця проведення мітингу, декому з учасників довелося понад добу йти пішки, оскільки у зв'язку з акцією залізничні квитки до Белграда на цей день не продавалися. Тим часом Міністерство внутрішніх справ Сербії заявляло про 107 тисяч присутніх. Тоді на завершення своєї акції студенти почали прибирати центр Белграду, а сама подія обійшлася без загострень.Разом із тим упродовж всього періоду протестів, особливо активними під час яких були студенти, спільнота так і не знайшла серед учасників лідера. Звичайно, до акцій приєднувалась опозиція, проте згуртуватись навколо якогось конкретного лідера мітингувальникам так і не вдалося.Ситуація тим часом загострилася, і найновіша, та чи не найбільш жорстка, хвиля протестів спалахнула 28 червня. Саме цього дня серби відзначають одне із важливих національних та релігійних свят – Відовдан, на яке припадає чимало важливих для країни історичних подій. Власне у цей день, 28 червня, студенти висунули Вучичу ультиматум: дострокові парламентські вибори. Проте сербський президент відхилив його одразу ж, навіть не чекаючи на те, аби минув час, який протестувальники дали на прийняття рішення. "Уряд мав усі механізми та весь час, щоб виконати вимоги та запобігти ескалації. Натомість вони обрали насильство та репресії проти громадян. Будь-яка радикалізація ситуації – це їхня відповідальність", – наголосили активісти, які все ж дочекалися закінчення встановленого для відповіді на ультиматум часу.Після цього протестувальники оголосили про початок масштабних акцій непокори, які тривають по сьогодні та мають різні форми. Реакція влади Сербії: придушення акцій, арешти та протидіяфото: Vеsnа LаlісВід початку масових протестів у Сербії наприкінці 2024 року президент Александр Вучич демонстрував поетапну зміну стратегії – від публічного ігнорування до посилення тиску на протестувальників і спроб перехопити контроль над ситуацією.У перші тижні після трагедії в Новому Саді Александар Вучич утримувався від активних коментарів. Заяви зводилися до загальних обіцянок "розібратися в ситуації" та передати відповідальність уряду й місцевим органам. Публічної самокритики або політичних кроків не було.Під тиском протестів влада оголосила про відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича та мера Нові-Саду. Водночас Вучич анонсував часткову реорганізацію уряду, однак будь-яких згадок про дострокові вибори чи глибшу реформу продовжував уникати.Проте, як тільки масштаби протестів почали помітно зростати риторика президента різко змінилася. Він почав говорити про начебто деструктивний вплив протестів на країну, неодноразово згадував "іноземний слід" і порівнював події з кольоровими революціями, натякаючи на вплив Заходу.Після багатотисячного протесту 15 березня у Белграді влада перейшла до жорсткіших заходів. Тоді вперше застосували звукову зброю, щоб розігнати студентів і активістів, які блокували дороги та державні вулиці. Низка активістів тоді потрапили до лікарень, це стало причиною скандалів та реакції правозахисних організацій. Але сербський президент публічно підтримав силовиків і відкинув усі вимоги протестувальників.Під час масової ходи в Белграді наприкінці червня, яка зібрала близько 140 тисяч учасників, поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумову зброю. Окрім того, жорстоко затримали декілька десятків учасників ходи, серед них були й студенти. Вучич назвав протест "закликом до державного перевороту" і повністю виправдовував дії силовиків, знову твердячи про закордонний вплив.Російський слід і відсутність лідерівфото: еurоtорісs.nеtПопри тривалість і масштаб протестів у Сербії, рух залишається здебільшого горизонтальним, тобто він не має єдиного координаційного центру чи лідерів, а ключову роль відіграють локальні ініціативи, громадські об’єднання та студентські групи. Таке позиціювання з одного боку створює гнучкість для реагувань та дій, а от з іншого робить учасників вразливішими до дезінформації.Від початку акцій основні гасла протестувальників апелювали до громадянських прав, безпеки, прозорості й протидії корупції. Організовані виступи з боку студентських колективів, асоціацій освітян, медиків і профспілок формували мережеву структуру протесту, яка так і не здобула лідера – це дещо збило з пантелику Вучича й стало для нього несподіванкою, адже він фактично не мав когось конкретного для ведення переговорів, чи навпаки – для спроб скомпрометувати. Але  це й не завадило йому використовувати загальну антипротестну риторику для звинувачень Заходу.Сама влада ж у процесі перешкоджання протестувальникам заявляла про допомогу їй Росії. Наприклад від віцепрем'єра Сербії Александара Вуліна пролунала наприкінці березня заява, що російські спецслужби допомагали стримувати багатомісячні антиурядові протести в Белграді."Я дуже вдячний російським спецслужбам, які завжди підтримують нас у боротьбі з кольоровими революціями, в першу чергу інформаційно, – сказав тоді Вулін. – Вони знають, яка небезпека нависла над Сербією".Водночас, коли протестний рух у Сербії досяг значного напруження, виник новий тип комунікації на мітингах і в соціальних мережах. Експерти говорять про вплив Росії на антиурядові протести. Оскільки поряд із конкретними вимогами та правовими претензіями до влади, починають з’являтися гасла, схожі за змістом до російської пропагандистської риторики, хоч і в адаптованій до сербського контексту формі.І тут варто зауважити, що упродовж тривалого часу акцій самі протестувальники не використовували прозахідної риторики, акцентуючи на внутрішніх проблемах: корупції, безкарності, відсутності реформ. Зовнішньополітичної ідеї, як, наприклад це було в Україні, протести не мали й не мають в цілому.Поряд із тим, на думку дипломата, надзвичайного і повноважного посла у Республіці Хорватія (2010-2017), у Боснії та Герцеговині (2011-2017) Олександра Левченка, учасників протестів не варто вважати проєвропейськими силами."Протестний рух зростає, це антиурядовий рух. У нас чомусь дехто це коментує як проєвропейські сили. Ні, це не проєвропейські сили. Це антиурядові сили вийшли на ці речі. Хоча студенти себе позиціонують поза політикою, поза партіями, – зазначає він. – Враховуючи, що все досить організовано відбувається, то багато людей ставлять питання, хто стоїть позаду всіх цих протестів. Щодо партій опозиційних, звісно, що вони там присутні, але багато поставало питань, що хтось з великих гравців світових мав би бути позаду всіх цих подій".І тут Олександр Левченко використовує метод виключення, якщо це не ЄС, США чи Китай, то залишається один варіант, найімовірніший, що це Росія. "Це не Європейський Союз точно. Що стосується окремих країн, які мають вплив на Сербію, Британія Німеччина чи Франція – не вони. Що стосується Сполучених Штатів Америки – не вони, – перераховує дипломат. – Не Китай, тому що причиною начебто всього був залізничний вокзал у Новому Саді, де фасад впав, який робили китайські робітники. Значить, Китай виключаємо. Хто в нас залишається? Москва. Не дивно, що Дугін заявив, що час Вучича вийшов. Його народ має знести. І в країні мають бути певні проведені зміни. Дугін – незалежний експерт, да начебто. Але ми знаємо, що цей експерт дуже-дуже близький до Путіна".  Чи бачить проблеми Сербії світова спільнота: що кажуть у Європі та СШАфото: bаlkаnіnsіght.соmСвітова спільнота, зокрема ЄС та США, висловлює стурбованість ситуацією в Сербії та закликає до мирного вирішення конфлікту, дотримання прав людини та проведення необхідних реформ. Однак деякі критики вважають, що реакція міжнародних організацій є недостатньо рішучою.Європейська комісія з прав людини та Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl засудили "надмірне застосування сили" до протестувальників, затримання студентів і викладачів, а також тривожну практику затримань "дітей і ввічливих демонстрантів".Після повідомлень про репресії проти протестувальників наприкінці червня правозахисні організації Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl та Сіvіl Rіghts Dеfеndеrs виступили зі спільною заявою."Хоча держава відповідає за забезпечення громадського порядку та реагування на окремі випадки насильства, будь-яке застосування сили має бути крайнім заходом, суворо необхідним і пропорційним для досягнення законної мети. Жорстка реакція на мирне незгоду не може бути виправдана, – наголошують організації. – Сербська влада повинна проявляти стриманість і забезпечити людям можливість безпечно брати участь у демонстраціях і висловлювати свою незгоду без залякувань, переслідувань або насильства".Американські офіційні особи висловлюють занепокоєння щодо випадків насильства проти протестувальників та обмеження свободи ЗМІ в Сербії. Окрім того, взимку у деяких містах США відбулися акції на підтримку студентів.Від Євросоюзу лунають заклики до деескалації та розслідувань, проте жодних рішень, наприклад щодо санкцій, політики наразі не приймають. Деякі експерти переконані, що нинішня позиція Брюсселя послаблює вплив ЄС у регіоні: тоді, як протести набирають обертів, сербські громадяни сприймають ЄС як менш актуальний, ніж у минулому, про що свідчить низька громадська підтримка вступу Сербії до ЄС і відсутність прапорів ЄС під час акцій.

Про це повідомила пресслужба ДБР.Там нагадали, що 8 травня президент України підписав закон, який продовжує до 30 серпня 2025 року дію спрощеного механізму повернення військових, які самовільно залишили військову частину.Закон дає можливість тим, хто вперше вчинив СЗЧ, повернутися до служби без кримінального покарання, з поновленням усіх видів забезпечення. Механізм поширюється і на тих, хто залишив частину у період з 29 листопада 2024 року до набрання чинності законом.Якщо військовий залишив частину після 10 травня 2025 року не більше ніж на 3 доби — кримінальне провадження не порушується, але передбачена адміністративна відповідальність.Якщо ж перебування поза частиною тривало понад 3 доби, але військовий добровільно повернувся до 30 серпня 2025 року та готовий продовжити службу, кримінальне провадження відкривається, однак можливе звільнення від відповідальності.Військовий також може подати клопотання через застосунок "Армія+", отримати згоду командира, передати документи до слідства чи суду, і у разі позитивного рішення — повернутись до служби.Якщо ж військовий залишив частину повторно або відмовляється повертатися — розпочинається кримінальне провадження, оголошується розшук, затримання і можливе покарання у вигляді позбавлення волі на 5–10 років."Кожен військовослужбовець, який залишив військову частину або місце несення служби, має шанс виправити ситуацію та повернутися до служби. Не зволікайте — закон діє лише до 30 серпня 2025 року", - наголосили в ДБР.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини та близько 30 тис. щодо дезертирства.За даними ДБР, у період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року на службу після СЗЧ повернулися понад 21 тис. військовослужбовців.

Про це повідомляють Вlооmbеrg і "Настоящее время".Росія заборонила діяльність Єльського університету на своїй території, визнавши його "небажаною організацією". Генпрокуратура РФ заявила, що університет "прагне порушити територіальну цілісність Росії" та дестабілізувати її соціально-економічну і політичну ситуацію.Одним із підрозділів, що спричинив невдоволення російської влади, була Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету, яка збирала докази воєнних злочинів РФ в Україні. Її виконавчий директор Натаніель Реймонд зазначив, що вони відстежили понад 30 тисяч дітей, викрадених Росією. У грудні 2024 року дослідники опублікували звіт про долю 314 дітей, яких примусово усиновили, і передали ці дані Раді Безпеки ООН.Повідомляється, що підрозділ припинив роботу 1 липня 2025 року через зменшення держфінансування адміністрацією президента США Дональда Трампа. Вся зібрана інформація про українських дітей була передана урядам України та США перед закриттям.20 березня благодійна організація Sаvе Ukrаіnе закликала країни-партнерки допомогти зі збереженням інформації, зібраної Єльським університетом, щодо викрадених українських дітей.

У річницю трагічного ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" у Києві, Головне управління розвідки Міноборони України зробило важливу заяву. Розвідка оприлюднила дані одного з російських військових. За інформацією ГУР, він був безпосередньо причетний до організації цієї атаки. Йдеться про майора Збройних сил РФ Дєніса Шейнова, начальника спеціальної інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Саме цей підрозділ, за інформацією ГУР, виконав терористичну атаку по лікарні, де на момент удару перебували 627 дітей. Шейнов відповідав за технічну підготовку крилатих ракет повітряного базування типу Х-101 до використання стратегічною авіацією. Ці ракети ймовірно були застосовані під час удару. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завдяки пожертвам: "Охматдит" почали відновлювати після удару РФ За даними розвідки, Шейнов народився 30 січня 1978 року в місті Саратов. Має паспорт РФ серії 6302 №906672, виданий 15 березня 2002 року. Освіту здобув у Саратовському вищому військовому інженерному командному училищі ракетних військ. У 2018 році брав участь у бойових діях у Сирії. Серед нагород, отриманих Шейновим: медаль "За воинскую доблесть" ІІ ступеня (2000), "За отличие в военной службе" І ступеня (2015) та медаль учасника військової операції в Сирії (2019). Майор Шейнов одружений на Єлені Шабаловій (нар. 30.04.1976), має двох дітей. Сім'я проживає за адресою: м. Саратов, вул. Батавіна, буд. 12, кв. 266. У ГУР наголосили: "За кожен воєнний злочин проти українського народу буде справедлива відплата". 8 липня росіяни вдарили по дитячій лікарні "Охматдит" крилатою ракетою Х-101. Від російського удару загинула працівниця лікарні - дитячий нефролог Світлана Лук'янчук. 10 липня стало відомо про 16 постраждалих та смерть маленького хлопчика, якого госпіталізували після російського удару по "Охматдиту". У день російського удару по лікарні 8 липня фандрейзингова платформа UNІТЕD24 та Моnоbаnk запустили збір благодійних коштів на відбудову Охматдиту. Оголошену суму - 100 млн грн - вдалося зібрати менше ніж за три години.

Ви чули, що два тижні тому відбулася чергова зустріч Бельдельберзького клубу?Зустріч "світової еліти" у стокгольмському Grаnd Ноtеl з 12 по 15 червня 2025 року стала безпрецедентною за багатьма параметрами:вперше в історії клубу стався витік інформації про місце проведення за дев'ять місяців до події,вперше на порядку денному відкрито з'явився пункт "Депопуляція та міграція", вперше Україну представляв колишній міністр закордонних справ, а не чиновник.Дмитро Кулеба став єдиним (!) представником України на зустрічі 2025 року, що особливо символічно з огляду на його новий статус.Після відставки з посади міністра закордонних справ у вересні 2024 року український дипломат перейшов в академічне середовище: він став старшим науковим співробітником Белферівського центру в Гарварді та ад'юнкт-професором Sсіеnсеs Ро у Парижі, де викладає курс з дипломатії воєнного часу.Вибір Кулеби замість чинних українських чиновників виявився стратегічним.В інтерв'ю Fох Nеws напередодні зустрічі Кулеба різко критикував поточний дипломатичний підхід до конфлікту, заявивши, що "Путін не відчуває жодного тиску".Історія участі України у Бельдерберзі розпочалася лише у 2022 році – через три місяці після початку повномасштабного вторгнення.Тоді Україну представляли посол у США Оксана Маркарова та голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко.Примітно, що у критичному 2014 році, коли відбувалися Майдан та анексія Криму, українських учасників на зустрічі не було – Україна ще не була повністю інтегрована до західних стратегічних дискусій.Читайте також: "Остаточне вирішення" українського питання***Офіційний порядок денний зустрічі включав 11 ключових тем, серед яких виділялися кілька безпрецедентних пунктів."Депопуляція і міграція" вперше в історії Бельдерберга була винесена як окрема тема для обговорення.Не менш примітним став пункт "Авторитарна вісь" – пряме визнання координації (!) між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю як системний виклик західної гегемонії.Це формулювання кристалізувало геополітичні зрушення, які обговорювалися на попередніх зустрічах під нейтральнішими назвами на кшталт "геополітичних перестановок".Тема України зберегла своє місце у топ-3 (!) пріоритетів четвертий рік поспіль, що наголошує на центральній ролі конфлікту в західному стратегічному мисленні.Аналіз показує чітку кореляцію (!) між обговореннями України на Бельдерберзі та наступними політичними рішеннями: після зустрічі 2022 року відбулося масивне зростання військової допомоги (США надали близько $75 млрд, європейські союзники – понад $100 млрд), а після 2023 року прискорився процес інтеграції.***Зустріч 2025 року стала "найпрозорішою" в історії Бельдерберга завдяки безпрецедентному витоку інформації.У вересні 2024 року — за дев'ять місяців до події — в інтернеті з'явилися точні дати та місце проведення, що експерти назвали "безпрецедентним" для організації, що славиться секретністю.Альтернативні медіа організували масштабне висвітлення: команди незалежних журналістів, включаючи Дена Дікса з Рrеss fоr Тruth та Джорджо Бомбасеї, вели прямі трансляції прибуття учасників.Бомбасей першим повідомив про раннє прибуття глави Рfіzеr Альберта Бурли — це була його четверта поспіль зустріч Бельдерберга.Офіційний список показував 121 учасник, але журналісти зафіксували прибуття прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, який не значився в публічних списках.Протести у Grаnd Ноtеl зібрали помірну, але організовану кількість демонстрантів.Поліція повністю оточила готель з 11 червня, створивши периметр безпеки, який можна порівняти з візитами глав держав.Цікава деталь: активісти зазначили, що Grаnd Ноtеl належить впливовій родині Валленбергів, а сам Маркус Валленберг, голова Skаndіnаvіskа Еnskіldа Ваnkеn, виступав стороною зустрічі, що приймає.Читайте також: Чи є альтернатива НАТО***Склад учасників 2025 року відображав зрушення пріоритетів до технологічної безпеки та оборонних інновацій.Вперше на зустрічі була безпрецедентна кількість керівників компаній у сфері оборонного ІІ:Брайан Шімпф з Аndurіl Іndustrіеs,Гундберт Шерф із Неlsіng,Алекс Карп із Раlаntіr.Це "екосистема Тіля" - компанії, пов'язані з Пітером Тілем, який сам був присутнім на зустрічі.Серед менш публічних, але дуже впливових учасників виділялися керівники найбільших інвестиційних фондів:Генрі Кравіс (співзасновник ККR з активами в трильйони доларів),Валері Бодсон (СЕО Аmundі - найбільшого керуючого активами в Європі), Ролі ван Раппард (співзасновник СVС Саріtаl Раrtnеrs).Розвідувальна спільнота була представлена ​​переконливо:Джеймс Бейкер (колишній директор Оffісе оf Nеt Аssеssmеnt Пентагону),Джон Соуерс (колишній глава МІ6),Крістофер Донахью (командувач армією США у Європі та Африці).Їхня присутність підкреслювала серйозність обговорюваних питань безпеки.***Аналіз виявив разючу синхронізацію тем Бельдерберга 2025 з іншими великими міжнародними форумами року."Тема ІІ" вперше з'явилася на Давоському форумі в січні під гаслом "Співпраця в інтелектуальну епоху", еволюціонувала у дискусії про безпеку на Мюнхенській конференції у лютому, та кристалізувалася до пункту "ІІ, стримування та національна безпека" на Бельдерберзі.Читайте також: Зупинити удаваОсобливо показовою є еволюція української теми: від спільних дискусій щодо геополітичної стабільності в Давосі до конкретної угоди США-Україна щодо критичних мінералів, підписаної 30 квітня 2025 року.Ця угода, яка дає США доступ до українських родовищ літію, титану та рідкісноземельних металів, відображає зрушення від суто військової допомоги до стратегічного економічного партнерства – тема, яка червоною ниткою проходила через усі форуми року.Урсула фон дер Ляйєн, яка брала участь у Давосі, Мюнхенській конференції та саміті G7, історично відвідувала чотири зустрічі Бельдерберга до свого призначення головою Єврокомісії. Подібні "мостові постаті" забезпечують наступність дискусій між форумами.***Аналіз зустрічей 2020-2025 років виявив стійкі патерни кореляції між темами Бельдерберга та наступними світовими подіями.Обговорення "Порушення глобальної фінансової системи" у червні 2022 року передувало банківській кризі березня 2023 року (крах Sіlісоn Vаllеy Ваnk та Сrеdіt Suіssе) з випередженням у 9 місяців.Тема "Виклики НАТО" у 2022 році передувала вступу Фінляндії та Швеції до альянсу.Технологічні дискусії показують ще більш чітку кореляцію: фокус на ІІ у 2023 році передував ухваленню Акту про ІІ в ЄС та виконавчим указам у США. Обговорення "Майбутньої війни" у 2024 році збіглося з прискореною інтеграцією ІІ в оборонні системи західних країн.Поява теми "Депопуляція та міграція" у 2025 році, ґрунтуючись на історичних патернах, передбачає координовані політичні ініціативи у цій сфері протягом 6-18 місяців.Читайте також: Саміт НАТО: підсумкиВраховуючи, що віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції назвав нелегальну міграцію "найтерміновішим" викликом Європи, можна очікувати посилення міграційної політики під приводом демографічних викликів.***Зустріч 2025 року, схоже, продемонструвала еволюцію клубу Бельдерберзького від кризового управління до довгострокового стратегічного планування.Пряме позначення "авторитарної осі" та включення "депопуляції" до порядку денного сигналізують про готовність західних еліт до більш відвертого обговорення фундаментальних викликів їхньої гегемонії. Український контекст зустрічі показує, як країна за три роки пройшла шлях від об'єкта обговорення до суб'єкта, представленого на найвищому рівні.Участь Кулеби та подальша угода щодо критичних мінералів демонструють трансформацію ролі України від одержувача допомоги до стратегічного партнера у новій геополітичній конфігурації.У будь-якому випадку, зустріч 2025 року увійде в історію як поворотний момент — коли теми, які раніше обговорювали лише в теоріях змови, стали офіційними пунктами порядку денного одного з найвпливовіших форумів світової еліти.Одне тішить. Україна залишається на порядку денному.ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це інформує Ехо Кавказа.Відповідне рішення ухвалила суддя Тамар Мчедлішвілі, визнавши політика винним у невиконанні вимог парламентської слідчої комісії.Згідно з повідомленням прокурора Натії Татіашвілі, 14 травня Окруашвілі був затриманий прямо в залі суду через несплату застави у справі про неявку на засідання комісії. Політика викликали ще 26 березня, однак він проігнорував повістку.Йому було призначено заставу у розмірі 20 тис. ларі та заборонено залишати територію Грузії до завершення судового розгляду. Термін сплати застави, який становив 30 днів, закінчився 8 травня.Він став восьмим опозиційним політиком, який отримав тюремний термін за неявку на засідання комісії, яку очолює Тея Цулукіані.Раніше до семи місяців ув'язнення були засуджені Георгій Вашадзе, Гіві Таргамадзе та Зураб Джапарідзе. Ніка Гварамія, Ніка Мелія, Мамука Хазарадзе та Бадрі Джапарідзе отримали вісім місяців ув'язнення.У виданні зазначили, що офіційною метою парламентської комісії під керівництвом Теї Цулукіані є розслідування злочинів, скоєних у період правління попередньої влади. Однак її мандат поширюється і на події після 2012 року. Зокрема, комісія розглядає відповідальність колишнього прем'єр-міністра Георгія Гахарія за встановлення поліцейського поста в селі Чорчана у 2019 році.Довідково: Іраклій Окруашвілі обіймав посаду міністра оборони з 2004 по 2006 рік. Після відставки він перейшов в опозицію та активно критикував тодішнього президента Михайла Саакашвілі. У 2007 році Окруашвілі був заарештований, але отримав політичний притулок у Франції  й виїхав із Грузії. 20 листопада 2012 року він повернувся, однак був знову затриманий. Проте вже в січні 2013 року частину звинувачень з нього зняли, і він був звільнений, продовживши свою опозиційну діяльність вже за влади "Грузинської мрії".22 травня одного з лідерів грузинської "Коаліції за зміни" Зураба Джапарідзе взяли під варту за невиконання вимог тимчасової слідчої комісії парламенту. Суддя Тбіліського міського суду замінив на арешт обраний раніше запобіжний захід у формі застави.

Міжнародний валютний фонд визнав, що Україна змогла зберегти макроекономічну стабільність попри складні умови воєнного часу. Водночас Фонд наголошує на критичній важливості нарощування внутрішніх доходів для подальшої фінансової стійкості країни. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу, пише Gаzеtа.uа. 30 червня Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування ЕFF, за результатами якого Україна отримала черговий транш у розмірі $500 млн. Таким чином, загальна сума виплат за програмою вже досягла $10,6 млрд. За словами Козак, українська економіка демонструє стійкість, а влада виконала всі ключові критерії ефективності та структурні маяки станом на кінець березня. Водночас, на тлі зростання потреб у фінансуванні оборони, питання фіскальної стабільності стає дедалі актуальнішим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ оновив песимістичний прогноз для України: ризики залишаються високими Зокрема, в проєкті бюджету на 2025 рік Україна планує збільшити військові видатки на 400 млрд грн. Це, за словами представниці МВФ, стало однією з тем обговорення під час перегляду програми. Для відновлення фіскальної стійкості Фонд рекомендує Україні продовжити реалізацію Національної стратегії доходів. Вона передбачає: - модернізацію податкової та митної систем; - призначення голови Держмитслужби; - боротьбу з ухиленням від оподаткування; - гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Також важливо вдосконалювати управління державними інвестиціями, запроваджувати середньострокове бюджетне планування та ефективно керувати фіскальними ризиками. За словами Козак, лише комплексне виконання цих заходів дозволить підтримувати економічне зростання та залучати інвестиції в середньостроковій перспективі. МВФ також наголосив на необхідності завершення реструктуризації зовнішнього боргу згідно з умовами програми. Це є ключовим елементом для відновлення повної боргової стійкості України. Крім того, змінено графік переглядів програми ЕFF - наступний, дев'ятий, відбудеться ближче до кінця 2025 року й охопить одразу два етапи (дев'ятий і десятий огляди). Також згідно з Меморандумом із МВФ, українська влада планує до кінця 2025 року ухвалити закон про 5%-й податок на продажі через інтернет-платформи - так званий "податок на ОLХ". Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України у 2025 році на рівні 2-3%. Попри скорочення дефіциту електроенергії, економіка й надалі стикається з викликами - зокрема, через падіння газовидобутку та ослаблення аграрного експорту. У фонді зазначають, що Національний банк України дотримується жорсткої монетарної політики на тлі високої, але контрольованої інфляції. Рівень міжнародних резервів залишається достатнім завдяки масштабній зовнішній підтримці.

Про це пише ТАСС із посиланням на російські оперативні служби.Пілавов очолював окупаційну адміністрацію Луганська з 2014 по 2023 роки.Астра та РИА Новости раніше повідомили про вибух у центрі міста, біля краєзнавчого музею, де відбувалося відкриття виставки, присвяченої операції "Поток".За попередніми даними пропагандистів, через вибух загинула одна людина, двоє постраждалих.Так зване окупаційне керівництво міста повідомило, що кількість поранених зросла до 3.Довідка. Операція "Поток" - операція з виходу окупантів газовою трубою у тил українських військових, яка відбулася 8 березня 2025 року під час операції РФ у Курській області.Дрони українського виробництва UJ-26, більш відомі як "Бобер", уразили низку ворожої техніки у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, пошкоджено винищувач Су-30 на аеродромі в Саках.

Нафтова галузь Мексики переживає серйозну кризу - обсяги видобутку впали до найнижчих показників із 1979 року. Це вже суттєво позначилось на експорті й створює загрозу для нафтопереробних підприємств США, які критично залежать від мексиканської сировини. Про це повідомляє Вlооmbеrg. У червні поставки мексиканської нафти за кордон скоротились до 529 тис. бар. на добу - найменше за весь час фіксації даних. Це результат одночасного зниження видобутку та запуску нового великого нафтопереробного заводу Dоs Восаs, який почав активно споживати внутрішню сировину. Ситуацію погіршують фінансові труднощі державної компанії Реmех. Вона накопичила близько $20 млрд боргів перед постачальниками й сервісними компаніями, що спричинило скасування контрактів і протести в регіонах видобутку. Хоча раніше компанія обіцяла погасити борги до березня, тепер мова йде про нормалізацію лише в липні. У найближчі тижні Реmех має представити оновлену стратегію розвитку - минулого року її збитки сягнули $30 млрд. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на нафту відреагували на економічні ризики, спричинені торговою війною Трампа У 2025 році середній обсяг видобутку нафти в Мексиці очікується на рівні 1,6 млн бар. на добу - такий самий показник був майже пів століття тому. Найбільше родовище країни Кантарель свого часу забезпечувало до 2 млн бар. щодня, але зараз країна не має аналогів за масштабами. Для порівняння, нове родовище Zаmа містить лише 800 млн бар. - у 40 разів менше за Кантарель. Аналітик SР Glоbаl Жоао Лопес вважає, що відсутність нових відкриттів і старіння родовищ ставлять під сумнів майбутнє галузі. Проблеми Мексики припали на період пікового попиту - американські нафтопереробні заводи працюють на повну потужність, щоб забезпечити зростаюче літнє споживання пального. При цьому США вже стикаються з дефіцитом важкої сірчистої нафти, на якій спеціалізуються багато НПЗ. Додаткові ускладнення створюють санкції проти Венесуели та митне загострення у торгівлі з Канадою, що зменшило поставки і з цих напрямків. У результаті ціна на важку нафту з Мексики та Канади зросла. Минулого місяця канадська сировина досягла найвищої вартості за останні два роки, і тенденція до подорожчання, ймовірно, збережеться. Економічна ситуація у США, Канаді та Мексиці стає дедалі нестабільнішою. Причина - хаотичне запровадження американських тарифів, що створює невизначеність для бізнесу та урядів. Згідно з опитуванням економістів, проведеним Rеutеrs, ризики для північноамериканських економік зростають. Інфляційний тиск у США посилився, що змушує Федеральну резервну систему (ФРС) утримуватися від змін у монетарній політиці.

30 червня Сили оборони України завдали високоточного удару по пункту управління 8-ї загальновійськової армії Збройних сил РФ, розташованому на тимчасово окупованій території Донецької області. Внаслідок удару противник зазнав втрат, які наразі уточнюються, передає Генштаб ЗСУ. У Генштабі наголосили, що влучний удар ускладнює здатність російських військ планувати та вести бойові дії в районах Покровська та Торецька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці успішно атакували пункт управління російських дронів "Сили оборони України й надалі послідовно руйнуватимуть систему управління та зв'язку збройних сил країни-агресора", - йдеться в повідомленні. У відомстві також підкреслили, що боротьба триватиме до повного виведення російських військ з території України та встановлення справедливого і тривалого миру. Вранці 20 березня безпілотники втретє за 10 тижнів атакували авіабазу стратегічної авіації Росії в Енгельсі. Атака завдала Росії збитків на $960 млн, не враховуючи додаткової шкоди паливним сховищам та іншим об'єктам бази. Раніше українські безпілотники 8 та 14 січня атакували базу, спричинивши пожежі на складах пального. Вибухи спричинили пожежу на величезному складі, де зберігалося до 800 тис. тонн пального.