Search trend "30 квітня"

Про це повідомляє ВВС.За інформацією Національної мережі захисту прав людини (RNDDН), ватажок місцевої банди обрав їх своєю мішенню після того, як його син захворів і згодом помер.Згідно з повідомленнями, ватажок банди проконсультувався зі священиком вуду, який звинуватив місцевих літніх людей, які нібито практикують чаклунство, у причетності до хвороби хлопчика.Вбивства сталися в районі Сіте-Солей, де банда захопила десятки літніх мешканців, а потім вбила їх в особливо жорстокий спосіб: застреливши або зарізавши ножами та мачете.Лідером банди, відповідальної за ці злочини, є Монель Фелікс, відомий як Мікано, який контролює стратегічний район Жеремі. Організація Об'єднаних Націй заявила, що кількість людей, вбитих на Гаїті цього року в результаті бандитських нападів, сягнула "приголомшливої цифри в 5 тисяч.Керівник Управління ООН з прав людини Фолькер Тюрк повідомив, що кількість людей, вбитих лише за минулі вихідні "в результаті насильства, організованого лідером потужної банди", склала 184 людини.Що відбувається на ГаїтіЗаворушення на Гаїті почалися наприкінці лютого після того, як виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Генрі відлетів до Кенії, щоб узгодити розгортання іноземного контингенту для боротьби з бандами. Угруповання оголосило війну прем'єру, зокрема, паралізувавши життя столиці та вимагаючи відставки Генрі.4 березня у країні оголосили 72-годинний надзвичайний стан і нічну комендантську годину в столиці та її околицях через два випадки втечі близько 4 тисяч в'язнів.Пізніше гаїтянські банди розпочали широкомасштабний штурм кількох адміністративних будівель у центрі Порт-о-Пренса. Уряд ввів надзвичайний стан. Тим часом посольства США, Німеччини та ЄС на Гаїті розпочали евакуацію свого персоналу через посилення бандитського насильства.Станом на 11 березня ситуація на Гаїті погіршилась: банди захопили 80% столиці та вимагали негайної відставки прем'єр-міністра країни Аріеля Анрі.11 березня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Анрі заявив, що піде у відставку після призначення перехідної ради та тимчасової заміни.18 березня банди здійснили напад на два елітні райони столиці Гаїті, в результаті якого загинуло щонайменше 12 людей.30 березня один з найвпливовіших лідерів гаїтянських банд Джиммі Шерізьє, також відомий як Барбекю, заявив, що розгляне можливість скласти зброю, якщо озброєним групам буде дозволено брати участь у переговорах про створення нового уряду.13 квітня після кількох тижнів невизначеності було створено перехідну раду, відповідальну за обрання нового керівництва країни.22 квітня банди на Гаїті вчинили нові напади на окремі райони Порт-о-Пренса напередодні створення перехідної ради, яка має сформувати новий уряд.Новообраного прем'єр-міністра Гаїті Гаррі Коніля, який був госпіталізований ввечері суботи, 8 червня, в столиці Порт-о-Пренс всього через кілька днів після прибуття в країну, виписали з лікарні.11 листопада прем'єр-міністр Гаїті Гаррі Коніль був звільнений перехідною радою країни (ТРС) менш ніж через шість місяців після свого призначення. 

У відповідь сирійський диктатор запевняв, що не збирається тікати з країни. Відповідну новину за 7 квітня 2014 року можна знайти в онлайн архіві російського державного РІА "Новості".Степашин зустрівся з Асадом під час відвідин Сирії. За словами російського політика, сирійський правитель просив його передати президенту РФ Володимиру Путіну, що не має наміру наслідувати "приклад" Януковича, який у важкий момент залишив країну.Читайте також: Ігор Луценко. Асад і Янукович: аналогії"Передайте Володимиру Володимировичу (Путіну - ред.), що я не Янукович, я нікуди не поїду", - переказував Степашин слова Асада.  "Людина перебуває у чудовій спортивній формі", - так охарактеризував Степашин сирійського диктатора. Читайте також: За сценарієм Януковича: під захистом спецназу в середмісті Тбілісі встановлюють "йолку""У чому є сильним сьогодні Асад, - у тому, що в нього всередині, на відміну від Януковича, внутрішніх ворогів практично немає. У нього консолідована, "очищена" команда. До того ж усі його родичі не біля "каси" приторговують і прикрадають, а воюють, зокрема брат, який командує танковою дивізією та ризикує життям. А двоюрідний брат у нього нещодавно загинув на фронті – це теж показник, й усі сирійці це знають”, - казав Степашин у 2014 році."Президент Асад сказав мені про те, що в більшості територій вдалося сьогодні налагодити активну взаємодію та діалог з опозицією, конструктивною опозицією. А з бандитами - про що ж можна домовлятися?" - підсумував колишній голова ФСБ.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку.

Субсидію призначають до кінця опалювального періоду 30 квітня

24 роки тому Чорнобильська АЕС припинила свою роботу. 5 грудня 2000 року о 13 годині 17 хвилин зупинили реактор 3-го енергоблоку через несправності у системі захисту. 14 грудня його знову запустили на 5% потужності, щоб вже наступного дня провести офіційну церемонію зупинки реактора. 15 грудня 2000 о 13:17 за наказом президента України Леоніда Кучми ЧАЕС назавжди перестала працювати. Станція почала працювати ще в 1972 році. Перший енергоблок запустили в 1977 році. Уже за 5 років сталася перша аварія на ЧАЕС. А 26 квітня 1986 року стався вибух на четвертому реакторі. У наслідок трагедії будівля блоку частково обвалилася. Стався значний викид радіації в повітря. Кількість радіоактивних частинок порівнюють з наслідкам вибухів 500 атомних бомб. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Французи моляться за український народ За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей. Майже 50 тис. мешканців міста Прип'ять були змушені покинути домівки. Довкола АЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження, Однак станція все ж відновила свою роботу після аварії. Але під впливом світової спільноти прийняли рішення про остаточне припинення роботи ЧАЕС. 29 березня 2000 Кабмін ухвалив постанову про дострокову зупинку 3-го енергоблоку. До повномасштабного вторгнення Росії Прип'ять була туристичною пам'яткою. У місті проводили платні екскурсії. Про трагедію на Чорнобильській електростанції знімають фільми та серіали. Зокрема телевізійна компанія НВО зняла серіал "Чорнобиль", присвячений трагедії та ліквідації її наслідків.

Таку думку висловив журналіст Роман Цимбалюк в етері Еспресо."Такер Карлсон у своїй цікавій заяві використав термін "mаіnlаnd", коли говорив про Росію. Наскільки я розумію, це перекладається як "континентальна Росія". Це створює враження, що Такер не проти, коли ЗСУ вбивають окупантів на українській землі", - зазначив він.Сьогодні Майк Джонсон заявив, що гроші для України на наступний рік і в подальшому – вже є компетенцією Дональда Трампа, а не Джозефа Байдена. І з цим можна погодитися. А Такер зробив багато для перемоги Трампа, зауважив Цимбалюк."Він не заважає обраному президенту формувати свою політику щодо Російської Федерації. Якщо йдеться про війну Сполучених Штатів і Росії, варто відзначити, що американці чудово воюють, оскільки наші ракети американського походження летять на російську територію, а американці почуваються чудово. Такер може почути другу серію лекцій про Рюриковичів, Леніна, який "винайшов" Україну, і про захист російськомовного населення, на яке скидають авіабомби", - додав він.У лютому Такер Карлсон узяв інтерв'ю в Путіна, який серед іншого визнав, що не досяг своїх цілей в Україні. Згодом Карлсон поділився враженнями від спілкування з диктатором. 30 квітня Карлсон опублікував розмову з філософом Олександром Дугіним, якого вважають одним із головних ідеологів сучасної Росії та "русского міра". Пізніше він заявив, що отримав згоду на розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Речник президента Сергій Никифоров спростував це. 4 грудня стало відомо, що Такер Карлсон прилетів до РФ, він анонсував інтерв'ю з Лавровим.

Міністерство соціальної політики України презентувало проєкт пенсійної реформи. Реформа передбачає запровадження базової пенсії та системи балів за страхові внески, йдеться у повідомленні ФПУ. Відповідно до проєкту, базова пенсія становитиме 30% від мінімальної зарплати, а її впровадження замінить складну систему доплат і "дотяжок". Міністерство зазначає, що новий підхід має усунути нерівності між розмірами пенсій, призначених у різні роки, та забезпечити простоту і прозорість обчислення майбутніх пенсійних виплат. Проєкт закону передбачає реформування системи солідарного пенсійного забезпечення, зокрема, заміну інформації про заробітну плату на дані про суми сплачених страхових внесків для обчислення розміру пенсії. Крім того, до солідарної пенсії більше не застосовуватиметься обмеження максимального розміру. Структура пенсії складатиметься з базової та страхової частин. Розмір базової частини визначатиметься як 30% від мінімальної зарплати на поточний рік після вирахування податків, а страхова частина залежатиме від суми сплачених внесків. Вартість одного балу, що визначає розмір страхової частини, затверджуватиметься Кабінетом міністрів щороку з урахуванням середньої зарплати за попередній рік. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У листопаді в українців зросли пенсії Новий підхід також охоплює оновлення системи індексації пенсій. Виплати будуть осучаснюватися відповідно до зростання середньої заробітної плати. Для працюючих пенсіонерів автоматичний перерахунок пенсій здійснюватиметься щороку з урахуванням додаткового стажу. Проєкт передбачає виведення всіх надбавок і доплат, які мають статусний характер або не підпадають під страхові принципи, зі структури пенсії. Ці виплати будуть об'єднані в єдиному законі та виплачуватимуться як державні соціальні доплати з коштів державного бюджету. Особлива увага приділена особам із мінімальним стажем. Особи, які досягли 65 років і сплатили внески у сумі, еквівалентній 30 рокам стажу за мінімальної зарплати, матимуть право на пенсію незалежно від кількості страхового стажу. Інші параметри виходу на пенсію залишаються без змін. Очікується, що впровадження реформи дозволить підвищити пенсійні виплати для 80% пенсіонерів, зробить систему прозорішою та посилить залежність пенсій від розміру сплачених внесків, забезпечуючи економічну справедливість. 1 березня цього року відбулася планова індексація пенсій. Пенсіїзросли на 8%. Середній розмір пенсії становив 5 816 грн, повідомляв у липні Пенсійний фонд. З 1 квітня мінімальна зарплата становить 8000 грн. До цього вона була 7100 грн.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 4 грудня.Як Україна пережила найгірший місяць на полі боюЛистопад став найгіршим місяцем для України з вересня 2022 року за втраченими територіями, пише Тhе Guаrdіаn, у матеріалі якого можна побачити відповідні графіки.У листопаді Україна втратила територію площею еквівалентну розміру Нью-Йорка через російські війська – це найгірший місячний показник для українських захисників з вересня 2022 року.Минулого року, коли протистояння здебільшого зайшло в глухий кут, дані Інституту вивчення війни (ІSW) показують, що російські війська зайняли 2233 кв. км території. Вже у 2024 році вони зайняли близько 2656 кв. км.Територія, захоплена росіянами в листопаді, становить 1202 кв. км, що приблизно дорівнює розміру Нью-Йорка. Але експерти стверджують, що значна частина цих земель є сільською місцевістю і не має великої стратегічної чи оперативної цінності. Російські війська здебільшого оточили, але ще не захопили великі міста, і нещодавно було перерізано кілька основних залізничних і автомобільних артерій. Російський контроль над українською територією збільшився з 17,4% у листопаді 2023 року до 17,9% станом на 30 листопада 2024 року.Найбільших територіальних здобутків Росія досягла на Донеччині, де з початку року вона захопила 1804 кв. км. Лише у листопаді вона здобула 1006 кв. км.У жовтні Росія захопила Вугледар, ключовий опорний пункт на півдні Донеччини, який витримував неодноразові російські атаки з початку війни.Від квітня Росія просувається до Покровська, обласного центру та ключового військового об'єкту. У ході цього просування було захоплено кілька міст, зокрема Новогродівка, місто з довоєнним населенням 15 тисяч людей. Картографування земель, захоплених Росією за останній рік, показує, що вона переважно захоплювала сільськогосподарські угіддя, але не змогла досягти значних успіхів на територіях, що мають важливе міське чи інфраструктурне значення.Далі на північ російські війська взяли під контроль Північне і Залізне, серед інших населених пунктів, просуваючись до міста Торецьк.Втрат зазнали також Луганщина і Харківщина. Цього року російські війська зайняли 350 кв. км території в Луганській області. Станом на кінець листопада вони контролювали 98,6% території області. Аналогічно на Харківщині Україна втратила 392 кв. км території з січня цього року. У Куп'янську, одному з найбільших міст на сході Харкова, цього місяця відбулися бої вперше з часу його відвоювання Україною в ході контрнаступу 2022 року.Як відзначає Тhе Guаrdіаn, на початку цього року Україна досягла деяких невеликих успіхів після відбиття великих наступальних операцій на півночі Харківської та Луганської областей, але загалом тенденція до втрати територій продовжилася.Аналіз показує, що Росія поступово здобувала перемоги протягом року, особливо в Донецькій області, і контролює більшу частину території в кожній з чотирьох областей, які вона незаконно анексувала у 2022 році – Луганській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій.Дослідниця кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона докторка Марина Мирон вважає, що мета Росії – максимально розтягнути українські сили, проводячи наступальні операції на сході України. "Існує ймовірність того, що фронт може розвалитися, особливо в регіонах на південь від Вугледара", – каже вона.За оцінками докторки війна в її нинішній формі, ймовірно, закінчиться у 2025 році – але Україна буде вступати в будь-які переговори про припинення вогню з останніх сил."Україна значною мірою покладається на підтримку Заходу, яка зменшується. Обрання Дональда Трампа лише додає невизначеності. Моральний дух української армії дуже низький після боїв у "м'ясорубках" таких, як Бахмут, і вони не набирають війська, які їм потрібні. Росія просто має більше потенціалу, більше ресурсів і більше військ", – додала Марина Мирон.Оцінки площі території, використані в цьому аналізі, ґрунтуються на аналізі щоденних контрольних файлів від ІSW. У цих файлах щодня оцінюється площа території, яку контролюють або оспорюють російські війська.Як Путін напряму фінансує викрадення українських дітейДослідники Єльського університету відстежили сотні дітей, вивезених до Росії під час війни, і виявили те, що вони описали як "вищий рівень злочину, ніж передбачалося спочатку", повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Як йдеться у звіті Єльського університету Владімір Путін і високопосадовці Кремля "навмисно і безпосередньо" санкціонували програму примусового виховання та усиновлення українських дітей під час війни в Україні.За словами дослідників, доповідь надає нові вагомі докази воєнних злочинів проти Путіна та інших посадовців. Розслідування Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету виявило 314 дітей з України, які були включені в "систематичну програму примусового усиновлення та виховання" з моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. У звіті детально описані докази прямих наказів вищих посадових осіб Росії, включаючи Путіна, щодо здійснення програми усиновлення.Це розслідування може підсилити справу проти Путіна і його уповноваженої у справах дітей Марії Львової-Бєлової, які були названі в ордері на арешт, виданому Міжнародним кримінальним судом у березні минулого року за їхню роль у депортації українських дітей до Росії.Дослідники посилаються на підтверджені витоки російських документів, які, за їхніми словами, свідчать про те, як російські високопосадовці працювали з чиновниками в окупованих регіонах України над реалізацією програми. У звіті йдеться про те, що офіс російського президента надавав пряму фінансову підтримку та інші ресурси для програми.На думку дослідницької лабораторії, поводження з українськими дітьми може становити воєнний злочин або злочин проти людяності, і навіть може бути підставою для звинувачення у геноциді відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.Українські посадовці та члени дослідницької групи Єльського університету мають виступити на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН, щоб пояснити свої висновки.Натомість Кремль заперечує вчинення воєнних злочинів і стверджує, що усиновлення є патріотичним і гуманітарним зусиллям, спрямованим на допомогу покинутим дітям. Там також зазначили, що вони не є учасниками Міжнародного кримінального суду і тому не мають жодних зобов'язань перед ним.Окрім Путіна та Львової-Бєлової, у доповіді Єльського університету названо ще чотирьох російських посадовців, причетних до депортації, передачі на виховання та усиновлення українських дітей: високопосадовиця у путінській партії "Єдина Росія" Анна Кузнєцова, міністр освіти Росії Сергій Кравцов та голови регіональних проросійських адміністрацій у Донецькій і Луганській областях України.Докази, зібрані дослідниками Єльського університету, стосуються 314 дітей віком від 2 до 17 років з Донецької та Луганської областей на сході України, багато з яких були забрані з двох відомих шкіл-інтернатів. До групи також входить одна дитина з окупованого Маріуполя.У звіті йдеться про те, що вони з високою достовірністю встановили українське походження дітей, незалежно від інших розслідувань і новинних повідомлень. Дослідники заявили, що вони використовували численні джерела інформації для підтвердження, включаючи витік російських документів і повідомлень, супутникові знімки, методи геолокації та аналіз метаданих.Деякі з 314 дітей були влаштовані в російські сім'ї, а інші були внесені в російську базу даних про прийомні сім'ї та усиновлення, йдеться у звіті Єльського університету. Університет не оприлюднив імена дітей, але повідомив, що передав їхні імена та обставини до міжнародного суду та українській владі.У той час як деякі з дітей є сиротами або раніше були вилучені з-під опіки своїх батьків, деякі, згідно з базою даних, мали батьків в Україні, які були позбавлені батьківських прав через дії Росії. Щонайменше троє дітей були влаштовані в сім'ї російських чиновників або в сім'ї російських військових.Дослідники заявили, що вони відстежили переміщення кожного з 314 дітей до тимчасових центрів у Росії в середині процесу депортації та їх розосередження після цього по 21 регіону Росії. У звіті йдеться про те, що для перевезення дітей використовувалися російські військові літаки, що широко висвітлювалося в російських новинах і на фотографіях.Вони також заявили, що у них є документальне підтвердження того, що щонайменше 67 дітей були натуралізовані як російські громадяни, і що справжня кількість таких натуралізацій, ймовірно, набагато вища. За їхніми словами, в Росії перебувають ще тисячі українських дітей, особи яких досі не встановлені.У доповіді також звинувачується російська влада в тому, що вона намагається приховати походження і місцезнаходження українських дітей. Після того, як міжнародний суд видав ордери на арешт, Росія видалила значну частину доказів з відповідних вебсайтів."Найбільш критичним є те, що діти, вивезені з України, по суті, представлені в російських базах даних так, ніби вони з Росії", – підкреслюють дослідники.

Про це він заявив у Х, передає УП."Вчора ми повернулися до Москви, щоб взяти інтерв’ю у міністра закордонних справ Росії", - заявив пропагандист.За словами Карлсона, інтерв’ю з Лавровим стане доступним "дуже скоро". Він наголосив, що Лавров є міністром закордонних справ із найдовшим терміном перебування на посаді у світі.Він додав, що розмовляв з Лавровим, щоб показати "російський погляд" на війну в Україні. Водночас Карлсон розкритикував політику адміністрації чинного президента США Джо Байдена щодо війни, заявивши, що вона "все більше наближає США до ядерного конфлікту з Росією", повторюючи наративи Кремля.Водночас він розкритикував рішення Байдена дозволити Україні використовувати зброю американського виробництва для завдавати ударів по території Росії, стверджуючи, що це наблизило США "до ядерної війни, як ніколи в історії".Wе’rе bасk іn Моsсоw. Неrе’s why. ріс.twіttеr.соm/7FfВhсаІUu— Тuсkеr Саrlsоn (@ТuсkеrСаrlsоn) Dесеmbеr 3, 2024 У лютому Такер Карлсон узяв інтерв'ю в Путіна, який серед іншого визнав, що не досяг своїх цілей в Україні. Згодом Карлсон поділився враженнями від спілкування з диктатором. 30 квітня Карлсон опублікував розмову з філософом Олександром Дугіним, якого вважають одним із головних ідеологів сучасної Росії та "русского міра". Пізніше він заявив, що отримав згоду на розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Речник президента Сергій Никифоров спростував це.   

Про це інформує ВАКС. "Колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до колишнього президента Акціонерного Товариства "Мотор Січ", Генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА" про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції", - йдеться у повідомленні. Відтак, у дохід держави стягнули нерухомість, а саме: будівлі та споруди господарського комплексу, які розташовані в Запорізькій області. Також було стягнуто 100% частки в статутному капіталі ТОВ "ІННОВА". Це рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів із дня його проголошення.Що передувалоУ жовтні 2022 року колишнього директора підприємства "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва затримали за підозрою в держзраді. Відомо, що він безперебійно постачав російським окупантам двигуни до гелікоптерів та літаків. Також із 2000 року Богуслаєв має громадянство РФ. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці. 24 жовтня 2022 року В'ячеслава Богуслаєва заарештовано.4 листопада 2022 року стало відомо, що за матеріалами слідчих СБУ накладено арешт на все майно президента АТ "Мотор Січ" і начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які підозрюються в роботі на РФ. У лютому В’ячеславу Богуслаєву повідомили про нову підозру - у сприянні діяльності терористичної організації "ДНР", а в кінці березня продовжили арешт до 27 травня.Згодом журналісти проєкту "Схеми" оприлюднили лист-заяву за підписом Богуслаєва, в якому колишній голова підприємства "Мотор Січ" попросив включити його в список на обмін з Росією. Адвокат Богуслаєва пояснив прохання клієнта обміняти його в Росію "станом здоров'я". Потім суд відхилив апеляцію Богуслаєва й залишив у силі рішення першої інстанції – перебування під вартою до 22 жовтня. Солом’янський районний суд Києва 30 листопада 2023 року продовжив запобіжний захід експрезиденту Богуслаєву.20 лютого Солом'янський районний суд продовжив запобіжний захід експрезиденту компанії "Мотор Січ" В'ячеславу Богуслаєву до 18 квітня 2024 року, а згодом -  до 10 червня. 

Таку думку висловив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, передає Дзеркало тижня. "З вартістю контракту в нашій країні склалася дивна ситуація. В Європі університетам установлюють верхню межу вартості навчання, а в Україні – нижню (це так звана індикативна собівартість). На жаль, чимало ЗВО ставлять ціни на контракт наполовину або й більш нижчі, ніж сума, яку сплачує держава університету за кожного студента-бюджетника", - зазначив Винницький.За його словами, коли держава виділяє, наприклад, на підготовку одного студента 55–56 тисяч гривень на рік, а студент-контрактник навчається за 25 тисяч, постає кілька питань. Зокрема, чи не коштом держави частково оплачується навчання цього контрактника. Насправді, так воно і є, додав  Винницький. Наступне запитання полягає в тому, чи можна якісно підготувати студента будь-якої спеціальності за 25 тисяч гривень. "Звісно, не можна. Це теж до питання про низькі зарплати викладачів. Через відсутність коштів в університеті, заклад не здатний виплатити доплати й премії, а далі фактично йдеться про деградацію системи. Тому нам поступово, не різко, але однозначно потрібно підвищувати вартість вищої освіти. Розуміючи, що платоспроможність нашого населення низька, ми не зменшуємо кількість бюджетних місць і впроваджуємо систему грантів для сильних студентів, які не потрапляють на бюджетні місця", - резюмував Винницький.За період з квітня до серпня 2024 року з українських ВНЗ відрахували понад 23 тис. чоловіків, старших за 30 років.

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Якщо не зможемо здолати ворога нині, то будемо приречені на повторення історії 1930-х, каже історикиня Наталя Романець Усе більше країн визнає Голодомор 19321933 років геноцидом українців. Чи можна вважати, що так світ усвідомлює свою часткову провину, що допустив таку трагедію? &еnsр;У питанні визнання Голодомору геноцидом у світі відбувся значний прорив. Велику роль у цьому зіграла нинішня війна. Та я не сказала б, що країни цивілізованого світу усвідомили й визнали помилки. Якби це сталося, то було б інше ставлення до протистояння з Росією. Багато подій із нашої історії Заходові важко зрозуміти. Іще наприкінці 1980-х на початку 1990-х радянські поети й письменники Євген Євтушенко, Андрій Вознесенський та Віталій Коротич читали за кордоном лекції і згадували в них про Великий терор у СРСР. Часто слухачі запитували їх: "Чому люди не викликали поліцію?" Вони не розуміли, що радянська таємна поліція ці репресії і здійснювала. У працях західних дослідників бачу, що вони інколи не розуміють радянських документів, особливо періоду колективізації, Голодомору та репресій. Сприймають усе, що написано в них, буквально, а папери ГПУ та партійних органів потрібно аналізувати, добре знаючи контексти того періоду. Нам необхідно докласти ще багато зусиль, щоб на Заході сформувалося розуміння подій в Україні радянського періоду, аби знали, що таке більшовицький російський окупацій­ний режим. Тоді вони усвідомлять, що нинішня війна це не той випадок, коли можна домовитися. Це війна за наше існування. Якщо не зможемо здолати ворога, то приречені на повторення трагічних подій кінця 19201930 років. Чому теми Голодомору багато десятиліть не висвітлювали в західних виданнях? &еnsр;Радянський Союз докладав багато зусиль для замовчування теми Голодомору. У газеті "Зоря", яку видавали в Дніпропетровській області в 19321933 роках, я бачила на одній сторінці список сіл, занесених на чорну дошку, й поруч інформацію про важке й голодне становище селян на Заході. Це верх цинізму. Люди масово виготовляли собі труни Також роль зіграв прихід до влади в Німеччині нацистського режиму. Нацисти активно використовували у своїй антикомуністичній пропаганді факт голоду в Україні. На нашій території жило багато німців, і вони отримували допомогу, яку в радянській пресі називали гітлерівською. Вона надходила від різноманітних благодійних організацій та приватних осіб із Німеччини, Швейцарії, Польщі, Литви, Латвії і навіть Ватикану. Використання нацистами в антикомуністичній пропаганді факту голоду в Україні призвело до того, що ця тема серед частини західних інтелектуалів була дискредитована. Цьому сприяла також популярність на Заході лівих прорадянських переконань. Там вважали, що в СРСР формується нове, щасливе, суспільство робітників і селян. Іще частину прихильників СРСР фінансували з Москви, тому вони писали те, чого від них очікували. Що стало причиною Голодомору? &еnsр;Протягом кількох років перед Голодомором влада проводила суцільну колективізацію, яка повністю дезорганізувала ситуацію в аграрному секторі. Першу спробу комунізувати українське село здійснили в 19191921 роках. Тоді селянський спротив змусив більшовиків відмовитися від задумів. З початком примусової колективізації частина заможних селян "саморозкуркулювалася" розпродувала майно. Коли це стало неможливим ламали та здавали на брухт навіть новітню техніку. Також масово вирізали худобу. Це призвело до значного скорочення поголів'я худоби та птиці. Ці збитки не можна було швидко компенсувати. Та влада вважала, що з появою колгоспів, таких собі соціалістичних фабрик із виробництва сільськогосподарської продукції, зможе без проблем отримати потрібну кількість зерна, м'яса та молока. Але сільське господарство залежить від природних умов, специфічних знань і навичок людей. Коли селян загнали до колгоспів, вони там працювати не хотіли. Це було щось нове в українському селі, де люди протягом сезону з ранку до вечора працювали на полі. Від цього залежали урожай та існування родин. Бригадири ходили по хатах і виганяли на роботу колгоспників. Це позначалося на стані полів та ферм. Передумовою Голодомору була також система хлібозаготівельних планів. Колгоспи зернових районів мали здавати державі від 1/4 до 1/3 валового збору зерна. Рахували цю частину від урожаю, який був на полі. Це набагато більше від того, що довозили до комори. Втрати збіжжя під час збору і транспортування тоді доходили до 40 відсотків урожаю. З Москви спускали цифри, які не враховували цих втрат та реальної врожайності. Тому в 19311932 роках села отримували заготівельні плани, які не могли виконати. Особ­ливо це було поширено 1932-го, коли керівництво багатьох колгоспів і районів УСРР чинило спротив прийняттю хлібозаготівельних планів. Під час тодішньої хлібозаготівельної кампанії влада кілька разів зменшувала план для України. Тобто в Москві теж фактично визнавали його нереальним. У марксистській концепції не було місця для селянства З кінця листопада 1932 року посилилися репресії, які набули тотального характеру, та почалися масові обшуки селян як колгоспників, так і одноосібників. Кремль вимагав, щоб заготівельні плани виконали за рахунок так званих невидимих припасів хліба, тобто вилучення в селян "розкраденого, незаконно розданого і прихованого" зерна. У січні 1933-го охочих залишити Україну почали арештовувати. Частину відправляли до концтаборів або в заслання. Більшість селян повертали назад, фактично прирікаючи на голодну смерть. Під час тотальних обшуків у селян вилучали не тільки зерно, а всю їжу. Українська дослідниця Анна Капустян опрацьовувала спогади очевидців тих подій з території України та Росії. В українців забирали все і майже в кожній родині хтось помер від голоду. Коли росіян питали, скільки в них у сім'ї людей померло від голоду, то ті дивувалися: чому хтось мав помирати? У них залишалися овочі, й вони мали що їсти. Чому важливе визнання Голодомору геноцидом? &еnsр;Передусім це потрібно для вшанування пам'яті людей, які померли від голоду. У них не було навіть нормальних поховань. У 19341935 роках в Україні був новий голод, спричинений великою посухою в південних областях. Органи НКВД, які фіксували настрої населення, відзначали, що селяни в окремих регіонах України почали масово собі виготовляти труни. Не хотіли, щоб їхні тіла звалювали на купи у великих ямах, як під час Голодомору. Сучасні події доводять, що ми не засвоїли уроків історії. Тому все повторюється. За 30 років ми належним чином не змогли добитися від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом. Лише коли почалася широкомасштабна російсько-українська війна й дії окупантів мали відверто геноцидний характер, то на Заході почали проводити аналогії з Голодомором. Голод як зброю російська влада нині активно використовує на окупованих територіях. Звільнені з російського полону розповідають, що тортури голодом для них були найжахливіші. Смерть від голоду настає поступово, з муками. Історик Вахтанг Кіпіані розповідав про запис інтерв'ю з очевидцем Голодомору в Канаді. Чоловік мав досить добрий вигляд, як на свої роки. Та коли почали розмову про 19321933-ті, він перетворився на "шмаття", почав плакати, його трусило. Інтерв'ю записати не вдалося. Хоча той чоловік тривалий час успішно жив за кордоном, спогади про найстрашніший період його життя так на нього вплинули. У 20132016 роках на курсах підвищення кваліфікації я читала лекції для вчителів про Голодомор і Великий терор. Учителі старшого покоління на мене дивилися так, ніби готові були поставити мене до стінки й розстріляти. Люди, які ненавиділи все українське, викладали у школах. Це дало свої результати. Зокрема, як проголосували 73 відсотки українців 2019 року. Не можна просто перестати стріляти. У 1920-х теж втомилися від війни й перестали стріляти. Потім українські селяни отримали колективізацію, розкуркулення й у муках помирали під час Голодомору. Більшість ваших досліджень стосується кінця 1920-х початку 1930 років? &еnsр;Період мого навчання в університеті припав на час перебудови й відновлення незалежності України. Тоді зріс інтерес до історії радянської доби. З'являлися публікації на заборонені раніше теми. Виник цілий напрям, що зосередився на вивченні ставлення селян до аграрної політики більшовиків, їхніх настроїв під час колективізації та Голодомору, форм спротиву. Про це були лише згадки в партійних документах, але мені завжди було цікаво відшукати подробиці. Як-от про "куркульське" повстання на території трьох районів Дніпропетровського округу 1930 року відоме нині як Павлоградське повстання. Його учасники не підпадали під закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій" 1990 року. Реабілітовували тих, хто проти радянської влади нічого не робив. Учасники Павлоградського повстання відкрито знищували активістів, які брали участь у колективізації. Отримати їхню справу було важко, але мені вдалося, і я реконструювала події повстання. Після розправи над учасниками цього виступу справа не закінчилася. Чекісти продовжували шукати тих, хто негативно ставився до радянської влади. Масово фальсифікували справи "контрреволюційних організацій". Їх підв'язували до Павлоградського повстання. Постійні зачистки, зокрема серед керівництва колгоспів, мали негативні наслідки. Павлоградський район опинився серед тих, які найбільше постраждали під час Голодомору. Чи були якісь особливості Голодомору в таких регіонах, як Дніпропетровщина, яку ви мали змогу досліджували найбільше і яка на початок 1930 років видавалася досить індустріалізованою? &еnsр;Тоді до Дніпропетровської області входили також сучасна Запорізька, частини Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської. Виділяли лише чотири приміські райони, а 45 були сільські. Частина з них була далеко від залізниць і доріг. Це погіршувало ситуацію з продовольством під час Голодомору. Навесні 1933-го люди масово вимирали через відсутність їжі. Навіть коли влада почала виділяти якусь допомогу для колгоспників, то завести її до тих районів було важко. Ґрунтові дороги не повисихали й були непрохідні. Навіть коні не могли пересуватися. Дніпропетровщина це степ, і способів для порятунку селян тут було набагато менше, ніж у лісовій місцевості. Виняток узбережжя Азовського моря та річок, де виживали за рахунок риби. На масштаби голоду на Дніпропетровщині вплинуло те, що саме ця область була одним з основних виробників товарного збіжжя в межах СРСР. Тому регіон став полігоном для репресій. Тут найбільше сіл занесли на чорну дошку. На відміну від, наприклад, Чернігівської області, в Дніпропетровській до серпня 1931-го провели суцільну колективізацію. Великого одноосібного сектора не залишилося, колгоспи були неспроможні забезпечити необхідну кількість збіжжя, тому саме в нашій області було найбільше репресовано селян за розкрадання колгоспного хліба. Це звучить дивно, але хлібозаготівлю проводили не лише в селах, обшуки в пошуках збіжжя здійснювали й у містах. Серед працівників підприємств було багато колишніх селян. До них із сіл тікали родичі та знайомі. Водночас намагалися якесь збіжжя приховати. Чекісти шукали в будинках, де бачили приїжджих селян або якщо хтось із мешканців їздив до села і щось привозив. До міст і заводів у пошуках їжі сходилися люди із сіл. Вони ставали безпритульними, і більшість помирала. На заводі імені Петровського в Дніпропетровську (нині Дніпро. Країна) трупи робітників лежали в цехах по декілька днів. Але керівництво це не турбувало, воно більше переймалося контрреволюційними чутками, що ширилися через смерті від голоду. Також у містах іще 1932-го знизилася якість хліба, туди почали додавати все більше домішок різних бур'янів. Це призводило до масових отруєнь і непотрібних для влади розмов. 2 квітня 1933-го з Дніпропетровського обкому КП(б)У звітували до Кремля: "За последние 23 года сельского населения во многих районах нашей области значительно поубавилось". От так просто. Далі йшлося про брак робочих рук і додавалася довідка про те, скільки до області потрібно переселити людей із Росії. У той час голод іще не досяг піку, найвища смертність була у травні-червні 1933-го. Багатьох людей можна було врятувати, надавши продовольство. Та місцева влада просила не допомогу, а російських колгоспників. У листі чітко вказано кількість домогосподарств, які потрібно заселити: Криворізький район 300, Апостоловський 500 і т. ін. Таке переселення провели у 19331934 роках. 3040 від­сотків повернулися назад, бо вони потрапили на голод 19341935 років. Та й місцеві їх недобре приймали. Чи можна вважати колективізацію та Голодомор піком наступу радянської влади на українське село? &еnsр;Це було глобальне протистояння, оскільки в марксистській концепції не було місця для селянства. Пролетарська революція мала відбутись у промислово розвинених країнах, а не у відсталій аграрній Російській імперії. Більшовики зіткнулися з великим селянським морем. Протистояння з ним спочатку закінчилося перемогою селян 1922 року прийняли новий земельний кодекс Російської Федерації, який закріпив чорний переділ поділ землі за трудовими нормами й можливість обирати форму землекористування. Та більшовики прагнули втілити в життя концепцію Маркса. Відновлення війни було неминуче. Росіяни нині використовують методи Сталіна Певний період були сподівання на світову революцію, але наприкінці 1920-х стало зрозуміло, що її не буде. Тоді з'явилася сталінська концепція побудови соціалізму в окремо взятій країні в "умовах ворожого оточення". Більшовикам вдалося загнати селян до колгоспів і отримати перемогу. Використовуючи Голодомор, більшовики примусили українських селян змиритися з колгоспною системою господарювання. Науковці, які збирали спогади очевидців Голодомору, звернули увагу, що спочатку люди розповідають про жахи 19321933 років, а потім кажуть: "Згодом було добре у колгоспі нас годували". Таке от перевиховання голодом, люди були змушені працювати, щоб вижити. Вони не вимагали нормальних умов та гідної платні. Та повністю змінити українського селянина не вдалося. Після Голодомору селяни зосередилися на роботі на присадибних ділянках. Влада активно боролась із цим, вимагала більше віддаватися колгоспам. Напад Росії на Україну 2014-го це продовження війни з українцями, яку вів Кремль в 19321933 роках? &еnsр;Нині росіяни використовують багато методів, якими діяв Сталін. Вони використовують голод як зброю, знищують порти й судна зі збіжжям. Важливо, що не лише в нас, а й на Заході серед частини суспільства виникає усвідомлення цього. Фінансування добудови Національного музею Голодомору в Києві включено в безпекову угоду між Україною та Канадою, яку підписали 24 лютого 2024 року. Канадський уряд виділив $15 млн на завершення будівництва. Про що це свідчить? &еnsр;Цей значущий проєкт попри все потрібно завершити. За роки незалежності в Україні збудували не так багато нових музеїв. У нас навіть вшанування жертв Голодомору тривалий час відбувалося як громадська ініціатива. Добре, що маємо впливову українську громаду у США й Канаді. За їхньої підтримки тривалий час виділялися гранти і здійснювалося фінансування наукових досліджень Голодомору. На території Ізраїля не живуть нащадки тих, хто знищував євреїв під час Голокосту. В Україні живуть онуки та правнуки тих, хто втілював політику Голодомору. Слід про це пам'ятати й розуміти, що це вплинуло на процес дослідження Голодомору.

У селі Вірнопілля на Харківщині живуть лише 135 людей — це майже втричі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Більшість з них — літні люди, яким складно їздити за 30 кілометрів у найближче місто, аби купити ліки та продукти. Та з квітня 2023 року на Харківщині запрацювали мобільні аптеки, які двічі на місяць відвідують кожне село. Як це працює, […] Тhе роst «Знаю бабусь і дідусів по іменах»: як мобільні аптеки рятують літніх людей у прифронтовій Харківщині арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Я хотіла би розпочати наше інтерв’ю з узагальнюючого питання. Які основні виклики стоять перед системою охорони здоров’я України зараз? І як Всесвітня організація охорони здоров’я допомагає їх вирішувати?Перш за все, я хочу подякувати всім працівникам охорони здоров’я: медсестрам, лікарям, усім, хто працює в центрах первинної допомоги, лікарнях, фельдшерам, водіям швидкої допомоги, за всю ту роботу, яку вони виконували протягом останніх 1000 днів війни з моменту вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, а також і раніше, під час боротьби з СОVІD та іншими викликами. Це потребувало багато відданості, героїзму та енергії. Тож дякую працівникам охорони здоров’я за їхню стійкість.Основний виклик, який я бачу, про який ми всі зараз говоримо, - це готовність до зими. Це важливо, оскільки ми маємо забезпечити лікарні, центри первинної допомоги, аптеки  достатньою  кількістю  електроенергії, опаленням та водою. Це надзвичайно важливо, тому що багато людей потребують медичної допомоги. Ми знаємо, що щороку 60-70% людей звертаються до своїх сімейних лікарів, а в середньому 10-20% населення потребує госпіталізації. Ми повинні гарантувати, що ті, хто потребує допомоги, можуть отримати її у центрах первинної допомоги, лікарнях і, коли необхідно, через швидку допомогу. На мою думку, це зараз є найбільшим пріоритетом.Другий виклик — це забезпечення доступу до ліків і первинної медичної допомоги тоді, коли це потрібно. Ми бачимо демографічний зсув, і зараз у нас більше літніх людей, оскільки молодші виїхали — це ті 6-8 мільйонів, які залишили Україну під час війни. Ми повинні забезпечити людям  доступ до первинної медичної допомоги та ліків. І це в той час, коли ціни зростають, а доходи скорочуються. На купівлю ліків коштів меншає, натомість потреби у сфері охорони здоров’я збільшуються. Ми бачимо більше хронічних захворювань, більше потреб у підтримці психічного здоров’я, більше потреб у реабілітації. Щодо ліків,то ми використовуємо термін «тягар захворювань», що означає тягар від усіх захворювань та окремих хвороб. Ми бачимо, що цей тягар зростає. Тому ми повинні забезпечити доступ до медичної допомоги. Це два основних виклики, які я б виділив у сфері охорони здоров’я.Третій важливий аспект, який я називаю медичною безпекою, — це уникнення спалахів хвороб. Це можуть бути хвороби, що запобігаються вакцинацією, такі як кір, дифтерія та інші, а також спалахи, пов’язані, наприклад, із водою. Я зараз у Києві, але коли подорожую країною, бачу, що не всі завжди мають доступ до води, оскільки без електроенергії немає і води. Ми повинні забезпечити чистоту питної води.Отже, у широкому розумінні я виділив би три виклики: перше — готовність до зими, друге — реагування на зростаючі медичні потреби, і третє — уникнення спалахів хвороб  та гарантування медичної безпеки.Як війна вплинула на загальний стан здоров’я українців, особливо в регіонах, де ведуться активні бойові дії?Коли ми аналізуємо дев’ять областей, від Чернігова до Одеси, де було багато атак, то ситуація різниться. Звісно, дуже складно, особливо в Херсоні та Запоріжжі. Однак, навіть тут  ми бачимо продовження надання послуг. У цих регіонах літні люди частіше страждають від хронічних захворювань — це загальна тенденція.Також є потреба в забезпеченні належної травматологічної допомоги. На жаль, ми спостерігаємо постійні атаки на цивільну інфраструктуру, що є порушенням гуманітарного права. Це зумовило зростання кількості травм. Багато цивільних осіб отримують поранення, які потребують травматологічної допомоги та госпіталізації.Крім того, у таких місцях, як Харків, де повітряні тривоги можуть тривати понад 12 годин, є значна потреба у підтримці психічного здоров’я. Як у дітей, так і в дорослих зросли потреби в психічній підтримці.Війна не приносить нічого доброго для здоров’я. Вона сприяє зростанню кількості хронічних та інфекційних захворювань, збільшує ризик спалахів серед населення та створює тиск на систему охорони здоров’я. В Україні дві особливо важливі сфери, що викликають занепокоєння, — це психічне здоров’я та реабілітація. Навіть якщо війна закінчиться сьогодні, потреби у сфері охорони здоров’я залишатимуться величезними та тривалими.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЧи можете  поділитися, скільки українських медичних закладів було пошкоджено через російські атаки після початку повномасштабного вторгнення?Всесвітня організація охорони здоров’я проводить моніторинг, верифікацію та звітування про атаки на систему охорони здоров’я. Важливо зазначити, що ми не розслідуємо кожен окремий випадок атак. Розслідування та правові процеси здійснюють інші міжнародні органи.На сьогодні ми зафіксували 2159 атак на медичні установи. Це значна кількість, що свідчить про порушення гуманітарного права, яке забороняє цілеспрямоване знищення служб охорони здоров’я.Також ми спостерігаємо, що понад 40% цих атак спрямовані на первинні медичні заклади. Це підтверджує те, про що ми говорили раніше: необхідність забезпечення доступу до первинної медичної допомоги та основних лікарських засобів. Такі атаки, особливо в громадах, які постраждали, суттєво зменшують доступ до медичних послуг.Що ми також бачимо в 2024 році? З початку цього року спостерігається зростання кількості так званих "подвійних ударів". Ці атаки становлять значну небезпеку для рятувальників. Подвійні удари трапляються, коли після першого удару відбувається другий — у момент, коли медики або водії швидкої допомоги прибувають, щоб надати допомогу.Четверта тенденція, яку ми спостерігаємо в 2024 році в порівнянні з 2023 і 2022 роками, це збільшення кількості загиблих серед цивільного населення та медичних працівників внаслідок цих атак.Війна стає дедалі небезпечнішою для цивільних осіб, зокрема через ескалацію подвійних ударів. Це посилює тиск на медичних працівників та всю систему охорони здоров’я.Як ВООЗ співпрацює з місцевими та міжнародними організаціями, щоб забезпечити стабільний доступ до медичних послуг у найбільш постраждалих районах?Зараз те, що ми робимо, щоб допомогти Україні та підтримати громади, – це задоволення цих потреб різними способами.По-перше, як ВООЗ, ми координуємо всі гуманітарні партнерства, особливо в прифронтових областях. У нас є 125 міжнародних партнерів, які надають підтримку – це можуть бути як міжнародні, так і національні організації. Серед них багато неурядових організацій, волонтерів, правових організацій та інших менших структур. Неважливо, який у них масштаб, важливо, що саме вони роблять. Разом ці 125 організацій допомогли понад 2 мільйонам людей у 2024 році отримати доступ до послуг.Ця робота дуже доповнює те, що робить Україна. Важливо визнати, що наша робота разом із гуманітарними організаціями є додатковою. Тому я хотів би спершу подякувати кваліфікованим лікарям і медсестрам, які виконують основну роботу. Це дуже і дуже важливо відзначити.По-друге, ВООЗ підтримує роботу з надання послуг первинної медичної допомоги. Це означає, що ми надаємо додаткові ресурси, включаючи ліки для лікарів первинної ланки, які виїжджають у місця поблизу мінних полів, на передову, у села та інші громади, де послуги більше недоступні. Надання первинної медичної допомоги особливо важливе для людей із хронічними захворюваннями, літніх осіб та інших, хто потребує підтримки в управлінні такими станами, як гіпертонія, діабет та інші хронічні хвороби.По-третє, ми підтримуємо первинну медичну допомогу шляхом встановлення тимчасових модульних клінік первинної медичної допомоги. Я називаю їх "тимчасовими", тому що вони розраховані на термін від п’яти до десяти років. Це дає час на відновлення і будівництво кращих, постійних центрів первинної допомоги. Ми встановили близько 30 таких пунктів у п’яти основних областях, зокрема в Сумській, Харківській та Одеській. Це дозволяє медичним працівникам повернутися до громад, що є ключовим для відновлення довіри.По-четверте, ми також надаємо модульні приміщення для водіїв швидких. В Україні, де лікарні розташовані на великих відстанях, важливо мати бази для парамедиків і швидких. Ці модульні приміщення дозволяють парамедикам і водіям швидких залишатися ближче до громад і надавати своєчасну допомогу. Ми зосередили ці зусилля в таких регіонах, як Суми та Херсон. Це практичні заходи, яких  вживає ВООЗ.П’яте – це підвищення кваліфікації медичних працівників. Ми проводимо тренінги з питань психічного здоров’я, і разом із нашими партнерами ВООЗ підготувала понад 100 000 медичних працівників за програмою МН-GАР (Меntаl Неаlth Gар Асtіоn Рrоgrаmmе). Ми також підтримуємо команди лікарень і парамедиків у наданні допомоги при травмах і тісно співпрацюємо з органами громадського здоров’я для вирішення питань хімічних, біологічних і радіаційних ризиків.Те, що ми робимо у ВООЗ, – це зміцнення спроможності національних органів влади, лікарів і медсестер для реагування на всі потреби. Це було нашим фокусом протягом останньої  тисячі днів.Як ВООЗ забезпечує ефективну співпрацю для реагування на надзвичайні ситуації та довгострокового відновлення в Україні?Те, що ми робимо, — це координація. Ми маємо наші офіси в Дніпрі, Харкові, Одесі, а також у Києві, і ми забезпечуємо координацію між гуманітарними організаціями, владою, місцевими органами та постачальниками послуг.Крім того, ми створюємо запаси наборів для травматологічної допомоги. Ми також надали понад 100 швидких для системи охорони здоров’я України. Загалом, якщо вимірювати в метричних тоннах, ми доставили понад 4500 метричних тонн різних поставок — від ліків до автобусів, швидких, наборів для травматології, кисню та всього необхідного для порятунку життів. Це дуже важлива робота, яку ми виконуємо.Потреби змінювалися з часом, особливо в звільнених районах. Наприклад, у 2022 році, а пізніше в Чернігівській та Харківській областях, вимоги еволюціонували залежно від ситуації.Ми постійно займаємося цими заходами через наші польові офіси, координуючи вирішення питань з усіма учасниками. Це додається до того, що я вже згадував.Загалом важливо, і це один із уроків, які ми засвоїли в Україні, що з квітня 2022 року Україна вже почала відновлюватися. Тому, ми повинні працювати — і ми працюємо — у спосіб, який відображає стійкість українців. Потрібно одночасно вирішувати нагальні потреби, спричинені війною, і зосереджуватися на ранньому відновленні. Це включає відновлення послуг і проведення реформ.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЯ бачу багато нових ініціатив. Наприклад, вакцина від грипу поступово стає доступною в аптеках, та є й інші важливі досягнення.Ключовим є збереження чіткої візії майбутнього — думати про інтеграцію з Європейським Союзом, просувати реформи та уявляти, яким українці хочуть бачити майбутнє для своїх дітей і онуків.Ось чому моє завдання — працювати одночасно над реагуванням, відновленням і реформами.Докторе Хабіхт, ви згадали, що однією з проблем є спалахи інфекційних хвороб на територіях, які постраждали від війни. Що робиться для їх запобігання в Україні?Що робиться — і тут я хочу перш за все подякувати органам громадського здоров’я, — це забезпечення дуже якісної системи епідеміологічного нагляду. Це важливо, тому що завдяки якісному нагляду ми можемо контролювати ситуацію з водою, довкіллям і ґрунтом та швидко реагувати на будь-які спалахи захворювань. Нагляд є ключовим.Наприклад, до війни ми виявили спалах поліомієліту, який було подолано до осені 2023 року. У 2024 році ми спостерігали кілька спалахів гепатиту А, на які було відповідно відреаговано.Дивлячись на 2025 рік, буде важливим збільшити охоплення вакцинацією, особливо від таких захворювань, як кір і дифтерія.Крім того, як ми вже обговорювали раніше, стосовно зимового періоду важливо забезпечити доступ до вакцинації проти СОVІD-19 і сезонного грипу для літніх людей та осіб із груп ризику. Це допомагає людям залишатися здоровими та зменшує навантаження на систему охорони здоров’я.Збільшення охоплення вакцинацією було пріоритетом, але ще є багато роботи, і в цьому плані можна досягти більшого.Епідеміологічний нагляд і ефективне використання наявних механізмів залишаються необхідними.Нарешті, я вважаю дуже важливим збільшення інвестицій в забезпечення доступу до безпечної питної води. Чиста питна вода є критичною необхідністю для запобігання будь-яким спалахам.Як ви оцінюєте поточний стан підготовки українських лікарень до зими?Ми спостерігаємо те, що обговорення цього питання вже почалися ще влітку. Ви завжди готуєтеся до зими влітку, як і ми всі робимо вдома.З того, що я бачив із 2022 року, — якщо повернутися до жовтня 2022-го, бо саме тоді ми вже почали спостерігати й відчувати наслідки атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру, — багато лікарень почали інвестувати в генератори взимку 2022 року, і ці зусилля тривають й надалі. По-друге, те, що було пріоритетом для влади — і я згодом повернуся до того, що робила ВООЗ, — це забезпечення автономності критичної інфраструктури, а саме, щоб певні лікарні мали автономне електропостачання, водопостачання та опалення. Тут ВООЗ працює, щоб підтримати ці зусилля. Звичайно, у цьому процесі беруть участь багато партнерів, тому наша роль невелика. Урядові ресурси були спрямовані на це, а також підтримка з боку партнерів із розвитку — починаючи від Європейського Союзу та США і закінчуючи багатьма європейськими державами-членами та іншими країнами, які теж зробили свій внесок.Цього року ВООЗ особливо інвестує в опалювальні станції. Ми відкрили опалювальні станції в лікарнях Харківської області, Чернігівської області, а цього тижня — в Одесі. Це забезпечує автономне опалення для великих лікарень.Наразі додаткові інвестиції ВООЗ у низку лікарень спрямовані на очищення води. Це для того, щоб у лікарнях було доступне питне водопостачання.Нам потрібно працювати наполегливо. Чи готові ми? Я думаю, завжди можна зробити більше. Це також залежить від додаткових атак, тому що наразі принаймні ми маємо щоденні відключення електроенергії. Їхня тривалість коливається від двох до десяти годин. Як сказав один із цивільно-військових керівників у Запоріжжі на зустрічі в жовтні: "Ми маємо бути готові до сценарію, коли в нас не буде електрики п’ять днів."Тож, ми повинні бути підготовленими, але також слід розуміти, що, ймовірно, доведеться вносити багато коректив у міру того, як зима триватиме.Я також хотіла би поговорити про психологічне здоров'я населення. Як війна вплинула на ментальне здоров'я населення і які довгострокові наслідки це матиме?Війна чинить величезний тиск на психічне здоров'я людей. Враховуючи досвід попередніх криз, гуманітарних катастроф та вірусних криз, ми оцінюємо, що близько 10 мільйонів людей мають потребу в допомозі з психічним здоров’ям.Моє особисте відчуття таке, що ця потреба буде зростати, тому що ця війна є іншою. Вона постійно тисне на людей. Я бачу стійкість та гнучкість українців, перебуваючи тут протягом останніх шести років, але думаю, що довгострокові наслідки будуть значними, і вплив буде більшим.Це означає, що нам потрібно забезпечити достатню кількість послуг — від простого управління стресом та навчання людей більшій самоусвідомленості до підтримки тих, хто справді потребує допомоги та підтримки. Це може охопити від одного до двох мільйонів людей, які потребують медичних втручань для підтримки психічного здоров’я.Вплив також буде довготривалим, не лише для тих, хто перебуває тут зараз, але й для майбутніх поколінь. Ми побачимо значний вплив на понад 10 мільйонів людей, і це триватиме в довгостроковій перспективі.Що нам потрібно зробити, щоб відповісти на це? Те, що ми вже робимо, і за що я хочу подякувати керівництву країни та владі, — це пріоритетність психічного здоров’я. Психічне здоров’я стало однією з тем, які почали пріоритезувати на ранніх етапах. Якщо повернутися до квітня і травня 2022 року, то тоді під керівництвом Олени Зеленської та багатьох колег, включно зі ВООЗ, почалася робота над всеукраїнською програмою з психічного здоров’я. Я вважаю, що це був дуже розумний і важливий крок, тому що ми не сказали, що будемо вирішувати питання психічного здоров’я після війни. Почати працювати над психічним здоров’ям на ранніх етапах — це дуже важливо.Ось чому ми колективно змогли навчити понад 100 000 медичних працівників за програмою психічного здоров’я та інструментами МН-GАР, щоб забезпечити доступність послуг. Більшість із тих, кого навчали, працюють на рівні первинної медичної допомоги. Нам потрібно навчати ще більше. Але завдяки цим тренінгам і завдяки людям у польових умовах сотні тисяч людей зараз мають доступ до послуг, що є надзвичайно важливим.Громадські команди з психічного здоров’я, до складу яких входять психіатри, психологи, медсестри та соціальні працівники, також є надзвичайно важливими. В Україні працюють 83 такі команди, які надають підтримку найважчим випадкам, які потребують командного підходу та комплексної допомоги.Але нам потрібно зробити ще більше. У нас також є програма "Як ти?", яка діє не лише у державному секторі, а й співпрацює з приватним сектором. Багато робочих місць, від залізниці до інших галузей, надають послуги своїм співробітникам.Нам потрібно знаходити різні точки доступу — від шкіл і дитячих садків до робочих місць, від більших до менших громад, через систему охорони здоров’я та інші напрямки.Що я бачу, так це те, що психічне здоров’я пріоритезується, і майже кожне міністерство працює над проєктами та ініціативами, пов’язаними з психічним здоров’ям у своїй галузі. Проте, нам потрібно забезпечити, щоб ці зусилля дійсно доходили до тих, хто їх потребує. Сьогодні ми знаємо, що не всі, хто потребує допомоги, мають доступ до послуг. Нам завжди потрібно робити більше.Я вважаю, що тенденція позитивна. Вірю, що без пріоритезації психічного здоров’я ми б не перебували  там, де є зараз. Але нам ще потрібно знайти шляхи, як досягти тисяч інших, оскільки війна триває. Чим довше триває війна, тим більший тиск буде чинитися на здоров’я людей, включно з психічним.А як щодо дітей та підлітків? Чи має Всесвітня організація охорони здоров’я спеціальні програми для їхньої підтримки?Наша роль полягає у координації, і ми також працюємо з багатьма партнерами. Я дуже хочу відзначити та подякувати за роботу, яку виконують інші організації, що зосереджуються на дітях і підлітках. Серед них, наприклад, наші колеги та друзі з ЮНІСЕФ, а також багато неурядових організацій і програм, особливо в секторі освіти.Звичайно, всі ті медичні працівники, які були навчені за програмою МН-GАР, також працюють із дітьми та підлітками.Нам потрібний системний підхід протягом усього життя людини. Психічне здоров’я — це те, що потрібно підтримувати та забезпечувати від народження до смерті. У цій сфері ще багато роботи.Тут я дійсно хочу подякувати нашим партнерам, адже в галузі психічного здоров’я у нас працює понад 300 партнерів, які зосереджені на психічному здоров’ї в усіх секторах. Це не лише ВООЗ, і для цього потрібна значна підтримка, зокрема від медичних працівників у системі охорони здоров’я України.Чи маєте Ви якісь рекомендації щодо реформ для кращої підготовки системи охорони здоров’я України до майбутніх загроз?Я вважаю, що важливо для України продовжувати трансформацію своєї системи охорони здоров’я. Ми рухаємося в цьому напрямку з 2016–2017 років. Звісно, ця реформа і трансформація зазнали викликів через спалахи хвороб — кір, поліомієліт, пандемію СОVІD-19 на глобальному рівні, які вплинули на Україну протягом цих років, а також через повномасштабне вторгнення, яке триває з 24 лютого 2022 року вже понад 1000 днів.Проте, згідно з нашими аналізами, ми впевнені, що ця трансформація дозволила системі охорони здоров’я України реагувати на тому рівні, на якому вона це робить зараз. Думаю, потрібно продовжувати її трансформувати. Необхідно більше інвестувати у первинну медичну допомогу. Потрібно інвестувати в реструктуризацію лікарень, щоб вони були розташовані там, де це потрібно, і були сучасними. Люди мають бути впевнені в тому, що коли вони звертаються до лікарні, то отримають якісну допомогу. Тож майбутній пріоритет як для первинної допомоги, так і для лікарень — це не лише інфраструктура, але й якість послуг.Щоб забезпечити якість, потрібно розв'язати питання, де перебувають усі медичні працівники і де вони потрібні. Останніми роками ми втратили багато лікарів і медсестер не лише через війну, а й тому, що вони залишили сектор. Деякі виїхали до інших країн, а інші обрали роботу поза охороною здоров’я, хоча мають освіту медсестер чи лікарів. Наразі в Україні на душу населення вдвічі менше медсестер, ніж у середньому в країнах Європейського Союзу. Тож медичні працівники також є критичним напрямом уваги.Інвестиції в первинну допомогу та мережу лікарень, зосередженість на якості, доказовій медицині та зміцненні кадрового потенціалу охорони здоров’я - важливі речі для забезпечення доступу до послуг.Все це допомагає нам наблизитися до Європейського Союзу, який протягом останніх років був для України своєрідним дороговказом. Щоб приєднатися до ЄС, потрібно продовжувати трансформувати систему охорони здоров’я, щоб забезпечити доступ до якісних послуг і впевненість людей у захищеності їхнього здоров’я.Докторе Хабіхт, наприкінці я хотіла б поставити ще одне питання. Як Всесвітня організація охорони здоров’я бачить відновлення системи охорони здоров’я України після закінчення війни?Моя думка полягає в тому, що Україна вже зараз починає відновлюватися. І чому я так вважаю? З квітня 2022 року  ВООЗ працює з багатьма партнерами, включаючи Світовий банк, Європейський Союз, США та інших, а також беремо участь у зустрічах з відновлення, які проходили в Лугано, Лондоні та Берліні. Я також спостерігав на місцях, коли бував у Харківській, Київській або Чернігівській областях, що медичні заклади або вже відновлено, або вони надають послуги. Деякі з медичних закладів, які були повністю зруйновані під час атак на охорону здоров’я, були відбудовані через рік.Я думаю, можна справедливо сказати, що відновлення вже триває. І це історія, яку нам потрібно більше визнавати, тому що в Україні відповідь на виклики і відновлення відбуваються одночасно.Якщо дивитися на довгострокову перспективу, у той день, коли війна закінчиться, нам потрібно буде оцінити, де живуть люди. Ми повинні з’ясувати, які послуги доступні. Нам потрібно відновлювати систему розумніше, тому що багато людей хочуть отримувати кращі послуги. Вони хочуть, щоб первинна допомога була ближче до їхніх громад. Вони хочуть мережу лікарень, де лікарі та медсестри працюють із якісною технологією та обладнанням, щоб вони могли отримати кращу допомогу та швидше повертатися додому.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЗараз є такі заклади, але ми також розуміємо, що після закінчення війни нам потрібно буде інвестувати ще більше в охорону здоров’я, щоб зробити її більш доступною.Тож це те, що нас чекає попереду. Крім того, відновлення і реконструкції тісно пов’язані з усією роботою, яка стосується Європейського Союзу. І це не лише про регуляції. Це включає дуже практичні аспекти, наприклад, їжа, яку ми споживаємо. Чи наша їжа вільна від трансжирів?  Якщо наша їжа вільна від трансжирів, то ми з більшою ймовірністю проживемо довше.По-друге, чи наші ресторани, кафе та громадські місця вільні від диму? Нам потрібно працювати над контролем тютюну. По-третє, чи маємо ми належне маркування продуктів?Є багато практичних аспектів, пов’язаних із Європейським Союзом, які потрібно впровадити, і це також допоможе людям жити здоровим життям.Ось чому я бачу, що відновлення вже відбувається, воно пов’язане з реформами та процесом вступу до ЄС. Ці зусилля, своєю чергою, допомагають створити кращі умови та дозволяють людям жити довше і бути здоровішими.

Існує кінцевий термін для призначення субсидій в поточному опалювальному сезоні для отримання грошей за усю зиму. Громадяни зможуть отримувати субсидію на ЖКП до 30 квітня. Повний текст новини

У період із квітня по серпень 2024 року із закладів вищої освіти України відрахували 23 448 чоловіків віком від 30 років.

Понад 23 тисячі чоловіків-"студентів" віком 30+ відраховано з українських вишів - МОНЗ квітня по серпень 2024 року з українських ЗВО відраховано 23448 студентів-чоловіків старше 30 років. За результатами перевірок ДСЯО відкрито 8 кримінальних проваджень щодо посадових осіб вишів.

Винницький припустив, що відраховані не планували бути студентами, а хотіли завдяки цьому статусу уникнути виконання інших обов'язків. 

За період квітня-серпня 2024 року з українських ЗВО відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. У Міністерстві освіти зазначають, що відраховані це ті — хто насправді не планували бути студентами, а хотіли використати цей статус для уникнення інших обов’язків. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький. За його словами, в Україні не варто... Запис Із квітня по серпень понад 23 тисячі чоловіків мобілізаційного віку відрахували з українських ЗВО спершу з'явиться на Громадське радіо.

Упродовж квітня-серпня 2024 року з українських закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років, які "уникали інших обов'язків", та через неуспішність і неявку на заняття.