Search trend "31 травня свято"

У суботу, 31 травня, на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» відбулася цікава дискусія на тему «З чого народжується “висока полиця”?» за участі редакторів Артема Скорини і Ніки Чулаєвської, а також перекладачок і літературознавиць Ярослави Стріхи і Роксоляни Свято. Те, що таке «висока полиця» і як саме вона формується, — справді актуальне питання для української культури, в […]

31 травня світ відзначає Всесвітній день білявок. Це свято, яке вшановує світловолосих жінок у різних сферах діяльності. Повний текст новини

31 травня віряни вшановують пам'ять святого апостола від 70 Єрма. Він проповідував Євангеліє та навертав людей до християнства. Повний текст новини

Про людей, народжених 31 травня, кажуть, що вони успішні та щасливі

31 травня відзначають Всесвітній день білявок. Це свято заснували американські адвокатеси, які мали світлий колір волосся, щоб довести, що розуміються у своїй справі не гірше за чоловіків. Повний текст новини

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

31 травня вшановують апостола від 70 Єрми. Єрма жив у І столітті і був активним в перші десятиліття після вознесіння Ісуса Христа. Про його життя відомо небагато. Ймовірно, Єрма походив з Риму або з його околиць. Деякі джерела свідчать, що він був рабом, який згодом отримав свободу. Прикмети Багато коників-стрибунців - буде засуха. Ввечері на траві немає роси - чекайте на дощ. Вранці сильний туман - до великого урожаю грибів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Релігійні свята червня: що відзначаємо у перший місяць літа, крім Трійці Що не можна робити, а що дозволено Цього дня не можна переїжджати на нове місце проживання. Це може причинити проблеми з фінансами, похитнути здоров'я та погіршити стосунки на роботі. Не можна нікого лякати, тому що в душі у людини поселиться страх та відчай. В давнину вважалося, що сни, які наснилися в ніч проти 31 травня - віщі. Якщо жінці сниться вагітність, отже, на неї чекає будь-яке багатство. Побачене уві сні краще сприймати буквально, в ньому немає таємного підтексту. 8 червня віряни відзначають Трійцю. Свято триєдиності Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Його також називають П'ятидесятниця, Зелене свято або Зелена неділя. Святкування Трійці прив'язане до Великодня. Саме тому дата його щороку змінюється. Трійця припадає на 50-й день після святкування Світлого Христового Воскресіння. В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду - зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір'ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім.

Сьогодні заборонено сваритися і лихословити

У Миколаєві 31 травня та 1 червня відбудуться екскурсії в обсерваторії, акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових. Також у Миколаївському зоопарку влаштують свято до Дня захисту дітей

Всесвітній день папуг, Міжнародний день бортпровідника, День веб-дизайнера: що відзначають у світі та Україні 31 травня 31 травня - Всесвітній день папуг, професійне свято бортпровідників та веб-дизайнерів. В Україні відзначають День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.

Православне свято сьогодні в народі знають як Веремій-розпрягальник і Веремій-бобовник.

Що святкує церква 31 травня, кого слід привітати з днем ангела

Міська рада міста Ванкувер офіційно проголосила період з 24 по 31 травня 2025 року "Тижнем Одеси" — на честь 81-ї річниці побратимських відносин з українським містом. Ця угода про побратимство, укладена ще у 1944 році, є безпрецедентною для Північної Америки. Про це пише "Рубрика" з посиланням на Марlе Норе Fоundаtіоn.  "Я, Кен Сім, мер Ванкувера, […] Тhе роst У Ванкувері проходить “Тиждень Одеси” – свято культури та ініціатива солідарності арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Благовіщення Пресвятої Богородиці відзначають за дев'ять місяців до Різдва Христового. Традиційно святкували Благовіщення 7 квітня, але після переходу Православної церкви України на новий календар, дата зсунулася - за новим стилем Благовіщення випадає на 25 березня. Це одне з найбільших християнських свят. В Україні традиційно дівчата та жінки моляться про щасливу долю, мир та злагоду в сім'ї. Про традиції свята нагадує Gаzеtа.uа. Благовіщення завжди вважали жіночим святом-оберегом: у цей день дівчата та жінки зверталися з молитвами до Пресвятої Богородиці та просили щасливої ​​долі, вдалого заміжжя, щастя в батьківщині, здоров'я дітям та рідним та заступництва в недолі. Назву свята пов'язують із "благою вістю": цього дня, за Євангелією, до Діви Марії явився Господній архангел Гавриїл, який приніс їй благу звістку: Марії судилося стати Матір'ю Божою. Зачавши від Духа Святого, вона мала народити Сина, якого назве Ісусом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Настоятель УГКЦ сказав, чи будуть католики та православні разом святкувати Великдень За народною традицією, хати цього дня традиційно прикрашали квітами або їх зображеннями. Це ‒ символи непорочності. У Благовіщення, як і в будь-яке інше велике церковне свято, не слід займатися важкою працею або виконувати домашню роботу. Небажано також виїжджати з дому, працювати на землі чи підрізати дерева. Вважається, що саме цього дня Господь благословляє все, що росте і рослини йдуть у ріст і починають зеленіти. У народі також казали: "птах гнізда не в'є, дівка косу не плете". Тобто у Благовіщення не можна стригти й фарбувати волосся. Заборонено також шити, в'язати, готувати до вечора, так що краще приготувати їжу напередодні. Не можна було також щось нове, бо забрудниться чи порветься. Загалом, цього дня краще відвідати церковне богослужіння, особливо дівчатам та жінкам. Великдень для багатьох вірян є одним з найголовніших релігійних свят. Це перехідне свято, а значить його дата щороку змінюється. Цього року православні в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня, а католики - 31 березня. Тобто різниця становитиме понад місяць.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.