Search trend "7 травня свято"

Низка медіа і державних органів 7 травня вітали українців із Днем Радіо. Медійник Вадим Міський пояснює, чому це свято запозичене з Росії, і коли варто святкувати день Українського радіо — Суспільне Культура

Сьогодні, 7 травня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися з двома загиблими захисниками — Юрієм Поробком і Романом Панчуком.

Словом, перемирʼя таке, що спокій лише тільки сниться. Чи могла Україна чисто в теорії вдарити по путінському параду? В теорії так, на практиці там буде присутній лідер Китаю Сі Цзиньпін — це чи не єдина людина у світі, до думки якої прислухається Росія, бо вже залізла у васальну залежність. Є також інформація, що китайські дипломати неофіційно просили українську сторону не псувати свято не останній людині у світі. Емоційно — хотілось би бачити атаку дронами по скупченню наших ворогів, але практично треба визнати, що навіть добрий дрон — це не високоточна ракета. Їх нам Зеленський обіцяє уже кілька років, але все ніяк. Другий аргумент, який грає проти хайпу заради рейтингів — лише після зустрічі на похоронах Папи Римського наш президент та Дональд Трамп трохи налагодили стосунки. І зараз українська сторона нарешті не виглядає як та, що не хоче миру, перемовин і постійно зриває мирні потуги Білого дому. Навпаки — зараз мʼяч на полі Росії й тому Путін так активно пхає тезу про триденне перемирʼя, бо навіть на тридцятиденне він не хоче. А сам Трамп уже награвся у миротворця і не отримав жодного швидкого результату. Тепер доведеться коригувати стратегії щодо Росії, аби не виглядати дурнем в очах власних громадян. Тому з відповзанням на поле для гольфу на дачу в Мар-а-Лаго теж поки не виходить. Читайте також: Чому Росії не слід давати перепочинкуСі Цзиньпін їде до Москви, аби якраз і поговорити з Путіним про відносини з Заходом. І питання російсько-української війни там точно буде в топсписку. В якому річищі піде розмова — знає хіба китайський лідер, тому не вірте заздалегідь у заголовки, що війна вже все або Китай наш друг. Чи варто Україні бити чимось по Красній площі? Ні, бо зараз це невигідно нам репутаційно. Друге — нащо витрачати ресурс туди, де його майже 100% зібʼють, але його можна більш вдало пустити на котрийсь оборонний заводик у Росії. Ось у ніч проти 7 травня дрони невідомих патріотів серйозно пошкодили завод "Оптоволоконні системи" у Саранську. Цей завод повністю забезпечує російську армію оптоволокном — читай важливий для ворожих дронів. І це набагато важливіша за політ над Москвою ціль.На Росії є гігантська сила цілей, які у ці дні будуть незахищені й вельми смачні — це аеродроми, різноманітні ракетні та артилерійські склади та навіть наш "любимий" Чорноморський флот РФ. Враховуючи скільки ППО Росія перекинула на свою столицю аж на цілих три дні —  все дуже смачно та спокусливо виглядає. Читайте також: Триденне перемир'я – це взагалі не про мирДе тут біда? У влади та її придворних блогерів є бажання накручувати очікування. Тому перебір картиночок з палаючим Кремлем трошки не на часі. Він може накрутити очікування людей десь так, як про каву в Криму зразка 2023 року — а потім українців кидатиме об стіну. Бо завищенні очікування пішли врозріз з реальністю.Уже не раз після таких накруток українці впадали у фрустрацію і втрачали інтерес до справді ключових речей, які визначають майбутнє України. Наприклад, низька якість наших гінців до США, що дуже впливає на ставлення Трампа до України. Або ж — сісти та почитати тут саму нашумілу угоду про копалини, за ратифікацію якої депутатам викручують руки та погрожують забрати американські візи. Надіюсь, Сили оборони постараються і попадуть точно в ті цілі, які прямо впливають на поле бою. Адже нас чекає гаряче літо нового російського наступу від Путіна, який вірить, що ось-ось і Україна завалиться. Цього не буде навіть за умов дуже поганого державного управління — все ж левова частка українців вважає Росію природним ворогом, який прийшов нас убивати. За цією логікою подій — Путін справді ідіот. Бо ота швидка угода з Дональдом Трампом могла допомогти Росії зняти санкції й підтримати військові штани. Але диктатор Путін марить новими загарбаними територіями та новими ультиматумами Києву — тож спокій нам лише сниться. Та й взагалі не спиться, бо на світанку над головами рояться шахеди.Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Російський Z-блогер у середу, 7 травня, поскаржився, що українські БПЛА атакували аеродром у Підмосков'ї, де базуються літаки, що беруть участь у параді в Москві 9 травня. Він заявив, що Сили оборони намагаються «зіпсувати свято».

7 травня віряни вшановують пам'ять святого мученика Акакія. Його жорстоко вбили через відданість християнству. Повний текст новини

Сьогодні, 7 травня, Міжнародний день планетаріїв. Віряни вшановують пам’ять святого мученика Акакія. До Нового року залишилося 238 днів.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

7 травня – Євсеїв день в народному календарі

Сьогодні не можна лаятися та сваритися

Яке православне свято сьогодні відзначають в Україні, чого не слід робити і який особливий обряд проводять з водою.

24 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув В’ячеслав Буковський, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr (іОS) компанії Іntеllіаs. Йому було 36 років. У нього залишились дружина та 10-річна донька. Про це DОU повідомили в компанії. В Житомирській міській раді розповіли, що В’ячеслав народився 13 березня 1989 року в Житомирі. Навчався ЗОШ № 7 (зараз ліцей № 7), потім Житомирському ліцеї при Житомирському політехнічному університеті. Вищу освіту здобув в ДУ «Житомирська політехніка» за спеціальністю інженер програмного забезпечення. До Іntеllіаs В’ячеслав приєднався у 2023 році. У травні 2024 року він вступив до лав Збройних сил України та служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів. Компанія Іntеllіаs висловила свої співчуття родині В’ячеслава та пообіцяла надати їй необхідну допомогу. Окрім цього, колеги організували збір коштів на внутрішній платформі ІntеllіShаrе для придбання автівки для підрозділу, в якому служив В’ячеслав. Збір буде завершено та авто передане побратимам полеглого. «Він був не просто колегою — він був справжньою, світлою людиною. Завжди спокійний, уважний до деталей, надійний у будь-якій ситуації. З ним завжди було легко працювати — він умів тримати баланс, навіть коли все навколо виходило з-під контролю. Його внутрішня сила відчувалась у кожному рішенні. В’ячеслав був класним технічним спеціалістом, професійним, з глибоким розумінням справи. Він мав справжні лідерські якості, підтримував команду та надихав. Його високо цінував клієнт, з яким у нього склалися щирі й довірливі стосунки. Це велика і болюча втрата для всіх нас», — Олександр Сарнавський, Dеlіvеry Сооrdіnаtоr. «Я працював з Вʼячеславом в одній команді. Він топовий спеціаліст, товариська і щира людина. Завжди можна було покластися на нього як на професіонала, і на людину. Він надійний і принциповий. Це велика втрата для всіх, хто працював з ним», — Сергій Шандюк, Sеnіоr Аndrоіd Еngіnееr. «Я досі пам’ятаю, як він підтримував мене під час проєкту. Його спокій і здатність заземлити, коли рівень напруги був на межі, завжди допомагали втриматися. До нього можна було звернутися будь-коли і він завжди знаходив спосіб допомогти, навіть якщо був зайнятий. Світла пам’ять», — Любомир Древич, Sеnіоr Моbіlе Еngіnееr. Також до 15 травня триває відкритий збір коштів на підтримку родини В’ячеслава. Збір організував менеджер інженера Олександр Сарнавський, і всі зібрані кошти будуть передані його рідним. Підтримати родину загиблого можна за посиланням. Прощання із В’ячеславом Буковським відбулося 29 квітня у Житомирі, в Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Редакція DОU висловлює щирі співчуття сім’ї В’ячеслава. На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DОU створив проєкт Меморіал ІТ-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони - свято, присвячене важливій та небезпечній професії. Люди, які щодня ризикують життям, щоб захищати інших та майно від небезпечної стихіі. Цей день є не лише вшануванням їх подвигів, але й нагадуванням про важливість пожежної безпеки та професійної підготовки.Історія встановлення професійного святаПожежна охорона в Україні є невід'ємною складовою системи цивільного захисту країни. Її співробітники працюють ускладненими умовами, іноді стикаючись з надзвичайно складними ситуаціями, де кожна секунда має значення. Вони виконують важливі функції не лише під час пожеж, але й під час аварій, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.У нашій країні протягом років дата відзначення цього свята змінювалась та трансформувалась. У період із 1995 до 2004 року працівники пожежної охорони України відзначали професійне свято щорічно 29 січня, відповідно до Указу Президента №7/95 від 2 січня 1995 року. У той же час з 1998 року відзначалося професійне свято "День рятівника", яке припадало на останню суботу жовтня. Тоді свято відзначалось згідно з Указом Президента №1170/98. Проте з 27 серпня 2004 року відзначення цих свят було скасовано і того ж року запроваджено "День працівників цивільного захисту", що відзначався 17 вересня.Згодом у 2008 році відповідно до нового Указу № 830/2008 свято було перейменовано на "День рятівника". Проте, у 2013 році враховуючи внесок працівників пожежної охорони в боротьбі з вогнем та надзвичайними ситуаціями, Указом Президента України № 555/2013 було встановлено нове професійне свято – "День пожежної охорони", яке святкується щорічно 17 квітня.Історія Дня пожежної охорони в Україні пов'язана з багаторічною традицією вшанування пам'яті пожежників, які віддавали життя заради інших. Це свято є символічним актом визнання героїчного внеску цих людей у збереження життів та боротьби із стихією.На День пожежної охорони проводяться різноманітні заходи: від урочистих церемоній покладання квітів до пам'ятників пожежникам і відзначених особистостей, до семінарів та навчань з пожежної безпеки. Це також час для підвищення свідомості громадян та ретельного дотримання правил пожежної безпеки.У цей особливий день давайте вшануємо тих, хто служить в пожежній охороні. Дякуємо мужнім та відважним професіоналам за їх самовіддану працю!День пам’яті святих преподобних Симеона Персидського і Акакія МелетійськогоВ народі 17 квітня носило назву Симеон Бджоляр. У народі цей день пов’язували не з духовною посадою святого Симеона, якого вшановує православна церква 17 квітня, а з початком активної роботи бджіл і взагалі пробудженням природи.У цей день не варто:працювати після обіду Забороняється шити, в’язати, прясти Не можна сваритися, ображатися Народні прикметиясна, сонячна погода — чекайте на тепле та врожайне літо;дощ цього дня — буде багато грибів улітку, але літо обіцяє бути прохолодним і вологим;заморозки або холодний вітер — літо буде коротким і нестабільним;сильний вітер — знак, що рік буде неспокійним, з бурями та негодою;туман зранку — до теплого, але дощового травня.

Благовіщення Пресвятої Богородиці відзначають за дев'ять місяців до Різдва Христового. Традиційно святкували Благовіщення 7 квітня, але після переходу Православної церкви України на новий календар, дата зсунулася - за новим стилем Благовіщення випадає на 25 березня. Це одне з найбільших християнських свят. В Україні традиційно дівчата та жінки моляться про щасливу долю, мир та злагоду в сім'ї. Про традиції свята нагадує Gаzеtа.uа. Благовіщення завжди вважали жіночим святом-оберегом: у цей день дівчата та жінки зверталися з молитвами до Пресвятої Богородиці та просили щасливої ​​долі, вдалого заміжжя, щастя в батьківщині, здоров'я дітям та рідним та заступництва в недолі. Назву свята пов'язують із "благою вістю": цього дня, за Євангелією, до Діви Марії явився Господній архангел Гавриїл, який приніс їй благу звістку: Марії судилося стати Матір'ю Божою. Зачавши від Духа Святого, вона мала народити Сина, якого назве Ісусом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Настоятель УГКЦ сказав, чи будуть католики та православні разом святкувати Великдень За народною традицією, хати цього дня традиційно прикрашали квітами або їх зображеннями. Це ‒ символи непорочності. У Благовіщення, як і в будь-яке інше велике церковне свято, не слід займатися важкою працею або виконувати домашню роботу. Небажано також виїжджати з дому, працювати на землі чи підрізати дерева. Вважається, що саме цього дня Господь благословляє все, що росте і рослини йдуть у ріст і починають зеленіти. У народі також казали: "птах гнізда не в'є, дівка косу не плете". Тобто у Благовіщення не можна стригти й фарбувати волосся. Заборонено також шити, в'язати, готувати до вечора, так що краще приготувати їжу напередодні. Не можна було також щось нове, бо забрудниться чи порветься. Загалом, цього дня краще відвідати церковне богослужіння, особливо дівчатам та жінкам. Великдень для багатьох вірян є одним з найголовніших релігійних свят. Це перехідне свято, а значить його дата щороку змінюється. Цього року православні в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня, а католики - 31 березня. Тобто різниця становитиме понад місяць.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.