Search trend "Благовіщення"

Хоча той  проживав   у Римі й називав себе Діонісій Малий (бл. 475 — 550 рр. ), і невідомо яким було його скіфське ім’я. Правда, він помилився на чотири роки, але ж  не переписувати через таку дрібницю всю світову історію! Для Європи дуже важливо було мати не лише спільний простір, а й спільний час. Хоча православні ще дуже довго пручалися, не приймаючи нового літочислення,  а відтак   не могли йти в ногу з західною християнською цивілізацією. Наші літописи вели лік часу від сотворіння світу.Вклад ченців у розвиток сучасної західної цивілізації — неоціненний. Їхня самодисципліна, ритм життя  допомогли здолати хаос суспільного, економічного і повсякденного життя. Доба в монастирі була поділена на частини: молитви, праця, відпочинок. Щоби спростити собі життя, ченці використали дзвони, а оскільки вони були гучні, то їх чули й в селах, і в містах. Люди прокидались, рахували удари, і їм було так легше домовитись про зустріч чи спільну працю, вирушити у подорож. Фізична праця в монастирях  і ставлення до неї з повагою самих ченців змінила й мирян, підвищила соціальний статус селян, ремісників. Праця стала почесним обов’язком кожної людини дорослого віку.  При імператорі Карлові Великому, який накреслив перші контури європейської спільноти, було встановлено день відпочинку – неділю. Бог відпочивав на сьомий день і людина повинна відпочивати також. Виняток робили тільки у жнива для селян. Їм дозволяли працювати в полі. У ХХІ столітті все так само.Читайте також: Щось спокійне, але не заспокійливеУ Західній Вестфалії  цього року я бачила живу традицію Середньовіччя. Був серпень, неділя. До монастиря Мьоленбек, заснованому ще у 9 ст. від Різдва Христового, стікались  мандрівники з довколишніх міст, на автівках та роверах. Вони відвідували храм і гарно проводили час, втішаючись відпочинком на свіжому повітрі. Неподалік на лугах паслись коні, корови. Господарство в монастирі було просто зразкове, як і тисячу років тому. А на полях безупинно гуділи фермерські комбайни. Проте жодних робіт на будовах не велося. Мало хто знає, що ми живемо досі згідно з традицією християнства. Тому що вона раціональна. Якщо навіть Творець  стомився на сьомий день, то що вже казати про звичайних смертних. У нас в Галичині все так, як у далекій Вестфалії чи Баварії. Вдома у неділю —  тиша, активний відпочинок — на вулиці чи на природі. Мені й досі доводиться розповідати знайомим зі Сходу чи Центру України, що попри те, що я мешкаю в багатоквартирному будинку, маю стовідсоткову гарантію, що ніхто не порушить у неділю мій відпочинок: ні перфоратори, ні болгарки, ні завивання порохотяга чи пральної машини. І це не тому, що ми "побожні" (а значить темні й забобонні), просто шануємо право сусідів на тишу вихідного чи святкового дня.І  дбаємо про свій власний відпочинок.Читайте також: Гірський виноградДіонісій Малий, що повною мірою заслуговує на статус святого, створив сонячний календар. Правда, з початком Нового року довго не складалося. Логічніше було, аби Новий рік почався з Різдва Христового, бо це день, коли світловий день починає збільшуватися. Але були пропозиції прив’язати новоріччя до Благовіщення і навіть рухомого свята — Пасхи. Позаяк світські календарі почали з’являтися лише у 17 ст., то кожен день року був присвячений якомусь святому. І охрещуючи дитину, священник давав їй ім’я відповідного святого. Це було зручно, бо батьки пам’ятали, що Михайло вродився на Михайла, а Василь  — на Василя. Звісно, деякі святі мали незручні імена, і тоді  немовлят називали по-іншому, але пам’ятали, що дитина вродилась перед Спасом чи через три дні після Благовіщення, а при потребі священник міг зазирнути у Метричну книгу. З часом влада церкви слабшала, віра занепадала, монастирі зійшли нанівець, і  ми користуємось революційними здобутками християн, не пов’язуючи їх з християнством. Тому що так нам зручно, тому що це раціонально, а Діонісій Малий був чудовим математиком і астрономом. ... От тобі й дика Скіфія.Спеціально для Еспресо.Про авторку: Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Цього дня серед вірян прийнято освячувати сіль, яка, за церковними переказами, здатна зцілювати будь-які хвороби.

В православному календарі є 12 дванадесятих свят, які за своїм змістом поділяються на Господні та Богородичні. Перші прославляють Ісуса Христа, а другі - Діву Марію. Три з них є перехідними - тобто їхня дата щороку змінюється і залежиться від святкування Великодня. Дев'ять інших неперехідні - їхня дата не змінюється. Після переходу на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року дата неперехідних свят змінилася. Святкуються на 13 днів раніше. Основними перехідними дванадесятими святами 2025 року будуть: Вербна неділя або Вхід Господній до Єрусалима - 13 квітня; Вознесіння Господнє - 29 травня; День святої Трійці (Зелені свята, П'ятдесятниця) - 8 червня. 2025 року неперехідні дванадесяті свята ми знову будемо святкувати за новоюліанським календарем: Богоявлення або Хрещення Господнє - 6 січня; Стрітення Господнє - 2 лютого; Благовіщення Пресвятої Богородиці - 25 березня; Преображення Господнє - 6 серпня; Успіння Богородиці - 15 серпня; Різдво Богородиці - 8 вересня; Воздвиження Господнього Хреста - 14 вересня; Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада. Різдво Христове - 25 грудня. Коли святкуємо великі свята Не лише дванадесяті свята вважаються серед вірян важливими в церковному календарі. Існують й інші дати, які особливо вшановуються церквою. Основними такими святами 2025 року будуть: Обрізання Господнє - 1 січня; Різдво Іоанна Предтечі - 24 червня; Святих апостолів Петра і Павла - 29 червня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня. Коли віряни будуть поститися 2025 року За церковною традицією існують одноденні, багатоденні пости та суцільні тижні (коли навіть у середу та п'ятницю немає посту). Одноденні пости 2025 року будуть: Хрещенський Святвечір (Надвечір'я Богоявлення) - 5 січня; Усікновення глави Івана Предтечі - 29 серпня; Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня. Багатоденні пости 2025 року припадатимуть на: Великий піст - від 3 березня до 19 квітня; Петрів піст - від 16 червня до 11 липня; Успенський піст - від 1 до 14 серпня; Різдвяний піст - від 15 листопада до 24 грудня. Не забуваймо і про суцільні тижні, коли немає посту навіть у середу та п'ятницю: Святки - від 25 грудня до 4 січня; Тиждень Митаря та Фарисея - від 10 до 16 лютого; Масниця (Сирний тиждень) - від 24 лютого до 2 березня; Великодній (Світлий тиждень) - від 20 до 26 квітня; Троїцький тиждень - від 9 до 15 червня. Поминальні дні 2025 року: коли йти на кладовище Вселенська батьківська субота (м'ясопусна) - 22 лютого; Субота другого тижня Великого посту - 15 березня; Субота третього тижня Великого посту - 22 березня; Субота четвертого тижня Великого посту - 29 березня; Радониця - 29 квітня; Поминання померлих воїнів - 9 травня; Троїцька батьківська субота - 7 червня; Димитрівська батьківська субота - 1 листопада. Православний календар на 2025 рік: важливі церковні свята на кожен місяць Січень 1 січня - святого Василія Великого; 5 січня - Хрещенський Святвечір. Пісний день; 6 січня - Святе Богоявлення. Хрещення Господнє; 12 січня - святої мучениці Татіани; 30 січня - трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Златоустого. Лютий 2 лютого - Стрітення Господнє. Березень 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - Собор архангела Гавриїла. Квітень 6 квітня - Кирила і Мефодія Солунських; 12 квітня - Лазарева субота; 13 квітня - Вербна неділя (Вхід Господній до Єрусалиму); 17 квітня - Чистий четвер; 18 квітня - Велика (Страсна) п'ятниця; 19 квітня - Велика субота; 20 квітня - Великдень; 23 квітня - святого Юрія Чудотворця. Травень 9 травня - перенесення мощей Миколи Чудотворця; 11 травня - рівноапостольних Кирила і Мефодія; 29 травня - Вознесіння Господнє. Червень 8 червня - Трійця; 9 червня - День Святого Духа; 22 червня - день усіх святих українського народу; 24 червня - Різдво Іоанна Хрестителя; 29 червня - апостолів Петра і Павла; 30 червня - собор 12 апостолів. Липень 11 липня - княгині київської Ольги; 15 липня - князя Володимира Великого, День хрещення Київської Русі; 20 липня - пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третя Пречиста: нова дата свята і що треба знати про цей день Серпень 1 серпня - початок Успенського посту; 6 серпня - Преображення Господнє; 15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці; 29 серпня - Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Вересень 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; 14 вересня - Воздвиження Чесного і Животворящого хреста Господнього. Жовтень 1 жовтня - Покров Пресвятої Богородиці; 26 жовтня - великомученика Дмитра. Листопад 8 листопада - Собор архистратига Михаїла; 21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці; 30 листопада - святого апостола Андрія Первозванного. Грудень 6 грудня - святого Миколая; 9 грудня - Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці; 24 грудня - Різдвяний святвечір; 25 грудня - Різдво Христове; 31 грудня - святої Меланії Римської. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.

Благовіщення Пресвятої Богородиці - одна з 12 найголовніших урочистостей у християн.

У Кропивницькому храм Благовіщення Пресвятої Богородиці Української православної церкви Московського патріархату перейшов на Новоюліанський календар. Другий рік поспіль святкуватимуть Різдво, 25 грудня