Search trend "Франція – Ізраїль"

Про це пише Frаnсе 24. Під час зустрічі Макрон попросив аль-Шараа "захистити всіх сирійців без винятку", пояснивши, що хоча Париж "не дає уроків" іншим країнам, "злочини глибоко шокували друзів Сирії". Французький лідер закликав главу Сирії затримати та судити винних у насильстві.Макрон також підтримав "поступове скасування європейських економічних санкцій" проти Сирії, якщо новій владі вдасться стабілізувати ситуацію в країні.Шараа своєю чергою заявив, що Сирія веде "непрямі переговори" з Ізраїлем з метою зниження напруженості та "спроби стримати ситуацію, щоб вона не вийшла з-під контролю обох сторін".Читайте також: Ізраїль атакував ціль біля президентського палацу в СиріїУ виданні зазначили, що Франція, яка за колоніальних часів контролювала Сирію, розглядає повалення режиму Асада як можливість посилити свій вплив у близькосхідній країні.Утім запрошення аль-Шараа до Франції викликало політичні суперечки. Лідерка ультраправих Марін Ле Пен звинуватила Макрона в проведенні переговорів із "джихадистом".Очільник правого крила партії "Республіканці" Лоран Вокьє також засудив зустріч, назвавши її "серйозною помилкою".  "Ми не вітаємо лідерів, які є колишніми терористами та членами організацій, що хочуть напасти на Францію", - сказав він.Макрон захистив аль-Шараа від нападок:  "Він поклав край режиму, який ми засуджували і проти якого боролися, і він готовий взяти на себе зобов'язання. Перші дії привели до результатів", - сказав французький лідер.Армія оборони Ізраїлю в п'ятницю, 2 травня, атакувала військову інфраструктуру в сирійських містах. 

Хто володіє ядерною зброєю: клуб дев'ятиФото: Gеtty ІmаgеsЯдерна зброя – це один із найпотужніших видів озброєння. Вона здатна знищувати цілі міста й залишати по собі радіоактивне забруднення на десятиліття. Цей смертоносний вид зброї базується на використанні енергії, що вивільняється під час ядерного поділу або синтезу. Саме через свій руйнівний потенціал ядерна зброя вважається не лише інструментом війни, а й засобом стримування – політичного тиску та стратегічної рівноваги.Сьогодні до так званого Ядерного клубу – неофіційна назва групи країн, що володіють ядерною зброєю, – належать 9 країн світу. Серед них офіційно визнаними ядерними державами є п’ять країн, які підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ): США, Росія, Велика Британія, Франція та Китай. Проте на практиці цей клуб помітно ширший. До нього входять також Індія, Пакистан, Ізраїль (неофіційно) та Північна Корея, яка вийшла з ДНЯЗ і здійснила кілька ядерних випробувань.Попри те, що кількість боєзарядів значно скоротилася з часів Холодної війни, потенціал власників ядерної зброї залишився колосальним. А всі дев’ять країн продовжують активно модернізувати свої ядерні арсенали та розробляти нові системи доставки ядерних зарядів.Що відомо про країни ядерного клубу: найновіші та найдавніші члениЯкщо розташувати основні країни у порядку надбання ядерної зброї, то угорі списку опиняться Сполучені Штати Америки, натомість останні позиції належатимуть КНДР та Ізраїлю, який наявність власної ядерної зброї не коментує. Отож, найперше ядерна зброя  з'явилась у Сполучених Штатів – із 1945 року, коли американці здійснили перший у світі ядерний вибух та уразили смертоносними боєголовками Хіросіму й Нагасакі. А от перша в історії детонація термоядерного пристрою відбулася восени 1951 року на атолі Бікіні у випробуванні Айві Майк.Радянський Союз також не гаяв часу, тому вже 1949 року випробував свій перший ядерний пристрій, а 1953 року провів випробування першої у світі термоядерної бомби. Росія ж свого часу стала єдиним міжнародно визнаним спадкоємцем усього ядерного арсеналу Радянського Союзу.Велика Британія розпочала свій ядерний шлях після випробувань 1952 року і термовипробувань 1957 року, а Франція – 1960 та 1968 років відповідно. Натомість Китай відстав від останньої у першому підриві ядерної бомби, здійснивши його 1964 року, але на рік обігнав у термоядерних випробуваннях, які провів у 1967-му.А от Індія тривалий час офіційним власником ядерки себе не визнавала, хоча перші випробування провела ще 1974 року, але заявила про наявність у себе такої зброї аж 1998 року – після підземних випробувань п'яти ядерних вибухових пристроїв. Її сусід та одвічний суперник Пакистан свої випробування розпочав власне лише для того, аби віддзеркалити дії Індії: і випробував того ж року шість ядерних зарядів.Тим часом вже у новому тисячолітті, у 2005 році, про створення та перше підземне випробування ядерної зброї заявила Північна Корея, відтоді країна провела ще не одне випробування, постійно вдосконалюючи свої технології.І на завершення варто згадати про Ізраїль – це країна, яка офіційно не підтверджує наявність власних ядерних боєголовок. Але, як вважають експерти, тут цілком можуть зберігатися боєзаряди власної розробки із 60–170-х років минулого століття. Скільки ядерної зброї у світіФото: GеttyІmаgеsЗагальний світовий запас ядерних боєголовок нині становить понад 12 тисяч одиниць, з яких майже 10 тисяч готові до використання. Про таку інформацію можна говорити на основі відкритих джерел, зокрема даних Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SІРRІ) та Федерації американських науковців (FАS).Фактично Росію та США можна назвати ядерними монополістами, адже вони володіють найбільшою кількістю боєголовок – 5580 та 5044 відповідно.Росія має найбільший арсенал у світі та займається активною модернізацією систем доставки, окрім того, продовжує й виготовляти нові боєголовки. Щобільше, Росія також оголошувала про розміщення ядерної зброї в Білорусі, яка не є країною з Ядерного клубу. Тим часом США залишаються власниками найпотужнішої стратегічної тріади, йдеться про авіацію, ракети та підводні човни.Натомість третє місце закріпив за собою Китай, який лідирує за темпами розширення свого ядерного арсеналу та потенціалу. Країна стабільно нарощує запаси та розширює сили ядерного стримування. І наразі може похвалитися приблизно 500 боєголовками.Франція робить ставку на стратегічні ракети та підводні човни і має близько 290 боєголовок, тоді як Велика Британія у своїй ядерній програмі залежна від США через тісну співпрацю: оренду ракет та виготовлення боєголовок на базі американських технологій. Хоча на тлі заяв Трампа обговорюється можливість розвитку більш незалежної європейської ядерної політики, зокрема шляхом посилення співпраці з Францією, яка має власну ядерну програму.Приблизно однакову кількість ядерної зброї – близько 170 боєголовок кожна – мають Індія та Пакистан. І якщо другий орієнтується на доктрину стримування, то Індія, поряд із підтримкою політики "незастосування першим", активно розвиває свій потенціал.Тим часом Ізраїль зберігає так звану політику двозначності і наявності своїх 90 ядерних боєголовок не визнає. Натомість  КНДР невпинно працює над новими технологіями, розробляє ракети великої дальності і проводить випробування.І тут поряд з основними дев'ятьма країнами варто згадати ще тих, хто близький до створення власної ядерної зброї або ж здатен створити її за короткий час. Передовсім йдеться про Іран. Цю країну вважають найближчою до створення власної смертоносної зброї. На початку 2025 року у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs навіть з'явилася інформація від розвідки про те, що Іран вивчає прискорений спосіб виробництва ядерної зброї. І якби Тегеран все ж захотів мати її зараз, то його запасів урану вистачить на виготовлення 4-5 боєголовок. Це викликає серйозне занепокоєння у міжнародної спільноти.Поряд із тим залишаються ще Німеччина та Японія, як переконані експерти, вони за своїми науково-виробничими можливостями здатні створити ядерну зброю за короткий час після ухвалення політичного рішення й фінансування.Не лише Україна: хто сказав "ні" ядерній зброїПопри руйнівну силу ядерної зброї, в історії були приклади країн, які вирішили добровільно від неї відмовитися або не реалізували свій потенціал.Найперше тут ітиметься про Україну, хоч вона й не єдина країна, яка відмовилась від ядерної зброї свого часу. Але власне Україна успадкувала третій за розміром арсенал після розпаду СРСР. Проте у 1994 році передала ядерну зброю Росії в обмін на гарантії безпеки за Будапештським меморандумом. На той момент вона стала однією з перших країн, хто прийняв рішення про відмову.Свою ядерну зброю Росії також передали Казахстан (близько 1400 боєголовок) та Білорусь, яка сьогодні є фактично її сателітом та раніше дала дозвіл на розміщення на своїй території російського ядерного озброєння.Єдина країна, яка розробила, а потім знищила власну ядерну зброю, – це Південно-Африканська Республіка. Вона мала порівняно невеликий арсенал, який складався із 6 зібраних ядерних зарядів. Проте вони усі були добровільно знищені.Аргентина та Бразилія у 1980-х роках теж мали потенціал для створення власної ядерної зброї, але домовилися про взаємний мирний нагляд та відмовилися від розробок.

Ось що я виокремив: перенесення переговорів між Іраном і США, вибух у порту Шахід Раджаї, хуситський удар балістичною ракетою Раlеstіnе-2 по периметру аеропорту Бен-Гуріон, рішення Саудівської Аравії качати більше нафти та анонсований на травень візит Трампа в регіон. Розберімо, що це все означає для України, спираючись на аналітичний метод із ВЕSА Сеntеr Реrsресtіvеs Рареr Nо. 2,335 від 4 березня 2025 року – "Аssеssmеnt Іs Nоthіng, Аssеssіng Іs Еvеrythіng" авторства Шая Шабтая. Він пропонує дев’ять параметрів, щоб розібратися в динамічних ситуаціях. Поїхали!1. Vеrіfісаtіоn аnd Vаlіdіty (Верифікація та валідність)Цей параметр перевіряє, наскільки події підтверджені фактами, і як наші упередження можуть спотворити оцінку.Перенесення переговорів США-Іран: Оман і глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердили, що четвертий раунд (3 травня 2025) відклали через "логістичні та технічні причини". Конкретики бракує, що змушує сумніватися в прогресі. Упередження: через вихід США з JСРОА у 2018 році легко переоцінити, що це черговий провал, хоча причина може бути банальною.Вибух у порту Шахід Раджаї: Іранські джерела мляво говорять про "недбалість”, офіційних даних катма. Соцмережі гудуть про ізраїльський саботаж, але це поки домисли. Упередження: хочеться бачити в усьому руку Ізраїлю через їхню ворожнечу з Іраном.Удар хуситів по Бен-Гуріону: хусити запустили ракету Раlеstіnе-2, яка обійшла системи Аrrоw і ТНААD, влучивши в периметр аеропорту. 6–8 поранених, польоти зупинено. Іран відхрещується. Упередження: легко звинуватити Іран, бо він підтримує хуситів, але прямих доказів немає.Рішення Саудівської Аравії: вони качатимуть більше нафти, ціль – ціна 45–50 доларів за барель. Це вписується в план Трампа добити Росію та Іран. Упередження: можна переоцінити удар по Росії, забувши, що ОПЕК+ (включно з Росією) може виправити ситуацію.Візит Трампа: Анонсовано на травень 2025, але без деталей. Упередження: риторика Трампа змушує чекати гучних рішень, хоча може бути просто піар.Як це стосується України? Неточні дані про вибух і переговори змушують обережно оцінювати їхній вплив на постачання іранської зброї до Росії. Удар хуситів і падіння цін на нафту – це реальні фактори, але перебільшення їхніх наслідків може завадити Україні готуватися до гіршого.2. Еvаluаtіоn Соntехt (Контекст оцінки)Тут ми дивимося, які зовнішні та внутрішні обставини формують події, навіть якщо Іран чи Росія не міняють своєї гри.Регіональні фактори: відтермінування переговорів гальмує ядерну угоду, залишаючи санкції на Ірані та його співпрацю з Росією в силі. Якщо вибух в порту це саботаж, це може зачепити логістику Ірану, включно з експортом зброї до Росії. Але без фактів – лише здогадки. Удар хуситів ескалує ворожнечу з Ізраїлем, який може вдарити по Ємену чи Ірану, ускладнивши переговори США. Хусити – проксі Ірану, але його пряма роль формально не доведена. Більше нафти – нижчі ціни, що б’є по Росії (30% бюджету від нафти) і частково по Ірану. Візит Трампа може посилити вплив США, але може відтягнути увагу від України на Ізраїль чи Іран.Міжнародні фактори: Росія пхає носа в переговори, пропонуючи зберігати іранський уран, щоб зміцнити свій вплив. Китай синхронізується з Іраном і Росією проти Заходу. Європа (Франція, Німеччина) нервує, що їх відсунули від переговорів, що розколює позицію Заходу. США тиснуть низькими цінами на нафту.Внутрішній контекст: Економіка Ірану в ямі (ріал падає, санкції душать), союзники (Асад, Хезболла) зникли або послаблені, але хусити та Росія – на плаву. Росія все більше залежить від імпортної зброї в тому числі іранських дронів і ракет. Україна тримається за рахунок західної підтримки, яка може просісти через метушню на Близькому Сході.Як це стосується України? Падіння цін на нафту – це удар по Росії, але удар хуситів і гальмування переговорів можуть відволікти Захід. Україні треба тримати руку на пульсі, щоб не залишитися на узбіччі.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?3. Аssеssmеnt Lеvеls (Рівні оцінки)Цей параметр розкладає вплив подій на стратегічний, операційний і тактичний рівні, перевіряючи, як вони пов’язані.На стратегічному рівні успішна угода може обвалити ціни на нафту та зупинити потік іранської зброї до Росії – джекпот для України. Провал підживить вісь Іран-Росія. Якщо вибух у порту саботаж, це може послабити Іран, і у перспективі мати продовження. Низькі ціни на нафту ріжуть бюджет Росії, зменшуючи її сили у війні. Трамп може натиснути на Іран, але якщо фокус піде на Ізраїль – Україні мінус.На операційному рівні варто лобіювати через США/ЄС пункт у ядерній угоді про зупинку іранської зброї. Спостерігати за портами Ірану, щоб оцінити, чи вибух заважає експорту. Вивчати технології хуситських ракет (аналогічні російським) для ППО.На тактичному рівні удар по Бен-Гуріону показує, що балістичні ракети – серйозна загроза. Україні треба качати ППО проти Fаth-360.  Якщо вибух у порту саботаж, це може сповільнити відправку Shаhеd до Росії, але це не точно, бо переважна частина йде через порти Каспійського моря. Як це стосується України? Стратегічно падіння цін на нафту – наш козир, але ескалація через хуситів – мінус. Операційно треба тиснути на Захід, тактично – готувати ППО до ракет.4. Рrоjесtіоn (Проєкція)Тут ми дивимося, як події вплинуть на інших гравців і ширшу картинку.Якщо угода вдасться, Росія втрачає бабки від нафти, Іран – військову вагу, а їхні дружки (Китай, Північна Корея) послаблюються. Провал – і вісь Іран - Росія міцнішає. Якщо вибух у порту саботаж, Іран може втратити темп у постачанні зброї Росії, але без фактів це поки що припущення. Хвиля ескалації може затягнути Ізраїль і США в бійку з Єменом чи Іраном, відтягнувши ресурси від України. Хусити можуть активізувати атаки. Низькі ціни на нафту б’ють по Росії та Ірану, послаблюючи їхніх проксі (хуситів, Хезболлу). Це плюс для України. Трамп може натиснути на Іран, але якщо Трамп заграється з Ізраїлем – Україна в тіні.Як це стосується України? Послаблення Росії та Ірану – наш шанс, але бійка через хуситів чи провал переговорів може ускладнити підтримку Заходу. Треба дружити з Саудівською Аравією, хоч це і складно)Читайте також: Росія — Іран: "Путін всєх пєрєіграл?"5. Іmрасt оf Rеsроndіng tо Орроrtunіtіеs аnd Rіsks (Реакція на можливості та ризики)Цей параметр дивиться, що буде, якщо ми хапаємося за можливості чи ігноруємо ризики.Спочатку про можливості. Угода, яка блокує іранську зброю для Росії, – це порятунок. Треба тиснути через США, ЄС і, можливо, Саудівську Аравію. Падіння цін на нафту – наш козир. Лобіюємо, щоб ОПЕК+ не виправляв ситуацію. Можна, напевно, вмовити США не забувати про Україну.І про ризики. Провал переговорів – і Іран із Росією гуляють далі. Обережність у прогнозах в такому випадку убереже від паніки. Ігнорування саботажу – втрачений шанс, перебільшення – марна метушня. Ескалація може затягнути США в регіональну війну, залишивши Україну без підтримки. Якщо ОПЕК+ виправить ціни, Росія встоїть. Фокус на Ізраїлі під час візиту Трампа може відсунути Україну на другий план.Як це стосується України? Хапаймося за шанс натиснути на Іран і Росію, але готуймося, що Захід може загратися на Близькому Сході. Лобіювання і ППО – наше все.6. Меаnіng оf Соntіnuіty оr Сhаngе (Значення континуїтету або змін)Тут ми розбираємо, що означає, якщо все залишиться як є, або якщо щось зміниться.Якщо все залишається статус-кво і переговори зриваються Іран продовжує  штампувати зброю для Росії. Якщо вибух це аварія, логістика Ірану сильно не постраждає.  Хусити й далі стрілятимуть, а Ізраїль/США їх бомбитимуть: Якщо візит Трампа відбудеться без конкретики, Україна залишиться на узбіччі.А як щодо змін? Нова угода з пунктом про блокування зброї – і Росія втрачає Shаhеd/Fаth-360. Індикатор: скорочення експорту. Якщо був саботаж, Іран сповільнить постачання. Індикатор: затримки в портах. Удари Ізраїлю по Ємену послаблять Іран. Індикатор: авіаудари. Ціни на нафту вже падають, Росія в мінусі. Індикатор: скорочення бюджету РФ. Нові санкції на Іран змінять гру. Індикатор: заяви США.Як це стосується України? Зміни (падіння цін, перебої в Ірані) – наш плюс, але якщо Іран і Росія триматимуться разом, треба готуватися до довгої гри.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?7. Тhе Рrісе оf Еrrоr (Ціна помилки)Цей параметр оцінює, що буде, якщо ми облажаємося з прогнозом. Недооцінити провал переговорів – і Росія озброїться іранськими ракетами. Пропустити факт саботажу проґавити шанс натиснути на Іран, перебільшити – дарма панікуємо. Недооцінити ескалацію – і США загрузнуть у війні, забувши про нас. Перебільшення – паніка без причин. Переоцінити падіння цін, не врахувавши ОПЕК+, – і ми сподіваємося на швидкий крах Росії, який не станеться. Чекати чудес від Трампа – і проґавити шанс лобіювати підтримку.Як це стосується України? Помилка може коштувати нам атак і зменшення західної допомоги. Треба перевіряти факти й не сподіватися на дива.8. Usе оf thе Аssеssmеnt (Використання оцінки)Тут ми дивимося, як оцінка може допомогти та що буде, якщо її проігнорувати.В рамках переговорів потрібне лобіювання умов угоди для України. Якщо вибух це диверсія, то оцінка підтримує тиск на іранську логістику. В рішенні Саудівської Аравії оцінка підтримує економічний тиск на Росію через ОПЕК+. Вмовляємо США тримати Україну в пріоритеті.Якщо оцінку ігнорують: Захід заграється на Близькому Сході, а ми залишимося без підтримки. Треба кричати про свої інтереси.Як це стосується України? Оцінка – наш інструмент для тиску на Іран, Росію та Захід. Без цього нас просто не почують.Rеаlіzаtіоn (Реалізація)Цей параметр пояснює, чому прогноз спрацював чи ні, і чи це підтверджує оцінку.Якщо угода зупинить зброю Ірану – оцінка в яблучко. Якщо Росія й далі отримує Shаhеd, угода слабка, а не оцінка хибна. Якщо логістика Ірану гальмує – саботаж підтверджений. Якщо ні – аварія чи збіг. Якщо Захід загрузне в регіоні – оцінка правильна. Якщо вдасться уникнути війни – віримо в силу дипломатії. Падіння цін на нафту вже б’є по Росії – оцінка працює. Якщо Іран дістане санкції – прогноз влучив. Якщо фокус на Ізраїлі – це політика, а не наша помилка.Як це стосується України? Позитивні прогнози (падіння цін, зупинка зброї) – наш виграш. Якщо Росія тримається, це через слабкість Заходу, а не наш промах.***Що ж у підсумку?Події на Близькому Сході – перенесення переговорів, вибух у порту, удар хуситів по Бен-Гуріону, нафтові маневри Саудівської Аравії та анонс візиту Трампа – впливають на Україну через Росію та Іран. Падіння цін на нафту рве бюджет Росії, а перебої в іранській логістиці можуть загальмувати потік Shаhеd і Fаth-360. Але удар хуситів і гальмування переговорів пахнуть ескалацією, яка може відвернути Захід від наших проблем. Україні треба лобіювати в ядерній угоді пункт про зупинку іранської зброї, слідкувати за портами Ірану та цінами на нафту, готувати ППО до висхідних балістичних загроз.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Шанси України на перемогу в Євробаченні 2025 різко впали. Букмекери прогнозують гурту Zіfеrblаt лише 1% з 11-м місцем, пишуть на сайті Еurоvіsіоn wоrld. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Джамала чесно сказала, що думає про гурт Zіfеrblаt, який представить Україну на Євробаченні До п'ятірки перших входять Швеція, Австрія, Франція, Нідерланди та Ізраїль. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Німеччина, Франція та Велика Британія закликають Ізраїль припинити блокаду сектору Гази.

Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук. Україна з проєктом Zіfеrblаt, на думку СhаtGРТ, знову має шанс потрапити до трійки лідерів. Штучний інтелект відзначив якість підготовки та традиційну підтримку з боку глядачів. Австрія, хоча й згадана в прогнозі, на думку моделі, може втратити позиції через відсутність сильного емоційного контрасту. Пісня JJ не викликає такої глибини почуттів, як композиції суперників. П'ятірка лідерів від СhаtGРТ Швеція (КАJ) Ізраїль (Yuvаl Rарhаеl) Україна (Zіfеrblаt) Австрія (JJ) Італія (Luсіо Соrsі) У Grоk ситуація інша. На першому місці опинилася Австрія. Пісня Wаstеd Lоvе у виконанні JJ була визнана сильною емоційною баладою, здатною однаково вплинути на глядачів і журі. Відсутність політичних відтінків модель вважає додатковою перевагою. Швеція, за даними Grоk, має хороший вірусний потенціал. Водночас гумористичний характер пісні може завадити отримати максимальну кількість голосів. Ізраїль ризикує втратити частину підтримки через політичні протести, що супроводжують його участь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євробачення 2025: назвали порядок фіналістів Нацвідбору Grоk також відзначив Україну. Емоційний меседж та наявність постійної підтримки виводять її у трійку фаворитів. Франція, за оцінкою ШІ, здатна переконати журі завдяки професійній постановці. Нідерланди, як і в 2019 році, мають потенціал для несподіванки. П'ятірка за версією Grоk Австрія (JJ) Швеція (КАJ) Україна (Zіfеrblаt) Франція (Луан) Нідерланди (Сlаudе) Обидва прогнози сходяться в одному. Шанси України, Ізраїлю, Швеції та Австрії залишаються високими. Але вибір переможця може залежати не лише від пісні, а й від настрою глядачів та контексту самої події. Гурт Zіfеrblаt став переможцем Національного відбору Євробачення-2025, фінал якого відбувся 8 лютого.

Принаймні станом на зараз важко відрізнити умови при яких може бути укладена нова угода від тих, що були на столі під час підписання аналогічної у 2015 році. Такий розвиток подій, без сумніву, ставить Ізраїль у складну позицію — ізраїльські лідери, зокрема прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу, неодноразово наголошували, що будь-яка угода з Іраном має передбачати повне припинення його ядерної програми, а не лише її обмеження. Деякі повідомлення вказують на те, що Ізраїль активно лобіює жорсткішу позицію США, можливо, через прямі контакти з адміністрацією Трампа. Водночас Ізраїль може бути незадоволений самим фактом переговорів, оскільки вважає, що дипломатичний підхід рідко стримує Іран, і віддає перевагу превентивним діям, включно з військовими. США, своєю чергою, тисне на Тель-Авів, стримуючи Ізраїль від можливої ескалації. Здається на цьому фронті Вашингтон має більше шансів.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?Також з’явилася цікава інформація про можливе перенесення наступного раунду переговорів до Європи, зокрема до Риму, що може свідчити про декілька аспектів.По-перше, ймовірне залучення Європи до переговорів. Європейські країни, такі як Німеччина, Франція та Велика Британія є підписантами Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) і мають значний інтерес у стабілізації навколо іранської ядерної програми. Проведення переговорів у Римі може сигналізувати про намір залучити Європу до процесу як посередника або спостерігача, щоб додати переговорам міжнародної легітимності. Крім того, європейські країни можуть чинити тиск на Іран, щоб він виконав певні умови, одночасно пропонуючи економічні стимули, такі як послаблення санкцій, що відповідає інтересам Тегерана.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?По-друге, це може свідчити про зміну динаміки переговорів. Цілком можливо, що ініціатором перенесення місця проведення переговорів був Іран, який вбачає у Римі компромісний майданчик, де Тегеран почуватиметься менш ізольованими, а формат переговорів розширений. Це дає Тегерану час і можливість сформувати прийнятну переговорну позицію. Втім не варто розраховувати, що Європа раптом кинеться у трампівські обійми та готова буде взяти на себе ризики за можливий провал переговорів. Дурних немає.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 квітня.Королівська суперечка через Україну Принц Вільямс, Кейт Міддлтон з дітьми Джорджем, Шарлоттою та Луї, Фото: GеttyІmаgеs Несподіваний візит принца Гаррі в Україну, де він зустрівся з пораненими солдатами у Львові, розлютив принца Вільяма. За даними Dаіly Маіl, Вільям, якому раніше відмовили в подібній поїздці через безпекові ризики, висловив розчарування чиновникам Кенсінгтонського палацу, дізнавшись про неоголошену подорож Гаррі. Кажуть, що представники служби безпеки Великої Британії "рішуче відкинули" перспективу відвідування принцом Вільямом України, хоча той давно хоче тут побувати. Однак минулого місяця принц Вільям відвідав Естонію, де в бойовій формі проїхався на танку Сhаllеngеr 2 і зустрівся з 900 британськими військовими, зокрема полку Меrсіаn, біля російського кордону. Також повідомляється, що відносини між братами погіршилися після відходу Гаррі та Меган від королівських обов’язків у 2020 році та виходу мемуарів Гаррі "Sраrе" у 2023 році.Політика Трампа може призвести до ще більших міграційних  криз та тероризму У СNN відзначили, що другий термін Дональда Трампа визначається гучними конфліктами, які відображають його стиль лідерства та політичну стратегію. Цього тижня його адміністрація розгорнула бої на кількох фронтах: подала позов проти штату Мен за відмову заборонити трансгендерним спортсменам брати участь у шкільних змаганнях, посилила риторику щодо масових депортацій, зокрема у справі мігранта Кілмара Абрего Гарсії, депортованого до Сальвадору, та атакувала Гарвардський університет, прагнучи підірвати ліберальні елітні інституції. Ці дії спрямовані на мобілізацію бази МАGА, зміцнення іміджу сильного лідера та просування ідеологічної програми, яка включає скасування прогресивних соціальних досягнень.Американські журналісти кажуть, що кожен конфлікт демонструє використання президентської влади, часто на межі конституційних норм, і провокує судові баталії, які можуть призвести до конституційної кризи. Трамп обирає слабших опонентів, змушуючи їх захищати непопулярні позиції, що підсилює його підтримку в консервативних колах. Але імміграція залишається ключовим інструментом його політики.Ці "постійні бої" також мають глибший ідеологічний підтекст: знищення ліберального істеблішменту, обмеження громадянських прав і протидія демографічним змінам. Проте агресивна тактика Трампа, включно з підтримкою авторитарних лідерів, як-от президента Сальвадору, налагодження стосунків з диктатором Путіним, викликає питання: чи цього прагнули виборці, які підтримали його через економічні проблеми? Його дії ризикують поглибити національний розкол і підірвати власну підтримку, якщо жорстокість політики відштовхне поміркованих виборців, констатують у СNN. Тим часом у Роlіtісо пишуть, що припинення американської та європейської допомоги може підживити екстремізм і призвести до сплеску еміграції, попереджають експерти.Призупинення президентом США Дональдом Трампом допомоги іноземним державам на суму 40 мільярдів доларів під час його другої адміністрації та наступні великі скорочення відчують у багатьох країна. Єгипет, Ізраїль та Йорданія є одними з найбільших отримувачів допомоги США: у 2023 році країни Близькосхідного регіону разом отримали майже 4 мільярди доларів США від Агентства США з міжнародного розвитку (USАІD).Інші великі донори, включно зі Сполученим Королівством і кількома європейськими країнами, зменшили допомогу регіону в останні місяці, частково щоб компенсувати погрозу США згорнути допомогу Україні. Адміністрація Трампа висловила побоювання, що вона може не залишитися надійним союзником Європи після того, як відмовилася від давнього дружнього підходу до України на користь миру з Росією, одночасно погрожуючи членам НАТО, якщо вони не збільшать свої витрати на оборону.Вплив скорочень США також буде відчутним в Іраку, який продовжує відбудовуватися після американської окупації; у Сирії, де новий уряд очолює роздроблену країну, яка гостро потребує допомоги; у Ємені, коли триває десятирічний громадянський конфлікт; і далі, оскільки триває багатофронтова війна Ізраїлю в Газі та Лівані.Продовження переговорів стосовно припинення війни в Україні У Тhе Guаrdіаn написали про новий раунд переговорів між Україною, Європою та США, який стартує у Парижі. У столиці Франції держсекретар США Марко Рубіо та спецпосланник Стів Віткофф зустрінуться з президентом Франції Емманюелем Макроном, британським главою МЗС Девідом Леммі, німецькими політиками та французьким міністром Жаном-Ноелем Барро, щоб обговорити війну в Україні та ядерну програму Ірану. До них долучилась і українська сторона. Переговори спрямовані на координацію позицій США та Європи щодо припинення війни в Україні, де спроби перемир’я залишаються безуспішними, та запобігання ескалації з Іраном. Європейські лідери стурбовані тиском Трампа на президента України Володимира Зеленського та його дипломатичними жестами до Росії після ракетного удару по Сумах. Франція, Британія та Німеччина пропонують європейські сили для підтримання миру в Україні, але наголошують на необхідності підтримки США. Щодо Ірану, після, начебто, позитивних переговорів в Омані Віткофф продовжить дискусії в Римі, тоді як Трамп погрожує військовими ударами, якщо Тегеран не відмовиться від ядерної програми. США відновили санкції проти Ірану, але не повідомляли Європу про переговори заздалегідь, що ускладнює координацію. Зустріч у Парижі має на меті узгодити дії союзників, додають у ВВС. Читайте також: Трамп проти Ірану: чи врятує угода від війни та як це вплине на Україну. Пояснюємо

Сучасні системи, здатні перехоплювати такі ракети, виробляють США, Ізраїль, Південна Корея та Франція. Україна мусить створити свій аналог ППО-ПРО

Франція розглядає можливість визнання Палестинської держави вже в червні. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, висловивши сподівання, що у відповідь деякі країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія, визнають Ізраїль, повідомляє Rеutеrs. "Ми повинні рухатися до визнання Палестини. І протягом наступних кількох місяців ми це зробимо. Я роблю це не для того, щоб догодити комусь. Я зроблю це, тому що в якийсь момент це буде правильно. І тому, що я також хочу взяти участь у колективній динаміці, яка також повинна дозволити тим, хто захищає Палестину, визнати Ізраїль у свою чергу, чого багато хто з них не робить", - зазначив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це екзистенційна загроза" - Ізраїль офіційно відкинув створення Палестинської держави Попри те, що близько 150 країн уже визнали Палестину як суверенну державу, більшість провідних західних країн - зокрема США, Велика Британія, Франція, Німеччина та Японія - досі цього не зробили. Водночас Ізраїль не визнають такі держави, як Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Сирія та Ємен. "Наша мета - десь у червні разом із Саудівською Аравією очолити цю конференцію, на якій ми могли б завершити рух до взаємного визнання кількома країнами", - додав Макрон. 22 травня 2024 року Норвегія, Ірландія та Іспанія оголосили, що визнають Палестину незалежною державою. Наприкінці квітня верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що до кінця травня Палестину визнають кілька країн Європейського Союзу. Станом на початок травня серед європейських держав незалежність Палестини визнавали: Болгарія, Угорщина, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Швеція.

Про це пише Rеutеrs."Ми повинні рухатися до визнання (палестинської держави). І протягом наступних кількох місяців ми це зробимо. Я роблю це не для того, щоб догодити комусь. Я зроблю це, тому що в якийсь момент це буде правильно", - заявив Макрон.Журналісти агенції нагадали, що попри те, що Палестина була визнана як суверенна держава майже 150 країнами, більшість великих західних держав, зокрема США, Велика Британія, Франція, Німеччина і Японія, цього не зробили."І тому, що я також хочу брати участь у колективній динаміці, яка також повинна дозволити тим, хто захищає Палестину, визнати Ізраїль, чого багато хто з них не робить", - наголосив французький президент.Своєю чергою серед країн, які не визнають Ізраїль є Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Сирія та Ємен."Наша мета - десь у червні разом із Саудівською Аравією очолити цю конференцію, на якій ми могли б завершити рух до взаємного визнання кількома країнами", - додав Макрон.У лютому 2024 року Емманюель Макрон заявив, що визнання палестинської держави "не табу" для Парижа, зазначивши, що Франція може прийняти одностороннє рішення, якщо зусилля, спрямовані на розв'язання проблеми за принципом двох держав, не просунуться вперед через протидію Ізраїлю.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна розглядає можливість визнання Палестинської держави вже в червні. Він також висловив сподівання, що у відповідь деякі країни Близького Сходу, зокрема Саудівська Аравія, визнають Ізраїль.

Про це повідомляє VRТ.У четвер 3 квітня Барт де Вевер зазначив, що якби Беньямін Нетаньягу прибув до Бельгії, його б не арештували. Він сказав, що це навряд чи можливо навіть попри ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. На його думку, так вчинили б більшість європейських країн.Він пояснив, що існує таке поняття, як rеаlроlіtіс. У його рамках практичні міркування переважають над практичними."Я не думаю, що є хоч одна європейська країна, яка б заарештувала Нетаньягу, якби він туди приїхав. Франція, наприклад, не заарештувала б, і я не думаю, що ми теж", - заявив премʼєр-міністр.Однак опозиційна партія обурена такими коментарями де Вевера. За словами опозиції, таким чином премєʼр-міністр поставив Бельгію поза верховенством міжнародного права. Також вона зазначає, що позиція політика не обговорювалась з федеральним кабінетом.У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та міністра оборони Йоава Галланта, звинувачуючи їх у злочинах проти людяності, скоєних під час військової операції в Газі, що послідувала за нападом ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.Попри ордер Міжнародного кримінального суду, 3 квітня 2025 року Беньямін Нетаньягу здійснив візит до Угорщини.В Угорщині не стали затримувати прем'єр-міністра Ізраїлю, пояснивши це тим, що "гостей не арештовують"

Про це повідомляє Вlооmbеrg.Згідно з повідомленням, під час поїздки Нетаньягу зустрінеться з угорським прем'єр-міністром Віктором Орбаном. У листопаді минулого року Орбан назвав ордер ганебним і заявив, що планує запросити ізраїльського лідера з візитом. За його словами, Угорщина, яка підписала статут МКС, гарантує, що Нетаньягу не буде заарештований під час візиту.Ордер МКС стосується можливих воєнних злочинів, які могли бути скоєні Ізраїлем у секторі Газа під час конфлікту з ХАМАСом. Ізраїльський уряд заперечує ці звинувачення і стверджує, що його дії проти ХАМАСу, визнаного США терористичною організацією, відповідають міжнародному законодавству.Багато західних союзників Ізраїлю, такі як Велика Британія, Франція, Німеччина і Канада, підписали статут МКС, що зобов'язує їх заарештовувати Нетаньягу, якщо він прибуде на їхню територію. США, головний прихильник Ізраїлю, не є підписантом і відкидає повноваження суду. Востаннє ізраїльський лідер відвідував США в лютому.Повернення Нетаньягу до Ізраїлю заплановане на 6 квітня.У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, міністра оборони країни Йоава Галланта. Їм закидають скоєння злочинів проти людяності під час проведення військової операції в Газі після нападу терористів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.  

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.Трансляції матчів доступні на Меgоgо.ЧС-2026Європейська кваліфікація, 1-й тур21 березняГрупа GМальта - Фінляндія 0:1Гол: Антман, 38Польща - Литва 1:0Гол: Левандовські, 81Група НКіпр - Сан-Марино 2:0 Голи: Піттас, 55, Какуліс, 86Румунія - Боснія і Герцеговина 0:1Гол: Гігович, 14Група КАнглія - Албанія 2:0 Голи: Льюїс-Скеллі, 20, Кейн, 70Андорра - Латвія 0:1Гол: Сітс, 5822 березняЛіхтенштейн - Північна Македонія 0:3Голи: Трайковскі, 7, Мусліу, 42, Міовскі, 84Молдова - Норвегія 0:5Голи: Ріерсон, 5, Голанд, 23, Осгорд, 38, Серлот, 43, Деннум, 69Чорногорія - Гібралтар 3:1Голи: Йоветич, 22, Тучі, 70, Марушич, 73 - Бент 13Ізраїль - Естонія 2:1Голи: Хейн, 23, Даса, 73 - Паскочі, 10Уельс - Казахстан 3:1Голи: Джеймс, 9, Девіс, 47, Матондо, 90 - Тагиберген, 32Чехія - Фарерські острови 2:1Голи: Шик, 25, 85 - Ватнгамар, 83Що відомо про ЧС-2026Загалом участь у відборі на ЧС-2026 беруть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 чи 5 команд. Вони зіграють по одному матчу між собою вдома та на виїзді за традиційною груповою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, другі місця груп розігруватимуть путівку на ЧС-2026 через плей-офф відбору.Україна потрапила у групу D. Зіграє проти Ісландії, Азербайджану, а також переможця пари Франція - Хорватія. Відбір для нашої збірної стартує у вересні.ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Поєдинки 23-го в історії чемпіонату світу зіграють у 16 містах. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 березня.Новий імперіалізм президента США може втілити в реальність апокаліптичний світТhе Guаrdіаn пише, що під час холодної війни світ не раз ледь уникнув долі ядерного удару. Серед тих промахів, що ледь не призвели до катастрофи, два є особливо жахливими. У 1962 році, під час Карибської кризи, 36-річний Василь Архипов, старший офіцер радянського підводного човна, відвернув ядерний конфлікт після того, як двоє його колег-командирів прийняли вибухи нелетальних глибинних бомб, що вибухнули навколо них, за початок війни. У 1983 році радянський офіцер Станіслав Петров відмовився вірити, що сигнал попередження про запуск, який блимав на радарі, насправді був першим американським ударом, і просто вирішив не доповідати про інцидент вищому командуванню.Десять років потому, у 1994 році, Україна, яка мала третій за величиною ядерний арсенал у світі, відмовилася від своїх ядерних боєголовок в рамках повного ядерного роззброєння. Вона зробила це в обмін на залізні гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії. Зрада Дональда Трампа щодо України (або, що ще гірше, активний саботаж шляхом відключення її від обміну розвідданими) і процес переорієнтації США на геостратегічні цілі Владіміра Путіна гарантує, що жодна держава ніколи не зробить нічого подібного в майбутньому.Оскільки США під керівництвом Трампа стрімко відступають від демократії, спираючись на авторитарні правила гри і межуючи з відкритою ворожістю до своїх колишніх союзників, логічний висновок щодо ядерної зброї, яка сьогодні майже дивом обмежена лише жменькою держав, не потребує особливого напруження уяви. Японія, Південна Корея, Австралія і Канада мають чіткі причини для того, щоб володіти нею, і, якщо Іран досягне точки прориву, Саудівська Аравія швидко долучиться до перегонів.Європейські лідери, схоже, зрозуміли серйозність цього швидкоплинного моменту. "Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться на нашому боці, але ми повинні бути готові до того, що це не так", - сказав Емманюель Макрон у своєму зверненні до французького народу в середу ввечері. Макрон відкрив двері для того, щоб "європейський вимір", якого Франція історично дотримувалася щодо свого ядерного стримування, став більш чітким. Франція - єдина країна ЄС, що володіє ядерною зброєю.Зіткнувшись з імперіалістичним російським режимом, який неодноразово вдавався до ядерного шантажу у своїй війні проти України, ЄС, швидше за все, доведеться в якийсь момент у майбутньому шукати власні засоби стримування на рівні ЄС."Це трагедія, яку спричинив Дональд Трамп: світ переозброїться, оборонні запаси злетять до небес. Можливо, ми знайдемо новий баланс; якщо ні, то буде війна. Дорогоцінні ресурси, які мали б використовуватися для лікування, харчування, освіти, творення, збереження і дослідження, будуть перенаправлені на світовий порядок, який Сполучені Штати колись знали досить добре, щоб покінчити з ним", - підсумовує автор статті.Європа вдивляється в стовбур нової суворої реальності, де Сполучені Штати більше не є основою НАТОМаючи у своєму розпорядженні понад мільйон військових і сучасну зброю з 31 іншої країни альянсу, НАТО без США далеко не безсиле, пише РОLІТІСО. США та Німеччина є найбільшими вкладниками у військовий бюджет, цивільний бюджет і програму інвестицій у безпеку НАТО - майже по 16%; за ними йдуть Велика Британія з 11% і Франція з 10%, йдеться в бюлетені НАТО. Аналітики кажуть, що Європі не знадобиться багато, щоб компенсувати втрату внеску Вашингтона.Протягом більш ніж 75 років і протягом адміністрацій 14 різних президентів США, включно з першою адміністрацією Трампа, США були тією жилою, яка зберігала Альянс. Ці десятиліття трансатлантичної солідарності, можливо, закінчилися останніми днями, кажуть аналітики.Джон Лоф, колишній чиновник НАТО, який зараз є асоційованим науковим співробітником мозкового центру Сhаthаm Ноusе у Лондоні, бачить глибокий розкол в Альянсі."Складається враження, що Сполучені Штати сприймають Європу більше як конкурента, суперника, ніж союзника".Зараз Туреччина має найбільші збройні сили НАТО після США, з 355 200 військовослужбовцями, згідно з Міlіtаry Ваlаnсе 2025, складеним ІІSS. За нею йдуть Франція (202 200), Німеччина (179 850), Польща (164 100), Італія (161 850), Велика Британія (141 100), Греція (132 000) та Іспанія (122 200). Згідно зі звітом ІІSS, Туреччина також має найбільше військовослужбовців, які становлять більшість сухопутних військ на передовій: (260 200), Франція (113 800), Італія (94 000), Греція (93 000), Польща (90 600), Великобританія (78 800), Іспанія (70 200) та Німеччина (60 650).На відміну від цього, станом на червень 2024 року на базах у країнах НАТО було близько 80 000 військовослужбовців США, йдеться у звіті дослідницької служби Конгресу (СRS) від липня 2024 року.Більшість цих військ США розташовані в Німеччині (35 000), Італії (12 000) і Великобританії (10 000), повідомляє СRS. Деякі з більших країн НАТО також мають зброю, рівну або багаторазово кращу, ніж у Росії.У звіті Міlіtаry Ваlаnсе 2025 зазначається, що Європа вживає заходів для вдосконалення своїх військових сил без допомоги США. У 2024 році шість європейських країн об’єдналися в проєкті розробки крилатих ракет наземного базування, зробили кроки для збільшення потужностей виробництва боєприпасів і диверсифікації бази постачальників, дивлячись на такі країни, як Бразилія, Ізраїль і Південна Корея, як на нові джерела військової техніки.Аналітики кажуть, що навіть якщо США повністю підуть з Європи, вони залишать після себе важливу інфраструктуру.За даними Дослідницької служби Конгресу, США мають 31 постійну базу в Європі - військово-морські, військово-повітряні, наземні та командно-контрольні об'єкти, які будуть доступні країнам, де вони розташовані, якщо США підуть звідти.

Цьогоріч 54% українських експортерів органічної продукції планують вихід на нові ринки. Топ-10 країн, на які планують виходити експортери в 2025 році як на нові ринки: Франція, США, Швейцарія, Канаді, Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Австрія, Ізраїль.

Голосування в ООН по різних варіантах резолюцій щодо російської війни свідчить про наявність кількох сценаріїв розвитку подій, кожен з яких може стати основним. Чому зберігається стратегічна невизначеність і до чого тут Близький Схід, розбиралася Gаzеtа.uа. Щоб розібратися з резолюціями, варто зауважити: 24 лютого 2025 року засідали Генеральна Асамблея (ГА) ООН і Рада безпеки (Радбез) ООН. Темою зібрань стало досягнення миру в Україні. На розгляді ГА було два проєкти резолюції: спільна від деяких країн Європи та України та резолюція від США. Перший, європейський проєкт, містив стурбованість наслідками війни і заклик до Росії вивести війська з території України та дотримуватися Статуту ООН. Другий містив звернення до учасників конфлікту про припинення бойових дії, але не називав їх. За "Європейський" проголосували 93 країни, проти висловилися 18 і 65 утрималися. "Американський варіант" набрав ті ж 93 "за", але 73 утрималися і 8 були проти. До того ж, документ доповнили правками: про відданість суверенітету і територіальній цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, про справедливий і міцний мир відповідно до Статуту ООН і про повномасштабне вторгнення РФ замість нейтрального "конфлікт". на рівні Генасамблеї ООН було нівельовано новий підхід США до російської війни в Україні Таким чином, на рівні Генасамблеї ООН було нівельовано новий підхід США до російської війни в Україні. Чому ж Рубіо зрадів? Адміністрація Трампа відігралася того ж дня на Радбезі, котрий схвалив їхній варіант резолюції без коректив. Держсекретар США Марко Рубіо зазначив: американська резолюція не містить антагонізму, як альтернативна. "Метою ООН має бути припинення конфліктів, а не їхнє загострення", - пояснив він. Інтерпретація росіян цікавіша. Як зазначив постпред РФ в ООН Василь Небензя, так "оформлюється багатополярний світ". Заступниця українського міністра закордонних справ Мар'яна Беца не стала заперечувати історичність моменту: "Ухвалювані рішення визначать майбутнє України, Європи і всього людства. Сьогодні Україна бореться за світ націй, котрі не поділені на хижаків і жертв". Бенефіс багатополярного світу Обриси майбутньої багатополярності можна зчитати з результатів голосування за три резолюції. На рівні Генасамблеї ООН позиція США вперше з 2022 року була аналогічна російській, - обидві країни проголосували проти європейсько-українського проєкту резолюції. Аналогічно висловилися Угорщина, Північна Корея, Білорусь, Ізраїль, Судан, Нігер, Нікарагуа та інші. Проти редагованого американського проєкту резолюції виступили РФ, Судан, КНДР, Білорусь, Буркіна-Фасо, Малі та інші. Сполучені Штати від голосування утрималися. До Генасамблеї ООН входять 193 держави. Таким чином, більшість ГА у той чи інший спосіб не підтримала жодної з резолюцій. Утрималися під час голосувань: Китай, Бразилія, Сирія і Кувейт (країни також презентували позицію держав Перської затоки), Бангладеш, Казахстан, Монголія, Оман, Катар, Пакистан, Саудівська Аравія, ПАР, Шрі-Ланка, Індія та інші. А от Індонезія і Малайзія, де, до слова, зараз із візитом перебуває російський ексміністр оборони Сергій Шойгу, підтримали обидві резолюції. Як і Туреччина, котра раніше запропонувала себе як посередницю, а нині в ООН хвалилася "дипломатичними досягненнями". Без домішок На рівні Радбезу ООН продовжився розкол, оскільки американська резолюція була ухвалена 10 голосами з 15: США, РФ, Китай, Південна Корея, Гаяна, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир. Утрималися Данія, Франція, Словенія, Греція і Велика Британія. важливо визначити, хто - агресор Члени Радбезу намагалися повторити маневр із поправками, котрий виявився успішним на рівні ГА. Так, представниця Великої Британії розкритикувала "зрівнялівку" щодо оцінки дій Росії та України, котра є в американській резолюції. Представник Франції наголосив, що мир не може бути рівнозначним капітуляції, тому важливо визначити, хто - агресор. Натомість представниця США заспокоїла: така резолюція є "символічним першим кроком до миру". Цікаво, що представник Росії мав поправки і до цього тексту американців, зокрема, про "викорінити корінні причини української кризи". Оскільки їх не підтримали, російська сторона наклала вето на пропозиції європейців. Відтак текст резолюції, ухваленої Радбезом ООН, був американським без коректив. І саме цей документ є обов'язковим, порівняно з рекомендованими від ГА ООН. Отже - що, власне, ухвалили? "Геній здорового глузду" У резолюції американців підписанти оплакують трагічну загибель людей у ході конфлікту між РФ та Україною, підтверджують, що головною метою ООН за її Статутом є підтримання міжнародного миру і безпеки, а також мирне врегулювання спорів та закликають до якнайшвидшого припинення конфлікту і надалі до справжнього міцного миру між Україною та РФ. "Сильний" не значить "правий"? На засіданнях ООН 24 лютого 2025 року став зрозумілим не факт існування розбіжностей між різними країнами світу - вони завжди були - а відсутність дієвих інструментів їх подолати. Прибічники європейсько-українського варіанту наполягали на тому, що агресор має бути засуджений Особливо це простежується у дискусії навколо двох резолюцій. Прибічники європейсько-українського варіанту наполягали на тому, що агресор має бути засуджений. "Мир настане, як тільки Росія припинить бойові дії. Щоб гарантувати що "сильний" не значить "правий", необхідно поважати всі принципи, котрих маємо дотримуватися нині і в майбутньому", - пояснила спільну позицію європейських країн і Великої Британії спецпредставниця МЗС Нідерландів Еріка Схоутен. Адже, - наголосив представник Японії, - Статут ООН є основою всіх міжнародних відносин, котрий Росія грубо порушила. Натомість представник КНДР (Північної Кореї) звернув увагу на постачання Україні Заходом зброї на 200 мільярдів доларів США. "Факт ясно показує, хто руйнує і знищує безпеку у Європі", - заявив він. Делегат від Південно-Африканської Республіки (ПАР) звернув увагу, якщо досі немає позитивних результатів, чому б не спробувати інший підхід. Уявлення не мають Представник Канади поцікавився: "Мир, може, і буде, але який: на принципах Статуту ООН чи нав'язаний?" Схоже, чіткої відповіді на рівні ООН немає. Але є новий тренд - чимало держав виступають за участь України у мирних переговорах. Про це заявив представник Чехії від імені ще кількох країн Європи. Утім, на засіданні ГА ООН Європа не виступила єдиною. Так, представник Швеції оголосив спільну з Данією, Фінляндією, Ісландією і Норвегією позицію: Україна повинна брати участь у переговорах, а Європа - в ухваленні всіх рішень, котрі впливають на її безпеку. Американська резолюція може бути сигналом до наступного етапу в переговорах з Росією. Повідомлення про нову зустріч делегацій двох країн в Саудівській Аравії почали з'являтися тільки після новин про ухвалу резолюції на Радбезу ООН. І не просто так. Паралелі із Близьким Сходом У листопаді 2024 року американці заблокували ухвалену Радбезом ООН резолюцію по Близькому Сходу, оскільки вона не містила жорсткої прив'язки між припиненням вогню і звільненням заручників. За два дні до того РФ теж заблокувала американську резолюцію по Судану. Перепалка між країнами точилася навколо шляхів досягнення миру і призвела у підсумку до ухвали у грудні 2024 року Генасамблеєю ООН однієї з найдієвіших резолюцій по Сектору Гази. Чинна на даний момент угода між Ізраїлем і ХАМАСом про тимчасове припинення вогню є наслідком цього. Тому Кремль має підстави побоюватися маневрів США і водночас готовий робити кроки назустріч. Можливо, резолюція Радбезу є для росіян однією з гарантій, що Вашингтон їх не "кине". Не тільки глядачі США намагаються зберегти статус лідера світу з урегулювання конфліктів на підставі досягнень на Близькому Сході. Однак цього недостатньо: конкуренти з китайсько-бразильської платформи "Друзі миру" наступають на п'яти. Під час розмови з Путіним 24 лютого Сі Цзіньпін анонсував засідання платформи у Нью-Йорку. Плюс новий раунд переговорів американців і росіян в Ер-Ріяді. Чи буде від США запрошення до них української сторони? Президент Дональд Трамп натякає - так, оскільки анонсує близьку зустріч із українським президентом Володимиром Зеленським. Попри всі зрушення американців у мирному треку, головування 24 лютого 2025 року в ООН показали, що їхній варіант не є єдиним можливим. Якщо Дональд Трамп хоче бути ексклюзивним джерелом миру, ризикує потрапити у залежність від Росії більшу, ніж залежність Києва від Вашингтона. Якщо ні - йому доведеться зважати на позицію інших країн, у тому числі - нашої. Котра була чітко виявлена на засіданнях Генасамблеї ООН 24 лютого.

Цього тижня президент США і члени його команди двічі згадували про ядерну зброю, і навіть робили припущення про її передачу Україні. Що за цим стоїть і як може вплинути на нашу країну, розбиралася Gаzеtа.uа. США хочуть обмежити кількість ядерної зброї на планеті, і задля цього - провести переговори з Китаєм та Росією. Про це заявив президент Дональд Трамп під час спілкування з журналістами 13 лютого. Водночас міністр оборони США Піт Хегсет припустив, що президент США може передати Україні ядерну зброю. До того Кремль сигналізував, що перспективи продовження Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), котрий спливає 5 лютого 2026 року, не є багатообіцяючими. СНО-3 передбачав обмеження кількості стратегічних ядерних боєприпасів США і РФ, а також ракет наземного чи підводного базування і бомбардувальників. На даний момент, це єдиний документ, котрий регулює кількість ядерного озброєння, хоча Росія призупинила участь у ньому у лютому 2023 року. Навіщо витрачати більше? Новий президент США планує застосувати прагматичний підхід: "У нас немає причин витрачати майже один трильйон доларів на військові потреби. У вас (Трамп звертався до Китаю.- Gаzеtа.uа) немає причин витрачати 400 мільярдів доларів&hеllір;Я знаю, що ми можемо владнати це і витратити кошти на інше". Для початку, він готовий зустрітися з Путіним і Сі окремо, спробувати обмежити обсяг ядерної зброю удвічі, після цього - підготувати тристоронню зустріч. За словами Трампа, Путін не проти. Обговорили атом Оптимізм президента США базується на його телефонній розмові з кремлівським диктатором, яка відбулася 12 лютого. Трамп підтвердив, що вони обговорювали денуклеаризацію. Є ще одна важлива деталь. За словами американського президента, "у нас немає причин створювати абсолютно нову ядерну зброю. У нас її і так багато. Ви можете знищити світ 50 разів, 100 разів, а ми створюємо нову ядерну зброю, і Китай намагається наздогнати нас". Перехопити нове Розробка нової ядерної зброї чи принципово нового виду зброї масового ураження могла б стати суттєвою, хоча і тимчасовою, перевагою будь-якої держави світу. Вочевидь, американська сторона воліла б попередити появу нового, додавши відповідний пункт в угоду СНО-3. Росія, котра має на озброєнні гіперзвукову ракету "Орєшнік", здатну нести ядерний заряд, може не поспішати укладати таку угоду, якщо справді має суттєву перевагу - або блефує. Показово, позиція офіційного Пекіна - вичікувальна. "США і Росія повинні суттєво скоротити свої ядерні арсенали і створити необхідні умови для приєднання інших ядерних держав до процесу ядерного озброєння", - заявив офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь. Завершити роботу? Ще у 2020 році США були близькі до багатосторонньої угоди по ЯЗ з Росією, Китаєм та ще кількома ядерними державами, розповідав Дональд Трамп у жовтні 2024 року журналістам. Білий дім вимагав від Росії переконати Китай приєднатися до СНО-3. Тодішній спецпредставник США по контролю за ядерним озброєнням Маршалл Біллінгслі стверджував, що без КНР угода не є збалансованою. За словами Дональда Трампа, досягненню угоди завадила пандемія. Інтерес до документа, зазначив він, виявили Франція, Велика Британія, Ізраїль, Індія, Пакистан, Північна Корея. Скільки ядерної зброї у трьох держав Дані Стокгольмського інституту вивчення проблем миру (SІРRІ) свідчать, що лідером по кількості готових до використання ядерних боєголовок станом на 2024 рік є Росія (4 380 одиниць), на другому місці США (3 708). Китай має 590 боєголовок, водночас протягом 2024 року він збільшив ядерний арсенал ще на 90 і є лідером за темпами такого росту. Сполучені Штати і РФ сукупно володіють 90% світового запасу ядерного озброєння. Ширші горизонти Дональд Трамп хоче зробити пакет домовленостей, у які увіпхнути всі точкові проблеми, про які говорив під час передвиборчої кампанії, тому нині і піднімає планку до небес, пояснив Gаzеtа.uа СЕО міжнародної консалтингової компанії, ексдипломат, юрист-міжнародник Вадим Трюхан. "На жаль, Україна не є і ніколи не була його пріоритетом, тому він прагне домовлятися по всьому комплексу питань, які є, з росіянами і з китайцями. До них включить і питання війни і миру Росії проти України. Отже, про ядерний тріумвірат не йдеться, Трамп хоче поділити світ із росіянами на зони впливу, як і раніше", - наголосив експерт. Інша мета президента США - відірвати Росію від Китаю, щоб послабити КНР, вважає Вадим Трюхан. "Але цього не буде від слова "зовсім", бо природа нинішнього режиму в РФ така, що йому невигідно змінювати свою гру і фактично кидати того, від кого вони критично залежать у плані технологій, інвестицій, ринку збуту своїх сировинних матеріалів. Те, що Росії продає Китай, критично важливе для російського ВПК, вона в міцних обіймах "старшого брата". Трамп, раніше чи пізніше, це зрозуміє. Як і те, що помічниками у протистоянні КНР йому є Південна Корея, Японія, Індія, Австралія і, як це не дивно, Україна", - зазначив він. Таємні плани для нас Китай дуже уважно спостерігає, як розвиваються події на українському фронті, від результату відштовхуватиметься, ухвалюючи рішення щодо Тайваню, від повернення якого Сі ніколи не відмовиться, припустив Вадим Трюхан. Тому для американської сторони критично важливо не допустити успіху РФ в Україні, оскільки це пряма дорога до великої війни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). "Там для США є загроза зазнати втрат не лише набагато більших у фінансовому плані, але й і з залученням військових, оскільки Тайвань за жодних обставин не встоїть перед армією Китаю, котра нарощується щорічно в геометричній прогресії", - зазначив експерт. Піддавки Ірану? Але для цього Україну треба посилити, но що і натякають люди з оточення Трампа, у тому числі, ядерною зброєю. Надання ядерної зброї Україні буде прямим порушенням Договору про її нерозповсюдження, який ратифікувала Україна, - пояснює Gаzеtа.uа провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов. Це означає, що Іран автоматично оголосить про створення своєї ядерної бомби, припустив він, а Росія дістане "подарунок" у вигляді виправдання так званої "СВО" наявністю в Україні "брудної бомби". "Буде не просто ескалація, чого Трамп навряд чи хоче, а прямий шлях до превентивного використання РФ своєї тактичної ЯЗ проти України з подальшим переростанням війни у глобальну ядерну. Тому немає реальних механізмів "передачі" Україні ядерної зброї, адже Україні вже навіть у членстві у НАТО відмовили. А за ядерною зброєю треба вводити американські війська для її охорони", - зауважив експерт.

Українська співачка Тіна Кароль чесно зізналась, чи хоче вдруге поїхати на Євробачення. В ефірі "Сніданку з 1+1" артистка сказала, що поки не ставила перед собою такі цілі. "Скажуть: "Треба", то буду. Я готова. Я собі поки таке не кажу. Я щаслива передати досвід, щаслива бути корисною, що дали таку честь - доторкнутися до талантів. І я щаслива, що в якійсь такій мірі повернулася до тренерства. Дуже за цим скучила", - відповіла зірка. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt відповіли, з якою метою їдуть на Євробачення Додала, що цьогорічні учасники Нацвідбору стали для неї рідними. "Коли ти занурюєшся в підготовку, то закохуєшся в них, не скажу, як у дітей, але як у братів та сестер. Вони всі рідні моїй душі і я нікого не буду виділяти. Але, якщо говорити про переможців, то я ними пишаюся", - зазначила виконавиця. Букмекери активно роблять прогнози щодо переможця на пісенному конкурсі Євробачення-2025. Після Нацвідбору Україна опинилася на сьомому місці. До трійки лідерів увійшли Швеція, Ізраїль та Франція. Четверту сходинку займає Фінлядія, п'яту Бельгія, а шосту - Італія.