Search trend "Кутя"

Наступна історія про медикиню 125-ї бригади ЗСУ Христину Голдак з позивним Багіра. У неї складний досвід порятунку наших військових. Вона працювала на масових евакуаціях, в піхоті, у найскладніших боях на фронті. А тим часом на неї вдома чекав син, який тяжко переживав розлуку з мамою. Розповіла про її внесок у нашу боротьбу та порятунок поранених. Христина Голдак з позивним Багіра - ветеранка російсько-української війни проти російської окупації зі 125-ї бригади ЗСУ. Вона вирушила у військо на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Медикинею. У цивільному житті Христина працювала медичною сестрою. А, коли почалася повномасштабна вирішила, що її досвід буде корисний у війську.  "Перетелефонував мій кум, він сапер і сказав, що у бригаді потрібні медики, - розповідає Христина. -  Я вмію колоти, маю певні медичні знання, тож, звісно, я погодилася". У червні 2022 жінка вже була у бригаді. Вчилася стріляти, тактичної медицини, як евакуювати. Також виїжджала на навчання. Тобто вже поступово входила у військове середовище. "Щоб ви розуміли, навіть, коли ми були ще на ППД у Львові, ми вчилися ставити катетер. На моїй руці вчилися побратими ставити катетер, - розповідає Христина. - Це було необхідно, бо ми ж розуміли, що нас поділять по екіпажах і ми не будемо усі разом.  І так хлопці вчилися. Забув джгути розв'язати, я вся в крові заляпана. Але нічого, навчилися, молодці. Командна гра". На початку 2023 року Христина з екіпажем поїхала у зону бойових дій. Тоді цілодобово сиділа за рацією на чергуваннях. А, якщо хтось з персоналу захворів, то вставала у стрій. Відновлення не було. Відпустка - вкрай рідко. Лише до десяти днів впродовж року. "Ми швидко працювали з пораненими. Коли по рації передавали жовтий, зелений, червоний, ми вже орієнтувалися, готували транспорт і все, що буде необхідно для порятунку, - каже Христина. - Звісно, ми не знали, що буде, але звісно, катетер, турнікет, бандаж, ножиці, все поряд. І поки водій газував, ми надавали медичну допомогу. Коли ми на одну ділянку висувалися, там був дуже розбитий міст. І тільки но той міст ми минали, я водія просила зупинитися на хвилинку, якщо потреба була в наводненні організму, ставила катетер і ми бігом рушали далі. Не зупинятися ні на хвилинку. На Донецькому напрямку в нас був стабілізаційний пункт, у  Харкові не було. Тому мені на Донеччині було комфортніше, тому що ми максимально швидко скидали пораненого спеціалістам, лікарям та реаніматологам. А в Харківській області евакуація тривала до години з моменту, коли ми поклали постраждалого на каталку і почали рушати бігом. Звісно, я не можу сказати, що в мене малий багаж, але я завжди казала: "Хлопці, я не Бог". І завжди наказували, що вони повинні себе берегти: бути в амуніції, бронежилеті, касці, берцях. Це дуже важливо. Поранений на одній з евакуацій мені казав: з мене шампанське". Я кажу, так, дитяче. Тобто і жарти були, і подяка, розуміння. І, звісно, було заспокоєння з мого боку, тому що військовий переживав, стогнав, поранений, треба було з ним тримати якийсь певний контакт, щоб не втрачати його, щоб був діалог, бодай".  Розповідає про щасливий випадок на фронті."Привозять хлопця, молодого хлопця. У нього поранення в голову від снайпера. Куля стесала йому трішки верхівку волосся. Ми, звісно, надали допомогу і я казала: "Щастя від Бога", тому що просто куля застрягла в шоломі й поранення незначні. Чудо відбулося". Але найскладніший для Христини був перший загиблий, якого в Торському евакуювали "з нуля". Він мав множинні осколкові поранення, не сумісні з життям. "У нього пульс не прослуховувався, але я все одно монтувала катетер, надавала медичну допомогу. Я пробувала врятувати ще. А ще крім нього закинули трьохсотого нелегкого. І я була одна на двох. Розривалася між двома вогнями. Коли ми привезли на стабпункт загиблого, я ще просила спробувати реанімувати. Довго вони ще пробували врятувати, але, на жаль, не вдалося. Це для мене був стрес. Я цілу ніч була з ліхтариком, комок у горлі стояв, кілька днів мені було важкувато, - розповіла Христина про першого загиблого. - Я казала завжди: "Боже, за що?" Бо коли ти його пакуєш в мішок і витягуєш всі цінні речі, військовий квиток і, крім того, є маленький образочок і вервечка. Тоді я була геть розбита. Людина мала якусь певну надію, але в Бога були інші плани. Знаєте, бачити смерть - не весело, всі бояться вмирати. Нічого тут дивного немає". За словами військової, на позиціях всі один одного підтримували та завжди нагадували за безпеку. Адже, коли їдеш в евакуаційній машині, завжди думки про те, що потрібно перш за все зробити, над чим попрацювати і що дотягнути. "Були перевантажені дні, коли були пущені в дію всі екіпажі. Один за іншими прикріплені до іншого батальйону. Тоді було дуже багато роботи. Було багато загиблих та поранених. Ми їхали, верталися на базу, хоча вже другий екіпаж також підхопив і поїхав. Тобто в такому режимі нон-стопу працювали. Були й такі важкі евакуації, що не вдавалося всіх вивезти. Дехто, на жаль, залишився на полі бою". Але були й світлі моменти на війні. Христина з побратимами з нетерпінням завжди чекали Різдво чи Великдень. Особливо, якщо знали, що не їдуть додому. "На одній із позицій ми знайшли в сусідньому будинку  великодній кошик.  Прибрали його, волонтери ковбаску нам відправили, паску, бурячок з хроном.Священник посвячував нам ту паску і ми збиралися на великодній сніданок. Також на Різдво я зварила борщ червоний пісний з грибами. І я казала, його не чіпати, бо то на вечерю. Ми поїхали на виїзд, звечора ще докупили вареники, була кутя від волонтерів. І ми сідали вечеряти на Різдво. У відпустках я була дуже рідко. Я пам'ятаю, вирвалася одного разу на Різдво. Приїхала додому і син питає "Мам, ти на скільки?" А я в клопотах кажу на п'ять днів. Він вийшов з кімнати і у спальні, плаче. І каже: "Як на п'ять днів?" Тоді я йому пояснювала, що щаслива, бо бодай на одне Різдво приїхала додому.  Але тої відпустки п'ятиденної зовсім мало. Потім поїхала ще раз, коли син закінчив школу, на останній дзвоник. Він відмовився від випускного балу, бо не міг святкувати, коли мама воює", - розповіла Христина. Через рік служби Христину нагородили знаком пошани. "Було дуже приємно, тому що мою роботу оцінили. Мій начмед казав, що я стимулюю до порядку, чистоти і комфорту на позиціях". Через два роки служби Христина звільнилася зі служби. Поверталася у цивільне життя складно. Було важко навіть вийти у центр міста. Дуже підтримували друзі у цей момент. "Кафе, літні столики, шумна музика, все це мені було не комфортно. Я думала, не мало б бути того всього зараз. Але, коли я пішла на роботу, пропрацювала певний період, я була вдячна, що мене люди пускали у свій колектив. Багато хто дуже подивувався, що жінка пішла на фронт. Але я завжди казала, якщо ми не підемо туди, прийдуть сюди. І наші діти будуть потребувати захисту. Потрібно виправляти свої помилки за ці всі голосування. І друзі підтримували, друзі розуміли. Були, звісно, казали, потрібно ще залишитися і заробити грошей. Тобто люди собі сприймають, думають, що ти йдеш туди заради якихось грошей, а справа не в грошах", - наголосила Христина.  

За старим стилем 18 січня українці святкують Водохресний Святвечір, який ще називають Голодна Кутя. Це особливий день, коли родини проводять час разом та готуються відзначати Водохреще. Повний текст новини

Голодна кутя - це останній день перед Водохрещем, коли готують однойменну обрядову страву.

Щедра кутя - головна страва на столі в Щедрий вечір.

На Водохреще освячують воду і несуть додому. Вона довго зберігається і вважається, що зцілює та очищає тіло й душу. Але часто свята вода з Водохреща залишається в надлишку. Що робити з "старою" торішньою свяченою водою і чи можна її виливати, розповіли у церкві. Якщо до чергового Водохреща освячена вода не закінчилася, і водночас не змінила свій колір, смак і прозорість, то її можна просто випити, або ж вмитися нею. Як варіант - потроху додавати у ванну для купання. Зберігати святу воду надто довго не варто, каже церква, інакше це можна порівняти із забуттям святині. Чи можна вилити Хрещенську воду в жодному разі не можна виливати в каналізацію, каже церква. Якщо потрібно вилити - то тільки в недоторканне місце, тобто в таке, де люди не ходять і тварини не шкодять, наприклад, у річку або під дерево, можна полити квіти в домі, розсаду або грядку. Головне, щоб це було чисте місце. Чим унікальна свята вода на Водохреща Вода, яку освятили в день Богоявлення, за складом нічим не відрізняється від звичайної питної. Головна відмінність водохресної води від звичайної в тому, що над святою водою молилися сотні й тисячі людей, благословляли її та закликали Божу благодать. Водночас думку, що у воді після чину Великого освячення відбуваються якісь зміни на молекулярному рівні, церква не підтримує. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що потрібно робити у Водохресний вечір - поради Скільки може зберігатися свята вода Помічено, що свята вода може зберігатися роками, водночас вона не змінює свого кольору і не набуває будь-якого присмаку та запаху. Віруючі люди пов'язують це з її цілющими властивостями. 5 січня за новим церковним календарем віряни відзначають Водохресний святвечір. Це день суворого посту. Заборонено їсти до появи першої зірки на небі. Лише з настанням темряви треба накривати на стіл пісну їжу. Головною стравою цього свята є голодна кутя. Gаzеtа.uа зібрала найкращі. Зберігайте та пересилайте дорогим вашому серцю людей.

Члени "Спілки Української Молоді" організували в Тернополі акцію "Кутя для героїв". Вони принесли кутю та заколядували біля могил борців за волю України, Січових Стрільців та на Пантеоні Героїв на Микулинецькому кладовищі

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Більшість українців перейшли на новий стиль і відзначили Різдво вже 25 грудня, але дехто все ж святкує його 7 січня. Тому Святвечір у них сьогодні. На столі в цей вечір обов'язково має бути обрядова кутя. Повний текст новини

Як приготувати кутю з пшениці та маку

За новоюліанським календарем, 5 січня наступає Хрещенський Святвечір з пісною кутею, а 6 січня відзначають хрещення Христа в річці Йордан

Водохресний святвечір – це релігійне свято, що відзначається у багатьох християнських традиціях, зокрема в православ'ї. Відбувається у переддень хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. У цей день важливо зберігати традиції, пов'язані з одноденним постом, дотримуватися добропорядності та брати участь у спільній молитві.Зазвичай це свято супроводжується особливими обрядами і стравами, зокрема, приготуванням пісної куті або "сочива" — страви з пшениці, меду та маку.Водохресний святвечір: традиції святаВодохреще — важливий день в українському народному календарі. У цей день відбуваються обряди, пов'язані з освяченням води, яка вважається цілющою та має особливу силу у цей період. Основним обрядом є благословення води, яке проводять у храмах, на берегах водойм або водосховищ. Також люди відвідують церкву, щоб принести з собою воду для освячення. Вірують, що ця освячена вода має особливу силу витісняти лихі сили, здійснювати очищення і зцілення.У Водохресний святвечір багато людей відвідують церковні служби та моляться Богу, або моляться просто вдома. У цей день є традиція одноденного посту, що полягає не лише у певному обмежені деяких продуктів харчування, але й у визначеному часі для трапези. Дорослі у цей день практикували пост до появи першої зірки на небі. Потім запрошували рідних та близьких для трапези.Серед традиційних страв на Хрещенський Святвечір важливе місце займає "бідна кутя". Також прийнято ставити на стіл пісний борщ із галушками, вареники з різними начинками, голубці з рисом, овочеві пироги та каші з вівса, ячменю або пшона. Всі ці страви символізують піст і очищення під час цього важливого дня.У народі вважалось, що другий Святвечір не лише передує святу Хрещення, а також є днем, коли по землі блукає погань. У цей час українці уникали впускати незнайомців до своїх будинків, утримувалися від піднімання чого-небудь з землі, сподіваючись уникнути можливих неприємностей. Тому існує ряд традицій, які рекомендується дотримуватись у Водохресний святвечір:Обмитися водою у цей особливий день.Спробувати ложку "голодної" куті або пісної каші.Звернутися молитвою до Бога.Дотримуватися посту та почати трапезу після появи зірок на небі.При можливості, допомогти нужденним, займатися добрими справами.Фото: РіntеrеstДругий Святий вечір: що не можна робитиДругий Святий вечір, як і перед Різдвом, в українських традиціях вважається особливим днем, коли слід дотримуватися певних обмежень. Серед заборон на цей день вважають:Прибирати та прати речі, адже в цей час вода вважається вже священною.Займатися будь-якою важкою фізичною працею.Заборонено брати та позичати речі цього дня, особливо гроші. Крім того, не варто впускати в оселлю незнайомців. Вважається, що це може призвести до втрат.Краще утриматися від конфліктів, образ та негативних бажань, оскільки вони можуть мати погані наслідки.Цей час одноденного посту, тому бажано утриматися від їжі тваринного походження (м'ясо, риба, молочні продукти, яйця).Краще уникати шумних заходів та вечірок.Голодна кутя - рецепт на Водохресний святвечірГолодна кутя — це традиційна страва, яка готується на Другий Святий вечір. Вона є символом духовного очищення і здоров'я. Головний компонент куті - це пшенична каша, що символізує життя і родючість, тому вона є невід'ємною частиною святкового столу в цей день. Готова кутя прикрашається медом, маком, горіхами або сухофруктами.Інгредієнти:пшениця - 350 гмак - 100 гволоський горіх - 100 гродзинки - 100 грідкий мед - 2 ст. л.Покроковий рецепт приготування:Пшеницю необхідно добре промити та замочити на три години у прохолодній воді.Пересипаємо у каструлю кашу, наливаємо воду та після закипання варимо на маленькому вогні 1-1.5 години до готовності.Мак та родзинки в окремних посудинах заливаємо кип'ятком та залишаємо на 30 хвилин. Потім розтираємо мак за допомогою ступки.Смажені горіхи подрібнюємо в блендері або кришим ножем.У посудні змішуємо готову кашу з маком, горіхами, родзинками та додаємо за бажанням мед. Все заправляємо узваром. Смачного!Фото: Моdеrn fаmіly сооk

Заступник директора з наукової роботи Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Сергій Ципишев розповів Суспільному про звичаї другого Святвечора.

Водохреща відоме саме освячуванням води в річках, озерах та ставках. Зазвичай свята вода мала цілющі властивості, однак не всі знають, чому так відбулось.

Кутя має важливе значення під час святкування Святвечора. Ця страва буває різних видів: пісна каша, яку готують на Святвечір, "голодна каша", яку подають напередодні Водохреща, і щедра – на свято Меланки. Повний текст новини

Кутя та узвар - головні обрядові страви, які готують напередодні свята Водохреща.

5 січня віряни святкують Водохресний Святвечір (Надвечір'я Богоявлення або Голодна кутя). Дата свята змінилася після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар.

Народне свято 5 січня відоме під назвами Водохресний святвечір, Голодна кутя, Федулів день, Федул Зимовий.

5 січня - свято Навечір'я Хрещення Господнього або Богоявлення, яке також називають Водохресним святвечором. Воно знаменує закінчення Святок і підготовку до найбільшої події - двунадесятого (тобто, одного з найважливіших) свята Хрещення Господнього. Традиції свята Веселитися в цей день не належить. У храмах відбувається велика служба, схожа на служби в Різдвяний святвечір і у Велику суботу. Після літургії в храмах відбувається велике освячення води. Цей урочистий обряд пов'язаний з євангельською подією, що стала першообразом таємничого обмивання гріхів і дійсним освяченням усієї води у світі після того, як у неї занурився Ісус Христос. З ХІ-ХІІ століття водоосвячення відбувається двічі - у Водохресний святвечір і свято Богоявлення. Освячення відбувається однаковим чином, тому вода, освячена в ці дні, нічим не відрізняється. Прикмети пішов сніг, але вітру немає - літо буде врожайним і на зернові, і на овочі; кури турбуються - потрібно чекати на сильну хуртовину; вітер завиває і випало багато снігу - липень буде холодним і вологим; багато зірок на небі - влітку буде гарний врожай пшениці та гороху, а якщо зірок не видно - не буде й грибів; яка погода цього дня - така й на Масницю. У народі 5 січня - свято Водохресний святвечір, Голодна кутя. За старих часів вірили, що напередодні Водохреща сніг має цілющу силу, тому його потрібно зібрати і вмитися ним або навіть скупатися. Що не можна робити Не можна сваритися, з'ясовувати стосунки з родичами, сусідами, засуджувати будь-кого, бажати зла, лихословити, відмовляти в допомозі, їсти непісну їжу і пити алкоголь. Церква засуджує жадібність, лінь, заздрість, помсту. Не слід робити прибирання в домі - всі справи потрібно встигнути зробити напередодні. Як і в Різдвяний святвечір, напередодні Богоявлення та Хрещення Господнього дотримуються суворого посту до появи на небі першої зірки. Дозволяється їсти тільки кутю - традиційну страву, яку ще називають голодна кутя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церковний календар на січень: запам'ятайте нові дати релігійних свят Що можна робити Варто піти на вечірню службу в храм, освятити воду. Освячену воду забирають із собою, нею окроплюють оселю і зберігають протягом усього року - вживають натщесерце в невеликих кількостях, зазвичай разом зі шматочком просфори. На столі цього дня обов'язково має стояти голодна кутя, узвар та інші пісні страви. Також вважається, що богоявленську ніч відкривається небо і можна що хочеш просити в Бога - здоров'я, миру, душевного спокою, сил, але не можна просити того, що може нашкодити іншим. Будь-яка молитва має бути щирою. У народі існує обряд "побачити" Водохреща: за старих часів наливали в чашку води і опівночі дивилися - сколихнеться чи ні. Якщо сколихнулася, потрібно вийти на вулицю і подивитися небо, мовляв, "Побачиш сполохи - проси хоч Царства Небесного, все здійсниться". 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

Голодна кутя або Водохресний Святвечір – це час спокою, очищення душі та родинного затишку. У цей день діють певні заборони та прикмети, яких варто дотримуватися. Повний текст новини

Щороку, 5 січня, українці збираються за родинним столом, щоб відзначити Водохресний Святвечір. Він завершує цикл новорічно-різдвяних свят. Повний текст новини

Напередодні свята Водохреще українці готують останню кутю різдвяних свят. Вона називається Голодна. Водохресний Святвечір, другий Святвечір, Голодна кутя - це день напередодні великого церковного свята Хрещення Господнє. За новим церковним календарем його відзначають 6 січня (за старим - 19 січня), а голодну кутю готують 5-го числа (за старим - 18 січня). Загалом у період святок готують три варіанти куті. Багата кутя (на перший Святвечір) має бути пісною, тобто, у страву не можна додавати вершкове масло. Щедра кутя передбачає наявність масла або вершків, у неї потрібно додавати всього і побільше. Голодна кутя 6 січня також пісна і зазвичай готується тільки із зерна та меду. Річ у тім, що на перший і другий Святвечір діють заборони: 25 грудня (за старим стилем 6 січня) - останній день Різдвяного посту, а 6 січня (за старим стилем 18 січня) - одноденний піст. Найчастіше кутю готують із пшениці, рису, перловки, інколи - ячменю та булгура. Зерно в блюді символізує воскресле життя, а мед - солодкість майбутнього блаженного життя. Поруч із кутею на столі обов'язково має стояти узвар: вважається, що кутя - господиня, а узвар - господар. Голодна кутя - рецепт класичний Інгредієнти: пшениця - 1 склянка; вода - 3 склянки; олія - 1 ст. л.; мед - 3 ст. л.; сіль - дрібка. За бажанням можна додати: мак - 150 г; родзинки - 100 г; волоські горіхи - 100 г. Як приготувати Переберіть, промийте та замочіть пшеницю на кілька годин. Зваріть, додавши сіль та олію. У готову пшеницю додайте мед. Іноді в кутю також додають мак - його потрібно замочити в окропі, залишити на годину, а потім перетерти до появи "молочка", а також горіхи та родзинки - їх потрібно замочити в окропі на 20 хвилин. Голодна кутя з рису Інгредієнти: рис - 1 склянка; родзинки - 100 г; кориця - за смаком; цукор - 1 ст. л. Як приготувати Залийте промитий рис холодною водою, доведіть до кипіння, відкиньте на друшляк і промийте холодною водою. Потім залийте знову водою і варіть до готовності. Злийте воду, охолодіть. Цукор розбавте невеликою кількістю води і додайте до рису, перемішайте. Додайте промиті й ошпарені окропом родзинки, корицю і знову перемішайте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багата, Щедра та Голодна: чим відрізняється кутя і коли її готувати Голодна кутя на Водохреща з булгура Інгредієнти: булгур - 150 г; сіль; мед - 2 ст. л.; мак - 1 ст. л.; родзинки - жменя; волоські горіхи - 2 ст. л.; кунжут - 1,5. ст. л.; насіння льону - 1,5. ст. л.; насіння соняшнику - 1,5. ст. л. Як приготувати Промийте булгур, залийте водою в пропорції 1:2, посоліть, варіть протягом 20 хвилин - до м'якості. Промийте родзинки, додайте мак, залийте окропом на 10-15 хвилин. Додайте мед, перемішайте. З'єднайте готовий булгур і мед із маком і родзинками, додайте насіння кунжуту, льону та соняшнику, перемішайте. Посипте зверху подрібненими горіхами. Узвар зазвичай готують із сушених яблук, груш або вишні, інколи кладуть у нього курагу, чорнослив і родзинки. Можна додати мед, але найчастіше напою достатньо солодкості сухофруктів. Головною стравою Різдва Христового є кутя. Традиційно вона є на столі у кожної української родини. Щоб приготувати по-справжньому смачну солодку кутю, спробуйте цей рецепт з халвою. Gаzеtа.uа розповість, як покроково приготувати головну страву різдвяних свят за подільським рецептом. За неї вам подякують усі гості.