Search trend "Мама"

Світ жорстокий, егоїстичний і брутальний. Страждань малих націй він не помічає. Навіть найосвіченіші уряди та демократії, очолювані порядними людьми, які представляють порядних людей, не надто схильні тепер думати про проблему справедливості в міжнародних відносинах. Ми не завжди можемо керуватися їхніми порадами й тому повинні мати сміливість дивитися на речі реально та діяти так, як нам підказує інстинкт самозбереження. Фундаментальне людське право всіх батьків не боятися, що не зможеш забезпечити дітей, хай би скільки ти трудився. Я була знайома з цим страхом задовго до того, як відчула його на власній шкурі. А відчувши таке раз, більше не забудеш. Із київського дитинства я виразно запам'ятала, як ми бідували. Постійно чогось не вистачало їжі, теплого одягу, дров. Я завжди мерзла, й живіт судомило від голоду. Досі зринає не потьмянілий від часу спогад: я плачу на кухні, бо мати годує мою молодшу сестру Ціпку кашею, яка по праву належала мені. У ті часи каша вважалася в нашому домі великим делікатесом. На щастя, я тоді не знала, що моя старша сестра Шейна у школі часто непритомніла від голоду. У нашому домі в Мілуокі завжди було повно народу, як правило, родичів двоюрідних і троюрідних братів і сестер, тіток, дядьків. Дотепер бачу, як усі вони сидять навколо кухонного столу, п'ють чай зі склянок, і якщо це субота або свято, цілими годинами співають, і ніжні голоси моїх батьків виділяються на загальному тлі. Мене ніколи не цікавив успіх. Якщо я усвідомлювала, що чиню правильно, то робила все від мене залежне, незважаючи на можливий результат. Якщо ти хочеш чогось, то це вже не мрія Я не прихильниця того фемінізму, який виражає себе у спаленні ліфчиків, ненависті до чоловіків або кампаніях проти материнства. Але я відчувала глибоку повагу до жінок, які багато й енергійно працювали в лавах партії Поалей Ціон і зуміли озброїти десятки дівчат теоретичними знаннями і практичними навичками. Такий конструктивний фемінізм справді робить жінкам честь і означає набагато більше, ніж суперечки про те, кому підмітати й накривати на стіл. Якщо ти хочеш чогось, то це вже не мрія. Усе життя я прожила і пропрацювала з чоловіками, але те, що я жінка, ніколи мені не заважало. Ніколи в мене не виникали почуття незручності чи комплекс меншовартості, ніколи я не думала, що чоловіки кращі за жінок, або що народити дитину нещастя. І чоловіки зі свого боку ніколи не надавали мені якихось особливих пільг. Але правда й те, що для жінки, яка хоче жити не тільки домашнім, а і громадським життям, все набагато важче, ніж для чоловіка. Бо на неї лягає подвійний тягар. Наша доля не може бути й не буде визначена іншими. Анекдот, який колись ширився Ізраїлем: ніби Бен-Ґуріон сказав, що я єдиний чоловік у його кабінеті. Кумедно, що він вважав це найбільшим компліментом, який можна зробити жінці. Сумніваюся, що якогось чоловіка потішило б, якби я сказала, що він єдина жінка в уряді. Коли ви геть юні, не так важливо вирішити, ким саме хочете стати. Значно важливіше вирішити, як хочете жити. Головне, щоб ви були чесні із собою та друзями і робили корисне не тільки для себе, а й для загалу. А ким саме ви станете, визначить випадковість. Песимізм це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити Завжди можна штовхнути себе трішечки далі й вийти за лінію, яка ще вчора вважалася абсолютною межею можливостей. Я стала прем'єр-міністеркою, бо так було треба так само, як мій молочар став офіцером, бо мусив. Ані він, ані я не були в захваті від таких завдань, але сумлінно виконували свої обов'язки. Вірте в себе. Зробіть себе такою чи таким, щоб щасливо прожити все життя. Створіть більшу частину себе, роздуваючи потаємні крихітні іскри своїх здібностей у багаття досягнень. Сіонізм поволі заполонив мої думки й життя. Я була свято переконана, що моє місце як єврейки в Палестині, а як соціал-сіоністка мушу докласти всіх зусиль, щоб утвердити в ішуві соціальну й економічну рівність. Людина, яка втрачає совість, втрачає все. До всього можна звикнути, якщо треба, навіть до вічного почуття провини. Я жалкую, і то гірко, про те, що мій шлюб не склався. Хоча ми з Моррісом не розлучилися й кохали одне одного. Якби я була уважніша до нашого шлюбу, то зрозуміла б, що Морріс мусив сам-один пристосовуватися до способу життя, який був для нього страшенно тяжкий. Він ніколи не підвищував голосу, навіть під час найбурхливіших дискусій. Мої часті роз'їзди стали важким випробуванням, але Морріс ставився до мене з безмежним розумінням. Хоч я тепер усвідомлюю, що зловживала його терплячістю. Наша трагедія полягала не в тому, що Морріс мене не розумів, а навпаки в тому, що він розумів мене занадто добре і знав, що не зможе мене змінити. Досі не певна, чи не обділила я своїх дітей. Вони виросли здоровими, талановитими й добрими, але я знаю, що в дитинстві вони ображалися, що мама працює поза домом. Дві небезпеки підстерігають тих із нас, хто з'явився як нова самостійна держава: по-перше, небезпека засидітися в минулому; по-друге, ілюзія, що політична незалежність негайно розв'яже всі наші проблеми. Навіть у надзвичайному стані потрібно виконувати повсякденну роботу. Людей легше змусити плакати чи охати, ніж думати. Раціональніше припустити, що це не Бог обрав євреїв, а євреї стали першим народом, котрий обрав Бога. Першим народом в історії, який здійснив справді революційний учинок, і саме тому вони унікальні. У конфлікті між обов'язками та прагненнями обов'язки для мене беруть гору. Я полюбила кібуц, а кібуц полюбив мене цього не приховував. Кожен сам вирішує, що реалістичне, а що ні. Якщо ви прагнете побудувати країну, куди повертатимуться її сини та доньки, якщо ви хочете побудувати країну, з якої виїжджатимуть лише в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, в якій не буде страху за майбутнє, то зробіть усього два кроки: прирівняйте корупцію до державної зради, а корупціонерів до зрадників, до сьомого коліна. Зробіть три професії найбільш шанованими та високо­оплачуваними. Це військові, вчителі та лікарі. І найголовніше працюйте, працюйте, працюйте, тому що ніхто, крім вас, не захистить та не нагодує вас, і ваша країна потрібна тільки вам і нікому більше. Песимізм це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Лише перемога дасть нам змогу вижити. Усі дрібниці, розбіжності від нас відлетіли; ми стали однією сім'єю, яка твердо вирішила: ні кроку назад. Доля маленьких країн завжди залежить від наддержав, а ті завжди захищають передовсім свої інтереси. Бути чи не бути це не питання компромісу. Або вам бути, або не бути. Розмір нашої армії непорівнянний із військом країн, які воюють проти нас. У нас немає таких запасів зброї та амуніції, як у них. Зате є дві речі, що дають нам перевагу: ми не хочемо воювати й ми не хочемо помирати. Життя це найважливіше, важливіше навіть за Йом-­Кіпур. Тож загроза для життя виправдовує відступ від релігійних приписів. Лондон і Вашингтон висловлюють співчуття і занепокоєння, але не готові до дій. Ми лишилися самі в найбуквальнішому значенні цих страшних слів. Ми завжди вважали себе частинкою західного світу, а той нас вислухав, почув, що ми перебуваємо у страшній небезпеці, й відмовився допомагати. Немає жодної різниці між убивством людини та прийняттям рішення, в результаті якого цю людину вб'ють інші. Це те саме, якщо не гірше. Кожен народ знаходить власний, найкращий саме для нього спосіб вшановувати своїх героїв. Неможливо домовлятися про мир із тими, хто прийшов тебе вбивати. Неможливо домовлятися про мир із тими, хто прийшов тебе вбивати Ми здобули блискучу перемогу не лише тому, що не мали вибору, а й тому, що в глибині душі ми сподівалися на такий повний успіх, що воювати більше не доведеться. Політичний лідер, який не вагається, перш ніж втягнути свій народ у війну, не має права бути лідером. Коли цокання годинника відмірює винищення твого народу, то гріх скаржитися на кількість роботи. Ти або робиш усе правильно, або взагалі нічого не робиш. Я не належу до жодного гурту чи фракції в партії. Я можу порадитися з гуртом на одну особу із самою собою. У цьому житті я хочу побачити лише одне день, коли мій народ більше не потребуватиме співчуття. На запитання: "Бути чи не бути?" кожен народ має дати власну відповідь у свій спосіб. Матеріал укладено на основі автобіографічної книжки Ґолди Меїр "Моє життя" Передплатити журнал "Країна"

Український актор, комік і діючий військовий Гарік Бірча поділився подробицями сімейного життя. У проєкті "Ближче до зірок" захисник вперше розповів про трирічну доньку. "Вперше вона сказала "тато" не мені, на жаль, а мамі. Але мама передала. Я насолоджуюся, коли чую вже від неї особисто. Я думаю, що я дуже люблячий тато. Мені дуже хочеться таким бути. Мені хочеться передати всі знання, які я отримав від цього життя, своїй донечці, але це попереду ще. Поки я насолоджуюся тим, що можна побалуватися з дитиною. Інколи почуваюся, немов мені три роки", - зізнався шоумен. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я просто гладка" - Цибульська відповіла на чутки про другу вагітність Додав, що дівчинка має гарне почуття гумору. "Вона поки репетирує (жарти - Gаzеtа.uа) вдома, але повірте, я дуже тішуся з її жартів. Вона дуже весела, дуже гарна", - зазначив гуморист. У березні цього року Бірча вперше розповів, що у нього народилася донька. Своє особисте життя актор ретельно приховує. На зйомках Бірчу також помітили з обручкою на безіменному пальці.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid! Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Чорна п'ятниця - це щорічна акція, яка знаменує старт передріздвяного сезону розпродажів. Вона традиційно припадає на останню пʼятницю листопада. Історія чорної пʼятниці почалася у США. У цей день магазини там пропонують значні знижки та вигідні пропозиції. З часом традиція поширилася по всьому світу і стала символом масових розпродажів. В Україні Чорна п'ятниця набула популярності відносно недавно, але вже стала звичною подією для багатьох торгових мереж та онлайн-магазинів. Попри це знижки часто є менш значними, ніж за кордоном, а самі розпродажі нерідко тривають кілька днів або навіть цілий тиждень. Згідно з опитуванням Rаkutеn Vіbеr, лише 17% українців планували скористатися розпродажами цього року, тоді як більшість - 83% - заявили про відсутність інтересу або недовіру до акцій. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували у найбільших торговельних центрах Києва й дізналися, про що там говорять покупці, скільки витратили цьогоріч на покупки й чи правдиві знижки. ВОСЬМИГОДИННИЙ ШОПІНГ Дорогою до ТРЦ LаvіnаМаll здається, що сьогодні там виступає зірка. Але ні - це чорна п'ятниця. Тому припаркувати авто - задача не з легких. На вулиці юрбляться покупці - хтось виходить з пакунками, а інші навпаки - тільки налаштовуються на шопінг. У середині - гамірно. Хтось швидко ходить по крамницях, намагаючись встигнути обійти побільше "точок". Хтось повільно походжає, придивляючись до банерів з інформацією про знижки. Деякі магазини вже прикрасили вітрини по-різдвяному. На вивісках - інформація про знижки: 30%, 40%, 60%. Популярна акція: 1+1=3. Хоча в більшості магазинів розпродажі тривають до 1 грудня включно, крамниці популярної закордонної компанії пропонують покупцям знижку 40% тільки в п'ятницю і на окрему групу товарів. Однак багато покупців вважають цю пропозицію вигіднішою, ніж в інших магазинах. Перехожі з іронічною посмішкою дивляться на чоловіка, який несе величезний пакет. Серед натовпу - молода дівчина, яка приїхала в ТРЦ раніше, щоби встигнути скупитися. Представляється Анною. Усі взяли вихідний саме до чорної п'ятниці - Я приїхала спеціально зранку, щоб не було багато людей, але таке враження, що всі взяли вихідний саме до чорної п'ятниці, - сміючись каже. Сьогодні шопінг у неї вперше у житті тривав 8 годин. Цей ТРЦ обрала, бо живе поряд. - Насправді, я приїжджала в ТРЦ за тиждень придивитися до того, що продають, щоб швиденько купити, - посміхається. - Але не так склалось, як думала. Однак я все одно змогла взяти нові джинси по знижці. Загалом - приблизно тисячі чотири витратила. Із найдешевшого взяла нові шкарпетки, а найдорожчі були якраз джинси - 1200 гривень. Анна додає, що ціни на одяг за останні місяці в Україні сильно не зростають. Натомість жаліється на здорожчання продуктів. - Яйця по 90 гривень, а масло по 120. Це взагалі як? - говорить. Чи не найбільший страх при таких тривалих закупах - повітряна тривога. Тоді з ТРЦ потрібно було би виходити, зізнається жінка. І зауважує: попри небезпеку, поїздки у великі торговельні крамниці - це для неї спосіб відволіктися від поганих новин. - Коли приїжджаєш в таке місце і немає тривоги, то на деякий час можна забути, що йде війна. Відчути присмак минулого, так би мовити. Усі ненавидять Росію, але у такі "особливі" дні можна трохи розслабитися і згадати минуле - як легко тоді було. Це чудово, що навіть в такі часи - маємо такі можливості. Знаємо, кому за них дякувати. Наостанок Анна жаліється, що мала сьогодні неприємний інцидент із консультантом одного із магазинів. - Я колись працювала консультантом в магазині і ми ніколи не дозволяли собі такого ставлення до клієнтів. А тут я приміряю річ, прошу замінити розмір, а наді мною - жартують і йдуть! Мені просто забракло слів і я пішла геть. МИРНИЙ ДОГОВІР І НАТО Люди швидко ходять від одного до іншого магазину. Хтось у коридорі сидить і чекає близьких із покупками. Чоловіки розважають дітей, поки мами приміряють одяг. Деякі - навіть дрімають на лавках. - Мама, може вже хватіт! - змучено говорить хлопчик, несучи пакет з покупками. У деяких крамницях неможливо проштовхнутися. Найбільший ажіотаж у крамниці косметики, де діє акція "3=6". Бренд парфумерії назвав пʼятницю "червоною" й дарує додаткову знижку у 3%, якщо покупець має на собі якусь річ цього кольору. Одні з найнижчих цін - на спортивний одяг. Тут пропонують речі зі знижкою до 40%, або за акцією: "1+1=3". У магазинах сегменту мас-маркет пропонують навіть акцію: 3+1. Біля виходу з ТРЦ зустрічаємо Аліну з Владом. Дівчина каже, що приїхала саме в п'ятницю, бо на вихідних працює. Та і навряд можна буде щось купити в неділю - усе розберуть, запевняє. - Я витратила 13 тисяч. Купила дві пари взуття та курточку. Всі покупки планові, нічого зайвого, - розповідає Аліна. - Курточка - це моя найдорожча покупка сьогодні, вартувала 7 тисяч. Ціни цьогоріч зросли через курс долара, але всеодно не зовсім виправдано, переконує дівчина. - Чи переймалися своєю безпекою, йдучи за покупками у настільки людне місце? - питаємо. - Мені не страшно бути в торговельному центрі, адже я не вважаю це прям небезпечною локацією, - пояснює вона. - Але думаю, що якби була тривога, мені було б не комфортно саме на відкритому просторі (на вулиці. - Gаzеtа.uа). Вони мають сказати, чи готові віддати те, за що так довго боролися Попри постійні тривоги і нальоти на столицю ракет і дронів - Аліна не згодна на зупинку бойових дій без жодних гарантій безпеки для України. І переконує, що рішення про початок або закінчення перемовин мають приймати з урахуванням думки військових. - Вони мають сказати, чи готові віддати те, за що так довго боролися (мова про поступки територіями. - Gаzеtа.uа). Ніяк інакше! А мирний договір повинен містити в собі ключові фактори - це вступ України до НАТО, або двосторонній договір про безпеку з США. Попри великий потік людей, довгі черги в примірочні та до кас, у магазинах чисто. Консультанти швидко розкладають речі на місця та прибирають наслідки чорної п'ятниці. Раптом у ТРЦ зникає світло - планове відключення. Однак за кілька хвилин вмикають генератори - і покупці продовжують шопінг. РОСІЯ ЗНОВУ НАПАДЕ Увечері дорога до одного з найбільших ТРЦ Києва Rеsрublіkа Раrk займає втричі більше часу, ніж навіть у вихідний. Із чергової маршрутки на зупинку виходить багато людей. Переходять дорогу й вервечкою тягнуться до головного входу. Назустріч їм - покупці вже з повними руками пакунків. Чорна пʼятниця у розпалі - кияни поспішають після роботи вхопити товари за вигідними цінами. На шопінг прийшли цілими родинами. Покупці сидять попід вікнами біля ескалатора - жінки годують немовлят, чоловіки поповнюють банківські картки через термінал. Пакети з товарами у декого вже не поміщаються в руках. На щастя, тут можна взяти візок. Пройти з ними крізь натовп у магазинах важко, тому покупці залишають їх на вході. Іноді разом із дітьми. - Реальні чи ні - а знижки є. Десь акції, наприклад візьми дві речі, а отримай три. Але не всюди, - розповідає 37-річний Павло. Разом із дружиною оглядають покупки на виході з чергового магазину. - У нас був список, але зробили й спонтанні покупки. Витратили близько 400-500$, бо відкладали гроші, хоч і не для чорної пʼятниці. Найвигідніша покупка - зимова куртка для дружини. На українські бренди подекуди більші знижки, ніж на закордонні. Можливо, це повʼязано із культурою сейлів у нас і там. А може просто вже немає, куди знижувати, бо і так дешево було. Через останні погрози Путіна завдати удару по Києву родина не переймається. Було страшно хіба в перші тижні повномасштабної війни, зізнається чоловік. - Уже третій рік - що поробиш. Життя продовжується. Уже ніхто не ховається під час тривог. Від міжконтинентальної ракети було більше страху, ніж реальної небезпеки. Росіяни на нас спробували вже все, крім ядерної зброї, тому боятися вже нічого. Я думаю, що цього не буде, а якщо й буде - тоді їм настане кінець. А ми виживемо. Павло не називає прізвища, бо працює в оборонній сфері. До переговорів із Росією ставиться негативно, бо ворог вміє лише висувати ультиматуми. Воюватиме вже мій син - У них нічого не зміниться. Вони будуть далі давити й озвучувати свої вимоги. Росія не піде на поступки. Тому будь-які переговори зараз поставлять Україну в невигідну позицію, - переконує киянин і поправляє окуляри. - Нам аби просто розвалити Росію - тоді можна і кордони 1991-го, і будь-якого року, і 1917-го. От у мене малі діти, старшому 9 років. Якщо зараз буде пауза, перемирʼя, то через 10 років Росія знову нападе - і воюватиме вже мій син. Я цього не хочу. Через велику кількість людей у торговельному центрі душно. Покупці знімають куртки, від втоми сідають просто на підлогу. Біля парфумерних магазинів паморочиться голова - пряні й солодкі аромати посилюють задуху. Бренди підготувалися до чорної пʼятниці - розвісили плакати, встановили фонтани й колони з повітряних куль. Біля одного з магазинів техніки проводять безкоштовну фотосесію. Попри ажіотаж на вхід і в примірочні немає черг. Тільки в деяких крамницях речі купами лежать на полицях і вішалках. Люди приміряють товари просто посеред залу. Людей більше, ніж минулого року, каже метка консультантка одного з українських брендів. Однак вони заздалегідь підготувалися й вивели на роботу більше персоналу. Найбільш популярні товари уже традиційно - одяг, взуття й косметика. - Я прийшла, бо був настрій на покупки, - каже 60-річна Світлана Іванівна, не відходячи від свого візка. У ньому небагато продуктів, шкарпетки, шапка й рушники. Відповідає неохоче, бо переконує, що не є експерткою зі знижок. - Хочу купити трохи дрібниць для дому - та й все на тому. Просто знаю, що знижок як таких немає. Часто буваю за кордоном - от там справжні розпродажі. Ні разу в інших країнах не потрапляла саме на чорну пʼятницю, але так у них гарні знижки. ФРОНТ БЛИЗЬКО Цьогоріч найменше людей у магазинах техніки. Хоч здалеку в око кидаються вивіски неонових кольорів про "шалений" розпродаж. Товари з найбільшими знижками стоять біля кас і на вході. На жовтих цінниках під закресленими сумами вказані нові - удвічі менше. - Насправді знижки є, але не на всі товари, - говорить дівчина, років 25 на вигляд. Сьогодні нічого не купляла з техніки. - Якщо порівняти з тими, що були, то ціни реально класні. Однак на популярні товари - незначні. - Хоча у мене знайомий працює консультантом, а я хотів телевізор купити, то запитав його, коли краще приходити, - додає її чоловік. - То він порадив приходити саме у пʼятницю. Вигідно придбати у магазинах можна кухонну техніку, телевізори, пилососи. А знижки на телефони - малі. На популярні моделі - до 10%. У магазинах жіночої білизни найвигідніше купляти старі колекції. На нові знижують ціни не більше, ніж на 20%. Біля одного з таких магазинів, із пакетами в обох руках, стоїть молодий чоловік. 30-річний Дмитро чекає дівчину з примірочної. - Ми планували цей вечір провести за шопінгом. Протягом тижня дружина нагадувала про це, - сміється чоловік, виглядаючи стомленими очима кохану. - Ціни приємні дуже. Купував взуття зимове, на яке дивився три тижні тому. А сьогодні купив з правдивою знижкою 40%. Близько 12-15 тисяч витратили вже, але гроші не збирали попередньо. Треба було оновити гардероб, тому купив ще дві пари джинсів, футболки, кофти. Найдорожча покупка саме взуття, але ще шопінг не завершений. Дмитро запевняє, що іноді страшно у таких людних місцях через загрозу обстрілів. Однак чоловік працює хірургом у державній лікарні, і готовий до небезпек. На нас намагаються тиснути емоційно - Критичні ситуації - це моя буденність, - коротко додає і починає розмову про фронт. - Багато моїх близьких людей загинули на війні. Я розумію, що можу наштовхнутися на критику, але я не хочу, щоб загинув ще хтось. У травні я втратив друга. І я розумію, що якби переговори якісь були до того, то цього б, можливо, не сталося. Якщо чесно, то боляче втрачати таку шалену кількість людей. Але ті, хто прийматиме рішення, знають набагато більше, ніж пересічні українці. На нас намагаються тиснути емоційно, мовляв "ви ж хочте миру - ідіть на жертви, поступіться". А зараз компроміси для України - невигідні. Тут немає простого рішення. Але я точно знаю, що не хочу більше втрачати людей. За словами Дмитра, у суспільстві останнім часом змінилися настрої. Люди вже не такі категоричні щодо переговорів, каже він. - Я не знаю, добре це чи погано. Просто ми з цим живемо&hеllір; Колись на роботі давав інтервʼю закордонному медіа. І мене запитали: "Чи думали ви колись про те, що фронт так близько?". Звісно! Щоночі чуємо тривогу, це ж теж бойові дії. Чоловік має бронювання від мобілізації. Ціную свою освіту й професію, і хочу бути максимально корисним, говорить він. - Я знаю різні історії, коли люди йдуть, а потім розуміють, що не ту роль виконують, яку б хотіли. Кажу про своїх колег зокрема. Жалкують не тому, що втратили цивільне життя або від чогось відмовилися. А через те, що там не такі ефективні, як могли би бути тут, - розповідає Дмитро. - Хочу робити те, що я можу, а не пересаджувати десь якийсь час і виконувати обмежений обʼєм роботи. Можна емоційно сказати: "Якщо треба - я піду на фронт, візьму зброю в руки". Так багато людей говорять - а далі що. Знаю тих, хто йдуть з бажанням, але потрапляють у систему, коли не можна перевестися з однієї частини в іншу. Тобто ти мобілізувався, але відчуваєш, що на цьому місці не такий корисний, а піти в інший підрозділ не можеш. Дмитро ставить пакети на підлогу й обіймає дівчину. Наостанок каже, що бачить своє майбутнє тільки в Україні. За півгодини до закриття у торговельний центр все ще заходять нові покупці. Більшість людей мають втомлений вигляд. Разом із пакетами у руках тримають дітей. У їхніх візочках склали коробки зі взуттям. Консультанти в магазинах чекають завершення робочого дня й розкладають розкидані товари на полиці.

30-річна Мадалін Монаган вирішила насолодитися чотириденною відпусткою

Головний тренер Манчестер Сіті – про невдалі матчі команди

Чорна п'ятниця - це щорічна акція, яка знаменує старт передріздвяного сезону розпродажів. Вона традиційно припадає на останню пʼятницю листопада. Історія чорної пʼятниці почалася у США. У цей день магазини там пропонують значні знижки та вигідні пропозиції. З часом традиція поширилася по всьому світу і стала символом масових розпродажів. В Україні Чорна п'ятниця набула популярності відносно недавно, але вже стала звичною подією для багатьох торгових мереж та онлайн-магазинів. Попри це знижки часто є менш значними, ніж за кордоном, а самі розпродажі нерідко тривають кілька днів або навіть цілий тиждень. Згідно з опитуванням Rаkutеn Vіbеr, лише 17% українців планували скористатися розпродажами цього року, тоді як більшість - 83% - заявили про відсутність інтересу або недовіру до акцій. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували у найбільших торговельних центрах Києва й дізналися, про що там говорять покупці, скільки витратили цьогоріч на покупки й чи правдиві знижки. ВОСЬМИГОДИННИЙ ШОПІНГ Дорогою до ТРЦ LаvіnаМаll здається, що сьогодні там виступає зірка. Але ні - це чорна п'ятниця. Тому припаркувати авто - задача не з легких. На вулиці юрбляться покупці - хтось виходить з пакунками, а інші навпаки - тільки налаштовуються на шопінг. У середині - гамірно. Хтось швидко ходить по крамницях, намагаючись встигнути обійти побільше "точок". Хтось повільно походжає, придивляючись до банерів з інформацією про знижки. Деякі магазини вже прикрасили вітрини по-різдвяному. На вивісках - інформація про знижки: 30%, 40%, 60%. Популярна акція: 1+1=3. Хоча в більшості магазинів розпродажі тривають до 1 грудня включно, крамниці популярної закордонної компанії пропонують покупцям знижку 40% тільки в п'ятницю і на окрему групу товарів. Однак багато покупців вважають цю пропозицію вигіднішою, ніж в інших магазинах. Перехожі з іронічною посмішкою дивляться на чоловіка, який несе величезний пакет. Серед натовпу - молода дівчина, яка приїхала в ТРЦ раніше, щоби встигнути скупитися. Представляється Анною. Усі взяли вихідний саме до чорної п'ятниці - Я приїхала спеціально зранку, щоб не було багато людей, але таке враження, що всі взяли вихідний саме до чорної п'ятниці, - сміючись каже. Сьогодні шопінг у неї вперше у житті тривав 8 годин. Цей ТРЦ обрала, бо живе поряд. - Насправді, я приїжджала в ТРЦ за тиждень придивитися до того, що продають, щоб швиденько купити, - посміхається. - Але не так склалось, як думала. Однак я все одно змогла взяти нові джинси по знижці. Загалом - приблизно тисячі чотири витратила. Із найдешевшого взяла нові шкарпетки, а найдорожчі були якраз джинси - 1200 гривень. Анна додає, що ціни на одяг за останні місяці в Україні сильно не зростають. Натомість жаліється на здорожчання продуктів. - Яйця по 90 гривень, а масло по 120. Це взагалі як? - говорить. Чи не найбільший страх при таких тривалих закупах - повітряна тривога. Тоді з ТРЦ потрібно було би виходити, зізнається жінка. І зауважує: попри небезпеку, поїздки у великі торговельні крамниці - це для неї спосіб відволіктися від поганих новин. - Коли приїжджаєш в таке місце і немає тривоги, то на деякий час можна забути, що йде війна. Відчути присмак минулого, так би мовити. Усі ненавидять Росію, але у такі "особливі" дні можна трохи розслабитися і згадати минуле - як легко тоді було. Це чудово, що навіть в такі часи - маємо такі можливості. Знаємо, кому за них дякувати. Наостанок Анна жаліється, що мала сьогодні неприємний інцидент із консультантом одного із магазинів. - Я колись працювала консультантом в магазині і ми ніколи не дозволяли собі такого ставлення до клієнтів. А тут я приміряю річ, прошу замінити розмір, а наді мною - жартують і йдуть! Мені просто забракло слів і я пішла геть. МИРНИЙ ДОГОВІР І НАТО Люди швидко ходять від одного до іншого магазину. Хтось у коридорі сидить і чекає близьких із покупками. Чоловіки розважають дітей, поки мами приміряють одяг. Деякі - навіть дрімають на лавках. - Мама, може вже хватіт! - змучено говорить хлопчик, несучи пакет з покупками. У деяких крамницях неможливо проштовхнутися. Найбільший ажіотаж у крамниці косметики, де діє акція "3=6". Бренд парфумерії назвав пʼятницю "червоною" й дарує додаткову знижку у 3%, якщо покупець має на собі якусь річ цього кольору. Одні з найнижчих цін - на спортивний одяг. Тут пропонують речі зі знижкою до 40%, або за акцією: "1+1=3". У магазинах сегменту мас-маркет пропонують навіть акцію: 3+1. Біля виходу з ТРЦ зустрічаємо Аліну з Владом. Дівчина каже, що приїхала саме в п'ятницю, бо на вихідних працює. Та і навряд можна буде щось купити в неділю - усе розберуть, запевняє. - Я витратила 13 тисяч. Купила дві пари взуття та курточку. Всі покупки планові, нічого зайвого, - розповідає Аліна. - Курточка - це моя найдорожча покупка сьогодні, вартувала 7 тисяч. Ціни цьогоріч зросли через курс долара, але всеодно не зовсім виправдано, переконує дівчина. - Чи переймалися своєю безпекою, йдучи за покупками у настільки людне місце? - питаємо. - Мені не страшно бути в торговельному центрі, адже я не вважаю це прям небезпечною локацією, - пояснює вона. - Але думаю, що якби була тривога, мені було б не комфортно саме на відкритому просторі (на вулиці. - Gаzеtа.uа). Вони мають сказати, чи готові віддати те, за що так довго боролися Попри постійні тривоги і нальоти на столицю ракет і дронів - Аліна не згодна на зупинку бойових дій без жодних гарантій безпеки для України. І переконує, що рішення про початок або закінчення перемовин мають приймати з урахуванням думки військових. - Вони мають сказати, чи готові віддати те, за що так довго боролися (мова про поступки територіями. - Gаzеtа.uа). Ніяк інакше! А мирний договір повинен містити в собі ключові фактори - це вступ України до НАТО, або двосторонній договір про безпеку з США. Попри великий потік людей, довгі черги в примірочні та до кас, у магазинах чисто. Консультанти швидко розкладають речі на місця та прибирають наслідки чорної п'ятниці. Раптом у ТРЦ зникає світло - планове відключення. Однак за кілька хвилин вмикають генератори - і покупці продовжують шопінг. РОСІЯ ЗНОВУ НАПАДЕ Увечері дорога до одного з найбільших ТРЦ Києва Rеsрublіkа Раrk займає втричі більше часу, ніж навіть у вихідний. Із чергової маршрутки на зупинку виходить багато людей. Переходять дорогу й вервечкою тягнуться до головного входу. Назустріч їм - покупці вже з повними руками пакунків. Чорна пʼятниця у розпалі - кияни поспішають після роботи вхопити товари за вигідними цінами. На шопінг прийшли цілими родинами. Покупці сидять попід вікнами біля ескалатора - жінки годують немовлят, чоловіки поповнюють банківські картки через термінал. Пакети з товарами у декого вже не поміщаються в руках. На щастя, тут можна взяти візок. Пройти з ними крізь натовп у магазинах важко, тому покупці залишають їх на вході. Іноді разом із дітьми. - Реальні чи ні - а знижки є. Десь акції, наприклад візьми дві речі, а отримай три. Але не всюди, - розповідає 37-річний Павло. Разом із дружиною оглядають покупки на виході з чергового магазину. - У нас був список, але зробили й спонтанні покупки. Витратили близько 400-500$, бо відкладали гроші, хоч і не для чорної пʼятниці. Найвигідніша покупка - зимова куртка для дружини. На українські бренди подекуди більші знижки, ніж на закордонні. Можливо, це повʼязано із культурою сейлів у нас і там. А може просто вже немає, куди знижувати, бо і так дешево було. Через останні погрози Путіна завдати удару по Києву родина не переймається. Було страшно хіба в перші тижні повномасштабної війни, зізнається чоловік. - Уже третій рік - що поробиш. Життя продовжується. Уже ніхто не ховається під час тривог. Від міжконтинентальної ракети було більше страху, ніж реальної небезпеки. Росіяни на нас спробували вже все, крім ядерної зброї, тому боятися вже нічого. Я думаю, що цього не буде, а якщо й буде - тоді їм настане кінець. А ми виживемо. Павло не називає прізвища, бо працює в оборонній сфері. До переговорів із Росією ставиться негативно, бо ворог вміє лише висувати ультиматуми. Воюватиме вже мій син - У них нічого не зміниться. Вони будуть далі давити й озвучувати свої вимоги. Росія не піде на поступки. Тому будь-які переговори зараз поставлять Україну в невигідну позицію, - переконує киянин і поправляє окуляри. - Нам аби просто розвалити Росію - тоді можна і кордони 1991-го, і будь-якого року, і 1917-го. От у мене малі діти, старшому 9 років. Якщо зараз буде пауза, перемирʼя, то через 10 років Росія знову нападе - і воюватиме вже мій син. Я цього не хочу. Через велику кількість людей у торговельному центрі душно. Покупці знімають куртки, від втоми сідають просто на підлогу. Біля парфумерних магазинів паморочиться голова - пряні й солодкі аромати посилюють задуху. Бренди підготувалися до чорної пʼятниці - розвісили плакати, встановили фонтани й колони з повітряних куль. Біля одного з магазинів техніки проводять безкоштовну фотосесію. Попри ажіотаж на вхід і в примірочні немає черг. Тільки в деяких крамницях речі купами лежать на полицях і вішалках. Люди приміряють товари просто посеред залу. Людей більше, ніж минулого року, каже метка консультантка одного з українських брендів. Однак вони заздалегідь підготувалися й вивели на роботу більше персоналу. Найбільш популярні товари уже традиційно - одяг, взуття й косметика. - Я прийшла, бо був настрій на покупки, - каже 60-річна Світлана Іванівна, не відходячи від свого візка. У ньому небагато продуктів, шкарпетки, шапка й рушники. Відповідає неохоче, бо переконує, що не є експерткою зі знижок. - Хочу купити трохи дрібниць для дому - та й все на тому. Просто знаю, що знижок як таких немає. Часто буваю за кордоном - от там справжні розпродажі. Ні разу в інших країнах не потрапляла саме на чорну пʼятницю, але так у них гарні знижки. ФРОНТ БЛИЗЬКО Цьогоріч найменше людей у магазинах техніки. Хоч здалеку в око кидаються вивіски неонових кольорів про "шалений" розпродаж. Товари з найбільшими знижками стоять біля кас і на вході. На жовтих цінниках під закресленими сумами вказані нові - удвічі менше. - Насправді знижки є, але не на всі товари, - говорить дівчина, років 25 на вигляд. Сьогодні нічого не купляла з техніки. - Якщо порівняти з тими, що були, то ціни реально класні. Однак на популярні товари - незначні. - Хоча у мене знайомий працює консультантом, а я хотів телевізор купити, то запитав його, коли краще приходити, - додає її чоловік. - То він порадив приходити саме у пʼятницю. Вигідно придбати у магазинах можна кухонну техніку, телевізори, пилососи. А знижки на телефони - малі. На популярні моделі - до 10%. У магазинах жіночої білизни найвигідніше купляти старі колекції. На нові знижують ціни не більше, ніж на 20%. Біля одного з таких магазинів, із пакетами в обох руках, стоїть молодий чоловік. 30-річний Дмитро чекає дівчину з примірочної. - Ми планували цей вечір провести за шопінгом. Протягом тижня дружина нагадувала про це, - сміється чоловік, виглядаючи стомленими очима кохану. - Ціни приємні дуже. Купував взуття зимове, на яке дивився три тижні тому. А сьогодні купив з правдивою знижкою 40%. Близько 12-15 тисяч витратили вже, але гроші не збирали попередньо. Треба було оновити гардероб, тому купив ще дві пари джинсів, футболки, кофти. Найдорожча покупка саме взуття, але ще шопінг не завершений. Дмитро запевняє, що іноді страшно у таких людних місцях через загрозу обстрілів. Однак чоловік працює хірургом у державній лікарні, і готовий до небезпек. На нас намагаються тиснути емоційно - Критичні ситуації - це моя буденність, - коротко додає і починає розмову про фронт. - Багато моїх близьких людей загинули на війні. Я розумію, що можу наштовхнутися на критику, але я не хочу, щоб загинув ще хтось. У травні я втратив друга. І я розумію, що якби переговори якісь були до того, то цього б, можливо, не сталося. Якщо чесно, то боляче втрачати таку шалену кількість людей. Але ті, хто прийматиме рішення, знають набагато більше, ніж пересічні українці. На нас намагаються тиснути емоційно, мовляв "ви ж хочте миру - ідіть на жертви, поступіться". А зараз компроміси для України - невигідні. Тут немає простого рішення. Але я точно знаю, що не хочу більше втрачати людей. За словами Дмитра, у суспільстві останнім часом змінилися настрої. Люди вже не такі категоричні щодо переговорів, каже він. - Я не знаю, добре це чи погано. Просто ми з цим живемо&hеllір; Колись на роботі давав інтервʼю закордонному медіа. І мене запитали: "Чи думали ви колись про те, що фронт так близько?". Звісно! Щоночі чуємо тривогу, це ж теж бойові дії. Чоловік має бронювання від мобілізації. Ціную свою освіту й професію, і хочу бути максимально корисним, говорить він. - Я знаю різні історії, коли люди йдуть, а потім розуміють, що не ту роль виконують, яку б хотіли. Кажу про своїх колег зокрема. Жалкують не тому, що втратили цивільне життя або від чогось відмовилися. А через те, що там не такі ефективні, як могли би бути тут, - розповідає Дмитро. - Хочу робити те, що я можу, а не пересаджувати десь якийсь час і виконувати обмежений обʼєм роботи. Можна емоційно сказати: "Якщо треба - я піду на фронт, візьму зброю в руки". Так багато людей говорять - а далі що. Знаю тих, хто йдуть з бажанням, але потрапляють у систему, коли не можна перевестися з однієї частини в іншу. Тобто ти мобілізувався, але відчуваєш, що на цьому місці не такий корисний, а піти в інший підрозділ не можеш. Дмитро ставить пакети на підлогу й обіймає дівчину. Наостанок каже, що бачить своє майбутнє тільки в Україні. За півгодини до закриття у торговельний центр все ще заходять нові покупці. Більшість людей мають втомлений вигляд. Разом із пакетами у руках тримають дітей. У їхніх візочках склали коробки зі взуттям. Консультанти в магазинах чекають завершення робочого дня й розкладають розкидані товари на полиці.

Найпотужніша промоція України за всі століття її існування. Я відвідала США  разом з українськими письменниками, цілих   вісім штатів. Позаяк  працювала тоді у правозахисній організації, яка допомагала біженцям, то нам зорганізували кілька зустрічей з людьми, що займалися тим самим. Якось ми мали обід з політологами, які вивчали Східну Європу. Я ледь не вдавилась сендвічем, коли старший чоловік, докірливо зблискуючи скельцями окулярів, спитав мене: "Чому ви не відпустите Чечню?" Або того чоловіка невірно поінформували про наше громадянство, або він був просто невігласом. В Україні ми консультували шукачів притулку із Чечні, і я дуже добре знала, що там діється, і від них, і з міжнародних звітів правозахисників. Тому відповіла, що Україна не має жодного стосунку до страшних злочинів, які чинить Росія в Ічкерії. Це зовсім інша держава. Тож які можуть бути до нас претензії? До того ж розмовляли ми українською, з нами були перекладачі.Я розумію, коли пересічні іноземці можуть плутати нас з росіянами, але чути таку нісенітницю від фахівця… Моя мама у 70-х відвідала Польщу, і її серйозно запитували, чи то правда, що у нас по вулицях розгулюють ведмеді. А мої однокурсники в Києві  на початку 80-х вірили, що в кожній порядній галицькій хаті бандерівський кулемет під стріхою, а в декого на городі закопано танк. Мені страх як не хотілось їх розчаровувати і я ствердно кивала.Мусимо визнати, що ми – найменш знана країна в Європі. А все через те, що  Росія не шкодувала грошей, аби проникнути в усі сфери життя на Заході й переконати, що ніякого українського народу немає, є лише росіяни з "великою" культурою, яких "умом не понять". І що наша історія, виявляється, не наша, а їхня. Все інше — це міфи, створені якимись маргіналами без дипломів історика.Читайте також: Менше меншовартостіЦе зараз воно вже трішечки не так в дослідженнях наших і не наших істориків та культурологів, які, проте, дмухають на гаряче й озираються як не на Москву, то на західних лібералів.Ніби у нас не було ні Середньовіччя, ні Ренесансу. Бароко, правда, не вдалось приховати, але  легітимоване наразі тільки низове бароко. Високе бароко просто знецінюють, мовляв, нічого видатного українці не створили. Згідно з опінією оломоуцького єпископа Бруно (Моравія), видатного політика ХІІІ ст., межа Європи проходила по Дунаю. Через кілька століть вона закінчувалась  перед Карпатами, і власне, так воно й лишається досі. А далі – варварство, нецивілізованість, щось незрозуміле і темне. І ось цього літа я взяла з собою в подорож український переклад книжки німецького лінгвіста Гаральда Гаарманна "Індоєвропейці. Походження, мови, культури", вперше виданої у 1986 році. Чому видавництво "Комубук" вирішило перекласти й видати такий застарілий текст, то питання цікаве. Навіть якщо видавці не грішать україноцентричністю, то помітно, що їх це муляло, і вони навіть додали трохи коментарів. Хоча після фрази, що російська мова є однією з найдавніших мов у світі можна було викинути це чтиво у смітник в аеропорту. Стримало мене лише те, що книжку я позичила. Що цікаво, коментарі наукового редактора аж ніяк не заперечили скандальної тези. І таких книг перекладають чимало.Читайте також: Хоронителі пам'яті совкаВеличезний том іншого німецького історика Фердинанда Зайбта з банальною назвою "Блиск і вбогість Середньовіччя" (2008 рік) переклали у 2009 році.  На 500 сторінках лише побіжні згадки про Русь, навіть не Київську, не кажу вже про Галицько-Волинське князівство, хоча книга претендує на всеосяжність теми Середніх віків у Європі. Ба, "росіяни мали князя Володимира" (того, що Великий) і творили з нами (українцями) "адін нарот". Все, що за Карпатами для автора — терра інкогніта.І подібних наукових праць у нас перекладають чимало. Українці, що й так травмовані війною з московитами, мусять таке читати зі скреготом зубовним. Якась пекельна кухня силується нагодувати наші мізки отрутою. А першоджерел у нас практично не видають, бо нема досвідчених фахівців  з латини та інших давніх мов, хоча б старонімецької.Спеціально для Еспресо.Про авторку: Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

22-річна Орися Дідич підписала контракт із ЗСУ у лютому 2024 року. Дівчина служить у десантно-штурмових військах. Мама Орисі Уляна Дідич у інтерв'ю Суспільному розповіла про вибір доньки та волонтерську діяльність

Молода мама розповіла, що в її подруги буде одразу дві вечірки напередодні весілля — одна на батьківщині, а друга за кордоном. На першу вона готова прийти, а ось їхати заради цього в іншу країну і залишати немовля вона не готова.

Солодкий сон малюка - запорука здоров'я та гарного настрою. А де, як не в ліжечку, дитина проводить більшу частину дня? Кожен тато і мама хочуть створити для свого нащадка комфортний, затишний, а головне безпечний простір. Давайте розберемося разом, як обрати найкраще ліжечко для маленького користувача. Основні вимоги до дитячого ліжка ● Безпека понад усе! Матеріали, з яких виготовлена дитяча колиска, мають бути натуральними (дерево, МДФ) та нетоксичними. Всі деталі повинні бути добре закріплені, без гострих кутів і шорстких поверхонь. Обов'язкова наявність високих захисних бортиків з чотирьох боків. ● Комфортний розмір. Ліжечко має бути достатньо просторим, щоб малюк міг вільно рухатися, але не занадто великим, щоб дитина не відчувала себе самотньо. ● Матрац - важлива деталь. Він має бути достатньо жорстким, відповідати розміру ліжечка та мати якісний гіпоалергенний наповнювач. Дитячі матраци краще обирати безпружинні і дихаючі. ● Бортики - надійний захист. Вони повинні бути міцними та запобігати випаданню малюка. Відстань між прутами має бути такою, щоб жодна частина тіла дитини не могла застрягти між ними. Купити дитячі ліжечка для новонароджених: яку модель вибрати Навіть для найменших користувачів, сучасний ринок пропонує широкий асортимент меблів. Оскільки, дитяче ліжечко-колиска використовується від народження до 5 років, його потрібно вибирати особливо ретельно. ● Класичні ліжечка: це стандартні варіанти, які купують найчастіше. Вони мають суцільну конструкцію та можуть бути регульовані за висотою. ● Ліжечка-колиски: ідеальні для новонароджених. Мають компактні розміри та мобільну конструкцію. Наприклад, дитяча колиска-гойдалка стане затишним місцем для малюка під час відпочинку на відкритому повітрі, а легкі коливання допоможуть швидше заснути. ● Ліжечка-трансформери: можуть виконувати функцію колиски для новонароджених з можливістю регулювання висоти спального місця в 3-х положеннях і сучасного підліткового ліжка з узголів'ям та узніжжям, одночасно. Всі елементи такого дитячого ліжечка мають механізми регулювання, а захисні бортики легко знімаються, перетворюючи колиску на звичайне односпальне дитяче ліжко. ● Ліжечка з маятниковим механізмом: це прекрасна функція, яка допомагає заспокоїти малюка монотонним хитанням і сприяє швидкому засинанню. Маятниковий механізм може бути електричним або поперечного гойдання з фіксатором. Незалежно від того, яке дитяче ліжечко ви плануєте купити, не забувайте про: - безпеку - якість матеріалів - комфорт дитини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найкращий подарунок для здоров'я: ортопедичний матрац на Новий рік Дитяче ліжечко: де купити з доставкою Широкий асортимент, сертифіковані матеріали, висока якість, сотні позитивних відгуків і швидка доставка до дверей - все це ви знайдете в інтернет-магазині меблів Таburеtkа.uа. Довіртеся професіоналам і ми радо допоможемо вибрати і купити ліжечко дитяче в якому пройдуть найщасливіші миті вашого малюка. Чому варто обрати Таburеtkа.uа ● Широкий асортимент. У каталозі представлені ліжечка різних моделей, розмірів і дизайнів. ● Якість і безпека. Всі товари сертифіковані та відповідають європейським стандартам якості. ● Доступні ціни. Компанія пропонує конкурентні ціни на весь асортимент товарів, знижки та акції. ● Зручна доставка. Замовити ліжечко можна з доставкою в кожне місто і село україни. Вибір дитячого ліжечка - це відповідальне рішення. Пам'ятайте, що це місце, де ваш малюк буде проводити багато часу. Тож не економте на якості і обирайте найкраще! Ти коли-небудь заздрив немовлятам, які сплять собі спокійно цілими днями? Адже вони не мучаться від болю в спині, не перевертаються з боку на бік, шукаючи зручну позу. Таємниця їхнього спокійного сну прихована не лише в молоці матері, а й у тому, що вони сплять на ідеально підібраному матрасі. Але не сумуй, дорослий друже! І ти можеш знайти свій ідеальний матрас і насолоджуватися повноцінним нічним відпочинком.