Search trend "Михайло Драпатий"

Евакуація військ РФ з Сирії Бойові дії в Сирії набирають нових обертів, на тлі яких для росіян загострилися питання цілісності їхніх баз у цій країні, а також зброї та майна. Армія Ізраїлю проводить повітряні удари по території Сирії. Метою цих ударів є знищення всього озброєння, боєприпасів, які можуть потрапити в руки сирійських повстанців після падіння режиму Башара Асада. Удари ізраїльських ВПС націлені на бронетехніку, систему протиповітряної оборони, авіатехніку, запаси ракет і навіть катери та кораблі ВМС Сирії, які були розміщені в Тартусі. Саме там розташована російська військово-морська база, яку російський флот ще не залишив, але ізраїльтяни, здається, попередили росіян, і зараз декілька російських кораблів стоять на рейді за кілька кілометрів від порту Тартус.На тлі цього Головне управління розвідки Міноборони України сьогодні, 10 грудня, повідомило, що росіяни готують так званий новий сирійський експрес, тобто шляхи та можливості для евакуації своїх військових і техніки з Сирії. Тому зараз демонтують майно на своїх базах в Хмеймімі та Тартусі, а для його вивезення в Середземне море вже відправлені два великі десантні кораблі з Північного флоту. Крім того, до виходу також готується один десантний корабель з Балтійського флоту та суховантажі з компанії "Оборонологістика" міноборони РФ.Також устаткування та майно збираються вивозити з бази, за твердженням ГУР, з використанням літаків Ан-124 та Іл-76, які мають доставити російське майно з бази в Хмеймімі до російських аеродромів "Ульяновськ", "Чкаловський" та "Приволжский". Розвідники припускають, що, ймовірно, держава-агресорка розраховує на домовленості з антиурядовими силами щодо безперешкодного виходу з Сирії. Але що далі?На Dеfеnsе Ехрrеss ми зробили публікацію, де оцінили можливості такої евакуації. Виходить, що морський шлях для евакуації Росії з Сирії – це лише до Балтійського моря, бо Туреччина тримає Босфор зачиненим для проходження військових кораблів. Тому єдиною альтернативою для РФ вважаються порти Лівії, Судану або Алжиру. Щодо організації повітряного мосту, то тут у росіян навряд чи щось вийде, тому що, коли росіяни розгорталися в Сирії у 2015 році, вони здійснили щонайменше 300 вильотів за 2 тижні, і це було до розширення їхньої бази. Тепер ця повітряна евакуація потребуватиме сотень вильотів для літаків Іл-76 та Ан-124.Ба більше, для повітряного коридору потрібен дозвіл від нової влади Сирії щодо використання повітряного простору, а без нього використання цієї бази стає неможливим. Однак цікаво, що вчора були повідомлення від компанії СNN Туреччини, де йшлося про те, що Росія звернулася до Анкари з проханням забезпечити перебазування російських військових до районів, які контролюються турецькою стороною, аби потім звідти літаками відправити цей персонал до РФ. При цьому Росія зацікавлена зберегти дві бази у Тартусі та Хмеймімі, бо це для росіян майданчик впливу на Близький Схід та Африку.Проте не факт, що Анкара, до якої зараз звертається Росія з проханнями, матиме достатньо впливу, аби переконати повстанців піти на угоду. Скоріше за все, Росія буде пробувати новій сирійській владі пропонувати певні варіанти оплати - зброю, найманців та інше. Але чи погодяться на це сирійці, досить складно прогнозувати, тому що, напевно, вони пам'ятають, як росіяни бомбардували їх і бомбами, і ракетами.Тож ситуація перебуває в розвитку. І цікаво, що поки нема жодного коментаря від головного російського злочинця Володимира Путіна на тему втечі з Сирії.Ситуація на фронті А далі перейдемо до нашої лінії фронту, де зараз на багатьох напрямках вкрай непросто.Віктор Кевлюк, військовий експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу ЗСУ розповів, що на Харківському, Лиманському, Сіверському й Оріхівському напрямках тривають позиційні бої. Жодна зі сторін не має успіху, усі намагаються покращити своє тактичне положення. На Придніпровському напрямку противник намагається захопити позиції на островах, щоб розширити зону контролю й створити зручні умови для обстрілів правобережної частини Херсонської області. На Куп'янському напрямку ворог докладає зусиль для ліквідації північної частини нашого плацдарму на східному березі річки Оскіл - на ділянці між Дворічною та Куп'янськом.На Лиманському та Краматорському напрямках, частково на Торецькому, противник створює умови для захоплення поясу фортець: Сіверськ, Дружківка, Краматорськ, Костянтинівка. Ситуація досить складна. Силам оборони вдається стримувати ворога, однак це дорого обходиться як нам, так і противнику.У Часовому Яру тривають запеклі бої. Якщо Сили оборони України залишать позиції на заводі вогнетривких матеріалів, можна вважати, що Часів Яр буде втрачено впродовж декількох діб.На Краматорському напрямку противник докладає зусиль, щоб вийти на рубіж Новотроїцьке - Богатир - Роздольне й таким чином ліквідувати наш плацдарм у районі Курахового. Якщо це вдасться, існує загроза оточення наших підрозділів, які зараз обороняються в районі Ганнівки. Ситуація вкрай складна. Загалом Курахівський і Времівський напрямки наразі є найбільш гарячими ділянками лінії фронту.Полковник запасу ЗСУ зауважив, що наше угруповання військ у Курській області перейшло від наступальної операції до оборонної. Українські війська своїми діями скували до 50 тис. військовослужбовців противника, зокрема 106-ту десантно-повітряну бригаду та дві бригади морської піхоти, декілька полків повітряно-десантних військ з різних дивізій, а також 22-гу бригаду спеціального призначення – все це мобільний компонент найбільш боєздатних російських військ. Якби це вороже угруповання з'явилося на будь-якому іншому напрямку, то однозначно шальки терезів схилилися на бік противника. Але росіяни змушені воювати на власній території. Тому потенціал Курського плацдарму невичерпаний. Крім того, наші війська створили собі глибину оборони для сил, які діють у Сумській, Чернігівській, частково Харківській областях – це потенціал для нашого майбутнього наступу, також це певні можливості з логістики. Таким чином Курський плацдарм далеко ще не вичерпав свого потенціалу. Експерт Центру оборонних стратегій додав, що в українському війську потрібно відновити боєздатність бригад, які ведуть бойові дії на передньому краю, стабілізувати оборону, підтягнути резерви. Як це робити, військове командування знає і не раз це робило. Але нам бракує переваги у повітрі, також вогневої переваги, боєздатних резервів, ефективної військової ланки ППО, ритмічної логістики, також потрібно покращити рівень взаємодії між військами, які виконують задачі одних операційних зонах.Військовий аналітик продовжив, що слід би було відмовитися стратегічним та оперативним штабам від мікроменеджменту – не треба керувати кожним опорним пунктом у ручному режимі. Необхідно як зверху, так і знизу повернути довіру до персоналу командних пунктів бригад та батальйонів. Там компетентні офіцери, які знають, що робити, тому не треба їм заважати. Необхідно замінити бригади, які втратили боєздатність, зайняти зручні для оборони рубежі. На часі об'єднати оперативно-тактичні угруповання, які обороняються на Покровському, Курахівському та Времіївському напрямках в єдине угруповання, адже противник тут розв'язує одну задачу – окупація південної частини Донецької області.Кевлюк дав коментар щодо кадрових змін з призначеннями командирів бригад на посаду командувача Сухопутних військ, заступника Головнокомандувача ЗСУ, заступника голови ОП, зазначивши, що це виглядає смішно з боку дій Головнокомандувача, котрий цими призначеннями порушив свій же указ. Цей указ №1153 про положення проходження військової служби у Збройних Силах України, саме там все розписано – кого, куди та в якій спосіб слід призначати. Такі призначення остаточно ламають наші намагання запровадити стандарти НАТО у військово-кадровій роботі, яка і так не відрізнялася якоюсь прозорістю та логічністю. Таким призначенням Верховний Головнокомандувач вбив мотивацію посадових осіб, для яких призначення на ці посади були наступними сходинками у кар'єрі. Відповідно, підірвана довіра до стратегічної ланки управління, куди можна застрибувати одноосібним бажанням Верховного Головнокомандувача. При всій повазі, ці новопризначені офіцери не мають управлінського досвіду, мають прогалини щодо знань в управлінні оперативної та стратегічної ланки. Щодо призначення командувача Сухопутних військ, то є сподівання, що Михайло Драпатий, погоджуючись на цю посаду, усвідомлював, що тепер він буде відповідати за провали комплектування військ та за відсутність боєздатних резервів.Підсумовуючи слова пана Віктора, підкреслю, що Центр оборонних стратегій уважно слідкує за динамікою на лінії фронту, тому раджу знайомитися зі щоденним звітами цього аналітичного центру.     

Новий командувач Сухопутних військ генерал-майор Михайло Драпатий вміє добирати людей, відрізняти головне від другорядного, чітко ставити завдання, делегувати повноваження — так про нього кажуть люди, які з ним служили. Володимир Зеленський призначив Драпатого командувачем «сухопутки» на тлі стабільно поганих новин з фронту. Це призначення схвалюють усі: і симпатики влади, і її критики. Під час війни Михайло Драпатий пройшов шлях від командира батальйону до заступника голови Генерального штабу. На попередніх посадах Драпатий займався тим, що планував військові операції. Тепер йому доведеться реформувати ТЦК і систему підготовки мобілізованих, розвивати свій рід військ і контактувати з політичним керівництвом країни. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з чотирма побратимами Михайла Драпатого — двома генералами і двома полковниками, і розповідає, який він командир і людина.

Президент Володимир Зеленський 9 грудня провів чергову Ставку Верховного Головнокомандувача, на якій, серед іншого, обговорили якість підготовки українських військових. Про це глава держави розповів у своєму Теlеgrаm. “Кадрові зміни відбулись. Саме для того, щоб перезавантажити систему підготовки наших воїнів. Олег Апостол, Михайло Драпатий цим будуть займатись. Сьогодні був початок відповідного обговорення на нашій Ставці. Дав […] Тhе роst Зеленський доручив провести аудит у якості підготовки військових і збільшити фінансування для додаткових дронів fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий та заступник Головкома Олег Апостол будуть займатись перезавантажуванням системи підготовки наших воїнів.

Про це він повідомив у телеграм.На думку Зеленського, якість підготовки українських воїнів - це те, що потребує відчутних змін.Він нагадав, що відбулися кадрові зміни й підкреслив, що саме для того, щоб перезавантажити систему підготовки наших воїнів. Олег Апостол, Михайло Драпатий цим будуть займатись, додав президент. Зеленський дав доручення на наступну Ставку підготувати детальну доповідь, зокрема, зробити аудит того, які речі потребують негайних змін, що саме має бути виправлено, що треба додати та кого ще замінити. "Все, що необхідно, може бути забезпечене – і на організаційному рівні, і на рівні фінансів. Саме якість підготовки воїнів – це багато в чому результативність наших воїнів у боях, і, звичайно, це збереження життів наших хлопців", - наголосив президент України.Головком  ЗСУ Олександр Сирський доповідав президенту щодо таких питань: фронт, захист наших позицій, усі основні напрямки, Курська операція. Була також окрема доповідь Павла Паліси щодо сум прямих коштів у бригади безпосередньо – для додаткової закупівлі дронів, додав Зеленський. Він нагадав, що нещодавно вже ухвалили рішення про суму таких прямих грошей, проте цього виявилось недостатньо."Але зараз бачу, що тієї суми також недостатньо. Я доручив премʼєр-міністру найближчими днями збільшити фінансування для бригад додатково – на порядок збільшити", - поінформував Зеленський.Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що наразі на фронті перебувають 10 тисяч поліціянтів, вони безпосередньо беруть участь у бойових діях.

Новим командиром 93 ОМБр "Холодний Яр" став 27-річний підполковник Шаміль Крутков зі Львова. Досі командиром бригади був Павло Паліса. Він перейшов на посаду заступника керівника Офісу президента. Про це повідомила Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Fасеbооk. Відомо, що Крутков народився у Львові. Там же він навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2021 році президент нагородив захисника медаллю "За військову службу Україні". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський запросив нового спеціаліста на ставку Верховнокомандувача Зазначається, що донині бригаду очолював інший випускник Академії - полковник ЗСУ Паліса, а Крутков був його заступником. Екскомандир передав наступнику прапор бригади. Після цього новопризначений 27-річний командир 93 ОМБр звернувся до воїнів: "Для мене велика честь очолити одну з найпотужніших бригад Збройних сил України. Хочу подякувати полковнику Палісі за його внесок у захист держави та стійкість нашої бригади. Гордий стояти поруч з вами", - висловився новий командир Крутков. Генерал-майора Михайла Драпатого призначили новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Заступником головнокомандувача ЗСУ призначили Олега Апостола. "Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил. Полковник Олег Апостол - досвідчений командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обидва довели свою ефективність у боях", - сказав президент Володимир Зеленський.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доповів про ситуацію на фронті. Курахівський та Покровський напрямки залишаються найбільш складними. Про це повідомив президент Володимир Зеленський в Теlеgrаm. "Вдячний кожному підрозділу, який знищує окупанта та стримує російське просування", - наголосив він. Також президент зазначив, що є непогані оборонні результати на Запорізькому напрямку. "Обговорили з Головкомом дії наших підрозділів у районах проведення Курської операції. Продовжуємо завдавати Росії відчутних втрат на її території", - розповів лідер країни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть змінити програму підготовки офіцерів та збільшити терміни навчання - Сирський За словами президента, важливо, що вже приступають до виконання своїх завдань нещодавно призначені командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий та заступник Головкома Олег Апостол. "Очікуємо ефективності їхньої служби на нових посадах, і це прямо впливатиме на підвищення боєздатності Збройних сил України", - підсумував Зеленський. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський побував у частинах і підрозділах на Покровському та Курахівському напрямках фронту. Він поспілкувався із командирами, які безпосередньо ведуть бій, щоб вирішити проблемні питання та надати всебічну допомогу. За словами головнокомандувача, прийняті всі необхідні рішення для посилення підрозділів резервами, додатковими боєприпасами, озброєнням і військовою технікою.

Про це він написав у Теlеgrаm.Так, Зеленський заслухав загальну ситуацію на фронті та про захист українських позицій. Курахівський та Покровський напрямки залишаються найскладнішими. "Є непогані наші оборонні результати на Запорізькому напрямку", - повідомив президент.Лідери також обговорили дії підрозділів ЗСУ в районах проведення Курської операції. "Також важливо, що вже приступають до виконання своїх завдань нещодавно призначені командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий та заступник Головкома Олег Апостол. Очікуємо ефективності їхньої служби на нових посадах, і це прямо впливатиме на підвищення боєздатності Збройних Сил України", - додав президент.Уряд на засіданні 26 листопада ухвалив рішення скерувати понад 203 млн грн на будівництво укріплень у Запорізькій області. 

Президент Володимир Зеленський анонсував майбутні перестановки після призначення генерал-майора Михайла Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Про це він заявив на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Києві, відповідаючи на запитання щодо нових кадрових рішень у Збройних силах України, передає Gаzеtа.uа. Зеленський також нагадав про презентований ним План стійкості, спрямований передусім на зміцнення всередині держави. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генерали повинні бути в окопах - Зеленський про зміни в ЗСУ "Обороноздатність, спроможність і наше військо є одним з головних пріоритетних пунктів крім єдності й інших пунктів цього плану. Там є конкретні реформи й конкретні рішення. Ці конкретні рішення роблять конкретні люди. Це не останні перестановки. Вони будуть, тому що треба рухатись швидше", - зазначив президент. Генерал-майора Михайла Драпатого призначили новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Заступником головнокомандувача ЗСУ призначили Олега Апостола. "Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил. Полковник Олег Апостол - досвідчений командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обидва довели свою ефективність у боях", - вказав президент.

Призначення Михайла Драпатого новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ викликало думку серед військових, що офіцери з бойовим досвідом можуть бути особливо корисними на тилових командних посадах. Таку думку висловив пресофіцер Третьої штурмової бригади Олександр Бородін в ефірі "Ранок.Lіvе", передає Gаzеtа.uа. "Я не згоден з критиками стосовно бойового досвіду. Так, люди з 2014 року керували різними рівнями формувань. Бойовий досвід дуже потрібен у кабінетах. Чим більше ти масштабуєшся, дивишся загалом на ситуацію, тим більше ти забуваєш локальні якісь моменти", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський запросив нового спеціаліста на ставку Верховнокомандувача Як приклад він навів командування бригади. За словами Бородіна, важливо, щоб командири бригади мали власний бойовий досвід. "Вони розуміють, що таке піхотинці - як сильно це змінює відношення. Тим паче на рівні командування Сухопутними військами. Адже сухопутні війська - в них ядро - це піхота. І розуміння ситуації через призму того, як налагодти службу піхоти максимально краще і мати емпатію до цього - це максимально важливо", - зазначив пресофіцер. Генерал-майора Михайла Драпатого призначили новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Заступником головнокомандувача ЗСУ призначили Олега Апостола. "Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил. Полковник Олег Апостол - досвідчений командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обидва довели свою ефективність у боях", - сказав президент Володимир Зеленський.

Новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ став генерал-майор Михайло Драпатий, а командира 95 окремої десантно-штурмової бригади Олега Апостола призначили заступником головнокомандувача Збройних сил Олександра Сирського.

Нові призначення в ЗСУКомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України призначений генерал-майор Михайло Драпатий, а заступником головнокомандувача - бригадний генерал Олег Апостол. Це люди зі значним досвідом бойових дій, яких поважають військові. Михайло Драпатий відомий з часів війни з РФ починаючи з 2014 року. Всі пам'ятають відео, де на БМП він перестрибує споруди, збудовані сепаратистами при заході в Маріуполь. Це було проявом рішучості людини, яка тоді була офіцером і командиром механізованого батальйону.Драпатий був серед тих, хто керував звільненням правобережжя Херсонської області. У лютому 2024 року його призначили заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил, що було суттєвим підвищенням у його військовій кар'єрі. У травні того ж року його призначили командувачем ОТУ Харків, коли ворог здійснив прорив на ділянці українського кордону. Він забезпечив стійкість оборони і залишався на посаді заступника начальника Генштабу. Зараз він призначений командувачем Сухопутних військ замість генерала Олександра Павлюка. Куди буде скерований Олександр Павлюк, поки що невідомо. Сухопутні війська – непростий напрямок, оскільки включає підготовку резервів, особового складу, мобілізацію та інші заходи, пов'язані з підвищенням ефективності управління Збройними Силами. Президент Зеленський виступав у парламенті з планом перемоги, де зазначив про необхідність підвищення стійкості управління військами. Генерал Олександр Сирський також говорив про можливий перехід на корпусну структуру, щоб позбутися проблем в управлінні військами. Це завдання, ймовірно, буде вирішувати Михайло Драпатий на посаді командувача Сухопутних військ.Олег Апостол, призначений заступником Головнокомандувача Збройних Сил України, також відомий і досвідчений командир. Раніше він займав посаду командира 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Ця бригада відома своїми ефективними бойовими діями на багатьох ділянках фронту. Сам Олег Апостол має звання Героя України, яке він отримав за успішне керівництво на багатьох ділянках фронту, де воювала його бригада. Він досягав успіху завдяки своєму досвіду та досвіду своїх підлеглих.Апостол наголошує на важливості якісної підготовки та передачі бойового досвіду, що є важливим для посилення нашої боєздатності. Якщо такі люди будуть реалізовувати ці підходи на вищих посадах, це значно зміцнить Збройні Сили. Проте трансформація Збройних Сил потребує системного підходу. Сподіваємося, що головнокомандувач та інші посадові особи налаштовані на якісні зміни, які підвищать ефективність наших Збройних Сил у боротьбі з ворогом, який намагається використати свою перевагу в живій силі та техніці.Ситуація на фронтіОстанній місяць був надзвичайно складним для ЗСУ, але й для противника він був не легшим. За місяць знищено близько 42 тис. окупантів, що є найбільшим показником з початку активної фази бойових дій. Проте ворог не зважає на ці втрати та далі намагається наступати на окремих ділянках фронту.Найскладнішою залишається Покровсько-Курахівська ділянка фронту, де спостерігається просування противника. Сьогодні Олександр Сирський повідомив про перекидання резервів, техніки, особового складу та боєприпасів на цю ділянку, щоб зупинити просування ворога.Присутність генерала Олександра Сирського на цій ділянці фронту є надзвичайно важливою. Сподіваємося, що його дії дійсно вплинуть на зміну ситуації. Вже вдруге заявлено про збільшення сил і засобів на цій ділянці фронту. Буквально два тижні тому на Ставці верховного головнокомандувача також йшлося про додаткові сили на напрямок для стримування противника. Ймовірно такі дії дійсно допоможуть мінімізувати просування ворога.Інші ділянки фронту також залишаються напруженими, зокрема Лиманська ділянка. У Тернах, Ямполівці, Торському ворог активізує бойові дії, і наші бригади відповідно реагують. На Лиманському напрямку діє 60-та окрема механізована бригада. Максим Білоусов, начальник відділення комунікацій 60-ї ОМБр розповів, що відбувається в зоні відповідальності бригади."Останні два тижні ворог значно активізувався, щодня відбуваються механізовані штурми. Вони можуть бути вранці, ввечері або навіть двічі на день. Ворог використовує БМП та БТР з підтримкою танків або без неї. Важкі бої тривають, але ми даємо гідну відсіч, тримаючи стрій попри всі складнощі. Окупантам важливо якомога більше піхоти закинути до наших позицій, тому вони використовують броньовану техніку. Можливо, це рішення було прийняте через складність умов, і тому вони використовують БМП та БТР. Наші оператори безпілотних систем постійно полюють на ворога, стежать за його рухами. Наші безпілотні системи, бомбери, FРV-дрони, такі як "Баба-Яга", працюють у режимі нон-стоп, що змушує ворога діяти будь-якими засобами", - повідомив він.У бригаді дуже досвідчені пілоти й артилеристи, багато з них воюють ще з початку повномасштабного вторгнення, з часів АТО. Вони пройшли навчання на Херсонщині та здобули багато навичок. Взаємодія відбувається відповідно до умов. Військові аналізують ситуацію і застосовують відповідні підрозділи. За сприятливих умов працюють ті, хто мають змогу.Білоусов розповів, що підрозділ безпілотних систем  Vіdаr разом з 67-ю бригадою виконують дистанційне мінування, коли цього потребують обставини: "Аеророзвідка спостерігає, як вороги знаходять ці міни при механізованих і піших штурмах. Дистанційне мінування обов'язково присутнє у нашій тактиці, і результати цієї роботи ми також бачимо".За його словами, технологічні рішення та напрямки, які треба розвивати для максимального захисту особового складу і знищення противника, – це насамперед максимальна роботизація."Важливими є безпілотні системи, не тільки повітряні, але й наземні безпілотні системи, безпілотні турелі. Потрібно також покращувати захист від радіоелектронної боротьби, щоб захищати наші безпілотні системи від ворога і забезпечувати їх ефективну роботу в умовах ворожого РЕБу. Піхота буде збережена, коли безпілотні системи почнуть працювати за неї, як у фільмі "Термінатор", тільки щоб Скайнет був на нашому боці", - додав він.З логістикою у підрозділах все гаразд, каже Білоусов: "Ми тут стоїмо з початку 2024 року, тому добре знаємо нашу ділянку і всі таємні шляхи, коди, явки й паролі. Проблем з логістикою не маємо, маємо проблеми тільки з ворогом, який постійно намагається прорватися й атакувати нас великою кількістю КАБів. Це проблема не лише у нас, а й по всьому фронту. Вони збільшили кількість штурмів і відповідно збільшили кількість використання КАБів. Загроза КАБів існує майже кожного дня на наших позиціях. Попри те, що це більш точна зброя, ніж авіабомби, вони все ще не завжди досягають своєї цілі, що грає нам на руку".Як потрапити до 60-ї ОМБрДо бригади можна потрапити, використовуючи застосунки "Дія" та "Резерв+". Можна знайти вакансії у Збройних Силах, зокрема у 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді, шукаючи за словом "Інгулецька". Так можна побачити, які є вакансії."Ми проводимо спілкування і дивимося на рівень підготовки нових кадрів. У всіх наших підрозділах є дуже досвідчені сержанти, які оцінюють рівень підготовки, бачать, кого потрібно навчити і чого довчити. Відповідно до ситуації ми постійно працюємо над покращенням підготовки. Сержанти в нас досвідчені, багато з них пройшли АТО і беруть участь у бойових діях з початку повномасштабного вторгнення. Головний сержант у нас дуже кваліфікований, тому ми працюємо над покращенням підготовки нових кадрів", - розповів Білоусов.

Військові аналітики пояснили NV, з чим пов’язані кадрові перестановки у керівництві ЗСУ та чому Михайло Драпатий та Олег Апостол були варті отриманого ними від президента підвищення.

Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил.

У травні 2014 року увійшов у Маріуполь, щоб посилити підрозділи, які відбивали штурм терористів, і звільнити заручників

Новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ став генерал-майор Михайло Драпатий. Дотепер цю посаду обіймав генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Про зміну командувача Сухопутних військ повідомив у п’ятницю, 29 листопада, президент Володимир Зеленський. За словами президента, відповідні кадрові рішення він ухвалив разом з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. «Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну... Запис Зеленський змінив командувача Сухопутних військ, ним став Михайло Драпатий спершу з'явиться на Громадське радіо.

Генерал-майор Михайло Драпатий успішно організував оборону на Харківському напрямку та зірвав наступальну операцію російських сил

Новим командувачем Сухопутних військ Збройних сил України став Михайло Драпатий

У Краматорську Президент України Володимир Зеленський провів нараду з начальником Донецької ОВА Вадимом Філашкіним і командувачем ОТУ «Луганськ» генерал-майором Михайлом Драпатим. Про це пише Рубрика, посилаючись на Офіс Президента. Михайло Драпатий доповів про ситуацію на ключових ділянках фронту, застосування різних типів дронів тактичного рівня та засобів РЕБ. Президент також заслухав доповідь щодо будівництва фортифікацій і […] Тhе роst На Донеччині Зеленський заслухав доповіді керівництва регіону та ознайомився зі зведенням фортифікацій арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Літературно-мистецька зустріч  відбувається в межах 7-го міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Vіа Саrраtіа 2024 за підтримки Українського інституту книги та Міжнародного фонду "Відродження". Еспресо знаоймить із учасниками резиденції - воїнами  які, попри свою основну роботу на фронті, знаходять час і натхнення на літературну творчість.Андрій ГуменюкПисьменник, живописець. Родом зі Львова. Один із засновників у 1988-му Львівського театру імені Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником. Брав участь у численних виставках живопису, графіки. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом - парамедиком. З 2016 року – боєць Добровольчого батальйону ОУН.Автор книжок "Пісні війни" (2018) і "Африка" (2022). "Африка" – це збірка біографічних новел-нотаток про війну, до якої ввійшли також і малюнки автора. "Найбільше мене нервує, коли кажуть: от, художник узяв зброю до рук. Пацифістів з художників не треба робити! - каже Андрій Гуменюк. - У нашій історії море художників захищали свою землю. Маємо прекрасний приклад зараз, коли і лікарі, і комп’ютерники, і вчителі стали воїнами. Я завжди кажу: неважливо, чим ти займаєшся в мирний час, скільки тобі років. Якщо ти воїн – то ти воїн". Андрій Карпенко Начальник капеланської служби Центрального територіального управління Національної гвардії України, підполковник капеланської служби, протоієрей Православної церкви України, поет. У цивільному житті був актором театру та викладачем. Родом із Дніпра.Отець Андрій опікується військовослужбовцями з 2014 року. Від початку російського вторгнення був на посаді офіцера з культурно-просвітницької діяльності та служби військового духовенства, перебував біля витоків зародження служби військового капеланства, а у вересні 2023-го і сам став капеланом.Член Національної спілки письменників України. У творчому доробку Андрія Карпенка - дві поетичні збірки: "Я живу в Раю" і "Кохання, загартоване війною" (2023), три персональні фотовиставки, а ще - захоплення вишивкою та авторські пісні."Саме у віршах я вбачаю найбільше надбання українського народу, його спадщини, бо тільки слово береже безсмертя української душі, - розповідає Андрій Карпенко. - Часом вірші народжуються як поштовх – ніби куля, постріл. Основним моментом є те, що я пишу олівцем, тож деякі шматочки підтираються, коригуються, це така частина творчого процесу. А інколи виношуєш вірш дуже довго. Знаєш тему, перші рядки, а потім провалля – чогось не вистачає, якоїсь емоції. Ходиш намуркуєш, наспівуєш якісь слова, найкращі записуєш. Так і виходить результат".Богдан НазаренкоПоет, за освітою - вчитель історії та права. Зараз – офіцер відділення соціального супроводу Головного управління Національної гвардії України. Народився на Донеччині. Учасник Революції Гідності. До повномасштабної війни був головою Громадської ради при КМДА. Відповідав за зв’язки з громадськістю та здійснення громадського контролю за діями влади. Організатор проєкту "Голос бойового серця" – книги поезій киян-військових, автор збірки "П’ятнадцять місяців війни" (2023)."Творчість – це якраз один із механізмів соціальної реабілітації на війні, - вважає Богдан Назаренко. - Це є місточок між минулим і майбутнім. Це місточок між жахливим реальним сьогоденням і мирним спокійним життям. Ми прагнемо, щоб нас почули. І поки ми живемо та б’ється серце кожного з нас, будемо творити й воювати за нашу державу".Валерій Пальчик Письменник, журналіст, громадський діяч. Був учасником війни в Придністров’ї, кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО в 1991–1999 роках.У 1998-му балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті VІІІ скликання був помічником на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.Після початку російсько-української війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. Отримав поранення в боях під Маріуполем, переніс кілька операцій. Після повномасштабного вторгнення став на захист України зі зброєю в руках.Автор книжки "УНСО. Перший посвист куль" (2019), автор і упорядник збірки "Дружба, скріплена кров’ю. УНСО і Грузія" (2023).Віталій Запека Воїн, письменник, фотохудожник. Зараз перебуває на тривалому лікуванні після поранення від кулі снайпера, якого зазнав на Курахівському напрямку, у с. Новомихайлівка Донецької області, у квітні 2024 року.Родом із Полтави, воював у складі батальйону "Полтава" у 2015–2018 роках. З 25 лютого 2022-го знову на війні. Командир відділення РПГ у 116-й бригаді Тероборони. Перші оповідання та нариси почав писати у 2015-му, коли пішов добровольцем на війну. Автор книжок  "Цуцик" (2019), "Герої, херої та не дуже" (2020), "Абсурд" (2021), "Полінка" (2022), "Бабах на всю голову" (2022), "Полінка в Країні дурниць" (2023), "Ковбасокрад у Раю" (2024).За романом "Герої, херої та не дуже" написав п'єсу, за якою в Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка в лютому 2020-го відбулася прем'єра вистави "Пригоди НЕбравого вояка Шрамка".Лауреат Премії «Воїн світла» (2021), Премії імені Ірини Вільде (2021) і Премії ім. Всеволода Нестайка (2022).Володимир КоротяПисьменник, громадський діяч. У цивільному житті був харчовим технологом, будував сонячні електростанції в Україні та Євросоюзі. Був депутатом Бучанської міської ради.У 2014-му вступив добровільно до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади на сході України, 2016-го демобілізувався.Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій, зокрема, російським окупантам не вдалося прорвати оборону в районі м. Ірпінь. Зараз командир 1-го стрілецького батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2023), кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (2022), ордена "Народний Герой України" (2023), нагороджений медаллю "За сприяння воєнній розвідці України" ІІ ступеня.Автор книги "Пригоди фантома" (2020) і збірки оповідань "Роздуми фантома про державотворення" (2022).Володимир Скоростецький Військовий журналіст, поет. Професійний військовий, закінчив Львівський військовий інститут у 2001 році. З 2014-го бере участь у війні з російськими загарбниками. Полковник Збройних Сил України.Літератор-початківець. Автор віршів і новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де й черпає натхнення і сюжети для творчості.Від 2014-го активно підтримує волонтерський рух. Зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Співзасновник Всеукраїнського форуму військових письменників. За його ініціативи чимало подій Форуму військових авторів проходять у середовищі курсантів.Ірина БобикВетеранка російсько-української війни, письменниця. Родом із села Острів, що біля Червонограда на Львівщині. У цивільному житті працювала керівницею літературного гуртка в МАН, а також художницею-декораторкою. У 2017-му долучилася до волонтерської медичної організації АSАР RЕSСUЕ, працювала в Донецькій області. У 2019-му підписала контракт із ЗСУ, служила в складі Королівської 24-ї бригади, працювала інструктором у «Десні». З початком повномасштабного вторгнення брала участь у боях за Київ. Воювала у складі 1-ї ОБрСпП імені Івана Богуна. У червні 2024 року звільнена з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами.У творчому доробку - електронна збірка новел “Художниця” (видавництво «Стрелбукс», 2017), збірка поезії та прози "Д'воїна" (видавництво "Білка"). "Ці тексти – і віршовані, і прозові – народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» – бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість", - зізнається Ірина Бобик.  Леонід МатюхінПолковник, військовий журналіст. З першого дня окупації АР Крим у 2014-му і до виведення українських військ на материк перебував на території 36-ї окремої бригади берегової оборони (гарнізон "Перевальне") та постійно інформував українські та зарубіжні мас-медіа про ситуацію у військових частинах.З 2014-го по 2017-й був речником АТО.Родом із Рівненської області. Довгий час проживав і служив у Криму. У 2019-му вийшла книжка "А мама зрозуміє…", яку Матюхін написав у співавторстві зі ще двома військовослужбовцями ЗСУ, Юрієм Головашенком, комбатом гірсько-штурмового батальйону, та Ігорем Підопригорою, офіцером ПВО. Книжка відтворює щоденник кримських подій 2014-го."Писати про війну потрібно відразу, адже з часом ракурс та відчуття змінюються. Занотовувати потрібно в той момент, коли ти відчуваєш саме ті емоції", - каже Леонід Матюхін.Микола Ніколаєв Письменник. Начальник однієї зі служб логістики 139-го батальйону 115-ї окремої бригади ТрО. Народився у м. Бердичів Житомирської області. Строкову службу проходив у Афганістані. У цивільному житті був підприємцем.Учасник Революції Гідності. Мобілізувався до лав ЗСУ в лютому 2015-го. Служив у 14-й Окремій механізованій бригаді, воював на сході та півдні на посадах командира взводу та командира роти. З 2016-го продовжив службу за контрактом. У 2017-му переведений до оперативного резерву у званні капітана.В лютому 2022 року став на захист України в лавах ТрО, де і служить дотепер. Під час проходження військової служби у 2015-2016 роках вів рукописний щоденник, який 2019-го надрукував власним коштом під назвою "Щоденник непрофесійного військового". Реалізував увесь наклад і у 2023-му випустив 2-ге видання. У 2020-му почав писати художній роман "Хижаки", який планував видати 2022-го. Та повномасштабне вторгнення внесло корективи, і тепер вихід очікуємо наступного, 2025 року.Мирослав ОтковичЖурналіст, прес-офіцер 241-ї бригади ТрО Києва.У цивільному житті був ведучим та редактором на телеканалах 1+1, ІСТV,  НТН, ТВі, СТБ, НТА. Родом зі Львова.Свого часу, з приходом до влади Януковича, відкрито виступив проти цензури в мас-медіа. З чого і почався рух "Стоп Цензурі", який переріс в системний спротив тогочасній владі.З першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони столиці. Був навідником міномета у складі мінометної батареї 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО. Зазнав травми коліна, під час відновлення пройшов навчання і став офіцером. Очолював службу зв'язків із громадськістю 150-го навчального центру Сил ТрО ЗСУ, тепер пресофіцер 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ м. Києва.Планує упорядкувати першу збірку прози та поезії. "Вірші – це моя рефлексія, бажання видобути себе за межі контексту, в якому я перебуваю, - розповідає Мирослав Откович. - Бо якщо довго зосереджуватися лише на військовій буденності чи небуденності і переживаннях, людина перестає мислити себе поза війною. Вірші дають можливість вирвати себе з цього контексту і на рівні почуттів знову відчути себе вільною, цивільною людиною, яка вміє бути щасливою. Це – інший вимір, простір, що дає змогу відірватися від реалій війни".   Олег БородайПоет, прозаїк, музикант-бард. За фахом - учитель. Родом із Миргорода на Полтавщині. Добровольцем пішов на фронт 2014 року. Досі на фронті, військовослужбовець Національної гвардії України.На війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував. Лауреат фестивалю-конкурсу "Слобожанський Спас" та конкурсу "Від слова до слова". Член Миргородського літературного об’єднання "ДієСлово".Автор чотирьох книг, які вийшли друком у харківському видавництві "Майдан": "Відлуння окопів" (2018), "Релаксація душі" (2021), "Вогневий вал" (перша частина – 2022 року, друга – 2023 року). Олександр Продан Тимчасово виконуючий обовʼязки командира взводу, мінометної батареї у 219 батальйоні 125-тої бригади ТРО, поет. У цивільному житті був менеджером з продажу в меблевій компанії. До війська приєднався  добровольцем 22 березня 2022 року – до лав львівської 125-ї бригади ТРО. Молодший сержант. Олександр родом із селища Томашпіль Вінницької обл. За освітою – спеціаліст із фінансів та кредиту, закінчив Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національнального економічного університету. Автор збірки "Марафон" (2024). Каже, що вірші писав ще зі школи. Хоча часто бували періоди кількарічних перерв. На початку ж війни творчість дуже сильно допомагала воїнові розвантажитись емоційно. "В більшості я пишу про кохання, - додає Олександр Продан. - Переважно, моя творчість складалась із віршів про нерозділене кохання. Зараз все змінилось – тепер просто про кохання. Іноді зʼявляються вірші про війну і про світ навколо мене. Зараз збираю матеріал на збірку віршів саме про війну. Наступною буде саме така збірка".Олена Лотоцька Письменниця, старший сержант, військовослужбовиця Військової служби правопорядку. Родом із Полісся, з 1999-го по 2014 рік жила в Криму, де працювала в Євпаторійському архіві. За освітою - філолог. Після анексії півострова виїхала й оселилася у Львові. З 2015 року – у Збройних Силах України.  Авторка збірок короткої прози "Нині зозуля кувала" (2020), "Ангели в намистах" (2023). Активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Лауреатка Премій імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. "Творчість для мене не розвага, а друга після ЗСУ робота, - розповідає Олена Лотоцька. - Моє писання не спонтанне, це свідоме рішення, яке прийшло після глибокого аналізу причин анексії Криму. Я задумалася: а що я зробила, щоб того загарбання не сталося? І зрозуміла: особисто нічого".Олена МокренчукМайор, пресофіцерка Збройний Сил України, журналістка, письменниця. Позивний - “Ластівка”. Мама чотирьох дітей, бабуся трьох онуків і онучки. У цивільному житті – вчителька, історикиня та диригентка церковного хору. Родом з  м. Сніжне Донецької області.Учасниця бойових дій з 2015-го. Була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади, начальницею пресцентру Оперативного командування "Північ", начальницею пресслужби ОТУ "Північ", офіцером Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України. Має численні  військові відзнаки.Член Національної спілки журналістів України з 2000 року, Національної спілки письменників України з 2019 року. Авторка книжок "Аліска, фронтова лисичка" (2018), "Афінка з "Куби" (2019), "Вітер з Дикого поля" (2023), "Герої моєї країни: Михайло Драпатий" (2023). Співавтор Національної Книги історії Голодомору, серії альманахів "Приазов’я: портрет сучасника" та інших.Роман ДронюкАвтор прозових і гумористичних збірок, керівник аматорського театру, режисер і постановник.Родом із Покуття, з Городенківського району Івано-Франківської області. До повномасштабного вторгнення був керівником Городенківського аматорського театру "Сучасник". Грав на сцені ролі провідника ОУН Степана Бандери, командарма УПА Романа Шухевича, перевтілювався в інших знакових для України історичних персонажів. На 27 березня 2022 року була запланована прем'єра його авторської вистави "Притрафунки вуйка Міся".Попри інвалідність по зору, з першого дня повномасштабної війни разом з іншими добровольцями записався до місцевого підрозділу Тероборони. А вже 4 березня опинився в 17-му окремому батальйоні радіоелектронної боротьби Повітряних сил. Служив військовим кухарем. Через півтора року служби ветеран повернувся додому.Створив серію гумористичних оповідок "Притрафунки вуйка Міся" на покутському діалекті, що має неабиякий попит серед читачів, як і однойменний телеграм-канал та група у Фейсбуці "Вуйко Місь". Лауреат Премій Леся Мартовича й Павла Глазового.Руслан Леськів Воїн, поет. Зараз перебуває на південному напрямку, є стрільцем ПЗРК.  Родом зі Стрийщини Львівської області, багато років проживав у Стрию. У цивільному житті був телеоператором: 13 років пропрацював на ТРК "Лан" у місті Стрий. На початку березня 2022-го пішов на фронт. За ці майже три роки великої війни воював переважно на півдні України, де захищає нашу землю й досі. Перші проби пера були ще у школі. Але до 2014-го до поезії не повертався. Страшні кадри із зруйнованого у Маріуполі пологового будинку наштовхнули на написання першого вірша "Колискова", який Руслан Леськів присвятив синові, якому на той час ще не виповнилося й трьох років. З цього і почалася поетична творчість воїна.Зараз у доробку Леськіва – одна поетична збірка "Слова тиші і грому", яку було презентовано у травні 2024 р. (видавництво "Український пріоритет"). Наразі ж працює над другою збіркою віршів. "Щоб слухати грім, треба навчитися чути тишу, - каже Руслан Леськів. - Я намагаюся робити це щодня, кожну вільну хвилину, особливо тепер, коли в Україні війна. Коли, окрім фізичних руйнувань, розривається вибухами тиша і затишок – той стан, коли люди відчувають спокій у душі, у сім’ї, у домі. Намагаюся цінувати ці прості речі, усвідомлюючи, скільки зламаних душ, втрачений сімей та зруйнованих будинків вже побачила наша земля…".Рустам Дмитрук Поет, воїн. У цивільному житті був професійним барменом. У лютому 2022-го разом із партнером планував відкриття коктейльного бару в центрі Львова, та повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.24 лютого 2022-го пішов до ТРО, став солдатом-стрільцем 103-ї бригади тероборони. Зараз – старший солдат, рота РЕБ у 103-ій бригаді ТРО. У березні 2023-го вийшла перша збірка поезій Рустама Дмитрука "Африка". Бере участь у поетичних батлах, активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні. "Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому", - каже Дмитрук.Сергій ДзюбаПисьменник, сценарист, автор кількох телевізійних шоу. Зокрема, сценарист художніх фільмів "Позивний Бандерас" та "Заборонений", документального фільму "Життя після 16:30". За фахом – режисер театру, працював на телебаченні. Народився в Києві. З 2009-го обіймав посаду креативного продюсера компанії "Творчий альянс".2022 року вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант, військовослужбовець у 5-й штурмовій Київській бригаді. Нагороджений медаллю "Залізний хрест" та медаллю "Честь. Слава. Держава". У вересні 2022-го був поранений у бою під Горлівкою.Співавтор книг "Позивний Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос", "Заборонений".Сергій Пантюк Письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, воїн. Член Національної спілки журналістів України (від 1993-го). Член Національної спілки письменників України (від 1997-го), її секретар (2011–2014 рр.). Працював на заводі, у школі - вчителем української мови, німецької мови, малювання та фізкультури. Згодом – в редакціях кількох газет, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Заснував «Видавництвом Сергія Пантюка», в якому виходили як поетичні збірки, так і історико-публіцистичні видання. Брав участь у студентському протесті "Революція на граніті", рухах "Україна без Кучми" та "За правду". Учасник Помаранчевої революції і Революції Гідності.З 2014-го року воював у складі Добровольчого батальйону ОУН.Від 24 лютого до 12 травня 2022 року – доброволець ТРО. Від 13 травня 2022-го – військовослужбовець ЗСУ, головний сержант батареї протитанкових керованих ракет 23-го ОБСП.Автор 19 поетичних збірок: "Таїнство причастя" (1994), "Тінь Аріяни" (1994), "Храм характерників" (1996), "Володар вогню" (2000), "Цілунок блискавки" (2002), "Босяцький калфа" (2003), "Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005), "Смак Бога" (2009), "Неслухняники. Вірші для дітей" (2010), "Соло для дримби" (2012), "Мовизна" (2014), "Оченята кольору антрациту" (2015), "Поранений херувим" (2015), "Дев'яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016), "Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017), "Про100 вірші. Емоції, стани" (2018), "Абетка грибничка" (2019), "Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020), "Зникома зима" (2023). А також прозових творів:  роман "Сім днів і вузол смерті"(2007), збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням" (2009), роман "Війна і ми" (2012), науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон", (2015), повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода", (2016), повість для підлітків "Швидше не буває", (2020), збірка новел та оповідок "Книжка в дорогу" (2021), повість-казка для дітей "Фікус Бенджамін розповідає про щастя" (2024). Лауреат численних літературних премій.Засновник Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Під знаком Водолія" (1996, з 2000-го – "Сліва-фест", з 2012-го – "Віршень"). Співорганізатор (з Максимом Розумним) першого Всеукраїнського поетичного мегамарафону "Віршень", який тривав з 1 березня до 7 квітня 2012-го.