Search trend "Ненсі пелосі"

Американські законодавці заблокували спробу оголосити імпічмент президенту Дональду Трампу. Його запропонувала Демократична партія за дозвіл на авіаудари по Ірану без погодження з Конгресом США. Голосування розділило демократів. Оскільки деякі члени партії, включно з колишньою спікеркою Ненсі Пелосі, критикували заклики до імпічменту. Про це пише СNN. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На кожного Голіафа знайдеться Давид" - Трампу пригрозили імпічментом У підсумку 344 законодавці Палати представників США проголосували проти розгляду резолюції про імпічмент Трампа, лише 79 підтримали. Ініціатива, запропонована конгресменом-демократом від Техасу Елом Гріном, стосувалася дій Трампа, який дозволив здійснити удари по Ірану без схвалення Конгресу. Палата представників не голосувала безпосередньо за саму резолюцію про імпічмент, а радше проголосувала за пропозицію Республіканської партії відкласти або відхилити її. Після ударів Сполучених Штатів по території Ірану низка політиків, більшість з яких є представниками Демократичної партії США, різко розкритикували рішення президента Дональда Трампа. Вони зазначили, що такі дії абсолютно й однозначно є підставою для імпічменту. Перший імпічмент щодо Дональда Трампа ініціювала 24 вересня 2019 року спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Причиною став тиск на президента України Володимира Зеленського у 2019 році, який Трамп чинив, щоб обвинуватити у корупції сина Байдена Гантера.

Ця заява викликала бурхливі дискусії в американському суспільстві, адже Алькатрас давно перетворився на туристичну пам’ятку. Еспресо розповість, як в’язниця на однойменному острові в затоці Сан-Франциско стала культовим місцем, чому її закрили та чи можуть знову відкрити. Історія виникнення в’язниці Острів Алькатрас у 1895 році. Фото: вікіпедіяОстрів Алькатрас, розташований у затоці Сан-Франциско за 2 км від узбережжя Каліфорнії, отримав свою назву ще в 1775 році від іспанського дослідника Хуана Мануеля де Аяла. Саме він назвав його Lа Іslа dе lоs Аlсаtrасеs - Острів олушів (олуші - це такі морські птахи). Однак лише в середині ХІХ століття, під час золотої лихоманки, острів почали використовувати для урядових потреб. У 1850 році за указом президента США там збудували форт для захисту затоки, а також був побудований перший на західному узбережжі США маяк, який вказував шлях кораблям у Тихому океані.Лише згодом тут виникла військова в’язниця, яка стала прообразом легендарного Алькатрасу. У 1930-х роках США зіткнулися з хвилею організованої злочинності, спричиненою Великою депресією та сухим законом. Гангстери, такі як Аль Капоне, заполонили міста, а звичайні в’язниці не могли впоратися з найнебезпечнішими злочинцями чи тими, хто регулярно втікав звідти. Тому американський уряд вирішив створити надзахищену тюрму, яка б ізолювала таких ув’язнених і стала пересторогою для інших. Алькатрас, оточений холодними водами та сильними течіями затоки, ідеально відповідав цим вимогам. У 1934 році острів перетворили на федеральну в’язницю суворого режиму, відому як "Скеля". Таким чином головною метою цієї тюрми було утримання найнебезпечніших злочинців, бунтарів та втікачів з інших установ.В’язниця мала 600 камер, розділених на блоки А, В, С і D, хоча зазвичай утримувала не більше 260–267 в’язнів. Головний коридор тюремного корпусу ув'язнені називали "Бродвеєм", а блок D вважався найсуворішим, призначеним для особливо небезпечних осіб. Цікаво, що співвідношення кількості ув'язнених до охоронців було найнижчим серед усіх американських в'язниць того часу (1 на 3 в’язнів).Нові заходи безпеки, включно з електричними датчиками на дверях і вежами охорони, разом із природними бар’єрами затоки робили втечу практично неможливою. Та й зазвичай ув'язнених 13 разів на день перераховували, тобто там були дуже суворі заходи безпеки. Кажуть, що найсуворішим правилом Алькатрасу була тиша: розмови дозволялись лише у вихідні під час відпочинку. А порушників кидали до "ями" – підземної камери, де їх могли тримати тижнями.Відомі в'язні АлькатрасуАль Капоне. Фото: вікіпедіяФедеральна в’язниця Алькатрас одразу стала домом для найвідоміших злочинців США, чиї імена увійшли в історію кримінального світу і зробили "Скелю" символом неприступності та суворого правосуддя.Найперше варто відзначити Аль Капоне – легендарного гангстера італійського походження. Хоча курйозно, що лідера чиказької мафії засудили не за численні вбивства та пограбування, а за ухилення від сплати податків. Ув’язнений в Алькатрасі з 1934 по 1939 рік Аль Капоне втратив там свій вплив через суворі умови та ізоляцію.Також часто згадують Джорджа Келлі Барнса на прізвисько Келлі-Автомат. Це  гангстер часів сухого закону, відомий викраденнями та пограбуваннями. Він потрапив в Алькатрас через викрадення нафтового магната. Просидів у тюрмі 17 років - до 1951-го. А от ім’я Елвіна Карпіса на прізвисько Моторошний (за свою зловісну посмішку), лідера банди Баркера - Карпіса, асоціюється з найдовшим перебуванням в’язня у цій тюрмі – 26 років. Свого часу ФБР називало Карпіса ворогом суспільства №1. На суді його звинуватили в десяти вбивствах і шести викраденнях.Вартові АлькатрасуДля українців цікавим в’язнем виявиться Меєр Гарріс Коен (Міккі), адже його батьки емігрували з Києва на початку ХХ століття. Він був відомим гангстером, займався рекетом та контрабандою. Коен був ув’язненим в Алькатрасі з 1951 по 1955 рік за ухилення від сплати податків. Уродженець Брукліна, він керував мафією в Лос-Анджелесі, славився жорстокістю та харизмою. У всіх довідниках також згадують про Роберта Страуда, відомого як Птахолов з Алькатрасу, який просидів на острові 17 років. Роберта засудили за вбивство ще у віці 19 років, спершу винесли смертну кару, але згодом замінили на довічне увезення. У різних тюрмах він провів загалом 54 роки. Саме під час ув’язнення він почав цікавитися птахами, читати про них, виловлювати і навіть продавати. Так він став справжнім експертом-орнітологом, вивчаючи птахів у в’язниці. Його історія лягла в основу фільму 1962 року, який зняли на основі книжки Томаса Гедіса "Птахолов з Алькатрасу". До відомих в’язнів зараховують і Артура Баркера (Дока) – члена згаданої банди Баркера - Карпіса. Цей гангстер, засуджений за викрадення та пограбування, у 1939 році здійснив з  кількома іншими в’язнями одну з перших спроб втечі з Алькатрасу. Однак саме тоді його смертельно підстрелили.Спроби втеч: чи вдалося комусь Камера, з якої втік Френк МоррісАлькатрас прославився як в’язниця, звідки неможливо втекти. За 29 років роботи було зафіксовано 14 спроб втечі за участю 36 ув’язнених, двоє з яких намагалися втекти двічі. Офіційно жодна втеча так і не вважається успішною, але одна подія і до сьогодні залишається загадкою.Тож одна з найвідоміших спроб втечі відбулася 2-4 травня 1946 року. Шестеро ув’язнених намагалися захопити в’язницю, але план провалився. Трьох втікачів убили, двоє охоронців також загинули, а двох учасників бунту згодом стратили. В історію ця подія увійшла як Битва за Алькатрас.Та найвідоміша спроба сталася 11 червня 1962 року, за рік до закриття тюрми, коли Френк Морріс і брати Джон та Кларенс Анґліни втекли, залишивши в ліжках ляльки з пап’є-маше, щоб обдурити охорону. Вони пробили стіну, пролізли вентиляційними шахтами і дісталися до затоки на імпровізованому плоту з дощовиків, а тоді зникли. До речі кажуть, що Френк Морріс мав надзвичайно високий ІQ, який і допоміг йому загалом втекти з 11 закладів позбавлення свободи. Френк МоррісХоча ФБР вважає, що вони потонули через холодну воду та сильні течії, але їхні тіла так і не знайшли. Справа залишається відкритою, і деякі теорії припускають, що втеча могла бути успішною, хоча четвертий учасник, Аллен Вест, так і не зміг вибратися з камери. Про ймовірну втечу Френка Морріса і його компаньйонів зняли фільм "Втеча з Алькатрасу" (1979) з Клінтом Іствудом в головній ролі. Цікаво, що в той же рік легендарної втечі, але 16 грудня, в’язень Алькатрасу Джон Пол Скотт, використовуючи надувні гумові рукавички, зміг проплисти 5 км від острова до сусіднього маяка Форт-Пойнт. Але наступного дня на пляжі його знайшли підлітки у стані переохолодження та виснаження, тому в’язня знову повернули до Алькатрасу. Таким чином Джон Пол Скотт – єдиний в’язень, який офіційно дістався протилежного берега вплав. До речі, нині цей маршрут долають учасники щорічних змагань з тріатлону.Тож загалом із 36 втікачів Алькатрасу 23 схопили, шістьох застрелили, двоє, імовірно, потонули, а п’ятеро (включно з Моррісом і братами Анґлінами) зникли безвісти. Для американської федеральної тюрми – це неймовірні результати, які й надали "Скелі" легендарного статусу. Цей образ яскраво змалювали в численних медіа, фільмах та книжках. Чому закрили АлькатрасАлькатрас закрили 21 березня 1963 року через кілька причин. По-перше, утримання в’язниці було надзвичайно дорогим. Оскільки острів не мав власних ресурсів, усе – від їжі до палива – доводилося доставляти човнами. За підрахунками, це коштувало майже 10 доларів на одного в'язня на день, на відміну від 3 доларів на одного в'язня на день, наприклад, в Атланті. По-друге, солона вода затоки руйнувала інфраструктуру в’язниці, сильно пошкодивши стіни, і ремонт вимагав величезних витрат. Ну і, по-третє, у 1960-х роках у США почали переглядати пенітенціарну систему, надаючи перевагу сучаснішим в’язницям на материку. Та й на момент закриття Алькатрас уже не відповідав стандартам безпеки та умов утримання.Тому через сукупність всіх цих факторів генеральний прокурор США Роберт Ф. Кеннеді (молодший брат президента Джона Кеннеді) наказав закрити заклад. Загалом упродовж 29 років через в’язницю пройшло понад 1,5 тис. в’язнів. Використання Алькатрасу після закриттяПісля закриття в’язниці острів кілька років залишався покинутим, але незабаром привернув увагу активістів і туристів. У 1969–1971 роках Алькатрас "окупувала" група корінних американців на чолі з активістами Руху американських індіанців (АІМ). Вони вимагали повернення земель і привернення уваги до прав корінних народів. Існує навіть легенда, що задовго до появи тут європейців корінні американці жили на островів Алькатрас. Тож така своєрідна окупація тривала 19 місяців і стала важливою подією в історії боротьби за права індіанців, яка привернула увагу медіа до цієї проблеми. Та у 1972 році Алькатрас увійшов до складу Національної зони відпочинку "Золоті ворота" під управлінням Служби національних парків США. Тому у 1973 році острів відкрили для туристів, а в 1976 році його внесли до Національного реєстру історичних місць. У 1986 році Алькатрас отримав статус Національної історичної пам’ятки. Сьогодні в’язниця є популярним музеєм, який щороку відвідує понад 1,5 мільйона туристів. Екскурсії включають огляд камер, їдальні та розповіді про історію в’язниці, зокрема про спроби втеч. Як уже було зазначено, Алькатрас також став частиною сучасної попкультури. Фільми, такі як "Скеля" (1996) з Шоном Коннері та Ніколасом Кейджем, "Птахолов з Алькатрасу" (1962),  "Втеча з Алькатрасу" (1979) з Клінтом Іствудом та чимало інших – популяризували образ в’язниці як символу ізоляції та суворості.Заява Трампа та реакція громадськостіЗаява Дональда Трампа про відновлення Алькатрасу як в’язниці викликала неоднозначну реакцію. У своєму дописі він наголосив, що Америка "страждає від рецидивістів і насильницьких злочинців", і закликав ізолювати їх на острові. Він також пов’язав це рішення з боротьбою проти нелегальної міграції, критикуючи суддів, які, на його думку, занадто м’яко ставляться до злочинців. Хоча пізніше, спілкуючись з журналістами, Трамп уточнив, що це "просто ідея", але вона одразу спричинила гучні дебати. Багато американських політиків, істориків та громадських діячів розкритикували цю ідею як непрактичну і популістську. Критики вказували на високі витрати, необхідність масштабної реконструкції та втрату історичної спадщини. Мова йде про 400 млн доларів і це лише мінімальні витрати. До того ж для такої ініціативи потрібно буде провести численні законодавчі зміни. Адже зараз острів Алькатрас перебуває під управлінням Національної служби парків США як національна історична пам'ятка і популярна туристична атракція. Тобто є дуже багато перешкод між ідеєю Трампа та її втіленням. Туристи та місцеві жителі також висловили скепсис щодо планів відновлення в'язниці, вказуючи на її історичне значення та роль у русі за права корінних народів, пишуть у Тhе Guаrdіаn. Деякі активісти висловили побоювання, що нова в’язниця може порушувати права людини, особливо якщо її використовуватимуть для мігрантів. А колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі, чий округ включає Алькатрас, наголосила, що острів є національним парком і туристичною пам’яткою, а не місцем для в’язниці.Цікаво, що у СNN цю ідею назвали "ідеальною метафорою другого терміну Трампа". Адже повторне відкриття в’язниці Алькатрас є "настільки типово трампівською ідеєю, що дивно, чому президент США не спробував зробити це раніше", іронічно кажуть у виданні. Хоча варто сказати, що прихильники Трампа, зокрема в консервативних колах, підтримали ініціативу, вважаючи її "символом жорсткої політики проти злочинності".Тож наразі немає конкретних термінів із повторним відкриттям в’язниці Алькатрас. Як багато інших ідей Трампа, ця ініціатива поки що залишається гучною заявою без чіткої стратегії реалізації, юридичної підтримки та суспільного консенсусу. Читайте також: Питання, що станеться швидше: Трамп встигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу, - Аслунд

Член Палати представників США конгресмен-демократ зі штату Мічіган Шрі Танедар вніс статті про імпічмент щодо президента США Дональда Трампа. Про це Танедар повідомив у соцмережі Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На кожного Голіафа знайдеться Давид" - Трампу пригрозили імпічментом "Я вніс статті про імпічмент президента Трампа. Коли Трамп ігнорує Конституцію, Конгрес і суди, він не бореться за Америку. Він руйнує це і ставить під загрозу нашу демократію", - йдеться у дописі. Конгресмен Танедар повідомив, що подав 7 статей про імпічмент Дональду Трампу, звинувативши його в різних серйозних порушеннях. Перший імпічмент щодо Дональда Трампа ініціювала 24 вересня 2019 року спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Причиною став тиск на президента України Володимира Зеленського у 2019 році, який Трамп чинив, щоб обвинуватити у корупції сина Байдена Гантера.

Конгресмен-демократ від Техасу Ел Грін упродовж наступних 30 днів збирається висунути звинувачення для імпічменту президенту Дональду Трампу. На антиурядовому мітингу у Вашингтоні він заявив протестувальникам, що Трамп не заслуговує обіймати посаду глави виконавчої влади, пише Тhе Ніll. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трампу вже хочуть оголосити імпічмент "Нам потрібен Сенат, який цього разу засудить його і я хочу, щоб ви знали: я розумію, що він зараз мов Голіаф. Він дуже сильний. Він контролює генералів в армії. Він контролює Міністерство юстиції. Він контролює Республіканську партію, але, друзі, на кожного Голіафа знайдеться Давид", - сказав Грін. Він заявив, що стане таким "Давидом" для Трампа. "Протягом наступних 30 днів я подаю статті про імпічмент. Вам не можна довірити свободу та справедливість для всіх. Вам не можна довірити управління людьми. Я йду за вами. Я ваш Давид", - наголосив демократ. Перший імпічмент щодо Дональда Трампа ініціювала 24 вересня 2019 року спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Причиною став тиск на президента України Володимира Зеленського у 2019 році, який Трамп чинив, щоб обвинуватити у корупції сина Байдена Гантера.

У Конгресі все більше незадоволених політикою Дональда Трампа. Він єдиний в історії США президент, до якого уже двічі намагалися застосувати імпічмент. І от зараз серед критиків президента не тільки демократи, а й однопартійці. Якщо незгодних серед республіканців стане більше, він втратить контроль над Конгресом, а імпічмент з неймовірного стане ймовірним. Gаzеtа.uа розповідає про такі прецеденти в американській історії, саму процедуру імпічменту та те, якими є зараз загрози для Трампа. Соцопитування: стало тільки гірше Згідно з лютневим опитуванням соціологів із Gаlluр, 42% американців схвалюють економічне управління Трампа, тоді як 54% не схвалюють. І це помітно нижчий показник порівняно з початком першого президентства Трампа у 2017 році, коли схвалення сягало 53%. При цьому лише 30% опитаних вважають, що економічна ситуація нині покращується. 64% респондентів вказали, що їхній рівень життя погіршується, тоді як лише 20% відзначають поліпшення. Це найсвіжіші дані. А тепер трохи прокрутимо годинник назад та перенесемося у 20 січня, день інавгурації Трампа. Тоді компанія Gаlluр, котра з 1953 року досліджує з яким рівнем довіри / недовіри заступає на посаду обраний американський лідер, у випадку з Трампом зафіксувала новий антирекорд. До прикладу, найбільше довіри мав Джон Кеннеді. У 1961-му йому довіряли 72%, а не довіряли 6% респондентів. На другому місці - Дуайт Ейзенхауер. У 1953-му з нього й почалося заміряння рейтингів, а його баланс довіри / недовіри становив 68% та 7% відповідно. Третє місце у 2009-му посів Барак Обама йому, як і Ейзенхауеру довіряли 68%, але не довіряли 12%. Трамп перший за останні 70 років президент, недовіра до якого превалює над довірою Що ж стосується Трампа, то йому у 2025-му довіряли 47%, а не довіряли 48%. Під час першої каденції Трамп мав паритет перша та друга група респондентів становила по 45% кожна. Нині рівень недовіри вище, та й загалом Трамп перший за останні 70 років президент, недовіра до якого (хай навіть на один відсоток) превалює над довірою. У коментарях до свого дослідження компанія Gаlluр зазначає, що Трамп також є перший президентом, довіра до якого як під час першої, так і під час другої каденції не піднімалася вище 50%. 61% респондентів не схвалюють бажання Трампа отримати контроль над Гренландією Така хитка позиція викликана рядом скандальних заяв Трампа, частина з яких не має загальної підтримки. Так, опитування YоuGоv, проведене на замовлення СВS Nеws, засвідчило, що 61% респондентів не схвалюють бажання Трампа отримати контроль над Гренландією. А у матеріалі Тhе Nеw Yоrk Тіmеs йшлося про те, що більшість членів Республіканської партії, яких попросили висловити свою думку, не підтримують запровадження тарифів і мит для експорту з інших країн. Правлінню Трампа нема і двох місяців, а vох рорulі вже не на його боці. Проте не глас народний запускає процедуру імпічменту. Ось як це робиться в Америці. Коли Сенат каже "ні" 6 лютого представник Демократичної партії у Конгресі США з Техасу Ел Грін заявив, що готуватиме проєкт оголошення імпічменту президенту Дональду Трампу через його заяву про подальшу долю Сектора Газа. Як пише Тhе Guаrdіаn, політик назвав "ганебним вчинком" намір Трампа взяти цей анклав на березі Середземного моря під власний контроль та здійснити переселення палестинців. Якщо Грін й справді підготує такий проєкт, то це буде вже третя спроба усунути Трампа шляхом імпічменту. Перші дві зазнали поразки, але про це згодом. У Конституції США зазначено, що президент "може бути усунутий з посади за державну зраду, хабарництво або інші серйозні злочини та правопорушення". Право ініціювати імпічмент у США належить нижній палаті Конгресу Палаті представників, яка нараховує 435 депутатів. Для затвердження імпічменту необхідна проста більшість голосів (50% + 1). Якщо Палата представників підтримує звинувачення, справу передають до Сенату США. З цього моменту процедура набуває форми судового процесу. Палата представників виступає в ролі сторони обвинувачення, фактично виконуючи функції прокурорів. А сенатори виконують роль присяжних, які ухвалюють остаточне рішення. Щоб імпічмент було затверджено, за нього повинні проголосувати щонайменше дві третини сенаторів Щоб імпічмент було затверджено, за нього повинні проголосувати щонайменше дві третини сенаторів (не менше 67 голосів зі 100). Якщо Сенат підтримує звинувачення, посадовець автоматично усувається з посади. Нагадаємо, що перший імпічмент щодо Дональда Трампа ініціювала 24 вересня 2019 року спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Причиною став тиск на президента України Володимира Зеленського у 2019 році, який Трамп чинив, щоб обвинуватити у корупції сина Байдена Гантера. Гантер Байден був членом ради директорів однієї з найбільших приватних газодобувних компаній України Вurіsmа. В обмін на те, щоби син Байдена був офіційно звинувачений українською владою у протиправних діяннях, Трамп пропонував нашій стороні фінансову та військову допомогу. Але "угода" не відбулася, і це, як кажуть експерти, і є головною причиною особистої неприязні Трампа до Зеленського. Та першу спробу оголосити імпічмент заблокував Сенат. Власне, із другою спробою було так само, тільки тоді обвинувачення Трампу стосувалося зловживання владою та перешкоджання роботі Конгресу. Додамо, що стосовно жодного президента Сполучених Штатів імпічмент не розпочинали двічі. Але були ті, хто бодай раз під цю процедуру потрапляв. Третім будеш? Першим лідером, щодо якого оголошували процедуру імпічменту, був 17-й президент США Ендрю Джонсон, який обіймав посаду з 1865 року. Він прикметний тим, що наклав вето на майже одностайно ухвалений Конгресом закон про повернення до Союзу південних штатів і цивільну рівноправність чорношкірих. Цей президент мав тривалий конфлікт з Конгресом, в тому числі і через намагання відправити у відставку військового міністра. Джонсон кілька разів звільняв міністра оборони Едвіна Стантона, але Сенат кожного разу визнавав недостатніми підстави для звільнення і повертав його на посаду. Для відсторонення з посади Джонсона у Сенаті не вистачило лише одного голосу Через це Палата представників розпочала процедуру імпічменту в 1868 році, й більшість її представників проголосувала "за". Втім, для відсторонення з посади Джонсона у Сенаті не вистачило лише одного голосу. До речі, окрім процедури імпічменту, Ендрю Джонсон запам'ятався тим, що купив у Росії Аляску. Ще одним президентом, який опинився під обвинуваченнями Палати представників, був Білл Клінтон. Мова йде про відому справу Моніки Левінскі. Але у випадку з Біллом Клінтоном приводом для початку процедури імпічменту стали не його стосунки з Монікою, а те, що президент США збрехав про ці стосунки під присягою. Палата представників тоді проголосувала більшістю на користь імпічменту президента Клінтона по першому обвинуваченню, яке стосувалося неправдивих показів на суді присяжних, та по другому перешкоджання правосуддю. Але Сенат все ж таки виправдав Клінтона, тому він зберіг свою посаду. Третім і останнім поки що президентом, якому намагалися проголосити імпічмент, був Трамп. Обізнаний читач, втім, може запитати: а як же Ніксон? Дійсно, коли у 1972 році Річарда Ніксона вдруге обрали президентом США, весь другий термін його президентства пройшов на фоні Вотергейтського скандалу. Команду Ніксона звинувачували в прослуховуванні штабу конкурента від Демократичної партії під час виборів А суть його полягала в тому, що команду Ніксона звинувачували в прослуховуванні штабу конкурента від Демократичної партії під час виборів. Крім того, у серпні 1974 року були оприлюднені записи розмови президента Ніксона щодо скандалу і намірів перешкодити розслідуванню за допомогою ФБР та ЦРУ. На той момент підтримка імпічменту в обох палатах Конгресу була повною. Ніксон зрозумів, що його гра програна і добровільно подав у відставку. Республіканці незадоволені Але Трамп не Ніксон, і добровільно у відставку він не піде. Вона йому і не загрожує, адже чинний президент подбав про те, щоби змінити державну машину так, щоб на ключових посадах перебували віддані йому люди. Просто зараз у державних органах США відбуваються масові звільнення чиновників, що зводить нанівець систему стримування та противаг. Команда Трампа складається винятково зі стовідсотково лояльних до нього посадовців. Медовий місяць Трампа і його виборців добігає кінця, і справа тут не в Україні Це поляризує та розколює Америку: хтось критично ставиться до ситуації, що склалася, а хтось радіє, що президент діє дуже рішуче. Та хай там як, а медовий місяць Трампа і його виборців добігає кінця, і справа тут не в Україні. Для пересічного американця став гіршим став доступ до програм медичного страхування, зросла інфляція, були заборонені протестні виступи молоді, а демократія та свобода висловлювань зазнає очевидних атак. Окремим тригером є постать Ілона Маска. Його спробу скоротити федеральних робітників в інтересах президента США Дональда Трампа виборці, м'яко кажучи, "не оцінили". А щоб донести своє незадоволення до влади, вони протестують біля автосалонів Теslа, і кількість таких пікетів більш або менш масових вже наближається до сотні. Приміром у Нью-Йорку на протест прийшло близько 300 осіб, з яких дев'ятьох заарештувала поліція. Проти політики Трампа та його команди виступають і деякі впливові республіканці. Вони незгодні із багатьма речами і, зокрема, із позицією, яку займає чинний президент щодо російсько-української війни. Так, приміром, сенатор Джон Кеннеді (обраний від штату Луїзіана) нагадує Трампу, що "це Володимир Путін почав війну". Він називає Путіна гангстером і стверджує, що той "має сталінський смак до крові". Сенатор Роджер Вікер (Міссісіпі) повторює занепокоєння Кеннеді, говорячи, що переговори про припинення війни мають відбуватися за участю України, але з урахуванням європейських інтересів. "Путін є воєнним злочинцем і повинен сидіти у в'язниці до кінця свого життя, якщо його не стратять", сказав він. Іще один член Сенату Том Тілліс (Північна Кароліна) також наголошує, що саме Путін "несе відповідальність за цю війну" "Це його рішення призвело до вбивства, зґвалтувань, тортур і викрадення незліченної кількості українців", додав він в інтерв'ю журналістам. І все це підкреслимо республіканці, голосів котрих поки що небагато, але вони звучать вже. Та в історії з гіпотетичним імпічментом Трампа є й погана новина. Навіть якби імпічмент відбувся, це не означало би нових негайних виборів президента США. Главою держави став би віцепрезидент, тобто налаштований проти України Джей Ді Венс. Саме так було зі згадуваним вище Ендрю Джонсоном. Він став віцепрезидентом у 1864 році, а вже у 1865-му після вбивства президента Авраама Лінкольна посів його крісло. Тож перспектива навіть за умови відсторонення від влади Трампа виглядає невеселою. Україні просто треба навчитися жити, не озираючись на Америку. Сполучені Штати вже не є нашим союзником, хоча така ситуація триватиме, ймовірно, лише до зміни влади. Нам слід протриматися лише чотири роки, відлік першого з яких вже почався.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 лютого.Україна погодилася передати доходи від деяких корисних копалин СШАПрезидент Трамп, який наполягав на тому, що хоче "відшкодування" за минулу військову допомогу Києву, запропонував президенту Володимиру Зеленському відвідати Вашингтон цього тижня, щоб підписати угоду, яку він назвав "дуже великою справою", пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Україна погодилася передати Сполученим Штатам доходи від деяких своїх корисних копалин, заявили американський і український чиновники, і ця угода стала наслідком інтенсивної кампанії тиску з боку президента Трампа, яка включала образи і погрози.Як відзначає NYТ, остаточні умови угоди були невідомі, і не відразу було зрозуміло, що Україна отримає в результаті після кількох днів важких, часом напружених переговорів, якщо отримає взагалі щось. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наполягав на отриманні гарантій безпеки для своєї країни в обмін на права на видобуток корисних копалин, оскільки війна з Росією триває вже четвертий рік.Попередні проєкти угод, з якими ознайомилася Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, не містили таких зобов'язань у сфері безпеки. Трамп наполягав, що хоче "відшкодування" за минулу військову допомогу Києву, переводячи альянс Америки з Україною на відверто меркантильну основу.За словами американського чиновника, остаточний перекладений проєкт угоди був надісланий в Україну у вівторок. Очікується, що міністр фінансів Скотт Бессент і його український колега, за словами американського чиновника, спочатку підпишуть угоду, а потім Зеленський поїде до Вашингтона для підписання з Трампом. Чиновники говорили анонімно."Я чув, що він приїжджає в п'ятницю. Звичайно, я не проти, якщо він захоче. І він хотів би підписати його разом зі мною. І я розумію, що це велика справа, дуже велика справа", – сказав Трамп про Зеленського та про угоду під час виступу в Овальному кабінеті.Зеленський протягом багатьох днів наполягав на тому, щоб завершити будь-яку угоду з Трампом особисто. Але український лідер відхилив принаймні ще один проєкт угоди, оскільки в ньому не було конкретних гарантій безпеки з боку США, а також через те, що Трамп вимагав права на видобуток корисних копалин на суму 500 мільярдів доларів, а також інші положення, які Україна вважала неприйнятними.В останні кілька днів українці стали більш спокійно ставитися до угоди після того, як американці зняли деякі з найбільш обтяжливих умов. Хоча остаточні умови угоди не є чіткими, проєкт угоди, який обговорювався у вівторок, більше не включав вимогу до України внести 500 мільярдів доларів до фонду, що належить Сполученим Штатам. Він також не містив вимоги, щоб Україна повернула Сполученим Штатам удвічі більшу суму за будь-яку майбутню американську допомогу – вимогу, яку Зеленський порівнював з нав'язуванням Україні довгострокового боргу.Натомість проєкт угоди передбачав, що Україна вноситиме до фонду половину своїх надходжень від майбутньої монетизації природних ресурсів, зокрема критично важливих корисних копалин, нафти і газу. Сполученим Штатам належала б максимальна фінансова частка у фонді, дозволена американським законодавством, хоча й не обов'язково вся. Фонд буде призначений для реінвестування частини доходів в Україну.США двічі ставали на бік Росії під час голосування в ООНСША двічі ставали на бік Росії під час голосування в Організації Об'єднаних Націй з нагоди третьої річниці російського вторгнення в Україну, що підкреслює зміну позиції адміністрації Трампа щодо війни, повідомляє ВВС.Спочатку США виступили проти розробленої Європою резолюції, яка засуджувала дії Москви і підтримувала територіальну цілісність України, проголосувавши так само, як і Росія та інші країни, зокрема Північна Корея і Білорусь, на Генеральній Асамблеї ООН (ГА ООН) у Нью-Йорку.Потім США підготували і проголосували за резолюцію в Раді Безпеки ООН, яка закликала до припинення конфлікту, але не містила жодної критики на адресу Росії.Рада Безпеки прийняла резолюцію, але два ключові союзники США - Великобританія і Франція - утрималися після того, як на їхні спроби змінити формулювання було накладено вето.Білий дім Трампа похитнув трансатлантичний альянс, задобрюючи Москву і ставлячи під сумнів довгострокові зобов'язання Америки щодо європейської безпеки.Цей розрив був розкритий у понеділок на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що складається з 193 членів, коли американські дипломати проштовхнули свою обмежену резолюцію, в якій висловлювалася скорбота щодо загибелі людей під час "російсько-українського конфлікту" і містився заклик до його якнайшвидшого завершення.Європейські дипломати представили докладніший текст, в якому звинуватили Росію у повномасштабному вторгненні та підтримали суверенітет і територіальну цілісність України.Члени ГА ООН підтримали європейську резолюцію 93 голосами, але, відзначає ВВС, як не дивно, США не утрималися, але фактично проголосували проти, разом з Росією, Ізраїлем, Північною Кореєю, Суданом, Білоруссю, Угорщиною та 11 іншими державами, 65 з яких утрималися.Генасамблея ООН також ухвалила американську резолюцію, але лише після того, як до неї були внесені поправки, що включали формулювання на підтримку України, через що США утрималися.Сенатор-республіканець Джон Кертіс заявив, що він "глибоко стурбований" голосуванням, "яке поставило нас на один бік з Росією та Північною Кореєю"."Це не наші друзі. Така позиція є драматичним відходом від американських ідеалів свободи і демократії", – написав він у мережі Х.Голосування "суперечить нашій давній підтримці демократії", заявила своєю чергою колишня спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.

Ненсі Пелосі не відвідає інавгурацію новообраного президента Дональда Трампа. Вона була на посаді речниці протягом останніх двох років першого терміну Трампа

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

 «Вона з нетерпінням чекає можливості скоро повернутися додому в США»

Колишня спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі потрапила до лікарні в Люксембурзі, де дістала травму під час офіційних заходів.

Колишня спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі отримала травму під час поїздки до Люксембургу і була госпіталізована в лікарню для обстеження.

Закликаючи до багатополярності і деескалації, лідер КНР на ходу коригує тактику. Після нервової зустрічі з президентом США Джо Байденом у Перу Сі Цзіньпін різко змінив підходи і риторику. Зовні Сі залишився небагатослівним і добродушним, але - не для всіх. Першим новий стиль китайського лідера відчув на собі міністр оборони США Ллойд Остін. Він намагався зустрітися з очільником військового відомства Китаю Дун Цзюнем у Лаосі, але китайська сторона відмовила. Формальна причина - продаж США зброї Тайваню на $2 млрд. Острів спотикання у морі роздору Це у стилі китайської дипломатії - відмовляти у зустрічах, якщо офіційний Пекін чимось роздратований чи незадоволений. Наприклад, каскад скасувань перемовин був після візиту спікерки Ненсі Пелосі на Тайвань у 2022 році. Тільки поїздка міністерки фінансів США Джанет Йеллен змогла відновити окремі контактні лінії, та й то на рівні лише робочих галузевих груп. Зазвичай Пекін не озвучував претензій щодо того, чому зустрічі не відбулися. Чиновники посилалися на технічні та інші причини. Тим гострішим є зрив керівників оборонних відомств на тлі стрімкого загострення геополітичної обстановки. У Лаосі зібралися саме військові країн Південно-Східної Азії, Китаю і США задля зниження рівня напруги (саміт АСЕАН). Остін прокоментував зірвану зустріч так: "Невдача для всього регіону". "Американська сторона не може підривати основні інтереси Китаю У тайванському питанні, одночасно проводячи обміни думками з китайськими військовими, нібито нічого не відбулося", - емоційно виклав китайську позицію представник Міноборони КНР У Цзянь. М'якше висловився Дун Цзюнь: проблеми краще вирішувати шляхом діалогу, а не залучаючи зовнішні сили чи провокуючи суперечки. Офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі Крім Тайваню, офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі. Влітку США заявили про посилення співпраці з Філіппінами, у тому числі, у сфері безпеки. Відтоді збільшилася кількість зіткнень між філіппінськими і китайськими морськими суднами. Хід конем Навіть якби цих суперечок не було, у Сі є причини для роздратування. Остін перед конференцією у Лаосі зустрівся зі своїми колегами з Японії та з Австралії, котрі назвали дії КНР у Південно-Китайському та у Східно-Китайському морях "дестабілізуючими" проти суден Філіппін та інших прибережних держав (В'єтнам, Бруней, Малайзія). Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі. Сі Цзіньпін та його чиновники працюють над врегулюванням відносин із цими та іншим країнами АСЕАН укладаючи окремий кодекс поведінки, але справа рухається повільно, перший проєкт документа очікується у 2026 році. Схоже, Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі.Він знову намагався вирішити на найвищому рівні (з Байденом) питання обмежень на китайські товари та санкцій, але успіху не досяг. Довелося натякати, що китайська сторона готова працювати і вже має контакти з командою Дональда Трампа. Тим часом, саме Трамп під час передвиборчої кампанії називав Китай чи не найбільшою загрозою для США. За Джо Байдена Сполучені Штати просували політику відкритості, у тому числі, економічної, для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Невідомо як розвиватиметься ситуація за Дональда Трампа. Чутки про "драконівські" обмеження на електромобілі, котрі начебто готують члени його команди, наразі не підтверджені діями. Але скандали вже гримлять. Нова дипломатія Пекіна Дональд Трамп запропонував ще одному інвестиційному банкіру, Говарду Лютніку, очолити міністерство торгівлі США. Лютник був "гаманцем" Трампа на виборах-2024 і має багато ділових зв'язків із Китаєм, включаючи спільне підприємство у Пекіні. У Сенаті демократи висловили занепокоєння, чи не буде Лютнік на посаді відстоювати китайські інтереси. "Як може американский народ очікувати, що той, хто отримує зарплату від китайського уряду, сприятиме вирівнюванню умов гри з Китаєм?" - заявив сенатор-демократ Рон Вайден. Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США Демократів також непокоїть, що саме Лютніка Трамп поставив на чолі перехідної команди. Але Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США. Натомість Сі Цзіньпін сподівається відігратися у Південній Америці. Мільярди з небес Його зустріч з президентом Бразилії Лулою да Сілва була висвітлена китайськими ЗМІ більш ніж пафосно. Китаю вдалося підписати 37 галузевих міждержавних угод, а також зробити політичну заяву про можливість врегулювання "конфлікту в Україні" на базі китайсько-бразильського плану. Водночас Лула да Сілва відмовився приєднатися до ініціативи Сі "Один пояс - один шлях", як стверджують бразильські дипломати, через невизначеність, хто з партнерів буде домінувати. Сторони підняли рівень відносин до "спільноти єдиної долі". Спостерігачі відзначили, що Сі під час турне по Південній Америці, замість розширити тематику своїх заяв, пропонував альтернативу силовому трампізму - багатополярний торговий порядок, котрий поза війнами, конфліктами. Сі покине Україну? Показово, що у Бразилії не відбулося засідання чи бодай консультації країн, котрі приєдналися до платформи "Друзі миру" під китайсько-бразильський варіант мирного плану для України. Це свідчить про згортання Китаєм малоперспективних, з точки зору Сі, напрямків. Схоже, Україна виявилася одним із них. На спільній з да Сілва пресконференції Сі назвав шлях до врегулювання "складним". Жодних засідань чи консультацій щодо платформи "Друзі миру" під спільний план для України у Бразилії не відбулося. Пов'язане це з крахом надій Сі Цзіньпіна на вигоди від повернення до Білого дому Дональда Трампа. Зокрема, на покращення економічних відносин із Євросоюзом, котрий дедалі більше закриває свій ринок для китайських товарів. Своє ближче "Звісно, КНР хотіла б покращити відносини з ЄС та іншими державами, але без особливих видатків, - пояснив професор Університету Жемінь у Пекіні Ші Іньхун. - Це означає, що США не підуть на суттєві поступки у торгових питаннях і в територіальних суперечках, незалежно від того, з Трампом чи без нього. У свою чергу, це робить неможливим подальше суттєве і довгострокове зближення". Тому, наголосив Сі, Китай переорієнтується на країни Глобального Півдня і дбатиме переважно про власні внутрішні інтереси. Водночас у Києві 21 листопада почав працювати новий посол КНР Ма Шенкунь. До цього він обіймав посаду заступника гендиректора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. До цього КНР в Україні представляв Фань Сяньжун, котрий до призначення до нашої держави представляв Китай у Росії.

У Німеччині хочуть змінити лідера правлячої партії.

Про це повідомляють СNN і ВВС.Тун замінить на посаді Мітча МакКоннелла, який найдовше за всю історію був лідером Республіканської партії в Сенаті.  Повідомляється, що 63-річний Тун у другому раунді виборів у Сенаті отримав 29 голосів, а його суперники сенатор Техасу Джон Корнін та сенатор від Флориди Рік Скотт набрали 24 та 13 голосів.У своїй заяві Тун сказав, що для нього це "надзвичайно велика честь" і він "об'єднався навколо порядку денного президента Трампа".Джон Тун працює в Сенаті з 2004 року. Донедавна був заступником Мітча Макконнелла. Туна вважають досвідченим законодавцем, який дотримується більш центристських позицій та має налагоджені стосунки з більшістю колег-республіканців у Конгресі.Також варто зазначити, що Тун неодноразово висловлювався за підтримку України.Колишня спікерка Палати представників 84-річна Ненсі Пелосі переобралася до Конгресу США на 20-й термін від округу Сан-Франциско. 

Таку думку він висловив в етері "Еспресо"."Я вважаю, що, за великим рахунком, демократи провели стратегічно невірну передвиборчу кампанію, коли вирішили відмовитись від кандидатури Джо Байдена. Зараз багато хто говорить, що Байден пізно зняв свою кандидатуру і що він взагалі не повинен був висувати свою кандидатуру. Я ж гадаю, що Джо Байден був шансом для демократів. Єдиним їхнім шансом на цих виборах. Оскільки Байден міг виступати в ролі простого американського хлопця, який був однаково зрозумілий тому електорату, який голосував за Трампа, так і тому електорату, який зазвичай голосує за демократів. Саме тому Байден у 2020 році виграв Пенсильванію у Трампа", - пояснив Портников.За словами журналіста, велику роль у передвиборчому процесі відіграли пріоритети, на які посилались кожен із кандидатів."Дуже помітним є те, що результати Камали Гарріс дуже схожі з результатами Гілларі Клінтон у 2016 році, з єдиною різницею в тому, що Гарріс програла загальнонародні вибори. Після виборів у 2016 році багато хто казав, що Трамп став президентом, але ж більшість населення за нього не проголосувала. Ще дуже важливим моментом є пріоритети. Ми бачили пріоритети виборців Трампа, також бачили й пріоритети виборців Гарріс. Головним пріоритетом виборців Камали Гарріс була свобода абортів. У виборців Трампа на першому місці була економіка. І якщо подумати, що з цих пріоритетів важливіше для більшості людей, то все стане зрозумілим. Для більшості американців на першому місці стоїть питання розвитку економіки", - додав він. У вівторок, 5 листопада, у Сполучених Штатах Америки відбулися президентські вибори. Громадяни обирали лідера країни на найближчі чотири роки. Очільником США став Дональд Трамп, який переміг Камалу Гарріс. Еспресо провів текстову трансляцію.Світові лідери 6 листопада привітали кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після перемоги Трампа заявив, що Київ співпрацюватиме з Вашингтоном для зміцнення "стратегічного партнерства".Президент США Джо Байден зателефонував і привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах.Камала Гарріс у своєму зверненні до американців після поразки запевнила, що Трампу передадуть владу мирним шляхом.9 листопада колишня спікерка палати представників Ненсі Пелосі заявила, що зволікання Джо Байдена з виходом з передвиборчих перегонів знизило шанси демократів на перемогу над Дональдом Трампом.

Колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі вважає, що запізніле рішення Джо Байдена вийти з президентських виборів 2024 року могло призвести до поразки Демократичної партії.

Колишній спікер Палати представників Ненсі Пелосі вважала, що Джо Байден тягнув партію вниз.

Байден мав відмовитися від балотування раніше, вважає впливова демократка.

Колишня спікерка Палати представників Конгресу США 84-річна Ненсі Пелосі виграла вибори в окрузі в Сан-Франциско. Вона переобралася до Конгресу вже на 20-й термін. Про це повідомляє АР. Пелосі раніше двічі обіймала посаду спікера Палати представників. Обидві каденції тривали по чотири роки. Під час другої каденції вона погодилася обмежитися двома термінами як лідерка фракції Демократичної партії в Палаті представників для того, щоб забезпечити голоси, необхідні для отримання нею посади спікера. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський привітав Трампа з "вражаючою" перемогою на виборах Нині вона має церемоніальний титул почесного спікера партії та продовжує керувати нею навіть тоді, коли члени Демократичної партії звертаються до нового покоління лідерів. Видання нагадує, що чоловіка Пелосі Павла у жовтні 2022 року важко поранив зловмисник, який вдарив його молотком по голові. Злочинець мав намір взяти Пелосі в заручниці, хоча її в цей момент не було вдома. ЗМІ звертають увагу, що Пелосі доклала значних зусиль, щоб змусити чинного президента США Джо Байдена вийти з президентських перегонів. За даними NВС Nеws, "коли питання про вихід Байдена з кампанії починало затухати і втрачати динаміку", саме Пелосі знову "роздмухувала полум'я". Водночас вона не робила публічних закликів до Байдена, щоб той вийшов із перегонів. Адже це "могло б розлютити його, змусити стати непримиренним і ніколи не відступити". Натомість Пелосі "тихо та методично" спілкувалася з американськими законодавцями та великою мережею донорів Демократичної партії. У США 5 листопада разом з президентськими проходили й вибори до Конгресу. Більшість в обох палатах набирають республіканці. Серед переможців, зокрема, американка українського походження Вікторія Спарц. Вона перемогла на виборах у своєму окрузі в штаті Індіана.

Ненсі Пелосі, першу жінку, якій раніше вдавалося обіймати посаду спікера Палати представників США, переобрали до Конгресу на 20-й термін від округу в Сан-Франциско

Ексспікерка Палати представників, демократка Ненсі Пелосі повернеться до Конгресу США наступного року. Це буде її двадцятий термін у Конгресі