Search trend "парад"

Робота аеропорту імені Рональда Рейгана в Вашингтоні буде тимчасово призупинена 14 червня для забезпечення прольоту військової авіації над столицею в рамках святкування 250-річчя Армії США, яке збігатиметься із 79-м днем народження Трампа.

Про це повідомляє БЕЛТА.Зазначається, що, під час перебування в Пекіні, Лукашенко активно вів перемовини з представниками китайських ділових кіл. Однак головною подією стала зустріч із Сі Цзіньпіном, яка вперше відбулася в резиденції китайського лідера – Чжуннаньхай.   Як зазначають у виданні, спілкування Лукашенка з лідером Китаю тривало дві з половиною години. Підбиваючи підсумки зустрічі, Лукашенко заявив, що "Все пройшло якнайкраще". "Ми з другом зустрілися, поспілкувалися. Домовилися про те, що ми маємо інтенсифікувати наші стосунки. Дуже вдало", - додав він. Сі Цзіньпін підкреслив, що між Білоруссю і Китаєм міцнішає дружба та політична взаємодовіра, а також просувається співпраця практично в усіх сферах."Ми зберігаємо тісні контакти й координацію в міжнародних справах. Будь-то в рамках ШОС, ООН. Як і ви, як і наша країна, ніколи не підкоряємося будь-якому міжнародному гегемонізму, політиці цькування. Разом ми захищаємо міжнародні справедливість і рівність", - сказав китайський лідер.Він також запросив Лукашенка на саміт Шанхайської організації співробітництва та парад у Пекіні, які відбудуться наприкінці серпня – початку вересня.Нагадаємо, 2 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирушив у Пекін.  

Червень принесе низку унікальних астрономічних подій — від параду планет до метеорних дощів і повні.

А 7 червня очікується пік метеоритного дощу Арієтиди

Найкраще парад планет буде видно жителям Північної півкулі.

Давайте поясню. Коли я читаю прогнози, думки, впевнені твердження: Україну чекає це, Україну чекає те, Україна буде там, Україна буде тут. Я тоді кажу: цифри, покажіть грубі дані та підрахунки. Що там в закладених бюджетах? Що там в запущених процедурах? Що там в стратегіях? Що там на ринках? Що там в інвестиціях та технологіях? Там — вся правда. В речах, які не цікаві широкій аудиторії.Якісь там кластери з ЄС. Якісь там спільні компанії з виробництва зброї з десятками країн. Якісь там бюджетні прогнози та затверджене фінансування на роки. Це ж не вражає.А ось 50% від JРМоrgаnСhаsе, що Україну у 2025 році чекає "грузинський сценарій" - звучить клікабельно. Раптом що: 50% - це коли "може буде, а може ні". Класний прогноз. Але на чому базується? Як виявилось — на припущеннях "експертів". Переважно політичних.А я дивлюсь у договори. Дивлюсь у цифри. Дивлюсь у процедури. І перш ніж написати власні висновки, я лише поверхнево перелічу вам факти під основу моєї думки.Норвегія - яка надає мільярди підтримки щороку - закладає багатомільярдну підтримку до 2027 року. Японія - яка надала нам в минулому році більше $5 млрд - закладає підтримку до 2034 року. Данія - до 2035 року. І так - десятки і десятки країн. З усіма підписані двосторонні оборонні угоди. Читайте також: Не треба робити з України слона, як це спробував JРМоrgаnЗаморожені активи Росії на $300 млрд. Логіка їхнього використання розписана на десятки років уперед. Великий клуб найбагатших і найвпливовіших країн світу погодились, що вони будуть вкладати в Україну десятки мільярдів щороку під відсотки з цих заморожених активів. Віддати це Росії? Для чого? Це бустер для власного оборонного сектору. Обігові кошти на будь-яку ідею.А тепер — на секунду крок убік — куди саме підуть ці кошти, а також всі інші, які окремо (також десятки й десятки мільярдів) виділяються щорічно. Перше і найголовніше — спільні компанії. Німецько-українські. Турецько-українські. Британсько-українські. Французько-українські. Спільне виробництво бронетехніки, артилерії, боєприпасів і ракет, БПЛА та спецтехніки, колісної та гусеничної, спільний розвиток та виробництво РЕБ, ППО та ПРО.Ще раз. Західні союзники будують стратегію і вкладають грубі гроші в спільне з Україною майбутнє і формують задачі на десятки років уперед. Не з Україною, яка у 2025 році піде "грузинським сценарієм" і "опиниться в орбіті РФ". А з Україною, яка буде завтра, і післязавтра, і через 100 років — спільно з Західним світом.І ще раз. Це про гроші. Спільний бізнес — це на десятиріччя. Це горизонт планування 2030-2040 і далі. Це про війни та конфлікти майбутнього. Про потреби наступних поколінь. Бо все це — що вже створене і працює, що буде створене — про ринок зброї планети. Потреби України закриваються за один рік. А далі — це гігантський, висхідний світовий ринок зброї на трильйон. Зброя потрібна всім — і на вчора.Зброя треба всім країнам НАТО, які "взяли" поріг у 2% ВВП на армію (і піднімуть до 5%). Зброя треба на Близький Схід (всім) та в Азію (Пакистану та Індії). Зброя, зброя, зброя - це звучить на кожному континенті. І спільне виробництво справді ефективних рішень (наш досвід та руки, гроші та станки союзників) - це атомне поєднання. Україна спільно з союзниками вже виробляє дуже багато зброї. Далі - для всього світу. Це - партнерство на десятки і десятки років вперед.Читайте також: Перемогти не можна примиритисяЕкономічна частина (відбудова України, інвестиції в економіку та спільні проєкти не в частині зброї, угода з США про корисні копалини) - про це можна писати лонгрід. Якщо тут русскій мір — це занепад. Якщо тут демократія та українській погляд — це розвиток. Ви думаєте, що німці просто так не хочуть північні потоки назад? Бізнес вже змінився. Бізнес вже переорієнтувався. Там, де була Росія, тепер Норвегія та США, Туреччина та Азербайджан. Чи давайте про санкції. Знаєте, що таке санкції? Це не так, що ми беремо і відмовляємось від добрив з Росії. Це так, що ми знаходимо рішення, як замінити Росію — і тоді банимо. Тобто на місце російського бізнесу заходить інший бізнес. Кожен пакет санкцій ЄС — це про поховані галузі, які заробляли гроші на ЄС. Алмази? Нафта? Газ? Добрива? Сталь? Хімікати? Вугілля? Харчі? Ікра? Пакет за пакетом один бізнес заміщається іншим. Рік, два, три - і все. Ніша зайнята. Договори підписані. LNG-термінали збудовані. Енергетична незалежність забезпечена.Все, до побачення, Росіє. А продавати щось в Азію ми тобі заборонимо вторинними санкціями. А технологічне відставання щороку збільшується. А це веде до того, що через 10 років у світі російський продукт програє останню битву за конкуренцію.З іншого боку — що таке наше переозброєння?Перехід України на озброєння Заходу. В усіх сенсах — це оборонна прив’язка на базі грошей, а не тільки "споріднених душ", "врятування бідних українців" та інших емоцій. Це не емоції. Ти купив західний танк - купиш запчастини до нього. І снаряди до нього. І інструменти обслуговування. І збудуєш спільне підприємство. І так далі, і так далі, і так далі. Ми на західній зброї? Ми в західному збройовому потязі.Додайте сюди €150 млрд на переозброєння Європи. Мабуть, будуть спільно з Росією це робити? Дуже смішно. Захід вже це робить спільно з Україною.Далі кластери з ЄС та інтеграція в Європейський правовий, економічний, культурний, соціальний та політичний простір. Це системна робота, яка триває роками (інтеграція до ЄС). Ми підібрались до фінішної прямої. Читайте також: Київ породив — Київ уб’єІ це не те, що робиться просто так, чи для гарного настрою. Це про фундамент існування держави. Це про все взагалі — навіть про те, як ви будете платити комунальні платежі, чи як ми всі будемо переходити дорогу. І, звісно, як функціонуватиме бізнес та за якими правилами житиме. Чи як функціонуватиме судова та правоохоронна системи. Це не ігри в реформи - це злам свідомості. І ми зараз в це на ракеті залітаємо. Але через війну взагалі не відчуваємо потрясінь, бо на голову бомби падають - що нам ті нові етикетки, колір світлофора чи якась реформа. Щоб все перелічити - потрібно писати лонгрід. Я не буду. Просто зазначу: Україна-2000 та Україна-2025-30 не змогли б існувати в одному просторі. Це різні країни.Але ключова думка по інтеграції в ЄС: зміни — незворотні. Країна поступово змінюється і зміниться до невпізнаваності. Втім для всіх, хто буде всередині, зміни будуть майже непомітні. Десь приблизно так, як ви не бачите змін у зовнішності людини, якщо бачитесь щодня. Скажіть, наприклад, про ЦНАП людині з 2000 року. Це просто один приклад, який ілюструє прірву.Принципи існування України, фундаментальні речі змінюються прямо зараз. Навіть починаючи зі ставлення до Збройних Сил України — це тепер еліта. Хоча проблем в цілому багато і вони потребують наших зусиль для вирішення — як і завжди, як і далі потім — але російського варіанту існування країни вже неможливо уявити. Цифри та факти — беззаперечні.Давайте геополітично. Європейський Союз нас буквально втягує у свій простір. І багатомільярдними інвестиціями, і реформами, і правилами. Не для того, щоб завтра відпустити в "грузинський сценарій". Ми по вуха в Європі на рівні процедур, стратегій та змін. Цей шлях неможливо зупинити. Для цього як мінімум треба 300 голосів в Раді та кривава проросійська революція з мільйонами охочих в "русскій мір". Уявили таке? 226 голосів за русско-украінскую дружбу? Наприклад?Далі — рейтинги політиків в Україні. Я зараз навіть не кажу про симпатії виборців до тієї чи іншої геополітичної моделі (Захід VS Росія). Просто скажіть мені, будь ласка, хто з перших трьох, чи навіть з п'ятьох фаворитів президентських чи партійних рейтингів підтримує ідею, що Україна має стати сателітом Росії? Хоча б натяк в цей бік. Ну хоча б за русскій язик. Читайте також: Велика війна не тільки України, а й Велика війна ЄвропиЦя ідея вмерла. Сотні тисяч загиблих. Це не Грузія. Кожен українець когось втратив. Це екзистенційна історія. І вона тільки починається, якщо казати про українізацію суспільства.В усіх сенсах і на всіх рівнях — Україна інтегрується в Захід. Безповоротно. Це навіть для Республіканської партії в США очевидно, яка штовхає найбільш проросійського президента у своїй сучасній історії до тиску на Москву.Це очевидно для політиків в Євросоюзі. Для виборців в Євросоюзі, які абсолютно підтримують Україну в усьому — включно зі зброєю та інтеграцією.І це насправді очевидно навіть для Росії, яка програла війну за Україну ще в перший місяць вторгнення. Все, що відбувалося далі та відбувається зараз — це велика кривава вистава Путіна. Світ вимушено грає в неї. Бо просто розбомбити московський регіон — не варіант. Втім кожен розуміє: російський диктатор — невдаха. Кривавий, безжальний, але невдаха. Україна інтегрується з Заходом на всіх рівнях. В Україну вкладаються десятки мільярдів і планується спільна діяльність на десятки років вперед. Україна в усіх сенсах вбудовується в Західну родину. І ніякого "грузинського" чи "московського" сценарію вже бути не може.А що справді може бути, так це економічний колапс Росії. Ми — всі разом — саме туди наших дорогих східних партнерів-людожерів і ведемо. Нехай прямо зараз Москва Сіty ще світиться вогнями. Нехай прямо зараз в ресторанах Криму русскіє окупанти п'ють водку і кричать "расєя". Нехай зараз рублів куча, а унітази з Бучі гріють русскую душу (вона у них там). Головне — не це. А те, куди вкладають гроші. В що вірять грошима. Де вбачають перспективи. Де будують стратегію на десятки років вперед. В Росію — не вкладає ніхто. В цей принцип життя не вкладає НІХТО. Росію "люблять" винятково за гроші. І терплять винятково через ядерну бомбу.А якщо вже казати про емоції. Коли в зал входить президент України (забудьте про прізвища, ми про інститут) - західні лідери аплодують стоячи. Тому що ми зламали хребет тирану. Україна — це фронтир Заходу. З нами, у нас і через нас закладається і формується майбутнє всього континенту. Спільно з найвпливовішими країнами Європи, ми будуємо великий дім — сильний та багатий. І ми, Європа, не будемо більше пасивною жертвою. Ми не будемо (наступного разу) просто дивитись на парад суверенітетів, коли варварська імперія почне розкладатися. Ми обов’язково, обов’язково допоможемо молодим республікам знайти своє місце у світі — за "українським сценарієм".Всі факти, цифри та процедури вказують на те, що це Росію чекає колапс. Цей монстр існує лише на страху та грошах. Рано чи пізно або того, або іншого стане менше. І ми будемо готові забрати все своє.У лютому 2022 року цей сценарій почали писати в Києві та по всій лінії зіткнення. У травні 2025 його вже пишуть спільно з Берліном, Лондоном та Парижем. Росії не буде. Вона не існуватиме. В Україну вкладають як в майбутнє. Росія доїдає своє минуле. Росія — це пацієнт, якому не допомогти. Пацієнта відключають від штучної підтримки життя. Росія — це будівля на гнилому фундаменті. Будівлю обносять парканом, закладають вибухівку і безпечно зносять. Поступово — планово, крок за кроком — це втілюється в життя. Бо весь Захід цього бажає. І ніхто не зможе цей процес зупинити — ні орбани, ні георгески, ні трампи.ДжерелоПро автора. Петро Шуклінов, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

На небі рано вранці 3 червня 2025 року можна буде спостерігати рідкісний парад планет. Шість небесних тіл Сонячної системи вишикуються в одну дугу.

Звучить гучно, та от халепа — усе це черговий російський фейк. Ні ВВС, ні Веllіngсаt такої інформації не публікували. І жодних «мертвих виборців» у звітах про молдовські вибори немає....

Напруга у відносинах Угорщини з більшістю інших країн Євросоюзу наростає: у вівторок 17 країн ЄС, зокрема Німеччина і Франція, закликали Єврокомісію покарати Будапешт за ухвалення закону, що фактично забороняє гей-прайд - парад представників ЛГБТ-спільноти.

26 травня в Ліверпулі автомобіль врізався в натовп уболівальників, які зібралися на парад у центрі міста, щоб відсвяткувати перемогу місцевого клубу у чемпіонаті Англії.

Про це пише ВВС.Зазначається, що подія сталася у районі вулиць Вотер-стріт і Дейл-стріт у центрі Ліверпуля, де проходив масовий парад фанатів футбольного клубу "Ліверпуль"."Автомобіль зупинився на місці події, і чоловіка затримали. На місці події зараз працюють служби екстреної допомоги", - повідомили у поліції.За попередніми даними, постраждали щонайменше три людини. Проте точна кількість жертв невідома."Мої думки з усіма пораненими чи постраждалими. Хочу подякувати поліції та службі екстреної допомоги за їхню швидку та безперервну реакцію на цей шокуючий інцидент", - відреагував прем'єр Британії Стармер.Згодом представник служби швидкої допомоги у коментарі ВВС повідомив, що до лікарень доставили 27 людей, серед них було чотири дитини. За даними АР, ще 20 людям, які отримали легкі травми, допомогу надали на місці. Наразі триває розслідування обставин інциденту, його не розглядають як акт тероризму. АDМІN РОSТ. Rероrts соmіng іn оf а susресtеd tеrrоr аttасk іn Lіvеrрооl. А саr wаs drіvеn іntо сrоwds сеlеbrаtіng thеіr Рrеmіеr Lеаguе wіn, whеn thе vеhісlе struсk реорlе оn Dаlе strееt іn thе сіty.Sіtuаtіоn unfоldіng. ріс.twіttеr.соm/yZUGDхUDg6— Тоmmy Rоbіnsоn ???????? (@ТRоbіnsоnNеwЕrа) Маy 26, 2025 У канадському місті Ванкувер у суботу, 26 квітня, автомобіль в'їхав у натовп на вуличному фестивалі, унаслідок чого загинули 11 людей. Поліція висунула водію звинувачення.

Святковий парад Ліверпуля, організований на честь перемоги в АПЛ, був зіпсований трагічною подією.

Еспресо розповість детальніше, що відомо про російського генерала Андрія Мордвічева та що це може означати у контексті російсько-української війни. Біографія та військова кар’єраАндрій Мордвічев народився 14 січня 1976 року в місті Павлодарі, Казахська РСР (нині Казахстан). У 1997 році він закінчив Новосибірське вище загальновійськове командне училище, а у 2006 році – Загальновійськову академію Збройних сил Російської Федерації. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році його кар’єра не вирізнялася особливими досягненнями, але з початком війни він швидко здобув вищі звання та посади. Мордвічев розпочав свою кар’єру в російській армії після закінчення військового училища. У 2011 році, у званні полковника, він був призначений командиром 4-ї окремої танкової бригади. У 2017 році, бувши генерал-майором, він очолював Південно-Сахалінський гарнізон і приймав парад Перемоги на Сахаліні як командир 68-го армійського корпусу. У 2018 році Мордвічев обіймав посаду першого заступника командувача та начальника штабу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу, а у 2021 році керував парадом у Волгограді як начальник штабу 8-ї гвардійської загальновійськової армії.На початку російського вторгнення в Україну у 2022 році Мордвічев, уже у званні генерал-лейтенанта, командував частинами 8-ї армії Південного військового округу, які брали участь у наступі на Маріуполь та штурмі заводу "Азовсталь". У березні 2022 року Генштаб ЗСУ поспішно повідомив про загибель Мордвічева під час авіаудару в Чорнобаївці, але згодом той з’явився на публіці, зокрема на зустрічі з головою Чечні Рамзаном Кадировим, який вважається близьким другом генерала. У лютому 2023 року Мордвічева призначили командувачем військ Центрального військового округу, а у вересні того ж року він отримав звання генерал-полковника. Під його командуванням російські війська захопили Авдіївку в лютому 2024 року, за що він отримав звання "Героя" Росії. А вже у травні 2025 року Мордвічев замінив 70-річного "кабінетного" генерала армії Олега Салюкова на посаді головнокомандувача сухопутних військ РФ. Це показове призначення відображає прагнення Кремля "омолодити" командний склад, просуваючи на ключові посади лояльних і "перевірених у бою" генералів, зокрема своїх "героїв СВО".Воєнні злочини в Україні Андрій Мордвічев разом з Рамзаном Кадировим у Маріуполі, фото: російські ЗМІМордвічева звинувачують у численних воєнних злочинах. Насамперед через його роль у захопленні Маріуполя в 2022 році. Служба безпеки України встановила, що він віддав наказ про штурм міста та заводу "Азовсталь", що призвело до масових руйнувань цивільної інфраструктури та численних жертв серед мирного населення. За даними СБУ та Нumаn Rіghts Wаtсh, під його командуванням російські війська чинили звірства проти українських військових і цивільних, а також блокували гуманітарну допомогу під час облоги. Йому повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за порушення законів і звичаїв війни.За словами президента України Володимира Зеленського, під час облоги та штурму Маріуполя загинуло близько 20 тисяч українців. Шалений опір українських сил в місті призвів також до численних втрат росіян, які сягають тисячі солдатів. Крім того, Мордвічев брав участь у наступі на Авдіївку, де безповоротно втратив близько 20 тис. солдатів, а ще 30 тис. зазнали поранення. А все через улюблену тактику Мордвічева – "м’ясні штурми". Ця тактика передбачає виснаження противника безперервними піхотними атаками з мінімальним урахуванням втрат власних сил.Цікаво, що такі високі втрати викликали критику серед деяких російських провоєнних блогерів, але офіційна Москва моментально нагородила Мордвічева, оскільки він приніс результат. Безкомпромісність генерала свідчать, що він готовий за всяку ціну виконувати завдання, не рахуючись з людськими життями. Також відомо, що з червня 2023 року Мордвічев перебуває під санкціями Європейського Союзу, а з листопада 2023 року – під санкціями України.Оцінка як генералаМордвічев вважається типовим представником російської військової еліти – виконує накази без зайвих питань. Його стрімке кар’єрне зростання, попри значні втрати серед особового складу та цивільного населення, свідчить про те, що Кремль цінує лояльність та готовність до жорстоких дій понад усе. Не дарма після операції в Авдіївці його прозвали "Авдіївським м’ясником", але в Росії за це він отримав звання Героя РФ та інші нагороди.Також варто відзначити, що Мордвічев є одним із наймолодших генерал-полковників російської армії. Він зарекомендував себе, як жорсткий та ефективний воєначальник. Крім цього демонструє певну адаптивність до сучасних умов війни, зокрема у використанні дронів, що вирізняє його серед інших російських генералів старої формації.Популярні російські провоєнні джерела позитивно оцінюють його за тактичні успіхи, насамперед захоплення Маріуполя та Авдіївки, а також за вдосконалення тактики "м’ясних штурмів". Адже Мордвічев найбільш відомий тим, що кидає в бій хвилі піхоти без належної підготовки та підтримки. Хоч це призводить до величезних втрат серед особового складу, але дає видиме просування на карті, якого хоче Москва. Зокрема, аналітики Інституту вивчення війни (ІSW) зазначають, що його призначення на посаду головнокомандувача свідчить про схвалення Кремлем тактики війни Мордвічева, попри її високу ціну в людських втратах. Хоча його успіхи прямо залежать від величезних ресурсів Кремля. Бо зі зменшенням цих доступних ресурсів, таких як резерви, бронетехніка та артилерія, ефективність тактики Мордвічева одразу знижується. Тому його називають грамотним виконавцем, але не більше.  У ВВС пишуть цікавий інстайт з російських військових кіл, де є думка, що начальник Генштабу Валерій Герасимов може бачити в Мордвічеві конкурента через видимі успіхи останнього на фронті (просування окупантів на Донеччині продовжується). Тому останніми тижнями Мордвічев нібито мав обмежений доступ до резервів. Відповідно, є припущення, що наразі його призначення може бути формальним підвищенням без реального впливу на оперативне командування. Адже головнокомандувач Сухопутних військ РФ частково відповідає за адміністративні функції, такі як організація парадів і управління військовими училищами. З іншого боку, новий головком також відповідає за організацію, управління та розвиток Сухопутних військ РФ, що може мати наслідки в майбутньому. Тісні зв’язки Мордвічева з Рамзаном Кадировим можуть свідчити про потенційне зростання його впливу в російській військово-політичній ієрархії. Хоча наразі він залишається виконавцем волі вищих чиновників, без ознак самостійної політичної гри. Однак, якщо Путін таки надумає замінити начальника Генштабу Валерія Герасимова, вірогідно, тоді Андрій Мордвічев може бути одним з претендентів на це місце. У будь-якому випадку, Мордвічев є продуктом системи, яка цінує лояльність і результати. Його висловлювання про те, що "Україна – це тільки початок", та згода з пропагандистськими тезами про можливі напади на інші країни свідчать про його відданість кремлівській ідеології. Таким чином, він виглядає радше як черговий гвинтик системи, ніж як реформатор, що здатний якось кардинально змінити російську військову машину. Підсуваючи, генерал Андрій Мордвічев вважається символом жорсткої та часто неефективної тактики російської армії. Його підхід до ведення бойових дій призводить до значних втрат серед особового складу та не приносить стратегічних переваг. Але все ж дає просування на карті, якого вимагає Кремль, ха це й винагороджують Мордвічева званнями та новими посадами. Можливо, саме він стане майбутньою заміною начальника Генштабу РФ.Читайте також: Радник Януковича та "сірий кардинал" судової влади України: що відомо про вбитого в Іспанії Андрія Портнова

Наразі залишається відкритим питання, чому саме ця дата обрана для маршу в Україні

Американці з усієї країни запрошуються на цю подію

Американський лідер анонсував "грандіозний парад" у день свого народження

"Грандіозний парад на честь 250-річчя Армії Сполучених Штатів" відбудеться у Вашингтоні, анонсував лідер США.

Парад запланований на 14 червня, що співпадає з днем народження Трампа

Президент США Дональд Трамп повідомив, що 14 червня, у його день народження, відбудеться військовий парад у Вашингтоні.