Search trend "Результати виборів США"

Ви неодноразово наголошували, що Україна вже де-факто є частиною європейської оборонної архітектури. Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби це сприйняття змінилося серед політиків Європейського Союзу і було інтегроване в правові та інституційні рамки?Знаєте, я вірю, що більшість політиків у Європейському Союзі сьогодні усвідомлюють важливість України й те, що ви є невіддільною частиною нашої спільної системи безпеки.Ми діємо спільно, особливо після того, як у Вашингтоні відбулися певні зміни. Європейська Комісія оперативно виступила з ініціативою переозброєння Європи, загальний обсяг якої може сягнути 800 мільярдів євро. Частиною цієї ініціативи є програма SАFЕ, яка передбачає 150 мільярдів євро. Зараз ми ведемо активні дискусії про те, як саме слід використовувати ці ресурси.Ця ініціатива переважно базується на механізмі кредитування, що дозволяє як країнам-членам, так і самій Європейській Комісії залучати кошти від імені ЄС для подальшого спрямування їх на підтримку України.Передусім ідеться про вашу оборонну промисловість, адже ми добре розуміємо потребу в її зміцненні та модернізації. Ми уважно спостерігаємо за цим процесом.Ми добре усвідомлюємо, що Україна здатна виробляти значно більше, ніж сьогодні, але для цього критично важливою є фінансова підтримка. Саме тому питання розвитку вашої оборонної промисловості вже інтегроване в усі ключові стратегічні документи Європейського Союзу.Сьогодні ми працюємо над формуванням основ спільного оборонного союзу в межах ЄС, оскільки розуміємо: майбутнє та безпека європейського континенту залежать від нашої відповідальності та рішучості. Так, ми прагнемо зберегти євроатлантичну єдність якомога сильнішою. Однак маємо бути готові до будь-якого сценарію. Сьогодні майже всі проєвропейські, відповідальні політики розуміють, що світ змінився — і це не залежить від того, хто буде президентом Сполучених Штатів.Ми більше не можемо спиратися лише на оборонний потенціал і гарантії США. Світ стикається з дедалі більшими викликами. Ситуація на Близькому Сході може загостритися, і хоча я не хочу робити передчасних прогнозів, ми повинні бути готові до можливих загроз у Східній і Південній Азії.США мають широкий спектр глобальних зобов’язань. Ми, європейці, повинні рішуче зміцнювати власні оборонні спроможності. Україна відіграє в цьому визначальну роль, адже саме ви сьогодні стримуєте головну загрозу для всієї Європи та нашого спільного майбутнього.Що ми маємо робити? Переконувати інші країни, зокрема ті, що знаходяться далі від лінії фронту, на відміну від нас у Литві, сприймати ситуацію з усією серйозністю та діяти відповідально.Попереду – результати саміту НАТО. Майже всі країни вже погодилися на збільшення оборонних витрат. Деякі ще вагаються, але я впевнена, що вони також приєднаються.І безумовно, членство України в Європейському Союзі. Цей процес уже розпочався і відкриває шлях до глибшої інтеграції, яка буде корисною і для України, і для всієї Європи.Перш за все, хочу щиро подякувати вам, і всім європейцям, від імені всіх українців за ту допомогу і підтримку, яку ми отримуємо. Усім європейцям загалом і, зокрема, нашим дружнім країнам, таким як Литва.18 червня ви написали у своєму акаунті на платформі Х, і я цитую: "Будьмо сміливими, а не боязкими". Як ви вважаєте, що сьогодні стримує Європу від цієї сміливості?І не лише Європу. Коли я порушувала тему НАТО, зокрема під час наших пленарних дебатів щодо майбутнього саміту, то говорила про помилки, яких уже було припущено в нашій новітній історії. Йдеться про період до 2014 року, коли багато країн проводили політику залучення Росії. У 2008-му році Україну та Грузію не запросили до Плану дій щодо членства в НАТО. Тоді ж питання розширення Європейського Союзу майже не розглядалося. І лише після 2014 року, а особливо у 2023-му, коли українці звільнили Херсон і Харків, настав момент, коли потрібно було зробити все можливе, щоб підтримати Збройні сили України й дати їм змогу рухатися далі.Якби це сталося тоді, можливо, сьогодні ми були б у зовсім іншій ситуації. Та, як ми пам’ятаємо, тоді переважав страх, а не рішучість. Кремль вдався до ядерного шантажу, і саме цей страх, на мою думку, призвів до серйозних стратегічних прорахунків. Сьогодні ми маємо справу з їхніми наслідками.Надзвичайно важливо усвідомити, що збереження "сірих зон" на європейському континенті працює на руку Путіну. Він – опортуніст, який просувається рівно настільки, наскільки йому дозволяють.Ми не можемо дозволити собі повторювати ті ж помилки. Потрібно мати сміливість вистояти, чинити опір і не боятися перемоги над цією терористичною державою. Водночас деякі політики досі цілковито не поділяють такого підходу, і ми вже бачимо ознаки цього, зокрема, у позиції Вашингтона.Часом мені здається, що я гортаю сторінки історії 1938 року – коли дехто вірив, що з Гітлером можна домовитися, уклавши мирні угоди. Ми всі чудово знаємо, чим це закінчилося.Сьогодні ми ведемо політичні бої. Я називаю їх нашими битвами на західному фронті – за те, щоб змінити ставлення до цієї війни серед тих політиків, які досі не зайняли чіткої позиції.Чи вдасться змінити настрій у Вашингтоні – сказати важко. Натомість у європейському контексті я покладаю великі сподівання на Берлін і нового канцлера Фрідріха Мерца. Його позиція є чіткою, послідовною і сильною. Чим більше у нас буде таких лідерів, як Фрідріх Мерц, тим більше шансів на перемогу України – і надійну безпеку для всієї Європи.Продовжуючи те, про що ви почали говорити, чи вдалося Україні зламати стереотип про те, що вона є лише отримувачем допомоги, а не повноцінним суб'єктом безпеки?Звісно. Я завжди повторюю одне й те саме. Коли мова заходить про ідею створення європейських збройних сил, я тривалий час була категорично проти. І навіть зараз залишаюся стриманою у своїй оцінці. Наразі я не вважаю це реалістичним.Єдиний шлях до створення справді потужних європейських збройних сил я бачу у співпраці з Україною. Сьогодні Україна – єдина демократична держава на європейському континенті, яка має найсильніші та найдосвідченіші збройні сили. Вони тримають східний фронт. І так, це можливо.Саме тому я намагаюся донести до колег, що Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи. Це підтверджується, зокрема, й тим, як швидко ви змогли розвинути власну оборонну промисловість.Це наша спільна відповідальність. Для таких політиків, як я, для представників країн Балтії, Польщі та інших держав важливо залишатися сильними, послідовними та не допустити нових помилок у майбутньому.Я рада, що мій колега Андрюс Кубілюс зараз обіймає посаду комісара з питань оборони та космосу. Його голос має вагу і звучить чітко. Однак, як відомо, демократії працюють інакше. Путін може діяти миттєво. Демократичним країнам потрібен час.Проте в довгостроковій перспективі саме демократії повинні перемогти, адже демократичний підхід до побудови сильної системи безпеки значно потужніший за все, що намагається нав'язати Путін.І демократії таки переможуть. Ми разом переможемо.Мусимо.Пропоную обговорити практичні питання. Які кроки необхідно зробити зараз для інтеграції оборонної промисловості України в загальноєвропейський оборонний ринок?Отже, як я вже згадувала, ми зараз наближаємося до завершення роботи над нашою стратегією розвитку оборонної промисловості. Вона вже схвалена Європейським парламентом, і наразі тривають узгодження між основними інституціями.На жаль, досі залишаються певні розбіжності щодо окремих питань. Вони можуть здаватися незначними в загальному контексті, проте є чутливими для деяких країн. Йдеться, зокрема, про те, якою мірою треті країни можуть брати участь у доступі до фінансування. Вірю, що нам вдасться знайти рішення.Можливо, з 1 липня, коли Данія перебере на себе головування в Раді ЄС, ця тема отримає новий поштовх. Ми сподіваємося, що вже до кінця літа ця надзвичайно важлива стратегія буде остаточно ухвалена.Наразі тривають інтенсивні переговори між Європейським парламентом та Радою за участі Європейської Комісії. Делеговані депутати активно ведуть діалог із представниками держав-членів. Це надзвичайно важливий документ, і участь України в ньому вже передбачена.Як ми прагнемо бачити серед партнерів Велику Британію, так само ми наполягаємо на залученні Норвегії та України, країн із потужними оборонними промисловостями. Бо чим ширше коло співпраці, тим міцнішою є наша спільна безпека.Це один аспект. Інший полягає в тому, що в усіх стратегічних документах, які нині перебувають на розгляді, таких як ініціатива "RеАrm Еurоре" та програма SАFЕ, Україна вже розглядається як один із ключових і пріоритетних партнерів.Водночас повноцінна і незворотна інтеграція можлива лише через членство України в Європейському Союзі. Саме воно стане остаточним етапом цього процесу.Ви вже згадали про членство України в Європейському Союзі, тож наступне питання стосуватиметься саме цього.Що б Ви порадили українським парламентарям? Які кроки, на Вашу думку, має зробити Верховна Рада, щоб якомога більше депутатів Європейського парламенту послідовно підтримували вступ України до ЄС?Я не бачу перешкод у Європейському парламенті. Питання розширення ЄС підтримується стабільною більшістю, і відповідні резолюції ухвалюються голосами п’яти головних проєвропейських політичних груп, які послідовно виступають на підтримку України.Звісно, є ультраправі й частково ультраліві сили, які не поділяють цього курсу. Найпомітнішими серед них є партії, такі як "Альтернатива для Німеччини", які відкрито просувають проросійські наративи. Вони гучні, активно виступають у публічному просторі, але становлять невелику меншість – близько 30 депутатів із 720. Впливу на ухвалення рішень вони не мають.Тому основна проблема не в парламенті. Найбільший виклик сьогодні — це позиція Угорщини. Угорщина блокує ключові рішення та фактично виступає як канал впливу Кремля в межах Європейського Союзу. І це без перебільшення серйозна загроза. Мушу визнати, що наразі дієвих інструментів, як зупинити таку поведінку, бракує.Багато хто покладає великі сподівання на парламентські вибори в Угорщині, які мають відбутися у 2026 році. З’явилася нова політична сила, яка належить до Європейської народної партії, моєї політичної родини. Вона лідирує в опитуваннях. Можливо саме угорське суспільство зможе змінити ситуацію та відкрити шлях до конструктивної європейської політики.Як ми знаємо, в Угорщині може бути проведено референдум щодо членства України в ЄС. Віктор Орбан, як і багато інших авторитарних лідерів, грає в дуже просту, але надзвичайно небезпечну гру – створює уявного ворога, а потім мобілізує політичну підтримку, змагаючись із ним. На жаль, сьогодні таким ворогом для нього стала саме Україна.Не можна виключати, що й інші країни з часом можуть чинити подібний опір. Саме тому виникає потреба змінити правила ухвалення рішень у межах ЄС. Ви запитували про роль Європарламенту. У попередньому скликанні ми вже підтримали чітку позицію щодо скасування права вето. Ми вважаємо, що зміни до установчих договорів ЄС необхідні. Втім постає складне питання: як це реалізувати, якщо ці договори були ратифіковані на референдумах у кожній країні-члені? Це дуже непростий і політично чутливий процес.Тому сьогодні як ніколи важливо, щоб у кожній державі-члені були відповідальні лідери, здатні діяти в інтересах європейської єдності. Саме тому я згадала Фрідріха Мерца. Я покладаю великі надії на такі країни, як Німеччина, які мають не лише ресурси, а й достатню політичну вагу, щоб допомогти Європейському Союзу визначити чіткий курс і впевнено його дотримуватися.Чи існують практичні механізми, які Європейський Союз може застосувати, щоб не допустити затягування або блокування переговорів з боку окремих країн, таких як Угорщина?Коли створювався Європейський Союз, так само як і НАТО, ніхто не очікував, що окремі політики можуть діяти настільки безвідповідально і виступати проти інтересів самого Союзу, як це сьогодні робить Орбан.На той момент навіть не передбачалося, що може виникнути необхідність виключати чи карати державу-члена за деструктивну поведінку. Саме тому проблема має глибше коріння — вона закладена в інституційних механізмах ЄС.Сьогодні все частіше лунають серйозні дискусії про застосування статті 7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає можливість призупинення права голосу країни-члена та її участі в ухваленні рішень. Однак це надзвичайно складна юридична процедура, оскільки потребує одностайної згоди всіх інших 26 держав-членів.Попри складність, процес уже запущено.  Ми неодноразово порушували це питання в Європарламенті. Лише минулого тижня в Страсбурзі, під час пленарного засідання, відбулися дебати, присвячені ситуації в Угорщині. Так, юридичні механізми існують, але вони надзвичайно складні, багаторівневі й вкрай важкі в реалізації.На мою думку, перед наступним розширенням ЄС найбільший виклик полягатиме не зовні, а всередині самого Союзу, особливо у сфері ухвалення рішень. Уявімо, що ми збережемо нинішні процедури й матимемо понад 30 країн-членів з абсолютно різною політичною динамікою і непередбачуваними результатами виборів у кожній з них. У такій ситуації будь-якій третій державі, чи то Росії, чи іншій, буде достатньо вплинути лише на одну країну-члена, щоб заблокувати ухвалення рішень для всього Євросоюзу.Ми, литовці, добре знаємо, чим це загрожує. Разом із поляками, а також українцями, які тоді були частиною Речі Посполитої, ми маємо власний історичний досвід. Один із факторів, який призвів до падіння нашої спільної держави у 1795 році, це право вето.Росія скористалася корупційною системою, підкуповуючи окремих політиків, і вето врешті-решт повністю заблокувало роботу нашої Співдружності.Дякую. Пані Юкнявічене, і на завершення – яким, на вашу думку, є найреалістичніше бачення розвитку подій у 2025–2026 роках? Коли можна очікувати не лише продовження перемовин, а ухвалення справжніх політичних рішень?Скажу відверто – сьогодні ніхто у світі не може з упевненістю передбачити, що станеться, адже далеко не все залежить від нас.Ми перебуваємо у постійній гонці з часом, особливо коли мова йде про оборону та безпеку. Усі очікують рішень, але навіть найближчі події залишаються непередбачуваними. Ми не знаємо, яким буде результат саміту НАТО і який сигнал надійде від нашого головного партнера – Сполучених Штатів.Те, що зараз відбувається між Ізраїлем та Іраном, теж має величезне значення. Ці події напряму впливають на безпекову ситуацію у нашому регіоні. Адже все взаємопов’язано і з війною Росії проти України, і з ширшими глобальними процесами.Я впевнено можу сказати лише одне. Коли у 1939 році світ опинився на межі катастрофи, Вінстон Черчилль сказав: "Зберігайте спокій і продовжуйте". І саме цього ми маємо дотримуватися сьогодні. Наше завдання – якнайшвидше зміцнювати власну безпеку й обороноздатність. Водночас надзвичайно важливо зберегти трансатлантичну єдність і забезпечити присутність США у НАТО якомога довше.Я не можу передбачити майбутнє, але я чітко знаю, що маємо робити вже сьогодні.

У періоди гучних політичних чи суспільних подій багато людей не можуть відірватися від стрічки новин. Постійне скролення, тривожні заголовки та емоційне виснаження помітно впливають на психологічне здоров'я, спричиняють напругу, тривожність і навіть безсоння. Про це свідчать результати експерименту дослідників медичного центру Веth Іsrаеl Dеасоnеss Меdісаl Сеntеr. Соціально-політичні події можуть вплинути на сон, пов'язане зі значними коливаннями колективного настрою населення, погіршенням самопочуття та споживанням алкоголю. В рамках експерименту, що вивчав сон та психологічні наслідки пандемії Соvіd-19, вчені опитували 437 учасників у США та 106 міжнародних учасників щодня під час виборів. Досліджувані повідомляли про тривалість і якість сну, споживання алкоголю та суб'єктивне переживання загального стресу. Відповіді виявили зниження кількості та якості сну у поєднанні з підвищеним стресом, негативним настроєм та вживанням алкоголю в період виборів. У той час як ці результати спостерігалися на нижчому рівні в учасників з інших країн, погіршення самопочуття значною мірою корелювало з настроєм та стресом лише серед жителів США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТікТок-депресія: чому молодь почувається самотньою в часи уподобайок Ймовірно, сон погіршувався здебільшого у тих учасників, які скролили стрічку новин перед сном. Це особливо актуально для українців, які проживають щоденний стрес через обстріли Росії. "Це перше дослідження, що виявило зв'язок між змінами суспільного настрою в день виборів і сном у ніч перед виборами... Більше того, справа не тільки в тому, що вибори можуть впливати на сон, а й дані свідчать про те, що сон може також впливати на громадянську активність та участь у виборах", - каже один із авторів експерименту Тоні Каннінгем. Таким чином, якщо зв'язок між сном та виборами є двостороннім, це буде важливо для майбутніх досліджень, як суспільний настрій та вплив стресу на сон напередодні виборів можуть вплинути або навіть змінити їх результат, зазначив він. Влітку важко підтримувати вдома прохолоду і не кожному під силу впоратися із задухою. А багатьом і взагалі важко заснути. Але є деякі техніки засинання у спекотні дні. Ці методики буквально змушують мозок перезавантажитися і відключитися. Стародавні єгиптяни були змушені спати у спекотному та вологому кліматі. Їхні способи дійшли до наших днів і працюють досі.

Ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься, каже Роман Безсмертний, політик і дипломат 2025 року відбулися значні зміни в міжнародній політиці: новий президент у Сполучених Штатах Америки, новий уряд у Німеччині, новий Папа у Ватикані. Як ці зміни впливають на Україну? Чи не витісняють вони питання українсько-російської війни з порядку денного? &еnsр;Війна все більше вражає інші держави й поширює свій вплив на людство. Теми російської агресії та близькосхідної війни стають невіддільними складовими міжнародних відносин і диктують зовнішню політику багатьох країн. Ці два вогнища однієї війни війни між віссю зла та несформованою коаліцією свободи й демократії визначають поведінку держав та їхніх лідерів. І це показник того, що ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься. Без адекватних рішень людство впевненими темпами рухатиметься до континентальної та глобальної війни. Ще недавно принципом Німеччини було "триматися подалі від мілітаризму", а тепер вона збільшує фінансування армії та посилює підготовку війська. Британія також змінює свою військову доктрину. Європа готується до війни з Росією? &еnsр;Вона довго очікувала, що агресію Росії вдасться вгамувати іншим способом, але в лютому 2022 року Рубікон було перейдено. Країни ЄС нині на етапі швидкого зростання оборонно-промислового комплексу, пере­оснащення збройних сил у рамках НАТО. Це підготовка до протидії агресії Кремля, про яку необхідно говорити. Це гібридна війна, що йде проти переважної більшості європейських держав. РФ виношує плани ударів по країнах НАТО. Є різноманітні варіанти, найімовірніші з них відпрацьовують на навчаннях у районі Балтики. Ті, хто розуміє цю загрозу, починають швидкими темпами посилювати підготовку та збільшувати допомогу Україні. Бо ЗСУ сьогодні забезпечують час, вкрай необхідний європейським державам, щоб підготуватися до високо­ймовірної агресії Москви. Щодо можливих варіантів прояву такої агресії, то Євро­па нині сконцентрована на Балтиці, бо напруженість там зростає. У цієї напруженості є два вогнища. Перше для Росії це одне з джерел формування її мілітаристського бюджету, бо Балтика є ключовим каналом для постачання на чорний ринок тіньовим флотом нафти й нафтопродуктів. Друге нарощування сил у районі Балтики з боку Росії, що є повторенням ситуації, яка відбувалася на українсько-російському кордоні впродовж 20192021 років. Чи можна сподіватися, що згадувана вами "несформована коаліція свободи й демократії" оформиться в реальний антиросійський союз? &еnsр;Коаліція свободи й демократії має серйозне підґрунтя, щоб бути оформленою. Таким підґрунтям є формат "Рамштайн", що діє в межах технологічних необхідностей. Йому варто тільки доповнити вищий воєнно-політичний рівень, утворити об'єднаний штаб і сформувати відповідні підрозділи під його командуванням, а також спільний оборонно-промисловий комплекс. Чи є необхідність у формуванні окремих європейських збройних сил? Переконаний, що складовою коаліції мають бути спеціальні сили оборони Європи, невіддільною частиною яких повинні стати Збройні сили України. Балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс Росія продовжує реалізовувати свій план зі знищення України та відновлення імперії. Важливо, щоб сили оборони Європи почали активно взаємодіяти між собою. За рік ми зрозуміємо, що вся балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс. Ситуація може бути така, що Альянс запрошуватиме Україну до вступу. До цього все йде балачки президента США Дональда Трампа створюють серйозну загрозу для Європи. Тому європейцям треба всіляко дбати, щоб реалізувати те, про що каже посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, утворення оборонного альянсу Європи, в який увійшла б Україна, і формування на основі європейських армій сили протидії Росії. Виборчий цикл у сусідніх з Україною державах показав, що недружні до Києва політсили набирають вагу. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства? &еnsр;За останні 1015 років кожна європейська країна проходила випробування і лівими, як Греція, і правими, як Нідерланди, радикальними силами. Європа це електоральна демократія, яка передбачає можливість приходу до влади різних сил у конституційних рамках. Тому вона допускає такі речі, як вихід у фінал президентських виборів Джордже Сіміона в Румунії або обрання сподіваюся, востаннє Віктора Орбана в Угорщині та повернення в політику Словаччини Роберта Фіцо після гучних звинувачень проти нього. Також слід пам'ятати, що є різні праві. Новий німецький канцлер Фрідріх Мерц належить до правоконсервативного крила, як і голова італійського уряду Джорджа Мелоні. Водночас і вони дотримуються єврооптимістичної позиції, хоча Мерц значно правіший за Ангелу Меркель. Важливо, щоб праві політичні сили не підігрували ні Путіну, як це роблять Орбан із Фіцо, ні Трампу. Бо ми бачили, як періодично Орбан кидається то виконувати доручення Москви й паскудити Україні, то виконувати доручення Трампа й руйнувати Європейський Союз. Чи є загроза тотального формування антиукраїнських сил? Ніколи не кажи "ніколи". З огляду на результати виборів у Польщі перемоги Кароля Навроцького з його особливими поглядами щодо України треба готуватися до гіршого варіанта, але сподіватися на краще. Маємо розуміти, що сповідувати певні погляди право кожного європейця. Інша річ наскільки ці погляди стають офіційними. У Молдові, Румунії, Португалії, Німеччині на останніх виборах перемогли здебільшого правоконсервативні сили, але не антиукраїнські. Власне, часто в людей на виборах одна поведінка, і зовсім інша біля керма. Вибори часом здіймають таку піну, і на ній стільки сміття підіймається, що за ним не бачиш істини. Треба відстежувати, яку політику провадить той чи той обранець. Якщо виходити з балансу держав членів ЄС, то ситуація сприятлива для України. Проти двох прихильників Москви Орбана й Фіцо маємо абсолютну більшість прихильників України. Путін розглядає переговори як засіб ведення війни Як можете прокоментувати перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі? &еnsр;Колишній мер Варшави Рафал Тшасковський мав серйозні шанси перемогти, кількість прихильників у нього й Навроцького була приблизно однакова. Польща розколота навпіл: половина за ліберально-консервативний шлях, половина за традиціоналістсько-консервативний. Перевага визначилася кількістю тих, хто прийшов на вибори. Якби активність молоді була вища переміг би Тшасковський. Функції президента Польщі чималі, але вони не визначають внутрішньої та зовнішньої політики. Тому виборці й поводяться досить флегматично. У Польщі політично активніша молодь, але дисципліна на виборах краща в людей старшого віку. Загалом же в Європі скрізь видно зростання популярності правих сил. 510 років тому цей правий ухил спостерігався на Півночі, а нині він скотився до Центральної Європи й, очевидно, покотиться далі на Південь, де нещодавно повністю домінували ліві. Це маятник електоральної демократії. Перевага Європи в тому, що вона об'єднана спільним інтересом громадян її держав. ЄС ухвалив 17-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ. Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета, який вдарить по найбільших російських газопроводах. Чи можуть ці санкції зупинити агресора? &еnsр;Санкції підривають економіку ворога. Чи є вони визначальними? Ні. Санкційна політика неочікувана. Чи могли ми 2020 року уявити, що 2024-го російським банкам заборонять використання системи SWІFТ, не кажучи про енергетичні санкції, визначення ціни на сиру нафту? Санкції мають проміжний характер, але вони діють. Не говоритиму про їхню ефективність, бо винятки із санкцій створюють обхідні маневри для ворога. Фривольне дотримання санкцій багатьма європейськими столицями дає рашистській системі змогу уникати обмежень. Інакше як потрапляють європейські комплектуючі в РФ? А їх можна знайти в більшості ракет, які прилітають в Україну. Потрібні не тільки санкції, а й дисципліна їх виконання та покарання за недотримання. Тож санкції мають вплив, але не є визначальним фактором перемоги над ворогом. У Стамбулі відбулися переговори між РФ та Україною. Чи виправдали вони очікування Києва? Чи можна перемогти Росію за столом переговорів? &еnsр;Кремль не вважає міжнародні відносини й дипломатію інструментом вирішення питань. Він розглядає переговори як засоби ведення війни, мета якої відновлення контролю над Центральною та Східною Європою. Росія висловила дві тези, яких не чують у Вашингтоні. Перша теза: "Законні територіальні інтереси РФ" а це кордон впливу до 1991 року, тобто східний кордон колишньої Федеративної Республіки Німеччина. Друга теза: "Виведення військ НАТО зі Східної та Центральної Європи" тобто повернення Альянсу до кордонів 1991 року, виведення з Європи американських військ і ракетних комплексів. Москва трактує вступ України в НАТО як небезпеку для себе. Росія це чорна діра, що продукує війну і кров Ми входимо в декілька років, які потребуватимуть чітких і жорстких рішень, спрямованих на формування коаліції свободи і демократії, щоб подолати російську агресію і відновити світовий порядок. Чи створити новий порядок, що базуватиметься на нормах міжнародного права і статуті ООН. Або ж закласти нові інституції, які забезпечували б дотримання норм міжнародного права. Щодо подальших переговорів українська сторона має продумувати свою інформаційну політику, яка обслуговувала б цей процес. Після попередніх раундів в Ер-Ріяді, Джидді і Стамбулі інформаційний простір був забитий рашистськими наративами. До ведення переговорів, особливо їхнього інформаційного забезпечення, треба серйозно готуватися зосереджуватися не тільки на матерії переговорів, а й на інформуванні всього світу про їх перебіг. Очевидно, що приховування змісту документів із російського боку є бажанням подиктувати наративи. Коли наша сторона прибуває на переговори, вона не знає, що обговорюватиме. Можу запропонувати такі варіанти поведінки. Перший подякувати за надані матеріали та взяти паузу для ознайомлення з ними. Другий розцінювання запізнілого надання документів як крок до зриву переговорів і заява про це. Третій із російського боку на переговори приїздить склад, що може виконувати роль стенографістів або диверсантів і не відповідає рівню події. Україна ж представлена особами, що уповноважені ухвалювати рішення, бо обтя­жені політичною відповідальністю. Зробити заяву про непродуктивність російської делегації в цій ситуації абсолютно коректно. Щодо переговорної тактики має бути відпрацьована спільна позиція української делегації та європейських партнерів. Коли відбулася перша зустріч у Стамбулі, мене здивувало, що з українського боку ніхто не сказав про резолюції, ухвалені Генеральною асамблеєю ООН після початку так званої СВО. У них дано чітку оцінку російській агресії з 2014 року та рекомендації як світу реагувати на це. Зокрема є вказівки на необхідність надання допомоги Україні, додержання принципу територіальної цілісності й суверенітету. Шкода, що представники української делегації забули про це. Ми всі заскочені думками про безсилля ООН, але не вказувати ворогу на пряме порушення цих резолюцій підігрування тим, хто хоче імпотентності Генасамб­леї. Рашистські делегати останнім часом навіть підтримують нікчемні резолюції Вашингтона. Це свідчить про небезпечну ситуацію в Раді Безпеки ООН. Але резолюції Генасамблеї не можна ігнорувати й не використовувати як аргумент для відстоювання інтересів України. 15 червня в Канаді відбудеться саміт G7, 24 червня заплановано саміт НАТО в Гаазі. Чого можна очікувати Україні від цих заходів? &еnsр;До цих подій я додав би ще червневу зустріч Європейської ради. Всі вони дадуть відповідь на запитання: як розвиватиметься ситуація далі (розмовляємо з Романом Безсмертним на початку червня Країна)? Якщо "Велика сімка" й НАТО ухвалять резолюції, що стосуватимуться об'єднання сил і збільшення допомоги Україні, буде один варіант розвитку. Якщо ж ізоляціоністські підходи Вашингтона підіграють Кремлю, восени ми станемо свідками агресивних дій Кремля в районі Балтики. Москва затягує переговори у Стамбулі, щоб отримати сигнал: що буде на зібранні "сімки" й саміті НАТО. Від цього залежатиме її поведінка посилення чи гальмування агресії. Якщо "сімка" й НАТО продемонструють єдність у підтримці України та формування нової моделі глобальної безпеки, це означатиме, що московський фюрер завів себе у капкан йому доведеться катастрофу видавати за перемогу. Дональд Трамп на початку своєї каденції робив реверанси в бік Кремля, однак після масованих травневих атак по Україні заявив, що розчарувався в Путіні. Чи означає це, що Трамп дозрів до рішучих дій? &еnsр;Розраховувати можна лише на те, що в результаті зміни кадрів до керівництва США прийдуть фахові, підготовлені люди. Не вірю, що сам Трамп може радикально змінити позицію. Він не бачить себе в системі координат, які передбачають сильну дію разом з європейськими партнерами. З його відносин із Беньяміном Нетаньягу видно, що союзництво для нього не існує як цінність. Трампа цікавлять не так державні, як особисті інтереси. Що ж до дієвої допомоги Україні вона буде, якщо в результаті кадрових змін з'являться люди, які візьмуть на себе цю роботу, як це було під час першої каденції Трампа. Я довго не розумів, як Трамп прийняв рішення про надання допомоги "джавелінами". Але згодом дізнався, що він до цього не має стосунку. Що ж до спільних дій, то активність Хакана Фідана (міністр закордонних справ Туреччини. Країна) це прояв того, що Трамп передоручає Реджепу Ердогану частину своїх функцій. У процес вступає Туреччина, яка періодично дружить то з Мос­квою, то з Києвом. Мої політичні вчителі казали: "Ніколи не довіряйте людині, яка не усміхається". А Ердоган якраз не усміхається. Тому треба бути обережним, тим паче, що для Трампа кумирами є Ердоган, Путін і Кім Чен Ин. Захід усе ще вважає РФ демократичною країною, а масові випуски ракет по українських містах непорозумінням. Як можна змінити ставлення Заходу до країни-агресора й зняти з нього рожеві окуляри? &еnsр;Починаючи з ХVІІ століття Захід сприймав Росію як тоталітарну державу. В геополітичному розкладі це чорна діра, що продукує війну і кров. Вона завжди полювала на європейські держави. Настільки низькоінтелектуальне суспільство не може бути демократичне. Захід помиляється в тому, що конкурентне середовище в Росії можливе. І перехід від розвалу Радянського Союзу до ринкової моделі сприйняли як перехід на західну модель суспільних відносин. Тому й виникла ця ідея: Росія така, як ми, з нею можна говорити. У цю гру Америка не Захід! грала від Джорджа Буша-старшого з його промовою "Котлета по-київськи". Далі був Білл Клінтон ядерне роззброєння, Джордж Буш-­молодший спершу атака на Кремль, потім пом'якшення після 11 вересня, Барак Обама перезавантаження відносин. Джо Байден і Дональд Трамп спочатку хотіли "зустрітися й вирішити", але це зазнало краху. Але то все США, не колективний Захід. Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на завершення війни в червні 2026 року. Чи є у президента реальні підстави говорити про конкретні терміни завершення війни? &еnsр;Я так зрозумів, що президент спирався на дані української розвідки. Є певні дії, в результаті яких війна може завершитись і в червні наступного року, і в інший час. Усе залежатиме від ключових акторів міжнародної політики. Якщо коаліція свободи й демократії буде сформована, це прискорить перемогу над тоталітаризмом. Якщо ні розтягуватиме війну в часі, утворюватиме її нові вогнища. Будь-який конфлікт ставатиме міжнародним. 2025 року російські втрати сягнуть мільйона осіб це в Європі. Кричущий, неприпустимий факт. Такі речі мають лягти в основу дій лідерів і Європи, і США. Цю війну не можна заморозити, вона не охолоджується. Якщо знизити напруженість по лінії Москва Київ, то напруженість по лінії Москва Брюссель буде така, що запалить і Київ. Якщо погасити напруженість по цій лінії, то лінія Москва Вашингтон запалить усю Європу. Цього не розуміють у багатьох столицях світу. І це впливає на часові рамки. Ще треба згадати небувалий технологічний стрибок у площині зброї цієї війни. Вона показує війну майбутнього. І це також впливає на часові рамки. Тому визначати ці рамки можна залежно від того, як світ реагуватиме на рашистську агресію. Якщо зволікатиме з реакцією, війна набере континентального, а тоді й глобального характеру. Політика стає заручницею призначених осіб Суспільству нав'язали модель двох думок офісно-президентської і неправильної. Ворожим ІПСО називають усе, що відрізняється від позиції влади. Чи справді це так? &еnsр;Причина цього слабкість політичної системи, яка за часів Віктора Януковича була зруйнована й не відродилася. Слабкість системи призводить до слабкості політичних партій, а це призводить до відсутності в політиці професіоналів. Їх відсутність веде до заміни функції представництва в державних органах, де замість політиків з'являються мародери й рекетири. Політика стає заручницею призначених осіб. Не треба жалітися на поведінку президента, коли у країні знищено політичну систему. Через це метастази розростаються по всьому державному організму. Спроба пояснити це війною змушує мене сказати: "Не знаєте, що робити, дивіться в Конституції". Але певні особи трактують Конституцію як хочуть. Це лягає на ґрунт низької правової культури. У результаті маємо, з одного боку, громаду людей, які прикривають свої дії війною, з іншого тих, кому нав'язують монополію на істину від влади. Але немає тих, хто фахово заявив би, що цього робити не можна незалежно від того, є стан війни чи немає, бо так прописано в Конституції. Це стосується не лише тиску на певних людей та інституції, а й усіх подій, що відбуваються в державі в бізнесі, економіці, фінансовій сфері. Передплатити журнал "Країна"

Президент Польщі Анджей Дуда повідомив про телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися питання безпеки регіону та результати нещодавніх президентських виборів у Польщі.

Президент Польщі Анджей Дуда у п’ятницю, 6 червня, розповів, що провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Вони обговорили двосторонні відносини та результати виборів у Польщі.

Лідер опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мюн здобув переконливу перемогу на дострокових президентських виборах у Південній Кореї. За офіційними даними, оприлюдненими Національною виборчою комісією, він випередив свого головного конкурента майже на три мільйони голосів. Про це повідомляє СNN, посилаючись на результати виборів. Його перемога стала історичним поверненням після поразки на виборах 2022 року, коли Лі поступився Юн Сук Йолю менш ніж на один відсоток. Агенція Yоnhар назвала цей результат знаковим реваншем для опозиції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп хоче вивести з Південної Кореї тисячі військових - ЗМІ Кандидат від правлячої консервативної Партії народної сили Кім Мун Су визнав поразку та у своїй промові привітав переможця, заявивши, що смиренно приймає волю народу. Вибори проходили на тлі глибокої політичної кризи: попередній президент шість місяців тому запровадив воєнний стан, що призвело до періоду хаосу та невизначеності в країні. Тепер результат виборів, за оцінками СNN, може дати країні шанс на відновлення політичної стабільності. Явка на виборах склала майже 80% з понад 44 млн виборців - це найвищий показник для президентських виборів у Південній Кореї з 1997 року. Виступаючи після оголошення результатів, Лі Чже Мюн пообіцяв відновити демократію та зосередитися на економічному відродженні країни, яка нині переживає серйозні зовнішньоекономічні виклики - від тарифної політики США до загрози глобальної рецесії. Ці труднощі супроводжувалися піврічною відсутністю постійного керівництва в країні. У квітні 2025 року колишньому президенту Південної Кореї Юн Сок Єлю оголосили імпічмент. Це пов'язано з тим, що в грудні 2024 року лідер оголосив воєнний стан у країні, чим спричинив хвилю обурення та загрозу демократії. Причиною рішення була спроба усунути від домінування в парламенті опозиційні політсили, зокрема Демократичну партію. За словами Юна, партія демонструвала прихильність Північній Кореї, блокувала роботу уряду та шкодила державним інтересам. Уряд і парламент відмовилися підтримати воєнний стан і зобов'язали Юна скасувати його. Режим тривав близько 6 годин, але став початком політичної кризи в країні. Після інциденту проти Юна було порушено кримінальну справу та відсторонено від посади президента.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Такі дані Національної виборчої комісії оприлюднив Оnеt.рl, що стежить за підрахунком голосів у режимі реального часу.За інформацією Національної виборчої комісії після підрахунку 100% голосів Кароль Навроцький отримав 50,89%, а Рафал Тшасковський -  49,11%.Результати виборів президента Польщі, Фото: скриншот Оnеt.рlАнджей Дуда привітав Кароля Навроцького з результатом"Я ще раз вітаю новообраного президента Кароля Навроцького з перемогою на виборах. Це була важка, часом болюча, але надзвичайно відважна боротьба за Польщу, за те, як повинні вестися справи нашої батьківщини. Дякую за цю героїчну боротьбу до останньої хвилини кампанії", – написав він у Х.Також Дуда подякував громадянам Польщі за участь у виборах, відвідуваність й "виконання громадянського обов'язку".Зеленський привітав переможця виборів: "Розраховую на незмінно плідну співпрацю"Кароля Навроцького привітав з перемогою на виборах і президент України Володимир Зеленський."Польща, яка зберігає силу національного духу та віру в справедливість, була і залишається опорою регіональної та загальноєвропейської безпеки й сильним голосом, що захищає свободу і гідність для кожної нації. Зміцнюючи одне одного на нашому континенті, даємо більше сил Європі в глобальній конкуренції та наближаємо досягнення реального й тривалого миру. Розраховую на незмінно плідну співпрацю з Польщею і особисто з паном Президентом", - написав він у соцмережі Х.Дані екзит-полів: перше опитування вказувало на перевагу Тшасковського, згодом лідер змінивсяЗа даними першого екзит-полу ІРSОS публікує результати свого опитування на виході з виборчих дільниць: Рафал Тшасковський - 50,3%, Кароль Навроцький - 49,7% Відповідна новина з'явилася на сайті Gаzеtа Wybоrсzа.Екзит-пол ІРSОS проводився для трьох найбільших польських телеканалів - ТVN24, Роlsаt Nеws та ТVР.Утім результати другого пізнього опитування були іншими. За даними екзит-полу, який дає похибку лише 0,5%, Навроцький отримав підтримку 51% виборців, а Тшасковський – 49%.Тшасковський після перших екзит-полів: ми перемоглиУ штабі Рафала Тшасковського після оголошення даних першого екзит-полу почали святкувати перемогу. Політик оголосив себе переможцем виборів."Ми перемогли, хоча, я думаю, що ця фраза назавжди увійде до польської мови, мови польської політики – "на лезах бритви", – наводив слова кандидата від урядової "Громадянської опозиції" телеканал ТVN24.Читайте також: Сьогодні ми ще не дізнаємось, хто став президентом, - польський експерт Матерняк"Я казав, що буде дуже тісно, ​​що кожен голос буде враховано", – додав він. При цьому Тшасковський подякував полькам і полькам за те, що вони проголосували за нього.Реакція НавроцькогоЗафіксований у першому екзит-полі ІРSОS невеличкий розрив між обома кандидатами Навроцький витлумачив на свою користь. За його словами, він ще може перемогти свого політичного опонента."Ми переможемо та врятуємо Польщу. Ми не дозволимо замкнутися правлінню Дональда Туска", – сказав Кароль Навроцький, якого цитує Gаzеtа.рl, після оголошення результатів екзит-полу другого туру президентських виборів. "Це специфічні вибори, єдині такі після 1989 року, тому я хочу подякувати вам усім", – сказав Навроцький, звертаючись до своїх виборців.Чинний прем'єр Туск підтримував на виборах свого однопартійця Тшасковського. Президент Польщі Анджей Дуда належить до тієї ж партії, що й Навроцький, до опозиційного нині "Права і справедливості".У другому турі виборів президента Польщі встановлено рекордну високу явкуУ неділю, 1 червня 2025 року, другий тур президентських виборів проходить у Польщі за умов безпрецедентно високої явки виборців.Показники явки на своєму сайті оприлюднила польська Державна виборча комісія:12:00 - 24,83%,17:00 - 54,91%,21:00 - 72,8%.Нечувана мобілізація закордонних поляківГромадяни Польщі, які мешкають закордоном та де-юре не втратили право голосу, мали завчасно зареєструватися на розташованих в їхніх нинішніх країнах виборчих дільницях. Й тут теж встановлено рекорд."Понад 695 тисяч громадян Польщі зареєструвалися за кордоном на президентські вибори", - цитує уповноважену міністра закордонних справ з питань організації виборів за кордоном Юстина Хшановська портал Ваnkіеr.рl. Це рекордна кількість за усі роки польських вільних виборів, що проводяться після повалення комуністичної диктатури.Слід наголосити, що оскільки перший тур виборів завершився з мінімальним розривом між обома кандидатами, штаб кожного з них усіма можливими способами агітував поляків прийти й проголосувати в другому турі.Між ким і ким обиралиПоляки обирали між Рафалом Тшасковським від "Громадянської платформи" та кандидатом від "Право і справедливість" Каролем Навроцьким, які стали лідерами голосування у першому турі, повідомляє Rеutеrs та Оnеt.Голосування розпочалося о 07:00 за місцевим часом й тривало до 21:00 за Варшавою (або до 22:00 за Києвом). Результати екзит-полів очікувалися одразу після закриття дільниць, а офіційні підсумки мають оприлюднити в понеділок.Правом голосу у другому турі володіють майже 29 мільйонів громадян Польщі, які перебувають у країні, а також понад пів мільйона виборців за кордоном. Станом на 06:00 за польським часом, завершилося голосування у США, зокрема у Нью-Йорку, де вже порахували голоси. Однак результати не оприлюднюють до завершення голосування на території Польщі.Опитування порталу Оnеt прогнозували рекордну для країни явку — 76,5%, що може стати найвищим показником з часу переходу до демократії у 1989 році.Про кандидатівЗа даними агентства Rеutеrs, обидва фіналісти перегонів виступають за посилення обороноздатності Польщі та продовження підтримки України. Утім, їхні позиції розходяться щодо ключових зовнішньополітичних і соціальних питань.Читайте також: Вибори президента Польщі: Тшасковський чи Навроцький – шанси майже рівніМер Варшави, центрист і націонал-ліберал Рафал Тшасковський називає вступ України до НАТО життєво важливим для безпеки Польщі та підтримує тісну співпрацю як з ЄС, так і зі США. Його опонент, директор Інституту національної пам'яті, історик за фахом, правий консерватор Кароль Навроцький, висловлюється більш обережно — він заявив, що у разі перемоги не ратифікує членство України в Альянсі, аби не "втягнути НАТО у прямий конфлікт з Росією". Тшасковський є популярним у містах, Навроцький - у селах.Читайте і дивіться також: Кандидат у президенти Польщі вживав білий порошок прямо на теледебатах: що це булоУ своїй зовнішній політиці Тшасковський обіцяє ще тісніше співпрацювати з керівництвом Євросоюзу. Натомість Навроцький робить акцент переважно на партнерстві з Вашингтоном.У соціальних питаннях між кандидатами також спостерігається чіткий розрив. Тшасковський виступає за розширення прав ЛГБТ-спільноти та доступ до абортів, тоді як Навроцький — категорично проти, аргументуючи свою позицію необхідністю дотримання католицьких цінностей.Навроцького публічно підтримали Дональд Трамп та угорський прем'єр Віктор Орбан.18 травня 2025 року в Польщі відбувся перший тур виборів глави держави. Згідно з остаточними даними з виборчих дільниць розрив між двома кандидатами, які пройшли до другого туру, становить менш ніж 2%.

Попри війну, більшість українців не відкидають можливість переговорів із Росією заради припинення бойових дій. Громадяни готові до певних поступок, хоча ступінь компромісів залишається дискусійною. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. За його словами, хоча українці загалом не мають довіри до результативності переговорів із Росією, лише близько 10% виступають за продовження війни до повного повернення всіх територій. Натомість приблизно 60% підтримують ідею компромісного врегулювання, залежно від формулювань та умов. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже 60% американців не задоволені позицією Трампа щодо Росії - опитування "Українське суспільство схиляється до думки, що мир важливіший за війну до повної перемоги. Це можна трактувати як втому, але суть у тому, що у ситуації без очевидного прориву на фронті з обох сторін люди очікують на пошук дипломатичних рішень", - зазначив соціолог. Антипович підкреслив, у суспільстві побутує переконання, що безпосередньо домовлятись з Кремлем марно - потрібна активна участь США та країн ЄС. Перемогою компроміс навряд чи назвати можна, але припинення бойових дій на певних умовах вже сприймається як результат. Щодо територій, думки українців розділяються. Відмова від нещодавно окупованих областей (наприклад, частин Донецької, Луганської чи Запорізької) викликає спротив. Проте щодо тимчасово окупованих ще з 2014 року - Криму та частин Донбасу - допускаються гіпотетичні поступки, якщо це стане умовою припинення війни. Також серед потенційних компромісів - відмова від членства в НАТО. Водночас ідею європейської інтеграції громадяни готові захищати категорично. "З брендом НАТО українці, ймовірно, можуть попрощатися. Адже реальну допомогу надавали окремі держави, а не альянс у повному складі. А от від Євросоюзу та європейського майбутнього ніхто не хоче відмовлятися", - резюмував Антипович. 71% опитаних вважають, що вибори мають відбутися лише після остаточного завершення війни. Такі результати показало опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології з 2 по 12 травня. 25% респондентів погоджуються з тим, що вибори можна провести одразу після досягнення перемир'я або навіть раніше. "Переважна більшість українців - 71% - не підтримують проведення виборів після перемир'я навіть з гарантіями безпеки, а вважають, що вибори мають бути лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни", - заявили у КМІС.

Трамп, Трамп, Трамп&hеllір; Речитатив, яким починаються будь-які світові новини на щодень. Такі наші часи, трампові&hеllір; На початку тижня Дональд Трамп поговорив з Путіним по телефону. Вірніше, кожен поговорив про своє. І кожен почув те, що хотів чути. Розмова німого з глухим. Переговори про переговори. Трамп здатен продукувати "велике ніщо". Його прагнення - здобути лаври миротворця та робити великий бізнес з Росією. У Путіна інша мотивація. Йому треба відповісти, навіщо він то все затіяв і чого досяг? Щоб відповісти, треба мати якісь результати. А результатів - немає! "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи... Про неминучість суворих санкцій проти Росії у разі відсутності перемир'я офіційна Америка тільки говорить. Це - стара пісня. Набридла й зужита. Давно чуємо. "Свиня з рову - свиня в рів" - так в українському селі кажуть про безплідні й позбавлені сенсу рухи. "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи, слова давно перестали працювати в сучасному світі. Ймовірно, на нас чекає ще одна імітація двосторонніх перемовин. Можливі місця проведення - Туреччина, Швейцарія, Ватікан. Окрім іншого, Дональд Трамп туманно натякав про якісь "червоні лінії" в своїй голові, які він не може перетнути, але й говорити про них не здатен, чим остаточно заплутав світ, і заплутався сам. В той же час, 62(!) відсотки американських виборців виступають за те, щоб Сполучені Штати продовжували надавати військову підтримку Україні та впроваджували санкції проти Росії, - такі дані опитування Наrvаrd САРS/Наrrіs Роll. І майже 60% американців незадоволені слабкою позицією Трампа щодо Кремля. Замість того, аби воювати з путінською диктатурою, Трамп воює з вільною Європою, якій вже вкотре проголосив збільшення митних тарифів на 50%, чим частково обвалив європейські акції. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись Тим часом Ізраїль готується завдати удару по ядерних об'єктах в Ірані, всупереч позиції адміністрації президента США. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись. Європа - послідовніша. ЄС ухвалив 17-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Вони спрямовані, головним чином, проти 200 кораблів тіньового флоту. Топ дипломатка ЄС Кая Каллас повідомила, що готуються нові, ще жорсткіші санкції. А Литва закликала вдатися до таких санкцій проти Кремля, які завдадуть "справжнього болю". Такого болю Росії можуть завдати ціни на нафту. Євросоюз вже запропонував країнам G-7 додатково знизити граничну ціну на російську нафту, що транспортується морським шляхом до 50 доларів за барель. Україна пропонує - не більше, як по 30 доларів за барель. Ціна на нафту - це та сама голка зі смертю російського Кощія, яку треба зламати. Також ЄС ввів заборонні мита на мінеральні добрива з Росії та Білорусі. Країни G-7 ухвалили рішення, що активи РФ будуть заморожені до припинення агресії та відшкодування збитків Україні. Путін заявив про ідею створити буферну зону між Україною і Росією. Як завжди, геть невідомо, що саме він має на увазі. Щодо українців, то вони на кордоні з РФ воліли б бачити велику стіну, рів з крокодилами, колючий дріт і табличку "Кінець цивілізації. Далі - життя не існує". На віки вічні. Президент Володимир Зеленський відвідав церемонію інтронізації нового Папи Римського Лева ХІV і зустрівся з понтифіком. Президент України подякував Ватикану за готовність стати майданчиком для прямих переговорів між Україною й РФ та подарував Папі ікону, написану на ящику з-під важкої зброї. У Румунії відбулися доленосні й драматичні президентські вибори, 2-й тур. Новим главою держави став Нікушор Дан, прозахідний політик. Він здолав неймовірне відставання (понад 20%) від ультраправого та проросійського популіста Джордже Сіміона. Мусимо подякувати румунам за здорову громадянську позицію, бо Румунія для нас важлива. В Польщі 1-го червня відбудеться другий тур президентських виборів. Нам важливо, аби перемогу на них не здобув польський "Янукович" Кароль Навроцький, що виступає проти членства України в НАТО. ...Вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася... У 2025-му році, вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася, бо змушена жити "по-новому". Це всьому притомному світові на користь. Данія надасть Україні військову допомогу на суму 630 мільйонів доларів. Мова йде про артилерійські гармати та боєприпаси до них, в рамках "чеської ініціативи". Фінляндія, за рахунок доходів від заморожених російських активів, надасть 90 мільйонів євро. Норвегія до кінця року передасть Україні всі обіцяні винищувачі F-16. Кількість літаків не розголошується. Бельгія, з свого боку, намагається пришвидшити передачу винищувачів, - повідомив міністр оборони країни Тео Франкен. У ніч на 23 травня Сили спеціальних операцій завдали удару по оборонному підприємству "Енергія" в місті Єлець Липецької області. Завод виробляв батареї для авіабомб, ракет "Іскандер" та морського озброєння. В іспанській столиці застрелили одіозного Андрія Портнова, ексдепутата українського парламенту, колишнього заступника в адміністрації президента Віктора Януковича. Андрій Портнов був причетний до підготовки "диктаторських законів" 16 січня 2014-го року та ручного управління судовою системою. Окрім цього, Портнов закликав до створення "фільтраційних таборів" для опозиції та ліквідації непокірних. Але доля розпорядилася так, що ліквідували саме його. Так воно сталося, що Портнов втрапив до "списків Портнова". "Як роса на сонці"&hеllір; ...Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони... Американський актор Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони. Шона Пена - в президенти США! Наші повертаються додому. 490 українських військових повернуто з російського полону в результаті обміну. Чекаємо на всіх інших. Чекаємо вдома. А завтра - день Києва. Остання неділя травня. Попри те, що на Київ сьогодні летять "шахеди" й балістика, Київ був, є і буде містом гордих, вільних, красивих людей. І саме для них "знову цвітуть каштани"&hеllір; Тримаймося!

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України. Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців. Його конкурент, ультраправий Джордже Сіміон, здобув 46,4% голосів і поспіхом, щойно закрилися дільниці, проголосив себе переможцем. З його дописом у соцмережі навіть виник курйоз, бо Сіміон використав прапор Чаду замість румунського. А поразку він згодом таки визнав. Чинник Джеорджеску Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії. Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів. Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід" Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід", адже Джеорджеску, за їхніми даними, відмовився оприлюднювати звідки брав гроші на виборчу кампанію. Тож Джеорджеску не зміг балотуватися на повторних президентських виборах і найвідомішим кандидатом від ультраправих став Джордже Сіміон. "Один проти всіх" У Сіміона були непогані стартові позиції: він успадкував частину передвиборчих тез від Джеорджеску і цим залучив його симпатиків на свій бік, не мав сильних конкурентів-консерваторів. А ще він пообіцяв призначити Джеорджеску прем'єром, якщо переможе. Натомість єврооптимісти зробили ставку на центриста, відомого борця з корупцією, математика, незалежного політика і мера столиці Нікушора Дана. Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати, навіть Елена Ласконі, котра виходила у другий тур президентських виборів із Джеорджеску у листопаді 2024 року. У першому турі повторних виборів 4 травня Дан відставав від Сіміона майже на 20% голосів, що, можливо, дало підстави лідеру ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР") втратити пильність. Однак єврооптимісти розуміли: на кону зовнішньополітичний вектор Румунії мінімум на найближчі кілька років. Українські громадяни переживали подібне у 2004 та у 2013 роках. До чого тут Москва "Якби переміг Сіміон, у Європі виник би умовно проросійський анклав "Угорщина - Словаччина - Румунія". На ролі цієї країни як бази допомоги Україні можна було би поставити хрест", - наголосив політичний експерт Андрій Смолій. Три авіабази НАТО, Європейський центр навчання пілотів на F-16, збройний хаб, елементи системи ПРО (актуальні і для Молдови, і для України), - це все Румунія. Та не тільки: через великий дунайський румунський порт Констанца відбувається експорт українського сільськогосподарського збіжжя. Завдяки дунайській альтернативі небезпечним чорноморським експортним шляхам українська економіка отримує суттєвий дохід від продажу сільгосппродукції, а низка країн Африки та Азії позбавлені загрози голоду. А офіційний Київ може активніше відстоювати свої інтереси і Чорноморському регіоні, що і робить. Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн першими привітали Нікушора Дана з перемогою. Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це. Точка неповернення У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Теlеgrаm Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало). Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон Ще б пак - Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон. Але завдяки чому Дану вдалося переломити хід перегонів? Результати першого туру 4 травня показали втому румунів від політичних суперечок "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" була переважно голосуванням "проти всіх", однак більшість таких виборців вітали би альтернативу. Незалежний Нікушор Дан її дав: закликав їх до єднання на противагу тезам конкурента, котрі охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, до речі, визнав: "Ми були одні проти всіх". Мережі ширші Відносно мирний фінал карколомних румунських президентських перегонів не означає спокою. Адже програла не лише Росія, а й МАGА - група радикальних республіканців-трампістів у США. На це вказав Ірінеу Дарау, румунський сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Дан, схоже, усвідомлює ризик, оскільки заявив про намір "добре пояснити партнерам" рішення про анулювання першого туру виборів у 2024 році та "повернути довіру" Трампа. Не виключено, що певні впливові кола у США допоможуть йому: агенція JРМоrgаn вже заявила про очікуване зниження політичних ризиків для Румунії через перемогу єврооптиміста. Утім, доведеться докласти зусиль, адже Сіміон відкрито підтримував МАGА. Є ознаки роздратування Білого дому: Ілон Маск публічно підтримав Павла Дурова в історії зі "французьким втручанням" у румунські вибори. Ультраправий реванш попереду? Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність. Першим випробуванням стане формування коаліції Першим випробуванням стане формування коаліції. Сіміон в альянсі з Джеорджеску має понад 40% голосів, від котрих неможливо відмахнутися. На додачу - розкололася діаспора. У таких країнах як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія у румунських громадах понад 50% голосів набирав Джордже Сіміон. Чому? Історик та аналітик Іон Іоніце звертає увагу на зростання симпатій до ультраправих, особливо у Центральній та Східній Європі. "Враховуючи спадок багатьох років тоталітаризму, ситуація може розвиватися стрімко. Суспільство може прийти до точки, в якій демократія є лише видимістю", - наголошує він. Чому треба поспішати Тому Україні треба поспішали зі вступом до ЄС, вважає народний депутат України з фракція "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв, адже "недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів у президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких пов'язували з Москвою. Нам треба вступити до ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років". Про наростаючу загрозу реваншу ультраправих свідчать парламентські вибори у Німеччині та у Франції. На дострокових перегонах до Бундестагу переміг опозиційний альянс "ХДС-ХСС", проте другу позицію за активної підтримки Ілона Маска здобула ультраправа "Альтернатива для Німеччини". У Франції лише завдяки ситуативному альянсу центристів Емманюеля Макрона із лівими між першим і другим туром дострокових перегонів ультраправих відкинули на третє місце. Цікаво, що і у Франції, і в Німеччині до них застосовано процедурні заходи: Марін Ле Пен, лідерка однієї з правих французьких партій, засуджена за злочин, у діяльності "АдГ" суд побачив елементи екстремізму, хоча зараз ці звинувачення тимчасово знято. Внутрішнє балансування Водночас зі зростанням симпатій європейських виборців до ультраправих сил мобілізуються у згуртовуються симпатики єврооптимістів, тому говорити про неминучий правий реванш-2 зарано, вважає український дипломат Роман Безсмертний. Нині, принаймні, Україні можна спокійно дивитися у найближче майбутнє. На відміну від Сіміона, котрий є персоною нон-грата і для нашої країни, і для Молдови, Дан виступає за підтримку України, за її членство у ЄС та у НАТО.

Сьогодні, 19 травня, у центрі уваги опинилися важливі події, зокрема обговорення війни Росії проти України між прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та лідерами США і ЄС, результати президентських виборів у Румунії, а також новини про стан здоров’я президента Джо Байдена.18 травня Кір Стармер провів переговори з керівниками США, Італії, Франції та Німеччини, де обговорювалися питання, […] Тhе роst Головні політичні події 19 травня: Україна, Румунія, Байден, Газа fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Як відомо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру президентських виборів, що відбулися 24 листопада, через підозри у російському втручанні, зокрема через маніпуляції в ТіkТоk на підтримку ультраправого кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано набрав 23%. Це стало безпрецедентним випадком в історії Румунії, адже раніше суди не скасовували президентських виборів. Рішення ґрунтувалося на розсекречених даних спецслужб про кібератаки та агресивну кампанію в соцмережах, що порушила виборче законодавство. Тому вибори було перезапущено, а Джорджеску виключили з повторних перегонів. Нові вибори відбулися 4 травня цього року, а їх результати лише посилили політичну кризу. Зокрема, прем’єр Румунії Марчел Чолаку оголосив про відставку через невтішні результати президентських виборів, де 40,96% голосів зібрав скандальний радикал Джордже Сіміон, натомість провладний Чолаку - лише 20,07%, зайнявши третю сходинку, бо його випередив Нікушор Дан з 20,99%. Еспресо розповість детальніше про особистість політика Джордже Сіміона, який має всі шанси, щоб обійти свого найближчого суперника та стати президентом Румунії. Історик-активіст-ультрас, який став політиком-популістом-націоналістомДжордже Сіміон народився 21 вересня 1986 року в місті Фокшани, Румунія. Ще з підліткового віку Сіміон став лідером футбольних ультрас, що сформувало його агресивний стиль публічної діяльності.Він здобув освіту в престижному Національному коледжі Георге Лазара в Бухаресті, а згодом навчався в Бухарестському університеті та Університеті Александру Іоана Кузи в Яссах, де здобув ступінь магістра історії, спеціалізуючись на темі "Злочини комунізму". Джордже Сіміон почав свою активну публічну діяльність зі студентських років – у 2004 році він уперше заявив про себе на акції вшанування героїв Румунської революції, розгорнувши націоналістичні банери. Із часом його активізм став чітко націоналістичним: він очолив рух "Nоіі Gоlаnі", який просував гасло "Бессарабія – це Румунія", маючи на увазі території сучасної Молдови та частини України.У 2011 році Сіміон заснував Платформу уніоністів "Асțіunеа 2012", що виступала за об’єднання Румунії з Молдовою. Він організовував численні марші, культурні акції та кампанії, що апелювали до історії "Великої Румунії". У 2017-му заснував "Альянс до сторіччя", який об’єднав понад 100 організацій і влаштував "Марш сторіччя" – піший похід від Алба-Юлії до Кишинева для відзначення 100-річчя Великого об’єднання 1918 року. Окрім акцій, Сіміон активно підтримував румунські громади за кордоном, особливо в Молдові, Україні (зокрема в Придністров’ї та на Буковині) та Сербії, допомагаючи румунським школам та виступаючи за права меншин.Він також написав дві книги – одна з них аналізує історію Молдови й просуває ідею її возз’єднання з Румунією, інша – це збірка політичних есеїв про зустрічі з румунськими політиками. Обидві мають націоналістичний підтекст і спрямовані на широку публіку, а не академічне коло. Тобто попри історичну освіту, Сімон так і ніколи не займався історією як наукою, натомість просував націоналістичні ідеї, будучи помітним активістом. Ініціативність Сіміона принесла йому популярність серед націоналістично налаштованих громадян, хоча й зробили його недружньою особистістю у сусідніх країнах Румунії. Політична кар’єра Сіміона розпочалася всього шість років тому – у 2019 році, коли він балотувався як незалежний кандидат на виборах до Європейського парламенту, отримавши понад 117 тис. голосів. Хоча цього не вистачило для перемоги, кампанія продемонструвала його здатність мобілізувати чимало виборців. Того ж року, 19 вересня 2019-го, Сіміон заснував власну партію "Альянс за об'єднання румунів" (АUR), яка стала платформою для його ультраправих поглядів.Всього за рік, АUR здобула несподіваний успіх на парламентських виборах 2020 року, отримавши 9% голосів і ставши четвертою за величиною партією в парламенті. Цей прорив зробив Сіміона помітною фігурою в румунській політиці. А у 2024 році АUR ще більше зміцнила свої позиції, подвоївши їх, ставши другою за величиною партією в обох палатах парламенту. За роки парламентської діяльності Сіміон зарекомендував себе як харизматичний лідер опозиції, здатний апелювати до широких верств населення. Експерти пояснюють стрімке зростання популярності АUR завдяки кільком взаємопов’язаним факторам. Насамперед – популістська риторика та соціальні мережі. Сіміон активно використовує соціальні мережі, зокрема ТіkТоk, для просування своїх ідей. Його антиелітарна риторика, спрямована проти "корумпованої брюссельської бюрократії" та румунського істеблішменту, резонує з виборцями, які відчувають розчарування в традиційних румунських партіях, які ведуть прозахідний курс, що не приніс результатів (Румунія залишається однією з найбідніших країн ЄС). Риторика партії вдало використовує соціально-економічне невдоволення. Адже зростання вартості життя та економічні труднощі підживлюють підтримку АUR серед середнього класу та сільських громад. Сіміон обіцяє захистити "простих румунів" від глобалізації та іноземного впливу.Натомість чи не основна ідея партії – об'єднання Румунії з Молдовою та акцент на "румунській ідентичності" знаходять відгук серед патріотично налаштованих виборців. АUR також використовує історичні наративи, апелюючи до образів румунських героїв та ідеї "Великої Румунії", яка включає насамперед молдовські та українські землі, а також меншою мірою угорські, сербські та болгарські. Цікаво, що антиковідна позиція теж додала партії популярності. Під час пандемії СОVІD-19 АUR виступала проти обов’язкової вакцинації та жорстких карантинних обмежень. А це привернуло увагу консервативних і скептично налаштованих громадян, особливо в сільській місцевості та малих містах.Ну і не варто забувати, що Джордже Сіміон молодий політик, що також дозволяє залучити додаткову підтримку серед молоді. Харизматичний стиль Сіміона, його активність у соцмережах і образ "свого хлопця" приваблюють молодих виборців, які раніше не цікавилися політикою. Навіть своє весілля він зробив публічним гулянням, трендовим у соцмережах, коли в серпні 2022 року одружився з Ілінкою Мунтяну і зібрав на заході 10 тис. людей. Ідеологічні позиції СіміонаДжордже Сіміон позиціонує себе як націоналіста, євроскептика та прихильника "традиційних цінностей". Його політичними кумирами є президент США Дональд Трамп та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Якщо узагальнити, то ключові погляди Сіміона можна звести до:Націоналізм довкола "Великої Румунії". Сіміон активно виступає за об'єднання Румунії з Молдовою та повернення "історичних румунських територій", що включають частини сучасної України (Північна Буковина, Південна Бессарабія) та Молдови. Наприклад, у 2024 році він заявив, що не визнає існування окремої молдовської державності та вважає кордон по річці Прут "несправедливим". Звісно, що вся ця риторика викликала занепокоєння в сусідніх країнах, тому Сіміонові заборонили в’їзд як в Модову, так і в Україну.Євроскептицизм. Сіміон критикує Європейський Союз, називаючи його "надмірно бюрократичним" і таким, що обмежує суверенітет Румунії. Він виступає за перегляд відносин з ЄС, хоча не закликає до виходу з нього. Традиційні цінності. АUR і Сіміон підтримують консервативні погляди, виступаючи проти ЛГБТ-руху, абортів і секулярних реформ. Цікаво, що Сіміон також висловлювався проти обов’язкового викладання історії Голокосту в школах, що, звісно, викликало критику, особливо серед єврейської громадськості.Антикорупційна риторика. Сіміон також позиціонує себе як борця з корупцією, критикуючи традиційні партії за "зраду інтересів народу". Вважаючи, що лише він зможе навести лад в країні. Підтримка Трампа та Мелоні. Сіміон відкрито симпатизує Дональду Трампу, називаючи його своїм політичним кумиром. Він носив бейсболку з написом "Тrumр Sаvе Аmеrіса" і заявляв, що поділяє ідеологію руху МАGА. Також Сіміон прихильний до прем’єрки Італії Джорджи Мелоні, він навіть закликав "мелонізувати" Європу, тобто поширити практики італійської національної політики. Ставлення до України та російський слід Ставлення Джордже Сіміона до України є суперечливим і викликає особливе занепокоєння в контексті його можливої перемоги на виборах. Адже у Румунії президент має досить широкі повноваження, там діє напівпрезидентська (змішана) форма правління, подібна до французької моделі. Хоча реальна влада в країні зосереджена у парламенті та уряді, однак президент очолює зовнішню політику та оборону, призначає прем’єр-міністра (за згодою парламенту), має право вето і може розпустити парламент. Служба безпеки України заборонила Сіміону в’їзд до України ще в 2021 році на тлі його антиукраїнської діяльності пов’язаної з ідеями "Великої Румунії" та можливими зв’язками з російськими спецслужбами. У 2024 році заборону було поновлено ще на три роки. Після початку повномасштабної війни Сіміон публічно називав диктатора Росії Володимира Путіна "військовим злочинцем", а також заявляв, що санкції проти Росії є "недостатніми". Проте він виступає проти надання додаткової військової допомоги Україні та експорту зерна через його країну, аргументуючи це тим, що Румунія повинна "зосередитися на власних інтересах". Ця позиція збігається з риторикою проросійських політиків у Європі, хоча Сіміон заперечує звинувачення в проросійських симпатіях, називаючи АUR "найбільш русофобською партією Румунії". Також Сіміона підозрюють у зв’язках з російськими ультранаціоналістами, зокрема Олександром Дугіним, ідеологом "русского мира". Та особливу тривогу викликають заяви представників АUR, зокрема сенатора та соратника Сіміона Клаудіу Тирзіу, про необхідність "повернення" українських територій, таких як Північна Буковина та Південна Бессарабія, які колись певний час належали Румунії. Сам Сіміон уникає прямих заяв про анексію, але його підтримка ідеї "Великої Румунії" та територіальні претензії партії створюють напругу у відносинах з Україною.Ще одним тривожним сигналом є обіцянка Сіміона призначити проросійського політика Келіна Джорджеску, якому заборонили балотуватися на виборах, на посаду прем’єр-міністра в разі перемоги. Джорджеску відомий своєю антиукраїнською позицією, зокрема закликами припинити допомогу Україні та заборонити транзит українського зерна. Крім того, він противник НАТО і ЄС.Хоча після перемоги в першому турі виборів, Сіміон помірковано закликав до припинення вогню в Україні, зокрема, очікувано підтримав позицію адміністрації Дональда Трампа щодо агресії РФ, не деталізуючи своїх ідей.  Що кажуть експерти та чи є шанс в іншого кандидата Сіміон та його конкурент Дан. Фото: Вікіпедія Майже всі аналітики занепокоєні тим, що Джордже Сіміон, ймовірно, стане президентом. Зокрема, як пишуть у DW, потенційна перемога Джордже Сіміона у другому турі президентських виборів загрожує стати історичним поворотом, який наближає країну до влади правих екстремістів – явища, небаченого з часів диктатури Іона Антонеску та його союзників із православно-фашистської "Залізної гвардії" під час Другої світової війни."Для Румунії та для Європи обрання Сіміона стало б серйозним поворотним моментом і політичною катастрофою: у такому разі вперше країна ЄС мала б самопроголошеного "руйнівника системи" на посаді глави держави, того, хто обіцяє "змести" румунську еліту та виступає за жорстку позицію проти ЄС та НАТО – у найважливішій країні ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Окрім проросійських та антиукраїнських урядів Словаччини та Угорщини, він був би ще одним лідером у країні ЄС, який підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські позиції та виступає проти допомоги Україні", - наголошують у виданні. Румунський політолог Крістіан Пирвулеску зазначає, що перемога Сіміона справді може змінити геополітичний курс Румунії, наближаючи її до країн ЄС з націоналістичними урядами, таких як Угорщина та Словаччина. А це може ще більше посилити антиєвропейські настрої в Європейському Союзі, який і так переживає не найкращі часи через зростання євроскептиків.  Інший румунський експерт, Крістіан Андрей, застерігає, що президентство Сіміона може призвести до політичної кризи в Румунії, оскільки він може використати соціальне та економічне незадоволення для просування ще більш консервативних та популістських тем, а також посилити скептицизм щодо ЄС та Заходу. Ситуація може призвести до згортання демократичних інституцій, як це зробив Орбан, та загострити суспільну боротьбу й посилити кризу. Загалом АUR та Сіміон популярні у сільській місцевості, малих містах і серед діаспори, де вони апелюють до економічного невдоволення та патріотичних настроїв. Це може дати шанс іншому кандидату, меру столиці, Нікушору Дану, завоювати симпатії великих міст та об’єднати довкола себе прозахідну частину суспільства. Однак проблема в тому, що в Румунії, фактично, лише одне місто є дійсно великим – Бухарест з його 2 млн людей, за ним йдуть Клуж-Напока, Яси, Констанца, Тімішоара, кожен з яких має трохи більше, ніж 250 тис. населення. Однак дипломат та політолог Роман Безсмертний вірить, що Джордже Сіміон досяг своєї "електоральної стелі" у першому турі президентських виборів і не має можливості набрати більше голосів, тому Дану цілком може перемогти. "Очевидно, що після виборів кандидати вперлись у свою електоральну стелю і, як кажуть фахівці та аналітики, цю стелю навряд чи Сіміон здатен подолати. А от мер Бухареста Нікушор Дан має таку можливість. Якщо скласти голоси всіх однодумців є можливість здобути понад 60%. Ця сума голосів явно говорить про те, що у Нікушора Дана є шанс стати президентом Румунії", - сказав експерт в етері Еспресо.Якщо коротко, то Нікушор Дан – це 55-річний математик зі ступенем доктора наук, громадський активіст і політик, який з 2020 року обіймає посаду мера Бухареста. Він зосередив свою політику на модернізації міської інфраструктури, покращенні громадського транспорту та боротьбі з корупцією в муніципальній владі. Однак його популярність зосереджена великою мірою у Бухаресті та довкола, що є проблемою. Як вважає політтехнолог та член Асоціації професійних політичних консультантів України Олег Постернак, шанси мера Бухареста досить низькі. Адже розрив між ними після першого туру 20% і електоральна історія майже не знає випадків, коли в другому турі можна наздогнати цю 20-відсоткову відстань між основними кандидатами. Тим більше, що явка на виборах була низькою, бо чимало міських жителів проігнорували вибори. "На перший тур прийшло лише 53,2% виборців. Тому розширення підтримки коштом "тихого електорату" може стати ключем до переваги у другому турі над Сіміоном, який має доволі зцементований ядерний електорат, що обов’язково прийде за нього голосувати у другому турі. Але Дану буде значно важче сформувати широку коаліцію виборців через маловідомість, мінімум часу та ресурсну обмеженість. Натомість інші учасники президентської гонки вже "поплили", - зауважує Постернак. У будь-якому разі, як нагадує в етері Еспресо журналіст та політичний експерт Віталій Портников, це дуже скандальні вибори, бо вони відбуваються після скасування попереднього першого туру виборів президента. "Переможця першого туру Келіна Джорджеску звинуватили в тому, що він незаконно провів передвиборчу кампанію, що він не відзвітував про неї. Це призвело не лише до ануляції першого туру виборів, але й до того, що його не допустили до повторного голосування. Хоча варто розуміти, що він мав всі шанси перемогти через свою популярність. Але Джордже Сіміон виявився єдиним ультраправим кандидатом допущеним до виборів: і Джорджеску, і Шошоаке, яка відома своїми антиукраїнськими поглядами, не були допущені. Таким чином Сіміон зібрав весь ультраправий електорат. Тепер головне питання, чи він зможе його зберегти та розширити під час другого туру", - сказав Портников.Також він відзначає, що результати першого туру президентських виборів у Румунії знову нагадали всім, наскільки впливовими стають ультраправі та популістські тенденції в теперішньому політичному житті Європи та США.Читайте також: Питання, що станеться швидше: Трамп встигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу, - Аслунд

Про це в етері Еспресо сказав дипломат Роман Безсмертний."Союз Сіміона та Джорджеску проглядався давно - ще до першого туру. А те, що вони зараз як голуб'ята вдвох в обіймах проводили агітаційну кампанію, навіть на голосування прийшли учора - це означає близькість їхніх позицій. Мало того, Джордже Сіміон пообіцяв, що він призначить в разі перемоги Джорджеску на високу державну посаду", - зазначив він.Також Безсмертний наголосив, що треба розуміти, що Конституція Румунії наділяє президента компетенцією, яка стосується більше ритуальних моментів у міжнародних відносинах і мінімізує його роль всередині держави. "Очевидно, що Джорджеску отримавши 38% і зараз дещо більше Сіміон - вони вперлись у свою електоральну стелю і, як кажуть фахівці та аналітики, цю стелю навряд чи Сіміон здатен подолати. А от мер Бухареста Нікушор Дан має таку можливість. Якщо скласти голоси всіх однодумців є можливість здобути понад 60%. Ця сума голосів явно говорить про те, що у Нікушора Дана є шанс стати президентом Румунії", -  підсумував він.4 травня у Румунії відбулося голосування на повторних президентських виборах після скасування попередніх результатів, де переміг проросійський кандидат Калін Георгеску. Після підрахунку 99,99% голосів на виборчих дільницях у першому турі перемогу здобув Джордже Сіміон - 40,94%.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала високопоставленого посадовця до Румунії для спостереження за президентськими виборами, що заплановані на 4 травня. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 5 травня.Ще один Трамп, але ближче: хто може стати президентом Румунії Важливою новиною про яку писали чимало світових медіа стали результати першого туру на посаду президента у сусідній Румунії. Як відзначає СNN, румунський націоналіст і союзник Трампа перемагає у першому турі президентських виборів.Тож євроскептик Джордже Сіміон лідирує в першому турі президентських виборів у Румунії з майже 41% голосів, випереджаючи мера Бухареста Нікушора Дана (21%). А на третьому місці – єдиний кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску з 20%. Другий тур відбудеться 18 травня. Аналітики вважають, що перемога Сіміона може посилити націоналізм, ізолювати країну, послабити інвестиції та східний фланг НАТО. Також важливо, що 38 річний Сіміон виступає проти допомоги Україні та критикує ЄС, підтримуючи ідеї Трампа. Натомість Дан, 55-річний незалежний кандидат, акцентує на антикорупції та прозахідному курсі, але, вірогідно, що йому буде складно перемогти Сіміона через розбіжності з основними партіями, які не змогли висунути єдиного кандидата.Як пише Тhе Guаrdіаn, після публікації результатів екзитполів Сіміон сказав: "Це не просто перемога на виборах, це перемога румунської гідності. Це перемога тих, хто не втратив надії, тих, хто все ще вірить у Румунію, вільну, шановану, суверенну країну".Британські журналісти теж наголошують на тому, що перемога ультраправих на чолі з Джордже Сіміоном може відвернути Румунію, члена ЄС і НАТО, від прозахідного курсу, послабивши єдність блоку та альянсу. "Це може стати ще однією руйнівною силою всередині блоку та трансатлантичного оборонного альянсу. Це також схвалили б консервативні націоналісти в Європі та за її межами, зокрема високопосадовці адміністрації Трампа, такі як віцепрезидент США Джей Ді Венс, який звинуватив Бухарест у запереченні демократії після скасування попереднього голосування через підозри в російському впливі. Тим більше, що ультраправі вже здобули 35% на парламентських виборах", - кажуть у виданні.Важливо відзначити, що президент Румунії має значні повноваження у зовнішній політиці, безпеці та судових призначеннях. У Роlіtісо у своїй статті відзначили цікавий факт, що Джордже Сіміон з 2024 році заборонили в'їзд до України на три роки за те, що Київ назвав "систематичною антиукраїнською діяльністю". Хоча сам Сіміон заперечує, що виступає проти України чи те, що він проросійський, стверджуючи, що він просто прорумунський. Йому також неодноразово забороняли в'їзд до Молдови, а Кишинів звинуватив його у загрозі національній безпеці."Сіміон, який з гордістю носить вогняно-червоні бейсболки з Дональдом Трампом , описав стиль своєї партії АUR як "трампістський". Багато політичних позицій АUR збігаються з позиціями руху МАGА Трампа, від соціального консерватизму (він позиціонує себе як прохристиянський та просімейний) до припинення військової допомоги Україні. Після парламентських виборів минулого року, його партія, яка заснована лише в 2019 році, посіла другу за величиною кількість місць у румунському парламенті", - пишуть у Роlіtісо.Ще цікаво, що Сіміон назвав праворадикальну прем'єрку Італії Джорджію Мелоні політичним героєм і навіть закликав до "мелонізації" Європи.Путін знову нагадує про ядерну зброю Також західні ЗМІ звернули увагу на недільні заяви диктатора Кремля та президента України. Зокрема, у СNN написали, що Путін відзначив, що Росія нібито має достатньо сил і ресурсів, щоб "довести війну в Україні до логічного завершення", хоча й "сподівається, що не буде потреби застосовувати ядерну зброю".У Роlіtісо нагадують, що у листопаді Путін підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, в якій чітко визначені обставини, за яких він використовуватиме свій атомний арсенал, найбільший у світі. Цей документ знизив поріг для ядерного удару у відповідь на ширший спектр звичайних атак.Тим часом Зеленський у Празі заявив, що припинення вогню може бути запроваджене будь-якої миті, наголошують у Rеutеrs. Виступаючи на спільній пресконференції з президентом Чехії Петром Павлом, президент Зеленський заявив, що якщо не буде посилено тиск, лідер Кремля Володимир Путін не зробить жодних реальних кроків для припинення конфлікту.Рекордні втрати росіян на зростаюча хвиля насилля у РФ У ВВС порахували і написали статтю про те, як Росія зазнала рекордних втрат в Україні у 2024 році. За їх підрахунками, 27 життів потрібно було віддати за кожен кілометр.  Британці відзначають, що минулий рік став найсмертоноснішим для російських військ з початку повномасштабної війни в Україні: загинуло щонайменше 45 287 людей. Це майже втричі більше, ніж у перший рік вторгнення, і значно перевищує втрати 2023 року, коли в Бахмуті відбувалася найдовша та найсмертоносніша битва війни.На початку війни втрати зазнавали хвиль під час боїв за ключові місця, але у 2024 році кількість загиблих зростала щомісяця, оскільки лінія фронту повільно просувалася вперед, що дозволило ВВС встановити, що Росія втрачала щонайменше 27 життів на кожен кілометр захопленої української території."Наразі нам вдалося встановити імена 106 745 російських солдатів, загиблих під час повномасштабного вторгнення в Україну. Справжня цифра явно набагато вища. Військові експерти оцінюють, що ця кількість може охоплювати від 45% до 65% смертей, що означає, наспарвді загинуло від 164 223 до 237 211 осіб", - вважають у виданні. А у Тhе Wаshіngtоn Роst написали статтю про те, як "злочинці їдуть воювати за Росію, а потім повертаються додому, щоб знову вбивати". "Мабуть, найбільш антиутопічним відтінком у суспільстві воєнного часу Володимира Путіна є політика, яка займається помилуванням злочинців, включаючи вбивць та ґвалтівників, якщо вони йдуть воювати на війну", - відзначають у виданні. Також зазначається, що російські громади стикаються зі сплеском злочинів як з боку ветеранів, що повертаються, так і з боку злочинців, які використовують війну, щоб вийти з в'язниці. "Але в новій путінській Росії солдати – це нові герої, і жорсткі закони про цензуру воєнного часу залишають мало місця для їх критики", - констатують американські журналісти.Вони також згадують, що Україна теж рік тому ухвалила закон, який дозволяє злочинцям воювати, але тим, хто засуджений за численні вбивства, сексуальні злочини або порушення законів про національну безпеку, це заборонено.Минулого року в Росії, за даними Міністерства внутрішніх справ, було зареєстровано 617 301 насильницький злочин, що є найбільшою кількістю з 2014 року, і аналітики стверджують, що культура злочинності та безкарності в російських збройних силах, ймовірно, відіграє певну роль у зростанні злочинності. У 2023 році ця кількість становила 589 000, порівняно з 437 300 у 2017 році.Читайте також: Зникла, закатована, повернута без внутрішніх органів: що відомо про полон і смерть журналістки Вікторії Рощиної

Про це повідомляє Dіgі24.Після підрахунку 99,99% голосів на виборчих дільницях результати першого туру президентських виборів 2025 року наступні: Джордже Сіміон - 40,94% - 3 856 981 голос,Нікушор-Даніель Дан - 20,99% - 1 976 926 голосів, Крін Антонеску - 20,09% - 1 892 423 голоси.Якщо жодному з кандидатів не вдалося набрати понад 50% голосів на виборах, має відбутися другий тур. Планується, що він буде 18 травня.Станом на опівніч було підраховано понад 95% голосів:Джордже Сіміон (Альянс за єдність румунів) – 39,96%Крін Антонеску (Альянс "Румунія, вперед!") – 20,92%Нікушор-Даніель Дан (незалежний кандидат) – 20,20%Віктор Понта (незалежний кандидат) – 13,94%Олена Ласконі (Спілка врятуй Румунію) – 2,65%За даними компанії Сurs, як пише Європейська правда, станом на 22:00 очільник ультраправої опозиції Джордже Сіміон отримав 33,1%. Кандидат від влади Антонеску за цим прогнозом має друге місце і 22,9%, Дан – 20,9%, Понта і Ласконі – 14,7% та 4,4%.Як повідомляє Rаdіо Rоmânіа, за даними екзитполу, проведеного Групою соціально-поведінкових досліджень "Авангард", очільник ультраправої опозиції Джордже Сіміон отримав 30% голосів у першому турі, кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску та мер Бухаресту Нікушор Дан - 23%.Після них, за даними екзитполу, Віктор Понта (незалежний кандидат) - 15% та Олена Ласконі (кандидат від СЄС) - 4%.Яка була явкаСтаном на 19:00 понад 8,3 мільйона румунів з країни та з-за кордону проголосували у першому турі президентських виборів, що означає явку виборців 46,6%.Зазначається, що кількість тих, хто висловив свій політичний вибір у країні, становить 7,5 мільйона, більшість з яких проживає в міських районах.Очікується, що майже 18 мільйонів виборців проголосують на 19 000 виборчих дільницях, які відкрилися о 7:00 ранку по всій країні.У столиці Румунії Бухаресті працює 1289 виборчих дільниць.Всього на виборах президента Румунії зареєстровано 11 кандидатів.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала високопоставленого посадовця до Румунії для спостереження за президентськими виборами, що заплановані на 4 травня.  

Про це він розповів в етері Еспресо. "Діаспора є дуже неоднорідна. Насправді діаспора, яка живе в Молдові, тобто фактично молдавани з румунськими паспортами, які голосують у Молдові, вони голосують здебільшого за Нікушора Дана. Принаймні на минулих виборах вони голосували за Ласконі, і є всі підстави припускати, що вони будуть голосувати за Дана цих виборах. Натомість діаспора, яка живе у Західній Європі, голосує за Сіміона. І тому навіть зараз ми не можемо сказати, наприклад, на відміну від Молдови, за кого ж проголосує діаспора. Частина проголосує за Дана, частина проголосує за Сіміона. А для Дана це дуже важливі голоси, тому що фактично сценарій другого туру дуже значною мірою визначається тим, хто ж пройде поруч із Сіміоном. Мені здається, що тут є доволі стабільний сценарій, це пара Сіміон - Дан. І стабільність цього сценарію полягає в тому, що в такому випадку більшість проєвропейських сил проголосує за Дана", - сказав він.Читайте також: "Ходять чутки, що люди відмовляються брати участь в екзит-полі, це може свідчити про якісь сюрпризи": аналітикиня Присяжнюк про вибори в РумуніїУ такому разі залишаються шанси на збереження європейського вектора Румунії. Інша справа, яка у другому турі сформується пара Сіміон - Антонеску. "Очевидно, що за Сіміона будуть голосувати його прихильники, якоюсь мірою голосуватимуть прихильники Віктора Понте, який теж за результатами екзит-полі входить до п'ятірки. Натомість не факт, що ті, хто голосували за Нікушора Дана зараз, проголосують за Кріна Антонеску в другому турі. Хоча Крін Антонеску начебто виглядає притомним кандидатом і представляє урядову коаліцію, саме це і є його проблемою. Тому що для дуже багатьох румунів урядова коаліція токсична, належність до неї токсична, і вони б воліли голосувати за проєвропейського кандидата, яким є незалежний мер Бухаресту, але не за представника цієї коаліції. Тобто зараз дуже важливо, коли ж порахують голоси, як проголосує діаспора, і якими виявляться остаточні результати першого туру", - вважає політичний експерт. 4 травня у Румунії відбулося голосування на повторних президентських виборах після скасування попередніх результатів, де переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала високопоставленого посадовця до Румунії для спостереження за президентськими виборами, що заплановані на 4 травня.

Про це вона розповіла в етері Еспресо. "Проходять лише такі чутки, що люди відмовляються брати участь в екзит-полі, і журналісти перелякані, що знову це може свідчити про якісь сюрпризи, про якісь знову ТіkТоk-феномени, які заважають прогнозувати соціологічно хід подій, і вийде на поверхню те, що вийде. Але в принципі неочікуваних негативних сценаріїв немає. Про негативні сценарії ми говоримо і, власне, з Еспресо дуже багато. Лідирує Георг Сіміон, лідер ультраправої партії АUR. Це як правонаступник всієї риторики Каліна Георгеску, хоча його партія зародилася раніше і стала для самого Георгеску певним трампліном. І не тільки, але це інша історія.Ну і, власне, Сіміон сьогодні зранку прийшов на дільницю з Георгеску. Сумнозвісним кандидатом, нагадаю, через чию кампанію, яка покладалася на маніпуляції зовні, російські маніпуляції, вибори були скасовані", - сказала вона.Цього разу Калін Георгеску не допущений до виборів. Маріанна Присяжнюк зауважила, що вони з Георгом Сіміоном уособлюють лідерів ультраправого табору румунської політики."38-річний Георг Сіміон, очевидно, може вийти в другий тур. Принаймні шанси він має найвищі, якщо довіряти соціології, якщо ще ми можемо довіряти соціології. Тому що відмова брати участь в екзит-полі може говорити про будь-які можливі повороти праворуч, ліворуч. Будемо дивитися. О 21:00 будуть перші результати екзит-полу, і на другому місці, очевидно, або Антонеску опиниться, або Нікушор Дан. Обидва проєвропейські, обидва без яскравої якоїсь ідеї. Я б сказала, що жоден кандидат не має якоїсь яскравої ідеї, яскравої візії. Дебати, які тривали три дні перед днем голосуванням, - це був такий пінг-понг, такі собі обвинувачення один одного у старих зв'язках, у якихось інтригах, тобто жодної візії, на жаль, не пролунало", - розповіла аналітикиня. 4 травня у Румунії розпочалося голосування на повторних президентських виборах після скасування попередніх результатів, де переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.Адміністрація президента США Дональда Трампа надіслала високопоставленого посадовця до Румунії для спостереження за президентськими виборами, що заплановані на 4 травня.

Про це пише Вlооmbеrg.Як зазначається, заступник голови Федеральної виборчої комісії США (FЕС) Джеймс Трейнор прибув до Румунії та зустрінеться з прем'єр-міністром країни Марчелем Чолаку 3 травня у межах місії зі спостереження за виборами.Вlооmbеrg додає, що цей візит не є безпрецедентним, оскільки комісари FЕС уже їздили за кордон для спостереження за виборами в інших країнах. Також чиновників запрошували для консультацій з іноземними урядами щодо демократичних процесів.Румунія проведе повторні президентські вибори після того, як торік перемогу у першому турі здобув ультраправий проросійський кандидат Келлін Джорджеску, що спричинило звинувачення у втручанні Кремля та скасування голосування.Що відомо про перший тур виборів у Румунії та його переможця Георгеску24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу Україні.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали ботоферми. Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія "вказують на державного оператора". 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів президента, у якому переміг проросійський кандидат Калін Георгеску.Вже наприкінці квітня 2025 року апеляційний суд Плоєшті постановив скасувати рішення про ануляцію результатів першого туру президентських виборів, ухвалене Конституційним судом, яке, як стверджують у ЦВК Румунії та правозахисники, є остаточним.

Прибічники вільної торгівлі та противники політики Трампа отримали лідера, на котрого покладають великі надії. На дострокових парламентських виборах у Канаді перемогла Ліберальна партія на чолі з чинним прем'єром Марком Карні. За даними екзитполів, ліберали здобули від 166 до 168 місць у Палаті громад канадського парламенту. Тому головною інтригою перегонів є те, скільки місць дістанеться соратникам Марка Карні. Для парламентської більшості потрібно від 172 мандатів (усього їх 343). Ресурсом для лібералів могли би стати консерватори, котрі отримали 144 місця. Схоже, Карні передбачав такий розвиток подій, оскільки у промові після виборів зазначив: ліберали співпрацюватимуть у парламенті з усіма партіями. Однак основна його теза адресована не майбутнім союзникам, а найбільшому супротивнику - Дональду Трампу. "Він намагається зламати нас, щоб Америка могла володіти нами. Цього ніколи не буде. Ми вестимемо переговори як суверенна держава". Консерватори в шоці Але найцікавіше те, що саме зазіхання чинного президента США на приєднання Канади як штату зумовили поразку консерваторів. "Ми засвоїмо урок", - заявив лідер канадських консерваторів П'єр Пуальєвр, котрий до офіційного оприлюднення результатів поспішив визнати свою поразку. Канадці голосували за принципом "хто завгодно, тільки не консерватор", оскільки поєднували своїх правих політиків із Дональдом Трампом, пояснив президент соціологічної компанії Аngus Rеіd Іnstіtutе Шачі Курп. Антиамериканські настрої сягнули нового рівня Антиамериканські настрої сягнули нового рівня, коли чинний президент США у соцмережі напередодні виборів закликав канадців обрати людину, котра приєднає країну до Сполучених Штатів Америки "з нульовими тарифами". Раніше він погрожував підняти на 25% ввізне мито на канадський автопром. Після такого і сам Пуальєвр програв вибори в окрузі і "пролітає" повз парламент. Зовнішні вітання і внутрішні терзання Переможець Марк Карні отримав багато привітань. Зокрема, від президента України Володимира Зеленського, від президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, він прем'єра Великої Британії Кіра Стармера. Для України підтримка Канади набуває особливо важливого значення, з огляду на вірогідне її скорочення від США. тріумфатору дострокових перегонів потрібно сформувати парламентську більшість Але до того тріумфатору дострокових перегонів потрібно сформувати парламентську більшість. Якщо Марк Карні відкине ідею блокуватися з консерваторами, йому залишається шукати підтримки у лівих, Нових демократів та у Зелених. Перевага над консерваторами, у такому разі, буде невеликою, а сам уряд - хитким. Містер АнтиТариф Кожна підозра, кожна критика, кожен вотум недовіри будуть стресовими, пояснив професор та експерт з Конституції в Університеті Карлтона в Оттаві Філіпп Лагассе. Не випадково лідер канадських консерваторів пообіцяв і надалі жорстко контролювати майбутній уряд. Проте на користь Марка Карні - високий вотум антитарифної довіри. Він позиціонував себе як професіонал, здатний жорстко протидіяти трампівським тарифам та утримати канадську економіку від їхніх наслідків. Справді, Карні керував Центробанком (Канади та Великої Британії) та знає, як поводитися з фінансами. На доказ високих очікувань, його привітав консервативний прем'єр Нової Зеландії Крістофер Люксон: "Разом ми зможемо зробити набагато більше. З нетерпінням чекаю можливості спільної праці, коли ви приступите до справ". Стриманий оптимізм висловив і Китай. КНР готова розвивати відносини з Канадою на основі взаємоповаги, рівності та взаємної вигоди, заявив офіційний представник МЗС країни Го Цзякунь. Ближче до вечора вівторка, 29 квітня, переможці привітав і прем'єр Індії Нарендра Моді. антитарифний та інтитрампівський фронт отримав сильного лідера Іншими словами, світовий антитарифний та інтитрампівський фронт отримав сильного лідера країни, котра безпосередньо межує зі США. Причому - харизматичного, як і Трамп. "Ви уособлюєте сильну Канаду в умовах потрясінь", - написав йому президент Франції Емманюель Макрон. Давид для Голіафа? Марк Карні фактично самотужки витягнув Ліберальну партію з кризи після відставки прем'єра Джастіна Трюдо. Ще у лютому і на початку березня ліберали, за опитуваннями, суттєво відставали від консерваторів. Прихід Карні до влади у партії та в уряді стрімко підняв рейтинг політсили. Заяви Трампа додали популярності. Та чи по силах поставив перед собою завдання Карні? Так, він забезпечив лібералам четвертий термін при владі та, скоріш, здатен утримати навіть хиткий уряд. Карні відразу після виборів заявив про прямі переговори з президентом США, водночас наголосив, що таких відносин із країною-сусідкою, які були, очікувати не варто. Він навіть визнав крах світової вільної торгівлі. Та задекларував можливості, котрі побачив у кризовій для Канаді ситуації. Більше того, коментуючи ризики переговорів зі США, Марк Карні натякнув на інші варіанти, зокрема, на тіснішу співпрацю з партнерами в Азії, у Європі. Нерви через бюлетені Виборча комісія Канади у вівторок, 29 квітня, зранку заявила про призупинку підрахунку голосів. Рішення стосується бюлетенів тих виборців, котрі голосували поза межами своїх округів. Призупинка може бути суто технічною, але вона завадить говорити про перемогу Ліберальної партії доти, доки не буде підраховано всі голоси. Увечері підрахунок було відновлено. Теоретично, ліберали ризикують або втратити частину мандатів, котрі вважали своїми, або й бути відкинутими на друге місце. Хоча такий розвиток подій вважають малоймовірним навіть консерватори, усе ж таки мінімальна вірогідність існує. А також, не виключено, це "червоний ліхтарик" Марку Карні. Від кого? Можливо, від тих же консерваторів. У США соратники Дональда Трампа, котрого старанно наслідував П'єр Пуальєвр, зважилися на штурм Капітолію через незадовільні результати виборів. У Канаді, звісно, такого не буде, консерватори визнали поразку. Тим не менш, призупинка підрахунку голосів підкреслила непевність позицій переможців. За будь-якого сценарію, Карні сформує уряд, але просувати свої рішення йому буде складніше. Сила проти сили В одному з телешоу ведучий запитав Марка Карні, що той сказав під час телефонної розмови Дональду Трампу, котрий потім збавив тон відносно Канади, чи не пригрозив продати держоблігації США. Карні не підтвердив, але і не спростував цю версію. Натяк може бути завуальованим посланням Дональду Трампу, з яким Карні має зустрітися для переговорів по тарифах. Цікаво, що ринок мляво зреагував на перемогу лібералів. Канадський долар торгувався із незначним пониженням на 0,1%. Тому, що у торгівлі продовжує панувати непевність, пояснив голова відділу інвестиційних досліджень КІNGWЕSТ АND СО Ентоні Візано. На його думку, доки не буде сформовано уряд і не розпочнуться переговори по угоді "НАФТА-2" (угода про вільну торгівлю між США, Мексикою і Канадою, котру Трамп розірвав), ця невизначеність триватиме. "Але в цілому ми доволі оптимістичні перспективами Канади", - резюмував експерт. Сигнали лібералізму Марку Карні доведеться запросити до уряду не лише фахівців, але й нові обличчя, щоб надіслати сигнал громадськості та партії про відмінність його курсу від курсу попередників, наголосив головний директор з інвестицій FІRSТ АVЕNUЕ ІNVЕSТМЕNТ СОUNSЕL Браян Медден. Інший сигнал - світовому політичному співтовариству. Перемога Карні означає, що марш консерваторів по планеті, на який, можливо, робили ставку технологи Дональда Трампа, втрачає силу. Наслідування президента США, як показав досвід П'єра Пуальєвра, більше гарантує поразку, ніж перемогу. Тестовими мають стати вибори в Австралії цими вихідними, де конкуруватимуть чинний прем'єр-лейборист Ентоні Альбанезе та консерватор Петер Даттон. Альбанезе, звісно, привітав Карні. Загалом канадські вибори стали свого роду маніфестом Дональду Трампу про силу лібералізму, попри всі погрози чинного американського президента. І доклав до цього руку саме він, Трамп.

Партнерка агенції з урядових звʼязків Gооd Роlіtісs, ексрадниця у парламенті Канади Анна Лачихіна розповіла Тижню про результати дострокових виборів у Канаді, а також про те, чого можна очікувати від Ліберальної партії та політики Марка Карні. — Прем’єр-міністр Канади Марк Карні вже виступив з першою заявою після перемоги його Ліберальної партії на парламентських виборах. Це фактично […]