Search trend "Сальдо"

Окуповані території Запорізької та Херсонської областей залишилися без світла через пошкодження лінії електромережі, повідомили колаборанти, так звані губернатори регіонів Євген Балицький і Володимир Сальдо.

Про це повідомляє Херсонська обласна прокуратура.За опублікованою в медіа інформацією та відео, росіяни влучили по зупинці громадського транспорту у місті. У результаті пошкоджено автобус, є поранені та загиблі люди."У межах слідства прокурори спільно зі слідчими вживають заходів для встановлення обставин події, а також точної кількості постраждалих серед мирного населення", - додали в прокуратурі.Водночас російський "голова" захопленої частини Херсонської області Володимир Сальдо заявляє, що це ЗСУ обстріляли цивільний автобус у Новій Каховці. За його словами, начебто внаслідок удару 120-мм мінометом загинули 4 людини.Цього ж дня російська окупаційна армія атакувала з БПЛА цивільних у Херсоні та області. Внаслідок обстрілів 4 людини отримали поранення. 

За матеріалами Служби безпеки 15 років тюрми за держзраду заочно отримав екснастоятель собору Херсонської єпархії УПЦ (МП) Олексій, який переховується у Криму. Про це пише Рубрика, посилаючись на СБУ. Після захоплення обласного центру архімандрит пішов на співпрацю з окупантами і місцевим гауляйтером Сальдо. Як встановило розслідування, клірик регулярно запрошував його у храм для прокремлівських виступів […] Тhе роst Благословив “приєднання” Херсона до складу рф: архімандрита УПЦ (МП) заочно засуджено за держзраду арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Nataliya Yusupova, a well-known volunteer and public figure, has been cooperating with the Main Military Hospital of Ukraine since 2014.

Since the beginning of the full-scale invasion of the Russian Federation in 2022, it has been conducting regular fundraisers to help the Armed Forces purchase the most necessary equipment that brings our victory closer and saves the lives of our soldiers.

More information about Natalia: https://www.patreon.com/nyusupova, https://www.facebook.com/nataliya.vetvitskaya.

We ask the community to help and raise funds for the Ukrainian Armed Forces: https://send.monobank.ua/jar/62bAtM3t8z

Про це інформує пресцентр СБУ.За даними слідства, після захоплення Херсона архімандрит пішов на співпрацю з окупантами і місцевим гауляйтером Володимиром Сальдо. Він регулярно запрошував зрадника у храм для прокремлівських виступів перед вірянами.Під час богослужінь священник благословляв проведення псевдореферендуму РФ щодо "приєднання" Херсонщини до складу Росії. Крім того, клірик особисто звертався до московського патріарха Кирила з проханням включити місцевий собор до парафії РПЦ.За підтримку рашизму зраднику передали захоплену нерухомість у центрі Херсона і запросили в Кремль для участі у "церемонії включення" тимчасово окупованих районів України до РФ.Під час звільнення Херсона клірик втік із російськими загарбниками спочатку на лівобережжя регіону, а потім до Криму.Проте суд в Україні визнав його винним за двома статтями: державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та пособництво державі-агресору.Наразі тривають комплексні заходи для притягнення священника до відповідальності за вчинені злочини перед Україною.Також нещодавно Служба безпеки України затримала настоятеля одного з храмів Харківської єпархії УПЦ Московського патріархату, який підозрюється в роботі на російських окупантів.

СБУ затримала сімох колаборантів у Херсоні: серед них бухгалтери, «фінансист» і пропагандисти

Про це повідомляє Центр нацспротиву."Збирання дронів відбувається у цехах на ТОТ. Відповідну роботу пропонують створені окупантами "центри зайнятості", - йдеться у повідомленні.У Спротиві зазначили, що таким чином ворог намагається використати створену ним на ТОТ гуманітарну кризу на свою користь.У ЦНС нагадали, що залучення цивільних до роботи на загарбників є порушенням міжнародного права."Проте Кремль укотре демонструє зневагу до законів війни", - резюмували там.Улітку 2022 року російський диктатор Володимир Путін підписав указ про спрощений порядок набуття російського громадянства для всіх громадян України. 30 вересня 2022 року Путін, спираючись на результати так званого референдуму на ТОТ, підписав "договори" про "входження до складу Росії" самопроголошених "ЛНР" і "ДНР", а також Херсонської та Запорізької областей.2 жовтня 2022 року він вніс до держдуми законопроєкт про "прийняття до складу РФ" чотирьох областей України.Уже 5 жовтня 2022 року Путін підписав "закони" про так зване входження чотирьох областей України до складу Росії. Також він призначив Дениса Пушиліна "виконувачем обовʼязків голови ДНР", а Леоніда Пасічника - "виконувачем обовʼязків голови ЛНР". "Губернатором" Херсонщини став Володимир Сальдо, а Запоріжжя - Євген Балицький. Оскільки окупанти називають ці регіони "російськими", вони вимагають від жителів брати паспорти РФ, однак охочих це робити небагато. Тому загарбники вдаються до погроз, аби змусити людей брати російське громадянство. Наприклад, окупанти погрожують позбавляти батьківських прав українців, чиї діти не оформлять паспорти РФ.Читайте також: Злочин проти людяності: чому Росія так поспішає проводити примусову паспортизацію в ТОТ

У січні-жовтні 2024 року в Україну імпортували товарів на суму $57,4 млрд, а експортували — на $34,6 млрд. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало $22,8 млрд.

"Еспресо" нагадує, як відбувалося звільнення правобережжя Херсонщини, в яких умовах жили люди під час окупації та що змінилось після звільнення низки населених пунктів. А також що відомо сьогодні про лівобережжя Херсонщини та чи має регіон плани на відбудову після повної деокупації.Місто було в окупації вісім з половиною місяців. За цей час люди переживали щоденний терор, психологічний тиск і тортури, однак не здались. Під час звільнення херсонці зустрічали ЗСУ українськими прапорами та вигуками: "Херсон – це Україна".Херсон був і залишається Містом-героєм попри щоденні обстріли та наближеність до ворожих позицій.Херсон під час тимчасової окупаціїРосійські війська на початку війни просувалися територією України досить високими темпами. Захоплення стратегічно важливих міст та обласних центрів було однією з важливих цілей окупантів. Херсон потрапив під тимчасову окупацію на початку березня 2022 року, незважаючи на значний опір з боку місцевого населення. Численні мітинги та акції на підтримку України були дуже масовими, однак російська сторона з агресією розганяла будь-які протести та з особливою жорстокістю карала людей у катівнях за непокору.Херсонці об’єднувалися в підпільні дружини та варти, що мали на меті протидію мародерству, пильне стеження та збір інформації, яку потім передавали українським військовим, про окупантів і техніку. Такі партизанські угруповування також підтримували моральний дух людей під час окупації патріотичними графіті, залишали "послання" окупантам. "Те, що ми були заряджені на супротив, це, напевне, і допомогло багатьом із нас просто не зламатися, звичайно, що не тільки не перейти на бік ворога, але й до останнього влаштовувати всіма можливими засобами будь-який вид спротиву", - розповів херсонець, учасник підпільного спротиву Андрій Андрющенко в етері об'єднаного марафону.Українці відразу опинилися не лише в умовах поневолення та жорстокої агресії з боку ворога, а також у своєрідному інформаційному вакуумі, де телебачення та радіомовлення було вимкнуто. Згодом в місті ставало все важче діставати ліки, а стихійних ринків було все більше, оскільки багато містян втратили роботу та не хотіли співпрацювати з окупантами. Затримання, катування, полон та незаконна депортація – це лише невеликий список того, що переживають наші громадяни, які живуть на ТОТ.Окупантам удалося захопити будівлю херсонської міської ради 25 квітня, а вже наступного дня вони під час військової наради оголосили своїх представників, що мали зайняти керівні посади. Ними стали українські зрадники та колаборанти. Головуючим обласної адміністрації був назначений Володимир Сальдо, а міським головою – Олександр Кобець. Кремлівська влада згідно з уже відомим сценарієм мала намір "узаконити" своє перебування на ТОТ в Херсоні. Тому в період 23-27 вересня був проведений псевдореферендум, результати якого були відомі заздалегідь.Через майже дев’ять місяців окупації, 11 листопада українські військові офіційно зайшли в місто-герой Херсон. Ці 256 днів міцно закарбувалися в пам'яті людей, хоча більшість воліють їх якомога швидше забути. "Ми ж були без інформації, тобто не було ні зв’язку, ні світла, ні води, і коли сказали, що зайшли наші війська, ми плакали, я й зараз не можу спокійно говорити. Ми просто всі плакали і бігли на вулицю, наче діти малі, і раділи. Так, обстрілюють, важко зараз, але ми розумієм, що ми у своїй країні", — розповіла в інтерв’ю Суспільному місцева жителька Тамара.Фото: Еспресо.ТVЯк відбувалося звільнення правобережної ХерсонщиниПідготовка операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області тривала довгий час.  Адже російське військове керівництво чітко усвідомлювало стратегічну важливість Херсона. З цього напрямку відкривається прямий шлях до Миколаєва, Одеси та інших великих міст, що становило велику загрозу аж до частини Вінницької області, - пояснює в своєму інтерв’ю Дмитру Комарову командувач ОК "Південь" Андрій Ковальчук.Населений пункт Посад-Покровське був точкою, після якої вже була серйозно укріплена лінія оборони окупантів, яку вони зміцнювали протягом багатьох місяців. Це бетоновані бліндажі, фортифікаційні брили, глибокі рови, добре напрацьовані вогневі позиції та інше. Саме з таких районів вони атакували українські позиції зі всього наявного важкого озброєння, тому прорвати таку лінію дуже важко. Однак наша артилерія завдавала сильних ударів по позиціях окупантів, - наголошує снайпер підрозділу "Хорт" з позивним "Дєд" в етері об'єднаного марафону.Далі, вже на підступах до Херсона, розташована знаменита Чорнобаївка, аеропорт якої став всенародним мемом і жахом для окупантів. А легендарною вона стала завдяки тому, що російські військові регулярно стягувати туди колони техніки, вертольоти та особовий склад, які раз за разом прицільно знищували ЗСУ. Загалом 26 вдалих епізодів "бавовни" в Чорнобаївці. Звичайні українці вели рахунок, вийшов навіть жартівливий серіал "Чорнобаївка". Фото: автор Юрій Журавель (Український культурний фонд)Завдяки вдалим наступальним діям українських військових, добре продуманим тактичним маневрам, російська армія почала відступати з правобережжя, лишаючи по собі мінні поля, зруйновані будинки та купу залізяччя. Більш глибоко про всі деталі цієї історичної події ми зможемо дізнатись після закінчення війни.Життя після деокупації ХерсонаСьогодні Херсон та все правобережжя потерпає від щоденних обстрілів, адже росіяни б’ють хаотично по містах і селах області. В основному поранень зазнає цивільне населення. До того ж, частина Херсонської області ще й досі в окупації, а місцеві мають щоденно виборювати своє право на свободу.Щодня спостерігається значна активність ворожих обстрілів, зазнають пошкоджень і руйнувань будинки, магазини, лікарні та інші цивільні об’єкти. Однак є дні, що стають чорними сторінками в історії. Так, 3 травня 2023 року російські агресори здійснили 98 обстрілів Херсона та області, випустили 539 снарядів із важкої артилерії, танків, "градів", авіації та БПЛА. Внаслідок цього загинуло 23 людини, в пам’ять про загиблих Херсонська ОВА оголосила триденну жалобу.Життя на деокупованих територіях зараз досить складне. Хоча українські служби відновили зв'язок та інші комунікації, багато людей покинули громади та райони, які перебувають під постійним вогнем. Однак, попри значні руйнування, багато мешканців навіть не думають про виїзд. Так, у коментарі Суспільному, місцевий житель підкреслює, що, незважаючи на можливість виїхати, не покине рідне місце, адже це його рідний дім."Херсон тримається, але все тяжче і тяжче. Але віримо в майбутнє і дякуємо нашим захисникам. Я думаю, що все буде добре", - розповів Михайло Суспільному.Українська влада запевняє, що всі винні у знущаннях над українцями та агресії проти цивільних людей будуть притягнені до відповідальності. "Всі особи, причетні до злочинів в Україні, як найвище керівництво Росії, так і безпосередні виконавці, будуть неодмінно покарані", — повідомляють у МЗС.Українські служби постійно працюють над розслідуваннями злочинів російських військових та знаходять колаборантів, що допомагають окупантам у звірствах, які вони вчиняють на території України. Так, нещодавно СБУ встановила ще 26 осіб учасників злочинного угрупування "головного управління мвс рф Херсонської області" на ТОТ, які викрадали цивільних людей і в катівнях піддавали жителів жорстоким тортурам.Техногенна катастрофа: знищення Каховської ГЕСЩе одним випробуванням для південного регіону став підрив Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Це без перебільшення можна назвати екологічною катастрофою та актом тероризму. У небезпечній зоні підтоплення опинилося близько 80 населених пунктів, більшість з яких перебуває під тимчасовою окупацією.На сьогодні збитки від руйнування Каховської ГЕС оцінюють у більш ніж 11 мільярдів доларів, - повідомляють на сайті ООН Україна. З цієї суми приблизно 2,79 мільярда доларів збитків припадає на інфраструктуру та активи, понад 1,1 мільярда доларів – збитки у житловому фонді. Однак ці цифри не є кінцевими, оскільки оцінити збитки від екоциду в довгостроковій перспективі досить складно.У жовтні 2023 року був опублікований спільний звіт ООН та Уряду "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС", відповідно до якого потерпілими вважаються міста і села Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Безпосередньо від повені постраждали близько 100 тисяч українців, приблизно 20-30 тисяч будинків були в зоні підтоплення. Знищення дамби електростанції порушило значущі аспекти життя півдня України, включно з генерацією електроенергії, доступом населення до чистої питної води та переміщенням річкового транспорту. Це призвело до пошкодження житлового господарства, збитків інфраструктури та промисловості, незворотних змін навколишнього середовища та знищення культурної спадщини.Фото: скріншотАнтонівський міст і його значення під час воєнних дійЩе одним стратегічним об'єктом, важливість якого розуміє кожен, є Антонівський міст через річку Дніпро, який сполучає Херсон з лівобережжям. Він важливий з точки зору логістики, адже саме через  нього окупанти забезпечували свої війська технікою та боєприпасами. Для того щоб перерізати шляхи постачання зброї, українські військові завдавали влітку 2022 року ударів по переправі. Міст був пошкоджений, але не зруйнований.Відступаючи з правобережжя Херсонської області, росіяни підірвали декілька прольотів Антонівського мосту, маючи на меті зупинити наступ ЗСУ. Щоденно окупанти рясно обстрілюють авіабомбами, ракетами, снарядами все, що поряд із переправою. Через це особливо потерпає однойменне селище Антонівка, що є передмістям Херсона.Відповідно до останніх даних Інституту дослідження війни ІSW, українські військові мають просування далі під Антонівським мостом, що на півночі від міста Олешки. Це можна побачити на геолокаційних кадрах, що були опубліковані ще 27 жовтня. "Ми продовжуємо досягати непоганих результатів у своїй боротьбі – і в контрбатарейній, і в інших методах роботи. Але висвітленню це поки що не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було такою короткочасною перемогою", - розповіла керівниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері телемарафону.Фото: ефірПлани після повної деокупації регіонуХоча частина Херсонської області й досі перебуває під окупацією, однак громадські діячі та звичайні херсонці з оптимізмом розглядають перспективи регіону після повної деокупації. Громадський центр "Нова генерація" провів першу конференцію "Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення". Організатори вважають, що важливо закласти головні вектори розвитку та відновлення Херсонщини вже сьогодні.Загалом питання розвитку цього регіону дуже актуальне. Переосмислення економічної сфери, трансформації в соціальній сфері, збільшення впливу культурної сфери, перспективи розвитку області та подолання екологічних збитків важливе для розвитку країни в цілому.Мітинг підтримки у 2024 роціРух спротиву "Жовта Стрічка", що діє на окупованих територіях півдня України, на честь другої річниці визволення Херсона від окупаційних військ організовує онлайн-мітинг у Іnstаgrаm, що триватиме тиждень. Він має на меті підтримку окупованого лівобережжя Херсонщини. Загарбники мають пам'ятати: Херсон – це Україна!Організатори розповідають, що їхній рух опору зародився в окупованому Херсоні ще у квітні 2022 року, коли вони провели перший проукраїнський мітинг. Сьогодні долучитися до цієї онлайн-події може кожен охочий, незалежно від місця проживання. Щоб узяти участь, необхідно лише виконати такі дії:Знайдіть сторінку thіs.іs.uа в соціальній мережі Іnstаgrаm та залиште коментар: "Херсонщина – це Україна" під обраними постами.Отримайте тег від організаторів.Поділіться зображенням у своїх сторіс.Опублікуйте сторіс, долучившись так до онлайн-мітингу. 

З огляду на підвищення інфляційних ризиків НБУ повинен був би підвищувати ключову ставку, якби її теперішній рівень відповідав поточним економічним умовам.Однак, неадекватно піднявши ставку в минулому, центральний банк України сам собі обмежив монетарний простір. Стабілізаційний ресурс ключової ставки вже давно вичерпаний. Її підняття зараз не додасть стабільності економіці, а лише призведе до розширення процентної маржі банків та підвищення їх прибутків коштом держави.Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуЦикл реально позитивної ключової процентної ставки триває в Україні вже понад 2 роки. Метою збереження високої облікової ставки є приваблення гривневих активів для зниження інфляційного тиску та валютних ризиків. Однак, де-факто висока облікова ставка помітно не вплинула ні на інфляційну динаміку, ні на фінансову стабільність.В контексті монетарного регулювання економічної активності доцільно подивитися на альтернативний сучасний досвід. Протягом останніх 2-х місяців ФРС США та ЦБ Росії змінили свої ключові процентні ставки. ФРС знизила базову ставку на 50 базисних пунктів до цільового діапазону 4,75%-5,0%, намагаючись стимулювати сукупний попит. Натомість ЦБ Росії підвищив ключову ставку на 300 баз. пунктів до 21% річних, намагаючись стримувати попит. Обидва центральні банки мають змогу за допомогою ключової ставки впливати на реальні економічні процеси та інфляцію, оскільки в обох цих країнах функціонує розвинений ринок внутрішніх банківських позик, а також фондовий ринок. У США банківські позики реальному сектору сягають майже 200% ВВП, у Росії – понад 70% ВВП, тоді як в Україні – менш як 15% ВВП. Численні фактори призвели до дисфункції облікової ставки в Україні, як інструмента стабілізації економіки, а саме: в країні понад 90% бізнесу працює без залучення ресурсів з кредитного чи фондового ринку;серед чинників інфляційних процесів домінують фактори структурного характеру (насамперед, зростання собівартості, воєнні витрати Уряду тощо), які не залежать від вартості грошей в економіці;населення загалом має низьку схильність до банківських заощаджень: 60% вкладів належать 1% вкладників, банківські вклади населення становлять менш як 20% від приватних споживчих витрат за рік;воєнна невизначеність нівелює ринкові стимули та спонукає населення заощаджувати кошти у більш надійних активах, аніж у гривні; за час війни банки розширили процентну маржу до гігантських розмірів (12,5% у вересні 2024 р.), що з’їдає переважну частину початкового імпульсу облікової ставки.Українське ноу-хау — привабити в банківську систему вільні гривневі кошти без розвитку інструментів кредитування — провалилося.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЗа час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 104 млрд грн строкових гривневих вкладів населення (приріст нетто-залишку). Натомість на придбання іноземної валюти населення з початку війни спрямувало понад 530 млрд грн (в т.ч. за 9 місяців поточного року – 326 млрд грн). Якщо торік пропорція у розподілі пріоритетів населення між валютними та гривневими вкладеннями становила 3 до 1, до у січні-вересні 2024 - 15 до 1! Штучне приваблення гривневих активів без росту продуктивності економіки не дає результату, оскільки в країні зберігається гігантський дефіцит зовнішньої торгівлі, який можна покрити лише активізацією внутрішнього виробництва. Масла в вогонь додала поспішна політика НБУ з валютної лібералізації та відмова від фіксації обмінного курсу, в результаті чого валютні очікування бізнесу та населення були повністю дестабілізовані й валютний попит стрімко зріс.Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні 27 млрд дол., з яких 35% припадає на валютний попит з боку населення. Всього з початку війни НБУ уже витратив понад 75 млрд дол. США. Основним джерелом для валютних інтервенцій НБУ є зовнішня допомога Уряду, без якої валютні резерви були б вичерпані ще у листопаді 2022 року.Таким чином, висока облікова ставка НБУ помітним чином не вплинула ні на привабливість гривневих депозитів, ні на стабілізацію валютного ринку. Щобільше, помилки у реалізації процентної та валютної політики призвели до нераціонального витрачання валютних резервів на підтримку обмінного курсу гривні. Тим часом зовнішня допомога компенсувала і дефіцит валюти на валютному ринку, і дефіцит товарів на споживчих ринках. Іншими словами, і зниження рівня інфляції, і стабільність обмінного курсу гривні – все це переважним чином заслуга зовнішньої допомоги, а не політики НБУ.Натомість висока ключова ставка допомогла суттєво посилити фінансову стійкість банків та наростити їх прибутки. Завдяки росту процентних доходів від держави (проценти за ОВДП, депозитними сертифікатами та пільговими кредитними програмами), банківська система вже другий рік поспіль демонструє історично рекордні показники прибутковості, ліквідності та адекватності капіталу. За 8 місяців 2024 р. банки отримали 137 млрд грн прибутку до оподаткування. Понад 50% процентних доходів банки отримують від держави. У 2024 р. за оцінкою банки отримають від держави близько 200 млрд грн процентних доходів. І такі астрономічні доходи – прямий результат процентної політики НБУ останніх років. Під час війни банки також отримали додаткові прибутки від – банального розширення банківської процентної маржі. Якщо у 2022 р. процентна маржа в середньому становила 9 відс.п., у 2023 р. – 10 відс. п., то у 2024 р. – сягнула вже понад 12,5 відс. пунктів! Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняА що ж по ринку кредитування України? Рівень кредитування в Україні вчергове скоротився і станом на вересень становить 14,9% ВВП, що є природним наслідком жорсткої монетарної політики НБУ та ризиків невизначеності. Головний аспект кредитного попиту – ціна позикових ресурсів. Реальна процентна ставка кредитів в Україні перевищує 10% річних. Ультражорсткі параметри процентної політики зі ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції – стримують апетити бізнесу до кредитних коштів банків, оскільки висока їх вартість підриває основи рентабельності реального виробництва.Інший аспект розвитку кредитування – це наявність цілеспрямованої політики уряду та центрального банку щодо підтримки кредитування. Це програми здешевлення кредитування для бізнесу та банків, державні гарантії.Третій аспект – це перегляд вимог фінансового регулювання кредитної активності банків та оцінки кредитних ризиків. Кредитний канал – це ключовий канал монетарної трансмісії й тому його розвиток має бути у фокусі уваги політики центрального банку, для того, щоб в майбутньому зберігати спроможність ефективно реалізовувати свою монетарну політику.На жаль, у жодному із вказаних аспектів ми не спостерігаємо адекватної реакції НБУ. НБУ в чергове захопився оцінкою стійкості банків, запровадженням нових (посилених) вимог до структури капіталу банків, розвитком нішових кредитних продуктів (на кшталт ЕSG-кредитування).Ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні грати іншу (прогресивну) роль у підтримці воєнної економіки. Збереження жорстких монетарних умов стримує залучення позикових коштів банків у реалізацію інвестиційних проєктів та створення робочих місць, стримує повернення біженців та перспективи відновлення. Висока вартість кредитів протидіє покращенню зовнішньоторгівельного сальдо, оскільки обмежує доступність позикових коштів для виробників, які могли конкурувати з імпортом чи працювати на експорт. Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи та валютної дестабілізації.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Тимчасово окуповані території Херсонської області потерпають не лише від росіян, але й від учорашніх сусідів, які нині перейшли на бік ворога. Фермери, які всупереч усім обставинам намагаються продовжувати діяльність на Лівобережжі Херсонщини, стають заручниками злочинних схем зрадника Володимира Сальдо та його оточення. Повний текст новини +Відео