Search trend "Сальдо"

Криза довіри до долара СШАУ квітні долар США впав на 4,5%. Це найбільше падіння за місяць з 2022 року. І хоча до кінця тижня долар дещо відновив свої позиції і на момент закриття торгів 25 квітня на ВFІХ курс євро 1,165 долара, експерти все ж говорять про кризу довіри до долара як до резервної валюти. Стратеги  Dеutsсhе Ваnk АG Джордж Саравелос і Тім Бейкер прогнозують, що долар увійшов у тривалий цикл падіння. Вони вважають, що торгова політика президента США Дональда Трампа зменшує бажання іноземних інвесторів фінансувати подвійний дефіцит країни, тож вони воліють інвестувати в Європу.За їхніми оцінками,  курс євро зросте до 1,30 долара до кінця 2027 року. За такого співвідношення, якщо курс долара в Україні буде, умовно, 42 грн, то євро – 54,6 долара. У тому, що долар падатиме і далі, переконаний і головний економіст Gоldmаn Sасhs Ян Хаціус. Водночас він не вірить, що американський долар позбудеться статусу резервної валюти."За винятком екстремальних потрясінь, ми вважаємо, що переваги долара як глобального засобу обміну та засобу збереження вартості занадто вкорінені, щоб інші валюти могли їх подолати", – пише він.Динаміка курсу євро/долар у квітні, ВFІХ. Фото: blооmbеrg.соm Як курс долара на світових ринках позначається на курсі валют в УкраїніАмериканський долар багато років є основною валютою заощаджень українців. Однак у квітні ситуація на валютному ринку неабияк змусила хвилюватись тих, хто все ще має заощадження, і вони – у доларах чи гривнях.  Адже через те, що курс гривні прив’язаний до долара, вона почала падати разом із ним відносно євро. Як наслідок, курс євро в Україні зріс до рекордних 47,76 грн 22 квітня.  До кінця тижня НБУ трохи підвищив курс долара і знизив курс євро (на 25 квітня курс становив  41,68 грн грн за долар та 47,41 грн за євро). "Якщо говорити про курс євро в Україні, то це відображення тенденцій на світовому ринку. Євро дорожчає відносно долара, тож закономірно, що це відбивається і на нашому валютному ринку, – каже у коментарі Еспресо експерт з фінансів Віталій Рисін. – Причини зрозумілі – непослідовна політика теперішньої американської адміністрації провокує коливання як на фондових, так і на валютних ринках. Відповідно, курс євро суттєво зміцнився на світових ринках, тож те саме ми маємо в Україні". Таке різке зростання курсу євро змусило українців бігти в обмінники – на готівковому ринку навіть виник певний дефіцит євро. А на чорному ринку на початку тижня долар можна було купити дешевше, ніж у банках, що є свідченням того, що люди намагались перевести заощадження у європейську валюту."На нашому готівковому ринку виник певний ажіотаж через людей, які кинулись скуповувати євро, тож це додатково вплинуло на курс. Зараз ці спекулятивні настрої трохи уповільнились і ринок повертається до того, що він відображає об’єктивну ситуацію з урівноваженням попиту і пропозиції", – каже Віталій Рисін.Чи варто доларові заощадження переводити в євроЗа словами експерта, свої заощадження не варто довіряти якійсь одній валюті, а формувати кошик з гривні, долара та євро. Однак якщо ваші заощадження уже в доларах, то саме зараз не варто поспішати їх обмінювати."Зараз курс євро доволі високий, тож це не найкращий час, аби його купувати Гадаю, надалі ситуація на валютному ринку буде більш-менш стабілізуватись, тож навряд чи варто чекати таких чергових потрясінь. Такі стрибки суттєво порушують дисбаланс на світових ринках, тож ніхто не зацікавлений цього допускати, – каже Віталій Рисін. – Тож я б не робив різких кроків, за винятком тих випадків, коли ви розумієте, що вам потрібно буде саме євро найближчим часом".  Чи варто НБУ перейти до прив’язки гривні до євро, а не долараНа нещодавній пресконференції НБУ заявили, що у них працює робоча група, яка оцінює можливість переходу до прив’язки гривні до євро, однак це – тривалий процес.   "Логіка прив’язки курсу гривні до євро, а не долара є. І керівництво НБУ уже неодноразово озвучувало такі ідеї. Але це не просто і швидко зробити, – каже експерт. – Виникає питання формування золото-валютних резервів. Вони значним чином в Україні сформовані саме в американських доларах. І значна частина зовнішньої допомоги надходить у доларах. Проте, зважаючи на наш чітко визначений вектор інтеграції в Євросоюз, прив'язка курсу гривні до євро однозначно має сенс".Як падіння гривні до євро впливає на українську економікуЗа підсумками 2024 року  53,8% зовнішнього товарообігу України припадає на ЄС. Якщо говорити про експорт, то на країни Європи  торік припало 59,5% українського експорту."Зростання курсу євро однозначно позитивно впливає на наш експортний потенціал. Для тих експортерів, які продають свої товари за кордон за євро – це вигідно. Бо, зважаючи на послаблення гривні відносно євро, товари, виготовлені в Україні, для європейського споживача будуть дешевшими. Тому вони охочіше їх купуватимуть. У цьому контексті експортери отримуватимуть більше виторгу, і це корисно для бюджету", – каже Віталій Рисін.Водночас, за його словами, якщо говорити про вплив на економіку в цілому, то треба зважати не лише на експорт, а й на імпорт.  "Паралельно з експортом ми здійснюємо й імпорт товарів з ЄС, і при падінні курсу гривні до євро і за ці товари ми сплачуємо дорожче. Тож важливо, як ці грошові потоки збалансуються. Якщо надходження від експорту вищі, то ми матимемо плюс, якщо навпаки – це призводитиме до відпливу коштів з країни", – каже Віталій Рисін.За даними Національного інституту стратегічних досліджень, за минулий рік Україна мала рекордне негативне сальдо торгівлі товарами в розмірі 29,1 млрд дол. США. Тобто імпорт перевищив надходження від експорту 29,1 млрд дол. США.

Викликів більше, ніж позитиву Перспективи українського експорту-2025, на жаль, невизначені. І річ не тільки у воєнних викликах. За­вдяки Силам оборони, що забезпечують роботу морського коридору, та налагодженню альтернативних логістичних маршрутів, нашим виробникам і трейдерам вдається ці виклики мінімізувати. Невпевненості додають геополітичні ризики. Передовсім те, що в Європі більшає прибічників відмови від продовження торговельних преференцій для української агропродукції після 5 червня, коли завершується дія попередніх домовленостей. А дехто навіть вимагає відмовитися від вільної торгівлі з Україною. Також почастішали заклики до секторальних обмежень для імпорту в Європу низки товарних груп, які не потрапляють під дію аграрних квот. Адже фермери в ЄС бояться конкуренції з боку потужних українських агрохолдингів, а чимало тамтешніх політиків із правого та лівого спектрів прагне заробити електоральні дивіденди, підтримуючи такі вимоги. І на тлі закликів, застережень, вимог та ультиматумів на адресу Європейської комісії, уповноваженої ухвалювати відповідні рішення, вряди-годи лунають лише поодинокі раціональні заяви, що підтверджують зацікавленість європейського споживача в постачанні продовольства з України. Враховуючи баланс сил, Єврокомісія, за даними Rеutеrs, планує обмежити імпорт українського цукру, після того як європейські виробники поскаржилися, що великі обсяги його постачання призвели до обвалу цін. Тож тамтешні фермери й переробники не витримують цінової конкуренції з українськими. Особливо чутлива ця тема для Франції лідерки європейського цукровиробництва. Торік обсяги експорту цукру з України досягли історичного максимуму понад 746 тис. т, за що виручили майже $420 млн. Але частка постачань у європейському напрямку, відверто кажучи, незначна. Проте навіть це налякало тамтешніх виробників. Про повну заборону постачання з нашої країни наразі не йдеться. Але, за словами комісара Єврокомісії з питань сільського господарства Крістофа Гансена, невдовзі обсяги імпорту стануть значно меншими. Також він підтвердив плани переглянути інші види імпорту з України, зокрема й постачання зернових. Євросоюз 2022 року надав Україні вільний доступ до своїх агроринків, щоб підтримати наш експорт в умовах великої війни та блокування Росією морських перевезень з українських портів. Деякий час постачання агропродукції в Європу взагалі не квотували та не обмежували. Проте під тиском європейських фермерів, особливо в сусідніх країнах, які вдалися до акцій протесту, Єврокомісія почала впроваджувати обмеження і запобіжники від можливого збільшення імпорту агротоварів з України. Тому вже торік збереження пільгового режиму торгівлі було під сумнівом. Європейці змогли домовитися про продовження преференцій до 5 червня 2025-го із щорічною пролонгацією, лише передбачивши додаткові запобіжники на вимогу противників вільного доступу української агропродукції на ринки ЄС. Поміж захисних механізмів обов'язок Єврокомісії запроваджувати квоти, щойно імпорт м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупів та меду з України перевищить обсяги постачань у попередні періоди. І ЄК у підсумку вдалася до квотування більшості з цих видів нашої агропродукції. Окремі країни Європи тим часом упроваджують власні обмеження на постачання агротоварів з України. Приміром, Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія максимально обмежили імпорт зернових. Чи не найменше загроз для української кукурудзи. Через її постійний дефіцит на європейських ринках у Євроспільноті відсутні мита на імпорт цієї культури, каже заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка. &еnsр;Європейський Союз імпортує більше кукурудзи, ніж ми можемо фізично експортувати. Водночас Україна в режимі автономних торговельних заходів дотримується обмежень на постачання кукурудзи до низки країн ЄС, що є парадоксальним і свідчить: це більше питання політики, ніж торгівлі, пояснює посадовець. Попри спроби обмежень агроімпорту з України в ЄС, торік обсяги взаємної торгівлі сільгосппродукцією зросли до $17 млрд. Частка нашого експорту $13 млрд. Це найвищий показник за час дії Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Але з початку 2025-го, коли держави члени ЄС поновили переговори про продовження дії автономних торговельних заходів у відносинах з Україною, виникли побоювання, що скасування безмитної торгівлі вже за два місяці може стати реальністю. Хоча якраз брак часу для підготовки нової угоди, а рішення європейці мають ухвалити щонайпізніше в середині травня, може зіграти нам на користь. Аналітики вважають найімовірнішим сценарієм тимчасове продовження чинних правил. Та чи надовго? Адже на тлі цього ключового для українського агроекспорту виклику маємо й позитивні очікування, пов'язані зі збільшенням порівняно з торішніми показниками врожаю основних сільськогосподарських культур, а отже, з покращенням експортного потенціалу наступного маркетингового сезону з 1 липня 2025-го до 30 червня 2026 року. І це може ще більше налякати європейських фермерів та політиків лобістів їхніх інтересів. Цьогоріч обсяги виробництва сільгосппродукції можуть принаймні на 3% перевершити показники 2024-го, за оцінками Інституту аграрної економіки. Продукції рослинництва буде на 3,4% більше, ніж торік. Передовсім завдяки розширенню посівних площ під олійні, очікуваному збільшенню врожайності кукурудзи та покращенню агротехнологій. Але й тут усе, як мовиться, вилами по воді писано. Жодних погодних катаклізмів наприкінці 2024-го й на початку 2025 року не було, й озимина перезимувала добре левова частка посівів перебуває в хорошому стані. Та вже взимку аграрії й експерти звертали увагу на брак вологи для весняного пробудження рослин і для насіння, яке ляже в ґрунт під час посівної яровини. Березневе бездощів'я і заморозки на початку квітня лише посилили побоювання. Тому виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить з обережністю оцінювати плани на врожай. &еnsр;У березні Україна потерпала від посухи. Якщо й улітку буде аномальна спека, то про якесь покращення порівняно з украй невдалим для рослинництва попереднім роком ітися не може. Ми повернулися на традиційні ринки, але через поганий врожай 2024-го мали там не надто велике представництво. Однозначно сказати, що наступного маркетингового сезону ситуація покращиться, не можна. Тим паче, на тлі невизначеності з продовженням дії пільгового режиму торгівлі з ЄС, говорить Пендзин. Окремо звертає увагу на проблеми, пов'язані з напрямами нашого експорту. Хоча постачання Чорним морем здійснюють доволі активно, виробникам і трейдерам доводиться неабияк переплачувати за страхування безпекових ризиків. Це негативно впливає на прибутки аграріїв і обсяги експортної виручки для держави. Озимина перезимувала добре Економіст нагадує, що до активної фази бойових дій частка агроекспорту з України становила 35%, ще 40% показник металургії. Тепер же аграрний експорт це 67% нашого постачання за кордон. &еnsр;Не тому, що стало більше сільськогосподарської продукції, а тому що показники металургії стрімко впали. І з огляду на це маємо ще один негативний чинник велике від'ємне сальдо торговельного балансу. Ми надто залежні від імпорту, завозимо у 2,5 разу більше, ніж вивозимо. Тож ситуація в зовнішній торгівлі для України вкрай складна, додає Пендзин. Постачання металів і залізорудної сировини справді одна з ключових статей українського експорту. За цим напрямом теж варто говорити більше про виклики, ніж про здобутки. Адже через війну країна втратила левову частку потужностей. Багато з них повністю знищено, чимало підприємств опинилося в тимчасовій окупації. З приємного те, що на початку року металургійні підприємства на підконтрольній території наростили випуск сталі й чавуну. Скажімо, в січні-лютому чавуну виробили 1,14 млн т 108,4% проти показника перших двох місяців 2024-го, сталі 1,18 млн т, 109,9%, прокату 0,96 млн т, 106,3%. Більшість виробленого, як і видобутої руди, традиційно йде на експорт. Загалом 2024 року з України експортували майже 6 млн т чорних металів, на 22,6% більше, ніж 2023-го. Експорт напівфабрикатів зріс на 56,7%, сталевого прокату на 28,4%. Натомість експортні продажі металургійної сировини скоротилися на 6,3%. Надходження валютної виручки від постачання чорних металів за кордон перевищили $3 млрд це на 16,9% більше, ніж на рік раніше. Пожвавився й експорт залізорудної сировини. Обсяги постачання зросли із 17,7 до 33,7 млн т. Основні покупці Китай, Словаччина й Туреччина. Добрі новини про поліпшення виробничих показників підприємств галузі, певно, мають додати оптимізму й у питаннях експорту й експортної виручки. Так, після різкого падіння на початку великої війни нинішнє відновлення мізер, ми не зможемо завалити металургійною й залізорудною продукцією всю Європу чи пів Китаю. Але й кілька сотень мільйонів додатково зароблених на цьому доларів не будуть зайві. Проте й тут маємо додатковий виклик. На відміну від ринків агротоварів, ціни на більшість видів яких у світі стабільно високі, заробітки на продукції металургії критично залежать від кон'юнктури світових ринків. А там через розв'язані новою адміністрацією Білого дому торговельні війни ще та турбулентність. Та й інших проблем ніхто не скасовував. Олег Пендзин коментує: &еnsр;Тепер начебто відновлюється експорт залізної руди в Китай, але тут дається взнаки питання логістики. До війни майже весь металургійний експорт ішов через Маріуполь. Нині місто в окупації. А портову інфраструктуру на підконтрольних територіях методично обстрілює ворог. Плюс обстріли залізниці, видобувних підприємств. Та й загальна ситуація в економіці не додає оптимізму.

Росія не лише не планує жодних поступок, але й посилює територіальні претензії щодо України. Про це свідчать підтримані російською пропагандою нові заяви херсонського призначенця Кремля Володимира Сальдо, який озвучив безпідставні вимоги щодо російського контролю територій по обидва береги Дніпра в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Тарифна війна випробовує на ефективність Білий дім, де зараз схильні до швидких і несподіваних рішень, а натомість Китай будує багатоходівки на століття наперед. США призупинили мита на імпорт китайської електроніки: чіпи, смартфони і комп'ютери. У неділю, 13 квітня, міністр торгівлі США Говард Лютнік пояснив: готуються нові тарифи на групи товарів, котрі відрізнятимуться від тарифів, що накладаються на країни. Те, про що повідомлялося раніше, президент США назвав "процедурною паузою". І нарешті 14 квітня Дональд Трамп пояснив: 20% тариф для електроніки зберігається і "ніхто не зіскочить з гачка через несправедливі торгові баланси і негрошові тарифні бар'єри, котрі багато країн використовували проти нас, особливо Китай, що ставиться до нас найгірше". Хоча він погрожує Пекіну всіма тарифними карами світу, всі навколо зрозуміли, - це крок назустріч Китаю. Немає диму без вогню 11 квітня китайське МЗС закликало США скасувати мита. У міністерстві комерції КНР пояснили: американська сторона має повністю відмовитися від помилкових практики "взаємних мит" і повернутися на "правильний шлях вирішення розбіжностей через рівноправний діалог". А 14 квітня Китай призупинив поставки рідкісноземельний матеріалів та магнітів. Майже 90% такої продукції виробляється лише у КНР. Водночас керівник Китаю Сі Цзіньпін розпочав турне Південно-Східною Азією. У В'єтнамі підписав понад 40 угод. З огляду на дружні стосунки В'єтнаму і США, а також на велику кількість збиральних підприємств у країні, китайці активно готують план "Б", якщо Трамп не згорне тарифну війну. У китайському інформпросторі ширяться позитивні економічні новини: міжнародна економічна виставка "ЕКСПО" у місті Хайкою, де почесним гостем є Велика Британія, рекордний товарообіг між країнами "Пояс і шлях" у першому кварталі поточного року. Звісно, фондові ринки Китаю зростають. На додачу, генсек АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) Као Кім Хорн заявив в інтерв'ю про прагнення поглибити всебічне стратегічне партнерство з Китаєм. Тож Пекін зробив заявку на лідерство в опорі тому, що назвав "тарифним булінгом". Потужні стрибки, довгі кроки У Вашингтоні погрожують ще лютішим покаранням. Однак пауза у тарифах на 90 днів для країн, котрі не запровадили дзеркальні у відповідь, стала сигналом про те, що на Дональда Трампа можна впливати. З кожним днем, якщо вірити словам чинного президента США і представників його адміністрації, кількість лідерів держав, що ведуть або хочуть провести переговори, зростає. Від 2 до 9 квітня це було 40 держав, від 10 до 12 квітня - 53 держави, нині - більше ста. Утім, покірні лідери не мають перед собою позитивного прикладу. Прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу першим прибув до Вашингтона - і дарма. Керівник В'єтнаму То Лам першим зателефонував Дональду Трампу після "Дня звільнення", і теж не отримав результату. Натомість дають результат комбіновані дії. Прем'єр Великої Британії Кір Стармер у таємничий спосіб домігся 10% мит ще до 2 квітня. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про дзеркальні мита але і про можливість взаємного зняття тарифів. Але був нюанс. Китай запропонував Євросоюзу поєднати зусилля проти США. Відбулася телефонна розмова між представниками двох країн. Тобто офіційний Пекін зробив усе, щоб набити і собі ціну в очах Дональда Трампа. Таємниці тарифного двору Для США перший раунд тарифної війни завершився, а для Китаю, котрий відкрито збирає сили, ще і не розпочинався. Тому Білий дім, схоже, вирішив протиставити китайській стороні невизначеність. Багато хто від 2 квітня запитував себе чи має Трамп якийсь план. Коментуючи призупинку тарифів для електроніки, заступник голови апарату Білого дому Стівен Міллер заявив: "Це просто ще один чудовий приклад того, що у президента Трампа із самого початку був детальний план, який виконується точно по вказівках". Однак складається враження, що для Трампа нині головне - тримати інтригу. Він пообіцяв оголосити нові тарифи на електроніку пізніше поточного тижня. Коли саме і якими будуть тарифи, чи будуть взагалі, - невідомо. За натяками соратників Трампа і його власними постами, надалі тарифи будуть за групами товарів, за видами продукції. Можливо, будуть задіяні інші критерії. Таким чином, адміністрація США робить заявку на довготривалий процес, а отже починає "дзеркалити" довгі ходи Сі Цзіньпіна. Спокуса для Сі Світові біржі після лихоманки від тарифів Трампа демонстрували зростання після новини про призупинку мит на електроніку. Крім американських дорожчали й акції азійських підприємств. На торги позитивно вплинула і заява президента Тайваню про "гладкі переговори" по тарифах із Дональдом Трампом, хоча знадобиться ще один раунд перемовин, бо конкретного рішення ще не ухвалено. Але це якщо не брати до уваги політичну складову тарифної війни. Вона є, і доволі потужна. "Китай намагається вбити клин між Європою і США, щоб єдиним фронтом протистояти Трампу, - вважає економіст і фінансовий аналітик Ерік Найман. - Якщо Європа стане на бік Китаю, це означатиме, що КНР перемогла і тоді на нас чекає багатополярний світ і криза автократії. Китай не та країна, з якою можна домовитися: ти або стаєш васалом, або відповідаєш жорстко як Трамп". Та непростий вибір стоїть і перед Сі Цзіньпінем. Спокуса для Сі Євросоюзу потрібно консолідуватися зі США, вважає прем'єр Франції Франсуа Байру. І запозичити досвід американських тарифів для китайських товарів, переконаний Ерік Найман, а також повернути у свій склад Велику Британию. А от Угорщина - "троянський кінь" КНР у ЄС, наголосив він, якого корисніше позбутися, ніж перевиховувати. Можливо, Сі Цзіньпін розуміє внутрішні вагання ЄС і низьку перспективу своєї пропозиції Брюсселю. На думку експерта Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексія Куща, Китай міг би закріпити свій статус захисника глобалізованого світу і вільної торгівлі зняття мит на імпорт для країн, проти яких США запровадили високі тарифи. "Так, нині дуже незручний момент: експорт і позитивне торгове сальдо в Китаї будуть скорочуватися. Але це створить сіцентричну (від "Сі" - Сі Цзіньпін. Gаzеtа.uа) геополітичну модель, гравітацію для зближення з Глобальним півднем, ЄС і вестернізованою Азією (Японією і Південною Кореєю)", - припустив експерт. Він вважає, що за такої моделі зросте попит на юань і Китаю можна буде продавати облігації для світових резервів. Тоді США, не виключає Олексій Кущ, рятуючи свій статус глобального покупця, почнуть знижувати тарифи на імпорт. З огляду на пафосне турне Сі Цзіньпіна, він як мінімум обдумує такий варіант. Несподіваний чинник Що б там не вигадували Трамп і Сі, у тарифній війні переможуть Сполучені Штати Америки. Професор економіки Каліфорнійського університету у Лос-Анджелесі Олег Іцхокі звернув увагу на вікову структуру двох конкуруючих наддержав. У Китаї, за його даними, вікова структура "дуже сумна" і наближається до тієї, що в Японії або в Європі (багато людей похилого віку), що стане гальмом для розвитку країни. У США, наголосив він, є еміграція, завдяки якій вікова структура залишається відносно молодою. Якщо еміграція у США збережеться, "вирішальним чинником конкуренції між Америкою і Китаєм стане взагалі не тариф і не технології, а просто ця вікова структура", - переконаний Олег Іцхокі.

Сальдо у зовнішній торгівлі з основними партнерами — не на користь Штатів

Утім про всяк випадок треба нагадати, що минула Велика депресія зробила мегапопулярними праві радикальні рухи — і так Адольф Гітлер переміг на демократичних виборах. Найперше, що треба розуміти про митні тарифи Трампа для України: вони практично не впливають на нашу економіку, бо наше економічне сальдо мізерне. Головний виклик - що просити гроші, аби перекрити дефіцит бюджету, стане складніше, просто пожаліти нас, бо в нас війна, уже не спрацює. Тарифи Трампа — це запрошення для всіх країн, до яких Америка запровадила мита, запропонувати щось феноменальне. Коротше, яка ваша вартість для США? Це ніщо інше як запрошення до великого торгу. Ще на виборах республіканці та Дональд Трамп на кожній зустрічі з електоратом заявляли, що вони хочуть змінити економічний баланс і повернути виробництво додому. Щоправда, наскільки це вдала ідея з дефіцитом робочих рук у США — ще не дуже ясно, особливо на тлі погроз президента США вислати всіх нелегальних мігрантів назад додому. Запуск всіх цих мит Трамп подав із великою помпою: "Золотий вік Америки повертається. Робочі місця і заводи повернуться. Це знизить ціни для споживачів", — наголосив президент США.Читайте також: Мита Трампа: крок до проведення швидкої переможної війниВін підкреслив, що американські платники податків "зазнавали шахрайства протягом 50 років", однак тепер цього більше не буде. Трамп запевнив, що отримані гроші від мит будуть спрямовані на зниження податків, погашення зовнішнього боргу, і все це станеться "дуже швидко". Чи зайде це гаманцю та серцю самого виборця діда Донні — будемо дивитися свіжу американську соціологію. А поки трохи висновків. Скасування глобалізації, як раніше, стає викликом для багатьох країн. Це і виклик основному конкуренту Китаю, і маленьким країнам з локалізованими виробництвами, бо це закриває їм ринок. І врешті — навіть для Росії, яка за останні двадцять років вміло використала торгівлю без кордонів, аби збагатитись на енергоносіях. Хоча і швидкий мир в секторі Гази, і пасхальне перемирʼя в Україні — розсипаються прахом на стадії зародка, Трамп вірить, що mаkе Аmеrіса grеаt аgаіn. У його ідеальному світі умовна Німеччина та Франція наввипередки женуть урядові літаки до Вашингтона, аби хутко подомовлятися про торгівлю вином і автівками. Козирів у США для цієї гри наразі вистачає. Можна скільки завгодно показувати в Овальному кабінеті сталеві яйця для підвищення надоїв рейтингів, але в американців є передові технології, долар — валюта номер один, а армія США в набагато кращому стані, ніж у низки армій, які сидять в НАТО і чекають ядерної парасольки. Також митні тарифи — це підготовка до війни з Китаєм, вірогідність якої сильно зростає. Тому це ніщо інше, як повернути глобалізацію на службу США, бо останні два десятиліття вона зміцнювала лише Китай, який вирішив скинути з поста гегемона конкурента. Читайте також: Трамп спровокував інфляцію всередині країни й світову економічну рецесіюВиробництво найбільш важливих речей у себе вдома — те, що треба, коли серйозно готуєшся до війни. Досвід України показав, як погано, коли доводиться просити по світу дрони, аптечки, турнікети та бронежилети або навіть форму — бо у тебе подібні виробництва тривалий час були не на часі. Або ж не модні. Це стає тією зачіпкою, через яку яструби Трампа, як-от міністр фінансів Скот Бессент, викручують нам руки й змушують підписати угоду про копалини, де кожен оновлений варіант стає все гірше. З деякої сатисфакції: світ таки неухильно рухається до Третьої світової й стратегічно це в наших інтересах. Адже не можна просто дивитись на нашу війну, як реаліті на Nеtflіх, і вважати, що тебе це не стосується. Тож тим хлопцям і дівчатам нашого покоління, які в рожевих трусах знімають ТікТок, доведеться шити форму, збирати дрони та готуватись до штурмів на островах Тихого океану проти армії КНР. Є, правда, імовірність, що ідея Трампа накриється мідним тазом, як і всі офіси простих рішень. Утім світ ніколи не буде, як раніше, — просто Трамп став шматком дріжджів, який дещо каталізував процеси в каналізації світу. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Президент США Дональд Трамп планує впровадити найбільші торговельні обмеження за останні 100 років, що може кардинально змінити світову торговельну систему та створити значні економічні ризики. Головний економіст Nоmurа Ноldіngs Іnс. Роб Суббараман зазначив, що нестача деталей щодо механізму, масштабу та мети нових мит залишає глобальну економіку в стані невизначеності. Про це повідомляє Вlооmbеrg. Торгівельні обмеження можуть торкнутися товарообігу на суму приблизно $33 трлн. Експорт до США з таких країн, як Бразилія та Китай, може скоротитися від 4% до 90%. Індекс невизначеності глобальної торговельної політики 1 квітня досяг найвищого рівня з 2009 року. Аналітики Gоldmаn Sасhs Grоuр Іnс. прогнозують, що середній рівень мит у США може зрости на 15 відсоткових пунктів, що призведе до зростання базової інфляції, сповільнення економічного зростання та підвищення ризику рецесії. Трамп пояснив, що нові "відповідні мита" спрямовані на ліквідацію торговельних бар'єрів, які, на думку американської влади, створюють інші країни для американських компаній. Йдеться, зокрема, про надмірне позитивне сальдо торговельного балансу з США, а також певні податки та збори. За максимального сценарію реалізації цієї політики середня митна ставка у США може зрости до 28 відсоткових пунктів, що може скоротити ВВП США на 4% і призвести до зростання цін на 2,5% упродовж двох-трьох років. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС попередив про жорстку відповідь на запроваджені Трампом мита Наслідки для торговельних партнерів будуть значними незалежно від сценарію. Найбільший вплив може відчути експорт Китаю, ЄС та Індії, хоча їхні економіки, ймовірно, зможуть впоратися з цими викликами. Водночас Канада та країни Південно-Східної Азії можуть зазнати ще більшого удару. Серед ключових ризиків експерти також називають загрозу стагфляції. Проте остаточний вплив залежатиме від багатьох невідомих чинників, включаючи рівень мит за окремими товарами та країнами, відповідні заходи з боку торговельних партнерів, а також реакцію бізнесу та споживачів. Варто зазначити, що в першому кварталі цього року американський фондовий ринок продемонстрував найгірші показники з 2023 року, тоді як у світі спостерігалося економічне зростання. Водночас казначейські облігації США подорожчали майже на 3% через побоювання щодо сповільнення економічного розвитку. Ціна на золото зросла до рекордних рівнів, а долар послабшав. Багато американських компаній висловили занепокоєння, що підвищення мит спричинить зростання витрат і скорочення прибутків. Тим часом керівники іноземних компаній змушені оцінювати можливість перенесення частини виробництва до США, щоб уникнути нових тарифів. Дональд Трамп заявив, що мита, які він оголосить цього тижня, стосуватимуться всіх країн. Цією заявою президент США спростував припущення про можливе обмеження початкового обсягу мит. Він має намір ввести так звані взаємні тарифи 2 квітня. Це стане ключовим елементом його плану з відновлення балансу у світовій торгівлі та стимулювання американського виробництва, а також дасть змогу збирати тарифні платежі для фінансування пріоритетів своєї внутрішньої політики.

Про це він розповів в етері Еспресо."Слід розуміти, що не тільки внутрішнє виробництво впливає на стан валютного ринку, а також розмір допомоги. Ми маємо доволі непогану ситуацію з валютою останніми роками через те, що до нас надходять величезні обсяги фінансової допомоги від наших партнерів. І на 2025 рік ця допомога є достатньо значною. Можемо точно вже гарантувати, що за цей рік ми забезпечимо наші бюджетні видатки, бо приблизно $40 млрд надійде в Україну. Враховуючи те, що на сьогодні у нас негативне торгівельне сальдо $23 млрд, то ми перекриваємо цю нестачу. Таким чином не буде суттєвої девальвації гривні, тому що в Україну надходить величезна сума допомоги", - прокоментував керівник аналітичного напряму мережі "АНТС".Ілля Несходовський зауважив, що у 2026 році є певна невизначеність, яка пов'язана з тим, що може бути втома наших європейських партнерів, а американці, можливо, вже припинять надавати допомогу. Він додав, що, можливо, і в цьому році США відмовиться від надання Україні допомоги в рамках використання заморожених російських активів. 21 березня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев повідомив, що за наявних темпів економічного зростання Україна досягне довоєнного ВВП у 2034 році, тому важливо отримати надійні безпекові та економічні гарантії післявоєнного розвитку.

Україна готова ратифікувати угоду про вільну торгівлю з Туреччиною. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Києві з представниками уряду та бізнесу Туреччини. "Ми провели змістовну зустріч із турецькими партнерами, яка стала результатом наших попередніх домовленостей із президентом Ердоганом в Анкарі. Бізнес Туреччини вже активно працює в Україні, і ми високо цінуємо це, а також їхню підтримку, включаючи постачання "байрактарів", - зазначив Зеленський. Президент підкреслив, що обговорювались питання, пов'язані із досягненням справедливого та тривалого миру, розвитком двосторонніх відносин, а також співпрацею у виробництві дронів і залученням турецьких компаній до відновлення України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Туреччина готова відправити миротворчі війська в Україну "Туреччина для нас - один із стратегічних партнерів, а також важливий союзник у сфері гарантій безпеки. Ми готові ратифікувати угоду про вільну торгівлю з Туреччиною під час наступного візиту президента Ердогана", - додав Зеленський. Ця зустріч стала першою такою широкою подією, на якій була представлена делегація іноземного бізнесу з однієї країни. Офіційний візит президента України до Туреччини відбувся 18 лютого, і за його результатами було заявлено про готовність розраховувати на Туреччину в рамках гарантій безпеки, зокрема, у разі можливого військового контингенту. Згідно з даними Міністерства економіки, у 2023 році Туреччина стала четвертим за розміром експортним ринком України та третім торговим партнером у світі, лідеруючи серед країн Близького Сходу. Український експорт до Туреччини склав $2 млрд, а загальний товарообіг між країнами $6,2 млрд. До початку повномасштабного вторгнення Україна мала позитивне торгове сальдо з Туреччиною. Нагадаємо, що в серпні 2024 року Туреччина ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з Україною, що включає скасування ввізних мит на 93,4% промислових товарів та 7,6% сільськогосподарських продуктів. Туреччина розглядає варіанти відправки до України своїх миротворчих військ. Міністерство оборони Туреччини підтвердило, що країна готова розгорнути війська в Україні "в разі необхідності" для забезпечення миру. "Питання участі в місії буде оцінюватися з усіма зацікавленими сторонами, якщо це буде визнано необхідним для встановлення регіональної стабільності і миру. Після останніх подій неможливо забезпечити європейську безпеку без нашої країни. Як член НАТО і ОБСЄ, Туреччина є невід'ємною частиною європейської архітектури безпеки з її розвиненою оборонною промисловістю, важливою роллю у врегулюванні регіональних криз і потужною армією", - йдеться в заяві.

Про це повідомляє СБУ.Задокументовано, як він передавав російським військовим інформацію про власників місцевого агробізнесу, які не підтримували кремлівський режим. Після цього до цих підприємців приходили озброєні окупанти, конфісковували їхні агропродукцію та сільськогосподарську техніку.Викрадене майно зберігалося на територіях компаній, підконтрольних цьому депутату, з подальшим переправленням до Росії. Зокрема, він організував вивезення понад 100 тонн награбованої агропродукції, зокрема насіння соняшнику на територію агресора.Крім того, посадовець сприяв розквартируванню російських військових у домівки місцевих жителів, забезпечував їх продуктами харчування й допомагав ремонтувати військову техніку на афілійованих станціях техобслуговування. За такі дії фігурант отримав від призначеного окупантами "псевдогубернатора" Херсонської області Володимира Сальдо звання "федерального радника" та спеціальну перепустку, яка дозволяла йому безперешкодно пересуватися по всьому регіону.Під час звільнення Херсонської територіальної громади пособник ворога втік за кордон, але згодом повернувся на територію України. Служба безпеки України затримала зловмисника в Херсоні. У ході обшуків у його житлі та офісі вилучили комп’ютерну техніку, бухгалтерські документи та чорнові записи, які підтверджують причетність до злочинної діяльності.Затриманому, який є депутатом, висунули підозру за частиною 1 статті 111-2 (сприяння державі-агресору) та частиною 5 статті 27 і частиною 1 статті 438 (співучасть у порушенні законів і звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Наразі підозрюваний перебуває під вартою. Йому може загрожувати до 12 років ув’язнення з подальшою конфіскацією майна.13 березня в СБУ повідомили про затримання агентки ФСБ, яка на замовлення російських окупантів готувала подвійний теракт у житловому масиві Миколаєва. 

Вивозив до рф українську агропродукцію під час окупації Херсона: СБУ затримала депутата облрадиДепутат облради, член партії Сальдо, допомагав окупантам викрадати майно аграріїв та вивозити його до рф. Після звільнення Херсона він втік, але повернувся і був затриманий СБУ.

СБУ затримала депутата Херсонської обласної ради Сергія Сорокунського від забороненої політичної партії "Блок Володимира Сальдо". Його підозрюють у пособництві РФ та порушенні законів та звичаїв війни. Що йому загрожує

Служба безпеки затримала у Херсоні депутата місцевої облради, який співпрацював з рашистами на період окупації міста. Під час звільнення громади посадовець втік за кордон, але згодом повернувся в Україну. Про це у четвер, 13 березня, повідомили в пресслужбі СБУ. За матеріалами справи, він входив до забороненої «партії Сальдо», а після захоплення Херсона брав участь у […] Тhе роst У Херсоні затримали депутата місцевої облради, який вивіз до РФ понад 100 тонн викраденої агропродукції fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Дніпровський райсуд Києва повторно арештував депутата Херсонської обласної ради від "Блоку Володимира Сальдо" Сергія Сорокунського. Джерело: пресслужба Служби безпеки України в коментарі "Українській правді", УП Дослівно спецслужба: "12 березня за матеріалами СБУ Дніпровський районний суд міста Києва повторно помістив під варту депутата Херсонської обласної ради від "Блоку Володимира Сальдо".

У січні-лютому 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $11,3 млрд. А експорт з України склав $6,3 млрд. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало $5 млрд.

Дніпровський райсуд Києва застосував відносно депутата Херсонської обласної ради від "Блоку Володимира Сальдо" Сергія Сорокунського запобіжний захід у вигляді застави. Джерело: видання "МОСТ" із посиланням на співрозмовників у правоохоронних органах Деталі: Повідомляється, що застава для депутата складе 908 тисяч гривень, а відповідне рішення ухвалила суддя Олена Козачук.

Раніше депутат отримав підозру у пособництві росіянам

Євген Гілін — адвокат-медіатор, голова громадської організації "Місто сили", якій у 2022 році вдалось вивезти з окупації понад 10000 жителів Херсонщини. Ми поговорили з ним про допомогу херсонцям та зв'язки з колаборантом Сальдо

Витрати України на імпортні енергоресурси перевищили заробітки від експорту у 44 рази. Негативне сальдо такої торгівлі становить $8,7 млрд.

У так званій "владі" окупованої частини Херсонської області відбулися певні зміни. Новим першим заступником колаборанта Владіміра Сальдо став колишній співробітник ФСБ Павло Шувалкін. Повний текст новини +Відео