Search trend "Таджикистан"

На стародавньому місці поблизу села Сарбанд, Таджикистан, археологи знайшли 2000-річний глиняний глечик. Знахідка має рідкісний напис, що ідентифікує його власницю — це незвичайний погляд на гендерні ролі та ідентичність під часи існування Кушанського царства.

Повернення кримських татар у Крим почалося 23 червня 1990-го. Прибуло 20 тис. кримських татар - майже половина всіх, що жили тоді в СРСР. Кримських татар звинуватили в масовому дезертирстві з лав Червоної армії та співпраці з ворогом під час Другої світової війни. Пропозицію виселити цілий народ в Узбекистан без доведення провини сформував нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія. Аргументував "небажаністю подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці СРСР". Після того підготували велику операцію, до виконання якої залучили 32 тис. працівників НКВД і солдатів. 183&thіnsр;155 кримських татар виселили з півострова в травні 1944 року. Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, у Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область. За офіційними даними, дорогою до місць депортації померла 191 людина. За перші роки життя на чужині від нужди й тяжкої праці загинули 46% кримських татар за оцінками активістів кримськотатарського руху. Офіційні цифри 15-25%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Криму перейменували населені пункти У місцях заслання кримські татари змогли зберегти свою ідентичність, мову й історичну пам'ять найпотужніший у тих умовах зв'язок з батьківщиною. У 1950-х сформували національний рух. Головною національною ідеєю стало повернення в Крим і відновлення порушених 1944-го прав. Верховна Рада СРСР 14 листопада 1989 року ухвалила постанову "Про визнання незаконними й злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, і забезпечення їхніх прав". Повернення татар супроводжувалося земельними конфліктами з переселеними на півострів людьми. 18 травня відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу. 23 лютого 1944-го в СРСР розпочалася насильницька депортація чеченців та інгушів з їхньої батьківщини. Операція НКВД дістала назву "Чечевица". Приводом до її проведення стала нібито співпраця народів з нацистською Німеччиною та виступ зі зброєю проти Красної армії. Найвище керівництво СРСР вирішило покарати бунтівні народи й позбутися їх. Чеченці й горці Кавказу постійно боролися за національну незалежність. Депортації зазнали близько 2,5 млн. громадян СРСР.

Про це йдеться в указі №355/2025 президента."З метою утвердження охорони дитинства як загальнонаціонального пріоритету України, посилення та об’єднання зусиль міжнародного співтовариства, спрямованих на захист прав і найкращих інтересів дитини, реалізації положень Конвенції про права дитини постановляю: Установити в Україні День захисту дітей, який відзначати щорічно у Всесвітній день дитини – 20 листопада", - наказав Зеленський.Він також визнав таким, що втратив чинність, указ президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 "Про День захисту дітей".Зеленський розповів у вечірньому відеозверненні, що держава за інерцією відзначила День захисту дітей 1 червня, хоча більше громадських орагніазцій, освітніх інституцій приділяли більше уваги Всесвітньому дню дитини – 20 листопада."Я підписав указ, який синхронізує українську практику зі світовою. Саме 20 листопада була ухвалена Декларація прав дитини в 1959-му році та Конвенція ООН про права дитини в 1989 році. Але що ми зробимо вже скоро в червні – у перших числах червня, – так це почнемо нагороджувати не тільки дорослих, які проявили себе, але й дітей. Хоробрість українських дітей, стійкість, часто – дорослість наших дітей точно заслуговують на визнання, на вдячність", – розповів він.Водночас президент анонсував відзнаку "Майбутнє України", яку Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою вручатиме найбільш сміливим нашим хлопчикам і дівчаткам. Вперше це відбудеться наступного тижня."Тим, хто допоміг порятунку людей. Хто проявив власну надзвичайну стійкість. І ким ми всі можемо тільки пишатись. Наступного тижня особисто подякуємо їм від імені всієї України, і зробимо таку відзнаку, таку подяку нашою новою традицією", – підкреслив український лідер.Довідково. Офіційно визнана дата Дня захисту дітей залежить від країни. Дитячий день відзначається 1 червня в колишніх країнах Радянського Союзу (включаючи Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Естонію, Грузію, Казахстан, Киргизстан, Латвію, Литву, Молдову, Росію, Таджикистан, Туркменістан, Україну (до 30 травня 2025, - ред.), Узбекистан), а також інших колишніх або нинішні комуністичні держави (Албанія, Ангола, Бенін, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Камбоджа, Хорватія, Куба, Чехія, Словаччина, Етіопія, Східна Німеччина, Косово, Лаос, Монголія, Чорногорія, Мозамбік, материковий Китай, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Танзанія, В’єтнам та Ємен та меншою мірою в Ізраїлі через міграцію радянського єврейського населення). Сюди входять 25 країн, які відновили незалежність від СРСР, відокремилися від Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, а також Чехословаччина та Етіопія після їх відповідних розколів. Усесвітній дитячий день відзначається 20 листопада на згадку про Декларацію прав дитини Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.У четвер, 29 травня, в Києві розпочався 13-й Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" на якому представлено понад 100 видавництв, та заплановано понад 200 заходів.

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері Еспресо."Якби Росія вимагала б від НАТО не приймати разом з Україною Молдову й Грузію до Альянсу, то це б мало якесь пояснення. Ми могли б собі це пояснити тим, що Молдова й Грузія є кандидатами на членство в ЄС. Грузія до того ж запрошена до НАТО. В цьому була б хоч якась політична логіка. Поява Молдови в російських вимогах взагалі дивовижна, бо в попередньому варіанті меморандуму були тільки Україна й Грузія. Молдова взагалі має нейтральний статус. Утім навіть ці три країни, які оголосили проєвропейський шлях, навіть не євроатлантичний, росіяни обʼєднують з країнами, які є їхніми союзниками", - пояснив Портников.Журналіст додав, що російський диктатор одержимий ідеєю-фікс про те, що США гарантували СРСР не розширяти межі НАТО на схід. Ця інформація була неодноразово спростована."Чому НАТО має гарантувати, що не буде приймати до свого союзу членів ОДКБ - Білорусь, Таджикистан, Киргизстан і т.д.? У Путіна є ідея-фікс, яка абсолютно вигадана, - що в 1989 році держсекретар США Джеймс Бейкер гарантував Горбачову, що НАТО не буде розширюватись на схід. Горбачов і Бейкер спростовували цю інформацію з простої причини - на момент зустріч держсекретаря США і генсека СРСР існувала організація Варшавського договору. І було б повним безумством, якби президент СРСР чи однієї з країн цієї організації запитав про бажання прийняти одну з країн Варшавського договору до НАТО. Ніхто тоді навіть не припускав такої можливості. Не було тоді, як кажуть у Москві, предмету для дискусій", - додав вінПортников пояснив, що вже зараз росіяни готують ґрунт для майбутніх інтервенцій у колишні радянські республіки."Росії дуже вигідно виглядати країною, яку обманули. От її обманули тоді - й зараз вона не дасть себе обманути. Така собі жертва несправедливості. Саме тому сьогодні Росія готує собі фундамент, щоб потім знову називати себе жертвою несправедливості й мати можливість діяти на пострадянському просторі так, як їм заманеться. Оскільки коли якась колишня радянська республіка заявить про бажання вийти з ОДКБ, то в Москві почнуть кричати, що їх обманули й вони вводять війська. Всюди, куди тільки можна буде. Тобто пропозицією і вимогою до НАТО не розширятись на схід вони готують ґрунт для майбутніх агресій", - підсумував Портников. Російський диктатор Володимир Путін вимагає офіційного виключення членства в НАТО колишніх радянських країн, зокрема Грузії та Молдови, в обмін на припинення війни в Україні.Спецпредставник Дональда Трампа Кіт Келлог в інтервʼю АВС Nеws заявив, що США готові обговорювати вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід.30 травня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що у НАТО немає однозначної думки щодо членства України, дискусія всередині Альянсу триває вже довгий час 

Президент країни скасував кримінальне покарання за позначки в соцмережах, та ухвалив нові ініціативи для покращення інвестклімату.

Українка Марія Сухопалова тала переможницею першого етапу Кубка світу з маунтенбайку у дисципліні кроскантрі-елімінатор, що пройшов у Душанбе (Таджикистан).

Президенти трьох країн домовилися про розширення економічного співробітництва та модернізацію прикордонної інфраструктури...

Про це пише російська служба Радіо Свобода із посиланням на вірменське МЗС."Вірменія утримується від підписання рішення "Про бюджет ОДКБ на 2024 рік", і, відповідно, від участі у фінансуванні діяльності організації", – повідомили у відомстві.У МЗС Вірменії зазначили, що рішення було доведено до секретаріату ОДКБ в установленому порядку. Водночас згідно з внутрішніми правилами організації деталі бюджету не розголошуються.У російському МЗС раніше заявили, що якщо Вірменія не погасить заборгованість до кінця 2025 року, можуть бути вжиті різні заходи, однак виключення країни з ОДКБ наразі малоймовірне.Що передувало23 лютого 2024 року прем’єр Вірменії Пашинян заявив, що його країна "заморозила" участь в Організації договору про колективну безпеку. Вже пізніше, 13 червня, Пашинян натякнув на можливість виходу країни з ОДКБ. У серпні Вірменія оголосила, що не братиме участі у навчаннях Організації договору про колективну безпеку 14 - 16 серпня у російському Новосибірську.Наприкінці грудня премʼєр Пашинян заявив, що його країна вважає себе поза Організацією, а повернення туди - неможливе.Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – це військово-політичний союз, створений під егідою Росії у 2002 році на базі договору 1992 року. До складу входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан.

У Бішкеку президенти Киргизстану і Таджикистану Садир Жапаров і Емомалі Рахмон підписали угоду про державний кордон.

Правляча партія зберегла владу, але геополітична ситуація навколо зумовлює зміни. Що насправді обрали таджики і чому це важливо для України, з'ясовувала Gаzеtа.uа. У Таджикистані відбулися вибори до нижньої палати парламенту. Їх не можна назвати цілком прозорими, бо влада не надала належних гарантій та акредитацій. Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ у спеціальній заяві відзначило, що за таких умов не може надіслати спостерігачів. До виборів не допустили низку медіа. Натомість за голосуванням наглядали представники з Росії та з Казахстану. Зовнішні ознаки демократії Та зовні демократичні процедури були дотримані. У парламент балотувалися 220 кандидатів від кількох партій Таджикистану. Більшість мандатів здобула правляча Народна демократична партія - 12, ще 5 мандатів дісталося Аграрній партії, три мандати отримала Партія економічних реформ. Лише по одному депутату буде від Демократичної та Соціалістичної партій. Вперше з 1995 року до нижньої палати не потрапили комуністи. Соціал-демократична партія, яка є єдиною офіційною опозицією у Таджикистані навіть з'їзду не провела і своїх кандидатів не висувала. Інтерес до голосування був високим, явка склала 85,3% (у 2020 році - 86,4%). ЦВК країни оголосило переможницею правлячу партію з 51,9% голосів. Збори у кишені Решта партій, котрі здобули представництво у парламенті, підтримують правлячу політсилу. Можна сказати, що керівники Таджикистану мають повністю лояльний законодавчий орган. Опозиція не може оговтатися після смерті її фундатора і лідера Рахматілло Зоїрова, та "чисток" політичного простору. Наступник Зоїрова, Шокірджон Хакімов, був затриманий у липні 2024 року за підозрою у державній зраді. Цьому передували арешти і допити "верхівки" Демократичної партії, у тому числі, голови Саїдджафара Усмонзоди. До суду справа дійшла наприкінці січня 2025 року, на початку лютого було оголошено вироки. Усмонзода отримав 27 років позбавлення волі, Хакімов - 18 років. Таким чином, Емомалі Рахмон отримав кишеньковий парламент. Та чи так все однозначно? По той бік пасторалі Таджицька опозиція в екзилі обурена і результатів виборів не визнає. "Звичайна показуха. Депутатів парламенту президент призначає ще до виборів, котрі потрібні режиму для надання легітимності захопленню законодавчої влади. Парламент Таджикистану працює лише заради задоволення "хотєлок" однієї сім'ї", - пояснив лідер руху "Реформи і розвиток" Шарофіддін Гадоєв. "Це інсценування, спроба пустити пил в очі народу, - додав лідер руху "Група 24" Ділшод Шаріпов, - 90% населення Таджикистану не знають, скільки у країні політичних партій, хто їх очолює. Ми ці вибори не визнаємо і наголошуємо, що за останні 30 років вільних і чесних виборів у країні не було", - додав він. З 2020 року вибори дедалі більше нагадують радянські, зауважив заступник голови Національного альянсу Алім Шерзамонов. Січневе прибирання У січні 2025 року Емомалі Рахмон здійснив наймасштабнішу за тридцять років кадрову ротацію у "верхах". Серед них і два родичі президента: генпрокурор Юсуп Рахмон і керівник служби зв'язку Бега Сабура. Позбувся своєї посади і міністр оборони Таджикистану Шералі Мірзо. І Юсуп Рахмон, і Шералі Мірзо отримали інші посади, не менші, але такі, що не впливають на ухвалення рішень. Так, ексгенпрокурор став секретарем Радбезу. Спостерігачі вважали, що так Емомалі готується до передачі влади своєму старшому сину, Рустаму Емомалі, котрий нині очолює Сенат (верхню палату) таджицького парламенту й одночасно є міським головою столиці - Душанбе. Прибрали тих, хто став токсичним для президента, пояснив політолог Сайїдмухіддін Дустмухаммадійон, замінили на лояльних його сину персон. "Головний критерій відбору - близькість до кола Рустама, готовність віддано служити особисто йому", - пояснив експерт. Але визначеності немає, жодних інших порухів до транзиту влади не спостерігається. Тому Росія і Китай так пильно наглядали за перегонами, намагаючись визначити, чи не приготував Емомалі їм несподіванки. Сприятливий зовнішній мікроклімат Таджикистан є однією з найбільш закритих держав пострадянського простору. З 1994 року і по сьогодні президентом є Емомалі Рахмон, котрий до обрання на цю посаду був у лавах Комуністичної партії. Проблеми з опозицією Рахмон вирішує заборонами діяльності політсил. Під заборону потрапила Партія ісламського звільнення, та ж доля спіткала Партію ісламського відродження Таджикистану у 2015 році. Послідовно країна рухалася до авторитаризму з демократичними атрибутами. Міжнародні спостерігачі визнали вибори 2005 року такими, що не у повній мірі відповідають критеріям прозорості та чесності. Відтоді Таджикистан почав помітно зближуватися з Росією, країнами СНД та з Китаєм. Партнери віддячують сприятливим мікрокліматом. На виборах до нижньої палати таджицького парламенту 2025 року були присутні спостерігачі від СНД, ШОС, ОДКБ, Росії, Казахстану, Китаю. Китайська делегація визнала перегони прозорими і демократичними, від СНД і ШОС - чесними, вільними, відповідно до міжнародних зобов'язань республіки. Проти "трьох зол" Не оминають вони своєю увагою Таджикистан і після виборів. 3 березня у Дашенбе міністр закордонних справ країни Сіроджиддін Мухріддін приймав нового Директора Виконавчого комитіту Регіональної антитерористичної структури ШОС Уларбека Шаршеєва. Говорили про безпеку і боротьбу проти "трьох зол": тероризму, сепаратизму й екстремізму. Найвідчутнішою є увага до Таджикистану від Росії та Китаю. КНР акцентує на зміцненні співпраці з чинною владою країни, особливо після врегулювання у 2010-х роках територіальної суперечки. З РФ відносини складніші. Формально Кремль виявляє всі ознаки взаємовигідного партнерства. Наприклад, 4 березня відбулася спільна колегія міністрів аграрної промисловості двох країн. Путін кілька місяців тому пропонував створити курси російської мови та традицій у країнах, звідки до Росії приїжджають так звані "гастарбайтери". Однак після теракту в ТЦ "Крокус-хол" Москвою та деякими великими містами Росії прокотилася хвиля цькування таджиків, бо серед підозрюваних були громадяни Таджикистану. Таджики масово поверталися на батьківщину, що стало причиною для занепокоєння Рахмона. Довелося Путіну особисто втихомирювати російських скінхедів закликами до толерантності. Запасний місток Для України вибори у Таджикистані мають важливе значення, оскільки вітчизняна дипломатія активно просуває економічне співробітництво між двома країнами. Працює спільна Ділова рада. Український посол Валерій Євдокимов наголосив, що минулого року товарообіг між країнами зріс більш ніж на 15%, по лікарських засобах зростання склало понад 32%. Україна постачає продукти харчування, устаткування, медикаменти і розглядає як перспективне співпрацювати з таджицькою стороною щодо "зеленої енергетики" та високих технологій. За потреби Таджикистан може стати містком до контактів України з країнами Середньої Азії та Глобального Півдня. Попри проросійську орієнтацію та авторитарний режим, ця країна схильна до балансування. Тому цілком може сприяти Україні там, де інші навряд чи матимуть бодай мінімальні результати.

 Хоча й не люблю глобальні міркування, де нема номера справи.Серед іншого, зокрема й на кримських прикладах, я доводив, що ключовою з причин небажання Кремля припиняти війну проти нас є страх тамтешніх керманичів перед власними ветеранами агресії проти України та перед їх масовою демобілізацією.Я не писав про те, що ці ветерани відразу знесуть російський режим.Але я писав про те, що страх Кремля щодо такої перспективи вже є медичним фактом, або ж фобією.З цього ясно випливало, що війну проти України Кремль бажає вести екзистенційно, ніякого "миру" чи "перемир'я" не прагне, а якщо війна раптово припиниться з будь-яких підстав та "ситуації на землі", то Росія майже моментально почне іншу агресію. Якщо на той момент РФ ще буде існувати. Читайте також: Насправді мирна угода неможлива. В принципіЯкщо з ресурсом — то проти Європи, якщо без — то РФ шукатиме собі якогось "спаринг-партнера" попростіше. Ну, там, на Таджикистан нападе, хто його зна.На цей блог я отримав не тільки стандартну захребтову чорноротість від універсального та вже трохи подряпаного життям бдсм-пакунку професійних кримчан та від моїх "любих друзів" третього рівня свіжості й значущості з-під афедронів печерських химер. Але також я отримав і критику від пересічних читачів і зауваження від тих, думку кого я ціную. Основний контекст їхніх зауважень був типу "Кремлю насправді байдуже", "це просто м'ясо".Оскільки це питання є надважливим, як на мене, то змушений повідомити про оприлюднений 23 лютого звіт від Іnsіtіtutе fоr thе Studіеs оf Wаr, який має просту назву "Рutіn іs Unlіkеly tо Dеmоbіlіzе іn thе Еvеnt оf а Сеаsеfіrе Весаusе Не іs Аfrаіd оf Ніs Vеtеrаns".Пишу це не для самомилування. Бо знаю, що й так читають, зокрема ті, для кого "бабін-табу", і навіть конспектують.А пишу повторно, бо це виключно важливо.Упевнений, що цю фобію Кремля варто не тільки враховувати, але й пробувати використовувати проти нього ж. Бо кожна фобія завжди має й риси самореалізації.ДжерелоПро автора. Борис Бабін — український науковець, громадський і політичний діяч, доктор юридичних наук, професорРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Верховний суд Таджикистану виніс вироки у справі про спробу держперевороту, серед засуджених є колишні чиновники, політики та журналістка. Про це повідомляє таджицька служба Радіо Свобода – Радіо Озоді. Колишнього міністра закордонних справ Таджикистану Хамрохона Заріфі суд засудив до 27 років позбавлення волі. Колишнього начальника управління інформації, преси, аналізу та планування зовнішньої політики Міністерства закордонних справ країни Абдулфайза Атої засуджено до 17 років. До 18 років позбавлення волі засуджено колишнього голову Верховної Ради Таджикистану Акбаршо Іскандаров. Колишнього лідера Демократичної партії Таджикистану та колишнього депутата парламенту Саїдджафара Усмонзода засуджено на 27 років ув’язнення. По 18 років позбавлення волі отримали колишній заступник голови Демократичної партії Таджикистану Ахмадшох Комілзода та перший заступник голови Соціал-демократичної партії Таджикистану Шокірджон Хакімов Полковника Державного комітету національної безпеки Таджикистану у відставці Нураміна Ганізода також засуджено на 18 років ув’язнення. Суд також ухвалив вирок журналістці Рухшоні Хакімової, яка є племінницею Шокірджона Хакімова. Їй призначили 8 років позбавлення волі у справі про державну зраду. У чому саме її звинувачують, невідомо. Матеріали справи було засекречено. За інформацією Радіо Озоді, приводом для кримінального переслідування могла стати публікація Хакімової про вплив Китаю на Таджикистан. Арешти колишніх чиновників та політиків розпочалися влітку 2024 року. Сам судовий процес у справі про спробу держперевороту розпочався у листопаді того ж року. Засідання відбуваються у закритому режимі на території СІЗО. Адвокати підсудних відмовляються спілкуватися із пресою через підписку про нерозголошення. У ЗМІ потрапляє мало подробиць цієї справи.