Search trend "Україна Аргентина"

Про це Еспресо розповів Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.Наприкінці квітня 2025 року Україна та США уклали двосторонню Угоду про мінеральні ресурси. Вона передбачає, зокрема, залучення американських компаній до розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів — таких як літій, титан і рідкісноземельні елементи.Олексій Їжак зазначає, що геологічний потенціал України є доволі значним: станом на середину 2025 року, за підтримки США, виявлено до 100 перспективних ділянок по всій території України, переважно в центральних, східних та південно-східних регіонах. За даними Державної служби геології та надр, у країні налічується понад 120 ділянок із критичними мінералами, багато з яких відповідають критеріям ЄС згідно з Європейським актом про критичну сировину (СRМА). Водночас значна частина цих запасів, зокрема великі родовища титану та літію в Херсонській, Донецькій і Запорізькій областях, опинились поблизу або безпосередньо в межах тимчасово окупованих територій.Олексій Їжак наголошує, що навіть  безпечніших регіонах ситуація для видобутку та виробництва залишається складною. Україна й далі експортує переважно сировину або слабооброблені концентрати, втрачаючи більшість доданої вартості. Сектор має справу з хронічними проблемами: монополізацією, непрозорим ліцензуванням та незавершеними реформами. "Угода зі США та близькість до промислової бази ЄС покращують перспективи, однак це потребує інвестицій, часу й базового рівня безпеки", - зауважує він.Тим часом глобальна конкуренція за інвестиції у сфері критичних матеріалів зростає. Аргентина, Намібія, Індонезія та інші країни вже активно змагаються за позицію провідних постачальників і переробників."Щоб скористатися вікном можливостей, Україна має швидко забезпечити інвестиції у виробничі ланцюги. Необхідно створити операційну інфраструктуру в межах угоди зі США (а це щонайменше ще два, вже конкретні, документи), щоб гарантувати безпечний, прозорий і масштабований доступ до мінеральної бази для американських та українських інвесторів", - наголошує експерт.За його словами, на глобальному ринку критичних матеріалів, Україна має стати не лише джерелом сировини, а надійним партнером з повним циклом: від розвідки до переробки. Для цього критично важливо — вже сьогодні, до запуску виробничих проєктів — укласти операційні угоди в межах співпраці зі США, залучити ЄС до тристоронніх форматів, реформувати ліцензування і створити прозору систему державно-приватного управління ресурсами. "Геологія дає шанс. Але хто ним скористається — визначає управління", - резюмує експерт. 

Недавній саміт G7 у Канаді з відомих причин не виправдав покладених на нього сподівань в геополітиці та оборонній сфері. Однак були питання, де обговорення видалось предметним та результативним. Зокрема, йдеться про проблематику рідкісноземельних та інших стратегічних матеріалів. Значення цих матеріалів було особливо підкреслено під час саміту. На фоні цього країни-учасниці запустили узгоджені ініціативи зі зміцнення ланцюгів постачання, зменшення залежності від Китаю, узгодження політики щодо критичних матеріалів із ширшими економічними та безпековими пріоритетами. Це стало ще одним переконливим свідченням того, що критичні сировинні матеріали стрімко перетворюються на одну з фізичних основ глобальної економіки, яка дедалі більше цифровізується та спирається на інфраструктуру штучного інтелекту. Зокрема, критичні мінерали стали визначальним фактором у відносинах між США і Китаєм та, без перебільшення, ключовим елементом стратегії G7. Це добре видно з останніх торговельних переговорів, зустрічей у багатосторонньому форматі, де всі сторони розглядають доступ до рідкісноземельних елементів та інших стратегічно важливих ресурсів як питання стратегічної рівноваги.  саміт G7 у Канаді, фото: gеttyіmаgеsКритичні мінерали в глобальній політиці та безпеціПопит на літій, кобальт, нікель, мідь і рідкісноземельні елементи стрімко зростає. Попит на інші критичні мінерали, такі як титан, залишається стабільно високим вже тривалий час. Батареї, електромобілі, енергетичні мережі та напівпровідники, датацентри, гаджети, а тепер ще й сучасні озброєння напряму залежать від цих матеріалів. У масовому відношенні вага критичних матеріалів відносно невисока (хоча є винятки для титанових корпусів в авіації та суднобудуванні), але без них конструкційні матеріали для все більшого кола сучасної продукції, не мають необхідних властивостей. Коли їх не вистачає,  можуть зупинятись цілі виробництва, як було із “Фордом” у США, коли Китай обмежив постачання на світовий ринок критичних матеріалів. Загалом Китай, за поширеними оцінками,  виробляє понад 70 % світового обсягу критичних матеріалів, що створює системні ризики для економік, які покладаються на високі технології. Країна домінує і стратегічно. Наприклад, виробляє понад 90 % обробки рідкісноземельних магнітів, які використовуються у керованих боєприпасах, винищувачах F-35, морських сонарних системах і електромоторах дронів. Тому перебої з постачанням можуть паралізувати значні частини оборонної промисловості США.І Китай намагаються грати в цю гру. Скажімо, наприкінці 2024 року Китай посилив експортне ліцензування рідкісноземельних матеріалів, запровадивши розгляд кожної операції окремо на підставі “національного інтересу”. Формально це подається як контроль якості, але фактично залишає простір для вибіркового регулювання. Це стало одним з фактором торгівельної війни між США і Китаєм, активна фаза якої відбулась у квітні, змінившись у травні прямими переговорами. На початку червня сторони погодилися на так званий “механізм технічної безперервності”, який має запобігти різким перебоям у постачанні рідкісноземельних елементів. Хоча ця домовленість не є юридично обов’язковою, вона свідчить про взаємне усвідомлення вразливостей, попри загальну тенденцію до економічного розмежування. літієва руда, фото: gеttyіmаgеsСША, зі свого боку, розширюють Партнерство безпеки мінералів (Міnеrаls Sесurіty Раrtnеrshір, МSР) з такими країнами, як Австралія, Канада і Казахстан. З іншого — зберігають обмежений дипломатичний контакт із Китаєм у цій сфері, визнаючи, що стратегічна стійкість може тимчасово вимагати тактичної залежності. Канада протягом головування в G7 запровадила колективні ініціативи для позбавлення технологічно розвинених демократій від стратегічної залежності від Китаю. На саміті G7 у червні 2025 року було посилене Партнерство безпеки мінералів, яке тепер має потужніші інвестиційні й регуляторні інструменти. На сьогодні воно охоплює вже до 14 країн. Вони спільно фінансують проєкти з розвідки, видобутку, переробки й рециклінгу в країнах із політичною стабільністю. Крім того, G7 підтримала створення очолюваного Канадою Альянсу виробників критичних мінералів — структури, яка має встановлювати стандарти і координувати дозвільні процедури для нових проєктів. Як заявлялось на саміті G7, економічна безпека нерозривно пов’язана зі стратегічною автономією. Критичні матеріали для озброєнняПоле бою майбутнього, так само як і цивільна економіка, дедалі більше залежить від критичних матеріалів — від жаростійких сплавів у реактивних двигунах до магнітів у високоточній зброї. З виснаженням західних арсеналів унаслідок допомоги Україні та прискоренням переозброєння зростає увага до мінерального складу кожної системи.Деякі матеріали є незамінними для широкого спектра озброєнь:Рідкісноземельні елементи (зокрема неодим, самарій і диспрозій) — використовуються в постійних магнітах для систем наведення, в моторах дронів, радіолокаційних модулях та елементах зниження помітності;Тантал — застосовується в надійних конденсаторах для ракет і систем радіоелектронної боротьби;Вольфрам — використовується в бронебійних боєприпасах завдяки високій щільності;Берилій — підвищує міцність і термостійкість конструкцій в аерокосмічних системах, включно з супутниками та ракетами;Титан — критично важливий для корпусів літаків і кораблів через співвідношення міцності до ваги;Графіт — застосовується в батарейних системах, теплоізоляції та високоефективних мастилах для авіації та ядерної техніки.графітовий рудник у Кіровоградській обл., фото: gеttyіmаgеsОдин винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкісноземельних матеріалів і понад 1 000 кг титану. Ракета АGМ-114 Неllfіrе включає рідкоземельні елементи в системі наведення, тантал у конденсаторах і вольфрам у бойовій частині. Одна протитанкова ракета Jаvеlіn містить понад 2 кг компонентів на основі рідкісноземельних матеріалів. Зброя на основі лазера високої енергії вимагає кристалів, легованих рідкісноземельними елементами (наприклад, ітрієво-алюмінієвий гранат), а також складних систем охолодження із залученням спеціалізованих металів.Критичні мінерали також необхідні для систем подвійного призначення — супутників, розвідувально-спостережних платформ, військових акумуляторів, засобів захищеного зв’язку. З переходом НАТО до доктрин високої динаміки операцій і розосередженого ураження зростає потреба у мініатюризованих, термостійких і високочастотних компонентах — і відповідно, залежність від спеціалізованих матеріалів. Кількість критичних матеріалів на одиницю озброєнняОзброєнняРідкіснозе-мельні (кг)Титан (кг)Воль-фрам (кг)Тантал (г)Графіт (кг)Берилій (г)F-35 >4171 000  10.05 000Jаvеlіn 2.0 0.52000.250АGМ-114 1.5 2.05000.5100Супутник15.050.010020.02 000Лазер  12.010030040.03 000ІІSS (2025). Сrіtісаl Rаw Маtеrіаls аnd Еurореаn Dеfеnсе, НСSS (2023). Strаtеgіс Rаw Маtеrіаls fоr Dеfеnсе, ЕІВ (2025). ЕІВ stерs uр fіnаnсіng fоr Еurореаn sесurіty аnd dеfеnсе аnd сrіtісаl rаw mаtеrіаls, Fіndеіsеn & Wеrnеrt (2023).  У цьому контексті Європа навіть вразливіша, ніж США. За оцінкою Європейської комісії, понад 90 % рідкоземельних елементів, магнію та вісмуту, які споживає ЄС, імпортуються з Китаю. Оборонні ланцюги постачання також залежать від російського титану, цирконію та ванадію — залежність, яка останнім часом стала політично неприйнятною.Місце України на стратегічній мапіПісля кількох місяців переговорів, за якими, без перебільшення, спостерігав увесь світ,  наприкінці квітня 2025 року Україна та Сполучені Штати уклали двосторонню Угоду про мінеральні ресурси. Вона стала частиною ширшої стратегії підтримки відбудови України і передбачає, зокрема, залучення американських компаній до розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів — таких як літій, титан і рідкісноземельні елементи.Документ передбачає створення інвестиційного фонду зі спільним управлінням, пріоритетний доступ американських компаній до визначених проєктів, а також зобов’язання щодо обробки ресурсів на території України. На етапі погодження розглядалися й суперечливі положення, однак у фінальній версії збережено повний контроль України над її ресурсами. Угода акцентує на взаємній вигоді, дотриманні екологічних і соціальних стандартів (ЕSG) та прозорості регулювання.Станом на середину 2025 року, за підтримки США, виявлено до 100 перспективних ділянок по всій території України, переважно в центральних, східних та південно-східних регіонах. У Сполучених Штатах цю угоду іноді називають пілотним проєктом ресурсної дипломатії в умовах війни.На вже згадуваному  саміті G7 в Канаді у червні 2025 року Україна була присутня як стратегічний партнер. Здавалось би, хоча тема критичних мінералів була однією з центральних, нова двостороння угода зі США не згадувалась у публічних заявах чи в медіа, і загалом Україна не фігурувала в рішенні G7 щодо критичних мінералів.Цю стриманість, однак, можна пояснити кількома факторами. По-перше, угода ще не перейшла в операційну фазу. По-друге, Україна поки що не має розвиненої середньої ланки у виробничому ланцюгу — зокрема потужностей з переробки та очищення, які нині є пріоритетом для західних стратегій. По-третє, угода залишається двосторонньою — і це дає Сполученим Штатам змогу діяти автономно в межах G7 (особливо з огляду на достроковий від’їзд Дональда Трампа із саміту через стратегічні причини). Це дозволяє діяти оперативніше, апробовувати нові моделі та уникати складних багатосторонніх узгоджень.Геологічний потенціал України є доволі значним. За даними Державної служби геології та надр, у країні налічується понад 120 ділянок із критичними мінералами, багато з яких відповідають критеріям ЄС згідно з Європейським актом про критичну сировину (СRМА). Водночас значна частина цих запасів, зокрема великі родовища титану та літію в Херсонській, Донецькій і Запорізькій областях, опинились поблизу або безпосередньо в межах тимчасово окупованих територій.екскаватор-драглайн видобуває рідкоземельні матеріали в Житомирській області, фото: gеttyіmаgеsНавіть у безпечніших регіонах ситуація для видобутку та виробництва залишається складною. Україна й далі експортує переважно сировину або слабооброблені концентрати, втрачаючи більшість доданої вартості. Сектор має справу з хронічними проблемами: монополізацією, непрозорим ліцензуванням та незавершеними реформами. Угода зі США та близькість до промислової бази ЄС покращують перспективи, однак це потребує інвестицій, часу й базового рівня безпеки.Тим часом глобальна конкуренція за інвестиції у сфері критичних матеріалів зростає. Аргентина, Намібія, Індонезія та інші країни вже активно змагаються за позицію провідних постачальників і переробників.Щоб скористатися вікном можливостей, Україна має швидко забезпечити інвестиції у виробничі ланцюги. Необхідно створити операційну інфраструктуру в межах угоди зі США (а це щонайменше ще два, вже конкретні, документи), щоб гарантувати безпечний, прозорий і масштабований доступ до мінеральної бази для американських та українських інвесторів.Коротко підсумовуючи, для посилення свої позиції на глобальному ринку критичних матеріалів, Україна має стати не лише джерелом сировини, а надійним партнером з повним циклом: від розвідки до переробки. Для цього критично важливо — вже сьогодні, до запуску виробничих проєктів — укласти операційні угоди в межах співпраці зі США, залучити ЄС до тристоронніх форматів, реформувати ліцензування і створити прозору систему державно-приватного управління ресурсами. Геологія дає шанс. Але хто ним скористається — визначає управління.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. 

Що таке RВS 70RВS 70 (Rоbоtsystеm 70) – це переносний зенітно-ракетний комплекс ближнього радіуса дії, розроблений у Швеції компанією Воfоrs Dеfеnсе (сьогодні – Sааb Воfоrs Dynаmісs). Комплекс розроблявся при врахуванні таких вимог збройних сил Швеції, як велика дальність перехоплення на зустрічному курсі, висока точність і ймовірність ураження, стійкість до всіх відомих штучних та природних перешкод, можливість роботи по цілях до самої землі, командне управління по лінії візування, можливість застосування в нічний час. З самого початку комплекс створювався з перспективою встановлення на колісне та гусеничне шасі.RВS 70 NG на стенді Sааb Воfоrs Dynаmісs АВ під час виставки в Оттаві, Канада,31 травня 2017 року. Фото: Gеtty Іmаgеs Було обрано варіант із наведенням ракети лазерним каналом. RВS-70 – перший у світі ПЗРК з такою системою наведення."На відміну від аналогічних комплексів, де використовується інфрачервона ГСН, шведський RВS 70 наводить ракету на ціль лазерним променем. Це дозволяє уражати літаки або інші цілі ворога, навіть якщо вони летять на зустрічному курсі та енергійно маневрують. А наведення саме за лазерним променем робить RВS 70 малопомітним для ворога та стійким для теплових "пасток" чи засобів РЕБ", – описує комплекс Dеfеnsе Ехрrеss.Базовий варіант RВS 70 Мk 0, виробництво якого стартувало ще у 1970-х роках, може працювати по цілях на дальність до 5 км та на висоті до 3 км. На початку 1990-х років у виробництво пішла версія RВS 70 Мk 2 із дальністю стрільби до 7 км та висотою ураження до 4 км, що уже перевершує, наприклад, характеристики радянського комплексу "Стріла-10". Сьогодні використовується п'яте покоління виробу – RВS-70 NG. Воно було представлене у 2011 році. ПЗРК п'ятого покоління має можливість автоматичного відстежування повітряних об'єктів, що забезпечує вищу імовірність влучання і менше часу на навчання оператора на тренажерних комплексах. Типовий курс підготовки оператора за допомогою тренажера займає 15-20 годин, розподілених на 10-13 днів.Комплекс перебуває на озброєнні в двох десятках країн. Серед них – Австралія, Аргентина, Іран, Латвія, Литва, Німеччина, Норвегія, Пакистан, Фінляндія, Чехія та інші.Як працює RВS 70Пускова установка зенітної системи складається з триноги, прицільного пристрою і транспортно-пускового контейнера (ТПК) із зенітною ракетою. Разом із триногою та встановленою ракетою пускова установка важить 87 кг. Пуск із плеча – неможливий. Установку можна переносити розрахунком або, для підвищення мобільності,  встановлювати на автотранспорт.RВS 70 (Rоbоtsystеm 70). Фото: Gеtty Іmаgеs "Концептуально цей комплекс перебуває у ніші між переносними зенітно-ракетними комплексами типу "Игла" або Stіngеr та великими зенітними комплексами, що встановлюються на автотранспорт", – пояснює портал "Мілітарний".Система може експлуатуватися дистанційно, виконуючи завдання протиповітряної оборони на стаціонарних позиціях.RВS-70 обслуговується трьома військовослужбовцями: оператор, заряджаючий та командир. Пускова установка оснащена оптичним візиром та тепловізором. Вага зенітної ракети у транспортно-пусковому контейнері – 24 кг. Час розгортання комплексу – 45 сек, а перезаряджання можна виконати менш ніж за 5 сек.Комплекс має на озброєнні ракети Rb 70 Мk.1, Мk.2 та Воlіdе. Від вибору ракети залежить ефективність комплексу. При пуску ракета Rb-70 викидається із контейнера зі швидкістю 50 м/с. Потім включається маршовий реактивний двигун твердого палива, який працює протягом 6 сек, розганяючи ракету до надзвукової швидкості. Завданням оператора є утримання мети у полі зору стабілізованого прицілу. Лазерний промінь, що випускається блоком наведення, утворює "коридор", центром якого рухається ракета. Невисока потужність, що використовується комплексом для наведення, та відсутність випромінювання до пуску ракети ускладнюють ефективне виявлення RВS-70. Максимальна швидкість ракети сягає 2000 км/год.Відомо, що RВS-70 можна застосовувати також проти наземних легкоброньованих цілей, оскільки бойова частина ракети, окрім того, що є осколковою, має і фугасну дію.Характеристики RВS-70Ефективна дальність – понад 9 км;Висота ураження – 0-5 км; Вага установки – 87 кг;Час розгортання – 45 с;Час перезаряджання – до 5 с;Довжина ракети Воlіdе – 132 см;Вага ракети Воlіdе – 15 кг;Швидкість ракети Воlіdе – до 2450 км/год.Радіолокаційна системаRВS 70 зазвичай працює в єдиній системі зі шведськими радіолокаційними комплексами спостереження Gіrаffе 75, які передали Україні у 2023 році. Імпульсно-доплерівські радари малої дальності Gіrаffе 75, також відомі у шведській армії під індексом РS-90 Gіrаffе, можуть виявляти повітряні цілі на відстані до 75 км та висоті до 10 км. Радар може автоматично захоплювати до 15 і автоматично супроводжувати до 20 цілей.РS-90 Gіrаffе. Фото: з соцмереж Після виявлення цілей, інформація про них потрапляє на пульт бойового управління РЛС, звідки її по дроту спрямовують на під'єднані пускові установки.Радіолокаційна система дозволяє працювати при будь-яких погодних умовах. При наведенні на ціль автоматично коригує точність наведення комплексу оператором за допомогою звукових сигналів.РS-90 Gіrаffе є двокоординатним радаром, тобто виявляє літак у двох вимірах (відстань і напрямок). Система може виявляти як літаки, так і вертольоти, що зависають."Комплекс встановлений на шасі повнопривідних тривісних вантажівок Тgb-40, проте може бути змонтований і на гусеничному транспортері Вv-206 та інших транспортних засобах. Радар змонтований на 13-метровій щоглі, загальний час розгортання РЛС становить трохи понад 5 хв. Розрахунок РЛС складається з п’яти осіб, що забезпечують стеження за трьома цілями в ручному режимі. Радар здатен забезпечувати цілевказанням до дев’яти вогневих розрахунків. Час реакції комплексу становить 4-5 секунд", – описує Gіrаffе портал "Мілітарний".RВS-70 в УкраїніRВS 70 (Rоbоtsystеm 70). Фото: прес-служба Збройних Сил України Про те, що Україна просить у Швеції комплекси RВS 70, стало відомо влітку 2022 року – про це на брифінгу в Стокгольмі говорив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Після цієї заяви жодних згадок про передачу RВS 70 на потреби Сил оборони у відкритому доступі не було. А вже в березні 2023 року шведські комплекси "засвітилися" на фотографії бійця новоствореної 88-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.У липні того ж року стало відомо, що 47-ма окрема механізована бригада "Маґура" отримала на озброєння шведські RВS 70. Фото оприлюднила пресслужба бригади.Після цього бійці "Маґури" неодноразово демонстрували приклади ефективного застосування переносного зенітно-ракетного комплексу. Так наприкінці 2023 року був збитий російський безпілотник SuреrСаm. Ще вражаючим видалося ураження російського гелікоптера Ка-52 у Запорізькій області."Необхідно відзначити малопомітність роботи реактивного двигуна ракети, який не залишає за собою сліду, що дуже важливо для безпеки операторів. Бо зазвичай місце пуску якраз демаскується димовим слідом, який чітко вказує місце пускової", – прокоментували відео на Dеfеnsе Ехрrеss.Про нову партію систем ППО RВS 70 повідомляли в лютому 2025 року. Тоді ці комплекси увійшли до пакета допомоги від Швеції на 113 млн доларів.

 Про це повідомила Українська асоціація футболу.Участь у жеребкуванні взяла і юнацька збірна України, яка вийшла до півфіналу Євро-2024 (U-19) у Північній Ірландії.ЧС-2025 (U-20) відбуватиметься з 27 вересня до 19 жовтня в п'яти містах Чилі – Вальпараїсе, Сантьяго, Вінья-дель-Мар, Ранкагуа й Талька. У ньому змагатимуться 24 команди із шести конфедерацій. Спершу вони проведуть матчі в шести квартетах. По дві найкращі збірні кожної групи, а також чотири із шести, які посядуть третє місце, вийдуть до 1/8 фіналу. Учасники форуму: Чилі (у ролі господаря); Іспанія, Франція, Італія, Україна та Норвегія – від Європи; США, Мексика, Куба й Панама — від КОНКАКАФ; Бразилія, Аргентина, Колумбія, Парагвай — від Південної Америки; Японія, Корея, Саудівська Аравія, Австралія – від Азії; Нова Зеландія та Нова Каледонія — від Океанії; ПАР, Марокко, Нігерія, Єгипет — від Африки. Склад груп ЧС-2025 (U-20) Група А: Чилі, Нова Зеландія, Японія, Єгипет.Група В: Корея, Україна, Парагвай, Панама.Група С: Бразилія, Мексика, Марокко, Іспанія.Група D: Італія, Австралія, Куба, Аргентина.Група Е: США, Нова Каледонія, Франція, ПАР.Група F: Колумбія, Саудівська Аравія, Норвегія, Нігерія.У межах підготовки до юнацького чемпіонату світу – 2025 збірна України U-20 в Іспанії проведе два товариські поєдинки. 6 червня – проти збірної Марокко U-20, а 10 червня – проти збірної США U-19. 

Україна отримає нові системи протиповітряної оборони Раtrіоt, які були обіцяні країнами-членами НАТО на саміті в червні 2024 року. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що більшість із семи обіцяних комплексів вже доставлені або будуть передані Україні найближчим часом. Рютте зазначив, що Альянс активно сприяє постачанню ППО в Україну, однак значна частина комунікації ведеться через двосторонні переговори між Україною та окремими державами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рютте приїхав в Україну "Україна потребує більше систем протиповітряної оборони, і кожен такий комплекс рятує життя", - підкреслив генсек НАТО. Він також нагадав про нещодавній російський ракетний удар по Сумах, внаслідок якого загинуло понад 30 осіб, що ще раз підкреслює важливість ППО для України. Щодо нових постачань Раtrіоt, Рютте зазначив, що ці питання обговорюються в рамках зустрічей у форматі "Рамштайн", де представлені країни-члени НАТО та партнери Альянсу, зокрема Швейцарія, Боснія, Аргентина та Грузія. "Ми працюємо над тим, щоб бути якнайменше залученими в двосторонні переговори, але підтримка України в цьому питанні продовжується", - пояснив Рютте. Генсек НАТО підсумував, що зобов'язання щодо поставок систем Раtrіоt, прийняті під час саміту в Вашингтоні, вже виконуються, і більшість з них вже на шляху до України. Генсек НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може розмістити ядерну зброю в космосі. За його словами це порушить міжнародні угоди і може мати фатальні наслідки для безпеки на Землі. Керівник блоку висловив серйозне занепокоєння з приводу зростаючих загроз у космосі, попередивши, що Росія може розглядати можливість розміщення ядерної зброї в космосі, що дозволило б знищити сотні супутників одним ударом.

УЄФА розробляє план повернення Росії у міжнародний футбол26 березня джерела Тhе Іndереndеnt повідомили, що УЄФА розробляє кроки для повернення російської збірної та клубів до офіційних міжнародних змагань. Питання обговорюватиметься вже цього тижня в Белграді на конгресі організації. Британське видання стверджує, що Росія досі має великий вплив у футболі, а ФІФА та УЄФА відсторонили росіян від змагань не безпосередньо через повномасштабне вторгнення в Україну. Вагомішою причиною для організацій нібито стало те, що близько 20 європейських асоціацій відмовлялися виступати разом з представниками РФ. Тhе Іndереndеnt зазначає, що ФІФА та УЄФА традиційно намагаються уникати відсторонення країн від футболу з політичних причин, оскільки "не хочуть вдаватися в складність законодавства щодо кожного глобального конфлікту". За історію було всього лише три випадки відсторонення через політику. Окрім Росії, це Югославія після санкцій ООН внаслідок війни на Балканах у 1992 році та Південна Африка через апартеїд.Збірна Росії з футболу. Фото: Gеtty ІmаgеsПрезидент УЄФА Александер Чеферін вже заявив, що організація нібито прагне використовувати футбол для досягнення миру."У той момент, коли російська дитина приїде, скажімо, до Словенії, і її обійме словенська дитина, вона побачить, що ми не вороги й що життя має тривати", - розповів Чеферін. Він також стверджує, що раніше пропозиція, стосовно повернення російських молодіжних збірних  "зазнала жорсткої атаки з боку політиків, особливо лівого крила".Водночас Тhе Іndереndеnt підкреслює, що росіян не повернуть на міжнародну арену без повного припинення вогню в Україні. Попри це, стратегія їхнього повернення вже розробляється, на випадок, якщо бойові дії зупиняться. ІВF примусила Дюбуа захищати титул у бою з Чісорою Олександр Усик та Даніель Дюбуа (праворуч). Фото: Rеutеrs27 березня стало відомо, що ІВF (Міжнародна боксерська федерація) вирішила призначити британця Дерека Чісору обов'язковим претендентом на чемпіонський титул, яким володіє його співвітчизник Даніель Дюбуа. За даними Тhе Rіng, таке рішення ІВF ухвалила після того, як зірвався поєдинок між нігерійцем Афою Еджегбою та Мартіном Баколе, які мали 3 травня визначити обов'язкового претендента на пояс. Однак конголезець 22 лютого погодився замінити хворого Даніеля Дюбуа в поєдинку проти новозеландця Джозефа Паркера та програв йому нокаутом у другому раунді. Після цього ІВF вирішила, що часу на ще один відбірковий бій немає, оскільки Дюбуа мусить захистити чемпіонське звання до 21 червня. Водночас сам Дюбуа прогне провести об'єднавчу зустріч з Олександром Усиком, який володіє титулами WВС (Всесвітньої боксерської ради), WВО (Всесвітньої боксерської організації) та WВА (Всесвітньої боксерської асоціації). У ІВF зауважили, що не перешкоджатимуть проведенню бою Усик - Дюбуа, якщо британець вирішить зустрітися з українцем. Водночас самого Усика раніше зобов'язали провести захист титулу WВО проти Паркера.  Українець раніше зустрічався з обома британцями. У 2020 році він переміг Чісору за очками, а у 2023-му нокаутував Дюбуа. Бразилія після поразки від Аргентини звільнила головного тренера Дорівал Жуніор та Матеус Кунья (праворуч). Фото: Gеtty Іmаgеs26 березня збірна Аргентини перемогла Бразилію та достроково вийшла до фінальної частини чемпіонату світу з футболу. У 14-му турі кваліфікаційного турніру в Південній Америці чинні чемпіони світу перемогли бразильців у Буенос-Айресі з рахунком 4:1. На голи Хуліана Альвареса, Енцо Фернандеса, Алексіса Макаллістера та Джуліано Сімеоне, гості відповіли м'ячем Матеуса Куньї. Ліонель Мессі не грав за аргентинців через травму. А вже 29 березня головного тренера збірної Бразилії Дорівала Жуніора звільнили з посади. "Дорівал Жуніор більше не очолює національну збірну Бразилії. Керівництво дякує фахівцю та бажає йому успіхів у продовженні кар'єри. Відтепер СВF працюватиме над пошуком йому заміни", - написали у Конфедерації футболу Бразилії. 62-річного Дорівала Жуніора призначили головним тренером збірної Бразилії у січні минулого року. Під його керівництвом команда здобула шість перемог, тричі зіграла внічию та зазнала п'яти поразок у відборі ЧС-2026. Бразилія з 21 очком йде в турнірній таблиці кваліфікації четвертою. Аргентина із 31 пунктом достроково здобула місце у фінальній частині турніру.  На чемпіонат світу від Південної Америки напряму виходять шість збірних, сьома команда зіграє у стикових матчах.У Європі стартувала кваліфікація ЧС-2026 з футболуГаррі Кейн (у центрі), Англія - Латвія. Фото: Gеtty ІmаgеsЯкщо у Південній Америці відбірковий турнір у розпалі, то у Європі він лише розпочався. Більшість найсильніших збірних в боротьбу вступлять пізніше, оскільки вони у березні грали у чвертьфіналах Ліги націй. З топкоманд виступи у кваліфікації розпочала лише Англія, яка перемогла Албанію (2:0) та Латвія (3:0). По дві перемоги також здобули Польща (Литва - 1:0, Мальта - 2:0), Боснія і Герцеговина (Румунія - 1:0, Кіпр - 2:1), Норвегія (Молдова - 5:0, Ізраїль - 4:2), Чехія (Фарери - 2:1, Гібралтар - 4:0) та Чорногорія (Гібралтар - 3:1, Фарери - 1:0). Загалом участь у відборі ЧС-2026 візьмуть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 чи 5 команд. Вони зіграють між собою вдома та на виїзді за традиційною коловою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими,  сперечатимуться за ще 4 путівки у стикових матчах. Україна потрапила в групу D, де зіграє проти Франції, Ісландії та Азербайджану. Відбір для нашої збірної стартує у вересні.ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, а фінальну гру 19 липня прийме Нью-Йорк.Суд зняв з Блаттера та Платіні звинувачення у корупціїЗепп Блаттер. Фото: Gеtty Іmаgеs25 березня суд у Швейцарії ухвалив рішення про зняття звинувачень у корупції з колишнього президента ФІФА 89-річного швейцарця Зеппа Блаттера та ексочільника УЄФА 69-річного француза Мішеля Платіні. Виправдувальний вирок був винесений у Надзвичайній апеляційній палаті швейцарського кримінального суду.Слухання відбулося після того, як Федеральна прокуратура Швейцарії подала апеляцію на виправдувальний вирок, винесений у 2022 році судом нижчої інстанції. Обидва чиновники заперечували звинувачення."Після двох виправдувальних вироків навіть Генеральна прокуратура Швейцарії повинна усвідомити, що це кримінальне провадження остаточно провалилося. Мішель Платіні повинен нарешті отримати спокій у кримінальних справах", - заявив у своїй заяві адвокат француза Домінік Неллен.Справа стосувалася виплати $2,26 млн, яку Блаттер санкціонував для Платіні за консультаційні послуги, надані між 1998 і 2002 роками. Скандал спалахнув у 2015 році, коли Платіні був президентом УЄФА та фаворитом у боротьбі за право стати наступником Блаттера на посту керівника ФІФА. "Кримінальне провадження мало не лише юридичні, але й величезні особисті та професійні наслідки для Мішеля Платіні, хоча жодних доказів, які б вказували на його провину так і не було представлено. Серед іншого, кримінальне провадження завадило його обранню на посаду президента ФІФА у 2016 році", - підсумував Неллен.Блаттер очолював ФІФА у 1998 - 2015 роках. Платіні керував УЄФА в 2007 - 2016 роках. 

Про це пише "Читомо".Книжка Веhіnd Вluе Еyеs опинилася у короткому списку конкурсу книжкового дизайну "Найкращий книжковий дизайн у всьому світі", який організовує фонд Stіftung Вuсhkunst.Загалом до короткого списку потрапила 21 книжка з 12 країн: Аргентина, Китай, Німеччина, Данія, Японія, Латвія, Нідерланди, Південна Корея, Швеція, Швейцарія, Україна та Португалія.Книжка Веhіnd Вluе Еyеs — це благодійний український проєкт, який підтримує дітей, що постраждали від війни. У книжці автори зібрали плівкові фотографії, зроблені дітьми у прифронтових або деокупованих територіях протягом 2022-2024 років, та доповнили їх власними історіями, роздумами та пережитим досвідом з експедицій на півночі, півдні та сході країни. Книжку видали у видавництві "Коло" у 2024 році.Фото: Наvhаv burеаu"Ми хочемо показати фото, яких немає в соцмережах. Поділитись думками, які ще не встигли озвучити. Ця книжка про дитинство — тендітне та сильне водночас. Купуючи її, ти підтримуєш віру дітей у власний талант, висловлюєш повагу та увагу до їхнього погляду, а також допомагаєш здійснювати їхні мрії", — йдеться на сайті проєкту.Проєкт створили у співпраці з видавництвом Rеаdеllіоn Рublіshіng — Марією Д’яковою та Георгієм Виграновським. Дизайн та верстку створили у Наvhаv burеаu, а саме засновники бюро Марія та Володимир Гавриш. 

Президент Володимир Зеленський у розмові зі своїм аргентинським колегою Хавʼєром Мілеєм заявив про готовність України надати необхідну допомогу у зв'язку зі смертоносною повінню, через яку нещодавно постраждала Аргентина.

Так, поки що в основному воюють дві країни — Росія та Україна (на боці Росії вже трохи КНДР). Проте рівень залученості — абсолютно планетарний. З одного боку коаліція "Рамштайн", понад 50 країн з кількох континентів, які підтримують Україну. З другого боку —  Іран, Китай та КНДР, котрі у той чи інший спосіб підтримують Росію.Проте кінець або замороження російсько-української війни зовсім не означатимуть завершення Третьої світової. Навпаки, маховик Третьої світової лише почав розкручуватись.На спусковий гачок натиснув Володимир Путін, який напав на Україну. Він почав суто колоніальну війну, намагаючись повернути під свій контроль Україну, поновити радянську імперію й у такий спосіб залякати світ, щоб викроїти собі сфери впливу.Читайте також: Зеленський готовий говорити з Путіним, але це не виглядає реалістично. Колонка Віталія ПортниковаЗалякати світ йому певною мірою вдалося. Єдиною, хто не злякався стала сама Україна, тому гра в імперіалізм Путіну не вдалася. Колоніальні війни — це ХІХ-те — початок ХХ сторіччя, але саме суперечки через колонії стали однією з основних причин початку руйнівної Першої світової війни.Хто не пам'ятає історію — той приречений на її повторення. Звісно, Путін вдавав з себе мислителя, він писав псевдоісторичні статті на тему хто створив Україну. Він зносив мозок Такеру Карлсону, розповідаючи йому про печенігів, але Путін не знає історію. Він не зробив з неї жодних висновків, бо інакше він би не почав цю війну.Порушивши (вперше після Другої світової війни) кордони іншої держави — України, Путін порушив міжнародне право. Він став убивцею та злочинцем. Але водночас він показав, що міжнародне право не працює, а ті наддержавні інституції, які здатні забезпечувати верховенство права, а також карати злочинців — неефективні.  Бо якби вони були ефективними — Путін вже висів у петлі, як колись послідовники Гітлера.Чи є ефективною, наприклад, ООН? А ця організація, до речі, була створена після Другої світової війни задля підтримання та зміцнення миру. Тобто задля недопущення нових воєн. ООН не є ефективною! Причому якраз через роль Росії. Вплив ООН, як організації, що підтримує мир та запобігає війнам, на сьогодні  наближається до абсолютного нуля.Читайте також: Про хибність тези "Все ж було добре, якби не цей клятий Путін"Про це і каже Дональд Трамп! Він прямо заявляє, що ООН не виконує свого призначення і погано керується. Дональд Трамп критикує НАТО, виводить США з ВООЗ, виводить свою країну з Ради безпеки ООН з прав людини.Логіка проста. Якщо ті чи інші наддержавні організації, дякуючи Путіну, показали свою повну неефективність, значить їх існування не має сенсу. Якщо воно не має сенсу, значить ці організації необхідно демонтувати. Зараз Трамп цим активно займається. Й у нього знайшлися послідовники: Аргентина вийшла з ВООЗ, а Ізраїль — з Ради безпеки ООН з прав людини.І це лише початок. Старий світовий устрій, сформований після Другої світової війни віджив своє. Він показав свою недієздатність й почав розсипатися. Чи має Дональд Трамп проєкт нового світового устрою — велике питання. Але коли руйнується стара глобальна система відносин, то на її місці обов'язково повинна з'явитись нова. Глобальний перерозподіл завжди призводить до глобальних потрясінь. Так працює історія. А глобальне потрясіння — це світова війна. Двом світовим, великим війнам завжди передували відносно невеликі війни. Наша війна триває 3 роки. Або всі 11. Але вона справді відносно невелика у порівнянні з тим, що може бути далі. На мій погляд, світ вже перетнув стадію, коли пролунали постріли у Сараєво або перші німецькі танки прорвали кордон Польщі.Путін запустив війну, але він її не закінчить. Він не буде серед тих, хто створить новий світовий устрій. Бо він мислить категоріями початку ХХ сторіччя, а на дворі вже давно ХХІ сторіччя. Тому його армія вже воює на віслюках. Колоніальні війни — це минуле. Майбутнє — це війни дронів, автономних роботизованих систем, штучного інтелекту. Обриси цього вже демонструє російсько-українська війна.Чи закінчиться вона? Думаю, що так. Але великий Третій світовий конфлікт тільки почався. Його конфігурація ще не визначилася. Але нам конче необхідно правильно обрати сторону. Залишитися осторонь навряд чи вийде.ДжерелоПро автора. Денис Попович, журналіст, військовий оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомляється на fасеbооk-сторінці Держкіно.З 13 по 23 лютого відбудеться 75-й Берлінський міжнародний кінофестиваль. Берлінале є міжнародним кінофестивалем категорії А, що вважається одним з найпрестижніших заходів Європи та світу у сфері кіно.Відкриття Берлінале цьогоріч відбудеться 13 лютого, а церемонія нагородження — 22 лютого.У головній конкурсній програмі представлять 19 фільмів. За головну нагороду - "Золотого ведмедя" - змагатиметься і український фільм "Стрічка часу" режисерки Катерини Горностай. Покази стрічки відбудуться 20, 21, 22 і 23 лютого.Це картина про шкільний рік в Україні в умовах війни, яка покаже шкільне життя у Черкасах, Харкові, Бородянці та Бучі на Київщині. А найтрагічнішим епізодом фільму є похорон у місті Ромни на Сумщині — за два дні до того школу знищив прямим влучанням російський дрон, що забрав життя директорки, заступниці, бібліотекаря і секретарки школи."Наш фільм не має на меті розказати історії своїх героїв: він не містить розповідей про них та інтерв'ю. Але натомість "Стрічка часу" на півтори години занурить глядача в життя українських шкіл під час війни, що досі триває", — розповідають творці фільму.Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка "Освіторія", яка взяла на себе обов'язки виконавчого продюсера. Виробником фільму стали 2Вrаvе Рrоduсtіоns.Продюсерками стрічки стала Ольга Брегман (Бесхмельниціна) і Наталія Лібет. Також над фільмом працювали Франсуа Ле Голл та Маріон Гут (Люксембург), Рінскє Раап (Нідерланди) та Віктор Еде (Франція). Оператором-постановником виступив Олександр Рощин, режисером монтажу - Нікон Романченко, звукорежисером - Михайло Закутський, а продюсером став Віктор Шевченко. Виконавча продюсерка фільму - Зоя Литвин.Також до основної конкурсної програми увійшли:"Арі" / Аrі, реж. Леонор Серрай, Франція, Бельгія;"Блакитний місяць" / Вluе Мооn, реж. Річард Лінклейтер, США, Ірландія;"Безпечний будинок" / Тhе Sаfе Ноusе, реж. Ліонель Бейєр, Швейцарія, Люксембург, Франція;"Мрії" / Drеаms, реж. Мішель Франко, Мексика;"Мрії" / Drømmеr, реж. Даг Йохан Хеугеруд, Норвегія;"Що тобі природа каже" / Whаt Dоеs thаt Nаturе Sаy tо Yоu, реж. Хон Сансу, Південна Корея;"Гаряче молоко" / Ноt Міlk, реж. Ребекка Ленкієвич, Велика Британія;"Якби в мене були ноги, я б тебе вдарила" / Іf І Наd Lеgs І'd Кісk Yоu, реж. Мері Бронштейн, США;"Континенталь '25" / Коntіnеntаl '25, реж. Раду Жуде, Румунія;"Послання" / Тhе Меssаgе, реж. Іван Фунд, Аргентина, Іспанія;"Мамина дитина" / Моthеr’s bаby, реж. Йоханна Модер, Австрія, Швейцарія, Німеччина;"Відображення в мертвому діаманті" / Rеflесtіоn іn а Dеаd Dіаmоnd, реж. Елен Катте, Бруно Форзані;"Жива Земля" / Lіvіng thе Lаnd, реж. Менг Хуо, Китай;"Стрічка часу" / Тіmеstаmр, реж. Катерина Горностай, Україна, Люксембург, Нідерланди;"Крижана вежа" / Тhе Ісе Тоwеr, реж. Люсіль Хадзіхалілович, Франція, Німеччина;"Блакитна стежка" / Тhе Вluе Тrаіl, реж. Габріель Маскро, Бразилія, Мексика, Чилі, Нідерланди;"Що знає Маріель" / Whаt Маrіеllе Кnоws, реж. Фрідріх Хамбалек, Німеччина;"Дівчата на зв’язку" / Gіrls оn Wіrе, реж. Вивиан Цюй, Китай;"Юнань" / Yunаn, реж. Амір Фахер Элдін, Німеччина, Канада, Італія, Палестина, Катар, Йорданія, Саудівська Аравія.Головою журі основного конкурсу цього року став режисер Тодд Гейнс. 

У німецькому Рамштайні відбулося останнє засідання щодо допомоги Україні за президентства Джо Байдена. Що буде надалі з цим форматом допомоги невідомо, пишуть цього тижня світові ЗМІ. Медіа акцентують увагу на тому, що команда Байдена об'єднала понад 50 країн, щоб протягом майже трьох років озброювати українські війська. Більш детально матеріали в іноземних виданнях дослідила Gаzеtа.uа "Зеленський закликав союзників не припиняти підтримувати Україну", Вlооmbеrg, США Президент Володимир Зеленський закликає продовжити підтримку військових зусиль України за лічені дні до інавгурації президента Дональда Трампа, який обіцяв швидко припинити бойові дії. "Ми пройшли такий довгий шлях, що було б божевіллям зупинитися зараз, і не продовжувати розбудовувати оборонні коаліції, які ми створили", - сказав він під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО на авіабазі Рамштайн. Зеленський наполягає, щоб війна проти Росії залишалася на порядку денному США та інших союзників, поки українські війська стримують повзуче просування росіян. Невизначеність нависає над майбутнім засідання групи під проводом США, яка координувала допомогу Києву від початку війни. Міністр оборони США Ллойд Остін, який започаткував фортам і провів останню зустріч, підкреслив, що Путін стикається з дедалі більшою кількістю викликів, попри те, що має переваги на полі бою. Остін заявив, що команда Байдена дасть Києву ще один пакет військової допомоги на $500 млн. "Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте. Якщо автократи по світу дійдуть висновку, що демократії здалися, поступляться інтересами та забувають про принципи, ми побачимо ще більше захоплень земель", - сказав Остін. Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас звернулася до невизначеності щодо подальшої підтримки США, заявивши, що Євросоюз "готовий взяти на себе лідерство", якщо Америка більше не бажатиме цього за Трампа. "Впевнена, що всі інші члени і, сподіваюся, США готові далі підтримувати Україну", - сказала Каллас, додавши, що припинення формату "Рамштайн" залишить інші місця для координації військової допомоги Києву. "Це питання формату і лідерства", - додала вона. Зеленський посилив прохання про посилення ППО. Заявив, що союзникам ще слід виконати зобов'язання поставити достатню кількість систем, поки Україна веде переговори зі США про ліцензування виробництва ракет до ППО в Україні. Зеленський також підтвердив підтримку ідеї Франції розмістити міжнародні війська в Україні, назвавши це "одним із найкращих інструментів" безпеки. Він сказав, що інші партнери, включаючи Велику Британію, підтримують цю ідею, і попросив союзників бути "більш практичними" в обговоренні цього варіанту. Ініціатива раніше застопорилася через опір багатьох союзників, включаючи США, послати солдат в Україну, побоюючись розширення конфлікту. Сама Франція теж не просуває конкретних планів на тлі внутрішньої політичної кризи. Поставки зброї до Києва не скоротяться Відповідаючи на запитання, скільки часу може знадобитися, щоб Україна відчула на полі бою, якщо США припинять допомогу, Вільям Лаплант, який відповідає за закупівлі та промислову політику в Пентагоні, каже, що поставки зброї до Києва не скоротяться. Натомість, ймовірно, повільно знижуватимуться протягом багатьох місяців, враховуючи існуючі контракти від США та інших союзників. "Як Америка Байдена озброювала Україну", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Лише через кілька тижнів після того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022-го, в ЗСУ почали закінчуватися боєприпаси для застарілої артилерії часів СРСР. Невдовзі США почали шукати по іноземних арсеналам у світі потрібні види снарядів, щоб підтримати Київ у боротьбі зі значно краще оснащеним противником. Але Пентагон знав, що ніколи не зможе отримати достатньо, бо все менше країн виробляє боєприпаси для радянського типу важкої артилерії, а багато запасів з холодної війни з віком стали непридатними до використання. Тож тієї весни 2022-го міністр оборони Остін зателефонував генералу Марку Міллі, тодішньому главі Об'єднаного комітету начальників штабів, щоб з'ясувати, скільки американських гаубиць можна швидко відправити в Україну з новими снарядами. Цей заклик започаткував ланцюг подій, які призвели до поставок зброї в Україну. В адміністрації Байдена спершу звернулися по допомогу до союзників Америки. А також до країн поза НАТО, щоб вибудувати мережу допомоги Києву. У цей четвер колектив держав, відомий як формат "Рамштайн", 25-й і останній раз за Байдена зібрався на авіабазі у Німеччині. Невідомо, чи триватиме це далі під керівництвом Трампа, який скептично ставиться до підтримки України, менше покладається на альянси та відкрито залицяється до Путіна. США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ Коли група вперше зустрілася 26 квітня 2022-го, на 61-й день вторгнення, США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ. Але десятки інших приєдналися до них у Німеччині, щоб почути новини з поля бою безпосередньо від своїх українських колег. Тоді саме стало відомо про масове вбивство мирних жителів у Бучі. Остін і Міллі чітко дали зрозуміти, що такі звірства, ймовірно, будуть знову без додаткової зброї та боєприпасів для України, і попросили колег глибше перекопати свої арсенали у пошуках вкрай необхідної зброї. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни обходять Покровськ: що пишуть світові ЗМІ Зустріч зібрали в Рамштайні, обраному через центральне розташування в Європі, довгу злітно-посадкову смугу для делегацій, які прибувають літаками, і можливість підтримувати сувору безпеку, приймаючи делікатні дискусії про майбутнє України. У непримітній залі Остін і Міллі в оточенні своїх українських і німецьких колег сиділи разом із представниками понад 40 інших країн. З тих пір група зросла до принаймні 53 країн, і Пентагон натякнув, що інші брали участь не публічно. Відтоді зустрічалися приблизно щомісяця. "Війна Путіна - це виклик свободі людей. Ми зацікавлені, щоб автократи не могли поставити свої імперські амбіції вище за права вільних і суверенних народів. Україна веде справедливу війну за самооборону", - сказав Остін у четвер. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни Це була остання зустріч групи за час перебування Остіна на посаді міністра оборони. Того вечора міністр оборони Рустем Умєров і два його помічники мали з ним приватну зустріч. Українці приїхали легко, без великої охорони, яка стояла поруч для їх колеги зі США. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни - США і НАТО, з однієї сторони, та колишнього СРСР, з іншої. За десятиліття дві сторони створили власні екосистеми зброї, сумісні з їх союзниками, але не ворогами. Хоча різниця між снарядами росіян 152 мм, і НАТО 155 мм здається незначною, вона символізує те, як військові у світі давно розділені на два табори. Визначити, чи країна на стороні Заходу чи Москви, часто так само легко, як визначити, яку зброю вона використовує. Але кількість країн, які виробляють зброю російського стандарту, скоротилася, коли багато колишніх радянських республік приєдналися до НАТО. Глобальні поставки цієї зброї ще більше скоротилися, коли Росія призупинила значну частину свого збройового експорту, щоб підтримувати власні потреби у війні. Ця зміна змусила багатьох клієнтів Москви шукати боєприпаси деінде, і все більше країн почали виробляти зброю за стандартами НАТО, навіть якщо не є членами Альянсу. Перехід України на літаки НАТО, як-от F-16, і зброю, як-от ракетні установки НІМАRS, відвернув ще більше країн від орбіти Росії. Ця зміна наочна у складі контактної групи, в яку входять 20 країн, які раніше були в зоні впливу Москви під час холодної війни. Деякі продовжували купувати російську зброю до нападу на Україну. Склад "Рамштайну" демонструє новий підхід до проекції сили США. Хоча НАТО завжди була альянсом держав, які обіцяли прийти на допомогу одна одній у разі нападу, вплив блоку із середини 1990-х вийшов далеко за межі членства 32 країн завдяки партнерству з десятками інших країн. США використали цю мережу для створення контактної групи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спадщина Джо Байдена невпевнена допомога Україні, яка привела до війни на виснаження Окрім членів НАТО, багато країн, які беруть участь у контактній групі, є основними союзниками США поза НАТО. Серед них Аргентина, Австралія, Колумбія, Ізраїль, Японія, Кенія, Марокко, Нова Зеландія, Катар, Південна Корея та Туніс. Після десятиліть продажу зброї ці країни разом мали великий арсенал озброєння за стандартами НАТО, яким могли поділитися з Україною. Інші є на периферії НАТО. Боснія і Герцеговина, Грузія, Ірландія, Косово та Молдова приєдналися до групи. Еквадор і Перу, два колишні військові клієнти Росії, уклали партнерські відносини з Альянсом. Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ, сформованої у 2014-му. Вона охопила понад 80 країн. Тоді він був генералом армії, відповідальним за збройні сили США на Близькому Сході. Через вісім років у Рамштайні потиснув руки багатьом тим самим лідерам. За даними Пентагону, разом країни групи, що підтримує Україну, дали Києву військової допомоги, фінансування і обладнання на понад $126 млрд. Поки Остін працював над розширенням і організацією коаліції, Держдеп за лаштунками робив усе, щоб змусити ще більше колишніх військових клієнтів Росії пожертвувати Києву зброю радянських часів в обмін на фінансові гранти та прискорений доступ до американської зброї. Невідомо, чи триватимуть такі зусилля при Трампі, але очевидно, що військові та цивільні чиновники розглядали можливість того, що Україні, можливо, доведеться воювати без свого єдиного найбільшого благодійника - США. Якщо Трамп вирішить залишити контактну групу, то, за словами представників Пентагону, якась інша країна може взяти на себе керівну роль, продовжуючи глобальні зусилля з постачання зброї в Україну.

Про це - в інтерв"ю Марії Гурській, яке пубікує видання Sеstry.uа.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що західні системи ППО, які отримає Польща, захищатимуть повітряний простір виключно країн НАТО. Ідеться про отримання Варшавою норвезьких багатоцільових літаків F-35, зенітних систем NАSАМS, а також додаткових систем Раtrіоt для захисту повітряного простору. Як слід розцінювати заяву Косіняка-Камиша? Чи є вона елементом передвиборчої риторики напередодні президентських виборів, які можуть відбутись у травні 2025 року? Чи можливий консенсус щодо закриття неба принаймні над Західною Україною з боку Польщі? Я особисто виступаю за збиття російських ракет над територією України, але це має бути рішення всього НАТО, в тому числі, звичайно, США. Я не думаю, що заява міністра Косіняка-Камиша була елементом передвиборчої гри, хоча проблема, звичайно, експлуатується на виборах, особливо крайніми правими, зокрема, «Конфедерацією», яка стверджує, що якби було ухвалено рішення про введення військ в Україну, як це пропонують французи, або якби ракети НАТО збивали російські ракети над територією України, то це було б автоматичним оголошенням війни Росії з боку НАТО або Польщі. Це неправда. Але ми повинні усвідомлювати, що будь-які рішення про залучення потужностей Північноатлантичного Альянсу Польщею мають бути рішеннями всього НАТО.Україна повинна працювати над переконанням всіх членів Альянсу, тому що це — елемент спільної союзницької оборониКанцлер Німеччини Олаф Шольц за довгий час вперше відвідав  Україну — очікувалось, що він привезе з собою рішення про надання Україні німецьких крилатих ракет великої дальності Таurus. Дива не сталося. Чи очікувати Україні посилення оборонних потужностей після виборів у Німеччині, які заплановані на лютий 2025 року?Про нові декларації Німеччини та нову, можливо, більш рішучу її стратегію щодо Росії ми зможемо дізнатися лише після виборів. Це стане можливим, якщо там переможуть сили, які будуть менш дипломатично обережними, ніж канцлер Шольц і його коаліція. Зараз в міжнародній та європейській політиці дуже багато змінних — і це не лише вибори в Німеччині і зміна команди в США, а й зміна геополітики в Центральній і Західній Європі, невизначеність щодо багатьох урядів. Ми, наприклад, не знаємо, хто буде при владі у Румунії, а це дуже важливо для України та Польщі, враховуючи дедалі більшу проросійську позицію не лише Угорщини, до чого ми, на жаль, звикли, а й Словаччини. Зараз час для дипломатичного наступу України. Потрібно знову і знову нагадувати про базові речі, що це Росія напала на Україну, що це вона хоче знищення українських земель та народу, що це вона вчиняє військові злочини, а Україна захищається. А як виглядає ситуація з допомогою Україні між виборами і інавгурацією нового президента в США?Союзники України — країни Скандинавії, Нідердланди, Велика Британія ​​і, звісно ж, адміністрація Джо Байдена продовжують підтримувати Україну і надсилати важливі оборонні системи. Переламним став крок президента Байдена, який, хоч і з запізненням на два роки, але все ж зняв обмеження на застосування американських ракет великої дальності для ураження цілей на території Росії. І все ж ключовим в поточній ситуації буде поворот — невідомо, в який бік та наскільки глибокий, — який відбудеться в американській політиці після 20 січня, коли Дональд Трамп знову вступить на посаду президента країни. Тим не менше спікер Палати представників США Майк Джонсон відхилив запит адміністрації президента США Джо Байдена включити $24 мільярди допомоги Україні до законопроєкту про короткострокові витрати, який Конгрес має ухвалити до 20 грудня. Чи отримає Україна кошти на оборону і чого чекати далі?Я сподіваюся, що Україна все ж отримає ці десятки мільярдів доларів допомоги ще за адміністрації президента Джо Байдена. Серед республіканців також є значна група, можливо, навіть домінуюча, яка не хоче, щоб Україна і Захід програли в російсько-українській війні. Навпаки, хочуть щоб Україна і Захід у цій війні виграли. Звичайно, оточення Трампа різноманітне, там є люди, які хотіли б перемир'я або припинення вогню за будь-яку ціну, однак, мені здається, що переважають там ті, хто не хочуть дати Путіну забагато, тому що це було б капітуляцією не лише України і європейців, а й нового американського уряду. Про цю тенденцію говорить висунення Марка Рубіо на посаду очільника Державного департаменту.Трамп не може дозволити собі імідж слабака, тому що він сам звинувачував в цьому Джо Байдена — в основному, коли йшлося про Афганістан, але й не тількиНа Заході зростають побоювання, що Володимир Путін може вирішити вторгнутися в Східну Європу найближчими роками. Як пише Тhе Тіmеs, на думку воєначальників НАТО, Велика Британія має бути готовою до конфлікту до 2027 року. У випадку ізоляціонізму США за Трампа, чи візьме Європа відповідальність за власну безпеку? Яким є тут погляд Польщі?Якби Путін, не дай Боже, переміг, а я визначаю його можливу перемогу в першу чергу в тому аспекті, що Україна була б позбавлена ​​можливості приєднатися до ЄС і НАТО, для всієї Європи і передусім для нашого регіону є очевидним, що Путін піде далі, він не відступить. Відновивши сили, він захоче отримати ще більше геополітичних здобутків. Цілі Росії, чітко визначені МЗС Росії у грудні 2021 року, не змінилися — РФ хоче не тільки підпорядкувати собі Україну, а й вимагає виведення військ НАТО зі Східної Європи, на що, звісно, ​​не погодиться ані Польща, ані інші країни Центральної Європи, ані весь Північноатлантичний альянс, включаючи США/Польща перебуває серед країн, які найсуттєвіше збільшують витрати на оборону. Цього року буде понад 4% ВВП, а наступного, я сподіваюся, ще більше. Як член комітету з питань оборони можу сказати, що збільшити армію в 2-2,5 рази за кілька років зі зміною більшості систем озброєнь або їхнім значним розширенням — це дуже складний процес, але ми це робимо, бо це необхідно. Водночас я не вважаю, що президент Трамп виведе США з НАТО і відмовиться від допомоги Україні. Це — частина великої глобальної політичної гри, яка ведеться головно між Вашингтоном і Пекіном. У цій грі найважливішим союзником США є Європа, а найважливішим союзником Китаю — Росія. Відмовитися допомагати Україні і Європі для Трампа буде невигідноТому я не з тих, хто вірить, що ми зіткнемося з трагічно негативними рішеннями адміністрації нового американського президента в перші тижні чи місяці. Це не означає, що можна забути про розбудову оборонного і стратегічного потенціалу Європи. Це беззаперечний пріоритет.‍Володимир Зеленський заявив про готовність до переговорів щодо припинення війни за умови вступу України в НАТО — тією частиною території, яка не є тимчасово окупованою Росією. Про таку можливість раніше говорили в апараті Генсека НАТО, висловлювалися на цю тему й інші європейські політики. Наскільки це реалістично станом на зараз?Я сподіваюся, що так виглядатиме кінець цієї війни. Мені дуже подобаються сильні заяви з цього приводу, наприклад, Марка Рютте, нового генерального секретаря НАТО. Та скажу вам трохи навпаки. Я вважаю, що не можна погоджуватися на жодне перемир'я, яке містило б умову невходження України в структури ЄС і НАТО. Це значило б, що Путін досягнув своєї цілі, заради якої він розпочав цю війну, а саме — геополітичної васалізації України. Ані Захід, ані Україна не можуть на таке погодитися, і я сподіваюся, що США під керівництвом нового президента також на таке не погодяться і не запропонують цього.‍В якій часовій перспективі, на вашу думку, може реально відбутися вступ України в НАТО? По-перше, я вважаю, що Україна може вступити в НАТО і в ЄС навіть, якщо частина території України буде окупована. Тут я згадую випадок Кіпру, який приєднався до ЄС, коли частина його території була і досі залишається окупованою турками. Не бачу причин, чому так не могло б відбутися і з Україною. Скажу так: хотілося б, щоб це відбулося якнайшвидше. Та все залежить від політичної волі. Потрібно переконати всіх 32-х членів НАТО погодитися на це. Вступ до ЄС — це інше, тому що це не просто політичний процес, а дуже складний юридичний процес. Польща майже десять років вела переговори про вступ до Європейського союзу. Звичайно, політична воля має велике значення, але передусім ідеться про готовність з боку України, українського парламенту та української адміністрації якомога швидше провести переговори та адаптувати українське законодавство до європейського права в різних аспектах — від сільського господарства до промисловості, від верховенства права до боротьби з корупцією. У цьому випадку все залежатиме від швидкості дій самої України та її влади.Польща дуже хоче допомогти, і я знаю, що вже готуються місії експертів для допомоги Україні в переговорах з Євросоюзом, у тому числі тих, які понад 20 років тому вели переговори про вступ Польщі до ЄС‍Якщо ми говоримо про ЄС, вступ — це перспектива близько 5-ти років. Якщо говорити про НАТО, це може відбутися швидше. Як швидко? Я політик і не хотів би бавитись у ворожку, тому просто підкреслю — вступ України в ЄС і НАТО — це пов’язані, але різні процеси. Процес вступу до Євросоюзу є правовим і політичним процесом і вимагає реформ. Вступ до Північноатлантичного альянсу вимагає переважно політичної волі. Нагадаю, що Фінляндія та Швеція увійшли в НАТО протягом року від декларації готовності до завершення процесу ратифікації в усіх країнах.‍Російська пропаганда зараз активно експлуатує меседж про те, що Східний щит» є спробою Польщі відгородитися від війни в Україні. Яке місце цей проєкт відіграє в обороні Польщі і яке значення він має для України?Це абсурдна і тупа пропагандистська гра Росії. "Східний щит" призначений для захисту Польщі від можливого нападу з боку РФ або російсько-білоруських сил. Ми маємо дуже довгий кордон з Білоруссю, понад 400 кілометрів, але також бачимо загрозу на півночі, з боку Крулевецької або Калінінградської області, де маємо майже 300 км кордону. Ми повинні його зміцнювати, але це не змінює нашої дуже твердої позиції допомагати Україні усім, чим можемо, і доставляти вам західну допомогу, яка тече транспортними коридорами в Україну через наш південно-східний кордон. Як я вже сказав, між цими проєктами немає конкуренції — один доповнює інший. Ми хочемо вам допомогти, і це збігається з нашим власними інтересами максимально відштовхнути від Польщі росіян.Після великої перерви фермерські протести на кордоні Польщі та України знову поновилися. Фермери погрожують посилити їх після 10 грудня. Який відсоток внутрішньої політики у цих протестах? Чи є тут елементи російського впливу? І як бути з тим, що кожен такий протест є ударом по економіці воюючої країни?Причини протестів фермерів різні. Частково вони справедливі, адже угода ЄС з країнами Меркосур (це економічний союз держав у Південній Америці, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай й Болівія, а також асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор. — Авт.) може й справді вплинути на них. Але методи цих протестів абсолютно неправильні. Те, що кордон з Україною є елементом протесту проти угоди з країнами Південної Америки, — це абсурд. Я думаю, що польський уряд не дозволить перекрити кордон. І те, що деякі фермери пробують це зробити, свідчить про те, що, на жаль, у тих громадах є російська агентура.Щойно досягли порозуміння голови МЗС Польщі та України у питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії, як представники РіS зареєстрували в парламенті законопроєкт, згідно з яким пропонується карати за "пропагування ідеології" ОУН-б та Української Повстанської Армії, які, мовою законопроєкту, призвели до "геноциду поляків на Волині та суміжних територіях в 1943-1945 роках". Голова міжпарламентської групи співпраці з Республікою Польща у Верховній Раді України Микола Княжицький каже: "Емоційності українців годі дивуватися, бо це чергова хвиля політичних спекуляцій на темі Волині під час геноцидної війни Росії проти України".  Попри декларації прем'єра Польщі Дональда Туска про підтримку України, ризик політизації теми спільного минулого перед президентськими виборами зростає. Чого очікувати?На жаль, це вже не ризик, а реальність. Я вважаю, що і "Конфедерація", тобто крайні праві сили, і, на жаль, набагато більша і серйозніша сила "Право і Справедливість" вже розігрують цю карту у внутрішній політиці, абсолютно забуваючи про дві речі. РіS за вісім років свого правління не змогла зробити нічого, щоб розпочати процес ексгумацій на Волині. Тож тепер, коли це сталося за менше, ніж рік правління нашої коаліції, вони будуть робити ставку на націоналізм, щоб завоювати довіру свого електорату. Ось як я прочитав цю постанову. Я вважаю, що на даний момент ми досягли того, чого можна було досягти, того, що було правильним і реалістичним, і я сподіваюся, що ексгумації розпочнуться.Потрібен серйозний польсько-український діалог про УПА і його ключових діячів — таких, як Бандера чи Шухевич — постатей, які належать до національного пантеону українців, оскільки боролися з радянською владою за незалежність України й водночас яких ми оцінюємо однозначно негативно через Волинську різанину. Та для дискусій про це настане час після війни, коли Україна не буде змушена чинити відсіч російській агресії. На жаль, через свій передвиборчий цинізм про це забувають наші праві сили — від "Конфедерації" до РіS. Україна перебуває у смертельній загрозі, і зараз ми повинні, не забуваючи про важку історію, якомога більше допомагати їй у війні з Росією. Крапка.‍Чи буде ухвалений скандальний законопроєкт і чи не призведе передвиборче роздмухування пристрастей до погіршення підтримки України і ставлення до українських біженців в Польщі?До нового року Сейм не займатиметься цим проектом. Чи ухвалять його — не знаю, але це точно не буде справжня дискусія про історію. Це інструмент пропаганди РіS та її виборчої кампанії, їхнього кандидата на президентських виборах. Такі умови ускладнюють щиру розмову про важку історію. УПА ніколи не буде для нас тим, чим вона є для українців, бо для нас це сила, відповідальна за Волинь. Та те, що пишуть про УПА в підручниках у Польщі та Україні, мають визначити історики, а не постанови Сейму, і зараз для цього точно не час. Ключові політичні сили оголосили своїх кандидатів на пост президента Польщі.  У чому полягатиме різниця для України у випадку перемоги того чи іншого кандидата?Звісно, ​​є більший ризик якогось загострення польсько-українських відносин через історію, якщо б виграв Кароль Навроцький, який протягом останніх років очолював наш Інститут національної пам’яті і не продемонстрував здатності ефективно та конструктивно співпрацювати з колегами в Україні. Але у Польщі зовнішню та оборонну політику проводить уряд, а не президент.Президент, звичайно, має велике символічне значення. Він є главою держави, але поки Дональд Туск буде прем’єр-міністром Польщі, а Радослав Сікорський — міністром закордонних справ, суттєвих змін у політиці щодо України не буде.‍Як ви для себе формулюєте головне питання польсько-українского діалогу сьогодні і який головний спільний виклик для Польщі і України?Перше і головне — Польща, як самостійно, так і в складі західної коаліції, має максимально допомогти Україні виграти цю війну. Друге — це, безсумнівно, процес вступу України до ЄС. Польща як найбільша країна, яка зробила це за останню чверть століття, може дуже допомогти, тому що ми маємо досвід, професіоналізм, знання і хочемо поділитися ними з вами. І, нарешті, третє — знешкодження так званих мін. Об’єктивно існують розбіжності щодо нашої непростої історії або в сільськогосподарських відносинах. Таких деструктивних моментів не бракує. Та геостратегічна мета Польщі та України полягає в перенесенні кордону безпечної, інтегрованої зі структурами Заходу Європи  до східного кордону України, а також, розбудові сильного осередка всередині структур Заходу, тобто, ЄС і НАТО, Центральної та Східної Європи, головними опорами яких мають бути Польща та Україна. Так я оцінюю стратегічні цілі Польщі, і вони незмінні з 1991 року, відколи Україна відновила незалежність і вже точно з 2014 року, коли Україна чітко заявила, що хоче бути членом ЄС і НАТО. 

Про це пише ізраїльське видання Ynеt.Американський актор Кевін Спейсі та британський письменник і політичний оглядач Дуглас Мюррей 29 листопада прибули до Ізраїлю та відвідали міста поблизу кордону з Газою, які постраждали від влаштованої ХАМАСом різанини 7 жовтня.У неділю, 1 грудня, Кевін Спейсі та Дуглас Мюррей відвідали місця, постраждалі від нападу ХАМАСу 7 жовтня 2023 року, зокрема кібуц Кфар-Аза. Кфар-Аза була однією з найбільш постраждалих громад на півдні Ізраїлю. Понад 70 бойовиків ХАМАСу напали на кібуц, убивши десятки людей і взявши інших в заручники.Увійшовши в кібуц, який знаходився за 3 км від Гази, бойовики розпочали масове вбивство мешканців громади. Ісламістські бойовики розпочали свій напад на громаду, обравши своєю мішенню західну частину громади — район кібуцу поблизу Гази, де проживали сім'ї з маленькими дітьми. За більшістю оцінок, загальна кількість вбитих ізраїльтян становить понад 100 осіб.Зірка "Карткового будинку" пробуде в Ізраїлі до вечора 2 грудня. Перед від'їздом голлівудський актор планує також відвідати місце проведення музичного фестивалю просто неба Suреrnоvа Sukkоt, на якому бойовики влаштували різанину та захопили заручників.Спейсі й Мюррей вкотре підкреслили свою непохитну підтримку ізраїльському народу в боротьбі з антисемітизмомЩо відомо про події в Ізраїлі у 2023 роціУранці в суботу, 7 жовтня 2023 року, палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40-алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го. Уранці 8 жовтня ліванська "Хезболла" оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАГАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль. Низка країн світу засудила терористичний напад бойовиків ХАМАСу та висловила підтримку Ізраїлю в захисті від агресії. Серед них - США, Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина, Україна, Франція, Угорщина, Нідерланди, Хорватія, Чехія, Швеція, Угорщина, Норвегія, Кіпр, Індія, Боснія і Герцоговина, Аргентина, Австралія, а також Європейський Союз. Загалом 82 країни засудили вторгнення ХАМАСу та Ісламського джихаду на територію Ізраїлю.9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль усі райони на кордоні із сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази. 

Світова спільнота у форматі "Великої двадцятки" замість обговорення гострих проблем вирішила за краще їх не помічати. У чому причина і що це означає для України, розбиралася Gаzеtа uа. У Бразилії завершив роботу один із найскандальніших самітів "Великої двадцятки". Злагоди не було навіть під час протокольного фотографування. Гості саміту стали до фотографії, але - без президента США Джо Байдена, прем'єра Канади Джастіна Трюдо і прем'єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні. Натомість китайський лідер Сі Цзіньпін вийшов у центрі фото в оточенні президента Бразилії Лули да Сілви, прем'єра Індії Нарендри Моді та президента ПАР Сиріла Рамафоси. Перед фотокамерою був і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Тож виникла версія, що Байден, Трюдо і Мелоні не пішли на спільну фотосесію через нього. Представники США пояснювали, що це сталося через про погану логістику. Мовляв, низка двосторонніх зустрічей затяглися у часі, а фотозйомку заплановано значно раніше, ніж зазвичай. Бразильська сторона твердила, що ті самі винні, що запізнилися. Врешті-решт, вперше за час існування Групи Двадцяти фотосесію повторили. І вже тоді Байден та Моді в кадрі трималися за руки під пильним поглядом Сі. І це був кадр, який точно не ілюструє єднання Глобального Півдня, якого так добивалися Путін і Сі Цзіньпін. Недобра воля У випадковість мало хто повірив. І недарма: Лула да Сілва застосував той же трюк і з підсумковим комюніке. Документ був опублікований на добу раніше, ніж передбачалося, і не всі підписанти схвалили його з доброї волі. Так, президент Аргентини Хав'єр Мілей натякнув на зовнішній тиск. "Аргентина не є супердержавою, вона у складній економічній ситуації, тиску було достатньо, щоб послабити спротив аргентинської сторони", - пояснив професор міжнародних відносин Університету Бразилія Гуларт Менезес. Підсумкове комюніке зафіксувало пріоритетними для G20 боротьбу з голодом і протидію змінам клімату. Зокрема, підписанти підтвердили Паризьку угоду про обмеження глобального потепління із закликом значно збільшити фінансування заходів з цього "з мільярдів до трильйонів з усіх джерел". Крім того, Група Двадцяти наголосила на необхідності реформування структур глобального управління (ООН). Маніпуляції з часом і "чашка кави Орбана" Зміст документа розлютив європейців. Як пише Rеutеrs, загальне обурення висловив канцлер Німеччини Олаф Шольц: у комюніке не зазначено про відповідальність Росії за розв'язання війни в Україні. Комюніке, як правило, публікується з підсумками саміту, однак цього разу воно було схвалене у понеділок, 18 листопада, під час пленарного засідання. Гра з часом зрозуміла: наступного дня була тисяча днів війни Росії в Україні, а також день завершення зустрічі G20. Не згадати Україну у відповідних формулюваннях було б складно. Але напередодні, 18 листопада, це вдалося. Щоправда, за відсутності у залі лідерів США, Німеччини і Франції з якими зіграли у "чашку кави Орбана". Відтак "текст не відповідав позиції, котру ми могли б зайняти", пояснював президент Франції Емманюель Макрон. "Наша позиція залишається незмінною", - запевняв він. Слова і руки Але під час зустрічі на полях саміту із Сі Цзіньпінем Макрон заявив, що поділяє його прагнення досягти миру в Україні і послався на дотримання Статуту ООН. Це ще не підтримка китайсько-бразильського мирного плану, але крок Франції назустріч Китаю. Як і у випадку з Аргентиною, президенту Франції довелося зважати на економічні перспективи своєї країни і на вплив Сі на Путіна. Однак китайський лідер не кинувся у французькі обійми, а доволі прохолодно зазначив, що Пекін працюватиме над поглибленням двосторонніх відносин. А на зустрічі з Шольцем підняв питання про обмежувальні тарифи на китайські електромобілі - достатньо чутливе саме для німецької економіки. Прагнення Макрона убезпечити країну від ризиків підкреслило рукостискання з Лавровим. Жест ілюструє тренд саміту у Бразилії "кожен сам за себе". Два підсумки Максимум, на який спромоглися учасники саміту, - в підсумковому комюніке закликати до досягнення всеосяжного, міцного і справедливого миру без осуду Росії за вторгнення до України. На противагу, 19 листопада країни Європи (Іспанія, Італія, Польща, Німеччина, Велика Британія та Франція) ухвалили спільну заяву, у якій рішуче засудили Росію. Але цей документ на рівні міністрів закордонних справ за статусом не здатен замінити підсумкове комюніке G20. До того ж, і він містить лише заклик до країн Європи тісніше взаємодіяти з європейськими і трансатлантичними партнерами у сенсі безпеки. Пильнуй своє Саміт G20 проілюстрував глобальний розкол, через що Колективний Захід не формує і не визначає порядок денний, вважають в агенції Вlооmbеrg. Тінь Трампа була незримо присутньою на саміті, ситуація невизначеності надавала країнам Глобального Півдня більше можливостей просувати власні тези. Це дозволило їм наполягти на м'якіших формулюваннях, ніж того бажали західні лідери. Однак тут є елемент маневру і Колективного Заходу. З одного боку, да Сілва ще до початку саміту заявив, що українське питання, як і близькосхідний конфлікт, не буде включене до порядку денного. Західні лідери могли проігнорувати саміт, але вони вирішили взяти участь і поговорити напряму з країнами Глобального Півдня. Нагадаємо, взимку і навесні 2024 року Макрон говорив про розкол Глобального Півдня як про тактичну мету протидії Росії і Китаю. Для цього за його словами, потрібна була невизначеність. Але саме завдяки невизначеності Китай уклав кілька стратегічно важливих угод: із Болівією (запропонував участь у проекті "Один пояс один шлях") і з Аргентиною. Росія, як ми припускали раніше, погодила зміну ядерної доктрини, чого навряд би вдалося досягти у більш чітко окреслених політичних координатах. Зрештою, учасники саміту пильнували кожен свої власні інтереси. Україну на цей саміт не запросили навіть виступити у відео форматі. Що нам з того Сі Цзіньпін міг бути задоволений, - відігрався у Бразилії за негативи після зустрічі з Джо Байденом у Перу. Не приховують емоцій і в Москві власні інтереси держав взяли гору над спільними, і це було не просто наочно продемонстровано, але й зафіксовано в документах. У Бразилії навіть частково зірвали кліматичний порядок денний, котрий да Сілва оголосив пріоритетним. Але відстороненість від України на саміті Групи Двадцяти може зіграти Києву на користь. Адже й досі комюніке "двадцятки" не були дієвими, за три роки війни країни-учасниці не спромоглися засудити Росію або бодай рішуче відреагувати на зміну нею ядерної доктрини. Натомість бразильському президенту вдалося затвердити створення Глобального фонду по боротьбі з голодом і зубожінням, а також забезпечити у комюніке рішучі формулювання по оподаткуванню надприбутків (щоправда, з урахуванням податкового суверенітету країн). Збалансована риторика Справді, у підсумковому комюніке саміту простежується збалансований дипломатичний підхід, розповів Gаzеtа.uа політолог-міжнародник і президент Першого міжнародного фонду розвитку України Микола Волківський, котрий був на цьому саміті у Бразилії. За його словами, учасники уникали прямого засудження, але водночас звернули увагу на ширші наслідки війни. "Лідери G20 визнали значні людські страждання, спричинені війною, а також значні глобальні економічні та геополітичні наслідки. Вони наголосили на дотриманні Статуту і принципах ООН, особливо на повазі до територіальної цілісності, суверенітету й міжнародного гуманітарного права. У комюніке засуджується будь-яке застосування сили для надбання територій без назв конкретних агресорів. Згадуючи дискусії на саміті у Нью-Делі 2023 року, нині лідери висловили підтримку конструктивним ініціативам, які сприяють всеосяжному, справедливому і тривалому миру. Однак це формулювання залишається неконкретним, залишаючи простір для різних інтерпретацій того, чим є мирне врегулювання", - наголосив експерт. Також Микола Волківський звернув увагу на те, що у підсумковому документі саміту російська війна в Україні пов'язана з продовольчою та енергетичною глобальними кризами. А це важливо, адже Кремль послідовно відкидає будь-які натяки на такий причинно-наслідковий зв'язок і навіть готовий безкоштовно постачати зерно у країни Африки аби заперечити його. І ось тут саміт у Бразилії поставив Путіну підніжку створенням Глобального альянсу проти голоду і бідності до якого, зазначив Микола Волківський, увійшли понад 70 країн, у тому числі, Україна. "Це особливо актуально з огляду на очікування, що у 2025 році голод загрожуватиме понад 73 мільйонам людей на планеті, - зазначив експерт. Причому паралельно з цим учасники саміту підкреслили необхідність реформування інститутів глобального управління. Новації включатимуть тіснішу і сталу співпрацю між Північчю і Півднем, а також між Півднем і Півднем". Для України надзвичайно важливими є нові конфігурації співпраці, у тому числі, економічної, активніше долучатися до яких потрібно вже нині. А ще пропонувати свої ідеї щодо більш потужних механізмів для перетворення зобов'язань на відчутні результати, у тому числі, щодо глобальної безпеки, резюмував Микола Волківський. Іншими словами, зосередженість лише на внутрішньому порядку денному України далася взнаки на саміті у Бразилії. Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs фіксують втому деяких важливих гравців колективного Заходу від української кризи. Вихід, котрий підказує саміт у Бразилії, - активніше включати Україну до глобальних процесів і пропонувати механізми, можливо, й напрацьовані в екстремальній ситуації, але - дієві.