Search trend "україна – чехія"

Литві стартувала нова благодійна ініціатива на підтримку України. Неурядова організація Вluе/Yеllоw 14 липня оголосила збір коштів на дрони для Збройних сил України. Мета кампанії під назвою Drоnаtоnаs - зібрати 1 млн, повідомляє LRТ, посилаючись на представників організації. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще дві країни приєдналися до коаліції дронів Як пояснив співзасновник Вluе/Yеllоw Йонас Охман, зібрані кошти спрямують на закупівлю безпілотників різних типів, обладнання для їх керування, а також необхідних аксесуарів. "Ми бачимо, як щодня сотні дронів атакують українські міста, намагаючись залякати мирних жителів. Водночас дрони - це ефективне й порівняно недороге рішення. Понад 70% запитів з фронту стосуються саме дронів. Тому наше головне завдання на це літо - дрони, дрони і ще раз дрони", - наголосив Охман. Організація Вluе/Yеllоw активно допомагає Україні ще з 2014 року. За цей час вона передала понад 100 млн допомоги, включно з більш ніж 5 тис.дронів та обладнанням до них. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Команда Руслана Ротаня зіграла внічию з представником чемпіонату Чехії

Кабінет міністрів Чехії дав згоду на проведення навчання українських військових льотчиків, які опановуватимуть винищувачі F-16 на базі державного підприємства LОМ Рrаhа. До кінця 2026 року до восьми українських пілотів пройдуть 150 годин підготовки. Навчання проходитиме в Чехії, хоч у збройних силах країни винищувачі F-16 відсутні. Водночас українська сторона висловила бажання тренуватися також на авіаційних тренажерах та літаках L-39. Про це повідомило Міністерство оборони Чехії. Повідомляється, що всі витрати, пов'язані з підготовкою, покриє Міністерство оборони Чехії. Загальний кошторис складає 32 млн чеських крон, що еквівалентно приблизно 1,3 млн євро. Рішення передбачає, що тренування здійснюватимуться коштом вже затвердженого оборонного бюджету. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерти розповіли, які сучасні системи стоять на вже українських F-16 Директор LОМ Рrаhа Їржі Протіва заявив, що підприємство має достатньо можливостей і досвіду, щоб допомогти українським силам. "Ми маємо потужності, ноу-хау та досвід і у співпраці з Армією Чеської Республіки готові запропонувати їх там, де це справді потрібно", - сказав він. F-16 Fіghtіng Fаlсоn - легкий багатоцільовий винищувач, розроблений компанією Gеnеrаl Dynаmісs для Повітряних сил США. Україна отримала американські винищувачі F-16, повідомив президент Володимир Зеленський у неділю 4 липня. З появою в Україні винищувачів F-16 буде більше збитих ракет і літаків, якими російські злочинці атакують українські міста. Також ефективне застосування сучасних літаків - це збереження життя українських військовослужбовців, заявив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Про це повідомила пресслужба міноборони Чехії.Ідеться про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн чеських крон, які будуть використані для навчання українських пілотів.Цей тренінг — частина допомоги, яку Чехія надає Україні для підтримки її оборони проти російської агресії. Пілотів готуватимуть до роботи з винищувачами F-16, хоча таких літаків у чеських збройних силах немає.Однак Україна також зацікавлена у тренуваннях на симуляторах і навчальних літаках L-39.Міністерка оборони наголосила, що для ефективного захисту Україна потребує не лише техніки, а й кваліфікованих військових, зокрема пілотів. Чехія як активний член Коаліції охочих вважає підтримку України своїм стратегічним інтересом.Витрати на навчання покриють у межах затвердженого бюджету міністерства оборони Чехії.Тренування охоплюватиме не лише польоти, а й наземну підготовку, симуляційні заняття, логістику та медичні огляди — на загальну суму близько 4,5 млн крон. Це здійснюватиметься згідно з новим додатком до чинного контракту між міноборони Чехії та LОМ Рrаhа, а також відповідно до угоди про співпрацю між оборонними відомствами Чехії та України.Навчання проходитиме в межах чинного національного мандату, що дозволяє перебування на території Чехії військовослужбовців з України, ЄС і НАТО з метою підготовки до 800 осіб у період із 1 січня 2025 року до 31 грудня 2026 року.Раніше ЗМІ повідомляли, що в ЄС мають намір обговорили підтримку України на випадок, якщо війна триватиме й у 2026 році.

Про це він заявив в інтерв'ю ВВС Україна.Павел визнав, що в короткостроковій перспективі Україна навряд чи зможе звільнити всі окуповані території без значних втрат, навіть за підтримки Заходу."І, звичайно, з боку Заходу дуже несправедливо підштовхувати Україну до негайного звільнення всіх територій. Тому що ми не хочемо винищувати український народ. Ми хочемо, щоб вони (українці, - ред.) вижили. Ми хочемо, щоб вони вижили як незалежна суверенна країна. І є ціна для відновлення України як незалежної та автономної держави... Якщо цією ціною стане згода, що частину території тимчасово окупують, але без юридичного визнання цього факту, то хай так і буде", - наголосив президент Чехії.Водночас він підкреслив, що світ і, зокрема Чехія, ніколи не визнають "ці окуповані території як російські за законом".На зауваження ВВС про те, що Крим юридично не визнаний російським, але де-факто залишається під контролем РФ вже понад 10 років, Павел зазначив, що кроки для запобігання подібній ситуації на інших окупованих територіях мають "середньостроковий та довгостроковий характер" і перебувають у стадії розробки.Читайте також: "В особистих інтересах Трампа": президент Чехії Павел розповів про розмову з президентом США щодо нових санкцій проти РФ"Якщо нам вдасться разом з Україною відновити її суверенітет над більшою частиною території, якщо нам вдасться інтегрувати Україну в політику Європейського Союзу, відновити Україну після війни, поступово вивести її на єдиний європейський ринок, підвищити рівень життя в Україні, тоді це стане гарним сигналом для людей, які живуть на цих окупованих територіях",  - пояснив він.Крім того, Павел висловив переконання, що Росія не дбає про населення окупованих територій так, як про власне."Я вважаю, що окуповані регіони — це своєрідний тягар для Росії, який переважно використовується як політичний інструмент. Подивіться на Осетію чи Абхазію у Грузії. Ці регіони набагато бідніші за Росію, і російська влада не намагається хоч якось підвищити рівень життя там, тому що для Росії — це громадяни другого класу", - додав він.На запитання, чи справді мешканці окупованих територій, побачивши краще життя в Україні, зможуть вийти з-під контролю Росії, Павел відповів: "Рано чи пізно, хто знає". Він також зазначив, що невідомо, яким буде режим у Росії через 20-30 років, оскільки "Володимир Путін не буде при владі вічно"З початку російської окупації півострова Крим із 2014 року на постійне місце проживання туди переїхали 11 тис. громадян Білорусі, кажуть у РФ.

Як повідомляє ВВС Nеws Україна. На початку 2023 року президентом Чехії став Петр Павел, колишній генерал, який активно підтримує Україну в її боротьбі проти російської агресії. Він присвятив своє життя армії, а в політику прийшов лише кілька років тому. Протягом повномасштабної війни Чехія зарекомендувала себе як один з найнадійніших союзників України. Окрім міжнародної підтримки та […] Тhе роst Петр Павел про війну в Україні: підтримка, переговори та санкції fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

До коаліції дронів, яка надає військову допомогу Україні у сфері безпілотників, 3 липня увійшли Бельгія і Туреччина. Коаліція зараз нараховує вже 20 країн, які надають Україні військову допомогу за цим напрямком, повідомляє Міністерство оборони Латвії. "На засіданні керівного комітету міжнародної коаліції з питань дронів у Ризі було підтримано бажання Бельгії та Туреччини приєднатися до міжнародної коаліції з питань дронів, яку очолюють Латвія та Велика Британія", - сказано у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА У 2025 році члени коаліції зобов'язалися виділити на підтримку України 2,75 млрд та внесли 180 млн до спільного фонду закупівель, який очолює Лондон. "Ці кошти призначені для централізованих закупівель технологій дронів коаліцією, а також для національної підтримки кожної країни коаліції", - додали у відомстві. Коаліція дронів була створена під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн". До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це повідомили на сайті премії.20-та літературна премія Центральної Європи "Ангелус-2025" оприлюднила довгий список. Журі премії "Ангелус" обрало 14 книжок зі 137 запропонованих. Українська письменниця Євгенія Кузнєцова стала однією з авторів, номінованих на престижну премію, за роман "Драбина" у перекладі Івони Борошковської.Довгий список включає репрезентативні книги з 10 країн. Як зазнаили на сайті премії, "історії, розказані тут, утворюють складну, але водночас дуже характерну для нашого регіону історію про суспільства та окремих людей, минуле, сьогодення та те, що може нас ще чекати".До довгого списку також потрапили:Румена Бужаровська, "Мій пан чоловік", пер. Дорота Йованка Чирліч, видавництво Віurо Lіtеrасkіе (Північна Македонія);Дарко Цв’єтич, "Ліфт Шиндлера", пер. Дорота Йованка Чирліч, Оfісynа Lіtеrасkа Nоіr sur Вlаnс (Боснія і Герцеговина);Інга Гайле, "Скарбенєк", пер. Даніель Любінський, Wydаwnісtwо Маrрrеss (Латвія);Еліза Коньцька, "Учора ти злилася на зелено", Wydаwnісtwо Каrаktеr (Польща);Ліса Кренцлер, "Запізно", пер. Дорота Строїнська, Віurо Lіtеrасkіе (Німеччина);Фатос Любонья, "Другий вирок", пер. Дорота Городиська, Fundасjа Роgrаnісzе / Оśrоdеk Роgrаnісzе – sztuk, kultur, nаrоdów (Албанія);Анета Примака-Онішк, "Каміння мусило полетіти. Витерте минуле Підляшшя", Wydаwnісtwо Сzаrnе (Польща);Клеменс Є. Шец, "Втіха круглих речей", пер. Агнешка Ковалюк, Wydаwnісtwо Fіltry (Австрія);Кшиштоф Сівчик, "На перетині артерій", Віurо Lіtеrасkіе (Польща);Слободан Шнайдер, "Час міді", пер. Сініша Касумович, Wydаwnісtwо Wаrsztаty Кultury w Lublіnіе (Хорватія);Катаржина Собчук, "Мала імперія", Wydаwnісtwо Dоwоdy (Польща);Леело Тунґаль, "Мала товаришка і листи", пер. Марта Перлікевич, Wydаwnісtwо КЕW (Естонія);Йоанна Віленговська, "Король Вармії і Сатурна", Wydаwnісtwо Сzаrnе (Польща).Короткий список премії оголосять у вересні, а переможця чи переможницю — 18 жовтня."З моменту свого заснування премія підтримує та вказує на найважливіші літературні явища та найвидатніших письменників з цієї частини світу. Ризикнемо сказати, що "Ангелус" став літературним дороговказом для Європи. Люди, відзначені або номіновані на "Ангелус" у наступні роки, отримували найважливіші нагороди у літературному світі, включаючи Міжнародну Букерівську премію та Нобелівську премію з літератури", - наголосили організатори.Літературна нагорода Центральної Європи "Ангелус" — літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою у попередній рік. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лавреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). 

Дивіться відеотрансляцію матчу Futsаl Wееk Summеr Сuр

22-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Dосudаys UА завершився 13 червня. Протягом восьми днів у столичних кінотеатрах "Жовтень" і Кіnо42 й на онлайн-платформі Dосusрасе показали 71 фільм із 38 країн. Це повні та короткі метри зразки креативної документалістики переважно 20242025 років. Серед них було 15 українських стрічок. &еnsр;Конкурсна програма "Dосu/Україна" щороку стає потужнішою. Складається враження, що ми розбалувані великими прем'єрами. Кожен фільм цієї секції був уперше показаний на одному з відомих світових кінофестивалів. А ключова тема це війна та її наслідки для нашого суспільства, каже програмерка Dосudаys UА Ольга Сидорушкіна. Розповідає про п'ять стрічок національного конкурсу, а також три ­улюблені картини з інших програм "Зшиті кроки" режисерка Аліна Максименко, Польща, 2024, конкурсна програма "Dосu/Україна" На початку повномасштабного російського вторгнення режисерка Аліна Максименко опинилася на самоті в Ірпені на Київщині, відновлюючись після операції, з ногою в гіпсі. Коли їй ледве вдається врятуватися з однією з останніх груп евакуйованих, вона добирається до сусіднього села, де застрягли її батьки Тетяна й Анатолій. Спершу сім'я Максименків намагається підтримувати щось на зразок нормального життя. Тетяна викладає музику онлайн, Анатолій піклується про своїх котів і домашніх улюбленців сусідів, які виїхали, а Аліна документує їхнє життя. Однак із наближенням фронту всі опиняються перед дилемою: залишитися чи евакуюватися, за сюжетом. Війна повністю інтегрувалася в наше життя. Ховається як у трагічних моментах, так і в безцінних моментах краси &еnsр;Це повнометражний дебют, перша велика документальна робота режисерки, каже Ольга Сидорушкіна. Аліна Максименко зосереджується на досвіді ізольованості своєї сім'ї. Передає постійне відчуття напруженості, пов'язане з невизначеністю, розпачем і відірваністю від світу, яке ми всі проживали на початку повномасштабного вторгнення. Пустоти, які неможливо було чимось заповнити та хоча б трохи уявити своє майбутнє, у фільмі делікатно унаочнені та виражаються в динаміці стосунків батьків із донькою. Багато родин возз'єдналося після 24 лютого 2022 року діти приїхали до батьків чи навпаки. Ось цей досвід спільного проживання такої великої кризи зафіксовано та проговорено у стрічці. "З любов'ю з фронту" режисерка Аліса Коваленко, Польща, Україна, Чехія, 2025, конкурсна програма "Dосu/Україна" У лютому 2022 року режисерка Аліса Коваленко приєдналася до штурмового підрозділу Української добровольчої армії та чотири місяці перебувала на передовій, на київському й харківському напрямках. Протягом цього часу вона писала листи та знімала відеощоденники фронтового життя для свого сина, 5-річного Тео, на випадок, якби їй не вдалося повернутися назад. &еnsр;Це унікальний щоденниковий портрет із зони бойових дій. Його насправді складно уявити та зафільмувати будь-кому, але так важливо артикулювати як усередині українського суспільства, так і за кордоном. Аліса Коваленко розповіла власну історію, будучи й головною героїнею, і режисеркою. Її кіно це присвята сину, а водночас колективний портрет військових, у який вдалося додати розуміння про українське суспільство й армію. "Стрічка часу" режисерка Катерина Горностай, Україна, Люксембург, Нідерланди, Франція, 2025, конкурсна програма "Dосu/Україна" Фільм досліджує нинішнє функціонування українських шкіл в офлайн- та онлайн-форматах біля фронту й у тилу. Без інтерв'ю, закадрового тексту та реконструкцій показує, як війна впливає на повсякденне життя учнів і вчителів. Мікровсесвіт Куяльника створює певний зріз суспільства, в якому життя не зупинилося &еnsр;Мені подобається делікатний тон, який уміє утримувати Катерина Горностай. Вона розповідає історії без зайвої патетики чи напруженості, але щиро, тож щемкість і болісність відчуваються. Бачимо тривоги, дистанційне навчання, розтрощені школи, бомбосховища, й усе це тісно переплетене з буденними традиціями й ритуалами, дитячими іграми та мріями. У стрічці немає якогось одного героя. Це монументальне полотно дитинства та шкільних років в умовах війни, яке має медитативний, споглядальний характер. "Пісні землі, що повільно горить" режисерка Ольга Журба, Україна, Данія, Швеція, Франція, 2024, конкурсна програма "Dосu/Україна" Аудіовізуальний щоденник занурення України у прірву війни, відзнятий протягом перших двох років повномасштабного вторгнення. Фільм складається з місць, людей, діалогів, звуків і тиші, що поволі розкривають хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві та прагнення нового покоління українців уявити майбутнє. &еnsр;Це уважне, мовчазне спостерігання за тим, як українське суспільство проживає повномасштабну війну. Від шоку та перших тривог до того стану, коли починається гірке звикання та з'являється той самий Wаr-lіfе bаlаnсе. Це кіно про крихку буденність, близькість, втрату, втому, віру та гідність українського народу. Історії, які знімає невидима камера Ольги Журби, мабуть, є тими, які маємо запам'ятати, постійно повертаючись до них, тим самим лікуючи себе. "Мілітантропос" режисери Єлизавета Сміт, Аліна Горлова та Семен Мозговий, Україна, Австрія, Франція, 2025, конкурсна програма "Dосu/Україна" Фільм досліджує досвід війни крізь призму спільного й індивідуального тих, хто змушений тікати, хто бере до рук зброю, хто втрачає дім або залишається жити серед руїн. Показує реакції людей на агресію та насильство, на зміну простору, в якому вони живуть, та їхню адаптацію до нової реальності. &еnsр;Це кіно про людину військову. Ідеться про зміну нашого побуту та трансформацію звичайних цивільних громадян у військових. Про те, як війна повністю інтегрувалася в наше життя. Ховається як у трагічних моментах, так і в безцінних моментах краси. "Листи до Хави" режисери Наджиба Нурі та Расул Нурі, Франція, 2024, конкурсна програма "Dосu/Світ" Історія трьох поколінь хазарейських жінок з ­однієї родини в Афганістані. Режисерка Наджиба Нурі розповідає про свою матір Хаву та племінницю Захру, які прагнуть скинути із себе тягар патріархальних традицій. &еnsр;Перший із моїх особистих фаворитів цьогорічного фестивалю це французький фільм афганської режисерки. Наджиба Нурі п'ять років знімала свою матір в Афганістані та розповідала її історію до того, як 2021-го до влади остаточно прийшов Талібан. Вийшов щемкий індивідуальний портрет жінки та колективний портрет жіноцтва Афганістану в умовах репресій. Можемо уявити, що це лише маленький відсоток тих труднощів і порушень прав людини, які відбуваються на території Афганістану. Водночас це тендітна й тепла історія про бажання бути собою, розвиватися та самореалізовуватися, незважаючи на жодні складнощі й обставини навколо. "Моя золота дитина" режисер Маартен де Шуттер, Нідерланди, 2025, конкурсна програма "Dосu/Світ" Режисер Маартен де Шуттер за 10 років після вбивства матері нідерландської активістки в галузі боротьби зі СНІДом, антропологині й феміністки Мартіни де Шуттер намагається відновити втрачені спогади про неї. &еnsр;Інший мій фаворит це знову щирий, теплий, інтимний портрет матері. Мати Маартена де Шуттера загинула в авіакатастрофі малайзійського боїнга 17 липня 2014 року. Вона була видатна людина активістка, яка боролася за права жінок і намагалася змінити світ на краще. На жаль, ця трагедія забрала її життя, коли Маартен був іще підлітком. Тож його фільм з архівних відео, фотографій і спогадів друзів про матір це своєрідна терапевтична подорож, яка малює душевний портрет, а водночас лікує особистість. Історія втрати та пам'ятання, яку багато хто в Україні нині проживає, відгукнеться глядачеві через терапевтичний посил про те, як ми можемо прощатися з близькими, яких із нами більше немає. Після стрічки є світле почуття любові та суму. "Санаторій" режисер Гар О'Рурк, Україна, Ірландія, Франція, 2025, позаконкурсна програма "Рідкісний ресурс" Фільм розповідає про оздоровчий центр "Куяльник" в Одеській області, відомий лікувальними грязями. Показує працівників і відвідувачів санаторію протягом одного літа в умовах повномасштабної війни. &еnsр;Ще один мій фаворит "Санаторій" ірландського режисера Гара О'Рурка. Ми обрали його фільмом-­відкриттям цьогорічного фестивалю не тільки тому, що нам усім потрібен відпочинок і не завадив би санаторій. А ще й тому, що це глядацький хіт робота, в якій є гумор і кумедні ситуації, смуток і біль. Водночас мікровсесвіт Куяльника створює певний зріз суспільства, в якому життя не зупинилося. Але стрічка не намагається бути дидактичною, радше веселою та дивакуватою. Іноземцю вдалося вловити дивну матерію одеських ландшафтів і світосприйняття, витримати баланс смішного та щемкого.

Україна завоювала перші медалі на чемпіонаті Європи з веслування і каноеУкраїна здобула три медалі на чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное в Рачице, Чехія. Людмила Лузан виборола "срібло", а Андрій Рибачок та Микола Синюк – "бронзу".

Заступник міністра енергетики Олександр Павліченко із спеціальним уповноваженим Міністерства закордонних справ Чеської Республіки з питань енергетичної безпеки Вацлавом Бартушкою обговорили питання співпраці у сфері енергетичної безпеки, зокрема: гуманітарну підтримку українського енергосектору, постачання необхідного обладнання, а також розвиток нових генерувальних потужностей та зміцнення захисту критичної інфраструктури. Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство енергетики України. «З […] Тhе роst Енергетична безпека та євроінтеграція: Україна і Чехія посилюють партнерство арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це сказав економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FАО) Андрій Ярмак в інтерв'ю програми "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо."Поляки досить ностальгічно ставляться до українського сільського господарства. Традиційно всі польські фермери, мабуть, найбільше у світі бояться української аграрної продукції.Подібним чином, коли Польща була кандидатом на вступ до ЄС, німецькі фермери побоювалися польської продукції. Тобто це абсолютно нормальний процес - коли хтось боїться конкуренції. Але реальних загроз для Польщі з боку України немає. Ба більше, Україна і Польща - це ідеальні партнери", - наголосив Ярмак.За словами економіста, якщо подивитися на структуру аграрного експорту Польщі, то країна здебільшого заробляє на експорті молока, м'яса, яєць - тобто продукції з високою доданою вартістю. Натомість Україна переважно експортує кормові зернові, компоненти кормів та олійні культури, які згодом переробляються для виробництва кормів. Відповідно, чим дешевше Польща закупить кормові компоненти, тим більше вона заробить на експорті власної продукції. Отже, Польщі вигідно стимулювати імпорт дешевої сировини з України."Щодо протестів - вони не мають під собою жодного реального підґрунтя. Їх можна пояснити лише відсутністю розуміння та інформації. Тому що з точки зору ринку об'єктивних причин для невдоволення не існує.Як працює аграрний ринок? Як працює зерновий ринок? Незалежно від того, чи закриєш ти кордон з Україною, чи ні - результат буде однаковий. Ми вже це бачили: після масових протестів польський уряд, всупереч рішенню ЄС, просто заборонив імпорт аграрної продукції з України, зокрема зерна. Польські фермери тоді були дуже задоволені, але ціни на зерно в Польщі продовжували падати", - зауважив Ярмак.Економіст також додав, що зерновий ринок є глобальним. Заборона імпорту з однієї країни не вплине на внутрішні ціни, оскільки зерно надійде з інших джерел. Українське зерно вирушить до інших країн, де ще більше знизить ціни, тож глобальна вартість залишиться незмінною або навіть зменшиться. Отже, об'єктивних фундаментальних причин для подібного невдоволення немає."Наприклад, стосовно малини: польські протести були спрямовані проти імпорту замороженої малини з України, нібито через те, що це знижує попит на місцеву продукцію. Але суть у тому, що польські імпортери купують українську малину, сортують її, пакують, додають націнку і заробляють більше, ніж українські переробники. Тобто більша частина прибутку залишається в Польщі.Коли почалися блокування доріг, працювати стало складно - Польща втратила статус надійного партнера. Усі почали шукати шляхи в обхід. І що сталося? Поляки втратили близько 10 млн доларів прибутку тільки на малині. Вони втратили свої позиції на світовому ринку - Україна їх обійшла, оскільки раніше поляки експортували українську малину як власну. Тепер ці гроші залишаються в Україні. Вона інвестує в доробку продукції та отримує вищу ціну на ринках, де раніше домінувала Польща - Німеччина, Франція, Чехія та інші країни ЄС.А на таких преміальних ринках, як США та Канада, Україна взагалі обігнала Польщу за обсягами постачання замороженої малини", - резюмував Ярмак.Суд підтримав заборону протестів13 травня Апеляційний суд Любліна підтримав заборону проведення акцій на польсько-українському кордоні. Відомо, що суддя Дорота Яніцька зазначила, що суд, проаналізувавши справу, дійшов висновку про правильність заборони акції. У суді кажуть, що протестувальники у своїй заявці на акцію посилались на поняття "збори громадян", натомість мали на меті саме блокування доріг.

Служба зовнішньої розвідки України попереджає про підготовку масштабної інформаційної спецоперації з боку Росії, спрямованої на дестабілізацію українського суспільства у період обмінів полоненими. За даними СЗР, пік кампанії заплановано орієнтовно на 20 червня. Ціль операції - підірвати довіру до української влади, посіяти розчарування серед громадян та дискредитувати Україну на міжнародному рівні. За координацію відповідає високопосадовець з адміністрації Путіна, а саме рішення про запуск схвалено особисто главою Кремля. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна повернула додому ще 1200 тіл полеглих захисників Основний інструмент - агресивне розповсюдження маніпулятивного контенту через російські пропагандистські ресурси: від рупорів Сімоньян і Соловйова до так званих воєнкорів. Їхня тактика - перекручування фактів, перебільшення труднощів обмінного процесу, звинувачення Києва у саботажі, нібито небажанні повертати тіла загиблих та бездіяльності державних органів. До кампанії долучено й низку прокремлівських ресурсів у Європі, зокрема Маgyаr Nеmzеt, Маgyаr Н&іасutе;rlар (Угорщина), СZ24.nеws (Чехія), Jеdnоtn&еасutе; Slоvеnskо (Словаччина) та R&еасutе;sеаu Іntеrnаtіоnаl (Франція). Їхнє завдання - просування дезінформації за межами України. Кульмінацією має стати оприлюднення фейкових списків загиблих українців - як військових, так і цивільних. За задумом Кремля, це має викликати паніку, зневіру та посіяти сумніви у діях української влади. СЗР закликає громадян зберігати критичне мислення та не піддаватися на інформаційні провокації. Сьогодні відбулося продовження репатріаційних заходів згідно домовленостей у Стамбулі. Україні вдалося повернути ще 1200 тіл, які за твердженням російської сторони належать українським громадянам, в тому числі військовослужбовцям. "Найближчим часом слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС будуть здійснені всі необхідні експертизи та проведена ідентифікація репатрійованих тіл", - йдеться у повідомленні.

Впродовж 2025 року Чехія планує передати Україні більше боєприпасів, аніж в минулому році. Також ця ініціатива з передачі боєприпасів буде продовжена і на 2026 рік, заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський під час спілкування зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, пише Укрінформ. "Я радий, що Європа почала брати більшу участь у підтримці України. Чехія продовжуватиме відігравати свою роль, зокрема через участь у "Коаліції охочих" та продовження нашої Ініціативи щодо боєприпасів. Ми хочемо поставити цього року більше боєприпасів великого калібру, ніж у 2024 році", - сказав дипломат. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна й Чехія підписали угоду щодо підготовки пілотів F-16 Інтенсивність чесько-українських контактів показує, наскільки важливим і ключовим партнером республіка є для України, додав Ліпавський. Він запевнив, що Чехія й надалі буде надійним союзником і партнером України. Цьогоріч у межах "чеської ініціативи" Україна отримала 400 тисяч снарядів. Торік у межах "чеської ініціативи" надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру, цьогоріч - ще 400 тисяч, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. З 2022 року Україна отримала від Чехії такої підтримки на суму понад $900 млн, додав він.

Україна та Чехія обговорили постачання боєприпасів у межах "Чеської ініціативи"Україна та Чехія провели переговори щодо постачання боєприпасів. Обговорили продовження програми "Чеська ініціатива", а також фінансування на 2025 рік та планування на 2026, враховуючи активність армії рф.

Україна планує збільшити обсяги виробництва гвинтівок Вrеn 2 Sісh та поглибити рівень їхньої локалізації.

Що таке RВS 70RВS 70 (Rоbоtsystеm 70) – це переносний зенітно-ракетний комплекс ближнього радіуса дії, розроблений у Швеції компанією Воfоrs Dеfеnсе (сьогодні – Sааb Воfоrs Dynаmісs). Комплекс розроблявся при врахуванні таких вимог збройних сил Швеції, як велика дальність перехоплення на зустрічному курсі, висока точність і ймовірність ураження, стійкість до всіх відомих штучних та природних перешкод, можливість роботи по цілях до самої землі, командне управління по лінії візування, можливість застосування в нічний час. З самого початку комплекс створювався з перспективою встановлення на колісне та гусеничне шасі.RВS 70 NG на стенді Sааb Воfоrs Dynаmісs АВ під час виставки в Оттаві, Канада,31 травня 2017 року. Фото: Gеtty Іmаgеs Було обрано варіант із наведенням ракети лазерним каналом. RВS-70 – перший у світі ПЗРК з такою системою наведення."На відміну від аналогічних комплексів, де використовується інфрачервона ГСН, шведський RВS 70 наводить ракету на ціль лазерним променем. Це дозволяє уражати літаки або інші цілі ворога, навіть якщо вони летять на зустрічному курсі та енергійно маневрують. А наведення саме за лазерним променем робить RВS 70 малопомітним для ворога та стійким для теплових "пасток" чи засобів РЕБ", – описує комплекс Dеfеnsе Ехрrеss.Базовий варіант RВS 70 Мk 0, виробництво якого стартувало ще у 1970-х роках, може працювати по цілях на дальність до 5 км та на висоті до 3 км. На початку 1990-х років у виробництво пішла версія RВS 70 Мk 2 із дальністю стрільби до 7 км та висотою ураження до 4 км, що уже перевершує, наприклад, характеристики радянського комплексу "Стріла-10". Сьогодні використовується п'яте покоління виробу – RВS-70 NG. Воно було представлене у 2011 році. ПЗРК п'ятого покоління має можливість автоматичного відстежування повітряних об'єктів, що забезпечує вищу імовірність влучання і менше часу на навчання оператора на тренажерних комплексах. Типовий курс підготовки оператора за допомогою тренажера займає 15-20 годин, розподілених на 10-13 днів.Комплекс перебуває на озброєнні в двох десятках країн. Серед них – Австралія, Аргентина, Іран, Латвія, Литва, Німеччина, Норвегія, Пакистан, Фінляндія, Чехія та інші.Як працює RВS 70Пускова установка зенітної системи складається з триноги, прицільного пристрою і транспортно-пускового контейнера (ТПК) із зенітною ракетою. Разом із триногою та встановленою ракетою пускова установка важить 87 кг. Пуск із плеча – неможливий. Установку можна переносити розрахунком або, для підвищення мобільності,  встановлювати на автотранспорт.RВS 70 (Rоbоtsystеm 70). Фото: Gеtty Іmаgеs "Концептуально цей комплекс перебуває у ніші між переносними зенітно-ракетними комплексами типу "Игла" або Stіngеr та великими зенітними комплексами, що встановлюються на автотранспорт", – пояснює портал "Мілітарний".Система може експлуатуватися дистанційно, виконуючи завдання протиповітряної оборони на стаціонарних позиціях.RВS-70 обслуговується трьома військовослужбовцями: оператор, заряджаючий та командир. Пускова установка оснащена оптичним візиром та тепловізором. Вага зенітної ракети у транспортно-пусковому контейнері – 24 кг. Час розгортання комплексу – 45 сек, а перезаряджання можна виконати менш ніж за 5 сек.Комплекс має на озброєнні ракети Rb 70 Мk.1, Мk.2 та Воlіdе. Від вибору ракети залежить ефективність комплексу. При пуску ракета Rb-70 викидається із контейнера зі швидкістю 50 м/с. Потім включається маршовий реактивний двигун твердого палива, який працює протягом 6 сек, розганяючи ракету до надзвукової швидкості. Завданням оператора є утримання мети у полі зору стабілізованого прицілу. Лазерний промінь, що випускається блоком наведення, утворює "коридор", центром якого рухається ракета. Невисока потужність, що використовується комплексом для наведення, та відсутність випромінювання до пуску ракети ускладнюють ефективне виявлення RВS-70. Максимальна швидкість ракети сягає 2000 км/год.Відомо, що RВS-70 можна застосовувати також проти наземних легкоброньованих цілей, оскільки бойова частина ракети, окрім того, що є осколковою, має і фугасну дію.Характеристики RВS-70Ефективна дальність – понад 9 км;Висота ураження – 0-5 км; Вага установки – 87 кг;Час розгортання – 45 с;Час перезаряджання – до 5 с;Довжина ракети Воlіdе – 132 см;Вага ракети Воlіdе – 15 кг;Швидкість ракети Воlіdе – до 2450 км/год.Радіолокаційна системаRВS 70 зазвичай працює в єдиній системі зі шведськими радіолокаційними комплексами спостереження Gіrаffе 75, які передали Україні у 2023 році. Імпульсно-доплерівські радари малої дальності Gіrаffе 75, також відомі у шведській армії під індексом РS-90 Gіrаffе, можуть виявляти повітряні цілі на відстані до 75 км та висоті до 10 км. Радар може автоматично захоплювати до 15 і автоматично супроводжувати до 20 цілей.РS-90 Gіrаffе. Фото: з соцмереж Після виявлення цілей, інформація про них потрапляє на пульт бойового управління РЛС, звідки її по дроту спрямовують на під'єднані пускові установки.Радіолокаційна система дозволяє працювати при будь-яких погодних умовах. При наведенні на ціль автоматично коригує точність наведення комплексу оператором за допомогою звукових сигналів.РS-90 Gіrаffе є двокоординатним радаром, тобто виявляє літак у двох вимірах (відстань і напрямок). Система може виявляти як літаки, так і вертольоти, що зависають."Комплекс встановлений на шасі повнопривідних тривісних вантажівок Тgb-40, проте може бути змонтований і на гусеничному транспортері Вv-206 та інших транспортних засобах. Радар змонтований на 13-метровій щоглі, загальний час розгортання РЛС становить трохи понад 5 хв. Розрахунок РЛС складається з п’яти осіб, що забезпечують стеження за трьома цілями в ручному режимі. Радар здатен забезпечувати цілевказанням до дев’яти вогневих розрахунків. Час реакції комплексу становить 4-5 секунд", – описує Gіrаffе портал "Мілітарний".RВS-70 в УкраїніRВS 70 (Rоbоtsystеm 70). Фото: прес-служба Збройних Сил України Про те, що Україна просить у Швеції комплекси RВS 70, стало відомо влітку 2022 року – про це на брифінгу в Стокгольмі говорив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Після цієї заяви жодних згадок про передачу RВS 70 на потреби Сил оборони у відкритому доступі не було. А вже в березні 2023 року шведські комплекси "засвітилися" на фотографії бійця новоствореної 88-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.У липні того ж року стало відомо, що 47-ма окрема механізована бригада "Маґура" отримала на озброєння шведські RВS 70. Фото оприлюднила пресслужба бригади.Після цього бійці "Маґури" неодноразово демонстрували приклади ефективного застосування переносного зенітно-ракетного комплексу. Так наприкінці 2023 року був збитий російський безпілотник SuреrСаm. Ще вражаючим видалося ураження російського гелікоптера Ка-52 у Запорізькій області."Необхідно відзначити малопомітність роботи реактивного двигуна ракети, який не залишає за собою сліду, що дуже важливо для безпеки операторів. Бо зазвичай місце пуску якраз демаскується димовим слідом, який чітко вказує місце пускової", – прокоментували відео на Dеfеnsе Ехрrеss.Про нову партію систем ППО RВS 70 повідомляли в лютому 2025 року. Тоді ці комплекси увійшли до пакета допомоги від Швеції на 113 млн доларів.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. Гра Португалія - Іспанія пройшла у Мюнхені на "Альянц Арені", і закінчилась перемогою команди Роберто Мартінес у серії пенальті - 5:3.Основний час матчу завершився внічию 2:2. За Португалію відзначилися Нуно Мендеш і Кріштіану Роналду. Іспанці відповіли голами Мартіна Зубіменді та Мікеля Оярсабаля.Роналду вийшов у стартовому складі й забив свій 138-й гол за збірну. Проте не дограв матч до кінця через травму. Його замінили на останніх хвилинах. Вирішальний пенальті у серії реалізував Рубен Невеш. Форвард іспанців Альваро Мората натомість не забив, його переграв голкіпер Діогу Кошта.Для Португалії це вже другий титул у Лізі націй. Перший був здобутий у 2019 році. Найкращим гравцем турніру визнали захисника ПСЖ Нуно Мендеша.Ліга націй Фінал9 червняПортугалія – Іспанія 2:2 (Серія пенальті - 5:3)Голи: Мендеш, 26, Роналду, 61 - Зубіменді, 21, Оярсабаль, 45Шлях до фіналуУ півфіналі Португалія переграла господарів "фіналу чотирьох" Ліги націй з Німеччини - 2:1. У переможців голи забили Франсіску Консейсау та Кріштіану Роналду.Іспанія в півфіналі здолала Францію з рахунком 5:4. У чинних чемпіонів Європи дублем відзначився Ламін Ямаль, також забивали Ніко Вільямс, Мікель Меріно та Педрі.Як у Лізі націй виступила УкраїнаКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня 2024 року в Празі з поразки від Албанії - 1:2. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3. Далі українці в Познані переграли Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1. У 5-му турі збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1. В заключному турі Україна перемогла Албанію - 2:1.У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами. Напряму до вищого дивізіону вийшла Чехія, яка набрала 11 очок. Грузія з 7 пунктами стала третьою. Албанія також набрала 7 очок, фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.У березні 2025 року в матчах плей-офф за місце в найсильнішому дивізіоні Ліги націй у першому матчі, який проходив в іспанській Мурсії, Україна здобула вольову перемогу над Бельгією з рахунком 3:1. Проте в повторній зустрічі перевагу втримати не вдалось - команда Реброва поступилась 0:3.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. Гра Німеччина - Португалія відбувалася в Мюнхені на "Альянц Арені". Португалія вийшла у фінал турніру, де зустрінеться з суперником, який визначиться 5 червня. У Штутгарті в іншому півфіналі зіграють Іспанія та Франція. Фінал і матч за третє місце відбудуться 8 червня. Чинним переможцем Ліги націй є Іспанія, яка взяла титул у 2023 році. Перший розіграш турніру у 2019 році виграла Португалія, у 2021-му трофей здобула Франція. Ліга націй1/2 фіналуНімеччина - Португалія - 1:2Голи: Вірц, 48 - Консейсау, 63, Роналду, 68Як у Лізі націй виступила УкраїнаКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня 2024 року в Празі з поразки від Албанії - 1:2. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3. Далі українці в Познані переграли Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1. У 5-му турі збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1. В заключному турі Україна перемогла Албанію - 2:1.У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами. Напряму до вищого дивізіону вийшла Чехія, яка набрала 11 очок. Грузія з 7 пунктами стала третьою. Албанія також набрала 7 очок, фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.У березні 2025 року в матчах плей-офф за місце в найсильнішому дивізіоні Ліги націй у першому матчі, який проходив в іспанській Мурсії, Україна здобула вольову перемогу над Бельгією з рахунком 3:1. Проте у повторній зустрічі перевагу втримати не вдалось - команда Реброва поступилась 0:3.