Search trend "Україна Ірак"

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 червня.Україна у скрутному становищі після саміту G7фото: gеttyіmаgеs Світові медіа обговорюють одну з найсмертоносніших цьогорічний російських атак в контексті беззубого G7. Зокрема, у Тhе Wаshіngtоn Роst написали, що Росія атакувала кілька міст по всій Україні, використовуючи 440 безпілотників та 32 ракети, тоді як Трамп уникнув зобов'язань щодо будь-яких нових санкцій на саміті G7, щобільше, він уникнув зустрічі з Зеленським."Щонайменше 24 особи, включаючи громадянина США, загинули та 134 отримали поранення внаслідок масованого нічного нападу на Київ, що стало одним із найсмертоносніших ударів по українській столиці цього року. Тим часом розбіжності у відносинах між країнами "Великої сімки" звели згадки про війну до мінімуму. Ранковий напад стався на тлі ситуації на Близькому Сході, яка змусила Трампа скоротити свій візит на саміт G7 у Канаді, де очікувалося, що учасники обговорять можливість жорсткіших санкцій проти Росії, щоб підштовхнути її до припинення вогню", - пояснюють у виданні.Показово те, що саміт G7 завершився без спільної заяви щодо України. У резюме саміту, опублікованому у вівторок, його голова, прем'єр Канади Марк Карні, написав, що лідери G7 підтримали зусилля Трампа" щодо досягнення справедливого та міцного миру в Україні"; погодилися, що Росія повинна зобов'язатися дотримуватися безумовного припинення вогню, як це зробила Україна; і заявили, що вони вивчають варіанти тиску на Росію, включаючи санкції. "Останні кілька тижнів виявилися особливо смертельними в Україні. За словами української влади, цього місяця Росія випустила через кордон щонайменше 3340 далекобійних безпілотників та 135 ракет. За даними Місії ООН з прав людини, кількість жертв серед цивільного населення за перші п'ять місяців 2025 року зросла на 50 відсотків порівняно з минулим роком", - констатують у Тhе Wаshіngtоn Роst.Як написав президент Зеленський, Путін робить це лише, бо "може дозволити собі продовжувати війну". "Він хоче, щоб війна продовжувалася. Погано, коли можновладці закривають на це очі", - натякнув Зеленський на відсутність зустрічі з Трампом, яка мала бути у вівторок.А у Тhе Guаrdіаn вважають, що Україна у "скрутному становищі після саміту G7". "Українські дипломати розчаровані, а в деяких випадках озлоблені, відмовою Дональда Трампа зробити Україну пріоритетом після того, як Володимир Зеленський пролетів 5000 миль на конференцію G7 у Канаді, але президент США повернувся додому напередодні зустрічі двох лідерів. Трамп заявив, що йому потрібно зосередитися на ізраїльсько-іранському конфлікті. Ще одним ударом для Києва стало накладення вето США на спільну заяву щодо України, прийняту на саміті, на тій підставі, що формулювання було надто антиросійським і могло б поставити під загрозу переговори з Володимиром Путіним", - пишуть у Тhе Guаrdіаn.  Деякі українські чиновники заявили виданню, що зараз не впевнені, чи варто Зеленському відвідувати саміт НАТО в Гаазі наступного тижня, оскільки немає жодної гарантії, що Трамп там буде.Також у виданні кажуть, що Європа тепер розраховує на Німеччину як ключового донора оборони. Бо сподівання на американські санкції проти Росії чи відновлення допомоги США Україні згасли, тож Європа мусить нарощувати власне виробництво зброї. Та глава НАТО прагне уникнути кризи, як у 2018 році, коли Трамп критикував Німеччину й погрожував виходом США. "Глава НАТО використовує всі свої значні політичні хитрощі та силу переконання, щоб організувати короткий саміт "без несподіванок", на якому фундаментальні розбіжності щодо війни Росії проти України, торгівлі, Близького Сходу та ліберально-демократичних цінностей будуть навмисно виключені", - кажуть у Тhе Guаrdіаn.А у Rеutеrs написали ексклюзив, який підтверджує не зацікавлення Трампа у вирішенні російсько-української війни. Адже адміністрація Трампа в останні тижні відклала міжвідомчу робочу групу, яку вона створила для розробки стратегій тиску на Росію з метою пришвидшення мирних переговорів з Україною.За словами чиновників, ці зусилля, започатковані раніше навесні, втратили оберти у травні, оскільки учасникам ставало дедалі ясніше, що" президент США Дональд Трамп не зацікавлений у зайнятті більш конфронтаційної позиції щодо Москви".Що Росія може отримати і втратити через ізраїльсько-іранську війну Путін та президент Ірану Пезешкіан, фото: gеttyіmаgеs У медіа також обговорюють, що може означати поразка іранського режиму, союзника Кремля, для подальшого міжнародного курсу Росії. Як відзначають у Wаshіngtоn Роst, коли Ізраїль  почав бомбардувати Іран, багато хто у РФ побачив у цьому можливість, адже це відвертає увагу та підтримку від війни в Україні."Однак, оскільки Ізраїль розширює свої атаки вглиб міст і селищ Ірану, спрямовані на виробництво енергії та виробничі об'єкти, в Росії зростає тривога щодо того, що ізраїльські атаки можуть призвести до зміни режиму в Ірані та потенційної втрати одного з найважливіших союзників Росії в її зусиллях щодо створення "антизахідного альянсу", - пишуть у виданні.Вони нагадують, що після нещодавнього падіння ще одного давнього союзника Москви в Сирії, будь-який крах іранського режиму буде "набагато серйознішим ударом". Адже Іран більший і є сусідньою країною з РФ (відділяє Каспійське море).У ВВС теж пишуть, що Росія боїться "чергової поразки на Близькому Сході" через конфлікт Ірану з Ізраїлем. Вони зазначають, що ізраїльська операція "Висхідний лев" викликала тривогу в Росії, яка назвала ескалацію на Близькому Сході "небезпечною". Однак російські ЗМІ поспішно вбачають вигоди для Москви: зростання цін на нафту, відволікання уваги від війни в Україні та можливість стати посередником у конфлікті, зміцнивши позиції Росії. Проте політологи дотримуються іншої думки, що ескалація несе ризики для Москви, адже Росія не змогла запобігти удару Ізраїлю по Ірану, з яким має стратегічне партнерство. Угода з Іраном не є військовим альянсом, і Москва не готова надавати Тегерану військову підтримку, обмежуючись політичними заявами."За останні пів року Росія втратила ключового союзника на Близькому Сході – Башара Асада, поваленого в грудні 2024 року, якому Москва надала притулок. Тому перспектива втрати Ірану як ще одного стратегічного партнера непокоїть Кремль", - кажуть британські журналісти. Натомість у СNN вважають, якщо Росія таки втратить ще одного союзника на Близькому Сході, вона "все одно отримає вигоду від хаосу".Адже у відносинах Росії з Близьким Сходом завжди існувала напруженість. З одного боку, Москва має міцні альянси та економічний вплив у регіоні, з іншого – як провідний виробник нафти, вона виграє від нестабільності, що підвищує ціни на енергоносії. Тому нинішня ескалація, спричинена ізраїльськими ударами по Ірану, послаблює союзника Кремля, але приносить вигоди.Але справді Росія раз за разом втрачає міжнародні позиції. Іран, ключовий партнер, що постачає "шахеди" для війни в Україні, зазнає ударів, а Москва, попри різке засудження Ізраїлю, не надає військової підтримки. Бо стратегічне партнерство з Іраном не передбачає захисту, і крах іранського режиму може додати його до списку втрачених союзників Росії, таких як Ірак, Лівія та Сирія. "Однак конфлікт вигідний Кремлю. Зростання цін на нафту поповнює бюджет, а ескалація відволікає увагу від війни в Україні, де російські атаки посилюються. Москва також бачить дипломатичні можливості: позиціонуючи себе як посередника між Іраном, Ізраїлем і США, Путін прагне відновити статус Росії у світовій політиці. Він уже сигналізував Білому дому про готовність співпраці, зокрема щодо іранської ядерної програми, що може стати новою сферою взаємодії з Вашингтоном за президентства Трампа, поряд з Арктикою чи космосом", - вважають у СNN.Справді, у Вlооmbеrg відзначали, що ціна на нафту близька до п'ятимісячного максимуму через напруженість на Близькому Сході.Читайте також: Війна між Ізраїлем та Іраном: які можливі сценарії розвитку подій та як їх відчує світ

Аятоли — неймовірні релігійні фанатики. Війна і смерть за віру для них — цілком гармонійне явище. Нетаньягу прямо зацікавлений у тому, щоб якнайдовше перебувати в режимі "ми тут країну рятуємо, а ви що?".І в Ірані, і в Ізраїлі є політики та елітарні групи, які зацікавлені в деескалації. Але вони не при владі або їх вплив дуже обмежений. У цьому ключова, власне, відмінність пар Україна — Росія та Ізраїль — Іран. У першій одні хочуть миру і нормально жити, інші — війни. У другій — обидва хочуть ескалації як виправдання власного існування при владі. Читайте також: Ізраїльський удар по Ірану та УкраїнаВсі дорослі й адекватні на Близькому Сході обережно зосереджені між Ізраїлем і Іраном. Так, такі нині часи, що дорослі на Близькому Сході, зацікавлені у стабільності, мирі та розвитку, живуть в ОАЕ, Саудівській Аравії, Кувейті, Бахрейні, Омані. Ще Ірак, який ледь тримається як єдина і стабільна країна, вкрай не зацікавлений у загостренні.  До речі, всі споживачі нафти — Китай, Індія, ЄС, США — теж не те щоб зацікавлені в тривалій ескалації. Україна не зацікавлена. А ось Росії — ок. Це дає Путіну ще трохи додаткового часу.ДжерелоПро автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Президент США Джо Байден привітав крах режиму сирійського диктатора Башара Асада, назвавши це "фундаментальним актом справедливості". "Ця подія відкриває історичну можливість для сирійського народу", - наголосив Байден під час виступу у Білому домі. "Режим Асада, який катував, переслідував і вбивав сотні тисяч невинних сирійців, нарешті впав. Це фундаментальний акт справедливості. Тепер перед сирійцями відкривається унікальна можливість побудувати краще майбутнє для своєї гордої країни", - заявив президент. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Дамаску повстанці зруйнували пам'ятник батькові сирійського диктатора Хафезу Асаду Байден також запевнив, що США будуть співпрацювати з партнерами для мінімізації ризиків, що походять із Сирії. Зокрема, Вашингтон підтримає Ізраїль, Йорданію, Ірак і Ліван, а також проведе консультації з їхнім керівництвом щодо забезпечення безпеки у регіоні. Україна готова працювати над відновленням відносин з Сирією у майбутньому. Наразі необхідно докласти зусиль для стабілізації регіону. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. "Асад пав. Так завжди було і буде з усіма диктаторами, які роблять ставку на Путіна. Він завжди зраджує тих, хто на нього покладається. Зараз головна мета - відновити безпеку в Сирії та дієво захистити людей від насильства", - сказав він.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Дональд Трамп, розкриваючи кадрові карти, ще більше накручує інтригу довкола досягнення миру в Україні. 28 листопада генерал у відставці Кіт Келлогг написав у соцмережі: "Для мене було честю працювати на президента Трампа і я з нетерпінням чекаю можливості невтомно трудитися над забезпеченням миру через силу, відстоюючи інтереси Америки". Автору допису 80 років, за першої каденції Дональда Трампа він працював на різних посадах, від начальника апарату Ради нацбезпеки Білого дому до радника з нацбезпеки віцепрезидента Майка Пенса. Нині йому запропонували нову посаду. Обраний президент США дав претенденту блискучу характеристику: "Я дуже радий призначити Кіта Келлога помічником президента і спецпредставника по Україні та Росії. Кіт зробив видатну військову і ділову кар'єру, включаючи службу на дуже важливих посадах у сфері нацбезпеки. Він був зі мною із самого початку". Але Кіт Келлог - не перший. Раніше Дональд Трамп висував на цю посаду колишнього керівника Національної розвідки та експосла у Німеччині Річарда Гренелла і колишнього спецпредставника США по Ірану Брайана Хука. Найбільш контраверсійним серед претендентів виявився юрист російського походження Борис Епштейн. Тож зараз Келлог, який, як очікується, викличе найменше зауважень у Сенаті, де його ще мають затвердити на посаду. Шлях генерала Водночас наявність у списку претендентів Епштейна і Хука свідчить про паралелі між російсько-українською війною і конфліктом на Близькому Сході, котрі проводять у команді Трампа. На відміну від конкурентів, у Келлога є головне - готовий план, котрий базується на досвіді генерала. А він у Келлога чималий. Ще навчаючись в університеті Канзасу, здобув ступінь магістра у сфері міжнародних відносин і продовжив студіювати дипломатію у військовому коледжі США. Кіт був радником спецпризначенців камбоджійської армії у В'єтнамській війні і командував штабом військово-десантної дивізії під час військової операції "Буря у пустелі". Здобуті знання дозволили йому обійняти згодом посаду командувача Командування спецоперацій у Європі. Працював у Тимчасовій адміністрації у Багдаді (Ірак). Саме там став відомим завдяки вмінню швидко і точно реалізовувати накази вищого керівництва, а також - знаходити компроміси. Усе-таки заморозка? План Келлога у співавторстві з колишнім помічником Дональда Трампа Фредом Флейцем опублікований у травні 2024 року. Головна ідея: спонукати Україну та РФ сісти за стіл переговорів. Методи, щоправда, різні. Для України - це скорочення військової та фінансової допомоги. Основна теза документа - не сталий мир, як, приміром, у Формулі миру, а "заморозка" по лінії розмежування. У науковій статті для аналітичного центру Тrumріst Аmеrіса Fіrst Роlісy Іnstіtutе. Кіт Келлог уточнив: "США продовжать озброювати Україну і зміцнювати її оборону, щоб гарантувати ненапад Росії після припинення вогню або мирної угоди. Однак майбутня американська допомога вимагатиме від України участі у мирних переговорах з РФ". Альтернативу Кіт Келлог озвучив у липні 2024 року на з'їзді Республіканської партії: "Якщо Україна не хоче вести переговори - чудово! Але тоді миріться із тим, що ви можете понести жахливі втрати у своїх містах, що у вас будуть вбиті діти, що у вас буде не 130 тисяч загиблих, а 230-250 тисяч". З огляду на цю заяву, Кіт Келлог буде жорстким переговорником. Проте нині не липень, а листопад 2024 року. І чинний президент США Джо Байден зробив запит до Конгресу на додаткову допомогу Україні, що звужує шанси Дональда Трампа на підвищення ставок у діалозі з керівником країни-агресорки. Інші варіанти Це означає, що новий президент США коригуватимуть плани. Наразі відомо, що Дональд Трамп не сприймає, наприклад, ідею надати тимчасово окупованим Росією територіям квазідержавний або особливий статус або запрошення України до НАТО як метод тиску на Путіна. Обраному президенту імпонує гнучка тактика Келлога, котрий пропонував заморозити атлантичну інтеграцію нашої країни, але посилювати її оборону. Обриси тактики і стратегії Можливо, тому, за даними СNN, після номінації Кіта Келлога претендент на посаду радника з питань нацбезпеки Майк Волтц почав інтенсивно коригувати стратегію по Україні. Посилаючись на джерела з оточення Дональда Трампа, у СNN стверджують, що його обриси набувають конкретики. Зокрема: припинення вогню на час переговорів, ЄС і НАТО беруть на себе основний тягар підтримки України. Що буде з окупованими територіями, стане зрозуміло у ході перемовин. Членство у НАТО поки не розглядається, для США головне - гарантії безпеки для нашої країни. "Нам потрібно зруйнувати ці сходинки ескалації, а не реагувати на них, поновити стримування, мир", - заявив Майк Волтц. Для початку реалізації всадити за стіл переговорів Путіна. Магічна дата А у нього якраз критичний період, вважає ексзаступниця помічника міністра оборони у справах Росії та України Евелін Фаркас, бо кремлівський диктатор думає, що час на його боці, а угода з Трампом буде вигіднішою. "Він усе ще думає, що зможе протриматися й пережити українців, хоча економіку лихоманить, війна непопулярна всередині країни, тому і запросив північнокорейців, - зазначила Фаркас. - У кінцевому підсумку, Путін не захоче віддавати якусь територію, а Україна також не захоче йти на угоду без гарантій безпеки". - пояснила Фаркас. Але і для Дональда Трампа час важливий. Він сам не вірить у власну обіцянку припинити війну за 24 години, пояснив професор геополітики у бізнес-школі SSЕС Седомір Несторович, та хотів би діяти швидко. "Для цього наполягатиме на обміні територіями заради миру, - припустив експерт. - Хоча нині ніхто не знає, про які території і мир, власне, йдеться". Каденція без конфліктів У Кремлі припускають, що наступний президент США хотів би почати свій термін без конфлікту в Україні (особливо на тлі перемир'я на Близькому Сході), тому стрімко підвищують ставки, вважає Несторович. Для Путіна 20 січня є важливим, погоджується військовий аналітик Шон Белл: "Він зробить усе можливе, щоб не лише захопити якомога більше території України, але й максимально підірвати моральний дух українців. Зазвичай узимку ми спостерігаємо спад, та цього разу буде сплеск". Готують нові удари Останні сигнали керівника країни-агресорки свідчать про це. 28 листопада в Астані (Казахстан) на засіданні Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) Путін заявив: "На удари по нашій території ракетами великої дальності західного виробництва ми відповімо, як уже було сказано. У тому числі, можливо, продовжимо випробування "Орєшніка" у бойових умовах. Нині міноборони і Генштаб обирають цілі для удару по території України. Це можуть бути військові об'єкти, оборонні і промислові підприємства, центри прийняття рішень у Києві". Спарта для Європи У Трампа на це є відповідь. Кандидат у заступники Волтца - Себастіан Горка - в одному з останніх інтерв'ю порадив "колишньому полковнику КДБ і вбивці, головорізу" прислухатися до поради Трампа "негайно сісти за стіл переговорів, інакше допомога, котру ми надавали досі, видасться дріб'язком". Наше стратегічне бачення абсолютно збігається із баченням Трампа, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. "З тих коментарів, котрі уже дав Келлог, стає очевидним, що США не відмовляється від підтримки України, Більше того, він критикував демократів за "піпеткову" допомогу. Навіть провів паралель, що Україна має стати новою Спартою для Європи. Для нас це насичення зброю, розробка своєї зброї, розвиток ВПК", - пояснив він. Експерт звернув увагу, що дозвіл на "далекобійку" Україна отримала після зустрічі Трампа з Байденом. Водночас застеріг - поки судити про подальші кроки зарано. "Зараз заливається фундамент сильної позиції США. Тільки коли буде повністю сформована команда і напрацьовані політики, у тому числі, по російсько-українській війні, Трамп вступить у гру, як він любить, з позиції сили. Бо слабких угод Трамп не укладає".

У пропагандистському інформаційному рупорі путінського режиму РИА Новости розміщена стаття "Лавров: новый "крестовый поход" против России обречен на провал". В ній, зокрема, зазначається: "Більшість країн Заходу збилися в коаліцію заради підтримки України до перемоги, намагаючись нанести стратегічний удар Росії на полі бою", зазначив міністр на відкритті ХVІ Асамблеї русского міра. Росія готова битися із Заходом на полі бою."Але таке в історії бувало не раз. Більшість європейських країн теж були представлені в армії Наполеона, більшість європейських країн були представлені в армії Гітлера. І той, і інший теж хотіли нанести стратегічний удар Росії на полі бою. Ми впевнені, що такою ж буде доля і нинішнього хрестового походу проти нашої країни і нашого народу", –  підкреслив міністр.За збоченою логікою міністра закордонних справ Росії Сергея Лаврова виходить так, що це Україна і підлий Захід разом підступно напали на "миролюбну" Російську Федерацію. І тепер вона змушена протистояти їхньому хрестовому походу та у "священній війні" відстоювати інтереси міфічного "русского міра".Подібна політична маячня постійно повторюється високопосадовими членами злочинного режиму Путіна, щоб не тільки відбілити їхню криваву агресію в Україні, а й показати свою рішучість нескінченно продовжувати воєнну авантюру, котра від самого початку була приречена на провал.Читайте також: Чи допоможе Путіну ядерний кийокДовічний диктатор Путін дуже хоче, щоб з Російської Федерації були зняті санкції, однак не бажає виконувати жодну з вимог, через які ці санкції були накладені на Росію. Він свято вірить у те, що зможе пережити Захід і його ймовірні наступники, якщо він помре на посаді, теж переживуть.Видаючи пропозиції капітуляції України за "мир", володар Росії націлений продовжувати свою агресію. Адже поки московські еліти особисто на собі не відчують негативних наслідків російсько-української війни, їх і далі буде влаштовувати цей миршавенький правитель, який, не маючи на то ресурсів, необдумано замахнувся на підкорення всього світу.Путін ввів переважну частину росіян в стан перебування в альтернативній реальності, за якої біль від безпросвітного життя та почуття страху перед репресивним режимом блокують для розуму можливість критично мислити. Після чого пересічний росіянин вважає своїм обов’язком підтримувати те, що держава вважає моральним і правильним. Це пояснює неспротив плебсу все новим репресивним і обмежувальним законам.Росіяни не розуміють демократії. Адже у них її ніколи не було. На противагу Заходу, коли там громадяни постійно піддають сумніву рішення своїх лідерів, це їхній обов’язок. А якщо незадоволені, то через чотири роки демократичним шляхом вони змінюють своє керівництво.Читайте також: Путінський світ ілюзій розбивається об реальністьНа Московщині все навпаки. Інформація, яку отримує населення, жорстко обмежується і контролюється владою. З кожним місяцем росіянам стає все важче виходити на альтернативні зовнішні джерела. І коли ви виросли в країні, де настирливо переконували вас, що небо зелене, а інші твердження не тільки невірні, але й злочинні, то важко чекати від таких "громадян" бажання щось змінити або замінити.Росіяни не знають правди про те, що робить Путін від їхнього імені. Вони й досі не мають жодного уявлення про реальну економічну ціну для країни російсько-української війни, вони не бачать нестримної корупції в міністерстві оборони, вони мало чи зовсім нічого не знають про справжню кількість загиблих на фронтах війни. Їм говорять про якісь міфічні 30 тисяч, коли реальні втрати живої сили дуже скоро перевершать рубіж у 700 тисяч осіб. Вони не знають правди про те, як їхніх чоловіків на передовій погано годують,  систематично недоплачують обіцяні суми, погано екіпірують і поводяться з ними, як з м’ясом у м’ясорубці.Невпинна пропаганда тримає росіян у стані впевненості, що вони вже перемагають, переконуючи, що після цього на них чекає хороше майбутнє. Не дивлячись, що у путінського режиму немає ідеології, він її вправно заміняє пропагандою, яка здатна пояснити населенню все що завгодно, і воно буде сліпо вірити в те, що з емоційним надривом повідомить  телевізор.Дезінформаційна машина Путіна потужно працює, як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Обдурені росіяни повірили в "небезпеку", що, якщо Путін не вдереться в Україну, вона стане членом ЄС, потім НАТО, а далі цим же шляхом підуть Молдова, Грузія, Вірменія та Білорусь. І НАТО, оборонна організація, якимось чином домінуватиме в Євразії.Читайте також: Чи спрацює остання ставка Путіна?Так буває тільки у тоталітарній фашистській державі, яку створив Путін. Пропаганда діє так чітко, що московити повірять у будь-яку нісенітницю, яку їм згодовують інформаційні пропагандистські кілери. А одного разу вони прокинуться і виявлять, що Путін не тільки не зміг досягти жодної зі своїх стратегічних цілей, а що ніхто у світі його не підтримує і не хоче мати з ними нічого спільного.Геноцид Путіним українського народу є стимулом для всіх демократичних держав, що ще не встигли приєднатися до НАТО, здійснити це якомога швидше, як це зробили нещодавно колись нейтральні Швеція і Фінляндія. Яких вторгнення Російської Федерації в Україну переконало в тому, що нейтральність здатна згубно відбитися на їхньому майбутньому. Тепер, коли він зруйнував колишній оманливий імідж Росії, жодна з європейських країн не захоче прив’язувати свої човни до потопаючого корабля Путіна.Не дивлячись, що ситуація виходить в диктатора з-під контролю, він вірить в те, що Захід віддасть йому Україну на поталу.  Такі тоталітарні правителі, зрештою, піддаються тому, що можна визначити, як "диктаторську пастку". Стратегії, які вони використовують, щоб утриматися при владі, як правило, призводять до їхнього остаточного падіння. Замість того, щоб бути довгостроковими планувальниками, багато хто робить катастрофічні короткострокові помилки – ті помилки, яких можна було б уникнути в демократичних системах.Вони чують лише те, що говорять підлабузники й отримують погані поради. Вони неправильно розуміють своє населення. Вони не бачать загроз, доки не стає занадто пізно. І на відміну від обраних лідерів, які залишають посаду відразу, коли закінчується термін їхнього перебування на ній, більшість диктаторів, і серед них й Путін, не здатні він неї добровільно відмовитися. Адже тоді доведеться відповісти за усі свої злочини, а от відповідати за щось він не бажає.Путін небезпечний ще й тим, що коли ми живемо вже у ХХІ столітті, він назавжди застряв в середині ХХ-го. Адже диктатор не вміє користуватися Інтернетом, та повністю покладається на своїх підлеглих, щоб ті його інформували. А у них є маса причин, аби підсолоджувати інформацію та спотворювати правду, перш за все тому, що вони бояться гніву Путіна, якщо той почує не те, що хоче.А оскільки він дивиться російське державне телебачення, споживаючи власну пропаганду, вигадані ним та його оточенням наративи повертаються до нього назад. Це й здається йому підтвердженням правильності вибраного ним шляху. Таким чином Путіну важко розібратися з тим, що насправді відбувається в Росії та навколо неї. Оскільки він відштовхується від невірогідних фактів, розглядаючи їх як основу для прийняття рішень з того чи іншого питання.Постійно перебуваючи в "королівстві кривих дзеркал", тиран, попри все, приймає рішення, які здатні трагічним чином вплинути на долю всього світу. У цьому полягає велика небезпека для всієї західної цивілізації. Не говорячи вже, що чим старшим стає Путін, тим сильніше загострюється його его і він став ще більшим соціопатом, ніж до початку Великої війни Росії з Україною.Читайте також: Російська Федерація не має жодних шансів уцілітиВісь зла – Росія, Китай, Північна Корея та Іран вирішили, що слабкий та неповороткий Захід не може чинити спротив їхнім намаганням підім’яти під себе увесь світ. Вони роблять спробу розширити свій вплив, тестуючи  своїх сусідів і шукаючи слабкі місця, щоб використати їх. Іран поглиблює свій тиск на Ірак і прагне підім’яти під себе сусідні арабські держави та знищити Ізраїль. Китай провокує нестабільність на кордоні з Індією, погрожує Тайваню вторгненням та лякає країни Південно-Східної Азії. Росія націлена на знищення незалежності України, Грузії та Молдови.Втім, поки що не всі в американському політичному істеблішменті усвідомили, наскільки багато і для них поставлено на карту в Україні. Сполучені Штати є, мабуть, найбільш доброзичливим світовим лідером, якого бачив світ. Вони стали єдиним гегемоном, який підтримує світовий порядок (серед тих, хто до них визначав його) у справедливий спосіб. Тепер же, за дій збожеволілого від безкарності Путіна, цей порядок опинився під загрозою. Адже в разі  успіхів Росії в Україні буде не тільки знищений світовий порядок, керований Америкою. Тоді Сполучені Штати втратять безпеку і процвітання, які американці відчували протягом останніх трьох поколінь.Якщо Америка і Європа продовжать свою підтримку України, Росія програє. Санкції вже працюють, хоча не ідеально. У внутрішніх звітах РФ говориться, що залізнична система Росії близька до краху через відсутність підшипників для локомотивів, наявний цивільний авіапарк дуже потерпає через відсутність запасних частин для літаків. Російська Федерація не здатна нині взагалі щось виробляти, окрім зброї. А через те, що запаси боєприпасів у Росії вичерпуються, Путін змушений звертатися по допомогу до Північної Кореї та Ірану.Але його ідеєю фікс і надалі залишається ліквідація Української держави. Тому думки деяких західних політиків про те, що згода на "мирну угоду" на умовах Кремля припинить війну, є наївною фантазією. У 2014 році Росія підписала Мінську угоду, яка мала принести мир у регіон. Та з цього нічого не вийшло.  Путін не збирається дотримуватися будь-яких домовленостей, він розглядає їх як шанс відновити свою армію, щоб, обдуривши Захід, почати знову війну. Наразі війна, яка зараз зайшла в глухий кут, повільно обертається на користь України, оскільки вона виснажує російські активи та перемелює живу силу противника. Путін та його злочинний режим виживуть лише у тому випадку, якщо Сполучені Штати та Європа перестануть підтримувати Україну. Але зараз ті на Заході, хто й досі вважає, що Росія не є загрозою для всієї цивілізації, мають дуже короткі часові горизонти.Адже якщо ви хочете уникнути того, щоб ваші діти воювали у Третій світовій війні та, можливо, програли її, тоді зараз дайте відсіч експансіоністській силі зла, якою на сьогодні є путінська Росія.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.