Тренд пошуку "30 липня свято"

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

24 серпня Україна відзначатиме найголовніше свято державності День Незалежності. В умовах війни святкування важливої дати буде обмеженим. Але українці на честь 32-річчя Незалежності можуть святково накрити стіл і відсвяткувати в колі найближчих. Можна обрати страви старовинної української кухні, вшанувати батьківщину за географічними ознаками й приготувати по страві з регіону або ж урізноманітнити стіл жовто-блакитними фарбами. Gazeta.ua зібрала три цікаві рецепти, які варто спробувати. Торт "Слава Україні" Цей десерт вражає як простотою складників, так і стилізацією, адже символізує український прапор. Інгредієнти: 200 г кефіру; 12 яйця; 1 склянка манки; 1 склянка цукру; 1 склянка борошна; 100 г топленого маргарину; мигдальне масло для випічки (4 краплі); 1 ч. л. розпушувача; 23 ст. л. згущеного молока (або 50 г білого шоколаду); барвники для випічки: жовтий і синій (блакитний). Приготування: 1. Змішати манну крупу, кефір, цукор, трохи збиті яйця. Залишити на 40 хв. (Через 30 хв. можна вмикати духовку розігріватися до 180°C). 2. Доки тісто відпочиває, підготуйте форми для випічки. Якщо маєте дві однакові невеликі форми, це добре: не потрібно чекати, доки спечеться один кекс, потім другий. А якщо маленьких форм немає, їх можна зробити самотужки: форму застелити фольгою і посередині зробити перегородку. Тоді тісто різних кольорів не перемішається і приготується одночасно. 3. Після закінчення 40 хв. додати топлений маргарин, просіяти борошно, змішане з розпушувачем, додати мигдальне масло для випічки. Все перемішати міксером. 4. Форму для випікання змастити маслом або застелити фольгою. Тісто розділити на дві однакові порції: в одну додати жовту фарбу, в іншу синю. Добре перемішати. Вилити в форми. Випікати 3040 хв. 5. Дати їм охолонути 5 хв. Дістати з форми, зрізати зовнішні стінки. Змастити можна масляним кремом (100 г масла збити з 50 г згущеного молока). Обмазати тим же кремом, а зверху посипати змолотими в крихту в блендері зрізані стінки від кексу. Пиріжки з калиною Це забутий найсмачніший український десерт. Наші пращури знали про цілющі властивості цієї ягоди й використовували її не лише в лікуванні, а й як смачну начинку для пирогів. Інгредієнти: 800 г пшеничного борошна для тіста й 3050 г для начинки; 1 пакетик сухих дріжджів (15 г); 500 мл молока; 4060 г цукру для тіста і 100 г для начинки цукор; 2 яйця; 80 мл олії; 1 ч. л. солі; 2 склянки калини. Приготування: 1. Розпочніть приготування з тіста. Нагрійте молоко, щоб було теплим, і влийте в глибоку миску. Туди ж додайте сухі дріжджі, яйця, сіль, цукор і ретельно перемішайте вінчиком до однорідності. Після цього почніть повільно вливати в тісто олію. Не забувайте постійно помішувати все вінчиком. 2. Тепер поступово додавайте борошно. Розмішуйте тісто дерев'яною лопаткою або руками. Готове тісто накрийте харчовою плівкою, аби воно не обвітрилося. Обгорніть миску рушником або ковдрою та поставте у тепле місце, наприклад, біля батареї, на 40 хв. Якщо у приміщенні прохолодно, тісто можна поставити в заздалегідь підігріту духовку. 3. Доки тісто підходить, приготуйте начинку. Вимиту калину розкладіть на жаровню, додайте трохи води й поставте в духовку на 40 хв. 4. Підготовлену калину відкиньте на сито, щоб вийшов зайвий сік. До речі, він дуже корисний, тож радимо випити його. Після цього додайте у начинку борошно та цукор, ретельно перемішайте. 5. Тепер залишилося сформувати пиріжки. Розкачайте тісто в довгий джгут та поріжте на однакові частинки. Нехай тісто відпочине 5 хв. І вже після цього можна формувати пиріжки. Головне міцно защіплювати краї, щоб начинка не витікала. Готові пиріжки покладіть на деко, змащене олією, і накрийте лляним рушником. Нехай тісто ще трошки підійде. 6. Тим часом увімкніть духовку на 180200°С. Коли вона розігріється, змастіть пиріжки яєчним жовтком і поставте пектися на 2530 хв. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: п'ять смачних і легких рецептів, які варто спробувати Крученики Центр України славиться простою, ефектною та смачною стравою кручениками. Назва страви невигадлива, походить від слова "крутити": щоб приготувати крученики, начинку потрібно закрутити в м'ясо. До речі, і начинка, і м'ясо, можуть бути різними, все залежить від регіону. Інгредієнти: 500 г свинини; 200 г чорносливу; 200 г сиру; сіль, перець на смак. Приготування: 1. Для початку свинину потрібно порізати на стейки завтовшки 11,5 см і зробити битки. 2. Чорнослив порізати дрібними шматочками, сир натерти на терці. 3. Викласти начинку на м'ясний биток і загорнути в рулетики. Щоб крученик тримав форму, його можна перев'язати ниткою чи защепити зубочисткою. 4. Заготовки покладіть у глибоке деко, залийте бульйоном і поставте в духовку на 3035 хв. Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався і до 1990 року. Але, зрозуміло, у діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна Рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

30 липня у Полтаві провели панахиду за Володимиром Сердюком, військовим Нацгвардії "Хартія", який помер на Львівщині. У Свято-Успенському соборі з ним прощалися рідні, побратими та друзі. Новини Полтави. Новини Полтавської області

30 липня відзначають Всесвітній день дружби. Це чудовий привід подякувати тим, хто завжди поруч - не лише у свята, а й у звичайні будні. Ми вітаємо і шлемо теплі листівки тим, кого щиро цінуємо і любимо, кому готові допомогти без зайвих слів, кого підтримуємо серцем і з ким поруч завжди легко та затишно. Gazeta.ua підготувала добірку вітальних листівок з теплими побажаннями. Ви знаєте, кому їх надіслати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свято Маковія: кращі вітання із Медовим Спасом Вітання з Днем дружби у прозі Нехай дружба буде міцною, щирою і взаємною - справжнім скарбом у нашому житті! З Днем дружби! Дякую, що ти завжди поруч - щира, справжня і така рідна. Нехай у твоєму житті буде стільки ж тепла, скільки ти даруєш іншим! У цей день хочу просто сказати: добре, що ти є. Друзі, як ти - це подарунок долі. Нехай наша дружба ніколи не згасає! З тобою легко мовчати й весело сміятися. Ти - той, хто розуміє з півслова. З Днем дружби! Нехай життя відповідає тобі такою ж добротою, яку ти несеш у світ. 30 липня відзначають Міжнародний день дружби. Свято започатковане Організацією Об'єднаних Націй для зміцнення дружніх стосунків між народами, країнами і культурами. Зустріч за чашкою кави або спільний пікнік також стане чудовим способом провести час разом і відзначити цей день. Якщо ваші друзі далеко, можна організувати відеодзвінок, щоб обговорити останні новини та поділитися радісними моментами. Надішліть друзям фото ваших спільних моментів з теплими словами вдячності. Розкажіть про те, як ваша дружба змінила ваше життя на краще. Це буде справжнім подарунком для будь-якого друга.

30 липня відзначають Всесвітній день вишивки, Міжнародний день дружби та Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Християни сьогодні вшановують святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших. Запис 30 липня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

30 липня віряни вшановують пам'ять святих апостолів Сили, Андроніка та інших. Вони проповідували християнство та служили Господу. Повний текст новини

Сьогодні, 30 липня, Міжнародний день дружби. Віряни вшановують пам’ять святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших. До Нового року залишилося 154 дні.

У народі день прозвали Силин, або день Сили

Цьогоріч 30 липня відзначають маловідоме, але важливе сімейне свято – День свекра. Це чудова нагода висловити вдячність за настанови та підтримку рідній людині. Повний текст новини

30 липня в усьому світі відзначають Міжнародний день дружби. Це свято встановила Генеральна Асамблея ООН у 2011 році. Повний текст новини

Православне свято сьогодні в народі отримало назву день Сили.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.

30 липня згадують святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших. Святий Сила був одним із провідних членів ранньої християнської церкви та співпрацівником апостола Павла. Ось деякі ключові моменти його життя: Сила був вибраний Павлом для місіонерської подорожі після розділення Павла і Варнави. Вони подорожували до Малої Азії і Європи, проповідуючи Євангеліє і засновуючи церкви. Сила разом з Павлом був ув'язнений у Філіпах, де вони дивовижно були звільнені після землетрусу. Він також згадується у Діях Апостолів як важливий лідер ранньої церкви і учасник Єрусалимського собору. Святий Силуан був ще одним близьким співробітником апостола Павла. Силуан згадується у Посланнях апостола Павла та апостола Петра як вірний помічник і посланець. Він активно проповідував Євангеліє разом з Павлом і Петром і відігравав важливу роль у заснуванні християнських громад. Святий Андронік згадується в Новому Заповіті як один із визначних християнських лідерів, зокрема, в Посланні до Римлян як родич Павла і визначний апостол, який увірував раніше за Павла. Вважається, що Андронік разом зі своєю товаришкою Юнією активно проповідували Євангеліє і засновували церкви. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що дозволено їсти під час Успенського посту: раціон на кожний день Святий апостол Тімотей був одним з найближчих учнів Павла і супроводжував його в багатьох подорожах і став єпископом Ефеської церкви. Святий апостол Тит був ще одним учнем Павла, працював разом з ним у Коринфі і Криті, де став єпископом. Прикмети Багато горобини вродило - осінь прийде рано і буде дощовою, а зима - холодною. Перед світанком мерехтять зірки - до сильного дощу. Дощить - ще довго буде така погода. Що не можна робити, а що варто Категорично забороняється відмовляти у допомозі, інакше біди не минути. Особливо часто після такого стаються сварки з рідними людьми, з'являються фінансові проблеми. Також до заходу сонця не варто розповідати поганий сон - він точно збудеться. До цього часу в лісі вже з'являлася ожина, а тому селяни обов'язково займалися її збиранням. Здавна було відомо, що ці ягоди не лише смачні, але й надзвичайно корисні. Зокрема, вони допомагають зміцнити капіляри і судини. 15 серпня віряни відзначають Успіння Пресвятої Богородиці. Це свято присвячене Діві Марії - матері Ісуса Христа. Народна назва свята - Перша Пречиста. Цього дня завершується Успенський піст, тому дозволялося влаштовувати святкову трапезу. Але на свято слід утриматися від вживання алкогольних напоїв. Віряни перед святом відвідують у церквах Всеношну службу. У центр храму виносять Плащаницю, на якій зображено обличчя Діви Марії. В церквах освячують колоски, різні хлібні вироби.

Щоб сьогоднішній день пройшов щасливо, дізнайтеся про звичаї свята 30 липня.

Сьогодні не можна відмовляти людям у допомозі

Іноді достатньо кількох слів лікаря, щоб людині стало легше. Коли людину не лише оглядають, а й уважно слухають. Коли візит до лікаря стає моментом турботи, тепла й людяності. Саме так працюють героїні цього проєкту з повагою і щирим бажанням допомогти. Вони люди, які допомагають людям. Підтримують їхнє здоров'я та рятують життя. Вони не лише мають глибокі знання з медицини, а й здатні до розуміння та співчуття. І в цьому їхня сила. 27 липня в Україні відзначають День медичного працівника. Це свято всіх, хто працює у сфері охорони здоров'я, лікарів і медсестер, фельдшерів і лаборантів, акушерів і фізіотерапевтів. Ми дякуємо їм за готовність завжди прийти на допомогу, підтримати, розрадити, подарувати надію. У межах спецпроєкту Gazeta.ua та фармацевтичної компанії Polpharma, яка підтримує лікарів не тільки доказовими препаратами, а й глибоким розумінням ролі медиків у житті пацієнтів, ми розповідаємо історії лікарок, які щодня допомагають своїм пацієнтам знаннями, досвідом і добрим словом. Матеріал є частиною соціальної ініціативи "Люди допомагають людям", що покликана підтримати медичну спільноту, відзначити її важливість і дати голос тим, хто щодня піклується про інших. Цією ініціативою ми нагадуємо: турбота має обличчя, голос і свою унікальну історію. #людидопомагаютьлюдям "У колі нашої родини понад 30 лікарів. Їхній загальний стаж близько 1000 років" Лариса Безродна, кардіологиня вищої категорії Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска Родом із Полтавщини Лікарський стаж 40 років У нинішніх умовах пацієнти потребують не тільки медичної, а й психологічної допомоги. Люди часто приходять не лише по лікування вони шукають віру, що їм допоможуть, увагу, підтримку. Інколи хочуть, щоб їх просто вислухали. Робити щось важливе, допомагати людям бачу в цьому своє покликання. Я працюю переважно з пацієнтами, які мають артеріальну гіпертензію. Її ще називають тихим убивцею, бо може тривалий час не проявлятись, а тим часом шкодити серцю, судинам, мозку, ниркам. Артеріальна гіпертензія не виліковується. Можна успішно контролювати тиск, але позбутися цієї хвороби зазвичай неможливо. Під час повномасштабної війни розповсюдженість артеріальної гіпертензії зростає в рази як серед цивільного населення, так і військовослужбовців. Своїм пацієнтам раджу регулярно вимірювати тиск, навіть якщо почуваються добре. Куріння звужує судини й підвищує тиск. Уже через кілька тижнів після відмови ризик серцево-судинних ускладнень зменшується. Потрібно навчитися керувати стресом. Адже хронічна напруженість і тривога це постійне навантаження на серце. Щоб боротися зі стресом, треба перемикатися на щось інше: природа, мистецтво, спілкування з родиною, медитація, практикувати глибоке дихання. Я перший кардіолог у нашій родині. Потім іще мої сини й племінник опанували цю спеціальність. На роботу завжди йду з радістю. Виконувати професійно свої обовʼязки вважаю найбільшим досягненням. Відчуваю величезне задоволення, коли вдається допомогти пацієнту, коли йому стало краще після наданих рекомендацій, а інколи і просто після спілкування з лікарем. Також коли вдалося правильно поставити складний діагноз. Міжнародна фармацевтична група Polpharma працює на ринку України понад 20 років. Ключова цінність компанії допомагати людям жити здоровим життям у здоровому світі. Також Polpharma формує навколо себе спільноту лікарів-практиків, які поділяють цінності взаємодопомоги та професійної етики. "Ми віримо, що за кожною історією одужання стоїть поєднання професіоналізму та людяності, а за кожним медичним рішенням сильна особистість. "Люди допомагають людям" наш спосіб подякувати лікарям і всім медичним працівникам, які щодня рятують життя, залишаючись людьми навіть у найважчі моменти. Для Polpharma медицина це не лише якісні й ефективні препарати, а передусім люди, які лікують і зцілюють. Цією кампанією ми хочемо нагадати: турбота має обличчя, голос та історію. І це варте визнання", наголошує Ліана Максютова, генеральна директорка Polpharma Україна. #людидопомагаютьлюдям "Нічні обстріли виснажують. Але налаштовую себе: треба зібратися, бо ти не маєш права на помилку" Вікторія Матіїшена, акушерка-гінекологиня клініки "Медіком" Родом із Вінниччини Лікарський стаж 26 років Тішуся, коли пацієнти дякують мені за роботу. Нині дуже часто це відгуки в соцмережах. Але мені приємніше, коли кажуть в очі. Особливо, коли людина приходить на повторну консультацію і дякує за попередню. Найбільше подобається, коли називають своїм улюбленим гінекологом. Плакала, коли пацієнтка, яка не могла мати дітей, нарешті завагітніла. Це були дуже сильні емоції. Вони з чоловіком удочерили дівчинку. Якось пацієнтка прийшла на огляд, скаржилася на затримку місячних. Казала: "Мабуть, якесь гормональне порушення". Виявилося, що вона вагітна й уже на 16-му тижні. Пацієнтка повірити не могла. Знаю, що вона народила дитину, а потім завагітніла ще раз. Жінки, які тепер народжують, надзвичайно сильні. Адже наважуються на вагітність, попри такі складні обставини. Нині набагато менше жінок стає на облік вагітності. За моїми спостереженнями, їх кількість зменшилася удвічі-втричі. Відчувається, що пацієнти стали ще більше цінувати українських лікарів. Наприклад, багато хто з українок, які через війну виїхали за кордон, приїжджає в Україну, щоб пройти медичний огляд. Кажуть, що наша медицина найкраща. А наші лікарі від щирого серця допомагають людям. Нічні обстріли виснажують. Але налаштовую себе: треба зібратися, бо ти не маєш права на помилку. Ніколи не було бажання змінити фах. Уранці з радістю йду на роботу. Гріє душу відчуття, що маю змогу допомагати іншим. 7 виробничих підприємств та 5 науково-дослідних центрів входять до групи POLPHARMA близько 600 лікарських препаратів у портфелі групи POLPHARMA: кардіологічні, гастроентерологічні, неврологічні, офтальмологічні та препарати, що відпускаються без рецепта понад 200 нових препаратів перебуває у процесі розроблення Протягом року POLPHARMA випускає: 5 млрд таблеток 200 млн ампул 1 млрд капсул #людидопомагаютьлюдям "Пацієнтка назвала дитину моїм ім'ям" Марія Бігун, ендокринологиня медичного центру "Адоніс" Родом із Волині Лікарський стаж 8 років Допомагати людям це щастя. Найбільше зворушила історія, коли пацієнтка назвала дитину моїм ім'ям. На огляд прийшла жінка, яка довго не могла завагітніти. Я виявила в неї два ендокринні відхилення. Показники вивели в норму, але вона все одно не вагітніла. Запропонувала їй пошукати інші причини. Вона зробила генетичні дослідження і виявилося, що має багато мутацій. Тоді я порадила пацієнтці піти на консультацію до одного досвідченого репродуктолога. Вона звернулася до нього, змогла завагітніти й народила дівчинку. Їй дали моє ім'я. Люблю свою роботу за результати. Коли їх видно за показниками й на обличчі пацієнта. Найбільше стимулює, коли пацієнти кажуть: "Мені після вашого лікування стало реально краще". Пишаюся кількістю пацієнтів і тим, що вони мені довіряють.

Сьогодні, 15 липня відзначають День української державності. Свято співпадає з Днем хрещення Київської Русі та Днем пам'яті князя Володимира. Про започаткування Дня української державності президент Володимир Зеленський оголосив під час урочистостей з нагоди 30-ї річниці Незалежності України у 2021 році, а вперше його відзначили позаторік, пише Gazeta.ua. Свято української державності приурочили Дню хрещення Київської Русі та вшануванню пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Як наголошують в Українському інституті національної пам'яті, свято має нагадувати, що "українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада змінила дати трьох державних свят Саме період правління князя Володимира був часом розквіту Київської Русі. А офіційне прийняття християнства у 988 році стало вибіром на користь європейської цивілізації та розвитку. Із часів середньовічної Київської Русі походять основні атрибути сучасної української держави. Йдеться, зокрема, про знак тризуб, що став гербом України. Окрім того, у Київській Русі зародилась національна грошова одиниця ‒ гривня. Зрештою, назва "Україна" також сягає своїм корінням давньоруського періоду, адже вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році. День української державності покликаний нагадувати про зв'язок сучасної України із усіма попередніми поколіннями українського народу, про тисячолітню історію державотворення в Україні. Метою встановлення свята є також протидія російській дезінформації та ворожим фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів. Раніше у свято відзначалося 28 липня. А з переходом Православної церкви України а новоюліанський календар, День державності, який пов'язаний з Днем пам'яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, припадає тепер на 15 липня. Відповідне рішення торік офіційно затвердила Верховна Рада. Помісний Собор Православної Церкви України 27 липня ухвалив остаточне рішення про перехід на Новоюліанський календар. Зі 161 делегата за перехід проголосували 156, проти було п'ять. Парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням можуть продовжувати використовувати старий календар. Митрополит ПЦУ Епіфаній сказав, що з 1 вересня 2023 року церква офіційно переходить на новий календар. Його вже підготувала календарна комісія.

У другий місяць літа українці відзначають багато церковних свят. У липні вшановуємо пророка Іллю, цілителя Пантелеймона та праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Gazeta.ua підготувала церковний календар на кожний день. Зберігайте, щоб не загубити та не пропустити важливі свята. Головні церковні свята липня 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 20 липня - славного пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Церковний календар на липень 2025 року по днях 1 липня - чудотворців і безсеребреників Косми і Дам'яна; 2 липня - покладання ризи Пресвятій Богородиці у Влахерні; 3 липня - мученика Якинта; Анатолія, патріарха Царгородського; 4 липня - Пресвятої Євхаристії (На неділю); Андрія, архієпископа Критського; преподобної Марти; 5 липня - преподобного Атанасія Атонського; 6 липня - преподобного Сисоя Великого; 7 липня - Матері Божої Неустанної помочі; преподобних Томи й Акакія; 8 липня - великомученика Прокопія; 9 липня - священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського; 10 липня - преподобного Антонія Печерського; 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; священномучениці Євфимії; 12 липня - Христа-чоловіколюбця; мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михайла Малеїна; 13 липня - Сострадання Пресвятої Богородиці; преподобного Стефана Савваїта; Собор святого архангела Гавриїла; 14 липня - Отців шести соборів; апостола Акили; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 16 липня - святого священномученика Атеногена та його учнів; 17 липня - великомучениці Марини; 18 липня - мучеників Якинта й Еміліяна; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітаємо медиків зі святом: найтепліші листівки зі щирими побажаннями 19 липня - преподобної Макрини, сестри Василія Великого; пророка Дія; 20 липня - славного пророка Іллі; 21 липня - преподобних Симеона й Івана; пророка Єзекиїла; 22 липня - рівноапостольної Марії Магдалини; 23 липня - мучеників Трохима, Теофіла та інших; 24 липня - мучеників Бориса і Гліба; великомучениці Христини; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці; 26 липня - мученика Єрмолая; святої преподобної мучениці Параскеви; 27 липня - великомученика Пантелеймона; Климента; 28 липня - апостолів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена; 29 липня - мученика Калиніка; 30 липня - святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших; 31 липня - праведного Євдокима. 25 липня українці за новим церковним календарем відзначають Успіння праведної Анни. Торік це свято вшановували 7 серпня. Свято приурочене матері Діви Марії, праведній Анні, яка здавна вважалася покровителькою жінок, особливо матерів. Цього дня їй моляться, просячи про заступництво, допомогу у вагітності, легких родів та зцілення від безпліддя. Анна була дружиною святого Йоакима і матір'ю Пресвятої Діви Марії. Вони довго не мали дітей, але після багатьох молитов і обітниць Бог почув їхні прохання, і Анна народила Марію, яка стала Матір'ю Ісуса Христа. Анна та Йоаким завжди вважали своє батьківство благословенням від Бога, і виховали Марію в любові та побожності.

Еспресо наводить переклад статті Wyborcza.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (OUN -B) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gettyimages Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nationalists.net, National.info, kresy.info. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туcка та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує PSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (PSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не PSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Myśl Polska" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jagiellonia.org Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли PSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Newsweek) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі TOK FM розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (ROPWiM) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwP), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (IPN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі TOK FM професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.