Тренд пошуку "31 Серпня Свято"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Korrespondent.net на we.ua
Цього дня наводять порядок не лише в домі, а й у думках - очищають простір та свідомість від усього зайвого і тяжкого.
Перейти на ua.korrespondent.net
Букви на we.ua

Джерело: Букви

31 серпня відзначають Міжнародний день поінформованості про передозування та Міжнародний день осіб африканського походження. За церковним календарем сьогодні – Покладання Пояса Пресвятій Богородиці.

Міжнародний день поінформованості про передозування: щорічна всесвітня кампанія, спрямована на припинення передозувань, поминання без стигматизації тих, хто помер, та визнання горя сім’ї та друзів, що залишилися позаду.

Міжнародний день осіб африканського походження: у 2020 році Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію про Міжнародний день осіб африканського походження. Термін “особа африканського походження” був визнаний державами та Організацією Об’єднаних Націй як концепція правового і політичного характеру, яка була прийнята на Регіональній конференції Північної і Південної Америки, що відбулася в Сантьяго-де-Чилі у 2000 році в межах підготовки до Третьої Всесвітньої конференції по боротьбі проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості.

У різних країнах світу сьогодні відзначають:

  • Україна – День авіації
  • Польща – День Солідарності та Свободи
  • Молдова – День державної мови
  • Румунія – День мови
  • Киргизстан – День Незалежності
  • Малайзія – День Незалежності
  • Тринідад і Тобаго – День Незалежності
  • Узбекистан – День пам’яті жертв репресій
  • США – День адвоката та Національний день суміші сухофруктів і горіхів

Цього дня у світі:

  • 1422 – Генріх VI став королем Англії у віці 9 місяців
  • 1733 – своїм указом імператриця Анна Іванівна “пробачає” запорожцям “усі їхні провини” і бере під свою імперську руку. Козаки дістали можливість повернутися на рідну землю.
  • 1898 – офіційно відкрито Київський політехнічний інститут.
  • 1907 – створено Антанту.
  • 1919 – у ніч з 30 на 31 серпня Київ було визволено від більшовиків об’єднаними силами УГА та Дієвої армії УНР
  • 1939 – Верховна Рада СРСР ратифікувала радянсько-німецький пакт про ненапад
  • 1986 – радянський пасажирський лайнер “Адмірал Нахимов” затонув у Чорному морі біля Новоросійська після зіткнення з танкером “Петро Васев”; загинули 423 людини.
  • 1987 – відбувся реліз відомого альбому Майкла Джексона під назвою ”Bad”.
  • 1993 – завершено виведення російських військ із Литви.
  • 1994 – у Берліні пройшла урочиста церемонія виведення російських військ із Німеччини.
  • 1995 – на навколоземну орбіту запущено перший український науково-дослідний супутник Січ-1.
  • 2002 – відбувся політ першого автожиру незалежної України КП-01.
  • 2015 – Київ: після голосування за зміни до Конституції, внесені Президентом України, під Верховною Радою почались сутички між протестувальниками й правоохоронцями, понад 140 осіб зазнали поранень. Внаслідок вибуху загинуло (на місці і внаслідок поранень) четверо нацгвардійців, Невдовзі було затримано понад 18 осіб, які брали участь у заворушеннях.

Яке сьогодні церковне свято:

31 серпня в церковному календарі – Покладання Пояса Пресвятій Богородиці. Це свято пов’язане з дорогоцінною християнською реліквією – поясом, який, за переданням, Пресвята Богородиця власноруч виплела з верблюжої шерсті і передала апостолу Томі під час свого вознесіння на Небеса.

Прикмети:

  • Зоря червоно-багряна – дощитиме й буде сильний вітер
  • Коні фиркають, б’ють копитами – до негоди
  • Лебеді зібралися в зграю і відлітають – чекайте на швидкі снігопади
  • Журавлі низько летять – до м’якої зими, а високо – до тяжкої
  • Молодий місяць – журавлина добре вродить

Традиції:

  • Цього дня моляться про зцілення душі й тіла, жінки просять Богородицю про благополучну вагітність, про здоров’я для дітей, добробут у шлюбі. Також заведено дякувати Матері Божій за все, що є.
  • Вважалося, що всі ягоди, які будуть зібрані цього дня, мають особливі цілющі властивості.

Іменини сьогодні святкують:

Олександр, Володимир, Геннадій, Дмитро, Іван, Михайло.

  • 30 серпня відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень та Міжнародний день вина “Каберне Совіньон”. Церква сьогодні згадує святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських.

Запис 31 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
ТСН на we.ua
Що за церковне свято святкують в Україні за новим і старим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.
Перейти на tsn.ua
ТСН на we.ua
31 серпня, Міжнародний день осіб африканського походження. Віряни вшановують Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. До Нового року залишилося 127 днів.
Перейти на tsn.ua
КоментаріUA на we.ua
31 серпня – день, коли церква згадує Положення чесного поясу Пресвятої Богородиці. Ця реліквія вважається єдиною речовинною пам'яттю про Діву Марію, яка збереглася до наших днів.У народі 31 серпня називають Купріяновим днем, або Журавлинкою, Журавлиним віче. За переказами, саме в цей час зграї журавлів збираються на болотах, щоб "вирішити", у які краї прямувати, і прощаються з людьми перед відльотом у теплі краї. Журавлинкою, чи журавлиною ягодою, у народі називали і журавлину - саме з Купріянова дня починають збирати цю ягоду. Її цінують як універсальний засіб майже від усіх хвороб: готують морси, настоянки, варення та вино, лікують застуду, біль у серці, голові, ногах та шлунку. Також дозрівають гарбуз, морква та картопля – потрібно встигнути зібрати врожай, доки не почалися осінні дощі. Цього дня наводять лад не лише в будинку, а й у думках - звільняють простір та голову від усього зайвого та тяжкого. У Купріянов день, за народними повір'ями, краще утриматися від сварок та з'ясування стосунків із близькими: конфлікт, що виник навіть на порожньому місці, ризикує затягнутися на довгі роки. Не варто й позичати гроші - ні позичати, ні брати самому, - прикмета обіцяє серйозні фінансові труднощі. Садівникам радять відкласти посадку та пересадку рослин – вважається, що у цей день вони погано приживаються та не дають ні цвітіння, ні врожаю. З гуляннями також краще не поспішати: пишні урочистості та гучні веселощі, включаючи весілля, на 13 вересня планувати не рекомендують. Церква в цей день не встановлює жодних побутових заборон на кшталт "не можна позичати гроші" – це виключно народні повір'я, що нашарувалися на церковне свято. Офіційно Положення чесного поясу Пресвятої Богородиці – це свято шанування реліквії, і церква закликає віруючих у цей день відвідати богослужіння, помолитися Богородиці за здоров'я, сімейне благополуччя та заступництво, подякувати їй за покрив. Читайте також на порталі "Коментарі" - велике церковне свято 30 серпня: три суворі заборони цього дня.
Перейти на society.comments.ua
24 Канал на we.ua
31 серпня віряни відзначають Покладання Пояса Пресвятій Богородиці. Це свято встановили в ХІІ столітті. Повний текст новини
Перейти на 24tv.ua
УНІАН на we.ua
У народі це свято прозвали Журавлине віче.
Перейти на unian.ua
Gazeta.ua на we.ua
31 серпня відзначають Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці.
У церковній традиції пояс Богородиці символізує Її материнську опіку, захист і заступництво перед Богом.
Після Успіння Пресвятої Богородиці Її пояс передали апостолу Фомі. Згодом святиня потрапила до Константинополя, де зберігалася у Влахернському храмі. Саме вшануванню цієї реліквії й присвячене свято 31 серпня.
За можливості цього дня варто відвідати богослужіння, помолитися та провести день спокійно, без сварок і образ.
Цього дня радять приділити більше уваги родині та добрим справам. Можна попросити у Богородиці заступництва за близьких, помолитися за здоров'я дітей і рідних, допомогти тому, хто потребує підтримки.
Також можна займатися звичайними домашніми справами. Церква не забороняє 31 серпня працювати, прибирати, прати чи готувати їжу.
Що не варто робити
У народній традиції цього дня радять не сваритися, не лихословити, не ображати інших і не бажати нікому зла. Не варто також відмовляти в допомозі людині, яка справді її потребує.
Прикмети
З цією датою пов'язують спостереження за природою та поведінкою птахів:
якщо рано починає жовтіти листя - осінь буде ранньою;
ранній відліт птахів віщує швидке похолодання;
ранковий туман вважали ознакою теплої погоди;
якщо мурахи починають активно утеплювати мурашник, чекали холодної зими.
У перший місяць осені є кілька пам'ятних дат та державних свят, які є важливими для українців.
Саме у вересні відзначаємо День знань, День українського кіно, День танкових військ. Вітаємо рятувальників, програмістів та вихователів.
Перейти на gazeta.ua
Анна Янковая на we.ua
Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.

Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025
Перейти на send.monobank.ua
Главком на we.ua
Свята 31 серпня 2026 року: що відзначають християни, історичні події та які існують прикмети
Перейти на glavcom.ua
Главком на we.ua

Свята 31 серпня в церковному календарі – Покладення Пояса Пресвятої Богородиці

Перейти на glavcom.ua
Букви на we.ua

Джерело: ДТЕК

Лідер гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук привітав українських шахтарів із професійним святом. Відеозвернення він записав у шахті на глибині 480 метрів.

У ролику музикант наголосив на складності та важливості роботи шахтарів і подякував їм за працю.

“Я добре усвідомлюю, наскільки не тільки важливою, але й важкою і небезпечною є ваша праця”, – сказав Вакарчук.

Він також подякував шахтарям за щоденну працю та побажав їм повертатися з роботи неушкодженими.

“Я хочу побажати всім вам, перш за все, Божої опіки, щоб ви завжди залишалися неушкодженими, щоб у вас усе було добре. І дякую вам за ту працю, яку кожного дня ви робите для нас усіх, для того, щоб нам було світло й тепло. Ми дуже цінуємо це. Зі святом вас! Нехай усе буде добре”, – сказав Вакарчук.

Довідка. День шахтаря в Україні відзначають щороку в останню неділю серпня. Саме свято офіційно запровадили ще у 1947 році, а його дату пов’язали зі стахановським рухом.

Йдеться про рекорд шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч із 30 на 31 серпня 1935 року за 5 годин 45 хвилин видобув 102 тонни вугілля. На той час це у 14 разів перевищувало встановлену норму.

Після проголошення незалежності України День шахтаря зберегли. У 1993 році його офіційно закріпили указом президента як професійне свято працівників вугільної промисловості.

Для багатьох міст Донбасу цей день традиційно має особливе значення. З Днем шахтаря також збігається святкування Дня міста, зокрема у Донецьку, Добропіллі, Горлівці та Макіївці.

  • В останню неділю серпня в Донецьку традиційно відзначають День міста. Цьогоріч свято припадає на 30 серпня. Уже понад 12 років Донецьк перебуває під російською окупацією, однак до початку агресії РФ місто було одним із найбільших промислових і фінансових центрів України.

Запис Вакарчук привітав шахтарів із професійним святом на глибині 480 метрів спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Чемпіон на we.ua
Відбулися матчі 1/32 фіналу розіграшу Кубка України сезону-2026/27. Цього року елітні клуби поставилися до турніру з повною відповідальністю, виставивши навіть проти аматорських колективів основні склади.
Тож на цій стадії було зафіксовано небагато несподіваних результатів. Втім, не обійшлося без кількох гучних сенсацій, ефектних голів та драматичних розв'язок.
"Чемпіон" відібрав найцікавіші моменти 1/32 фіналу Кубку України, які точно варті уваги.
Результати всіх матчів 1/32 фіналу Кубку України
Четвер, 20 серпня
Діназ (Вишгород) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 0:6
П'ятниця, 21 серпня
Брацлав (Вінницька область) – Олександрія 0:2
Ребел (Київ) – Агробізнес (Волочиськ) 0:4
Дружба-Козаки (Ніжин) – Базис (Кочубіївка, Черкаська область) 3:5
Поділля (Хмельницький) – Вікторія (Суми) 1:3
Локомотив (Київ) – Пробій (Городенка) 1:3
Субота, 22 серпня
То4ка (Одеса) – Епіцентр (Кам'янець-Подільський) 1:2
Авангард (Лозова) – Кудрівка 1:6
ЮКСА (Тарасівка) – Колос (Ковалівка) 0:3
Скала 1911 (Стрий) – Зоря (Луганськ) 0:6
Маяк (Сарни) – СК Полтава 0:0 (по пен. 4:2)
Решетилівка (Полтавська область) – Прикарпаття-Благо (Івано-Франківськ) 1:4
Рокита (Полтавська область) – Кривбас (Кривий Ріг) 0:3
Колос (Полонне) – Тростянець 1:2
Калинівка (Київська область) – Харків 0:9
Інгулець (Петрове) – Верес (Рівне) 1:4
Дністер (Заліщики) – Лівий Берег (Київ) 0:3
Нива (Тернопіль) – Буковина (Чернівці) 0:4
Нива (Вінниця) – Рух (Львів) 2:2 (по пен. 4:3)
Карпати (Львів) – Оболонь (Київ) 2:0
Неділя, 23 серпня
Пальміра (Одеса) – Куликів-Білка (Куликів) 1:2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область) – Вільхівці (Івано-Франківська область) 2:1
Пенуел (Кривий Ріг) – Металіст (Харків) 0:1
Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) – Карбон (Черкаси) 0:1
Олімпія (Савинці, Полтавська область) – Металург (Запоріжжя) 2:1
Новий Розділ (Львівська область) – Атлет (Київ) 2:1
Вільхівці (Закарпатська область) – Чорноморець (Одеса) 1:0
Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) – ФК Чернігів 1:2
Неймовірний гол не врятував Локомотив
У минулому сезоні київський Локомотив став одним з відкриттів розіграшу Кубку України. "Залізничники", які тоді виступали в Другій лізі, зуміли вибити двох представників УПЛ – Колос і Верес, та дійти до чвертьфіналу.




ФК Локомотив



У протистоянні з Пробоєм Локомотив вважався незначним фаворитом, враховуючи успішну кубкову історію. Проте представник Івано-Франківщини, який лише у 2024 році отримав професійний статус, зумів здобути путівку до 1/16 фіналу.
Поєдинок у Києві запам'ятався неймовірним голом зі своєї половини поля у виконанні "залізничника" Олексія Сахненка. Цей гол став справжньою окрасою цієї стадії Кубку України, хоча й не врятував Локомотив від вильоту.

Відеоогляд матчу Локомотив – Пробій







Вісім голів та два шедеври від аматорів
Справжнє свято футболу влаштували аматорські команди Дружба-Козаки та Базис. Суперники забили вісім голів, серед яких було місце й шедеврам.
На 24-й хвилині поєдинку гравець Базису Едуард Суханов ударом бісіклетою відправив м'яч у сітку воріт суперника.




ФК Базис



Наступний гол команди з Черкащини виявився не менш красивим. На 43-й хвилині Тимофій Брижчук ударом із гострого кута змусив згадати неймовірний гол Андрія Шевченка в матчі Мілана проти Ювентуса у грудні 2001 року.
У гольовій перестрілці влучнішими виявилися гравці Базису, які вивели команду в наступний раунд. Неймовірний поєдинок довів, що на аматорському рівні достатньо самородків, які нічим не поступаються професіоналам.

Відеоогляд матчу Дружба-Козаки – Базис







Паненка відбита лежачи або як команда Кулача вибила Полтаву
Однією з головних несподіванок 1/32 фіналу Кубку України став підсумок матчу між Полтавою, яка ще минулого сезону грала в УПЛ, та аматорським Маяком Сарни.


Владислав Кулач


ФК Маяк



Команду з Рівненщини напередодні кубкового протистояння очолив найкращий бомбардир УПЛ сезону-2020/21 Владислав Кулач. Новий головний тренер не відсиджувався на лаві запасних, а вийшов на поле разом із колишніми зірками елітного дивізіону – Андрієм Тотовицьким, Михайлом Сергійчуком та Юрієм Романюком.
Основний час поєдинку завершився нульовою нічиєю. Переможець визначився у серії одинадцятиметрових ударів, героєм якої став воротар Маяка Андрій Тимошицький. 31-річний капітан, уже лежачи на газоні, зумів відбити удар паненкою у виконанні Дмитра Касімова та вивести свою команду в 1/16 фіналу.

Відеоогляд матчу Маяк – Полтава







Гол Гладкого не допоміг Авангарду проти Кудрівки
У складі Авангарду Лозова на матч проти Кудрівки вийшли ексгравці збірної України – Олександр Гладкий та Євген Селін. Обидва ветерани українського футболу відзначилися у матчі, щоправда, по-різному: захисник зрізав м'яч у власні ворота, подвоївши перевагу Кудрівки, а зірковий форвард скоротив розрив у рахунку, ефектно реалізувавши гольовий момент.




Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кубок України з футболу (@ua_kubok)



Ще до перерви Кудрівка зробила рахунок 3:1 на свою користь, а у другому таймі відвантажила ще три м'ячі ексголкіперу Дніпра-1 Валерію Юрчуку. Команда УПЛ впевнено довела матч до перемоги та продовжить боротьбу за трофей.

Відеоогляд матчу Авангард – Кудрівка







Харків встановив рекорд турніру
З 1994 року рекорд результативності Кубку України належав донецькому Шахтарю, який у 1/8 фіналу розгромив Ворсклу (8:0). Повторити досягнення "гірників" згодом вдавалося харківському Арсеналу, Динамо та Карпатам, а от перевершити цей результат зумів лише Харків.




ФК Харків



Команда Младена Бартуловича розгромила аматорську Калинівку з рахунком 9:0 і таким чином побила 32-річний рекорд донеччан. При цьому всі дев'ять голів Харкова забили різні футболісти.

Відеоогляд матчу Калинівка – Харків







Команда із Закарпаття створила найбільшу сенсацію
У більшості поєдинків за участю команд УПЛ перемоги здобули представники елітного дивізіону. Винятком став матч за участю Чорноморця.
Справжню сенсацію створили Вільхівці. Завдяки голу екснападника Вереса Михайла Шестакова команда Другої ліги зуміла залишити поза Кубком України його дворазового переможця – Чорноморець.




ФК Чорноморець



Серед інших результатів варто виокремити перемогу Карпат над Оболонню в битві команд УПЛ. Зоря, Колос, Кривбас, Верес, Буковина та Лівий Берег розгромили своїх суперників із нижчих дивізіонів. А от Епіцентр з мінімальним рахунком обіграв аматорську То4ка, ворота якої захищав ексголкіпер Динамо Артур Рудько.
Фіналіст Кубка України Чернігів не без проблем обіграв Луцьксантехмонтаж №536 та сподівається повторити минулорічний успіх.
Хто вийшов до 1/16 фіналу Кубку України
За підсумками матчів 1/32 фіналу Кубку України визначилися 28 учасників наступного раунду. До них на цій стадії приєднаються чотири команди, які представляють або представляли Україну в єврокубках: Шахтар, ЛНЗ, Полісся і Динамо.
Тож боротьбу за трофей продовжать 14 із 16 команд УПЛ: Шахтар, ЛНЗ, Полісся, Динамо, Харків, Колос, Кривбас, Зоря, Карпати, Епіцентр, Верес, Кудрівка, Буковина та Лівий Берег.




ФК Лівий Берег



З 14 команд Першої ліги продовжать участь в турнірі 9: Вікторія, Фенікс-Маріуполь, Олександрія, Агробізнес, Пробій, Прикарпаття-Благо, Куликів-Білка, Металіст та Чернігів.
Чотири представники Другої ліги продовжать боротьбу в 1/16 фіналу: вінницька Нива, Вільхівці, Тростянець та Карбон. Зазначимо, що у Кубку України не беруть участь резервні команди: Колос-2, Полісся-2, Олександрія-2, Самбір-Нива-2, Полтава-2.
Із 15 представників аматорського футболу у стадії 1/16 фіналу зіграють 5: Базис, Маяк, Агротех, Новий Розділ і Олімпія.
Точну дату жеребкування 1/16 фіналу Кубку України мають оголосити найближчим часом. Базові дати матчів на цій стадії: 8-10 вересня 2026 року.




УАФ



Найкращі бомбардири Кубку України сезону-2026/27
Жодному з футболістів наразі не вдалося одноосібно очолити список бомбардирів Кубка України. Натомість одразу 10 гравців мають на своєму рахунку по два голи.
Олександр Беляєв (Кудрівка) – 2 голи (1 матч)
Едуард Суханов (Базис) – 2 голи (2 матчі)
Ігор Горбач (Зоря) – 2 голи (1 матч)
Сергій Кисленко (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Валерій Кучеров (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Владислав Катинов (Дружба-Козаки) – 2 голи (1 матч)
Максим Чеглов (Тростянець) – 2 голи (1 матч)
Артем Сьомка (Агробізнес) – 2 голи (1 матч)
Артем Федушко (Рух) – 2 голи (1 матч)
Максим Грабан (Прикарпаття-Благо) – 2 голи (1 матч)










Читайте також :


Кубок України 2026/27: розклад, трансляції та результати матчів
Перейти на champion.com.ua
Новини.Live на we.ua
Завтра, 23 серпня, у День міста, у Харкові збережеться спекотна та переважно суха погода. Істотних опадів синоптики не прогнозують, однак удень посилиться північно-західний вітер. Водночас у лісах області зберігатиметься найвищий рівень пожежної небезпеки.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Гідрометеорологічний центр Харківської та Луганської областей.
Погода у Харкові 23 серпня
У Харкові завтра істотних опадів не очікується. Вночі температура становитиме 17... 19 °C, а вдень повітря прогріється до 31... 33 °C. Вночі вітер буде південним зі швидкістю 5-10 м/с. Удень він змінить напрямок на північно-західний та посилиться до 9-14 м/с.
Погода в Харківській області 23 серпня
По області прогнозують мінливу хмарність і також без істотних опадів. Уночі очікується 15... 20 °C, удень 30... 35 °C. Водночас у лісах Харківщини зберігатиметься надзвичайна пожежна небезпека найвищого, п'ятого класу.
Після свята стане прохолодніше
Уже 24 серпня спека на Харківщині почне відступати. Опадів синоптики не прогнозують, однак денна температура знизиться до 25... 30 °C, а вночі буде 12... 17 °C. Північно-західний вітер сягатиме 9-14 м/с.
Така температура збережеться і 25 серпня. Вночі температура опускатиметься до 11... 16 °C, а вдень становитиме 24... 29 °C. Істотних опадів не очікується.
Святкування дня міста Харкова: що відомо
Раніше Новини.LIVE писали, що масових офіційних святкувань у Харкові 23 серпня не проводитимуть через безпекову ситуацію. Ігор Терехов повідомляв, що містяни зможуть гуляти містом, однак влада не організовуватиме заходів, які передбачають великі скупчення людей. За вимогою військових цього року не вмикатимуть і "Зоряне небо" на Сумській.
Також Новини.LIVE повідомляли, що під час повітряних тривог на вулицях працюватиме додаткове оповіщення, а міські служби, правоохоронці, рятувальники та медики 23 і 24 серпня перейдуть у режим підвищеної готовності. Ігор Терехов також закликав харків'ян заздалегідь знати розташування найближчих укриттів та уникати великих скупчень людей.
Перейти на novyny.live
Новини.Live на we.ua
Подорожувати на потязі всередині країни та за її межами можна не лише з комфортом, а й додатковою вигодою. Пасажири можуть добре зекономити на квитках Укрзалізниці. Заощаджені кошти можна буде використати на подарунки чи нові емоції.
Про ціноутворення квитків йдеться у відповідному наказі Міністерства розвитку громад та територій України, передає Новини.LIVE.
Як не переплачувати за квитки УЗ
На вартість поїздки в потязі впливає низка факторів: день тижня, сезонність, а також заповненість вагона.
Найвигідніше пасажирам купувати квитки за 20 днів до відправлення рейсу, тоді застосовується коефіцієнт 1. Чим менше часу залишається до запланованої поїздки — тим зростає вартість посадкових талонів:
за 15–19 діб до відправлення — на 15%;
за 10–14 діб — на 17%;
за 5–9 діб — на 20%;
за 1–4 доби — на 25%;
протягом доби до відправлення — на 30%.
Зокрема, якщо квиток УЗ за 20 днів до відправлення коштував 1 000 грн, за менше ніж за добу поїздки пасажиру доведеться віддати вже 1 300 грн.
Не останню роль у вартості квитків відіграє сезонність. Зокрема, з 11 червня до кінця серпня застосовується найвищий сезонний коефіцієнт ,2. Тобто вартість квитків зростає на літо на 20%.
У непіковий період — з 10 до 31 січня застосовується коефіцієнт 0,85. Тобто ціна на квитки після новорічних свят падає на 15%.
На вартість квитків також впливає заповненість вагонів. В залежності від кількості пустих місць коефіцієнт коливається від 0,8 до 1,2. Тобто якщо вагон заповнений — ціна зростає до 20%, якщо майже пустий — вартість навпаки знижується на 20 %.
На потяги "Інтерсіті " нині діє знижка у розмірі 10%, якщо ви одразу купуєте квитки туди-назад. Проте вона не діє на вагони 1 класу.
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, як варто купувати квитки Укрзалізниці у пікові періоди. Зокрема, можна скористатися автовикупом і система придбає потрібні місця за вас. Проте він доступний не на усіх напрямках.
Також Новини.LIVE писали, чому українці не можуть придбати квитки на частину потягів після 1 вересня. Перевізник проводить планове коригування графіка руху на осінній період, адже змінюється сезонний пасажиропотік. В УЗ порекомендували пасажирам поставити сповіщення в додатку.
Перейти на novyny.live
Рубрика на we.ua
До Дня Незалежності "Нова пошта" спільно із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком запустила ініціативу "Рідний хліб різний". Учасники можуть отримати безплатний доступ до п'яти відеорецептів традиційної української випічки, відправивши посилку Україною або за кордон.
Про запуск ініціативи повідомили на сайті компанії "Нова пошта", передає Рубрика.
У межах проєкту акцент зробили на регіональних особливостях української хлібної традиції. Від кислого карпатського хліба до пишної паляниці – у кожної області є свій неповторний смак. 
Головна мета ініціативи – об'єднати країну через кулінарні традиції та нагадати про різноманіття автентичної української випічки.
Для проєкту Євген Клопотенко відібрав п'ять видів традиційного українського хліба. Кожен рецепт представляє окремий регіон та його кулінарну спадщину. До добірки увійшли:
паляниця із Запоріжжя;
ощипок із Франківщини;
корочун із Закарпаття;
пампушки з Полтавщини;
калач із Поділля.
Автори проєкту наголошують, що українська хлібна традиція значно різноманітніша, ніж може здаватися. Рецепти, форма випічки та використовувані продукти змінювалися залежно від регіону, місцевих звичаїв і родинних обрядів.
Клієнтам "Нової пошти" пропонують безплатний доступ до п'яти відеорецептів українського хліба з різних регіонів країни. Щоб отримати рецепти, потрібно до 31 серпня 2026 року відправити посилку Україною або за кордон через "Нову пошту".
Після цього учасник отримує промокод для доступу до відеорецептів, який потрібно використати на сторінці проєкту.
Якщо учасник також хоче претендувати на подарунок, йому необхідно зареєструватися. Окремо купувати рецепти не потрібно. Перед участю організатори радять ознайомитися з офіційними правилами акції.
Окрім безплатного доступу до п'яти відеорецептів, зареєстровані учасники отримують шанс виграти одну з 35 кухонних машин. Водночас кухонна машина не надається автоматично за кожне відправлення. Це приз серед зареєстрованих учасників, тоді як доступ до рецептів заявлений як подарунок у межах акції.
У компанії пояснюють, що проєкт має нагадати українцям про різноманіття національної кухні та традицій. Хліб у різних формах супроводжував родинні свята, весілля, Різдво, зустріч гостей та інші важливі події.
Ініціатива поєднала доставку та гастрономічну культуру: замість фізичної буханки клієнти отримують цифрові рецепти, за якими можуть самостійно спекти регіональний український хліб.
Нагадаємо, в 2020 році Клопотенко став одним з амбасадорів реформи професійної освіти, яка передбачає оновлення підходів до навчання кухарів, створення нового стандарту за цією професією та підвищення кваліфікації викладачів. Також він є ініціатором реформи шкільного харчування в Україні.
У лютому 2025 року Клопотенко повідомив, що планує за підтримки партнерів створити сучасну кулінарну школу на базі одного з професійних технічних закладів Києва.
Крім того, відомий шеф-кухар Євген Клопотенко приєднається до проєкту "Готуємо до бою", який має покращити харчування українських військових та впорядкувати роботу кухарів у підрозділах.
Нещодавно український шеф-кухар під час благодійної вечері в Торонто зібрав 6,5 мільйона гривень (150 тисяч доларів) на підтримку Дніпропетровської обласної дитячої лікарні. Захід об'єднав 450 гостей і став одним із наймасштабніших українських гастрономічних івентів у Канаді.
↓Читайте також





Борщ як об'єкт спадщини ЮНЕСКО: у Празі відбувся український культурний вечір







Трохи з таємниць української національної кулінарії: у столиці презентували книжку-дослідження "Біблія борщу"



The post “Нова пошта” та Клопотенко запустили акцію до Дня Незалежності з рецептами регіонального хліба appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Еспресо на we.ua
15 серпня 2026 року Варшава влаштувала найбільший військовий парад у своїй сучасній історії: тисячі військових, сотні одиниць техніки, літаки й кораблі. Не вистачало тільки одного – нащадків тих, без кого свято взагалі не існувало б. Більше про цей польський парадокс розповість Еспресо. Парад без запрошенняДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RP15 серпня Польща відзначала День Війська Польського – річницю Варшавської битви 1920 року, тієї самої, яку історики й публіцисти охрестили "Дивом на Віслі". Цього року святкування вийшло справді небувалим: у Варшаві на Віслостраді пройшли близько двох тисяч військових, понад 300 одиниць наземної техніки, понад 60 літаків і гелікоптерів. У Гдині та Гданську паралельно відбувся морський парад – понад 20 кораблів, а безпеку заходу забезпечували ще близько 9 тисяч військовослужбовців. Президент Кароль Навроцький того дня встиг присвоїти генеральські й адміральські звання 21 офіцеру, а прем'єр Дональд Туск говорив про прагнення Польщі уникнути війни.До параду долучилися військові США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії – а найчисельніший іноземний контингент представила Франція, зокрема підрозділ Іноземного легіону.Українців серед них не було. Міністерство оборони України ще за кілька днів до цього офіційно підтвердило: запрошення на парад Київ не отримував. Пресслужба Міноборони Польщі пояснила це буденно – усталених правил щодо переліку гостей немає, а окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавській дефіляді ні у 2022-му, ні у 2023-му, ні у 2024-му, ні у 2025-му, бо, за логікою Варшави, під час війни українським військовим краще виконувати бойові завдання, ніж марширувати парадами за кордоном. Аргумент по-своєму логічний. Проблема лише в тому, що саме цей парад – історично не байдужий для українців. Бо це свято річниці події, в якій українська зброя була не масовкою, а однією з причин перемоги."Диво", яке починалося зі спільного походу на КиївПольсько-український парад на Хрещатику, 9 травня 1920, фото: ВікіпедіяЩоб зрозуміти іронію ситуації, варто повернутися на сто шість років назад. Навесні 1920 року Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра підписали союзницьку угоду – так звані Варшавські угоди, які були суперечливим, та все ж: Польща визнавала УНР, натомість Україна погоджувалася на польський контроль над частиною Галичини й Волині. Разом польсько-українські війська рушили на схід, і вже 7 травня 1920-го спільними зусиллями звільнили Київ від більшовиків, відкинувши Червону армію за Дніпро.Однак цей тріумф виявився недовгим. Уже за місяць, 6 червня, союзники залишили Київ і почали відступ – Червона армія перейшла в контрнаступ і покотилася на захід через Полісся, Поділля й Галичину аж до польської території. У липні більшовицькі війська прорвалися до Львова, а армія Тухачевського розгорнула наступ на Варшаву. Над самим існуванням молодої польської держави, яка щойно відродилася після 123 років поділів, нависла реальна загроза знову канути в Лету. Замостя: дванадцять днів, які виграли ВаршавуМарко Безручко (другий зліва на передньому плані) й Симон Петлюра (крайній справа) під час військового параду в Києві 9 травня 1920 року, фото: з фондів Centralne Archiwum WojskoweСаме тоді на історичну сцену виходить постать, про яку в самій Польщі сьогодні згадують значно рідше, ніж вона того заслуговує, а часом і применшують, кажучи, що поляки самі справилися. Тож, його ім’я – полковник, згодом генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко.Поки польське командування готувало контрудар під Варшавою, більшовицьке командування кинуло в обхід, у тил польському фронту, 1-шу Кінну армію Семена Будьонного – близько 20-25 тисяч шабель, кінні тачанки з кулеметами, десятки гармат. Завдання Будьонного було прорватися через Замостя й Люблін і вийти на Варшаву з тилу, замкнувши оточення. Зупинити цю лавину мав гарнізон Замостя – 6-та Січова стрілецька дивізія Безручка разом із польським 31-м полком, загалом трохи більш як 3 тисячі багнетів проти майже 25-тисячного кінного корпусу.Дванадцять днів облоги – з середини серпня до початку вересня 1920 року – гарнізон Замостя утримував місто, не даючи кінноті Будьонного вийти на оперативний простір і з'єднатися з рештою більшовицьких сил. Саме в ці дні під Варшавою розгорнувся успішний польський контрнаступ – армія Тухачевського зазнала поразки, а трохи згодом, на початку вересня, під Комаровом уже сама кіннота Будьонного була розбита польськими кавалерійськими та піхотними частинами. Штурм Замостя, під яким Будьонний поніс важкі втрати, фактично зламав ударну силу його армії й позбавив більшовиків шансів дотягнутися до польської столиці з півдня. За цю операцію Безручко та його заступник Всеволод Змієнко 5 жовтня 1920 року отримали звання генерал-хорунжих.Простіше кажучи: поки поляки перегруповувалися й били Тухачевського під Варшавою, українські воїни цих кілька вирішальних днів тримали фронт у Замості й не пускали до польської столиці другий кулак більшовицького наступу. Без цього "диво" на Віслі цілком могло не відбутися. Принаймні, так трактують українські історики героїчну постать Безручка.Подяка по-варшавськомуФінал цієї спільної кампанії виявився менш зворушливим, ніж її середина. Восени 1920-го Польща сіла за стіл перемовин із більшовицькою Росією – і в жовтні уклала перемир'я, а в березні 1921-го підписала Ризький мирний договір, за яким територію Правобережної України фактично поділили між Польщею та більшовицькою Росією, а про союзника УНР – просто "забули". 35-тисячне українське військо, яке ще вчора билося пліч-о-пліч із поляками, було роззброєне й інтерноване в польських таборах.Варшавський договір 1920 року, який мав стати основою польсько-української державності, на практиці виявився разовим використанням українських армій проти спільного і значно сильнішого ворога – з подальшим списанням союзника з рахунків, щойно він виконав свою функцію. Формулювання жорстке, але саме так це сьогодні у більшості описують українські історики, коли говорять про долю армії УНР після 1920 року.Свято, яке заснував брат митрополитаГенерал, граф Станіслав Шептицький, фото: radiosvobodaА тепер – деталь, яка цього серпня набуває особливої іронії. Дату 15 серпня як офіційний День Війська Польського запровадив зовсім не Пілсудський. Це зробив генерал Станіслав Шептицький – рідний брат глави Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького. У 1923 році, обіймаючи посаду міністра військових справ Польщі, Станіслав Шептицький своїм наказом №126 від 4 серпня 1923 року встановив 15 серпня як "День Вояка"– на честь річниці "пам'ятної поразки більшовицької навали під Варшавою". Саме цей наказ і започаткував традицію, яку сьогодні продовжує сучасне польське Свято Війська Польського.Виходить доволі цікава картина. Адже свято, яке цього року відбулося без українців, започаткував чоловік, чий рідний брат очолював Українську греко-католицьку церкву і чиє прізвище в Україні асоціюється насамперед із митрополитом Андреєм та УГКЦ – чи не найбільш проукраїнською церквою. Як святкували разом – і як забули заразУ міжвоєнній Польщі про українську складову перемоги 1920 року, м'яко кажучи, воліли не наголошувати. Політика щодо українських земель у складі II Речі Посполитої в ті роки була далекою від союзницької риторики часів походу на Київ. Після Другої світової війни саме свято на кілька десятиліть узагалі зникло з календаря – у соціалістичній Польщі "буржуазну" перемогу над Червоною армією не відзначали.Повернулося воно вже після 1989 року, а тема спільної польсько-української боротьби проти більшовиків почала повертатися в публічний простір ще пізніше – переважно після падіння СРСР, коли з'явилася змога говорити не лише про болючі сторінки взаємних міжетнічних трагедій, а й про сторінки, які поляків та українців об'єднують, а не роз'єднують.У 2007 році у Польщі відбувся перший великий сучасний парад, тоді Україна участі не брала. Однак вже у 2008 році українські військові вперше взяли участь у параді до Дня Війська Польського. Тим самим польська влада визнала вагомий внесок українців у цій перемозі. У 2010-х ця тенденція стала помітнішою на офіційному рівні, особливо після анексії Росією Криму та початку АТО. Зокрема, була інформація, що у 2016 році український підрозділ брав участь. А у 2017 році не лише українські воїни були присутні, а також тодішнього міністра оборони України Степана Полторака прийняли у Варшаві з неабиякою теплотою: він провів переговори з польським колегою Антонієм Мацеревичем, а разом вони поклали вінки до могил вояків Армії УНР на варшавському православному кладовищі "Воля". У 2023 році, вже під час повномасштабної війни, президент Анджей Дуда під час святкових заходів вшанував пам'ять воїнів УНР, які загинули в боях проти більшовиків, і в промові прямо казав про те, що незалежні Україна й Білорусь життєво важливі для безпеки самої Польщі, тим самим засвідчуючи живучість доктрини Ґедройця.Тобто ще кілька років тому пам'ять про 1920-й працювала як місток, що поєднував два народи. Але останні два роки з приходом до влади Карла Навроцького, цей місток чомусь виявився не потрібен.2026-й: наймасштабніший парад і найпомітніша відсутністьДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPФормально в польському Міноборони наполягають, що відсутність українського підрозділу – не жест неповаги. Речник відомства Януш Сеймей пояснював, що Україну на святкуванні представляли дипломати й військові аташе, а самих військових не запрошують, бо в країні триває війна. Аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Даніель Шеліговський додав до цього ширший контекст: окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавському параді жодного разу з 2022 року, а на сам захід традиційно запрошують лише кілька іноземних контингентів – більшість союзників Польщі в параді взагалі не бере участі.Пояснення логічне саме доти, доки не згадати, з якої саме нагоди цей парад проводиться. Частина польських публіцистів і громадських діячів це й підкреслила. Громадський діяч із Komitet Obrony Demokracji Пшемислав Вішнєвський публічно закликав польську владу включити до параду почесний підрозділ ЗСУ як символ польсько-українського союзу – і як відповідь на російську пропаганду. Цей допис зібрав 10 тисяч коментарів. Журналіст Єжи Вуйцік у коментарі порталу "Наш вибір" сформулював цю думку ще показовіш. За його словами, Україна з початку повномасштабного вторгнення фактично захищає й територію Польщі, а сама відсутність українського підрозділу на параді – це ще одна межа, яку перейшла польська сторона на тлі загального погіршення двосторонніх відносин. Він також нагадав, що лише за місяць до цього, 14 липня, українські військові пройшли парадом на Єлисейських Полях у Парижі – з нагоди Дня взяття Бастилії, як почесні гості поряд із президентом Макроном і за особистої присутності Володимира Зеленського, а українські пілоти пілотували французькі Mirage 2000.Український історик Олександр Зінченко відреагував на ситуацію ще коротше й точніше –написав, що цього року Польща "вдруге зрадила солдатів генерала Марка Безручка, посмертно".Володимир Зеленський тим часом, попри відсутність запрошення, публічно привітав Польщу зі 106-ю річницею Варшавської битви й нагадав про спільну боротьбу проти більшовицького наступу. Тим самим нагадуючи і показуючи польській стороні, з ким насправді велася тоді і зараз боротьба поляків. День Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPДо речі, варто згадати, що у соцмережах миттєво з’явилися "сенсації" про те, що на військовій машині президента Карла Навроцького, якою він їхав під час параду, були "українські" номери UA. Ці букви то були, але в них інше розшифрування. Це фейк старий, бо польські військові номери починаються з літери U, а UA – один із кодів для певних типів техніки. Те саме писали ще про Дуду у 2023-му. Російський сегмент любить такі збіги. Показово, що і цю дрібницю встигли перетворити на привід посперечатися про Україну – притому що йдеться про звичайну службову абревіатуру.Контекст, у якому все це відбуваєтьсяПарад без українців стався не у вакуумі. Усього за кілька тижнів до нього, у червні 2026-го, президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – ордена Білого Орла, який той отримав ще від Анджея Дуди. Формальним приводом став український указ про присвоєння одному з військових підрозділів імені Героїв УПА, хоча й сам Зеленський, і незалежні спостерігачі вказували на реальну причину – наближення парламентських виборів у Польщі та бажання Навроцького заробити електоральні бали на тлі непростих стосунків між президентом і урядом Дональда Туска. У відповідь низка українських політиків – від Кирила Буданова до Леоніда Кучми, Віктора Ющенка й Петра Порошенка – оголосили про відмову від власних польських нагород. У липні Навроцький під час заходів пам'яті Волинської трагедії закликав парламент заборонити в Польщі використання червоно-чорного прапора, а Варшава дедалі наполегливіше буквально кричить про визнання Волинської трагедії геноцидом, а всю тему ОУН-УПА ставить таким боком, що або забудьте їх , або ми Україну не пустимо до ЄС.Тобто на всьому цьому антиукраїнському тлі відсутність українського підрозділу на параді виглядає не випадковістю, а ще одним, цілком системним епізодом у ряду жестів, у яких актуальна польська національна політика воліє наголошувати на болючих сторінках спільної історії – і воліє не помічати сторінок, де поляки й українці билися за одну справу й перемагали разом.Але іронія цієї історії в тому, що якби не українська зброя під Замостям у ті дванадцять серпневих днів 1920 року, міжвоєнна Польща цілком могла не відбутися в тому вигляді, у якому ми її знаємо, а разом з нею, можливо, і сама традиція Дня Війська Польського. Сто шість років по тому Польща провела найбільший парад в історії своєї сучасної армії – на тлі війни, у якій Україна знову, як і тоді, стримує спільного ворога, тільки цього разу сама з фронтом завдовжки в тисячу кілометрів. І знову, як і тоді, подяка виявилася вибірковою.Читайте також: Від Катині до Волині: російський слід в еволюції польської історичної травми
Перейти на espreso.tv
Cybercalm на we.ua

CyberCalmКриза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми

Центр стратегічних комунікацій NATO у Ризі (NATO StratCom COE) оприлюднив дослідження «Crisis, Control, Crusade: Russiaʼs Propaganda Architecture» — четверту поспіль роботу центру про внутрішні комунікації росії часів повномасштабної війни. Головна теза: здатність кремля утримувати підтримку затяжної війни всередині країни тримається не стільки на змісті окремих повідомлень, скільки на комунікаційній системі, яка перетворює невизначеність на відчуття стратегічної послідовності.

Автори проаналізували 15 місяців — з 1 січня 2024 до 31 березня 2025 року — і близько 3,13 мільйона одиниць контенту. Висновок, який відрізняє цю роботу від попередніх: пропагандистський апарат росії перестав бути жорсткою ієрархією і став адаптивною екосистемою, здатною поглинати удари, тестувати наративні рамки і зводити повідомлення докупи між платформами. Але саме через це в ньому проступили структурні розломи, які можна виміряти в годинах.

Що саме рахували

У вибірку потрапили 24 749 статей з російських державних сайтів, 1 224 записи телеефірів і 1,86 мільйона дописів з 414 каналів у Telegram. Окремо аналітики зібрали порівняльний масив на 1,25 мільйона одиниць — з незалежних російських та іноземних новинних порталів і соцмереж 22 країн мовами оригіналу.

Методи — текстові ембединги для кластеризації наративів, вимірювання тональності, виявлення часових сплесків і глибокий аналіз відео, який розпізнає зміст роликів без опису та підписів.

Формула 3C

Ключова знахідка дослідження — відтворюваний трифазний цикл, який автори назвали 3C: Crisis → Control → Crusade (криза → контроль → хрестовий похід).

  • Криза (0–18 годин). Інформаційна дезорганізація, відкладене визнання події, тестування версій.
  • Контроль (18–72 години). Консолідація між платформами, емоційне рамкування.
  • Хрестовий похід (понад 72 години). Піднесення тактичного епізоду до рівня цивілізаційної моральної боротьби.

На операційному рівні цикл реалізується через послідовність DTCA — Delay → Test → Consolidate → Amplify (затримка → тестування → консолідація → підсилення). Спершу система мовчить, доки узгоджує позицію; потім обкатує альтернативні версії в Telegram; далі синхронізує їх між платформами; і врешті підсилює повторенням та емоційним нагнітанням.

Вісімнадцять годин уразливості

Найцінніше в цій схемі те, що вона вимірювана. Під час курської операції Сил оборони України, яка почалася 6 серпня 2024 року, російські державні медіа мовчали сім годин, перш ніж визнати прорив; координація на рівні кремля зайняла 18 годин.

Під час теракту в «Крокус Сіті Холі» вже протягом першої години 16% усього висвітлення згадувало Україну — тобто система почала тестувати версії ще до централізованого узгодження і до того, як відповідальність узяло угруповання ISIS-K. Додатковий кейс, який автори розглядали окремо, — інцидент довкола Калінінграда в січні 2025 року — показав ту саму картину: активність у Telegram досягала піку за дві-чотири години до офіційних заяв держдуми.

Висновок авторів: перші 18 годин — найвразливіша фаза системи. Саме тоді рамку події ще можна встановити раніше, ніж централізована координація витіснить конкурентні пояснення. Тому ефективна протидія має ставити на швидкість, ясність і рамкування, а не на вичерпність.

Кожна платформа має свою роль — і свою слабкість

Пропаганда росії не є монолітним рупором. Це ієрархічна екосистема з розподіленими функціями, де кожен майданчик має власне завдання і власну вразливість.

Державні сайти — kremlin.ru, government.ru, mil.ru, duma.gov.ru, mid.ru та інші — задають інституційний авторитет і базову лінію офіційної позиції. Їхня мова технічна й юридична, а публікації системно запізнюються відносно соцмереж через міжвідомчі узгодження, юридичну перевірку і схвалення керівництвом. Дисципліну повідомлення тут купують ціною швидкості.

Телебачення відповідає за емоційну мобілізацію і моральні настанови. Воно лишається основним джерелом для старших вікових груп і населення поза великими містами — і формує не так думку, як емоційне ставлення до війни.

Telegram у дослідженні названо центральною нервовою системою: швидкість, інфраструктура підсилення, сегментація аудиторій. Зовні екосистема виглядає плюралістичною і стихійною, але канали, що позиціюють себе як незалежні, регулярно тиражують майже ідентичні формулювання з мінімальним часовим розривом. Ця суперечність — децентралізований вигляд за синхронного виходу — і є структурною ознакою платформи.

Крокус: як витісняють пояснення

Теракт у «Крокус Сіті Холі» 22 березня 2024 року забрав 149 життів, понад 600 людей дістали поранення. Слідчий комітет росії заявив, що напад планували і здійснили в інтересах чинного керівництва України; Київ і Вашингтон цю версію відкинули.

Аналіз тональності показав, що 23 березня 2024 року стало найнегативнішим днем усієї 15-місячної вибірки — середній показник −40,9%. Другим за негативністю виявився 6 серпня 2024 року, день початку курської операції, з −40,1%.

Дослідники описують те, що сталося далі, як витіснення наративу: російські медіа зійшлися на версії з українським слідом, і вона витіснила альтернативні пояснення. Затримання підозрюваних поблизу кордону з Україною стало достатнім приводом, хоча Білорусь була не менш імовірним географічним маршрутом. У комунікаційній архітектурі кремля теракт спрацював як перезавантаження порядку денного: відвернув увагу від суперечок довкола президентських виборів, обірвав опозиційні наративні цикли і згуртував аудиторію навколо жалоби, єдності та зовнішнього винуватця.

«Мир» — це не про переговори

Окремий розділ присвячено тому, як росія говорила про мир упродовж 2024–2025 років. Риторика еволюціонувала від прямого відкидання до умовної нормалізації — але без жодного помʼякшення вимог. Мир послідовно подавали як умовний, абстрактний і підпорядкований воєнним та геополітичним цілям росії.

Політична траєкторія Дональда Трампа працювала як прискорювач наративу, а не як поворотний пункт. Російські медіа вибірково підсилювали ті елементи його риторики, що збігалися з внутрішніми наративами: критику західних союзників, скепсис щодо тривалої підтримки України, заклики до переговорів у рамці втоми Заходу. Заяви, критичні щодо росії або обумовлені суверенітетом України, маргіналізували чи пропускали.

Показово, що 6 листопада 2024 року — день перемоги Трампа на виборах — дав найпозитивнішу тональність у всій вибірці. Але аудиторію до компромісу не готували. Натомість у ній виховували інтерпретаційну гнучкість: здатність поглинути будь-який майбутній розвиток подій без зміни політики.

9 травня як інфраструктура мобілізації

Дослідження показує, що 9 травня в кремлівській комунікації давно не є актом памʼяті. Це робоча інтерпретаційна рамка, яку розгортають наперед.

Комеморація 1945 року і виправдання нинішньої війни синхронізовані свідомо: офіційні промови, регіональні комунікації та локальні заходи відтворювали однакові тематичні структури — єдність, жертовність, лояльність. Українські удари безпілотниками і ракетами по російських регіонах 9 травня рамкували не як воєнні операції, а як умисні напади на цивільних у «найсвятіше свято».

Автори наголошують: такий прийом стійкіший за прості фейки, бо вбудовує сконструйоване виправдання у справжнє поминальне почуття. Спростовувати тут доводиться не окреме твердження, а саме зрощення памʼяті з мобілізацією.

Тува і Бурятія: стримування без агрегації

Найтонший розділ дослідження — про те, як росія поводиться з власними втратами. Два етнічні регіони з непропорційно високими показниками загиблих на душу населення, Тува і Бурятія, стали кейсом стратегії, яку автори називають стримуванням без агрегації.

Втрати не приховують — їх подрібнюють. Загиблих показують через локальні, персоналізовані історії героїзму, родинної гордості й общинної честі, а не як сукупну або статистично виняткову цифру.

Стилістика при цьому різна. У Туві мобілізаційного контенту помітно мало, а війну вбудовують у культурні мотиви обовʼязку, шани до предків і стоїчного терпіння; у стрічках домінують повені, кримінальні справи та інфраструктурні проблеми. Бурятія натомість демонструє відкриту нормалізацію і героїзацію: постійний потік некрологів, оголошення про пільги для учасників війни та їхніх родин, релігійні церемонії, вбудовані в регіональну ідентичність.

Результат в обох випадках однаковий: визнання без агрегації, емоція без політизації. Горе і гнів перенаправляють на зовнішнього ворога, не даючи регіональним претензіям вирости до національного питання про те, хто саме платить за війну.

Де система дає збій

Дослідження фіксує і межі цієї машини. Протягом доби після теракту в «Крокусі» росія просувала три різні наративи про причетність України, але в західних заголовках вони зʼявлялися здебільшого поруч із контрнаративами, а не самостійно. Автори роблять висновок, що головна мета таких кампаній усе-таки внутрішня: мобілізувати власне населення, а не переконати закордонну аудиторію.

Ще одна вразливість — тертя. Під тиском кризи обмін між платформами дає видимі збої: затримки офіційних публікацій, розсинхрон телебачення, розходження між офіційними каналами і проксі-голосами. Регіональні повідомлення, підігнані окремо під прикордонні області, етнічні республіки і столичні аудиторії, бувають взаємно несумісними — і це помітно тому, хто читає кілька каналів одночасно.

Війна перетворилася на бюрократичну рутину

До березня 2025 року регіональне висвітлення курського напрямку в Telegram набуло квазібюрократичного ритму: тривоги, відбої, звіти протиповітряної оборони — усе за стандартизованими форматами. Паралельно змінилася й мова виправдання війни: від денацифікації та відплати — до оборони, віри й обовʼязку.

Це знижує навантаження на пропагандистську систему, але створює інший ризик. Тривала нормалізація веде до втоми, ерозії мобілізаційної здатності й падіння ефективності наративів на довгій дистанції.

Що з цього випливає

Практичні висновки авторів адресовані передусім стратегічним комунікаціям держав, але читаються і як принципи інформаційної гігієни.

Перший: реагувати треба в перші години, а не спростовувати за тиждень. Після того як система консолідувалася, спростування конкурує вже не з версією, а з усталеною рамкою.

Другий: ресурси моніторингу варто розподіляти за інтенсивністю загрози, а не рівномірно. Telegram — головна ціль для раннього втручання, телебачення — арена довгої боротьби за легітимність.

Третій: мирну риторику росії слід читати як інструмент управління внутрішньою легітимністю, а не як сигнал готовності до переговорів.

Четвертий: розсіяні дані про втрати мають аналітичну цінність саме в агрегованому вигляді. Нерівність стає політично дестабілізаційною лише тоді, коли видно систему, а не окрему жертву.

Окремо автори відзначають цінність глибокого аналізу відео: модель, застосована до 13 592 зображень і коротких роликів у перший курський період, виявила 4 057 одиниць контенту про Курськ, які текстовий моніторинг просто не побачив би — бо на платформах коротких відео опису часто немає взагалі.

Дослідження не відображає офіційну позицію NATO або NATO StratCom COE. Повний текст доступний на сайті центру безкоштовно.

Ця стаття Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня

 на we.ua
Букви на we.ua

Джерело: Букви

10 серпня відзначають Всесвітній день лева та Міжнародний день біодизеля. Християни сьогодні згадують мученика Лаврентія.

Всесвітній день лева: відзначається щорічно 10 серпня. День присвячений збереженню левів та поширенню цікавих фактів про цих тварин. Він був ініційований Дереком та Беверлі Жубер у 2013 році.

Міжнародний день біодизеля: саме 10 серпня 1893 року німецький інженер та винахідник Рудольф Дизель продемонстрував двигун, який працював на паливі з арахісової олії.

У різних країнах світу сьогодні відзначають:

  • Еквадор – День Незалежності
  • Ангілья – День Конституції
  • Аргентина – День збройних сил
  • США – День штату Міссурі

Цього дня у світі:

  • 1512 — морська битва при Санкт-Матьє
  • 1519 — Фернан Магеллан розпочав своє перше навколосвітнє плавання
  • 1664 — Османська імперія та Священна Римська імперія склали Вашварський мир
  • 1678 — Франція та Нідерланди підписали Німвегенські мирні договори
  • 1793 — Лувр відкрився для публіки
  • 1819 — латиноамериканський борець за незалежність від Іспанії Сімон Болівар зайняв столицю Колумбії Боготу
  • 1821 — Міссурі став 24-м штатом США
  • 1846 — на гроші, заповідані англійським хіміком і мінералогом Джеймсом Смітсоном, відкрита перша науково-дослідна установа США — Смітсонівський інститут
  • 1876 — в Онтаріо (Канада) зроблений перший у світі міжміський телефонний дзвінок
  • 1913 — Друга Балканська війна закінчилася підписанням Бухарестського мирного договору між Болгарією, Румунією, Сербією, Чорногорією і Грецією
  • 1919 — Запорозька група Армії УНР визволила від більшовиків Вінницю.
  • 1945 — Японія оголосила про свою капітуляцію
  • 1966 — у США зупинили випуск банкноти 2 долари.
  • 1995 — українка Інесса Кравець встановила в Гетеборзі світовий рекорд у потрійному стрибку — 15 м 50 см
  • 2012 — набув чинності Закон про мови Колесніченка-Ківалова, що значною частиною українського суспільства розцінюється як антиукраїнський.
  • 2016 — ФСБ Росії заявила про затримання “групи громадян України”, які нібито готували теракти в окупованому Криму

Яке сьогодні церковне свято:

10 серпня в церковному календарі — день пам’яті святого мученика Лаврентія. Він був архідияконом Римської Церкви у III столітті. Він народився 31 грудня 225 року в Тарраконській Іспанії (сучасна Уеска) і загинув мученицькою смертю 10 серпня 258 року в Римі.

Прикмети:

  • Спокійна вода у водоймі вказує на теплі осінь та зиму
  • Спекотна погода — до дощової осені
  • Сильні дощі — осінь буде затяжною

Традиції:

  • До святого Лаврентія здавна молилися про зцілення від хвороб очей.
  • Вранці обов’язково вмивалися росою. Вірили, що ця волога допоможе “змити” будь-які захворювання.

Іменини сьогодні святкують:

Афанасій, В’ячеслав, Роман.

  • Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 9 серпня.

Запис 10 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Ми Україна на we.ua
Під час виконання бойового завдання на Кіровоградщині загинув 28-річний військовий ЗСУ зі Сміли Ярослав Демчевський. Вертоліт, на борту якого перебував захисник, зазнав падіння, повідомила Смілянська міськрада.
Ярослав Демчевський був старшим лейтенантом і служив бортовим авіаційним техніком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї однієї з військових частин Сил оборони.
Військовий загинув 31 липня.
"Ярослав Демчевський загинув при виконанні бойового польотного завдання із розосередження авіаційної техніки внаслідок падіння вертольоту. Він до останнього захищав українське небо...року під час виконання бойового польотного завдання на Кіровоградщині. За інформацією міськради, екіпаж виконував завдання з розосередження авіаційної техніки", - йдеться в повідомленні міськради.
У захисника залишилися батьки, дружина, маленька донька, брат, інші рідні та близькі.
Прощання з загиблим відбулось 8 серпня у Свято-Миколаївській парафії Черкаської єпархії Православної церкви України.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 29 липня Україна втратила винищувач F-16, борт зазнав падіння на Полтавщині.
Перейти на weukraine.tv
Букви на we.ua

Джерело: Букви 

1 серпня в Україні та світі відзначають День всесвітнього павутиння, Міжнародний день клоуна, Міжнародний день “чайлдфрі” та Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування. За церковним календарем сьогодні Медовий спас. 

День всесвітнього павутиння: цей день присвячений Інтернету, перегляду веб-сторінок. Всесвітнє павутиння (WWW) було створене англійським комп’ютерним вченим Тімом Бернерсом-Лі у 1989 році, коли він працював у Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) у Швейцарії. Під час роботи в організації Бернерс-Лі розробив основи Інтернету – HTTP, HTML, браузер WorldWideWeb, сервер і перший веб-сайт. 

Міжнародний день клоуна: професійне свято щороку відзначають протягом тижня з 1 по 7 серпня. Тиждень клоунади бере свій початок у 1950-х роках, спочатку він відзначався у скромних масштабах. Вважається, що його ініціатором був Волт Севідж. Першою головою Національного тижня клоунів у США став член клубу Clowns of America Білл Бейлі. Саме він переконав конгресменів у необхідності проведення щорічного заходу та домігся запрошення всіх членів клоунського клубу до Сенату у Вашингтоні. 

Міжнародний день “чайлдфрі”: метою свята є привернення уваги до недоліків патріархальної системи, коли жінка не має права вибору у питаннях народжування дітей та їх виховання. Ця подія не про пропаганду стилю життя “чайлдфрі”, а в першу чергу, про прийняття та толерантність до тих, хто вирішив не народжувати дітей. 

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування: започаткований 1990 року на честь Декларації “Інноченті”, яку підписали представники урядів багатьох країн, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНІСЕФ та деяких громадських організацій. Окрім роз’яснювальної роботи, представники організацій домагаються введення оплачуваної відпустки для обох батьків. Вони переконані, що подібні заходи будуть сприяти розвитку в сім’ях спільної відповідальності за дитину на рівних умовах. 

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

  • Швейцарія – День Заснування Конфедерації
  • Бенін – День Незалежності
  • КНР – день заснування народно-визвольної армії (НВАК)
  • Польща – Національний день пам’яті Варшавського повстання

Цього дня у світі: 

  • 30 до н. е. – флот римського полководця Октавіана (майбутній перший римський імператор Октавіан Август) увійшов до Александрії та узяв Єгипет під контроль Римської республіки.
  • 30 до н. е. – покінчив життя самогубством римський державний діяч Марк Антоній
  • 23 – римський воєначальник Юлій Цезар Друз, син імператора Тіберія, отруєний дружиною Лівіллою.
  • 69 – повстання батавів: у римській провінції Нижня Германія германське плем’я батавів розпочало повстання проти римського правління під проводом Юлія Клавдія Цивіліса.
  • 527 – Юстиніан I став одноосібним правителем Візантійської імперії.
  • 607 – Оно но Імоко прибув до китайської держави Суї як посол від японської держави.
  • 902 – фортеця Таорміна, останній оплот Візантійської імперії на острові Сицилія, захоплений армією арабських завойовників Аглабідів.
  • 1192 – армія Річарда Левове Серце висадилася в районі Яффи та завдала поразки військам Саладина.
  • 1291 – три кантони Швіц, Урі і Унтервальден підписали на галявині Рютлі союзний договір “на вічні часи”, щоб разом боротися із ворогами – нове державне об’єднання стало прообразам Швейцарської конфедерації.
  • 1492 – перша письмова згадка про Запорізьких козаків.
  • 1498 – мандрівник Христофор Колумб вперше ступив на землю континентальної Америки в районі півострова Парія (сучасна Венесуела). Вважаючи, що це острів, Колумб назвав його Isla Santa (Святий Острів) і проголосив власністю Іспанії.
  • 1578 – розпочалася одна з найбільших арктичних експедицій: англійський мореплавець Мартін Фробішер на 15 кораблях вирушив на вивчення арктичної Канади.
  • 1589 – король Франції Генріх III був смертельно поранений монахом Жаком Клеманом. Наступного дня бездітний Генріх III назвав своїм спадкоємцем на французькому престолі короля Наварри (Генріха IV).
  • 1774 – британський вчений Джозеф Прістлі вперше отримав чистий кисень.
  • 1780 – Швеція оголосила про свій постійний нейтралітет.
  • 1793 – у Французькій республіці введено метричну систему мір і ваг, котра згодом стала основою міжнародної єдиної системи вимірів.
  • 1798 – розпочалася Абукірська битва: британський флот адмірала Гораціо Нельсона здобув перемогу над французьким флотом (віцеадмірала Франсуа Брюеса).
  • 1806 – німецькі держави Баварія, Вюртемберг, Баден, Гессен-Дармштадт, Нассау (обидві лінії), Берг, ерцканцлер Дальберг і вісім інших німецьких князівств оголосили про свій вихід із складу Священної Римської імперії.
  • 1822 – російський імператор Олександр I підписав рескрипт “Про заборону таємних товариств і масонських лож”.
  • 1838 – рабство заборонене у переважній більшості колоній Британської імперії.
  • 1876 – Колорадо стає 38-м штатом Сполучених Штатів Америки.
  • 1914 – через чотири дні після оголошення Австро-Угорською імперією війни Королівству Сербія, Німецька імперія і Російська імперія оголосили війну одна одній, у Французькій республіці проведено загальну мобілізацію, а перші німецькі загони увійшли до Люксембургу, щоб почати наступ на Французьку республіку. Протягом наступних трьох днів Російська імперія, Французька республіка, Бельгія і Велика Британія утворили коаліцію у війні проти Австро-Угорської імперії та Німецької імперії. Почалась Перша світова війна, котра забрала життя 20 мільйонів людей.
  • 1919 – в Угорщині повалена проголошена в березні радянська республіка.
  • 1920 – у Відні сформовано закордонний (екзильний) уряд Диктатора ЗУНР, головна мета якого – домагатися відновлення незалежності ЗУНР дипломатичними засобами.
  • 1923 – Раднарком УРСР ухвалив рішення про початок українізації.
  • 1924 – у Буенос-Айресі (Аргентина) засновано українське товариство “Просвіта”.
  • 1925 – ліквідовано Катеринославську губернію відповідно до постанови ВУЦВК “Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління”.
  • 1936 – чергові Олімпійські ігри відкрив у Берліні Адольф Гітлер.
  • 1941 – на зайнятій німцями території Західної України створено дистрикт “Галичина” з центром у Львові.
  • 1943 – під Делятином нацисти розгромили загін Сидора Ковпака.
  • 1944 – о 17:00 за Варшавським часом почалося повстання у Варшаві (Варшавське повстання 1944 року).
  • 1953 – швейцарський вчений Огюст Пікар разом із сином Жаком закінчив будівництво батискафа “Трієст”, на якому в 1960 році Жак спуститься на дно Маріанської западини на глибину 10 916 м.
  • 1960 – проголошена незалежна Республіка Дагомея (в 1975– 1990 – Народна Республіка Бенін), сучасна Республіка Бенін.
  • 1975 – у Гельсінкі керівниками 35 держав підписаний Заключний акт Наради з безпеки і співпраці в Європі, що підтвердив непорушність кордонів у Європі, що містив цілий звід принципів міждержавних відносин в умовах мирного співіснування, включаючи так званий “гуманітарний кошик”.
  • 1977 – у Києві відкрито Центральний будинок художника.
  • 1990 – 500-ліття Запорозького козацтва.
  • 1991 – Президент США Джордж Герберт Вокер Буш у Києві виголосив промову, в якій однозначно висловлювався за збереження СРСР і підтримку М. Горбачова.
  • 1997 – у Військово-Морських Силах Збройних Сил України на підводному човні, який отримав назву “Запоріжжя”, піднятий Військово-морський прапор України.
  • 2000 – Моше Кацав став президентом Ізраїлю
  • 2001 – у Німеччині набрав чинності закон про реєстрацію громадянських партнерств
  • 2001 – Болгарія, Кіпр, Латвія, Словенія і Словаччина приєднались до Європейської агенції з охорони навколишнього середовища
  • 2002 – високошвидкісна залізниця Cologne-Rhine/Main перейшла до регулярних пасажирських перевезень. У ФРН вперше почали курсувати пасажирські електропоїзди зі швидкістю 300 км/год
  • 2003 – терорист-самогубець підірвав себе у лікарні Моздока (Північна Осетія, Росія). 50 осіб загинули, понад 75 дістали поранення.
  • 2003 – розпочалися XIV Панамериканські ігри в Санто-Домінго (Домініканська Республіка).
  • 2005 – Абдалах ібн аль-Азіз аль Сууд коронувався на монарха Саудівської Аравії
  • 2006 – московський арбітражний суд оголосив банкрутство Юкосу
  • 2007 – вступила в дію реформа правопису німецької мови
  • 2007 – обвал мосту I-35W через річку Міссісіпі у Міннеаполісі (США). 13 осіб загинули і більше сотні отримали тілесні ушкодження.
  • 2007 – як мінімум 50 осіб загинуло і 60 було поранено у результаті теракту фанатика-самогубці в Багдаді
  • 2007 – залізнична аварія біля Беналек (Конго). Загинуло близько 100 осіб, 128 поранені.
  • 2008 – повне сонячне затемнення, яке можна було спостерігати переважно у північній та центральній частині Азії, а часткові фази – майже по всій Євразії.
  • 2009 – експрем’єр Данії Андерс Фог Расмуссен став генсеком НАТО
  • 2010 – набрала чинності Конвенція про касетні боєприпаси.
  • 2010 – вченими з Лідського університету відкрито “підводну річку” в Чорному морі
  • 2010 – розпочався вивід військовослужбовців Нідерландів з Афганістану
  • 2014 – внаслідок зіткнення пасажирського і вантажного потягів поблизу вокзалу в місті Мангейм (ФРН). Четверо осіб тяжко поранених і вісімнадцятеро — шпиталізовано з травмами
  • 2016 – На базі частини ремонтних цехів ПАТ “Запоріжсталь” утворився Запорізький ливарно-механічний завод (Запоріжжя)

Яке сьогодні церковне свято: 

Церква 1 серпня липня відзначає свято Маковея. Це одне з трьох літніх свят, що відзначається на честь Христа Спасителя, церковна назва – Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) та Пресвятої Богородиці. 

Відзначається воно ще з 9-го століття нашої ери. Спочатку Маковея святкували в Константинополі, а згодом воно поширилося на інші країни. Наприкінці 12 століття цей день був одним з найшанованіших церковних свят в Київській Русі.  

В цей день як православні, так і католики, вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв, а також їхнього наставника та матір. Великомученики були страчені у 166 році до нашої ери через те, що відмовилися від язичницького ідолопоклонства. Мученицька страта братів Маккавеїв спонукала Іуду Маккавея побороти сурового правителя Антіоха та викинути ідолів з Єрусалимського храму.  

1 серпня починається двотижневий піст 

Прикмети: 

  • Сильний вітер – до сніжної і холодної зими
  • Олені зайшли у водойму – в річках вже не можна купатися
  • Яка погода цього дня, така й буде на 15 серпня
  • Відцвіли троянди – скоро прийдуть холоди
  • Все ще квітнуть кульбаби – до теплої осені

Традиції:

  • Головна заборона дня – не можна шуміти і веселитися. У народі вважають, що якщо порушити заборону, то хвороби та проблеми переслідуватимуть до наступного Спаса.
  • У свято добре піти до храму, щоб помолитися, освятити мед, мак, воду та овочі з нового врожаю.

Іменини сьогодні святкують: 

Олександр, Дмитро, Леонтій, Софія, Тимофій, Федір. 

  • Вчора, 31 липня, у світі та Україні відзначали низку свят, пам’ятних дат і народних подій. Зокрема, відзначали День обізнаності про незвичайні музичні інструменти, Всесвітній день рейнджерів та Міжнародний день рятувальника. 

Запис 1 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?