Go to ua.korrespondent.netДжерело: Букви
31 серпня відзначають Міжнародний день поінформованості про передозування та Міжнародний день осіб африканського походження. За церковним календарем сьогодні – Покладання Пояса Пресвятій Богородиці.
Міжнародний день поінформованості про передозування: щорічна всесвітня кампанія, спрямована на припинення передозувань, поминання без стигматизації тих, хто помер, та визнання горя сім’ї та друзів, що залишилися позаду.
Міжнародний день осіб африканського походження: у 2020 році Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію про Міжнародний день осіб африканського походження. Термін “особа африканського походження” був визнаний державами та Організацією Об’єднаних Націй як концепція правового і політичного характеру, яка була прийнята на Регіональній конференції Північної і Південної Америки, що відбулася в Сантьяго-де-Чилі у 2000 році в межах підготовки до Третьої Всесвітньої конференції по боротьбі проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з ними нетерпимості.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
Цього дня у світі:
Яке сьогодні церковне свято:
31 серпня в церковному календарі – Покладання Пояса Пресвятій Богородиці. Це свято пов’язане з дорогоцінною християнською реліквією – поясом, який, за переданням, Пресвята Богородиця власноруч виплела з верблюжої шерсті і передала апостолу Томі під час свого вознесіння на Небеса.
Прикмети:
Традиції:
Іменини сьогодні святкують:
Олександр, Володимир, Геннадій, Дмитро, Іван, Михайло.
Запис 31 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
Go to tsn.ua
Go to tsn.ua
Go to society.comments.ua
Go to 24tv.ua
Go to unian.ua
Go to gazeta.ua
Go to glavcom.uaСвята 31 серпня в церковному календарі – Покладення Пояса Пресвятої Богородиці
Go to glavcom.uaДжерело: ДТЕК
Лідер гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук привітав українських шахтарів із професійним святом. Відеозвернення він записав у шахті на глибині 480 метрів.
У ролику музикант наголосив на складності та важливості роботи шахтарів і подякував їм за працю.
“Я добре усвідомлюю, наскільки не тільки важливою, але й важкою і небезпечною є ваша праця”, – сказав Вакарчук.
Він також подякував шахтарям за щоденну працю та побажав їм повертатися з роботи неушкодженими.
“Я хочу побажати всім вам, перш за все, Божої опіки, щоб ви завжди залишалися неушкодженими, щоб у вас усе було добре. І дякую вам за ту працю, яку кожного дня ви робите для нас усіх, для того, щоб нам було світло й тепло. Ми дуже цінуємо це. Зі святом вас! Нехай усе буде добре”, – сказав Вакарчук.
Довідка. День шахтаря в Україні відзначають щороку в останню неділю серпня. Саме свято офіційно запровадили ще у 1947 році, а його дату пов’язали зі стахановським рухом.
Йдеться про рекорд шахтаря Олексія Стаханова, який у ніч із 30 на 31 серпня 1935 року за 5 годин 45 хвилин видобув 102 тонни вугілля. На той час це у 14 разів перевищувало встановлену норму.
Після проголошення незалежності України День шахтаря зберегли. У 1993 році його офіційно закріпили указом президента як професійне свято працівників вугільної промисловості.
Для багатьох міст Донбасу цей день традиційно має особливе значення. З Днем шахтаря також збігається святкування Дня міста, зокрема у Донецьку, Добропіллі, Горлівці та Макіївці.
Запис Вакарчук привітав шахтарів із професійним святом на глибині 480 метрів спершу з'явиться на Букви.
Go to champion.com.ua
Go to novyny.live
Go to novyny.live
Go to rubryka.com
Go to espreso.tvCyberCalmКриза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми
Центр стратегічних комунікацій NATO у Ризі (NATO StratCom COE) оприлюднив дослідження «Crisis, Control, Crusade: Russiaʼs Propaganda Architecture» — четверту поспіль роботу центру про внутрішні комунікації росії часів повномасштабної війни. Головна теза: здатність кремля утримувати підтримку затяжної війни всередині країни тримається не стільки на змісті окремих повідомлень, скільки на комунікаційній системі, яка перетворює невизначеність на відчуття стратегічної послідовності.
Автори проаналізували 15 місяців — з 1 січня 2024 до 31 березня 2025 року — і близько 3,13 мільйона одиниць контенту. Висновок, який відрізняє цю роботу від попередніх: пропагандистський апарат росії перестав бути жорсткою ієрархією і став адаптивною екосистемою, здатною поглинати удари, тестувати наративні рамки і зводити повідомлення докупи між платформами. Але саме через це в ньому проступили структурні розломи, які можна виміряти в годинах.
У вибірку потрапили 24 749 статей з російських державних сайтів, 1 224 записи телеефірів і 1,86 мільйона дописів з 414 каналів у Telegram. Окремо аналітики зібрали порівняльний масив на 1,25 мільйона одиниць — з незалежних російських та іноземних новинних порталів і соцмереж 22 країн мовами оригіналу.
Методи — текстові ембединги для кластеризації наративів, вимірювання тональності, виявлення часових сплесків і глибокий аналіз відео, який розпізнає зміст роликів без опису та підписів.
Ключова знахідка дослідження — відтворюваний трифазний цикл, який автори назвали 3C: Crisis → Control → Crusade (криза → контроль → хрестовий похід).
На операційному рівні цикл реалізується через послідовність DTCA — Delay → Test → Consolidate → Amplify (затримка → тестування → консолідація → підсилення). Спершу система мовчить, доки узгоджує позицію; потім обкатує альтернативні версії в Telegram; далі синхронізує їх між платформами; і врешті підсилює повторенням та емоційним нагнітанням.
Найцінніше в цій схемі те, що вона вимірювана. Під час курської операції Сил оборони України, яка почалася 6 серпня 2024 року, російські державні медіа мовчали сім годин, перш ніж визнати прорив; координація на рівні кремля зайняла 18 годин.
Під час теракту в «Крокус Сіті Холі» вже протягом першої години 16% усього висвітлення згадувало Україну — тобто система почала тестувати версії ще до централізованого узгодження і до того, як відповідальність узяло угруповання ISIS-K. Додатковий кейс, який автори розглядали окремо, — інцидент довкола Калінінграда в січні 2025 року — показав ту саму картину: активність у Telegram досягала піку за дві-чотири години до офіційних заяв держдуми.
Висновок авторів: перші 18 годин — найвразливіша фаза системи. Саме тоді рамку події ще можна встановити раніше, ніж централізована координація витіснить конкурентні пояснення. Тому ефективна протидія має ставити на швидкість, ясність і рамкування, а не на вичерпність.
Пропаганда росії не є монолітним рупором. Це ієрархічна екосистема з розподіленими функціями, де кожен майданчик має власне завдання і власну вразливість.
Державні сайти — kremlin.ru, government.ru, mil.ru, duma.gov.ru, mid.ru та інші — задають інституційний авторитет і базову лінію офіційної позиції. Їхня мова технічна й юридична, а публікації системно запізнюються відносно соцмереж через міжвідомчі узгодження, юридичну перевірку і схвалення керівництвом. Дисципліну повідомлення тут купують ціною швидкості.
Телебачення відповідає за емоційну мобілізацію і моральні настанови. Воно лишається основним джерелом для старших вікових груп і населення поза великими містами — і формує не так думку, як емоційне ставлення до війни.
Telegram у дослідженні названо центральною нервовою системою: швидкість, інфраструктура підсилення, сегментація аудиторій. Зовні екосистема виглядає плюралістичною і стихійною, але канали, що позиціюють себе як незалежні, регулярно тиражують майже ідентичні формулювання з мінімальним часовим розривом. Ця суперечність — децентралізований вигляд за синхронного виходу — і є структурною ознакою платформи.
Теракт у «Крокус Сіті Холі» 22 березня 2024 року забрав 149 життів, понад 600 людей дістали поранення. Слідчий комітет росії заявив, що напад планували і здійснили в інтересах чинного керівництва України; Київ і Вашингтон цю версію відкинули.
Аналіз тональності показав, що 23 березня 2024 року стало найнегативнішим днем усієї 15-місячної вибірки — середній показник −40,9%. Другим за негативністю виявився 6 серпня 2024 року, день початку курської операції, з −40,1%.
Дослідники описують те, що сталося далі, як витіснення наративу: російські медіа зійшлися на версії з українським слідом, і вона витіснила альтернативні пояснення. Затримання підозрюваних поблизу кордону з Україною стало достатнім приводом, хоча Білорусь була не менш імовірним географічним маршрутом. У комунікаційній архітектурі кремля теракт спрацював як перезавантаження порядку денного: відвернув увагу від суперечок довкола президентських виборів, обірвав опозиційні наративні цикли і згуртував аудиторію навколо жалоби, єдності та зовнішнього винуватця.
Окремий розділ присвячено тому, як росія говорила про мир упродовж 2024–2025 років. Риторика еволюціонувала від прямого відкидання до умовної нормалізації — але без жодного помʼякшення вимог. Мир послідовно подавали як умовний, абстрактний і підпорядкований воєнним та геополітичним цілям росії.
Політична траєкторія Дональда Трампа працювала як прискорювач наративу, а не як поворотний пункт. Російські медіа вибірково підсилювали ті елементи його риторики, що збігалися з внутрішніми наративами: критику західних союзників, скепсис щодо тривалої підтримки України, заклики до переговорів у рамці втоми Заходу. Заяви, критичні щодо росії або обумовлені суверенітетом України, маргіналізували чи пропускали.
Показово, що 6 листопада 2024 року — день перемоги Трампа на виборах — дав найпозитивнішу тональність у всій вибірці. Але аудиторію до компромісу не готували. Натомість у ній виховували інтерпретаційну гнучкість: здатність поглинути будь-який майбутній розвиток подій без зміни політики.
Дослідження показує, що 9 травня в кремлівській комунікації давно не є актом памʼяті. Це робоча інтерпретаційна рамка, яку розгортають наперед.
Комеморація 1945 року і виправдання нинішньої війни синхронізовані свідомо: офіційні промови, регіональні комунікації та локальні заходи відтворювали однакові тематичні структури — єдність, жертовність, лояльність. Українські удари безпілотниками і ракетами по російських регіонах 9 травня рамкували не як воєнні операції, а як умисні напади на цивільних у «найсвятіше свято».
Автори наголошують: такий прийом стійкіший за прості фейки, бо вбудовує сконструйоване виправдання у справжнє поминальне почуття. Спростовувати тут доводиться не окреме твердження, а саме зрощення памʼяті з мобілізацією.
Найтонший розділ дослідження — про те, як росія поводиться з власними втратами. Два етнічні регіони з непропорційно високими показниками загиблих на душу населення, Тува і Бурятія, стали кейсом стратегії, яку автори називають стримуванням без агрегації.
Втрати не приховують — їх подрібнюють. Загиблих показують через локальні, персоналізовані історії героїзму, родинної гордості й общинної честі, а не як сукупну або статистично виняткову цифру.
Стилістика при цьому різна. У Туві мобілізаційного контенту помітно мало, а війну вбудовують у культурні мотиви обовʼязку, шани до предків і стоїчного терпіння; у стрічках домінують повені, кримінальні справи та інфраструктурні проблеми. Бурятія натомість демонструє відкриту нормалізацію і героїзацію: постійний потік некрологів, оголошення про пільги для учасників війни та їхніх родин, релігійні церемонії, вбудовані в регіональну ідентичність.
Результат в обох випадках однаковий: визнання без агрегації, емоція без політизації. Горе і гнів перенаправляють на зовнішнього ворога, не даючи регіональним претензіям вирости до національного питання про те, хто саме платить за війну.
Дослідження фіксує і межі цієї машини. Протягом доби після теракту в «Крокусі» росія просувала три різні наративи про причетність України, але в західних заголовках вони зʼявлялися здебільшого поруч із контрнаративами, а не самостійно. Автори роблять висновок, що головна мета таких кампаній усе-таки внутрішня: мобілізувати власне населення, а не переконати закордонну аудиторію.
Ще одна вразливість — тертя. Під тиском кризи обмін між платформами дає видимі збої: затримки офіційних публікацій, розсинхрон телебачення, розходження між офіційними каналами і проксі-голосами. Регіональні повідомлення, підігнані окремо під прикордонні області, етнічні республіки і столичні аудиторії, бувають взаємно несумісними — і це помітно тому, хто читає кілька каналів одночасно.
До березня 2025 року регіональне висвітлення курського напрямку в Telegram набуло квазібюрократичного ритму: тривоги, відбої, звіти протиповітряної оборони — усе за стандартизованими форматами. Паралельно змінилася й мова виправдання війни: від денацифікації та відплати — до оборони, віри й обовʼязку.
Це знижує навантаження на пропагандистську систему, але створює інший ризик. Тривала нормалізація веде до втоми, ерозії мобілізаційної здатності й падіння ефективності наративів на довгій дистанції.
Практичні висновки авторів адресовані передусім стратегічним комунікаціям держав, але читаються і як принципи інформаційної гігієни.
Перший: реагувати треба в перші години, а не спростовувати за тиждень. Після того як система консолідувалася, спростування конкурує вже не з версією, а з усталеною рамкою.
Другий: ресурси моніторингу варто розподіляти за інтенсивністю загрози, а не рівномірно. Telegram — головна ціль для раннього втручання, телебачення — арена довгої боротьби за легітимність.
Третій: мирну риторику росії слід читати як інструмент управління внутрішньою легітимністю, а не як сигнал готовності до переговорів.
Четвертий: розсіяні дані про втрати мають аналітичну цінність саме в агрегованому вигляді. Нерівність стає політично дестабілізаційною лише тоді, коли видно систему, а не окрему жертву.
Окремо автори відзначають цінність глибокого аналізу відео: модель, застосована до 13 592 зображень і коротких роликів у перший курський період, виявила 4 057 одиниць контенту про Курськ, які текстовий моніторинг просто не побачив би — бо на платформах коротких відео опису часто немає взагалі.
Дослідження не відображає офіційну позицію NATO або NATO StratCom COE. Повний текст доступний на сайті центру безкоштовно.
Ця стаття Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня
Джерело: Букви
10 серпня відзначають Всесвітній день лева та Міжнародний день біодизеля. Християни сьогодні згадують мученика Лаврентія.
Всесвітній день лева: відзначається щорічно 10 серпня. День присвячений збереженню левів та поширенню цікавих фактів про цих тварин. Він був ініційований Дереком та Беверлі Жубер у 2013 році.
Міжнародний день біодизеля: саме 10 серпня 1893 року німецький інженер та винахідник Рудольф Дизель продемонстрував двигун, який працював на паливі з арахісової олії.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
Цього дня у світі:
Яке сьогодні церковне свято:
10 серпня в церковному календарі — день пам’яті святого мученика Лаврентія. Він був архідияконом Римської Церкви у III столітті. Він народився 31 грудня 225 року в Тарраконській Іспанії (сучасна Уеска) і загинув мученицькою смертю 10 серпня 258 року в Римі.
Прикмети:
Традиції:
Іменини сьогодні святкують:
Афанасій, В’ячеслав, Роман.
Запис 10 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
Go to weukraine.tvДжерело: Букви
1 серпня в Україні та світі відзначають День всесвітнього павутиння, Міжнародний день клоуна, Міжнародний день “чайлдфрі” та Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування. За церковним календарем сьогодні Медовий спас.
День всесвітнього павутиння: цей день присвячений Інтернету, перегляду веб-сторінок. Всесвітнє павутиння (WWW) було створене англійським комп’ютерним вченим Тімом Бернерсом-Лі у 1989 році, коли він працював у Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) у Швейцарії. Під час роботи в організації Бернерс-Лі розробив основи Інтернету – HTTP, HTML, браузер WorldWideWeb, сервер і перший веб-сайт.
Міжнародний день клоуна: професійне свято щороку відзначають протягом тижня з 1 по 7 серпня. Тиждень клоунади бере свій початок у 1950-х роках, спочатку він відзначався у скромних масштабах. Вважається, що його ініціатором був Волт Севідж. Першою головою Національного тижня клоунів у США став член клубу Clowns of America Білл Бейлі. Саме він переконав конгресменів у необхідності проведення щорічного заходу та домігся запрошення всіх членів клоунського клубу до Сенату у Вашингтоні.
Міжнародний день “чайлдфрі”: метою свята є привернення уваги до недоліків патріархальної системи, коли жінка не має права вибору у питаннях народжування дітей та їх виховання. Ця подія не про пропаганду стилю життя “чайлдфрі”, а в першу чергу, про прийняття та толерантність до тих, хто вирішив не народжувати дітей.
Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування: започаткований 1990 року на честь Декларації “Інноченті”, яку підписали представники урядів багатьох країн, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНІСЕФ та деяких громадських організацій. Окрім роз’яснювальної роботи, представники організацій домагаються введення оплачуваної відпустки для обох батьків. Вони переконані, що подібні заходи будуть сприяти розвитку в сім’ях спільної відповідальності за дитину на рівних умовах.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
Цього дня у світі:
Яке сьогодні церковне свято:
Церква 1 серпня липня відзначає свято Маковея. Це одне з трьох літніх свят, що відзначається на честь Христа Спасителя, церковна назва – Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) та Пресвятої Богородиці.
Відзначається воно ще з 9-го століття нашої ери. Спочатку Маковея святкували в Константинополі, а згодом воно поширилося на інші країни. Наприкінці 12 століття цей день був одним з найшанованіших церковних свят в Київській Русі.
В цей день як православні, так і католики, вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв, а також їхнього наставника та матір. Великомученики були страчені у 166 році до нашої ери через те, що відмовилися від язичницького ідолопоклонства. Мученицька страта братів Маккавеїв спонукала Іуду Маккавея побороти сурового правителя Антіоха та викинути ідолів з Єрусалимського храму.
1 серпня починається двотижневий піст
Прикмети:
Традиції:
Іменини сьогодні святкують:
Олександр, Дмитро, Леонтій, Софія, Тимофій, Федір.
Запис 1 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.