Search trend "новоросійськ"

"Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів Америки, надану через конгресове рішення, адміністрація Трампа конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо", каже експерт з енергетики Михайло Гончар Угода про надра України постійно змінюється, як і риторика президента США Дональда Трампа. Як поясните процеси довкола неї? &еnsр;Нині можна говорити тільки про підходи й загальні принципи таких угод. Тому що нинішній варіант уже не є угодою про мінерали, про що на початках говорив Трамп. Ідеться вже про надра загалом, про інфраструктуру, зокрема енергетичну, транспорт, порти. Утім, повний і остаточний перелік складових предмета цієї угоди невідомий. По-перше, треба звернути увагу на дискримінаційний підхід із боку США нашого, поки що, формального стратегічного партнера. Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів, надану через конгресове рішення, тепер адміністрація Трампа заднім числом конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо ні з позиції ділової етики, ні з позиції міжнародного права. По-друге, створення нібито інвестиційного фонду. Найімовірніше, інвестиціями там і не пахне. Це буде механізм висмоктування фінансових результатів, які отримуються в Україні в контексті використання предметів угоди. Це чи рідкісноземельні метали, чи в ширшому контексті мінерально-сировинні й енергетичні ресурси, чи йдеться про використання енергетичної інфраструктури, ГТС, АЕС, портів, залізниці. Організація, яка цим займатиметься, корпоративний суб'єкт з американською реєстрацією, що діятиме за законами США, в органах управління матиме американську більшість. Українська сторона буде позбавлена прав і можливостей впливати на рішення і діяльність такої організації. Інвестиціями там і не пахне По-третє, за підходів, де українська сторона десуверенізована і лише присутня, є ризик, що партнер може передати управління фондом третій стороні. Ясно, що нею, хай навіть замасковано, буде Росія. Така угода може бути в межах розподілу сфер впливу між РФ та США. Вашингтон може легко маневрувати, отримавши натомість від Кремля певні вигоди чи інтереси. Чому четвертий пункт Плану перемоги президента Володимира Зеленського містить пропозицію партнерства з розроблення надр? &еnsр;Україна пропонувала США та ЄС укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних покладів критичної мінеральної сировини та спільного інвестування й використання потенціалу українських надр. Очевидно, розрахунок був на те, що співпраця відбуватиметься на партнерських і паритетних засадах. Освоєння українських надр у частині критичної мінеральної сировини може забезпечити додатковий фінансовий потік, необхідний для розвитку нашого ОПК і не тільки. Але масштабні проєкти з освоєння надр за участі інвесторів із США та ЄС потребують гарантій безпеки для України. А тут про гарантії безпеки не йдеться, американська сторона відкинула це. Спочатку був меморандум на дві сторінки, а тепер проєкт на 58 сторінок. Тому він підлягає ретельному аналізу. Британський професор права Алан Райлі, старший науковий співробітник Аtlаntіс Соunсіl, викладач Лондонського університету, проаналізував цей проєкт угоди й охарактеризував його як "документ про експропріацію". Українська влада веде дипломатичні маневри з уточнення позицій, галузевих аспектів, процедурних нюансів. Але якщо підхід американської сторони та дух цієї угоди залишаться незмінними, підписувати нічого не можна. Якщо визнати борг перед США, то країни ЄС, за прецедентом, можуть також почати вимагати визнати борг? &еnsр;Так. І треба пам'ятати, що сьогодні в європейських країнах здебільшого прихильні до України уряди, та після виборів там ситуація може змінитися, як у Словаччині, до влади можуть приходити проросійські сили. Створювати такий прецедент небезпечно. В європейській пресі циркулюють вкиди про поновлення роботи гілки "Північних потоків". Чи є небезпека поновлення цієї німецько-російської співпраці щодо газу? &еnsр;Якщо є нитка й вона у функціональному стані, то ризик є. Про небезпеку я не говорив би, бо з німецького боку є тверда позиція щодо неможливості використання "Північних потоків". Вкиди в медіа це системна робота, з одного боку, росіян через європейські джерела, з другого боку активізувалося німецьке проросійське газове лобі. Відверто діє партнер Путіна Маттіас Варніґ. Також з'явилася американська складова такий собі інвестор Стівен Лінч хоче відновити пошкоджену нитку другого "Північного потоку", а не лише запустити вцілілу. Триває системна кампанія, і так чи так це російський інтерес повернутися на європейський газовий ринок. Атомні електростанції це наша енергетична безпека Путінська політика "повороту на схід", на китайський ринок, провалилася. Та якби й запрацювала, то там довше логістичне плече, на тому кінці труби лише один споживач Китай. Це незіставно з логістично близьким ринком Європи, де багато споживачів, конкуренція, ними можна маніпулювати. Пекін не Берлін, з ним фокуси Кремля не проходять. Стало зрозуміло, що у прямому вигляді повернутися не ви­йде, тому й розробили стратегію прихованого повернення. Звідси були задумки з "азербайджанським" газом транзитом через Україну. І щодо "Північного потоку" схема подібна. Поява американського інвестора передбачає, що на компресорній станції "Славянская", відправній точці ПП2 на російському узбережжі Балтики, відбудеться акт перетворення газу від Газпрому на "американський", який далі прокачуватимуть до німецького Грайфсвальда. Ця схема успішно спрацювала з перетворенням російської нафти на "угорську" на білорусько-українському кордоні. Та є одне "але". Такий схематоз суперечить інтересам американських компаній, які експортують на європейський ринок свій скраплений природний газ. Якщо запустити вцілілу нитку "Потоку" на 27,5 мільярда кубів щорічно, то для Газпрому це свято. Нині вони можуть прокачувати не більш як 16 мільярдів кубів за рік другою ниткою "Турецького потоку". А тут одразу майже вдвічі більше можна прокачати, що означає одразу мінус для американського постачання. Європейський ринок може прийняти й американський, і російський газ? &еnsр;Особливістю європейського ринку є те, що він досить інтенсивно стискається. Якщо 2010-го споживання газу на ринку ЄС-27 становило 545 мільярдів кубометрів на рік, то 2024-го лише 332 мільярди кубів. Нагадаю, на піку російського газового експорту до ЄС-27&thіnsр;2021 року його обсяг становив 155 мільярдів кубометрів. У рамках політики декарбонізації, попри відсутність газового санкційного пакета проти РФ, в Євросоюзі з року в рік триває скорочення обсягів споживання газу. За цих обставин важко уявити, що серйозний інвестор зі США робитиме ставку на російський проєкт в умовах стиснення європейського ринку газу. Звісно, росіяни хочуть повернутися на ринок ЄС, поновити експорт газової корупції й маніпулювання політиками. Ми ж бачимо, як це працює у випадку з Угорщиною, Словаччиною, Сербією. Як працювало в Болгарії. Та й росіяни були близькі до тотального успіху в Німеччині до повномасштабної війни. Одні країни змогли вибратися з цих "солодких" газових і нафтових пасток Кремля, а хтось, як-от Угорщина, потонув і вважає, що це ідеальний засіб для політичного довголіття. Припускаю, що ми ще побачимо продовження серіалу на тему "українці підірвали "Північні потоки". На жаль, цим і в нас люблять похвалитися. Водночас забувають, що у світі постправди на нас можуть легко це повісити з вимогою десятків мільярдів доларів компенсації за заподіяну шкоду європейському бізнесу. Що таке "угорська схема по нафті"? &еnsр;Коли 2022 року Європейський Союз приймав шостий санкційний пакет щодо нафти, Угорщина погрожувала заблокувати його прийняття, якщо не буде збережено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба" через територію Білорусі й України. Мовляв, Угорщина не має можливості отримувати нафту в інший спосіб і не може переробляти іншу нафту, крім російського сорту Urаls. Єврокомісія пішла назустріч Угорщині, щоб хоч і в урізаному вигляді, але санкційний пакет прийняти. Бо основна російська експортна нафта морська. Вона йде через нафтоперевалку на Балтиці та в Чорному морі. Для угорців зробили виняток, але не назавжди. Ті сказали, що їм потрібно два-три роки, щоб переналаштуватися на інший сорт нафти. Це був обман. Угорці й не збиралися виконувати свої обіцянки. Але торік Україна запровадила санкції проти компанії "Лукойл". І угорці зрозуміли, що може бути кепсько, якщо Україна запровадить санкції загалом проти російської нафти. І вони задіяли схему, придуману росіянами: змінювати на папері в пункті передавання російську нафту на угорську. І в нас теж зраділи, бо немає необхідності оголошувати санкції проти російської нафти загалом: ми тепер не маємо справ із російською нафтою взагалі, бо йде угорська. На папері то вона угорська, а фактично російська та ще й за спец­ціною для режиму Віктора Орбана. Урядова логіка приблизно така: транзит газу зупинили, бо закінчився термін дії угоди й був залізний привід не продовжувати. А мовляв, щодо нафти ми так зробити не можемо, бо діє чинний договір (до 2030 року. Країна). Це хибна логіка. Можемо зупинити. Тільки цього року транзитом "угорської" нафти Україна вже надала РФ можливість заробити приблизно 1,5 мільярда доларів доходу, які підуть на дрони, ракети, КАБи, що летять на Україну. А Будапешт нам "дякує" черговим блокуванням у ЄС допомоги Україні, переговорів про вступ у ЄС та відмовою продовжувати санкції проти агресора. Трамп і Зеленський говорили про повне поновлення роботи Запорізької атомної електростанції та роль США в цьому. З українського боку говорять про інвестиції, а з американського про перехід АЕС під їхній контроль. Росіяни кажуть, що нічого не передаватимуть. Що відбувається? &еnsр;Російська позиція зрозуміла: "Усе наше, і Запорізька область теж". Однак нині для них ЗАЕС, як валіза без ручки. Станція не генерує й не збуває електроенергію. Але, виходячи з воєнних реалій, вони ставлять на збереження статус-кво, пропозиції США для них неприйнятні. Адміністрація Трампа не заглиблюється в суть справ і бездумно пропонує ідеї. Припускаю, що вони вже зрозуміли: щодо окремо взятої АЕС досягнути прориву не вдасться, бо цього не хоче Кремль, який вони чомусь вважають договороздатним. Тому американська позиція змістилася на те, щоб узяти під контроль наявні в Україні АЕС, бо США, мовляв, мають досвід управління. Ніякого досвіду управління такими АЕС з енергоблоками ВВЕР радянської/російської конструкції вони не мають. Тут та ж небезпека, що й в угоді про надра. Бо якщо ми погодимося на американське управління, то ніщо не перешкоджатиме їм передати його умовній третій стороні з досвідом роботи з енергоблоками ВВЕР. Ця третя сторона може виявитися "Росатомом", замаскованим під формально незалежну компанію з управління активами. Що нині важать атомні електростанції для енергетики та виживання України? &еnsр;АЕС це наша енергетична безпека. Атомна генерація це 56 відсотків усієї електроенергії, що генерується. Очевидно, нам теж потрібні гарантії безпеки. Захист цих об'єктів потребує розміщення протиповітряних і протиракетних систем типу Раtrіоt і ТНААD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Країна) та ескадрильї винищувачів F-35. Але теми гарантій безпеки Україні наш формально все ще стратегічний партнер США жахається, як нечиста сила ладану. Тоді й для нас немає предмета розмови. Як ставитеся до енергетичного перемир'я? Є заяви, але жодного документа. &еnsр;Є джентльменські обіцянки, але між росіянами і США та нами й Білим домом. Відомо: з поки що нашого боку був наказ не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. От уже квітень, і ми їх не бачимо. Росіяни розповідають брехню про наші удари по нафтопере­качувальній станції "Кропоткінська", яка не має стосунку до системи транспортування їхньої нафти, а є елементом нафтопроводу Тенгіз Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму, оператором якого є "Транс­нефть". До речі, офіційно вони формулюють обережно, бо цією трубою іде головно нафта американських компаній, видобута в Казахстані, й ті бачать, що насправді відбувається. Росіяни пишуть, що "дрон, который летел в направлении&hеllір;", а прямо не кажуть, що "Кропоткінська" була об'єктом атаки. Бо вона й не була, але вигідно поширити через пропаганду дискредитацію України як порушника енергетичного перемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику ройове застосування дронів Ми в односторонньому порядку дотримуємося "угоди". РФ вважає, що тільки вона її дотримується. Росіяни тепер не б'ють по підстанціях Укренерго, по газотранспортній інфра­структурі, але б'ють по об'єктах обленерго, тобто по розподілу. Вважають, що це не є порушенням. А загалом це квазіперемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику на цивільній інфраструктурі міст ройове застосування дронів. Ніщо їм не заважає повернутися до ударів по енергетичній інфраструктурі, а привід придумати нескладно. Передплатити журнал "Країна"

На тлі надскладної ситуації на фронті останнім часом зачастили заяви й коментарі, які викривляють історичні події, відволікають увагу від життєво важливих пріоритетів захисту країни. Однією з таких "узгоджених" тем стала окупація Криму. Чергову заяву, що "ми могли захистити Крим , але не отримали наказу", зробив командувач ВМС України Неїжпапа.Правда про ті трагічні події не вписується в розтиражовані наративи й "політично вивірені акценти". За планами Кремля окупація України повинна була відбутися ще на початку 2014 року. Деталі захоплення нашої країни міжвидовим угрупованням військ були відпрацьовані на стратегічних навчаннях збройних сил РФ і Білорусі "Захід-2013" ще у жовтні 2013 року.Першим плацдармом у загарбницьких планах кремля був визначений Крим. 20 лютого 2014 року, коли на Майдані лилася кров героїв "Небесної сотні", скориставшись безвладдям, хаосом та масштабними кризами, що охопили нашу країну, російські війська почали захоплення півострова. Замість організації оборони України, президент, керівники Кабінету Міністрів, Міноборони, СБУ, МВС, розвідки, внутрішніх військ, ГПУ, міністерств, багатьох державних установ та місцевих адміністрацій втекли до ерефії та почали всіляко сприяти військовій агресії проти власної країни.Напередодні агресії чисельність усіх російських збройних формувань становила 3,4 мільйона. Із них – близько мільйона налічувала російська армія. Два мільйони чоловіків, які пройшли військову службу, перебували у військовому резерві, готовому до негайного застосування. Для реалізації окупаційних завдань Кремль активно готував численні парамілітарні козацькі та ветеранські організації. До 2014 року було завершено реформування та переозброєння збройних сил РФ, які Путін обкатав в ініційованих ним же локальних військових конфліктах.Із зовсім іншими показниками зустріла війну Україна. Починаючи з 90-х років по-хижацьки розпродувалася або просто знищувалася найкраща техніка та озброєння. Танки продавали за ціною легкових автомобілів. За цінами в сотню разів меншими від ринкових збувалися безцінні для оборони країни зенітно-ракетні комплекси, розформувалися ключові бригади й полки протиповітряної оборони. У лютому 2014 із 36 зенітно-ракетних комплексів, які ще не встигли розпродати, виконувати бойові завдання могли лише 10. Вони не забезпечували навіть фрагментарного захисту від ворожої авіації. Зі 111 військових аеродромів до 2014 року дожили лише 28.Третю в світі за потужністю ядерну зброю керівництво України передало країні-агресору, отримавши натомість пустопорожні папірці Будапештського меморандуму. Продали Росії або порізали на брухт усі наші стратегічні бомбардувальники, обміняли на списання чергових газових боргів усі крилаті ракети. За ганебними корупційними схемами з копійчаними надходженнями до бюджету, а часто й просто "безвозмєздно", міністри оборони роздавали землю, військові об’єкти та майно.Багатомільярдні корупційні бариші в поєднанні з професійною роботою російської агентури, системний розпродаж озброєння й військової техніки, хронічне недофінансування та бездумне скорочення армії призвели до катастрофічного стану наших Збройних Сил напередодні російської агресії. У 2011 році оборонний бюджет України становив лише 1,08% від ВВП, у 2012 – вже 0,94%, а в 2013 – фінансування оборони скоротилося до 0,88% ВВП!Швидкими темпами руйнувався вітчизняний оборонно-промисловий комплекс. Оборонні підприємства, позбавлені державних замовлень і фінансування, доводили до банкрутства. Обладнання вирізали та продавали на металобрухт. Виживали лише ті підприємства, які були повністю інтегровані з російським ВПК.Після перемоги Януковича на президентських виборах зникли всі обмеження для проникнення російської агентури на ключові керівні позиції в системі національної безпеки та оборони. Деякі з новопризначених керівників силових структур навіть не намагалися приховувати своє російське громадянство.В Україні системно ліквідовували підрозділи ЗСУ в тих регіонах, які російський генштаб визначив як пріоритетні плацдарми для майбутнього вторгнення. Розформували дислокований на території Автономної Республіки Крим 12-тисячний 32-й армійський корпус. Частину його військових підрозділів передали до складу військ берегової оборони ВМС, а потім повністю скоротили. Вивели з Криму також 3-й окремий полк спеціального призначення.Потрапила під розформування дислокована в Болграді Одеської області 1-а аеромобільна дивізія, що прикривала південь України. Відповідно до радянської військової доктрини, яка визначала загрозу для країни лише з боку країн НАТО, основні підрозділи Збройних сил мали місце дислокації в західній та центральній частині країни. Схід України свідомо залишили без військового прикриття. Єдину дивізію (254-а мотострілецька), дислоковану на Донбасі, а також розміщений у Донецьку оперативний полк Внутрішніх військ, – розформували без будь-якої аргументації.Перестали існувати створені за стандартами НАТО Об’єднане оперативне командування ЗСУ для управління військами в бойових умовах та Командування Сил підтримки, призначене для логістичного забезпечення військових операцій, що значно погіршило керованість і забезпечення військ в умовах військового протистояння.Підписані Януковичем Харківські угоди не лише продовжили перебування російських військ у Криму, чисельність та збройна потуга яких значно перевищувала розташований там український контингент, але й зняли будь-які обмеження на їхнє пересування півостровом, створивши всі необхідні передумови для його окупації.Чи можна вважати випадковим збігом проведення у вересні 2013 року так званого "розформування органів управління військами" – у той самий час, коли російський Генштаб на військових навчаннях "Захід-2013" проводив масштабну підготовку до вторгнення? Російська армія в деталях відпрацьовувала окупацію України, а українське військове керівництво цілеспрямовано демонтувало діючу систему управління обороною, "не встигнувши" до 2014 року замінити її новою.У жовтні 2013 (за чотири місяці до початку російської агресії) Міноборони та ГШ приймають рішення про розформування останнього боєздатного в ЗСУ 8-го армійського корпусу. Одні підрозділи скорочують, інші – виводять зі складу корпусу, залишивши для виконання ліквідаційних завдань лише його командування.Після знищення в Криму армійської корпусної системи Генштаб передав залишки сухопутних та повітряних підрозділів під командування Військово-Морських Сил України, що остаточно зруйнувало керованість військами на півострові.З особливою люттю призначені Януковичем міністри оборони та начальники Генштабу знищували мобілізаційну систему країни. Від 2010 року Міноборони та ГШ зупинили підготовку військовозобов’язаних, припинили проведення зборів резервістів. У 2012-2013 роках відбулося повне знищення системи військового обліку. Штат військових комісаріатів скоротили на 80%! (у 2012 скоротили 547 штатних посад, у 2013 – 3378) Приміщення розпродавали, картотеки зникали. У штаті військкоматів залишили трьох осіб, які не могли виконувати елементарні мобілізаційні завдання. У 2013 році оголосили про припинення призову на строкову військову службу. Згідно з річним звітом, підготовленим Генштабом президенту Януковичу, станом на 1 січня 2014 року Збройні Сили України налічували всього 103077 військовослужбовців (34265 офіцерів, 63485 солдатів, сержантів та старшин, 5327 курсантів). Щоб приховати катастрофічне падіння боєготовності української армії, Генеральний штаб запровадив нову, більш лояльну систему критеріїв бойової та мобілізаційної готовності. Але навіть за явно підфарбованими цифрами, на початок 2014 року лише близько 20% військових частин оцінювали як боєготові. Решта 80% у звіті Генштабу визначали як "частково готові" або "повністю не готові" до виконання бойових завдань. Найгіршим стан боєздатності був у Сухопутних військах – основному ядрі Збройних Сил. Неукомплектовані, непідготовлені до виконання елементарних завдань підрозділи мали жахливі проблеми зі станом військової техніки. Більшість танків, БМП та БТРів були непридатні до експлуатації, потребували ремонту, не мали акумуляторів і підготовлених екіпажів. Для захоплення АРК російські війська в Криму, що значно перевищували за чисельністю та озброєнням дислоковані там українські підрозділи, у стислі терміни на порядок посилились за рахунок перекидання на півострів:31-ї окремої гвардійської десантно-штурмової бригади (Ульяновськ);45-го окремого гвардійського полку спеціального призначення (Кубінка, москва);18-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (Ханкала);98-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії (Псков);15-ої окремої гвардійської мотострілецької бригади (Самарська область);382-ї окремої бригади морської піхоти (Темрюк);підрозділів морської піхоти Каспійської флотилії;підрозділів 7-ої десантно-штурмової дивізії (Новоросійськ);зведених підрозділів 58-ої армії південного військового округу зс РФ;22-ї гвардійської окремої бригади спеціального призначення гру гш РФ;спецпідрозділів фсб;численних парамілітарних козацьких загонів…Для прикриття масштабної концентрації та просування військ із членів проросійських організацій формувалися загони "самооборони", до яких записували, насамперед, тих кримчан, які пройшли військову службу. Їх без обмежень забезпечували зброєю з баз і арсеналів Чорноморського флоту РФ.Контроль, установлений російською армією над морськими та повітряними коридорами, дозволяв оперативно нарощувати потужність багатотисячного угруповання в разі проведення наступальної операції в південній частині континентальної України. З метою посилення можливостей флоту для проведення десантних операцій, до Чорного моря прибули десантні кораблі Північного та Балтійського флотів вмс РФ, а також – бойові кораблі Каспійської флотилії.На контрольовані окупантами кримські військові аеродроми перебазувалася штурмова авіація і бойові ударні вертольоти. Для блокування півострова з моря кораблі Чорноморського флоту вийшли з севастопольських бухт і стали на бойове чергування.Перекинуті до Криму ракетні комплекси взяли під контроль всю морську акваторію, відстежуючи будь-яку активність військово-морських сил країн НАТО. На приціл ракетного радара був узятий, зокрема, есмінець США "Дональд Кук", який на той час перебував у Чорному морі.Про цей "героїзм" російських військ детально розповідається в документальному пропагандистському фільмі "Крим. Шлях на батьківщину", що вийшов на екрани 2015 року. Головний герой цієї телеагітки Путін пафосно повідомляє, що особисто керував окупацією півострова російськими військами й був готовий застосувати ядерну зброю в разі втручання країн НАТО.Але лякати керівництво цих країн не було потреби. Вони перебували в прострації від агресивного цинізму кремля, не були готові та й не планували втручатися в трагедію, що розгорталася в центрі Європи.Російській навалі в Криму номінально протистояло близько 14 тисяч українських військовослужбовців, більшість з них – немотивовані місцеві контрактники та 18-річні діти-строковики. Політична дезорієнтація, низький моральний дух, жебрацький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення, а також системна робота російської агентури в керівному складі силового блоку призвели до масового дезертирства та переходу на бік агресора більшості українських солдатів і офіцерів, дислокованих в окупованому Криму. У перші дні окупації разом з командуванням ВМС на чолі з адміралом Березовським свою країну зрадили понад 70%! військовослужбовців ЗСУ. Не зрадили свою присягу всього 3990 українських воїнів, які були розкидані по всьому півострову – без зв’язку та забезпечення, у повному оточенні переважаючих на порядок сил противника.Ситуація в інших силових структурах АРК була ще більш трагічною. Зі співробітників кримської міліції на бік ворога перейшли 99%! особового складу, з прикордонників Україну зрадили 73%, із працівників СБУ – 90%, із співробітників Управління держохорони зрадили свою країну 96%!Переконавшись, що ніхто не збирається надавати військову допомогу виснаженій кризами та конфліктами Україні, Кремль запустив зворотний відлік повномасштабного континентального вторгнення. 28 лютого 2014 року у збройних силах росії розпочалася "раптова" перевірка боєздатності військ Південного та Західного військових округів, розміщених уздовж північно-східного кордону нашої країни. Близько 200 тисяч особового складу кількох армій з авіацією, бронетанковою технікою та артилерією почали бойове розгортання ударних підрозділів у Ростовській, Воронезькій, Курській, Бєлгородській та Брянській областях.На Київському, Слобожанському, Донецькому та Одеському оперативних напрямках були розгорнуті потужні ударні угруповання, які перебували в повній бойовій готовності для вторгнення на материкову частину України.1 березня російський парламент надає Путіну дозвіл на введення військ в Україну, використовуючи для політичного прикриття та виправдання військового вторгнення письмове звернення президента Януковича.Тільки 27 лютого в Україні був сформований Уряд, і наступного дня я зібрав перше засідання РНБО. Відповідно до інформації, наданої військовим керівництвом і розвідкою, незважаючи на трагедію, що розгорталася в Криму, найбільша загроза для України була на півночі і сході, де вздовж нашого кордону розгорталося надпотужне багатотисячне угруповання російських військ, готове до вторгнення на незахищену материкову частину України.Чисельність Сухопутних військ від загальної чисельності ЗСУ становила менше третини, а тільки за офіційними звітами вісімдесят відсотків сухопутних підрозділів були небоєздатні. Тому всій російській військовій потузі наш Генштаб міг у ті дні протиставити лише декілька зведених батальйонно-тактичних груп. Близько п’яти тисяч погано озброєних, непідготовлених військовослужбовців з несправною військовою технікою становили умовно боєздатний ресурс, готовий до застосування. Більшість з них – вісімнадцятирічні хлопчаки-строковики.Кинути цю зведену групу бійців на прорив у Крим через вузьку горловину проти добірних російських військ, що значно перевершували нас за чисельністю та озброєнням, означало б втрату й без того мізерних резервів і залишало б без прикриття й хоч якогось ілюзорного захисту не те що країну, а навіть – столицю.Наш військовий контингент у Криму значно порідшав через масову зраду та перехід солдатів і офіцерів на бік агресора. Але ті, хто залишився вірним присязі, перебуваючи в оточенні, повинні були зв’язати переважаючі сили противника та виграти для нас час. У цих умовах я ухвалив єдине можливе рішення – військовим частинам у Криму зайняти оборону та використовувати зброю в разі штурмових дій і провокацій росіян. Цей наказ зафіксовано протоколом засідання РНБО.Протокол засідання РНБО, Фото: Блог Олександра ТурчиновСкільки наші військові зможуть протриматись на півострові, я не знав. Але за цей час нам потрібно було хоч якось відновити бойовий потенціал армії, провести мобілізацію, озброїти та підготувати наших воїнів до виконання елементарних бойових завдань. Оскільки основні підрозділи ЗСУ перебували в західній і центральній частині України, я наказав їх терміново перекинути на північ та схід, щоб прикрити країну на найімовірніших напрямках удару російської армії.Своїм Указом від 1 березня 2014 року доручив привести Збройні сили України в бойову готовність "Повна". Це стан найвищої готовності всіх військових підрозділів і частин, який передбачає виконання всього комплексу заходів щодо переводу військ з мирного на воєнний стан, включаючи безпосередню підготовку до бойових дій, зокрема – роздачу зброї і боєприпасів, зайняття оборонних рубежів.Згідно з українським законодавством, саме РНБО своїм рішенням вносить пропозицію президенту про запровадження воєнного стану. За це проголосував лише один я. Рішення про воєнний стан не підтримали й лідери партій нової парламентської більшості, а це означало, що парламент не дасть своєї згоди на його запровадження.Головна причина, через яку не була підтримана ця пропозиція, – блокування воєнним станом проведення президентських і парламентських виборів. Україна справді конче потребувала легітимної влади, яку визнає весь цивілізований світ. А встановити її було можливо лише шляхом проведення чесних, прозорих всенародних виборів. Поки зберігалася юридична легітимність Януковича – зберігалася й смертельна загроза для країни. Притягнувши "законно обрану" маріонетку-Януковича до Києва в обозі своїх танкових колон, Кремль заткнув би й без того не надто активне обурення ключових суб’єктів міжнародної політики.Розповіді про можливість проведення військових операцій в Криму наявними на півострові силами – позбавлені жодного сенсу. Більшість оточених та розкиданих по півострову залишків наших військових підрозділів не були в змозі навіть виконати наказ та елементарні вимоги військових статутів, забезпечивши з використанням зброї, оборону власних позицій. Під час штурмів вони здавалися без бою, пояснюючи це значною перевагою ворожих військ, деморалізацією особового складу, низьким рівнем військової підготовки, безнадійністю протистояння в оточенні та величезним ризиком для життя сімей військовослужбовців, які стали заручниками російських окупантів та агресивно налаштованих місцевих колаборантів.Наказ на використання зброї був продубльований мною і, відповідно, Главкомом ЗСУ 18 березня 2014 року після загибелі українського військовослужбовця під час штурму в Сімферополі 13-го фотограмметричного центру. На мою вимогу наказ про використання зброї зробили публічним і тому інформацію про це на змогли "зачистити" разом з багатьма документами того часу.На жаль, і після повторного наказу, ситуація не змінилася: навіть під час штурму штабу ВМС України ніхто з українських солдатів та офіцерів не спромігся застосувати зброю!Тому всі розповіді про те, що "ми не отримали наказів і тому не звільнили Крим" – є спотворенням історичної правди, свідченням некомпетентності або політичної заангажованості. У Криму були герої, яким ніщо не завадило вступити в бій з окупантами. Частина моряків великого десантного корабля "Костянтин Ольшанський" відмовилася виконувати умови ультиматуму окупантів і не склала зброї, хоча більшість екіпажу залишила корабель і перейшла на бік росіян. Разом з командиром капітаном 1 рангу Дмитром Коваленком на кораблі залишалося всього 20 військових моряків, які зайняли кругову оборони й прийняли бій. Чотири дні вони билися в повному оточенні з переважаючими силами ворога.Екіпаж невеликого тральщика "Генічеськ" на чолі зі старшим мічманом Олександром Бойчуком не склав зброю і безстрашно пішов на прорив блокади. Героїчна боротьба екіпажу корабля протимінної оборони "Черкаси", яку очолив капітан 3-го рангу Юрій Федаш стала сюжетом для художнього фільму.У ті трагічні дні ми отримали ще один удар в спину. Наші стратегічні партнери відмовилися не тільки виконати взяті на себе гарантії нашої безпеки, відповідно до Будапештського меморандуму, але – і надавати Україні будь-яку військово-технічну допомогу. Вони пояснювали це тим, що не хочуть дратувати Путіна та провокувати повномасштабну війну в центрі Європи. Україні не дали жодного набою. Були заблоковані поставки не тільки озброєння і військової техніки, але й засобів захисту (бронежилетів, кевларових шоломів) та обладнання, яке можна використовувати для виробництва зброї. Безумне "партнерське ембарго" протрималося аж до кінця 2017 року. Коли б Україна отримала хоча б десяту частину від обсягів сучасної допомоги – ситуація в 2014 році могла б кардинально змінитися.Незважаючи на всі ці обставини, 103 курсанти, 2239 солдатів і матросів та 1649 офіцерів ЗСУ, які не зрадили в Криму свою країну, залишившись вірними присязі, виконали надважливе завдання. Протримавшись практично місяць у повному оточенні, вони дали нам життєво необхідний час, щоб підготуватися до захисту країни, розпочати мобілізацію, хоч якось озброїти нашу армію, відремонтувати техніку, зайняти позиції на напрямках найбільш вірогідного наступу русні, почати придушення сепаратистських заколотів. Тим самим були зірвані плани кремля щодо військового бліцкригу, повної дестабілізації ситуації в країні, розколу та окупації України в 2014 році.ДжерелоПро автора. Олександр Турчинов, український політик, державний діячРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У Криму виявили розташування кораблів прикордонної служби ФСБ Росії. Базу окупанти облаштували в Севастополі, повідомляє Теlеgrаm-канал "Кримський вітер". "Патрульний корабель проекту 22460 "Охотник" із зенітним озброєнням стоїть біля причалу в Інкерманській бухті", - ідеться в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські кораблі терміново залишили Новоросійськ: Росія зміцнює оборону Керченського мосту Крім того, ще один корабель цього ж проекту стоїть біля причалу №56 біля входу в Інкерманську бухту. "За допомогою наявного на борту зенітного озброєння ці кораблі можуть прикривати розташовану поруч нафтобазу Чорноморського флоту РФ", - додали в "Кримському вітрі". Для цієї ж мети, як зазначається, на Зеленій гірці над бухтою, ймовірно, розміщено ЗРПК "Панцир-С1". Раніше партизанський рух "АТЕШ" повідомив, командування російської армії почало виведення окремих зенітно-ракетних підрозділів із Криму до Росії. "Частина комплексів, включаючи установки 31 дивізії ППО, вже передислокується з півострова на нові позиції. Окупанти розуміють, що цей крок створює критичні проломи в обороні Криму, але вони не мають іншого виходу. В результаті вразливими залишаються аеродроми, військові склади та Керченський міст", - йдеться у повідомленні.

Свою думку він висловив в етері Еспресо."Це дипломатичні реверанси. У дійсності нічого не відбувається, у американців провал на провалі, і вони нічого не можуть зробити. І тут головне, Україна ж сказала свою позицію: "Починаємо з перемир'я на морі, на землі і в повітрі". Росіяни висувають абсолютно неприйнятні вимоги, які неможливо реалізувати. Навіть американці цього не можуть зробити. Вони (росіяни, - ред.) висувають (вимогу, - ред.), що Україні повинні припинити надавати західну допомогу, щоб не проводити мобілізацію, і ніякої допомоги не отримувати. Ну, ЄС вже сказав, що ні, будуть продовжувати. Навіть Трамп визнав, що буде готовий продовжувати розвідку, а зупинити допомогу Україні він не може, тому що і так вже погана реакція щодо ВПК Сполучених Штатів Америки по всьому світу. Я читаю новину, що французи з великим задоволенням готові закрити потреби Португалії та Канади своїми Rаfаlе (французькі багатоцільові винищувачі четвертого покоління, - ред.) Ну, літаки трохи гірші, мабуть, за якостями, але принаймні точно будуть літати на відміну від F-35", - сказав він. Тарас Завгородній наголосив, що американці не можуть нічого вирішити з росіянами без України та Європейського Союзу. Зокрема питання свободи судноплавства у Чорному морі."Наприклад, по Чорному морю, те, що вимагають росіяни, як вони говорять, свободу судноплавства. А як це ти без України вирішиш? Україна сама забезпечила свободу судноплавства, СБУшники наштампували тих дронів Sеа Ваby і загнали (російський флот, - ред.) у Новоросійськ. А питання в тому, як тут домовленість з американцями буде вирішуватися, якщо без України це узгоджувати. Ну, узгоджуйте далі, зустрічайтеся ще 150 разів і так далі. Тому ми бачимо, що вони в глухому куті але не хочуть це визнати", - вважає політтехнолог.У Джидді 11 березня відбулася зустріч української та американської делегацій, за підсумками якої Київ погодився на 30-денне припинення вогню з РФ, а США - відновити обмін розвідданими та безпекову допомогу.13 березня Путін заявив, що Росія згодна припинити бойові дії в Україні, але "це має призвести до довготривалого миру". Своєю чергою Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що заява про "нюанси" – типова поведінка Росії в міжнародній політиці. "Важливо розуміти, що інформаційна стратегія Росії буде направлена в будь-якому разі на те, щоб звинувачувати Україну в їхніх же порушеннях, висувати дивні вимоги, і зробити все так само як було під час Мінська", - висловився він.18 березня президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, яка тривала близько двох годин. Зокрема, вони погодилися, що шлях до миру розпочнеться з припинення обстрілів енергетики, а Москва висунула вимогу призупинити мобілізацію в Україні та переозброєння ЗСУ на час можливого перемирʼя.

У 2025 році дрони тричі атакували нафтопровід, який транспортував нафту з Казахстану у Новоросійськ, розповіли росіяни. Вказано, що постраждали власники трубопроводу — компанії з США.

Росія значно посилила заходи безпеки на Керченському мосту. Про це повідомив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук. За його словами, перед в'їздом на переправу проводиться ретельний огляд, а з січня 2025 року там діє паспортний контроль. "Росіяни ретельно перевіряють усіх, оскільки побоюються можливих дій українських спецслужб. Крім того, контроль посилено через збільшення потоку перевезень до Криму напередодні курортного сезону. Але, як показує досвід, жодні вибухи не зупинять російських туристів, які їдуть до окупованого Криму. Так само цього року вони переступатимуть через плями мазуту на пляжах Анапи", - зазначив Плетенчук в ефірі національного телемарафону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ відкрила залізничне сполучення між Ростовом і Маріуполем для зміцнення логістики на фронті Окрім цього, він повідомив, що минулої доби російські кораблі екстрено залишили гавань у Новоросійську. Це, на його думку, свідчить про побоювання атак на пункт базування. "19 кораблів буквально 'вискочили' у море. Це демонструє страх противника перед ударами, хоча база в Новоросійську добре захищена. Там зосереджено всі можливі засоби оборони: системи виявлення надводних і підводних цілей, ППО, наглядові пости та антидронові заходи. З огляду на те, що це фактично останній форпост Чорноморського флоту РФ в Азово-Чорноморському регіоні, вони сконцентрували там максимум ресурсів", - додав речник ВМС. Раніше партизанський рух "АТЕШ" повідомив, командування російської армії почало виведення окремих зенітно-ракетних підрозділів із Криму до Росії. "Частина комплексів, включаючи установки 31 дивізії ППО, вже передислокується з півострова на нові позиції. Окупанти розуміють, що цей крок створює критичні проломи в обороні Криму, але вони не мають іншого виходу. В результаті вразливими залишаються аеродроми, військові склади та Керченський міст", - йдеться у повідомленні.

Більше про "бавовну" в Росії та на тимчасово окупованих територіях – у тижневому огляді Еспресо.Масштабна пожежа у Москві, вибух на нафтовому родовищі у Тюменській області та на нафтоперекачувальній станції "Нововеличківська" у Краснодарському краї на КубаніУ російському Міноборони заявили, що у ніч на 17 лютого протиповітряна оборона нібито знищила 90 безпілотників у кількох регіонах РФ та окупованому Криму. Також там стверджують, що над акваторією Азовського моря було збито ракету "Нептун-МД".  В Росії запевняють, що збили 38 БПЛА – над акваторією Азовського моря, 24 БПЛА – над територією Краснодарського краю, 15 – БПЛА над територією республіки Крим, 7 – БПЛА над акваторією Чорного моря, по 2 БПЛА – над територією Курської та Ростовської областей і по 1 БПЛА над територією Брянської та Бєлгородської областей.17 лютого стало відомо, що у російському Воронежі внаслідок пожежі було знищено два дороговартісні ворожі комплекси РЕБ Р-330Ж "Житель", які загарбники застосовували у війні проти України. Російські автоматизовані станції були розташовані на заводі "Протек", де їх виготовляють. За даними української розвідки, комплекси РЕБ Р-330Ж росіяни планували відправити в зону бойових дій на війну проти України, але пожежа у Воронежі завадила їхнім планам.Окрім того, у ніч на понеділок, 17 лютого, безпілотники ССО та СБУ уразили ключові оборонні підприємства ворога у Краснодарському краї РФ. Дрони Сил спеціальних операцій ЗСУ та Служби безпеки України вдарили по нафтопереробці та логістиці ворога в Краснодарському краї РФ. Було вражено два важливі підприємства ворожого ВПК – Ільський НПЗ та енергетичний об'єкт. "Приблизно 20 вибухів пролунало на Ільському нафтопереробному заводі приблизно за 400 кілометрів від контрольованої українською армією території. На об’єкті досі вирує пожежа", – написали військові. Зазначається, що на заводі шість технологічних установок для переробки нафти потужністю 6,6 млн тонн на рік. Цього місяця українські дрони вже вражали цей завод, який забезпечує паливом російську армію для ведення війни проти України. Інший уражений об’єкт – один з найбільших енергетичних об’єктів у РФ – взагалі зупинив свою роботу після нальоту українських безпілотників. Ворог перекачує нафту в обхід станції "Кропоткінская" на мінімальних обертах.  Про атаку заявив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв. За його словами, внаслідок падіння уламків дронів постраждали 12 житлових будинків, а одна людина отримала поранення.  Водночас міністерство оборони РФ заявило, що  протягом ночі нібито було збито 90 безпілотних літальних апаратів: 38 – над акваторією Азовського моря, 24 – над територією Краснодарського краю, 15 – над територією республіки Крим, 7 – над акваторією Чорного моря, по 2  – над територіями Курської та Ростовської областей і по одному - над територіями Брянської та Білгородської області.На Радонезькому нафтовому родовищі в Тюменській області Росії вночі 18 лютого стався вибух на буровій вежі, внаслідок чого начебто постраждали двоє працівників. Повідомлялося, що близько опівночі бригада у складі майстра та трьох співробітників проводила ремонт на об'єкті компанії "РН-Уватнафтогаз". Під час підйому помпи стався викид газу, який одразу спалахнув. Двоє працівників – 22-річний бурильник та його 46-річний помічник – отримали опіки рук та обличчя. За даними тг-каналів, постраждалих повезли за 100 км на Кальчинське родовище, звідки їх забрав вертоліт санавіації. Наразі вони перебувають у тяжкому стані, чоловіків ввели у медикаментозний сон. Пожежу на місці загасили за 20 хвилин, однак через інцидент було зупинено роботу 23 інших свердловин. Деталі інциденту встановлюють. У ніч на 19 лютого безпілотники атакували Сизранський НПЗ у Самарській області РФ, після чого на об'єкті почалася пожежа. Судячи з фотографій очевидців, після атаки безпілотників на Сизранському НПЗ почалася пожежа, передає канал "Астра". Очевидці повідомляють як мінімум про два вибухи. Аеропорти Казані, Нижньокамська та Ульяновська з метою безпеки тимчасово призупинили свою роботу, заявили в Росавіації.Підрозділи СБУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, 20 лютого завдали ураження по нафтоперекачувальній станції "Нововеличківська" у Краснодарському краї РФ, яка обслуговує нафтопровід Тихорецьк – Новоросійськ-2. "Ці елементи нафтоперекачувальної інфраструктури задіяні у забезпеченні окупаційної армії РФ", – зазначили у Генштабі. Для протидії українським засобам ураження росіяни застосовували наземні засоби ППО та гелікоптери Ка-52. Результати ураження уточнюються.20 лютого на півдні Москви згорів інститут обчислювальної техніки імені Лєбєдєва. Російські ЗМІ пишуть, що площа займання сягала півтори тисячі квадратних метрів. Дах будівлі обвалився.Вибухи на тимчасово окупованих територіяхУ тимчасово окупованому Бердянську в четвер, 20 лютого, вибухнув автомобіль, в якому перебував так званий заступник голови окупаційної адміністрації Євген Богданов. О 06:05 на Східному проспекті тимчасово окупованого Бердянська вибухнув сірий Rеnаult Dustеr – авто вигоріло дотла. Як пише ГУР, всередині машини перебував Богданов Сергій Юрійович – громадянин Росії, який формально обіймав посаду так званого заступника голови окупаційної адміністрації Бердянська.  До його обов'язків входили, зокрема, контроль за фінансами в окупаційній адміністрації та організація будівництва  фортифікаційних споруд у тимчасово окупованих районах Запорізької області. Думки експертівУ Генштабі підтвердили удар 20 лютого по нафтоперекачувальній станції РФ на Кубані, зазначаючи, що елементи нафтоперекачувальної інфраструктури задіяні у забезпеченні окупаційної армії РФ.Як додали джерела української спецслужби, це вже восьма атака СБУ на енергетичні об'єкти Росії з початку року. Вони завдають багатомільйонних збитків та ускладнюють логістику російської армії, бо перешкоджають постачати паливо.

У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили ураження нафтоперекачувальної станції "Нововеличківська" у Краснодарському краї російської федерації. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ, пише Рубрика. "Підрозділи Служби безпеки України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, 20 лютого 2025 року завдали ураження по нафтоперекачувальній станції "Нововеличківська" у Краснодарському краї рф, яка обслуговує нафтопровід Тихорецьк – Новоросійськ-2. Ці […] Тhе роst Генштаб підтвердив інформацію про ураження нафтоперекачувальної станції у Краснодарському краї арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Українські сили атакували нафтоперекачувальну станцію у російському Краснодарському краї - ГенштабСБУ та Сили оборони завдали удару по нафтоперекачувальній станції "Нововеличківська" у РФ. Об'єкт обслуговує нафтопровід Тихорецьк-Новоросійськ-2 та задіяний у забезпеченні окупаційної армії.

Вчора Сили оборони завдали високоточного удару по стратегічних об'єктах військової та паливно-енергетичної інфраструктури РФ. У результаті успішної операції уражено Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї РФ. На об'єкті зафіксовано масштабну пожежу. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ у Теlеgrаm. Крім того, під удар потрапили нафтоперекачувальні станції "Кропоткинская" та "Андреаполь", що забезпечували транспортування пального для потреб окупаційних військ. Унаслідок ураження вони виведені з ладу, що суттєво ускладнить логістику постачання пального для агресора, додали у відомстві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ повідомила про атаку 90 безпілотників "Сили оборони України залишають за собою право завдавати ударів по стратегічних об'єктах, які сприяють збройній агресії РФ. Операції зі знищення енергетичної інфраструктури, яка підтримує незаконну війну Росії, триватимуть", - наголосили у Генштабі. Найбільшу нафтоперекачувальну станцію "Кропоткінська" Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії виведено з ладу внаслідок удару дронів. Згідно з повідомленням, по об'єкту завдали удару сім безпілотників, споряджених вибухівкою та металевими вражаючими елементами. Наразі НПС "Кропоткінська" відключена, а транспортування нафти через трубопровідну систему Тенгіз - Новоросійськ відбувається на знижених режимах, оминаючи станцію.

Ціни на нафту продовжили зростання на другу сесію поспіль після того, як атака безпілотника на нафтопровідну помпову станцію в Росії призвела до зменшення постачань з Казахстану. Ф'ючерси на нафту марки Вrеnt піднялися на 15 центів (0,2%) і досягли $75,37 за барель, про це пише Rеutеrs. Ф'ючерси на американську нафту марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе зросли на 67 центів до $71,41 за барель порівняно з п'ятничним закриттям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В РФ палає промислове підприємство після атаки дронів Атака безпілотника на станцію Кропоткінська на півдні Краснодарського краю Росії призвела до скорочення постачань з Казахстану на міжнародні ринки, які обслуговують західні компанії, зокрема Сhеvrоn та Еххоn Моbіl. Аналітики прогнозують, що у 2025 році середня ціна на нафту марки Вrеnt становитиме $76 за барель, що на 5% менше за середній рівень 2024 року, через надлишок пропозиції, мита та торгівельну напруженість на ринку. Найбільшу нафтоперекачувальну станцію "Кропоткінська" Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії виведено з ладу внаслідок удару дронів. Згідно з повідомленням, по об'єкту завдали удару сім безпілотників, споряджених вибухівкою та металевими вражаючими елементами. Наразі НПС "Кропоткінська" відключена, а транспортування нафти через трубопровідну систему Тенгіз - Новоросійськ відбувається на знижених режимах, оминаючи станцію.

Компанії США володіють від 40% нафтопроводу та нафти, яка прямує у Новоросійськ з Казахстану, пояснив експрезидент РФ Дмитро Медведєв. Через атаку дронів ЗСУ на нафтоперекачувальну станцію постраждали доходи американців.

Найбільшу нафтоперекачувальну станцію "Кропоткінська" Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) на території Росії виведено з ладу внаслідок удару дронів. Персонал станції не постраждав. Про це повідомляє КТК в Теlеgrаm. Згідно з повідомленням, по об'єкту завдали удару сім безпілотників, споряджених вибухівкою та металевими вражаючими елементами. Наразі НПС "Кропоткінська" відключена, а транспортування нафти через трубопровідну систему Тенгіз - Новоросійськ відбувається на знижених режимах, оминаючи станцію. Для оцінки збитків і визначення строків відновлення на місце прибули представники керівництва КТК. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В РФ палає промислове підприємство після атаки дронів "Кропоткінська" розташована в Кавказькому районі Кубані та є найбільшою нафтоперекачувальною станцією КТК у Росії. Каспійський трубопровідний консорціум - міжнародна нафтотранспортна компанія, в якій беруть участь Росія, Казахстан та іноземні видобувні компанії. Вона займається будівництвом і експлуатацією Каспійського магістрального нафтопроводу протяжністю понад 1,5 тис. км. Нафта в трубопровід надходить переважно з родовищ Західного Казахстану, а також від російських виробників. Сировину транспортують до морського терміналу в селищі Південна Озеріївка поблизу Новоросійська, де її завантажують на танкери для подальшого експорту. Російський уряд розглядає можливість запровадження заборони на експорт бензину з 1 березня після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах. Раніше російське агентство ТАСС писало, що Федеральна антимонопольна служба РФ може ініціювати місячну заборону експорту бензину великими виробниками. Це рішення пов'язане зі спробою стабілізувати оптові ціни на паливо перед початком посівної кампанії.

НПС "Кропоткінська" є найбільшою станцією трубопроводу Тенгіз — Новоросійськ. Він перекачує сировину з російських родовищ в районі Каспію та дві третини нафти з Казахстану.

Краснодарський край, зокрема Анапа та Новоросійськ, вночі 11 січня опинився під атакою безпілотників. У Новоросійську, де розташований порт, сталася пожежа. Він тепер є портом подвійного призначення: як цивільним, так і військовим. Повний текст новини +Відео

Вночі з боку порту бачили вогонь та дим.

Російське міноборони стверджує, що цієї ночі над рф начебто збили 85 дронів

Попередньо під ударом опинився порт у місті Новоросійськ

У Росії окрім Новоросійська під атакою перебували Таганрог, Курськ, Анапа, Бєлгород, Краснодар, Воронєж, Анапа, Слов’янськ на Кубані та низка інших міст