Search trend "Кинджал Ракети"

Європейські столиці шукають способи посилити українське небо, а Київ може отримати боєприпаси, термін придатності яких наближається до завершення.

Липень і серпень стали найсмертоноснішими місяцями для цивільних в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. На тлі посилення російських атак Європейський Союз має збільшити військову підтримку України, заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед неформальними зустрічами міністрів закордонних справ та оборони в Ірландії.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Україні бракує ракет-перехоплювачів. Ми знаємо, що деякі країни мають перехоплювачі, термін придатності яких незабаром спливає. Тому було б дуже добре, якби їх передали Україні, щоб вона могла використати їх для захисту своїх людей.

– Кая Каллас

Йдеться про боєприпаси для зенітних ракетних комплексів Patriot. За даними західних медіа, ракети PAC-2 із терміном придатності, що наближається до завершення, можуть зберігатися, зокрема, у Греції та Іспанії. Євросоюз закликає ці країни передати перехоплювачі Україні.

ЄС шукає перехоплювачі за межами блоку

Кая Каллас повідомила, що Європейський Союз також розглядає можливість отримання ракет-перехоплювачів від партнерів поза межами об’єднання. У дипломатичних колах ЄС насамперед розраховують на Південну Корею та Японію.

Ми також звертаємося до країн за межами Європейського Союзу, щоб отримати перехоплювачі для захисту цивільного населення, але це, звичайно, дуже складно. Водночас триває робота над тим, щоб об’єднати європейські можливості у сфері перехоплювачів, зокрема спільно з Україною.

– Кая Каллас

Компенсації з Європейського фонду миру для України

Однією з тем неформального засідання стане використання коштів Європейського фонду миру, які раніше блокувала Угорщина. Йдеться орієнтовно про 6,5 мільярда євро компенсацій для держав ЄС за зброю, передану Україні.

За словами Каллас, кілька країн-членів уже висловили готовність спрямувати отримані компенсації на подальшу підтримку України. Такі кошти можуть стати додатковим джерелом фінансування протиповітряної оборони та інших критично важливих оборонних потреб. Водночас розподіл конкретних сум ще обговорюють.

Україна особливо потребує ракет-перехоплювачів для систем MIM-104 Patriot. Ці комплекси здатні ефективно протидіяти балістичним і квазібалістичним ракетам “Іскандер-М”, “Кинджал” і “Циркон”. Українська влада також наголошує на необхідності збільшення виробництва засобів для перехоплення балістичних цілей.

Інші новини, які можуть вас зацікавити:

• Сенатор Річард Блюменталь заявив, що обговорить із Дональдом Трампом та Ілоном Маском можливість використання Starlink для оборонних потреб України на території Росії.
• Україна восени очікує від Франції нові радари та систему SAMP/T, домовляється про ракети Aster 30 і розвиває антибалістичний проєкт FREYJA.
• У липні Росія у п’ять разів наростила використання реактивних безпілотників проти України. Юрій Ігнат пояснив, чому такі дрони складніше перехоплювати та як змінюється повітряна загроза.

Перспектива бойовогозастосування першої української балістичної ракети вже цієї осені викликаєактивні дискусії серед військових аналітиків щодо можливої відповіді Москви.Поки суспільство очікує на вогневе ураження стратегічних тилів агресора,експерти з військово-політичних питань закликають тверезо оцінювати зворотніризики. Журналісти порталу "Коментарі" запитали у провідних чат-ботів штучногоінтелекту Gemini та ChatGPT, які позитивніта негативні сценарії розвитку подій у разі атаки балістикоюпо Росії.

Передбачається, що Кремль задіє максимальний арсенал неядерного терору,спрямований на повне знищення української енергосистеми перед зимою, посиленнятиску на фронті та спроби розколоти єдність західних союзників за допомогоюядерного шантажу.

Gemini від Google:

Якщо восени масовані удари українською балістикою по території Росіїстануть реальністю, Кремль задіє максимальний арсенал неядерної ескалації, що призведе до критичного загостреннявійськово-політичної ситуації для України. При негативному сценаріїворог реагуватиме не просто дзеркально, а з багаторазовим коефіцієнтоммасштабування.

Головні загрози негативного сценарію:

• Остаточний колапс енергосистеми. Головним ударом у відповідь восени стане тотальний терор проти залишків маневрової генерації, відкритих розподільчих пристроїв АЕС та підстанцій. Росія спробує влаштувати повний та тривалий блекаут України на порозі зими, щоб паралізувати тил, логістику та оборонні підприємства.
• Удари по центрах ухвалення рішень та інфраструктурі. Під приціл потраплять урядові квартали, логістичні вузли на Заході України, через які йде допомога, а також цивільні гідротехнічні споруди. Ворог максимізує використання балістики типу "Іскандер", "Кинджал" та систем "Циркон".
• Політичний шантаж та розкол союзників. Росія використає факти ударів балістикою для звинувачення України у "неконтрольованій ескалації". Це посилить позиції західних скептиків, які вимагатимуть обмежити фінансову та військову допомогу Києву під приводом загрози Третьої світової війни.
• Посилення наступу на фронті. На лінії зіткнення агресор кине всі резерви для прориву оборони, користуючись тим, що українська ППО буде вимушена переміститися вглиб країни для захисту міст.

Цей сценарій вимагатиме від України максимальної мобілізаціївнутрішніх ресурсів, повної автономізації життєдіяльності міст та надскладнихдипломатичних маневрів для утримання підтримки Заходу в умовах максимальноготиску з боку Москви.

ChatGPT від OpenAI:

Поява української балістики надтериторією Росії може стати не просто черговим епізодом війни, а стратегічнимпереломом у логіці взаємного стримування. У позитивному сценарії Україна впершеотримає власний інструмент системного ураження військових цілей у глибині Росіїбез постійної залежності від політичних обмежень партнерів.

Президент Володимир Зеленський уже заявляв, що очікуєуспішного бойового застосування української балістики та результату восени 2026року, хоча масове виробництво залежатиме від компонентів і контрактів.Найважливішим наслідком може стати руйнування російського відчуття безпеки в тилу.

Якщо українськіракети зможуть регулярно вражати командні пункти, військові заводи, склади,логістичні вузли та пускові райони ракетних комплексів, Росія буде змушенавитрачати значно більше ресурсів на ППО і розосередження виробництва. Цезменшить кількість ресурсів, які Кремль може спрямовувати безпосередньо нафронт.

Позитивний сценарій передбачає і психологічний ефект: війнаперестає бути для значної частини російського суспільства телевізійною подією.Удари по військовій інфраструктурі далеко від фронту створюватимуть тиск навладу, яка роками переконувала населення у власній недосяжності.

Для України ключовим результатом стане формування власногоракетного стримування. Навіть відносно невелика кількість ефективнихбалістичних ракет може змусити противника змінювати плани, переноситивиробництва та посилювати захист об’єктів. А якщо після перших успішнихзастосувань вдасться швидко масштабувати виробництво, українська балістика можеперетворитися з символу технологічного прориву на реальний фактор, здатнийвпливати і на ситуацію на фронті, і на позиції сторін у майбутніх переговорах.

Росія дедалі активніше робить ставку на те, проти чого Україна сьогодні має найменше засобів захисту, — балістичні ракети. Після кожного такого удару ми знову повертаємося до однієї й тієї самої розмови: Україні потрібні додаткові ракети для Patriot.

Потрібні. І дуже багато.

Президент Володимир Зеленський уже говорив про потребу в сотнях додаткових перехоплювачах для захисту української енергетики та підготовки до зими. Але проблема значно більша, ніж чергова партія ракет від партнерів.

Україна опинилася всередині глобального дисбалансу: балістичних засобів нападу стає більше і виробляються вони швидше, ніж Захід сьогодні здатен виробляти засоби їхнього перехоплення.

Це погані новини для Заходу. А для України цей дисбаланс уже має критичний характер.

Математика, яка не сходиться

Почнемо з цифр.

За наявними оцінками, сукупні російські виробничі можливості в балістичному та квазібалістичному сегментах можуть становити близько 800 – 1 100 ракет на рік. Йдеться про ракети комплексів "Іскандер-М", "Кинджал", "Циркон", "Онікс", а також переобладнані для ударів по наземних цілях ракети систем С-300/С-400. До цього необхідно додати північнокорейські KN-23/KN-24 та потенційне подальше нарощування їхнього виробництва, з огляду на розпорядження диктатора КНДР в січні цього року збільшити обсяг виробництва в 2.5 разів. У підсумку російсько-північнокорейський ресурс може перевищувати 1 200 балістичних та споріднених засобів ураження на рік. Ділимо на 12 місяців – і виходимо на більше 100 ракет в місяць. Саме цю цифру почали недавно озвучувати у вітчизняному медіа просторі.

І тут починається найнеприємніша частина.

Основним доведеним ефективним засобом перехоплення сучасних балістичних цілей, який сьогодні доступний Україні, залишається Patriot із перехоплювачами PAC-3 MSE. Саме тому Україна так наполегливо шукає ці ракети по всьому світу.

Європейська SAMP/T та ракети сімейства Aster є важливою частиною архітектури ППО, однак їхні можливості проти складних балістичних загроз залишаються обмеженими, а виробничі потужності — невеликими порівняно з масштабом потенційної потреби.

Навіть якщо дивитися лише на співвідношення світового виробництва засобів нападу і перехоплення, розподіл для України залишається вкрай несприятливим. А в реальному бою математика ще гірша: для підвищення ймовірності ураження однієї складної балістичної цілі знадобиться більше одного перехоплювача – переважно дві-три протиракети.

Тобто це не змагання "одна російська ракета проти однієї західної".

Чому не можна просто знайти більше Patriot

Після кожного великого удару українська влада закономірно звертається до партнерів із проханням передати додаткові ракети. І певний резерв у світі ще існує. Patriot експлуатують низка європейських держав, держави на Близькому Сході, а також Японія, Південна Корея та інші американські союзники в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Але саме тут Україна стикається з іншою проблемою.

Країни, що живуть поруч із Китаєм, Північною Кореєю або Росією, не поспішають скорочувати власні стратегічні запаси. Те саме стосується держав Близького Сходу, які протягом останніх років самі зіткнулися з ракетними загрозами. Навпаки, їхній попит на PAC-3 стрімко зріс, а виробники фізично не встигають за новою реальністю.

Це не означає, що Київ має припинити просити. Навпаки: останні роки показали, що багато політичних "червоних ліній", які спочатку здавалися непорушними, зрештою зсувалися. Але будувати українську стратегію на очікуванні, що хтось раптом відкриє свої склади, небезпечно.

Виробництво зростає. Але не завтра

У 2025 році Lockheed Martin виробила понад 600 PAC-3 MSE. Нові американські контракти передбачають масштабування виробництва приблизно до 2 000 ракет на рік до кінця 2030 року. Це значне зростання. Але для України є одна проблема: нам потрібно пережити не 2030-й. Нам потрібно пережити 2026-й, 2027-й і 2028-й.

Саме тому створення власного європейського протибалістичного рішення — це не технологічна забаганка, а стратегічна необхідність. Однак і вона не буде скоро.

У липні Україна та дев'ять європейських держав започаткували інтегровану Антибалістичну коаліцію. Її флагманський проєкт FREYJA має об'єднати український бойовий досвід і потенційний український перехоплювач із європейськими радарами, сенсорами та промисловими компетенціями.

Це один із найважливіших оборонних проєктів, які Україна запропонувала Європі за час повномасштабної війни. Але навіть за дуже оптимістичного сценарію FREYJA не закриє проблему завтра.

Отже, найближчі роки потрібно планувати виходячи з неприємної, але чесної передумови: Україна не матиме достатньої кількості протиракет, щоб захистити ними все.

Що тоді робити?

1. Ураження. Більше уражень. Розвивати власні далекобійні та стримувальні спроможності

Протибалістична оборона не може складатися виключно з перехоплення того, що вже летить у наш бік.

Україні необхідно продовжувати розвиток власних далекобійних і ракетних технологій та загалом спроможностей, які зменшують здатність Росії системно здійснювати масовані ракетні атаки. Першочерговими місцями ураження мають стати виробничі потужності російської балістики та її компонентної бази, а також ворожі пускові установки.

Логіка тут проста: найкраща ракета для ППО — та, яку противник не зміг застосувати. Або не виробив взагалі.

2. Закопуватися

Якщо активний захист не може гарантовано перехопити кожну ракету, держава має різко нарощувати пасивну живучість.

Україні потрібна окрема державна програма перенесення, дублювання та захисту критичних активів під землею. Йдеться не про побудову "країни-бункера", а про прагматичну інвестицію в те, що повинно продовжувати працювати навіть під системними ракетними ударами: державне й військове управління, медицина, зв'язок, енергетика, водопостачання, окремі виробничі та ремонтні потужності.

Перший крок — аудит того, що вже існує: колишні захищені об'єкти, глибокі інженерні споруди, транспортні тунелі, гірничі виробки, метро, сучасні заглиблені комплекси. Далі — визначення того, що має бути перенесене, продубльоване або додатково захищене.

Практично це означає:

• окрему державну програму "глибокого ешелону" з відповідальним координатором і гарантованим фінансуванням;
• міжвідомчу координацію МО, Генштабу, МВС, ДСНС, профільних міністерств, місцевої влади та операторів критичної інфраструктури;
• інженерний аудит перспективних підземних об'єктів;
• закритий реєстр придатної підземної інфраструктури;
• пріоритизацію об'єктів, критичних для оборони та життєзабезпечення;
• єдині стандарти для споруд подвійного призначення;
• нові норми пасивного захисту для майбутніх інфраструктурних проєктів за прикладом Ізраїлю та Фінляндії;
• типові проєкти захищених об'єктів, щоб не проєктувати кожен із нуля;
• залучення міжнародного фінансування та інженерної експертизи в межах відновлення України.

Це не тимчасова воєнна витрата. Це інфраструктура живучості держави на десятиліття.

3. Зробити FREYJA справжнім європейським пріоритетом

FREYJA не повинна залишитися ще одним перспективним R&D-проєктом із хорошими презентаціями та багаторічним циклом погоджень. Для України це питання виживання, для Європи — майбутньої стратегічної автономії в одному з найбільш дефіцитних сегментів оборони.

Проєкт потребує значно більшого фінансування, залучення провідних європейських компаній, політичного пріоритету та максимально швидкого циклу розробки й випробувань. Український внесок тут унікальний: ми маємо те, чого практично не має жодна інша європейська держава, — величезний масив реального досвіду протидії сучасним російським балістичним загрозам. Цей досвід необхідно конвертувати у спільну європейську спроможність.

4. Створити міжнародний фронт за перехоплювачі

Доки нове виробництво не набрало масштабу, а FREYJA не стала серійною системою, Україні все одно доведеться шукати ракети, які вже існують.

І тут звичайної міжурядової дипломатії недостатньо.

Потрібна масштабна міжнародна кампанія: уряд, парламент, військові, громадські організації, експертне середовище, українські громади за кордоном, моральні авторитети та партнери України повинні системно просувати одну тезу: ракета, яка сьогодні лежить на складі союзника, в Україні може врятувати сотні життів, електростанцію або місто.

Але розмова з партнерами має поступово змінюватися. Це вже не лише прохання "допомогти Україні".

Україна сьогодні є полігоном, лабораторією і джерелом унікального досвіду протибалістичної війни. Тому співпраця може будуватися як обмін: Європа й партнери допомагають Україні пройти нинішнє вікно вразливості, Україна натомість інтегрує свої технології, дані та бойовий досвід у майбутню систему захисту всього Заходу.

5. Домовлятися зі США про глибшу промислову кооперацію

Україна не може нескінченно залишатися лише кінцевим споживачем одного з найдефіцитніших видів озброєння у світі. Переговори зі США про ліцензування, локалізацію окремих виробничих процесів, участь українських підприємств у ланцюгах постачання та інші формати промислової кооперації повинні залишатися одним із пріоритетів української оборонної дипломатії.

Це не вирішить проблему цієї зими. Але без цього ми ризикуємо через кілька років знову опинитися в тій самій точці.

Patriot — це частина відповіді, але не стратегія

Державі потрібно продовжувати шукати кожен доступний Patriot і кожен доступний перехоплювач.

Але головна помилка зараз — звести всю дискусію про балістичну загрозу до питання: "Хто ще може дати нам ракети?"

Правильне питання інше: що має зробити держава, якщо достатньої кількості ракет у світі просто немає?

Відповідь — будувати багатошарову систему виживання.

Перехоплювати те, що можемо. Робити критичну інфраструктуру менш вразливою. Розвивати власні технології та уражати російські обʼєкти та пускові установки. Максимально прискорювати FREYJA. Перетворювати український досвід на ресурс у переговорах з партнерами. І змушувати західну оборонну промисловість переходити від мирного темпу до темпу, який відповідає реаліям сучасної війні.

Бо наступні кілька років Україні доведеться прожити в дуже неприємній реальності: балістичних ракет у наших противників буде більше, ніж протиракет у нас і наших партнерів.

Ми не можемо швидко змінити цю арифметику. Але можемо змінити те, наскільки фатальною вона буде для України.

Леся Огризко

Вереснева поїздка до Нью-Йорка може стати важливим випробуванням для європейської єдності та американської готовності посилити оборону України.

Про це прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив в інтерв’ю агентству Bloomberg.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем має намір у вересні відвідати Сполучені Штати разом з іншими європейськими лідерами. Під час поїздки вони планують переконувати президента Дональда Трампа забезпечити Україні доступ до запасів ракет для систем протиповітряної оборони Patriot напередодні зими.

Енді Бернем розповів про ці плани в Києві ввечері 24 серпня. Йдеться про поїздку до Нью-Йорка, де відбудеться засідання Генеральної асамблеї ООН. Це буде перший візит британського прем’єра до США після призначення на посаду.

Я з нетерпінням чекаю поїздки до Нью-Йорка у вересні.

– Енді Бернем

Потреба України в ракетах Patriot

24 серпня Енді Бернем прибув до Києва в межах своєї першої закордонної поїздки після призначення прем’єр-міністром. Він висловив упевненість, що дефіцит ракет-перехоплювачів для захисту України від російських балістичних ракет можна подолати.

Європейські лідери також розглядають можливість провести нову зустріч “Коаліції охочих”. Однією з її тем може стати забезпечення України американськими ракетами-перехоплювачами, які можуть передати інші держави. Бернем уточнив, що Велика Британія не експлуатує ракети Patriot, потрібні Україні, проте інші європейські країни здатні посилити підтримку.

Напередодні, під час засідання “Коаліції охочих” у Києві, британський прем’єр заявив про схвалення Великою Британією передачі Україні технології ракет Storm Shadow для організації власного виробництва.

Росія нарощує ракетні удари

Україна відчуває нестачу ракет-перехоплювачів для MIM-104 Patriot. Ці системи залишаються єдиними, які можуть ефективно протидіяти російським ракетам “Іскандер-М”, “Кинджал” і “Циркон”, що рухаються балістичною або квазібалістичною траєкторією.

Аналітики ISW зазначали, що в липні Росія частіше використовувала для атак по Україні ракети “Циркон” і С-400. Того місяця російські війська випустили 195 ракет:

• 29 ракет було перехоплено;
• ще 40 не досягли своїх цілей.

8 липня Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО заявляв, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до Patriot. Згодом він наголосив, що Вашингтон має бути “дуже обережним” у питанні передачі такої ліцензії.

Постачання додаткових ракет Patriot залишається одним із ключових питань для посилення української протиповітряної оборони в період очікуваного зростання російських ударів узимку.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем відвідає Україну та оголосить про підтримку виробництва далекобійних ракет SCALP на українських складальних лініях.
• Греція розглядає передислокацію батареї Patriot з Карпатоса на Крит, щоб посилити захист військово-морської бази Суда на тлі ризиків, пов’язаних з Іраном.
• Дональд Трамп придбав акції SpaceX на суму до 50 тисяч доларів. Інвестиція створила фінансовий зв’язок президента з компанією Ілона Маска.

Попереду складні осінь і зима: партнери обговорили, як захистити українську енергетику та протистояти найнебезпечнішій зброї Росії.

Про це заявив Володимир Зеленський під час звернення до учасників саміту NB8.

Лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції підтвердили незмінну солідарність з Україною під час саміту NB8, що відбувся у Києві. Зустріч приурочили до Дня державного прапора та 35-ї річниці відновлення незалежності України.

Учасники саміту наголосили, що не визнаватимуть жодних спроб Росії анексувати українські території. Вони також відзначили стійкість українців, які продовжують захищати державу, свободу та безпеку Європи в умовах повномасштабної російської агресії.

Ми ніколи не визнаємо законною будь-яку заявлену анексію української території Росією. Ми висловлюємо повагу мужності й рішучості українського народу, який продовжує захищати свою батьківщину, свободу, європейську безпеку та принципи міжнародного порядку від незаконної, неспровокованої та невиправданої повномасштабної агресії Росії.

– Заява лідерів NB8, оприлюднена Офісом президента

Країни Північної Європи та Балтії заявили про готовність підтримувати Україну до досягнення справедливого й тривалого миру, а також на її шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО. Допомога передбачає співпрацю у політичній, військовій, фінансовій, гуманітарній, економічній і розвитковій сферах.

Країни NB8 підтримали рух України до ЄС

Лідери NB8 виступили за прискорення переговорів про вступ України до ЄС. Вони закликали відкрити всі решту переговорних напрямів у вересні – жовтні 2026 року, беручи до уваги продовження реформ в Україні попри війну.

Тому ми підтримуємо швидкий прогрес у процесі вступу України до ЄС, зокрема відкриття без подальшого зволікання решти переговорних напрямів уже у вересні – жовтні 2026 року, визнаючи постійний прогрес України у проведенні реформ попри агресію Росії. Безпека України є невід’ємною частиною європейської безпеки.

– Представники країн NB8

Окремою темою переговорів стала підготовка до зими та захист української енергетики. Країни NB8 мають намір допомагати з охороною, ремонтом і відновленням критично важливої енергетичної інфраструктури, яка регулярно зазнає російських атак.

Лідери також підтвердили важливість подальшого посилення протиповітряної оборони України, зокрема забезпечення ракетами-перехоплювачами для протидії балістичним загрозам.

Ми продовжуватимемо співпрацювати з Україною та іншими союзниками й партнерами, щоб забезпечити надання необхідних засобів протиповітряної оборони, зокрема перехоплювачів для захисту від балістичних ракет. Ми маємо забезпечити такі умови, щоб Росія не змогла використати майбутню зиму як ще одну зброю проти українського народу.

– Заява лідерів NB8, оприлюднена Офісом президента

Балістичні ракети залишаються ключовою загрозою

Президент України Володимир Зеленський на саміті звернув увагу партнерів на ризики нових масованих атак Росії восени та взимку. За його словами, найбільшу небезпеку для України становлять балістичні ракети.

Усі ви дуже добре знаєте, що зараз відбувається в Україні та що Росія готує на цю осінь і зиму. Балістичні ракети залишаються головною загрозою. Ми робимо все можливе, щоб їй протидіяти.

– Володимир Зеленський

Україна відчуває нестачу ракет-перехоплювачів для систем MIM-104 Patriot. Саме ці комплекси можуть результативно протидіяти ракетам “Іскандер-М”, “Кинджал” і “Циркон”, які застосовуються за балістичними або квазібалістичними траєкторіями.

Аналітики ISW зазначили, що в липні Росія активніше використовувала для атак по Україні ракети “Циркон” і С-400. За даними Міноборони, протягом липня російські війська застосували 195 ракет.

• 29 ракет українські сили перехопили;
• ще 40 ракет не досягли визначених цілей.

Через посилення ракетних ударів українська влада закликає партнерів збільшувати виробництво засобів, необхідних для перехоплення балістичних ракет. Повітряні сили Збройних сил України також заявили, що надалі обмежуватимуть у ранкових зведеннях дані про кількість запущених і знешкоджених російських балістичних ракет.

Читайте також:

• Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що безпека Європи залежить від підтримки України, та закликала посилити оборонну допомогу й передання систем Patriot.
• Греція розглядає передислокацію батареї Patriot з Карпатоса на Крит, щоб посилити захист військово-морської бази Суда на тлі ризиків, пов’язаних з Іраном.
• Ігор Долгов попередив, що війна на Близькому Сході може послабити можливості США та створити ризик одночасної кризи для НАТО і Тайваню.

За даними Головного управління розвідки, станом на початок серпня цього року росія мала близько 130 ракет для "Іскандер-М", понад 600 "Оніксів", понад 450 "Калібрів" та понад 120 "Цирконів". Водночас російський військово-промисловий комплекс здатний виробляти понад 200 крилатих та балістичних ракет щомісяця.

Про це пише "УП" з посиланням на відповідь Головного управління розвідки на запит журналістів видання, передає Рубрика.

Так станом на 5 серпня запас балістичних ракет 9М723 для комплексу "Іскандер-М", виділений для російського угруповання військ, становив близько 130 одиниць.

Орієнтовний запас ракет РМ-48У для комплексів С-400 оцінюється у 400 одиниць. Крім того, у рф є:

• понад 600 ракет "Онікс",
• понад 450 "Калібрів",
• понад 120 "Цирконів",
• до 100 ракет Х-101.

Джерело: УП

Станом на липень росія мала близько 50 аеробалістичних ракет "Кинджал" та приблизно стільки ж північнокорейських балістичних ракет KN-23, KN-24 і KN-30.

У ГУР зазначили, що основний акцент російського військово-промислового комплексу зміщується в бік масових ракетних систем.

"Основний акцент російського ВПК в РФ зміщується в бік масових ракетних систем.

Пріоритет у виробництві надається ракетам комплексу "Іскандер-М", ракетам Х-101 та "Калібр". РФ зберігає високі темпи виробництва та в окремих випадках перевищує заплановані показники", – йдеться у відповіді ГУР.

Плановий показник виробництва ракет 9М723 для "Іскандер-М" становить 60 одиниць на місяць. У липні російський ВПК перевищив цей показник і виготовив 65 таких ракет.

Крім того, у липні країна-агресор виробила 87 крилатих ракет Х-101.

Темпи виробництва ракет РМ-48У для С-400 оцінюються приблизно у 50 одиниць на місяць. Загалом протягом 2026 року росія планує виготовити понад 480 таких ракет – більш ніж удвічі більше, ніж було передбачено планом на 2025 рік.

У матеріалі також зазначається, що росія загалом може виробляти понад 200 крилатих і балістичних ракет на місяць.

Окремо зазначається, що станом на липень 2026 року в арсеналі росії було близько 50 аеробалістичних ракет "Кинджал". Їх виробництво призупинилося з квітня 2026 року.

"Крім цього, близько 50 північнокорейських балістичних ракет серії KN-23 ( KN-24 і KN-30)", – зазначили в матеріалі.

За даними матеріалу, наразі росія сконцентрувалася на виробництві більш точних видів балістичних та крилатих ракет. На це спрямували ракетне паливо, кошти та комплектування, які раніше використовували для "Кинджалів".

Як пише "УП", в ГУР підтвердили, що така переорієнтація справді допомагає Росії збільшувати кількість балістичних ракет комплексу "Іскандер-М".

"Переорієнтація виробничих ресурсів на ракетні системи дозволяє Росії підтримувати необхідні темпи виробництва та забезпечувати регулярне застосування ракет проти України", – йдеться у відповіді ГУР на запит УП.

Водночас у ГУР зазначили, що припинення серійного виробництва "Кинджалів" не свідчить про втрату ракетою бойової спроможності.

"Ракета "Кинджал" зараз перебуває на стадії доопрацювання через, зокрема, проблему з точністю влучання в цілі", – зазначили у Головному управлінні розвідки.

Як писала Рубрика, війська рф дедалі частіше використовують реактивні безпілотники та баражуючі боєприпаси "Бандероль", які за швидкісними характеристиками наближаються до крилатих ракет і ускладнюють роботу української протиповітряної оборони.

Речник Повітряних сил пояснив, що реактивні безпілотники мають значно більшу швидкість, ніж звичайні дрони, тому для їхнього знищення українські військові застосовують як зенітні керовані ракети, так і авіаційні засоби ураження.

Нагадаємо, що від початку липня росія випустила по Україні більше балістичних ракет, ніж, за наявними даними, здатна виробити за один місяць. В Інституті вивчення війни (ISW) припускають, що для підтримання таких темпів ударів москва використовує накопичені запаси.

Також у квітні Рубрика писала, що під час масованих обстрілів українських міст росія неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24.

А в ніч проти 20 серпня Сили протиповітряної оборони збили 186 повітряних цілей, зокрема 145 безпілотників, якими військо рф атакувало Україну. Також вдалося збити 31 ракету та два баражувальні боєприпаси "Бандероль".

The post Понад 600 “Оніксів”, 450 “Калібрів” та 120 “Цирконів”: у ГУР розповіли про ракетний арсенал рф appeared first on Рубрика.