Тренд пошуку "Бурунді з"

Росія намагається використовувати дипломатів третіх держав для пропаганди та створити ілюзію "визнання" незаконної окупації українського Криму. Так, нещодавно відбувся обурливий візит послів Бурунді, Гвінеї та Чаду у Росії до анексованого півострова. Повний текст новини

Про це інформує МЗС. Вказано, що незаконний візит до тимчасово окупованого Криму здійснили посли Бурунді, Гвінеї  та Чаду в Росії -   Жозеф Нкурунзіз, Ньянкой Хаб, Адам Бешир Махамуд відповідно. У МЗС наголосили, що цей візит порушує міжнародне право, зокрема резолюції Генеральної Асамблеї ООН, включно з резолюцією 68/262 "Територіальна цілісність України", а також законодавство України. "Такі дії суперечать загальновизнаним принципам поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав і підривають зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на припинення російської агресії та відновлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру. Російська Федерація продовжує використовувати дипломатів третіх держав у цілях пропаганди та намагається створити ілюзію "визнання" незаконної окупації українського півострова", - йдеться у повідомленні. У МЗС закликали іноземних дипломатів суворо дотримуватися норм міжнародного права, поважати територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів та утримуватися від дій, що можуть бути розцінені як пряме чи опосередковане схвалення злочинів держави-агресорки."МЗС України розраховує, що іноземні уряди дадуть належну оцінку діям своїх представників, які своїми необдуманими вчинками шкодять двостороннім відносинам з Україною та репутації власних держав на міжнародній арені. Українська сторона залишає за собою право вжити необхідних заходів політико-дипломатичного реагування у відповідь на зазначені недружні дії, а також ініціюватиме внесення згаданих осіб до санкційних списків", - додали в МЗС. Раніше Нікарагуа прийняло російську делегацію з тимчасово окупованого Криму: Міністерство закордонних справ України передало уряду цієї держави ноту протесту. 

Дипломати з Бурунді, Гвінеї та Чаду прийняли пропозицію росіян відвідати Крим

Президент США Дональд Трамп підписав указ, що забороняє в'їзд на територію країни громадянам із 12 держав. Крім того, ще для семи країн будуть діяти часткові обмеження. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела в Білому домі. За словами представника адміністрації, ухвалення рішення пришвидшив нещодавній антисемітський напад у штаті Колорадо. Трамп, як стверджується, розглядав таку заборону раніше, але інцидент посприяв терміновому підписанню указу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп рішуче налаштований вигнати мігрантів з Америки Під повну заборону потрапили громадяни Афганістану, М'янми (Бірми), Чаду, Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Еритреї, Гаїті, Ірану, Лівії, Сомалі, Судану та Ємену. Аргументом для такого кроку стали "ризики для безпеки". Ще для семи країн - Бурунді, Куби, Лаосу, Сьєрра-Леоне, Того, Туркменістану та Венесуели - введені часткові обмеження. Вони стосуються певних категорій віз, а також передбачають посилені перевірки. Указ не поширюється на громадян цих країн, які мають дійсні візи або статус постійного резидента США. Також винятки передбачені для випадків, коли в'їзд відповідає національним інтересам Сполучених Штатів. Раніше адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення скасувати тимчасовий правовий статус для 530 тисяч громадян Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели. Це може зробити багатьох з них вразливими до депортації. Згідно з повідомленням федерального уряду, тимчасовий статус мігрантів буде скасований 24 квітня.

Про це інформує CNN. Вказано, що йдеться про громадян Афганістану, М'янми, також відомої як Бірма, Чаду, Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, Еритреї, Гаїті, Ірану, Лівії, Сомалі, Судану та Ємену.Громадяни Бурунді, Куби, Лаосу, Сьєрра-Леоне, Того, Туркменістану і Венесуели зіштовхнуться з частковими обмеженнями. Зазначено, що указ передбачає винятки для законних постійних резидентів, власників чинних віз, певних категорій віз та осіб, в'їзд яких відповідає національним інтересам США.За словами представника Білого дому, Трамп прийняв остаточне рішення про підписання цього указу після антисемітського нападу Колорадо. Раніше він вже розглядав цей указ, але напад прискорив ухвалення. "Президент Трамп виконує свою обіцянку захищати американців від небезпечних іноземних суб'єктів, які хочуть приїхати в нашу країну і завдати нам шкоди. Ці розумні обмеження стосуються конкретних країн і включають місця, де відсутня належна перевірка, спостерігається високий рівень перевищення терміну дії візи або не надається інформація про особу та загрози", – прокоментувала заступниця прессекретарки Білого дому Абігейл Джексон.BBC пише, що оголошуючи про підписання указу, президент США заявив, що відбувався "один терористичний напад за іншим", а скоювали їх "іноземці, які перебувають у країні за візою з небезпечних регіонів".  Він звинуватив так звану політику відкритих дверей свого попередника Джо Байдена у тому, що у США, мовляв, перебувають мільйони нелегалів. Водночас Трамп вважає, що США не можуть дозволити "відкриту міграцію з будь-якої країни, де ми не можемо безпечно і надійно перевіряти та відбирати тих, хто прагне в'їхати". Він додав, що список країн, на які поширюється заборона, "підлягає перегляду", якщо будуть зроблені поліпшення.1 червня в американському штаті Колорадо невідомий кинув пляшки із запальною сумішшю на учасників акції в підтримку ізраїльських заручників. Відомо про 12 постраждалих. Нападника затримали. 

Постпред України при ООН Сергій Кислиця наголосив на необхідності збільшити санкційний тиск на російські нафтоекспортні потужності. За його словами, тіньовий флот РФ складається з більш як 600 суден, які транспортують приблизно 90% російської нафти. Про він заявив на засіданні Ради Безпеки ООН, передає Укрінформ. Зокрема, пояснив дипломат, необхідно збільшити санкційний тиск на російські нафтоекспортні потужності. За його словами, тіньовий флот РФ складається з більш як 600 суден, які транспортують приблизно 90% російської нафти. "Позбавити путінську Росію доходів від продажу енергоносіїв, щоб зупинити фінансування війни проти України. Доходи від продажу нафти й газу є основним джерелом для цього, - сказав він. Тому дуже важливо перекрити ці потоки доходів шляхом посилення первинних і вторинних санкцій проти російської економіки. "Танкерний флот, який старіє, становить серйозну небезпеку для довкілля і здоров'я людей, про що свідчить нещодавній інцидент із двома російськими танкерами в Керченській протоці", - вказав Кислиця. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кислиця пояснив, як ООН допомагає Україні На його переконання, подальші обмежувальні заходи щодо РФ можуть передбачати зниження граничної ціни на російську нафту до ₴40 за барель (нині вона обмежена ₴60), санкції проти капітанів суден тіньового флоту і крюїнгових компаній, посилення нагляду за дотриманням правил страхування танкерів та обмеження проходу кораблів, внесених до чорного списку відповідно до міжнародних меморандумів про портовий контроль. Кислиця нагадав, що військовий бюджет Росії на 2025 рік на 25% перевищує торішній. "Якщо ми хочемо зупинити війну, ми повинні перекрити Путіну грошові потоки. Путін почне думати про мир лише тоді, коли його найближче оточення скаже йому, що гроші скінчилися", - наголосив він. У цьому контексті постпред привітав запровадження нових санкцій з блоку США, Великої Британії та Євросоюзу проти частини тіньового танкерного флоту РФ та компаній, які слугують "особистим гаманцем Путіна. Генеральна Асамблея ООН 17 грудня прийняла резолюцію про порушення прав людини на окупованих територіях України. У документі вперше за весь час агресію РФ назвали "загарбницькою війною". "Ухвалення документа свідчить про те, що міжнародне співтовариство однозначно засуджує злочини російських окупантів, а кожен акт насильства і порушення прав людини отримає належну оцінку і покарання", - зазначили в МЗС. Резолюцію підтримала 81 країна, утрималися 80, проти проголосували 14: Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, Еритрея, Іран, Китай, Куба, Малі, Нікарагуа, Нігер, Північна Корея, Росія, Судан і Зімбабве.

Сергій Кислиця, який обіймав посаду постійного представника України при ООН у 2019-2024 роках, розповів, чого очікувати від ООН у 2025 році та яку допомогу Україна отримує від цієї організації. Про це він поділився в інтерв'ю "Радіо Свобода". Кислиця наголосив, що Україна повинна зберігати високу суб'єктність і бути релевантною для країн-членів ООН, за винятком Росії. Він підкреслив важливість налагодження взаємодії з країнами Глобального Півдня, зокрема Африки, Азії та Латинської Америки. "В ООН не можна говорити лише про себе. Поряд із зусиллями для припинення війни в Україні, ми маємо вивчати пріоритети інших країн і обговорювати їх", - наголосив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський призначив Андрія Мельника представником України в ООН За словами колишнього постпреда, Україна повинна залишатися помітною на міжнародній арені. "Для фінансування армії потрібна економіка і зовнішня торгівля, а ООН є важливим торговельним партнером для України. У 2023 році ми продали ООН товарів і послуг на майже $685 млн, тоді як наш внесок у бюджет організації становить близько $1,7 млн. Закупівельний ринок ООН загалом оцінюється у $25 млрд", - зазначив Кислиця. Кислиця також відзначив значну гуманітарну підтримку України з боку ООН. У 2022 році країна отримала майже $4 млрд гуманітарної допомоги, а у 2024-му - понад $2 млрд, попри появу нових конфліктів. Він додав, що рівень покриття потреб України становить понад 71%, що значно перевищує середній показник у 43% для інших конфліктів. Збереження цієї динаміки Кислиця назвав одним із головних завдань місії України при ООН. Генеральна Асамблея ООН 17 грудня прийняла резолюцію про порушення прав людини на окупованих територіях України. У документі вперше за весь час агресію РФ назвали "загарбницькою війною". "Ухвалення документа свідчить про те, що міжнародне співтовариство однозначно засуджує злочини російських окупантів, а кожен акт насильства і порушення прав людини отримає належну оцінку і покарання", - зазначили в МЗС. Резолюцію підтримала 81 країна, утрималися 80, проти проголосували 14: Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, Еритрея, Іран, Китай, Куба, Малі, Нікарагуа, Нігер, Північна Корея, Росія, Судан і Зімбабве.

Сергій Кислиця, який обіймав посаду постійного представника України при ООН у 2019-2024 роках, розповів, чого очікувати від ООН у 2025 році та яку допомогу Україна отримує від цієї організації. Про це він поділився в інтерв'ю "Радіо Свобода". Кислиця наголосив, що Україна повинна зберігати високу суб'єктність і бути релевантною для країн-членів ООН, за винятком Росії. Він підкреслив важливість налагодження взаємодії з країнами Глобального Півдня, зокрема Африки, Азії та Латинської Америки. "В ООН не можна говорити лише про себе. Поряд із зусиллями для припинення війни в Україні, ми маємо вивчати пріоритети інших країн і обговорювати їх", - наголосив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський призначив Андрія Мельника представником України в ООН За словами колишнього постпреда, Україна повинна залишатися помітною на міжнародній арені. "Для фінансування армії потрібна економіка і зовнішня торгівля, а ООН є важливим торговельним партнером для України. У 2023 році ми продали ООН товарів і послуг на майже $685 млн, тоді як наш внесок у бюджет організації становить близько $1,7 млн. Закупівельний ринок ООН загалом оцінюється у $25 млрд", - зазначив Кислиця. Кислиця також відзначив значну гуманітарну підтримку України з боку ООН. У 2022 році країна отримала майже $4 млрд гуманітарної допомоги, а у 2024-му - понад $2 млрд, попри появу нових конфліктів. Він додав, що рівень покриття потреб України становить понад 71%, що значно перевищує середній показник у 43% для інших конфліктів. Збереження цієї динаміки Кислиця назвав одним із головних завдань місії України при ООН. Генеральна Асамблея ООН 17 грудня прийняла резолюцію про порушення прав людини на окупованих територіях України. У документі вперше за весь час агресію РФ назвали "загарбницькою війною". "Ухвалення документа свідчить про те, що міжнародне співтовариство однозначно засуджує злочини російських окупантів, а кожен акт насильства і порушення прав людини отримає належну оцінку і покарання", - зазначили в МЗС. Резолюцію підтримала 81 країна, утрималися 80, проти проголосували 14: Білорусь, Буркіна-Фасо, Бурунді, Еритрея, Іран, Китай, Куба, Малі, Нікарагуа, Нігер, Північна Корея, Росія, Судан і Зімбабве.