Тренд пошуку "Державна Прикордонна Служба України"

Освітня омбудсменка Надія Лещик ще у п’ятницю, 28 серпня, звернула увагу на ризики проведення масових заходів у школах. За її словами, з огляду на безпекову ситуацію в Україні та ймовірність російських обстрілів організація шкільних лінійок 1 вересня, як і інших масових заходів під час освітнього процесу, може бути небезпечною.

Про це дивіться в прямому ефірі Ранок.LIVE.

Гості ефіру:

• Сергій Грабський, полковник, військовий експерт;
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна";
• Геннадій Рябцев, експерт із питань енергетики;
• Василь Пехньо, військовий оглядач, журналіст;
• Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Ірина Борзова, народна депутатка України від "Слуги народу", членкиня Комітету ВРУ з питань молоді і спорту, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики;
• Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud;
• Ніна Южаніна, народна депутатка України від "Європейської Солідарності", членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.

Новини.LIVE писали, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу" розповів, що цього року в Україні очікують близько 240 тисяч першокласників. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж у попередньому навчальному році, і майже вдвічі нижче за показник 2018–2019 років. Точну кількість дітей, які 1 вересня вперше підуть до школи, а також формат організації навчання визначать після 5 вересня. Саме тоді заклади освіти мають оновити відповідні дані в електронній системі "АІКОМ".

Новини.LIVE інформували, що мер Харкова Ігор Терехов повідомив — через безпекову ситуацію в місті, у Харкові святкування з нагоди початку нового навчального року традиційно проведуть у підземних школах. Таке рішення ухвалили з огляду на безпекову ситуацію в регіоні. Святкові заходи насамперед організують для першокласників і випускників. Водночас проведення загальноміської урочистої лінійки цього року не передбачене.

Президент Володимир Зеленський змінив тимчасового керівника Державної прикордонної служби. Замість Валерія Вавринюка ДПСУ очолив його заступник Вадим Ченчик.

Про це йдеться в указах президента від 31 серпня.

Зеленський звільнив Вавринюка від виконання обовʼязків голови Держприкордонслужби та одразу призначив тимчасовим керівником відомства Ченчика.

Вавринюк керував ДПСУ із січня цього року. Тоді він змінив попереднього очільника служби на тлі корупційної справи у Держприкордонслужбі.

Вадим Ченчик родом із Черкаської області. Він навчався у Львівській політехніці, Академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького та Харківському національному педагогічному університеті.

За роки служби Ченчик працював у різних підрозділах ДПСУ та обіймав керівні посади. Зокрема, він очолював Мостиський і Мукачівський прикордонні загони, а також працював у Східному регіональному управлінні.

З вересня 2019 року Ченчик обіймає посаду заступника голови Державної прикордонної служби.

Нагадаємо, НАБУ та САП викрили колишнього топпосадовця і чинного службовця Державної прикордонної служби України на систематичному одержанні неправомірної вигоди за сприяння безперешкодному перетину державного кордону.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Х, Telegram та Instagram.

The post Зеленський призначив нового тимчасового очільника ДПСУ appeared first on Прямий.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

У Львові поруч із Державним прапором України підняли особливий стяг – Прапор Надії, всеукраїнський символ підтримки та пам'яті про військовополонених, зниклих безвісти та тих, хто перебуває у російському полоні.

Про це повідомила Львівська міська рада, передає Рубрика.

Державний прапор України та Прапор Надії підняли:

• Матвій — син військового Романа, який зник безвісти торік,
• Максим — син військовополоненого, бійця 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України Андрія,
• прикордонниця Еліна Мединіна, яка сама пережила російський полон.

Фото: Львівська міська рада

У заході взяли участь родини військовополонених і зниклих безвісти, військовослужбовці, представники області, депутати, а також заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.

Як зазначається, одним із тих, хто підняв Прапор Надії у Львові, став 13-річний Матвій – син військового Романа, який зник безвісти 16 жовтня 2025 року.

Фото: Львівська міська рада

Відтоді минуло десять місяців. Увесь цей час родина шукає будь-яку звістку про чоловіка та бореться за його повернення додому.

Попри свій юний вік, Матвій є великою підтримкою для мами. З раннього дитинства хлопець має дві великі мрії — стати священником і професійним футболістом. Саме батько вперше привів його на футбольне поле, коли Матвієві було лише три роки.

Цього дня Матвій піднімав Прапор Надії не лише за свого тата Романа, а й за кожного захисника та кожну захисницю, на яких удома чекають рідні.

Фото: Львівська міська рада

До церемонії також долучилася Еліна Мединіна – прикордонниця, військова лікарка, захисниця Маріуполя та медикиня "Азовсталі", яка сама пережила російський полон.

На початку повномасштабного вторгнення Еліна очолювала службу охорони здоров'я Донецького прикордонного загону та виконувала завдання в оточеному Маріуполі. Згодом вона опинилася на території заводу "Азовсталь", де в складних умовах надавала медичну допомогу пораненим військовослужбовцям і цивільним.

21 травня 2022 року Еліна потрапила в російський полон. Нині вона очолює сектор охорони здоров'я Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Прапор Надії Еліна піднімала за своїх побратимів і посестер, а також за всіх, хто досі перебуває у російському полоні або вважається зниклим безвісти.

Фото: Львівська міська рада

Ще одним учасником підняття Прапора Надії став Максим – син військовополоненого Андрія, бійця 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України.

Після окупації рідного міста у 2014 році родина Максима переїхала до Маріуполя. Там його батько працював на комбінаті "Азовсталь".

З початком повномасштабної війни Андрій долучився до оборони Маріуполя у складі окремого загону спеціального призначення "Азов". Наприкінці травня 2022 року разом із побратимами він вийшов у полон.

Під час теракту в колонії в Оленівці 29 липня Андрій отримав важкі поранення. Нині він досі перебуває в російській неволі.

Довідка

Прапор Надії — біло-чорний стяг, що символізує віру та надію на повернення тих, кого чекають українські родини. Він нагадує про військових і цивільних, які перебувають у полоні або зникли безвісти, а також про випробування, через які щодня проходять їхні рідні.

Ініціативу підняття Прапора Надії започаткували в Україні у 2025 році. Її мета — вшанувати пам'ять про українських військовополонених і зниклих безвісти під час російсько-української війни та нагадувати суспільству про тих, хто досі не повернувся додому.

Ідея створення цього символу належить Сергію Волинському — Герою України, командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ, учаснику оборони Маріуполя та колишньому військовополоненому.

23 серпня 2024 року він подав петицію до Президента України з проханням підтримати створення нового символу — Прапора Надії. Менш ніж за чотири дні петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Прапор Надії — це знак мовчазної пам'яті та віри у повернення полонених і зниклих безвісти.

Нагадаємо, 29 серпня в Україні відзначають День пам'яті захисників і захисниць України — державний пам'ятний день, встановлений для вшанування військовослужбовців і добровольців, які віддали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Цю дату встановили у 2019 році указом президента України. Вона пов'язана з Іловайською трагедією 2014 року.

Як писала Рубрика, у Києві на Майдані Незалежності відбулася центральна акція до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Захід провели на честь пам'яті полеглих військових.

The post У Львові поруч із Державним прапором України підняли Прапор Надії appeared first on Рубрика.

В Україні завершили третій, фінальний етап загальнодержавної спецоперації "РУБІКОН", спрямованої на ліквідацію розгалуженої системи виробництва та збуту наркотиків. Загалом за три етапи правоохоронці повідомили про підозру 367 людям.

Про це повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора.

Спільні заходи українських, польських та молдовських правоохоронців за участі Європолу тривали з лютого цього року. За даними слідства, мережа охоплювала весь цикл наркобізнесу – від контрабанди прекурсорів та виробництва психотропів до зберігання, логістики, онлайн-збуту та легалізації коштів.

Прекурсори з країн ЄС контрабандою доставляли до України та Польщі. У підпільних лабораторіях із них виготовляли, зокрема, α-PVP, амфетамін і мефедрон. Лабораторії облаштовували в орендованих будинках, дачах, гаражах та покинутих промислових приміщеннях.

"Загальнодержавна антинаркотична спецоперація "РУБІКОН" дозволила знешкодити розгалужену наркоінфраструктуру на території країни. Правоохоронці ліквідували виробничі потужності, контрабандні канали постачання прекурсорів, мережу збуту та зберігання наркопродукції", – повідомили в Національній поліції України.

Готові наркотики фасували на підпільних складах, після чого відправляли поштовими службами та поширювали через "закладників". Збут здійснювали через понад 130 анонімних майданчиків у месенджерах і чат-ботах, а розрахунки переважно проводили у криптовалюті.

"Загалом за час проведення 3-х етапів операції правоохоронці провели 1 209 обшуків; знешкоджено 42 нарколабораторії; ліквідовано 134 склади готової продукції; припинено діяльність 56 наркошопів", – підсумували в Національній поліції України.

На завершальному етапі провели понад 290 обшуків у 23 регіонах та Києві. За їхніми результатами 98 особам повідомили про підозру.

Із незаконного обігу вилучили понад тонну готової наркопродукції та 22 тонни прекурсорів. За попередніми розрахунками, з цієї кількості сировини можна було виготовити ще понад 4 тонни наркотиків.

Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, правоохоронці вилучили 50 автомобілів, 1,6 млн грн, 167 тис. доларів та 39 тис. євро. Загальна вартість вилученого за цінами "чорного" ринку перевищує 540 млн грн.

"За попередніми підрахунками, вилучена наркопродукція та сировина – це кілька мільйонів потенційних доз, які не потрапили до незаконного обігу", – повідомили в Офісі Генерального прокурора.

У межах операції правоохоронці також задокументували понад 100 оперативних закупок, встановили відправників, адміністраторів онлайн-магазинів та місця зберігання наркотиків. На завершальному етапі ліквідували залишкові осередки мережі та затримали її учасників.

[social type="telegram" url="https://t.me/pgo_gov_ua/39907"]

Раніше повідомлялося, що на Київщині ліквідували організовану групу наркоторговців, яка щомісяця збувала майже 3 кг кокаїну. За даними слідства, оборот схеми перевищував 17 мільйонів гривень, а замовлення приймали через закриті Telegram-чати.

Нагадаємо, працівники ДБР спільно з Державною прикордонною службою України викрили та ліквідували транснаціональний канал постачання кокаїну з країн Європи до України. Міжнародний наркотрафік організувала група з громадян України, Вірменії, Чехії та Німеччини. Угруповання діяло конспиративно. 

Читайте також: наркобізнес у Telegram: СБУ викрила мережу дилерів у п'яти областях.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.

Скільки російських військових перебуває в Білорусі

За словами Братчука, російські військові перебувають на території Білорусі в межах домовленостей між двома країнами про спільні завдання.

"Певна частина російських підрозділів дійсно ротаційно може знаходитися на території Білорусі", — пояснив він.

Водночас речник наголосив, що наразі йдеться не про повноцінні підрозділи, які можуть одразу вступити в бойові дії.

Братчук зазначив, що оцінити, наскільки швидко Росія може збільшити свою військову присутність у Білорусі, складно. Водночас українська розвідка стежить за ситуацією та аналізує можливості перекидання російських військ.

Україна моделює сценарії на випадок загрози

За словами речника Української добровольчої армії, Україна враховує ризики, пов'язані як із російськими військовими в Білорусі, так і з можливим залученням білоруської армії.

Братчук припустив, що вище військове керівництво Білорусі може бути пов'язане з оперативними та мобілізаційними планами російського Генерального штабу.

Водночас він зазначив, що українська розвідка оцінює терміни, необхідні Росії для перекидання додаткового особового складу.

"Очевидно, що в даному випадку тут ми мусимо говорити про те, які сценарії з нашого боку можуть моделюватися для того, щоб подіяти на випередження", — сказав Братчук.

Він також наголосив, що навіть поява диверсійно-розвідувальної групи біля українського кордону вже створює відповідний рівень ризику. Тому українська сторона продовжує стежити за військовою активністю на території Білорусі та оцінювати можливі сценарії розвитку ситуації.

Новини.LIVE раніше писали, що поява нової десантно-штурмової бригади Білорусі біля кордону з Україною не створює прямої воєнної загрози. Водночас речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко наголосив, що українські розвідка, Міністерство оборони та прикордонники відстежують ситуацію і мають враховувати можливість появи додаткових білоруських сил біля кордону.

Також, як повідомляли Новини.LIVE, Литва розширює масштаби оборонного будівництва на східних кордонах, зокрема, рубежів із Калінінградською областю РФ та Білоруссю. Рішення уряду передбачає облаштування додаткових смуг контрмобільності завширшки від 20 до 150 метрів, встановлення загороджень на мостах та автошляхах, а також збільшення кількості спеціальних інженерних парків із продовженням термінів виконання робіт до кінця 2028 року.