Тренд пошуку "Дистанційне Навчання"

В Україні розпочався новий навчальний рік. Головним запитанням для багатьох шкіл залишається – як вони мають працювати в умовах постійних загроз російських атак. Про це в етері "Що далі?" говорив ведучий Богдан Логунов разом із запрошеними експертами.  Початкова школа вчитиметься очно, а старша – дистанційноПрезидент Асоціації керівників шкіл України і директор одного зі столичних ліцеїв Євген Кушнір наголошує, що українська система освіти вже має досвід роботи в кризових умовах. Спочатку був ковід, потім – повномасштабна війна, тому для педагогів дистанційний формат не є чимось новим.Тобто початкова школа зможе вчитися очно в укриттях, а 5-11 класи –  дистанційно. Інші школи, де укриття достатньо великі, можуть організовувати очне навчання для всіх класів. Також в Києві практикують так звані "освітні переміщення". Це можливість тимчасово організувати навчання дітей у сусідніх школах, які мають укриття."Ми вже вміємо це робити, ми звикли. Ми пережили з вами ковід, вже пережили чотири роки війни, тому і вчителі, і діти, в принципі, готові до цього формату"Однак Кушнір говорить також і про практичні проблеми. Наприклад, частина вчителів живе на одному березі Дніпра, а працює на іншому. Якщо під час повітряної тривоги обмежується рух мостами, то їм складно дістатися до школи.1 вересня чи все ж безпека?Олена Парфьонова, голова ГО "Батьки SOS", каже, що головним побоюванням батьків напередодні Свята першого дзвоника була безпека.Але ситуація у сімей буває різною. До прикладу, є батьки, які працюють лікарями чи поліцейськими – чи в інших схожих сферах. Для них очне навчання може бути необхідністю, бо залишити маленьку дитину саму вдома протягом робочого дня не можуть."Як їм залишити вдома одну дитину? Їм дуже потрібна ця очна форма навчання, але вони будуть переживати, щоб там було дійсно укриття", — пояснила Парфьонова.Вона також звертає увагу на різницю між формальністю і реальністю. Бо укриття начебто є, але чи вони здатні забезпечити дітей усім необхідним?  За її словами, в окремих школах це можливо. Їхні укриття мають класи, туалети, медичні пункти, питну воду і навіть можливість поїсти. Але в багатьох інших випадках йдеться фактично про переобладнані підвали.Універсальних правил щодо організації навчання немаєОсвітня омбудсменка Надія Лещик звертає увагу на те, що в Україні немає універсальних правил для організації навчання для всіх шкіл в умовах постійних тривог."Не можна розробити загальний протокол для всіх. Цей протокол унікальний для кожного закладу освіти та кожної громади", – пояснила посадовиця.Безпека –  це не лише наявність укриття. Необхідно враховувати, де воно розташоване, чи можна швидко до нього потрапити, скільки дітей і вчителів воно може вмістити, а також чи не доведеться дітям під час тривоги виходити за межі школи.Зокрема, небезпечною Лещик називає ситуацію, коли заклад освіти використовує укриття іншої будівлі. Коли є балістична загроза або загроза атак шахедами, то сама дорога до нього може бути додатковим ризиком.Тому, за її словами, в окремих випадках школам доведеться розглядати перехід на дистанційне навчання як спосіб не ризикувати життям дітей.Київ готовий змінювати формат навчанняЗаступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевняє, що столиця підготувала кілька сценаріїв роботи шкіл.За його словами, перший тиждень навчального року планують провести в очно-дистанційному форматі. Якщо учні можуть безпечно дістатися до школи, то вони навчатимуться очно. Інші зможуть підключатися до уроків онлайн. Ба більше, у випадку зміни ситуації школи мають бути готовими перейти на інший формат. Такий підхід відповідає оприлюдненому КМДА плану роботи шкіл."Ми готові до будь-яких форматів для того, щоб діти могли отримувати знання. І ми ставимо питання безпеки насамперед", – наголосив Мондриївський.Окрім цього, він додав, що місто продовжує облаштовувати укриття в закладах освіти з 2022 року. Найактивнішими роками розбудов і облаштувань є 2024, 2025 та 2026. Приміром, зараз створено 370 тисяч місць. Цього року на їхнє будівництво та облаштування передбачено понад 1,5 млрд грн.Водночас Мондриївський визнає, що в умовах війни не можна говорити про ідеальну готовність."Говорити про те, що все ідеально, неможливо. І це питання безпеки",  – сказав він.Навчання щосуботи і в червні?Народна депутатка та секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа вважає, що формат навчання може змінитися вже після першого тижня. Якщо скажімо повітряні тривоги в Києві, на Київщині та в Харкові й надалі триватимуть по кілька годин і лунатимуть 12 чи 18 разів на день, то школам, за її словами, доведеться переглядати чинні протоколи.Депутатка також не зовсім погодилася із заявою Валентина Мондриївського про готовність київських шкіл до навчального року."Школи, які я бачила, не готові. І різниця є велика між укриттям і бомбосховищами. На папері можна написати все, що хочеш. Я хочу подивитися, чи кожна дитина в Києві є точно захищена від балістики", – наголосила депутатка.Якщо ж через безпекову ситуацію школи не встигатимуть пройти навчальну програму, можливе продовження навчального року. Піпа зазначила, що одним із варіантів може стати навчання щосуботи або продовження занять на частину червня.Детальніше в етері "Що далі?" на Еспресо. 

Через щоденні повітряні тривоги — до прикладу 28 серпня вони тривали в Києві майже три години, а це майже чотири уроки з шести за звичайним розкладом — столичні школи переходять на змішаний формат навчання.
Про це розповіли гості етеру Еспресо.
Молодші класи — в укриттях, старші — дистанційно
Президент Асоціації керівників шкіл України, директор одного зі столичних ліцеїв Євген Кушнір розповів, що учні початкових класів проводитимуть уроки безпосередньо в укриттях, а учні 5-11 класів навчатимуться дистанційно. Невеликі школи, де укриття вміщує всіх, працюватимуть повністю в очному режимі.
За словами Кушніра, у Києві за роки війни з’явилося явище «освітніх переміщень» — коли школи без власних укриттів переводять дітей у сусідні заклади, де такі приміщення є. Найбільшою проблемою залишається те, як вчителям, які живуть на лівому березі, добиратися на роботу на правий беpeг під час тривог.
Київська влада вже звернулася до уряду з проханням переглянути порядок руху мостами під час тривог. Мер Віталій Кличко повідомив, що місто просить забезпечити роботу зеленої гілки метро та рух поїздів через Південний міст під час тривог. Раніше подібні заклики Кличко називав популістськими, пояснюючи обмеження рекомендаціями військових.
Лише сім справжніх укриттів
Голова громадської організації «Батьки СОС» Олена Парфьонова розповіла, що офіційна цифра МОН про «80% дітей з доступом до укриттів» на практиці означає різні речі. За її словами, у Києві є лише сім споруд, які можна назвати повноцінними укриттями — це протирадіаційні укриття часів холодної війни. Ще дев’ять побудувало місто. Все інше — шкільні підвали різної якості: «Добре, якщо там є спеціальний туалет, добре, якщо є питна вода, освітлення, вентиляція».
«Моя дитина в п’ятому класі жодного дня не бачила, що таке парта, що таке школа», — процитувала Парфьонова коментар однієї з мам.
Батьки не готові ризикувати заради лінійки
На запитання, чи готові батьки ризикувати здоров’ям дітей заради проведення урочистої лінійки, Парфьонова відповіла однозначно: «Не готові». За її словами, і самі школи не хочуть брати на себе таку відповідальність. Частина закладів проводить лінійки лише для перших і одинадцятих класів безпосередньо біля входу в укриття, інші відмовляються від урочистостей взагалі, а деякі школи вирішили перейти на дистанційне навчання до кінця тижня.
Освітні втрати накопичуються
Найактуальнішими викликами батьки називають зниження зацікавленості дитини в навчанні, недостатні безпекові умови та недостатнє фінансування. За словами Парфьонової, освітні втрати почали накопичуватися ще з часів COVID, а повномасштабне вторгнення тільки поглибило цей розрив. Особливо гостро це відчувають випускники 10-11 класів, які готуються до НМТ — батьки змушені додатково витрачатися на репетиторів.
 
Запис Чи готові школи Києва до навчального року в умовах постійних тривог спершу з'явиться на Громадське радіо.

Росія переважає Україну за кількістю людей, танків, артилерії та ракет. Проте в галузі безпілотників співвідношення сил інакше. Обидві країни розбудовують її просто під час повномасштабної війни, швидко адаптуючи технології й тактику. Для України дрони стали ключовим інструментом компенсації переваги ворога.
Особлива роль належить морським дронам. Концепція з’явилася ще за Першої світової війни в Німеччині, але та спроба провалилася. Україна стала першою державою, яка успішно застосувала їх у бою.
Завдяки безпілотникам Magura (підрозділ Group 13 ГУР МО) і Sea Baby (СБУ) Україна суттєво обмежила спроможності російського Чорноморського флоту й знищила низку ворожих кораблів — без залучення власного флоту. Відтоді номенклатура морських дронів значно розширилася, а сама галузь докорінно змінилася.
DOU з’ясував, як працює ринок морських дронів, з чим тут борються та чи здатні безпілотники замінити традиційні кораблі. Також ми поспілкувалися з компаніями-членами Асоціації морських дронів і дізналися, чим живе закрите комʼюніті.
Дрон 3-ПАК / Фото компанії Noah X
Роль морських дронів у війні в 2026 році
Часто в медіа можна побачити тезу, що «країна без флоту знищила чорноморський флот», однак це неправда. Україна має флот, хоча він на початку російського вторгнення значно поступався у можливостях ворожому.
Cтарший інструктор «Повернись живим» Костянтин Миргородський наголошує, що несправедливо також вважати, що морські дрони в Україні з’явилися лише після 24 лютого 2022 року.
«Концепція малих і безпілотних платформ з’явилася в Україні ще до повномасштабної війни. Після 2014 року обговорювалась ідея переходу від великих кораблів до великої кількості малих, швидких і багатоцільових платформ.
Проте тоді технологічно не вистачало можливостей для стабільного дистанційного управління такими системами на великих відстанях. Розвиток супутникового зв’язку значно змінив цю ситуацію. У результаті те, що раніше було концепцією, стало реальною бойовою спроможністю», — каже Миргородський.
29 жовтня 2022 року морський дрон зайшов у Севастопольську бухту. Це був одноразовий борт-камікадзе, який мав одну ціль — знищувати ворожі кораблі. Відтоді спектр завдань став ширшим, і концепція змінилася. Тож яке зараз місце посідають морські дрони у російсько-українській війні?
Дістати військові кораблі морським дроном стало складніше, бо ворог ховає їх у російських портах на Чорному морі. Водночас під час операції «МоЛоЧКа» цього літа, коли Сили безпілотних систем почали завдавати систематичних ударів по російських суднах в Азовському і Чорному морях, в хід пішли повітряні безпілотники. Станом на 22 серпня 2026 року дрони підрозділів СБС уразили 246 російських суден. Чи використовували морські дрони як носіїв платформ, — невідомо.
Одне з останніх великих уражень російських кораблів за допомогою морського дрона відбулося торік у грудні. Тоді у Севастопольській бухті таким безпілотником вдалося уразити підводний човен класу 636 «Варшавянка», який використовували для пуску крилатих ракет «Калібр».
В Асоціації морських дронів кажуть, що робота в акваторії триває постійно і полягає не лише в ураженнях. За допомогою безпілотних катерів ведуть патрулювання, спостереження і бойову роботу. І не завжди про цю роботу говорять публічно..
Нині на ринку є близько 25 компаній, що входять до Асоціації морських дронів. Вони виготовляють безпілотники різних типів: морські, річкові, підводні, а також супутні компоненти.
«На ринку представлені різні розробки, але ми не можемо сказати, що він переповнений або перенасичений», — коментують в Асоціації.
Зміна ролі морського дрона у війні змушує розробників змінювати підходи і втілювати нові рішення. І найперша зміна, що відбулася у сфері виробництва морських дронів: одноразові борти поступово відходять у минуле.
Дрон MAGURA / Фото UFORCE
Від дронів-камікадзе до багатофункціональних платформ
Розробники морських дронів констатують, що галузь поступово зміщується в бік багатофункціональних і модульних платформ. Якщо раніше йшлося про борт виключно як камікадзе, то тепер він може виступати носієм іншого озброєння, ретранслятором, платформою для систем радіоелектронної боротьби чи протиповітряної оборони.
У компанії UFORCE, яка є розробником одного з найпопулярніших морських дронів Magura, на власному прикладі пояснюють, як зараз змінюється концепція безпілотника.
«Magura V7 є прикладом цього переходу: та сама платформа може бути ударною, нести засоби ППО, працювати як „матка“, що запускає повітряні дрони для удару вглиб берега, виконувати логістику чи мінну війну. Ми свідомо будуємо платформу як конструктор, а не як виріб», — каже представник компанії.
Результат красномовний: у травні 2025 року дрони Magura V7 збили два російські винищувачі Су-30 над Чорним морем. Безпілотники запустили ракети AIM-9 й успішно уразили літаки.
У найближчому майбутньому морські безпілотники мають стати платформами, які можна швидко адаптувати під конкретне завдання. Так зокрема вважає Андрій, СЕО компанії Noah X, яка є розробником морських дронів «Гарпун», «Баклан», «Карась», «Варвар» і «3-ПАК». Усі ці системи є багатофункціональними.
Дрон «Гарпун» компанії Noah X
Прикладом багатофункціональності морського дрона є й система Barracuda, розроблена Військово-морськими силами ЗСУ. Безпілотник може запускати некеровані ракети, а ще обладнаний як платформа для запуску FPV-дронів
Такий підхід дозволяє робити морські дрони більш економічними, адже борти перестають бути одноразовими — після відпрацювання по цілі ракетами й ударними дронами, морський безпілотник повертається і може бути використаний знов. Поновлювати запас ракет та FPV дешевше.
Адаптація бортів та можливості виконувати різні типи завдань одним і тим же бортом зараз є пріоритетним напрямом. В Асоціації морських дронів розповідають, що тепер це базова вимога до виробників, хоча раніше було лише конкурентною перевагою.
«Тепер це характеристика, яка по дефолту має бути закладена в кожен проєкт. І навіть якщо за умовами контракту виробник, скажімо, постачає МБпС-носій FPV-дронів, у військових має бути можливість, умовно кажучи, зняти бокси із FPV і встановити перехоплювачі, або інші модулі корисного навантаження», — кажуть в Асоціації.
Старший інструктор-водолаз фонду «Повернись живим» Костянтин Миргородський перелічує ключові напрямки застосування морських дронів:
ударні місії;розвідка і спостереження;мінування;протимінна боротьба;ППО та перехоплення повітряних цілей;логістика;евакуація;вогнева підтримка;транспортування інших безпілотних платформ.
Зараз морська система не може виконувати тільки одне завдання з цього переліку, бо це просто невигідно.
Окремої уваги варта взаємодія морських безпілотних систем із іншими платформами у ролі носія. У цьому контексті прикладом є десантування НРК за допомогою морського дрона, яке здійснили бійці 123-ї бригади ТРО у липні цього року.
Інтеграція морських безпілотників із іншими системами може дати перевагу. Наприклад, можна збільшити радіус ураження цілей FPV-дронами чи іншими ударними бортами.
Проте модульність не означає, що один безпілотний катер має бути універсальним рішенням для всіх типів місій. Створити борт, який може виконати будь-яке завдання, не так і просто. Тому виробники здебільшого обирають певний спектр місій, для яких їхня система підійде.
Наприклад, для проєкту «Дельфін», розробника однойменного дрона, пріоритетним напрямком стало створення рубежу протиповітряної оборони в морі саме завдяки інтеграції борта з іншими системами.
«„Дельфін“ спроєктований так, щоб нести на борту як спеціалізовані дрони-перехоплювачі, так і важке вогневе оснащення. Зараз ми створюємо мобільний рубіж ППО прямо в морі, щоб позбавити противника переваги в повітрі над акваторією», — каже «Томас», представник проєкту.
Морський дрон «Дельфін» / Фото надане DOU
Локалізація, спуск дронів і розробка підводних бортів. Виклики галузі
Значну частину потрібних для виробництва деталей, як і з БПЛА, доводиться купувати в інших країнах, насамперед у Китаї.
Проте за останні роки, як відзначають в Асоціації морських дронів, вдається збільшувати частку локалізації компонентів у безпілотниках.
«Гарний приклад — морська стабілізована камера з тепловізійним сенсором. 95% всіх морських безпілотних систем застосовують одну й ту саму камеру виробництва компанії Teledyne FLIR. Її ціна від $22 000 до $35 000, в залежності від модифікації. Альтернатив їй не було, але в нас були запити на камери з дещо іншими технічними характеристиками. У результаті ми вже маємо щонайменше три компанії які роблять „український флір“. Дві з них уже готові продавати своє рішення іншим учасниками ринку. Різниця в ціні — в три рази», — кажуть в Асоціації.
У компанії Noah X звертають увагу на ще один виклик: процес спуску платформ на воду. Зараз дрон на воду спускають люди. Місця спуску морських дронів можуть стати ціллю для ворога.
«Ми працюємо над рішенням, за якого людина не повинна брати участь безпосередньо у спуску апарата: це мають робити роботизовані системи. Для нас це логічне продовження», — каже Андрій, СЕО компанії.
Морський дрон від Noah X / Фото надане DOU
Костянтин Миргородський з «Повернись живим» звертає увагу на ще один виклик — розробку підводного дрона. З переваг: він може довше залишатися непомітним. Але сконструювати його нелегко, адже є труднощі з навігацією й керуванням.
«Вода не пропускає радіохвилі, тож передачу даних доводиться робити пакетами в режимі, коли дрон спливає на поверхню. Для орієнтації під водою використовують складні інерційні системи та доплерівські датчики швидкості, а для пошуку цілей — сонари. Дронам надається можливість автономної роботи через неможливість прямого звʼязку з оператором. Все це набагато складніше, ніж у надводних безпілотних катерах, стійкий звʼязок із якими можна мати за допомогою терміналів Starlink», — пояснює Миргородський.
Інерційні системи, зокрема, використовують підводні дрони «Толока» та «Марічка». Про бойове застосування цих безпілотників інформації вкрай мало. Однак у Defence Express припускають, що саме дроном СБУ атакувала Кримський міст у червні минулого року.
Штучний інтелект у морських дронах
Штучний інтелект допомагає автоматизувати частину функцій оператора та дає змогу бортам виконувати окремі завдання навіть за нестабільного зв’язку. Проте такі зміни у дронах не означають, що вони вже можуть самостійно виконувати завдання.
У компанії STRUG, що виробляє багатофункціональні дрони STRUG 404, STRUG 505, STRUG 615 і STRUG CAT 820, певні, що така еволюція можлива. Проте процеси в цьому керунку відбуваються повільніше, ніж у сфері безпілотних літальних апаратів.
«Казати, що ШІ здатен повністю виконувати місію, ще зарано. Це справа найближчого майбутнього. У безпілотних катерах ця еволюція відстає від повітряних дронів просто через меншу кількість бойових вильотів, на яких обкатуються нові рішення», — зазначає Олександр, співзасновник компанії.
Морський дрон компанії STRUG / Фото надане DOU
Зараз автономність дронів не є недосяжною. Однак, як наголошують розробники, за критичні рішення під час операцій відповідатиме людина.
Ще один напрям розвитку — координація кількох автономних бортів. У цьому впевнені в компанії-виробнику дрона «Олег», яку заснували колишні військовослужбовці. Компанія небагато розповідає про свої кейси, але відомо, що команда працює над проєктом безпілотного комплексу «Олег». Представник компанії каже, що взаємодія бортів є наступним етапом розвитку морських безпілотників.
«Наступний крок, над яким ми вже зараз працюємо, — це групова робота, рій. Це коли кілька бортів ідуть разом, самі обмінюються даними через mesh, розподіляють цілі й перегруповуються, якщо один із бортів збили», — каже представник компанії.
Морський дрон «Олег» / Фото надане DOU
Окремі елементи такої автономності вже використовують у бойових сценаріях. «Томас», представник проєкту «Дельфін», навів приклад застосування ШІ на борту: система забезпечує автоматичне захоплення та розпізнавання цілей, а також розрахунок траєкторії для їхнього ураження.
«У роботі з 412 бригадою Nemesis був створений світовий прецедент. Із нашого БЕК „Дельфін“ запустили дрон-перехоплювач, який успішно збив ударний шахед над морем. Окрім шахеда, за допомогою перехоплювачів з „Дельфіна“ ми вже ліквідували десятки ворожих розвідувальних БПЛА: Zala, Orlan, Supercam. Ми знищуємо їх ще на підльоті, не підпускаючи до нашого узбережжя», — розповів «Томас».
В Асоціації морських дронів уточнили, що епізод, про який розповів «Томас», стався у квітні 2026 року. Морський дрон «Дельфін» є єдиним, який має підтверджене ураження шахеда. Хоча Асоціація прогнозує, що в найближчій перспективі такі відпрацювання будуть звичними.
У компанії UFORCE вважають, що штучний інтелект у перспективі також допоможе протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, щоб навіть попри спроби заглушити зв’язок борт виконував свої завдання.
«Справжня цінність ШІ в морі не в тому, щоб прибрати людину, а в тому, щоб стиснути час циклу й вижити в середовищі глушіння», — каже представник компанії.
Інтерес іноземних компаній до морських дронів
За останні кілька років Україна стала важливим гравцем на ринку оборонних технологій. Хоча про продаж зброї зараз майже не йдеться. Українська армія здобуває його у реальній війні, тому тут необхідно діяти швидко. Створити рішення, випробувати, отримати фідбек, внести зміни і знову випробувати. Андрій, СЕО компанії Noah X, вважає, що саме цей досвід є вкрай цінним для багатьох закордонних компаній.
Як приклад Андрій наводить роботу над платформою «Гарпун», яка у першій модифікації мала швидкість 15 кілометрів на годину. Після випробувань і навіть успішного ураження цілей військові сказали, що такої швидкості вже недостатньо. Тому в наступній версії швидкість «Гарпуна» зросла до 35 кілометрів.
«Але річ не лише у швидкості. Від відносно простого управління ми перейшли до значно складнішої архітектури, яка створює основу для подальшого впровадження елементів штучного інтелекту, групової роботи кількох платформ, більш гнучкого використання різних каналів зв’язку та розвитку функцій автономної навігації й донаведення. Тобто змінюється вже не окрема характеристика, а сама логіка платформи та її можливостей», — каже Андрій.
Україна зараз на етапі, коли не копіює наявні закордонні рішення, а створює власні й одразу втілює їх на полі бою. Виробник дрона «Олег» вважає, що саме це найбільше цікавить закордонних виробників.
«Іноземні компанії звикли проєктувати все роками за підручниками й тестувати в ідеальних умовах. А коли приходять до нас, їх цікавить не просто залізо, а перш за все софт, алгоритми, стійкість зв’язку і реальна тактика застосування в реальних умовах», — зазначає представник компанії.
У компанії STRUG зауважують, що обмежений доступ до іноземного ринку може створювати й ризики: українські виробники втрачають частину потенційних можливостей, а іноземні компанії можуть самостійно розвивати або копіювати рішення, які Україна вже випробувала на практиці.
«Проте робота не заблокована повністю — точкові колаборації з іноземними виробниками відбуваються, мережа контактів розширюється, і цей потенціал накопичується на майбутнє», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Зокрема, STRUG разом із американською компанією PowerUs провели спільні випробування кінетичного дрона-перехоплювача Guardian із борта платформи українського виробництва.
Перехоплювач Guardian-1 / Фото PowerUs
В Асоціації морських дронів кажуть, що ринок чекає на розвиток експорту, проте аби це відбулося, українські рішення мають пройти певний шлях: впровадження стандартів STANAG, розбудову інфраструктури для обслуговування засобів та навчання людей.
Рій дронів замість флоту
Зважаючи на успіхи безпілотників, постає питання: чи має сенс класичний військовий флот? Чи варто вкладатися в будівництво величезних дорогих кораблів, кожен із яких можуть знищити відносно дешеві дрони?
Тому ми поцікавилися у виробників морських дронів, яким вони бачать майбутнє безпілотних систем у військовому флоті.
У компанії-виробнику дрона «Олег» вважають, що великі кораблі у контексті бойових операцій уже втрачають свій сенс через появу безпілотних катерів. Однак це не означає, що вони зникнуть із флоту, просто матимуть іншу роль.
«Великі кораблі залишаться, але вони відсунуться далі в тил і стануть пунктами управління, плавучими базами й центрами логістики, а також інтегруються з безпілотною складовою. А всю брудну, небезпечну й ризиковану роботу на передньому краю — розвідку, штурмові операції та мінування — остаточно заберуть на себе автономні системи», — вважає представник компанії.
У компанії STRUG звертають особливу увагу на роль кораблів у логістиці: для переміщення людей і техніки, зокрема для десантних операцій, альтернатив немає. Безпілотні катери не можуть перейняти цю роль на себе, принаймні поки що. Тому пілотований флот залишається важливим компонентом, але він змушений враховувати виклики, створені дронами.
«У далекій перспективі можна уявити масові ударні операції й операції контролю, що виконуються безпілотно, а також якісно новий рівень розвідки й ситуаційної обізнаності на морі завдяки датчикам, радарам і засобам виявлення. Але флот у будь-якому разі продовжуватиме існувати, просто буде змушений підлаштовуватись під нові ризики, які створюють безпілотні катери», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Mорська платформа STRUG
Андрій, СЕО Noah X, також вважає, що кораблі залишатимуться у флоті, проте його структура буде повністю змінена через морські дрони.
«Один великий корабель — це одна дуже дорога і помітна ціль. А десятки або сотні безпілотних систем можуть бути розосереджені на великій території, виконувати різні завдання та швидко замінюватися. Тому я бачу флот майбутнього як комбінацію традиційних кораблів, підводних сил, авіації та великої кількості автономних безпілотних систем», — каже Андрій.
У компанії UFORCE вважають, що у флоті майбутнього і кораблі, і дрони, матимуть свої ролі. Проте класичне уявлення про флот було зламане, коли Україна бортами вартістю кількасот тисяч виводить з ладу корабель, збудувати який коштує мільярд.
«Майбутнє — це суміш high/low: пілотовані кораблі для присутності, витривалості й управління, безпілотні — для стримування, удару, розвідки й виснаження. Великий корабель стає мобільною базою-вузлом для безпілотних систем, а не самостійним ударним засобом. Модель змінюється не тому, що дрони замінять кораблі, а тому, що організуючим принципом флоту стає швидкість адаптації», — коментує представник компанії.
Дрон MAGURA компанії UFORCE / Фото ГУР МО
Водночас Костянтин Миргородський із «Повернись живим» наголошує, що в майбутньому класичний флот може працювати в поєднанні з безпілотними засобами для операцій, наприклад, в океанах. Станом на зараз морські безпілотники добре працюють у відносно невеликих морських акваторіях. Однак якщо розглядати операції в океанах, то поки що складно забезпечити необхідну автономність бортів. У цьому випадку можуть допомогти класичні кораблі, які можуть бути носіями морських дронів.
Зараз морські безпілотні системи не можуть перейняти всю роботу крейсерів, есмінців чи фрегатів. Проте потрібно не тільки інтегровувати морські дрони у сучасний флот, а й враховувати виклики, які вони створюють. І зменшувати загрози для людей.

Молодші класи — в укриттях, старші — дистанційноПрезидент Асоціації керівників шкіл України, директор одного зі столичних ліцеїв Євген Кушнір розповів, що учні початкових класів проводитимуть уроки безпосередньо в укриттях, а учні 5-11 класів навчатимуться дистанційно. Невеликі школи, де укриття вміщує всіх, працюватимуть повністю в очному режимі.За словами Кушніра, у Києві за роки війни з'явилося явище "освітніх переміщень" — коли школи без власних укриттів переводять дітей у сусідні заклади, де такі приміщення є. Найбільшою проблемою залишається те, як вчителям, які живуть на лівому березі, добиратися на роботу на правий беpeг під час тривог.Київська влада вже звернулася до уряду з проханням переглянути порядок руху мостами під час тривог. Мер Віталій Кличко повідомив, що місто просить забезпечити роботу зеленої гілки метро та рух поїздів через Південний міст під час тривог. Раніше подібні заклики Кличко називав популістськими, пояснюючи обмеження рекомендаціями військових.Лише сім справжніх укриттівГолова громадської організації "Батьки СОС" Олена Парфьонова розповіла, що офіційна цифра МОН про "80% дітей з доступом до укриттів" на практиці означає різні речі. За її словами, у Києві є лише сім споруд, які можна назвати повноцінними укриттями — це протирадіаційні укриття часів холодної війни. Ще дев'ять побудувало місто. Все інше — шкільні підвали різної якості: "Добре, якщо там є спеціальний туалет, добре, якщо є питна вода, освітлення, вентиляція"."Моя дитина в п'ятому класі жодного дня не бачила, що таке парта, що таке школа", — процитувала Парфьонова коментар однієї з мам.Батьки не готові ризикувати заради лінійкиНа запитання, чи готові батьки ризикувати здоров'ям дітей заради проведення урочистої лінійки, Парфьонова відповіла однозначно: "Не готові". За її словами, і самі школи не хочуть брати на себе таку відповідальність. Частина закладів проводить лінійки лише для перших і одинадцятих класів безпосередньо біля входу в укриття, інші відмовляються від урочистостей взагалі, а деякі школи вирішили перейти на дистанційне навчання до кінця тижня.Освітні втрати накопичуютьсяНайактуальнішими викликами батьки називають зниження зацікавленості дитини в навчанні, недостатні безпекові умови та недостатнє фінансування. За словами Парфьонової, освітні втрати почали накопичуватися ще з часів COVID, а повномасштабне вторгнення тільки поглибило цей розрив. Особливо гостро це відчувають випускники 10-11 класів, які готуються до НМТ — батьки змушені додатково витрачатися на репетиторів.

Модульні класи, резервна будівля з укриттям і дистанційне навчання. Так розпочнеться новий навчальний рік в Михайло-Коцюбинському ліцеї на Чернігівщині

Цьогоріч урочистості обмежуватимуть там, де зберігається загроза ударів, а формат занять залежатиме від укриттів і ситуації в громаді.

З 1 вересня в Україні до нового навчального року мають долучитися близько 25 тисяч закладів освіти. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що роботу шкіл, дитячих садків, коледжів і університетів необхідно організувати з максимальною увагою до безпеки дітей і працівників.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram.

Підготовку освітньої системи обговорили під час робочої наради Сергія Корецького з міністром освіти та науки Андрієм Бутенком. Основними темами стали готовність закладів до навчання, доступність укриттів і формати проведення занять у регіонах із різним рівнем загроз.

У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів. Лінійки та інші урочистості мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги.

– Сергій Корецький

Укриттями забезпечені понад 82% вихованців закладів дошкільної освіти та 83% учнів шкіл. Йдеться про понад 9 тисяч дитячих садків і 11 тисяч закладів загальної середньої освіти, де діти мають доступ до захисних споруд.

Держава продовжує будівництво 131 укриття за кошти бюджету. Серед них передбачено 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт укриттями планують охопити 87% вихованців і школярів, а до кінця 2027 року показник має зрости до 92%.

Безпека у школах і формат навчання з 1 вересня

У закладах вищої, фахової передвищої та професійної освіти доступ до укриттів мають 68% здобувачів освіти. Захисні споруди облаштовані у 965 із 1420 коледжів, університетів та інших відповідних закладів.

Кожен заклад самостійно визначатиме навчальний графік і формат занять з огляду на місцеві умови. Залежно від безпекової ситуації можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання.

У Києві укриття облаштовані у 528 дитячих садках і 435 школах. Це дає можливість забезпечити безпечні умови для 91% столичних вихованців та учнів. Заклади, які не мають власних захисних споруд, планують проводити навчання в орендованих безпечних приміщеннях.

У Київській області укриттями забезпечені 507 дитячих садків і 658 шкіл. Завдяки цьому навчання в безпечніших умовах зможуть організувати для більш ніж 90% дітей регіону.

Змішане навчання у прифронтових областях

На прифронтових територіях застосовуватимуть усі можливі моделі організації освітнього процесу. В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях, а також у частині Дніпропетровської області змішаний формат може бути доступним приблизно для 80% учнів.

У Запорізькій області змішане навчання зможуть організувати орієнтовно для 72% школярів. На Харківщині цей показник становить близько 30%, оскільки проводити заняття у змішаному форматі там можливо лише в підземних школах.

Окремо Сергій Корецький доручив забезпечити учнів електронними версіями підручників. Така потреба виникла через нестачу друкованих примірників після російських ударів по друкарнях і складах.

Також увагу приділили харчуванню дітей. У громадах, де безпекова ситуація унеможливлює приготування повноцінних гарячих обідів, мають знайти рішення для забезпечення учнів якісним харчуванням.

Дивіться ще:

• Окупаційна влада Криму планує відкрити школи 1 вересня в очному форматі, але тривалість уроків і режим роботи залежатимуть від харчування та безпекової ситуації.
• Верховна Рада ухвалила закон про безпеку у школах, що встановлює правила доступу, заборони та технічні заходи охорони в навчальних закладах.
• Перший навчальний тиждень у київських школах проведуть у змішаному форматі через тривалі повітряні тривоги та активізацію російських атак дронами.

The post В Україні близько 25 тисяч закладів освіти готуються до навчального року з огляду на безпеку first appeared on Межа. Новини України..

Про це Кличко повідомив за підсумками засідання ради оборони Києва."Разом з військовими переглянемо порядок організації  руху мостами Києва під час повітряних тривог. Та запропонуємо уряду напрацьований алгоритм", - розповів Кличко. Він додав, що серед головних питань на засіданні було звернення до уряду щодо змін в протоколи безпеки, які діють в столиці. "Щоб, виходячи з оновлених протоколів, сформулювати окремі правила життєдіяльності міста в нинішніх умовах", - пояснив Кличко. Пізніше мер столиці поінформував, що Київ пропонує внести деякі зміни в роботу метрополітену. "Щоб під час повітряної тривоги без обмежень працювала Сирецько-Печерська ліні. Із забезпеченням руху поїздів та перевезенням пасажирів через Південний міст з лівого на правий та з правого на лівий берег", - написав Кличко. Він нагадав, що наземний комунальний транспорт наразі працює під час тривог.Кличко додав, що рада оборони Києва дала доручення Силам оборони та профільним структурним підрозділам КМДА невідкладно надати оптимальні пропозиції щодо зняття обмежень руху автотранспорту мостами, де діють такі обмеження під час тривог. "Також столиця пропонує послабити комендантську годину в місті. Для ефективної роботи логістики - дозволити рух транзитного вантажного транспорту під час дії комендантської години. Для того, щоб люди могли дістатися з вокзалів, оскільки потяги, інший міжміський та міжнародний транспорт останнім часом запізнюються і прибувають в комендантську годину", - пояснив Кличко. Він зазначив, що також уряду запропонують розглянути напрацювання міста щодо іншого алгоритму роботи бізнесу, деяких медзакладів, навчальних закладів, комунальних установ, які надають сервіси містянам.31 серпня стало відомо, що у Києві навчальний рік планують розпочати в очно-дистанційному форматі через тривалі повітряні тривоги. Водночас школи мають бути готові оперативно змінювати організацію навчання залежно від безпекової ситуації.  

Прем'єр-міністр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.
Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти. 
Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?
Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.
В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.
"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.
За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.
Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.
Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.
Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?
У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.
На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.
На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.
Що буде з підручниками та харчуванням у школах?
Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.
Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.
"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.
Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?
Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.
Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.
Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.
Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.
При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

У Києві 1 вересня очікується мінлива хмарність. Вночі опадів не буде, а вдень пройде короткочасний дощ. Температура повітря вночі становитиме 16... 18 °С, а вдень — 26... 28 °С.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Український гідрометеорологічний центр.
Погода в Україні на 1 вересня. Карта: Укргідрометцентр
Прогноз погоди у Києві на 1 вересня
За прогнозом Укргідрометцентру, 1 вересня на Київщині буде мінлива хмарність. В області очікуються короткочасні дощі, вночі місцями, а вдень подекуди можливі грози.
У Києві вночі опадів не прогнозують. Вдень очікується короткочасний дощ.
Вітер буде південно-західним, його швидкість становитиме 7–12 м/с.
Температура повітря по області вночі становитиме 13... 18 °С, вдень — 23... 28 °С.
У Києві вночі очікується 16... 18 °С, а вдень температура становитиме 26... 28 °С.
Скриншот повідомлення Укргідрометцентру/Facebook
Останні новини Києва
Новини.LIVE інформували, що Росія вночі 31 серпня атакувала склад VARUS у Київській області. Внаслідок удару знищено та пошкоджено велику кількість товарів. Люди не постраждали, однак найближчим часом можливі затримки з поставками та тимчасова відсутність окремих товарів у магазинах.
Новини.LIVE також писали, що у Києві школи підготували кілька форматів навчання на випадок погіршення безпекової ситуації. Через тривалі повітряні тривоги заклади освіти можуть перейти на змішане або дистанційне навчання. Конкретну модель кожна школа визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та можливостей укриття.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський."Цьогоріч навчальний рік починається в дуже непростих умовах. Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами і фактично переривати значну частину навчального дня. До прикладу, 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин. Це майже 4 уроки із 6 за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше", – зазначив Валентин Мондриївський.За його словами, у столиці вже опрацювали кілька можливих моделей навчання. Серед них – проведення занять в укриттях для молодших школярів, змішане або дистанційне навчання, а також робота у другу зміну."Разом із керівниками закладів освіти плануємо кілька сценаріїв, аби кожен заклад міг діяти відповідно до конкретної ситуації та власних ресурсів. Рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від дроново-ракетної загрози, утім найперше – в інтересах безпеки дітей та працівників", – додав він.У Департаменті освіти і науки КМДА зазначили, що батьки зможуть обирати доступний для їхньої ситуації формат навчання в межах моделей, які запропонує конкретна школа та педагогічний колектив.Директорка департаменту Олена Фіданян навела один із можливих сценаріїв: для учнів початкової школи можуть організувати очне навчання в укритті, тоді як для середніх і старших класів передбачити окремий простір, де під час тривоги частина дітей за потреби зможе продовжувати навчання онлайн."Наприклад, одна з моделей, яку зараз розглядаємо, – організація в укритті очного навчання для учнів початкової школи та окремого простору, де частина дітей середніх і старших класів, у разі потреби, зможуть під час тривоги продовжувати навчання онлайн. Утім це лише один із можливих форматів. Кожна школа визначатиме оптимальну модель, виходячи зі своїх можливостей, особливостей укриття та безпекової ситуації", – пояснила Олена Фіданян.Водночас кожен столичний заклад освіти вже не перший рік має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, затверджений педагогічною радою. Він передбачає реагування не лише на повітряні тривоги, а й на інші можливі загрози, зокрема повідомлення про замінування. Минулого вересня такі повідомлення надходили до київських шкіл фактично щодня.У КМДА також закликали батьків напередодні 1 вересня обговорити з дітьми алгоритм дій у разі небезпеки: де вони перебуватимуть під час тривоги, як діятимуть в укритті та що робитимуть, якщо сигнал тривоги застане їх дорогою до школи."Ми просимо батьків напередодні 1 вересня разом із дітьми проговорити прості, утім важливі речі – як вони діятимуть у разі тривоги, де перебуватимуть в укритті, що робитимуть, якщо небезпека застала їх дорогою до школи. У нинішніх умовах це така сама частина підготовки до навчального року, як зібрати портфель чи підготувати шкільну форму. І найголовніше – якщо виникають питання або нестандартні ситуації, батькам варто передусім звертатися до педагогів та адміністрації закладу", – наголосила Олена Фіданян.Освітня обмбудсманка Надія Лещик закликала школи не проводити масових урочистостей 1 вересня через підвищену загрозу російських ударів.

В Україні продовжує стрімко скорочуватися кількість першокласників. Цьогоріч уперше за парти сядуть орієнтовно 240 тисяч дітей. Для порівняння: торік ця цифра коливалася в межах 252-254 тисячі.
Про це в ефірі телемарафону заявила членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Ірина Борзова, пише hromadske.
Вона зазначила, що школи мають право працювати очно лише за наявності укриття. Станом на сьогодні таких закладів освіти в Україні — 11 375.
За даними Ірини Борзової, орієнтовно 2,2 мільйона школярів навчатимуться очно, ще 700-800 тисяч — у змішаному форматі. Близько 200 тисяч учнів, які проживають на прифронтових територіях, навчатимуться повністю дистанційно.
Також дистанційно навчатимуться 400 тисяч українських школярів, які перебувають за кордоном.
За словами Борзової, у столиці, за даними місцевої влади та МОН, 95% шкіл готові до очного навчання. Водночас заклади освіти індивідуально ухвалюватимуть рішення щодо очного, дистанційного або змішаного формату навчання. Батьки також мають право обирати формат навчання.
Нагадаємо, що стрімке зменшення кількості першачків фіксують з 2023 року. заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун в етері Громадського радіо пояснював, що це є одним з індикаторів демографічної кризи.
Громадське радіо також розповідало про погоду в перший день нового навчального року.
Запис Кількість першачків в Україні продовжує скорочуватись: цьогоріч їх поменшало ще на 10% спершу з'явиться на Громадське радіо.

Перший день осені в Україні буде по-літньому теплим, але не всюди сухим. На День знань частину областей накриють дощі та грози, інформує "Укргідрометцентр".
Погода в Україні 1 вересня - де буде тепло, а де пройдуть дощі
Уночі по Україні прогнозують від 13 до 18 градусів. Прохолодніше буде на сході, де температура опуститься до 9... 14 градусів.
Удень практично по всій країні повітря прогріється до 23... 28 градусів.
Переважатиме південно-західний вітер зі швидкістю 7-12 м/с.
За прогнозами синоптиків, у західних та північних регіонах погода буде більш нестійкою. Крім грозових дощів, вдень місцями можливі сильніші опади, град та пориви вітру до 15-20 м/с. На заході через опади температура становитиме переважно 23... 28 градусів.
Погода в Києві 1 вересня
В столиці ранок першого осіннього дня має минути без опадів, а вже вдень синоптики прогнозують короткочасний дощ.
Уночі в Києві очікується 16... 18 градусів, удень потеплішає до 26... 28 градусів. Південно-західний вітер сягатиме 7-12 м/с.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, найспекотніше 1 вересня у столиці було у 2015 році – тоді температура піднялася до 35,5 градуса. Найхолоднішу ніч цього дня зафіксували у 1924 році – лише 6,5 градуса.
У другій половині першого тижня вересня погода може змінитися відчутніше. Очікується вплив циклонів та атмосферних фронтів, через які температура може знизитися на 4-7 градусів, а вітер - посилитися.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

Школи Києва планують розпочати перший тиждень нового навчального року в очно-дистанційному форматі. Надалі формат зможуть змінювати залежно від повітряних тривог та безпекової ситуації у столиці.
Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У КМДА пояснили, що тривалі повітряні тривоги можуть фактично зірвати значну частину навчального дня. Наприклад, 28 серпня тривоги в Києві загалом тривали 158 хвилин – це майже чотири уроки зі стандартних шести.
Тому столичні школи готують одразу кілька варіантів організації навчання. Серед них – заняття в укриттях для молодших школярів, поєднання очного та дистанційного навчання, повністю дистанційний формат, а також навчання у другу зміну.
Який саме варіант використовуватиме школа, залежатиме від ситуації та її можливостей, зокрема облаштування укриття. За потреби формат зможуть оперативно змінити через загрозу російських ракетних і дронових атак.
У Департаменті освіти і науки КМДА зазначили, що батьки також зможуть обирати формат із тих варіантів, які запропонує конкретна школа.
Зокрема, один зі сценаріїв передбачає, що молодші школярі під час тривоги зможуть продовжувати очні заняття в укритті. Для учнів середніх і старших класів там можуть облаштувати окремі місця для дистанційного навчання.
Водночас остаточну модель кожна школа визначатиме самостійно з урахуванням безпекової ситуації, кількості учнів та можливостей укриття.
У КМДА також закликали батьків перед початком навчального року обговорити з дітьми, як діяти під час повітряної тривоги. Зокрема, школярі мають знати, куди йти в укриття та що робити, якщо тривога застала їх дорогою до школи.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Школи Києва почнуть навчальний рік у новому форматі appeared first on Прямий.

У Києві опрацьовані різні формати можливої організації навчального процесу. Перший тиждень навчального року школи планують розпочати в очно-дистанційному форматі, водночас заклади освіти мають бути готові оперативно змінювати формат навчання

У Києві підготували кілька варіантів організації навчання у школах на випадок погіршення безпекової ситуації. Перший тиждень навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак за потреби школи зможуть оперативно змінювати модель навчання.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, передає Новини.LIVE.

У школах готують різні формати

За словами Мондриївського, тривалі повітряні тривоги можуть суттєво скорочувати час для проведення звичайних уроків. Зокрема, 28 серпня сумарна тривалість тривог у Києві становила 158 хвилин.

"Цьогоріч навчальний рік починається в дуже непростих умовах. Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами і фактично переривати значну частину навчального дня.  До прикладу, 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин. Це майже 4 уроки із 6 за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше", – зазначив Валентин Мондриївський.

Наразі столичні заклади освіти розглядають кілька сценаріїв: проведення занять в укриттях, змішане та дистанційне навчання. Також за необхідності може застосовуватися навчання у другу зміну.

"Наприклад, одна з моделей, яку зараз розглядаємо, – організація в укритті очного навчання для учнів початкової школи та окремого простору, де частина дітей середніх і старших класів, у разі потреби, зможуть під час тривоги продовжувати навчання онлайн. Утім це лише один із можливих форматів. Кожна школа визначатиме оптимальну модель, виходячи зі своїх можливостей, особливостей укриття та безпекової ситуації", – пояснила директорка Департаменту Олена Фіданян.

Мондриївський наголосив, що конкретний формат кожна школа визначатиме з урахуванням власних можливостей, облаштування укриття та безпекової ситуації. Один із варіантів передбачає очне навчання молодших школярів в укритті, тоді як учні середніх і старших класів під час тривоги зможуть продовжувати заняття онлайн.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначили, що батьки зможуть обрати доступний формат у межах моделей, які запропонує конкретний навчальний заклад. Водночас у кожній київській школі вже визначені алгоритми дій у разі повітряної тривоги та інших надзвичайних ситуацій.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Шевченківському районі Києва внаслідок ракетного удару РФ 27 серпня зазнали значних пошкоджень два заклади освіти, зокрема корпуси однієї з гімназій. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Києві визначили рекомендований графік навчання на 2026/2027 навчальний рік. Заняття триватимуть із 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го. Для більшості шкіл рекомендують семестрову систему, також визначені орієнтовні дати канікул.

Різні варіанти – від проведення занять в укриттях для молодших школярів до змішаного чи дистанційного навчання