Тренд пошуку "Хорватія – Англія"

З 28 серпня по 6 вересня в німецькому Ессені відбудеться чемпіонат світу з сокки 2026 року. Турнір збере 48 національних збірних, які протягом десяти днів боротимуться за звання найкращої команди планети у форматі 6 на 6.

За результатами жеребкування збірна України потрапила до групи I, де її суперниками стали Грузія, Пакистан та Ліван. Українці розпочали виступ на турнірі 28 серпня матчем проти Лівану, а також зустрінуться з Пакистаном та Грузією в боротьбі за вихід до плейоф.













Читайте також :


Сокка
Визначилися суперники збірної України на ЧС-2026






Зазначимо, що у складі "синьо-жовтих" на Мундіалі грають футболісти з досвідом виступів в УПЛ: Ярослав Богунов (ексхавбек Львова) та Віталій Гошкодеря (колишній півзахисник Олімпіка).
Груповий етап, під час якого кожна збірна проведе по 3 матчі, триватиме з 28 серпня по 2 вересня. Плейоф стартує 3 вересня зі стадії 1/16 фіналу, а фінал турніру відбудеться 6 числа першого місяця осені.
В Україні матчі чемпіонату світу з сокки 2026 можна буде дивитися на Київстар ТБ, який ексклюзивно транслюватиме 42 найкращі поєдинки турніру, зокрема всі матчі збірної України. Трансляції будуть доступні в HD-якості з українськими коментарями. Окремі матчі також покажуть на YouTube-каналі Київстар ТБ Спорт.
Груповий етап

48 учасників чемпіонату світу були розподілені на 12 груп по чотири команди в кожній. За підсумками групового етапу до плейоф вийдуть 24 збірні (перші та другі місця), причому вісім найкращих переможців груп автоматично отримають путівки до 1/8 фіналу.

Група A

28.08 | 🕘 11:00 | Чехія – Індонезія 7:1
28.08 | 🕗 21:00 | Німеччина – Аргентина 4:0
30.08 | 🕙 11:00 | Індонезія – Аргентина 0:7
30.08 | 🕘 22:00 | Чехія – Німеччина 1:1
01.09 | 🕑 16:00 | Аргентина – Чехія

01.09 | 🕘 18:00 | Німеччина – Індонезія

Група B

28.08 | 🕘 10:00 | Люксембург – США 0:4
28.08 | 🕔 17:00 | Сербія – Бразилія 2:6
30.08 | 🕘 21:00 | США – Сербія 1:3
30.08 | 🕙 23:00 | Бразилія – Люксембург 0:1
01.09 | 🕙 12:00 | Сербія – Люксембург

01.09 | 🕚 23:00 | Бразилія – США

Група C

29.08 | 🕚 12:00 | Греція – Ірландія 5:0
29.08 | 🕛 13:00 | Колумбія – Сирія 0:5
31.08 | 🕔 18:00 | Сирія – Ірландія 3:1
31.08 | 🕘 22:00 | Колумбія – Греція 0:5
02.09 | 🕔 18:00 | Греція – Сирія

02.09 | 🕖 20:00 | Ірландія – Колумбія

Група D

29.08 | 🕓 16:00 | Англія – Коста-Рика 5:1
29.08 | 🕖 20:00 | Болгарія – Індія 4:0
31.08 | 🕔 20:00 | Коста-Рика – Індія 3:0
31.08 | 🕘 23:00 | Болгарія – Англія 4:2
02.09 | 🕗 10:00 | Індія – Англія

02.09 | 🕘 11:00 | Коста-Рика – Болгарія

Група E

28.08 | 🕓 15:00 | Латвія – Австралія 0:3
28.08 | 🕚 23:00 | Франція – Лівія 3:130.08 | 🕙 13:00 | Лівія – Латвія 4:0
30.08 | 🕒 15:00 | Австралія – Франція 0:4
01.09 | 🕚 10:00 | Австралія – Лівія

01.09 | 🕓 15:00 | Франція – Латвія

Група F

29.08 | 🕚 11:00 | Угорщина – Нігерія 8:1
29.08 | 🕘 22:00 | Албанія – Уругвай 1:0
31.08 | 🕒 15:00 | Уругвай – Угорщина 0:3
31.08 | 🕓 16:00 | Нігерія – Албанія 2:802.09 | 🕙 13:00 | Уругвай – Нігерія
02.09 | 🕘 22:00 | Угорщина – Албанія
Група G

28.08 | 🕕 18:00 | Хорватія – Афганістан 2:0
28.08 | 🕙 23:00 | Італія – Перу 2:1
31.08 | 🕚 10:00 | Афганістан – Італія 3:2
31.08 | 🕐 12:00 | Перу – Хорватія 4:3
02.09 | 🕓 17:00 | Хорватія – Італія

02.09 | 🕗 23:00 | Перу – Афганістан

Група H
28.08 | 🕓 16:00 | Бельгія – Туреччина 2:228.08 | 🕕 18:00 | Казахстан – Ірак 13:130.08 | 🕙 10:00 | Ірак – Бельгія 2:230.08 | 🕔 12:00 | Туреччина – Казахстан 1:001.09 | 🕘 17:00 | Казахстан – Бельгія01.09 | 🕙 21:00 | Туреччина – Ірак
Група I

28.08 | 🕛 12:00 | Грузія – Пакистан 5:3
28.08 | 🕐 13:00 | Україна – Ліван 2:0
30.08 | 🕓 16:00 | Пакистан – Україна 0:6
30.08 | 🕖 18:00 | Ліван – Грузія 2:4
01.09 | 🕐 13:00 | Пакистан – Ліван

01.09 | 🕘 22:00 | Україна – Грузія

Група J

28.08 | 🕐 22:00 | Румунія – Іспанія 0:1
29.08 | 🕒 00:00 | Канада – Узбекистан 12:0
30.08 | 🕔 17:00 | Канада – Румунія 2:3
30.08 | 🕗 20:00 | Узбекистан – Іспанія 0:14
01.09 | 🕚 11:00 | Румунія – Узбекистан

01.09 | 🕕 20:00 | Іспанія – Канада

Група K

29.08 | 🕘 10:00 | Данія – Словенія 3:0
29.08 | 🕑 15:00 | Китай – Оман 2:4
31.08 | 🕐 11:00 | Оман – Данія 1:4
31.08 | 🕒 13:00 | Словенія – Китай 2:1
02.09 | 🕑 15:00 | Оман – Словенія

02.09 | 🕒 16:00 | Китай – Данія

Група L

29.08 | 🕔 17:00 | Чилі – Марокко 2:3
29.08 | 🕗 21:00 | Польща – Косово 5:0
31.08 | 🕓 17:00 | Косово – Чилі 2:1
31.08 | 🕗 21:00 | Марокко – Польща 2:5
02.09 | 🕘 12:00 | Польща – Чилі

02.09 | 🕗 21:00 | Марокко – Косово

У понеділок, 31 серпня, відбулися матчі другого туру групового етапу чемпіонату світу з сокки.
Протягом ігрового дня відбулось декілька розгромів. Зокрема, Албанія декласувала Нігерію, а Греція не залишила жодних шансів Колумбії.
Усі результати ігрового дня ЧС-2026 з сокки (31 серпня)
Сирія – Ірландія 3:1 (Група C)
Колумбія – Греція 0:5 (Група C)
Коста-Рика – Індія 3:0 (Група D)
Болгарія – Англія 4:2 (Група D)
Уругвай – Угорщина 0:3 (Група F)
Нігерія – Албанія 2:8 (Група F)
Афганістан – Італія 3:2 (Група G)
Перу – Хорватія 4:3 (Група G)
Оман – Данія 1:4 (Група K)
Словенія – Китай 2:1 (Група K)
Косово – Чилі 2:1 (Група L)
Марокко – Польща 2:5 (Група L)
Зазначимо, що збірна України на турнірі вже провела два матчі. Вона здолала Ліван (2:0) та розгромила Пакистан (6:0).
Завершать груповий етап "синьо-жовті" поєдинком із Грузією. Він відбудеться 1 вересня.
Загалом на груповому етапі ЧС-2026 беруть участь 48 збірних, розподілених на 12 груп. До плейоф вийдуть 24 команди, а вісім найкращих переможців груп автоматично отримають путівки до 1/8 фіналу.
Збірна України є срібним призером ЧС-2023 з сокки. У фіналі того турніру "синьо-жовті" поступилися Казахстану в серії булітів, а на ЧС-2025 дійшли до чвертьфіналу, де знову програли казахам.










Читайте також :


Чемпіонат світу 2026 з сокки: розклад та результати матчів

У німецькому Ессені відбувся ряд матчів першого туру групового етапу чемпіонату світу 2026 з сокки у шести групах. Чинні чемпіони світу, Польща, розпочали захист титулу з розгромної перемоги 5:0 над Косово.
Група С
Греція – Ірландія – 5:0
Колумбія – Сирія – 0:5
Група D
Англія – Коста-Ріка – 5:1
Болгарія – Індія – 4:0
Група F
Угорщина – Нігерія – 8:1
Албанія – Уругвай – 1:0
Група G
Хорватія – Афганістан – 2:0
Італія – Перу – 3:1
Група К
Данія – Словенія – 3:0
Китай – Оман – 2:4
Група L
Чилі – Марокко – 2:3
Польща – Косово – 5:0
Збірна України боротьбу на чемпіонаті світу-2026 розпочала напередодні з перемоги 2:0 над Ліваном. Свій наступний матч українці проведуть 30 серпня проти Пакистану. Початок запланований на 16:00 за київським часом. Натомість суперники "синьо-жовтих" по групі, Грузія та Ліван, розпочнуть свій поєдинок 30 серпня о 19:00.
На груповому етапі ЧС-2026 беруть участь 48 збірних, розподілених на 12 груп. До плей-оф вийдуть 24 команди, а вісім найкращих переможців груп автоматично отримають путівки до 1/8 фіналу.










Читайте також :


Чемпіонат світу 2026 з сокки: розклад та результати матчів

За підсумками матчів-відповідей раунду плейоф кваліфікації Ліги конференцій, які відбулися 26 та 27 серпня, визначилися всі 36 учасників загального етапу турніру сезону-2026/27.
24 команди здобули путівки до основного етапу безпосередньо з раунду плейоф Ліги конференцій. Ще 12 клубів потрапили до турніру після вильоту з кваліфікації Ліги Європи.
Всі учасники загального етапу Ліги конференцій-2026/27
Албанія: Егнатія
Англія: Брайтон
Андорра: Інтер Ескальдес
Бельгія: Гент, Сент-Трюйден
Болгарія: ЦСКА Софія
Боснія і Герцеговина: Борац Баня-Лука
Гібралтар: Лінкольн Ред ІмпсГреція: Панатінаїкос
Грузія: Іберія 1999
Данія: Копенгаген, Мідтьюлланд, Норшелланн, Орхус
Іспанія: Хетафе
Італія: Аталанта
Казахстан: Кайрат
Кіпр: Пафос
Латвія: Рига
Литва: Кауно Жальгіріс
Нідерланди: Аякс, Твенте
Німеччина: Фрайбург
Норвегія: Бранн
Португалія: Брага
Румунія: Університатя Крайова
Сербія: Црвена Звезда
Туреччина: Трабзонспор
Фінляндія: КуПС
Франція: Монако
Хорватія: Хайдук
Чехія: Яблонець
Швейцарія: Лугано, Тун
Шотландія: Гартс
Швеція: М'єльбю
Жеребкування загального етапу Ліги конференцій відбудеться у п'ятницю, 28 серпня. Початок – о 14:00 за київським часом. Усі 36 команд дізнаються своїх суперників на цій стадії змагань, матчі якої розпочнуться 15 жовтня.
Як відомо, Україна не матиме своїх представників у загальному етапі Ліги конференцій сезону-2026/27. Черкаський ЛНЗ та житомирське Полісся припинили виступи в турнірі на другому кваліфікаційному етапі.
Раніше стали відомі учасники загального етапу Ліги чемпіонів та Ліги Європи.

У четвер, 27 серпня, відбулися матчі-відповіді фінального кваліфікаційного раунду Ліги конференцій сезону-2026/27.Швейцарський Лугано на виїзді зіграв внічию проти Маккабі Тель-Авів та завдяки перемозі в першому матчі вийшов до основного етапу Ліги конференцій.Монако без проблем розібрався з польським Гурніком, здобувши розгромну перемогу в матчі-відповіді.Колишній суперник Динамо азербайджанський Карабах зазнав поразки від Твенте (1:4), залишивши розіграш Ліги конференцій. Переможець протистояння визначився у додатковий час.Ще один кривдник Динамо грецький ПАОК на виїзді поступився Бранну (2:3) і також залишився без єврокубків.Нова команда Віктора Циганкова Аякс у результативному матчі з вісьмома голами обіграв Сьон, здобувши путівку до основного етапу Ліги конференцій.Лінкольн Ред Імпс здійснив камбек після поразки 0:2 у першому матчі та в додатковий час дотиснув Ларн, розгромивши представника Північної Ірландії з рахунком 3:0. Клуб із Гібралтару став останнім учасником загального етапу Ліги конференцій сезону-2026/27.
Ліга конференцій-2026/27Фінальний кваліфікаційний раунд,Матчі-відповіді, 27 серпня
КуПС (Фінляндія) – Шемрок Роверс (Ірландія) 1:0(перший матч 1:1)
Маккабі Тель-Авів (Ізраїль) – Лугано (Швейцарія) 1:1(перший матч 1:2)
Монако (Франція) – Гурнік Забже (Польща) 4:1(перший матч 3:2)Фрайбург (Німеччина) – Мотервелл (Шотландія) 4:1(перший матч 3:1)
Карабах (Азербайджан) – Твенте (Нідерланди) 1:4(перший матч 1:0)
Яблонець (Чехія) – Рейнджерс (Шотландія) 1:0 (по пен. 4:3)(перший матч 0:1)
Бранн (Норвегія) – ПАОК (Греція) 3:2(перший матч 1:1)
Градець-Кралове (Чехія) – Панатінаїкос (Греція) 1:2(перший матч 2:2)
Інтер Ескальдес (Андорра) – Дріта (Косово) 0:0 (по пен. 4:2)(перший матч 2:2)
Копенгаген (Данія) – Інтер Турку (Фінляндія) 4:1(перший матч 0:0)
Пафос (Кіпр) – Динамо Тирана (Албанія) 4:2(перший матч 1:1)
Ракув (Польща) – Хайдук Спліт (Хорватія) 2:3(перший матч 2:2)
Рига (Латвія) – КІ Клаксвік (Фарерські острови) 2:1(перший матч 0:0)
Аякс (Нідерланди) – Сьон (Швейцарія) 5:3(перший матч 4:2)
Санкт-Галлен (Швейцарія) – Норшелланд (Данія) 2:3(перший матч 0:1)
Хапоель Тель-Авів (Ізраїль) – Аталанта (Італія) 0:1(перший матч 0:0)
Аустрія Відень (Австрія) – Брага (Португалія) 0:0(перший матч 0:2)
Борац Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) – Вікінгур (Ісландія) 3:1(перший матч 3:1)
Брайтон (Англія) – Тромсе (Норвегія) 4:0(перший матч 0:0)
Рієка (Хорватія) – Мідтьюлланд (Данія) 1:4(перший матч 0:2)
Ларн (Північна Ірландія) – Лінкольн Ред Імпс (Гібралтар) 0:3(перший матч 2:0)
Партизан (Сербія) – Хетафе (Іспанія) 2:1(перший матч 1:3)
Гіберніан (Шотландія) – Гент (Бельгія) 2:3(перший матч 0:0)
Зазначимо, що в основному етапі Ліги конференцій сезону-2026/27 зіграють 36 команд. Жеребкування відбудеться у п'ятницю, 28 серпня. Початок – о 14:00 за київським часом.Напередодні визначилися усі учасники основного етапу Ліги чемпіонів сезону-2026/27.

У четвер, 27 серпня, відбулись матчі-відповіді 4-го раунду кваліфікації Ліги конференцій. Звіт про них читайте на "Футбол 24". Ліга конференцій, 4-й раунд кваліфікації, матчі-відповіді
Бранн (Норвегія) – ПАОК (Греція) – 3:2 (перший матч – 1:1)
Голи: Гольм, 45 3, Інгасон, 57, Кастро, 86 (п.) – Ндіає, 63, Зафейрі, 68
Копенгаген (Данія) – Інтер Турку (Фінляндія) – 4:1 (перший матч – 0:0)
Голи: Габріел, 41, Мадсен, 49, Клем, 78, Ахіабу, 90 3 – Туомінен, 68 (п.)
Рига (Латвія) – Клаксвік (Фарерські о-ви) – 2:1 (перший матч – 0:0)
Голи: Рамірес, 47, М'Ханд, 89 – Клеттскард, 67
Вилучення: Салазар, 75 (Рига, червона картка)
Пафос (Кіпр) – Динамо Тирана (Албанія) – 4:2 (перший матч – 1:1)
Голи: Сема, 13, Йоанну, 78, Кіна, 116, Сілва, 120 1 – Фадайро, 8, Річардс, 88
Ракув (Польща) – Хайдук (Хорватія) – 2:3 (перший матч – 2:2)
Голи: Діабі-Фадіга, 60, Емрелі, 88 – Рачі, 1, Шего, 66, Пукштас, 94
Градец Кралове (Чехія) – Панатінаїкос (Греція) – 1:2 (перший матч – 2:2)
Голи: Даріда, 90 2 – Дессер, 72, 120 5 (п.)
Інтер Клуб Ескальдес (Андорра) – Дріта (Косово) – 0:0 (перший матч – 2:2) (після серії пенальті – 4:2)
Аякс (Нідерланди) – Сьйон (Швейцарія) – 5:3 (перший матч – 4:2)
Голи: Баас, 1, Классен, 39, Арокодаре, 45 1, 51, Едвардсен, 55 – Ботелі, 19, 36, 90
Санкт-Галлен (Швейцарія) – Норшелланн (Данія) – 2:3 (перший матч – 0:1)
Голи: Гортлер, 20 (п.), Бальде, 28 – Лахтеенмякі, 14, Амоако, 24, Расмуссен, 82
Вилучення: Стевановіч, 39 (Санкт-Галлен, друга жовта картка)
Хапоель Тель-Авів (Ізраїль) – Аталанта (Італія) – 0:1 (перший матч – 0:0)
Гол: Скамакка, 72
Аустрія Відень (Австрія) – Брага (Португалія) – 0:0 (перший матч – 0:2)
Борац Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) – Вікінгур Рейк'явік (Ісландія) – 2:1 (перший матч – 3:1)
Голи: Еррера, 55, Юрічіч, 67, Дьяїч, 90 4 – Хреля, 16 (аг.)
Брайтон (Англія) – Тромсе (Норвегія) – 4:0 (перший матч – 0:0)
Голи: Костулас, 22, Де Кейпер, 33, Віффер, 38, Боскальї, 86
Рієка (Хорватія) – Мітьюлланд (Данія) – 1:4 (перший матч – 1:6)
Голи: Аду Аджей, 4 – Іхеаначо, 17, Осоріо, 51, Єнсен, 56, Чо, 78
Хіберніан (Шотландія) – Гент (Бельгія) – 2:3 (перший матч – 0:0)
Голи: Керр, 56, Пасслак, 77 – Вергара, 39, Берджесс, 84, Чайва, 90 1 (аг.)
Вилучення: Чайва, 90 3 (Хіберніан, друга жовта картка)
Партизан (Сербія) – Хетафе (Іспанія) – 2:1 (перший матч – 1:3)
Голи: Дос Сантос, 53, Койзек, 76 – Унал, 69
Ларн (Північна Ірландія) – Лінкольн Ред Імпс (Гібралтар) – 0:3 (перший матч – 2:0)
Голи: Гомес, 82, Толедано, 84, 120 (п.)
Вилучення: Гібсон, 87 (Ларн, друга жовта картка)
Твенте переміг Карабах у битві за Лігу конференцій, команда Соболя вибила Рейнджерс, Хлань зазнав розгрому в Монако
Норвезький Бранн після виїзної бойової нічиєї у першому матчі мав хороші перспективи пройти ПОАК, який у 2-му раунді вибив київське Динамо. Господарі вже у доданий до першого тайму час вийшли вперед, а по перерві, здавалось, зняли питання щодо переможця.
Однак Ндіає і Зафейріс протягом 5 хвилин розвіяли запах сенсації. Все йшло до овертаймів, проте наприкінці гри греки привезли собі пенальті і, тим самим, поховали шанси на осінні єврокубки.
Ще один кривдник українців – Копенгаген, який не пустив далі житомирське Полісся, вдома розібрався з Інтером Турку. Поєдинок у Фінляндії несподівано завершився з нулями на табло, і попри солідну перевагу у першому таймі данці ніяк не могли розпакувати ворота суперника. Зрештою, Габріел перед самим свистком таки пробив оборону Інтера, а одразу по перерві Мадсен подвоїв перевагу Копенгагена. Фіни огризнулось м'ячем з пенальті, але за трохи пропустили втретє. Прикрий автогол у доданий час остаточно довершив розгром господарів.
Рига на своєму полі ледь не зганьбилась з Клаксвіком. Представник Фарерських островів не дозволив забити у свої ворота вдома, тож фактор власного поля мав допомогти балтійцям. Попри це, відзначитись у першому таймі господарі так і не змогли. По перерві Рамірес нарешті заспокоїв трибуни, але на екваторі другої сорокап'ятихвилинки Клаксвік зрівняв і в повітрі запахло сенсацією.
Ще більше вона посилилась, коли за трохи Салазар заробив вилучення і латвійці залишились вдесятьох. Попри чисельну меншість Рига на передостанній хвилині матчу таки зуміла вирвати перемогу і подарувала вболівальникам євроосінь.
Пафос у запеклому протистоянні дотис Динамо Тирану. Нічия у першому матчі залишала рівні шанси для суперників, а мотиваційна промова президента албанського клубу і обіцяний "мішок грошей" мали додати достям драйву і запалу.
Як наслідкок, вже на старті зустрічі Динамо забило, а за 5 хвилин Пафос зрівняв. Лише наприкінці зустрічі кіпріоти зуміли вийти вперед, однак перед самим свистком суперник спромігся перевести гру в овертайми. Тут більше пощастило господарям, які не дозволили албанцям дотягнути до пенальті, забивши двічі в ендшпілі гри.
Ракув на своєму полі програв Хайдуку. У першій грі було зафіксовано бойову нічию, а вже на 1-й хвилині другої хорвати шокували суперника результативним ударом. Поляки відігрались по перерві, але майже одразу пропустили вдруге.
За 2 хвилини до завершення матчу Емрелі довів до екстазу вболівальників, подарувавши команді шанс. Однак вже на початку першого овертайму Хайдук зумів забити третій гол і втримав перемогу.
До слова, у складі Ракува на 71-й хвилині вийшов Владислав Кочергін, а у хорватів на 79-й Адам Гурам.
Справжня драма відбулась у поєдинку Градец Кралове – Панатінаїкос. У Греції команди продемонстрували запальний і безкомпромісний футбол (2:2), тож матч-відповідь обіцяв інтригу. Перший гол вболівальники побачили лише в середині другого тайму – відзначився екс-форвард Фейєнорда, Кремонезе і Рейнджерса Дессер. Чехи, однак, не опустили рук і легендарний Даріда подарував надію своїй команді.
Все йшло до серії пенальті, однак на 120 5 хвилині господарі необережно зіграли у власному штрафному і привезли собі пенальті. Вирок впевнено виконав все той же Дессер, записавши до свого доробку дубль.
Косовська Дріта несподівано вилетіла від андорського Інтера. Основний і додатковий час завершився без голів, а в серїі пенальті влучнішими виявились "карлики" – вони схибили лише раз, тоді як косовари промазали двічі. Андорра вперше в історії буде представлена в основному етапі єврокубків!
Аякс на своєму полі розбив Сьйон. Господарі після першого матчу мали перевагу у два м'ячі (4:2), однак не стали закриватись в захисті. Баас вже на 1-й хвилині вивів нову команду Віктора Циганкова вперед. Гості зрівняли в середині тайму, а незадового до перерви забили ще раз. "Євреї" відповіли двома м'ячали "у роздягальню", а після відпочинку добили суперника. Героєм Сьйона став Вінслі Ботелі, який на останній хвилині підсолодив гіркоту поразки, оформивши хет-трик.
Норшелланн у гостях достис Санкт-Галлен. Данці приїхали у гості з форою в один м'яч, але першими вийшли вперед. В середині тайму команди на двох забили 2 голи, зробивши рахунок нічийним. Ведмежу послугу зробив швейцарцям Стевановіч, заробивши протягом 20 хвилин дві жовті картки і залишивши свою команду у меншості на весь другий тайм. Вже наприкінці зустрічі Норшелланн забив втретє і остаточно зняв питання щодо переможця.
Аталанта, яка не змогла пробити оборону тельавівського Хапоеля вдома, пройшла ізраїльтян у непростом матчі-відповіді. Героєм став Скамакка, який забив єдиний гол в середині другого тайму.
Аустрія розписала безгольову нічию з Брагою і завершила свої виступи в єврокубках – два голи в першому поєдинку дозволили португальцям вийти в основний етап Ліги конференцій.
Борац у дуелі з Вікінгуром повторив результат першого матчу (3:1), здобувши загальну перемогу з рахунком 6:2. А Брайтон після мирової в Норвегії вдома розгромив Тромсе.
Мітьюлланд не мав жодних проблем з Рієкою. Данці на своєму полі розтрощили суперника 6:1, а в гостях відвантажили у ворота хорватів ще чотири голи, пропустивши один у відповідь.
Гент на виїзді буквально відскочив з Хіберніаном. Бельгійці, які у 2-му раунді вибили черкаський ЛНЗ, вийшли вперед наприкінці першого тайму. По перерві шотландці зрівняли, а згодом забили вдруге. За 6 хвилин до завершення матчу Берджесс, здавалось, перевів гру в овертайми, однак в доданий час Чайва зрізав м'яч у власні ворота і, таким чином, подарував Генту путівку в Лігу конференцій.
Хетафе на виїзді поступився Партизану з рахунком 1:2, але два голи у першому матчі забезпечили іспанцям достатню перевагу, аби пройти далі.
У ще одному поєдинку гібралтарський Лінкольн Ред Імпс на виїзді оформив камбек у два голи після першої гри з північноірландським Ларном. За три хвилини до завершення основного часу господарі залишились у меншості – Гібсон заробив другу жовту картку. Лінкольн на останній хвилині другого овертайму завдяки пенальті забив третій гол, уникнувши серії пенальті.
Ліга чемпіонів, результати жеребкування основного етапу: Шахтар проти Реала та Інтера, несолодко Барселоні, ПСЖ і Сіті
Футбол 24
Футбол 24

За підсумками останніх матчів-відповідей кваліфікації Ліги Європи, що відбулися 27 серпня, сформувався остаточний список з 36 команд, які братимуть участь у загальному етапі змагань.


Всі учасники основного етапу Ліги Європи-2026/27



Австрія: Ред Булл Зальцбург, Штурм


Англія: Борнмут, Крістал Пелас, Сандерленд


Бельгія: Андерлехт, Юніон


Болгарія: Левські


Вірменія: Арарат


Греція: Олімпіакос, ОФІ


Ізраїль: Хапоель Беер-Шева


Іспанія: Реал Сосьєдад, Сельта


Італія: Ювентус, Мілан


Кіпр: Омонія


Нідерланди: АЗ, НЕК


Німеччина: Баєр, Гоффенгайм


Норвегія: Ліллестрем


Польща: Лех, Ягеллонія


Португалія: Бенфіка, Торреенсе


Словенія: Цельє


Туреччина: Бешикташ


Угорщина: Ференцварош


Франція: Ліон, Марсель, Ренн


Хорватія: Динамо Загреб


Чехія: Вікторія Пльзень, Спарта Прага


Шотландія: Селтік



Жеребкування загального етапу Ліги Європи сезону-2026/2027 відбудеться 28 серпня 2026 року. Початок о 12:00 за київським часом.



Напередодні відбулося жеребкування основної стадії Ліги чемпіонів УЄФА сезону-2026/27.

У четвер, 20 серпня, відбулися перші матчі фінального кваліфікаційного раунду Ліги конференцій сезону-2026/27.
Зокрема серед кривдників українських клубів на попередніх стадіях турніру свої матчі відіграли азербайджанський Карабах, данський Копенгаген та бельгійський Гент.
"Леви" на відміну від матчів із житомирським Поліссям не продемонстрували гольових перестрілок в матчі фінським Інтер Турку, розписавши нульову нічию.
А Гент не сильно змінив стиль гри після протистояння з черкаським ЛНЗ й теж завершив матч без забитих голів. Щоправда, ситуацію для бельгійців міг змінити Елдінг на 15-й хвилині, але він не реалізував свій пенальті.
Азербайджанські "жеребці" несподівано зуміли мінімально переграти нідерландський Твенте завдяки голу Каді на 52-й хвилині. Український нападник Олексій Кащук провів весь матч на полі. 
Ліга конференцій-2026/27
Фінальний кваліфікаційний раунд, Перші матчі, 20 серпня
Інтер Турку (Фінляндія) – Копенгаген (Данія) 0:0
Лінкольн Ред Імпс (Гібралтар) – Ларн (Північна Ірландія) 0:2 (0:0)
Голи: 0:1 – 84 О'Нілл, 0:2 – 90 3 О'Хара.
Мідтьюлланн (Данія) – Рієка (Хорватія) 2:0 (1:0)
Голи: 1:0 – 20 Чо Ки Син, 2:0 – 49 Йоганнесен.
Норшелланн (Данія) – Санкт-Галлен (Швейцарія) 1:0 (1:0)
Гол: 1:0 – 13 Рейкшер.
Тромсе (Норвегія) – Брайтон (Англія) 0:0
Клаксвік (Фарерські острови) – ФК Рига (Латвія) 0:0
ПАОК (Греція) – Бранн (Норвегія) 1:1 (0:0)
Голи: 0:1 – 57 Еріксен, 1:1 – 80 Баба.
Вікінгур Рейк'явік (Ісландія) – Борац Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) 1:3 (0:2)
Голи: 0:1 – 21 Юрічич, 0:2 – 23 Йоїч, 1:2 – 75 Сігурдссон (пенальті), 1:3 – 86 Юрічич.
Гурнік Забже (Польща) – Монако (Франція) 2:3 (0:1)
Голи: 0:1 – 9 Бірет, 0:2 – 51 Камара, 1:2 – 53 Прекоп, 1:3 – 58 Бруннер, 2:3 – 74 Лісет.
Дріта (Косово) – Інтер Клуб Ескальдес (Андорра) 2:2 (2:1)
Голи: 1:0 – 4 Саліху, 1:1 – 13 Берланга, 2:1 – 42 Краснікі, 2:2 – 56 Лопес.
Твенте (Нідерланди) – Карабах (Азербайджан) 0:1 (0:0)
Гол: 0:1 – 52 Каді.
Сьйон (Швейцарія) – Аякс (Нідерланди) 2:4 (1:0)
Голи: 1:0 – 34 Сюрдез, 1:1 – 53 Брандт, 1:2 – 60 Леонардо, 2:2 – 72 Шуареф, 2:3 – 74 Арокодаре, 2:4 – 87 Классен.
Аталанта (Італія) – Хапоель Тель-Авів (Ізраїль) 0:0
Гент (Бельгія) – Хіберніан (Шотландія) 0:0
Нереалізований пенальті: Елдінг 15 (Хіберніан).
Лугано (Швейцарія) – Маккабі Тель-Авів (Ізраїль) 2:1 (1:0)
Голи: 1:0 – 31 Беренс, 1:1 – 47 Шахар, 2:1 – 54 Гргич (пенальті).
Мотервелл (Шотландія) – Фрайбург (Німеччина) 1:3 (1:1)
Голи: 1:0 – 2 Черлз-Кук, 1:1 – 28 Гінтер, 1:2 – 65 Гінтер (пенальті), 1:3 – 90 6 Гото.
Панатінаїкос (Греція) – Градець-Кралове (Чехія) 2:2 (0:0)
Голи: 1:0 – 55 Тетте, 2:0 – 61 Тетте, 2:1 – 89 Умар, 2:2 – 90 6 Умар.
Рейнджерс (Шотландія) – Яблонець (Чехія) 1:0 (0:0)
Гол: 1:0 – 50 Надері.
Хартс (Шотландія) – СК Рапід (Австрія) 2:2 (0:1)
Голи: 0:1 – 31 Ро Яо, 1:1 – 56 Ро Яо (автогол), 2:1 – 62 Вілсон, 2:2 – 79 Вурмбранд.
Брага (Португалія) – Аустрія Відень (Австрія) 2:0 (1:0)
Голи: 1:0 – 24 Віктор (пенальті), 2:0 – 88 Родрігес.
Динамо Сіті (Албанія) – Пафос (Кіпр) 1:1 (0:0)
Голи: 1:0 – 79 Фадайро, 1:1 – 82 Леле (пенальті).
Хайдук (Хорватія) – Ракув (Польща) 2:2 (1:1)
Голи: 1:0 – 21 Шего, 1:1 – 27 Емрелі, 2:1 – 47 Алмейда, 2:2 – 90 5 Діабі-Фадіга.
Хетафе (Іспанія) – Партизан (Сербія) 3:1 (1:1)
Голи: 1:0 – 10 Унал, 1:1 – 43 Сек, 2:1 – 87 Гарсія, 3:1 – 90 Мохіка.
Шемрок Роверс (Ірландія) – КуПС (Фінляндія) 1:1 (0:0)
Голи: 1:0 – 49 Стівенс, 1:1 – 85 Пажишек.
Нагадаємо, що на попередній стадії кваліфікації Ліги конференцій Карабах залишив Динамо без єврокубків, а Шериф зазнав розгромної поразки від Санкт-Галлена. 

Відверте інтерв'ю "Футбол 24" з атакувальним хавбеком англійського Пітерборо та збірної України U-19. "Мені завжди казали, що я обдарований гравець і маю те, чого немає в інших"
– Патріку, поділись із нами: яким було твоє дитинство? І коли в твоєму житті з'явився футбол?
– Так, я народився в Лондоні у родині українки та поляка. У мене було чудове дитинство – не можу ні на що нарікати. Я завжди отримував усе, чого хотів, а у віці п’яти років почав займатися футболом. Грав за місцеві команди, доки мене не помітили скаути клубу Пітерборо (у категорії U-13).
Кубок ліги: асист Варфоломєєва допоміг здолати Дербі, Сикут йде далі, кіпер Мілволла взяв 4 пенальті, топи не вилетіли
– Хто насправді привів тебе у футбол – мама, тато, чи це була виключно твоя ініціатива?
– Можна сказати, що саме батьки прищепили мені любов до футболу. Пам’ятаю, як спочатку грав у школі, а потім просто закохався в цю гру.
– Чи є у твоїй родині люди, які професійно займалися футболом або спортом? Можливо, це також мало вплив на твій вибір?
– Ні, я перший і єдиний, хто займається спортом професійно. Гадаю, батьки ще в ранньому віці помітили, що в мене це добре виходить, і просто постійно мене підштовхували.
– А яким був той хлопець, який тільки починав грати? Уже тоді всі бачили великий талант, чи доводилося щодня доводити, що ти заслуговуєш на свій шанс?
– Люди, безумовно, бачили мій талант ще змалечку. Мені завжди казали, що я обдарований гравець і маю те, чого немає в інших.
– Зізнайся, у дитинстві тобі більше подобалося самому завершувати атаки чи отримувати задоволення від передач, після яких забивали партнери?
– У юнацтві я, безумовно, волів сам завершувати епізоди й бути головною дійовою особою, але тепер зрозумів, що це командна гра. "Доводилося використовувати три різні мови в одній розмові, але хлопцям це здається просто кумедним"
– Патріку, у тебе мама українка, батько поляк, а народився й виріс ти в Англії. Яку культуру сьогодні відчуваєш найближчою?
– Якби ви побачили, що відбувається в мене вдома, то подумали б, що це безглузде запитання (Сміється). Вдома я спілкуюся трьома різними мовами з мамою, татом, братами та сестрами й водночас долучаюся до кількох культур, тому, гадаю, усі вони для мене однаково близькі.
– Наскільки складно було формувати власну ідентичність, коли ти фактично виріс між трьома країнами?
– Мені це не здавалося складним – навпаки, було легко, адже я мав чим поділитися з людьми. Я вважаю, що обернув це собі на користь, адже справді рідко трапляється нагода поєднати три культури й мови в межах одного дому.
– Скількома мовами ти сьогодні вільно спілкуєшся?
– Трьома – англійська, польська, російська.
– В Україні вже звернули увагу, що українською ти поки говориш не дуже впевнено. Як сам оцінюєш свій рівень?
– Гадаю, я роблю успіхи. Перебування в середовищі, де люди спілкуються виключно українською, мені дуже допомогло – завдяки цьому я швидше й легше засвоюю нове.
– Чи траплялися у збірній кумедні ситуації, коли за одну розмову доводилося переходити з англійської на українську, польську або навпаки?
– Так, було чимало випадків, коли мені доводилося використовувати три різні мови в одній розмові, але хлопцям це здається просто кумедним.
"Забитий гол став особливою миттю"
– Патріку, лише в січні цього року ти підписав свій перший професійний контракт із Пітерборо. Коли ставив підпис, що відчував більше – радість від здійснення дитячої мрії чи усвідомлення, що відтепер усе тільки починається?
– Це був момент справжньої гордості для мене та моєї родини, адже це те, до чого прагнеш із самого початку занять футболом. Звісно, було багато радості, але я також розумів, що підписання контракту – це лише початок. Це додало мені ще більше мотивації наполегливо працювати й далі, бо у футболі ніщо не гарантоване. Справжнє випробування починається саме після підписання угоди.
– Від підписання контракту до дебюту за основну команду минуло лише два тижні. Наскільки стрімким виявився цей перехід із юнацького футболу в дорослий? Чи був готовий до такого розвитку подій?
– Усе відбулося дуже швидко, але я почувався готовим до цієї нагоди. Тренування з першою командою допомогли мені зрозуміти необхідний рівень, а персонал і гравці полегшили процес адаптації. Інтенсивність і швидкість гри тут, безумовно, вищі, ніж в академії, але я намагався зберігати спокій, вірити у власні сили й робити те, що робив завжди. Це був чудовий досвід.
– Уже в першому матчі у стартовому складі ти забив гол і став четвертим наймолодшим бомбардиром Пітерборо в історії Футбольної ліги. Такий дебют більше додає впевненості чи створює додаткову відповідальність, коли від тебе одразу починають чекати ще більшого?
– Я б сказав, що це додає мені впевненості, а не створює тиск. Забитий гол став особливою миттю, але я розумію, що це лише один крок на моєму шляху. У футболі все відбувається швидко, тож не варто зациклюватися на одній грі. Я просто хочу й далі вдосконалюватися, наполегливо працювати щодня та допомагати команді, коли випадає така нагода. Очікування – це частина футболу, але я сприймаю їх як мотивацію, а не як тиск.
– За кілька тижнів у твоїй кар’єрі сталося більше, ніж у декого за кілька сезонів: професійний контракт, дебют, перший гол. Що допомагає залишатися спокійним і не дозволяти успіху закрутити голову?
– Гадаю, найважливіше – пам’ятати, що це лише початок. Я справді пишаюся своїми досягненнями, але знаю, що мені ще багато чому треба навчитися і в чому вдосконалюватися. Моя родина, тренери та партнери по команді допомагають мені зберігати рівновагу, а я намагаюся зосередитися на наступному тренуванні чи грі, замість того щоб надмірно перейматися тим, що вже минуло.
– Який найбільший урок ти засвоїв після переходу з академії до першої команди? Що найбільше здивувало у професійному футболі?
– Мабуть, це швидкість, з якою все відбувається на рівні першої команди. Інтенсивність, прийняття рішень і фізичний аспект гри – усе це зовсім інший рівень. Я зрозумів, що потрібно постійно бути максимально зосередженим і що дрібниці справді мають значення. Також я усвідомив, наскільки важливо демонструвати стабільність щодня, а не лише під час матчів. "Я просто хочу розвивати власний стиль і стати найкращим гравцем, яким тільки можу бути"
– Уболівальники порівнюють твій стиль із фінтами Зінедіна Зідана та дриблінгом Ліонеля Мессі. Наскільки комфортно почуватися, коли такі порівняння звучать уже на початку кар’єри?
– Звісно, це величезний комплімент – коли тебе згадують поруч із такими гравцями, але я не надто переймаюся порівняннями. Зідан і Мессі – одні з найвидатніших футболістів в історії, тож я розумію, що мені ще багато чого треба досягти. Я просто хочу розвивати власний стиль і стати найкращим гравцем, яким тільки можу бути.
– "Рулетка" Зідана – це справді твій улюблений фінт? Чи є якийсь інший елемент гри, який приносить тобі найбільше задоволення?
– "Рулетка" – безумовно, один із моїх улюблених технічних прийомів, особливо коли вдається застосувати його в грі, щоб відірватися від захисника. Та, мабуть, ще більше задоволення я отримую, коли створюю щось для команди: чи то обігрую суперника, чи віддаю вирішальний пас, чи організовую гольовий момент. Як гравець із "десяткою" на спині, я люблю впливати на гру в атаці.
"Мої батьки сиділи на хлібі і воді, щоб ми не почувались жебраками": Зідан про завершення кар’єри та інтерес до політики
– А хто сьогодні є твоїм футбольним кумиром? Не лише за рівнем гри, а й за характером, професіоналізмом і тим шляхом, який він пройшов.
– Зідан завжди був для мене взірцем завдяки своїй манері гри та спокою під час роботи з м’ячем. Але я також ціную гравців, які власною працею досягли вершин і залишалися професіоналами протягом усієї кар’єри. Для мене важливо звертати увагу не лише на те, що гравець демонструє на полі. "Я все ще відкритий до можливості представляти Польщу – я не зачинив перед ними двері"
– Ти мав можливість представляти різні збірні. Коли вперше зрозумів, що хочеш грати саме за Україну?
– З віком я почав усвідомлювати, наскільки важливим для мене є моє українське коріння. Моя мама – українка, тож цей зв’язок завжди був присутній у моєму житті завдяки родині. Коли з’явилася нагода представляти Україну, я відчув, що справді прагну цього і що це стане для мене приводом для гордості.
– Відомо, що ти також був у сфері інтересів Польщі й навіть потрапляв до заявки юнацької збірної. Наскільки складним був цей вибір для тебе особисто?
– Це було непросте рішення, адже Польща також відіграє важливу роль у моєму житті, і я ставлюся до цієї країни з великою повагою. У мене є досвід, пов’язаний із Польщею, і я вдячний за нього. Однак, коли з’явилася можливість представляти Україну, я відчув, що це правильний вибір особисто для мене і справа, якій я справді хотів би присвятити себе. Водночас я залишаюся відкритим до того, щоб представляти обидві країни.
– Чи правда, що саме УАФ проявила найбільшу наполегливість у боротьбі за тебе і це стало одним із вирішальних факторів?
– Вони, безумовно, виявили великий інтерес і дали мені відчути, що я їм потрібен, а це було важливо. Але я б не сказав, що справа була лише в наполегливості. Більше важила сама можливість і те, що я відчував, представляючи Україну. Ухваливши рішення, я почувався впевнено й хотів віддати всі сили команді.
– Наскільки на твій вибір вплинули мама й тато? Чи вони повністю залишили це рішення за тобою?
– Мої батьки мене дуже підтримували, і ми, звісно, обговорювали це, але вони ніколи не змушували мене ухвалювати рішення. Вони хотіли, щоб я обрав те, що вважав правильним для себе та своєї кар’єри. Зрештою, це було моє рішення, але завдяки їхній підтримці зробити його було набагато легше.
– Вийшло так, що ти був у полі зору польської збірної U-18, а згодом поїхав із Україною на Євро U-19. Наскільки на твоє рішення вплинуло те, що Польща не кваліфікувалася на турнір? Чи цей фактор мав вагу?
– Це було частиною ситуації, але я б не сказав, що це стало головною причиною мого рішення. Звісно, участь у чемпіонаті Європи – це чудова нагода, те, що хочеться відчути кожному молодому гравцеві. Проте моє рішення виступати за Україну стосувалося не лише одного турніру. Йшлося про мій зв’язок із цією країною та про те, де саме я хотів грати на міжнародному рівні. Як я вже казав, я все ще відкритий до можливості представляти Польщу – я не зачинив перед ними двері. Час покаже.
Україна вийшла на чемпіонат світу! Сейви Домчака, цікава тенденція і несподіваний талісман збірної проти сербів
– Все ж таки, якби Польща також грала на Євро U-19, твій вибір міг би бути іншим?
– Важко сказати напевно, адже мені довелося приймати рішення, виходячи з тогочасної ситуації. Можливість зіграти на чемпіонаті Європи, безумовно, відіграла важливу роль, але я не думаю, що обрав Україну лише через те, що Польща не пройшла кваліфікацію. У мене вже склався міцний зв’язок із Україною, і я відчував, що це правильний вибір для мене.
– Які спогади залишилися від чемпіонату Європи в Уельсі? Що найбільше запам’яталося – на полі й поза ним?
– Увесь цей досвід був справді особливим, адже ти граєш проти одних із найкращих молодих футболістів Європи та представляєш свою країну. Звісно, найбільше запам’ятовуються самі матчі й атмосфера на полі, але й щоденне перебування в команді стало чудовим досвідом. Це була нагода повчитися в тренерів і партнерів по команді, а також зрозуміти, що таке міжнародний футбол.
– Асист у матчі проти Хорватії – поки що найемоційніший момент у футболці збірної України?
– Безумовно. Це був справді особливий момент для мене, адже гра була важливою, і можливість безпосередньо долучитися до взяття воріт у складі збірної України мала велике значення. Коли граєш за свою країну, такі моменти відчуваються інакше, адже ти представляєш не лише себе. Сподіваюся, у майбутньому на мене чекає ще чимало таких особливих моментів.
– На трибунах було багато українських прапорів, банерів, підтримки. Наскільки це відчувалося безпосередньо на полі?
– Ти неодмінно це відчуваєш. Коли виходиш на поле, бачиш українські прапори й чуєш підтримку – це додає додаткової мотивації. Ти представляєш країну, тому усвідомлення того, що люди подолали шлях, аби підтримати тебе, робить усе це ще більш особливим. Це дає додатковий імпульс, особливо у складні моменти гри.
– Після Євро ти відчув, що українські вболівальники вже сприймають тебе як свого, попри те, що ти народився й виріс за межами України?
– Так, безумовно. Це для мене дуже багато значить. Я народився і виріс в Англії, але Україна – це велика частина того, хто я є, через мою родину та походження. Відчувати, що українці приймають мене і бачать у мені свого – це те, чим я справді пишаюся.
"Для мене ж мова – це щось складне через моє родинне походження та середовище, в якому я виріс"
– Ти вже побував в Україні під час повномасштабної війни, побачив, як живуть люди й до чого вже звикли твої рідні. Що найбільше тебе тоді вразило?
– Ймовірно, спостерігаючи, як звичайні люди намагаються продовжувати своє життя, незважаючи на все, що відбувається. Люди все ще працюють, ходять до школи, підтримують футбол і намагаються насолоджуватися часом із сім’єю, навіть попри те, що йде війна. Це змушує цінувати речі, які іноді можна сприймати як належне.
– Чи змінила ця поїздка твоє ставлення до України і до відповідальності представляти її на міжнародній арені?
– Так, безумовно. Раніше я розумів, що означає представляти Україну, але бути там і бачити все на власні очі робить це набагато реальнішим. Коли я зараз надягаю футболку України, я ще більше розумію, наскільки це важливо для людей. Це відповідальність, якою я дуже пишаюся.
– Після всього, що ти побачив в Україні, чи замислювався над тим, щоб повністю відмовитися від російської мови?
– Я розумію, чому люди так сильно ставляться до мови, особливо через все, що пережила Україна. Для мене ж мова – це щось складне через моє родинне походження та середовище, в якому я виріс. Найважливіше для мене – підтримувати Україну, поважати українську культуру і пишатися тим, що представляю Україну. "Я хочу, щоб мене пам’ятали за мій футбол, мої голи та виступи, але також як за людину, яка тяжко працювала і ніколи не переставала намагатися ставати кращою"
– Наскільки відрізняється англійський футбол від того, що ти побачив у матчах за юнацьку збірну України?
– Мабуть, найбільша різниця в інтенсивності та фізичності. В Англії гра може бути дуже швидкою з першої хвилини, і там багато пресингу та переходів. Міжнародний футбол трохи інший, бо команди проводять менше часу разом, тому може бути більше тактичних варіацій. Гра в обох форматах допомогла мені розвиватися як гравцеві.
– Останнім часом з’являлися розмови про інтерес з боку Арсенала. Наскільки звертаєш увагу на такі чутки? Це додає мотивації чи, навпаки, намагаєшся повністю від них відгородитися?
– Звичайно, приємно чути, що великі клуби можуть цікавитись тобою, але я намагаюся не зациклюватися на чутках. Моє завдання – показувати себе на полі, покращуватися щодня і продовжувати розвиватися. Якщо щось має статися в майбутньому, воно станеться. Зараз я зосереджений на тому, щоб стати найкращим гравцем, яким можу бути.
– Які головні цілі ставиш перед собою цього сезону – і в Пітерборо, і в молодіжній збірній України?
– У Пітерборо я хочу закріпитися більш стабільно, отримувати якомога більше ігрового часу та приносити користь голами та результативними передачами. Я також хочу продовжувати покращуватися фізично та тактично. З Україною я хочу допомогти команді досягти чогось особливого та продовжувати доводити, що можу проявляти себе на міжнародному рівні.
– Якщо через п’ять років українські вболівальники говоритимуть про Патріка Сикута, що б ти найбільше хотів почути про себе?
– Я б хотів, щоб вони сказали, що я завжди віддавав усе для команди і що я з гордістю представляв Україну. Звісно, я хочу, щоб мене пам’ятали за мій футбол, мої голи та виступи, але також як за людину, яка тяжко працювала і ніколи не переставала намагатися ставати кращою.
– Яка твоя найбільша футбольна мрія? Не обов’язково називати клуб – можливо, це певний турнір, трофей чи момент, який ти хочеш пережити у своїй кар’єрі.
– Моя найбільша мрія – грати на найвищому можливому рівні та представляти Україну на великому турнірі. Звісно, вигравати трофеї на клубному рівні також велика амбіція. Але якби мені довелося вибирати один момент, це була б гра на великому турнірі та важливий момент для національної команди.
– Коли сьогодні дивишся на свій шлях – хлопець із Лондона, польський батько, українська мама, англійський клуб і збірна України – чи інколи сам дивуєшся, наскільки нестандартною виходить твоя футбольна історія?
– Так, іноді я про це думаю. Це унікальне поєднання культур і походження, і я справді пишаюся всім цим. Виростаючи в Лондоні та граючи у футбол в Англії, я сформувався як гравець, а моє польсько-українське сімейне походження дало мені сильний зв’язок з обома країнами. Думаю, це особлива історія, і сподіваюся, що це тільки її початок.  
"Пропозиція Румунії цікава, але син вірний Україні": забив 56 голів за сезон, вразив спеца, який відкрив капітана МЮ
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24

Російська суперниця української стрибунки у висоту Ярослави Магучіх Олена Куліченко провалила фінал ЧЄ-2026 з легкої атлетики в Англії.
Спортсменка, яка виступає під прапором Кіпру, після вдалої кваліфікації вважалася претенденткою на медалі, проте зазнала поразки у фіналі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українська легкоатлетка Магучіх завоювала срібло Діамантової ліги в Лондоні


У вирішальних змаганнях 24-річна уродженка Московської області зупинилася на позначці 1,88 м і посіла лише десяте місце.
Нагадаємо, 24-річна Магучіх підтвердила статус однієї з головних фавориток і стала чемпіонкою.
Ярослава стала єдиною серед учасниць, якій вдалося подолати висоту 1,97 метра. Більше того, вона зробила це з першої спроби та гарантувала собі золото, тоді як конкурентки зробили по три невдалі спроби.
Ярослава Магучіх виграла третій поспіль чемпіонат Європи на відкритому повітрі. Також на її рахунку три титули чемпіонки Європи в приміщенні. Крім того, українка вигравала золото Олімпіади-2024 і бронзу Ігор-2020, а також три чемпіонати світу: один раз на відкритому повітрі (2023 рік) і двічі в приміщенні (у 2022 та 2026 роках).
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українська легкоатлетка Магучіх стала героїнею гумористичної реклами в Японії


Раніше повідомлялося, що Магучіх виграла престижний турнір у Хорватії.

"Українці є по всьому світу. Було декілька хвиль еміграції, і потрібно, щоб ми могли здійснювати більш глибинний пошук, зокрема, серед етнічних українців.
Ми не змушуємо їх повертатися, бо не маємо на це права – примушувати. Але хочемо, аби вони відчували, що їхні предки походять з України і ця країна для них також рідна, навіть якщо вони ніколи тут не були".
…
Чемпіонат Європи з футболу серед юнаків до 19 років. Збірна України під керівництвом Дмитра Михайленка героїчно виходить у півфінал, завдяки чому здобуває путівку до чемпіонату світу U-20.
Серед головних героїв тріумфу – Віталій Глют, Сергій Ігнатков та Патрик Сикут – ті самі етнічні українці, які народилися вже за кордоном, деякі навіть виступали за збірні інших країн, але УАФ зробила все, аби вони обрали Україну.
У сучасних умовах, коли незліченна кількість юних спортсменів виїхали за кордон через війну, коли в інших країнах оселилися цілі родини, робота з діаспорами є ключовою для майбутнього не лише футболу, а й усього українського спорту.
В цьому матеріалі ми детально розповімо, як Українська асоціація футболу знаходить гравців у діаспорах, і найголовніше, як повертає їх під "синьо-жовтий" стяг.








***
Та спершу повернімося на 25 років назад.
У 2001 році аргентинці Хуліан Кмет, Дієго Клімович, Патрісіо Кампс та Хосе Чатрук виявили бажання виступати за збірну України з футболу – проте до дій справа не дійшла.
За кілька років національна команда вперше, і поки востаннє, вийшла на чемпіонат світу з футболу. Перед стартом головного турніру чутки про них знову повернулися. То був перший випадок в історії України, коли у складі збірної могли опинитися гравці з діаспори.
Не склалося. На ЧС-2006 вони не поїхали, інтерес до них теж зник.
"Був такий Хуліан Кмет, мій товариш, я з ним грав на Кіпрі. У нього дійсно бабуся з України. Він якось у Спортингу грав, і наші хотіли його запросити. Але далі розмов нічого не дійшло. Це був 2004-2006 роки, десь перед чемпіонатом світу. Мені здається, це були перші випадки в історії України", – згадував Дмитро Михайленко.
Або більш свіжий приклад з 2021-го.
Пам'ятаєте такого Макса Кілмана, захисника Вулвергемптона, якого дуже хотіла бачити у складі збірної вже УАФ? Тоді не склалося через ФІФА, яка заборонила Кілману грати за Україну, оскільки він вже виступав за збірну Англії з футзалу.


Макс Кілман у матчі за футзальну збірну Англії


FA



Тобто робота з пошуку етнічних українців велася й раніше, що важливо згадати. Але зараз це абсолютно інший рівень – того ж Кілмана знайшли запізно. Лише за пів року у 2026-му Україна натуралізувала 10 гравців, а у черзі ще близько 20.
"Не факт, що вони всі погодяться, але попередньо все супер. Це хлопці 2007-2010 року народження. Ті, що виступають за збірні Бельгії, Німеччини, Італії. Частина з них мають потенціал навіть заграти за національну збірну. Вони знаходяться у системі підготовки серйозних клубів, і є там лідерами", – кажуть в УАФ.
Та з чого ж усе почалося?
"Це була ініціатива одного з працівників. Ми зробили окрему сторінку на сайті УАФ, але вона не сильно спрацювала. Після того ми вирішили, що треба створити окремий напрям та самостійно працювати над цим", – продовжив наш співрозмовник.
Початком ґрунтовної роботи з пошуку етнічних українців варто вважати 2024 рік. Тоді УАФ створила окремий напрям у відділі скаутингу та аналізу. Чия ініціатива? Конкретного імені вам не скажуть – життя змусило.
Через війну за кордоном опинилося занадто багато гравців, за якими треба уважно стежити. Ще й "кейс Кревсуна" – коли гравця топової юнацької команди не викликали до збірної, бо "не знали про нього" – додав зацікавленості до напряму в медіа.
Водночас із тими, хто виїхав, у поле зору почали потрапляти й ті, хто вже народився там.
"Після початку повномасштабної війни багато українських футболістів продовжили свій розвиток у різних клубах різних країн. І для тренерів збірної важливо, щоб кожен талановитий українець, який є за кордоном, залишався у полі зору національної команди", – каже Володимир Єзерський, наразі асистент тренера збірної U-19.


Володимир Єзерський


УАФ



Як УАФ працює в цьому напрямку?
Крок перший – пошук кандидата
Це може бути будь-що – звернення від агентів, батьків, друзів, самого гравця, або ж безпосередньо заслуга УАФ – асоціація працює з посольствами, громадами, діаспорами, місцевими медіа, агентами і так далі.
"Джерел дуже багато, кожен випадок окремий. Це можуть бути соцмережі, сайти академій, клубів, сигнали від вболівальників/батьків/агентів, просто склад на Flashscore. Наприклад, грали Брага U-19 та Рапід U-19.
Я відкриваю склади з цікавості, дивлюся – португалець Даніель з прізвищем Роззувайло. Ну не лягає воно мені якось (сміється – прим)", – розповідає Дмитро Пелін, менеджер збірної U-19.
Пелін знайшов гравця у соцмережах, написав його батьку, і дійсно, Даніель має українське коріння. І, що головне, не проти виступати за збірну України.
Тому почалася робота з отримання українського паспорта. Процес триває уже майже 2 роки, і триватиме ще трохи, орієнтовно до кінця серпня. Чому так довго?
Бо Даніелю на той момент було більше 18 років, і для більш швидкого отримання громадянства необхідно було б приїхати до України. Але родина не була готова до цього.







loadScript("//www.instagram.com/embed.js", function (){});




"Що раніше знайдемо гравця, то легше. Якщо йому немає 18, то можна зробити за кордоном паспорт – він не військовозобов'язаний, подає документи й місяці за 2 отримує документи.
Таких випадків багато у збірних 2009-2010 років народження. У збірній 2010 є два гравці з італійським паспортом. Один вже встиг зіграти за збірну Італії, але ми перетягнули його до нас. Думаю, будуть ще прізвища, які з'являтимуться", – додає Пелін.
Що ж, асоціація отримала інформацію про потенційного гравця збірної України. Що далі?
Відео з гравцями передають до тренера відповідної вікової категорії. Саме за ним останнє слово – чи підходить футболіст для команди. Якщо так, то починаються перемовини з батьками та гравцем.
"Ми отримали сигнал, починаємо збирати інформацію: контактуємо з батьками та просимо відео. Це відео даємо тренеру, який відповідає за відповідний вік гравців. Тренер дивиться, погоджує. Тоді ми починаємо вмикатися, говорити, чи готові вони грати за збірну", – пояснює Пелін.










Читайте також :


Одноклубник Левандовського, вундеркінд із Лондона: як футбольна діаспора допомогла Україні на Євро-2026






Крок другий – перемовини
Найбільше представництво юних етнічних українців у країнах, де дуже сильні футбольні збірні – Італія, Німеччина, Іспанія, Португалія. Тобто ці гравці мають можливість виступати за світові гранди – і їх треба переконати обрати Україну.
Як не іронічно, але найбільший плюс цих країн водночас грає нам на користь. Високий рівень футболу означає високий рівень конкуренції та значно менші шанси потрапити до головної команди країни.
"Там дуже висока конкуренція. Чим ми можемо мотивувати хлопців звідти? Тим, що тут у них більше шансів заграти на міжнародному рівні. Бо там більший вибір гравців – можуть викликати, а можуть і ні. Тут шансів набагато більше.
Плюс вони розуміють, що Україна – яскрава і приваблива країна в плані футболу – ми постійно граємо на юнацьких чемпіонатах Європи та світу. Вони це знають та мають розуміти, що це теж гарне мірило міжнародного досвіду", – пояснюють в УАФ.
Інший серйозний аргумент – віднедавна футболісти з українським паспортом не вважаються легіонерами у Європі. А тому в умовного гравця з Латинської Америки є додаткова мотивація – аби не підпадати під обмеження у європейських клубах.
Третій – президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко. Інколи лише дзвінка від найбільшої зірки українського футболу вистачає, аби переконати гравця прийняти пропозицію.


Андрій Шевченко


Дан Балашов (УАФ)



"Чи конкурують з нами інші федерації за гравців? Думаю, це також залежить від країни. Якщо це Франція чи Іспанія, то вони навіть не паряться – у них така кількість гравців.
Якщо є бажання у людини, то вони не можуть йому завадити. Це ж тільки футболіст вирішує. Польща хотіла собі Сикута, але ми запропонували чемпіонат Європи, тож він обрав нас", – пояснює Михайленко.
Крок третій – оформлення документів
Найдовший і найважчий. За ідеального сценарію – коли у когось із батьків є дійсний український паспорт, самому гравцю ще немає 18 років, а державні установи сприяють – все займає приблизно 2 місяці, якщо отримувати за кордоном.
Але це ідеальний варіант. Частіше буває так:
"У хлопця паспорта немає взагалі, бо він народився закордоном, у батька чи матері паспорт закінчився. Тож починається процес збору документів. Домовляємося з посольствами, аби їх прийняли, а там своя бюрократія – треба стати в чергу. Для цього треба паспорт, якого немає.
Люди часто кидають, бо немає сил – треба їхати в інше місто, а це гроші та час. Треба мати дію, рахунок в банку. Цього немає, і доводиться обходити. Ми за власними каналами домовляємося з консульством, аби їх прийняли. Це не дуже цікава робота, але без неї нікуди не дітися", – розповідає Пелін.










Читайте також :


Дав шанс Луніну й Довбику, вивів Україну на два ЧС: як Михайленко став фахівцем із розкриття талантів






Для прискорення процесу необхідно їхати в Україну та подавати документи вже тут. Власне, так робив Сикут, аби встигнути потрапити до складу команди на юнацький чемпіонат Європи.
"В цьому процесі залучено багато державних структур. Це спільна робота міністерства, державної міграційної служби тощо. УАФ може знайти футболіста та визначити, що він підходить до вимог збірної. Але проблема буде в тому, що нам потрібно пройти всі процедури. І в цьому нам держава дуже сприяє та швидко реагує", – кажуть в УАФ.
Саме з оформленням документів найчастіше бувають проблеми. Власне, через найбільшу кількість нюансів. Наприклад, якщо гравець вже виступав за юнацьку збірну іншої країни в офіційному матчі, то необхідно додатково ще й змінити футбольне громадянство.
Для цього треба, аби виконувалася одна з умов:
Гравець має народитися в цій країні
Має народитися хтось із батьків
Має народитися хтось із дідусів чи бабусь
Гравець має прожити 5 років безперервно в Україні у період з 10 до 18 років.
Додатково: УАФ планує просити ФІФА внести зміни до цього регламенту, аби під умови також підпадали прабабусі та прадідусі.
УАФ збирає усі документи, направляє справу щодо зміни громадянства до ФІФА, яка і вирішує, чи погоджувати – поки обходиться без відмов.
"Чи може ФІФА відмовити у зміні громадянства? Може, якщо якість умови не виконані. Але коли ми подаємо документи – то дуже ретельно перевіряємо все, аби не отримати відмову.
У нас зміни пройшли дуже легко та швидко. Одного хлопця за день. По Ігнаткову – 2 дні. Зараз завис один гравець, вже тиждень минув, а від ФІФА поки нема відповідей. Щось дивно, бо вони вже привчили, що це прям оперативно відбувається (посміхається – прим.)", – каже менеджер збірної.


Дмитро Пелін


УАФ



Або ж ось такий приклад.
УАФ хотіла запросити етнічного українця з Ізраїлю на Євро-2026, але не зробила цього – раніше він зіграв 15 хвилин за збірну Ізраїлю у кваліфікації.
Просто правила забороняють заявляти натуралізованого гравця на той турнір, на якому він уже грав за іншу команду.
"Чи можна його чекати на чемпіонаті світу? Можливо, так. Він може зіграти, адже це інший турнір", – додав Пелін.
***
Чималий об'єм роботи, еге ж?
А це ви ще не чули історії Сергія Ігнаткова. Він, до речі, якраз і змушений був змінювати футбольне громадянство, адже виступав раніше за збірну Боснії і Герцеговини.
Детективна історія родини Ігнаткова
"З Ігнатковим взагалі детективна історія. Їхню родину виселили в Росію, примусили поміняти прізвище. Довелося вигравати конкуренцію і в Боснії, і в Македонії, і в Хорватії. Але він обрав Україну!".
Про нього першим дізнався сам Шевченко. Хлопець виявився перспективним – ще й з бажанням виступати за збірну України. Потрібно було лише оформити усі документи. Для цього він і приїхав до України весною 2026-го.
Здавалося, що все займе не більше тижня – зібрати документи для подачі у ФІФА. Треба було лише підтвердити, що батько Сергія дійсно народився в Україні.
"Він приїхав з мамою і був впевнений, що це займе тиждень. Ми починаємо займатися, і бачимо, що нема документів. То він сидів тут, в УАФ, доки команда грала. Хлопець був таким переляканим", – згадує Михайленко.
Батько дійсно українець, майже все життя прожив тут, мав український паспорт і казав, що народився в Україні. Однак за документами місцем народження вказана Росія – як виявилося, він народився там, але вже за тиждень після того родина переїхала.
Мати – боснійка, теж не підпадає під критерії. Треба було шукати глибше.
Лінія матері ніяк не перетиналася з Україною, тому шукали через батька – його мама теж з Росії, а ось батько, дідусь Сергія, був родом з Івано-Франківщини. Принаймні за спогадами.
Тут вилізла ще одна проблема – дідусь народився з іншим прізвищем, яке довелося змінити. Тобто окрім часу на пошук документів про народження необхідно було ще й довести, що він дійсно є родичем.


Сергій Ігнатков


Дан Балашов (УАФ)



"Дідусь був військовим і поїхав вчитись до Пітера, де йому сказали змінити прізвище. Так він став Ігнатковим – але народився з прізвищем Гнатко. І нам треба було довести цей зв'язок, залізти в архіви області, знайти довідку про народження дідуся.
Але батько помилився з роком народження, тож ми шукали не там. Тим не менш, все-таки знайшли та через суд довели зв'язок. Зібрали ці документи, відправили в ФІФА та змінили громадянство", – розповідає Пелін.
Весь цей процес зайняв близько двох місяців – і це ще держава допомагала. Так би Україна могла не встигнути оформити документи до Євро.
Як фільм допоміг Глюту потрапити до збірної?
Це, до речі, один з найперших кейсів роботи УАФ після серйозної активізації у 2024-му. Глют викликався до збірної України ще минулого року. Однак його історія з Україною розпочалася значно раніше.
"Вперше, коли я його побачив, не думав, що ми зустрінемося у збірній", – каже Володимир Єзерський, якого інші тренери називають другим батьком Віталія.


Віталій Глют з Єзерським


Фото з особистого архіву



Їхні шляхи переплелися десь 8 років тому – тоді Єзерський був у турне з ветеранською збірною в Чикаго, де проживає величезна діаспора – понад 400 тисяч українців. Зокрема і родина Віталія Глюта.
Він вже тоді виділявся на рівні однолітків – грав яскраво. Настільки, що про нього почув Єзерський. Він зустрівся з хлопцем та його батьком, поговорив про перспективи.
За кілька років юний Віталій став героєм фільму Володимира Мули про 30 років українського футболу. Режисер хотів "відкрити Америку" для української селекції.
"Наша ідея полягала в тому, що в кінці один з тренерів збірної комунікує з батьком і надихає малого не зупинятися, рухатися далі. Це такий стимул був, що все у цьому житті можливе", – розповідає Мула.
Одразу після фільму Єзерський додав Віталія до бази – відтоді він був на олівці. Вже у 2024-му хлопець зацікавив збірну Україну. Чим? Тим, що викликався до команди США – пощастило, що на товариські матчі.
Тому УАФ почала перемовини. Процес був швидкий – там дуже патріотична сім'я, яка хотіла, аби він виступав саме за Україну. Тож усе це зайняло близько пів року.
"Вже у складі збірної з Віталієм познайомились минулого року. Ми з Михайленком придивлялися на 2008 рік і з'явилася нагода. У лютому був турнір в Римі, треба було зіграти два спаринги проти Італії. Я поїхав та очолював ту збірну 2008-го. Втретє побачилися з Глютом уже в Римі.
Він справив хороше враження. Прилетів за два дні з Чикаго – за чей час відверто важко відразу адаптуватися до нового часу. Він два дні не спав – хіба годинку, півтори – але тих 25 хвилин, які Глют провів на полі, було достатньо, аби зробити висновок, що цей гравець нам потрібен на Євро", – розповідає Єзерський.
Сам Михайленко побачив Віталія на початку червня на товариському турнірі у Хорватії. Були сумніви – все ж хлопець молодший на рік – але тренер таки викликав юного вінгера. І він не розчарував!
"Він показав зрілу гру, впевненість у своїх діях та доволі високий рівень проти таких суперників. Важливо, що він, будучи молодшим, не загубився на тлі сильних опонентів та продемонстрував свій потенціал.
Ми бачимо його прогрес і сподіваємося, що він продовжить розвиватися такими ж темпами. Ми на нього дуже розраховуємо в майбутньому", – додав тренер.
Український кінорежисер вважає, що саме його фільм допоміг гравцю потрапити до збірної. Щонайменше, потрапити на радар УАФ.
"Але важливо сказати, що Віталій не зупинився, і продовжив прогресувати, працювати над собою та змусив говорити про себе. Це те, що важливо. Відверто, потрапити у збірну з США – дуже непросто", – додав Мула.


Віталій Глют


Дан Балашов (УАФ)



Єзерський додає, що Глюту варто зробити новий крок у кар'єрі та перейти в Європу. Та й сам гравець теж хотів би виступати в топ чемпіонаті в майбутньому.
"Думаю, план для всіх футболістів – грати в топ лігах в Європі. Я поки в Чикаго, але подивимось, де буду в майбутньому".
Боротьба за Сикута з Польщею та часом
Про талановитого хлопця з чемпіонату Англії в УАФ вперше дізналися на початку 2026 року. Михайленко одразу ж оцінив Патріка, але не вдавалося знайти контакти родини. З цим допоміг журналіст Ендрю Тодос.
Переконати вдалося швидко – повпливала розмова з головним тренером.
"Почали вмикатися, а у мами паспорта немає. Вона почала робити, а ми нічого не можемо діяти, поки немає його. Зробила десь у травні вже. Рівень у хлопця був у порядку, тому увімкнулися – може встигнемо до Євро", – згадує Пелін.
Однак часу було вкрай мало – за кордоном ніяк не встигнути. Тож УАФ попросила хлопця приїхати до України. Мама була проти – постійно читає новини про обстріли, тому не була готова. Та все ж її вдалося переконати.
"Я сказав: або їдемо в Україну, або не їдемо на чемпіонат Європи. Довго її вмовляв, але вдалося. Я супроводжував її на кожному етапі, казав, які документи треба зробити, потім кажу – ось вам квиток, їдьте", – додав він.


Патрік Сикут


Дан Балашов (УАФ)



Але тут у боротьбу за хлопця увімкнулася Польща. Батько Патріка – поляк, і він пообіцяв, що Сикут поїде у тренувальний табір команди U-18. Гравець пробув там з 1 до 4 червня. А вже наступного дня був в Україні.
"Я його зняв з потягу та одразу повіз у міграційну службу, бо часу не було вже. Ми за пів години все зробили, і чекали коли зроблять документи. А це була ще п'ятниця. За тиждень документи ще не були готові, і мама каже, що їде додому. Ми вже знали, що немає документів ще, але кажемо що може ще будуть", – згадує Пелін.
Мама таки вирішила залишитися до понеділка. У суботу Михайленко показав хлопцю місто, А в ніч на понеділок відбувся масований обстріл Києва. Сам Сикут назвав той день найстрашнішим у житті.
"Так, це був найстрашніший день у моєму житті – без жодних сумнівів. Усе почалося близько першої години ночі, щойно я перестав дивитися чемпіонат світу. Спочатку було чути звуки, схожі на постріли, а потім раптом – гудіння й звук балістичних ракет. Мене весь час трусило, я ніяк не міг заспокоїтися.
Ми з мамою та бабусею й дідусем живемо в районі Борисполя, неподалік від Києва, тому все пролітає просто в нас над головами. Я не міг заснути до 3:30 ранку. Наш маленький одноповерховий будинок здригався від кожного вибуху надворі, а звук був дуже гучним.
Зрештою, гадаю, це було корисно – на власному досвіді відчути, як людям там доводиться жити щотижня", – розповів юний гравець.
Вже у понеділок вранці збірна відправилася на збір, а Сикут з мамою лише забирали паспорт – довелося добиратися до Кракова самостійно. Спершу потягом до Перемишля, потім машиною. Тим не менш, хлопець встиг на перше тренування.
"Коли я приїхав до Кракова, мене дуже тепло зустріли: усі тренери та гравці були дуже привітними, тож я швидко адаптувався. Згодом я почувався майже як у рідному клубі; відчувалися пристрасть і згуртованість гравців – як на полі, так і поза ним. Це, на мою думку, і допомогло нам виграти всі матчі групового етапу", – розповідає Сикут.
Чи варто боятися Польщі зараз?
Теоретично – так. Але на практиці… Сикут вже заграний за збірну України – тобто для виступів за Польщу треба буде змінити футбольне громадянство. Плюс він вже відчув "кайф" у складі "синьо-жовтих", тож навряд захоче змінити збірну.
"Мені дуже сподобався цей табір: гадаю, він допоміг мені стати значно кращим гравцем, а також дав змогу познайомитися й налагодити стосунки з багатьма чудовими людьми. Сподіваюся, що в майбутньому з'являться нові можливості" – підсумував Патрік.







loadScript("//www.instagram.com/embed.js", function (){});




***
Робота УАФ у цьому напрямку – колосальна і надзвичайно важлива. Вона не лише відкриває двері українцям з усіх куточків світу, але й на власному прикладі показує, як навіщо це потрібно робити.
При чому це безперервна робота не окремого відділу, а всієї асоціації – від президента до селекціонерів. Водночас ця система ще далека від ідеальної. В УАФ визнають: напрям зі збору інформації ще потрібно розширювати.
"Завжди є речі, які хочеться покращити. Нам потрібно вдосконалити напрямок зі збору інформації. Дуже важливо мати максимально велику кількість інформації, і вже на її основі ухвалювати рішення. Тобто розширювати число інформаторів".
Сподіваємося, що інші українські федерації звернуть увагу на кейс УАФ та почнуть працювати в цьому напрямку. Бо від цього залежить майбутнє нашого спорту.

Жеребкування ЛК 2026/27 відбулося у швейцарському Ньйоні сьогодні, 3 серпня 2026 року. Усі пари – у цій новині на "Футбол 24".

У понеділок, 3 серпня, у штаб-квартирі УЄФА в Ньйоні відбулося жеребкування раунду плей-офф Ліги конференцій сезону 2026/27. За його результатами команди, які ще продовжують боротьбу в турнірі, дізналися своїх потенційних суперників на вирішальній стадії кваліфікації до основного етапу.

Результати жеребкування плей-офф кваліфікації ЛЄ 2026/27 – суперники для гравців збірної України

Серед учасників жеребкування є й київське Динамо, яке після завершення виступів у кваліфікації Ліги Європи продовжує єврокубковий шлях у Лізі конференцій. Для виходу до раунду плей-офф команді Ігоря Костюка необхідно подолати азербайджанський Карабах у третьому кваліфікаційному раунді. У разі успіху переможець цієї пари зустрінеться з переможцем пари Твенте (Нідерланди) / ДАК 1904 (Словаччина).

Результати жеребкування 4 раунду кваліфікації Ліги конференцій 2026/27

Невдаха пари Тун (Швейцарія) / Вікінгур Рейк'явік (Ісландія) – Борац Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) / МЛ Вітебськ (Білорусь)

Тре Фіорі (Сан-Марино) / Дріта (Косово) – Інтер Ескальдес (Андорра) / Флора (Естонія)

Невдаха пари Лінкольн Ред Імпс (Гібралтар) / Омонія (Кіпр) – Невдаха пари Ларн (Північна Ірландія) / Іберія Тбілісі (Грузія)

Невдаха пари Шемрок Роверс (Ірландія) / Егнатія (Албанія) – Невдаха пари КуПС Куопіо (Фінляндія) / Університатя Крайова (Румунія)

Невдаха пари Лех Познань (Польща) / Клаксвік (Фарерські острови) – Рига (Латвія) / Дьор (Угорщина)

ХІК (Фінляндія) – Мазервелл (Шотландія) - Фрайбург (Німеччина)

Невдаха пари Ференцварош (Угорщина) / Гурнік Забже (Польща) – Монако (Франція)

Інтер Турку (Фінляндія) / Вадуц (Ліхтенштейн) – Дебрецен (Угорщина) / Копенгаген (Данія)

Невдаха пари Бенфіка (Португалія) / Хартс (Шотландія) – Пайде (Естонія) / Рапід Відень (Австрія)

ЧФР Клуж (Румунія) / Тромсе (Норвегія) – Брайтон (Англія)

Жальгіріс (Литва) / Хайдук Спліт (Хорватія) – Ракув (Польща) / Хаммарбю (Швеція)

Панатінаїкос (Греція) / ЦСКА 1948 Софія (Болгарія) – Невдаха пари Градець-Кралове (Чехія) / Бешикташ (Туреччина)

Гетеборг (Швеція) / Гент (Бельгія) – Хіберніан (Шотландія) / Шкендія (Північна Македонія)

Невдаха пари ПАОК (Греція) / Андерлехт (Бельгія) – Бранн (Норвегія) / Аполлон Лімасол (Кіпр)

Аталанта (Італія) – Хапоель Тель-Авів (Ізраїль) / ГКС Катовіце (Польща)

Богеміан (Ірландія) / Мідтьюлланд (Данія) – Рієка (Хорватія) / Ільвес (Фінляндія)

Яблонець (Чехія) / РФШ (Латвія) – Невдаха пари Ягеллонія (Польща) / Рейнджерс (Шотландія)

Шериф (Молдова) / Санкт-Галлен (Швейцарія) – Валюр (Ісландія) / Нордшелланд (Данія)

Ауда (Латвія) / Динамо Тирана (Албанія) – Невдаха пари Пафос (Кіпр) / Зальцбург (Австрія)

Ноа (Вірменія) / Сьон (Швейцарія) – Аякс (Нідерланди) / Шелбурн (Ірландія)

Брага (Португалія) / Динамо Мінськ (Білорусь) – Бейтар (Ізраїль) / Аустрія Відень (Австрія)

Твенте (Нідерланди) / ДАК 1904 (Словаччина) – Динамо Київ (Україна) / Карабах (Азербайджан)

Хетафе (Іспанія) - Партизан (Сербія) / Тобол (Казахстан)

Лугано (Швейцарія) / Рунавік (Фарерські острови) – Невдаха пари Маккабі Тель-Авів (Ізраїль) / ЦСКА Софія (Болгарія)

Результати жеребкування плей-офф кваліфікації ЛЧ 2026/27 – суперники Зубкова і Яремчука, потенційні загрози Шахтарю

Футбол 24Футбол 24