Тренд пошуку "Погода На Місяць"

Джерело: Букви 

1 вересня в Україні та світі відзначають День знань, Всесвітній день написання листів та початок Всесвітнього місяця обізнаності про хворобу Альцгеймера. За церковним календарем вшановують пам’ять святого преподобного Симеона Стовпника і матері його. 

День знань: свято символізує початок нового навчального року в школах, ліцеях, коледжах та університетах. У багатьох країнах воно є офіційним і дуже важливим для дітей, студентів, вчителів і батьків.  

Всесвітній день написання листів: це свято було започатковане 2014 року австралійським автором Річардом Сімпкіном. День був започаткований у сучасну епоху, коли електронні повідомлення і соцмережі значно зменшили кількість традиційного листування. Мета свята – нагадати про унікальність письмового слова, яке передає емоції, думки та турботу через лист.  

Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера: щорічна глобальна ініціатива, присвячена підвищенню обізнаності про деменцію, зокрема хворобу Альцгеймера, її ранню діагностику та підтримку пацієнтів і їхніх родин. Ця хвороба – найбільш відома форма деменції, яка є хронічним та постійно прогресуючим синдромом, викликаним дисфункцією головного мозку. 

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

• Гондурас – День прапора
• Лівія – День Революції
• Польща – День ветеранів
• Словаччина – Національне свято Словацької Республіки. День Конституції
• Тайвань – День журналіста
• Узбекистан – День Незалежності
• Японія – День запобігання стихійним лихам

Цього дня у світі: 

• 1804 – німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив третій астероїд Юнону
• 1819 – вперше поставлено на сцені Полтавського театру п’єсу Івана Котляревського “Наталка Полтавка”.
• 1859 – Керрінгтон і Годжсон незалежно відкрили спалахи на Сонці
• 1866 – відкриття залізничної магістралі на ділянці Одеса – Балта довжиною 257 верст.
• 1898 – відкрився Київський політехнічний інститут. Ідея його створення була висловлена ще у 1880 році, та перші збори установчого комітету відбулися лише у 1896.
• 1919 – у ніч з 31 серпня на 1 вересня внаслідок тактичних прорахунків командування (генерал Кравс) столицю України було здано денікінцям під орудою генерала Бредова.
• 1923 – Великий кантоський землетрус у Східній Японії.
• 1939 – нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна в Європі.
• 1964 – у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр: “Україна”.
• 1983 – Збиття рейсу Korean Air 007
• 1996 – в Україні запроваджено національну валюту – гривню.
• 2001 – покарання стратою в українському судочинстві замінено довічним ув’язненням.
• 2004 – у школі № 1 Беслана (РФ) було захоплено в заручники щонайменше 1200 дітей та дорослих. За офіційними даними, напад здійснювався 32 чеченцями. В результаті невдалої операції російських спецслужб загинуло майже 300 заручників.
• 2006 – у Криму почав працювати перший у світі справжній кримськотатарський телеканал ATR.
• 2008 – прем’єрний показ українського телевізійного мультсеріалу Легенди України.
• 2014 – Вихід українських сил з Луганського аеропорту під час Війни на сході України.

Яке сьогодні церковне свято: 

1 вересня в церковному календарі згадують пам’ять святого преподобного Симеона Стовпника і матері його. Народився в кінці IV століття в Каппадокії (сучасна Туреччина) в родині благочестивих християн Сусотіона і Марфи. У віці 13 років, під час служби в храмі, він був глибоко зворушений заповідями Блаженств і вирішив присвятити своє життя Господу. 

Симеон прославився особливо своєю незвичайною аскетичною практикою – життя на стовпі. Спершу він жив на низькому стовпі, а згодом піднімався на високі, щоб уникати земного спокуси й повністю зосередитися на духовному житті. Його вчення й приклад привертали численних паломників та учнів. Через високу духовну чистоту і непохитну віру він став символом суворого самозречення та незламного прагнення до Бога. 

Мати Симеона, Марфа, також шанується як свята. Вона була візантійською християнкою з Антіохії і підтримувала свого сина в його духовних пошуках. Після того, як Симеон покинув батьківський дім, Марфа протягом двох років шукала його, але зрештою прийняла його вибір і продовжувала молитися за нього. 

Прикмети: 

• Вранці похмуро – до дощової осені
• Мухи почали сильно кусатися – погода зіпсується
• Гуси відлітають вже в теплі краї – зима прийде рано
• Тепла погода – до теплої зими

Традиції:

• Святому Симеону моляться, просячи про терпіння та фізичні сили. Також святого можна попросити зцілення від важких хвороб.

Іменини сьогодні святкують: 

Семен, Марфа, Наталія, Тетяна. 

• Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 31 серпня

Запис 1 вересня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

1 вересня за новоюліанським календарем - початок церковного року, або церковне новоліття. Цього дня православні віряни також вшановують преподобного Симеона Стовпника та його матір Марту, а ще відзначають Собор Пресвятої Богородиці в Міясинах - на згадку про знайдення її ікони в Міасинській обителі.

Симеон жив у IV-V століттях і прославився як великий християнський подвижник. Він присвятив життя молитві, посту та духовному служінню. За церковним переказом, значну частину життя святий провів на стовпі, звідки й отримав своє прізвисько Стовпник. На цьому місці він молився та наставляв людей, які приходили до нього за порадою.

Цього дня також згадують його матір Марту, яка виховала сина у християнській вірі.

Церковних заборон на звичайну домашню роботу саме цього дня немає. Водночас у народній традиції 1 вересня радили починати новий церковний рік із добрих думок і справ.

Не варто:

сваритися, ображати інших та лихословити;

бажати комусь зла або мститися;

відмовляти в допомозі тому, хто її потребує;

проводити день у бездіяльності та лінощах;

починати новий рік із боргів, конфліктів і непотрібних суперечок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Різдво Пресвятої Богородиці: історія Другої Пречистої, заборони та молитва до святої

Якщо 1 вересня тепло і сонячно - осінь буде довгою та погожою.

Якщо день похмурий і дощовий - чекали сирої осені.

Багато ягід горобини - за народними спостереженнями, це могло віщувати холодну зиму.

Якщо вранці багато роси - погода найближчими днями мала бути сонячною.

Південний вітер 1 вересня вважали ознакою теплої осені.

У вересні є кілька важливих церковних свят, які відзначають українці.

Саме у перший місяць осені святкуємо Різдво Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії. Також - Воздвиження чесного і животворного Хреста Господнього та вшановуємо святих мучениць Софії і трьох її дочок: Віри, Надії й Любові.

Джерело: The Guardian

У Північному Йоркширі дослідники створили найглибшу у світі підземну ферму, де на глибині понад одного кілометра вирощують овочі. Проєкт має показати, чи можна використовувати покинуті шахти для виробництва продуктів із меншими витратами енергії.

Ферму облаштували в науковому комплексі при шахті поблизу Солтберна. Дослідники вважають, що стабільна температура та вже наявна шахтна інфраструктура можуть зробити таке вирощування дешевшим за традиційні ферми.

Зараз на підземній фермі вирощують салат і пак-чой (різновид китайської листової капусти), а наступними культурами для випробувань можуть стати помідори та солонець (їстівну рослину, що росте на узбережжях).

Один із керівників проєкту, науковий співробітник Університету Шеффілда Джейкоб Ніклз, пояснив, що пошук нових способів виробництва їжі стає дедалі актуальнішим через зміну клімату та зростання населення.

“До 2050 року нам потрібно подвоїти виробництво продовольства, щоб забезпечити населення світу. Чи можливо це? Можливо, якщо ми почнемо використовувати шахти”, – сказав він.

За словами Ніклза, цьогорічна спека й посуха в Англії лише посилили занепокоєння щодо продовольчої безпеки. Через нестачу опадів частина врожаю загинула, а деякі фермери були змушені використовувати зимові запаси кормів для худоби.

“Криза вже не просто наближається. Вона вже тут”, – зазначив дослідник.

Проєкт реалізують Університет Шеффілда та Farm Urban. Його автори наголошують, що не планують замінювати традиційне сільське господарство, а хочуть доповнити його культурами, які добре ростуть у контрольованому середовищі.

“Ми не намагаємося замінити традиційне сільське господарство. Ми хочемо працювати разом із ним. Деякі культури просто краще підходять для вирощування в контрольованих умовах. Салат – хороший приклад”, – сказав Ніклз.

Перші результати дослідження виявилися різними. Частина рослин виросла дуже великою, тоді як інші показали слабші результати. За словами Ніклза, проблеми пов’язані переважно з технічними та інженерними налаштуваннями, а не із самою ідеєю вирощування їжі під землею.

“Сумно, коли щось не виходить, але я постійно нагадую собі, що це лише перший цикл вирощування”, – сказав він.

Дослідження триватиме 12 місяців. Надалі команда планує випробувати вирощування помідорів і солонець.

Автори проєкту також розглядають підземне землеробство як спосіб повторно використовувати тисячі покинутих шахт у Великій Британії, створювати робочі місця та покращувати доступ до свіжих продуктів у регіонах, де їх бракує.

Проєкт підтримує британський уряд. За словами міністра науки Патріка Валланса, вирощування продуктів із меншими витратами землі та енергії і меншою залежністю від погоди може посилити продовольчу безпеку країни та зменшити вплив сільського господарства на довкілля.

• Рекордна спека у Східній Азії призвела до значних втрат урожаю. У Південній Кореї фермери повідомляють, що картопля фактично “зварилася” просто в землі через високу температуру ґрунту. Водночас у Японії та Гонконзі фіксують температурні рекорди.

Запис Шахту перетворили на ферму: у Британії вирощують овочі на глибині понад 1 км спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Укргідрометцентр

За даними синоптиків, у понеділок, 31 серпня, в Україні збережеться переважно тепла погода, однак місцями очікуються опади.

На заході повітря прогріється до 27… 32 градусів. На півночі та в центрі очікується переважно 25… 29 градусів. На сході температура вдень становитиме 24… 27 градусів, на півдні – 26… 29, а в Одеській області місцями буде дещо прохолодніше  22… 24 градусів.

У західних, північних та частині центральних областей буде хмарно з проясненнями, подекуди можливий дощ. На півдні та місцями в центрі переважатиме сонячна погода.

Вітер очікується помірний, 5-10 м/с.

У Києві 31 серпня буде хмарно з проясненнями. Температура вдень становитиме близько 25… 27 градусів.

Фото: Укргідрометцентр

• Укргідрометцентр оприлюднив кліматичну характеристику серпня 2026 року. За прогнозом синоптиків, у більшості регіонів місяць буде теплішим за кліматичну норму, а в західних областях очікується менше опадів, ніж зазвичай.

Запис Місцями дощі, але без похолодання: прогноз погоди на 31 серпня спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Reuters.

Непал планує домагатися від Китаю значно ширшого та оперативнішого обміну даними про льодовики, рівень води, лавини й інші природні загрози після катастрофічної повені в Гімалаях, яка забрала життя майже 800 людей у двох країнах. За останніми даними, ще понад 3 тисячі людей вважаються зниклими безвісти.

Нагадаємо, катастрофу спричинив обвал частини льодовика в малодослідженому районі Тибету. Величезний потік води, бруду та каміння рушив долиною до кордону з Непалом, руйнуючи інфраструктуру на своєму шляху.

Водночас ще 27 травня, приблизно за три місяці до трагедії, представники Непалу та Китаю зустрічалися в Катманду саме для обговорення ризиків повеней, екстремальної погоди та небезпек, пов’язаних із льодовиками.

Сторони тоді говорили про створення переліку льодовикових озер, картування небезпечних зон та спільні заходи для зменшення ризиків. Однак двоє непальських чиновників заявили Reuters, що після зустрічі Катманду не отримав від Пекіна стільки даних про стан льодовиків і рівень води, скільки очікував.

“Нам потрібно, щоб у разі ранніх зрушень льодовиків або інших змін у цьому районі ми дізнавалися про це трохи раніше”, – сказав гідролог непальського підрозділу прогнозування повеней Саухардра Джоші.

Китай відкидає критику щодо недостатнього інформування. Посольство країни заявило, що Пекін і Катманду підтримували тісний контакт, а китайські фахівці передавали важливу інформацію “своєчасно”.

За 12 днів до катастрофи китайський Всесвітній метеорологічний центр також попереджав Непал про сильні мусонні опади та ризик вторинних загроз, зокрема зсувів і раптових паводків. Однак, за словами непальських чиновників, Китай переважно передавав прогнози сильних опадів у Тибеті, тоді як інформації про лавини, рівень води, зсуви та інші екстремальні події було значно менше.

Саме тому після катастрофи Катманду хоче укласти з Пекіном окрему угоду про обмін даними за моделлю співпраці, яка вже діє між Непалом та Індією.

“Наше головне завдання – не пропустити жодної майбутньої катастрофи”, – заявив урядовий гідролог Бінод Параджулі.

Непал пропонуватиме отримувати дані про опади та рівень річок кожні 10 хвилин.

“Щоб ми могли попередити наших людей і врятувати наших людей”, – пояснив Параджулі.

Нинішня катастрофа також показала, наскільки мало часу може залишатися на реагування. Приблизно о 08:32 потік прорвався через прикордонний район у Тибеті. Через 26 хвилин непальські служби отримали перше повідомлення про повінь на річці Трішулі, а о 09:13 розіслали попередження на мобільні телефони.

Щонайменше чотири станції моніторингу були знищені водою. Потік пройшов близько 168 кілометрів униз за течією від кордону, пошкодив 19 мостів і приблизно 40 кілометрів автомобільних доріг. За оцінкою Stimson Center, стихія також вивела з ладу понад 10% генерувальних потужностей Непалу.

“Це була не вода. На нас просто йшла величезна стіна бруду”, – розповів житель села Тупче Кешав Прасад Барал, будинок якого розташований приблизно за 25 кілометрів від кордону.

За його словами, він намагався втримати дружину за руку, але потік забрав її.

Попередні оцінки непальської влади свідчать, що від льодовика відколовся масивний фрагмент, який упав на дно долини з висоти в кілька сотень метрів і спричинив раптову високошвидкісну повінь.

Зазначимо, що гімалайський регіон Гіндукуш містить найбільші запаси льоду за межами полярних районів. Там налічується понад 63 тисячі льодовиків. Науковці попереджають, що через зміну клімату вони тануть дедалі швидше, а сніговий покрив скорочується. Це підвищує ризики повеней, зсувів та проривів льодовикових озер для сотень мільйонів людей у Південній Азії.

• Рятувальники у Непалі та Тибеті продовжують пошуки тисяч осіб, котрі зникли після обвалу льодовика у Гімалаях, що спричинив масштабну повінь.
• Станом на ранок 29 серпня кількість громадян України, зниклих безвісти через повінь у Непалі, зросла з 56 до 64.

Запис Reuters: Після загибелі 800 людей Непал просить Китай посилити обмін даними про льодовики спершу з'явиться на Букви.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Поки календарне літо добігає кінця, атмосфера готує США до небезпечного контрасту: виснажлива спека може змінитися раптовими зливами на сході країни.

Потужний тепловий купол накрив південний схід США, утримуючи екстремальну спеку наприкінці літа. Водночас ця атмосферна система створює передумови для кількох періодів сильних гроз, злив і можливих повеней на Північному Сході та в районі Великих озер упродовж найближчого тижня.

Як зазначає CNN

До календарного початку осені залишилися лічені дні, проте жителі Півдня й центральних штатів цього майже не відчувають. Зона високого атмосферного тиску простягнулася від Скелястих гір до Атлантичного узбережжя та протягом тижня спричиняла температуру понад 38 °C у Техасі, Оклахомі, Канзасі, Луїзіані й Арканзасі. Через високу вологість відчутна температура в окремих районах сягала майже 43 °C.

Небезпека нічної спеки у США

Найближчими днями денні температури можуть не встановити значної кількості рекордів, однак ночі залишатимуться аномально теплими. Мінімальна температура прогнозується на 6–8 °C вищою за звичайну, а подекуди відхилення може становити майже 11 °C.

Упродовж наступного тижня в різних штатах США можуть зафіксувати понад 100 добових рекордів найвищої мінімальної температури. Такі умови ускладнюють відновлення організму після денної спеки, особливо в районах із високою вологістю.

Чому тепловий купол посилює грози та зливи

Тепловий купол не обмежується утриманням гарячого повітря біля земної поверхні. Він також впливає на рух повітряних потоків у верхніх шарах атмосфери, спрямовуючи шторми вздовж своїх країв у бік Північного Сходу та Великих озер.

Подібна конфігурація атмосфери вже стала одним із чинників смертельних повеней на Великих рівнинах і Середньому Заході США на початку місяця. Контраст між розпеченим повітрям у межах купола та прохолоднішими повітряними масами на півночі й сході сприяє посиленню обертальних процесів в атмосфері.

Грозові комплекси можуть використати цю енергію для швидкого формування та інтенсивного розвитку. Це підвищує ймовірність сильних дощів, шквального вітру, локальних підтоплень і раптових повеней.

Прогноз сильних дощів для Північного Сходу

Перший період інтенсивних опадів очікується у другій половині неділі, 30 серпня, і може тривати вночі до понеділка. Найсильніші зливи прогнозують на маршруті від Пенсильванії та штату Нью-Йорк у напрямку Нью-Джерсі й Нью-Йорка.

У регіонах від Великих озер до півдня Нової Англії місцями може випасти від 50 до 75 мм опадів. Водночас точні райони, де зливи будуть найсильнішими, поки залишаються невизначеними.

Нові хвилі дощів і локальних повеней імовірні з 1 до 3 вересня. Прогноз розташування найнебезпечніших штормів ще може змінюватися, однак поєднання спеки, надлишкової вологи та нестійкої атмосфери зберігає високий ризик небезпечної погоди в кількох регіонах США.

Потепління клімату посилює здатність атмосфери накопичувати вологу, тому сильні зливи можуть ставати інтенсивнішими та частішими. На тлі затяжної спеки тепловий купол цього разу не лише підвищує температуру, а й створює умови для небезпечних штормів на сході країни.

Можливо, вам буде цікаво:

• NOAA назвало липень найспекотнішим в історії метеорологічних спостережень у США. Рекордну спеку посилили теплові куполи, зміна клімату, посуха та дефіцит опадів.
• Тайфун «Дольфін» наближається до східного узбережжя Китаю, загрожуючи регіонам сильними зливами, повенями та зсувами.
• Потужний Ель-Ніньйо міг змінити зимову погоду у США, принісши тепло на північ і більше опадів на південь та схід країни.

Джерело: ВВС

У Японії чоловік залишив свого семирічного сина самого на горі Фудзі та продовжив сходження зі старшим сином. Хлопчик кілька годин просидів на лавці на висоті понад 2 тисячі метрів у дощову й туманну погоду.

За даними місцевих ЗМІ, дитина втомилася під час підйому й сказала про це батькові. Тоді 48-річний чоловік залишив синові солодкий напій і перекус, сказав “чекати тут” та пішов далі зі старшою дитиною.

Самотнього хлопчика приблизно о 07:30 за місцевим часом помітили працівники гірського притулку неподалік шостої станції маршруту Фудзіномія. Вони повідомили про нього поліцію.

Правоохоронці згодом знайшли батька біля восьмої станції маршруту. За повідомленнями ЗМІ, від місця, де він залишив молодшого сина, туди потрібно було йти близько трьох годин.

Після того як чоловік повернувся до дитини, поліціянти зробили йому суворе зауваження.

“Навіть якщо через це довелося б відмовитися від спільного сходження, залишати дитину саму неприйнятно”, – сказав один із правоохоронців.

Чоловік визнав, що ухвалив необачне рішення, та перепросив.

Родина піднімалася маршрутом Фудзіномія, який починається від п’ятої станції гори. До цієї точки можна дістатися громадським транспортом. Звідти шлях до вершини займає приблизно п’ять годин, а спуск – ще близько трьох.

Фудзі – найвища гора Японії заввишки 3 776 метрів. Це активний вулкан, розташований на південний захід від Токіо. У 2013 році гору внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

• В Італії засудили чоловіка до двох років і чотирьох місяців ув’язнення за шахрайство після того, як він понад 20 років водив туристів до фальшивого “давньоримського амфітеатру”, який збудував сам. За відвідування об’єкта він брав по 40 євро з людини.

Запис У Японії чоловік залишив 7-річного сина самого на схилі Фудзі й продовжив підйом до вершини спершу з'явиться на Букви.

Джерело: Укргідрометцентр

За даними синоптиків, у неділю, 30 серпня, в Україні очікується тепла погода, однак у частині регіонів пройдуть короткочасні дощі та місцями грози.

Опади прогнозують переважно на заході та півночі країни, а також у частині центральних областей. На півдні, південному сході та сході буде здебільшого сухо.

Температура вдень у більшості областей становитиме близько 23… 28 °C. Найпрохолодніше буде на заході та північному заході – місцями близько 22… 25 °C. Найтеплішу погоду прогнозують на Закарпатті, півдні та південному сході, де повітря може прогрітися до 29… 31 °C.

Вітер очікується помірний, у районах гроз можливі його локальні посилення.

У Києві 30 серпня буде хмарно, можливий короткочасний дощ. Температура вдень становитиме приблизно 23… 25 °C.

Фото: Укргідрометцентр

• Укргідрометцентр оприлюднив кліматичну характеристику серпня 2026 року. За прогнозом синоптиків, у більшості регіонів місяць буде теплішим за кліматичну норму, а в західних областях очікується менше опадів, ніж зазвичай.

Запис Грози, дощі та до 31°: прогноз погоди на 30 серпня спершу з'явиться на Букви.

Океани Землі не існують окремо один від одного. Зміни, які починаються в одному куточку планети, можуть через атмосферу впливати на погоду за тисячі кілометрів. Саме так протягом століть Тихий океан був своєрідним «партнером» Індійського, допомагаючи формувати його температурні коливання.

Тепер цей зв’язок помітно змінився.

Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало, що за останні десятиліття взаємодія між атмосферною циркуляцією над тропічною частиною Тихого океану та температурою Індійського океану різко послабилася і навіть змінила свій характер.

Важливу роль у цьому процесі відіграє циркуляція Вокера — масштабна система руху повітря над Тихим океаном. Вона виникає через різницю температур води: тепле повітря піднімається, переміщується в атмосфері, опускається в інших районах і впливає на поверхневі вітри.

Раніше зміни цієї системи часто відображалися на температурі Індійського океану. Наприклад, під час Ель-Ніньйо циркуляція Вокера слабшає, а атмосферні зміни можуть поширюватися далеко за межі Тихого океану.

Але сучасна картина стала іншою. З 1950-х років тропічна частина Індійського океану в середньому нагрівається приблизно на 0,1 °C за десятиліття. Водночас із 1980-х років циркуляція Вокера над Тихим океаном посилюється. У результаті звичний взаємозв’язок між двома океанами фактично перевернувся.

Щоб зрозуміти, наскільки це незвично, науковці звернулися до минулого. Вони об’єднали сучасні спостереження та кліматичні моделі з даними, «записаними» природою — у коралах, річних кільцях дерев і сталагмітах. Так вдалося відновити картину кліматичних взаємодій між Тихим та Індійським океанами аж до XVII століття.

Протягом більшої частини цього періоду океани поводилися узгоджено. Винятком були приблизно 1810–1850 роки, коли серія потужних вулканічних вивержень, зокрема виверження Тамбори в Індонезії у 1815 році, тимчасово порушила звичну систему. Вулканічні аерозолі зменшили кількість сонячного світла, що досягало поверхні Землі, і змінили температуру океанів та атмосферну циркуляцію.

Однак сучасна ситуація ще незвичніша. Цього разу причиною змін є не короткочасне вулканічне похолодання, а тривале глобальне потепління, пов’язане з діяльністю людини. Порівняння із кліматичними умовами останнього тисячоліття показало, що сучасний характер взаємодії океанів виходить за межі звичайних природних коливань.

Це важливо не лише для науки. Температура Індійського океану впливає на опади та погодні умови у великих регіонах Африки, Азії та Австралії. А стабільні зв’язки між океанами допомагають ученим прогнозувати клімат на місяці й навіть роки вперед.

Якщо ці зв’язки продовжать змінюватися, старі підходи до кліматичного прогнозування доведеться переглядати. Тож глобальне потепління — це не просто поступове підвищення температури. Воно може змінювати самі механізми взаємодії океанів і атмосфери, від яких залежить погода на величезних територіях планети.

Серії циклонів, що одна за одною проходять над Арктикою, значно прискорюють зникнення морського льоду. Міжнародна команда під керівництвом Інституту Альфреда Вегенера показала, що такі «кластери циклонів» у середньому вдвічі сильніше скорочують площу льоду, ніж поодинокі шторми, і довше заважають йому відновлюватися. Про це йдеться в дослідженні, на яке звертає увагу видання SciTechDaily.

Окремий шторм Арктика ще здатна «пережити»: лід тріскається, зміщується, але згодом знову замерзає. Проте коли кілька циклонів швидко слідують один за одним над тією самою ділянкою, теплі й турбулентні умови затягуються, лід довше залишається розбитим, а відкриті прогалини не встигають знову вкриватися кригою.

Що таке кластер циклонів і як його виявили

«Кластер циклонів» — це послідовність кількох низькобаричних систем, які проходять через один регіон з невеликими проміжками часу. Такі серії роблять шторми сильнішими й тривалішими, ніж звичайні поодинокі циклони. Подібні події вже не раз спричиняли серйозні наслідки в Європі, зокрема через сильний вітер, зливи та високі припливи, нагадують автори.

Щоб з’ясувати, як часто такі кластери трапляються в Арктиці та що вони роблять з морським льодом, дослідники проаналізували супутникові та метеорологічні дані за період з 1979 по 2024 рік. Вони модифікували наявний алгоритм відстеження погодних систем так, щоб він міг виявляти циклоні, які приходять у швидкій послідовності саме в арктичному регіоні.

Після цього команда порівнювала супутникові знімки морського льоду до та після проходження кожного кластера. Так вдалося кількісно оцінити, наскільки серії штормів відрізняються за впливом від окремих циклонів.

Як серії штормів руйнують лід

Коли циклон проходить над морським льодом, він розламує крижаний покрив, змушує крижані поля дрейфувати й стикатися. Взимку утворені розломи зазвичай знову замерзають за кілька днів. Але кластер штормів підтримує збурення довше, затримуючи або навіть повністю блокуючи повторне замерзання цих прогалин.

Вплив залежить від пори року. В теплі місяці кластери зазвичай слабші, проте й тоді вони можуть суттєво змінювати локальну картину льоду: наприклад, зганяти крижини на північ і стискати їх біля вже наявного льоду, зменшуючи загальну площу покриття.

Шторми приносять тепліше повітря, яке підтаює лід зверху, а також можуть піднімати теплішу воду з глибших шарів океану, нагріваючи поверхню. За останні два десятиліття це особливо сприяло втраті льоду наприкінці сезону танення.

Розмір кластера змінюється залежно від регіону та сезону, але в середньому становить близько 2,5 шторму. Вплив на лід також дуже різниться: в одних районах ефект посилюється лише в 1,5 раза порівняно з поодиноким циклоном, а в інших — до семи разів.

У середньому по всій Арктиці кластери циклонів скорочують площу морського льоду приблизно вдвічі сильніше, ніж звичайні низькобаричні системи, і цей стан зменшеного покриття триває приблизно у 2,5 раза довше.

Тонший лід — більша вразливість

Аналіз також показав, що втрати льоду, пов’язані з кластерами циклонів, за останні десятиліття істотно зросли. Одна з імовірних причин — те, що арктичний лід стає тоншим і рухливішим у міру потепління клімату, а отже, гірше витримує повторні шторми.

Улітку дедалі тепліша вода Арктичного океану може ще більше посилювати проблему. Дослідники припускають, що формується самопідсилювальний зворотний зв’язок: що слабший лід, то сильніше кластери циклонів скорочують його площу, і це подальше ослаблює крижаний покрив.

Нині команда використовує кліматичні моделі, щоб перевірити, чи може посилення впливу кластерів, зафіксоване в останні десятиліття, продовжитися в майбутньому.

Наслідки для арктичних узбереж і клімату

Результати демонструють, наскільки сильно короткочасна погода може впливати на морський лід і чому важливо враховувати кластери циклонів не лише в контексті самого льоду. Арктичні прибережні громади стикаються з дедалі більшим ризиком штормових ушкоджень, адже морський лід зазвичай слугує природним бар’єром, що гасить хвилі.

Коли цей захисний пояс відступає, а вічна мерзлота на узбережжях продовжує танути, береги стають значно вразливішими до руйнування під час штормів.

Автори наголошують, що досі не було систематичного аналізу впливу кластерів циклонів в Арктиці. Їхня робота заповнює цю прогалину та створює основу для більш точних прогнозів майбутнього арктичного морського льоду — ключового елемента глобальної кліматичної системи.

Стаття Серії циклонів прискорюють танення арктичного морського льоду з'явилася спочатку на Цікавості.