Тренд пошуку "Сочі"

Збірна Південної Кореї отримала нового керманича після провалу на чемпіонаті світу. Корейська футбольна асоціація офіційно оголосила про призначення 48-річного іспанця Роберта Морено новим головним тренером національної збірної. Щоправда, співпраця поки розрахована лише на спаринги у вересні та жовтні. Якщо результати будуть задовільними, то Морено отримає повноцінний контракт до Кубка Азії 2027.
Тренер-невдаха ЧС-2026 втік до США після провалу і звільнення – йому погрожували смертю
Південна Корея звільнила попереднього тренера Хон Мьон Бо після провалу на ЧС-2026. "Тигри" розпочали турнір з перемоги над Чехією, однак потім програли Мексиці та ПАР і не вийшли з групи. Далі ще й почалися скандали – Хон втік до США, оскільки отримував погрози смертю, а південнокорейську асоціацію звинуватили в наданні інтимних послуг арбітрам.
Морено також далекий від успіху останніми роками. Наразі головне досягнення його кар'єри – коротка робота на чолі збірної Іспанії, яку він вивів на Євро-2020, але у фінальній частині турніру "Фурію Роху" тренував уже Луїс Енріке. Тоді з нинішнім тренером ПСЖ виник конфлікт. Перед кваліфікацією Луїс Енріке пережив трагічну втрату доньки та фактично передав збірну своєму асистенту Морено. Роберт сподівався відпрацювати й фінальну частину Євро, проте бос несподівано повернувся. Вони посварилися та поставили крапку в 9-річній співпраці.
Потім Морено провально тренував Монако і Гранаду, а у 2023 – 2025 роках очолював Сочі, тобто працював на Росії вже в період повномасштабного вторгнення до України. У підсумку іспанця звільнили через серію слабких результатів, а потім ще й висміяли, стверджуючи, що він активно використовував ШІ для вибору тактики, режимів тренувань та трансферних рішень.
Тренер виграв "Хто хоче стати мільйонером", щоб попрацювати в МЮ, беруть гравців з ШІ – головна сенсація ЛЧ
Футбол 24
Футбол 24

Новим тренером збірної Південної Кореї на тимчасовій основі став іспанський фахівець Роберто Морено.


Про це повідомляє пресслужба команди.


Як зазначається, Морено працюватиме у корейській національній команді до 27 листопада цього року, після цього терміну місцеві футбольні органи будуть ухвалювати фінальне рішення. Фінансові деталі угоди не розголошуються. Відомо, що іспанець обійняв цю посаду внаслідок відбору кандидатів.


Зауважимо, що починав Морено свою тренерську кар'єру у низці іспанських команд із нижчого дивізіону. У 2010 почав працювати скаутом у каталонській Барселоні, після чого тодішній наставник "блаугранас" Луїс Енріке взяв на роботу Морено у ролі асистента.


Вони працювали разом протягом дев'яти років – у Ромі (2011-2012), Сельті (2013-2014), Барселоні (2014-2017) та в збірній Іспанії (2018-2019).


Свого часу він тимчасово посів місце головного тренера "Фурії Рохи", покерувавши командою 10 матчів, після того, як Енріке покинув збірну через проблеми зі здоров'ям доньки.


Згодом Морено отримав досвід роботи наставником Гранади та Монако, а останнім його клубом, де він працював тренером, було російське Сочі (2024-2025).


Нагадаємо, що раніше поліція проводила обшуки в Корейській футбольній асоціації через підозру в маніпуляціях щодо призначення колишнього тренера збірної Хон Мьон Бо, з яким команда вилетіла з ЧС-2026.


Додамо, що "Азійські тигри" вилетіли з цьогорічного мундіалю, не подолавши груповий етап. Підопічні Хон Мьон Бо розпочали турнір з перемоги над Чехією (2:1) у першому турі, проте далі результати команди пішли на спад: мінімальна поразка від Мексики (0:1) та програш з аналогічним рахунком від ПАР (0:1) не дозволили Південній Кореї продовжити свій шлях на турнірі.


Внаслідок такого виступу на світовій першості президент Південної Кореї Лі Чже Мьон закликав Міністерство спорту розпочати розслідування, чому в підсумку команда не продемонструвала бажаного результату.


Після цього головний тренер збірної Південної Кореї Хон Мьон Бо подав у відставку. Водночас через масові погрози у вбивстві, адресовані корейському спеціалісту, поліція розмістила понад 100 офіцерів в аеропорту задля його безпеки.

У Брянській області вибили радіолокаційну станцію та командно-штабну машину зі складу зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф".
Загалом за добу ворог втратив три одиниці засобів ППО. Про це повідомляє пресслужба Міноборони.
Сили оборони продовжують розчищати шлях для засобів deep strike, які нищать стратегічний тил противника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Санкт-Петербурзі спалахнула масштабна пожежа: МНС залучило авіацію
Упродовж минулої доби наші воїни завдали ефективних ударів по ворожій авіації, ППО та інших об'єктах.
Заблоковано аеродроми "Чкаловський" і "Сочі", ще 10 російських аеропортів екстрено ввели режим "Ковер".
Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1600 осіб. Також знешкоджено п'ять танків, сім бойових броньованих машин, 50 артилерійських систем, сім реактивних систем залпового вогню, три засоби ППО, сім наземних робототехнічних комплексів, 2055 безпілотних літальних апаратів, 467 одиниць автомобільної та сім одиниць спеціальної техніки ворога.

Корпорація «Тактическое ракетное вооружение» (КТРВ) — центральна ланка російського повітряного терору: на її підприємствах виробляють більшість високоточного ракетного озброєння повітряного базування, яким РФ б’є по цивільній та критичній інфраструктурі України. До номенклатури належать крилаті Х-101, надзвукові протикорабельні Х-22 та їхня модернізація Х-32, тактичні Х-59МК2, протирадіолокаційні Х-31, а також ракети квадратного перерізу Х-69 для внутрішніх відсіків Су-57.
Ракета Х-101, знищена над УкраїноюКомандування Повітряних сил ЗСУ / Facebook
Окрім ракет, підприємства КТРВ пов’язують із масовим випуском модулів планування та корекції (УМПК), які перетворюють радянські фугасні бомби на керовані боєприпаси. Попри грубе виконання, крила та блоки супутникової навігації дали армії РФ дешевий засіб ураження, яким компенсують дефіцит дорогих ракет.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ГУР розширило базу даних про «Іскандер-М»: 140 компонентів, 35 підприємств та понад сотню причетних


КТРВ створено указом Путіна у січні 2002 року на базі підмосковного заводу та КБ «Звезда-Стрела» в Корольові. Нині корпорація об’єднує чотири десятки майданчиків і заводів зі штатом близько 60 тисяч працівників, серед яких МКБ «Радуга», МКБ «Вымпел», «НПО машиностроения» та ДНВП «Регион».
Як ми з’ясували, виробнича система КТРВ спирається не лише на імпортні технології, а й на клептократичну схему — ключові логістичні й фінансові ланцюжки контролює родина багаторічного керівника корпорації Боріса Обносова.
Боріс Обносовkremlin.ru
Монополія та логістика
Головний вузол забезпечення конгломерату — АТ «ТРВ-Инжиниринг» (ОДРН — 5018205784), класичний приклад приватизації держпотоків. 2012 року Обносов зобов’язав усі заводи холдингу закуповувати виключно через ТОВ «Торговый дом «Звезда-Стрела», яке згодом перейменували на «ТРВ-Инжиниринг» і реорганізували в акціонерне товариство.
Після повномасштабного вторгнення «ТРВ-Инжиниринг» засекретило звітність, склад засновників і прибрало із сайту згадки про зв’язок із КТРВ. Утім, виручка стабільно зростала: 2,91 млрд руб. 2020-го, 3,39 млрд — 2021-го, а судові матеріали фіксують різке збільшення фінансування оборонного замовлення після 2022 року. Сьогодні структура замкнула на собі майже всі матеріальні потреби корпорації — від будпідрядів (ремонт корпусу №37 Смоленського авіазаводу) та спецсталі для бойових частин ракет на АТ «ГосНИИмаш» до критичної мікроелектроніки.







Ахіллесова п’ята «Орєшніка»: чому «найгрізніша зброя» Путіна влучає у гаражі замість військових цілей




Оскільки КТРВ і «ТРВ-Инжиниринг» під санкціями Заходу, прямі закупівлі технологій стали неможливими. Щоб обійти бар’єри, «ТРВ-Инжиниринг» керує постачанням через мережу фірм-прокладок і дистриб’юторів другого-третього ешелонів, які буферизують зв’язок між міжнародними ринками та російськими заводами й довго залишалися поза увагою регуляторів.
Один із ключових постачальників — ТОВ «НПП Вариант Групп» (ОДРН — 9729210267). У червні 2024-го компанії уклали контракт на 5,71 млн дол. на постачання інерціальних модулів GNI11AY (IMU), які поєднують акселерометри й гіроскопи та дають змогу ракетам і дронам визначати траєкторію без GPS / ГЛОНАСС, що критично важливо в умовах радіоелектронної боротьби.
Модулі GNI11AY виробляє китайська Guanxingnav. Лише за 2024 рік «НПП Вариант Групп» ввезло до Росії компонентів на 7,3 млн дол., із яких 7,2 млн — продукція Guanxingnav; компанія також декларує постачання Analog Devices, Texas Instruments, Intel і Microchip. Навіть після обмежень окремих європейських країн фірма уникала блокуючих санкцій OFAC і зберігала доступ до транзакцій.
Коли специфікації не дають змоги замінити деталі азійськими аналогами, у хід іде паралельний імпорт автентичних західних мікросхем. За документами контрагента ТОВ «Микролаб-Айси» (ОДРН — 7722470777), для «ТРВ-Инжиниринг» постачали діоди й транзистори нідерландської Nexperia та мікросхеми американської Analog Devices (серії OP177GSZ, OP249GSZ) — загалом на суму понад 2,1 млн дол., разом із продукцією NXP Semiconductors (Нідерланди), Infineon Technologies (Німеччина), Harwin (Велика Британія) і TE Connectivity (США—Ірландія).
Аналогічну роль виконує ТОВ «Интегра», за якою — щонайменше 179 партій вантажів на близько 1,8 млн дол.: комутаційне обладнання, датчики тиску швейцарської Keller Druckmesstechnik AG, перетворювачі японської Nisshinbo Micro Devices, прилади й компоненти американських National Instruments й Qorvo.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перехоплюють українські дрони та ракети: ГУР розкриває дані про майже 80 підприємств кооперації з виробництва Су-35С


Подвійні стандарти та корупція під маскою патріотизму
У російському ВПК простежується парадокс: держресурси для оборонного виробництва водночас живлять приватне збагачення осіб, пов’язаних із керівництвом підприємств. У випадку КТРВ фінансові потоки держзамовлення й бізнес-інтереси родини Обносова виявилися тісно переплетеними.
Ключовий елемент системи — структура власності АТ «ТРВ-Инжиниринг»: 20% акцій належали доньці Боріса Обносова Ользі Зоріковій.
Ольга Зорікова та її «хобі-прикриття»Скріншот: «Новая газета»
Компанія була посередником у постачанні матеріалів для КТРВ, отримуючи агентську винагороду 12% від вартості угод — стабільний дохід, прямо прив’язаний до масштабів держзамовлення корпорації.
«ТРВ-Инжиниринг» не обмежувалася посередництвом: у 2012–2017 роках компанія отримала близько 12 млрд руб. виручки, причому майже половину — за прямими контрактами з КТРВ. Це показовий конфлікт інтересів: частку компанії тримала родичка керівника корпорації, яка водночас видавала їй значні замовлення.







Росія модернізує виробництво ракет-носіїв «Ангара» за допомогою обладнання з Китаю, Тайваню та Японії — розслідування




Другий рівень моделі — трансформація цих коштів в активи поза Росією. Значну частину майна родини Обносова зосереджено в Чехії: чоловік Ольги Зорікової Ростіслав Зоріков розгорнув там діяльність з управління нерухомістю, отримав ПМП й акумулював портфель нерухомості вартістю понад 8 млн євро — багатоповерховий будинок у празькому Жижкові, пентхаус і низку квартир. Так доходи оборонного сектору РФ було конвертовано в активи в державі НАТО та ЄС.
Чотириповерховий особняк Зорікових у районі Жижков, ПрагаThe Insider.ru
Ситуація змінилася після розголосу: 2023 року чеська влада й громадськість звернули увагу на нерухомість і бізнес-структури Зорікових, після чого Прага заблокувала їхні активи — не лише нерухомість, а й корпоративні права, а щодо Ростіслава Зорікова застосували міграційні обмеження.
Усі чеські об’єкти залишаються під арештом. Автоматичної конфіскації немає, адже за законодавством ЄС потрібне окреме судове доведення злочину, але власники повністю втратили право розпоряджатися майном: продаж, переоформлення, застава чи оренда заблоковані на весь час санкцій.
Змінився й правовий статус родини в Європі: на тлі вуличних акцій біля їхнього празького помешкання посвідки на проживання анулювали, а дані фігурантів внесли до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що забороняє в’їзд у весь Шенгенський простір. Самі Зорікови перебувають на території Росії.
Чеська сторона передала досьє Єврокомісії, ініціювавши внесення родичів Обносова до загального санкційного списку ЄС — це закриє для них фінансовий простір Євросоюзу. Сам Боріс Обносов уже під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії й Австралії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швейцарська якість російського пороху. Хто постачає компоненти для російських ракет


Замість висновків
Корупція в російському ВПК хронічна. Улітку 2024 року за привласнення понад 420 млн руб. Міноборони засудили давнього партнера родини Обносова, ексгендиректора таганрозького заводу «Звезда-Стрела» Владіміра Маслєнського. Його співпраця зі слідством призвела до арешту гендиректора «ТРВ-Инжиниринг» Міхаїла Колєснікова за виведення 40 млн руб. через фіктивні договори на металопрокат і купівлю будинку в Сочі.
Але ці переслідування зачіпають лише менеджерів середньої ланки. Сам Боріс Обносов понад два десятиліття очолює холдинг і входить до найближчого кола довіри Кремля, тому зловживання йому прощають через політичну лояльність.
Історія родини Обносова оголює подвійну мораль російського панівного класу: декларувати ворожнечу до Заходу й водночас виводити статки до європейських міст. Заблоковані активи в Празі чекають на правові рішення, які дадуть змогу спрямувати їх на відбудову України. Тому посилення санкційного тиску та вилучення російських активів у Європі — практика, яку варто масштабувати.
Цей матеріал підготовано в межах співпраці між аналітичним центром StateWatch і UNITED24 Media.

Українські удари углиб території Росії є частиною стратегії знекровлення її воєнної машини та знищення воєнно-економічного потенціалу агресора.
За минулу добу у Ленінградській області уражено нафтопереробний завод "Кіришинефтеоргсинтез", а на аеродромі "Єйськ" у Краснодарському краї після удару виникла масштабна пожежа. Також уражено базу підготовки та пуску "Шахедів" у Міллерово Ростовської області, звідки Росія запускає дрони по Україні, повідомляє Міністерство оборони України.
"Удари углиб території ворога - це чітка стратегія знекровлення російської воєнної машини", - заявив міністр оборони Євгеній Хмара.
Внаслідок ураження "Кіришинефтеоргсинтезу" сотні тисяч тонн пального не потраплять у баки російських танків. Після атак план "Ковер", закриття повітряного простору та повітряна тривога охопили 10 регіонів Росії. Також зупиняли роботу аеродроми "Чкаловський" під Москвою та "Сочі" в Адлері.
Упродовж цього тижня українські сили уразили ще кілька великих об'єктів на території РФ. 25 серпня під удар потрапив Афіпський НПЗ, одне з великих нафтопереробних підприємств Краснодарського краю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від США важливу інформацію про Росію - Зеленський розповів про переговори у Москві
26 серпня було уражено нафтопереробний завод "Лукойл-Ніжегороднєфтєоргсінтез" у Кстово. Це четвертий за розміром та другий за обсягом виробництва бензину НПЗ у Росії.
28 серпня українські сили уразили нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Таким чином, за тиждень під удари потрапили одразу кілька великих підприємств російської нафтопереробної галузі.
"Для наших систем Deep Strike не існує "далекого тилу". Російська воєнна машина буде палати всюди, де вона готує злочин", - наголосили у Міноборони.
Несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви спричинив хвилю припущень про його мету, однак у США відкинули найгучніші версії щодо поїздки. Американський президент Дональд Трамп наголосив на потребі закінчити війну в Україні.

Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив візит до столиці РФ для проведення переговорів із російською стороною, мета яких наразі залишається нерозголошеною. Американський посадовець дістався Росії спецрейсом, про що повідомили джерела видань Axios та CBS News.
Уранці в московському аеропорту «Внуково» приземлився військово-транспортний літак ВПС США C-17. Маршрут борту пролягав із бази Ендрюс поблизу Вашингтона, звідки зазвичай вилітають високопосадовці США, з проміжною зупинкою в Ризі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія має економіку розміру Техасу ‒ кандидат на посаду директора ЦРУ


Джон Реткліфф уже не вперше виконує роль переговорника у складних та делікатних геополітичних питаннях:
Цього року він здійснив візит на Кубу, де провів зустрічі з місцевим керівництвом;
Вів переговори з новим керівництвом Венесуели;
Підтримує постійний телефонний контакт із директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сєргєєм Наришкіним, який торік анонсував можливість їхньої особистої зустрічі.
Прохання Вашингтона до Києва
Напередодні візиту американського посадовця адміністрація Дональда Трампа звернулася до українського керівництва з проханням утриматися від застосування далекобійних ракет і дронів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії, заявив кореспондент Financial Times Кристофер Міллер.
За даними його джерел, знайомих із ситуацією, пауза мала тривати протягом трьох днів — у понеділок, вівторок та середу, поки США направляли до російської столиці літак із високопосадовцем на борту. Україна погодилася на цю вимогу, після чого американський борт C-17 безперешкодно приземлився у Москві.
Сигнальне послання Кремлю
Американський журналіст Майкл Вайсс припускає, що Реткліфф прибув до Москви, аби особисто застерегти російське керівництво від подальшої ескалації проти Європи та країн НАТО. Візит відбувається на тлі активізації диверсійних операцій Головного розвідувального управління Генштабу РФ і зростання провокацій із російськими безпілотниками у таких країнах, як Німеччина, Болгарія та Румунія.
Аналітик зазначає такі важливі аспекти цього візиту:
Передача розвідданих союзникам: Візит пов'язаний із розвідувальною інформацією США, якою раніше поділилися з Польщею, балтійськими країнами та Скандинавією;
Рівень переговорів: Для обговорення звичайного обміну полоненими директора ЦРУ не відправляють особисто;
Позиція Реткліффа: У чинній адміністрації США він вважається одним із найприхильніших до України посадовців, який безпосередньо сприяв питанню узгодження глибоких ударів по території Росії.
Передісторія візитів
Попередній візит очільника американської розвідки до Москви відбувся майже п'ять років тому — на початку листопада 2021 року, коли до столиці РФ приїздив тогочасний директор ЦРУ Вільям Бернс. Під час тієї поїздки Бернс зустрівся із Сєргєєм Наришкіним та секретарем Ради безпеки РФ Ніколаєм Патрушевим, а також мав телефонну розмову з Владіміром Путіним, який на той момент перебував у Сочі.
Офіційною темою перемовин 2021 року називали боротьбу з тероризмом. Проте, як зазначало видання CNN, насправді Бернс прибув за особистим дорученням президента США Джо Байдена, щоб застерегти Кремль та попередити про викриття планів США щодо стягування російських військ до кордонів в Україні. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тоді залишалося менше чотирьох місяців.
Раніше директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф заявив, що українська армія тривалий час недооцінювалася, і в разі необхідності українці "битимуться навіть голіруч", якщо не отримають умов для забезпечення "справжнього і тривалого миру". А середня тривалість життя російських новобранців після прибуття на поле бою в Україні становить лише від 20 до 30 хвилин.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.Спорт в Україні – це явище, яке здатне об'єднувати людей – як у миті легендарних перемог, так і в часи прикрих поразок. Спорт став однією з найяскравіших візитівок нашої держави у світі – від перших олімпійських медалей під синьо-жовтим прапором до тріумфів, які об’єднували мільйони людей у моменти радості та віри.33 найкращі спортсмени в історії України"Чемпіон" спробував згадати найяскравіші миттєвості українського спорту у форматі "один рік – одна подія". Це не просто перемоги чи рекорди, це символи епохи, які показують шлях країни та силу її чемпіонів.Цей текст – це не рейтинг і не істина в останній інстанції. Це привід нагадати, що попри всі негаразди та труднощі, український спорт живе, а українські спортсмени продовжують підкорювати найбільші арени світу.













Читайте також :


Відео

Фото






Як здобувалася футбольна незалежність: підніжки Росії, незграбність Баннікова і дебют у формі Інтера







1992. Перший гімн України на Олімпіаді

Зважаючи на те, що заснований у 1990 році НОК України ще не став повноцінним членом міжнародної спільноти, українські спортсмени на Олімпіаді-1992 у Барселоні виступали в об'єднаній команді й під прапором МОК. Але для переможців індивідуальних змагань дозволили включити гімн рідної країни та вже 29 липня над Барселоною звучав Гімн України після перемоги Олега Кучеренка у фіналі з греко-римської боротьби. Наступного дня славень звучав на честь звитяги гімнастки Тетяни Гуцу.











1993. Рекорд Сергія Бубки в Донецьку

Сергій Бубка став першим легкоатлетом, якому підкорилася висота вище 6 метрів у стрибках з жердиною. З 1985 року Бубка вперше взяв планку в шість метрів і рік у рік ставив все нові рекорди. В 1993 році на змаганнях у Донецьку спортсмен стрибнув на рекордні 6,13 м у приміщенні. Це досягнення протрималося майже 21 рік і було побито французом Рено Лавіллені у 2014 році, також у Донецьку.











1994. Олімпійське золото Оксани Баюл

На Олімпійських іграх в Ліллегаммері фігуристка Оксана Баюл стала першою офіційною золотою медалісткою для незалежної України. В 1992 році українці вже брали "золото" в Барселоні, але тоді виступи проводилися під нейтральним прапором, тому саме Баюл заведено вважати першою. Після завершення довільної програми Оксана не змогла стримати емоції, розплакавшись у прямому етері.























Читайте також :


Фото






"Сиджу в колготках і дивлюсь, як по них тече кров". Як Оксана Баюл принесла Україні перше золото Олімпійських ігор







1995. Світовий рекорд Інеси Кравець

Дніпрянка Інеса Кравець на чемпіонаті світу у шведському Гетеборзі відлетіла на космічні 15,50 у потрійному стрибку, перевершивши попередній світовий рекорд одразу на 39 см. Рекорд Кравець став одним із найбільш довготривалих в історії королеви спорту. Лише на Олімпійських іграх у Токіо венесуелка Юлімар Рохас зуміла покращити результат українки.











1996. Олімпійські ігри в Атланті

Ігри в Атланті стали першими літніми для українських спортсменів з оголошення Незалежності. У медальному заліку українці посіли 9 місце. У доробку "синьо-жовтих" спортсменів 23 медалі: 9 золотих, 2 срібні та 13 бронзових. Перше історичне "золото" здобув борець греко-римського стилю В’ячеслав Олійник, останню в Атланті – Володимир Кличко.



Володимир Кличко із золотом Атланти-1996




1997. Нищівна перемога Динамо над Барселоною

Восени 1996-го немов грім серед ясного неба пролунала новина про повернення в Динамо Валерія Лобановського. Легендарний тренер очолив Динамо 1 січня 1997 року, а вже восени кияни гучно увірвалися в Лігу чемпіонів, за підсумками групового етапу вийшли в плейоф, а апогеєм всього цього стало приниження Барселони. Динамівці двічі знищили каталонців із загальним рахунком 7:0. А уся футбольна Європа знову почала говорити про геній славетного тренера.











1998. Перемога збірної України з футболу над Росією

Майже 27 років тому, 5 вересня 1998-го, на НСК Олімпійський збірна України здобула одну з найважливіших і найбільш емоційних перемог у своїй історії. Понад 80 тисяч глядачів, голи Попова, Скаченка та Реброва (у відповідь були м’ячі Варламова та Онопка) назавжди увійшли в історію вітчизняного футболу. Згодом, через рік, у Москві гол Шевченка поставить на коліна Філімонова та "Лужники", залишивши збірну Росії поза плейоф Євро-2000.











1999. Динамо в півфіналі Ліги чемпіонів

Легендарний сезон столичного клубу в історії незалежної України. Динамо розпочало кампанію з першого кваліфікаційного раунду, обігравши валлійський Баррі Таун 8:0 (другий матч 2:1). Далі була важка дуель зі Спартою, в якій кияни перемогли лише по пенальті.

У групі кияни виглядали явно цікавіше, хоча початок був таким собі – два очки в трьох стартових турах. Але потім перемоги над Арсеналом, Панатінаїкосом та Лансом вивели команду Лобановського у чвертьфінал! А фантастичні 1:1 та 2:0 проти мадридського Реала – до півфіналу.





Getty Images




Та команда заслуговувала на фінал, і 3:1 проти Баварії по ходу першого матчу є яскравим тому підтвердженням. На жаль, мюнхенці вирвали нічию, а у матчі-відповіді перемогли 1:0. Шевченко ж тоді став найкращим бомбардиром турніру й відправився до Мілана.











2000. Срібло жіночого чемпіонату Європи з гандболу

Друге місце на континентальній першості у Румунії поки є найвищим досягненням жіночої збірної України з гандболу. Під керівництвом Леоніда Євтушенка національна команда виграла свою групу у фінальній частині та вийшла на Росію у півфіналі. У принциповому матчі українки перемогли 28:24, а рефері двічі діставав червону картку. Битву за "золото" збірна України програла угоркам лише в екстратаймі! Основний час зафіксував рахунок 26:26, а фінальний – 30:32.











2001. Медведенко вперше став чемпіоном НБА2001 рік ознаменувався історичною подією для нашого спорту: вперше український баскетболіст став чемпіоном НБА – найпрестижнішої ліги світу. Це досягнення підкорилося центровому Станіславу Медведенку, який виступав за Лос-Анджелес Лейкерс, де грали легендарні Шакіл О’Ніл та Кобі Браянт. І нехай наш баскетболіст мав тоді не так і багато ігрового часу, але отримав чемпіонський перстень за перемогу в НБА.


Станіслав Медведенко


Getty Images



До речі, у 2002-му Лейкерс з українським центровим у складі повторили свій історичний успіх. Ще ціннішими обидва чемпіонські персні робить те, що Медведенко продав їх на благодійному аукціоні, а кошти пішли на підтримку постраждалим від війни. Понад 20 років Станіслав був єдиним українцем, який вигравав НБА. І лише у 2024 році це досягнення зумів повторити Святослав Михайлюк.












Читайте також :


Фото






Слава Медведенко: Ще у 2004 році мені потрібно було йти з Лейкерс







2002. Пономарьов переміг Іванчука і став першим українським чемпіоном світу з шахів
З 27 листопада по 23 грудня тривав матч за чемпіонство світу з шахів, у якому зустрілись Руслан Пономарьов та Василь Іванчук. Примітно, що сам поєдинок відбувався у Москві й уперше в історії фіналістами були двоє українців. Тоді ФІДЕ тільки шукало оптимальне рішення для визначення найкращого шахіста світу – турнір відбувався за нокаут-системою, а фінал грався протягом вісьмох партій.



Василь Іванчук та Руслан Пономарьов




У підсумку, Пономарьов у прагматичному та надійному стилі переграв Іванчука та став першим українцем – чемпіоном світу з шахів. До того ж, Пономарьов був наймолодшим в історії чемпіоном світу, здобувши звання у віці 18 років – його було побито лише у 2024-му Гукешем Доммараджу. Серед чоловіків Україна після цього не мала представників у фінальному матчі, а серед жінок чемпіонками ще ставали Марія Музичук (2015) та Анна Ушеніна (2012).
2003. Бій Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом

21 червня 2003 року Віталій Кличко та Леннокс Льюїс провели один із найкращих боїв важкої ваги у 21 сторіччі. Українець дізнався про поєдинок лише за 12 днів, однак зумів влаштувати справжню рубку британському чемпіону. Попри технічну поразку (рефері зупинив бій через глибоке розсічення), публіка вважала переможцем киянина, який, до речі, лідирував на суддівських записках на момент зупинки бою.Цікаві подробиці про бій читайте в матеріалі Максима Розенка.











2004. Андрій Шевченко отримав Золотий м'яч

Восени 2004-го видання France Football оголосило Андрія Шевченка новим володарем Золотого м’яча. Український нападник Мілана випередив в опитуванні португальця Деко та бразильця Роналдінью. У 2004-му Мілан із Шевченком виграли Серію А, що і стало вирішальним у визначенні найкращого футболіста Європи.



Андрій Шевченко


Getty Images




2005. Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу

Наприкінці 2005 року Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу за версією WBO в першій середній вазі (до 69,8 кг), перемігши тогочасного володаря титулу Даніеля Сантоса з Пуерто-Рико. Українець відправив суперника в нокдаун у восьмому раунді, проте Сантос зумів піднятися. За підсумком бою судді віддали перемогу і пояс Дзінзіруку. Наступні п’ять років Сергій успішно проводив захист титулу.











2006. Україна дійшла до 1/4 чемпіонату світу з футболу

Чемпіонат світу 2006 став для України першим великим футбольним турніром: після невдалих спроб у відборах, команда Олега Блохіна напряму здобула путівку, випередивши у кваліфікації зокрема Грецію, яка була чинним чемпіоном Європи. У групі після 0:4 від Іспанії "синьо-жовті" реабілітувалися перемогами над Саудівською Аравією (4:0) і Тунісом (1:0), вийшовши в плейоф. А в 1/8 фіналу проти Швейцарії долю путівки до чвертьфіналу визначила серія пенальті: Шовковський відбив два удари, ще один влучив у поперечку – 3:0 – Україна у вісімці найсильніших збірних планети.











2007. Бронза Андрія Дериземлі на чемпіонаті світу з біатлону

Український біатлон довгий час асоціювався з жіночими успіхами – це частково пояснюється тим, що у чоловічому конкуренція завжди зашкалювала. Проте це не завадило Андрію Дериземлі вписати своє ім'я в історію, ставши бронзовим призером спринту на чемпіонаті світу, що проходив в Антгольц-Антерсельві. За 4 роки до того Андрій виграв на італійській трасі золоту медаль Кубку світу, тріумфувавши в мас-старті, тож сенсаційним той успіх точно не був.


Андрій Дериземля


Getty Images




2008. Золото українських шаблісток на Іграх у Пекіні

Жіноча збірна України з фехтування на шаблях у фіналі Олімпійських ігор у Пекіні протистоїть господаркам і фавориткам турніру. Рахунок 40:35 на користь китаянок. Останній двобій. У вирішальний момент на доріжку виходить 17-річна Ольга Харлан і наносить 9 (!) уколів поспіль. Україна уже попереду – 44:40. Домашні трибуни женуть китаянок уперед, тиснуть на юну українку і, здавалося б, зуміли зламати її психологію – 44:44. Проте Харлан була зовсім іншої думки. Вирішальний укол – і золоті медалі в українок. Саме 14 серпня 2008 року світ дізнався про "Вовченя з Миколаєва".



Ольга Жовнір, Ольга Харлан, Галина Пундик та Олена Хомрова


Getty Images




2009. Шахтар виграв Кубок УЄФА

У сезоні 2008/09 відбувся останній розіграш Кубку УЄФА, який з нового сезону став відомою зараз Лігою Європи. Той сезон запам’ятався вболівальникам виступами українських клубів, які високо піднялися по сітці, а донецькому Шахтарю вдалося підняти трофей над головою. До Кубку УЄФА "гірники" перейшли з Ліги чемпіонів і розпочали виступи одразу з 1/16 фіналу.

Шляхом до успіху команда Луческу пройшла Тоттенгем, московський ЦСКА, Марсель та Динамо Київ в епічній дуелі (1:1, 1:2). У фіналі був Вердер, гол Жадсона на 97-й і сльози радості українських футбольних уболівальників.











2010. Українці вдруге виграли Шахову ОлімпіадуУ 2010 році українські шахісти знову тріумфували у Росії – на цей раз національна команда на чолі з Василем Іванчуком за першою шахівницею впевнено виграла Олімпіаду. На турнірі "жовто-синіх" представляли також вже ексчемпіон світу Руслан Пономарьов, Павло Ельянов та Олександр Моїсеєнко, а Заур Мамедов був резервістом. Збірна України пройшла турнір дуже впевнено, не зазнавши жодної поразки за 11 турів – 19 очок з 22 можливих. Ще один приємний момент змагання – роком раніше Сергій Карякін змінив громадянство на російське та разом зі своєю збірною залишився позаду на другому місці.










2011. Брати Клички зібрали всі чемпіонські пояси

2 липня в Гамбурзі Володимир Кличко переміг британця Девіда Хея та відібрав у того пояс WBA. Отже, головна мрія Кличків – зібрати в себе усі найпрестижніші чемпіонські пояси у важкій вазі – стала реальністю. Володимир – чемпіон за версіями WBA, WBO та IBF, Віталій – WBC. І хоча жоден з Кличків так і не став абсолютним чемпіоном, для них, вочевидь, ця формальність була не настільки важливою, як розділити тріумфальну мить із братом.



Віталій та Володимир Клички


Getty Images




2012. Євро-2012 в Україні

Восени 2007 року УЄФА ухвалила рішення про проведення Євро-2012 в Україні та Польщі. Попри невдалий виступ "синьо-жовтих", той турнір назавжди залишиться у спогадах, а перемога в стартовому матчі над шведами з дублем Шевченка золотими літерами вписана в літопис вітчизняного футболу.



Андрій Шевченко святкує гол у ворота збірної Швеції на Євро-2012


Getty Images




2013. Донбас виграв Континентальний кубок

На початку 2013 року Донецьк приймав суперфінал Континентального кубку, а ХК Донбас потрапив до суперфіналу як команда-господар турніру. Основним суперником був французький Руан, якому донеччани програли в суперфіналі рік перед цим 2:5. Також до фіналу вийшли переможці попередніх раундів італійський Больцано та Металург з Білорусі. Жодних шансів команда з Донецька не залишила своїм опонентам: три перемоги з різницею 11:1! В останньому турі був знищений той же Руан 7:1.











2014. Золото українських біатлоністок на Олімпіаді в Сочі

У 2014 році українські біатлоністки Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна виграли золоті медалі в жіночій естафеті на Олімпійських іграх 2014, що проходили у російському Сочі. Українки, поєднавши влучну стрільбу з хорошим лижним ходом, підтвердили статус одних із фавориток і подарували уболівальникам неймовірні емоції та історичну першу золоту олімпійську нагороду для України.



Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна


Getty Images




2015. Дніпро у фіналі Ліги Європи

2015 рік знаменувався єврокубковою казкою Дніпра. Перед цим восени команда Мирона Маркевича невдало стартувала у кваліфікації Ліги чемпіонів, потім не без фарту вийшла з групи Ліги Європи. Проте на стадії плейоф набрала неймовірних обертів, залишивши за бортом турніру Олімпіакос, Аякс, Брюгге та Наполі. І лише у драматичному варшавському фіналі дніпряни поступилися іспанській Севільї (2:3), залишившись без омріяного трофея. Однак емоції від того сезону назавжди житимуть у пам'яті вболівальників.



Євген Коноплянка, Руслан Ротань та Лео Матос у фіналі проти Севільї


Getty Images




2016. Золото Юрія Чебана на Олімпіаді в Ріо

Юрій Чебан їхав на Олімпіаду-2016 як чемпіон Лондона-2012 та бронзовий призер Пекіна-2008, але його шлях до другої золотої нагороди був драматичним. На ЧС-2015 він провалився, посівши 9 місце й фактично втративши шанс на Ігри, однак отримав квоту завдяки відмові суперника. У Ріо спершу система помилково відправила його у втішний фінал, але після протесту він потрапив у вирішальний заїзд. Там Чебан шаленим ривком вирвав перемогу й здобув неймовірне за драматургією золото для України.























Читайте також :


колонка
Козак на каное. Як Юрій Чебан бісив росіян і йшов до свого олімпійського золота







2017. Еліна Світоліна у трійці найкращих тенісисток світу

11 вересня 2017 року Еліна Світоліна піднялася на 3 сходинку в рейтингу WTA. Встановивши історичну планку для українських тенісистів і тенісисток. Далі буде перемога в Підсумковому турнірі, безліч інших титулів, але статус третьої ракетки світу поки залишається недосяжним для представників України.



Еліна Світоліна


Getty Images




2018. Олександр Абраменко став чемпіоном Олімпіади-2018

Олександр Абраменко відкрив спортивний рік перемогою на Іграх у Пхьончхані. Один з лідерів Кубку світу виграв золото в суперфіналі змагань з лижної акробатики. Олександр виконав стрибок Back Full-Full-Double Full і набрав найкращу суму балів – 128,51, випередивши представників збірної Китаю та Росії. Та медаль стала єдиною для України на ОІ-2018, а в кінці календарного року Абраменко отримав звання найкращого спортсмена України.











2019. Україна виграла чемпіонат світу з футболу U-20

Молодіжна збірна України під керівництвом Олександра Петракова тріумфувала в Польщі, здобувши "золото" Мундіалю. У фіналі у Лодзі була обіграна збірна Південної Кореї. Цікаво, що українці пропустили вже на п’ятій хвилині з пенальті, але згодом дубль Супряги й гол Цітаїшвілі принесли першу перемогу в історії для нашої країни на турнірі подібного рівня. Багато гравців з тієї команди є гравцями національної збірної, зокрема Лунін, Бондар, Конопля та Попов.





УАФ




2020. Пандемія COVID-19

Пандемія коронавірусу вплинула абсолютно на усі види спорту, українські спортсмени не виняток. У 2020-му мали відбутися футбольний Євро-2020 та Олімпійські в Токіо, але обидва турніри були перенесені на наступний рік. Важко сказати, якими б були результати українців, якби турніри відбулися вчасно.
У Токіо збірна України здобула 19 медалей, серед них одна золота у Жана Беленюка. Чемпіонат України з футболу був перерваний і дограний вже влітку без вболівальників, тріумфував тоді донецький Шахтар, який був незмінним лідером протягом сезону.

2021. Україна в 1/4 фіналу Євро-2020

Чемпіонат Європи 2020 з футболу, зіграний у 2021-му, став найуспішнішим для збірної України: команда Андрія Шевченка вперше дійшла до 1/4 фіналу. У групі українці програли Нідерландам (2:3) та Австрії (0:1), але перемога над Північною Македонією (2:1) дозволила вийти далі з третього місця. В 1/8 фіналу проти Швеції вирішальним став гол Артема Довбика у компенсований час екстратайму – 2:1 та історична путівка до чвертьфіналу.





Getty Images




2022. Український спорт вижив в умовах повномасштабного вторгнення
Попри війну та постійні обстріли, український спорт не лише вижив, а й зберіг обличчя на світовій арені. Того року були індивідуальні успіхи спортсменів, перемоги на рівні збірних, професійних команд.Головне, що з'явилося розуміння того, як в умовах війни проводити змагання та чемпіонати саме в Україні, що дозволило займатися улюбленою справою багатьом талановитим юнакам та зберегти роботу спортсменам і тренерам.


Військовий завдав символічний удар перед стартом першого матчу УПЛ-2022/23


ФК Шахтар




2023. Магучіх стала чемпіонкою світуЯрослава Магучіх неймовірно провела наступний 2024 рік. Виграла майже всі змагання, встановила світовий рекорд, здобула золоту медаль Олімпійських ігор. Але початком домінації Магучіх можна вважати 2023 рік, коли вона завоювала своє перше золото чемпіонату світу. До цього вона двічі поспіль вигравала "срібло".






















Читайте також :


Фото

оновлено





ексклюзив
День з Ярославою Магучіх у Дніпрі. Улюблений парк, зустріч зі школярами й тренування в рідній школі







2024. Україна здобула бронзу на чемпіонаті Європи з футзалу2024 рік був вкрай багатим на спортивні здобутки України. Тут і перемоги на Олімпійських іграх, і два тріумфи Олександра Усика, і рекорд Магучіх. Всі ці події заслуговують на те, щоб їх виділити. Але також була перша в історії медаль чемпіонату світу з футзалу.Збірна України неймовірно провела турнір, мала серйозні шанси на "золото", але їх зупинила Бразилія. У матчі за "бронзу" "синьо-жовті" розгромили Францію та здобули історичну медаль. Після цього Україна продовжила свою переможну ходу, не програвши жодної гри у кваліфікації до Євро-2026. І тепер команда є одним з головних претендентів на перемогу.










2025. Усик втретє став абсолютним чемпіоном
Ми вже згадали про Усика у попередньому блоці, адже він вперше здобув титул абсолютного чемпіона в гевівейті. Але у 2025-му він нокаутував Даніеля Дюбуа в 5-му раунді та став першим дворазовим абсолютним чемпіоном в надважкій вазі з часів Мохаммеда Алі.Ще одним досягненням Усика є те, що цей титул абсолюта є для нього третім у кар'єрі. Усик – лише другий в історії боксер, який зумів завоювати всі пояси в крузервейті та надважкій ваговій категорії після Евандера Холіфілда.









2026. Дорощук став чемпіоном світу у приміщенніУкраїнський легкоатлет Олег Дорощук виграв золоту медаль чемпіонату світу у приміщенні, що проходив у польському місті Торунь. У своїй найкращій спробі 24-річний спортсмен підкорив планку 2,30 м, залишивши позаду мексиканця Еріка Портільо, корейця У Сан Хьока та Раймонда Річардса з Ямайки.Для України це перша за 12 років медаль у чоловічих стрибках у висоту на чемпіонаті світу у приміщенні. До цього у 2014-му срібним призером став Андрій Проценко, а золоту медаль планетарної першості у приміщенні українці раніше не вигравали.

Працівник Wildberries спостерігає, як здіймається стовп диму під час пожежі поблизу міста Подольська, неподалік Москви, 16 серпня. Україна дедалі частіше атакує склади онлайн-ритейлера. Тетяна Макєєва/AFP/Getty Images

Від дефолту до воєнних провалів: минулі серпневі потрясіння досі формують страхи росіян, а нинішні труднощі додають їм нових причин для тривоги.

Як вказує CNN

Серпень у Росії десятиліттями має репутацію місяця великих потрясінь. Його називають “Чорним серпнем” або “серпневим прокляттям”, пов’язуючи цей період не з дефіцитом новин у сезон відпусток, а з війнами, політичними зламами та фінансовими кризами.

Підстав для таких настроїв у російській історії чимало. У серпні 1991 року провалився путч прихильників жорсткої комуністичної лінії проти Михайла Горбачова, що стало одним із ключових чинників розпаду СРСР. Через сім років Росія оголосила дефолт за внутрішнім боргом, а рубль різко знецінився.

У серпні 1999 року вторгнення бойовиків до Дагестану поклало початок Другій чеченській війні та сприяло стрімкому політичному злету Володимира Путіна. Уже за його правління, у 2000 році, затонув атомний підводний човен “Курськ”, на борту якого перебували 118 моряків. У серпні 2008 року Росія розпочала війну проти Грузії.

Росія влітку: війна, дефіцит пального та ослаблення рубля

Цього літа проблеми для Росії знову накопичилися одночасно в кількох сферах. Російські війська не змогли досягти помітних успіхів на фронті в Україні, водночас українські удари уражали нафтопереробні підприємства та логістичні об’єкти в містах РФ.

Для росіян наслідки війни дедалі частіше проявляються у повсякденному житті. У різних регіонах з’явилися черги на автозаправних станціях, пальне подорожчало, а рубль продовжив слабшати. Додаткове напруження створюють чутки про можливе проведення нової хвилі мобілізації.

Російський коментатор Ілля Варламов, який перебуває у вигнанні, вважає серпневі катастрофи збігом обставин. Водночас він звернув увагу, що цього року багато жителів Росії зустрічають серпень із особливим занепокоєнням.

Багато росіян чекають на серпень із тривогою. Особливо зараз, коли країна справді перебуває у кризі. Паливна криза повернулася, ціни зростають і не мають наміру зупинятися, рубль падає, наближаються вибори, та й Бог знає що ще.

– Ілля Варламов

Варламов також звернув увагу на попередження одного з провідних російських економістів щодо можливої “соціальної кризи”. Серед інших проблем він назвав технологічне й економічне відставання Москви, а також неспроможність Росії здобути перемогу у війні на виснаження проти України, яку підтримує Захід.

Навіть прокремлівський таблоїд “Московский комсомолец” використав традиційні серпневі страхи, пов’язавши потенційні суспільні потрясіння з місячним затемненням.

Путін применшує масштаби проблем

На тлі паливної кризи, ударів по інфраструктурі та економічних труднощів Путін публічно демонструє впевненість. Коментуючи атаки на склади великого онлайн-ритейлера Wildberries, він визнав наявність збитків, однак заявив, що наслідки не будуть критичними. Він також зазначив, що логістичні об’єкти відновлять за підтримки держави.

Само собою зрозуміло, що ці атаки не матимуть, не спричиняють і не можуть спричинити жодних критичних наслідків. Звісно, вони завдають шкоди – це очевидно, і ми це розуміємо, бачимо та усвідомлюємо.

– Володимир Путін

Однак війна дедалі сильніше позначається на рівні життя в Росії. Водночас в Україні не припиняються політичні дискусії. Нещодавно звільнений міністр оборони Михайло Федоров закликав провести вибори в умовах війни, створивши новий політичний виклик для Володимира Зеленського.

П’ятирічний президентський термін Зеленського мав завершитися у 2024 році, проте вибори не проводили через воєнний стан, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Кадрові зміни у Києві та масштабні антиурядові протести свідчать, що механізми громадянського суспільства і демократії в Україні продовжують працювати.

Придушення опозиції в Росії

У самій Росії політична ситуація має протилежний вигляд. Опозиційного політика Льва Шлосберга засудили до 11 років ув’язнення за виступи проти війни. Крім того, Верховний суд Росії заборонив його партії “Яблоко” брати участь у майбутніх парламентських виборах.

Після початку повномасштабної війни проти України російська влада фактично знищила внутрішню опозицію. Смерть Олексія Навального в ув’язненні в лютому 2024 року стала одним із найпомітніших символів остаточного згортання незалежної політики в країні.

Чи є “Чорний серпень” закономірністю, чи лише серією збігів, залишається відкритим питанням. Проте цього року останній місяць літа знову оголив для Росії воєнні, економічні та внутрішньополітичні проблеми, які Кремль намагається применшити.

Схожі новини для вас:

• У російському Сочі виник дефіцит бензину: біля автозаправок утворилися багатокілометрові черги, а водії чекають на можливе постачання пального.
• Генштаб ЗСУ повідомив про орієнтовні втрати російської армії у війні станом на 22 серпня 2026 року та назвав техніку, знищену за добу.
• Суд у Пскові засудив опозиційного політика Льва Шлосберга до 11 років і одного місяця ув’язнення за виступи проти війни Росії проти України.

The post «Чорний серпень» знову оголив проблеми Росії: війна, паливна криза та ослаблення рубля first appeared on Межа. Новини України..

У неділю, 23 серпня, у німецькому Дрездені відбудеться традиційний фестиваль City Biathlon. У межах заходу так само за традицією будуть проведені чоловіча та жіноча шоу-гонки на 10 учасників.
Таким чином, до Дрездена завітають одразу 20 зірок світового біатлону, серед яких буде й талановитий українець Віталій Мандзин.
"Чемпіон" розповідає все найцікавіше про майбутні змагання.
Жінки
Склад учасниць: Ліза Вітоцці (Італія), Ванесса Фоґт (Німеччина), Яніна Геттіх-Вальц (Німеччина), Анна Маґнуссон (Швеція), Тереза Воборнікова (Чехія), Регіна Ермітс (Естонія), Анна Гандлер (Австрія), Лотте Лі (Бельгія), Лора Христова (Болгарія), Жюстін Бреза-Буше (Франція)
Вперше за багато років жіноча гонка City Biathlon пройде без українського представництва. Олімпійська чемпіонка Сочі-2014 Юлія Джима, яка в попередні представляла Україну на цих змаганнях, цього разу не отримала запрошення від організаторів. Вочевидь, на це міг вплинути провальний виступ у минулорічній гонці, коли Джима, попри непогану стрільбу, фінішувала останньою, програвши несподіваній переможниці Лотте Лі понад три хвилини – це надзвичайно багато для такої дистанції.


Юлія Джима


Getty Images



І цей факт є надзвичайно прикрий, адже поступово Україна втрачає статус біатлонної держави. У жіночій гонці виступлять спортсменки з 9 країн, зокрема з донедавна не надто біатлонної Естонії, а місця для українок, на превеликий жаль, цьогоріч не знайшлося.
Натомість минулорічна тріумфаторка Лотте Лі, ясна річ, виступатиме й цьгоріч, адже титул чемпіонки треба захищати. У 2025-му представниця Бельгії на фотофініші виявилася зовсім трішки швидшою за норвежку Каролін Кноттен. Тоді ця подія отримала неабияку увагу в скандинавських ЗМІ, адже до 2019 року Лотте Лі була норвежкою, проте була змушена змінити громадянство, оскільки не потрапляла до основної збірної.


Фініш жіночої гонки 2025 року


IBU



Утім, головною зіркою жіночої гонки буде італійка Ліза Віттоцці, яка за підсумками сезону-2023/24 вигравала Великий кришталевий глобус, а в лютому поточного року стала олімпійською чемпіонкою в гонці переслідування, а також здобула командне срібло у змішаній естафеті на домашніх Іграх-2026. До речі, Віттоцці раніше вже двічі вигравала City Biathlon, тому в неділю може оформити хет-трик.
Традиційно Німеччина, як країна-організатор, має більше представництво: Ванесса Фоґт та Яніна Геттіх-Вальц отримають неабияку підтримку від трибун і будуть боротися за високі місця. Може нав'язати конкуренцію Віттоцці й француженка Жюстін Бреза-Буше, яка намагатиметься реабілітуватися після провального виступу на Олімпійських іграх в Італії.
До речі, спершу француженки, як і українки, не отримали запрошення від організаторів. Бреза-Буше потрапила до списку учасниць лише після відмови швейцарки Емі Басерги від участі.
Темними конячками у цій компанії виглядають естонка Регіна Ермітс, австрійка Анна Гандлер. Натомість чешка Тереза Воборнікова та болгарка Лора Христова є сенсаційними бронзовими призерками Олімпіади-2026: Воборнікова здивувала у масстарті, а Христова піднялася на п'єдестал за підсумками індивідуальної гонки. Тож списувати нікого не варто, адже всі учасниці є досвідченими професіоналками.


Лора Христова


Getty Images



Проте окремо відзначимо Анну Магнуссон. 31-річна шведка провела найкращий у кар'єрі сезон на Кубку світу, здобула срібну медаль Олімпійських ігор у жіночій естафеті, а в масстарті зупинилася за крок від п'єдесталу, програвши боротьбу за "бронзу" саме Воборніковій.
Чоловіки
Склад учасників: Ерік Перро (Франція), Стурла Легрейд (Норвегія), Філіпп Наврат (Німеччина), Юстус Штрелоу (Німеччина), Мартін Понсілуома (Швеція), Лукас Гофер (Італія), Вітєзслав Горніґ (Чехія), Віталій Мандзин (Україна), Яков Фак (Словенія), Філіпп Горн (Німеччина)





Саме чоловіча гонка передусім буде прикута увага українських шанувальників біатлону. Наш Віталій Мандзин уже виступав на City Biathlon у Дрездені минулого року та посів 8 місце, тому тепер, вже як досвідчений учасник, українець може й повинен зазіхнути на кращі результати. У минулому сезоні 23-річний тернополянин посів 25 місце в загальному заліку Кубку світу, ставши найкращим серед представників України.


Віталій Мандзин


Instagram



Звання чинного переможця City Biathlon Dresden захищатиме француз Ерік Перро, який без особливих проблем виграв Великий кришталевий глобус, однак особисте золото Олімпійських ігор виграти не зміг. Зате здобув два командних золота у чоловічій та змішаній естафетах, а також срібло в індивідуальній гонці.
Зате тепер є особиста золота олімпійська медаль у шведа Мартіна Понсілуоми, який тріумфував у гонці переслідування. Саме він і титулований норвежець Стурла Легрейд мають стати головними опонентами Перро на дистанції у Дрездені.
Утім, італієць Лукас Гофер, чех Вітєзслав Горніґ, словенець Яков Фак, а також німці Філіпп Наврат, Юстус Штрелов та Філіпп Горн так само мають великий досвід і здатні нав'язати боротьбу фаворитам. Сподіваємося, що й наш Віталій Мандзин у цій компанії не загубиться. До того ж не забуваємо, що літній біатлон неаби як відрізняється від зимового...
Формат гонки
Змагання відбудуться на лижоролерах – замість зимового сніжного покриття під ногами буде розпечений серпневим сонцем асфальт. Учасники подолають приблизно 2,3-кілометрове коло, прокладене вулицями Дрездена та вздовж річки Ельба. Старт, фініш і стрільбище розташовані на території стадіону "Гайнц-Штайер", де також проводяться матчі з футболу, американського футболу та легкої атлетики.




IBU



На кожному вогневому рубежі біатлоністи на додачу до обойми з 5 основних патронів матимуть ще по три запасних. Якщо вдало відстрілятися не вдається, за кожну незакриту мішень спортсмен має простояти 10 секунд у спеціально відведеній штрафній зоні.Перед безпосередньо самою гонкою відбудеться кваліфікація, під час якої будуть розіграні стартові позиції, а також пристрілка. Під час пристрілки спортсмени не змагатимуться між собою – це буде додаткова можливість перевірити зброю та підлаштуватися під погоду на вогневому рубежі.
Шоу-гонка з великою історією
Вперше цей біатлонний захід відбувся 21 рік тому в невеликому німецькому місті Пюттлінгені. З 2018-го даний фестиваль приймав Вісбаден, а 2024 року City Biathlon переїхав до Дрездена. Формат за цей час дещо оновили, трасу вдосконалили.
Німецька федерація неодноразово висловлювала бажання наблизити ці масштабні змагання до одного з тренувальних центрів, щоб стимулювати залучення молоді до біатлону. Дрезден, на відміну від Вісбадена, пропонує класні умови завдяки близькості до тренувальної бази в Альтенбергу.
Найуспішнішою серед представників України у цих змаганнях є олімпійська чемпіонка Віта Семеренко – вона перемогла ще в далекому 2012 році, коли ця гонка проводилась в Пюттлінгені. Віта тоді була на піку й залишила позаду навіть титуловану фінку Кайсу Макаряйнен.


Віта Семеренко


city-biathlon.com



Розклад гонки та де дивитися
Кваліфікація жінок розпочнеться о 15:30 за київським часом, чоловіків – о 16:00. За годину до кваліфікаційних забігів спортсмени будуть пристрілюватися.
Окрім основних перегонів, програма включатиме парабіатлонну гонку та змагання маскотів. Офіційний старт заходу запланований на 14:00, а церемонія нагородження переможців відбудеться о 20:00.
14:00 – офіційний початок заходу;
14:30 – пристрілка жінок;
15:00 – пристрілка чоловіків;
15:30 – кваліфікація, жінки;
16:00 – кваліфікація, чоловіки;
17:15 – парабіатлонна гонка;
18:00 – гонка маскотів;
18:25 – фінал, жінки;
19:10 – фінал, чоловіки;
20:00 – церемонія нагородження.
Фінал жіночої гонки запланований на 18:25, чоловічої – на 19:10. Обидва вирішальні старти наживо покаже німецький телеканал ZDF.

Про це йдеться у матеріалі The Moscow Times.Російський диктатор Володимир Путін фактично перестав користуватися однією зі своїх улюблених резиденцій — "Бочаров ручей" у Сочі. За даними Financial Times, до повномасштабної війни він приїздив туди десятки разів на рік, однак останніми роками його поїздки різко скоротилися.У 2019 році Путін відвідав Сочі 24 рази. У 2024-му та 2025-му таких поїздок було лише по дві. Востаннє російського президента публічно бачили в Сочі у жовтні 2025 року.До війни Путін зазвичай бував у Сочі щонайменше 20 разів на рік. Рекордним став 2017 рік — тоді він приїздив 37 разів. Навіть після початку повномасштабного вторгнення звичка певний час зберігалася: у 2022 році Путін відвідав "Бочаров ручей" 13 разів.Резиденція була важливим місцем для зустрічей з іноземними лідерами. Путін також регулярно відзначав там особисті дати.Ситуація змінилася після того, як у 2023 році Сочі та його околиці почали атакувати українські безпілотники. У вересні та жовтні того року дрони, зокрема, атакували район сочинського аеропорту.Після цього поїздки Путіна до Сочі стали винятком. Його дедалі частіше помічають у регіонах, розташованих далеко від України, куди складніше дістатися українським безпілотникам.На тлі війни російський диктатор також посилив заходи безпеки та, за даними ЗМІ, використовує бронепоїзд, дублікати кабінетів і президентських кортежів для приховування свого реального місця перебування.Таким чином, українські далекобійні дрони фактично змінили географію пересувань Путіна — принаймні настільки, що один із його улюблених курортних напрямків тепер став для нього значно менш комфортним. Відомо, що у червні 2026 року через атаки безпілотників аеропорт у Сочі затримував сотні рейсів на понад 40 годин.

За інформацією Financial Times, Путін практично припинив візити до Сочі через загрозу ударів українських безпілотників

Жителі Сочі відчули на собі наслідки російської збройної агресії проти України. Володимир Путін, який у 2021 році 24 рази приїжджав на свій улюблений курорт, утримується від візитів. Повний текст новини

Українські атаки дронів дедалі помітніше змінюють життя росіян, зокрема далеко від фронту. Одним з символів цих змін стало Чорноморське узбережжя: улюблений курорт Володимира Путіна Сочі зіткнувся зі скороченням туристичного потоку, перебоями в роботі аеропорту та новими безпековими ризиками.Як пише Financial Times, кількість відпочивальників на російських курортах скоротилася на 10,8% порівняно з минулим роком. У Сочі бронювання авіаквитків впало приблизно на 40%, а деякі готелі повідомляють про скорочення кількості гостей до 20%.Причинами цього стали повітряні тривоги, вибухи, пожежі, розливи нафти та проблеми з заправками. Один з туристичних підприємців розповів, що сирени тепер можуть лунати кілька разів на день.Безпекова ситуація вплинула і на самого російського диктатора. За даними, наведеними Financial Times, у 2021 році Путін 24 рази відвідував Сочі. Натомість у 2024–2025 роках він побував там лише двічі. Для російського керівника Сочі тривалий час було одним з головних місць відпочинку. Тепер же регулярні атаки безпілотників і пов’язані з ними ризики роблять перебування на курорті значно менш передбачуваним.Однак росіяни не відмовляються від поїздок до моря повністю. Пляжі, кафе та набережні залишаються заповненими. Для значної частини населення вибір обмежений: понад 65% росіян ніколи не були за кордоном, а близько 30% не виїжджали за межі свого регіону. Санкції, скорочення міжнародного авіасполучення та фінансові обмеження додатково звузили можливості для закордонного туризму. У результаті більшість поїздок росіян припадає саме на внутрішні напрямки.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що у РПЦ закликали росіян терпіти та не влаштовувати протести проти Кремля.

Атаки українських дронів не тільки зірвали плани на відпустку звичайним росіянам, але й налякали російського диктатора, який тепер не їздить в Сочі.

Російський диктатор різко скоротив візити до Сочі на тлі загрози атак українських дронів, тоді як місцевий туристичний бізнес уже зафіксував падіння попиту

Сирени повітряної тривоги, вибухи, палаючі нафтобази та плями у морі замість комфортного відпочинку: українські дрони відчутно зіпсували курортний сезон на чорноморському узбережжі РФ

Літній відпочинок на російському Чорноморському узбережжі дедалі більше нагадує життя в умовах війни. Сирени повітряної тривоги, атаки безпілотників, пожежі та наслідки розливів нафти стали частиною реальності популярних курортів. Про це пише Financial Times.За даними голови асоціації готельєрів півдня Росії Дмитра Богданова, кількість туристів у регіоні скоротилася на 10,8% порівняно з минулим роком. Водночас пляжі та кафе залишаються заповненими, демонструючи суперечливу картину: війна дедалі сильніше впливає на цивільне життя, але багато росіян продовжують відпочивати так, ніби нічого не відбувається.Особливо помітна зміна ситуації в курортних районах. Капітан туристичного катера в Архіпо-Осиповці розповів FT, що раніше сирени там звучали вкрай рідко, а тепер можуть лунати кілька разів на день. Частина відпочивальників при цьому навіть не залишає пляжі під час тривог.Українські посадовці заявляють, що цілями атак є військова та енергетична інфраструктура Росії. На Чорноморському узбережжі розташовані стратегічні об’єкти, зокрема нафтовий порт у Новоросійську та великий нафтопереробний завод у Туапсе. Українські удари по енергетичних об’єктах уже спричиняли значні пошкодження та розливи нафти.Проблеми виникають і через наслідки попередніх екологічних катастроф. В Анапі пляжі залишалися закритими після затоплення нафтового танкера в Азовському морі. Попри масштабне очищення узбережжя, екологи побоюються, що мазут міг залишитися під шаром нового піску.Симптоматично, що навіть Володимир Путін останніми роками значно рідше відвідує Сочі. Якщо у 2021 році він приїздив туди 24 рази, то у 2024-му та 2025-му – лише двічі. Тим часом для мільйонів росіян Чорноморське узбережжя залишається одним із небагатьох доступних варіантів відпочинку, адже понад 80% туристичних поїздок припадає на внутрішній туризм.Також видання "Коментарі" повідомляло – російський диктатор Володимир Путін намагається подати погіршення економічної ситуації в РФ як "скромне, але позитивне" зростання. Водночас він уже змушений публічно визнавати наслідки понад чотирьох років війни та українських далекобійних ударів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Атака українських безпілотників ледь не зірвала концерт путініста Філіпа Кіркорова у російському Сочі. Наляканий артист поскаржився на обстріл і записав слізне звернення до своїх прихильників.