Тренд пошуку "Території Підвищеного Ризику"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
17°
територія підвищеного ризикутериторії підвищеного ризикумарін ле пензапоріжстальмагнітні бурі 17 вереснядата центрлісреферендумхарківводійморквавільхівціростов-на-донуівано-франківськмігсуспільне черкасиурсула фон дер ляйенан 26ан 12антон ковальськийзапорожьеіменини сьогоднічоловіча збірна україни з волейболудень рятувальниказ днем ангела надіїрбк-україназимаміністр оборонипенсіонерпальнеЩе..
Київська обласна військова адміністрація не рекомендує проводити масові урочистості до 1 вересня. Таке рішення пов'язане зі складною безпековою ситуацією в регіоні, який уже п'яту добу поспіль перебуває під атаками російських ударних дронів.
Про це повідомив голова ОВА Тимур Ткаченко, цитує Рубрика.
В ОВА наголосили, що війська рф уже п'яту добу майже безперервно атакують Київщину, тож «передусім має бути безпека».
«Саме тому Київська обласна військова адміністрація не рекомендує проводити масові урочистості до Дня знань на територіях із високим рівнем ризику», — заявив голова ОВА.
Рішення про проведення святкових заходів кожен заклад освіти має ухвалювати з огляду на безпекову ситуацію у своїй громаді чи населеному пункті.
Якщо ж заклад вирішить провести урочистості, за можливості їх варто організувати безпосередньо в укритті. У разі проведення заходів поза межами укриття, забезпечити, щоб загальна кількість присутніх учасників не перевищувала розрахункову місткість наявної захисної споруди. Також важливо не допустити масового скупчення дітей, батьків і працівників закладів освіти.
«Закликаю керуватися здоровим глуздом і ситуацією на місцях»,— додав Ткаченко.
Варто зазначити, що прем'єр-міністр України Сергій Корецький заслухав доповідь Міністра освіти і науки перед стартом навчального року. Обговорили питання безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян.
«Наше завдання — попри війну забезпечити дітям можливість якісно і безпечно навчатися», — наголосив Очільник Уряду.
1 вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти.
«У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів, — підкреслив Сергій Корецький. — Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості».
За його словами, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них — 18 підземних дитячих садків. Прем'єр-міністр повідомив, що після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Торік ця цифра становила 77%. У 2022 році — 10%.
↓Читайте також
Новий навчальний рік в Україні розпочнуть 3 млн школярів, з них близько 240 тис. першокласників
"Проведення масових заходів є небезпечним": освітня омбудсманка закликала змінити формат 1 вересня
1 вересня в школах проведуть Всеукраїнський урок "Мова гідності: бачити людину за словами"
The post Через безпекову ситуацію на Київщині рекомендують відмовитися від масових урочистостей до 1 вересня appeared first on Рубрика.
Про це повідомив голова ОВА Тимур Ткаченко, цитує Рубрика.
В ОВА наголосили, що війська рф уже п'яту добу майже безперервно атакують Київщину, тож «передусім має бути безпека».
«Саме тому Київська обласна військова адміністрація не рекомендує проводити масові урочистості до Дня знань на територіях із високим рівнем ризику», — заявив голова ОВА.
Рішення про проведення святкових заходів кожен заклад освіти має ухвалювати з огляду на безпекову ситуацію у своїй громаді чи населеному пункті.
Якщо ж заклад вирішить провести урочистості, за можливості їх варто організувати безпосередньо в укритті. У разі проведення заходів поза межами укриття, забезпечити, щоб загальна кількість присутніх учасників не перевищувала розрахункову місткість наявної захисної споруди. Також важливо не допустити масового скупчення дітей, батьків і працівників закладів освіти.
«Закликаю керуватися здоровим глуздом і ситуацією на місцях»,— додав Ткаченко.
Варто зазначити, що прем'єр-міністр України Сергій Корецький заслухав доповідь Міністра освіти і науки перед стартом навчального року. Обговорили питання безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян.
«Наше завдання — попри війну забезпечити дітям можливість якісно і безпечно навчатися», — наголосив Очільник Уряду.
1 вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти.
«У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів, — підкреслив Сергій Корецький. — Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості».
За його словами, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них — 18 підземних дитячих садків. Прем'єр-міністр повідомив, що після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Торік ця цифра становила 77%. У 2022 році — 10%.
↓Читайте також
Новий навчальний рік в Україні розпочнуть 3 млн школярів, з них близько 240 тис. першокласників
"Проведення масових заходів є небезпечним": освітня омбудсманка закликала змінити формат 1 вересня
1 вересня в школах проведуть Всеукраїнський урок "Мова гідності: бачити людину за словами"
The post Через безпекову ситуацію на Київщині рекомендують відмовитися від масових урочистостей до 1 вересня appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.comВ Україні з 1 вересня зарплати педагогічних та науково-педагогічних працівників зростуть на 20%, а також зміниться сама система нарахування виплат.
Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький, пише Рубрика.
З 1 вересня в Україні відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Оновлена модель передбачає, що оклад залежатиме від посади та базової величини, яка дорівнює середній зарплаті по економіці країни.
Зростуть саме посадові оклади освітян, адже саме від них розраховується більшість доплат і надбавок.
"Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року", – зазначив прем'єр.
Уряд залишає та запроваджує додаткові виплати для окремих категорій педагогів:
2600 гривень – збережена доплата для вчителів, які навчають дітей очно на прифронтових територіях;
10% до окладу – додаткова надбавка для викладачів коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки.
Корецький зазначив, що на початку року посадові оклади освітян уже зросли на 30%.
Також очільник Уряду зазначив, що 1 вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти.
«У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів, — підкреслив Сергій Корецький. — Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості».
За його словами, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Варто зауважити, як писала раніше Рубрика, Кабінет міністрів оголосив про поетапне підвищення заробітної плати вчителям, запровадження щомісячних доплат і зміну підходів до фінансування шкільних укриттів. Уряд називає освіту одним із ключових пріоритетів навіть в умовах повномасштабної війни.
Також Уряд ухвалив рішення про підвищення посадових окладів для фахівців, що працюють у надавачів соціальних та реабілітаційних послуг. З 1 січня 2026 року постанова набирає чинності.
↓Читайте також
Корецький: з 1 вересня зарплати педагогів зростуть на 20%, а студентські стипендії збільшать удвічі
Освітяни і соціальні працівники отримають підвищені зарплати: Уряд розподілив між регіонами 6,6 млрд грн
The post З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%: зміниться й система оплати праці appeared first on Рубрика.
Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький, пише Рубрика.
З 1 вересня в Україні відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Оновлена модель передбачає, що оклад залежатиме від посади та базової величини, яка дорівнює середній зарплаті по економіці країни.
Зростуть саме посадові оклади освітян, адже саме від них розраховується більшість доплат і надбавок.
"Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року", – зазначив прем'єр.
Уряд залишає та запроваджує додаткові виплати для окремих категорій педагогів:
2600 гривень – збережена доплата для вчителів, які навчають дітей очно на прифронтових територіях;
10% до окладу – додаткова надбавка для викладачів коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки.
Корецький зазначив, що на початку року посадові оклади освітян уже зросли на 30%.
Також очільник Уряду зазначив, що 1 вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти.
«У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів, — підкреслив Сергій Корецький. — Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості».
За його словами, сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
Варто зауважити, як писала раніше Рубрика, Кабінет міністрів оголосив про поетапне підвищення заробітної плати вчителям, запровадження щомісячних доплат і зміну підходів до фінансування шкільних укриттів. Уряд називає освіту одним із ключових пріоритетів навіть в умовах повномасштабної війни.
Також Уряд ухвалив рішення про підвищення посадових окладів для фахівців, що працюють у надавачів соціальних та реабілітаційних послуг. З 1 січня 2026 року постанова набирає чинності.
↓Читайте також
Корецький: з 1 вересня зарплати педагогів зростуть на 20%, а студентські стипендії збільшать удвічі
Освітяни і соціальні працівники отримають підвищені зарплати: Уряд розподілив між регіонами 6,6 млрд грн
The post З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%: зміниться й система оплати праці appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Кабінет Міністрів України впродовж останніх тижнів активно
працює над нормативним документом, який може суттєво змінити правовий та
економічний режим у столичному регіоні. Йдеться про потенційне зарахування
Києва та Київщини до переліку прифронтових територій. За інформацією
представників Верховної Ради, фінальне рішення очікується вже на початку осені."Уряд уже близько двох тижнів готує відповідну постанову, —
повідомив народний депутат Руслан Горбенко, коментуючи перебіг розробки
документа, — і це рішення може бути офіційно ухвалене вже наступного місяця".Головна мета таких змін полягає у підтримці локальної
економіки та збереженні кадрового потенціалу компаній, що працюють в умовах
підвищеного безпекового ризику. Очікується, що новий юридичний статус відкриє
для представників приватного та державного сектору низку суттєвих послаблень."Такий крок може надати бізнесу додаткові пільги, —
підкреслив парламентар, окреслюючи ключові переваги ініціативи, — зокрема
розширити чинні можливості для бронювання працівників".Попри оптимістичні прогнози законодавців, наразі ініціатива
перебуває виключно на стадії внутрішньовідомчого погодження та аналізу.
Офіційного нормативно-правового акта або затвердженого розпорядження Кабміну
щодо надання столичній агломерації прифронтового статусу на сьогодні немає.
Нагадаємо, портал
"Коментарі" писав, що у столиці відбулося термінове засідання Ради оборони
міста, ключовою темою якого стало реформування чинних безпекових правил.
Керівництво міста планує оптимізувати життєдіяльність Києва під час повітряних
загроз, узгодивши нові кроки з Кабінетом Міністрів.
працює над нормативним документом, який може суттєво змінити правовий та
економічний режим у столичному регіоні. Йдеться про потенційне зарахування
Києва та Київщини до переліку прифронтових територій. За інформацією
представників Верховної Ради, фінальне рішення очікується вже на початку осені."Уряд уже близько двох тижнів готує відповідну постанову, —
повідомив народний депутат Руслан Горбенко, коментуючи перебіг розробки
документа, — і це рішення може бути офіційно ухвалене вже наступного місяця".Головна мета таких змін полягає у підтримці локальної
економіки та збереженні кадрового потенціалу компаній, що працюють в умовах
підвищеного безпекового ризику. Очікується, що новий юридичний статус відкриє
для представників приватного та державного сектору низку суттєвих послаблень."Такий крок може надати бізнесу додаткові пільги, —
підкреслив парламентар, окреслюючи ключові переваги ініціативи, — зокрема
розширити чинні можливості для бронювання працівників".Попри оптимістичні прогнози законодавців, наразі ініціатива
перебуває виключно на стадії внутрішньовідомчого погодження та аналізу.
Офіційного нормативно-правового акта або затвердженого розпорядження Кабміну
щодо надання столичній агломерації прифронтового статусу на сьогодні немає.
Нагадаємо, портал
"Коментарі" писав, що у столиці відбулося термінове засідання Ради оборони
міста, ключовою темою якого стало реформування чинних безпекових правил.
Керівництво міста планує оптимізувати життєдіяльність Києва під час повітряних
загроз, узгодивши нові кроки з Кабінетом Міністрів.
Перейти на regions.comments.ua
В Україні першого вересня почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти.
У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів. Про це заявив голова уряду Сергій Корецький.
Він отримав доповідь Міністра освіти і науки перед стартом навчального року, у якій йшлося про все, що стосується безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян.
Як наголосив Корецький, лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях, а безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості.
Сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. Голова Кабміну вважає, що у школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З вересня 2026 року учнів 1-11 класів будуть безкоштовно годувати
Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них - 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Минулого року ця цифра становила 77%. У 2022 році - 10%.
В університетах та закладах фахової й професійної освіти цей показник значно нижче - 68%. Укриття на сьогодні мають 965 з 1420 університетів та коледжів.Заклади вищої освіти та коледжі самостійно визначають формат і графік освітнього процесу в межах своєї автономії. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів, особливостей освітніх програм.
"Тепер по регіонах. За інформацією місцевої влади, у Києві укриття є у 528 дитячих садочках і 435 школах. Загалом вони дозволяють забезпечити 91% вихованців і учнів столиці. 23 садочки та 20 шкіл не мають власних укриттів. Для них освітній процес організовують у безпечних просторах, які орендують. На Київщині укриття облаштовані у 507 дитячих садочках і 658 школах. Це дає змогу забезпечити безпеку понад 90% вихованців та учнів області", - пояснив він.
Особливу увагу планують приділити безпеці організації освітнього процесу на прифронтових територіях. Тут застосовуються всі можливі форми навчання. Частина дітей навчається дистанційно, частина - у змішаному форматі, використовуючи протирадіаційні укриття, призначені для проведення освітнього процесу. Формат та графік освітнього процесу визначається місцевими адміністраціями залежно від безпекової ситуації.
"До прикладу, в Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській, частині Дніпропетровської області освітній процес може тривати і в закладах освіти, де є базові укриття. Це дає змогу забезпечити близько 80% вихованців та учнів змішаною формою навчання. У Запорізькій області ця цифра становить близько 72%. У Харківській області, змішаний формат навчання, через безпекову ситуацію, застосовують лише у так званих підземних школах і там ця цифра складає близько 30%. На Харківщині таких шкіл зараз 17. Ще 7 - добудують на початку навчального року. В інших випадках застосовують дистанційний формат навчання, - заявив Корецький.
Посадовець нагадав, що Росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками, тому, якщо неможливо оперативно надрукувати необхідну кількість підручників, учні мають отримувати доступ до їхніх електронних версій. Це пряме завдання Міністерства освіти спільно з місцевою владою в кожному конкретному регіоні.
У локаціях, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі.
Навчальні заклади України розпочнуть 2026-2027 навчальний рік за графіком, з 1 вересня зарплати педагогів зростуть ще на 20%, стипендії збільшаться вдвічі. Як заявили в Міносвіти, новий навчальний рік стартує вчасно попри російські атаки на заклади освіти, друкарні та склади підручників. Цього року працюватимуть понад 25 тис. закладів освіти
У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів. Про це заявив голова уряду Сергій Корецький.
Він отримав доповідь Міністра освіти і науки перед стартом навчального року, у якій йшлося про все, що стосується безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян.
Як наголосив Корецький, лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях, а безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості.
Сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. Голова Кабміну вважає, що у школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З вересня 2026 року учнів 1-11 класів будуть безкоштовно годувати
Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них - 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Минулого року ця цифра становила 77%. У 2022 році - 10%.
В університетах та закладах фахової й професійної освіти цей показник значно нижче - 68%. Укриття на сьогодні мають 965 з 1420 університетів та коледжів.Заклади вищої освіти та коледжі самостійно визначають формат і графік освітнього процесу в межах своєї автономії. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів, особливостей освітніх програм.
"Тепер по регіонах. За інформацією місцевої влади, у Києві укриття є у 528 дитячих садочках і 435 школах. Загалом вони дозволяють забезпечити 91% вихованців і учнів столиці. 23 садочки та 20 шкіл не мають власних укриттів. Для них освітній процес організовують у безпечних просторах, які орендують. На Київщині укриття облаштовані у 507 дитячих садочках і 658 школах. Це дає змогу забезпечити безпеку понад 90% вихованців та учнів області", - пояснив він.
Особливу увагу планують приділити безпеці організації освітнього процесу на прифронтових територіях. Тут застосовуються всі можливі форми навчання. Частина дітей навчається дистанційно, частина - у змішаному форматі, використовуючи протирадіаційні укриття, призначені для проведення освітнього процесу. Формат та графік освітнього процесу визначається місцевими адміністраціями залежно від безпекової ситуації.
"До прикладу, в Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській, частині Дніпропетровської області освітній процес може тривати і в закладах освіти, де є базові укриття. Це дає змогу забезпечити близько 80% вихованців та учнів змішаною формою навчання. У Запорізькій області ця цифра становить близько 72%. У Харківській області, змішаний формат навчання, через безпекову ситуацію, застосовують лише у так званих підземних школах і там ця цифра складає близько 30%. На Харківщині таких шкіл зараз 17. Ще 7 - добудують на початку навчального року. В інших випадках застосовують дистанційний формат навчання, - заявив Корецький.
Посадовець нагадав, що Росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками, тому, якщо неможливо оперативно надрукувати необхідну кількість підручників, учні мають отримувати доступ до їхніх електронних версій. Це пряме завдання Міністерства освіти спільно з місцевою владою в кожному конкретному регіоні.
У локаціях, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі.
Навчальні заклади України розпочнуть 2026-2027 навчальний рік за графіком, з 1 вересня зарплати педагогів зростуть ще на 20%, стипендії збільшаться вдвічі. Як заявили в Міносвіти, новий навчальний рік стартує вчасно попри російські атаки на заклади освіти, друкарні та склади підручників. Цього року працюватимуть понад 25 тис. закладів освіти
Перейти на gazeta.uaЦьогоріч урочистості обмежуватимуть там, де зберігається загроза ударів, а формат занять залежатиме від укриттів і ситуації в громаді.
З 1 вересня в Україні до нового навчального року мають долучитися близько 25 тисяч закладів освіти. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що роботу шкіл, дитячих садків, коледжів і університетів необхідно організувати з максимальною увагою до безпеки дітей і працівників.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Telegram.
Підготовку освітньої системи обговорили під час робочої наради Сергія Корецького з міністром освіти та науки Андрієм Бутенком. Основними темами стали готовність закладів до навчання, доступність укриттів і формати проведення занять у регіонах із різним рівнем загроз.
У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів. Лінійки та інші урочистості мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги.
– Сергій Корецький
Укриттями забезпечені понад 82% вихованців закладів дошкільної освіти та 83% учнів шкіл. Йдеться про понад 9 тисяч дитячих садків і 11 тисяч закладів загальної середньої освіти, де діти мають доступ до захисних споруд.
Держава продовжує будівництво 131 укриття за кошти бюджету. Серед них передбачено 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт укриттями планують охопити 87% вихованців і школярів, а до кінця 2027 року показник має зрости до 92%.
Безпека у школах і формат навчання з 1 вересня
У закладах вищої, фахової передвищої та професійної освіти доступ до укриттів мають 68% здобувачів освіти. Захисні споруди облаштовані у 965 із 1420 коледжів, університетів та інших відповідних закладів.
Кожен заклад самостійно визначатиме навчальний графік і формат занять з огляду на місцеві умови. Залежно від безпекової ситуації можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання.
У Києві укриття облаштовані у 528 дитячих садках і 435 школах. Це дає можливість забезпечити безпечні умови для 91% столичних вихованців та учнів. Заклади, які не мають власних захисних споруд, планують проводити навчання в орендованих безпечних приміщеннях.
У Київській області укриттями забезпечені 507 дитячих садків і 658 шкіл. Завдяки цьому навчання в безпечніших умовах зможуть організувати для більш ніж 90% дітей регіону.
Змішане навчання у прифронтових областях
На прифронтових територіях застосовуватимуть усі можливі моделі організації освітнього процесу. В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях, а також у частині Дніпропетровської області змішаний формат може бути доступним приблизно для 80% учнів.
У Запорізькій області змішане навчання зможуть організувати орієнтовно для 72% школярів. На Харківщині цей показник становить близько 30%, оскільки проводити заняття у змішаному форматі там можливо лише в підземних школах.
Окремо Сергій Корецький доручив забезпечити учнів електронними версіями підручників. Така потреба виникла через нестачу друкованих примірників після російських ударів по друкарнях і складах.
Також увагу приділили харчуванню дітей. У громадах, де безпекова ситуація унеможливлює приготування повноцінних гарячих обідів, мають знайти рішення для забезпечення учнів якісним харчуванням.
Дивіться ще:
- Окупаційна влада Криму планує відкрити школи 1 вересня в очному форматі, але тривалість уроків і режим роботи залежатимуть від харчування та безпекової ситуації.
- Верховна Рада ухвалила закон про безпеку у школах, що встановлює правила доступу, заборони та технічні заходи охорони в навчальних закладах.
- Перший навчальний тиждень у київських школах проведуть у змішаному форматі через тривалі повітряні тривоги та активізацію російських атак дронами.
Перейти на mezha.net
Перший день осені принесе на Одещину сонячну та комфортну погоду без суттєвих опадів. Мешканці регіону зможуть насолодитися справжнім літнім теплом і чудовою температурою морської води. Однак водіям слід бути обачними через ранковий серпанок на дорогах, а відпочивальникам — пам'ятати про пожежну небезпеку на природі.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.
Погода в Одеській області
У вівторок, 1 вересня, по всій території області передбачається мінлива хмарність без істотних опадів. Вітер буде південним зі швидкістю 5–10 м/с. У нічний час температура повітря становитиме 15… 20 °С, а місцями стовпчики термометрів опустяться до 10 °С. Удень повітря прогріється до повноцінних літніх 25… 30 °С. Водіям варто звернути увагу, що вночі та вранці на автошляхах області очікується туманний серпанок із видимістю 1–2 км.
Погода в Одесі
У обласному центрі 1 вересня також утримуватиметься суха та тепла погода з мінливою хмарністю. Вітер південний, 5–10 м/с. Вночі температура повітря коливатиметься в межах 18… 20 °С, а вдень сягне комфортних 25… 27 °С. Морська вода біля узбережжя Одеси залишається дуже приємною для купання — її температура становитиме 21… 22 °С.
Рівень пожежної небезпеки
Погодні умови 1 вересня сприятимуть різному рівню ризику виникнення пожеж в екосистемах краю. За даними синоптиків, ситуація в районах розподілилася наступним чином:
Надзвичайна небезпека (5 клас): Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Сарата, Вилкове та Ізмаїл.
Висока небезпека (4 клас): Одеса, Сербка та Болград.
Середня небезпека (3 клас): Любашівка, Затишшя та Роздільна.
Рятувальники закликають дотримуватися правил безпеки під час перебування на відкритому повітрі та не використовувати відкритий вогонь у зонaх підвищеного ризику.
Як повідомляли Новини.LIVE, Аккерманська фортеця на Одещині може отримати особливий статус національної святині України. Відповідний законопроєкт подав до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До переліку пропонують включити 23 пам’ятки та історичні місця. Єдиним об’єктом Одеської області стала фортеця в Білгороді-Дністровському.
Також Новини.LIVE з’ясували, скільки загалом доведеться витратити на одного школяра. Рюкзак, одяг, канцелярія, взуття, спортивний костюм і вишиванка потягнуть приблизно на 7700 гривень. І це ще без додаткових покупок та з найдешевшими варіантами. Тож якщо обирати за якістю, сума дуже легко переходить за 10 тисяч гривень на одну дитину.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Гідрометцентр Чорного та Азовського морів.
Погода в Одеській області
У вівторок, 1 вересня, по всій території області передбачається мінлива хмарність без істотних опадів. Вітер буде південним зі швидкістю 5–10 м/с. У нічний час температура повітря становитиме 15… 20 °С, а місцями стовпчики термометрів опустяться до 10 °С. Удень повітря прогріється до повноцінних літніх 25… 30 °С. Водіям варто звернути увагу, що вночі та вранці на автошляхах області очікується туманний серпанок із видимістю 1–2 км.
Погода в Одесі
У обласному центрі 1 вересня також утримуватиметься суха та тепла погода з мінливою хмарністю. Вітер південний, 5–10 м/с. Вночі температура повітря коливатиметься в межах 18… 20 °С, а вдень сягне комфортних 25… 27 °С. Морська вода біля узбережжя Одеси залишається дуже приємною для купання — її температура становитиме 21… 22 °С.
Рівень пожежної небезпеки
Погодні умови 1 вересня сприятимуть різному рівню ризику виникнення пожеж в екосистемах краю. За даними синоптиків, ситуація в районах розподілилася наступним чином:
Надзвичайна небезпека (5 клас): Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Сарата, Вилкове та Ізмаїл.
Висока небезпека (4 клас): Одеса, Сербка та Болград.
Середня небезпека (3 клас): Любашівка, Затишшя та Роздільна.
Рятувальники закликають дотримуватися правил безпеки під час перебування на відкритому повітрі та не використовувати відкритий вогонь у зонaх підвищеного ризику.
Як повідомляли Новини.LIVE, Аккерманська фортеця на Одещині може отримати особливий статус національної святині України. Відповідний законопроєкт подав до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До переліку пропонують включити 23 пам’ятки та історичні місця. Єдиним об’єктом Одеської області стала фортеця в Білгороді-Дністровському.
Також Новини.LIVE з’ясували, скільки загалом доведеться витратити на одного школяра. Рюкзак, одяг, канцелярія, взуття, спортивний костюм і вишиванка потягнуть приблизно на 7700 гривень. І це ще без додаткових покупок та з найдешевшими варіантами. Тож якщо обирати за якістю, сума дуже легко переходить за 10 тисяч гривень на одну дитину.
Перейти на novyny.liveПрем'єр-міністр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.
Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти.
Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?
Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.
В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.
"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.
За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.
Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.
Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.
Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?
У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.
На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.
На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.
Що буде з підручниками та харчуванням у школах?
Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.
Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.
"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.
Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?
Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.
Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.
Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.
Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.
При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.
Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти.
Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?
Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.
В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.
"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.
Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?
Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.
За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.
Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.
Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.
Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?
У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.
На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.
На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.
В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.
На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.
Що буде з підручниками та харчуванням у школах?
Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.
Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.
"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.
Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?
Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.
Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.
Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.
Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.
При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.
Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.
Перейти на weukraine.tvУ попередженні зазначається, що конфлікт між США та Іраном створює «високі ризики» для повітряного простору над водами Бахрейну, Кувейту, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Йорданії
Військові об’єкти, ракети, безпілотники та робота ППО можуть перетворити звичний маршрут над морем на зону підвищеної небезпеки.
Агентство з безпеки авіації Європейського Союзу (EASA) 31 серпня продовжило попередження для цивільних перевізників щодо польотів у повітряному просторі над країнами Перської затоки. В агентстві вважають, що ситуація в регіоні лишається нестабільною та може становити небезпеку для авіаперельотів.
Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.
Перше таке попередження EASA оприлюднило 14 липня. Воно стосується польотів над водами Бахрейну, Кувейту, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів і Йорданії на тлі протистояння між Сполученими Штатами та Іраном.
Ризики для цивільної авіації над Перською затокою
В EASA зазначили, що значна кількість американських військових об’єктів у регіоні може підвищувати ризик ударів іранськими ракетами або безпілотниками по території цих держав. Потенційна загроза також поширюється на прилеглі морські райони, через які проходять маршрути цивільної авіації.
Небезпеку для літаків можуть створювати непередбачувані воєнні події, використання ракет і безпілотників, активність бойової авіації, а також робота систем протиповітряної оборони. За оцінкою агентства, такі чинники становлять високий ризик для цивільних рейсів на всіх висотах у визначеному повітряному просторі.
У відомстві наголосили, що загроза пов’язана не лише з імовірними атаками. Виконання польотів у районі Перської затоки можуть ускладнювати інтенсивні військові операції та застосування засобів протиповітряної оборони.
Ще цікаві матеріали:
- FAA запропонувала гармонізувати частину вимог з EASA, щоб скоротити час і витрати на сертифікацію комерційних літаків, пришвидшити вихід нових моделей на ринок та підтримати високий рівень безпеки.
Перейти на mezha.net
Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.
Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.
Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025
Перейти на send.monobank.ua
Фінальнийвідрізок року може стати для Кремля періодом максимального підвищення ставок.Військовий тиск Москва використовуватиме не лише для просування на фронті, а йяк інструмент політичного шантажу. Наближення зими, виснаження ресурсів і новийполітичний сезон на Заході створюють для кремлівського диктатора Володимира Путінавідчуття обмеженого вікна можливостей. Кремлю важливо увійти в наступний рік ізсильнішими позиціями, особливо на тлі можливого пожвавлення переговорів. Томунаступні 100 днів можуть стати одним із найважчих випробувань для України.Росія, ймовірно, спробує одночасно посилити наступальні дії, наростити ракетніта дронові удари, виснажувати українську ППО й атакувати енергетичнуінфраструктуру перед холодами. На що може піти Путін в Україні до кінця року? Видання"Коментарі" вирішило поцікавитися думкою з цього приводу у трьохмоделей штучного інтелекту.
Чат-ботCopilot переконаний, що одниміз найімовірніших сценаріїв Кремля до кінця року — посилення ракетно-дроновоготерору проти української енергетики та критичної інфраструктури. Росія можеспробувати системно бити по електростанціях, підстанціях, газовій і тепловійінфраструктурі, прагнучи максимально ускладнити проходження опалювального сезону.Розрахунок Москви очевидний: перебої зі світлом і теплом, проблеми в економіціта постійна загроза нових атак мають виснажувати суспільство і посилювативнутрішній тиск на українську владу. Паралельно Кремль намагатиметься працюватиіз західною аудиторією, просуваючи тезу про "втому від війни" та переконуючипартнерів Києва скоротити військову й фінансову підтримку. Кінцева мета —створити умови, за яких Україну почнуть підштовхувати до невигідного перемир’я.
Щеодним інструментом тиску можуть стати локальні наступальні операції на сході тапівдні. Кремлю необов’язково здійснювати масштабний стратегічний прорив: навітьзахоплення кількох населених пунктів або важливих позицій російська пропагандазможе представити як значну перемогу. Одночасно додаткові територіальніздобутки посилять позиції Москви на потенційних переговорах.
Чат-ботGemini вважає, що фінальний відрізок року завжди стаєдля Кремля часом підвищених ставок і максимальної ескалації. Наближенняхолодів, зміна політичного сезону на Заході та виснаження власного ресурсузмушують російське керівництво діяти агресивно й безкомпромісно. Наступні 100днів ризикують стати найважчим випробуванням для країни, оскільки Путін спробуєвикористати останнє часове вікно для зламу українського спротиву.
Уцей період Москва розгортатиме сценарій тристороннього тиску. Першим напрямкомстане максимальна інтенсифікація штурмів на сході: ворог кидатиме всі наявнірезерви, аби за будь-яку ціну вийти на кордони Донеччини. Другий вектор —комбінований повітряний терор проти енергетики. Використовуючи модернізованідрони та балістику, РФ прагне занурити великі міста в блек-аут і спровокуватигуманітарну кризу. Третім елементом стане тиск на Захід через гібридніспецоперації, аби змусити союзників до заморожування війни на умовах Кремля.Якщо Україна вистоїть ці 100 днів, воєнна машина РФ остаточно впреться уресурсну стелю.
Заверсією чат-боту ChatGPT, завершення року можестати для Кремля періодом максимальної ескалації, коли бойові діївикористовуватимуться не тільки для просування на фронті, а й для посиленняполітичного тиску на Україну та її партнерів. Наближення холодів, накопиченавтома від тривалої війни та активізація політичних процесів у західних країнахстворюють для Москви своєрідне вікно можливостей. Путіну важливо зустрітинаступний рік із сильнішими військовими та переговорними позиціями. Тому Кремльможе нарощувати атаки на фронті, збільшувати кількість ракетних і дроновихударів, намагатися виснажити українську ППО та завдати максимальної шкодиенергетичній інфраструктурі напередодні зими.
Водночасставка Росії може бути зроблена не лише на військові результати. Кремль,імовірно, намагатиметься посилити психологічний тиск на українське суспільствочерез постійні обстріли, повітряні тривоги та ризик перебоїв зі світлом ітеплом. Локальні наступи можуть використовуватися для захоплення додатковихтериторій, які Москва згодом спробує перетворити на аргумент у можливихпереговорах.
Такимчином, усі три версії штучного інтелекту переконані, що успішне подолання цьогокритичного часового відрізку вимагатиме від України найвищого рівня внутрішньоїмобілізації, оперативної адаптації військ і максимального залучення інновацій —від автономних безпілотників до систем штучного інтелекту на передовій.Одночасно критично важливою передумовою залишається системна та безперебійнапідтримка з боку міжнародних партнерів, насамперед у питанні швидкогопостачання зенітних ракет, засобів радіоелектронної боротьби й важкої бронетехнікидля ущільнення оборонного купола.
Портал"Коментарі" вже писав,що російські війська продовжують змінювати тактику повітряних атак на Україну.Окупанти прокладають маршрути безпілотників поблизу кордону з Білоруссю, ачастину дронів можуть контролювати в режимі реального часу.
Перейти на society.comments.uaПублікуємо статтю автора "Мілітарного" Дмитра Шумлянського.Бурхливий розвиток ударних дронів час від часу порушує питання про місце артилерії на українському полі бою та зумовлює постійну потребу в дефіцитних далекобійних снарядах, які дають змогу діяти поза межами «кілзони».Але, попри всі можливості безпілотників, війна показує, що артилерію в принципі не можна повністю замінити дронами на полі бою.Найкращий результат дає поєднання обох систем. Дрон знаходить ціль і передає координати, артилерія швидко завдає масованого вогневого ураження, після чого БпЛА оцінює відхилення й коригує наступні постріли. Під час атаки артилерія може зупинити або розосередити групу техніки, а FPV — уразити окремі машини, що залишилися.Саме ефективне застосування артилерії проти російських штурмових колон і груп піхоти призвело до появи російської тактики просочування групами по 1–2 піхотинці, по яких «немає сенсу» завдавати артилерійського удару.Яскравим прикладом неможливості замінити артилерію дронами стали бої в Курській області проти підрозділів КНДР. Через дефіцит снарядів, зокрема касетних, північнокорейська піхота, яка наступала хвилями через відкритий простір, перевантажувала контур ураження українських підрозділів кількістю цілей. Через це вона діставалася позицій української піхоти, не зазнавши критичних втрат.Атака солдатів КНДР на Курщині. 14.12.2024. Росія., фото: telegram-канал Zigun MangustaПовторення такого сценарію цілком можливе на тлі планів Росії провести мобілізацію восени цього року та повідомлень про намір розгорнути додатковий контингент із 30 тисяч військовослужбовців КНДР. Однак цього разу чисельність української піхоти на позиціях, яка могла б стримувати ці атаки, значно менша, ніж наприкінці 2024-го — на початку 2025 року.Як наголошує старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний, попри інноваційність та перевагу безпілотних систем, контроль над територією на полі бою продовжує залежати від піхоти.Розвиток безпілотних технологій не замінює класичні види військ, а трансформує їхню роль і тактику застосування. Наразі у Силах оборони найризикованіші завдання дедалі частіше виконують дрони та наземні роботизовані комплекси. Вони використовуються для ураження цілей, евакуації поранених і протидії ворожим БПЛА. Такий перерозподіл функцій суттєво знижує ризики поранення чи смерті особового складу. Водночас ефективна робота безпілотних систем неможлива без взаємодії із піхотними підрозділами, які виконують ключові бойові завдання та закріплюють контроль територій.Російські військові на автотехніці, під прикриттям туману, рухаються по трасі Е50 у бік міста Покровськ. Листопад 2025., фото: ЗМІ РФПід час боїв за Покровськ яскраво виявився недолік БпЛА — залежність від погодних умов: тривалі тумани та низька хмарність значно спрощували російську інфільтрацію.Але саме поширення БпЛА змушує артилерію змінюватися. Гармату тепер часто знаходять ще до першого пострілу — під час підвезення боєприпасів, розгортання або зміни позиції. Окрім того, докорінно змінилася тактика застосування САУ: їхні екіпажі були змушені відійти від звичної парадигми «вистрілив і поїхав» та перейти до роботи з прихованих позицій, оскільки саме під час переміщення вони зазнають найбільших втрат.Через це батареї змушені відходити далі від переднього краю, розосереджуватися й скорочувати тривалість вогневих нальотів. Однак за кожен додатковий кілометр безпечнішої дистанції доводиться платити скороченням доступної глибини ураження, а більша частина світової промисловості все ще пристосована до масового випуску простіших боєприпасів.Анатомія 155-мм боєприпасівM107: дешевий стандарт попередньої епохиАмериканський M107 надійшов на озброєння на початку 1960-х років і став одним із найпоширеніших 155-мм осколково-фугасних снарядів у світі. Своєю чергою, цей снаряд базується на конструкції снаряда M102, створеного ще у 1930-х роках.Снаряд важить приблизно 43,2 кг і містить близько 6,6–7 кг тротилу або Composition B. Максимальна дальність застосування з артилерійських систем зі стволами завдовжки 39 калібрів (L39) і 52 калібри (L52) становить близько 18 км.Виробництво артилерійських снарядів M107 на VOP Nováky у Словаччині, фото: Czechoslovak GroupСильна сторона M107 — низька відносна ціна, простота й величезна виробнича база. Слабка — менша маса вибухівки та гірше контрольоване утворення уламків порівняно з новішими версіями снарядів, через що вже у 1970-х роках його почали вважати застарілим. Однак завдяки простоті та дешевизні виробництва він досі залишається найпоширенішим 155-мм снарядом у світі. Деякі навіть нові заводи досі спеціалізуються виключно на випуску M107.M795: основний снаряд армії СШАM795 створювали як наступника M107. Його прийняли на озброєння армії США на початку 1980-х років, а згодом він став основним американським 155-мм осколково-фугасним снарядом. Маса спорядженого виробу становить приблизно 46,7–47 кг, а бойова частина містить близько 10,8 кг вибухової речовини.Його корпус типу HF1 розрахований на ефективніше утворення уламків. У поєднанні зі значно більшою кількістю вибухівки це дає помітно вищий осколково-фугасний ефект порівняно з M107. Дальність застосування зі ствола завдовжки 39 калібрів становить приблизно 22,5 км, а зі ствола завдовжки 52 калібри за використання додаткових порохових зарядів може сягати 28 км.Снаряд M795 перед пострілом з гаубиці M777. Україна. Травень 2022, фото: ЗСУL15: британський снаряд збільшеної потужностіБританський L15 перебуває на озброєнні з 1986 року. Він важить приблизно 43,7 кг і містить близько 11,3 кг тротилу або Composition B. Тонкостінний корпус із високоміцної сталі дав змогу збільшити частку вибухової речовини та отримати потужний осколково-фугасний ефект без надмірного збільшення загальної маси.Зі ствола L39 дальність L15 становить приблизно 24,7–24,9 км, а зі ствола L52 — близько 30 км залежно від заряду. Саме снаряди цього типу вважаються «стандартними натовськими снарядами», однак повної уніфікації навіть усередині країн Альянсу не існує.155-мм британський артилерійський снаряд L15A2, фото: BAE SystemsDM121: німецький снаряд з оптимізованою фрагментацієюDM121, також відомий як Rh30 або M1712, розробила Rheinmetall як сучасний штатний осколково-фугасний боєприпас для САУ PzH 2000. Першу партію з 30 тисяч снарядів Бундесвер замовив у 2009 році, а з 2019-го розпочалися великі серійні закупівлі.DM121 важить приблизно 42,7 кг без підривника й містить близько 8,8 кг малочутливої вибухової речовини. Вона стійкіша до випадкового займання, ураження уламками та впливу вогню, що підвищує безпеку зберігання і транспортування боєприпасів.Снаряд 155-мм DM121 для САУ Panzerhaubitze 2000 військових України. Липень 2022, фото: Björn StritzelЗі ствола L52 його штатна дальність становить приблизно 30 км. Під час випробувань зі спеціальними зарядами Extended Range Charge Rheinmetall продемонструвала дальність близько 29,2 км зі ствола L39 та 35,9 км із PzH 2000 зі стволом L52.LU 211: основний французький снаряд для CAESARLU 211 розробила французька компанія Nexter, яка нині входить до KNDS, для гармат стандарту НАТО, насамперед CAESAR. Снаряд застосовували в бойових умовах в Афганістані, Іраку, Малі та Україні.LU 211 має модульну хвостову частину й випускається у варіантах Hollow Base та Base Bleed. Версія LU 211 HE HB важить приблизно 42,5 кг і містить 8,8 кг Composition B. Варіант із донним газогенератором важить близько 43,9 кг. Залежно від замовника снаряд також може споряджатися тротилом або малочутливою вибуховою речовиною.155мм снаряди LU 211, фото: kndsДля версії Hollow Base KNDS наводить максимальну дальність близько 30 км зі ствола L52. LU 211 із Base Bleed досягає приблизно 30 км зі ствола L39 і 40 км із L52.За твердженням KNDS, кінцева ефективність LU 211 приблизно вдвічі перевищує ефективність M107. Це забезпечують не лише більша маса вибухівки, а й оптимізований корпус, який утворює ефективніше поле уламків.ERFB: дальність завдяки аеродинаміціERFB, або Extended Range Full Bore, — клас снарядів із поліпшеною аеродинамікою. Його головна особливість — видовжений обтічний корпус із кращим співвідношенням довжини до діаметра та оптимізованою хвостовою частиною. Це зменшує аеродинамічний опір без використання ракетного двигуна.У варіанті ERFB-BT, тобто з порожнистим дном, приріст дальності забезпечують форма корпусу та звужена хвостова частина. Такий снаряд зазвичай важить близько 44 кг і може споряджатися приблизно 9–10 кг вибухової речовини. Типова дальність без використання газогенератора чи ракетного прискорювача сягає 24 км із L39 і 32 км із L52.Далекобійні уламково-фугасні снаряди з поліпшеною аеродинамікою і ведучим паском HE ERFB-ВВ – для України, фото: Defense ExpressERFB не обов’язково має більшу потужність вибуху, ніж M795 або L15. Його основна перевага — можливість доставити співмірну бойову частину на більшу відстань. Високі вимоги до геометрії, концентричності, балансування та стабільності партій роблять його виробництво складнішим, ніж виробництво M107.Снаряди з газогенераторомСнаряди з газогенератором (Base Bleed) часто помилково називають реактивними. Насправді донний газогенератор майже не створює тяги. Він заповнює газами область низького тиску позаду снаряда і зменшує донний опір, який є одним із головних джерел втрати швидкості.Для ERFB встановлення газогенератора збільшує дальність польоту приблизно з 24 до 30 км для L39 і з 32 до 41 км для L52.Схема 155 мм снаряду XM1128 з газогенератором, фото: WikiCommonsЗворотний бік полягає в тому, що газогенератор займає частину внутрішнього об’єму, а отже, зменшує простір, доступний для спорядження вибухівкою, підвищує ціну і складність виробництва та ускладнює балістику польоту снаряда.Активно-реактивні снаряди: ракетний двигун в обмін на бойову частинуАктивно-реактивні снаряди (Rocket Assisted Projectile) використовують невеликий ракетний двигун, який запускається після виходу зі ствола. На відміну від Base Bleed, він не просто зменшує опір, а додає снаряду швидкості.Найвідомішим представником цього класу є американський M549/M549A1, прийнятий на озброєння у 1970-х роках. Він важить приблизно 43,6 кг, але містить лише близько 6,8 кг тротилу, оскільки значну частину внутрішнього об’єму займає двигун. Типова дальність M549A1 зі ствола L39 становить приблизно 30 км.Схема активо-реактивного снаряду XM1113, фото: Армія СШАСучасний XM1113 отримав ефективніший двигун і заявлену дальність близько 40 км із L39 та до 60 км зі стволів завдовжки 50 калібрів і більше. Водночас він несе близько 5,4 кг вибухової речовини та приблизно стільки ж ракетного палива.Снаряди цього типу ще більше посилюють недоліки, притаманні боєприпасам із газогенератором. Перевага активно-реактивних снарядів виявляється лише тоді, коли простіший снаряд узагалі не може досягти цілі.Перехід на далекобійні снарядиКолишній міністр оборони Михайло Федоров неодноразово наголошував на прагненні повністю відмовитися від «коротких» снарядів на користь боєприпасів підвищеної дальності.Під час брифінгу перед відставкою з уряду Федоров розповів про рішення відмовитися від закупівлі коротких 155-мм снарядів, оскільки на фронті наразі є їхній профіцит, і перенаправити кошти партнерів на далекобійні боєприпаси."Але, з іншого боку, якщо в нас зараз профіцит 155-го короткого на фронті, як я морально можу сказати: давайте цій компанії зараз або цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й короткий? І тоді доводиться ухвалювати рішення — тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери переказують гроші на дальні контракти, які потрібно було укладати рік тому, щоб зараз не було такої проблеми", — розповів він.У червні представники "Української бронетехніки" розповіли в коментарі бельгійському військовому оглядачу Jeff2146, що Міністерство оборони вже припинило замовляти M107 і не розпочало закупівлю українських L15, повністю зосередившись на снарядах типу ERFB.Цю інформацію також підтвердив "Мілітарному" один із опитаних виробників артилерійських боєприпасів на умовах анонімності. За його словами, під керівництвом Федорова Міністерство оборони повністю відмовилося від закупівлі 155-мм снарядів із дальністю польоту до 30 км."Насправді офіційної інформації про те, що закупівлі зупиняють, немає. Але є запити лише на 30 км… У Міноборони взагалі немає ні замовлень, ні опитувань постачальників", — розповів один із виробників на умовах анонімності.Окрім того, Міністерство оборони повністю зупинило закупівлі снарядів калібрів 152 і 122 мм через "недоцільність", хоча в цілій низці українських бригад, зокрема тих, що воюють на найгарячіших напрямках фронту, вони досі становлять основу бригадної артилерійської групи.За словами виробника, Національна гвардія України водночас продовжує закуповувати снаряди всіх калібрів і типів через значну нестачу боєкомплекту на фронті.Водночас у Міністерстві оборони України у відповідь на запит "Мілітарного" заявили, що продовжують виконувати контракти із закупівлі снарядів із дальністю польоту до 30 км."Міністерство оборони України продовжує виконання державних контрактів із закупівлі снарядів із дальністю польоту до 30 км відповідно до Переліку та обсягів товарів, робіт і послуг на постачання озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військово-технічного майна і послуг в інтересах Збройних Сил України, який формується за пропозиціями Генерального штабу Збройних Сил України", — заявили у відомстві.У Генеральному штабі у відповідь на запитання "Мілітарного": "Як змінилася потреба у різних типах артилерійських снарядів в умовах дронової кілзони та глибокого проникнення ворожих піхотних груп? Чи вбачає Генштаб у цих умовах потребу в повній відмові від снарядів із дальністю менш як 30 км?" — повідомили, що не можуть розкрити запитувану інформацію.У Генштабі пояснили, що її оприлюднення «може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони та негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України».Водночас у Генеральному штабі послалися на заяву Президента України після спілкування 18 липня з командирами корпусів, які обороняють найінтенсивніші ділянки фронту."Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру", — заявив Президент.Ціна великої дальностіЗа словами генерального директора компанії "Українська бронетехніка" Владислава Бельбаса в інтерв’ю "Мілітарному", ціна стандартного 155-мм боєприпасу M107 за умов глобального дефіциту снарядів сягає 2,5 тисячі євро, L15 — 3 тисячі євро, а далекобійні коштують близько 5,5 тисячі євро за одиницю.Водночас армія США закуповувала M795 у 2026 році за ціною близько 1730 доларів за одиницю, M1128 із донним газогенератором — 4550 доларів, а активно-реактивний XM1113 — за 10 240 доларів. Причому це вартість лише самого снаряда, без підривника та метального заряду для пострілу.Окремою проблемою є глобальний дефіцит порохів, який зараз залишається ключовим вузьким місцем виробництва боєприпасів.Для типового пострілу M107 із повним зарядом M4A2 потрібно приблизно 6–6,5 кг метального заряду, тоді як снаряди з дальністю близько 30 км потребують 13 кг, а далекобійні ERFB та ERFB-BB — близько 17 кг.155 мм артилерійський снаряд та модульні порохові заряди до нього, фото: RheinmetallТаким чином, у наведених прикладах типовий далекобійний постріл із максимальним зарядом потребує приблизно у 2,5–3 рази більше метального заряду, ніж M107, залежно від типу заряду.Наочним прикладом є компанія «Українська бронетехніка», яка заявляє про можливість випускати до 100 тисяч ERFB-BT та ERFB-BB на рік. Однак компанія може імпортувати метальні заряди лише для половини цього обсягу.Окрім того, посилені порохові заряди, необхідні для досягнення максимальної дальності польоту далекобійних снарядів, значно прискорюють ерозію артилерійських стволів, через що їх доводиться частіше замінювати. Стан ствола також значно більше впливає на результат пострілу, оскільки зі збільшенням відстані зростають вимоги до точності ураження.Дефіцит виробництваЗгідно з каталогом Forecast International, станом на 2024 рік лише близько 50% найбільших виробників 155-мм боєприпасів пропонували снаряди типу ERFB.Показовими щодо цього є спроможності європейського гіганта Rheinmetall із виробництва снарядів. У 2026 році компанія задекларувала плани до 2027 року збільшити виробництво артилерійських снарядів у межах усієї групи до 1,1 млн одиниць на рік.Водночас доступний обсяг випуску далекобійних боєприпасів значно менший за загальну цифру. У травні 2026 року генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що концерн може виготовити й поставити Україні 100 тисяч далекобійних 155-мм снарядів на рік, зокрема виробів із дальністю до 60 км.Водночас річний запит України до союзників становить 1,2 млн боєприпасів такого типу.Аналітична компанія Fortune Business Insights оцінює, що у 2025 році сегмент снарядів із дальністю 31–50 км становив 44,27% доходу північноамериканського ринку. З огляду на вищу ціну це підтверджує тенденцію до виробництва далекобійних снарядів у кількості, що становить 10–20% загального обсягу.Водночас деякі компанії передбачили зростання попиту на далекобійні боєприпаси та адаптували своє виробництво.Зокрема, у Czechoslovak Group у відповідь на запит "Мілітарного" повідомили, що до кінця цього року далекобійні боєприпаси мають становити близько 60% виробництва 155-мм боєприпасів."Це відображає чітке зміщення світового попиту в бік артилерійських боєприпасів збільшеної та великої дальності", — наголосили в компанії.Артилерійські боєприпаси виробництва Czechoslovak Group, фото: CSGЗагалом CSG очікує, що у 2026 році обсяг власного виробництва артилерійських і танкових боєприпасів сягне приблизно 850 тисяч одиниць, а до кінця 2027 року річна виробнича потужність великокаліберних боєприпасів зросте до 1,1 млн одиниць.У компанії підкреслили, що для 155-мм боєприпасів збільшеної або великої дальності енергетичні матеріали, зокрема метальні порохи та модульні заряди, становлять приблизно 50% виробничої собівартості.Відгуки військових"Мілітарний" звернувся по коментарі до п’ятьох військовослужбовців артилерійських підрозділів, які воюють на різних напрямках фронту. Їх попросили оцінити потребу у збільшенні закупівель далекобійних снарядів та доцільність можливого повного переходу на такі боєприпаси. Один із військових надав коментар на умовах анонімності.Усі п’ятеро погодилися, що потреба у боєприпасах підвищеної дальності є надзвичайно високою. Розширення зони дії розвідувальних та ударних безпілотників змушує артилерію відсувати вогневі позиції далі від лінії бойового зіткнення.На критичності цієї потреби наголосив військовий, який надав коментар на умовах анонімності."Потреба критична. Через розширення кілзони та збільшення кількості дронів робота з M107 або подібними снарядами невдовзі може стати неможливою", — зазначив він.Командир 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї гаубичного самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 12-ї бригади «Азов» на позивний "Тур" звернув увагу, що далекобійні боєприпаси дають змогу уражати артилерію, пункти управління, місця запуску БпЛА, резерви та логістику противника, водночас розміщуючи гармати далі від його засобів розвідки й ураження. Це особливо важливо для великих артилерійських систем, які складно приховувати та обслуговувати в умовах постійного спостереження з повітря.Чи потрібен повний перехідЧетверо з п’ятьох опитаних військових не підтримали повної відмови від снарядів малої та середньої дальності. На їхню думку, боєприпаси різних типів виконують різні завдання й мають одночасно залишатися в боєкомплекті підрозділів."Необхідності переходити виключно на далекобійні снаряди немає. Боєприпаси різних типів і дальності мають свій спектр завдань", — пояснив командир самохідного артилерійського дивізіону 55-ї артилерійської бригади на позивний "Вулкан"."Тур" додав, що снаряди малої та середньої дальності необхідні, зокрема, для дистанційного мінування, перекриття підходів противника та обмеження руху його техніки.Цю позицію також поділяє друг "Хантер", командир самохідної артилерійської батареї 8-ї артилерійської бригади "Гармаш" 1-го корпусу НГУ "Азов"."Тому особисто я б робив акцент не на повному переході на один тип снарядів, а на достатній кількості сучасних боєприпасів, нормальній сумісності та стабільному забезпеченні", — пояснив він.Іншу позицію висловив військовий, який надав коментар на умовах анонімності та підтримав повний перехід 155-мм артилерії на боєприпаси підвищеної дальності."Далекобійним снарядом завжди можна вистрілити на меншу відстань, а звичайним на більшу — ні", — пояснив він.На його думку, це дало б артилерії змогу працювати по цілях у глибині бойових порядків противника, а не зосереджуватися переважно на передньому краї.Нестача боєприпасівНа гострій нестачі снарядів наголосив друг "Наполеон" — майор, перший заступник командира дивізіону — начальник штабу гаубичного самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 12-ї бригади "Азов"."На жаль, боєприпасів наразі гостро бракує. Для забезпечення постійного вогневого впливу необхідно 30 боєприпасів дальністю понад 30 км і 30 снарядів дальністю 18–22 км. На кожну ціль за класичними нормами необхідно 8–12 боєприпасів, якщо ми говоримо про стрільбу на ураження. Для стрільби на придушення достатньо 5–6 боєприпасів, що ми зараз і робимо в умовах дефіциту боєкомплекту", — розповів він.За його оцінкою, для постійного вогневого впливу підрозділу потрібен змішаний боєкомплект із далекобійних боєприпасів і снарядів середньої дальності.Сумісність і зношування гарматНа технічні обмеження під час застосування далекобійних боєприпасів звернули увагу "Вулкан" і "Тур". Не всі артилерійські системи можуть використовувати снаряди з дальністю понад 40 км, а окремі боєприпаси, навпаки, мають обмеження щодо застосування з довшими стволами."Тур" детально пояснив різницю між системами зі стволами завдовжки 39 і 52 калібри. За його словами, M777, FH70, сучасні версії M109 та AS90 із 39-каліберними стволами можуть застосовувати снаряди з донним газогенератором і активно-реактивні боєприпаси, зокрема M549A1, на дальності близько 30 км. Однак довжина ствола не дозволяє використовувати максимальну зону метального заряду, розраховану на 52-каліберні системи.За словами "Тура", причіпні та самохідні варіанти "Богдани", PzH 2000 й інші системи зі стволами завдовжки 52 калібри можуть застосовувати потужніші заряди та вести вогонь на відстані близько 40 км і більше.Окремим винятком "Тур" назвав керований 155-мм снаряд M712 Copperhead. За його словами, балістичні характеристики цього боєприпасу обмежують його застосування із 52-каліберними системами. На цю саму особливість також звернув увагу "Вулкан".фото: bmvg.deВикористання потужніших зарядів прискорює зношування артилерійських стволів та збільшує навантаження на ремонтну інфраструктуру. На цій проблемі окремо наголосив військовий, який надав коментар на умовах анонімності."Більша відстань — більша потужність заряду — швидший знос артилерійської частини, зокрема ствола. Перестволення й оперативний ремонт артсистем зараз ускладнені великим обсягом робіт для підприємств та проблемами з деталями", — наголосив він.За його словами, частина отриманих артилерійських систем не має формулярів, а окремі деталі відсутні в каталогах. У таких випадках їх замовлення та проведення ремонту стають практично неможливими.Отже, збільшення частки далекобійних боєприпасів потребує одночасного розвитку системи ремонту, постачання запасних частин і виробництва артилерійських стволів. Інакше перевага в дальності супроводжуватиметься швидшим скороченням кількості справних гармат.Роль калібрів 105 і 122 ммУсі опитані військові виступили за збереження та розвиток артилерії менших калібрів. Її перевагами залишаються мобільність, менші габарити, швидкість розгортання, скорострільність та можливість працювати ближче до переднього краю."105 мм — однозначно так, на рівень батальйонів для заміни мінометів. Загалом це дуже хороший калібр: влучний, із невеликим розсіюванням, чудово підходить для виконання завдань на передньому краї та в глибині роботи батальйонів", — зазначив військовий, який надав коментар на умовах анонімності.ЗСУ, фото: GeneralStaff.uaЗа оцінкою "Наполеона", 155-мм системи зі стволами завдовжки 52 калібри доцільно використовувати переважно проти планових цілей у глибині оборони противника. Системи зі стволами завдовжки 39 калібрів потрібні для підтримки піхоти, ураження скупчень і резервів на середніх відстанях. Калібри 105 і 122 мм залишаються засобами безпосередньої підтримки піхоти та протидії інфільтрації."Наполеон" також звернув увагу, що системи зі стволами завдовжки 39 калібрів, а також гармати калібрів 105 і 122 мм мають менші габарити. Це полегшує їх маскування на ділянках із недостатньою кількістю природних укриттів, тоді як велику 52-каліберну систему приховати за аналогічних умов значно складніше."Тур" доповнив, що гармати менших калібрів мають вищу маневровість, швидше розгортаються та можуть робити більше пострілів за хвилину. Це особливо важливо під час ураження піхоти й техніки, які швидко змінюють положення, а також за несприятливих погодних умов, коли застосування більших систем ускладнене.Короткий висновокПрагнення Міністерства оборони України повністю перейти на далекобійні снаряди цілком зрозуміле, оскільки цього вимагають нові умови поля бою.Забезпечення переваги в дальності не лише скоротить втрати серед української артилерії, а й змусить росіян, своєю чергою, відсувати власну артилерію, зменшуючи її зону досяжності.Однак проблема полягає не у відсутності технології, а в недостатній кількості наявних у світі потужностей із виробництва такого типу боєприпасів, спроможних забезпечити потреби української армії.фото: uk.wikipedia.orgБез довгострокових інвестицій у виробництво та значного збільшення фінансування закупівель директивна настанова щодо повного переходу на дорожчі далекобійні снаряди, які потребують більшої кількості метального заряду, призведе лише до «снарядного голоду» в українській армії. У результаті їй доведеться повернутися до звичайних недалекобійних боєприпасів через неможливість задовольнити запити на постачання.Окрім того, може виникнути ситуація, коли частина типів далекобійних снарядів буде несумісною зі старішими артилерійськими системами зі стволами завдовжки 39 калібрів, яких в українській армії досі багато.Ба більше, несумісність можлива навіть між сучасними системами. Наприклад, САУ CAESAR може застосовувати французький снаряд LU 220 з удосконаленою аеродинамічною формою на дальності 44 км із максимальним шестимодульним метальним зарядом. Водночас польська САУ Krab не може використовувати цей снаряд із таким зарядом.Однак уже зрозуміло, що дронова війна змінила структуру попиту швидше, ніж промисловість і система постачання встигли змінити структуру пропозиції.
Керівників британських оборонних компаній, які постачають зброю та безпілотники Україні, попередили про підвищений ризик шпигунської діяльності з боку Росії.
Про це повідомляє Daily Mail.
Представники британської влади озвучили попередження під час закритої зустрічі з керівниками оборонних компаній, яка відбулася на початку літа.
У ній взяли участь високопосадовці уряду Великої Британії та керівники підприємств, пов’язаних із постачанням озброєння Україні.
За інформацією видання, конкретний перелік учасників зустрічі не розголошується. Водночас серед компаній, які можуть привертати особливу увагу російських спецслужб, називають виробників безпілотників та далекобійного озброєння.
Запуск виробництва дронів Ukrspecsystems у Великій Британії. 25 лютого 2026 року. Фото: Валерій ЗалужнийСеред них — британсько-українська компанія Ukrspecsystems, яка виробляє безпілотники для України. Її підприємство розташоване неподалік авіабази ПС США Mildenhall у графстві Саффолк.
Ще однією потенційною ціллю називають Callen-Lenz — дочірню компанію BAE Systems, яка постачає Україні безпілотні системи. За даними видання, Україна використовувала її продукцію під час ударів по об’єктах нафтової промисловості в глибині території Росії.
Також увагу російських спецслужб може привертати MBDA — виробник крилатих ракет Storm Shadow, які Україна застосовує для ударів по російських військових об’єктах.
У британському уряді посилюють увагу до безпеки оборонної промисловості на тлі низки інцидентів у Європі. Раніше російські спецслужби, за даними західних правоохоронців, могли планувати замахи на керівників німецьких оборонних компаній.
Колишній міністр оборони Великої Британії Джон Гілі поруч із ракетою Storm Shadow на території заводу компанії MBDA UK. Фото: Міністерство оборони Великої БританіїРосія дедалі активніше використовує проти Великої Британії інструменти так званої «сірої зони» — шпигунство, диверсії, кібератаки, інформаційні операції та роботу через проксі.
За оцінкою британської розвідки, загроза з боку російських спецслужб після початку повномасштабного вторгнення в Україну значно зросла. У 2024 році кількість розслідувань MI5, пов’язаних із державними загрозами, зросла на 48%.
Особливу роль у цих операціях відіграє ГРУ. Британська влада офіційно пов’язує з російською військовою розвідкою підрозділи 29155, 26165 та 74455, які займаються диверсійною діяльністю, кіберопераціями та інформаційними атаками.
Станом на липень 2026 року Лондон запровадив санкції проти трьох підрозділів ГРУ та десятків офіцерів російської розвідки.
Росія також використовує кримінальні фінансові мережі для підтримки своїх операцій. Британське National Crime Agency у межах Operation DESTABILISE зафіксувало 129 арештів і вилучило у Великій Британії понад 25 млн фунтів стерлінгів готівкою та криптовалютою.
Слідчі встановили зв’язки між російськомовними мережами з відмивання грошей та людьми, пов’язаними з російськими спецслужбами.
Окремою проблемою для Британії залишається захист критичної інфраструктури. RUSI зазначає, що у 2025 році кількість підозрілих російських гібридних інцидентів у Європі вже перевищила показник за весь 2024 рік.
При цьому, за даними Dragonfly, близько 90% усіх таких інцидентів припали на період після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, а у 2024 році їхня кількість зросла приблизно у шість разів порівняно з 2023 роком.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що у травні 2026 року у Великій Британії суд уперше в історії визнав двох чоловіків винними у шпигунстві на користь Китаю.
Перейти на militarnyi.com
Захід України потерпає від маловоддя: Дністер, Західний Буг і Сян отримали найвищий рівень небезпеки
Річки західних областей опинилися під найбільшим тиском за роки спостережень, а найближчими тижнями ситуація може стати ще складнішою.
Найгостріша ситуація з маловоддям в Україні склалася у західних регіонах. У басейнах Дністра, Західного Бугу та Сяну встановлено коричневий рівень небезпеки – найвищий для несприятливих гідрологічних умов.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
Заступник начальника відділу гідрологічних прогнозів УкрГМЦ Ілля Перевозчиков в телеефірі пояснив, що істотне зниження водності в цих річкових басейнах здатне призвести до обмежень, пов’язаних із використанням водних ресурсів.
Станом на ранок найгіршу ситуацію з водністю річок в Україні спостерігаємо на заході країни. Це басейни Дністра, Західного Бугу і Сяну. Саме в цих басейнах оголошено коричневий рівень небезпеки.
– Ілля Перевозчиков
Маловоддя річок на заході України: причини та ризики
Коричневий рівень небезпеки свідчить про вкрай низький природний стік річок, який помітно нижчий за середні багаторічні значення. На значній частині території України рівні води також залишаються низькими, а місцями наближаються до мінімумів за весь час гідрологічних спостережень.
Основною причиною маловоддя став тривалий дефіцит опадів. Він зберігався із січня до червня, а в липні та серпні ситуація ще більше ускладнилася. Упродовж першого півріччя в центральних і південних областях випало близько 80–100% кліматичної норми опадів. Натомість захід України отримав лише 50–60% від звичного обсягу.
За словами Іллі Перевозчикова, затяжне маловоддя дедалі сильніше впливатиме на господарство та природні екосистеми. У вересні несприятливі гідрологічні умови зберігатимуться, а в окремих районах можливе подальше погіршення водності.
У серпні аномально низькі показники водності зафіксували також у басейні Дунаю. Це вказує на ширший масштаб дефіциту водних ресурсів у річках країни.
Можливо, вам буде цікаво:
Водність річок басейну Дністра впала до 10–40% норми, а рівні води місцями опустилися нижче історичних мінімумів через посуху та дефіцит опадів.
Уряд Молдови ще на 30 днів продовжив режим підвищеної готовності через ризики для енергопостачання, низький рівень води у ключових водоймах і труднощі з судноплавством.
The post Захід України потерпає від маловоддя: Дністер, Західний Буг і Сян отримали найвищий рівень небезпеки first appeared on Межа. Новини України..
Найгостріша ситуація з маловоддям в Україні склалася у західних регіонах. У басейнах Дністра, Західного Бугу та Сяну встановлено коричневий рівень небезпеки – найвищий для несприятливих гідрологічних умов.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
Заступник начальника відділу гідрологічних прогнозів УкрГМЦ Ілля Перевозчиков в телеефірі пояснив, що істотне зниження водності в цих річкових басейнах здатне призвести до обмежень, пов’язаних із використанням водних ресурсів.
Станом на ранок найгіршу ситуацію з водністю річок в Україні спостерігаємо на заході країни. Це басейни Дністра, Західного Бугу і Сяну. Саме в цих басейнах оголошено коричневий рівень небезпеки.
– Ілля Перевозчиков
Маловоддя річок на заході України: причини та ризики
Коричневий рівень небезпеки свідчить про вкрай низький природний стік річок, який помітно нижчий за середні багаторічні значення. На значній частині території України рівні води також залишаються низькими, а місцями наближаються до мінімумів за весь час гідрологічних спостережень.
Основною причиною маловоддя став тривалий дефіцит опадів. Він зберігався із січня до червня, а в липні та серпні ситуація ще більше ускладнилася. Упродовж першого півріччя в центральних і південних областях випало близько 80–100% кліматичної норми опадів. Натомість захід України отримав лише 50–60% від звичного обсягу.
За словами Іллі Перевозчикова, затяжне маловоддя дедалі сильніше впливатиме на господарство та природні екосистеми. У вересні несприятливі гідрологічні умови зберігатимуться, а в окремих районах можливе подальше погіршення водності.
У серпні аномально низькі показники водності зафіксували також у басейні Дунаю. Це вказує на ширший масштаб дефіциту водних ресурсів у річках країни.
Можливо, вам буде цікаво:
Водність річок басейну Дністра впала до 10–40% норми, а рівні води місцями опустилися нижче історичних мінімумів через посуху та дефіцит опадів.
Уряд Молдови ще на 30 днів продовжив режим підвищеної готовності через ризики для енергопостачання, низький рівень води у ключових водоймах і труднощі з судноплавством.
The post Захід України потерпає від маловоддя: Дністер, Західний Буг і Сян отримали найвищий рівень небезпеки first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Швеція направить до Фінляндії військові підрозділи, зокрема винищувачі JAS 39 Gripen та корвет, для посилення спостереження і захисту фінської території на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками та погіршення безпекової ситуації.
Рішення ухвалене на прохання Гельсінкі, повідомляє шведський суспільний мовник SVT. Розгортання триватиме щонайменше до кінця 2026 року.
Шведські сили мають патрулювати райони підвищеного ризику поблизу фінсько-російського кордону. Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю близько 1340 км.
Збройні сили Швеції підтвердили, що операція розпочнеться восени. За необхідності шведські підрозділи можуть бути передані під фінське командування для виявлення та відбиття загроз суверенітету країни.
До операції можуть залучити винищувачі JAS 39 Gripen, корвети класу Visby, радари та системи протиповітряної оборони. Також розглядається можливість направлення наземних підрозділів і засобів боротьби з безпілотниками.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Армія Швеції вимагає експропріювати будинок росіянина: що сталося
У Збройних силах Фінляндії пояснили, що шведські сили насамперед дозволять посилити повітряне спостереження та вивільнити власні ресурси країни для реагування на можливі порушення кордону й інші інциденти.
«Швеція відповіла на прохання Фінляндії посилити її протиповітряну оборону через погіршення безпекової ситуації», — заявив Reuters міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
За його словами, домовленість передбачає, що шведські військові за необхідності зможуть допомагати Фінляндії безпосередньо відбивати порушення її території.
У коментарі SVT Йонсон наголосив, що дві країни як союзники мають спільний погляд на необхідність сильного стримування та оборони в Балтійському регіоні й на східному фланзі НАТО.
Начальниця Об'єднаного оперативного командування Збройних сил Швеції віцеадмірал Ева Скуг Хаслум назвала нову операцію подальшим поглибленням військової співпраці двох країн.
«Справа Фінляндії — наша справа, не лише на словах, а й на ділі. Їхній кордон із Росією — це також наш кордон, коли йдеться про оборону Північного регіону, Європи та НАТО».
За її словами, завдання операції — посилити спільні можливості двох держав із захисту території Альянсу.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, зі свого боку, наголосив, що операція проводитиметься у взаємодії з НАТО.
«Співпраця у повітрі та на морі вже є невіддільною частиною нашої двосторонньої та північної співпраці. Цілком природно, що тепер ми розвиваємо її далі, поглиблюючи співпрацю у сфері територіального спостереження та захисту територіальної цілісності», — заявив він.
Протягом року Фінляндія неодноразово стикалася з повітряними загрозами, через які, зокрема, доводилося тимчасово закривати аеропорти. Йшлося як про безпілотники, що потрапляли на фінську територію під час війни Росії проти України, так і про порушення фінського повітряного простору Росією.
Раніше сили НАТО розпочали операції зі зміцнення оборони Швеції та Фінляндії. Для цього Альянс у 2024 році вирішив створити новий міжнародний військовий підрозділ — сухопутні війська передового розгортання у Фінляндії.
Рішення ухвалене на прохання Гельсінкі, повідомляє шведський суспільний мовник SVT. Розгортання триватиме щонайменше до кінця 2026 року.
Шведські сили мають патрулювати райони підвищеного ризику поблизу фінсько-російського кордону. Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю близько 1340 км.
Збройні сили Швеції підтвердили, що операція розпочнеться восени. За необхідності шведські підрозділи можуть бути передані під фінське командування для виявлення та відбиття загроз суверенітету країни.
До операції можуть залучити винищувачі JAS 39 Gripen, корвети класу Visby, радари та системи протиповітряної оборони. Також розглядається можливість направлення наземних підрозділів і засобів боротьби з безпілотниками.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Армія Швеції вимагає експропріювати будинок росіянина: що сталося
У Збройних силах Фінляндії пояснили, що шведські сили насамперед дозволять посилити повітряне спостереження та вивільнити власні ресурси країни для реагування на можливі порушення кордону й інші інциденти.
«Швеція відповіла на прохання Фінляндії посилити її протиповітряну оборону через погіршення безпекової ситуації», — заявив Reuters міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
За його словами, домовленість передбачає, що шведські військові за необхідності зможуть допомагати Фінляндії безпосередньо відбивати порушення її території.
У коментарі SVT Йонсон наголосив, що дві країни як союзники мають спільний погляд на необхідність сильного стримування та оборони в Балтійському регіоні й на східному фланзі НАТО.
Начальниця Об'єднаного оперативного командування Збройних сил Швеції віцеадмірал Ева Скуг Хаслум назвала нову операцію подальшим поглибленням військової співпраці двох країн.
«Справа Фінляндії — наша справа, не лише на словах, а й на ділі. Їхній кордон із Росією — це також наш кордон, коли йдеться про оборону Північного регіону, Європи та НАТО».
За її словами, завдання операції — посилити спільні можливості двох держав із захисту території Альянсу.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, зі свого боку, наголосив, що операція проводитиметься у взаємодії з НАТО.
«Співпраця у повітрі та на морі вже є невіддільною частиною нашої двосторонньої та північної співпраці. Цілком природно, що тепер ми розвиваємо її далі, поглиблюючи співпрацю у сфері територіального спостереження та захисту територіальної цілісності», — заявив він.
Протягом року Фінляндія неодноразово стикалася з повітряними загрозами, через які, зокрема, доводилося тимчасово закривати аеропорти. Йшлося як про безпілотники, що потрапляли на фінську територію під час війни Росії проти України, так і про порушення фінського повітряного простору Росією.
Раніше сили НАТО розпочали операції зі зміцнення оборони Швеції та Фінляндії. Для цього Альянс у 2024 році вирішив створити новий міжнародний військовий підрозділ — сухопутні війська передового розгортання у Фінляндії.
Перейти на zn.ua
Космічний телескоп Swift, який майже 20 років вивчав найпотужніші вибухи у Всесвіті, готується до некерованого повернення в атмосферу Землі. Після невдалої спроби приватної рятувальної місії NASA більше не зможе підняти його орбіту, тож обсерваторія неминуче зійде з неба, повідомляє Space Astronomy.
Обсерваторію Neil Gehrels Swift Observatory запустили на орбіту в листопаді 2004 року. Вона досліджувала гамма-спалахи — одні з найпотужніших вибухів у Всесвіті — а також інші космічні об’єкти й події за допомогою трьох телескопів. Тепер наукова місія завершена, а орбіта апарата швидко руйнується.
Спроба рятування і невдалий апарат LINK
У вересні 2025 року NASA оголосило «заклик до дії», шукаючи спосіб урятувати Swift. Через підвищену сонячну активність атмосфера розширилася, і опір повітря почав швидко гальмувати телескоп. Щоб уникнути знищення в атмосфері, апарат потрібно було терміново підняти на вищу орбіту.
Виклик прийняла компанія Katalyst Space Technologies з Аризони. Вона отримала контракт NASA на 30 мільйонів доларів для виконання маневру підняття орбіти. У дуже стислі терміни Katalyst створила роботизований космічний апарат LINK, який мав зблизитися зі Swift і «підштовхнути» його вище.
LINK стартував 3 липня, але після запуску зіткнувся з проблемами системи орієнтації. Через ці збої NASA та Katalyst відмовилися від спроби зближення з телескопом і фактично скасували рятувальну операцію.
Генеральний директор Katalyst Space Technologies Гонхі Лі (Ghonhee Lee) в інтерв’ю CNN News Central назвав місію «амбітною, високоризиковою і з високою потенційною віддачею», підкресливши, що космічного робота спроєктували, зібрали й запустили всього за дев’ять місяців. За його словами, додаткові три місяці підготовки могли б суттєво змінити результат.
Некерований вхід в атмосферу
Після провалу місії LINK Swift тепер неминуче повернеться на Землю. Однак точний час і місце падіння поки невідомі.
Представниця NASA з питань астрофізики Аліс Фішер (Alise Fisher) підтвердила, що телескоп очікує саме некерований вхід в атмосферу. За її словами, на момент повернення впливатиме низка факторів, зокрема стан орбіти та зміни в атмосфері. За попередніми оцінками, Swift навряд чи увійде в атмосферу раніше жовтня. Ближче до події NASA оприлюднить детальнішу інформацію в межах стандартних міжвідомчих процедур сповіщення.
Фішер зазначила, що більша частина апарата згорить у щільних шарах атмосфери, але деякі компоненти можуть пережити вхід. Водночас ризик того, що уламки завдадуть шкоди людям на Землі, оцінюється як малоймовірний.
Що може долетіти до поверхні
«Суха» маса Swift становить близько 613 кілограмів. На борту розміщені три основні наукові інструменти: телескоп Burst Alert Telescope, ультрафіолетово-оптичний телескоп та рентгенівський телескоп.
Старший технічний фахівець компанії LeoLabs Даррен Макнайт (Darren McKnight), яка відстежує об’єкти на орбіті Землі, пояснив, що маса й конструкція апарата такі, що він, ймовірно, достатньо розпадеться під час входу в атмосферу, аби не створювати значної загрози на поверхні.
Однак, за його словами, внутрішні елементи оптичного та рентгенівського телескопів можуть виявитися стійкішими. До потенційно «живучих» деталей він відносить оптичні лінзи та титанові баки. Макнайт припустив, що детальний аналіз виживання уламків уже виконано, але публічних звітів про це він не бачив.
Де і коли впаде Swift
Аспірант Університету Британської Колумбії та молодший науковий співробітник Інституту космічного простору Ewan Wright звертає увагу, що через масу апарата повне згорання малоймовірне. Точне місце падіння також передбачити неможливо.
Орбіта Swift має нахил близько 21 градуса, тож телескоп може увійти в атмосферу й впасти в будь-якій точці між 21° пн. ш. і 21° пд. ш. Найімовірніше, уламки, якщо вони збережуться, потраплять у океан, але існує невеликий шанс падіння на заселену територію з можливими жертвами.
Навіть якщо повернення Swift мине без інцидентів, Wright наголошує: кількість некерованих входів в атмосферу супутників і ракетних ступенів щороку зростає, а разом із цим зростає й імовірність того, що уламки колись влучать у людину або інфраструктуру.
Стаття Телескоп Swift некеровано впаде на Землю після зриву рятувальної місії з'явилася спочатку на Цікавості.
Острів у російському водосховищі роками залишається закритим для цивільних, а нові деталі про його призначення викликали тривогу української розвідки.
У Тверській області Росії діє закритий комплекс біологічних лабораторій, у якому можуть проводити досліди з небезпечними вірусами, бактеріями та іншими патогенами. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк.
Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
За його словами, новий лабораторний комплекс із підвищеним рівнем захисту побудували на місці старого об’єкта на відокремленому острові. Потрапити на його територію можуть лише обмежене коло осіб.
Офіційно на об’єкті досліджують хвороби свійських тварин – бруцельоз, туберкульоз та інші бактеріальні й вірусні захворювання. Однак у травні Федеральне медико-біологічне агентство Росії почало шукати на острів лаборанта, серед обов’язків якого прямо зазначена робота з патогенними біологічними агентами I–IV груп. Згідно з російською класифікацією, до I групи належать агенти, що спричиняють особливо небезпечні та смертельні інфекції, які легко й швидко передаються від людини до людини.
– Андрій Черняк
Де розташований секретний комплекс
У ГУР зазначили, що об’єкт офіційно називається Центром експериментальної фізіології. Він розміщений на острові Лисий у Вишньоволоцькому водосховищі.
Територію лабораторій охороняють підрозділи Федеральної служби безпеки та Федеральної служби охорони Росії. Навколо комплексу також розташовані військовий гарнізон, зенітні системи й засоби радіоелектронної боротьби.
З 2023 року акваторію біля острова заборонили використовувати для риболовлі, купання та прогулянок на човнах. Їй надали статус особливо охоронюваної території регіонального значення.
Ризики для водосховища та населених пунктів
Вишньоволоцьке водосховище забезпечує прісною водою населені пункти, зокрема Вишній Волочок. Крім того, тут бере початок річка Тверця, яка є притокою Волги.
Українська воєнна розвідка вказує, що витік патогенів або хімічних речовин із лабораторій у водойму може мати серйозні епідеміологічні наслідки. Комплекс, за даними ГУР, створили за наказом Володимира Путіна для потреб обороноздатності та безпеки Росії, формально включивши його до структури Федерального медико-біологічного агентства.
Також у ГУР звернули увагу на спалах ящуру серед великої рогатої худоби в Росії навесні 2026 року. Розвідка не відкидає, що подібні випадки можуть бути наслідком невдалих експериментів із вірусами, бактеріями та іншими небезпечними збудниками.
Читайте також:
- ГУР повідомило, що Росія через дефіцит авіаційного гасу зупинила його експорт і вже імпортувала близько 70 тисяч тонн пального з Південної Кореї та Єгипту.
- Безпілотники СБУ завдали удару по заводу в Тверській області РФ, що виробляє паливо для ракет X-55 та X-101, спричинивши масштабну пожежу.
Перейти на mezha.netДержавний департамент США оновив офіційне застереження для американських громадян щодо поїздок в Україну, додавши попередження про підвищену загрозу безладів. Ще до цього коригування, для країни діяв найвищий рівень небезпеки — Level 4: Do Not Travel («Рівень 4: Не подорожувати» — максимальний рівень застереження США, який означає високу загрозу для життя та неможливість уряду гарантувати безпеку своїх громадян), передає Держдеп США.
Нові індикатори ризику
Єдиною зміною в оновленому документі стала корекція за індикатором unrest (масові безлади або громадські протести). У зв'язку з цим американським громадянам рекомендовано уникати будь-яких демонстрацій та великих скупчень людей. Водночас у відомстві детальніше не розшифрували, що саме малося на увазі під загрозою безладів та які конкретно події стали підставою для введення цього індикатора.
Американська влада окремо наголошує, що російські ракетні та дронові атаки продовжують становити пряму загрозу для всієї території України, включно з регіонами, що розташовані далеко від лінії фронту. Громадянам США, які наразі перебувають в Україні, радять дотримуватися таких заходів безпеки:
Бути готовими до негайного виїзду з країни у разі погіршення ситуації.
Мати власний детально розроблений план евакуації.
Постійно стежити за офіційними повідомленнями щодо безпекової обстановки.
Не розраховувати на проведення евакуації зусиллями американського уряду.
Обмеження для дипломатів
Окрім порад цивільним громадянам, американська сторона суттєво посилила внутрішні правила пересування для співробітників власного дипломатичного представництва. Відтепер для виїзду дипломатів за межі Києва потрібен спеціальний дозвіл. Понад те, членам родин американських державних службовців повністю заборонили в'їзд на територію України.
Нові індикатори ризику
Єдиною зміною в оновленому документі стала корекція за індикатором unrest (масові безлади або громадські протести). У зв'язку з цим американським громадянам рекомендовано уникати будь-яких демонстрацій та великих скупчень людей. Водночас у відомстві детальніше не розшифрували, що саме малося на увазі під загрозою безладів та які конкретно події стали підставою для введення цього індикатора.
Американська влада окремо наголошує, що російські ракетні та дронові атаки продовжують становити пряму загрозу для всієї території України, включно з регіонами, що розташовані далеко від лінії фронту. Громадянам США, які наразі перебувають в Україні, радять дотримуватися таких заходів безпеки:
Бути готовими до негайного виїзду з країни у разі погіршення ситуації.
Мати власний детально розроблений план евакуації.
Постійно стежити за офіційними повідомленнями щодо безпекової обстановки.
Не розраховувати на проведення евакуації зусиллями американського уряду.
Обмеження для дипломатів
Окрім порад цивільним громадянам, американська сторона суттєво посилила внутрішні правила пересування для співробітників власного дипломатичного представництва. Відтепер для виїзду дипломатів за межі Києва потрібен спеціальний дозвіл. Понад те, членам родин американських державних службовців повністю заборонили в'їзд на територію України.
Перейти на zn.ua
Кожні кілька місяців російська пропаганда, використовуючи західні ЗМІ, повертається до однієї й тієї самої погрози: можливість ядерного удару. Спершу про це говорять на російських каналах, потім тезу підхоплюють закордонні коментатори, а вже за добу тези про «неминучість ядерного удару» та «фінального паті на горі Щекавиця» лунає у моїй стрічці від багатьох людей.
То чи справді Росія може застосувати ядерну зброю проти України? І що це змінить на фронті? Питання абсолютно нормальне, і на нього варто відповідати спокійно, без істерики та зайвих переживань.
Коли людина чує слова «ядерна зброя», вона уявляє знищене місто і гриб над горизонтом. Тактичний заряд працює за схожою методикою. Його головна особливість полягає в тому, що він значно менший за потужністю. Мова йде про частки кілотонни або про кілька десятків кілотонн. Бомба, яка зруйнувала Хіросіму, мала близько п’ятнадцяти кілотонн. Виходить, що найпотужніші тактичні заряди приблизно дорівнюють тій самій Хіросімі. А найслабші здатні накрити площу в кілька кварталів. Тому слово тактична означає тільки одне – те, що військові планують бити не по місту. Ціллю стає вузол оборони, скупчення техніки або переправа через річку. Тому межа між тактичним і стратегічним зарядом умовна і проводиться не за потужністю, а за носієм і за задачею. Один і той самий заряд вважається тактичним, якщо він летить на двісті кілометрів по польовому складу боєприпасів. Той самий заряд стає стратегічним, якщо ціллю призначено енергетику чи столицю сусідньої держави. Тому розмови про якусь окрему безпечнішу категорію ядерної зброї є переважно мовною грою. Фізика в обох випадках залишається абсолютно однаковою.
Ядерний арсенал Шредінгера
Це найголовніше питання, і саме його зазвичай пропускають у публічних дискусіях. За оцінками західних дослідницьких центрів, Росія має близько двох тисяч нестратегічних ядерних боєзарядів. Цифра виглядає лячно рівно доти, доки ви не поставите наступне питання. Де саме ці заряди фізично перебувають просто зараз і в якому вони стані? Так от, вони не стоять на ракетах у бойових частинах, а лежать на складах по всій території Росії. Радянська, а потім і російська система побудована на жорсткій централізації зберігання. Заряди утримуються на спеціальних об’єктах, підпорядкованих Дванадцятому головному управлінню Міністерства оборони. Це окрема структура зі своєю охороною, своїм транспортом і своїми процедурами передачі. Звичайна ракетна бригада не має ядерних боєголовок у себе на складі. Щоб застосувати заряд, його треба фізично вивезти з центрального сховища, доставити до району розгортання, пристикувати до носія і провести довгу низку процедур перевірки.
Тут починається те, чого росіяни бояться значно більше за санкції. Усі великі об’єкти зберігання давно нанесені на карти. Вони перебувають під постійним супутниковим наглядом розвідувальної спільноти «Пʼяти очей», тобто Сполучених Штатів, Британії, Канади, Австралії і Нової Зеландії (роботу системи ми описували у попередньому матеріалі). Тож йдеться не про один знімок раз на тиждень, а про безперервне спостереження у різних діапазонах, від оптики до радіолокації. Разом із супутниками працює радіотехнічна розвідка, яка слухає канали управління відповідних частин. Додайте до цього агентурну складову і аналіз логістики, бо спеціальні ешелони і спеціальні борти мають дуже характерний почерк. Тому будь-який реальний рух зарядів зі сховищ у бік фронту буде помічений заздалегідь. Це важливо, оскільки питання підготовки удару займає не хвилини і навіть не години. Підготовка займає дні, а можливо і тижні, Тому Захід отримає час на політичну реакцію, на попередження, на демонстрацію власної готовності. Україна отримає час на розосередження і на додаткові заходи захисту військ.
Саме тому попередні кризи навколо ядерних погроз розвивалися за схожим сценарієм. Восени 2022 року американські посадовці публічно говорили, що бачать риторику, але не бачать руху арсеналу. Ця фраза була не дипломатичною ввічливістю, а прямим повідомленням Москві: «Ми дивимося на ваші сховища і ми бачимо, що ви нічого не робите. Погроза без фізичної підготовки залишається виключно словами».
А чим росіяни будуть доставляти заряди? Окремої ядерної пускової установки ви не побачите ніде. Носії давно відомі і нічим особливим не виділяються серед звичайної техніки. Це оперативно тактичні комплекси на кшталт Іскандера з дальністю до 500 кілометрів, авіаційні бомби вільного падіння, крилаті ракети морського і повітряного базування. Колись ядерні заряди робили навіть для великокаліберної артилерії. З тієї самої машини летить звичайна ракета і летить ракета зі спеціальною бойовою частиною. Ця подвійність створює окрему і дуже неприємну проблему для всього світу. Кожен пуск Іскандера теоретично може виявитися ядерним, і зовні відрізнити його неможливо. Розміщення частини носіїв на території Білорусі, про яке оголосили у 2023 році, було саме про це. Політичний жест мав розмити географію і додати невизначеності, а не створити реальну нову військову спроможність.
Хто ухвалює рішення і що змінилося у доктрині?
Восени 2024 року Росія оновила свої основи державної політики у сфері ядерного стримування. Формально поріг застосування було знижено, зокрема через згадку про агресію неядерної держави за підтримки ядерної. Пропаганда подала це як історичний поворот і як прямий сигнал Заходу. Насправді декларативна доктрина і реальна процедура ухвалення рішення є двома різними світами. Доктрину пишуть для зовнішньої аудиторії, і вона нікого фізично ні до чого не зобовʼязує. Реальне застосування вимагає ланцюжка технічних і організаційних дій, які неможливо приховати. Потрібне рішення першої особи, потрібна участь військового керівництва, потрібна робота Дванадцятого управління, потрібне залучення десятків людей на різних рівнях. Кожна ланка цього ланцюжка є потенційною точкою витоку і потенційною точкою відмови.
Хроніка погроз і ймовірні наслідки для світу
Пік ядерного залякування припав на осінь 2022 року, коли російський фронт сипався під Харковом і Херсоном. Тоді про можливість застосування говорили публічно і на найвищому рівні. Паралельно розігрувалася історія навколо Запорізької атомної станції, яка мала створити окремий канал ядерного страху. Далі були навчання нестратегічних ядерних сил, заяви про зміну доктрини, демонстративне застосування балістичної ракети середньої дальності по Дніпру у листопаді 2024 року. Складіть усі ці епізоди в один ряд, і побачите закономірність. Кожна наступна погроза працює гірше за попередню. Шантаж має сенс лише доти, доки жертва йому вірить. Росія витратила свій ядерний кредит довіри на десятки заяв, жодна з яких не була реалізована.
Але якщо таки удар відбудеться, якими будуть наслідки для світу? Цей розділ я вважаю найважливішим для європейського читача. Радіоактивний слід не тримається в межах адміністративних кордонів і не зупиняється на лінії фронту. Залежно від погоди він накриє сотні кілометрів у формі витягнутої плями, і ця пляма перетне державні кордони за кілька діб.
Далі починається ланцюжок, який неможливо зупинити політичними заявами. Заражені ґрунтові води йдуть у Дніпро або в Сіверський Донець, а звідти в Чорне море. Українське зерно втрачає ринки збуту миттєво і назавжди, бо жоден імпортер не купуватиме продукцію з підозрою на радіонукліди. За зерном ідуть Дунайська дельта, Молдова, Румунія і Болгарія, які фізично не можуть відгородитися від власної річки. Європейський Союз отримає не політичну кризу, а санітарну, з контролем продуктів, забороною на рибу і паніками в супермаркетах Варшави чи Софії. Окремо стоїть Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією і потребує стабільного живлення для охолодження. Будь-який ядерний інцидент у регіоні створює другий сюжет, значно гірший за перший. Пошкоджені лінії, зруйнована логістика, персонал, який не може дістатися на робочі місця. У цьому сценарії тактичний заряд стає лише запалом для катастрофи цивільного масштабу.
Тепер найцікавіше питання, яке чомусь майже не звучить у публічній дискусії. Над Україною панують західні і північно західні вітри, і це не питання думки, а питання кліматології. Удар по східних областях означає, що хмара піде рівно туди, звідки прилетіла ракета. Ростовська, Бєлгородська і Воронезька області опиняться під ядерним слідом протягом доби чи двох. Історія вже дала нам готову ілюстрацію, і вона надзвичайно незручна для Москви. Після Чорнобиля найбільш забрудненими виявилися не українські регіони, а південь Білорусі і Брянська область. Гомельщина досі має зони відселення, а брянські ліси досі дають гриби з підвищеним фоном. Реактор стояв в Україні, а платили здоровʼям люди за кордоном, які взагалі не розуміли, що з ними відбувається.
Земля справді одна, і атмосфера в неї теж одна. Ізотопи не читають паспортів, не питають про громадянство і не звіряються з картою окупованих територій.
Держава, яка застосує ядерну зброю за 50 кілометрів від власного кордону, влаштує ядерну аварію самій собі. Різниця лише в тому, що цього разу вона зробить це свідомо і за власним рішенням.
Далі йде подвійний парадокс, і обидві його частини варто проговорити вголос. Росія оголосила окуповані області своїми і вписала їх до власної конституції. Це означає, що формально вона завдаватиме ядерного удару по власній території, за власним же законом. Юридична конструкція, вибудувана заради анексії, перетворюється на пастку для того, хто її створив. Друга частина парадоксу лежить у площині простої тактики. Російські підрозділи стоять за кілька кілометрів від будь-якої можливої точки удару, у тій самій кіл зоні, що і наші. Радіус ураження заряду і глибина власних бойових порядків приблизно збігаються. Той, хто бʼє по передньому краю, накриває власну піхоту разом із чужою.
Складіть це в одну картину і подивіться на результат збоку. Виходить держава, яка застосовує ядерну зброю на землі, яку сама називає своєю, проти населення, яке сама називає своїм, накриваючи при цьому власні штурмові підрозділи і власні прикордонні області. Пояснити таке рішення власному суспільству неможливо в принципі. Пояснити його власній армії ще складніше.
Радянська мрія про ядерний прорив
Щоб зрозуміти, звідки взагалі взялася ідея тактичного ядерного удару, треба повернутися у 1950-ті роки. У вересні 1954 року на Тоцькому полігоні Радянський Союз провів навчання з реальним ядерним вибухом. Через район епіцентру пропускали війська, відпрацьовуючи наступ у щойно утвореному коридорі. Десятки тисяч військовослужбовців отримали дози опромінення, а сама подія лишалася засекреченою десятиліттями. Концепція виглядала логічно і навіть красиво на папері. Ядерний удар пробиває коридор у щільній обороні, у пролом заходять механізовані колони, наступ розвивається у глибину. Схема мала сенс проти суцільної оборони з чітко визначеним тилом, який можна накрити одним ударом. Саме під таку війну проєктувалася вся радянська сухопутна доктрина. Але ця схема не працює на сучасному фронті
Давайте поясню. Припустімо на секунду найгірший сценарій і уявімо що удар таки нанесуть. Давайте розберемо його наслідки. На дистанції у 100 чи 300 кілометрів політ триває лічені хвилини. Супутники раннього попередження фіксують сам факт пуску практично миттєво, радари підхоплюють ціль і рахують траєкторію. Але вони бачать ракету, а не її начинку. Це означає, що весь світ протягом кількох хвилин перебуватиме у стані повної невизначеності. Що саме стояло в головній частині, стане відомо тільки після підриву. Але чи буде це ефективно? Підрив може бути або повітряний або наземний.
Військові знають, що у першому випадку 20 кілотонн виносить техніку та живу силу в радіусі кількох кілометрів. Додайте засвітку оптики, потужний електромагнітний імпульс і повне вигоряння незахищеного звʼязку. Проте піхота у правильно обладнаних укриттях цілком здатна вижити навіть відносно недалеко від епіцентру. Наземний підрив дає інший результат і додає тривале зараження місцевості. Радіоактивна хмара піде туди, куди її понесе вітер, і прогнозувати це з точністю до кілометра не вміє ніхто. Погода стає повноцінним учасником операції, а результат залежить від хмарності, вологості і напрямку вітру. Військовий планувальник отримує зброю, наслідки якої він контролює лише приблизно.
Але чи дозволить це прорвати фронт? Ні, не дозволить. Сучасна лінія зіткнення влаштована принципово інакше, ніж уявляли радянські генерали. Оборона розтягнута на сотні кілометрів і не має єдиного вузла, вартого ядерного заряду. Командні пункти винесені, склади розосереджені, підрозділи тримають позиції малими групами. Ви можете витратити боєзаряд і не знайти під ним нічого, крім кількох порожніх лісосмуг. Та суцільної кіл зони безпілотників, яка тягнеться на 20 кілометрів углиб позицій обох сторін. Вона нікуди не подінеться після ядерного вибуху, бо оператори сидять поза радіусом ураження. Штурмові групи, які мали б увійти у пролом, підуть через ту саму зону ураження дронами. Тільки тепер вони робитимуть це ще й по зараженій місцевості, у засобах захисту, з обмеженим часом перебування і без нормальної евакуації поранених.
Ціна, яку доведеться платити не на фронті
Головними противниками такого сценарію є не Вашингтон і не Брюссель. Найжорсткіша реакція прийде з Пекіна і з Делі.
Китай роками повторює формулу про неприпустимість застосування і навіть погрози застосування ядерної зброї. Ця теза потрібна йому не заради України, а заради власного регіону, де ядерні держави стоять поруч і де прецедент зруйнує всю систему стримування.
Індія перебуває у схожому становищі і має ядерного сусіда за спірним кордоном. У Самарканді восени 2022 року Моді сказав Путіну в обличчя, що сьогодні не епоха воєн. Ця коротка фраза облетіла світ саме тому, що прозвучала не в ООН, а за столом переговорів навпроти самого Путіна.
Обидві держави чудово розуміють головний наслідок першого застосування. Порогові країни від Ірану до Південної Кореї отримають готовий аргумент на користь власної ядерної програми. Режим нерозповсюдження, який тримається на звичці і на страху, перестане існувати протягом кількох років.
Звідси випливають економічні наслідки, які добʼють російську економіку остаточно.
Китай і Індія сьогодні є основними покупцями російських енергоносіїв і головним каналом обходу санкцій. Жодна з цих країн не захоче публічно стояти поруч із державою, яка застосувала ядерну зброю першою за 80 років. Йдеться не про моральний вибір, а про репутаційні і фінансові ризики для їхніх власних банків і компаній. Вторинні санкції у такій ситуації перестануть бути предметом переговорів і стануть питанням виживання для будь-якого контрагента.
Варто нагадати і про попередження американської сторони, яке звучало ще у 2022 році. Відповідь на застосування ядерної зброї не обовʼязково буде ядерною. Захід має достатньо конвенційних інструментів, щоб знищити російське угруповання у Чорному морі і на окупованих територіях. Такий сценарій обговорювався публічно колишніми високопосадовцями саме для того, щоб Москва його почула.
Ядерна погроза не є чудо зброєю, яка допоможе росіянам виграти. Вона не пробʼє сучасну оборону, не зніме проблему кіл зони і не поверне Росії ініціативу на фронті. Вона не вирішує жодного оперативного завдання, яке росіяни не можуть вирішити звичайними засобами. Зате вона руйнує ті останні опори, на яких тримається російська економіка і російська дипломатія. Росія перетвориться з держави, яка шантажує світ погрозами, на державу ядерного терориста, яка одного разу вже застосувала ядерну зброю проти сусіда, і жити з цим тавром їй доведеться століттями.
То чи справді Росія може застосувати ядерну зброю проти України? І що це змінить на фронті? Питання абсолютно нормальне, і на нього варто відповідати спокійно, без істерики та зайвих переживань.
Коли людина чує слова «ядерна зброя», вона уявляє знищене місто і гриб над горизонтом. Тактичний заряд працює за схожою методикою. Його головна особливість полягає в тому, що він значно менший за потужністю. Мова йде про частки кілотонни або про кілька десятків кілотонн. Бомба, яка зруйнувала Хіросіму, мала близько п’ятнадцяти кілотонн. Виходить, що найпотужніші тактичні заряди приблизно дорівнюють тій самій Хіросімі. А найслабші здатні накрити площу в кілька кварталів. Тому слово тактична означає тільки одне – те, що військові планують бити не по місту. Ціллю стає вузол оборони, скупчення техніки або переправа через річку. Тому межа між тактичним і стратегічним зарядом умовна і проводиться не за потужністю, а за носієм і за задачею. Один і той самий заряд вважається тактичним, якщо він летить на двісті кілометрів по польовому складу боєприпасів. Той самий заряд стає стратегічним, якщо ціллю призначено енергетику чи столицю сусідньої держави. Тому розмови про якусь окрему безпечнішу категорію ядерної зброї є переважно мовною грою. Фізика в обох випадках залишається абсолютно однаковою.
Ядерний арсенал Шредінгера
Це найголовніше питання, і саме його зазвичай пропускають у публічних дискусіях. За оцінками західних дослідницьких центрів, Росія має близько двох тисяч нестратегічних ядерних боєзарядів. Цифра виглядає лячно рівно доти, доки ви не поставите наступне питання. Де саме ці заряди фізично перебувають просто зараз і в якому вони стані? Так от, вони не стоять на ракетах у бойових частинах, а лежать на складах по всій території Росії. Радянська, а потім і російська система побудована на жорсткій централізації зберігання. Заряди утримуються на спеціальних об’єктах, підпорядкованих Дванадцятому головному управлінню Міністерства оборони. Це окрема структура зі своєю охороною, своїм транспортом і своїми процедурами передачі. Звичайна ракетна бригада не має ядерних боєголовок у себе на складі. Щоб застосувати заряд, його треба фізично вивезти з центрального сховища, доставити до району розгортання, пристикувати до носія і провести довгу низку процедур перевірки.
Тут починається те, чого росіяни бояться значно більше за санкції. Усі великі об’єкти зберігання давно нанесені на карти. Вони перебувають під постійним супутниковим наглядом розвідувальної спільноти «Пʼяти очей», тобто Сполучених Штатів, Британії, Канади, Австралії і Нової Зеландії (роботу системи ми описували у попередньому матеріалі). Тож йдеться не про один знімок раз на тиждень, а про безперервне спостереження у різних діапазонах, від оптики до радіолокації. Разом із супутниками працює радіотехнічна розвідка, яка слухає канали управління відповідних частин. Додайте до цього агентурну складову і аналіз логістики, бо спеціальні ешелони і спеціальні борти мають дуже характерний почерк. Тому будь-який реальний рух зарядів зі сховищ у бік фронту буде помічений заздалегідь. Це важливо, оскільки питання підготовки удару займає не хвилини і навіть не години. Підготовка займає дні, а можливо і тижні, Тому Захід отримає час на політичну реакцію, на попередження, на демонстрацію власної готовності. Україна отримає час на розосередження і на додаткові заходи захисту військ.
Саме тому попередні кризи навколо ядерних погроз розвивалися за схожим сценарієм. Восени 2022 року американські посадовці публічно говорили, що бачать риторику, але не бачать руху арсеналу. Ця фраза була не дипломатичною ввічливістю, а прямим повідомленням Москві: «Ми дивимося на ваші сховища і ми бачимо, що ви нічого не робите. Погроза без фізичної підготовки залишається виключно словами».
А чим росіяни будуть доставляти заряди? Окремої ядерної пускової установки ви не побачите ніде. Носії давно відомі і нічим особливим не виділяються серед звичайної техніки. Це оперативно тактичні комплекси на кшталт Іскандера з дальністю до 500 кілометрів, авіаційні бомби вільного падіння, крилаті ракети морського і повітряного базування. Колись ядерні заряди робили навіть для великокаліберної артилерії. З тієї самої машини летить звичайна ракета і летить ракета зі спеціальною бойовою частиною. Ця подвійність створює окрему і дуже неприємну проблему для всього світу. Кожен пуск Іскандера теоретично може виявитися ядерним, і зовні відрізнити його неможливо. Розміщення частини носіїв на території Білорусі, про яке оголосили у 2023 році, було саме про це. Політичний жест мав розмити географію і додати невизначеності, а не створити реальну нову військову спроможність.
Хто ухвалює рішення і що змінилося у доктрині?
Восени 2024 року Росія оновила свої основи державної політики у сфері ядерного стримування. Формально поріг застосування було знижено, зокрема через згадку про агресію неядерної держави за підтримки ядерної. Пропаганда подала це як історичний поворот і як прямий сигнал Заходу. Насправді декларативна доктрина і реальна процедура ухвалення рішення є двома різними світами. Доктрину пишуть для зовнішньої аудиторії, і вона нікого фізично ні до чого не зобовʼязує. Реальне застосування вимагає ланцюжка технічних і організаційних дій, які неможливо приховати. Потрібне рішення першої особи, потрібна участь військового керівництва, потрібна робота Дванадцятого управління, потрібне залучення десятків людей на різних рівнях. Кожна ланка цього ланцюжка є потенційною точкою витоку і потенційною точкою відмови.
Хроніка погроз і ймовірні наслідки для світу
Пік ядерного залякування припав на осінь 2022 року, коли російський фронт сипався під Харковом і Херсоном. Тоді про можливість застосування говорили публічно і на найвищому рівні. Паралельно розігрувалася історія навколо Запорізької атомної станції, яка мала створити окремий канал ядерного страху. Далі були навчання нестратегічних ядерних сил, заяви про зміну доктрини, демонстративне застосування балістичної ракети середньої дальності по Дніпру у листопаді 2024 року. Складіть усі ці епізоди в один ряд, і побачите закономірність. Кожна наступна погроза працює гірше за попередню. Шантаж має сенс лише доти, доки жертва йому вірить. Росія витратила свій ядерний кредит довіри на десятки заяв, жодна з яких не була реалізована.
Але якщо таки удар відбудеться, якими будуть наслідки для світу? Цей розділ я вважаю найважливішим для європейського читача. Радіоактивний слід не тримається в межах адміністративних кордонів і не зупиняється на лінії фронту. Залежно від погоди він накриє сотні кілометрів у формі витягнутої плями, і ця пляма перетне державні кордони за кілька діб.
Далі починається ланцюжок, який неможливо зупинити політичними заявами. Заражені ґрунтові води йдуть у Дніпро або в Сіверський Донець, а звідти в Чорне море. Українське зерно втрачає ринки збуту миттєво і назавжди, бо жоден імпортер не купуватиме продукцію з підозрою на радіонукліди. За зерном ідуть Дунайська дельта, Молдова, Румунія і Болгарія, які фізично не можуть відгородитися від власної річки. Європейський Союз отримає не політичну кризу, а санітарну, з контролем продуктів, забороною на рибу і паніками в супермаркетах Варшави чи Софії. Окремо стоїть Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією і потребує стабільного живлення для охолодження. Будь-який ядерний інцидент у регіоні створює другий сюжет, значно гірший за перший. Пошкоджені лінії, зруйнована логістика, персонал, який не може дістатися на робочі місця. У цьому сценарії тактичний заряд стає лише запалом для катастрофи цивільного масштабу.
Тепер найцікавіше питання, яке чомусь майже не звучить у публічній дискусії. Над Україною панують західні і північно західні вітри, і це не питання думки, а питання кліматології. Удар по східних областях означає, що хмара піде рівно туди, звідки прилетіла ракета. Ростовська, Бєлгородська і Воронезька області опиняться під ядерним слідом протягом доби чи двох. Історія вже дала нам готову ілюстрацію, і вона надзвичайно незручна для Москви. Після Чорнобиля найбільш забрудненими виявилися не українські регіони, а південь Білорусі і Брянська область. Гомельщина досі має зони відселення, а брянські ліси досі дають гриби з підвищеним фоном. Реактор стояв в Україні, а платили здоровʼям люди за кордоном, які взагалі не розуміли, що з ними відбувається.
Земля справді одна, і атмосфера в неї теж одна. Ізотопи не читають паспортів, не питають про громадянство і не звіряються з картою окупованих територій.
Держава, яка застосує ядерну зброю за 50 кілометрів від власного кордону, влаштує ядерну аварію самій собі. Різниця лише в тому, що цього разу вона зробить це свідомо і за власним рішенням.
Далі йде подвійний парадокс, і обидві його частини варто проговорити вголос. Росія оголосила окуповані області своїми і вписала їх до власної конституції. Це означає, що формально вона завдаватиме ядерного удару по власній території, за власним же законом. Юридична конструкція, вибудувана заради анексії, перетворюється на пастку для того, хто її створив. Друга частина парадоксу лежить у площині простої тактики. Російські підрозділи стоять за кілька кілометрів від будь-якої можливої точки удару, у тій самій кіл зоні, що і наші. Радіус ураження заряду і глибина власних бойових порядків приблизно збігаються. Той, хто бʼє по передньому краю, накриває власну піхоту разом із чужою.
Складіть це в одну картину і подивіться на результат збоку. Виходить держава, яка застосовує ядерну зброю на землі, яку сама називає своєю, проти населення, яке сама називає своїм, накриваючи при цьому власні штурмові підрозділи і власні прикордонні області. Пояснити таке рішення власному суспільству неможливо в принципі. Пояснити його власній армії ще складніше.
Радянська мрія про ядерний прорив
Щоб зрозуміти, звідки взагалі взялася ідея тактичного ядерного удару, треба повернутися у 1950-ті роки. У вересні 1954 року на Тоцькому полігоні Радянський Союз провів навчання з реальним ядерним вибухом. Через район епіцентру пропускали війська, відпрацьовуючи наступ у щойно утвореному коридорі. Десятки тисяч військовослужбовців отримали дози опромінення, а сама подія лишалася засекреченою десятиліттями. Концепція виглядала логічно і навіть красиво на папері. Ядерний удар пробиває коридор у щільній обороні, у пролом заходять механізовані колони, наступ розвивається у глибину. Схема мала сенс проти суцільної оборони з чітко визначеним тилом, який можна накрити одним ударом. Саме під таку війну проєктувалася вся радянська сухопутна доктрина. Але ця схема не працює на сучасному фронті
Давайте поясню. Припустімо на секунду найгірший сценарій і уявімо що удар таки нанесуть. Давайте розберемо його наслідки. На дистанції у 100 чи 300 кілометрів політ триває лічені хвилини. Супутники раннього попередження фіксують сам факт пуску практично миттєво, радари підхоплюють ціль і рахують траєкторію. Але вони бачать ракету, а не її начинку. Це означає, що весь світ протягом кількох хвилин перебуватиме у стані повної невизначеності. Що саме стояло в головній частині, стане відомо тільки після підриву. Але чи буде це ефективно? Підрив може бути або повітряний або наземний.
Військові знають, що у першому випадку 20 кілотонн виносить техніку та живу силу в радіусі кількох кілометрів. Додайте засвітку оптики, потужний електромагнітний імпульс і повне вигоряння незахищеного звʼязку. Проте піхота у правильно обладнаних укриттях цілком здатна вижити навіть відносно недалеко від епіцентру. Наземний підрив дає інший результат і додає тривале зараження місцевості. Радіоактивна хмара піде туди, куди її понесе вітер, і прогнозувати це з точністю до кілометра не вміє ніхто. Погода стає повноцінним учасником операції, а результат залежить від хмарності, вологості і напрямку вітру. Військовий планувальник отримує зброю, наслідки якої він контролює лише приблизно.
Але чи дозволить це прорвати фронт? Ні, не дозволить. Сучасна лінія зіткнення влаштована принципово інакше, ніж уявляли радянські генерали. Оборона розтягнута на сотні кілометрів і не має єдиного вузла, вартого ядерного заряду. Командні пункти винесені, склади розосереджені, підрозділи тримають позиції малими групами. Ви можете витратити боєзаряд і не знайти під ним нічого, крім кількох порожніх лісосмуг. Та суцільної кіл зони безпілотників, яка тягнеться на 20 кілометрів углиб позицій обох сторін. Вона нікуди не подінеться після ядерного вибуху, бо оператори сидять поза радіусом ураження. Штурмові групи, які мали б увійти у пролом, підуть через ту саму зону ураження дронами. Тільки тепер вони робитимуть це ще й по зараженій місцевості, у засобах захисту, з обмеженим часом перебування і без нормальної евакуації поранених.
Ціна, яку доведеться платити не на фронті
Головними противниками такого сценарію є не Вашингтон і не Брюссель. Найжорсткіша реакція прийде з Пекіна і з Делі.
Китай роками повторює формулу про неприпустимість застосування і навіть погрози застосування ядерної зброї. Ця теза потрібна йому не заради України, а заради власного регіону, де ядерні держави стоять поруч і де прецедент зруйнує всю систему стримування.
Індія перебуває у схожому становищі і має ядерного сусіда за спірним кордоном. У Самарканді восени 2022 року Моді сказав Путіну в обличчя, що сьогодні не епоха воєн. Ця коротка фраза облетіла світ саме тому, що прозвучала не в ООН, а за столом переговорів навпроти самого Путіна.
Обидві держави чудово розуміють головний наслідок першого застосування. Порогові країни від Ірану до Південної Кореї отримають готовий аргумент на користь власної ядерної програми. Режим нерозповсюдження, який тримається на звичці і на страху, перестане існувати протягом кількох років.
Звідси випливають економічні наслідки, які добʼють російську економіку остаточно.
Китай і Індія сьогодні є основними покупцями російських енергоносіїв і головним каналом обходу санкцій. Жодна з цих країн не захоче публічно стояти поруч із державою, яка застосувала ядерну зброю першою за 80 років. Йдеться не про моральний вибір, а про репутаційні і фінансові ризики для їхніх власних банків і компаній. Вторинні санкції у такій ситуації перестануть бути предметом переговорів і стануть питанням виживання для будь-якого контрагента.
Варто нагадати і про попередження американської сторони, яке звучало ще у 2022 році. Відповідь на застосування ядерної зброї не обовʼязково буде ядерною. Захід має достатньо конвенційних інструментів, щоб знищити російське угруповання у Чорному морі і на окупованих територіях. Такий сценарій обговорювався публічно колишніми високопосадовцями саме для того, щоб Москва його почула.
Ядерна погроза не є чудо зброєю, яка допоможе росіянам виграти. Вона не пробʼє сучасну оборону, не зніме проблему кіл зони і не поверне Росії ініціативу на фронті. Вона не вирішує жодного оперативного завдання, яке росіяни не можуть вирішити звичайними засобами. Зате вона руйнує ті останні опори, на яких тримається російська економіка і російська дипломатія. Росія перетвориться з держави, яка шантажує світ погрозами, на державу ядерного терориста, яка одного разу вже застосувала ядерну зброю проти сусіда, і жити з цим тавром їй доведеться століттями.
Перейти на tyzhden.uaРосійська атака на Київщину вранці 28 серпня забрала життя однієї людини, ще двоє людей постраждали. У Бучанському районі загинув чоловік, ще одного чоловіка з осколковими пораненнями госпіталізували. У Фастівському районі медики допомагають жінці, яка отримала порізи руки. В області також пошкоджені десятки цивільних об'єктів.
Про це розповіли в ДСНС, голова Київської ОВА Тимур Ткаченко, пише Рубрика.
За даними очільника області, смертельний випадок стався у Бучанському районі.
"На жаль, ранкова атака ворога забрала життя людини у Бучанському районі. Ще один чоловік отримав множинні осколкові поранення. Його госпіталізували до місцевої лікарні", зазначив він.
Фото: Телеграм / ДСНС України
З його слів також у Фастівському районі постраждала жінка – вона отримала порізи руки.
"Наразі їй надають необхідну медичну допомогу", уточнив голова ОВА.
Загалом внаслідок російської атаки пошкоджень зазнали цивільні об'єкти одразу у Фастівському, Бориспільському, Вишгородському, Броварському та Бучанському районах. Попередньо, пошкоджені :
14 складських приміщень,
16 приватних будинків,
три багатоквартирні будинки,
16 транспортних засобів.
На місцях працюють відповідні служби, які документують наслідки ударів і допомагають постраждалим.
Фото: Телеграм / ДСНС України
Фото: Телеграм / ДСНС України
Повторні удари рф
У ДСНС повідомили, що російські атаки на Київщину та Київ тривають уже другу добу. Сигнал повітряної тривоги в регіоні протягом цього часу лунає практично безперервно.
Увага! Рятувальники закликали людей:
не наближатися до місць, де триває ліквідація наслідків обстрілів,
не виходити без нагальної потреби з укриттів або безпечних місць.
За даними служби, через підвищений інтерес цивільних до роботи надзвичайників уже є випадки, коли люди нехтували правилами безпеки.
https://rubryka.com/wp-content/uploads/2026/08/AQNtLwcIZnzzZefrPLNJx8FcuYSEk9A5LNnANXcuPLzPxb8AAyVvvsV-JduVhS15Qdhn-deAa_AZQPit-YPrduW_HdB0b6mY05-aGGqWTZq1kA.mp4
Від першого влучання вночі 27 серпня Київщина зазнала вже 38 атак. Під час роботи рятувальників сигнал повітряної тривоги лунав 20 разів, через що їм доводилося переривати гасіння пожеж і відходити в укриття.
Протягом 27 серпня повітряна тривога в Києві та області сумарно тривала майже 12 годин. Рятувальники також зафіксували 13 повторних ударів.
"Для наших рятувальників ліквідація наслідків російських обстрілів перетворилася на випробування на межі людських можливостей. Вогнеборці працюють в умовах постійного смертельного ризику: раз у раз вони змушені переривати гасіння через загрозу повторних ударів та відходити на безпечну відстань. Але навіть під постійною прицільною загрозою і 13 повторних ударів повертаються до роботи", повідомили в ДСНС.
Рятувальники працювали ще з ночі проти 27 серпня та продовжили роботу протягом наступного дня. За ранок 28 серпня повітряна тривога лунала 11 разів і загалом тривала понад 14 годин.
Вранці 28 серпня наслідки російських атак продовжують ліквідовувати. Рятувальники працюють на місцях пожеж та руйнувань, водночас зберігається загроза нових ударів.
Нагадаємо, що цієї ж ночі російський безпілотник знищив сортувальне депо "Нової пошти" у Святопетрівському на Київщині, а розташоване поруч виробництво зазнало пошкоджень. Також вранці 28 серпня російські війська атакували Запоріжжя, влучивши в територію торговельного центру, де розташований будівельний супермаркет "Епіцентр". Унаслідок удару пошкоджено будівлю, попередньо відомо про одного постраждалого.
Як писала Рубрика, російські війська протягом вечора 27 серпня та в ніч на 28 серпня атакували Суми, Дніпропетровську та Харківську області. Унаслідок ударів є загиблі та поранені, пошкоджені й зруйновані житлові будинки, автомобілі, підприємства та інші цивільні об'єкти.
↓Читайте також
Росіяни повторно вдарили по Херсонській ТЕЦ: станція зазнала критичних руйнувань, усе обладнання знищене
The post Окупанти атакували Київщину 38 разів: загинула людина та двоє постраждали, пошкоджено 49 об’єктів appeared first on Рубрика.
Про це розповіли в ДСНС, голова Київської ОВА Тимур Ткаченко, пише Рубрика.
За даними очільника області, смертельний випадок стався у Бучанському районі.
"На жаль, ранкова атака ворога забрала життя людини у Бучанському районі. Ще один чоловік отримав множинні осколкові поранення. Його госпіталізували до місцевої лікарні", зазначив він.
Фото: Телеграм / ДСНС України
З його слів також у Фастівському районі постраждала жінка – вона отримала порізи руки.
"Наразі їй надають необхідну медичну допомогу", уточнив голова ОВА.
Загалом внаслідок російської атаки пошкоджень зазнали цивільні об'єкти одразу у Фастівському, Бориспільському, Вишгородському, Броварському та Бучанському районах. Попередньо, пошкоджені :
14 складських приміщень,
16 приватних будинків,
три багатоквартирні будинки,
16 транспортних засобів.
На місцях працюють відповідні служби, які документують наслідки ударів і допомагають постраждалим.
Фото: Телеграм / ДСНС України
Фото: Телеграм / ДСНС України
Повторні удари рф
У ДСНС повідомили, що російські атаки на Київщину та Київ тривають уже другу добу. Сигнал повітряної тривоги в регіоні протягом цього часу лунає практично безперервно.
Увага! Рятувальники закликали людей:
не наближатися до місць, де триває ліквідація наслідків обстрілів,
не виходити без нагальної потреби з укриттів або безпечних місць.
За даними служби, через підвищений інтерес цивільних до роботи надзвичайників уже є випадки, коли люди нехтували правилами безпеки.
https://rubryka.com/wp-content/uploads/2026/08/AQNtLwcIZnzzZefrPLNJx8FcuYSEk9A5LNnANXcuPLzPxb8AAyVvvsV-JduVhS15Qdhn-deAa_AZQPit-YPrduW_HdB0b6mY05-aGGqWTZq1kA.mp4
Від першого влучання вночі 27 серпня Київщина зазнала вже 38 атак. Під час роботи рятувальників сигнал повітряної тривоги лунав 20 разів, через що їм доводилося переривати гасіння пожеж і відходити в укриття.
Протягом 27 серпня повітряна тривога в Києві та області сумарно тривала майже 12 годин. Рятувальники також зафіксували 13 повторних ударів.
"Для наших рятувальників ліквідація наслідків російських обстрілів перетворилася на випробування на межі людських можливостей. Вогнеборці працюють в умовах постійного смертельного ризику: раз у раз вони змушені переривати гасіння через загрозу повторних ударів та відходити на безпечну відстань. Але навіть під постійною прицільною загрозою і 13 повторних ударів повертаються до роботи", повідомили в ДСНС.
Рятувальники працювали ще з ночі проти 27 серпня та продовжили роботу протягом наступного дня. За ранок 28 серпня повітряна тривога лунала 11 разів і загалом тривала понад 14 годин.
Вранці 28 серпня наслідки російських атак продовжують ліквідовувати. Рятувальники працюють на місцях пожеж та руйнувань, водночас зберігається загроза нових ударів.
Нагадаємо, що цієї ж ночі російський безпілотник знищив сортувальне депо "Нової пошти" у Святопетрівському на Київщині, а розташоване поруч виробництво зазнало пошкоджень. Також вранці 28 серпня російські війська атакували Запоріжжя, влучивши в територію торговельного центру, де розташований будівельний супермаркет "Епіцентр". Унаслідок удару пошкоджено будівлю, попередньо відомо про одного постраждалого.
Як писала Рубрика, російські війська протягом вечора 27 серпня та в ніч на 28 серпня атакували Суми, Дніпропетровську та Харківську області. Унаслідок ударів є загиблі та поранені, пошкоджені й зруйновані житлові будинки, автомобілі, підприємства та інші цивільні об'єкти.
↓Читайте також
Росіяни повторно вдарили по Херсонській ТЕЦ: станція зазнала критичних руйнувань, усе обладнання знищене
The post Окупанти атакували Київщину 38 разів: загинула людина та двоє постраждали, пошкоджено 49 об’єктів appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com19 березня 1998 року розкішний будинок у передмісті округу Оріндж Лагуна-Нігель сповз схилом після того, як сильні дощі, спричинені явищем Ель-Ніньйо, на початку того місяця розмили ґрунт. Вінс Буччі/AFP/Getty Images/архів.
Штат уже переживав руйнівні наслідки цього явища, але цього разу кліматичні зміни можуть зробити окремі загрози ще серйознішими.
Каліфорнія може опинитися серед штатів США, які найбільше постраждають від надзвичайно сильного Ель-Ніньйо. Основними загрозами називають прибережні підтоплення, інтенсивні опади в низинних районах, рясний сніг у горах і потужні хвилі. Вони здатні прискорити руйнування берегової лінії та ускладнити транспортне сполучення.
За даними CNN
Наслідки подібного явища штат уже переживав під час супер-Ель-Ніньйо 1997–1998 років. У лютому того періоду в центральній частині Лос-Анджелеса випала майже річна кількість опадів. У Південній і Центральній Каліфорнії сталися смертельні зсуви, а високі хвилі пошкодили частину пірса Санта-Моніки. Підтоплення також зафіксували в громадах поблизу затоки Сан-Франциско.
Водночас попередній досвід не дає змоги точно спрогнозувати масштаби майбутніх опадів. Супер-Ель-Ніньйо 2015–2016 років приніс Каліфорнії значно менше дощів, ніж явище наприкінці 1990-х. Однак через потепління клімату окремі небезпечні наслідки можуть бути сильнішими.
Ель-Ніньйо та загроза прибережних підтоплень у Каліфорнії
Під час Ель-Ніньйо в екваторіальній частині Тихого океану накопичується аномально тепла вода. Вона розширюється, підвищуючи рівень моря. Хвилі Кельвіна переносять великі обсяги нагрітої води на схід, а після досягнення узбережжя Південної Америки можуть рухатися вздовж берега на північ.
За такого розвитку подій рівень моря біля Каліфорнії може зрости на 15–30 сантиметрів. Супутникові дані вже фіксували ділянку підвищеного рівня води, що простягалася від Південної та Центральної Америки до півострова Каліфорнія.
Ризики посилює збіг Ель-Ніньйо з піком 18-річного циклу припливів. У цей період королівські припливи можуть бути ще вищими, що збільшує ймовірність затоплення прибережних територій.
Ми точно знаємо, що зіткнемося з цими прибережними небезпеками.
– Патрік Барнард, директор з досліджень Центру стійкості прибережного клімату Каліфорнійського університету в Санта-Крусі
Патрік Барнард оцінив, що додаткове підвищення рівня прибережних вод на 15–30 сантиметрів може створити небезпеку для ще 170 тисяч людей. Порівняно зі звичайним роком без супер-Ель-Ніньйо під загрозою також може опинитися майно вартістю близько 60 мільярдів доларів.
Дослідження вказують, що тихоокеанські шторми в роки Ель-Ніньйо генерують приблизно на 30% більше хвильової енергії. В окремі періоди цей показник зростав до 50%, що створює додатковий тиск на пляжі, дороги та іншу інфраструктуру вздовж узбережжя.
Сильні дощі та снігопади важко спрогнозувати
Найскладніше передбачити, якими будуть траєкторії тихоокеанських штормів. Потужний Ель-Ніньйо часто пов’язаний із вологішою погодою на південному заході США та посушливішими умовами на північному заході, проте така закономірність спрацьовує не завжди.
Якщо над Каліфорнією проходитимуть активні штормові системи, сильні дощі в низинах і великі обсяги снігу в гірських районах можуть викликати повені, селеві потоки та зсуви.
Шанси на значні опади безумовно підвищені. Але передбачити, де саме вони випадуть, важко.
– Патрік Барнард, директор з досліджень Центру стійкості прибережного клімату Каліфорнійського університету в Санта-Крусі
Метеоролог Університету штату Північна Кароліна Діллон Амая вважає, що явище може досягти надзвичайної інтенсивності через значний запас тепла під поверхнею тропічного Тихого океану.
Попри невизначеність щодо кількості опадів, найімовірнішими наслідками Ель-Ніньйо для Каліфорнії залишаються високі припливи, великі хвилі та посилений ризик прибережних підтоплень.
Рекомендуємо звернути увагу:
- Потужний Ель-Ніньйо міг змінити зимову погоду у США, принісши тепло на північ і більше опадів на південь та схід країни.
- OpenAI закликала Каліфорнію посилити закон SB 53, додавши моніторинг моделей ШІ під час навчання, оцінювання та кіберзахист на всіх етапах розробки.
- Тропічний шторм Lala пройшов поблизу Гаваїв, забрав життя людини та залишив понад 200 тисяч споживачів без електрики, спричинивши повені й масштабні руйнування.
Перейти на mezha.netНаступний опалювальний сезон, вочевидь, буде складнішим за попередній. Про це кажуть і президент, і прем’єр, і фахівці-енергетики та спеціалісти ЖКГ. Це, зрештою, розуміє кожен українець. Тож хоч як прикро, але доводиться говорити про ймовірність такого сценарію ледь не як про аксіому. Отже, маємо бути до цього готові. Завдання — максимально убезпечитися від ворожих атак (це — справа ППО й інженерного захисту) та підготуватися до швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. У цьому допоможуть досвід ремонтів під час попередніх інтенсивних ворожих обстрілів і солідний (як запевняють у Міністерстві енергетики) запас обладнання та запчастин, зроблений за сприяння міжнародних партнерів.
Електроенергія: без графіків «по дві години на добу», але…
Хоча готуватися до наступної зими почали заздалегідь, бачимо, що за два-три місяці до потенційного початку опалювального періоду 2026/2027 до завершення запланованих робіт іще далеко. Як звітують у профільних відомствах та місцевих громадах, готовність за деякими напрямами — до 70%, за іншими — ледве наполовину.
Одне з основних завдань — посилення інженерного та фізичного захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури. Маємо розуміти, що повністю вберегти від ворожих ударів такі (зазвичай величезні) комплекси споруд неможливо. Тим паче коли Україні так бракує протиракет. Але попередня підготовка допоможе у разі влучань максимально скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт, що особливо важливо в зимовий період. І, звісно ж, ідеться про захист від непрямого влучання ракет і атак безпілотників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: як у Києві планують забезпечити місто теплом
У Міністерстві енергетики України, відповідаючи на запит ZN.UA, розповіли, що паралельно тривають технічна підготовка генераційних потужностей і електромереж до роботи в умовах підвищених навантажень, ремонт електростанцій, накопичення аварійного запасу матеріалів і критичного обладнання, насамперед силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для оперативної ліквідації наслідків можливих пошкоджень.
«Водночас інформація щодо фактичної забезпеченості окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу резервним устаткуванням, кількості трансформаторів, автотрансформаторів, іншого обладнання, а також рівня сформованих аварійних запасів належить до інформації з обмеженим доступом, оскільки її поширення може створювати додаткові ризики для функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану», — наголосили у пресслужбі Міненерго.
Як повідомив, виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль, в Україні цьогоріч уже відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти 4 ГВт потужностей тривають. Загалом 2026 року заплановано відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема планують установити обладнання з виведених з експлуатації ТЕС і ТЕЦ із Литви, Німеччини та Латвії.
Також, за словами урядовця, в Україні вже працюють об’єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт. До кінця року хочуть установити ще 800 МВт. Роботи з під’єднання понад 280 установок тривають.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Києву бракує фахівців, часу та грошей, але основні заходи з підготовки до зими виконані вже на 50% — Кличко
«Лідер із під’єднання когенераційних газових установок — Київська область, де встановлено понад 219 МВт. Більш як по 100 МВт потужностей установлено в Черкаській (129,3 МВт), Дніпропетровській (118,2 МВт), Волинській (113,6 МВт), Івано-Франківській (108,8 МВт), Сумській (103,6 МВт) і Закарпатській (100,3 МВт) областях», — деталізували у пресслужбі Міністерства енергетики.
Водночас понад половину української електрогенерації, як відомо, забезпечують атомні електростанції. Денис Шмигаль повідомив, що зараз три з дев’яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території перебувають у ремонті. До настання холодів усі блоки під’єднають до енергосистеми.
Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко сподівається, що «тумблер спрацює» і РФ утримається від терористичних атак на ці енергооб’єкти.
«Думаю, по АЕС ворог не стрілятиме. До того ж це дуже міцні об’єкти. Свого часу я як науковець займався проблемами міцності, навіть захищав дисертацію на цю тему. І трошки брав участь у розрахунках конструкції атомних електростанцій, там дуже серйозний запас», — розповів експерт у коментарі ZN.UA.
Він також наголосив, що захист підстанцій та інших елементів системи передачі та розподілу електроенергії нині справді покращився. До того ж завдяки попередньому досвіду енергетики навчилися швидко відновлювати такі об’єкти після пошкоджень.
«З усього цього — висновок: так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про «щонайбільше дві години електрики на добу», — заспокоює Дяченко.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюрократія проти тепла: 1,25 млрд грн для зимового Києва «гуляли» рахунками, поки місто їх не повернуло
У Міненерго натомість жодних цифр не назвали, нагадавши, що прогнозні режими роботи Об’єднаної енергосистеми України, обсяги електроспоживання, очікувані баланси потужності та електроенергії, а також можливість вживати заходів з обмеження електропостачання визначає оператор системи передачі з урахуванням прогнозних погодних умов, доступності генераційних потужностей, графіків ремонтної кампанії, режимів роботи енергосистем суміжних держав, можливостей здійснення імпорту електроенергії та, звісно ж, безпекової ситуації.
«З огляду на значну кількість чинників, які можуть впливати на роботу енергосистеми в умовах воєнного стану, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер і залежатиме насамперед від наслідків можливих атак на об’єкти енергоінфраструктури та фактичного стану енергосистеми», — підсумували у пресслужбі Міністерства енергетики.
Газового «голоду» цієї зими не буде. А що з теплом?
У Міненерго також запевнили ZN.UA, що досвід опалювального сезону 2025/2026 урахували й у питанні задоволення потреб країни у блакитному паливі: «Пріоритетами залишаються забезпечення необхідних запасів природного газу, підтримання стабільного рівня власного видобутку, диверсифікація джерел імпорту та посилення стійкості об’єктів газової інфраструктури до можливих атак. Важливим напрямом підготовки до осінньо-зимового періоду залишається відновлення пошкоджених об’єктів газовидобування та створення резервів для надійної роботи газотранспортної системи».
У відомстві додали, що газову генерацію дедалі більше використовують для підтримки роботи енергосистеми в умовах пошкодження електрогенераційних потужностей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Для двох районів Києва будують теплові станції, але на комфортну температуру в оселях їх може не вистачити
Сергій Дяченко погоджується: ситуація з накопиченням газу непогана — особливо якщо порівнювати з деякими попередніми роками, коли блакитного палива для проходження опалювального періоду нам ледь вистачало. Та й то завдяки не надто суворим зимам.
З іншого боку, зараз значно гірше з власним газовидобуванням — ворог посилив обстріли виробничої інфраструктури. Загалом від початку року РФ майже 300 разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Дісталося й приватним компаніям. І, незважаючи на оперативні ремонти, роботу частини видобувних потужностей зупинено, обсяги внутрішнього видобутку неабияк скоротилися.
За таких умов пришвидшені темпи закачування у підземні газосховища як власного, так і імпортованого ресурсу додають бодай трохи оптимізму. За інформацією Дениса Шмигаля, у ПСГ накопичили вже 14,3 млрд кубометрів газу — набагато більше, ніж на цей час торік (приблизно 11 млрд кубометрів).
«І це непогано. Адже газ — важливе резервне паливо. Зокрема у країні на газі значна частина опалення. Також у нас не завжди вистачає високоманеврових резервів. Тому баланс зазвичай закриваємо завдяки тепловим електростанціям, які працюють на газі. Отже, якщо обладнання працюватиме, ресурс для нього буде. До того ж це той ресурс, «дістати» який російськими ударами практично неможливо», — коментує Дяченко.
Крім того, відновити газотранспортну інфраструктуру набагато легше, ніж електроенергетичну.
«Та й удари по устаткуванню газових мереж — непросте завдання. Влучити по такому невеликому (особливо якщо порівняти з ТЕЦ) об’єкту ракетою доволі складно. А від «шахедів» ми потихеньку навчилися захищатись. Удари ж по трубах газогонів також неефективні», — вважає голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».
Ілюструючи свої слова, він нагадав про спроби донецьких незаконних збройних формувань учиняти теракти на магістральних газогонах. Зазвичай за тиждень-два після атак усе вдавалося відновлювати.
«А по-друге, в нас дуже розгалужена ця система. Розподільні мережі взагалі під землею, а магістральні мають альтернативні «нитки», тож завжди є можливість прокачати паливо в обхід пошкодженої ділянки», — каже експерт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»
За оцінками Дяченка, достатніми є й накопичені в Україні обсяги вугілля. Але тут ситуація дещо інша. Йдеться радше не про швидкі темпи його закупівлі, а про істотне скорочення потреб у такому паливі. Адже в нас, на жаль, залишилося дуже мало тепло- й електрогенерації, яка на ньому працює.
І найбільший головний біль, звісно ж, — забезпечення українців теплом. Після минулої зими посилено увагу до виконання планів установлення розподіленої генерації — локальних джерел тепла й електроенергії (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок). Адже не секрет (і ZN.UA торік писало про це), що доки попередньої зими «не припекло», у багатьох громадах таке обладнання — здебільшого подароване міжнародними партнерами та благодійниками — роками простоювало на складах чи й просто неба. Тепер держава спростила дозвільні процедури, запровадила митні та податкові пільги під час ввезення енергообладнання. Та й громади після уроків минулої зими помітно активізувалися. Єдине: чи не запізно? Згадані когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, справді можуть урятувати від замерзання окремі мікрорайони. Але для великого міста, як-от, приміром столиця, їх недостатньо.
До речі, в Києві відзвітували про виконання майже половини запланованих робіт із підготовки до опалювального сезону. Низку великих проєктів мають завершити до кінця року. За словами міського голови Віталія Кличка, одне з головних завдань — створення дублювальної системи, яка забезпечуватиме киян теплом, електроенергією та водою у разі руйнування великих генераційних об’єктів.
Думають і про альтернативу на чорний день. У столиці заздалегідь формують списки маломобільних жителів, які можуть потребувати тимчасового переселення у разі тривалої відсутності теплопостачання. Насамперед йдеться про самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім’ї з дітьми з інвалідністю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону
Тим часом у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту повідомили, що на середину серпня в масштабах країни забезпечено 918,5 МВт (75,6% потреби об’єктів тепло- та водопостачання) резервного живлення. Непокрита потреба — 296,2 МВт.
«Станом на 1 серпня до опалювального сезону підготовлено 83 553 житлові будинки, або 58% від плану; 14 962 об’єкти соціальної сфери, або 62,7%; 10 590 котелень, або 61,7%; 10,4 тис. км теплових мереж; 2457 водопровідних та 1516 каналізаційних насосних станцій», — деталізували у міністерстві.
Проте тут маємо два запитання: чи вистачить часу до настання холодів для виконання всіх запланованих робіт? І друге: чи достатньо було заплановано для того, щоби наші міста, попри ворожі атаки, трималися й не замерзли взимку? Оцінки чуємо різні. Але з тим, що зараз варто «напружитися», погоджуються, мабуть, усі. Бо кожен ефективно використаний день літа й теплої частини осені гарантує бодай 0,01% полегшення для нас найближчої складної зими.
Перейти на zn.uaПриєднуйтесь до Платформи
Слово і Діло3.5 тис новин
Суспільне82.4 тис новин
New Voice77.3 тис новин
Громадське радіо8.6 тис новин
Бабель8.6 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Еспресо21.6 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин
Українська правда25.2 тис новин
Дзеркало Тижня22.1 тис новин
Texty.org.ua1.9 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?...