Тренд пошуку "Трипілля"

У Києві 25 серпня, у вівторок, на Центральному залізничному вокзалі вперше презентували виставку, присвячену українському досвіду стійкості під час війни. Проєкт покликаний показати іноземним партнерам, як Україна продовжує функціонувати та долати масштабні виклики. Уже восени проєкт представлять у Європейському парламенті, а згодом — у США та Канаді.

Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Галина Остаповець.

Що показує виставка українського досвіду

Першими відвідувачами виставки стали українські дипломати, політики та іноземні посли. Серед гостей були посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, міністр соціальної політики Денис Улютін та перший заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.

Організатори зазначають, що за понад десять років війни Україна сформувала унікальний практичний досвід функціонування держави та суспільства в умовах постійних загроз.

Денис Улютін. Фото: Новини.LIVE

Експозиція розповідає, зокрема, про:

• безперервну роботу державних інституцій;
• функціонування критичної інфраструктури;
• евакуацію та гуманітарне реагування;
• підтримку населення;
• роботу енергетичного й транспортного секторів;
• розвиток технологій;
• волонтерський рух;
• відновлення країни;
• повернення людей до нормального життя.

За словами організаторів, цей досвід є результатом зусиль мільйонів українців, які щодня допомагають державі та суспільству вистояти під час війни.

Працівники Всесвітньої організації охорони здоров'я. Фото: Новини.LIVE

"Це досвід, створений такою ціною"

Директорка проєкту Центру українського досвіду стійкості Дар’я Сонячна наголосила, що виставка розповідає не лише про сучасну Україну.

За її словами, експозиція демонструє українську стійкість у ширшому історичному контексті — від Трипілля до сьогодення.

"Нам важливо показати іноземним представникам, що ми володіємо цим досвідом та стійкістю, на жаль, такою ціною. Показати і ділитися нашим досвідом", — зазначила Дар’я Сонячна.

Організатори прагнуть донести до міжнародної аудиторії, що український досвід може бути корисним для інших держав, які стикаються з масштабними кризами та загрозами.

Дар’я Сонячна. Фото: Новини.LIVE

Виставку покажуть за кордоном

Після презентації у Києві проєкт вирушить за межі України. Вже восени виставку планують представити в Європейському парламенті.

Після цього експозицію також мають показати у США та Канаді. Таким чином, український досвід стійкості планують представити міжнародній аудиторії та розповісти про те, як українці навчилися зберігати роботу держави, підтримувати одне одного та відновлювати країну в умовах війни.

Виставка українського досвіду стійкості під час війни. Фото: Новини.LIVEВиставка українського досвіду стійкості. Фото: Новини.LIVE

Раніше ми писали, що під час цієї виставки посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова розповіла журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець, що ЄС уже використовує прибутки від заморожених російських активів для підтримки України. Водночас окремі країни Євросоюзу серйозно розглядають можливість використання самих активів, однак для ухвалення такого рішення потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів.

Також Новини.LIVE писали, що Катаріна Матернова поділилась інформацією про те, що Європейський Союз працює над пошуком фінансових рішень, які допоможуть Україні компенсувати дефіцит оборонного бюджету. Наразі йдеться про нестачу близько 27 млрд доларів, або 23,5 млрд євро. Вона наголосила, що партнери вже опрацьовують можливі механізми покриття цієї суми та мають намір і надалі підтримувати Київ.

22-річна українська дизайнерка Анна Попова представила фінальну колекцію в лондонському Central Saint Martins. У п'яти образах вона поєднала історію Бакоти, український фольклор, традиційні ремесла та мотиви Трипілля.
Про це розповіли в ASTHETIK.
Як зазначають, ідея роботи виникла після розмови Попової з бабусею, яка згадала Бакоту — село на Поділлі, затоплене після будівництва Дністровської ГЕС у 1981 році.
"Їм потрібно було або зруйнувати свої будівлі та отримати трохи грошей, або нічого не робити і нічого не отримати", розповідає дизайнерка.
Історія Бакоти, за словами Попової, "сформувала емоційну основу цієї роботи". Дизайнерка розглядає цю історію крізь призму сьогодення, зазначаючи, що росія й досі продовжує війну проти української пам'яті та намагається стерти ідентичність народу.
Фото: ASTHETIK
Фото: ASTHETIK
За словами Попової, створення цієї колекції стало способом захистити власну спадщину і зберегти її у своїх руках.
Вона також провела літо в Україні, стажуючись у карпатському бренді Gushka, де вивчала традиційні способи роботи з вовною.
"Їхня філософія справді вразила мене. Вона полягає в тому, щоб зберегти традиційні українські техніки", каже вона.
П'ять образів
Кожен із п'яти образів пов'язаний з українською культурою. Серед них:
скіфська кам'яна Баба,
мотиви Трипілля,
образ птаха, натхненний Марією Примаченко,
фінальний образ "Мамай".
Фото: ASTHETIK
Фото: ASTHETIK
Для роботи Попова використовувала кераміку, вовну, ручний розпис і традиційну техніку валяння. Частину матеріалів вона створювала разом із матір'ю.
Образ птаха вона присвятила темі свободи й надії.
"Для мене птах уособлює свободу, радість, надію. Я хотіла показати, що біль — це не все, що в нас є", пояснює дизайнерка.
Фото: ASTHETIK
Фото: ASTHETIK
Пошук власної ідентичності
Попова каже, що на початку навчання переважно орієнтувалася на західних митців. Згодом вона вирішила глибше дослідити власне походження.
"У перший і другий роки я дуже покладалася на західних митців, бо обрала легкий шлях", — говорить вона. "Я думала, що в Україні недостатньо, щоб повноцінно зануритися в це. Я повністю помилялася".
Для дизайнерки ця робота стала не лише дослідженням мистецтва, а й способом краще зрозуміти себе.
"Я хотіла, щоб початок моєї подорожі ґрунтувався на тому, ким я є і звідки я родом", — каже Попова. "Було важливо дізнатися більше не лише про Україну, а й про себе".
Нагадаємо, що у Словенському етнографічному музеї в Любляні відкрилася виставка "Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття". Експозиція – 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького та приватної колекції Наталії Холод.
↓Читайте також





Український проєкт "Під очеретяним дахом" переміг на міжнародному конкурсі Hospitality Design Awards







"Одяг не має бути джерелом болю": як в Україні створили адаптивний бренд для поранених і людей з інвалідністю







Ветеранка Крістіна Саніна на протезах представила адаптивний одяг на Ukrainian Fashion Week



The post Бакота, Трипілля та українські ремесла: українська дизайнерка представила колекцію про Україну в Лондоні appeared first on Рубрика.

Віктор Ющенко назвав мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу одним із головних завдань Наглядової ради

Перед новою радою стоять складні завдання: музей прагне завершити масштабний комплекс і посилити міжнародний діалог про пам’ять.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Третій президент України (2005–2010 роки) Віктор Ющенко очолив Наглядову раду Національного музею Голодомору-геноциду. Про це ввечері 5 серпня повідомила пресслужба Міністерства культури.

За повідомленням, заступником голови став надзвичайний і повноважний Посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук, секретаркою – засновниця і голова Мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.

Віктор Ющенко назвав мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу одним із головних завдань Наглядової ради.

У країні, яка воює, про це говорити непросто, адже завжди є нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування має особливе значення. До нього необхідно залучити два потужні ресурси: національний – можливості українського бізнесу та економіки – і потенціал закордонного українства

– Віктор Ющенко

Перші кроки ради та її місія

4 серпня відбулося перше засідання новоствореної Наглядової ради музею Голодомору-геноциду. До Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. Рада працюватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також забезпеченню балансу державних і суспільних інтересів.

У цьому контексті рада має сприяти формуванню цілісної стратегії музею та залучати різні кола суспільства до обговорення його майбутнього.

Історичний контекст та роль Радіо Свобода

У СРСР тема Голодомору була заборонена, а тих, хто про нього говорив – переслідували. Навіть після розпаду Радянського Союзу люди боялися розповідати про пережите. Тільки після Помаранчевої революції 2004 року за президентства Віктора Ющенка ситуація почала кардинально змінюватися. Науковці та журналісти почали записувати свідчення тих, кому вдалося вижити під час штучного голоду. Українська редакція Радіо Свобода від моменту створення у 1954 році у Мюнхені пробивалася через залізну завісу СРСР і розповідала правду про репресії, переслідування поетів, письменників, усіх інакомислячих – дисидентів і про Голодомор.

Деякі публікації Радіо Свобода на цю тему:

• Путін повторює геноцид, який Сталін влаштував в Україні в 1933 році.
• Інтерв’ю із дослідником Голодомору: “Помста в обороні мільйонів.”
• Як українське підпілля вбило радянського дипломата у Львові за Голод-33 в Україні.
• Механізми Голодомору 1932–33 років: оприлюднено 171 новий документ про вилучення зерна і масштаби голоду.
• Примусове вивезення українських дітей, сирітство і смерть. Що спільного між Голодомором і сучасною війною?
• Убиті Голодомором: реальна кількість жертв та докази штучності.
• 55 держав і делегація ЄС підписали декларацію до роковин Голодомору – МЗС.
• У Римі провели месу пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років (фото).

Ця історія підкреслює значення медійної підтримки та міжнародної координації у питаннях пам’яті та дослідження Голодомору, а також необхідність відкритого діалогу між владою, громадськими організаціями та світовою спільнотою.

Схожі новини для вас:

• Президент Віктор Ющенко анонсував створення Національного Українського музею Трипілля та інституту для комплексного вивчення трипільської культури і розвитку міжнародного співробітництва.
• Співробітники Лувру оголосили новий страйк, що призвело до часткового закриття музею через вимоги кращих умов праці та фінансування.

The post Віктор Ющенко очолив Наглядову раду музею Голодомору-геноциду first appeared on Межа. Новини України..

Оренда авто на тиждень у Києві дозволяє вільно планувати поїздки, не залежати від громадського транспорту та поєднати прогулянки столицею з виїздами за місто. За сім днів можна побачити історичний центр, набережні Дніпра, зелені райони та кілька цікавих місць на Київщині.
Маршрути Києвом
Почати знайомство із містом варто з історичного центру. Автомобіль зручно залишити на дозволеній парковці, а далі пройти пішки до Золотих воріт, Софійської та Михайлівської площ, Володимирської гірки та пішохідного мосту. Після прогулянки можна спуститися до Поштової площі та набережної Дніпра.
Ще один зручний маршрут поєднує Поділ і Оболонь. На Подолі можна пройтися Андріївським узвозом, Контрактовою площею та старими вулицями, а потім на автомобілі вирушити до Оболонської набережної та парку «Наталка».
Окремий день варто виділити на Печерськ, ботанічний сад імені М. М. Гришка та Видубичі. Через рельєф та відстані між локаціями автомобіль тут особливо корисний. Для відпочинку на природі підійде маршрут через Голосіївський парк, ВДНГ та музей під відкритим небом у Пирогові.
Куди поїхати за межі Києва
Для короткої поїздки можна вибрати Вишгород, Київське водосховище та Межигір’я. Цей маршрут поєднує прогулянку біля води, великий парк та гарні краєвиди.



На цілий день підійде поїздка до Білої Церкви. Головна точка маршруту — дендропарк «Олександрія» із ставками, галявинами, старими деревами та архітектурними композиціями.
Любителям історії варто вирушити до Переяслава, де знаходяться музеї та пам’ятники традиційної української архітектури. Ще один цікавий варіант – Трипілля та Вітачов. Тут можна відвідати археологічний музей та побачити панорамні краєвиди на Дніпро.
Як розподілити поїздки
Зразковий план на тиждень:
1 день – історичний центр;
2 день – Поділ та Оболонь;
3 день – Печерськ та ботанічний сад;
4 день – Голосієво, ВДНГ та Пирогово;
5 день – Вишгород та Межигір’я;
6 день – Біла Церква;
7 день – Переяслав, Трипілля або вільний маршрут.
Порядок поїздок можна змінювати з урахуванням погоди, пробок та графіка визначних пам’яток.
Що врахувати при оренді автомобіля
Для пересування Києвом зручний компактний автомобіль, який простіше припаркувати. Для сім’ї, великого багажу та поїздок по області краще вибрати седан, універсал чи кросовер.
Перед бронюванням уточніть ліміт пробігу, територію використання машини, умови страхування, порядок повернення та можливість продовження оренди. Також заздалегідь перевіряйте стан доріг, прогноз погоди та правила паркування.
Оренда авто на тиждень у Києві допомагає скласти насичений маршрут без поспіху та побачити не лише центр столиці, а й цікаві місця Київської області.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Оренда авто на тиждень у Києві: популярні маршрути по місту та області appeared first on Прямий.