Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Галина Остаповець.
Першими відвідувачами виставки стали українські дипломати, політики та іноземні посли. Серед гостей були посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, міністр соціальної політики Денис Улютін та перший заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.
Організатори зазначають, що за понад десять років війни Україна сформувала унікальний практичний досвід функціонування держави та суспільства в умовах постійних загроз.
Денис Улютін. Фото: Новини.LIVEЗа словами організаторів, цей досвід є результатом зусиль мільйонів українців, які щодня допомагають державі та суспільству вистояти під час війни.
Працівники Всесвітньої організації охорони здоров'я. Фото: Новини.LIVEДиректорка проєкту Центру українського досвіду стійкості Дар’я Сонячна наголосила, що виставка розповідає не лише про сучасну Україну.
За її словами, експозиція демонструє українську стійкість у ширшому історичному контексті — від Трипілля до сьогодення.
"Нам важливо показати іноземним представникам, що ми володіємо цим досвідом та стійкістю, на жаль, такою ціною. Показати і ділитися нашим досвідом", — зазначила Дар’я Сонячна.
Організатори прагнуть донести до міжнародної аудиторії, що український досвід може бути корисним для інших держав, які стикаються з масштабними кризами та загрозами.
Дар’я Сонячна. Фото: Новини.LIVEПісля презентації у Києві проєкт вирушить за межі України. Вже восени виставку планують представити в Європейському парламенті.
Після цього експозицію також мають показати у США та Канаді. Таким чином, український досвід стійкості планують представити міжнародній аудиторії та розповісти про те, як українці навчилися зберігати роботу держави, підтримувати одне одного та відновлювати країну в умовах війни.
Виставка українського досвіду стійкості під час війни. Фото: Новини.LIVEВиставка українського досвіду стійкості. Фото: Новини.LIVEРаніше ми писали, що під час цієї виставки посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова розповіла журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець, що ЄС уже використовує прибутки від заморожених російських активів для підтримки України. Водночас окремі країни Євросоюзу серйозно розглядають можливість використання самих активів, однак для ухвалення такого рішення потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів.
Також Новини.LIVE писали, що Катаріна Матернова поділилась інформацією про те, що Європейський Союз працює над пошуком фінансових рішень, які допоможуть Україні компенсувати дефіцит оборонного бюджету. Наразі йдеться про нестачу близько 27 млрд доларів, або 23,5 млрд євро. Вона наголосила, що партнери вже опрацьовують можливі механізми покриття цієї суми та мають намір і надалі підтримувати Київ.
Її роботи знали у 23 країнах світу, а звістка про трагедію сколихнула мистецьке середовище та всіх, хто цінував українську культуру.
Про це повідомив Гордій Старух у Instagram.
У Львові померла майстриня витинанки Дарія Альошкіна. Про раптову смерть дружини написав в Instagram її чоловік, музикант Гордій Старух.
Сьогодні моя любляча дружина, та матір трьох моїх дітей, мисткиня світового рівня раптово відійшла у засвіти. Про чин прощання та похорону повідомлю згодом
– Гордій Старух
Дарія Альошкіна була відомою українською мисткинею, чиї роботи поєднували традиції витинанки з сучасним художнім підходом. Її творчий доробок представляли в Україні та за її межами.
Очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький висловив співчуття рідним і близьким мисткині. Він підкреслив, що роботи Дарії Альошкіної допомагали людям у різних країнах відкривати багатство української культури.
Львівщина і вся наша держава втратила надзвичайно талановиту мисткиню, яка своєю творчістю поєднувала українську традицію із сучасним мистецтвом. Її витинанки знають далеко за межами України. У них оживає наша культура, пам’ять, символи та краса, яку Дарія вміла побачити й передати іншим. Її роботи допомагають людям у різних країнах відкривати для себе багатство нашої культури.
– Максим Козицький
Дарія Альошкіна народилась 5 березня 1982 року в Києві. Вона походила з родини українських скульпторів Олекси та Людмили Альошкіних, а дитячі роки провела на Винниччині.
Мисткиня здобула освіту у Львівській національній академії мистецтв, де навчалася за спеціальністю “монументально-декоративна скульптура”. У творчості вона працювала зі станковою та монументальною скульптурою, графікою й витинанкою.
Твори Дарії Альошкіної експонувалися у 23 країнах світу. Серед них – Польща, Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія, Австрія, Бельгія, Данія, Чехія, Іспанія, Канада, США та Південна Корея.
Створені мисткинею образи Дерева життя, Молитви, Трипілля, Скіфії, Київської Русі та Козацької доби поповнили музейні й приватні зібрання в Україні та за кордоном. Її витинанки не раз ставали частиною публічних просторів і культурних інституцій.
Творчість Дарії Альошкіної залишила помітний слід у сучасному українському мистецтві та стала важливою частиною популяризації української культури у світі.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
Перейти на mezha.net
Перейти на rubryka.comПеред новою радою стоять складні завдання: музей прагне завершити масштабний комплекс і посилити міжнародний діалог про пам’ять.
Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.
Третій президент України (2005–2010 роки) Віктор Ющенко очолив Наглядову раду Національного музею Голодомору-геноциду. Про це ввечері 5 серпня повідомила пресслужба Міністерства культури.
За повідомленням, заступником голови став надзвичайний і повноважний Посол Канади в Україні у 2014–2019 роках Роман Ващук, секретаркою – засновниця і голова Мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.
Віктор Ющенко назвав мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу одним із головних завдань Наглядової ради.
У країні, яка воює, про це говорити непросто, адже завжди є нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування має особливе значення. До нього необхідно залучити два потужні ресурси: національний – можливості українського бізнесу та економіки – і потенціал закордонного українства
– Віктор Ющенко
4 серпня відбулося перше засідання новоствореної Наглядової ради музею Голодомору-геноциду. До Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти. Рада працюватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також забезпеченню балансу державних і суспільних інтересів.
У цьому контексті рада має сприяти формуванню цілісної стратегії музею та залучати різні кола суспільства до обговорення його майбутнього.
У СРСР тема Голодомору була заборонена, а тих, хто про нього говорив – переслідували. Навіть після розпаду Радянського Союзу люди боялися розповідати про пережите. Тільки після Помаранчевої революції 2004 року за президентства Віктора Ющенка ситуація почала кардинально змінюватися. Науковці та журналісти почали записувати свідчення тих, кому вдалося вижити під час штучного голоду. Українська редакція Радіо Свобода від моменту створення у 1954 році у Мюнхені пробивалася через залізну завісу СРСР і розповідала правду про репресії, переслідування поетів, письменників, усіх інакомислячих – дисидентів і про Голодомор.
Деякі публікації Радіо Свобода на цю тему:
Ця історія підкреслює значення медійної підтримки та міжнародної координації у питаннях пам’яті та дослідження Голодомору, а також необхідність відкритого діалогу між владою, громадськими організаціями та світовою спільнотою.
Схожі новини для вас:
Перейти на mezha.net
Перейти на prm.ua