Тренд пошуку "Україна Має Талант"

Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс висловився про перемогу над Чорногорією (98:89) у відборі на чемпіонат світу-2027 із баскетболу.Його слова передає ФБУ.Фахівець залишився задоволений виступом команди, відзначивши фанатів господарів, які зробили неймовірну атмосферу на трибунах:"В баскетболі головне результат в кінці – поразка або перемога. Ми виконали неймовірну роботу, граючи перед цією чудовою публікою. Шум, дим, атмосфера – тут було все. Я задоволений тим, як ми виграли. У нас було півтора тренування перед матчем. Дуже легко говорити, що треба робити. Головне – старання. В кожному моменті ми змагалися, намагалися діяти жорстко. Моментами було непорозуміння, але близько 37 хвилин ми контролювали гру, зберігали фокус. Використовували шанси, які давала Чорногорія в нападі, підтримували стабільність в захисті. Іноді щось не виходило, але ми вижили на виїзді в Чорногорії, що є найважливішим, а все інше другорядне".Багатскіс похвалив командну гру та виділив декількох гравців. Він підкреслив, що Україна має ціль пробитись на ЧС-2027 і збирається її виконати."Ми тримали фокус. Чорногорія – агресивна команда. Мені сподобалося, як ми контролювали емоції. Талант цієї команди в нападі. Михайлюк, Скапінцев, Шульга чудово виконали свою роботу, діяли агресивно та не заважали один одному на паркеті. Команда дуже зріла, не діти.У нас є досвід, який ми використали на майданчику проти Чорногорії на чолі зі Звєзданом, який любить максимально фізичний стиль. Я знаю, що гравці мене чують. Ми виконали до біса чудову роботу в товариській грі з Латвією, проти Греції та зараз з Чорногорією. Сподіваємося продовжувати в тому ж досі", – сказав тренер.Зазначимо, що після цієї перемоги Україна очолила турнірну таблицю відбіркової групи I. Для потрапляння на світову першість потрібно фінішувати у трійці найкращих.Наступні матчі відбору "синьо-жовті" проведуть наприкінці листопада. Вони зіграють проти Португалії та знову визначатимуть сильнішого з Чорногорією.










Читайте також :


Збірна України дізналася розклад другого етапу відбору на ЧС-2027

Даніель Рудін відзначився красивим голом у матчі юнацької Прем'єр-ліги U-18.

Його талант відзначили англійські експерти з порталу balzerscout.Вони похвалили техніку 15-річного гравця Брайтона та удар, яким той зрівняв рахунок у грі проти "канонірів". Атакувальний півзахисник філігранно пропустив м'яч повз себе, на замаху обігравши захисника, та з-за меж карного майданчика поцілив точно в "дев'ятку".




Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Ballerz Scout (@ballerzscout)






Зазначимо, що раніше Рудін уже оформлював дубль за команду U-16 у ворота Ліверпуля. Він є вихованцем академії "чайок". Юний футболіст пройшов через внутрішню систему юнацьких команд клубу перед переведенням до складу U-18. Даніель має у своєму активі також два поєдинки у складі збірної України U-15.Нагадаємо, що напередодні черговий гол забив юний форвард Артем Степанов. Він відзначився взяттям воріт ПСВ у чемпіонаті Нідерландів.












Читайте також :


Відео







Фантастична рабона у МЛС: футболіст забив ефектний гол у матчі Міннесоти та Сан-Хосе

Колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з іронією розповів про політичні здібності Петра Порошенка та пригадав жарт, який пов’язує його перемогу на президентських виборах 2014 року з одним тортом "Рошен".Арсеній Яценюк заявив, що Петро Порошенко під час Революції Гідності продемонстрував здатність швидко знаходити спільну мову з суспільством та використовувати політичний момент. Яценюк пригадав популярний політичний жарт, який обігрує зв’язок Порошенка з кондитерською корпорацією "Рошен", заснованою задовго до його президентства. У своїй розповіді експрем’єр використав цю історію як іронічну характеристику політичного таланту п’ятого президента."Це ж треба мати такі надзвичайні здібності: принести на Майдан всього один торт - і за це тебе всі підтримали й обрали президентом!" - з колишній прем’єр.Яценюк також наголосив на комунікаційних та політтехнологічних здібностях Порошенка. На його думку, вони допомогли політику сформувати високий рівень підтримки в суспільстві у період після втечі Віктора Януковича та початку російської агресії.Нагадаємо, що тоді президентські вибори в Україні відбулися 25 травня 2014 року. Петро Порошенко здобув перемогу в першому турі, де отримав 54,7% голосів виборців. Вибори проходили в умовах глибокої політичної кризи, анексії Криму Росією та бойових дій на Донбасі.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що китайські соцмережі підхопили жарт про Епштейна та Порошенка.Також "Коментарі" писали, що колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував провести вибори в Україні.

Сервіс робить ставку на тривале користування: замість короткого тесту він дозволяє накопичувати досвід роботи з нотатками місяцями.

Сервіс Circleback, який автоматично створює нотатки під час зустрічей, представив безкоштовний тариф. Рішення ухвалили в умовах активної конкуренції серед платформ для розшифрування розмов, підготовки підсумків і планування роботи.

Як зазначає Techcrunch

Новий безкоштовний план дозволяє обробляти необмежену кількість зустрічей. Водночас користувачі зможуть переглядати лише записи та розшифровки, створені протягом останніх 30 днів.

Що пропонує безкоштовний тариф Circleback

У межах безкоштовного доступу користувачі отримують можливість записувати зустрічі, працювати через мобільний застосунок і версію для Apple Watch. Також доступні пошук у розшифровках із використанням штучного інтелекту та інтеграції з Linear і Slack.

Платні тарифи починаються від 14 доларів на місяць за умови річної оплати. Вони відкривають необмежену історію зустрічей, усі доступні інтеграції, а також повний доступ до API та MCP.

Раніше Circleback не мав постійного безкоштовного рівня. Мінімальна вартість підписки становила 20,83 долара на місяць, а нові користувачі могли лише випробувати продукт протягом обмеженого періоду.

Конкуренція на ринку ШІ-нотатників для зустрічей

Сегмент інструментів для автоматичного ведення нотаток швидко зростає. Застосунок для диктування Wispr нещодавно запустив сервіси для створення нотаток і планування, а Calendly додав схожу можливість до власної платформи.

Інтерес до напряму підтверджують і великі інвестиції в розробників таких продуктів. Компанії Granola, Read AI та Fireflies уже залучили мільйони доларів фінансування.

У Circleback вважають, що вільний доступ допоможе залучити ширшу аудиторію без додаткових витрат на рекламні кампанії в Google Ads або Meta Ads.

Якщо просто відкрити доступ і дозволити більшій кількості людей користуватися продуктом, Circleback побачить більше аудиторії. А ми добре вміємо покращувати продукт і монетизувати цих користувачів.

– Алі Хагані

Прибутковість і плани компанії

Circleback заснували у 2023 році Алі Хагані та Кевін Джейсина. У 2024 році стартап залучив 2,5 мільйона доларів інвестицій.

За даними компанії, після цього вона вийшла на прибутковість. Її річний темп доходу перевищує 1 мільйон доларів у розрахунку на одного працівника. Команда Circleback складається з восьми людей, що відповідає приблизно 8 мільйонам доларів річного темпу виручки.

Алі Хагані пояснив, що короткий пробний доступ спричиняв помітний відтік користувачів після завершення тестового періоду. Постійний безкоштовний тариф має зменшити цей бар’єр і дати людям більше часу для роботи з сервісом.

Ми стабільно конкуруємо з набагато більшими компаніями та перемагаємо їх у боротьбі за клієнтів – і за кількістю працівників, і за обсягом залучених коштів. Зараз, на мою думку, з’явилося більше прагнення перемагати.

– Алі Хагані

Новий інвестиційний раунд Circleback наразі не планує, хоча інвестори виявляють інтерес до компанії. Водночас стартап може розглянути фінансування, якщо додаткові кошти допоможуть подолати конкретну перешкоду для подальшого розвитку.

Читайте також:

• Огляд інтеграції Gemini у Google Workspace: як AI в Docs, Gmail, Sheets, Slides, Drive та Meet прискорює підсумування, створення контенту й управління зустрічами.
• Anthropic представила інтеграцію застосунків у чат-бот Claude для корпоративних користувачів із підтримкою Slack, Canva, Figma та інших сервісів.
• Стартапи Clay, Linear та ElevenLabs впроваджують вторинні продажі акцій для працівників, змінюючи підходи до утримання талантів і управління ліквідністю.

The post Circleback запустив безкоштовний тариф для необмеженої кількості зустрічей first appeared on Межа. Новини України..

Форвард Копенгагена Юссуфа Мукоко продовжить кар'єру в чемпіонаті Туреччини. Юссуфа Мукоко перейде із Копенгагена до турецького Чорума, інформує інсайдер Фабріціо Романо.
Ліверпуль домовився про несподіваний трансфер на наступне літо – заплатять майже в 9 разів більше
Сам німецький форвард камерунського походження уже дав згоду на перехід та має пройти медичний огляд у Туреччині. Варто додати, що Мукоко свого часу був одним із найяскравіших талантів у Європі, зокрема, був наймолодшим дебютантом Ліги чемпіонів (16 років та 18 днів).
Втім, з того часу кар'єра Юссуфа пішла на спад – була оренда до французької Ніцци та трансфер до Копенгагена минулого літа за 5 мільйонів євро. Цікаво, що лише в 2024-му Мукоко оцінювався у 22 мільйони. В Копенгагені загалом нападник провів 46 матчів, записавши до свого активу 18 голів та 3 результативні передачі.
Найяскравіший період кар'єри Мукоко провів у складі команди Борусії Д U-17 – 90 голів та 16 асистів у 56 іграх. На дорослому рівні все куди скромніше – 18 забитих м'ячів та 8 результативних передач у 99 поєдинках.
Додамо, що Чорум лише цього літа піднявся до турецької Суперліги, а зараз має в активі лише 1 бал після двох зіграних матчів.
Літнє трансферне вікно 2026 зачиняється: коли дедлайн в Україні, Англії, Іспанії та інших чемпіонатах
Футбол 24
Футбол 24

Українська співачка Джамала відмовилася від крісла музичного продюсера Національного відбору на "Євробачення-2027".
Про це артистка розповіла в Instagram, відповідаючи на запитання фоловерів. Підписники з надією поцікавилися, чи планує вона знову очолити музичну частину конкурсу. Джамала відповіла, що цього року вирішила відмовитися від участі в будь-яких талант-шоу та зосередитися на власній музиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анна Саліванчук приміряла костюм на голе тіло для ефектної фотосесії
"Ні, цього року я відмовила всім талант-шоу. Але дякую. Я справді дуже багато вкладаю і віддаю, коли берусь за щось таке. Може, навіть більше, ніж треба", - написала співачка.
Після власної перемоги на "Євробаченні-2016" Джамала протягом багатьох років залишалася тісно пов'язаною з проєктом і неодноразово входила до складу журі Нацвідбору. У 2026 році вона вперше випробувала себе в ролі музичної продюсерки шоу: активно працювала з конкурсантами, відвідувала репетиції та показувала залаштунки підготовки.
Після перемоги LELÉKA на Нацвідборі 2026 Джамала продовжила підтримувати артистку. Співачка вирушила разом із нею до Відня, де допомагала готуватися до виступу на міжнародній сцені, була присутня на репетиціях та підтримувала представницю України.
Раніше Джамала відсвяткувала день народження. Цього року артистці виповнилося 43 роки. Gazeta.ua зібрала цікаві факти з життя Джамали та пропонує дізнатися більше про її творчий шлях. Справжнє ім'я виконавиці - Сусана Алімівна Джамаладінова. Вона народилася 27 серпня 1983 року в Киргизькій РСР, куди її родина була змушена виїхати після депортації кримських татар. Батько Джамали - кримський татарин, мати - вірменка.

В Україні завершилась вступна кампанія у заклади вищої освіти. У порівнянні з минулим роком попит на всі інженерні спеціальності серед абітурієнтів збільшився на понад 50%. Одним з популярних у цьому напрямі став факультет прикладних наук Українського католицького університету.
DOU поговорив з ректором УКУ Тарасом Добком про те, як змінюється українська інженерна школа, чому в УКУ не призначають стипендію за високі бали на НМТ і що змусило факультет прикладних наук відмовитись від підтримки індивідуальних студентських пет-проєктів. А також чому не варто запускати програми під актуальні виклики, скільки випускників УКУ виїхали з України і як втримати талановиту молодь тут.
«Нам не цікаво готувати рядових джунів-розробників на аутсорс»
— Тарасе, які ваші перші враження від результатів вступної кампанії? Чи є щось особливе в новому наборі в УКУ?
Цього року до Українського католицького університету приєдналися 477 першокурсників, приблизно стільки ж ми набрали і торік. Загалом отримали понад 1600 заяв, що є найбільшим показником з 2022 року. І нас тішить, що понад 80% наших першокурсників на вступній кампанії зазначили УКУ як перший пріоритет. Середній бал досить високий — 171,4. Це означає, що ми набрали критичну масу здібних першокурсників. Студенти вчаться не лише від викладачів, а й одне від одного.
Коли батьки абітурієнтів запитують моєї поради щодо вибору університету чи навчальної програми, я завжди називаю три речі. По-перше, правильний напрям. Важливо вгадати із загальною сферою — чи це природничі, чи суспільні, чи гуманітарні науки тощо
Друге — оточення. У середовищі сильних і вмотивованих студентів власні результати будуть значно кращими. Третє — увага викладачів. Важливо, чи мають викладачі на тебе час.
Коли викладач заходить в аудиторію, перед ним постає дилема: на кого орієнтуватися? Якщо критична маса студентів невмотивована або неналежно підготовлена до навчання, страждають ті, хто здібніший і готовий працювати. Вони просто перестають розвиватися. Саме тому середовище має вирішальне значення.
— За даними по Україні, попит на інженерні спеціальності глобально збільшився щонайменше в півтора рази. Як ви оцінюєте цю тенденцію? Чи відображають її результати вступу до УКУ?
Найбільш популярними бакалаврськими програмами стали ті, що викладаються на факультеті прикладних наук: це комп’ютерні науки, ІТ і аналітика рішень, а також робототехніка. До речі, існує упередження, нібито до айтівців в нас особливе ставлення, як до еліти. Це не так. Всі трі бакалаврські програми є однаково якісними і продуманими, до того ж багато практичних занять є спільними для всіх студентів факультету.
Ми свідомо рухаємось до міждисциплінарного формату, бо розуміємо, що однаково важливими і софт, і «залізо», і аналітика рішень. Тобто йдеться про системний інженерний підхід
Дійсно, зростання попиту на робототехніку та інші інженерні спеціальності — всеукраїнський тренд. І це чудово. Тобто ми, освітяни, успішно донесли до суспільства меседж про престижність інженерних професій. А тепер починається найскладніше: треба залізти «під капот» і розібратись, як ця інженерна освіта реалізується на місцях. Бо нас має хвилювати не тільки кількість, а і якість майбутніх фахівців. І тут, думаю, нам потрібна серйозна розмова між всіма зацікавленими сторонами — і університетами, і бізнесом, і Міністерством освіти.
Розмова, насамперед, про відродження самої культури інженерних наук. Що я маю на увазі? За радянських часів інженерна школа в Україні була дуже потужна — численні конструкторські бюро, виробництва, заводи. А далі стався цікавий поворот: діти радянських інженерів пішли розвивати індустрію IT. В результаті ми маємо своєрідний парадокс. В нас є багато сильних програмістів, що, безумовно є успіхом для сфери IT.
Водночас з інженерного процесу в нас фактично випало ціле покоління
Ми майже втратили здобутки старої школи, зокрема розуміння, як довести певну ідею до «заліза», до робочого рішення. Все це треба відбудовувати фактично з нуля. І, як на мене, варто почати зі змін в системі освіти.
Інженерна освіта має бути з фокусом на проєктну роботу, на навчання через реальні задачі з першого курсу. Тільки так можна сформувати у майбутнього фахівця специфічну виробничу візію, тобто розуміння, чи реально виготовити продукт з доступних матеріалів і на доступному обладнанні. Скільки він буде коштувати, чи доцільно його масштабувати, чи можливо його полагодити в польових умовах. Все це є складовими системного інженерного мислення, яке сучасний фахівець, на мою думку, має отримувати в рамках профільної освіти. Бо впродовж якогось додаткового короткого курсу засвоїти це нереально.
При цьому важливо не намагатись бездумно натягнути іноземний досвід на наші реалії. Бо умови, в яких працюють зараз інженери в Україні і, скажімо, в США — дуже різні. В нас інженер має бути ощадливим і вміти працювати з багатьма обмеженнями — в часі, в бюджеті тощо.
Ми, як університет, так само змушені зважати на певні обмеження. Щоб не розпорошувати ресурси, наприклад, ми відійшли від практики індивідуальних дрібних студентських пет-проєктів.
— А чому? Зазвичай айтівці без комерційного досвіду мають робити пет-проєкти, щоб зацікавити рекрутерів. А ви тим часом пропонуєте своїм студентам від них відмовитись.
Так, але відмовитись на користь великих командних проєктів. Уже маємо успішний приклад: близько двадцяти студентів факультету зробили модель марсохода для конкурсу European Rover Challenge і пройшли у фінал.
Марсохід назвали Indomitus, що в перекладі з латинської мови означає «незламний». За умовами конкурсу він має виконувати завдання, максимально наближені до реальних космічних місій. Наш Indomitus вміє пересуватись складним рельєфом, відбирати зразки ґрунту за допомогою маніпулятора, в парі з дроном проводити розвідку місцевості і взаємодіяти з оператором через наземну станцію. У вересні поїдемо його показувати у фіналі конкурсу в Кракові.
Університет вклав у цей проєкт $40 тис.
Так, це не мало, але ми отримали реальний результат, який надихає і нас, і студентів, і який точно оцінять майбутні роботодавці. І, що не менш важливо, студенти не закинули свій задум на півдорозі, як буває з індивідуальними маленькими проєктами, а довели її до кінця. Це саме те, чого ми зараз прагнемо в усіх наших проєктах. На деякі з них ми навіть вирішили виділити більше часу — не семестр, як планували спочатку, а цілий рік. Щоб студенти не просто показали проміжний результат і отримали залік за цікаву ідею, а доробили її до стадії продукту. Щоб вони мали амбіції і вчились їх втілювати.
Ще коли ми відкривали в 2016 році програму з комп’ютерних наук, то розуміли: нам не цікаво готувати рядових джунів-розробників на аутсорс. Ми поставили собі завдання, щоб наші студенти освоювали складні наукоємні речі, такі як машинне навчання. Щоб вони йшли працювати в продуктові компанії, а в ідеалі — будували власні стартапи, створювали робочі місця.
І це, насправді, був виклик. Бо на той час студент міг ще на другому курсі просто влаштуватись на IT-аутсорс, почати заробляти більше, ніж його батьки, і думати, що схопив Бога за бороду. А в результаті — зарано розслабитись, зупинитись у розвитку і врешті втратити конкурентоспроможність.
Зараз ситуація змінилась, увійти в IT стало набагато складніше. Тим важливішою є наша місія закласти в молодих айтівців жагу до навчання і постійного вдосконалення.
— А як цього досягти?
Фахівець зростає тільки тоді, коли долає виклики. Наше справа — знайти для молодої людини гідний виклик і допомогти їй з ним впоратись, не зламавшись. Забезпечити всебічну підтримку, дозволити робити помилки і навчити їх виправляти.
А що таке виклик для технаря? Звичайно, складний і цікавий проєкт. А на нього потрібні гроші. Як у кейсі з марсоходом: якби ми не знайшли $40 тис, нічого б не вийшло. Тож ми постійно в пошуках грантів на студентські проєкти. Я, насправді, думаю, що тут давно мав би втрутитись український бізнес. Сказати своє вагоме слово: «Нам потрібні якісні фахівці, давайте щось робити разом».
Але бізнес десь собі стояв осторонь, і тільки зараз, із повномасштабною війною це змінилося
Нарешті є позитивні кейси, коли бізнес входить в тісну взаємодію з університетами, бере участь в наглядових радах, у формуванні профілів освітніх програм. Як приклад, Fire Point разом з Київською школою економіки запустив програму з дуальною формою навчання «Інжиніринг інноваційного виробництва» . Це дуже хороший крок. Потрібно більше.
Але прямих інвестицій бізнесу в освіту все ще замало, як і замало спільних з університетами R&D-центрів і технопарків. Про це багато говорять, але більшість ідей, схоже, залишаються на папері. Я дуже сподіваюсь, що новий міністр освіти Андрій Бутенко, який раніше очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, візьметься за цю проблему.
Повертаючись до питання про амбіції, хочу наголосити, що їх підживлює навіть саме знаходження в академічно сильному колективі. Хоча це теж своєрідне випробування. Діти, які звикли бути зірками і лідерами в школі, часом болісно сприймають конкуренцію. Я завжди попереджаю батьків першокурсників, щоб вони були готові підтримати своїх дітей у цьому новому досвіді. Бо саме цей досвід будує зрілість. Виробляє здоровий глузд, певне смирення.
Це, до речі, ще один позитивний момент міжнародних проєктів: ми виштовхуємо студентів із зони комфорту, показуємо, що їм є, куди рости. Хай вони бачать, що спроможні на рівні конкурувати зі своїми однолітками з кращих міжнародних університетів. Це дає їм і мотивацію зростати далі, і впевненість у власних силах.
— Чи фіксуєте ви для себе, яка частка випускників потім працює в ІТ, засновує власні компанії?
Близько 90% випускників працюють у сферах, що мають стосунок до ІТ — від радіоелектроніки до консалтингу. Щодо тих 10%, які обирають не інженерію, — це дуже унікальні історії. Наприклад, Ірина Жлуктенко є співзасновницею фонду «Лапка Дзиги» (ми записували інтервʼю з кофаундером Дмитром Жлуктенком), хтось очолює освітні проєкти, хтось розвиває власний агропроєкт — і ми раді, що продукуємо цікаві історії. А хтось уже чотири роки служить у Збройних силах України, і завдання, які він виконує, дуже далекі від ІТ. Близько 5% наших випускників є співвласниками венчурних компаній. Щоправда, з кожним роком ці дані все складніше аналізувати, бо не всі випускники афішують свою роботу з безпекових міркувань.
«Ми рухаємося до повноцінного інженерного факультету»
— Чи з’явилися в УКУ цьогоріч нововведення саме серед технічних програм? Можливо, якісь напрями виникли як відповідь на нові потреби чи виклики в дефтеку?
Ми поступово рухаємося від класичного IT-факультету до створення повноцінного інженерного факультету. Наш головний фокус — міждисциплінарність.
Зараз на Факультеті прикладних наук є три бакалаврські програми: «Комп’ютерні науки», «IT та аналітика рішень» і «Робототехніка». Для нас важливо зламати шкідливий стереотип, який іноді трапляється в суспільстві: мовляв, якщо не пройшов на IT, тоді йди на інженерію. Це хибний підхід.
В УКУ немає «привілейованих» чи другорядних напрямів. Ми, навпаки, постійно перемішуємо студентів із різних програм.
Студент навчається на бакалавраті чотири роки, на магістратурі — два.
Будь-яка програма, створена лише як відповідь на актуальний виклик, приречена на провал уже за пів року
Ринок зміниться. Коли штучний інтелект лише набирав обертів, усі казали, що промт-інженер — це нова професія, і, напевно, під це навіть створювали освітні програми. Сьогодні Claude сам створює для себе промти на основі прикладів даних. Ми зрозуміли, що треба йти глибше: додали курс із GenAI, розширили курс «Математичні методи машинного навчання» сучасними алгоритмами, розвинули невелику інфраструктуру для тренування власних моделей — з чого згодом народився проєкт LAPA (українська велика мовна модель).
Якщо говорити про дефтек, то, спілкуючись із нашими випускниками, ми бачимо: найбільший виклик — не хардскіли, а ціннісна історія. Дефтек — це далеко не робота з дому. Це постійні виїзди на лінію фронту та відповідальність за продукт, від якого залежать життя людей. Це набагато складніші питання, до яких студентів треба готувати. Наприклад, ти маєш бути готовим працювати в різних умовах — деколи при −15°, а деколи у спеку при 35°. Якщо в тобі немає стержня, війна тебе зламає. Навички важливі, але найперші виклики — не в них.
— Зараз багато говорять про незадовільний рівень викладання в школах фізики і математики, більшість випускників насилу набирають на НМТ прохідні бали з цих дисциплін. Цього травня звучали пропозиції взагалі скасувати обов’язковий тест з математики. Нас, як спільноту технарів, це відверто турбує. На вашу думку, наскільки насправді є поганою ситуація зі шкільною освітою?
Проблема є і досить глибока. З розмов з колегами з інших університетів ми знаємо про ситуації, коли абітурієнт навіть набирає прохідні бали, а потім не може подужати університетську програму саме через брак шкільної бази. Це нам дається в знаки системна криза середньої освіти, зумовлена тим, що роками набір на педагогічні факультети відбувався за залишковим принципом. Туди йшли абітурієнти з найнижчими балами з ЗНО та НМТ.
— Чи можуть університети вплинути на ситуацію зі свого боку?
Ми намагаємось працювати зі школами. В нас була програма Leave No One Behind за підтримки Тайваню. Вчителі інформатики з Львівщини, Франківщини і Полтавщини проходили курси з робототехніки, захищали свої проєкти. Зараз ми спільно з гуманітарним фондом Nova Ukraine працюємо над створенням горизонтальної вчительської STEM-спільноти, де вчителі спілкуватимуться, ділитимуться досвідом.
Наша роль — модерувати цю спільноту і бути таким собі «дорослим в кімнаті», який не порадить чогось шкідливого чи неефективного. Вчителі, звісно, можуть самі знаходити собі різні матеріали в інтернеті, але хтось має їх скерувати у правильному напрямку. До того ж більшість цих матеріалів викладені англійською мовою, а шкільні вчителі, на жаль, досі не володіють нею на достатньому рівні. Це ще одна проблема.
«Маємо боротись за тих, хто їде за кордон не від війни»
— Чи відчуваєте ви наслідки того, що батьки вивозять хлопців-випускників за кордон? Можливо, змінилось співвідношення хлопців і дівчат серед студентів?
На факультеті прикладних факультетів у нас стабільно 60% хлопців і 40% дівчат, цього року пропорції не змінились. Втім відплив талановитої молоді з України, звісно, відбувається. І, за моїми спостереженнями, як раз на моменті вибору університету.
Ми, наприклад, стежимо за учасниками Малої академії наук, переможцями олімпіад. Декан факультету прикладних наук Олесь Добосевич є одним з лідерів математичного олімпіадного руху в Україні. Часто олімпіадники вступають в Кембридж, Гарвард чи Массачусетський технологічний інститут і вже не повертаються. Були також ситуації, коли люди подавали до нас документи з першим пріоритетом, а потім виявлялося, що вони це робили просто для підстраховки, а самі вже виїхали на навчання за кордон.
— Як, на вашу думку, можна втримати талановиту молодь в Україні?
Це проблема, для якої не існує рішення в стилі one size fits all. Я вважаю, що ми не можемо і не маємо права впливати на людей, які виїжджають з міркувань безпеки. Але за абітурієнтів, які просто шукають хорошу освіту і професійні перспективи, мусимо поборотися.
Наші аргументи — це, по-перше, високий рівень навчання. По-друге, знову ж таки, можливість брати участь в різних міжнародних проєктах. Вже кілька років УКУ є учасником програми Responsible AI for Ukraine, створеної за ініціативи та підтримки Центру відповідального ШІ Нью-Йоркського університету. Вона об’єднує дослідників з понад 25 університетів з США, Франції, Великої Британії, Ізраїлю. Наші студенти роблять з ними спільні дослідження, публікуються в провідних наукових журналах. Отже, розуміють, що українська освіта є цілком дієвою перепусткою для виходу на світовий рівень. В результаті ми самі вирішили створити Центр для даних, штучного інтелекту та суспільства в УКУ.
Така стратегія втримання талантів реально працює. Непрямим підтвердженням цього для мене стала статистика студентів, які залишили наш університет за власним бажанням впродовж року після надання урядом дозволу для виїзду за кордон хлопцям до 22 років. Навіть якщо припустити, що кожен з таких студентів припинив навчання, щоб виїхати за кордон (а це не так), таких за цілий рік було не більше 20 осіб, тобто близько 3% всіх хлопців, які навчаються в УКУ на бакалавраті. Ми вдячні нашим студентам та їхнім батькам, які попри наслідки війни вірять в українську освіту.
— Чи є у вас дані, скільки випускників УКУ виїхали з України?
Загалом з моменту створення УКУ в 2002 році ми випустили близько 9000 фахівців, з них лише 10% живуть за кордоном. Дуже низький відсоток, на мою думку. І ми прагнемо, щоб всі вони зберігали зв’язки з Україною. В нас є спільнота випускників UCU Alumni, яка влаштовує івенти по всьому світу. Цього року відбулося кілька онлайн-зустрічей наших випускників в Північній Америці. Тих, хто живе в Європі, регулярно збираємо офлайн в нашому центрі у Вроцлаві.
«Не спокушаємо стипендіями, бо не хочемо купувати таланти»
— У чому, на вашу думку, полягає головна відмінність української системи вищої освіти від західної? Що є нашою перевагою? Які моменти треба терміново змінювати?
Незважаючи на всі проблеми нашої вищої освіти, в Україні є консенсус, що вона принаймні має бути. Тобто закінчити школу і вступити в університет — це для нас звичайний етап життя. Ми це сприймаємо як належне, хоча насправді це великий плюс нашого суспільства. Для американців, приміром, вища освіта є опцією, до того ж елітарною, доступною лише заможним людям. Через це в США дедалі більше поглиблюється соціальний розкол.
В нас такого розколу нема, бо освіта дуже поширена і доступна усім. Втім, тут є і зворотний бік медалі. На жаль, існують вищі навчальні заклади, де відбувається імітація освітнього процесу. Студенти роблять вигляд, що навчаються, викладачі — що навчають. Такі університети завжди матимуть своїх клієнтів, яким просто потрібна «корочка», — і нехай. Але хотілось би, щоб у нас сформувався прозорий ринок освіти, де ніхто не вводитиме абітурієнтів в оману
І ті, хто прагне справді якісних знань, розумітимуть, де їх шукати. Ми бачимо, що цей ринок потроху формується, здобувачі освіти стають більш вибагливими. Наприклад, УКУ обирають навіть незважаючи на досить високу вартість навчання — 165 тис. грн за рік бакалаврату. Звісно, ми маємо соціальні стипендійні програми для талановитих дітей, батьки яких невзмозі платити таку суму. Цього року кожен другий однокурсник отримає соціальну стипендію, що повністю або частково покриє вартість навчання.
Але ми принципово не даємо академічних стипендій «на вході» за високі бали на НМТ
За них студенти можуть отримувати державні гранти — це окрема від нас історія. Ми, як університет, не купуємо таланти. Хочемо, щоб абітурієнтів мотивувала насамперед наша освіта, а не якісь інші фактори. Вже потім, якщо студент показує хороші результати, ми платимо йому академічну стипендію, яка на 50% покриває вартість навчання.
Також ми принципово не знижуємо прохідні бали. Цього року ми їх навіть підвищили для деяких дисциплін.
— Колись спілкувалася з ректором Тартуського університету в Естонії. Він сказав, що до кінця навчання в них доходять лише 80% студентів, інші десь губляться в процесі. Яка з цим ситуація в УКУ?
Приблизно така ж, і ми вважаємо це за норму. Знаєте, в деяких університетах є негласне правило не виганяти контрактників. Мовляв, студент приносить гроші, тож треба його довести до диплома. Для нас це неприйнятно, бо йдеться не лише про репутацію, а й про ефективність навчання для всіх. Бо коли в колективі набирається критична маса слабких студентів, перед викладачем постає дилема, що робити: підтягувати їх до нормального рівня чи спрощувати програму. В будь-якому разі в цій ситуації страждають здібні люди, які хочуть і можуть розвиватись.
Тому ми без вагань відраховуємо студентів з низькими академічних успіхами. З іншого боку, в нас є система раннього виявлення проблем у навчанні студента та його підтримки, щоб повернутися на нормальну траєкторію.
До речі, студенти, що з тих чи інших причин припиняють навчання на факультеті прикладних наук, зазвичай повертаються — за рік, за два, з новими силами і мотивацією.
— Цього року є очевидна тенденція: вступники масово їдуть на захід країни, а лідером за кількістю заявок стала Львівська політехніка. Це продиктовано і безпекою, і іншими чинниками. Чи доводиться вам узагалі конкурувати за таланти з іншими вишами за такого напливу? Чи студентів зараз вистачає усім?
Гарне запитання. У нашій свідомості головний виклик — це конкуренція не з вітчизняними закладами, а з міжнародними, адже ризик відпливу мізків з України досі є. Водночас, добре, що існують університети з різними місійними підходами та різними освітніми філософіями. Таким чином студенти мають вибір, де найкраще зможуть зреалізувати свої таланти. Не бачу проблеми в конкуренції не тільки тому, що вона зміцнює якість освітніх програм. А й тому, що наш ринок праці «проковтне» більшу кількість якісних інженерів, ніж випускають українські виші. Жнив багато, а робітників мало...
Це правда, що зараз найбільше страждають від відпливу студентів прифронтові заклади вищої освіти. Водночас, попри всі труднощі, багато з них роблять фантастичну роботу і зберігають лояльність абітурієнтів та студентів. Наприклад, мене захоплює кейс і команда Сумського державного університету чи Дніпровської політехніки. Важливо, щоб, попри конкуренцію, хороші українські університети розуміли, що роблять спільну справу.

Студенти кампусу Університету Британської Колумбії у Ванкувері під час першого тижня занять у Ванкувері, Британська Колумбія, Канада, у 2022 році. Taehoon Kim/Bloomberg/Getty Images.

Поки американські університети стикаються з тиском, канадська влада робить ставку на міжнародні таланти та академічну свободу.
Канада залучила 64 науковців, чимало з яких до цього працювали в університетах Сполучених Штатів. Нова програма стартувала на тлі жорсткішої політики адміністрації президента США Дональда Трампа щодо фінансування провідних американських закладів вищої освіти.
Як стало відомо з CNN
Міністерка промисловості Канади Мелані Жолі заявила, що на підтримку дослідників упродовж восьми років спрямують понад 500 мільйонів канадських доларів, або більш як 350 мільйонів доларів США. Запрошені фахівці працюватимуть у кількох університетах країни.
Серед 64 науковців 48 переїдуть із США. Раніше вони працювали, зокрема, в Гарвардському університеті, Корнелльському університеті та Массачусетському технологічному інституті. Їхні дослідження стосуються медицини, інженерії та кліматології.
Канада інвестує в залучення дослідників
Фінансування виділяють у межах ініціативи “Глобальний вплив ”, спрямованої на залучення дослідницьких талантів. Загальний бюджет цієї програми становить 1,7 мільярда канадських доларів, що перевищує 1,2 мільярда доларів США.
Поки окремі країни скорочують дослідження та відвертаються від академічної свободи, ми подвоюємо ставку на науку й дослідження.
– Мелані Жолі
Відповідаючи на запитання про можливу реакцію Вашингтона та ризик загострення торговельного протистояння, Жолі наголосила, що Канада самостійно визначає свою політику. Вона також привітала переїзд нових професорів до канадських університетів.
Університет Британської Колумбії запросив дев’ятьох дослідників, а Університет Торонто – шістьох. Президент і віцеканцлер Університету Британської Колумбії Бенуа-Антуан Бекон зазначив, що заклад очікує на фахівців, чиї дослідження можуть мати відчутний практичний ефект.
Академічна свобода стала одним із чинників переїзду
Після повернення Дональда Трампа до влади його адміністрація обмежувала доступ престижних американських коледжів і університетів до федеральних коштів. Деякі дослідники також заявляли про занепокоєння посиленням впливу Білого дому на розподіл грантів для науки.
Дослідник біології РНК Массачусетського університету Філіп Замор пояснив радіостанції ВБУР, партнеру Національного громадського радіо, що вирішив залишити заклад через складнощі із залученням кваліфікованих фахівців.
Я не можу виконувати свою найкращу роботу в Америці. Я не можу залучити найкращих людей, які допомагали б мені в цьому, і не можу гарантувати їм середовище, де вони почуватимуться в безпеці.
– Філіп Замор
Дослідник медіа Ітан Цукерман переходить із Массачусетського університету в Амгерсті до Університету Макгілла. Він назвав переїзд можливістю долучитися до команди, яка займається новаторськими дослідженнями.
Цукерман також наголосив, що підтримка науки в Канаді має важливе значення для протидії комерційному й політичному тиску на демократію в умовах поширення авторитарних тенденцій у світі.
Не пропустіть інші новини:
Новосибірський суд визнав двох фізиків винними у держзраді та призначив по 12,5 років кожному, подробиці звинувачень не розкриваються.
Уряд запускає програму співфінансування прикладних досліджень для технологічного бізнесу. У 2026 році на розробки спрямують 100 млн грн.
The post Канада залучила 64 науковців, 48 із них переїдуть зі США first appeared on Межа. Новини України..

Чоловік української співачки Ірини Федишин, продюсер Віталій Човник, заступився за дружину після того, як вона цьогоріч не отримала звання народної або заслуженої артистки України.
У Facebook він наголосив, що після нагородження артистів до Дня Незалежності подружжя почало отримувати багато запитань, чому Федишин досі не має жодного державного звання.
"Цьогоріч до Дня Незалежності державними званнями відзначили багатьох українських артистів. Вітаю всіх колег, які отримали заслужені нагороди. І водночас під нашими дописами і у приватні знову бачу багато запитань: "А коли Ірина? Чому досі немає звання?" Друзі, ми не знаємо відповіді. Такі рішення приймаємо не ми", - зауважив він.
За словами Човника, попри відсутність державного звання його дружина продовжує займатися творчістю та допомагати українським військовим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: MamaRika зізналася, чому їй важко бути у шлюбі
"Ірина просто продовжує робити те, що робила багато років: співати українською, збирати людей навколо української пісні, представляти її у світі та допомагати нашим захисникам. І окремо хочу подякувати всім, хто так щиро вболіває за Ірину і за нас", - додав продюсер.
Віталій зазначив, що цьогоріч звання заслуженого артиста України отримали 85 людей, а народного - 15. Він згадав і українського репера Потапа, який отримав звання заслуженого артиста у 2020 році та досі має його.
"За останні сім років державними званнями відзначили ще чимало українських артистів. На жаль, імені Ірини Федишин у цих списках ми так і не побачили. Проте приємно, коли згадуєш, що, наприклад, Потап ще у 2020 році отримав звання "Заслужений артист України" і досі його ще має", - висловився чоловік артистки.
Водночас продюсер наголосив, що для Федишин важливішою за державні нагороди є любов слухачів.
"Звання та нагороди - це, безумовно, почесно. Але, зрештою, найбільше звання для артиста - це любов людей. Її неможливо призначити указом чи вручити разом із нагородою. Її можна лише заслужити своєю творчістю", - йдеться у дописі.
У коментарях під дописом користувачі підтримали співачку та заявили, що, на їхню думку, вона давно заслуговує на звання народної артистки.
"Їй давно вже пора дати звання "народна артистка". "Дуже дивна політика. Хоча, чому дивуватись?"
"Для Нас Українців Ірина Федишин Найнародніша Співачка, Ми Її Любимо Вона Найкраща. Народ вже давно зробив свій вибір: Ірина - Народна. Гідна. Українка".
"Ірина - найнародніша з народних. Молодчина. На жаль, часто заслуговують одні, а отримують інші. Ірино, ви великий талант і велика патріотка, це знають усі. Пишаємося вами".
Перед цим Федишин повідомила, що незабаром втретє стане матір'ю. Вона опублікувала кадри, на яких показала округлий живіт, та зізналася, що певний час приховувала вагітність від публіки. У шлюбі з продюсером Віталієм Човником співачка вже виховує двох синів - 15-річного Юрія та 11-річного Олега. Стать майбутнього малюка пара поки не розкрила. До слова, закохані зізнавалися, що мріють про доньку.

Головний тренер Шахтаря Арда Туран поділився враженнями від жеребкування основного етапу Ліги чемпіонів. Донецькій команді належить зіграти проти Реала, Інтера, Спортінга, Фенербахче, Лейпцига, ПСВ, АЕКа та Слована.
"Коли отримуєте суперника найвищого рівня": Шахтар потролив жеребкування Кубка України після ЛЧ (ВІДЕО)
"Передусім ми неймовірно раді. Для команди, яка представляє країну, що перебуває в стані війни, прямий вихід до Ліги чемпіонів означає набагато більше, ніж просто футбол. Це символізує надію та дає людям привід усміхатися. Ми дуже пишаємося. Ми хочемо насолодитися цим досягненням, але водночас прагнемо залишатися вірними собі. Це найважливіше для нас. Ми хочемо грати як Шахтар.
Щодо наших суперників – що тут скажеш? Ми говоримо про одні з найбільших клубів світового футболу – команди, які вигравали цей турнір, виходили у фінали й ставали легендарними у своїх країнах. Ми маємо величезну повагу до всіх них. Кожен матч буде важливим і цінним для нас. Ми сприймаємо Лігу чемпіонів як нагоду заявити про себе, показати, хто ми є, та наблизитися до наших мрій. Ми схвильовані, але водночас зберігаємо холодну голову. Ми знаємо, на що здатні, а також знаємо, над чим нам ще потрібно працювати", – сказав Туран для прес-служби Шахтаря.
Після жеребкування Туран виділив кілька протистоянь, які матимуть для нього особливе значення:
"Безумовно, є кілька дуже емоційних протистоянь для мене. Під час ігрової кар’єри я багато разів зустрічався з Реалом як із принциповим суперником, і, звісно, таке ж суперництво в мене було з Фенербахче. Ми вигравали один в одного трофеї, поступалися один одному в боротьбі за них, і я зіграв багато дербі проти обох клубів. Тому я згадую обидва протистояння з великою повагою. Це будуть матчі, які вже мають свою історію, і, сподіваюся, вони подарують нові моменти, які люди пам’ятатимуть за красу футболу.
Є також кілька дуже особистих зв’язків. В Інтері грає Хакан Чалханоглу, який для мене не лише колишній товариш по команді, а й майже як брат. Він капітан нашої збірної, а тепер нам доведеться зіграти один проти одного. У Реалі є Арда Гюлер – один із найяскравіших талантів нашої країни, людина, яка уособлює надію та майбутнє турецького футболу і якою ми всі пишаємося. Є ще один зв’язок, про який, можливо, пам’ятають не всі. Головний тренер Лейпцига Мартін Демікеліс був моїм одноклубником. Він був видатним професіоналом, провів чудову кар’єру, і для мене було прекрасним досвідом грати разом з ним. Тож матч із Лейпцигом також буде для мене дуже особливим".
Окремо наставник Шахтаря оцінив шанси команди у боротьбі за місце серед 24 найкращих. "Наша мета – залишатися вірними собі, представляти футбол Шахтаря й боротися за наше майбутнє та мрії. У Лізі чемпіонів кожен гол і кожен окремий момент можуть мати вирішальне значення. Тому ми мусимо приділяти увагу кожній деталі та проживати кожну мить цього турніру повною мірою. Ми схвильовані. Ми пишаємося. Ми нікого не боїмося, але маємо велику повагу до кожного суперника", – резюмував наставник "гірників".
"Якось протистояти Реалу та Інтеру": Воробей про шанси Шахтаря, особливий матч для Турана і Донецьк 26 років тому
Футбол 24
Футбол 24

Джон Гальяно має всі шанси стати лише третім живим дизайнером, якому присвятять персональну виставку в Інституті костюма Метрополітен-музею — більш ніж через десятиліття після того, як його антисемітські висловлювання перевернули його життя та кар’єру. Ремі де ла Мовіньєр/AP

Ретроспектива ще не відкрилася, але вже змушує музей відповідати на незручне питання про межі мистецького визнання.

Як вказує CNN

Метрополітен-музей у Нью-Йорку готує виставку “John Galliano: Horizons”, присвячену чотирьом десятиліттям творчості John Galliano. Експозиція Інституту костюма має відкритися навесні 2027 року одночасно з традиційним Met Gala, який відбудеться у перший понеділок травня.

Ще до відкриття проєкт викликав гостру дискусію. У 2011 році John Galliano звільнили з Dior після появи відео з його антисемітськими висловлюваннями, записаного роком раніше в паризькому барі. Скандал також завершився кримінальним вироком і фактичним виключенням дизайнера зі світу моди.

На той момент Galliano був одним із найвпливовіших британських дизайнерів. Його роботи для Givenchy та Dior змінили уявлення про театральність, історичні образи й емоційність у високій моді.

У 2014 році Maison Margiela запросив дизайнера на посаду креативного директора. Galliano поступово повернувся до активної роботи, а його нові колекції знову стали важливою частиною модної індустрії. Водночас ретроспектива в Метрополітен-музеї порушує непросте питання: чи можна визнавати мистецький талант, не применшуючи шкоди, завданої людиною.

Виставка John Galliano у Метрополітен-музеї та складне минуле дизайнера

У музеї підкреслили, що “John Galliano: Horizons” не оминатиме антисемітські та расистські коментарі дизайнера. Виставка має показати не лише його вплив на мову моди, а й зв’язок між творчістю, особистими вчинками та етичною відповідальністю.

Andrew Bolton, який куруватиме проєкт, зазначив, що експозиція розглядатиме зміну сприйняття творчості Galliano під впливом його поведінки, її наслідків та нових культурних орієнтирів.

Виставка розглядає і те, як Galliano переосмислив світ через моду, і те, як його поведінка, її наслідки та зміна культурних цінностей змінили наше розуміння його роботи.

– Andrew Bolton

Під час підготовки експозиції команда проєкту зустрічалася з рабинами та єврейськими лідерами. Nate Wolfson із Nexus Project зауважив, що частина американської єврейської громади може сприйняти таку виставку болісно, зокрема через нові антисемітські напади у США та інших країнах.

Як John Galliano повернувся до модної індустрії

У документальному фільмі 2023 року “High & Low: John Galliano” дизайнер назвав свої висловлювання огидним учинком. Він також пов’язав той період життя з алкогольною та наркотичною залежністю.

Після скандалу Galliano пройшов реабілітацію в Аризоні, повернувся до Парижа та постав перед судом за публічні образи на релігійному, расовому чи етнічному ґрунті. Йому призначили умовні штрафи на загальну суму 6 тисяч євро.

Згодом дизайнер вивчав історію антисемітизму й Голокосту під керівництвом Rabbi Barry Marcus та зустрічався з людиною, яка пережила концентраційний табір. У 2013 році Abe Foxman з Anti-Defamation League заявив, що Galliano доклав значних зусиль для переосмислення своїх поглядів і вивчення небезпеки антисемітизму та упереджень.

John Galliano стане третім живим модельєром, якому Метрополітен-музей присвятить окрему ретроспективу. Раніше таку виставку отримали:

• Rei Kawakubo – у 2017 році;
• Yves Saint Laurent – у 1983 році.

Вплив Galliano на сучасну моду важко заперечити. Його творчість асоціюють із драматичними показами, історичними алюзіями та складною роботою з образом. У Maison Margiela дизайнер створював резонансні колекції вже в іншій, значно стриманішій публічній ролі.

Чи здатна ретроспектива поєднати талант і відповідальність

Dana Thomas, авторка подвійної біографії “Gods and Kings” про Galliano та Alexander McQueen, вважає, що професійний доробок дизайнера заслуговує на визнання. Водночас моральний бік такого музейного вшанування, на її думку, неминуче залишатиметься суперечливим.

На думку Thomas, виставка має говорити не тільки про розкішні сукні, майстерність крою та видовищні подіуми. Вона також повинна порушувати питання культури, суспільства й меж прийнятного.

Дискусію посилює досвід попередніх музейних проєктів. Виставку Karl Lagerfeld у Метрополітен-музеї 2023 року критикували за те, що вона майже не торкнулася суперечливих висловлювань дизайнера. Подібні зауваження лунали і щодо експозицій про Coco Channel та Edgar Degas, де їхнє антисемітське минуле, на думку критиків, було висвітлено недостатньо повно.

Не існує чіткого поділу між мистецтвом і соціальною, культурною історією. Треба бачити все. Треба бачити все як цілісність.

– Christopher Benfey

Nate Wolfson переконаний, що Інститут костюма не має пом’якшувати історію John Galliano заради зручної оповіді. Виставка повинна прямо показати темні сторони його минулого, наслідки вчинків, спроби примирення та особисті зміни.

Саме чесність цього підходу визначить, чи стане “John Galliano: Horizons” звичайною ретроспективою про відомого дизайнера, чи змістовною розмовою про мистецтво, пам’ять, відповідальність і межі публічного визнання.

Схожі новини для вас:

• Metropolitan Museum у Нью-Йорку готує ретроспективу John Galliano, яка охопить 40 років його творчості та порушить питання антисемітизму, відповідальності й мистецького визнання.
• Met Gala 2026 представить тему «Мистецтво костюма» з виставкою у нових галереях Condé Nast у Метрополітен-музеї, що триватиме до січня 2027 року.
• CNN запустив щотижневу розсилку Big Style, що досліджує моду через культуру, інтерв’ю і есе; матеріали поєднають гумор, критичність і натхнення для читачів.

The post Метрополітен-музей готує ретроспективу John Galliano на тлі суперечок про його минуле first appeared on Межа. Новини України..

Новий сезон Бундесліги знову стартує з очевидним фаворитом. Баварія після двох майже бездоганних років на внутрішній арені виглядає головним претендентом на чергове чемпіонство, тоді як Боруссія Дортмунд, РБ Лейпциг та Баєр спробують нав'язати мюнхенцям боротьбу.

Але німецький чемпіонат — це не лише боротьба за титул. Цікаво буде стежити за новачками ліги, амбіціями середняків та українським слідом у Бундеслізі."Чемпіон" розбирає головні команди, трансфери та інтриги сезону, а також дає власні прогнози на підсумкову таблицю.
Баварія: домінація як на полі, так і у менеджменті
Два роки тому Баєр з Хабі Алонсо сенсаційно виграв Бундеслігу, чим змусив Баварію шукати нові шляхи, щоб повернути собі корону німецького футболу. І мюнхенці швидко ці шляхи знайшли.

Під керівництвом Венсана Компані "рекордмайстери" буквально знищують всіх на внутрішній арені. Скепсису щодо призначення бельгійця було вдосталь, бо все ж людина перед цим вилетіла з АПЛ разом з Бернлі. Але декількох місяців екскапітану Ман Сіті вистачило, щоб довести – він тренер топ-рівня.

За два сезони Баварія програла лише 3 матчі у Бундеслізі та 12 разів зіграла внічию. Божевільні цифри.

Чи зміниться щось у новому сезоні? Аж ніяк. Все вказує на те, що на Баварію чекає чергове доволі легке чемпіонство. Нудно? Так. Але цілком закономірно.

Тому, як Баварія працює влітку на трансферному ринку, можуть позаздрити всі топ-клуби. Поки Ліверпуль шукає заміну Салаху, Барса намагається підписати Альвареса, Реал думає над підписанням Кіса Сміта та когось у центр захисту, Ман Сіті торгує Енцо – Баварія вже повністю укомплектована. І вже доволі давно.

Ще під час чемпіонату світу-2026 Баварія підписала нову зірку збірної Марокко Ісмаїла Сайбарі. Чудовий технічний футболіст, який здатен зіграти як на фланзі, так і в центрі під нападником. А якщо дуже треба, то може вийти й у ролі центрфорварда, як це було, власне, на мундіалі. У команді Компані Сайбарі на початку буде заміняти травмованих Сержа Гнабрі та Леннарта Карла, а згодом має всі шанси пробитися в основу.

Другим гравцем, якого підписала Баварія, є лівий захисник Натаніель Браун. І цим трансфером мюнхенці посилили найбільш проблемну позицію. Минулого сезону ліворуч у захисті Альфонсо Девіса міняли Йосип Станішич та Конрад Лаймер, але для жодного з них це не є профільною позицією. Браун у складі Айнтрахта став найкращим лівим захисником сезону в Бундеслізі, пробився в основу збірної Німеччини, і абсолютно точно готовий зробити крок вперед.





Erstes Spiel in der Allianz Arena, erstes Tor für Nene Brown! ⚽️✅😎 pic.twitter.com/RYNDZUN3nP— FC Bayern München (@FCBayern) August 15, 2026





Ще у липні спортдир Баварії Макс Еберль сказав, що команда укомплектована, тож нових трансферів очікувати не варто. Мюнхенська машина вже завелася і готова нищити всіх на своєму шляху.

Проте єдина проблема зі складом несподівано виникла у Баварії цього місяця. Двічі під час товариських матчів Джамал Мусіала втратив свідомість прямо на полі. Спочатку це пояснили сонячним ударом, але після другого випадку стало очевидно, що проблема значно глибша. Виявилося, що Джамал страждає від неврологічних абсансів – коротких епілептичних нападів. І в клубі про цю проблему знають вже давно. Тут або медики знайдуть ліки, або подальша кар'єра одного з найбільших талантів покоління буде під великим питанням. Проте поки що Баварія зберігає спокій.

Головна інтрига щодо Баварії цього сезону: скільки голів на двох оформлять Кейн та Олісе?

Але очевидно, що на цей сезон головна мета Баварії – Ліга чемпіонів. Турнір, в якому вона була серед найбільших фаворитів минулого сезону, але мрії розбилися об неймовірно організовану команду Луїса Енріке.
Боруссія Дортмунд: з двох ніг на ті самі граблі
Новий сезон, а проблеми ті самі. Боруссія Дортмунд знову бачить перед собою ті самі граблі, а потім з розгону стрибає на них. По лобі ще не отримала, але через декілька місяців відчує нестримний головний біль.

До старту сезону залишилося декілька днів, але жодна людина у світі не може сказати, яким буде стартовий склад джмелів.

Влітку Боруссія Дортмунд втратила Каріма Адеємі, який поїхав підкорювати Ла Лігу в складі Барселони, а Юліан Брандт пішов в Аякс вільним агентом.

Кого підписали натомість? З Генка приїхав 18-річний вінгер Константінос Карецас, а з ПАОК нещодавно підписали Янніса Константеліаса (так, того самого, який знущався над обороною Динамо Київ). І от ці люди, разом із Серу Гірассі, будуть становити собою атаку Боруссії Д. А ще є молодий італієць Самуеле Іначіо. Безперечно талановитий. Проте ще сирий. Чи здатна ця атака конкурувати на дистанції з Кейном, Олісе та Діасом? Питання риторичне.





Giannis Konstantelias spielt in Zukunft für Schwarzgelb! 🇬🇷Der 23-Jährige Mittelfeldspieler wechselt vom griechischen Erstligisten PAOK Thessaloniki nach Dortmund und hat einen Vertrag bis zum 30. Juni 2031 unterschrieben. 🤝Zur Meldung:➡️ https://t.co/1kfdBCQHw3 pic.twitter.com/Ipbl0DZm7b— Borussia Dortmund (@BVB) August 17, 2026





Боруссія Дортмунд знову збирає дуже молоду команду, і робить це за лічені тижні до старту сезону. Жодного часу на те, щоб зігратися, напрацювати схеми – немає.

Натомість потужно виглядає центр поля джмелів. Фелікс Нмеча станом на зараз є найкращим німецьким центрхавом після Йозуа Кімміха (привіт Нагельсманну, який ставив його на ЧС правим захисником). Також дуже сильно додав за останні місяці Джоб Беллінгем, а із ПСВ приїхав Джої Верман, який зробив 8 14 за попередній сезон Ередівізі.

Проблеми із захистом Дортмунд так і не вирішив. Замість Нікласа Зюле підписали 19-річного Жана Гаду, але досі в основі гратиме Рамі Бенсебаїні, який у попередні сезони регулярно привозив у найбільш відповідальні моменти.

Навряд цей сезон буде для Боруссії Д тотально провальним, але за чемпіонство боротися вона ще не здатна. І матч за Суперкубок Німеччини це підтвердив.
РБ Лейпциг: новий курс під керівництвом легенди
Боси Лейпцига відверто дуже здивували. Минулого сезону командою керував Оле Вернер, який до цього добре проявив себе у Вердері. Після сезону без єврокубків бики фінішували третіми, тож назвати сезон провальним точно не можна. Ще й до того ж розкрили Яна Діоманде, якого продали в Реал за величезні гроші. Але що далі? Лейпциг – клуб з амбіціями. І в принципі було очевидно, що з Оле Вернером стрибнути вище буде майже неможливо.

Ну а далі РБ Лейпциг спробував зробити косплей на Баварію. Новим головним тренером призначили легендарного ексзахисника Мартіна Демічеліса. Минулого сезону він у березні очолив Мальорку, але не зміг врятувати її від вильоту з Ла Ліги. До цього мав непоганий, проте не дуже переконливий період на батьківщині. Нагадує чимось Венсана Компані, еге ж?





Fitness statt Feinschliff – worauf Micho jetzt wert legt 🎙️Nach 120 Minuten gegen #Ingolstadt spricht der #RBL-Coach über schwere Beine und macht den Fans ein Versprechen: 🔗 https://t.co/Z20HEsLt0u pic.twitter.com/8QCwLrrgLh— RB Leipzig (@RBLeipzig) July 25, 2026





Насправді Мальорка Демічеліса не виглядала безнадійною, але як на зло всі її конкуренти, окрім Жирони, почали набирати очки. Демічеліс – сучасний тренер, який першочергово вимагає інтенсивності та дисципліни. І такого тренера Лейпцигу насправді не вистачало з часів Юліана Нагельсманна.

Проте трансферну кампанію Лейпциг поки що провалює. Після продажу Діоманде він намагався підписати зірку Гоффенгайма Фісніка Асслані, але той не пройшов медогляд. Тож поки єдиними трансферами залишаються центрбек Максим Естев з Бернлі та Рокко Райтц з Гладбаха.

Останні дні трансферного вікна для Лейпцига будуть гарячими. Ось-ось має з Мілана приїхати старий знайомий Крістофер Нкунку, а з Лілля – нападник Матіас Фернандес-Прадо.

Вперше за всю історію своїх виступів у Бундеслізі РБ Лейпциг йде у сезон з новим основним голкіпером. Петер Гулачі, який роками обіймав цю позицію, поїхав у Вільярреал. Тож тепер його замінить бельгієць Маартен Вандервоордт, який свого часу вважався ледь не головним талантом країни. І ось настав його час це доводити. Також Лейпциг повернув до команди Оскара Нюланда. Так, того самого ветерана, який відіграв чудовий ЧС-2026 за Норвегію.

Чи є Лейпциг зараз прямим конкурентом Баварії? Навряд. Але ця команда здатна здивувати.
Баєр: чи є життя майже без чемпіонів?
Два роки пройшли з історичного чемпіонства Баєра, а від тієї команди майже вже нічого не залишилося. Влітку пішов Алехандро Грімальдо, який фактично був останньою зіркою тієї команди, хто залишалася в клубі. Досі є Патрік Шик, Едмонд Тапсоба, Есек'єль Паласіос та Роберт Андріх, але глобально – це вже геть нова команда.

І вести цю команду у новому сезоні буде молодий іспанець – Карлес Мартінес. Леверкузену сподобалося працювати з іспанцями, тож вибір цілком передбачуваний.





Willkommen in Leverkusen! ⚫️🔴Carles Martinez Novell (42) ist unser neuer Cheftrainer und hat einen Vertrag bis 2028 unterschrieben. ✍️ pic.twitter.com/LIChkUdVzt— Bayer 04 Leverkusen (@bayer04fussball) June 4, 2026





До Баєра 42-річний Карлес Мартінес 4 роки очолював Тулузу, з якою у сезоні-2022/23 сенсаційно виграв Кубок Франції. І за ці роки роботи Мартінес зарекомендував себе як спеціаліст, який чудово вміє розкривати таланти. А це саме те, що й потрібно Баєру.

Влітку в Леверкузені придбали у Марселя фіналіста ЧС Факундо Медіну, а на заміну Грімальдо приїхав інший іспанець – Мігель Гутьєррес з Наполі. Ще доволі цікаво виглядає трансфер португальського вінгера Афонсо Морейри з Ліона.

Загалом, Баєр перебуває у процесі перебудови, але навіть така команда має фінішувати у топ-4, що їй не вдалося минулого року.
А що у середняків?
Дуже суттєво до Ліги чемпіонів підготувався Штутгарт. Вперше за багато років Шваби зберегли в команді всіх лідерів, включно з Денізом Ундавом та Анжело Штіллером. Єдина проблема – позиція голкіпера. Викупити Александера Нюбеля не вдалося, але його має замінити 20-річний Денніс Займен. І за цим голкіпером рекомендую слідкувати особливо.

Команда Себастьяна Генесса виглядає солідно для боротьби за топ-4, але їй знову не вистачає глибини для боротьби на три фронти.

Те саме стосується Гоффенгайма, якому вдалося зберегти навіть Фісніка Асслані, попри домовленість з РБ Лейпциг. Лишень вінгер Базумана Туре перейшов за 50 мільйонів євро в Ньюкасл. Натомість Гоффе зробив декілька класних підписань, з яких особливо виділяється вундеркінд Натан де Кат з Андерлехта.





𝘽𝙚𝙝𝙞𝙣𝙙 𝙩𝙝𝙚 𝙨𝙘𝙚𝙣𝙚𝙨 👀 Die Ankunft von Nathan De Cat 🎬Zum kompletten Video: https://t.co/W1PgbCtOaW 👈 pic.twitter.com/DvfdQb7rWz— TSG Hoffenheim (@tsghoffenheim) July 10, 2026





Все вказує на те, що й цього сезону Гоффенгайм буде серйозним гравцем у боротьбі за місце в єврокубках. Та й в самій Лізі Європи ця команда здатна дійти доволі далеко.

Фрайбург, який минулого сезону дістався фіналу ЛЄ, йде у сезон без свого основного голкіпера Ноа Атуболу та головної зірки Йоанна Манзамбі. Перший от-от перейде в Айнтрахт, а другий – вже в Астон Віллі. Це доволі бідний клуб, тож заміну Атуболу знайшли у Вердері, підписавши Міо Бакгауза, а у центр поля прийшов Ріїто Ямамото із Сінт-Трейдена.

Як і завжди, Фрайбург не ставить перед собою високих цілей. Але фінішувати у першій половині таблиці ця команда зобов'язана.

До Айнтрахта цього літа повернувся Аді Гюттер, який успішно його тренував з 2018 по 2021 рік. Але клуб несподівано пасивний на трансферному ринку. Після продажу Натаніеля Брауна в Баварію Айнтрахт досі не підписав йому адекватну заміну, а єдиним суттєвим зимовим новачком є опорник Рафаель Оньєдіка з Брюгге.

Айнтрахту не вистачає індивідуальної якості в усіх лініях, але Аді Гюттер – досвідчений тренер, який вміє будувати команду навіть в таких умовах. Цього сезону Орлам не доведеться грати на трьох фронтах, і це є перевагою перед конкурентами. Тому прогнозую, що у зону єврокубків Франкфурт зможе повернутися.
А що там у новачків ліги?Цього року у Бундеслізі три нові команди, що є доволі незвичним, оскільки зазвичай представники еліти переграють третю команду Другої Бундесліги у перехідних матчах. Але цього разу Вольфсбург несподівано зазнав поразки від Падерборна.
І саме Падерборн є головним кандидатом на виліт цього сезону. Біло-сині двічі за свою історію грали у Бундеслізі, і обидва рази посідали останнє місце. Загалом за два сезони цей клуб виграв 10 матчів в еліті. У складі Падерборна немає гравців, які були б відомі широкому загалу, а клубний бюджет не дозволяє якісно посилюватися. Навіть 17 місце для цієї команди вже буде дивом.

Куди цікавіше буде спостерігати за абсолютним дебютантом Бундесліги – Ельферсбергом. Це крихітне містечко на півдні Німеччини, з населенням близько 12 000. Але цей клуб планомірно йшов до того, щоб дебютувати в еліті. Ще позаминулого сезону Ельферсберг лише на останніх хвилинах програв у перехідних матчах Гайденгайму, але тепер вийшов з другого місця.

Будував цю дуже цікаву команду спортивний директор Оле Бук. І його робота вийшла настільки якісною, що навесні він перейшов до Боруссії Дортмунд. Попри це, Ельферсберг не зійшов з курсу, і влітку підписав декількох цікавих молодих гравців. Зокрема, з Баєра перейшов центрхав Френсіс Оньєка, а з Дортмунда вінгер Коул Кемпбелл.

Так, на Ельферсберг чекає боротьба за виживання, але цій команді цілком до снаги зберегти своє місце в еліті.

Ну а третій новачок взагалі не сприймається у цьому статусі. Все ж всі звикли бачити Шальке не просто в еліті німецького футболу, а й на його верхівці. Австрійський тренер Мірон Муслич дійсно побудував в Гельзенкірхені якісну команду, яка відносно легко виграла Другу Бундеслігу. І цього сезону точно збирається закріпитися в Бундеслізі.

Ще й за іменами у Шальке склад дуже цікавий. Чого лише варті Лоріс Каріус та Едін Джеко! Так-так, саме Каріус буде основним голкіпером Шальке. Минулий сезон у нього був чудовий. А Джеко, як приїхав до Шальке взимку, забив 6 голів за 11 матчів. Цього пана ніколи не варто списувати з рахунків. Ще й влітку Шальке підписав досвідченого Робіна Госенса з Фіорентини.

Цього сезону у Шальке є все, щоб взагалі уникнути боротьби за виживання.
Український слід
Ще донедавна у Бундеслізі було два представники України, але Уніон віддав Дмитра Богданова в оренду в Енергі Котбус. Тож залишився лише Юхим Конопля.



Юхим Конопля


Getty Images




Вочевидь, Боруссія Менхенгладбах підписувала правого захисника збірної України в якості основного гравця, але, на жаль, вже у другому матчі під час передсезонки Юхим отримав пошкодження коліна. І поки що ніхто навіть не називає строків відновлення. Одразу після цього Жеребці придбали японського правого захисника Даїчі Хасіоку у Славії. Але його розглядають саме як бекап для Коноплі.
Тож коли Конопля відновиться, точно має отримати свій ігровий час. Але у Боруссії М такий безлад в управлінні, що доведеться йому вести боротьбу за виживання.
Де дивитися Бундеслігу
Транслятором Бундесліги в Україні, як і у попередні роки, є Setanta Sports. Окремі трансляції доступні на самому телеканалі, а абсолютно всі ігри – на платформі.

Як і зазвичай, один матч на тиждень виносять на п'ятницю, на 21:30. Більшість матчів відбувається о 16:30 в суботу, а центральна гра туру – о 19:30. На неділю виносять 2-3 гри за участю команд, що грають у Лізі Європи та Лізі конференцій.
Прогноз на сезон
Баварія оформить чемпіонство за 4-5 турів до фінішу сезону.

Гаррі Кейн знову заб'є понад 30 голів за сезон.

Самуеле Іначіо з Дортмунда стане головним відкриттям сезону та дебютує за збірну Італії.

Ельферсберг – новий Гайденгайм. Не вилетить з Бундесліги та буде близьким до середини таблиці.

Саїд Ель Мала витягне Кельн у першу половину таблиці.

Юхим Конопля закріпиться в основі Боруссії Менхегладбах.

Едін Джеко заб'є більше 7 голів за сезон.

Боруссія Д, РБ Лейпциг та Баєр фінішують у топ-4.

Айнтрахт повернеться до єврокубків.

Аугсбург занадто пасивний на трансферному ринку, а склад команди поступається за рівнем майже всім конкурентам. Цього разу вони вилетять або будуть у перехідних матчах.

На Гамбург чекає "синдром другого сезону". Боротьба за виживання для нього буде дуже важкою.

Усередині Meta готували найрадикальніший сценарій перебудови за всю історію компанії. Та реальні показники AI і гнів працівників змусили керівництво відступити.
На січневій щорічній зустрічі керівництва Meta на Гаваях Марк Цукерберг і його найближчі соратники обговорили масштабну перебудову компанії для епохи штучного інтелекту. План передбачав, що значну частину щоденних завдань тисяч працівників виконуватимуть системи AI, а за їхньою роботою стежитимуть компактніші команди фахівців.
Як зазначає Reuters
Ініціатива мала кодову назву проєкт OT – скорочено від “трансформація організації”. У внутрішніх сценаріях розглядали можливість скоротити окремі команди Meta на 60%. Частині співробітників планували запропонувати нові посади, інших – звільнити, не заповнювати відкриті вакансії або визнати недостатньо ефективними.
Реорганізацію хотіли провести двома етапами: перший мав стартувати у травні, а другий – у листопаді. За одним із розрахунків, масштаби скорочень могли зрівнятися або перевищити звільнення приблизно чверті персоналу Meta наприкінці 2022-го та на початку 2023 року.
Штучний інтелект мав перебрати значну частину щоденної роботи, яку виконують тисячі працівників. За віртуальними працівниками мали наглядати менші команди людей із високою концентрацією досвіду та навичок.
Однак увечері 19 травня, за кілька годин до початку першої хвилі, Цукерберг відмовився від подальшого плану. Наступного дня Meta скоротила близько 10% штату, але підготовку до листопадньої хвилі звільнень скасувала.
На той момент у компанії вже наростало невдоволення. Працівники вважали, що програма впровадження AI частково спрямована на заміну людей автоматизованими системами. Водночас внутрішні показники вказували, що автономні AI-агенти не забезпечують очікуваного зростання продуктивності, а інвестори дедалі уважніше оцінювали величезні витрати Meta на штучний інтелект.
У Meta підтвердили існування проєкту OT. У компанії пояснили, що він був розрахований на рік і стосувався скорочення витрат, перегляду структури команд та переведення співробітників на пріоритетні напрями, зокрема на створення навчальних даних для моделей AI.
Під час реструктуризації компанії на початку цього року деякі команди отримали завдання опрацювати сценарії можливого впливу переведень працівників, закриття вакансій і скорочень. У підсумку тисячі співробітників перейшли на пріоритетну роботу в кількох новостворених командах. Ми не реалізували кожен зі сценаріїв, і від початку не припускали, що це станеться.
– Meta
Як Meta хотіла стати компанією, створеною навколо AI
Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року технологічні компанії почали шукати способи радикально змінити організацію праці завдяки генеративному штучному інтелекту. Особливу увагу привернули AI-агенти – системи, які повинні не лише відповідати на запити, а й самостійно виконувати дії: бронювати поїздки, купувати товари, створювати застосунки або працювати з клієнтами.
Керівники Meta зацікавилися підходом, за якого AI не просто додають до наявних процесів, а будують компанію навколо нього. У внутрішніх матеріалах цей принцип описували як середовище, де інструменти та агенти AI взаємодіють між собою, робочі процеси автоматизовані, а нові продукти від початку створюють із пріоритетом для штучного інтелекту.
Минулого року Алекс Шульц і Наомі Глейт відвідали Азію, де звернули увагу на стартапи, що вже формували свої організаційні структури навколо AI. Meta також досліджувала моделі роботи таких компаній і запускала внутрішні експерименти, щоб визначити, як цей підхід можна застосувати у власних командах.
Одним із перших тестових проєктів стала робота невеликих технічних груп. Іме Арчібонг описував цей підхід через аналогію з баскетболом: замість довгих циклів планування команди мали швидко створювати прототипи, перевіряти більше ідей та оперативніше переходити до наступних етапів розробки.
У баскетболі швидкий прорив дає змогу робити більше кидків і обирати кращі моменти для них. Ми очікуємо такого самого ефекту від інструментів AI: вони дозволять перевіряти більше ідей із меншими витратами та вищою точністю. Це не лише цікавіше – в епоху, де першочерговим є AI, ми вважаємо такий підхід переможним.
– Іме Арчібонг
У межах експерименту створили п’ять невеликих груп, до яких входили по двоє або троє інженерів і дизайнер. Замість фіксованого шестимісячного планування вони мали розробляти прототипи короткими чотиритижневими циклами.
Пізніше в Meta підготували ширші правила для команд, які переходили до нового формату. Традиційний поділ на дизайнерів продукту та інженерів передбачали замінити універсальною роллю “розробник”. Середні управлінські ланки планували скорочувати, а невеликі команди підпорядковувати безпосередньо керівникам великих підрозділів. Щоденні пріоритети мали допомагати визначати системи аналізу з підтримкою AI.
На початку року Цукерберг активізував проєкт OT і доручив керівникам почати змінювати управлінські структури. До червня щонайменше 11 підрозділів, зокрема інженерні та дослідницькі команди, вже запровадили формат малих груп.
У деяких підрозділах Meta перейшла до так званого “підходу села”. Оцінювання працівників і рішення щодо підвищень мали ухвалювати керівники організацій за підтримки кадрових спеціалістів та AI-систем. Один такий керівник міг відповідати за 30–50 людей, тоді як очільники малих груп координували щоденну роботу, але не отримували офіційних управлінських повноважень.
Новий порядок викликав плутанину. Один із працівників, якому доручили координувати групу, зазначав на внутрішньому форумі, що не проходить навчання для менеджерів і не має доступу до інструментів оцінювання персоналу. Meta наголосила, що рішення щодо оцінок і підвищень ухвалювали та продовжують ухвалювати люди, а не AI.
Паралельно компанія запустила кадровий інструмент для виявлення “незамінних талантів”. У документах згадувався умовний “виконавець 10X” – фахівець, який здатний виконувати обсяг роботи, співмірний із роботою десятьох людей. Частину коштів, зекономлених через скорочення, Meta планувала спрямовувати на великі компенсаційні пакети для залучення й утримання особливо сильних інженерів AI.
Невдоволення працівників і проблеми з продуктивністю
У березні інформація про можливі звільнення, які могли зачепити 20% або більше персоналу, викликала тривогу серед працівників. Багато співробітників дізналися про ймовірні масштаби скорочень раніше, ніж керівники встигли пояснити їм зміст майбутніх змін.
Керівництво намагалося запевнити команди, що їхні ролі просто “еволюціонуватимуть” під впливом AI. Але у квітні стало зрозуміло, що перша хвиля скорочень 20 травня торкнеться приблизно 10% штату, а в другій половині року можливі додаткові рішення.
Частину інженерів перевели до нового підрозділу прикладної інженерії AI. Його завданням було створювати завдання з програмування, які використовували б як навчальні дані для покращення здатності моделей Meta писати код. Деякі працівники називали цю роботу одноманітною та нецікавою.
До кінця травня чисельність окремих інженерних підрозділів скоротилася до 30% через поєднання переведень і звільнень. Компанія заявляла, що дані, створені новою інженерною командою, допомогли навчити одну з моделей AI, представлену в липні.
Особливе обурення викликала вимога встановити на пристрої працівників у США програмне забезпечення для фіксації натискань клавіш і рухів миші. Ці дані планували використати для навчання AI-агентів взаємодіяти з комп’ютером так само, як це роблять люди. Частина співробітників вирішила, що фактично навчає системи, які згодом можуть їх замінити.
На внутрішній платформі Workplace працівники залишали гнівні коментарі, жарти про звільнення та зображення слонів як символ очевидної, але замовчуваної проблеми. Деякі співробітники сперечалися з Ендрю Босвортом, який відповідав за технологічний напрям і захищав трансформацію.
Внутрішній індекс настроїв працівників упав із 74% до 55% позитивних оцінок. Паралельно активізувалися спроби працівників організовуватися для захисту своїх інтересів.
Водночас дані свідчили, що ставка на AI не дає очікуваного результату. Кількість змін у внутрішньому коді та інфраструктурі зросла на 220% у річному вимірі, однак кількість оновлень, які призвели до появи нових або вдосконалених функцій для користувачів, збільшилася лише на 36%.
Інфраструктурні команди ще в березні попереджали про ознаки проблем із надійністю через різке зростання обсягу коду, створеного за допомогою AI. У квітні інші внутрішні повідомлення вказували, що неконтрольовані агенти виконують масштабні та руйнівні дії, на які люди навряд чи пішли б самостійно.
Кількість великих технічних і безпекових інцидентів, зокрема перебоїв у роботі сервісів та потенційних витоків даних, зросла на 40% порівняно з попереднім роком. Час, який працівники витрачали на усунення таких проблем, зріс на 70%.
На початку червня проблеми стали помітними і поза межами компанії: зловмисники використали нового чат-бота підтримки Meta на основі AI, щоб отримати доступ до кількох відомих облікових записів Instagram, зокрема до неактивної сторінки Білого дому часів Барака Обами.
Цукерберг згорнув другу хвилю скорочень
Перед початком травневих звільнень Цукерберг провів додаткову нараду з ключовими керівниками та скасував листопадню хвилю реструктуризації. Вранці 20 травня Meta все ж скоротила близько 10% персоналу, але після розсилання повідомлень керівник компанії заявив працівникам, що не очікує інших загальнокорпоративних звільнень упродовж року та хоче забезпечити команді більше стабільності.
Після цього керівники намагалися відновити довіру всередині компанії. Вони закликали очільників підрозділів визнавати тривогу працівників, призупинили програму відстеження дій на комп’ютерах, дозволили деяким фахівцям нової інженерної команди AI повернутися до попередніх підрозділів і пообіцяли покращити офісні умови, витрати на поїздки та внутрішні заходи.
На внутрішній зустрічі в липні Цукерберг визнав, що компанія помилилася в оцінці темпів розвитку AI-агентів. За його словами, технологія не прискорилася так швидко, як він очікував, хоча найближчими трьома-шістьма місяцями він розраховував побачити відчутніші результати.
Публічна ставка на людей
Після згортання найрадикальніших кроків Meta почала активніше наголошувати на тому, що її стратегія нібито зосереджена на людях. У рекламній кампанії компанія заявила, що “робить ставку на людей”, а Цукерберг у своїх публічних виступах акцентував на прагненні зробити створення AI-агентів доступнішим для користувачів.
Ми єдина велика компанія, яка зосереджується на розширенні можливостей людей і наданні сили цієї нової технології мільярдам людей у всіх наших продуктах, а не передусім на автоматизації праці.
– Марк Цукерберг
Водночас формулювання Цукерберга про відсутність “загальнокорпоративних” звільнень саме “цього року” залишили простір для нових скорочень у межах окремих команд або через оцінювання результативності. Працівники також не виключають, що масштабніші рішення можуть відкласти на наступний рік.
Тиск на Meta посилюють витрати на AI. Компанія планує інвестувати щонайменше 130 мільярдів доларів у чипи для штучного інтелекту та іншу інфраструктуру протягом року. За оцінками аналітиків, ці вкладення можуть поглинути операційний грошовий потік Meta у 2026 році.
Цукерберг припускає, що в майбутньому робочих місць може стати більше, хоча самі компанії можуть мати менше працівників. Історія проєкту OT показала, що перехід до такої моделі виявився для Meta значно складнішим, ніж початково уявлялося: технологічні обіцянки зіткнулися з проблемами безпеки, сумнівною продуктивністю та гострим опором усередині компанії.
Можливо, вам буде цікаво:
Керівник Instagram Адам Моссері визнав, що до автоматичного ввімкнення функцією «Зроби перерву» користувалися лише кілька відсотків підлітків.
Німецькі компанії дедалі частіше пов’язують кібератаки з іноземними спецслужбами. Китай і Росія залишаються головними підозрюваними, а штучний інтелект посилює загрози для бізнесу.
Warp представила Warp Factories – платформу для створення AI-фабрик програмного забезпечення, яка допомагає командам автоматизувати розробку, тестування та перевірку коду.
The post Meta могла скоротити до 60% окремих команд через AI, але Цукерберг скасував другу хвилю first appeared on Межа. Новини України..

Колишній гравець Шахтаря Олександр Сопко поділився думками щодо кардрової ситуації в донецькому клубі. Екс-захисник "гірників" Олександр Сопко розчарований підбором гравців у Шахтарі, хоча й розуміє, що розгулятися наповну Ахметову і Ко не дозволяє війна.
Шахтар готує трансфер з топ-чемпіонату – "гірники" вже мають контракт для гравця
"Наразі Шахтар, на мій погляд, дедалі більше перетворюється на якийсь бізнес-проект. Триває такий постійний обмін футболістів. Іноді навіть не розумієш, у чому сенс, які позиції підсилюються. Адже на одну позицію буває по 3-4 людини. А позиції, які потребують термінового підсилення, чомусь ігноруються. Тому беруть з метою: трохи тут підготуємо, придивимося, може, заграє, може, проявить себе. Добре – вдало продамо. Не проявить себе – значить, кудись в оренду віддамо.
На жаль, наш чемпіонат втратив стратегію. Це залежить від стану країни. Усі зайняті виживанням. Миттєвий успіх має бути сьогодні. Сьогодні ми вклали гроші – завтра ми маємо або їх відбити, або заробити. Або щось інше зробити.
Стратегія розвитку трохи кульгає. Бо немає конкуренції. Точніше, вона є, але її рівень набагато нижчий, ніж 10 років тому. Ми ловимо не тунця в океані, а карасів у озері. Тому футболістів ми підбираємо з другої, третьої хвилі талантів, де європейські клуби вже добре перебрали дітей. Те, що залишилося, підбираємо ми. Для внутрішнього чемпіонату це дає певний результат.
Завдяки тренерській роботі та досвіду це дає результат у Європі. Але якщо 10 років тому у складі Шахтаря були видатні футболісти, які згодом прикрасили провідні клуби Європи, то зараз таких навіть близько немає", – сказав Сопко у коментарі FootBoom.
Нагадаємо, після 3-х турів Шахтар разом з Карпатами лідирує у чемпіонаті України з максимальним результатом. Також донецький колектив залишився єдиним клубом, який представлятиме Україну в єврокубках.
Шахтар офіційно визначився з домашнім стадіоном у Лізі чемпіонів – легендарна арена топ-клубу
Футбол 24
Футбол 24

Два дні тому культовий проєкт "Україна має талант" повернувся на великі екрани. Наразі глядачам показують відбір кастингу, а до визначення імені переможця ще багато часу. Повний текст новини

Американська кантрі-співачка, авторка пісень і акторка Доллі Партон померла у вівторок в Нешвіллі, у віці 80 років. За майже шість десятиліть творчості вона стала однією з найуспішніших виконавиць світу та продала понад 100 мільйонів записів. Про смерть артистки повідомила її родина. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
Її шлях від бідності до світової слави, яскравий образ, масштабні творчі амбіції та талант зробили Партон однією з найвизначніших постатей американської музики. Про смерть співачки у відео в соціальних мережах повідомив її племінник Браян Сівер. Причину смерті він не назвав.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кантрі-співак із США допоможе відновлювати зруйновані міста в Україні


Занепокоєння станом здоров’я Партон посилилося ще торік, коли вона спочатку перенесла, а згодом скасувала серію концертів у Лас-Вегасі. Восени співачка навіть звернулася до шанувальників у соцмережах і запевнила, що «ще не померла». У травні Партон повідомила, що добре відреагувала на лікування після проблем з імунною та травною системами, які, за її словами, останніми роками "повністю розладналися".
За кар'єру вона здобула 11 премій Grammy. Серед них була й нагорода за життєві досягнення. До найвідоміших пісень Партон належать Coat of Many Colors, Jolene та I Will Always Love You. Загалом у світі було продано понад 100 мільйонів її записів. Це зробило її однією з найуспішніших виконавиць в історії.
Партон майже шість десятиліть залишалася однією з найвідоміших постатей американської культури. Її популярність забезпечили харизма, особисті тексти та успішні бізнес-проєкти. Партон вирізнялася високими світлими зачісками, яскравими костюмами та невимушеною поведінкою на сцені.
Водночас вона створила образ, який подобався американцям із різним соціальним і політичним походженням. Вона походила з родини, яку сама називала дуже бідною. Згодом співачка стала одним із символів американського робітничого класу та регулярно підтримувала власним ім'ям і коштами важливі для неї ініціативи. Її популярність також допомогла вивести кантрі далеко за межі США.
Соціальні проєкти та філантропія
Протягом кар'єри Партон вела телевізійне вар'єте та знімалася у фільмах. Крім того, вона створила тематичний парк Dollywood у рідному штаті Теннессі. Він став популярним туристичним об'єктом. Усе це вона поєднувала з роботою авторки пісень.
Під час пандемії COVID-19 у 2020 році Партон пожертвувала 1 млн доларів на дослідження вакцин в Університеті Вандербільта. Таким чином вона стала однією з перших приватних спонсорок розробки вакцини Moderna.
Співачка також реалізовувала програму з розвитку грамотності серед дошкільнят. Вона діяла у США, Канаді, Великій Британії, Австралії та Ірландії. Крім того, Партон надавала стипендії старшокласникам у окрузі Теннессі, де народилася.
На знак подяки місцева влада встановила біля будівлі суду статую Партон у натуральну величину. У 2021 році їй також запропонували встановити ще один пам'ятник у Нешвіллі. Співачка відмовилася, пояснивши, що за тодішніх подій у світі вважає недоречним ставити її "на п'єдестал".
Вірність власному походженню, працелюбність і небажання ставати на бік певної політичної сили допомогли Партон зберігати популярність серед американців різних поглядів. Її однаково тепло сприймали і консерватори, і ліберали в політично поляризованих США.
Доллі Ребекка Партон народилася 19 січня 1946 року в Піттман-Сентері, штат Теннессі. Вона виросла неподалік, у Локаст-Ріджі, в однокімнатному будинку. Партон була однією з 12 дітей фермера Роберта Лі Партона, який вирощував тютюн. Важке дитинство пізніше стало основою для багатьох її особистих пісень. Її мати Еві Лі постійно співала. У її репертуарі були сюжетні пісні з Англії, Ірландії та Уельсу.
Творчий шлях Доллі Партон
Доллі Партон почала писати музику приблизно у шість років. Її першою піснею стала Little Tiny Tasseltop, присвячена ляльці з кукурудзяного качана. Мати майбутньої співачки зберігала цю пісню в коробці з-під взуття. Через десятиліття Партон згадувала, що дуже любила цю ляльку. Відтоді Партон не припиняла займатися музикою.
В 11 років вона вже співала на місцевій радіостанції. У 13 років Партон виступила у Grand Ole Opry — знаменитому щотижневому концерті кантрі-музики в Нешвіллі. Після закінчення школи вона переїхала до Нешвілла, щоб побудувати музичну кар'єру. Там почалося її відоме партнерство з кантрі-виконавцем Портером Вагонером. Вона багато років працювала у його телешоу, а їхній дует записав 14 композицій, які потрапили до першої десятки хіт-парадів.
Пісні Партон користувалися популярністю не лише серед слухачів, а й серед інших виконавців. Однією з найвідоміших кавер-версій стала I Will Always Love You у виконанні Вітні Г'юстон. Партон також записувала дуети зі своєю хрещеницею Майлі Сайрус та її батьком, кантрі-співаком Біллі Реєм Сайрусом. Jolene виконували музиканти різних жанрів. Серед них — Beyoncé та The White Stripes.
Партон була успішною вокалісткою та яскравою сценічною артисткою. Проте особливо її вирізняв талант авторки текстів. Вона сама написала всі свої хіти. За оцінками, протягом життя Партон створила близько 3000 пісень. При цьому сама записала приблизно 450 із них.
У книжці Dolly Parton, Songteller вона пояснювала, що любить поетичні композиції та образну мову. Для неї важливо було створювати словами картину, яку слухач може уявити. Вона також прагнула знаходити влучні рядки не лише як авторка пісень, а й як поетеса.
Фільми та нагороди
Кінодебют Партон відбувся у 1980 році у стрічці "З дев'ятої до п'ятої". Разом із нею головні ролі виконали Джейн Фонда та Лілі Томлін. Заголовна пісня до фільму принесла Партон номінацію на премію "Оскар" як авторці. Другу номінацію на "Оскар" вона отримала у 2006 році за пісню Travelin' Thru, написану для фільму "Трансамерика". Серед інших фільмів за її участю — "Найкращий маленький бордель у Техасі", "Сталеві магнолії", "Гірський кришталь" та "Відверта розмова".
Свою першу премію Grammy вона отримала у 1978 році за Here You Come Again. У 1988 році артистка також здобула People's Choice Award як найулюбленіша універсальна виконавиця року. Двадцять п'ять пісень Партон очолювали кантрі-чарт Billboard. Вона стала членкинею Зали слави авторів пісень. У 2007 році їй вручили найвищу відзнаку цієї організації — Johnny Mercer Award. У 2022 році Партон включили до Зали слави рок-н-ролу.
Попри численні нагороди та досягнення, найбільшу цінність Партон бачила у власній творчості. Партон також говорила, що найбільше хотіла б залишитися в пам'яті людей як хороша авторка пісень. Саме композиції вона називала своєю головною спадщиною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Продюсера хітів Дрейка, Тревіса Скотта та Емінема знайшли мертвим у власній квартирі


Нагадаємо, що з піснею Доллі Партон I Will Always Love You пов’язаний один із найбільших успіхів продюсера Клайва Девіса, який помер у червні у віці 94 років. Девіс підписав контракт із Вітні Х’юстон у 1983 році, коли їй було 19 років. Її дебютний альбом 1985 року розійшовся у світі накладом понад 25 мільйонів копій. Згодом Х’юстон записала кавер-версію I Will Always Love You, а Девіс наполіг на 40-секундному вступі а капела. Пісня стала найбільш продаваним хітом співачки та очолювала американський чарт 14 тижнів, а британський – 10. За 60 років кар’єри Клайв Девіс отримав п’ять премій Grammy та у 2000 році був включений до Зали слави рок-н-ролу як невиконавець.

22 серпня у Львові завершився семиденний інтеграційний Recovery Camp. Його мета — не просто створити спільний інклюзивний простір, а дати молодим українцям можливість взаємодіяти на рівних, краще розуміти одне одного, підтримувати та будувати стосунки без бар'єрів.
"Рубрика" дізнавалася, яким був кемп.
У чому проблема?
В Україні адаптованих таборів, де діти з інвалідністю і без можуть безпечно відпочивати і брати участь у спільних активностях, дуже мало. Про це постійно говорять і батьки, і організації, які працюють з дітьми та молоддю з інвалідністю.
Яке рішення?
Проєкт психосоціальної реабілітації дітей Recovery Camp працює вже три роки і за цей час отримав багато схвальних відгуків та міжнародне визнання. Над кемпом щороку працює команда професійних психологів, ігропрактиків і фахівців із кризової підтримки. 
Цьогоріч Recovery Camp став інтеграційним. Тут підлітки та молодь з інвалідністю і без на рівних тренуються, змагаються, працюють із психологами та просто проводять час разом. 
Організатором інклюзивного табору є Благодійна організація "Львівський благодійний фонд "Щире серце". А його проведення стало можливим завдяки фінансовій підтримці Linde Gas. Партнером табору виступила також ГО "Об'єднання батьків дітей з розщілиною хребта і гідроцефалією «Сяйво духу»".
Як це працює?
Фото: Recovery Camp
Засновниця українського проєкту психосоціальної реабілітації дітей Recovery Camp Христина Дудашвілі розповідає:
"Це не перший наш досвід роботи з сім'ями, які виховують дітей з інвалідністю. У команді Recovery Camp є фахівці, які добре знають їхні потреби, і ми розуміємо, наскільки важливі для цих дітей соціалізація, спілкування з однолітками та психологічна підтримка. Коли до нас звернулася ГО «Сяйво духу» з проханням прийняти в табір 15 підлітків і молодих людей, які користуються кріслами колісними, ми зрозуміли, що не хочемо робити окремий табір тільки для дітей з інвалідністю. Нам захотілося створити простір, де вони зможуть бути разом з однолітками без інвалідності". 
Так з'явилася ідея запросити підлітків із прифронтових територій, які потребують психосоціального відновлення, але водночас можуть стати друзями і підтримкою для інших. 
Що у програмі
"Ми продумали всі елементи програми так, щоб кожен учасник табору, незалежно від способу пересування, мав можливість на рівних брати участь у іграх і активностях, почуватися прийнятим та невідстороненим", — говорить головний ігропрактик інклюзивного табору Ростислав Машталєр.
Фото: Recovery Camp
Навіть звичайна ранкова руханка тут виглядає інакше: тренер сам сідає у крісло колісне та показує рухи, які можна виконувати сидячи. Так реалізується одна з головних ідей Recovery Camp: не просто говорити про рівність і безбар'єрність, а створювати ситуації, у яких учасники проживають новий досвід разом.
Частина програми передбачена для матерів дітей та молоді з інвалідністю. Вони працюють із психологами, долучаються до спільних активностей із дітьми, але водночас мають час для себе: поки підлітки та молодь беруть участь у програмі, мами отримують можливість присвятити час відпочинку.
А це точно працює?
Фото: Recovery Camp
"Для мене дуже важливо, що в цьому таборі немає поділу на тих, кому допомагають і тих, хто допомагає. Інколи наше власне відновлення починається саме тоді, коли ми простягаємо руку іншому. Саме з таких простих речей і починається справжня безбар'єрність", — каже Христина Дудашвілі.
Діти починають бачити, скільки насправді між ними спільного, в інвалідність перестає бути головною темою чи перешкодою для знайомства та дружби.
Богдан, учасник Recovery Camp. Фото: Recovery Camp
16-річний Богдан приїхав до табору з Надвірної (Івано-Франківщина). Хлопець поділився враженнями:
"Найбільше мені сподобалася командна робота. Ми разом грали у волейбол, готувалися до шоу талантів, багато спілкувалися. Кожен день було цікаво. Особливо запам'яталася перемога нашої команди у боччі".
Софія, учасниця Recovery Camp. Фото: Recovery Camp
Інша учасниця табору, пʼятнадцятирічна Софія Масло, каже: 
"Поспілкувавшись з учасниками табору, я зрозуміла, що ми всі дуже схожі. Мене здивувало, наскільки активна молодь з інвалідністю. Вони беруть участь у всіх активностях, грають, спілкуються, перемагають у спортивних змаганнях і навіть танцюють на кріслах колісних. Я дуже рада, що потрапила в цей табір і змогла познайомитися з такими чудовими людьми".
Для команди Recovery Camp цей табір став пілотним для нового інтеграційного формату. Досвід табору команда планує проаналізувати, допрацювати програму та використовувати її під час наступних заїздів.
↓Читайте також





Звукоопис, переклад жестовою мовою та матеріали шрифтом Брайля: Львівський театр адаптує вистави для людей з порушеннями зору та слуху







На Миколаївщині розширюють мережу соціального таксі: послугами вже скористалися понад 12,5 тисячі людей







"Доступність — це не формальність, а частина атмосфери фестивалю": як зробити масовий захід інклюзивним на прикладі Faine Misto



The post Інтеграційний Recovery Camp: яким був інклюзивний табір для підлітків у Львові appeared first on Рубрика.

Угода відкриває доступ до унікальних українських даних, здатних змінити підходи до розробки технологій для сучасного поля бою.
Про це повідомляє уряд Великої Британії.
24 серпня Україна та Велика Британія уклали стратегічну угоду про співробітництво у сфері штучного інтелекту. Партнерство спрямоване на створення нових оборонних можливостей, розвиток технологій майбутнього та застосування ШІ-рішень для потреб безпеки.
Документ у Києві підписали Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Енді Бернем. Уряд Великої Британії заявив, що домовленість забезпечить Україні доступ до британських університетів, науковців, технологічних компаній і однієї з найбільших у світі екосистем штучного інтелекту.
Британія також має стати першим міжнародним партнером із доступом до українських лабораторій штучного інтелекту “Месники”. Очікується, що така співпраця допоможе швидше створювати інструменти ШІ для використання на полі бою.
Поєднуючи провідну у світі британську екосистему штучного інтелекту з оперативним досвідом, інженерним талантом та технологічними інноваціями України, нова угода, підписана сьогодні в Україні президентом Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Енді Бернемом, забезпечить доступ до цінної бази даних Avengers AI Labs України
– йдеться у повідомленні уряду Великої Британії
Як Avengers AI Labs використовує дані з поля бою
Платформа Avengers AI Labs накопичує перевірені дані та аналітику, необхідні для навчання моделей штучного інтелекту. Інформацію збирають тисячі денних камер та інфрачервоних сенсорів, розгорнутих у районах бойових дій в Україні.
Обладнання фіксує мільйони об’єктів на полі бою. Серед них – танки, артилерійські системи, засоби протиповітряної оборони, піхота й повітряні цілі, включно з дронами “Шахед” та розвідувальними безпілотниками. Зібрані матеріали надходять до Avengers Lab, де їх використовують для розробки нових моделей ШІ.
Поза межами взаємодії з лабораторіями “Месники” Київ і Лондон розглядатимуть інші напрями технологічного партнерства. Україна зможе залучити британський досвід для пошуку рішень у відповідь на актуальні виклики, а українські напрацювання та масиви даних, отримані під час війни, можуть стати підґрунтям для технологій, важливих для обох держав.
Це революційне партнерство об’єднає неперевершений бойовий досвід України з британською екосистемою штучного інтелекту світового класу, надавши нам можливість розробляти технології майбутнього, які змінять життя тут, у Британії, та врятують життя на полі бою в Україні
– Енді Бернем
Енді Бернем підкреслив, що Україна увійшла до числа світових лідерів у сфері оборонних технологій завдяки мужності, винахідливості та практичному досвіду, здобутому в умовах війни. Угода має посилити обмін технологіями між Києвом і Лондоном та сприяти появі нових рішень у сфері штучного інтелекту.
Можливо, вам буде цікаво:
Коваленко зустрівся з директором урядових комунікацій Великої Британії, щоб узгодити практичні кроки реалізації 100-річної угоди та посилити двосторонню інформаційну безпеку.
TechCrunch Disrupt 2026 продовжив пільговий період: до 25 серпня учасники можуть заощадити до $300 на квитку та скористатися груповими тарифами.
Латвія та Україна розпочали реалізацію Drone Deal: домовляються про зелений коридор для оборонних компаній, спільне виробництво дронів і посилення антидронового захисту.
The post Україна та Велика Британія уклали угоду про розвиток оборонного ШІ first appeared on Межа. Новини України..

Напередодні запуску маркування штучних виконавців на стрімінговій платформі Spotify американський репер і продюсер Dr. Dre заявив, що використовує штучний інтелект під час створення музики. За його словами, нова технологія не загрожує творчості, а лише розширює можливості музикантів, подібно до того, як свого часу це зробили синтезатори та драм-машини, передає Gizmodo.
Про своє ставлення до штучного інтелекту Dr. Dre, справжнє імʼя якого Андре Ромелль Янг, розповів в інтерв'ю The New York Times. Семиразовий лауреат премії “Ґреммі”, який працював над хітами Snoop Dogg, Eminem, 50 Cent і 2Pac, переконаний, що боятися нових технологій не варто.
“Я не бачу в цьому загрози. Гадаю, єдині, хто вбачає в цьому загрозу, — це люди, які мають труднощі з творчістю”, — заявив Dr. Dre.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Користувачі Spotify можуть створювати кавери з ШІ на платформі: угода з Universal Music Group


Продюсер порівняв нинішню дискусію навколо ШІ з реакцією музичної індустрії на появу драм-машин і синтезаторів. На його думку, тоді ці інструменти також викликали скепсис, але згодом стали невід'ємною частиною сучасної музики.
Dr. Dre пояснив, що використовує ШІ не для повної заміни творчого процесу. За його словами, це допоміжний інструмент, який дозволяє побачити, “як технологія відреагує на те, що я щойно зробив”.
Джиммі Айовін, співзасновник Interscope Records і партнер Dr. Dre у Beats by Dre, також підтримав використання ШІ в студії. Він вважає, що сама по собі технологія не створює проблем, а якість результату залежить від таланту людини, яка нею користується.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна стала лідером за популярністю ШІ-музики: дослідження Bezodnya Music


“Звісно, з'являтиметься й погана музика. Але ж вона існує й зараз. Якщо талановиті люди в студії матимуть доступ до ШІ, вони створюватимуть кращі записи”, — наголосив Айовін.
За словами Айовіна, багато відомих музичних продюсерів уже користуються ШІ, але не поспішають це визнавати. Він назвав їх “прихованими користувачами ШІ” й стверджує, що серед них є і чотириразовий лауреат “Ґреммі” Тімбеленд, відомий, зокрема, хітом Promiscuous.
Попри зростання популярності технології, дискусія навколо неї лише посилюється. Прихильники вважають, що ШІ допомагає економити час і гроші, автоматизуючи частину роботи, яку раніше виконували музиканти чи запрошені спеціалісти. Критики натомість попереджають про ризики для творчих професій, можливе використання матеріалів, захищених авторським правом, без належного дозволу та появу великої кількості одноманітного контенту.

До Дня Незалежності DOU підготував великий подкаст про те, що чекає українське ІТ в найближчі 5 років. Для цього ми поговорили з Ярославом Ажнюком, засновником компанії «Четвертий закон», та Олександром Соловйовим, СТО «Хрущ». Розмову вела Владислава Зацаринна, СЕО DOU.
Яким стало українське ІТ та які напрями в ньому зараз перспективні? Для чого будувати компанію в сучасній Україні? Чому лише 1–3% із 300 тисяч українських айтівців працюють у defence tech? І чи стала вже Україна тією самою «оборонною долиною», куди, як колись у Кремнієву долину, тепер їде по досвід і гроші весь світ? Повну розмову дивіться на YouTube-каналі DOU. Нижче — її стисла текстова версія.
Про сучасне українське ІТ та навіщо айтівцям іти в мілтек
Ярослав. У нас приблизно 300 тисяч айтівців. Геть невеликий відсоток із них (один-три) працює в мілтеку або дефтеку. Загалом у таких компаніях працюють тисячі людей різних спеціальностей: багато хто паяє, збирає, складає коробки, возить, вантажить, облітує дрони. ІТ порівняно з ними — все ще невелика фракція.
Водночас не можна сказати, що за останні 30 років в продуктовому ІТ нічого не було і всі працювали в аутсорсі. У нас був Ajax, Petcube, космічна компанія «Ноосфера» Полякова, яку потім у нього «віджали». Була аутсорсингова команда у Boeing із понад 800 людей, вихідців з українського «Антонова». Є речі, про які знає не так багато людей, але цей хардверний дух десь існував.
Олександр. Є чимало розумних розробників, які б могли піти в мілтек, але мілтек не вміє їх наймати. З їхнього боку позиція така: покажіть досвід розробки чогось під дрон. Бо начебто як іще оцінити, що кандидат буде хорошим працівником. А людина весь час робила щось інше — і не може показати саме такий досвід. Розробники звикли, що їх наймають без особливих зусиль з їхнього боку.
У мене чимало знайомих, які писали: «А що ж робити?». Та багато чого, починаючи від того, щоб у вільний час самому залізом займатися.
Ярослав. Річ не в тому, що мілтек не вміє наймати софтверних розробників. Мало які компанії в мілтеку мають софтверне ДНК. Велика частина компаній мілтеку вийшла з масового виробництва.
У нас софтверне ДНК, ми вміємо наймати софтверних інженерів. Інша річ — як зробити систему, яка допоможе людям, які звикли писати фронтенд, але які толкові, класні, — перейти й швидко адаптуватися до того, щоб писати речі хоча б на рівні Linux-платформи. Ми не говоримо про те, щоб копати кудись глибше. І ми над цим працюємо.
У дефенсі поєднується все: математика, фізика, електроніка, хімія — чи то про двигуни, чи про роботу батареї, чи про ті ж напівпровідники. І в тебе обмежений бортовий комп’ютер — ти не можеш просто написати код і забити на те, з якою ефективністю цей алгоритм працює. Тут усі рівні складності, все треба на вчора. І якщо ти робиш щось погано — хтось буквально помирає.
Олександр. Ще постає питання: а навіщо розробникам на Java йти в мілтек? Я б тут говорив про вигоряння.
Вигоряння виникає від того, що твоя робота нікому не потрібна
А в мілтеку відчуття самореалізації — шалене. Вже не кажучи про користь.
Ярослав. Я не розумію, як слід мислити, щоб у 2026 році в Україні не горіти бажанням піти в мілтек. Світ перевертається догори дриґом. І єдиний вихід у реальності, яка змінюється, — це триматися за щось стабільне.
Що є стабільним? Що не буде змінюватись? Що ми точно знаємо про напрямок руху на найближчі 10—15—20 років? Зрозуміло, що весь світ переозброюється з фокусом на дрони. Дрон у центрі всього. Ні смерть Путіна, ні перемир’я, ні будь-що інше не змінять цього факту.
Крім того, повністю змінюється геополітика й логістика. Відбувається те, що ми називаємо федералізацією ланцюжків постачання. З’являються окремі ринки: росія, Китай, окремо Європа, окремо США. Європа не хоче залежати не тільки від китайських компонентів, а й від американських. Це означає, що всюди доведеться заново будувати виробничі спроможності за всіма ключовими компонентами. Це величезний шмат роботи, який теж нікуди не дінеться.
І ще одна величезна складова — штучний інтелект і робототехніка як наступна велика хвиля розвитку ШІ. Вони, своєю чергою, вимагатимуть ще більше тих самих компонентів, які тепер не можна буде просто купити в Китаї. Отже, більше чипів, сенсорів, моторів, заліза. Самі виробничі спроможності стають цінністю.
Раніше вважали, що Китай усе зробить, що немає сенсу інвестувати в хардвер. Хардверні компанії мали маленькі мультиплікатори. Але зараз люди розуміють: спроможність виробляти — це те, що збільшує капіталізацію. І коли скласти ці фактори докупи, розумієш: наступні 10–20 років автономні роботизовані системи змінять з десяток багатотрильйонних індустрій. Оборонка — тільки одна з них.
Про те, чому великі дефтек-компанії наймають мало розробників
Олександр. Це певною мірою проблема курки і яйця. Розробники їм потрібні, але вони цього до кінця не усвідомлюють. Індустрії потрібна величезна кількість софтверних компаній, які були б постачальниками для тих компаній, що вже збирають дрони. Не кожна компанія має збирати дрони самостійно, немає такої потреби. Але кількість софту, яка має бути під це, — величезна.
Ярослав. У принципі те, що відбувається з українським дефтеком, — це супераномальне зростання. Є така книжка Blitzscaling Ріда Хоффмана, засновника LinkedIn, — про те, як у Кремнієвій долині окрема компанія стає легендою, виростаючи з нуля до тисяч співробітників за два-три роки. В Україні зараз є зо два десятки таких компаній, які фактично за два роки виросли з нуля до тисячі людей, а деякі — до кількох сотень.
Так само в Україні є низка військових підрозділів, які з невеличких, взводного рівня груп виросли до бригад. Подібні процеси відбувалися в Міністерстві оборони й у низці інших міністерств.
«Просто роби щось — і тебе помітять». Про інвестиції в мілтек
Ярослав. Варто розрізняти інвестиції і гроші. Український мілтек розквітнув, бо тут більше грошей, ніж інвестицій деінде у компаніях.
Тому що є компанії, які створюють цінність, які продають — бо є величезний попит на різні дрони, і вони заробляють серйозні гроші. Є компанії, які матимуть сотні мільйонів доларів ревеню цього року. Якби я зараз був підприємцем, який намагається побудувати стартап, я б пішов до своїх друзів-військових.
Питаєш, які у них є виклики, що потрібно. Народжуєш продуктові гіпотези, берешся за одну з них, починаєш робити демку. За кілька тижнів приносиш цю демку друзям-військовим, щоб дали фідбек. Тоді йдеш на Brave1, подаєшся на грант, за місяць-другий отримуєш його.
Олександр. Коли ти перебуваєш осторонь, то бачиш лише вершечок айсберга: людей, які ходять виступати на конференціях, трохи маркетингу, десь гучні цифри. І це лише маленька частинка з того, що насправді відбувається.
А коли сам починаєш цим займатися (навіть якщо робиш щось мінімальне у мілтеку), — раптом виявляється, що є неймовірна кількість людей, готових з тобою познайомитися, подивитися на твою роботу, запросити, інвестувати. Швидкість поширення інформації тут доволі висока, а глибина цього айсберга — величезна. Але специфіка така, що більшість людей не готові виступати публічно. Тому просто роби щось — і тебе помітять.
Про те, чому варто будувати технологічну компанію в Україні у 2026–2027 роках
Олександр. Передусім це найцікавіший челендж. Що може бути цікавіше, ніж захистити цивілізацію? До речі, проживши чотири роки не в Україні, я можу стверджувати, що це суперкомфортна країна для життя. Звісно, за винятком шахедів, балістики. Все інше в Україні — нереально приємне. Люди поводяться одне з одним бережно, делікатніше, ніж у тих країнах, де я бував.
Ярослав. Україна розуміє важливість оборони для майбутнього. Більшість світу ще до кінця цього не усвідомлює. Тож це надзвичайно хороша інвестиція часу й енергії — бо цінність здобутого тут досвіду зростатиме непропорційно сильніше, ніж цінність майже будь-якого іншого досвіду. Тому що все інше вже всім зрозуміло, включно з ШІ.
Колись я думав, що немає нічого важливішого зараз в історії цивілізації, ніж ШI. Як колись казав Сем Альтман: ШI захоплює весь конус майбутніх економічних можливостей. Розвиваючи ШІ, ти розвиваєш усе на світі: медицину, комп’ютерні науки, фізику, науку загалом. Але потім прилетіло кілька іранських шахедів по амазонівських дата-центрах на Близькому Сході. І всім стало зрозуміло: якщо не розвивати оборонку, то й ШІ теж не розвинеш.
З людини, яку можна було назвати ШI-фахівцем, я став дефенс-фахівцем. Я з’їв оборонну пігулку. І це насправді дуже зрозуміло. Це ж піраміда Маслоу — безпека на першому місці.
Про Оборонну долину
Ярослав. У яке кафе в Києві не зайди, за сусіднім столиком обговорюватимуть щось для оборони. Це мені дуже нагадує Долину: там так само хтось щось завжди пітчить. Ми можемо стати, або вже частково стали, номером один у світі в чомусь. І світ у певному метафізичному сенсі нас потребує.
Так само, як Тайвань потрібен світу з чипами, як Голлівуд потрібен із кіно. І наше завдання зараз — усіх активних людей у суспільстві, нашої влади — вичавити з цього максимум. Створити найбільш сприятливе середовище, щоб ми дійсно активно торгували оборонними технологіями зі світом, отримували максимум грошей і дивідендів.
Грошей у країні недостатньо для такої величезної війни. Я вважаю, що станом на наступний рік в українську оборонку є куди проінвестувати від двох до п’яти мільярдів доларів. Це дуже багато. За минулий рік у неї вклали 100 мільйонів.
Торік було понад 10 мільярдів доларів внутрішніх закупівель в оборонці. Цього року буде в півтора-два рази більше. І якщо взяти умовних 20% від цього як чистого прибутку — це вже порівнювано з обсягом інвестицій. Навіть цікавіше за них.
Коли в тебе є живе ревеню — це кращий сигнал, ніж інвестиції. Це знак того, що твій продукт комусь реально потрібен, що в тебе є машина, яка створює цінність. А інвестиції — це лише знак того, що хтось вірить, що ти зможеш таку машину побудувати.
Про те, як великим дефтек-компаніям залучати інвестиції
Ярослав. Для таких компаній, як, наприклад, UFORCE або наша, інвестиції — це не лише про гроші. Це, зокрема, спосіб поставити свій прапор в одному ряду зі світовими оборонними технологічними компаніями, працювати разом із ними та конкурувати за закупівельні бюджети Бундесверу, Пентагону.
Не менш важливо те, що разом із капіталом ти отримуєш глобальних інвесторів і партнерів, які з часом можуть відкрити доступ до значно більших ресурсів, ринків і можливостей. А це потрібно для того, щоб українські оборонні компанії були довгостроково життєздатними й не залежали від того, чи перебуваємо ми зараз у гарячій фазі війни з Росією, чи ні. Вони мають бути здатними гарантувати безпеку нам і нашим дітям у наступні десятиліття — а можливо і століття.
Але тут є кілька проблем. По-перше, певний рівень неготовності західних інвесторів до українського ринку. По-друге, у самих українських компаній поки що бракує досвіду залучення такого капіталу. І, по-третє, є певний дискомфорт, який створює українське регуляторне середовище. Усе це разом призводить до того, що ми поки не бачимо тих мільярдів інвестицій, про які я говорю. Але рано чи пізно вони з’являться.
Олександр. Коли або потреба переможе страх і дискомфорт, або бажання дати гроші переможе ці страждання і дискомфорт. Коли щось із цього переможе — тоді вони й прийдуть. Але зараз справді є відчуття, що вкласти гроші в Україну — це геморой.
Чи є в нас глибина в оборонці
Олександр. Не можна сказати, що українські оборонні технології вже зараз неймовірно глибокі. І водночас у Європі ніхто не може просто взяти й повторити навіть те, що ми вже робимо. Тому що немає усвідомлення, що навіть не суперглибока технологія може бути саме тим, що потрібно.
Ярослав. Це приблизно те саме, що сказати: «McDonald’s — не супертехнологічна компанія», «IKEA — не дуже технологічна» або «LEGO — така собі компанія, подумаєш, із пластику щось роблять». А насправді це супертехнологічні речі. Бо це ще й про здатність робити щось масово, швидко, стабільно та в потрібному масштабі.
Подивіться на масштаби. Той самий Олексій Бабенко з Vyriy розповідає, як за кілька тижнів вони перенесли виробництво й вийшли на десятки тисяч дронів. Хто ще здатен зробити таке в країні, яка воює, де потрібно знайти площі, організувати логістику, людей?
Або той самий Fire Point — подивіться, скільки FPV-дронів вони виробляють, або «Фламінго».
Я вважаю, що глибина є — зокрема, продуктова. Це, по суті, продакт-менеджмент у дефенсі: як зрозуміти потреби кінцевого користувача, відчути динаміку розвитку технологій і спрогнозувати, що буде актуальним через пів року, дев’ять місяців — саме тоді, коли я зможу завершити свій R&D-цикл і вивести продукт на ринок. Це крутий скіл, і він теж надзвичайно глибокий.
Олександр. У більшості наших мілтек-компаній головний конкурентний рів не обов’язково полягає в технологічній складності самого продукту. Секрет у тому, щоб заскейлити виробництво у вдалий час і мати дуже точне продуктове бачення. Має значення ще й розуміння ситуації навколо.
У Rheinmetall немає такого продуктового бачення, і в них занадто високі витрати. Настільки високі, що вони не можуть почати виробляти дрони на конкурентному рівні. Чому Vyriy найефективніший? Тому що в них настільки низька собівартість, що вони можуть дозволити собі продавати ці дрони дешевше.
Як акумулювати оборонну експертизу в Україні
Ярослав. У мене є низка пропозицій на цю тему. Ідея в тому, щоб створити формат корпорацій із країнами, з якими є Drone Deal: оборонні корпорації, які платили б половину податку на прибуток в Україну, а половину — в країну, де вони інкорпоровані. І український регулятор мав би право вето на продаж технологій чи продуктів цієї компанії будь-якій третій стороні.
Це дозволило б нам мати українську корпорацію в будь-якій юрисдикції, зрозумілій для глобального ринку. А отже, ми могли б залучати глобальний капітал і глобальні таланти, що не менш важливо: глобальні таланти не підуть працювати в компанію, де їхні частки власності не захищені.
І водночас Україна мала б повний суверенітет і отримувала б більше податків, бо компанії були б більшими й успішнішими, ніж якби вони залишалися суто в Україні. Це повна утопія — вірити, що міжнародні інвестори інвестуватимуть в українські ТОВки. Цього не буде, доки в Україні не буде хоча б 20 років прецеденту якісного верховенства права. А в нас його немає.
Які оборонні технології можуть вирости або масштабуватися? Дипстрайки, мідлстрайки, розвідувальні дрони, РЕБ. Дрони, які злітають.
Це розвиток авіації: коли летить група бомбардувальників, їх прикриває група винищувачів. Дрони на дронах, дрони, які збирають дрони, ремонтують дрони, прокладають трубопроводи для дронів. Підземні дрони, реактивні дрони, симулятори, тренажери — все на світі.
У компонентній базі теж іще непочатий край роботи. Вона потребує і напівпровідників, і компонентів для напівпровідників, і машин для намотки моторів, і машин для створення компонентів. Чимало інновацій нас чекає.