Давай займемось текстом

Сьогодні День ароматів або, як його ще називають, День приємних запахів. Він мене стосується, адже в співпраці з парфумерною художницей Ксандрою Осініною ви випустили духи «Intoнація», які за нашим задумом звучать так, як звучить українська мова.

Може, цей день і називається Днем _приємних_ запахів, та відгуки на нашу роботу не завджи такі. Ось лише вчора отримали такий від клієнтки Олена Козюра

====
Сприймається як пріле кислувате сіно, зілля і замша, щось шкіряне. Ні яблук, ні свіжоспиленої деревини, ні сонця не відчула. В'яле зілля і пряла солома у затінку плюс кислі замшеві, шкіряні ноти. Трохи відьомське, трохи язичеське, темне, не світле, я б на флакон взагалі інші кольори брала. Має характер, але на любителя. Скоріше, художній твір, мистецтво, але щоб носити, не підійшло, на жаль.

Не радує і не гріє, не теплий светрик і не сонячний промінчик, не затишна хата, скоріше, стара, з тріщинами , трохи цвіллю і прохолодними кутками, які до кінця не прогрівається. І він точно не легкий. В ньому немає ніжності, в ньому, скоріше, брутальність сільського подвір'я. І цей запах мені таки скоріше сприймається як таке, нестійке осіннє тепло , що сплескує трохи на слабкому сонечку і зникає згасаючою луною у гіркій холодній в'їдливості осінніх трав типу полину і амброзії, і чомусь холодному кислому. Можливо, отам є і ота підгоріла хлібна скоринка, але щось з нею мені не те, хліб остиг, він має дивні інгрідієнти, я б той хліб не їла.


Походила з цим ароматом вечір на руці, добре, що змила і змився, - мені особисто знижує настрій, якщо довго нюхати, і навіює печаль, забагато гіркоти.
Недовга дегустація - нормально, цікаво, як картинку подивилася, твір мистецтва, історія, розповідь від парфюмера, театральна вистава з непростим сюжетом, десь ближче до суму в кінці, але це не моє. І він не легкий. Це низькі тембри, перша октава і мала октава, при чому останні ноти звучать малою септимою... це кольори камуфляжу і складний концентрований нечистий густий, жовтковий жовтий відтінок, що рухається в сторону підзелененої охри, який скрикує на початку і тоне в камуфляжній тіні і різкуватому прохіміченому запаху обробленої шкіри, в яку в'їлася ще й гіркота та присмак полину і амброзії. Щось є отруйне в нотах аромату.


Мені некомфортно в цій картинці і вона зовсім не співпала мені з описаним у рекламі. На жаль. Але якщо треба до костюму осінньої відьми, що тільки но вийшла з хащів лісу і зайшла на своє напівзанедбане подвір'я на краю села, - то ідеально))))

====
По-перше, хочу відзначити небайдужість, вкладену в рядки.
По-друге, художність відгука.
По-третє, хочу нагадати, що рецептори в кожному носику — різні. І ще у всіх у нас різний життєвий досвід, і це причини, чому ми не однаково сприймаємо аромати.

Що скажете ви? Як бачите наші парфуми? Радісними та життєствердними? Темними та відьомськими? Пшениця чи гниле сіно?