Давай займемось текстом

Ай, розповім вам сімейну історію.

Працювала моя родичка вчителькою фізики. Довго-довго. Змінювались епохи, соціальні тренди, економічна ситуація. Відповідно до них — і популярність її предмета. Вона вже була на пенсії і продовжувала працювати, коли рівень зацікавленості до фізики впав майже до нуля.

Старші класи. Когось треба відправити на олімпіаду, а ніхто не хоче йти. Відмінники всі такі: «Ой, ні, ми не можемо, у нас підготовка до вступу, репетитори, курси… Уся субота розпланована, ніяк». Ті, які звикли вчитися середньо, їх не впіймаєш… Кого відправляти? Треба хоч когось…

Моя родичка знайшла рішення. Впіймала двієчника, який не ходив майже пів року і у нього все погано. Запропонувала йому угоду: просто номінально сходи на олімпіаду, а я тобі за це пробачу всі прогули і нездані роботи. Йому сподобалося. Ударили по руках.

Понеділок. Моя родичка приходить на роботу, наливає собі каву…
— Чуєш, а твій-то! Друге місце на олімпіаді посів! — гукають її колеги.
— Хто? Мій? Друге місце? Та бути не може!
— Та чесно.
— Та ну що ви жартуєте…
— Та серйозно. Ось дивись: твій набрав 4 бали з 50 можливих. А той, що на першому місці, з іншої школи, набрав 6.

====
Це я до чого?
Приходить мені сьогодні сповіщення. Наталю, ви зірка. Увійшли у рейтинг найбільш популярних користувачів на Goodreads. Це тому, що на вас цього тижня підписалось двоє людей, а на Кідрука шестеро.